2026-06-19T01:43:47Z https://journals.uran.ua/oai

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25833 2015-11-19T17:44:29Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Evaluation of the efficiency and safety of long-term cimicifuga racemosa extract therapy in patients with climacteric syndrome Оценка эффективности и безопасности длительного применения экстракта Cimicifuga Racemosa в терапии больных с климактерическим синдромом Оцінка ефективності та безпеки тривалого застосування екстракту Cimicifuga Racemosa в терапії хворих з клімактеричним синдромом Рафаэлян, И. В. Балан, В. Е. Юсупова, И. У. Филатова, Т. С. Ковалева, И. А. Агаларзаде, Г. Б. climacteric syndrome neurotransmitters Klimadynon клімактеричний синдром нейротрансміттери Kлімадинон клімактеричний синдром нейротрансміттери Kлімадинон To evaluate the efficiency and safety of long-term use of Klimadynon® based on an extract of the medicinal plant Cimicifuga racemosa (CR) for the treatment of climacteric syndrome (CS), 35 peri- and early postmenopausal women aged 45 to 60 years with moderate CS (Group 1) were examined. Group 2 consisted of 35 women of the same age with moderate CS who received placebo.Comprehensive clinical and laboratory examination of the patients involved evaluation of the symptoms of CS, assessment of the results of hormonal examination, biochemical and lipid profile studies, small pelvic ultrasonography, Pipelle endometrial biopsy, mammography, and determination of the levels of major plasma and urinary neutrotransmitters. Therapy with the drug containing a CR extract was ascertained to be significantly more effective than placebo. Additional positive lipid spectrum changes and no hepatotoxicity were found. З метою оцінки ефективності та безпеки тривалого прийому препарату, створеного на основі екстракту лікарської рослини Cimicifuga racemosa (CR), – Клімадинону® – для лікування клімактеричного синдрому (КС), було обстежено 35 жінок у віці від 45 до 60 років в період пери- і ранньої постменопаузи з КС середнього ступеня тяжкості (1-а група). Другу групу склали 35 жінок такого ж віку з КС середнього ступеня тяжкості, які приймали плацебо.Комплексне клініко-лабораторне обстеження пацієнток включало оцінку симптомів КС, результати гормонального обстеження, дослідження біохімічного та ліпідного профілю, УЗД органів малого тазу, результати пайпель-біопсії ендометрію, мамографії, визначення рівнів основних нейротрансміттерів в плазмі та сечі.Встановлено, що терапія препаратом, що містить екстракт CR, достовірно ефективніша, ніж прийом плацебо. Виявлено додаткові позитивні зміни ліпідного спектру крові і відсутність гепатотоксичності. З метою оцінки ефективності та безпеки тривалого прийому препарату, створеного на основі екстракту лікарської рослини Cimicifuga racemosa (CR), – Клімадинону® – для лікування клімактеричного синдрому (КС), було обстежено 35 жінок у віці від 45 до 60 років в період пери- і ранньої постменопаузи з КС середнього ступеня тяжкості (1-а група). Другу групу склали 35 жінок такого ж віку з КС середнього ступеня тяжкості, які приймали плацебо.Комплексне клініко-лабораторне обстеження пацієнток включало оцінку симптомів КС, результати гормонального обстеження, дослідження біохімічного та ліпідного профілю, УЗД органів малого тазу, результати пайпель-біопсії ендометрію, мамографії, визначення рівнів основних нейротрансміттерів в плазмі та сечі.Встановлено, що терапія препаратом, що містить екстракт CR, достовірно ефективніша, ніж прийом плацебо. Виявлено додаткові позитивні зміни ліпідного спектру крові і відсутність гепатотоксичності. ООО "Трилист" 2014-07-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25833 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 15 (2014); 38-44 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 15 (2014); 38-44 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 15 (2014); 38-44 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/25833/23328 Авторське право (c) 2014 И. В. Рафаэлян, В. Е. Балан, И. У. Юсупова, Т. С. Филатова, И. А. Ковалева, Г. Б. Агаларзаде https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25843 2015-11-19T17:44:29Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Use of selective modulators of estrogen receptors in the treatment of menopausal symptoms Использование селективных модуляторов эстрогенных рецепторов в лечении климактерического синдрома Використання селективних модуляторів естрогенних рецепторів у лікуванні клімактеричного синдрому Кравченко, О. В. menopause selective estrogen receptor modulators климактерический синдромp селективные модуляторы эстрогенных рецепторов климактерический синдромp селективные модуляторы эстрогенных рецепторов We evaluated the effectiveness of the drug Sahenit in women with climacteric syndrome of varying degrees of severity. Established that drug Sahenit is a selective estrogen receptor modulators that is highly effective in treatment of psycho-emotional and neurovegetative disorders in menopause. The lack of proliferative effect of the drug on the endometrium of the uterus enables its extensive use as an alternative to hormone replacement therapy in women in risk group and with complicated gynecological history. Нами оценена эффективность применения препарата Сагенит у женщин с климактерическим синдромом различной степени тяжести. Установлено, что препарат Сагенит – селективный модулятор эстрогенных рецепторов, который является высокоэффективным средством в купировании психоэмоциональных и нейровегетативных нарушений в климактерическом периоде. Отсутствие пролиферативного эффекта препарата на эндометрий матки позволяет его широко использовать как альтернативу заместительной гормональной терапии у женщин группы риска и с отягощенным гинекологическим анамнезом. Нами оценена эффективность применения препарата Сагенит у женщин с климактерическим синдромом различной степени тяжести. Установлено, что препарат Сагенит – селективный модулятор эстрогенных рецепторов, который является высокоэффективным средством в купировании психоэмоциональных и нейровегетативных нарушений в климактерическом периоде. Отсутствие пролиферативного эффекта препарата на эндометрий матки позволяет его широко использовать как альтернативу заместительной гормональной терапии у женщин группы риска и с отягощенным гинекологическим анамнезом. ООО "Трилист" 2014-07-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25843 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 15 (2014); 45-58 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 15 (2014); 45-58 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 15 (2014); 45-58 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/25843/23330 Авторське право (c) 2014 О. В. Кравченко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25851 2015-11-19T17:44:10Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Clinical characteristic of menopausal manifestations in women with using non hormonal agents Клиническая характеристика менопаузальных проявлений у женщин с применением негормональных препаратов Клінічна характеристика менопаузальних проявів у жінок із застосуванням негормональних препаратів Гінчицька, Л. В. menopause phytoestrogens black cohosh менопауза фитоэстрогены цимицифуга менопауза фитоэстрогены цимицифуга Clinical and laboratory examination of patients of menopausal age has been conducted to assess neurovegetative, emotional, endocrine and metabolic disorders and also the vaginal health index of these women. There are represented results of clinical manifestations of menopause before and after the application of non-hormonal agents for three months. Here is highlighted the effectiveness of the proposed treatment using of black cohosh. Проведено клиническое и лабораторное обследование пациенток менопаузального возраста с целью определения нейровегетативных, психоэмоциональных и обменно-эндокринных нарушений, а также индекса вагинального здоровья у данного контингента женщин. Предоставлены результаты клинических проявлений климакса до и после использования негормональных препаратов на протяжении трех месяцев. Показана эффективность предложенного лечения с использованием цимицифуги. Проведено клиническое и лабораторное обследование пациенток менопаузального возраста с целью определения нейровегетативных, психоэмоциональных и обменно-эндокринных нарушений, а также индекса вагинального здоровья у данного контингента женщин. Предоставлены результаты клинических проявлений климакса до и после использования негормональных препаратов на протяжении трех месяцев. Показана эффективность предложенного лечения с использованием цимицифуги. ООО "Трилист" 2014-07-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25851 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 16 (2014); 26-29 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 16 (2014); 26-29 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 16 (2014); 26-29 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/25851/23392 Авторське право (c) 2014 Л. В. Гінчицька https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25852 2015-11-19T17:44:10Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The effectiveness of herbal medicines in the management of menopause Эффективность фитопрепаратов в менеджменте менопаузы Ефективність фітопрепаратів у менеджменті менопаузи Лахно, И. В. menopause herbal medicines Vimens Menorma менопауза фітотерапія Віменс Менорма менопауза фітотерапія Віменс Менорма It was examined 96 patients with climacteric syndrome. And 30 of them sedatives were prescribed, 34 had taken the dry extract of soybean seeds in tablets, and 32 patients were administered Menorma 2 tablets 2 times a day during genital tract bloody discharge and Vimens 1 capsule daily within 3 months. In patients with climacteric syndrome combined treatment with phytoextracts contained in Vimens and Menorma had contributed to more rapid and significant decrease in symptoms compared with sedatives and soybean seed extract. The application of Vimens and Menorma had reduced the incidence of abnormal uterine bleeding more than 2 times. In order to achieve positive metabolic, vasotrophic and haemostatic effects it’s necessary to add to phytoestrogens preparations extracts of sage, agnus castus, shepherd’s purse and bark of viburnum. У роботі було обстежено 96 пацієнток з клімактеричним синдромом. З них 30 жінок приймали седативні препарати, 34 – сухий екстракт насіння сої у таблетках, а 32 пацієнткам призначали препарат Віменс по 1 капсулі 1 раз на добу і препарат Менорма по 2 таблетки двічі на добу протягом 3 місяців на фоні кров’яних виділень зі статевих шляхів. У пацієнток з клімактеричним синдромом застосування комплексного лікування фітоекстрактами, що містяться у препаратах Віменс і Менорма, сприяло швидшому і значному зменшенню симптоматики у порівнянні з седативними препаратами і екстрактом насіння сої. Використання препаратів Віменс і Менорма дозволило зменшити частоту аномальних маткових кровотеч більш ніж удвічі. Для досягнення позитивного метаболічного, вазотропнго і гемостатичного ефектів необхідно додаткове до екстрактів фітоестрогенів використання екстрактів шавлії, верболозу звичайного, грициків і кори калини. У роботі було обстежено 96 пацієнток з клімактеричним синдромом. З них 30 жінок приймали седативні препарати, 34 – сухий екстракт насіння сої у таблетках, а 32 пацієнткам призначали препарат Віменс по 1 капсулі 1 раз на добу і препарат Менорма по 2 таблетки двічі на добу протягом 3 місяців на фоні кров’яних виділень зі статевих шляхів. У пацієнток з клімактеричним синдромом застосування комплексного лікування фітоекстрактами, що містяться у препаратах Віменс і Менорма, сприяло швидшому і значному зменшенню симптоматики у порівнянні з седативними препаратами і екстрактом насіння сої. Використання препаратів Віменс і Менорма дозволило зменшити частоту аномальних маткових кровотеч більш ніж удвічі. Для досягнення позитивного метаболічного, вазотропнго і гемостатичного ефектів необхідно додаткове до екстрактів фітоестрогенів використання екстрактів шавлії, верболозу звичайного, грициків і кори калини. ООО "Трилист" 2014-07-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25852 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 16 (2014); 3034 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 16 (2014); 3034 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 16 (2014); 3034 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/25852/23393 Авторське право (c) 2014 И. В. Лахно https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25906 2015-11-19T17:43:51Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Updated 2013 international menopause society recommendations on menopausal hormone therapy and preventive strategies for midlife health Обновленные рекомендации международного общества по менопаузе относительно гормональной терапии в период менопаузы и превентивных стратегий в среднем возрасте – 2013 Оновлені рекомендації міжнародного товариства з менопаузи щодо гормональної терапії в період менопаузи та превентивних страте гій у середньому віці - 2013 de Villiers, T. J. Pines, A. Panay, N. Gambacciani, M. Archer, D. F. Baber, R. J. Davis, S. R. Gompel, A. A. Henderson, V. W. Langer, R. Lobo, R. A. Plu-Bureau, G. Sturdee, D. W. International Menopause Society recommendations hormone therapy menopause Міжнародне товариство з менопаузи рекомендації гормональна терапія менопауза Міжнародне товариство з менопаузи рекомендації гормональна терапія менопауза In 2013 International Menopause Society published Updated 2013 Recommendations on Menopausal Hormone Therapy and Preventive Strategies for Midlife Health. These Recommendations and the subsequent key messages therefore give a global and simple overview that serves as a common platform on issues related to the various aspects of hormone treatment, which could be easily adapted and modified according to local needs. In recommending the term «menopausal hormone therapy» was used to refer estrogen, progestogen and combined therapies. У 2013 році Міжнародне товариство з менопаузи опублікувало оновлені Рекомендації щодо гормональної терапії в період менопаузи та превентивних стратегій у середньому віці. Представлені Рекомендації та ключові повідомлення являють собою огляд, який служить загальною платформою з питань, пов’язаних із різними аспектами гормональної терапії, яка може бути легко адаптована і модифікована відповідно до локальної необхідності. У Рекомендаціях був використаний термін «менопаузальна гормональна терапія» для позначення естрогенної, прогестагенної та комбінованої видів терапії. У 2013 році Міжнародне товариство з менопаузи опублікувало оновлені Рекомендації щодо гормональної терапії в період менопаузи та превентивних стратегій у середньому віці. Представлені Рекомендації та ключові повідомлення являють собою огляд, який служить загальною платформою з питань, пов’язаних із різними аспектами гормональної терапії, яка може бути легко адаптована і модифікована відповідно до локальної необхідності. У Рекомендаціях був використаний термін «менопаузальна гормональна терапія» для позначення естрогенної, прогестагенної та комбінованої видів терапії. ООО "Трилист" 2014-07-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25906 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 17 (2014); 52-69 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 17 (2014); 52-69 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 17 (2014); 52-69 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/25906/23410 Авторське право (c) 2014 T. J. de Villiers, A. Pines, N. Panay, M. Gambacciani, D. F. Archer, R. J. Baber, S. R. Davis, A. A. Gompel, V. W. Henderson, R. Langer, R. A. Lobo, G. Plu-Bureau, D. W. Sturdee https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/25911 2015-11-19T17:43:51Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

