Людинознавчі студії. Серія Педагогіка

THE PROBLEM OF CULTIVATING DISCIPLINE AMONG STUDENTS OF SECONDARY EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINIAN PROVINCES OF THE RUSSIAN EMPIRE AT THE TURN OF THE 20th CENTURY (on materials of the meeting of the curator’s council of Odesa educational district)

Alla Balatsynova — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*БАЛАЦИНОВА Алла* – кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, вул. Алчевських, 29, м. Харків, 61002, Україна
E-mail address: alla.balatsynova@hnpu.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3247-0694
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1763366/alla-balatsynova/
To cite this article: Balatsynova, A. (2020). The problem of cultivating discipline among students of secondary education institutions in Ukrainian provinces of the Russian Empire at the turn of the 20^th century (on materials of the meeting of the curator’s council of Odesa educational district). Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 9‒21. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.215969
Article history Received: June 15, 2020 Received in revised form: September 10, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті на основі аналізу історико-педагогічних джерел і архівних документів розкрито позицію ради при попечителі Одеського навчального округу щодо дієвих способів формування дисциплінованості учнів закладів середньої освіти наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. З’ясовано, що заклади середньої освіти українських губерній Російської імперії у досліджуваний період функціонували в умовах суттєвих соціально-економічних і суспільно-політичних зрушень, пов’язаних з одного боку із розвитком капіталістичних відносин, з іншого – з економічною кризою 1901–1903 років й посиленням робітничого і селянського рухів, піднесенням політичної активності ліберально-демократичних верств населення, студентської та учнівської молоді. На цьому тлі невідповідність існуючої системи середньої освіти, яку складали переважно гімназії та реальні училища, економічним та суспільним потребам держави ставала дедалі відчутнішою, що змусило Міністерство народної освіти порушити питання про реформу середньої освіти.

Установлено, що імператор Микола ІІ, занепокоєний зростанням політичної активності студентської та учнівської молоді, однією з головних засад для укладання проєкту реформи середньої школи визначив вимогу поєднання навчання юнацтва з вихованням у дусі віри, відданості престолу й вітчизні, поваги до сім’ї, а також привчання з раннього дитинства до порядку і дисципліни. На виконання цього розпорядження міністр народної освіти Г. Зенгер надіслав попечителям навчальних округів, зокрема Київського, Одеського і Харківського, циркуляр “Про дисципліну в середніх навчальних закладах” (1903), де визнав існуючий стан справ з дисципліною учнів і контролем за нею з боку шкільного начальства й педагогічного персоналу неприйнятним та вимагав неухильного виконання монаршої волі. Бажаних виховних результатів пропонувалося досягати як педагогічними, так і репресивними методами. До дієвих методів і прийомів попередження педагогічним персоналом порушень учнями порядку і дисципліни було віднесено такі: педагогічний такт і доброзичливе ставлення до учнів; зміст навчання і його виховальний характер (особливо на уроках мови, літератури, історії); організація позаурочних виховних заходів з використанням освічення, навіювання, переконання учнів; співпраця з батьками; моральна підтримка вихованців, які проживають на учнівських квартирах; звертання до релігійних переконань і почуттів учнів.

Виявлено, що на засіданні 12 грудня 1903 року члени ради при попечителі Одеського навчального округу, детально вивчивши стан справ і ознайомившись з циркулярною пропозицією міністра народної освіти та думками педагогічних рад закладів середньої освіти округу щодо формування дисциплінованості учнів закладів середньої освіти, висловили власну позицію з цього питання. В ухвалі ради серед найбільш дієвих способів формування дисциплінованості учнів було виокремлено такі: зменшення наповнюваності класів; запровадження інституту вихователів; улаштування учнівських квартир, інтернатів, домових церков; використання виховного потенціалу літературних і релігійно-моральних бесід; налагодження взаємин з батьками учнів. У ній також наголошувалося на необхідності покращення матеріального та службового становища вчителів як запоруки якості навчально-виховного процесу.

