Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Вплив лазерного випромінювання на структуру та оптичні властивості аморфних плівок системи миш’як–сурма–сірка

2020-07-16T21:40:58+03:00

Наведені результати досліджень структури і спектрів пропускання плівок системи As-Sb-S з вмістом сурми до 12 ат.%, впливу на них лазерного опромінення, умов формування рельєфних зображень з шириною елементів 0.15-0.70 мкм на поверхні дисків-оригіналів з неорганічним фоторезистом As36Sb4S60. Встановлена наногете-рогенна будова стекол і плівок та визначені їх оптичні характеристики – ширина псевдозабороненої зони Eg та показника заломлення n. Показано, що збільшення вмісту Sb у складі плівок та лазерне опромінення призводять до зсуву краю поглинання у довгохвильову ділянку спектру (Eg зменшується, а n зростає) Максимальні зміни оптичних характеристик виявлені для плівок з вмістом сурми 4 ат.%. Зміни оптичних параметрів плівок викликані фотоструктурними перетвореннями, що відбуваються в них при опроміненні.

Вплив тиску на адіабатичний потенціал в кристалах з D²_3d просторовою симетрією і сильною електрон-фононною взаємодією

2020-07-16T21:49:31+03:00

Запропонована нова методика дослідження впливу тиску на адіабатичний потенціал, яка базується на теорії груп та методі інваріантів Г.Є. Пікуса. Для випадку гідростатичного тиску для кристалів з D3d симетрією одержано адіабатичний потенціал, залежний від компонентів тензора деформацій і координат нормальних коливань, активних в ефекті Яна-Теллера. У результаті чисельного моделювання показано, що при врахуванні деформацій має місце розщеплення еквівалентних мінімумів (що відповідає безладу) адіабатичного потенціалу на групу нееквівалентних мінімумів (лад). Представлене дослідження дає можливість розглянути механізм фазових переходів типу лад - безлад, який пов’язується з електрон-фононною взаємодією і кооперативним ефектом Яна-Теллера в шаруавтих кристалах CuInP2S6 і CuInP2Se6.

Вплив температури на дисперсію показника заломлення стекол As_XS_1−X

2020-07-16T21:54:49+03:00

Досліджено дисперсію показника заломлення n(λ) стекол AsXS1−X в області концентрацій від X = 0, 20 до X = 0, 40 п’яти складів у температурному інтервалі від 80 до 370 К. Експериментальні результати n(λ) стекол AsXS1−X описано за допомогою одноосциляторної моделі Вемпле і Ді Доменіко. На основі експериментальних результатів розраховано атомні рефракції та коефіцієнт поляризованості стекол системи AsXS1−X, а також пояснено їх температурну поведінку та концентраційну залежність. Одержано, що основний вклад у температурну поведінку показника заломлення дає теплове розширення матеріалу.

Ab initio дослідження електрон-фононної взаємодії у халькогенідах індію

2020-07-16T19:26:39+03:00

Вперше проведено першопринципні дослідження електрон-фононної взаємодії в шаруватих кристалах β-InSe і In₄Se₃. Одержано константи електрон-фононної взаємодії, спектральні функції Еліашберга та уширення фононних гілок, зумовлених цією взаємодією. Розраховані величини ізотропних параметрів електрон-фононного зв’язку демонструють кількісне збільшення взаємодії електронної та фононної підсистем при переході від β-InSe до In₄Se₃, що узгоджується зі зростанням середнього перекриття атомних функцій. Встановлено, що основний вклад в означені характеристики вносять високочастотні оптичні моди, відповідні за коливання у перпендикулярному до площини шарів напрямку.