To a question of menopausal disorders treatment in women of the late reproductive age К вопросу о лечении ранних климактерических расстройств у женщин Щодо питання лікування ранніх клімактеричних розладів у жінок пізнього репродуктивного віку Татарчук, Т. Ф Ефименко, О. А. Исламова, А. О. hormone replacement therapy menopause Sagenit замісна гормональна терапія клімактеричний синдром Сагеніт A study of using the drug Sagenit in women reproductive age with climacteric syndrome was done. We observed 50 patients aged 37–49 years with climacteric disorders mild to moderate severity. Treatment lasts for a one month. Effectiveness of the drug was evaluated at 1 and 3 months after treatment. Sagenit proved highly effective in the treatment of «classical» estrogen deficiency manifestations (sweating and hot flushes), as well as in elimination of neurovegetative and psycho-emotional symptoms. There were not observed side effects and reactions of individual intolerance during monitoring of patients. The obtained results of the study demonstrate the feasibility of using the drug Sagenit in women reproductive age in order to correct menopausal disorders mild to moderate severity. Проведено дослідження препарату Сагеніт у жінок пізнього репродуктивного віку з клімактеричним синдромом. Під наглядом перебувало 50 пацієнток віком 37–49 років з клімактеричними розладами легкого та середнього ступенів тяжкості. Лікування проводили протягом 1 місяця. Ефективність препарату оцінювали через 1 і 3 місяці після терапії. Сагеніт виявився високоефективним в лікуванні «класичних» естрогендефіцитних проявів (припливи і пітливість), а також в усуненні нейровегетативних та психоемоційних симптомів. У ході проведеного спостереження за пацієнтками побічних ефектів і реакцій індивідуальної непереносимості відзначено не було. Отримані результати дослідження доводять доцільність використання препарату Сагеніт у жінок пізнього репродуктивного віку з метою корекції клімактеричних розладів легкого та середнього ступенів тяжкості. Проведено дослідження препарату Сагеніт у жінок пізнього репродуктивного віку з клімактеричним синдромом. Під наглядом перебувало 50 пацієнток віком 37–49 років з клімактеричними розладами легкого та середнього ступенів тяжкості. Лікування проводили протягом 1 місяця. Ефективність препарату оцінювали через 1 і 3 місяці після терапії. Сагеніт виявився високоефективним в лікуванні «класичних» естрогендефіцитних проявів (припливи і пітливість), а також в усуненні нейровегетативних та психоемоційних симптомів. У ході проведеного спостереження за пацієнтками побічних ефектів і реакцій індивідуальної непереносимості відзначено не було. Отримані результати дослідження доводять доцільність використання препарату Сагеніт у жінок пізнього репродуктивного віку з метою корекції клімактеричних розладів легкого та середнього ступенів тяжкості. ООО "Трилист" 2014-07-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/25911 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 17 (2014); 72-75 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 17 (2014); 72-75 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 17 (2014); 72-75 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/25911/23411 Авторське право (c) 2014 Т. Ф Татарчук, О. А. Ефименко, А. О. Исламова https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/29876 2015-11-19T17:44:48Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Osteoimmunology: immunological mechanisms in pathogenesis of postmenopausal Остеоиммунология: иммунологические механизмы в патогенезе постменопаузального остеопороза Остеоімунологія: імунологічні аспекти постменопаузального остеопорозут Поворознюк, В. В. Резниченко, Н. А. Майлян, Э. А. osteoporosis menopause estrogens immunity остеопороз менопауза естрогени імунітет остеопороз менопауза естрогени імуніте The most widespread form of osteoporosis is post-menopausal osteoporosis. Its main reason is estrogens defi ciency. However, the mechanisms of bone weightloss at estrogens defi ciency are not limited to model of direct control actions of these hormones on bone tissue cells and are considerably more diffi cult. The data obtained are the evidence of interrelation between immune system and bone tissue and are of essential signifi cance for immune mechanisms in a pathogenesis of osteoporosis.Last year’s scientifi c research showed that the dominant role in a regulation of osteoclasts diff erentiation and activation was given to the two cytokines – amacrophage colony-stimulating factor and a receptor activator of nuclear factor kappa-B ligand (RANKL). In addition, for osteoclasts activity directly depends onthe production of several cytokines (TNF, IL-1, IL-6), which are called proosteoclastogenous cytokines.At that, estrogen is capable to suppress RANKL, TNF, IL-1 and IL-6 by the direct eff ect on T-cells, indirectly – through an inhibition of IL-7 and stimulation of atransforming growth factor beta – TGF-β.It was showed, that estrogens defi ciency led to an increase of IL-17 production. This cytokine induces bone tissue loss by the increase of proosteoclastogenouscytokines (TNF, IL-6 and RANKL) synthesis.Thus, results of the recent research signifi cantly expanded our idea as to pathogenesis of post-menopausal osteoporosis. At present, on a cellular and molecular scale it is proved important and the dominant role of immune factors in the development of osteoporotic violations of bone tissue is likely to be caused by the estrogens defi ciency. Найбільш поширена форма остеопорозу – постменопаузальний остеопороз, а головною його причиною є дефіцит естрогенів. Однак механізми, щозумовлюють втрату кісткової маси при дефіциті естрогенів, не обмежуються моделлю прямих регулюючих впливів даних гормонів на клітини кістковоїтканини і є значно складнішими. Отримані дані свідчать про наявність взаємозв’язку імунної системи і кісткової тканини, а також про істотну роль впатогенезі остеопорозу імунних механізмів.Наукові дослідження останніх років демонструють стрижневу і стимулюючу роль у регуляції функції остеокластів двох цитокінів – макрофагальногоколонієстимулюючого фактора і ліганда активатора рецептора ядерного чинника кВ (RANKL). Крім того, активність остеокластогенезу безпосередньозалежить від продукції ряду цитокінів (TNF, IL-1 , IL-6), які отримали назву проостеокластогенних.Естрогени здатні пригнічувати продукцію RANKL, TNF, IL-1 та IL-6 завдяки як прямому впливу на клітини імунної системи, так і опосередковано черезінгібіцію IL-7 та стимуляцію трансформуючого фактора росту бета – TGF-β .Крім того, встановлено, що дефіцит естрогенів призводить до збільшення продукції IL-17, який є потужним індуктором RANKL, інших прозапальнихцитокінів та індукує втрату кісткової тканини.Таким чином, результати проведених в останні роки досліджень істотно розширили наші уявлення про патогенез постменопаузального остеопорозу.На цей момент на клітинному і молекулярному рівнях доведена важлива, а може, навіть і ключова роль імунних факторів у розвитку остеопоротичнихпорушень кісткової тканини при дефіциті естрогенів. Найбільш поширена форма остеопорозу – постменопаузальний остеопороз, а головною його причиною є дефіцит естрогенів. Однак механізми, щозумовлюють втрату кісткової маси при дефіциті естрогенів, не обмежуються моделлю прямих регулюючих впливів даних гормонів на клітини кістковоїтканини і є значно складнішими. Отримані дані свідчать про наявність взаємозв’язку імунної системи і кісткової тканини, а також про істотну роль впатогенезі остеопорозу імунних механізмів.Наукові дослідження останніх років демонструють стрижневу і стимулюючу роль у регуляції функції остеокластів двох цитокінів – макрофагальногоколонієстимулюючого фактора і ліганда активатора рецептора ядерного чинника кВ (RANKL). Крім того, активність остеокластогенезу безпосередньозалежить від продукції ряду цитокінів (TNF, IL-1 , IL-6), які отримали назву проостеокластогенних.Естрогени здатні пригнічувати продукцію RANKL, TNF, IL-1 та IL-6 завдяки як прямому впливу на клітини імунної системи, так і опосередковано черезінгібіцію IL-7 та стимуляцію трансформуючого фактора росту бета – TGF-β .Крім того, встановлено, що дефіцит естрогенів призводить до збільшення продукції IL-17, який є потужним індуктором RANKL, інших прозапальнихцитокінів та індукує втрату кісткової тканини.Таким чином, результати проведених в останні роки досліджень істотно розширили наші уявлення про патогенез постменопаузального остеопорозу.На цей момент на клітинному і молекулярному рівнях доведена важлива, а може, навіть і ключова роль імунних факторів у розвитку остеопоротичнихпорушень кісткової тканини при дефіциті естрогенів. ООО "Трилист" 2014-11-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/29876 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 14 (2013); 17-22 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 14 (2013); 17-22 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 14 (2013); 17-22 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/29876/26679 Авторське право (c) 2014 В. В. Поворознюк, Н. А. Резниченко, Э. А. Майлян https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30054 2015-11-19T17:36:37Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Менопауза и остеопороз Поворознюк, В. В. Григорьева, Н. В. В связи со значительным старением населения во всем мире и увеличением в популяции женщин в постменопаузальном периоде проблема остеопороза остается чрезвычайно актуальной. По прогнозам ВОЗ, к 2015 г. 46% женского населения, живущего на планете, будет находиться в возрасте старше 45 лет. Согласно данным Госкомстата Украины, на 1 января 2011 г. из 24,6 млн украинских женщин более половины – переходного и постменопаузального возраста: 9,8 млн – старше 50 лет, 6,2 млн – старше 60. Современная женщина проводит треть своей жизни в постменопаузе – периоде, сопровождающемся значительным снижением качества жизни за счет развития широкого спектра вегетососудистых, психоневротических, урогенитальных нарушений, сердечно-сосудистой патологии и заболеваний костно-мышечной системы (в частности остеопороза).Остеопороз поражает от трети до половины всех женщин, находящихся в постменопаузе (Riggs B.L., Melton L., 1986; Kanis J.A., 2000; Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., 2004). В большинстве случаев первыми клиническими проявлениями остеопороза являются его грозные осложнения – низкоэнергетические, малотравматичные переломы. В связи с этим в литературе появилось определение заболевания как «тихой», «безмолвной» эпидемии.  ООО "Трилист" 2012-04-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30054 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 4 (2012); 40-47 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 4 (2012); 40-47 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 4 (2012); 40-47 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30054/26801 Авторське право (c) 2014 В. В. Поворознюк, Н. В. Григорьева https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30065 2014-11-14T07:29:41Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Клинико-иммунологические аспекты адаптации женщин к возрастным изменениям репродуктивной системы Клініко-імунологічні аспекти адаптації жінок до вікових змін репродуктивної системи Щербина, И. Н. Потапова, Л. В. Липко, О. П. Перименопаузальный период наступает, как правило, на 50-м году жизни женщины, т.е. в момент наивысшего духовного и интеллектуального развития, когда она достигает профессиональной зрелости и наиболее востребована в обществе и семье. Этот период жизни одновременно сочетается с потерей генеративной функции и c инволютивными изменениями соматического плана [1, 2].  ООО "Трилист" 2011-11-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30065 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 2 (2011); 68-70 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 2 (2011); 68-70 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 2 (2011); 68-70 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30065/26793 Авторське право (c) 2014 И. Н. Щербина, Л. В. Потапова, О. П. Липко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30066 2014-11-14T07:29:41Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Cтандартизованный экстракт хмеля в облегчении симтомов менопаузы Cтандартізованний екстракт хмелю в полегшенні симптомів менопаузи Erkkola, R. Vervarcke, S. Vansteelandt, S. Rompotti, P. DeKeukeleire, D. Heyerick, A. Интерес к применению фитоэстрогенов при ведении пациентов с климактерическими жалобами с каждым годом возрастает. Фитоэстрогены – это преимущественно нестероидные полифенольные соединения растительного происхождения, функционально имитирующие деятельность человеческого эстрогена и 17β-эстрадиола. К наиболее насыщенным источникам фитоэстрогенов относят сою и красный клевер (изофлавоны), семена льна (лигнаны) и хмель (пренилфлавоноиды) (Cos et al., 2003). ООО "Трилист" 2011-11-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30066 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 2 (2011); 72-78 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 2 (2011); 72-78 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 2 (2011); 72-78 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30066/26794 Авторське право (c) 2014 R. Erkkola, S. Vervarcke, S. Vansteelandt, P. Rompotti, D. DeKeukeleire, A. Heyerick https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30083 2015-11-19T17:37:12Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Фитотерапия ранних перименопаузальных расстройств Татарчук, Т. Ф Ефименко, О. А. Актуальность проблемы менопаузы определяется имеющимися сегодня демографическими предпосылками, состоящими в увеличении продолжительности жизни и, соответственно, в удлинении периода, который женщина проводит в постменопаузе [1, 2]. Таким образом, на планете с каждым годом увеличивается число женщин в возрасте старше 50 лет и относительное их преобладание над количеством мужчин соответствующей возрастной категории [1-3]. При этом перименопаузальные проблемы не носят сугубо женский характер, а становятся все более актуальными и для мужчин. ООО "Трилист" 2012-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30083 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 5 (2012); 41-44 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 5 (2012); 41-44 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 5 (2012); 41-44 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30083/26820 Авторське право (c) 2014 Т. Ф Татарчук, О. А. Ефименко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30084 2015-11-19T17:37:12Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Особенности метаболизма оксида азота в формировании урогенитальных расстройств у женщин в постменопаузе и обоснование подходов к их устранению с использованием эстриола Ромащенко, О. В. Мельников, С. Н. Соловьев, А. И. Билоголовская, В. В. Кислова, О. В. В начале 80-х годов прошлого столетия группой исследователей в составе Furchgott, Zavadzki и Palmer, Ferrige, Moncada установлена биологическая роль монооксида азота, что стало одновременно и концом, и началом событий мирового масштаба в биологических науках. Концом – потому что поставило точку в длинной, уходящей более чем на 130 лет назад, цепи исследований механизмов терапевтического действия нитроглицерина и других нитровазодилататоров.  