DIMENSIONS OF TRAINING OF THE PROSPECTIVE MASTERS OF TRANSLATION IN THE UNIVERSITIES OF CANADA: CONTENT AND ADVANCED IDEAS

Yuliia Holovatska, Tetiana Tsepeniuk — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*ГОЛОВАЦЬКА Юлія* – кандидат педагогічних наук, викладач кафедри теорії і практики перекладу, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна
E-mail address: yulyapashkovska@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7740-9432
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1927245/yuliia-holovatska/
*ЦЕПЕНЮК Тетяна* – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, Україна
E-mail address: tsepeniuk@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8974-6436
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1927033/tetiana-tsepeniuk/
To cite this article: Holovatska, Yu., & Tsepeniuk, T. (2020). Dimensions of training of the prospective masters of translation in the universities of Canada: content and advanced ideas. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 22‒38. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220433
Article history Received: July 28, 2020 Received in revised form: September 9, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті подано аналіз системи професійної підготовки майбутніх перекладачів в університетах Канади за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр”. Досліджено, що для закладів вищої освіти Канади, які здійснюють підготовку майбутніх магістрів перекладу, характерними є два типи програм: галузеві та жанрові. Визначено, що за галузевою ознакою функціонують магістерські програми підготовки усних перекладачів, письмових перекладачів та термінологів. Жанрова спеціалізація передбачає вибір програми за сферою застосування: комерційний переклад, медичний переклад, економічний переклад, художній переклад, судовий переклад, юридичний переклад. Узагальнено основні принципи програм підготовки майбутніх магістрів перекладу (професійна спрямованість, гнучкість та варіативність, вільний вибір навчальних дисциплін, домінування практичної підготовки, відповідність вимогам професії та ринку праці). Проаналізовано методи, форми та засоби навчання майбутніх магістрів перекладу. Досліджено види та особливості організації практики. Вивчено систему моніторингу забезпечення якості надання освітніх послуг, а саме сертифікацію та акредитацію освітніх програм та визначено їх критерії. Здійснено порівняльний аналіз систем підготовки майбутніх магістрів перекладу в ЗВО Канади та України, на основі якого виокремлено їх відмінності та запропоновано прогресивні ідеї закордонного досвіду для впровадження у вітчизняному освітньому просторі. Результати дослідження узагальнено у вигляді системи, яка містить цільовий, змістовий, процесуальний та моніторинговий компоненти.

THEORETICAL FUNDAMENTALS OF THE EDUCATIONAL PROCESS REGIONALIZATION IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE

Inna Strazhnikova, Inha Yehorova — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*СТРАЖНІКОВА Інна –* доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, 76000, Україна
E-mail address: zavina@email.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5921-6197
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1775419/inna-strazhnikova/
*ЄГОРОВА Інга* – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, 76000, Україна
E-mail address: yegorova.inga@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8070-9455
To cite this article: Strazhnikova, I., & Yehorova, I. (2020). Theoretical fundamentals of the educational process regionalization in higher education institutions of Ukraine. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 39‒49. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220435
Article history Received: July 27, 2020 Received in revised form: August 23, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті розглядаються проблеми регіоналізації освітнього процесу у ЗВО та шляхи їх розвʼязання, адже сьогодні залишаються недостатньо сформованими теоретико‐методологічні основи дослідження розвитку регіональних освітніх систем і понятійно‐термінологічний апарат, пов’язаний з цією проблематикою. В останні роки дедалі популярнішими стають галузеві дослідження з питань глобалізації. Така тенденція є очікуваною з огляду на історичну глибинність та джерельну складність явища світової інтеграції. Однією з таких окремих сфер глобалістики стала глобалістика освіти. Особливо актуальними такого роду пошукові роботи стали у вимірі вищої школи, оскільки саме остання зазнала найбільш явних змін під впливом вимог сучасності.

Окрім різноманіття наукових поглядів на феномен глобалізації в освіті, присутня також проблема диференційованої реакції на зустрічні умови в рамках окремих навчальних структур в різних країнах та регіонах. Глобалізація вчинила вплив в соціальних реформах національних держав, до яких сектори освіти змушені пристосуватися в нових глобальних умовах, що характеризуються гнучкістю, різноманітністю, посиленням конкуренції і непередбачуваною змінністю. Розуміння впливу глобалізації на освітній процес у закладах вищої освіти є важливим для будь-якого розробника політики, конструктора реформ та освітнього лідера, зокрема.

У звʼязку з тим, що вища освіта є помітною в глобальних ринкових відносинах, вона навчає керівників і технологів глобального бізнесу; здійснює основне зростання студентської мобільності в глобальному масштабі, що сприяє бізнес-дослідженням і діловому зближенню націй тощо. Отже, ми розглядаємо освітній регіоналізм як різні форми соціально-культурної і політичної самоідентифікації територіальних співтовариств, що проявляють себе в ідеях, настроях, діях, намірах, направлених на збереження самобутності регіону або підвищення його статусу в державній освітній системі.

