Слобожанський науково-спортивний вісник

THE COMPARISON OF STUDENTS’ LONG JUMP STUDY PROGRAMS

Andrii Yefremenko

Мета: визначити ефективність цілісної та диференційованої методики вивчення техніки стрибків у довжину студентами спортивних єдиноборств. Сучасний освітній процес з фізичного виховання потребує формування освітніх компетентностей протягом обмеженого часу. Необхідно використовувати сучасні підходи. Матеріал і методи: Об'єкти. 20 здорових студентів першого курсу бакалаврів різної спортивної кваліфікації, які займаються єдиноборствами (n = 20). За результатами констатуючого експерименту учасники були розподілені на дві групи: група А (n = 10) – студенти із задовільним рівнем фізичної підготовленості; група Б (n = 10) – студенти з високим рівнем фізичної підготовленості. Методи: перевірка фізичної підготовленості за допомогою специфічних натурних тестів стрибунів у довжину для визначення фізичної підготовленості студентів з єдиноборств та їх ранжування за тестовими групами (біг на 30 м (с); стрибки в довжину з місця (см), 5-кратний стрибок на місці. - з ноги (см); потрійний стрибок з місця (см); стрибок у довжину (см)); запис відео та відеоаналіз елементів техніки стрибків у довжину (стрибок у довжину (см); швидкість останніх 5 м розбігу (м/с); швидкість останніх 10 м розбігу (м/с); взяти -час відключення (м/с);темп останніх шести кроків (шаг/с)) – для визначення техніки стрибка в довжину з розбігу; статистичні дані дозволили визначити ефективність програм вивчення техніки стрибків у довжину шляхом порівняння показників первинного та повторного відеоаналізу записів. Підхід. Досліджено вплив двох навчальних програм на стрибки в довжину з розбігу студентів. Вони вчаться на тренера та займаються видами єдиноборств. Програми розробляються з урахуванням двох підходів: 1) цілісного виконання різних стрибків (holistic approach); 2) виконання спеціальних вправ і частин стрибків у довжину (диференційований підхід). Для формування навчальних програм обрано основні вправи для вивчення техніки стрибків у довжину. Результати: На початку дослідження було встановлено показники фізичної підготовленості. Об’єкти були розподілені за двома різними групами А (задовільний рівень фізичної підготовленості) та Б (високий рівень фізичної підготовленості) (р<0,05): біг на 30 м – [4,53 с (група А); 4,39 с (група Б)]; стрибки в довжину з місця – [235,63 см (група А); 273,38 см (група Б)]; 5-кратний стрибок на розбіговій нозі – [1223,50 см (група А); 1270,88 см (група Б)]; потрійний стрибок з місця – [635,88 см (група А); 667,38 см (група Б)]; стрибок у довжину – [451,75 см (група А); 472,63 см (група Б)]. За використаним підходом встановлено, що в результаті вивчення техніки стрибків у довжину за різними програмами результати тестування достовірно покращилися (р<0,05): стрибки у довжину – у спортсменів групи А [451,75 см; 478,50 см], у спортсменів групи Б [472,63 ; 491,88 см]; швидкість останніх 5 м розбігу – для спортсменів групи А [6,41; 6,47 м/с], у спортсменів групи Б [6,79 ; 6,87 м/с]; швидкість останнього розбігу на 10 м – для спортсменів групи А [6,42; 6,48 м/с]; час розбігу – для спортсменів групи А [0,23 ; 0,21 м/с], для спортсменів групи Б [0,22; 0,20 м/с]; темп останніх шести кроків – для спортсменів групи А [3,01 ; 3,13 крок/с], для спортсменів групи В [3,24 ; 3,41 крок/с]. Виявлено позитивний вплив розроблених програм на швидкісні показники розбігу та розбігу в обох піддослідних групах. Усі показники в результаті внутрішньогрупового та міжгрупового порівняння вірогідно відрізнялися від початку до кінця дослідження (р<0,05). Виняток становили показники відскоків, які достовірно не відрізнялися в групах А та Б (p>0,05). Висновок: Виявлено ефективність впливу обох розроблених тренувальних програм на техніку виконання стрибків у довжину. Не дивлячись на попередній руховий досвід і непрофільну спортивну діяльність, можна запроваджувати різні способи вивчення рухових дій, які передбачені навчальною програмою. Це дозволяє максимально розкрити індивідуальні можливості учнів. Представлені прийоми стрибків у довжину дозволяють використовувати рівень фізичної підготовленості підготовлених осіб як основу для формування навчальних програм. Це дозволяє підвищити мотивацію, допитливість, ефективність підготовки сучасного фахівця з фізичного виховання. Необхідна розробка гнучких програм для навчання студентів з інших видів легкої атлетики.

Orthodox versus Virtual Approach in the Administration of a Battery of Physical Fitness Tests in the Higher Education Context

Joseph Lobo

Background and Study Aim. Several scientific works have demonstrated the effectiveness of administering a battery of PFTs for both orthodox and virtual approaches. However, there is a scarcity of papers comparing these two approaches at this current time and in a college context in the Philippines. Since this post-pandemic period, assessing the efficiency of these two approaches is imperative. This study compared the two approaches in the administration of PFTs in a span of 5 weeks. The performance of the participants in both approaches was assessed through their post-test scores. The results will allow to determine which of the two approaches can effectively be used, to locate at-risk students, and help students improve their health and well-being.

Materials and Methods. The selected participants were chosen via Purposive sampling technique. The subjects for the study are students from two sections in a higher education institution in Region III (Pampanga), Philippines. The collection of data was performed by requiring participants to answer a questionnaire subdivided into two parts. The first part requires participants to provide their gender, age, and BMI (pre-test score). Lastly, the second part requests participants to fill-out the Physical Activity Readiness Questionnaire (PAR-Q) to determine participants with medical history. The participants are divided into two groups (Orthodox Approach and Virtual Approach). The battery of PFTs include the hexagonal test, Plank test, Hand-wall test, Stork-balance test, and Vertical jump. One of these exams will be given weekly for five weeks to each student. Obtained data were processed via IBM SPSS 27. The profile and results of the selected PFTs were interpreted using descriptive statistics like frequency, percentage, mean, and standard deviation. Additionally, Independent samples and Paired t-test were performed to determine the variance between the approaches in the administration of PFTs.

Results. It was found that no significant variance was observed in all the selected PFTs in the performance for both approaches. Fascinatingly, a significant variance was observed in the improvement of the participants’ BMI (pre- versus post-test scores) for both approaches. In terms of significance value, administration of the selected PFTs on the virtual approach is slightly significant compared to the orthodox approach (p = .004) versus (p = .009). Lastly, in terms of the analysis of the effectiveness of both approaches, no significant variance was observed. Even though the orthodox approach is slightly higher compared to the virtual approach.