ООО "Трилист" 2012-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30084 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 5 (2012); 46-50 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 5 (2012); 46-50 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 5 (2012); 46-50 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30084/26821 Авторське право (c) 2014 О. В. Ромащенко, С. Н. Мельников, А. И. Соловьев, В. В. Билоголовская, О. В. Кислова https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30103 2015-11-19T17:37:36Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Проблема клімактерію у практиці сімейного лікаря Татарчук, Т. Ф Єфименко, О. А. Дубовка, К. М. Зміна демографічної ситуації в економічно розвинутих країнах у другій половині XX ст. призвела до збільшення в популяції частки жінок старшої вікової групи. У даний час ці країни стоять перед серйозною соціальною і медичною проблемою – інверсією вікової піраміди. З кожним роком збільшується число жінок, які вступають у період менопаузи. Так, за даними ВООЗ, 10% усього населення земної кулі становлять жінки в клімактеричному періоді. З одного боку, це пов`язано зі збільшенням тривалості життя, з іншого – з раннім настанням клімактеричного періоду. Жінка понад третину свого життя знаходиться в стані дефіциту жіночих статевих гормонів. Відповідно питання якості життя в цей період стає дуже актуальним. У зв’язку зі збільшенням в нашій країні пенсійного віку для жінок на 5 років (до 60 років) питання профілактики і лікування клімактеричних розладів набуває особливої важливості. Крім того, тяжкі наслідки клімактеричних розладів у цьому віці погіршують якість життя жінки, впливають на ступінь працездатності, професійні та інтелектуальні можливості [1]. ООО "Трилист" 2012-08-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30103 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 6 (2012); 22-32 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 6 (2012); 22-32 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 6 (2012); 22-32 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/30103/26859 Авторське право (c) 2014 Т. Ф Татарчук, О. А. Єфименко, К. М. Дубовка https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30104 2015-11-19T17:37:36Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Альтернатива заместительной терапии конъюгированными эстрогенами в хирургической менопаузе у женщин с фиброзно-кистозной мастопатией Грищенко, О. В. Грищенко, Н. Г. Бобрицкая, В. В. Черняк, О. Л. Железняков, А. Ю. Проблемы заместительной гормональной терапии (ЗГТ) в менопаузе не теряют своей актуальности в настоящее время. Особенно важным представляется вопрос курабельности посткастрационного синдрома (ПКС) у женщин с хирургической менопаузой, поскольку исходные патологические состояния, по поводу которых производилось хирургическое вмешательство, развиваются на фоне относительной или абсолютной гиперэстрогенемии, недостаточности лютеиновой фазы цикла, патологического состояния рецепторов органов-мишеней [1]. ООО "Трилист" 2012-08-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30104 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 6 (2012); 33-37 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 6 (2012); 33-37 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 6 (2012); 33-37 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30104/26860 Авторське право (c) 2014 О. В. Грищенко, Н. Г. Грищенко, В. В. Бобрицкая, О. Л. Черняк, А. Ю. Железняков https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30188 2015-11-19T17:39:06Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Остеоартроз у женщин в постменопаузе: факторы риска и связь с костной тканью Поворознюк, В. В. Григорьева, Н. В. Остеоартроз – хроническое прогрессирующее дегенеративное заболевание суставов, характеризующееся деградацией суставного хряща с последующими изменениями в субхондральной кости и с развитием краевых остеофитов, приводящее к потере хряща и к сопутствующему поражению других компонентов сустава (синовиальная оболочка, связки). По влиянию на состояние здоровья остеоартроз в западных странах среди всех заболеваний занимает четвертое место у женщин и восьмое у мужчин. Частота развития остеоартроза прогрессирующе увеличивается с возрастом. В связи с существенным старением населения Украины и увеличением количества женщин в постменопаузальном периоде вопросы профилактики и лечения этого заболевания приобретают особую актуальность. ООО "Трилист" 2012-12-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30188 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 8 (2012); 64-71 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 8 (2012); 64-71 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 8 (2012); 64-71 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30188/26900 Авторське право (c) 2014 В. В. Поворознюк, Н. В. Григорьева https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/30277 2015-11-19T17:45:10Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Sagenit efficiency in the treatment of vulvovaginal symptoms of aging Эффективность сагенита в лечении симптомов вульвовагинального старения Ефективність сагеніту в лікуванні симптомів вульвовагінального старіння Грищенко, О. В. Лахно, И. В. menopause vulvovaginal atrophy SERM effect Sagenit менопауза вульвовагінальна атрофія SERM-ефект Сагеніт менопауза вульвовагінальна атрофія SERM-ефект Сагеніт It was performed the investigation of the vaginal rehabilitation efficiency with the application of Sagenit and Gexicon in menopausal women with the symptoms of vulvovaginal atrophy. Clinical symptoms of the surveyed ladies were due to vaginal wall impaired blood supply and associated inflammation. It was reduced the index of vaginal health. Combined administration of Sagenit and Gexicon has led to the significant clinical dynamics of treatment according to the index of vaginal health that was characterized the improvement of colpotrophic processes and vaginal microecology. It was not registered endometrial growth by ultrasonography during the usage of Sagenit that has confirmed SERM effect. The proposed method of the vaginal rehabilitation is safe and highly effective in the aged group of patients. It allows counting on its widespread adoption in the management of women with the intermediate menopausal disorders. Проведено вивчення ефективності санації піхви за допомогою препаратів Сагеніт і Гексикон у жінок з явищами вульвовагінальної атрофії. Клінічна симптоматика у обстежених була обумовлена порушенням кровопостачання стінки піхви і супутнім запаленням, що знижувало індекс вагінального здоров’я. Спільне призначення Сагеніту і Гексикону дало змогу досягти значної динаміки лікування за даними індексу вагінального здоров’я, що характеризувалося поліпшенням трофічних процесів і мікроекології піхви. Зареєстрована відсутність росту слизової матки, за даними УЗД, у процесі використання Сагеніту є підтвердженням його SERM-ефекту. Запропонований метод санації піхви є безпечним і високоефективним у вікового контингенту пацієнток, що дає змогу розраховувати на його широке впровадження в лікуванні жінок з проміжними перименопаузальними розладами. Проведено вивчення ефективності санації піхви за допомогою препаратів Сагеніт і Гексикон у жінок з явищами вульвовагінальної атрофії. Клінічна симптоматика у обстежених була обумовлена порушенням кровопостачання стінки піхви і супутнім запаленням, що знижувало індекс вагінального здоров’я. Спільне призначення Сагеніту і Гексикону дало змогу досягти значної динаміки лікування за даними індексу вагінального здоров’я, що характеризувалося поліпшенням трофічних процесів і мікроекології піхви. Зареєстрована відсутність росту слизової матки, за даними УЗД, у процесі використання Сагеніту є підтвердженням його SERM-ефекту. Запропонований метод санації піхви є безпечним і високоефективним у вікового контингенту пацієнток, що дає змогу розраховувати на його широке впровадження в лікуванні жінок з проміжними перименопаузальними розладами. ООО "Трилист" 2013-11-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/30277 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 13 (2013); 70-73 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 13 (2013); 70-73 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 13 (2013); 70-73 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/30277/26993 Авторське право (c) 2014 О. В. Грищенко, И. В. Лахно https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/40968 2015-11-19T17:42:19Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopausal syndrome as the first clinical manifestation of perimenopause Климактерический синдром как первое клиническое проявление перименопаузы Клімактеричний синдром як перший клінічний прояв перименопаузи Татарчук, Т. Ф Исламова, А. О. Ефименко, О. А. climacteric syndrome perimenopause Kleverol red clover климактерический синдром перименопауза Клеверол красный клевер клімактеричний синдром перименопауза Клеверол червона конюшина A study to examine the efficacy and safety of drug Kleverol (active ingredient is a red clover) in patients with climacteric disorders of mild to moderate severity in late reproductive period was performed.40 patients aged 36–49 years with climacteric disorders of mild to moderate severity were observed. Kleverol was administered 1 capsule a day for 3 months.The average menopausal index, according to a Menopause Rating Scale (MRS), was significantly lower after treatment (8,7 ± 0,3) than before treatment (22,2 ± 0,3). In all examined women hormone levels corresponded to perimenopausal values. Side effects and individual intolerance reactions were not observed.Authors of the study conclude that a good level of efficacy and safety Kleverol allows to use it at the earliest manifestations of menopausal disorders in women in the late reproductive period (perimenopause). Проведено исследование с целью изучения эффективности и безопасности препарата Клеверол (действующее вещество – красный клевер) у пациенток с климактерическими расстройствами легкой и средней степени тяжести в позднем репродуктивном периоде.Под наблюдением находилось 40 пациенток в возрасте 36–49 лет с климактерическими расстройствами легкой и средней степени тяжести. Препарат Клеверол назначался по 1 капсуле в сутки на протяжении 3 месяцев.После проведенной терапии средний менопаузальный индекс, согласно шкале оценки менопаузальных расстройств MRS, был достоверно ниже (8,7 ± 0,3), чем до начала терапии (22,2 ± 0,3). Что касается гормонального гомеостаза, то у всех обследованных женщин уровни гормонов соответствовали перименопаузальным значениям. Побочных эффектов и реакций индивидуальной непереносимости отмечено не было.Авторы исследования заключают, что хороший уровень эффективности и безопасности препарата Клеверол дает возможность использовать его при ранних проявлениях климактерических расстройств у женщин в позднем репродуктивном периоде (в перименопаузе). Проведено дослідження з метою вивчення ефективності та безпеки препарату Клеверол (діюча речовина – червона конюшина) у пацієнток із клімактеричними розладами легкого та середнього ступеня тяжкості в пізньому репродуктивному періоді.Під наглядом перебувало 40 пацієнток віком 36–49 років із клімактеричними розладами легкого та середнього ступеня тяжкості. Препарат Клеверол призначався по 1 капсулі на добу протягом 3 місяців.Після проведеної терапії середній менопаузальний індекс, відповідно до шкали оцінки менопаузальних розладів MRS, був достовірно нижчим (8,7 ± 0,3), ніж до початку терапії (22,2 ± 0,3). Що стосується гормонального гомеостазу, то в усіх обстежених жінок рівні гормонів відповідали перименопаузальним значенням. Побічних ефектів і реакцій індивідуальної непереносимості відзначено не було.Автори дослідження роблять висновок, що добрий рівень ефективності та безпеки препарату Клеверол дає можливість застосовувати його при ранніх проявах клімактеричних розладів у жінок пізнього репродуктивного періоду (в перименопаузі). ООО "Трилист" 2015-02-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/40968 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 21 (2015); 52-56 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 21 (2015); 52-56 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 21 (2015); 52-56 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/40968/37292 Авторське право (c) 2015 Т. Ф Татарчук, А. О. Исламова, О. А. Ефименко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/46939 2015-11-19T17:41:52Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Role of calcium and vitamin d in prevention of postmenopausal osteoporosis in patients with endometriosis Роль препаратов кальция и витамина D в профилактике постменопаузального развития остеопороза у пациенток с эндометриозом Роль препаратів кальцію та вітаміну D у профілактиці постменопаузального розвитку остеопорозу у пацієнток із ендометріозом Захаренко, Н. Ф. Коваленко, Н. В. Ковбасий, В. П. endometriosis menopause osteoporosis vitamin D Calcium-D3 Nycomed эндометриоз климактерический синдром остеопороз витамин D Кальций-Д3 Никомед ендометріоз клімактеричний синдром остеопороз вітамін D Кальцій-Д3 Нікомед The study to assess the effectiveness of the use of the drug Calcium-D3 Nycomed for the prevention and correction of disorders of calcium-phosphorus metabolism, bone metabolism in 67 patients with endometriosis on the background of climacteric syndrome and calcium deficiency was performed. 35 patients (main group) against the symptomatic treatment of climacteric syndrome were prescribed Calcium-D3 Nycomed. 32 patients, who did not receive calcium supplements, entered the control group. The period of observation in the course of treatment was 3 months.The most important result of the treatment was slowing or stopping bone loss resulting from the use of Calcium-Dз Nycomed. It is possible to recommend the use of this drug in patients with endometriosis and symptoms of hypocalcemia on the background of climacteric syndrome for the prevention and treatment of osteopenic syndrome Проведено исследование с целью оценки эффективности использования препарата Кальций-Д3 Никомед для профилактики и коррекции нарушений кальций-фосфорного обмена, костного метаболизма у 67 пациенток с эндометриозом на фоне проявления климактерического синдрома и кальциевой недостаточности. 35 пациенткам (основнаягруппа) на фоне симптоматического лечения климактерического синдрома назначался препарат Кальций-Д3 Никомед. 32 пациентки, не получавшие препаратов кальция, вошли в группу контроля. Период наблюдения в процессе лечения составил 3 месяца.Наиболее важным результатом лечения стало замедление или прекращение костных потерь в результате приема препарата Кальций-Д3 Никомед. Именно это позволяет рекомендовать применение данного препарата у пациенток с эндометриозом и проявлениями гипокальциемии на фоне климактерического синдрома для профилактики и лечения остеопенического синдрома. Проведено дослідження з метою оцінки ефективності використання препарату Кальцій-Д3 Нікомед для профілактики та корекції порушень кальцій-фосфорного обміну, кісткового метаболізму у 67 пацієнток із ендометріозом на фоні проявів клімактеричного синдрому та кальцієвої недостатності. 35 пацієнткам (основна група) на фоні симптоматичного лікування клімактеричного синдрому призначався препарат Кальцій-Д3 Нікомед. 