DEVELOPMENT OF STUDENTS’ TALENTS IN UKRAINIAN HIGHER EDUCATION SCHOOLS

Alla Revt, Oresta Karpenko — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*РЕВТЬ Алла –* кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: alla_revt@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8006-6186
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1965658/alla-revt/
*КАРПЕНКО Ореста* – доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: orestakarpenko@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1841-882X
ResearcherID: https://publons.com/researcher/2899891/oresta-karpenko/
To cite this article: Revt, A., & Karpenko, O. (2020). Development of students’ talents in Ukrainian higher education schools. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 50‒62. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220437
Article history Received: August 15, 2020 Received in revised form: September 25, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті здійснено комплексний аналіз вітчизняних і зарубіжних напрацювань з питань обдарованості в цілому та обдарованості студентської молоді зокрема; обґрунтовано поняття “обдарованість”; розкрито змістове наповнення провідних понять проблеми. Висвітлено і систематизовано ознаки, види, функції та узагальнено якості обдарованої особистості. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до процесу розвитку обдарованості студентської молоді та представлено результати дослідження стану розвитку обдарованості студентської молоді у закладі вищої освіти.

Досліджено й визначено зміст, форми та методи роботи з обдарованими студентами у закладах вищої освіти України. Охарактеризовано соціальні умови вирішення проблем особистісної соціальної самореалізації і професійного самовизначення обдарованих студентів у нових соціально-економічних умовах. Розкрито шляхи соціальної роботи, які налаштовані на сприяння виявленню та розвитку природних задатків молоді на професійному рівні, а також адресна підтримка кожної талановитої особистості і подальшого розвитку здібностей та обдарованості особистості, її успішної творчої самореалізації.

На основі проведеного дослідження було виявлено стан розвитку компонентів обдарованості у студентів вищих навчальних закладів та визначено, які саме форми роботи зі студентською молоддю найбільш сприяють розвитку здібностей. Акцентовано увагу на тому, що існує необхідність розробки комплексної методики діагностики обдарованості, зокрема визначення рівня загальних здібностей особистості, особливостей інтелекту і креативності (здатності до творчості), а також мотивації, що знаходить своє відображення у численних публікаціях вітчизняних та зарубіжних науковців.

TEACHING FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONAL DISCOURSE TO STUDENTS OF NON-LINGUISTIC PROFILES IN BELARUS

Larisa Maksimuk, Lilia Levonyuk — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

МАКСИМУК Лариса – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна, бульвар Космонавтів, 21, м. Брест, 224016, Білорусь
E-mail address: flk@brsu.brest.by
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8163-0842
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1909472/larisa-mijailovna-maksimuk/
ЛЕВОНЮК Ліля – старший викладач кафедри іноземних мов, Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна, бульвар Космонавтів, 21, м. Брест, 224016, Білорусь
E-mail address: flk@brsu.brest.by ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1560-2747
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1913973/lilia-evguenyevna-levonyuk/
To cite this article: Maksimuk, L., & Levonyuk, L. (2020). Teaching foreign language professional discourse to students of non-linguistic profiles in Belarus. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 63‒74. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220447
Article history Received: August 25, 2020 Received in revised form: September 30, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасної вищої освіти – підготовці фахівця нового покоління. Визначено характеристики конкурентоспроможного фахівця, основною яких є володіння навичками міжкультурної комунікації у системі професійного спілкування. Особлива увага зосереджується на необхідності формування у студентів іншомовної дискурсивної компетенції, яка є невід’ємною складовою компетенції комунікативної і складає основу знання різних типів дискурсів, правил їх побудови, а також уміння створювати і розуміти їх з урахуванням ситуації спілкування. Наведено приклади організації навчання іншомовного професійного спілкування на основі сучасних методів викладання іноземних мов. Зазначено, що ідея формування професіонала нового покоління виходить з Болонської декларації, відповідно до положень якої були розроблені спільні принципи Європейської університетської мережі. У зв’язку з цим європейські рамки кваліфікації вищої освіти виступають регуляторним механізмом, який багато в чому визначає соціально-економічний розвиток сучасного суспільства. Таким чином, можна не сумніватися, що в сучасному динамічному світі білоруська вища освіта повинна стати більш функціональною, орієнтованою на інноваційний науково-технічний прогрес і міжнародні освітні стандарти. Завдання формування загальноєвропейського освітнього середовища розв’язуються у контексті компетентнісного підходу, який визначає оптимальне розуміння змісту кваліфікації фахівців на рівнях професійної підготовки. Такий підхід передбачає формування набору базових компетенцій випускника закладу вищої освіти, що визначають як його професійно орієнтовані здібності, так і світоглядні концепції.

