PERSONALLY ORIENTED MODEL OF EDUCATION AND TEACHERS’ READINESS FOR ITS IMPLEMENTATION (UKRAINIAN EXPERIENCE)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.9/41.175700Ключові слова:
виховання, особистість, особистісно орієнтована модель виховання, готовність учителів, майбутні вчителі початкової школиАнотація
КОБЕРНИК Олександр – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, вул. Садова, 2, Умань, 20300, Україна
E-mail address: kobernikan@meta.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2842-0168
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967313/oleksandr-kobernyk/
ОСАДЧЕНКО Інна – доктор педагогічних наук, професор, кафедра педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, вул. Садова, 2, Умань, 20300, Україна
E-mail address: osadchenkoinna1@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4923-5022
ResearcherID: https://publons.com/researcher/3083290/
Бібліографічний опис статті: Коберник, О., & Осадченко, І. (2019). Personally oriented model of education and teachers’ readiness for its implementation (Ukrainian experience). Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 13–26. doi: 10.24919/2413-2039.9/41.175700.
Історія статті
Одержано: 15 травня 2019
Прорецензовано: 5 червня 2019
Подано до редакції: 20 липня 2019
Доступ он-лайн: 24 вересня 2019
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
У статті на основі аналізу наукових джерел та результатів емпіричного матеріалу розкрито теоретичні засади особистісно орієнтованої моделі виховання і проаналізовано стан готовності вчителів/майбутніх учителів до її здійснення. Особистісно орієнтовану модель виховання учнів визначено як систему організації цілеспрямованої взаємодії суб’єктів виховання, забезпечення умов для самоствердження особистості учня, пошук механізмів його самореалізації, адаптації, саморегуляції на принципах педагогіки партнерства. Ознаками особистісно орієнтованої моделі виховання учнів визначено: специфіку освітнього середовища, дитиноцентризм, переорієнтацію виховних цінностей, субʼєкт-субʼєктність, особистісну результативність особистості. Здійснено узагальнювальну характеристику особистісно орієнтованого підходу до виховання за такими виокремленими критеріями: засоби взаємодії, контакт під час взаємодії вчителя з учнем, мета педагогічної взаємодії, особливості взаємодії, особливості виховного процесу, результат виховання. Вказано, що учителі, які реалізують особистісно орієнтовану модель виховання, мають бути: гуманними, щирими і добрими людьми; емпатійними, які враховують соціальну незахищеність учнів; прогностичними, здатними прийняти позицію учнів; творчо активними, здатними реалізувати творчі задуми. На формування таких якостей має бути спрямована їхня підготовка та перепідготовка у закладах вищої освіти. Основними методами діагностування рівня реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання вчителями і майбутніми вчителями обрано методики опитування, анкетування та спостереження. Констатовано, що вчителі виявляють репродуктивний рівень реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання у закладах загальної середньої освіти (згідно із результатами діагностування). Узагальнені результати опитування й анкетування вчителів констатували, що для роботи за особистісно орієнтованою моделлю виховання їм необхідно удосконалити: практичну підготовку; навички педагогічної творчості; теоретико-методичну обізнаність; готовність до самовдосконалення. Учителям бракує теоретичних знань щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання учнів та практичних умінь, навичок її реалізації. Установлено, що студенти – майбутні учителі – також не готові до ефективної реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання (інтуїтивний рівень готовності згідно із результатами діагностування). Це вимагає удосконалення змісту і процедури їхньої професійної підготовки: реорганізації системи неперервної професійно-педагогічної освіти щодо окресленого напряму; пошуку інноваційних технологій формування досліджуваної готовності у студентів педагогічних університетів; формування у майбутніх учителів у закладах вищої освіти суб’єктності, орієнтиру на вияв особистісно-професійної позиції, відстоювання професійної та особистісної гідності.
Посилання
Abrandt Dahlgren, M., & Hammar Chiriac, E. (2009). Learning for professional life: student teachers’ and graduated teachers’ views of learning, responsibility and collaboration. Teaching and Teacher Education: An International Journal of Research and Studies, 25 (8), 991–999. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.tate.2009.03.019.