Conclusions. It was observed that both approaches are highly effective for college students and the selected physical fitness tests administered may continuously be used. By comparing students' performance before and after the intervention, we can identify those at risk and help them make lifestyle changes that will improve their health and well-being. It is probable that this strategy will only be successful if physical education instructors employ a stringent and detailed system of monitoring. The major goal of such surveillance should be ensuring that students take all mandatory assessments. Limitations and future research directions are also presented in this paper.

PECULIARITIES OF THE EDUCATIONAL ACTIVITY OF HIGHER EDUCATION STUDENTS IN PHYSICAL CULTURE AND SPORTS DURING THE USE OF DISTANCE FORMS OF LEARNING

Nataliya Вyshevets

У теперішній час недостатньо достовірної інформації про те, як студенти ЗВО з фізичної культури та спорту ставляться до дистанційного навчання. Мета дослідження - встановити ставлення студентів закладів вищої освіти з фізичної культури і спорту до дистанційної форми навчання. Матеріал та методи. Серед методів дослідження застосовувались аналіз науково-методичної літератури, опитування, методи математичної статистики. Отримані результати оброблено за допомогою алгоритми і методів аналізу категоріальних та порядкових змінних. У онлайн анкетуванні взяло участь 251 студентів. Результати. Установлено, що найбільш високо студенти оцінили таку перевагу дистанційного навчання як можливість продовжувати навчальну діяльність, перебуваючи на змаганнях, зборах, поза межами закладу освіти. На друге місце віднесли таку перевагу як можливість повернутися до пройденого матеріалу і повторити його. Удосконалення навичок роботи з інформаційно-телекомунікаційними технологіями студенти оцінюють нижче порівняно зі збільшенням вільного часу на спілкування з друзями, близькими, відчуттям себе більш комфортно і впевнено в домашніх умовах, можливістю продовжувати навчання, перебуваючи на змаганнях, зборах, поза межами освітнього закладу й у зручний час. Впровадження дистанційної форми навчання стало причиною збільшення тривалості знаходження студентів за комп’ютером, що супроводжується відсутністю проведення заходів здоров’язбереження у 54,4 % студентів. Висновки. Існує потреба в розробці й запровадженні системи здоров'язбережувальних заходів, спрямованих на нівелювання негативних наслідків, які загрожують при роботі за комп’ютером.

Investigating the Impact of Physiological and Neuromuscular Performance in Highly Trained Judo Athletes of Different Weight Categories

Manar BOUZOUALEGH

Передумови та мета дослідження Це дослідження мало на меті вивчити фізіологічні та нервово-м'язові аспекти, що впливають на результативність висококваліфікованих спортсменів-дзюдоїстів у різних вагових категоріях.
Матеріал і методи: У дослідженні взяв участь двадцять один дзюдоїст-чоловік, середній вік якого становив 20,6 ± 1,8 року. Учасники мали середню масу тіла (МТ) 77,3 ± 13,4 кг і середній зріст (З) 176,5 ± 8,4 см. У дослідженні використовувалися різні тести для оцінки м'язової сили, силової витривалості дзюдоїстів, спеціальної фізичної підготовки дзюдоїстів, симуляції бою та інкрементні тести на біговій доріжці. Використовувалися статистичні аналізи, такі як тест Шапіро-Уілка, лінійна кореляція Пірсона, t-тест для залежних вибірок та односторонній дисперсійний аналіз (ANOVA).
Результати: було виявлено значні кореляції між кількістю кидків у Спеціальному тесті фізичної підготовленості дзюдоїстів (SJFT) та такими факторами, як ANV, PV та CMJ. Однак не було виявлено значущих кореляцій між Fmax і TMFmax на домінантній і недомінантній сторонах, а також LACmax. %FCmax не показав значущої кореляції з ANV і DLS. Достовірний зворотній кореляційний зв'язок був виявлений між LACmax і VLAn, тоді як між DLS і VLAn кореляції не спостерігалося. Значення LACmax були достовірно вищими в середній/середньо-важкій категорії порівняно з легкою/середньо-важкою категорією, а CMJ був достовірно нижчим у середній/середньо-важкій категорії порівняно з іншими категоріями.
Висновок: це дослідження визначило, що м'язова сила, ємність і аеробна потужність були основними факторами, що впливають на кількість кидків у SJFT серед висококваліфікованих спортсменів-дзюдоїстів. Максимальна сила, силова витривалість та гліколітична здатність не мали суттєвого впливу на кількість кидків. Спортсмени з більшою аеробною здатністю демонстрували нижчий гліколітичний попит під час поєдинків. Ці фактори можуть сприяти розробці ефективних тренувальних програм і стратегій для оптимізації спортивних результатів у дзюдоїстів різних вагових категорій.

Дидактика: особливості планування та управління процесом навчання техніки удару коліном уперед хлопців 8 років

Олег Худолій

Мета дослідження – розробити моделі для планування та управління процесом формування техніки удару коліном уперед «Має хіза гері чудан» хлопців 8 років.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень.

Результати. Отримані співвідношення показують взаємозв’язок навчання техніки удару коліном в кіокушинкай карате з параметрами інтенсивності навантаження, такими як кількість підходів та інтервали відпочинку. У результаті визначення відношення найбільшої оцінки дисперсій до суми всіх оцінок дисперсій та порівняння його значення з критичним (Gрозр.<Gтабл.) приймається гіпотеза про однорідність дисперсіій експериментальних даних. Отримані значення критерія Фішера (F) указують на адекватність отриманих математичних моделей, вони здатні прогнозувати результати експерименту з необхідною точністю (Fрозр.≤Fтабл).

Унаслідок практичного моделювання педагогічного процесу отримано варіанти умов виконання навчальних завдань для оволодіння ударом коліном «Має хіза гері чудан»: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60–120 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 3 серія – 2–4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60–120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60–120 с.

Висновки. Верифікація отриманих регресійних моделей дозволяє стверджувати, що вони адекватно описують результати експерименту. Встановлено, що на основі рівнянь регресії можливе планування та управління процесом навчання, а також підбір раціональних режимів навчання техніки ударів в кіокушинкай карате хлопців 8 років.

У результаті факторного експерименту встановлено вплив режимів виконання вправ на ефективність навчання серій рухових завдань. Кількість підходів позитивно впливає на оволодіння І серії на 95%, ІІ серії на 81,4%, ІІІ серії на 71,4%, ІV серії на 71,3%, V серії на 96,5%, VІ серії на 99,78%.

