Психозахисна детермінація професійного самозбереження фахівців стресогенних професій
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
психозахисна детермінація, професійне самозбереження, стресогенні професії, психологічні захисти, захисні стратегії, професійна безпека, медичні працівники.Анотація
У статті запропоновано
теоретико-емпіричне обґрунтування психозахисних детермінант про-
фесійного самозбереження фахівців стресогенних професій на прикладі
медичних працівників. Теоретичне обґрунтування проблеми стосуєть-
ся питань необхідності вивчення психозахисного аспекту професійної
діяльності медичних працівників в силу актуалізації психологічного
змісту їх професійної безпеки. Підкреслюється, що потужним внутріш-
нім фактором, який визначає межу професійної безпеки фахівця, є
психологічний захист. Конкретизація поняття психологічного захисту
в контексті обов’язкового врахування стресогенних умов професійної
діяльності медичних працівників дозволяє розглянути використання
фахівцями психологічних захистів як саморегуляційної форми збере-
ження професійно-особистісних ресурсів.
Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс
використаних методів математичної обробки результатів дослідження
дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних
психологічних фактів: зміст професійного самозбереження медичних
працівників, які працюють в стресогенних умовах, зумовлений психо-
захисними стратегіями, які забезпечують захист психіки від негатив-
них і деструктивних дій внутрішніх і зовнішніх імпульсів; стресогенні
умови професійної діяльності медичних працівників детермінують фор-
мування різноманітних стратегій психологічного захисту в залежності
від часового параметру професійної реалізації.
Посилання
Вірна Ж.П. Психологія успішного функціонування фахівця / Ж.П.Вірна. – Когнітивні та емоційно-поведінкові фактори повноцінного функціонування людини: культурно-історичний підхід: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків : ХНПУ, 2013. – С. 236–238.
Лазорко О.В. Професійна безпека особистості: адаптаційний вимір / О.В. Лазорко // Психологічні перспективи. – Випуск 25. – Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015. – С. 130–141.
Михальська Ю.А. Особливості побудови стратегій психологічного захисту в професійній діяльності медичних сестер : дис. …. канд. психол. наук : 19.00.01 / Юлія Анатоліївна Михальська. – Луцьк, 2014. – 187 с.
Психология профессионального здоровья: учеб. пособие / Под ред. Г.С. Никифорова. – СПб. : Речь, 2006. – 480 с.
Сыманюк Э.Э. Психологические барьеры профессионального развития личности : Практико-ориентированная монография / Э.Э. Сыманюк. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2005. – 252 с.
Юрьева Л.Н. Профессиональное выгорание у медицинских работников: формирование, профилактика, коррекция / Л.Н. Юрьева. – К. : Сфера, 2004. – 272 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.