Аналіз психологічної суверенності як феномена особистісного стилю
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%25pКлючові слова:
особистісна суверенність, психологічний простір особистості, автономність особистості, кристалізація «Я», суверенізація особистісного стилю.Анотація
Проаналізовано актуальність проблеми суверенізації особистості. Представлено філософський і психологічний зміст проблематики як значущої складової буття, яка визначає стратегію життя людини. Визначено теоретичну платформу і доведено, що категорія «особистісна суверенність» потребує психологічного, фізіологічного та соціокультурного уточнення. Порівняно різноманіття уявлень про зміст, природу та функції особистісної суверенності, яка визначається спочатку у психології поняттями «автентичність», «автономність», а згодом «суверенність». Вказані поняття представлено швидше як синоніми, а не поняття, що мають свій обсяг і феноменологію. Розглянуто досягнення психологічної суверенності (особистісної автономії) через перспективу дослідження психологічного простору особистості, що включає комплекс фізичних, соціальних і психологічних явищ, з якими людина себе ототожнює (територія, особисті предмети, соціальні прихильності, установки). Описано динаміку прояву суверенності у переживанні автентичності власного буття, доречності у просторово-часових і ціннісних обставинах життя, що сприяють прийняттю і впевненості людини, яка діє згідно з власними бажаннями та переконаннями. Охарактеризовано категорію «психологічна суверенність» як стійкий соціально-психологічний конструкт, який являє собою умову і результат продуктивної діяльності в різних галузях і тому може корелювати з об’єктивними і суб’єктивними показниками життєвої успішності, адекватними віковій стадії і конкретній життєвій ситуації людини, визначає спосіб і стиль життя особистості. Психологічну суверенність проінтерпретовано як якісну характеристику особистісного стилю людини, яка проявляється у здатності захищати, розвивати і розширювати свій психологічний простір.Посилання
Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
Максименко С. Д. Психологія особистості / С. Д. Максименко. – К. : Вид-во ТОВ «КММ», 2007. – 296 с.
Нартова-Бочавер С. К. Человек суверенный: психологическое исследование субъекта в его бытии / С. К. Нартова-Бочавер. – СПб. : Питер, 2008. – 400 с.
Похилько А. Д. Социокультурная автономность сознания:
экзистенциально-антропологическое измерение / А. Д. Похилько. – Ростов-на-Дону: Изд-во СКНЦ ВШ «Актуальные
проблемы современной науки», 2006. – 248 с.
Психология личности и образ жизни / Отв. ред. Е. В. Шорохова. – М. : Наука, 1987. – 219 с.
Сохань Л.В. Жизненная программа личности как способ сознательной организации жизнедеятельности / Л. В. Сохань,
М. В. Кириллова // Стиль жизни личности. Теоретические и
методические проблемы. – К., 1992. – С. 223–255.
Швалб Ю. М. Психологічні критерії визначення стилю життя / Ю. М. Швалб // Соціальна психологія. – 2003. – № 2. –
С. 14–20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.