Вивчення особливостей статевого диморфізму, значень пальцевого індексу «2D:4D» спортсменів парно-групової акробатики

Наталія Вероніка Бачинська

Матеріал і методи. В дослідженнях приймали участь спортсмени, що спеціалізуються в парно-групових видах спортивної акробатики та особи того ж віку, що не займаються спортом. Дівчата-акробатки були розподілені на 2 групи: 1) амплуа ті, що вгорі (n=32), пубертатного віку (13,96±1,02), 2) амплуа ті, що посередині та внизу, (n=42), юнацького віку (19,36±2,86).

Юнаки-акробати: 1) амплуа ті, що вгорі (n=32), середній вік 14,88±2,32; 2) амплуа ті, що посередині та внизу (n=48), середній вік 20,38±2,89. Спортивна кваліфікація спортсменів: І дорослий розряд, кандидати в майстри спорту та майстри спорту України.

Використовували методи антропометрії (вивчення ширини плечей та тазу), методи індексів (індекс статевого диморфізму та пальцевий індекс «2D:4D»), методи математичної статистики. Статистичну обробку проводили за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA 10.0 та програмних пакетів MS Excel XP. Основними показниками математичної статистики були: середнє арифметичне (Х), стандартне відхилення (SD), стандартна помилка середнього арифметичного (m), кореляційний аналіз Браве-Пірсона (r). Для дослідження відмінностей між показниками, що використовували, було застосовано непараметричний статистичний критерій U-Манна-Уітні. Рівень значущості приймали за p<0,05.

Результати. За даними соматотипування (індекс Дж. Таннера) у акробаток 12-15 років амплуа ті, що вгорі (n=32) отримано наступні дані: мезоморфний соматотип виявлено у 31,25 % спортсменок (77, 28±3,21), гінекоморфний у 68,75 % (95,55±0,41) при p<0,05. Андроморфний соматотип не виявлено у жодній із спортсменок. У акробаток амплуа ті, що посередині та внизу (вік 16-23 роки, n=42), виявлено 80,95 % випадків мезоморфний соматотип (61,64±2,17), андроморфний – у 19,05 % спортсменок (98,21±0,55) при p<0,05. Гінекоморфний (жіночий) у тих, що посередині та внизу, не виявлено ні у однієї із спортсменок цього амплуа. В результаті дослідження між різними соматотипами акробаток різних амплуа було отримано 10 тісних кореляційних взаємозв’язків середньої та високої значущості (r=450-0,952). Отримані дані показників пальцевого індексу «2D:4D» у дівчат амплуа ті, що посередині та внизу, жіночий та рівний тип кисті виявлено у 76,20 % спортсменок (0,993±0,0006), чоловічий тип кисті – у 23,80 % випробуваних (0,887±0,0005). У тих, що не займаються спортом, у 92,85 % піддослідних виявлено жіночий та рівний тип кисті (1,003±0,0007), чоловічий у 7,15 % (0,887±0,0004). У хлопців-акробатів тих, що посередині та внизу, чоловічий тип кисті виявлено у 100 % спортсменів (0,887±0,0005), а жіночий ні в одного із тих, кого досліджували. У групі тих, хто не займається спортом, також виявлено чоловічий тип у 100 % випробуваних (0,887±0,0006). Достовірність відмінностей між групами спортсменів з жіночим та чоловічим типом кисті знайдено при р<0,05. Виявлено 10 кореляційних взаємозв’язків середньої значущості (r=-0,402-0,662). Згідно проведених досліджень середні значення (Х±SD) індексу маскулінності у акробаток амплуа ті, що вгорі – 1,45±0,003, у тих, що посередині та внизу – 1,34±0,08, а у осіб, що не займаються спортом – 1,30±0,04. Виявлено достовірні (p<0,05) зміни показників акробаток тих, що вгорі, відносно групи осіб, що не займаються спортом.

Висновки. Соматотипування за Дж. Таннером у акробаток обох амплуа виявило зміни статевої конституції, а саме значний відсоток мезоморфного соматотипу, а у акробаток амплуа ті, що посередині та внизу, ще й незначного відсотку андроморфного типу. Таким чином, в ході проведеного дослідження нами були виявлені морфологічні ознаки маскулінізації акробаток, і більша частина з мезоморфним та андроморфним статевими соматотипами у спортсменок амплуа ті, що посередині та внизу. У тих, що вгорі, збережено жіночий статевий соматотип. У хлопців-акробатів не виявлено жодного випадку жіночого типу кисті, всі піддослідні із чоловічим типом кисті. Жіночий та рівний тип виявлено у невеликого відсотку юнаків тих, що не займаються спортом. Спортсменки амплуа ті, що посередині та внизу, мають підвищений індекс маскулінності, що спричинено збільшенням ширини плечей та зменшенням ширини таза. Виявлено наявність значної кількості кореляційних взаємозв’язків середнього та високого ступеню між досліджуваними показниками.

наукометричній базі даних Scopus.

Світлана Стадник

Передумови та мета дослідження: Спортивний брендинг – це системний процес комунікації з масовою аудиторією, спрямований на формування особливої спортивної культури: розуміння необхідності ведення здорового способу життя; підтримка інтересу до спортивних заходів; формування позитивного іміджу країни через проведення великомасштабних заходів тощо. До технологій брендингу нині активно вдаються як спортивні клуби, окремі спортсмени, громадські органи управління, а й також некомерційні фізкультурно-спортивні організації. Таким чином, це дослідження було спрямоване на систематизацію сучасних наукових досліджень щодо спортивного брендингу. Мета - бібліометричний аналіз досліджень спортивного брендингу на підставі вивчення публікацій у міжнародній наукометричній базі даних Scopus.

Матеріал і методи: проаналізовано літературні джерела зі спортивного брендингу, які включені до бази даних Scopus за період з 1999 року по 2023 рік. Використовувалися бібліометричні методи обробки інформації у контексті спортивного брендингу. Програмне забезпечення VOSviewer використовувалося для візуального аналізу з точки зору публікації, автора, країни, журналів, цитування та ключових слів з наступною побудовою бібліометричних карт, візуалізація кластерної щільності, ваги – цитати.

Результати: після перевірки було включено загалом 160 публікацій з бази Scopus. Найбільша кількість робіт належать до наступних областей досліджень: Business, Management and Accounting, Social Sciences та ін. Країною-лідером з публікаційної активності є США із кількістю 59 публікацій. Що стосується авторів, Y. Dubinsky та A. Richelieu опублікували найбільшу кількість робіт і зробили великий внесок у вивчення спортивного брендингу. Найбільшим кластером ключових слів був «спорт», а найбільш популярними ключовими словами за останніми роки були: «social media», «branding», «destination branding», «sport tourism», «content analyses» і т.д., що дає ідеї для подальших досліджень у цій галузі.