Alieksieienko, T. (2016). Tendentsii transformatsii vykhovnoi funktsii simi ta osnovni priorytety suchasnoi derzhavnoi polityky u zakhysti prav dytyny v Ukraini [Trends in transforming the educational function of the family and the main priorities of current state policy in the protection of the rights of the child in Ukraine]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi – Theoretical and methodological problems of upbringing of children and students, 20 (1), 25–35 [in Ukrainian].
Bekh, I. (2003). Vykhovannia osobystosti. T. 1: Osobystisno oriientovanyi pidkhid: naukovo-praktychni zasady [Education of personality. Vol. 1: Person-centered approach: scientific and practical background]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Bekh, I. (2014). Vykhovannia yak vyshcha profesiina maisternist pedahoha [Education as the highest professional skill of the teacher]. Novye tekhnologii obucheniia – New Learning Technologies, 81, 24–30 [in Ukrainian].
Bekh, I. (2015). Pryroda dukhovnoho u liudyny. Vykhovannia dovilnoi sponuky yak zasobu ovolodinnia vykhovantsem dukhovnoiu tsinnistiu [The spiritual nature of man. Education of an arbitrary impulse as a means of mastering a child’s spiritual value]. Metodyst – Methodist, 11 (47), 18–26 [in Ukrainian].
Buchkivska, V. (2004). Osobystisno oriientovanyi pidkhid do vykhovannia v pedahohichnii spadshchyni A.S. Makarenka [Personally oriented approach to education in A.S. Makarenko’s pedagogical heritage]. (Candidate thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Caena, F. (2014). Teacher competence frameworks in Europe: policy-as-discourse and policyas-practice. European Journal of Education, 49, 311–331. doi: 10.1111/ejed.12088.
Chepil, M. (2017). Teoretychni problemy formuvannia osobystosti pedahoha: z istorii naukovykh konferentsii [Theoretical problems and formulas of teacher’s special features: from the history of scientific conferences]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 4/36, 281–290 [in Ukrainian].
Garner, P., & Mahatmya, D. (2015). Affective social competence and teacher–child relationship quality: race/ethnicity and family income level as moderators. Social Development, 24, 678–697. doi: 10.1111/sode.12114.
Karpenko, O. (2015). Podgotovka budushchikh pedagogov k popechitelski-vospitatelnoi rabote s detmi [Preparation of future teachers for guardianship and educational work with children]. Roczniki Pedagogiczne – Pedagogical Annales, 7 (43), 1, 93–108 [in Russian].
Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola» [The concept «New Ukrainian School»]. Retrieved January 16, 2019, from http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8% D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf [in Ukrainian].
Krasnodębski, M. (2006). O realistyczną filozofię wychowania: idealizm i realizm punktem wyjścia w pedagogice [About realistic philosophy of upbringing: idealism and realism as a starting point in pedagogy]. Studia Philosophiae Christianae – Studies of Philosophiae Christiana, 42/2, 45–64 [in Polish].
Mastalski, J. (2012). Model wychowania w nauczaniu Bł. Jana Pawła II [Model of education in the teaching of Jan Pawła II]. Verbum. Vitae, 21, 253–271 [in Polish].
Natsionalna prohrama vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi v Ukraini [National Program for the Education of Children and Student Youth in Ukraine]. (2004). Svit vykhovannia – Education World, 4 (5), 3–15 [in Ukrainian].
Prado de Sousa, C., & Villas Bôas, L. (2012). Evaluation of teacher training: a psychosocial perspective. Cadernos de Pesquisa, 42 (147), 772‒789. São Paulo Dec. doi: http://dx.doi.org/10.1590/S0100-15742012000300007.
Raven, J. (1991). The Tragic Illusion: Educational Testing. Winner of World Education Fellowship Best Book of Year Award. Trillium Press.
Styczyńska, M. (2010). Wychowywać – ale jak? Wyższa Szkoła Pedagogiczno-Techniczna [Upbringing – but how? Pedagogical and Technical University]. Retrieved February 10, 2019, from https://docplayer.pl/16032463-Dr-marianna-styczynska-wychowywac-ale-jak.html [in Polish].
Terentyeva, І., & Pugacheva, N. (2018). Innovative educational environment as a condition for improving the teacher’s subject preparation. The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences. doi: 10.15405/epsbs.2018.09.38.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Людинознавчі студії. Серія "Педагогіка"
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