32 пацієнтки, які не отримували препаратів кальцію, увійшли до контрольної групи. Період спостереження в процесі лікування склав 3 місяці.Найважливішим результатом лікування стало уповільнення або припинення втрати кісткової маси в результаті прийому препарату Кальцій-Д3 Нікомед. Саме це дозволяє рекомендувати застосування даного препарату у пацієнток із ендометріозом та проявами гіпокальціємії на фоні клімактеричного синдрому для профілактики і лікування остеопенічного синдрому. ООО "Трилист" 2015-04-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/46939 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 22 (2015); 70-75 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 22 (2015); 70-75 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 22 (2015); 70-75 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/46939/43107 https://reproduct-endo.com/article/view/46939/43108 Авторське право (c) 2015 Н. Ф. Захаренко, Н. В. Коваленко, В. П. Ковбасий https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/46940 2015-11-19T17:41:52Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopause Менопауза Менопауза Davis, Susan R. Lambrinoudaki, Irene Lumsden, Maryann Mishra, Gita D. Pal, Lubna Rees, Margaret Santoro, Nanette Simoncini, Tommaso menopause premenopausе classification STRAW vasomotor symptoms vaginal atrophy menopausal osteoporosis менопауза пременопауза классификация STRAW вазомоторные симптомы вагинальная атрофия менопаузальный остеопороз менопауза пременопауза класифікація STRAW вазомоторні симптоми вагінальна атрофія менопаузальний остеопороз Menopause is an inevitable component of ageing and encompasses the loss of ovarian reproductive function, either occurring spontaneously or secondary to other conditions. It is not yet possible to accurately predict the onset of menopause, especially early menopause, to give women improved control of their fertility. The decline in ovarian oestrogen production at menopause can cause physical symptoms that may be debilitating, including hot flushes and night sweats, urogenital atrophy, sexual dysfunction, mood changes, bone loss, and metabolic changes that predispose to cardiovascular disease and diabetes. The individual experience of the menopause transition varies widely. Important influential factors include the age at which menopause occurs, personal health and wellbeing, and each woman’s environment and culture. Management options range from lifestyle assessment and intervention through to hormonal and non-hormonal pharmacotherapy, each of which has specific benefits and risks. Decisions about therapy for perimenopausal and postmenopausal women depend on symptomatology, health status, immediate and long-term health risks, personal life expectations, and the availability and cost of therapies. More effective and safe therapies for the management of menopausal symptoms need to be developed, particularly for women who have absolute contraindications to hormone therapy Менопауза является неизбежным компонентом старения и включает потерю репродуктивной функции яичников, возникает спонтанно или вторично в результате действия других факторов. Невозможно точно предсказать время наступления менопаузы, особенно ее начало, чтобы женщины имели возможность контролировать свою фертильность. Снижение выработки эстрогенов яичниками в период менопаузы может вызвать негативные физические симптомы – приливы и ночную потливость, урогенитальную атрофию, сексуальную дисфункцию, изменения настроения, потерю костной ткани и метаболические изменения, которые предрасполагают к возникновению сердечно-сосудистых заболеваний и диабета. Переходный менопаузальный этап индивидуален. Важными факторами, влияющими на менопаузу, являются возраст ее наступления, личное здоровье и благополучие, окружающая среда и культура женщины. Способы терапии симптомов менопаузы варьируют от оценки образа жизни до гормональной и негормональной фармакотерапии; каждый из них имеет определенные преимущества и риски. Решения о терапии в пери- и постменопаузе зависят от симптоматики, состояния здоровья и непосредственных и долгосрочных рисков для него, личных ожиданий женщины от жизни, а также доступности и стоимости лечения. Следует разработать более эффективные и безопасные методы контроля симптомов менопаузы, в частности, для женщин с абсолютными противопоказаниями к гормональной терапии Менопауза є неминучим компонентом старіння і включає втрату репродуктивної функції яєчників, виникає спонтанно або вторинно в результаті дії інших факторів. Неможливо точно передбачити час настання менопаузи, особливо її початок, аби жінки мали можливість контролювати свою фертильність. Зниження вироблення естрогену яєчниками в період менопаузи може викликати негативні фізичні симптоми – припливи і нічну пітливість, урогенітальну атрофію, сексуальну дисфункцію, зміни настрою, втрату кісткової тканини і метаболічні зміни, які призводять до виникнення серцево-судинних захворювань та діабету. Перехідний менопаузальний етап є індивідуальним. Важливими факторами, що впливають на менопаузу, є вік її настання, особисте здоров’я і благополуччя, навколишнє середовище і культура жінки. Способи терапії симптомів менопаузи варіюють від оцінки способу життя до гормональної та негормональної фармакотерапії; кожен із них має певні переваги і ризики. Рішення про терапію в пери- та постменопаузі залежить від симптоматики, стану здоров’я та безпосередніх і довгострокових ризиків для нього, особистих очікувань жінки від життя, а також доступності та вартості лікування. Слід розробити ефективніші та безпечніші методи контролю симптомів менопаузи, зокрема, для жінок з абсолютними протипоказаннями до гормональної терапії ООО "Трилист" 2015-04-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/46940 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 22 (2015); 77-84 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 22 (2015); 77-84 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 22 (2015); 77-84 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/46940/43109 Авторське право (c) 2015 Susan R. Davis, Irene Lambrinoudaki, Maryann Lumsden, Gita D. Mishra, Lubna Pal, Margaret Rees, Nanette Santoro, Tommaso Simoncini https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55219 2015-12-01T17:56:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Management perimenopausal disorders Менеджмент перименопаузальных расстройств Менеджмент перименопаузальних розладів Заболотнов, В. А. Рыбалка, А. М. Шатило, В. И. Аникин, С. С. perimenopausal disorders menopausal hormone therapy klimadynon uno® перименопаузальные расстройства менопаузальная гормональная терапия Климадинон Уно® перименопаузальні розлади менопаузальна гормональна терапія Клімадинон Уно® The study involving 120 women aged 47 to 52 years old with a modified menopausal index of more than 12 points was found that the herbal medicine klimadynon uno carried out for six months, just as effectively as menopausal hormone therapy, eliminates climacteric syndrome. The results clearly show that klimadynon uno has high security and does not have estrogenic effects on breasts and uterus, effectively eliminates dysuria disorders, significantly improves the quality of life in perimenopausal period. В результате исследования с участием 120 женщин в возрасте от 47 до 52 лет с модифицированным менопаузальным индексом более 12 баллов было установлено, что фитотерапия климадиноном уно, проводимая на протяжении шести месяцев, столь же эффективно, как и менопаузальная гормональная терапия, устраняет проявления климактерического синдрома. Полученные результаты убедительно показывают, что климадинон уно отличается высокой безопасностью, не оказывает эстрогенного влияния на молочные железы и матку, эффективно устраняет дизурические расстройства, значительно улучшает качество жизни женщины в перименопаузальный период. В результаті дослідження за участю 120 жінок віком від 47 до 52 років з модифікованим менопаузальним індексом більше 12 балів було встановлено, що фітотерапія клімадиноном уно, проведена протягом шести місяців, так само ефективно, як і менопаузальна гормональна терапія, усуває прояви клімактеричного синдрому. Отримані результати переконливо свідчать, що клімадинон уно відрізняється високою безпекою, не спричиняє естрогенного впливу на молочні залози і матку, ефективно усуває дизуричні розлади, значно покращує якість життя жінки під час перименопаузи. ООО "Трилист" 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/55219 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 24 (2015); 83-85 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 24 (2015); 83-85 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 24 (2015); 83-85 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/55219/51440 Авторське право (c) 2015 В. А. Заболотнов, А. М. Рыбалка, В. И. Шатило, С. С. Аникин https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/57093 2015-12-25T02:02:32Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Autumn nocturne Осенний ноктюрн Осінній ноктюрн Танько, О. П. Самойлова, М. В. Коровай, С. В. Черняк, О. Л. Остапова, І. С. atrophic vulvovaginitis vaginal index depantol revitaksa methyluracilum атрофический вульвовагинит индекс состояния влагалища депантол ревитакса метилурацил атрофічний вульвовагініт індекс стану піхви депантол ревітакса метилурацил Atrophic vulvovaginitis is one of the most common pathological conditions at postmenopausal period. Vaginal mucosa atrophy observed in almost half of women 7–10 years after the cessation of menstruation and further their frequency reaches to 70–75%. Activation of atrophic of immune cells is characteristic for vulvovaginitis apoptosis which creates conditions for the development of secondary immunodeficiency.The leading cause of vulvovaginal atrophic is aging lower estrogen levels resulting from ovarian failure. In addition, great importance in the development of pathological process belong to colonization resistance of vaginal mucosa.Comparative analysis of depantol therapy, drugs and revitaksa and methyluracilum in suppositories was done to determine the clinical efficacy of depantol in atrophic vaginitis treatment. Depantol is a combined reparative, anti-inflammatory and antimicrobial drug containing chlorhexidine digluconate and panthenol.The study included 79 women of menopausal age with a diagnosis of atrophic vaginitis. 27 of them were treated by depantol, 27 – use revitaksa, 25 – methyluracilum.At the beginning of therapy, after completion and 2, 4 and 6 months after treatment was evaluated the vaginal index (elasticity, the volume of fluid in the vagina, pH, vaginal epithelium integrity and its moisture). To evaluate the immunostimulatory and regenerative properties of used medicines we determining the extent and nature of apoptotic processes in the immune cells of the peripheral blood of patients with atrophic vaginitis.Use depantol helped restore vaginal index, normalization of vaginal microbial status and created conditions to eliminate the immunodeficiency. Revitaksa and methyluracilum unsignificantly improved vaginal index but did not cause significant reduction of apoptotic processes at vaginal atrophy.According to the authors, the results of the study are important for women with menopausal atrophic vaginitises age and patients with the postcastration syndrome that on various reasons have contraindications or do not want to use estrogen therapy. Атрофический вульвовагинит является одним из наиболее частых патологических состояний постменопаузального периода. Через 7–10 лет после прекращения менструаций атрофические изменения слизистой оболочки влагалища наблюдаются почти у половины женщин, а в дальнейшем их частота достигает 70–75%. При атрофических вульвовагинитах происходит активация процессов апоптоза иммунокомпетентных клеток, что создает условия для развития вторичного иммунодефицита.Ведущей причиной атрофического вульвовагинита является возрастное снижение уровня эстрогенов, возникающее вследствие угасания функции яичников. Кроме того, в развитии патологического процесса большое значение имеет колонизационная резистентность слизистой влагалища.С целью определения клинической эффективности препарата депантол при атрофических вагинитах проведен сравнительный анализ результатов терапии депантолом, препаратами ревитакса и метилурацил в суппозиториях. Депантол – комбинированный репаративный, противовоспалительный и противомикробный препарат, содержащий хлоргексидина биглюконат и декспантенол.В исследование вошло 79 женщин менопаузального возраста с диагнозом «атрофический вагинит». 27 из них проходили лечение депантолом, 27 – препаратом ревитакса, 25 – метилурацилом.В начале терапии, после ее окончания и через 2, 4 и 6 месяцев после лечения оценивали индекс состояния влагалища (эластичность, объем жидкости во влагалище, уровень pH, целостность вагинального эпителия и его увлажнение). С целью оценки регенеративных и иммуностимулирующих свойств предлагаемых лекарственных средств проведено определение степени и характера апоптических процессов в иммунокомпетентных клетках периферической крови у пациенток с атрофическим вагинитом.Использование депантола способствовало улучшению состояния влагалища и нормализации его микробного пейзажа, а также создавало условия для устранения иммунодефицитных состояний. Прием препаратов ревитакса и метилурацил при некотором улучшении суммарного индекса состояния влагалища не обусловливал достоверно значимого уменьшения апоптических процессов при вагинальной атрофии.По мнению авторов, результаты выполненного исследования очень важны для женщин менопаузального возраста с атрофическими вагинитами и пациенток с посткастрационным синдромом, которые в связи с различными причинами имеют противопоказания или не желают использовать терапию эстрогенами. Атрофічний вульвовагініт є одним із найчастіших патологічних станів постменопаузального періоду. Через 7–10 років після припинення менструацій атрофічні зміни слизової оболонки піхви спостерігаються майже у половини жінок, а надалі їх частота сягає 70–75%. При атрофічних вульвовагінітах відбувається активація процесів апоптозу імунокомпетентних клітин, що створює умови для розвитку вторинного імунодефіциту.Провідною причиною атрофічного вульвовагініту є вікове зниження рівня естрогенів, що виникає внаслідок згасання функції яєчників. Крім того, у розвитку патологічного процесу велике значення має колонізаційна резистентність слизової піхви.З метою визначення клінічної ефективності препарату депантол при атрофічних вагінітах проведено порівняльний аналіз результатів терапії депантолом, препаратами ревітакса та метилурацил у супозиторіях.Депантол – комбінований репаративний, протизапальний та протимікробний препарат, що містить хлоргексидину біглюконат та декспантенол.У дослідження увійшло 79 жінок менопаузального віку з діагнозом атрофічний вагініт. 27 з них проходили лікування депантолом, 27 – препаратом ревітакса, 25 –метилурацилом.На початку терапії, після її закінчення та через 2, 4 і 6 місяців після лікування оцінювали індекс стану піхви (еластичність, об’єм рідини у піхві, рівень pH, цілісність вагінального епітелію та його зволоження). З метою оцінки регенеративних та імуностимулюючих властивостей запропонованих лікарських засобів проведено визначення ступеня й характеру апоптичних процесів в імунокомпетентних клітинах периферичної крові в пацієнток із атрофічним вагінітом.