Уважаємо, що унікальність компетентнісного підходу полягає у наданні можливості моделювати інтегрований процес навчання. На наш погляд, певна цілісність інноваційно спрямованих професійно активних функцій фахівця, аналіз якої має бути комплексним, може служити основою для моделювання компетентнісних характеристик фахівця немовного профілю нового покоління. Підкреслюється, що формування іншомовної комунікативної компетенції випускників немовних закладів вищої освіти необхідно здійснювати в рамках парадигми “дискурс – спілкування – міжкультурна професійна комунікація”.

ACADEMIC PLAGIARISM AND SELF-PLAGIARISM AS ELEMENTS OF VIOLATION OF ACADEMIC INTEGRITY

Nadia Kuprata, Iryna Menso — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*КУПРАТА Надія* – кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки, Одеський національний економічний університет, вул. Преображенська, 8, м. Одеса, 65000, Україна
E-mail address: kupratan@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5829-9701
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1932759//9
*МЕНСО Ірина* – кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільного та трудового права, Одеський національний морський університет, вул. Мечникова, 34, м. Одеса, 65029, Україна
E-mail address: irinamenso1@icloud.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0211-1567
ResearcherID: https://publons.com/researcher/4037760/iryna-menso/
To cite this article: Kuprata, N., & Menso, I. (2020). Academic plagiarism and self-plagiarism as elements of violation of academic integrity. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 75‒90. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220455
Article history Received: September 6, 2019 Received in revised form: October 11, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті проведено дослідження порушень академічної доброчесності таких, як “академічний плагіат” та “самоплагіат” як її складові елементи. З’ясовано, що етимологічно поняття “академічна доброчесність” складається з двох слів “академічна” і “доброчесність”, що робить його етично-науковим поняттям, а такі види порушення академічної доброчесності, як академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, обман, хабарництво відносять його до правової категорії. Поняття “академічна доброчесність” пов’язане з науковою порядністю, у тому числі навчальною, та має певну область дотику з правом інтелектуальної власності. Дотримання академічної доброчесності науковцями і освітянами стосується не лише моральних принципів та захисту інтересів інших осіб, а й пов’язане з честю і гідністю особи, яка дотримується принципів академічної доброчесності, сприяючи формуванню її ділової репутації у науковій та освітній діяльності.

Проведено співвідношення понять “плагіат” та “академічний плагіат”. Розуміння поняття “плагіат”, що зафіксоване в Законі України “Про авторське право і суміжні права” істотно вужче, ніж розуміння академічного плагіату в освітніх законах. Водночас сфера застосування поняття “плагіат” набагато ширша, ніж “академічний плагіат”. Академічний плагіат обмежується об’єктами, колом суб’єктів та сферою застосування. Виділено характерні ознаки законодавчої дефініції поняття “академічний плагіат”, які в сукупності утворюють юридичну конструкцію академічного плагіату. З’ясовано, що поняття “самоплагіат”, закріплене в Законі України “Про освіту”, має англомовне походження і вперше з’явилося в США як студентський жаргон. Жоден нормативний акт зарубіжних країн не містить поняття “самоплагіат”, а для вітчизняного законодавства воно є нововведеним і викликало чимало дискусій у науковому середовищі.

Обґрунтовано необхідність введення поняття “самоплагіат” до вітчизняного законодавства. Потреба в закріпленні поняття “самоплагіат” була викликана глибокою кризою академічної доброчесності в науковому та освітньому середовищі. Самоплагіат знижує довіру до наукових результатів, вводить в оману науковців, які використовують праці з самоплагіатом та сприяє необґрунтованому збільшенню результатів досліджень, що впливає на конкурентоздатність науковців в отримані фінансової підтримки для досліджень, при працевлаштуванні тощо. Визначено, що збільшення інформації у попередніх наукових дослідженнях не завжди є самоплагіатом. Повторний аналіз раніше опублікованих даних може бути зумовлений технологічним прогресом, новими науковими розробками, появою нових наукових теорій та ін. При вдосконаленні своїх попередніх праць необхідно розмежовувати старі та нові дані, чітко визначати актуальність їх використання.