Висновки: побудовані бібліометричні карти дозволили визначити найбільш затребувані напрями досліджень з вивчення досліджуваної проблеми: спортивний брендинг як ефективний інструмент формування іміджу країни; брендинг спортивних заходів; соціальні медіа як інструмент спортивного брендингу; значення брендів в індустрії професійного спорту; персональний брендинг спортсменів. Використання програми VOSviewer, версія 1.6.18, дозволило дати комплексний аналіз проблеми, визначити пріоритетні наукові напрями у цій галузі: принципи використання спортивного брендингу як механізму конструювання територіального бренду, а також технологій просування спортивних брендів у соціальних медіа.

Ключові слова: спортивний брендинг, бренд-менеджмент, спортивний маркетинг, VOSviewer, бібліометричні карти.

Technology of test programs for predicting results in sports swimming

ihor11111 Bakiko11111

Анотація

Ігор Бакіко, Володимир Ковальчук, Віталій Дмитрук, Світлана Мельник, Сергій Ніколаєв, Олександр Швай, Олександр Валькевич, Олександр Радченко, Олена Сопотницька, Олександр Хриплюк. Технологія тестових програм для прогнозування результатів у спортивному плаванні. Передумови та мета дослідження. Змагальні результати є найпоширенішими показниками тренованості. У зв'язку з підготовкою та участю спортсменів у змаганнях особливу роль відіграють тестові програми. Для досягнення високих спортивних результатів юним плавцям необхідно докласти максимум зусиль для успішного вирішення завдань у процесі спортивного вдосконалення. Мета роботи: представити технологію тестових програм, що має практичне значення в тренувальному процесі, для прогнозування спортивних результатів у спортивному плаванні.

Матеріал і методи. В експерименті брали участь 24 спортсмени III та II розряду. Дослідження проводили у ДЮСШ № 3 м. Луцька та спортивному клубі Луцького національного технічного університету у 2022–2023 навчальному році. У роботі були використані такі методи: аналіз кваліфікаційних літературних джерел, тестування, методи математичної статистики.

Результати. На основі аналізу практичного досвіду ми розробили тестові програми плавання в повній координації на руках і ногах для плавців від третього до першого атлетичного звання, вільного стилю та спеціалізації на короткій/середній/довгій дистанції. Наведені зразки розрахунків контрольованого тестування в повній координації для спортсменів, які спеціалізуються на дистанції 1500 метрів вільним стилем. Тестування: 15 х 100 метрів вільним стилем із середньою швидкістю 90–95%. Перерва між дистанціями 1 хв. 30 секунд. Розрахунок проводився таким чином: через кожну стометрівку і час фіксувався в тій же послідовності, в якій плив спортсмен.

Отримані в секундах цифри були підсумовані і загальна сума спочатку склала 1135,09 секунд. Додано 60,25 секунди. Це час корекції результату на 1500 метрів вільним стилем. Отже, загальний час в секундах 1195,34 перевели в хвилини і секунди і отримали 19,55,34. Таким чином, час 19,55,34 відповідає рівню фізичної підготовленості спортсмена на даній дистанції на момент тестування.

Висновок. Розроблені тестові програми дали змогу визначити фізичну підготовленість спортсменів, їхню підготовленість до змагань. Це давало можливість прогнозувати змагальний результат, чергувати роботу та відпочинок під час підготовки, вносити зміни у зміст річного циклу підготовки або його періодів.

Сенсорні механізми управління точнісними рухами спортсменів

Vladlena Pasko

Мета: встановити варіативність стану сенсорних систем і залежність управління точнісними рухами баскетболістів від різних сенсорних функцій. Досліджувані: 30 баскетболістів студентської Ліги у віці 17-18 років, які мали рівень підготовки першого спортивного розряду і кандидата у майстри спорту. Результати: встановлено достовірний рівень зв’язку між функціями кінестетичного, зорового, вестибулярною аналізаторів і залежність точності кидків м’яча у кошик від окремих сенсорних функцій. Висновки: результати проведених досліджень визначили сенсорні закономірності управління точнісними кидковими рухами. Дослідженнями встановлено, що точність залежить від інтенсивності виконання тренувальних вправ. Ігрова діяльність баскетболістів відбувається при дуже високій інтенсивності. Тому для покращення точності кидків м’яча необхідно сенсорні функції тренувати при інтенсивності вправ, наближених до змагальної діяльності.

Ключові слова: сенсорні системи, точність сенсорних функцій, точність кидків м’яча.

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО ОСВІТНЬОГО КОНТЕНТУ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Olena Yakovenko

The formation of the personality of modern students has occurred under the conditions of the information society, which has led to significant changes in the way of thinking and perception of educational material. Modern students are characterized by fragmented thinking, decreased attention concentration, and the prevalence of a visual analyzer in the perception of information. From the reader's point of view, students have a selective reading style when they focus their attention on headlines or single text fragments. This reading style often inhibits the understanding of the educational content presented in the form of electronic teaching and learning materials. And existing trends should be taken into account when preparing them.

THE COMPARISON OF STUDENTS’ LONG JUMP STUDY PROGRAMS

Andrii Yefremenko

Purpose: To determine the influence of different methods of study long jumps with a running start by students-martial artists. The modern educational process in physical education needs to form educational competencies for a limited time. It is necessary to use modern approaches. Material and methods: Objects. 20 healthy first-year students of bachelor of different sports qualification, who are engaged in single combats (n = 20). Following the results of the stating experiment, the participants were divided into two groups: group A (n = 10) - students with a satisfactory level of physical fitness; group B (n = 10) - students with a high level of physical fitness. Approach. The impact of two study programs on long jumps with a running start of students was investigated. They learn to become coaches and are engaged in types of single combats. Programs are developed taking into account two approaches: 1) holistic execution of different jumps; 2) performing special exercises and long jump parts (segmented approach). To form study programs, the main exercises for studying long jump techniques were chosen. Results: The positive impact of the developed programs on speed indicators of running start and take-off in both test groups was found. All indicators as a result of intra-group and inter-group comparison significantly differed from the beginning to the end of the research. The exception was indicators of take-offs, which didn’t differ significantly in groups A and B. Conclusion: The effectiveness of the influence of both developed training programs on the long jump technique was discovered. Despite the previous motor experience and nonspecialized sports activity, it is possible to introduce different ways of studying motor actions, which are provided by the educational program. This allows you to maximize the individual opportunities of students. The presented long jump approaches allow using the level of physical fitness of trained individuals as a basis for the formation of educational programs. This allows you to increase the motivation, curiosity, and effectiveness of training a modern specialist in physical education. The development of flexible programs for students to study in other types of track and field is necessary.

Педагогічна технологія корекції фізичного стану студентів музичних спеціальностей у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки

Інна Асаулюк

Мета дослідження: розробити педагогічну технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану студентів спеціальності «Музичне мистецтво» в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки, й експериментально обґрунтувати її ефективність.