Використання депантолу сприяло відновленню індексу стану піхви та нормалізації її мікробного пейзажу, а також створювало умови для усунення імунодефіцитних станів. Прийом препаратів ревітакса і метилурацил при деякому покращенні сумарного індексу стану піхви не зумовлював достовірно значущого зменшення апоптичних процесів при вагінальній атрофії.На думку авторів, результати виконаного дослідження є дуже важливими для жінок менопаузального віку з атрофічними вагінітами та пацієнток із посткастраційним синдромом, які з приводу різноманітних причин мають протипоказання чи не бажають використовувати терапію естрогенами. ООО "Трилист" 2015-10-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/57093 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 25 (2015); 93-98 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 25 (2015); 93-98 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 25 (2015); 93-98 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/57093/53355 Авторське право (c) 2015 О. П. Танько, М. В. Самойлова, С. В. Коровай, О. Л. Черняк, І. С. Остапова https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/57094 2015-12-25T02:02:32Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Clinical and hormonal status of the women in physiological menopause and with the preserved menstrual function Клинико-гормональный статус женщин при физиологической менопаузе и с сохраненной менструальной функцией Клініко-гормональний статус у жінок при фізіологічній менопаузі та зі збереженою менструальною функцією Гінчицька, Л. В. Левицький, І. В. Нейко, О. В. menopause hormone balance neurovegetative syndrome менопауза гормональный баланс нейровегетативный синдром менопауза гормональний баланс нейровегетативний синдром Estrogenic and progesterone receptors are found not only in the tissues of target organs (uterus, ovaries, breast), but also in other tissues as urethra, bladder, pelvic muscles, brain cells, myocardium, the walls of arteries, bones, skin, mouth, throat, conjunctiva and others. They are involved in maintaining normal life critical systems (nervous, cardiovascular, immune, etc.), determining the cellular synthesis of proteins, lipids, energy complexes, the activity of enzyme systems, basic electrolytes balance and activity of life processes in cells. As a result, the estrogen deficiency in menopause and sometimes in premenopausal period leads for various clinical manifestations of this deficiency in the form of disease states. Often they have a distinct character that is as the basis for the classifying them to separate nosological form – climacteric syndrome that manifests neuro-vegetative, psycho-emotionaland metabolic-endocrine complexes of symptoms.The clinical and laboratory examinations in 71 patients of the climacteric age were performed to detect the neuro-vegetative imbalance of hormonal status in women with the preserved menopause and preserved menstrual function.The main group included 42 women with physiological menopause an average age of 45.32 years and postmenopause duration of 2.08 year (subgroup Ia, n = 22) and 4,32 years (subgroup Ib, n = 20); control group included 29 women with retained physiological menstrual cycle an average age of 44.69 years.These women conducted a comprehensive examination, hormonal studies, instrumental examination (ultrasound study of genitals, thyroid and breast, colposcopy). The severity of climacteric syndrome was determined by Kupperman menopausal index in EV Uvarova modification.It was established that intensity of the neurovegetative syndrome symptoms decrease in 6.8% with increasing duration of menopausal. Steroid concentrations and hypothalamic hormones value depending on menopause duration and their levels changes in depending on the hypoestrogenia duration. Рецепторы к эстрогенам и прогестерону найдены не только в тканях органов-мишеней (матка, яичники, молочные железы), но и в других тканях: уретре, мочевом пузыре, мышцах тазового дна, клетках головного мозга, миокарде, стенках артерий, костной ткани, коже, слизистых рта, гортани, конъюнктиве и др. Они участвуют в поддержании нормальной жизнедеятельности важных систем (нервная, сердечно-сосудистая, иммунная и др.), определяя клеточный синтез белков, липидов, энергетических комплексов, активность ферментных систем, баланс основных электролитов, а также активность жизненных процессов в клетках. В результате на фоне дефицита эстрогенов в менопаузе, а иногда и в пременопаузе развиваются различные клинические проявления этого дефицита в виде болезненных состояний. Часто они носят ярко выраженный характер, что служит основой для выделения их в отдельную нозологическую форму – климактерический синдром, который проявляется нейровегетативным, психоэмоциональным и обменно-эндокринным симптомокомплексами.Проведено клиническое и лабораторное обследование 71 пациентки климактерического возраста с целью определения нейровегетативных нарушений и гормонального состояния женщин с физиологической менопаузой и с сохраненным менструальным циклом. Основная группа включала 42 женщин с физиологической менопаузой средним возрастом 45,32 года и продолжительностью пребывания в менопаузе 2,08 (подгруппа Iа, n = 22) и 4,32 года (подгруппа Iб, n = 20); контрольная группа включала 29 женщин с сохраненным физиологическим менструальным циклом средним возрастом 44,69 года.Этим женщинам проводилось комплексное обследование: исследование гормонального статуса, инструментальные методы (ультразвуковое исследование гениталий, щитовидной и молочных желез, кольпоскопия). Степень тяжести климактерического синдрома определяли по менопаузальному индексу Купермана в модификации Е.В. Уваровой.Установлено, что с ростом продолжительности менопаузы отмечается снижение интенсивности симптоматики нейровегетативного синдрома на 6,8%. Соотношение концентрации стероидных и гипоталамических гормонов в зависимости от продолжительности менопаузы продемонстрировало разнонаправленное изменение их уровней в зависимости от длительности гипоэстрогении. Рецептори до естрогенів та прогестерону знайдені не лише в тканинах органів-мішеней (матка, яєчники, молочні залози), але і в інших тканинах: уретрі, сечовому міхурі, м’язах тазового дна, клітинах головного мозку, міокарді, стінках артерій, кістковій тканині, шкірі, слизових рота, гортані, кон’юнктиві та ін. Вони беруть участь у підтримці нормальної життєдіяльності важливих систем (нервова, серцево-судинна, імунна та ін.), визначаючи клітинний синтез білків, ліпідів, енергетичних комплексів, активність ферментних систем, баланс основних електролітів, а також активність життєвих процесів у клітинах. У результаті на фоні дефіциту естрогенів в менопаузі, а інколи й у пременопаузі розвиваються різноманітні клінічні прояви цього дефіциту у вигляді хворобливих станів. Часто вони носять яскраво виражений характер, що слугує основою для виділення їх в окрему нозологічну форму – клімактеричний синдром, який проявляється нейровегетативним, психоемоційним і обмінно-ендокринним симптомокомплексами.Проведено клінічне та лабораторне обстеження 71 пацієнтки клімактеричного віку з метою визначення нейровегетативних порушень та гормонального стану жінок із фізіологічною менопаузою та зі збереженим менструальним циклом. Основна група включала 42 жінки з фізіологічною менопаузою середнім віком 45,32 року та тривалістю перебування в менопаузі 2,08 (підгрупа Iа, n = 22) та 4,32 року (підгрупа Iб, n = 20); контрольна група включала 29 жінок зі збереженим фізіологічним менструальним циклом середнім віком 44,69 років.Цим жінкам проводилось комплексне обстеження: дослідження гормонального статусу, інструментальні методи (ультразвукове дослідження геніталій, щитоподібної і молочних залоз, кольпоскопія). Ступінь тяжкості клімактеричного синдрому визначали за менопаузальним індексом Купермана в модифікації Є.В. Уварової.Встановлено, що зі зростанням тривалості менопаузи відзначається зниження інтенсивності симптоматики нейровегетативного синдрому на 6,8%. Співвідношення концентрації стероїдних і гіпоталамічних гормонів залежно від тривалості менопаузи продемонструвало різноспрямовані зміни їх рівнів залежно від тривалості гіпоестрогенії. ООО "Трилист" 2015-10-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/57094 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 25 (2015); 100-104 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 25 (2015); 100-104 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 25 (2015); 100-104 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/57094/53356 Авторське право (c) 2015 Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/57291 2015-12-28T17:06:18Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Depantol drug in the treatment of atrophic colpitis in women in perimenopausal period Использование препарата депантол в лечении атрофического кольпита у женщин в перименопаузальном периоде Використання препарату депантол у лікуванні атрофічного кольпіту в жінок у перименопаузальному періоді Кравченко, О. В. atrophic colpitis perimenopause depantol атрофический кольпит перименопауза депантол атрофічний кольпіт перименопауза депантол In the treatment of aging atrophic vaginitis is widely used hormone replacement therapy. However, from 30% to 67% of women in the menopausal and perimenopausal period not using hormone replacement therapy.The action of non-hormonal drugs used in the treatment of atrophic vaginitis, should be aimed at maintaining the level of lactobacillus and improve the regenerative capacity of the vaginal epithelium. Such properties have a drug depantol. This drug has not only the antibacterial activity but also stimulates the regeneration of the mucous membranes, normalizes cell metabolism, accelerates mitosis, increases the strength of collagen fibers.A study to assess the efficacy of the depantol in atrophic colpitis in perimenopausal women was performed.There were observed 52 patients with a diagnosis atrophic colpitis. All women were perimenopausal age surveyed ranged from 44 to 52 years old. Depantol prescribed 1 suppository 2 times a day for 20 days. The treatment was repeated after 2 weeks: twice in the same regime for 10 days. The efficacy of the therapy was evaluated according colpocytologic, microbiological research and determines the pH level.Dryness of the vagina after treatment was observed in 19.2% of women, whereas before the treatment – in 84.6%. Dyspareunia after treatment observed rarely (5.2%), and its frequency prior to depantol use was 69.2%. Contact spotting after treatment were also absent. Majority of patients had reducing the amount of vaginal discharge. The index of maturity vaginal epithelium after therapy rose to 75–80 points in comparison with the 65–70 points before treatment.Thus, the study showed that the drug depantol in perimenopausal women with atrophic colpitis provides a positive effect and significant antiseptic regenerative activity on vaginal epithelium, which allows recommending its wider use in clinical practice. При лечении возрастного атрофического кольпита широко применяется гормонозаместительная терапия. Однако от 30% до 67% женщин в менопаузальном периоде и в перименопаузе ее не используют.Действие негормональных лекарственных средств, применяемых в терапии атрофического кольпита, должно быть направлено на сохранение уровня лактобацилл и на улучшение регенераторных возможностей эпителия влагалища. Именно такие свойства и присущи препарату депантол. Данный препарат обладает не только антисептическим действием, но и стимулирует регенерацию слизистых оболочек, нормализует клеточный метаболизм, ускоряет митоз, увеличивает прочность коллагеновых волокон.Проведено исследование с целью оценить эффективность препарата депантол при атрофическом кольпите у женщин в перименопаузе.Под наблюдением находилось 52 пациентки с диагнозом «атрофический кольпит». Все женщины были в перименопаузальном периоде, возраст обследованных колебался от 44 до 52 лет. Депантол назначался по 1 свече 2 раза в день в течение 20 дней. Лечение повторяли через 2 недели: дважды в таком же режиме в течение 10 дней. Эффективность проводимой терапии оценивали по данным кольпоцитологического, микробиологического исследования и уровню рН.Сухость во влагалище после лечения отмечалась у 19,2% женщин, тогда как до лечения – у 84,6%. Диспареуния после терапии практически не наблюдалась (5,2%), а до приема депантола ее частота составляла 69,2%. Контактные кровянистые выделения после лечения также отсутствовали. Уменьшение количества выделений из влагалища констатировало подавляющее большинство пациенток. Показатель зрелости влагалищного эпителия после терапии вырос до 75–80 баллов по сравнению с 65–70 баллами до лечения.Таким образом, проведенное исследование показало, что препарат депантол у женщин с атрофическим кольпитом в перименопаузе обеспечивает положительное антисептическое действие и значительную регенеративную активность эпителия влагалища, что позволяет рекомендовать более широкое его использование в клинической практике. При лікуванні вікового атрофічного кольпіту широко застосовується гормонозамісна терапія. Однак від 30% до 67% жінок в менопаузальному періоді та в перименопаузі її не використовують.Дія негормональних лікувальних засобів, які застосовуються в терапії атрофічного кольпіту, має бути спрямована на збереження рівня лактобацил та на покращення регенераторних можливостей епітелію піхви.Саме такі властивості і притаманні препарату депантол. Цей препарат володіє не тільки антисептичною дією, але і стимулює регенерацію слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз, збільшує міцність колагенових волокон.Проведено дослідження з метою оцінити ефективність препарату депантол при атрофічному кольпіті в жінок у перименопаузі.Під спостереженням знаходилось 52 пацієнтки з діагнозом «атрофічний кольпіт». Всі жінки були в перименопаузальному періоді, вік обстежених коливався від 44 до 52 років. Депантол призначався по 1 супозиторію 2 рази на день протягом 20 днів. Лікування повторювали через 2 тижні: двічі в такому самому режимі протягом 10 днів. Ефективність проведеної терапії оцінювали за даними кольпоцитологічного, мікробіологічного дослідження та рівнем рН.Відчуття сухості в піхві після лікування спостерігалось у 19,2% жінок, тоді як до лікування – у 84,6%. Диспареунія після терапії практично не спостерігалась (5,2%), а до прийому депантолу її частота складала 69,2%.Контактні кров’янисті виділення після лікування також були відсутні. Зменшення кількості виділень із піхви констатувала переважна більшість пацієнток. Показник зрілості піхвового епітелію після терапії зріс до 75–80 балів порівняно з 65–70 балами до лікування.