ФЛОТОЕКСТРАКЦІЯ БАРВНИКА АКТИВНОГО ЯСКРАВО-ЧЕРВОНОГО 5 СХ З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.178304Ключові слова:
флотоекстракція, полютант, активний яскраво-червоний 5СХ, поверхнево-активна речовина (ПАР), ступінь видалення.Анотація
В роботі досліджено вилучення з водного розчину аніонного барвника активного яскраво-червоного 5СХ методом флотоекстракції. Вихідна концентрація барвника – 10 мг/дм3. Як поверхневоактивну речовину для утворення малорозчинної гідрофобної сполуки – сублату – було використано гексадецилтриметиламоній бромід. Органічна фаза – ізоаміловий спирт. Експериментально досліджено вплив деяких параметрів на ступінь видалення барвника: тривалість процесу, рН водної фази, молярне співвідношення барвник:ПАР; розмір бульбашок газу. Згідно з отриманими результатами найвищий ступінь видалення активного яскраво-червоного 5 СХ становить 96 % при тривалості процесу 10 хв, рН 6, молярному співвідношенні барвник:ПАР = 1:2 та розмірі бульбашок газу 40 мкм. Результати експерименту є підтвердженням, що фло-тоекстракція є перспективним методом для ефективного очищення стічних вод від барвників.Посилання
I. G. Krasnoborodko, Destructive wastewater treatment from dyes, 1988 [in Russian].
Y. M. Grushko, Harmful organic compounds in industrial wastewater: a hand-book. 2nd ed., 1982 [in Russian].
T. Robinson, G. McMullan, R. Marchant, and R. Nigam, "Remediation of dyes in textile effluent: a critical review on current treatment technologies with a proposed alternative", Bioresource Technology, no. 77, pp. 247-255, 2001.
L. M. Shabad, and A. P. Ilyinsky, Carcinogenic substances in the environment. Moscow, 1979 [in Russian].
L. A. Nesterova, and G. S. Saribekov, "Efficiency of use of turnaround systems of water consumption at the textile enterprises", VostochnoYevropeiskiy zhurnal peredovyh tehnolohiy, no. 4, pp. 25-28, 2010 [in Russian].
I. М. Astrelin, T. I. Obushenko, N. М. Tol-stopolova, and O. O. Targonskaya, "Theoretical background and practical application of solvent sublation: an overview", Voda i vodoochysni tehnolohiyi, no. 3, pp. 3-23, 2013 [in Ukrainian].
Barry L. Karger, Thomas A. Pinfold, and Sarah E. Palmer, "Studies in the mechanism of sublate removal by solvent sublation". Part I., Separation Science and Technology, no. 5, pp. 603-617, 1970.
P. E. Spargo, and T. A. Pinfold, "Studies in the mechanism of sublate removal by solvent sublation". Part II, Separation Science and Technology, no. 5, pp. 619-635, 1970.
Y. Lu, and X. Zhu, "Solvent sublation: theory and application", Separation and Purifi-cation Methods, no. 30, pp. 157-189, 2001.
J. Y. Horng, and J. Y. Huang, "Removal of organic dye (direct blue) from synthetic wastewater by adsorptive bubble separation techniques", Environmental Science & Technology, vol. 27, iss. 6, pp. 1169-1175, 1993.
T. Оbushеnkо, N. Tolstopalova, O. Kulesha, and I. Astrelin, "Thermodynamic studies bromphenol blue removal from water using solvent sublation", Chemistry & chemical technology, vol. 10, no. 4, c. 515-518, 2016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наталія Михайлівна Толстопалова, Тетяна Іванівна Обушенко, Надія Віталіївна БаранюкАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).