Матеріал і методи. У педагогічному експерименті взяли участь 19 юнаків віком (M±SD) 15.37±0.49 років, які навчалися за програмою підготовки молодшого бакалавра зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво», спеціалізації «оркестрові духові та ударні інструменти» (флейта, гобой, кларнет, фагот, саксофон, валторна, труба, тромбон, туба, ударні інструменти), «народні інструменти» (баян, акордеон, домра, бандура, гітара), які були розподілені на експериментальну (n=9) та контрольну (n=10) групи. Педагогічний експеримент тривав 9 місяців і передбачав інтегрування в навчальний процес студентів експериментальної групи розробленої педагогічної технології корекції фізичного стану. Критеріями ефективності виступали результати педагогічного тестування, що опрацьовувалися за допомогою методів математичної статистики.

Результати. Відзначаємо в юнаків експериментальної групи покращення функціонального стану серцево-судинної системи й аеробних можливостей організму за показниками індексів Робінсона та Руф’є у межах 3.6-9.1 % (р<0.050); збільшення силової витривалості м’язів верхніх кінцівок і черевного пресу в межах 10.0-13.3 % за показниками підтягування на поперечці (р<0.050) та підйому тулуба в сід з положення лежачи (р<0.010); позитивну динаміку показників фізичного розвитку в межах 2.0-8.6 % за результатами визначення силового індексу (р<0.010) та життєвого індексу (р>0.050).

Висновки. Запропоновано комплекси вправ з диференційованим використанням тренажеру «функціональні петлі ТRХ», залежно від рівня фізичної підготовленості, які дозволяють ефективно впливати на розвиток основних фізичних якостей, необхідних для високої професійної діяльності фахівців спеціальності «Музичне мистецтво»; комплекси вправ із використанням профілактора Євмінова та комплекси вправ стретчингу для підвищення рухливості в суглобах, що витримують основне навантаження під час роботи з інструментом; вправи для розвитку здатності до довільного розслаблення м’язів, що постійно виконують інтенсивні робочі рухи або перевантажуються; застосовані комплекси вправ дихальної гімнастики та комплекси вправ аутогенного тренування.

Ключові слова: студенти музичних спеціальностей, професійно-прикладна фізична підготовка, фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональні показники, функціональні петлі ТRХ, стретчинг, ритмічна гімнастика.

Не залишаючи нікого осторонь: бібліометричний огляд інклюзії у спорті

Олеся Шевчук

Довідкова інформація: Інклюзія стала важливим компонентом соціальної політики в усьому світі, яка зосереджена на створенні інклюзивного середовища для підтримки різноманітних груп населення. Спорт визнаний потужним інструментом сприяння соціальному благополуччю і розвитку, оскільки він здатен приносити індивідуальну і соціальну користь. У зв'язку з цим інклюзію в спорті слід розглядати як важливу наскрізну тему. Незважаючи на це, все ще існують бар'єри, які перешкоджають певним особам і групам брати участь. Оскільки досі не було опубліковано жодного наукометричного чи бібліометричного аналізу на тему «інклюзія у спорті», наше дослідження має на меті заповнити цю прогалину.

Мета дослідження: Це дослідження має на меті визначити структуру дослідницького поля «Інклюзія у спорті» та відповісти на наступні питання дослідження: 1. Які провідні тематичні напрямки досліджень? 2. Які напрямки потребують подальшого вивчення?

Матеріал та методи: Ми застосували аналіз літературних джерел, синтез, узагальнення та бібліометричні методи, такі як наукове картування та кластеризація (аналіз цитування та аналіз спільних слів). VOSviewer 1.6.18 використовувався для створення і візуалізації бібліометричних мереж.

Результати: У рамках наявного великого обсягу інформації аналіз спільних слів дозволив об'єднати тематично близькі ключові слова у 5 кластерів. У ході аналізу цитування основні матеріали були розподілені між 7 кластерами. Отримані дані свідчать про те, що існує інтерес до вивчення викликів та можливостей для включення у спорт, зокрема, як спорт може сприяти соціальній інтеграції людей, які можуть бути маргіналізовані або виключені. Низка авторів зосереджуються на медичному та біологічному впливі спорту на фізичне та психічне здоров'я людей, включаючи те, як фізична активність може бути використана як засіб реабілітації або терапії. Значна кількість досліджень присвячена питанню про те, як можна адаптувати фізичне виховання і спорт для людей з обмеженими можливостями або іншими особливими потребами. Питання різноманіття учасників та сфер спортивної діяльності, а також стратегії сприяння участі у спорті є ще однією широко представленою темою досліджень інклюзії у спорті. До таких питань відноситься гендерна політика в спорті, а також загальна інклюзивна організаційна культура спортивних структур. За результатами аналізу ми намітили напрямки, які потребують подальшого вивчення.

Висновки: Як перший бібліометричний огляд структури наукового поля «інклюзія у спорті», це дослідження розкриває існуючі тенденції досліджень у цьому напрямку. У ході аналізу були визначені провідні напрямки наукової уваги у сфері інклюзії у спорті, а також посилання та ключові слова, найбільш тісно пов'язані з цими напрямками. Дослідження інклюзії в спорті видаються різноманітними та універсальними, охоплюючи цілий ряд тем та підходів. Однак ми виявили деякі прогалини в цій галузі знань, оскільки є й інші важливі теми та сфери фокусу, які не представлені в результатах жодного з аналізів або були недостатньо представлені в кластерних дослідженнях. Це визначає актуальність подальших досліджень і викликає інтерес до наукових досліджень в даному напрямку.

Ключові слова: інклюзія, спорт, бібліометрія, картографування, кластеризація, Web of Science.