Отже, проведене дослідження свідчить, що препарат депантол у жінок із атрофічним кольпітом у перименопаузі забезпечує позитивну антисептичну дію та значну регенеративну активність епітелію піхви, що дозволяє рекомендувати більш широке його використання в клінічній практиці. ООО "Трилист" 2015-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/57291 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 26 (2015); 82-84 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 26 (2015); 82-84 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 26 (2015); 82-84 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/57291/53560 Авторське право (c) 2015 О. В. Кравченко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/57292 2015-12-28T17:06:18Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Treatment of symptoms of the menopause. Еndocrine society clinical practice guideline Лечение симптомов менопаузы. Клиническое практическое руководство эндокринологического общества США, 2015 Лікування симптомів менопаузи. Клінічне практичне керівництво ендокринологічного товариства США, 2015 Stuenkel, Cynthia A. Davis, Susan R. Gompel, Anne Lumsden, Mary Ann Murad, M. Hassan Pinkerton, JoAnn V. Santen, Richard J. menopause clinical guideline US Endocrine Society менопауза клиническое руководство Эндокринологическое общество США менопауза клінічне керівництво Ендокринологічне товариство США The objective of this document is to generate a practice guideline for the management and treatment of symptoms of the menopause.The Treatment of Symptoms of the Menopause Task Force included six experts, a methodologist, and a medical writer, all appointed by The Endocrine Society.The Task Force developed this evidenced-based guideline using the Grading of Recommendations, Assessment, Development, and Evaluation (GRADE) system to describe the strength of recommendations and the quality of evidence. The Task Force commissioned three systematic reviews of published data and considered several other existing meta-analyses and trials.Multiple e-mail communications, conference calls, and one face-to-face meeting determined consensus. Committees of The Endocrine Society, representatives from endorsing societies, and members of The Endocrine Society reviewed and commented on the drafts of the guidelines. The Australasian Menopause Society, the British Menopause Society, European Menopause and Andropause Society, the European Society of Endocrinology, and the International Menopause Society (co-sponsors of the guideline) reviewed and commented on the draft.Conclusions: menopausal hormone therapy (MHT) is the most effective treatment for vasomotor symptoms and other symptoms of the climacteric. Benefits may exceed risks for the majority of symptomatic postmenopausal women who are under age 60 or under 10 years since the onset of menopause. Health care professionals should individualize therapy based on clinical factors and patient preference. They should screen women before initiating MHT for cardiovascular and breast cancer risk and recommend the most appropriate therapy depending on risk/benefit considerations. Current evidence does not justify the use of MHT to prevent coronary heart disease, breast cancer, or dementia.Other options are available for those with vasomotor symptoms who prefer not to use MHT or who have contraindications because these patients should not use MHT. Low-dose vaginal estrogen and ospemifene provide effective therapy for the genitourinary syndrome of menopause, and vaginal moisturizers and lubricants are available for those not choosing hormonal therapy. All postmenopausal women should embrace appropriate lifestyle measures. Цель этого документа заключается в создании практического руководства по тактике ведения и лечения симптомов менопаузы.В Рабочую группу по лечению симптомов менопаузы вошли шесть экспертов, методист и медицинский редактор, которые были назначены Эндокринологическим обществом США.Рабочая группа разработала данное основанное на доказательных данных руководство с использованием шкалы градации доказательных данных GRADE (Grading of Recommendations, Assessment, Development and Evaluation) для описания силы рекомендаций и качества доказательств, подготовив три систематических обзора опубликованных данных и рассмотрев несколько других существующих на сегодня мета-анализов и исследований.Консенсус процесса основывался на коммуникации с помощью электронной почты, конференц-звонках и непосредственной встрече участников. Комитеты Эндокринологического общества, представители смежных обществ и члены Эндокринологического общества США рассмотрели и прокомментировали проект данного руководства. Черновой вариант документа также был рецензирован Обществами менопаузы Австралии и Великобритании, Европейским обществом менопаузы и андропаузы, Европейским обществом эндокринологии и Международным обществом менопаузы (соавторы руководства).Выводы: менопаузальная гормональная терапия (MГT) является наиболее эффективным способом лечения вазомоторных симптомов и других симптомов климактерия. Польза превышает риски для большинства симптоматических женщин в постменопаузе, возраст которых составляет менее 60 лет, или если с момента наступления менопаузы прошло не больше 10 лет. Врачам следует индивидуализировать терапию, исходя из клинических факторов и предпочтений пациентки. Перед началом MГT нужно провести скрининг женщины для оценки сердечно-сосудистого риска и риска рака молочной железы и рекомендовать наиболее подходящий способ терапии в зависимости от соотношения риск/польза.Имеющиеся на сегодня данные не оправдывают использование MГT с целью профилактики ишемической болезни сердца, рака молочной железы и деменции.Для женщин, страдающих вазомоторными симптомами, которые предпочитают не использовать MГT, или при наличии противопоказаний к ней доступны другие способы терапии. Низкие дозы загинального эстрогена и оспемифен представляют эффективную терапию урогенитального синдрома менопаузы, а вагинальные увлажнители и лубриканты подходят тем, кто не хочет применять гормональную терапию. Все женщины в постменопаузе должны принимать надлежащие меры по изменению образа жизни. Мета цього документа полягає у створенні практичного керівництва з тактики ведення і лікування симптомів менопаузи.До Робочої групи з лікування симптомів менопаузи увійшли шість експертів, методист і медичний редактор, які були призначені Ендокринологічним товариством США.Робоча група розробила це засноване на доказових даних керівництво з використанням шкали градації доказових даних GRADE (Grading of Recommendations, Assessment, Development and Evaluation) для опису сили рекомендацій і якості доказів, підготувавши три систематичних огляди опублікованих даних і розглянувши кілька інших існуючих на сьогодні мета-аналізів і досліджень.Консенсус процесу ґрунтувався на комунікації за допомогою електронної пошти, конференц-дзвінків та безпосередній зустрічі учасників. Комітети Ендокринологічного товариства, представники суміжних товариств та члени Ендокринологічного товариства США розглянули і прокоментували проект даного керівництва. Чорновий варіант документа також був рецензований Товариствами менопаузи Австралії та Великобританії, Європейським товариством менопаузи і андропаузи, Європейським товариством ендокринології та Міжнародним товариством менопаузи (співавтори керівництва).Висновки: менопаузальна гормональна терапія (MГT) є найбільш ефективним способом лікування вазомоторних симптомів та інших симптомів клімактерію. Її користь перевищує ризики для більшості симптоматичних жінок у постменопаузі, вік яких становить менше за 60 років, або якщо з моменту настання менопаузи минуло не більше 10 років. Лікарям слід індивідуалізувати терапію, виходячи з клінічних факторів і переваг для пацієнтки. Перед початком MГT потрібно провести скринінг жінки для оцінки серцево-судинного ризику і ризику раку молочної залози та рекомендувати найбільш оптимальний спосіб терапії залежно від співвідношення ризик/користь.Наявні на сьогодні дані не виправдовують використання MГT з метою профілактики ішемічної хвороби серця, раку молочної залози і деменції.Для жінок, які страждають на вазомоторні симптоми та не бажають використовувати MГT, або при наявності протипоказань до неї в арсеналі лікаря доступні інші способи терапії. Низькі дози вагінального естрогену і оспеміфен являють собою ефективну терапію урогенітального синдрому менопаузи, а вагінальні зволожувачі і лубриканти підходять тим, хто не хоче застосовувати гормональну терапію. Всі жінки в пост менопаузі повинні вживати належні заходи щодо зміни способу життя. ООО "Трилист" 2015-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/57292 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 26 (2015); 86-93 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 26 (2015); 86-93 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 26 (2015); 86-93 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/57292/53561 Авторське право (c) 2015 Cynthia A. Stuenkel, Susan R. Davis, Anne Gompel, Mary Ann Lumsden, M. Hassan Murad, JoAnn V. Pinkerton, Richard J. Santen https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/57295 2015-12-28T17:06:18Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Women’s health initiative clinical trials: interaction of calcium and vitamin D with hormone therapy Клиническое исследование «Инициатива во имя здоровья женщин»: взаимосвязь кальция и витамина D с гормональной терапией Клінічне дослідження «Ініціатива в ім’я здоров’я жінок»: взаємозв’язок кальцію та вітаміну D з гормональною терапією Robbins, John A. Aragaki, Aaron Crandall, Carolyn J. calcium vitamin D hormone therapy estrogens кальций витамин D гормональная терапия эстрогены кальцій вітамін D гормональна терапія естрогени This study aims to test the added value of calcium and vitamin D (CaD) in fracture prevention among women taking postmenopausal hormone therapy (HT).This is a prospective, partial-factorial, randomized, controlled, double-blind trial among Women’s Health Initiative postmenopausal participants aged 50 to 79 years at 40 centers in the United States with a mean follow-up of 7.2 years. A total of 27,347 women were randomized to HT (0.625 mg of conjugated estrogens alone, or 0.625 mg of conjugated equine estrogens plus 2.5 mg of medroxyprogesterone acetate daily), and 36,282 women were randomized to 1,000 mg of elemental calcium (carbonate) plus 400 IU of vitamin D3 daily, each compared with placebo. A total of 16,089 women participated in both arms. The predefined outcomes were adjudicated hip fractures and measured bone mineral density.Interaction between HT and CaD on hip fracture (р interaction = 0.01) was shown. The effect of CaD was stronger among women assigned to HT (hazard ratio [HR], 0.59; 95% CI, 0.38–0.93) than among women assigned to placebo (HR, 1.20; 95% CI, 0.85–1.69). The effect of HT on hip fracture was stronger among women assigned to active CaD (HR, 0.43; 95% CI, 0.28–0.66) than among women assigned to placebo (HR, 0.87; 95% CI, 0.60–1.26). CaD supplementation enhanced the antifracture effect of HT at all levels of personal calcium intake.There was no interaction between HT and CaD on change in hip or spine bone mineral density.Conclusions: Postmenopausal women at normal risk for hip fracture who are on CaD supplementation experience significantly reduced incident hip fractures beyond HT alone at all levels of personal baseline total calcium intake. Цель исследования заключалась в изучении влияния добавления кальция и витамина D (CaD) в качестве профилактики переломов у женщин в постменопаузе, находящихся на гормональной терапии.Было проведено проспективное, частично факториальное рандомизированное контролируемое двойное слепое исследование, вошедшее среди прочих в исследование «Инициатива во имя здоровья женщин», с участием постменопаузальных женщин в возрасте от 50 до 79 лет в 40 центрах в Соединенных Штатах со средним периодом наблюдения 7,2 года. Для гормональной терапии были рандомизированы 27 347 женщин (принимали 0,625 мг конъюгированного эстрогена или 0,625 мг конъюгированного конского эстрогена + 2,5 мг медроксипрогестерона ацетата в сутки), а 36 282 женщины были рандомизированы на ежедневный прием 1000 мг элементарного кальция (карбоната) + 400 МЕ витамина D3; обе группы сравнивались с плацебо. Всего в обоих направлениях исследования приняли участие 16 089 женщин. Исходы исследования – переломы бедра и показатель минеральной плотности костной ткани.В результате была выявлена взаимосвязь между влиянием гормональной терапии и приема CaD на перелом бедра (р взаимодействия = 0,01). Эффект CaD был сильнее выражен среди женщин, находящихся на гормонотерапии (относительный риск 0,59; 95% доверительный интервал (ДИ) 0,38–0,93), по сравнению с женщинами в группе плацебо (относительный риск 1,20; 95% ДИ 0,85–1,69). Влияние гормональной терапии на переломы бедра было сильнее у женщин, принимающих CaD (относительный риск 0,43; 95% ДИ 0,28–0,66), чем среди женщин в группе плацебо (относительный риск 0,87; 95% ДИ 0,60–1,26). Добавка CaD усиливает «антипереломный» эффект гормональной терапии на всех уровнях индивидуального приема кальция. Не выявлено никакой взаимосвязи между гормонотерапией и приемом CaD с изменениями минеральной плотности бедра и позвонков.Выводы: у женщин с обычным риском перелома бедра, которые принимают добавки CaD, значительно снижается частота переломов бедра после гормональной терапии на всех уровнях индивидуального общего потребления кальция. Мета дослідження полягала у вивченні впливу додавання кальцію та вітаміну D (CaD) як профілактики переломів у жінок в постменопаузі, які знаходяться на гормональній терапії.Було проведено проспективне, частково факторіальне рандомізоване контрольоване подвійне сліпе дослідження, яке увійшло серед інших до дослідження «Ініціатива в ім’я здоров’я жінок», за участю постменопаузальних жінок віком від 50 до 79 років у 40 центрах у Сполучених Штатах із середнім періодом спостереження 7,2 року. Для гормональної терапії були рандомізовані 27 347 жінок (приймали 0,625 мг кон’югованого естрогену або 0,625 мг кон’югованого кінського естрогену + 2,5 мг медроксипрогестерону ацетату на добу), а 36 282 жінки були рандомізовані на щоденний прийом 1000 мг елементарного кальцію (карбонату) + 400 МО вітаміну D3; обидві групи порівнювалися з плацебо. Всього в обох напрямках дослідження взяли участь 16 089 жінок. Наслідки дослідження – переломи стегна і показник мінеральної щільності кісткової тканини.У результаті був виявлений взаємозв’язок між впливом гормональної терапії та прийому CaD на перелом стегна (р взаємодії = 0,01). Ефект CaD був сильніше виражений серед жінок, які знаходяться на гормонотерапії (відносний ризик 0,59; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,38–0,93), в порівнянні з жінками в групі плацебо (відносний ризик 1,20; 95% ДІ 0,85–1,69). Вплив гормональної терапії на переломи стегна був сильнішим у жінок, які приймають CaD (відносний ризик 0,43; 95% ДІ 0,28–0,66), ніж серед жінок у групі плацебо (відносний ризик 0,87; 95% ДІ 0,60–1,26). Добавка CaD посилює «антипереломний» ефект гормональної терапії на всіх рівнях індивідуального прийому кальцію. Не виявлено жодного взаємозв'язку між гормонотерапією та прийомом CaD зі змінами мінеральної щільності стегна і хребців.