EDUCATION OF A PERSON IN VIEW OF VLADIMIR VERNADSKY

Olena Nevmerzhytska, Myroslav Pahuta — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*НЕВМЕРЖИЦЬКА Олена* – доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: nhelen750@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9911-9735
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1968037/olena-nevmerzhytska/
*ПАГУТА Мирослав* – кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: miroslav06@i.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2305-9390
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1762774/miroslav-pahuta/
To cite this article: Nevmerzhytska, O., & Pahuta, M. (2020). Education of a person in view of Vladimir Vernadsky. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 91‒102. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220462
Article history Received: September 16, 2020 Received in revised form: October 23, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Сьогодення ставить перед людством серйозні завдання та виклики, пов’язані, зокрема, із екологічними проблемами, що стали наслідком виснажливого та екологічно небезпечного господарювання. Сьогодні значна частина населення земної кулі потерпає від нестачі питної води. Забруднене навколишнє середовище впливає на здоров’я населення земної кулі. А саме людство перманентно опиняється на межі катастроф: продовольчих, екологічних тощо. У таких складних умовах людина мусить переосмислити наслідки своєї господарської діяльності та взяти на себе відповідальність за все живе, що населяє планету Земля. На цьому наголошував ще великий мислитель кінця ХІХ – початку ХХ ст. В. Вернадський. Людина повинна усвідомити необхідність змін у світовідчутті та світобаченні. А це, своєю чергою, ставить нові завдання перед сучасною освітою, яка має сформувати ноосферний світогляд кожної особистості.

Мета статті полягає у висвітленні поглядів Володимира Вернадського на освіту та виховання. Погляди на виховання особистості у творчій спадщині мислителя розглядаються в контексті розвитку ноосфери як етапу еволюції біосфери, вирішальним чинником розвитку якої стає розумна людська діяльність. Доведено, що покращення життя людей може відбуватися внаслідок зростання наукових знань. Для цього важливо змінити систему освіти, постійно удосконалювати, підвищувати роль її і значення. Вона повинна втілювати у собі не лише певну інформацію, якої стає щоразу більше, але й ціннісні орієнтири, серед яких особливої ваги надавав базовим – духовності, моральності, гуманізму.

Виділено ідеї В. Вернадського, актуальні для сучасної освіти. Оскільки, на переконання мислителя, в умовах ноосфери зростає роль людства, яке має стати вирішальним чинником розвитку та збереження біосфери, учений стояв на позиції необхідності різнобічного розвитку кожної особистості. Ціннісне ставлення до людини, що є наскрізним у працях В. Вернадського, спонукає до пошуку виховного інструментарію, який дозволив би вихованцеві відчувати себе повноцінним учасником виховного процесу, у якому враховувалися б його потреби та інтереси.

Доведено, що у процесі виховання має формуватися ноосферне мислення особистості. Аналіз спадщини В. Вернадського дозволив констатувати: людина з розвинутим ноосферним мисленням – це різнобічно розвинена особистість-творець, людина-гуманіст, людина-демократ, яка відстоює ідеали братства і свободи.

QUALITY OF HIGHER MEDICAL EDUCATION IN GERMANY: REALITIES AND PECULIARITIES

Nadiya Fedchyshyn — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*ФЕДЧИШИН Надія –* доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, вул. Майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001, Україна
E-mail address: fedushunno@tdmu.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0909-4424
ResearcherID: https://publons.com/researcher/2191797/nadiya-fedchyshyn/
To cite this article: Fedchyshyn, N. (2020). Quality of higher medical education in Germany: realities and peculiarities. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 103‒114. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220471
Article history Received: September 27, 2020 Received in revised form: November 8, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті проаналізовано рівень підготовки майбутніх лікарів у Німеччині, який базується на науковій основі та гарантованій якості підготовки фахівців медицини. Обґрунтовано, що медичне навчання закладає необхідний фундамент для медичної професії в середовищі, яке характеризується швидким науковим прогресом. Усвідомлення неможливості оптимальної реалізації визначених напрямів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх лікарів в умовах традиційних навчальних планів, незважаючи на їх оновлення відповідно до нового законодавства, запропоновано огляд розробки й паралельної реалізації експериментальних навчальних планів, що здійснюється владою федеральної землі, в якій знаходиться ЗВО. Обґрунтовано цілі реформ та очікуваних результатів якісного удосконалення медичної освіти, врегулювання можливостей переходу від експериментального до традиційного навчального плану з урахуванням вимог післядипломної освіти, зарахування кількісних і якісних показників підготовки студентів, визначено об’єктивні оцінки ефективності навчальних планів у процесі апробації та реалізації кінцевих результатів. Пояснено, що до медичної кваліфікації належать як формування навичок і умінь в області наукових досліджень, так і підготовка персоналу для викладання, наукових розвідок. Професорсько-викладацький склад забезпечує викладання базових предметів та клінічних дисциплін й викладання предметів до клінічного та клінічного циклу забезпечують штатні викладачі. Якісна підготовка фахівця має відповідати стандартам вищої освіти, академічним вимогам, конституційному праву на медичне обслуговування.

