Сучасні підходи в поглядах на етіологію депресивних розладів, їх діагностику і лікування
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
депресивний розлад, великий депресивний епізод, психосоматика, ангедонія, резистентність, ремісія, фактори ризику, скринінг, етіологія депресії.Анотація
Проаналізовано поширеність депресивних розладів у світі. Констатовано, що впродовж останніх 20 років невизначена і не пролікована депресія визнається вагомою проблемою здоров’я суспільства в багатьох країнах, зокрема в Європі та США. Встановлено, що майже половина випадків депресивних розладів не впізнана пацієнтом або лікарем, а серед діагностованих випадків значна частка пацієнтів залишаються не пролікованими. На це впливає стигматизація, те, що пацієнти не усвідомлюють вагомості хвороби, можливості її курабельності, а також той факт, що як лікарі, так і пацієнти більше концентрують увагу на соматичних скаргах, а особливо те, що депресія провокує 80% всіх суїцидальних спроб. При цьому відзначено, що депресія добре піддається лікуванню. Своєчасна діагностика депресії та розуміння її етіології позитивним чином відображується на якості і швидкості її лікування. Досліджено критерії діагностики великого депресивного епізоду; комбінацію факторів, що призводить до задовільних результатів лікування; картину фізикальних обстежень, що опосередковано свідчать про наявність депресії; прості методи для оцінки депресії, доступні для усіх лікарів (наприклад, опитувальник Бека – це опитувальник самозвіту, який є інструментом для скринінгу і контролю прогресу терапії). Запропоновано адекватну спробу лікування антидепресантами, що представляє собою підтримку терапевтичного рівня препарату впродовж 4-6 тижнів, а психотерапевтичне лікування – не менше 2 годин на тиждень впродовж 20-ти тижнів. Зроблено висновки, що ефективність лікування залежить від вірно визначеної етіології депресивного розладу та вчасно встановленого діагнозу.
Посилання
Депрессивные расстройства при соматических заболеваниях. Образовательная программа по депрессивным расстройствам ВПА//ПТД. Модуль 2 / под ред. Н.А. Корнетова. – К. :
Сфера, 2002. – 69 с.
Депресія в практиці гастроентеролога / Здоров’я України. –
– № 11–12 : 3– 4.
Коваленко І.В. Психосоматичні розлади: діагностика та
лікування / І.В. Коваленко. – Вінниця : Консоль, 2005. –
с.
Марута Н.А. Депрессии в общемедицинской практике
(справочное пособие для врачей первичной медико-санитарной сети) / Н.А. Марута, Л.Н. Юрьева, А.И. Мамчур. – К.,
– 30 с.
Международная классификация болезней (10-й пересмотр).
Классификация психических и поведенческих расстройств,
Санкт-Петербург, 1994.
Чабан О.С. Діагностика та лікування психосоматичних розладів в загальній медичній практиці (на прикладі метаболічного синдрому Х) : метод. рекомендації – К., 2009. – 40 с.
Юзвишина О.В. Клінічні рекомендації для лікарів загальної практики щодо лікування супутніх депресій, тривожних
станів і серцево-судинних захворювань: навчально-методичний посібник / О.В. Юзвишина. – Хмельницький, 2007. –
с.
Agency for Health Care Policy and Research: Depression in Primary Care. Rockville, Maryland. U.S. Department of Health
and Human Services, 1993.
American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical
Manual IV. Washington, DC, 1994.
Spitzer RL, Williams JBW, Kroenke K, et al: Until of a new
procedure for diagnosing mental disorders in primary care. The
PRIME-MD 1000 Study, 1994.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.