Висновки: в жінок зі звичайним ризиком перелому стегна, які приймають добавки CaD, значно знижується частота переломів стегна після гормональної терапії на всіх рівнях індивідуального загального споживання кальцію. ООО "Трилист" 2015-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/57295 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 26 (2015); 94-101 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 26 (2015); 94-101 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 26 (2015); 94-101 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/57295/53562 Авторське право (c) 2015 John A. Robbins, Aaron Aragaki, Carolyn J. Crandall https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/72184 2016-06-21T15:31:07Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Genitourinary menopausal syndrome – problem for women of elegant age and not only Генитоуринарный менопаузальный синдром – проблема женщин элегантного возраста и не только Генітоуринарний менопаузальний синдром – проблема жінок елегантного віку і не тільки Калугина, Л. В. Татарчук, Т. Ф Занько, О. В. genitourinary menopausal syndrome vulvovaginal atrophy estriol Ovestin® генитоуринарный менопаузальный синдром вульвовагинальная атрофия эстриол Овестин® генітоуринарний менопаузальний синдром вульвовагінальна атрофія естріол Овестин® Urogenital disorders are caused by atrophic and degenerative processes in estrogen-dependent tissues (bladder, urethra, vagina), as well as ligaments and the pelvic muscles, and lead to a disorders in the sexual sphere of women. Unlike classic menopausal symptoms – hot flushes, which regress after 5–10 years after menopause, vulvovaginal atrophy symptoms in most women of the menopausal period are progressing.Experts of the International Society for the Study of Women’s Sexual Health (ISSWSH) and North American Menopause Society (NAMS) proposed to replace the currently used term “vulvovaginal atrophy” with the term “genitourinary menopausal syndrome”. The processes of urogenital aging are developing in two directions: development of atrophic vaginitis and development of atrophic cystourethritis with disorders of urination control or without it.Estrogen therapy is the standard pathogenic treatment for this disease. Because of the possible risks of systemic hormone replacement therapy, topical estrogen application in women with genitourinary menopausal syndrome is a more acceptable and allows treating women older than 60 or 10 years after menopause.A study to examine the effectiveness of estriol-containing drug for topical treatment of vulvovaginal atrophy was performed. The study included 30 patients aged over 50 years.Intravaginal treatment of atrophic vaginitis with estriol (Ovestin® drug) was carried out as monotherapy duration of 30 days. Evaluation of efficacy and safety of treatment was based on the dynamics of clinical, microbiological, colposcopic, colpocytologic data and ultrasound screening of endometrium thickness before and after the end of therapy.The results showed high efficacy and safety of topical therapy of atrophic processes in the lower genital tract with estriol (Ovestin® drug). This allows us to recommend this type of therapy as a method to preserve the health of postmenopausal women and significantly improve their life quality. Урогенитальные расстройства обусловлены развитием атрофических и дистрофических процессов в эстрогензависимых тканях (мочевом пузыре, уретре, влагалище), а также в связочном аппарате малого таза и мышцах тазового дна, и ведут к нарушению в сексуальной сфере женщин. В отличие от классических менопаузальных симптомов – приливов жара, которые подвергаются обратному развитию спустя 5–10 лет после наступления менопаузы, проявления вульвовагинальной атрофии у большинства женщин менопаузального периода носят прогрессирующий характер.Эксперты Международного общества по изучению сексуального здоровья женщин (ISSWSH) и Североамериканского общества по менопаузе (NAMS) предложили заменить используемый в настоящее время термин «вульвовагинальная атрофия» на термин «генитоуринарный менопаузальный синдром». Процессы старения урогенитального тракта развиваются в двух направлениях: развитие атрофического вагинита и развитие атрофического цистоуретрита с явлениями нарушения контроля мочеиспускания или без такового.Принимая во внимание патогенез заболевания, терапия эстрогенами является стандартом лечения данного состояния. С учетом возможных рисков системной заместительной гормональной терапии местное применение эстрогенов у женщин с генитоуринарным менопаузальным синдромом является более приемлемым и позволяет проводить терапию у пациенток старше 60 или спустя 10 лет после наступления менопаузы.Выполнено исследование с целью изучения эффективности эстриолсодержащего препарата для местной терапии вульвовагинальной атрофии, в которое вошли 30 пациенток в возрасте старше 50 лет. Лечение атрофического вагинита эстриолом (препарат Овестин®) проводилось в виде монотерапии интравагинально на протяжении 30 дней. Оценка эффективности и безопасности терапии осуществлялась на основе динамики клинических, микробиологических, кольпоскопических и кольпоцитологических данных, а также результатов ультразвукового скрининга величины эндометрия до и после окончания терапии.Полученные результаты показали высокую эффективность и безопасность локальной терапии эстриолом (препарат Овестин®) в лечении атрофических процессов нижнего отдела половых путей. Это дает основания рекомендовать данный вид терапии как метод, позволяющий сохранить здоровье женщин постменопаузального возраста и значительно улучшить качество их жизни. Урогенітальні розлади обумовлені розвитком атрофічних і дистрофічних процесів в естрогензалежних тканинах (сечовому міхурі, уретрі, піхві), а також у зв’язковому апараті малого таза і м’язах тазового дна, і ведуть до порушення в сексуальній сфері жінок. На відміну від класичних менопаузальних симптомів – припливів жару, які піддаються зворотному розвитку через 5–10 років після настання менопаузи, прояви вульвовагінальної атрофії в більшості жінок менопаузального періоду носять прогресуючий характер.Експерти Міжнародного товариства з вивчення сексуального здоров’я жінок (ISSWSH) і Північноамериканського товариства з менопаузи (NAMS) запропонували замінити використовуваний на даний час термін «вульвовагінальна атрофія» на термін «генітоуринарний менопаузальний синдром». Процеси старіння урогенітального тракту розвиваються у двох напрямках: розвиток атрофічного вагініту і розвиток атрофічного цистоуретриту з явищами порушення контролю сечовипускання або без нього.Беручи до уваги патогенез захворювання, терапія естрогенами є стандартом лікування даного стану. З урахуванням можливих ризиків системної замісної гормональної терапії місцеве застосування естрогенів у жінок із генітоуринарним менопаузальним синдромом є більш прийнятним і дозволяє проводити терапію у пацієнток, старших за 60 років, або через 10 років після настання менопаузи.Виконано дослідження з метою вивчення ефективності препарату, що містить естріол, для місцевої терапії вульвовагінальної атрофії, до якого увійшли 30 пацієнток, старших за 50 років. Лікування атрофічного вагініту естріолом (препарат Овестин®) проводилося у вигляді монотерапії вагінально впродовж 30 днів. Оцінка ефективності та безпечності терапії здійснювалася на підставі динаміки клінічних, мікробіологічних, кольпоскопічних і кольпоцитологічних даних, а також результатів ультразвукового скринінгу величини ендометрія до і після закінчення терапії.Отримані результати показали високу ефективність і безпечність локальної терапії естріолом (препарат Овестин®) у лікуванні атрофічних процесів нижнього відділу статевих шляхів. Це дає підстави рекомендувати даний вид терапії як метод, що дозволяє зберегти здоров’я жінок постменопаузального віку і значно поліпшити якість їхнього життя. ООО "Трилист" 2016-04-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/72184 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 28 (2016); 68-74 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 28 (2016); 68-74 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 28 (2016); 68-74 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/72184/67183 Авторське право (c) 2016 Л. В. Калугина, Т. Ф Татарчук, О. В. Занько https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/72187 2016-06-21T15:31:07Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopausal hormone therapy – a course on individuality Менопаузальная гормональная терапия – курс на индивидуальность Менопаузальна гормональна терапія – курс на індивідуальність Сергиенко, М. Ю. Круть, Ю. Я. Сюсюка, В. Г. menopausal hormone therapy estradiol valerate levonorgestrel klimonorm менопаузальная гормональная терапия эстрадиола валерат левоноргестрел климонорм менопаузальна гормональна терапія естрадіолу валерат левоноргестрел клімонорм Actuality of menopausal hormone therapy is due to demographic realities and expectations, the changing social role of women. According to WHO projections, by 2050 the number of elderly people in developed countries will be twice as much as the children; most of the world’s population will be women over the age of 45 years. The growing social role of women and the pursuit of active longevity put before medicine two important tasks: relief of menopause symptoms and the prevention of related conditions, that threaten the lives or severely reducing its quality.Menopausal hormone therapy is now recognized as the most effective treatment for vasomotor and urogenital atrophy syndromes, effective prevention of osteoporosis, cardiovascular diseases in postmenopausal women. Timely and individualized approach is the main condition for its effectiveness and safety.The article suggests various options for medical support for premenopausal women, depending on the hormonal changes. Emphasis is placed on cyclic estrogen-progestin therapy.Contrary to the traditional passion for “natural” progestins, the authors have shown the benefits of “synthetic” hormones in combination: estradiol valerate and levonorgestrel (hormonal contraceptive klimonorm).Residual androgenic activity of levonorgestrel turns into advantage if the clinical picture is dominated by fatigue, asthenia, decreased libido, pain in bones and joints, osteoporosis.As a 19-norsteroid it provides protection from endometrial proliferative processes, which makes it possible for safe use of menopausal hormone therapy in women with hyperplasia and endometrial polyps in the history. The seven-day break in the cyclic intake provides a reliable control of the menstrual cycle, which improves adherence to treatment. Klimonorm may also be recommended to women with ovarian failure syndrome undergoing surgery ovariectomy.Thus, rejection of the templates in menopausal hormone therapy, an individualized approach may maximize the therapeutic and prophylactic preparations effects, reduce the number of adverse reactions and complications, and increase the number of its supporters among doctors and patients. Актуальность менопаузальной гормональной терапии обусловлена демографическими реалиями и прогнозами, изменившейся социальной ролью женщины. В соответствии с прогнозами ВОЗ, к 2050 году количество пожилых людей в развитых странах вдвое превысит количество детей, а большую часть населения планеты составят женщины в возрасте старше 45 лет. Растущая социальная роль женщин и стремление к активному долголетию ставят перед медициной две важные задачи: купирование симптомов климактерия и профилактику вызванных им состояний, угрожающих жизни или резко снижающим ее качество.Менопаузальная гормональная терапия в настоящее время признана наиболее эффективным средством лечения вазомоторных синдромов и урогенитальной атрофии, эффективной профилактикой остеопороза, патологии сердечно-сосудистой системы в постменопаузе. Основным условием ее эффективности и безопасности является своевременность и индивидуализированный подход.В статье предложены различные варианты медикаментозного сопровождения женщин в пременопаузе в зависимости от сценария гормональной перестройки. Основное внимание уделено циклической эстроген-гестагенной терапии.Вопреки традиционному увлечению «натуральными» гестагенами, авторы показали преимущества «синтетических» гормонов в комбинации эстрадиола валерата и левоноргестрела (гормональный контрацептив климонорм).Остаточная андрогенная активность левоноргестрела оборачивается преимуществом, если в клинической картине доминируют слабость, астенизация, снижение либидо, боли в костях и суставах, явления остеопороза. Как представитель 19-норстероидов, он обеспечивает надежную защиту эндометрия от пролиферативных процессов, что открывает возможность безопасного использования менопаузальной гормональной терапии женщинами с гиперплазией и полипами эндометрия в анамнезе. Семидневный перерыв в циклическом приеме обеспечивает надежный контроль менструального цикла, что повышает приверженность к лечению. Климонорм может быть такжерекомендован женщинам с синдромом истощения яичников, перенесшим овариоэктомию.Таким образом, отказ от шаблонов при назначении менопаузальной гормональной терапии, индивидуализированный подход поможет максимально использовать терапевтические и профилактические возможности препаратов, уменьшить количество побочных реакций и осложнений, повысить число сторонников этого вида терапии среди врачей и пациенток. Актуальність менопаузальної гормональної терапії обумовлена демографічними реаліями і прогнозами, зміненою соціальною роллю жінки. Відповідно до прогнозів ВООЗ, до 2050 року кількість літніх людей у розвинених країнах вдвічі перевищить кількість дітей, а більшу частину населення планети складуть жінки, старші за 45 років. Зростаюча соціальна роль жінок і прагнення до активного довголіття ставлять перед медициною два важливих завдання: усунення симптомів клімактерію і профілактику викликаних ним станів, що загрожують життю або різко знижують його якість.Менопаузальна гормональна терапія нині визнана найбільш ефективним засобом лікування вазомоторних синдромів та урогенітальної атрофії, ефективною профілактикою остеопорозу і патології серцево-судинної системи в постменопаузі. Основною умовою її ефективності і безпеки є своєчасність та індивідуалізований підхід.В статті запропоновані різні варіанти медикаментозного супроводу жінок у пременопаузі в залежності від сценарію гормональної перебудови. Основну увагу приділено циклічній естроген-гестагенній терапії.Всупереч традиційному захопленню «натуральними» гестагенами, автори показали переваги «синтетичних» гормонів в комбінації естрадіолу валерату і левоноргестрелу (гормональний контрацептив клімонорм).Залишкова андрогенна активність левоноргестрелу є перевагою, якщо в клінічній картині домінують слабкість, астенізація, зниження лібідо, біль у кістках і суглобах, явища остеопорозу. Як представник 19-норстероїдів, він забезпечує надійний захист ендометрія від проліферативних процесів, що відкриває можливість безпечного використання менопаузальної гормональної терапії жінками з гіперплазією і поліпами ендометрія в анамнезі. Семиденна перерва в циклічному прийомі забезпечує надійний контроль менструального циклу, що підвищує прихильність до лікування. Клімонорм також може бути рекомендований жінкам із синдромом виснаження яєчників, які перенесли оваріоектомію.