Ефективність впровадження інтерактивних завдань у тактичній підготовці футболістів 11-12 років

Roman Nakonechnyi

Передумови та мета дослідження: Рівень тактичної підготовленості футболіста є одним з визначальних чинників успішності його дій під час змагальної діяльності. Значна кількість іноземних фахівців наголошують на важливості цілеспрямованої тактичної підготовки футболістів починаючи вже з юного віку, що підтверджує свою ефективність в практичній діяльності провідних футбольних клубів світу (Італії, Іспанії, Німеччини тощо). Метою дослідження було: науково обґрунтувати ефективність програми тактичної підготовки футболістів віком 11-12 років із застосуванням інтерактивних завдань. Матеріал і методи: Для визначення рівня психофізіологічних властивостей та психічних процесів дітей 11-12-ти-річного віку було проведено педагогічне спостереження за участю 100 футболістів, які займаються в ДЮШ ФК “Львів”. Задля з’ясування вимог до тактичної підготовленості та спрямованості інтерактивних завдань з тактичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки було проведено анкетування тренерів з футболу (всього було опитано 50 тренерів з футболу). Також, для визначення ефективності авторської програми тактичної підготовки у порівнянні з традиційною було проведено педагогічний експеримент до якого було залучено 40 футболістів, які займаються в КЗ ДЮСШ “Рух” Львів віком 11-12 років. Результати: Встановлено, що у цілому організм дітей віком 11-12-ти років демонструє достатній рівень показників психофізіологічних властивостей (швидкість простих та складних реагувань) та психічних процесів (мислення, уваги, пам’яті тощо) для упровадження цілеспрямованої тактичної підготовки. Виявлено, що оптимальний вік для початку цілеспрямованої роботи над тактичною підготовленістю футболістів − 11-12 років (36% відповідей). Серед ключових компонентів тактичної підготовки, яким потрібно надавати пріоритет на етапі попередньої базової підготовки, формування тактичних умінь (86% відповідей, тактичних знань (70% відповідей) та тактичного мислення (68% відповідей). Щодо форми проведення занять з тактичної підготовки, то пріоритет, згідно з думкою фахівців, − груповій (76% відповідей). Серед пріоритетних методів цього напряму підготовки опитувані відзначили (наочний (86% відповідей), словесний та метод тренування без суперника (по 82%відповідей), а в числі засобів найбільш дієвими вважають тренувальні (92% відповідей), змагальні вправи (76% відповідей) та інтерактивні завдання (56% відповідей). Сумарні зміни тактичної підготовленості футболістів експериментальної та контрольної груп за показниками атакувальних та захисних дій упродовж педагогічного експерименту продемонстрували абсолютну перевагу гравців експериментальної групи над футболістами контрольної. Прослідковується покращення атакувальних здібностей футболістів експериментальної групи на 10,3% та захисних на 9,4% у порівнянні з продемонстрованими результатами перед початком проведення експерименту. Висновки: підтверджено вищу ефективність програми тактичної підготовки футболістів віком 11-12 років, яка базувалася на застосуванні різноманітних інтерактивних завдань, порівняно із традиційною програмою підготовки, яка застосовується в українській футбольній практиці. Вищий вплив запропонованої авторської програми був відзначений як на рівень тактичної підготовленості, так і показників психічних процесів юних футболістів.

Використання Army Combat Fitness Test для оцінки фізичної готовності військовослужбовців підрозділів зв'язку Повітряних Сил.

Микола Валерійович Корчагін

Олег Ольховий, Микола Корчагін, Олександр Зонов, Олександр Большаков. Використання Army Combat Fitness Test для оцінки фізичної готовності військовослужбовців підрозділів зв'язку Повітряних Сил. Мета: Стаття присвячена вирішенню актуального питання застосування Army Combat Fitness Test для оцінки фізичної готовності військовослужбовців Збройних Сил України. Події останнього року (Російське вторгнення в Україну) продемонстрували важливість забезпечення фізичної готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань в екстремальних умовах та забезпечення здатності протистояти несприятливим факторам професійної діяльності, підтримуючи високий рівень працездатності. Проте у Збройних Силах України продовжують використовувати для оцінки фізичної підготовки вправи та тести радянської системи фізичної підготовки, що були розроблені в минулому столітті. Матеріал і методи: До дослідження було залучено 78 військовослужбовців підрозділів зв'язку Повітряних Сил Збройних Сил України. Середній вік респондентів від 27,7 26 років. Термін проведення дослідження – 8 тижнів. Дослідження було спрямовано на засвоєння військовослужбовцями вправ ACFT, оцінку фізичної підготовленості за умовами ACFT, оцінку виконання військовослужбовцями військово-професійних завдань (стандартів спеціальної фізичної підготовки і стандартів професійної підготовки). Педагогічне тестування використовувалося для визначення успішності засвоєння вправ ACFT шляхом оцінки виконання вправ до та після початку експерименту. В якості методу статистичного аналізу отриманих результатів використовувався парний t-критерій Стьюдента. В другій частині дослідження було розраховано коефіцієнти лінійної кореляції для дослідження зв'язку результатів виконання кожної з шести вправ ACFT (після їх засвоєння), загального результату тесту ACFT та результатів оцінки військово-професійних завдань. Результати: Результати більшості контрольних вправ ACFT після 8 тижнів навчання засвідчили статистично достовірне покращення, за винятком вправи Sprint-Drag-Carry. Відмічено статистично достовірне покращення результатів вправ: Leg tuck на 36,6 %, Push-ups на 26,4 %, 3-Repetition maximum deadlift на 12,7 %, Standing Power Throw на 7,3 % та бігу на 2 миля на 4,5 %. Після експерименту кількість військовослужбовців, які виконали мінімальні умови тесту ACFT зросла на 51,1 %. Майже всі контрольні вправи ACFT (за виключенням Leg tuck) демонструють наявність кореляційного зв'язку різного ступеня (від слабкого до середнього) з результатами оцінки військово-професійних завдань. Загальна сума балів ACFT має середній кореляційний зв'язок із оцінкою військово-професійних завдань (включаючи Стандарти професійної підготовки). Висновки: Результати проведеного експерименту свідчать про можливість використання комплексу ACFT для оцінки фізичної готовності військовослужбовців Збройних Сил України. Проте, застосування комплексу ACFT потребує попереднього вивчення вправ комплексу.

Ключові слова: Army Combat Fitness Test, оцінка фізичної підготовки, військовослужбовці.

ПРОВАДЖЕННЯ РЕГУЛЬОВАНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТА СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ТЕРИТОРІЇ ЯРУ САМИШИНА БАЛКА

Ігор Губарєв

Анотація. Проведено дослідження природно-антропогенних особливостей яружно-балкової системи Самишина балка (м. Кам’янське, Дніпропетровська область) з метою визначення придатності та доцільності використання її природно-територіальних комплексів у рекреаційній та спортивній діяльності.

Складено електронну карту об’єкта дослідження, що дозволило розподілити територію яру Самишина балка для підготовки та проведення майбутніх спортивних змагань.

Виконано геоекологічний моніторинг та запропоновано зонування території яру в залежності від безпеки та доцільності її використання, зручності у постановці спортивних дистанцій та вирішення багатьох організаційних питань, стійкості до рекреаційного навантаження та збереження ландшафтно-територіального комплексу відповідно до природоохоронного, рекреаційного, туристичного та спортивного використання.

За результатами комплексного територіального аналізу в межах яру встановлено, що майже вся територія яру Самишина балка має високий рекреаційний потенціал, її ландшафт є малопорушеним, гідрологічні та геоморфологічні умови задовільні для провадження рекреаційної діяльності та різноманітних спортивних змагань без додаткових впорядкувальних заходів, що підтверджується пішохідною доступністю об’єкту та зручністю пересування по ньому в усіх напрямках.