Методика пошарового нанесення плівок та характеристики двошарових структур на основі бактеріодопсину

2020-07-16T19:26:47+03:00

Запропоновано модифіковану методику пошарового нанесення плівок бактеріородопсину. Даний метод є комбінацією методу поливу та центрифугування і передбачає нанесення на підкладку плівки бактеріородопсину, яка покривається тонким шаром золь-гелю. В результаті використання даного методу нами були отримані двошарові плівкові структури на основі бактеріородопсину із задовільною оптичною якістю, які не руйнується під дією води і можуть використовуватися як первинні перетворювачі для хімічних датчиків водних розчинів. Покриття плівки чистого бактеріородопсину тонким шаром золь-гельного скла приводить до вирівнювання поверхні плівки і зменшення розсіювання на неоднорідностях поверхні. Дослідження спектральних та динамічних характеристик показало що при нанесенні покривного шару золь-гелю бактеріородопсин зберігає характерні функціональні та оптичні властивості.

Вплив катіонного заміщення на електронно-енергетичну структуру і оптичні властивості сполук типу Cu₂B^IVS₃(B^IV=Si, Ge, Sn)

2020-07-16T21:36:20+03:00

Першопринципним методом теорії функціонала густини (DFT) в наближенні локальної електронної густини з врахуванням сильних електронних кореляцій в d-оболонці іона міді (метод LDA+U) проведені розрахунки зонної структури, повної і парціальних густин електронних станів та просторового розподілу густини електронного заряду, а також оптичних функцій: діелектричної проникності, показника заломлення, коефіцієнтів відбивання і поглинання моноклінних кристалів типу Cu2B IVS3. Згідно проведених розрахунків моноклінні кристали Cu2B IVS3 є прямозонними напівпровідниками, ширина забороненої зони яких монотонно зменшується зі збільшенням атомного номера катіона B IV (Si→Ge→Sn; 2.46 еВ → 1.5 еВ → 0.93 еВ).

Механічні властивості композитів на основі твердих розчинів (Cu_1−xAg_x)₇GeSe₅I

2020-07-16T19:27:06+03:00

Досліджені механічні властивості полімерних композитів на основі твердих розчинів (Cu1−xAgx)7GeSe5I. Отримані концентраційні залежності мікротвердості композитів при різних масових співвідношеннях мікрокристалічного порошку та полімеру, а також залежності їхньої мікротвердості від глибини відбитку індентора Вікерса. Показано, що при збільшенні концентрації мікропорошку в композиті спостерігається кросовер механічної жорсткості “м’яка – жорстка структура”. На основі порівняння розрахованої та виміряної глибин відбитків визначені складові деформації композитів при мікроіндентуванні. Вивчено перерозподіл відносного внеску складових деформації при індентуванні досліджуваних матеріалів та встановлено механізми їхнього деформування. Досліджено вплив ізовалентного катіонного заміщення Cu+→Ag+ на мікротвердість композитів на основі твердих розчинів (Cu1−xAgx)7GeSe5I

Спектри пропускання тонких наноструктурованих плівок на основі міді, алюмінію та халькопіриту, отримані імпульсним газорозрядним способом

2020-07-16T19:27:12+03:00

Наведено методику і техніку дослідження тонких плівок на основі наноструктур оксидів міді, алюмінію та халькопіриту (CuInSe2), які були синтезовані в повітрі та інертних газах шляхом внесення парів електродів в плазму перенапруженого наносекундного розряду з ектонним механізмом розпорошення неоднорідностей на поверхні електродів у сильному електричному полі. Спектри пропускання досліджувались в діапазоні довжин хвиль 200 – 800 нм. Встановлено, що синтезовані імпульсним газорозрядним методом плівки міді, перспективні для використання в якості прозорих електродів, плівки халькопіриту характеризуються сильним поглинанням в діапазоні спектру 200 – 800 нм, що перспективно для їх застосувань в фотовольтаїці.

