Дослідження креативності у проєктно-інноваційній діяльності психолога
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2025-65.51-71Ключові слова:
психолог, креативність, творча діяльність, проєктно-інноваційна діяльність, організаційно-управлінський проєкт, науково-дослідницький проєкт, соціально-волонтерський проєктАнотація
Мета. Проаналізувати креативність як інтегративну складову проєктно-інноваційної діяльності психолога.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань використано комплекс методів наукового дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення концептуальних положень, порівняння, систематизація, бесіда, анкетування.
Результати дослідження. Креативний підхід у професійній діяльності психолога описано нами як здатність генерувати нові ідеї у контексті різних видів діяльності. Він базується на творчій активності, надситуативності, вмінні мислити асоціативно та широко, здатності бачити неординарні логічні зв’язки між окремими аспектами діяльності. Креативний потенціал особистості розглядається як інтегративна властивість, яка характеризує здатність до творчої самореалізації та проявляється у талановитості й обдарованості. Ці складові необхідні для виконання різних видів діяльності психолога.
У практиці роботи психолога виокремлено різні види проєктно-інноваційної діяльності: а) професійні стартап-проєкти; б) проблемо-орієнтована активність; в) організаційно-управлінські дії; г) творча інноваційна практика; д) науково-дослідницькі проєкти; е) соціально-волонтерські проєкти. Професійні стартап-проєкти важливі для фахівців психологічного профілю як базова первинна основа професійної діяльності, спрямована на пошук нової професійної ніші. Проблемо-орієнтована активність важлива у роботі з психологічними проблемами клієнтів. Організаційно-управлінські проєкти полягають у розробленні нових стратегій роботи з колегами у межах супервізійної діяльності та реалізації програм підтримки. Творча інноваційна практика втілюється у контексті нових професійних активностей. Наукові дослідження скеровані на креативний підхід до експериментів. Соціально-волонтерські проєкти допомагають творчо поєднувати професійну практику з соціальними ініціативами.
Для з’ясування рівнів сформованості креативності у професійній діяльності було розроблено анкету «Креативність у різних видах діяльності», яка дала змогу визначити особливості прояву цієї якості у фахівців психологічного профілю.
Висновки. Узагальнюючи основні позиції щодо дослідження креативності фахівців-психологів, було відзначено більш високі показники креативності за критеріями «Проблемо-орієнтована активність», «Творча інноваційна практика». Водночас, найбільш складними для творчої самореалізації виявились «Професійні стартап-проєкти»; «Організаційно-управлінські проєкти»; «Науково-дослідницькі проєкти». Це проявляється у стартап-проєктуванні, під час взаємодії з клієнтами і колегами у межах організаційно-управлінських та наукових проєктів. Зважаючи на це, робота у цьому спрямуванні потребує посиленої уваги.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.