Спеціально для проведення «Фестивалю здорового способу життя» в межах території яру Самишина балка були створені та облаштовані для декількох тисяч глядачів та спортсменів спортивно-туристичні маршрути різного призначення та напрямку. Уперше в місті та області, на свіжому повітрі, запроваджена комбінована шашкова естафета за участю 10 команд, яка з'єднала в одне ціле різні види спорту (шашкову гру та естафетний біг) та вимагала від учасників вміння володіти на вищому рівні фізичними і інтелектуальними якостями.

Виявлено передумови для ведення рекреаційної та спортивної діяльності в межах яру враховуючи наявність природного потенціалу, потребу у розширенні регіональних спеціалізованих зон відпочинку, отриманні додаткових прибутків до місцевого бюджету.

Наукові дослідження дозволяють у подальшому активізувати процес формування соціально орієнтованого ринку рекреаційних ресурсів України.

Ключові слова: САМИШИНА БАЛКА, РЕКРЕАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРИРОДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, СПОРТИВНО-ТУРИСТИЧНИЙ ОБ’ЄКТ, ЗОНУВАННЯ, КОМБІНОВАНА ШАШКОВА ЕСТАФЕТА.

The Relationship between Grit and Coach's Leadership Style with Sports Motivation and Athlete’s Satisfaction

Edi Setiawan

Background and Study Aim: The coach's leadership style has often been investigated and linked to aspects of athlete satisfaction, but the limited research on the relationship between girt, coach's leadership style with sport motivation and athlete satisfaction is a gap in this research. This study aims to reveal the relationship between grit, coach leadership style, sports motivation and athlete’s satisfaction.

Material and Methods: Correlational studies are used to see the relationship between grit, coach leadership style, sports motivation and athlete’s satisfaction. Participants involved in this study are athletes in rowing (n=20, age: 15.60±0.6, height: 162.60±4.9, weight: 57.53±5.6). Grit was assessed with Grit Scale, coach leadership style was assessed using Leadership Scale for Sport (LSS) and sports motivation was assessed through Sport Motivation Scale-II (SMS-II), while athlete's satisfaction was assessed by Athlete Satisfaction Questionnaire (ASQ). Statistic analysis was carried out through IBM SPSS to find out descriptive statsitics (X±S), nonparametric calculation through Spearman's Rank Correlation Coefficient (r) was used to test the relationship between the variables.

Results: This study showed several results. First, there was a positive relationship between grit with sports motivation and athlete’s satisfaction (p<0.05). Second, there was a positive relationship between coach leadership style with sports motivation and athlete’s satisfaction (p<0.05).

Conclusions: The conclusion in this study revealed that grit, coach leadership style are factors that influence aspects of sports motivation and athlete's satisfaction. The uniqueness and novelty in these findings is the positive relationship of grit and coach leadership style variables with sports motivation and satisfaction of athletes who were active in rowing

THE COMPARISON OF STUDENTS’ LONG JUMP STUDY PROGRAMS

Andrii Yefremenko

Purpose: To determine the influence of different methods of study long jumps with a running start by students-martial artists. The modern educational process in physical education needs to form educational competencies for a limited time. It is necessary to use modern approaches. Material and methods: Objects. 20 healthy first-year students of bachelor of different sports qualification, who are engaged in single combats (n = 20). Following the results of the stating experiment, the participants were divided into two groups: group A (n = 10) - students with a satisfactory level of physical fitness; group B (n = 10) - students with a high level of physical fitness. Approach. The impact of two study programs on long jumps with a running start of students was investigated. They learn to become coaches and are engaged in types of single combats. Programs are developed taking into account two approaches: 1) holistic execution of different jumps; 2) performing special exercises and long jump parts (segmented approach). To form study programs, the main exercises for studying long jump techniques were chosen. Results: The positive impact of the developed programs on speed indicators of running start and take-off in both test groups was found. All indicators as a result of intra-group and inter-group comparison significantly differed from the beginning to the end of the research. The exception was indicators of take-offs, which didn’t differ significantly in groups A and B. Conclusion: The effectiveness of the influence of both developed training programs on the long jump technique was discovered. Despite the previous motor experience and nonspecialized sports activity, it is possible to introduce different ways of studying motor actions, which are provided by the educational program. This allows you to maximize the individual opportunities of students. The presented long jump approaches allow using the level of physical fitness of trained individuals as a basis for the formation of educational programs. This allows you to increase the motivation, curiosity, and effectiveness of training a modern specialist in physical education. The development of flexible programs for students to study in other types of track and field is necessary.

Effect of Tissue Flossing with Foam Roller in the Management of Medial Tibial Stress Syndrome

Sumit Raghav

Background

MTSS has been recognized as the most common-related musculoskeletal injury among athlete with an incidence rate ranging from 13.6% to 20% and a prevalence of 9.5%. In Physical therapy, there are various approaches available working on fixing the problems faced by athletes and recreational players due to Medial tibial stress syndrome. The purpose of the present study was to determine the effect of tissue flossing with foam roller on pain, disability and function among the athlete with MTSS.

Material and methods

Sixty participants were assigned in two groups (30 athletes in each group): tissue flossing with foam roller group designated as group-1 and ice massage with stretching exercise group as group-2 was designated. The variables i.e. changes in NPRS, LEFS and MTSS score was assessed at baseline (1st day) and after 5 weeks of treatment.

Results

The mean difference improvement was seen in the group-1, with a NPRS score of (3.8±1.2), compared to the group-2 (4.5±1.0), LEFS score of 69.2±5.7 compared to the group-2 (66.4±5.6), MTSS score of (2.8±1.5) compared to the group-2 (3.9±1.4).

Conclusions

Group-1 showed the greater mean difference of NPRS, LEFS and MTSS score compared to group-2. Tissue flossing with foam rolling may be choice of treatment in the management of MTSS.

КООРДИНАЦІЙНА ДРАБИНА ЯК СУЧАСНИЙ ЗАСІБ ОН-ЛАЙН ТРЕНУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ГІМНАСТОК 8-9 РОКІВ

Инна Красова

Мета: обґрунтувати ефективність розробленої методики з використанням спеціальних вправ на координаційній драбині для підвищення рівня фізичної підготовленості гімнасток 8-9 років під час он-лайн тренувань.