ЗМІСТОВІ НАПРЯМИ ГУМАНІЗАЦІЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЯК ЧИННИКА ЙОГО ПІДГОТОВКИ ДО ОПІКУНСЬКО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ольга Кобрій — ср, 23 гру 2020 00:00:00 +0200

*КОБРІЙ Ольга –* доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: olha_kobriy@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3098-5878
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967189/olha-kobrii/
To cite this article: Kobrii, O. (2020). Zmistovi napryamy humanizatsiyi svidomosti maybutnoho pedahoha yak chynnyka yoho pidhotovky do opikunsko-vykhovnoyi diyalnosti [Content directions of consciousness humanization of future teachers as a factor of training them for child guidance and upbringing]. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 115‒128. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220480
Article history Received: September 28, 2020 Received in revised form: November 4, 2020 Accepted: November 23, 2020 Available online: December 30, 2020	Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094 e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Обґрунтовано змістові напрями розвитку проблеми гуманізації свідомості майбутнього педагога як чинника його підготовки до опікунсько-виховної діяльності. Визначено, що повернення традиційних цінностей, які орієнтували на християнський світогляд у руслі ідеалістично-християнського підходу до організації виховання, свідчить про розвиток ідей двоєдиної природи людини (що має тіло і душу), пріоритет моралі, а також визнання цих напрямів як компонента цілісної системи, в рамках якої створюються умови для формування особистісного самоусвідомлення та самореалізації молодих людей. Враховано, що орієнтація процесу гуманізації свідомості майбутнього педагога на ідеалістично-християнський підхід до виховання передбачає визнання останнього основою формування ціннісних орієнтацій, що характеризується насамперед усвідомленням християнської сутності людини, визнанням пріоритету моралі, акцентом на повазі до людини, формуванні її духовного світу, вихованням прагнення досягти досконалості, реалізацією моральних чеснот на практиці, переосмисленням та переконанням у необхідності спрямованості інформації на ідеали добра тощо.

Змістовими напрямами гуманізації свідомості майбутнього педагога (у підготовці до опікунсько-виховної діяльності) є: реалізація особистісно зорієнтованого підходу до виховання особистості, врахування індивідуальних особливостей майбутнього педагога, його творчих ідей, формування здатності вихователя до суб’єкт-суб’єктної взаємодії з дітьми, побудови доцільно організованого середовища, забезпечення успішної соціалізації дитини як виховного механізму, оперативного коригування процесу виховання, а також практичного втілення стосунків особистості із зовнішнім середовищем, створення умов для самостійності й активності здобувачів вищої освіти, зосередження уваги на національних традиціях, вільного вибору життєвої позиції, релігійної приналежності, ціннісних орієнтацій, усього, що характеризує гуманізацію як самогуманізацію.

Наголошено, що процес соціалізації особистості як процес розвитку її соціальних можливостей (співіснування у соціумі, налагодження стосунків з людьми) у підготовці до опікунсько-виховної діяльності стає вартісним, якщо її свідомість звільняється від соціальних міфів та ілюзій, а ціннісні орієнтації наповнюються змістом, який передбачає культурне засвоєння дійсності та забезпечує головну мету життєдіяльності людини, формує її духовні орієнтири. Якщо специфіка соціалізації як виховного механізму полягає у зовнішніх соціальних впливах, що набувають певного особистого змісту, та конкретних соціальних явищах – формування особистих якостей, соціальних потреб, орієнтацій, соціальної активності, – тоді як особистісні цінності визначають її внутрішній світ, то формування якісної професійної підготовки майбутніх педагогів (здобувачів вищої освіти) до опікунсько-виховної діяльності передбачає забезпечення оптимальних умов для професійного саморозвитку, самоусвідомлення, самореалізації, особистісного зростання. Процес гуманізації свідомості особистості означає не лише культурне засвоєння дійсності, а й такі пріоритети молодих людей у їхньому ціннісному світогляді, які передбачають реальну побудову гуманних взаємин з іншими людьми, втілення духовно-моральних цінностей як найістотніших чинників поведінки людини у її практичному житті.