Оптичні характеристики та параметри газорозрядної плазми на сумішах парів дийодиду кадмію з гелієм і малої добавки азоту

2020-07-16T19:27:23+03:00

Наведено результати дослідження спектральних, інтегральних і ресурсних характеристик випромінювання газорозрядної плазми атмосферного тиску на багатокомпонентних сумішах дийодиду кадмію з гелієм і малої добавки молекулярного азоту. Створення газорозрядної плазми і збудження компонент робочої суміші здійснювалося імпульсно-періодичним (частота проходження імпульсів 18–20 кГц, тривалість імпульсів 150 нс) бар’єрним розрядом. Виявлено випромінювання у видимій області спектру ексиплексних молекул монойодиду кадмію, атомів кадмію. Встановлено закономірності в змінах оптичних характеристик плазми в залежності від частоти проходження імпульсів накачки, компонентного і кількісного складу сумішей. Представлено обговорення результатів досліджень. Дані досліджень представляють інтерес для створення ексиплексних газорозрядних джерел видимого випромінювання з максимумом випромінювання на довжині хвилі λ=650 нм.

Опис спектра мас сімейства Bc-мезонів

2020-07-16T19:27:35+03:00

Розглянуто спектр мас ^¯bc-системи в рамках потенціальних моделей важкого кварконія з екранованим потенціалом взаємодії. Спін-залежні розщеплення енергетичних S- і P-рівнів, обумовлені спін-спіновою, спін-орбітальною та тензорною взаємодіями, розраховано в квазірелятивістському наближенні Брейта-Фермі. В ситуації коли надійно експериментально встановлено енергію лише основного синглетного стану сімейства B_c-мезонів – псевдоскалярного мезона B⁺(0⁻), розраховані значення енергії рівнів^¯bc-системи можуть використовуватись для цілеспрямованого експериментального пошуку інших членів сімейства B_c-мезонів.

Асимптотики квазікласичного типу для хвильових функцій квазімолекул у задачах іон-молекулярних зіткнень

2020-07-16T19:27:41+03:00

Методом двоцентрових функцій Гріна обчислено асимптотики квазікласичного типу для електронних хвильових функцій квазімолекулярних систем, що складаються з іонів та двоатомних гомоядерних молекул або дипольно-зв’язаних аніонів. Дипольно-зв’язані аніони розглядаються в моделі точкового диполя. Досліджено двоцентрову границю одержаних представлень для хвильових функцій та з’ясовано можливість їх використання в задачах іон-молекулярних зіткнень з перерозподілом.

Апроксимація фаз розсіяння для потенціалу

2020-07-16T19:27:46+03:00

Проведено апроксимацію фаз np- розсіяння, одержаних для реалістичного феноменологічного нуклон-нуклонного потенціалу Argonne v18. Апроксимаційну функцію використано у якості добре відомого співвідношення квадратичної функції для параболічного типу. Розраховані коефіцієнти цієї функції, що отримані для фазових зсувів за допомогою методу фазових функцій, порівнюються з характеристиками результатів апроксимації фаз розсіяння з оригінальної роботи

Причини змін у власному обертанні штучних космічних об’єктів

2020-07-16T19:27:54+03:00

Фотометрія в комплексі з позиційними спостереженнями на данний час є основним методом контролю функціонування штучних космічних об’єктів на орбіті, з якими відсутній радіозв’язок. В даній роботі представлений аналіз тривалих фотометричних спостережень низькоорбітальних штучних супутників Землі різного класу призначення. Розглянуто методологічний підхід до визначення динамічних характеристик поведінки космічних об’єктів на орбіті з використання фотометричної інформації у вигляді кривих блиску. Він базується на дослідженнях характерних особливостей у власному обертанні об’єкта і їх причин. 40-річний досвід таких досліджень дав можливість за змінами блиску об’єкта оцінити практично всі можливі фактори впливу на його функціональну динаміку. В роботі представлено шість причин виникнення власного обертання у супутника на навколоземній орбіті. Вони охоплюють як природні чинники, так і наслідки втручання людини. Якщо відомі розміри і маса дестабілізованого космічного об’єкта, його можна використати в якості індикатора протікання фізичних процесів в земній атмосфері на висоті орбітального перебування. Описані варіанти знаходження періоду власного обертання об’єкта в ручному і автоматичному режимах.