Special physical training of qualified wrestlers of individual styles of wrestling

Vyacheslav Romanenko

Abstract. Background and Study Aim: Special physical preparedness of wrestlers is one of the main factors for achieving the highest possible results in competitive activity. Physical qualities can differ significantly among wrestlers of the same skill level, but different individual styles. In this regard, this study is aimed at improving the methods of special physical training of qualified wrestlers, taking into account individual styles of wrestling. Material and Methods: The study involved 30 wrestlers of middle weight categories (72 kg, 77 kg, 82 kg). The participants were divided into two groups: control group - 15 athletes, average age (18.96±1.09) years, average weight (76.27±5.58) kg; experimental group - 15 people, average age (19.07±0.95) years, average weight (75.87±5.68) kg. All participants belonged to athletes of a high level of skill. Training tasks were developed to improve the methodology of special physical training of wrestlers, taking into account the styles of wrestling. The proposed program was tested in a pedagogical experiment that lasted one year. Significance of differences between groups was assessed using nonparametric signs (z) and Rosenbaum (Q) tests. Results: during the experiment, the increase in the results of special physical preparedness among the wrestlers of the experimental group is much higher in all tests and it is in the range from 6% to 14%, and in the control group it is lower - from 2% to 3%. Also, these results were confirmed by a non-parametric criterion of signs. So, the wrestlers of the experimental group at the end of the experiment showed an improvement in performance. A significant increase in the results in the «Pull up» test was shown (z=1; p<0.01). The time to complete the tests significantly decreased: «10 back arch throws» (z=0; p<0.01), «10 suplexes» (z=0; p<0.01), «Flips on the gymnastic “bridge”» (z=0; p <0.01), «Running on the wrestling “Bridge”» (z=0; p<0.01), «10 forward somersaults» (z=0; p<0.01), «Three series of 15 back arch throws» (z=3; p<0.05). The number of repetitions in the tests increased: «Pull-up in 20 s» (z=4; p>0.05), «Push-up in 20 s» (z=4; р>0.05). Conclusions: The fulfillment of the developed training tasks by the wrestlers of the experimental group made it possible at the end of the experiment to show significantly better results in terms of special physical fitness than the athletes of the control group (p<0.05-0.01). Such results testify to the effectiveness of the proposed methodology and the possibility of its implementation in the training process.

MENTAL SELF-REGULATION AND AUTO-TRAINING IN TABLE TENNIS

Maksym Suprunenko

Анотація:

Мета роботы: Виавити имеет значение аутогенного и идеомоторного тренированности и их психических образований как складовых частей реального инструмента для покращення процесса подготовки и результативности спортсменов.

Материалы и методы. У досрочно взяли участие 18 студенток (дівчатов) в активно-руховном режиме спортивного клуба Киевского университета культуры и мистицтв. Вони системно занимались в секції настільного тенісу и змагаліся на тренуваннях протягом 2 років. Об'єктом дослідження стали процессы целенаправленного продвижения у студента результативность и надійності виступів на змаганнях, выявление структуры психической подготовкі студента, что забезопастъ эффективность (успіх) у їхній змагальній діяльності.

Методы дослідження: теоретический анализ и узагальнення студенческих спортивно-научно-методических литератур, педагогических спостереження, анкетирование, анализ протоколов змагань, бесіди, педагогический експеримент, педагогическое тестирование, методи педагогического вливу с урахуванням індивівівівівно-психологічн, oсобенно-периодически-психологічні; методичної обробки данных.

Результаты. В ходе процесса спостереження и проведена замена нами установленных факторов, что важно, и основные методы борьбы с перешкодами. Всплеск психической саморегуляции в процессе гри-технической процесcатности студентов увеличился на 9,1%. Выявлено индивидуальная особливості реакция на занятость аутогенным тренуванням. Наведено результаты исследований последних авторов по выбору методов наведения и самонаведения в спорте.

Висновки. Создание уявних образов с соблюдением правил с практичными методами и эффективным методом освоения новых технологий, техники и тактики и подкрепления эффектом от традиционных тренований.

Ключевые слова: навіювання, психический стан, уявні образи, навчання

фізична підготовленість CONTROL OF PHYSICAL FITNESS OF 5-TH – 9-TH GRADES SCHOOL STUDENTS

ihor11111 Bakiko11111

Передумови та мета дослідження. В останні роки в спеціальній літературі, доповідях науковців і практиків точиться дискусія про доцільність використання рухових тестів для контролю фізичної підготовленості школярів у процесі фізичного виховання, про їх інформативність з точки зору зв’язок з показниками фізичного здоров’я, а також про норми рухових тестів. Мета: визначити динаміку фізичної підготовленості учнів 5-9 класів протягом навчання в школі.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 300 учнів 5-9 класів Луцької загальноосвітньої школи №17. Для визначення рівня фізичної підготовленості використовували 9 контрольних вправ. Дослідження проводились на шкільному стадіоні та у шкільному спортзалі. Ми отримали згоду батьків на участь їхніх дітей в експерименті.

Результати. Дослідження показали, що діти мають середній рівень фізичної підготовки. Під час іспиту на витривалість було продемонстровано низький рівень фізичної підготовленості. Під час тесту на швидкість та тесту зі стрибків у довжину була виявлена фізична підготовленість нижче середньої. Під час тесту «нахил тулуба вперед з положення сидячи» більшість дітей показали фізичну підготовленість вище середнього. Жоден учень не продемонстрував високого рівня фізичної підготовленості.

Цінність нашого дослідження полягає в тому, що ми виявили, які фізичні якості недостатньо розвинені у школярів. Тому на уроках фізичної культури вчителям необхідно давати такі вправи, які б розвивали у дітей такі рухові якості, як: витривалість, швидкісні та швидкісно-силові якості. Результати нашого дослідження доповнили дані Круцевич Т. про періодичний контроль рівня фізичної підготовленості підлітків. Він дозволить вчителю фізкультури побачити недоліки у фізичній підготовленості учнів. По можливості індивідуально планувати фізичні навантаження, реально оцінювати рівень досягнень і систематично коригувати їх. А для учнів має бути стимулом мотивації до самовдосконалення своїх фізичних здібностей. Кузьомко та ін. запропонував переглянути тести та вимоги до них. Тест на витривалість зазвичай не враховує час, для учнів 5-6 класів. Тому оцінити цю якість у школярів досить складно. Ми поділяємо цю думку. Думка Мамешеної М. А. та ін. що актуальною сьогодні є розробка системи тестів і нормативів фізичної підготовленості школярів. Контрольні вправи повинні відповідати віку та відповідним нормам фізичної підготовки. Вони повинні зосередитися на «безпечному» рівні фізичного здоров’я.

Висновки. Аналіз результатів фізичної підготовленості школярів показує, що фізичне виховання не повністю вирішує проблеми фізичного розвитку дітей. Необхідно підвищити ефективність фізичного виховання в школах.

Контроль фізичної підготовленості учнів 5 – 9 класів

ihor11111 Bakiko11111