I. FYLYPCHAK’S CREATIVE OUTPUT IN THE MODERN EDUCATIONAL SYSTEM
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.120916Ключові слова:
І. Филипчак, навчальні заклади, зміст освіти, навчально-виховний процес, урок, позаурочна діяльністьАнотація
ЧЕПІЛЬ Марія – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії виховання та порівняльної педагогіки, Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, вул. Наротовіча, 12, Люблін, 20040, Польща (czepil@poczta.umcs.lublin.pl)
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2215-3994
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/M-4262-2015
DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.120916
Бібліографічний опис статті: Chepil, M. (2018). I. Fylypchakʼs creative output in the modern educational system. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 352–361. doi: 10.24919/ 2313-2094.6/38.120916.
Історія статті
Одержано: 16 жовтня 2017
Прорецензовано:11 грудня 2017
Подано до редакції: 15 лютого 2018
Доступ он-лайн: 5 квітня 2018
Анотація. Актуальність педагогічної спадщини культурно-освітнього і громадського діяча, дослідника історії українського шкільництва – Івана Пилиповича Филипчака (1871 – 1945) зумовлена поверненням в історико-педагогічний контекст його виховних і дидактичних ідей. Багатогранність його наукової спадщини, її значення для сучасної теорії й практики національної освіти потребує більш детального аналізу.
Висвітлено цінність творчого доробку І. Филипчака, акцентовано потребу актуалізувати його використання у навчально-виховному процесі сучасної школи. Актуальними залишилися погляди І. Филипчака щодо змісту освіти. Більшість концептуальних положень, обґрунтованих І. Филипчаком, є джерелом ідей щодо виховання дітей і молоді, становлять теоретичний та практичний інтерес для сучасних дослідників. Визначальними напрямами її впровадження в сучасну освітню практику можна вважати такі: розвиток й актуалізація педагогічних ідей у сучасних наукових пошуках вчених та досвіді педагогів-практиків; формування національної свідомості у дітей і молоді, упровадження загальнолюдських і національних цінностей до змісту навчально-виховного процесу; вивчення творчого доробку у загальноосвітніх і закладах вищої освіти; взаємозв’язок громадсько-патріотичної роботи на уроках і в позаурочний час з вивченням програмового матеріалу загальноосвітніх предметів; систематизація та узагальнення знань; поєднання теорії з практикою. Акцентовано увагу на ролі і значенні особистості учителя, головну функцію якого він вбачав у вихованні молоді, формуванні особистості, підготовленої до повноцінного життя у суспільстві на основі принципів і норм гуманізму, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей. Школа має створити сприятливі умови для розумового, морального, емоційного і фізичного розвитку особистості учня; виховання в учнів вміння вчитися; процес навчання і виховання школярів повинен відповідати віковим особливостям; дотримання принципів послідовності і наступності у вивченні нового матеріалу; виявлення і розвиток творчих здібностей дітей. Особистість І. Филипчака, його ґрунтовні теоретичні знання, професійні уміння (аналітичні, організаторські, прогностичні), духовно-моральні риси (гуманність, доброта, скромність, справедливість, емпатійність, тактовність, відповідальність та ін.), були і залишаються взірцевими якостями педагога, просвітителя, наставника молоді. Розглянуті можливості творчого використання педагогічного доробку визначають напрями подальшого вивчення спадщини І. Филипчака сучасними науковцями і педагогами-практиками.
Посилання
Savchyn, H. (2010). Ivan Fylypchak ta opikunsko-vykhovna funktsiia shkoly na Sambirshchyni (1939 – 1941 rr.) [Educational function of schools in Sambir area (1939 – 1941) in Ivan Fylypchakʼs creative legacy]. Opika i vykhovannia ditei. Istoriia i suchasnist: zb. nauk. prats – Child care and education. History and modernity: collection of research papers (pp. 260–266) [in Ukrainian].
Savchyn, H. (2009). Stanovlennia Ivana Fylypchaka yak pedahoha i hromadskoho diiacha [Ivan Fylypchak, a teacher and a public figure]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human studies. Series of Pedagogy, 19, 264–275 [in Ukrainian].
Fylypchak, I. (1915). Vopros o narodnoy shkole v Halitsii [Public school in Ukrainian Halychyna]. Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosveshcheniya – Journal of the Ministry of the National Enlightenment (pp. 216–266) [in Russian].
Fylypchak, I. (1938). Vchytelska seminariia v Sambori [Teacherʼs seminary at Sambir]. ShVN, 1, 24–36; 3, 141–160 [in Ukrainian].
Fylypchak, I. (1985). Dmytro Detko [Dmytro Detko]. Buenos-Aires [in Ukrainian].
Fylypchak, I. (1932). Za vchytelskym khlibom [Teacherʼs bread and butter]. Sambir [in Ukrainian].
Chepil, M., & Savchyn, H. (2012). Ideia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia u tvorchii spadshchyni Ivana Fylypchaka [The concept of patriotic education in Ivan Fylypchakʼs creative legacy]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka – Pedagogy: theory and practice, 10, 103–108 [in Ukrainian].
Chepil, M. (2016). Osvitnia diialnist Ivana Fylypchaka: istoriohrafiia problemy [Ivan Fylypchakʼs educational activities: historiography of the problem]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human studies. Series of «Pedagogy», 2/34, 255–265 [in Ukrainian].
Chepil, M., & Savchyn, H. (2013). Pedahohichni pohliady ta kulturno-osvitnia diialnist Ivana Fylypchaka [Ivan Fylypchakʼs pedagogical ideas and cultural-educational activities]. Drohobych [in Ukrainian].
Livingston, K. (2014). Teacher Educators: hidden professionals? European Journal of Education, 49, 218–232. doi: 10.1111/ejed.12074 [in English].
Maxwell, B. (2015). ‘Teacher as Professional’ as Metaphor: What it Highlights and What it Hides. Journal of Philosophy of Education, 49, 86–106. doi: 10.1111/1467-9752.12106 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