Таким чином, відмова від шаблонів при призначенні менопаузальної гормональної терапії, індивідуалізований підхід допоможе максимально використовувати терапевтичні і профілактичні можливості препаратів, зменшити кількість побічних реакцій і ускладнень, підвищити число прихильників цього виду терапії серед лікарів і пацієнток. ООО "Трилист" 2016-04-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/72187 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 28 (2016); 75-79 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 28 (2016); 75-79 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 28 (2016); 75-79 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/72187/67184 Авторське право (c) 2016 М. Ю. Сергиенко, Ю. Я. Круть, В. Г. Сюсюка https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/73798 2016-07-15T17:37:22Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Features of menopausal syndrome treatment in women with endometriosis Особенности лечения климактерического синдрома у женщин с эндометриозом Особливості лікування клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом Захаренко, Н. Ф. Коваленко, Н. В. Татарчук, Т. Ф. menopause endometriosis anti-stress therapy noofen adaptol климактерический синдром эндометриоз антистрессовая терапия ноофен адаптол клімактеричний синдром ендометріоз антистресова терапія ноофен адаптол Correction of menopausal disorders on the endometriosis background has certain specificity, due to the fact that the menopausal hormone therapy in this group of women is extremely limited because of the possible endometriosis manifestations, which requires the development of new integrated scheme of nonhormonal therapy. Given the major impact of chronic stress in the mechanism of the endometriosis development and menopausal syndrome, authors found it necessary to use the anti-stress therapy for the treatment of this pathology. Authors had developed a treatment regimen without menopausal hormone therapy for women with mild to moderate climacteric syndrome and with history of endometriosis. Noofen was selected like the main drug as a stabilizer cognitive disorders and antihypoxant, as additional drug was used anxiolytic adaptol.60 women with climacteric syndrome of mild to moderate severity and with history of endometriosis received treatment during the 6 weeks, which were divided into two groups of 30 women: the first group received monotherapy with noofen, women in the second group received the combined therapy that included adaptol and noofen.Evaluation of the clinical status of patients and severity of menopausal disorders was conducted on a Menopause Rating Scale (MRS). The level of anxiety was measured on a Spielberg scale. Changing the assessment of life quality during therapy was determined by questionnaire Freiburg Personality Inventory (FPI).The therapy result showed a significant improvement in the evaluated parameters in patients of both groups. In second group of women already in the first two weeks after complex therapy the improvements were found in comparison with the group receiving monotherapy. Thus, the chosen regimen helps to quickly eliminate the climacteric syndrome in women with endometriosis, improve and stabilize their psychological profile, recover, improve and adapt the quality of life. Коррекция климактерических расстройств на фоне эндометриоза имеет определенную специфику, обусловленную тем, что применение менопаузальной гормональной терапии у данного контингента женщин крайне ограничено из-за возможности манифестации проявлений эндометриоза, что требует разработки новых схем комплексной негормональной терапии. Учитывая особую роль хронического стресса в механизме развития эндометриоза и климактерического синдрома, авторы исследования сочли необходимым применить антистрессовую терапию при лечении данной патологии. Для женщин с проявлениями климактерического синдрома легкой и средней степени тяжести с эндометриозом в анамнезе была разработана схема лечения без менопаузальной гормональной терапии. В качестве основного препарата терапии был выбран стабилизатор когнитивных расстройств и антигипоксант ноофен, в качестве дополнительного препарата – анксиолитик адаптол.В течение 6 недель лечение получали 60 женщин с проявлениями климактерического синдрома легкой и средней степени тяжести и эндометриозом в анамнезе, которые были разделены на две группы по 30 женщин: первой группе была назначена монотерапия ноофеном, женщины второй группы получали комплексную терапию, включавшую адаптол и ноофен.Оценка клинического состояния пациенток и тяжести климактерических расстройств проводилась по шкале Menopause Rating Scale (MRS). Уровень тревожности определяли по шкале Спилберга.Изменение оценки качества жизни на фоне терапии определялось по опроснику Freiburg Personality Inventory (FPI).В результате получаемой терапии отмечено достоверное улучшение оцениваемых показателей у пациенток обеих групп. При этом у женщин второй группы на фоне комплексной терапии уже в течение первых двух недель были обнаружены положительные сдвиги по сравнению с группой женщин, которые получали монотерапию. Таким образом, выбранная схема лечения помогает достаточно быстро устранить проявления климактерического синдрома у женщин с эндометриозом, улучшить и стабилизировать их психологический профиль, восстановить работоспособность, повысить адаптацию и качество жизни. Корекція клімактеричних розладів на фоні ендометріозу має певну специфіку, обумовлену тим, що застосування менопаузальної гормональної терапії у даного контингенту жінок є вкрай обмеженим через можливість маніфестації проявів ендометріозу, що вимагає розробки нових схем комплексної негормональної терапії. Зважаючи на особливу роль хронічного стресу в механізмі розвитку ендометріозу та клімактеричного синдрому, автори вважали за необхідне застосувати антистресову терапію при лікуванні даної патології. Для жінок із проявами клімактеричного синдрому легкого та середнього ступеню тяжкості з ендометріозом в анамнезі була розроблена схема лікування без менопаузальної гормональної терапії. Як основний препарат терапії був обраний стабілізатор когнітивних розладів та антигіпоксант ноофен, як додатковий препарат – анксіолітик адаптол.Протягом 6 тижнів терапію отримували 60 жінок із проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості та ендометріозом в анамнезі, які були розподілені на дві групи по 30 жінок: першій групі було призначено монотерапію ноофеном, жінки другої групи отримували комплексну терапію, що включала адаптол та ноофен.Оцінка клінічного стану пацієнток і тяжкості клімактеричних розладів проводилася за шкалою Menopause Rating Scale (MRS). Рівень тривожності визначали за шкалою Спілберга. Зміну оцінки якості життя жінок на фоні терапії визначали за опитувальником Freiburg Personality Inventory (FPI).В результаті отримуваної терапії відзначено вірогідне покращення оцінюваних показників у пацієнток обох груп. При цьому в жінок другої групи на фоні комплексної терапії вже протягом перших двох тижнів були виявлені позитивні зрушення в порівнянні з групою жінок, які отримували монотерапію. Таким чином, обрана схема лікування допомагає досить швидко усунути прояви клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом, покращити та стабілізувати їхній психологічний профіль, відновити працездатність, підвищити адаптацію та якість життя. ООО "Трилист" 2016-07-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/73798 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 29 (2016); 60-66 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 29 (2016); 60-66 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 29 (2016); 60-66 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/73798/69220 Авторське право (c) 2016 Н. Ф. Захаренко, Н. В. Коваленко, Т. Ф. Татарчук https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/73799 2016-07-15T17:37:22Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Dose-dependent effects of the Cimicifuga racemosa extract Ze 450 (drug simidona) in the treatment of climacteric complaints a randomized placebo-controlled study Дозозависимые эффекты экстракта Cimicifuga racemosa Ze 450 (препарат симидона) в лечении климактерических жалоб рандомизированное плацебо-контролируемое исследование Дозозалежний ефект екстракту Cimicifuga racemosa Ze 450 (препарат сімідона) в лікуванні клімактеричних скарг рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження Schellenberg, Ruediger Saller, Reinhard Hess, Lorenzo Melzer, Jorg Zimmermann, Christian Drewe, Juergen Zahner, Catherine Cimicifuga racemosa menopause vasomotor symptoms non-hormonal therapy randomized study Cimicifuga racemosa менопауза вазомоторные симптомы негормональная терапия рандомизированное исследование Cimicifuga racemosa менопауза вазомоторні симптоми негормональна терапія рандомізоване дослідження Since large epidemiological studies with long-term hormonal replacement therapy have shown a small but significantly increased risk for the development of invasive breast cancer, there is an increasing interest in nonhormonal treatment modalities for patients with climacteric symptoms.Cimicifuga racemosa is a perennial medicinal plant native to North America where it has been used for centuries in indigenous medicine for the treatment of various conditions. Extracts from Cimicifuga racemosa (CR, synonym Actaea racemosa) have shown efficacy in trials in women with menopausal symptoms. Yet, dose dependency remains unclear. Therefore, 180 female outpatients with climacteric complaints were treated for 12 weeks in a randomized, double-blind, placebo-controlled, 3-armed trial (CR extract Ze 450 in 6.5 mg or 13.0 mg, or placebo). The study took place in four outpatient clinics.Primary outcome was the difference in menopausal symptoms (vasomotor, psychological, and somatic), assessed by the Kupperman Menopausal Index between baseline and week 12.Secondary efficacy variables were patients’ self-assessments of general quality of life, responder rates, and safety.Compared to placebo, patients receiving Ze 450 showed a significant reduction in the severity of menopausal symptoms in a dose-dependent manner from baseline to endpoint (mean absolute differences 17.0 (95% CI 14.65–19.35) score points, р < 0.0001 for 13.0 mg; mean absolute differences 8.47 (95% CI 5.55–11.39) score points, р = 0.0003 for 6.5 mg). Quality of life and responder rates corresponded with the main endpoint. Changes in menopausal symptoms and quality of life were inversely correlated. Reported adverse events and clinical laboratory testing did not raise safety concerns. The CR extract Ze 450 is an effective and well-tolerated nonhormonal alternative to hormone treatment for symptom relief in menopausal women. С тех пор как крупные эпидемиологические исследования с долгосрочным использованием заместительной гормональной терапии показали небольшой, но достоверно повышенный риск развития инвазивного рака молочной железы, растет интерес к негормональной терапии пациенток с климактерическими симптомами.Cimicifuga racemosa (CR, синоним Actaea racemosa, клопогон кистевидный) является многолетним лекарственным растением, произрастающим в Северной Америке, где оно применяется в течение многих столетий в местной медицине для лечения различных недугов. Экстракты Cimicifuga racemosa показали свою эффективность в исследованиях у женщин с симптомами менопаузы, однако необходимая доза была неясной. Поэтому было выполнено рандомизированное двойное слепое плацебо-контролируемое тринаправленное исследование с участием 180 амбулаторных пациенток с климактерическими жалобами, которые в течение 12 недель принимали 6,5 мг или 13,0 мг экстракта CR Ze 450 или плацебо. Исследование проводилось в четырех амбулаторных медицинских учреждениях.Первичным исходом было различие в симптомах менопаузы (вазомоторные, психологические и соматические), оцениваемых исходно и через 12 недель по менопаузальному индексу Куппермана. Вторичными исходами были: самооценка пациентками общего качества их жизни, степень ответа на лечение и безопасность терапии.По сравнению с плацебо, у пациенток, получавших Ze 450, выявлено значительное дозозависимое уменьшение выраженности симптомов менопаузы, от исходного уровня до конечной точки (для 13,0 мг средняя абсолютная разница составила 17,0 (95% доверительный интервал 14,65–19,35) баллов, р < 0,0001, для 6,5 мг средняя абсолютная разница 8,47 (95% доверительный интервал 5,55–11,39) баллов, р=0,0003). Качество жизни и степень ответа на лечение соответствовали основной конечной точке.Изменения менопаузальных симптомов и качества жизни обратно коррелировали. Не было побочных эффектов, и клинико-лабораторные исследования не выявили проблем с безопасностью препарата. Экстракт CR Ze 450 является эффективной и хорошо переносимой негормональной альтернативой гормональной терапии для облегчения симптомов менопаузы. Відтоді як великі епідеміологічні дослідження з довгостроковим застосуванням замісної гормональної терапії показали невеликий, але вірогідно підвищений ризик розвитку інвазивного раку молочної залози, зростає інтерес до негормональної терапії пацієнток із клімактеричними симптомами.Cimicifuga racemosa (CR, синонім Actaea racemosa, клопогін гроновидний) є багаторічною лікарською рослиною, яка росте в Північній Америці, де застосовується протягом багатьох століть у місцевій медицині для лікування різних недуг. Екстракти Cimicifuga racemosa показали свою ефективність у дослідженнях у жінок із симптомами менопаузи, однак необхідна доза залишалася нез’ясованою. Тому було виконано рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване тринаправлене дослідження за участю 180 амбулаторних пацієнток із клімактеричним скаргами, які протягом 12 тижнів приймали 6,5 мг або 13,0 мг екстракту CR Ze 450 або плацебо. Дослідження проводилося в чотирьох амбулаторних медичних установах.Первинним результатом була відмінність у симптомах менопаузи (вазомоторні, психологічні та соматичні), які оцінювались початково і через 12 тижнів за допомогою менопаузального індексу Куппермана. Вторинними результатами були: самооцінка пацієнтками загальної якості життя, ступінь відповіді на лікування і безпека терапії. У порівнянні з плацебо в пацієнток, які отримували Ze 450, було виявлено значне зменшення вираженості симптомів менопаузи в залежності від дози порівняно з вихідним рівнем до кінцевої точки (для 13,0 мг середня абсолютна різниця склала 17,0 (95% довірчий інтервал 14,65–19,35) балів, р < 0,0001, для 6,5 мг середня абсолютна різниця 8,47 (95% довірчий інтервал 5,55–11,39) балів, р = 0,0003). Якість життя і ступінь відповіді на лікування відповідали основний кінцевій точці. Зміни менопаузальних симптомів та якості життя зворотно корелювали. Побічні ефекти були відсутні, а клініко-лабораторні дослідження не виявили проблем із безпекою препарату. Екстракт CR Ze 450 є ефективним і добре переноситься, будучи негормональною альтернативою гормональній терапії для полегшення симптомів менопаузи. ООО "Трилист" 2016-07-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/73799 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 29 (2016); 80-89 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 29 (2016); 80-89 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 29 (2016); 80-89 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/73799/69221 Авторське право (c) 2016 Ruediger Schellenberg, Reinhard Saller, Lorenzo Hess, Jorg Melzer, Christian Zimmermann, Juergen Drewe, Catherine Zahner https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/78805 2016-10-01T00:06:58Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Nonhormonal therapy of climacteric disorders Негормональная терапия климактерических расстройств Негормональна терапія клімактеричних розладів Татарчук, Т. Ф Єфименко, О. О. Занько, О. В. climacteric syndrome non-hormonal therapy Klimaktoplan Valesan климактерический синдром негормональная терапия Климактоплан Валесан клімактеричний синдром негормональна терапія Клімактоплан Валесан The aim of the study was to optimize the treatment of climacteric disorders, taking into account the nature of psychopathological disorders. 100 women 50–55 years old with climacteric disorders of mild to moderate severity were examined. Depending on the treatment women were divided into 3 groups: I group – 30 women received a complex homeopathic medication Klimaktoplan within 3 months, group II – 34 women received monotherapy with Valesan for 3 months, III group – 36 patients received both these drugs during the same period.Assessment of the severity of climacteric syndrome was held in accordance with the Menopausal Rating Scale (MRS) before and after treatment. To assess the level of anxiety used Spielberger-Hanin questionnaire. To identify insomnia disorders was used questionnaire of scoring assay for subjective sleep characteristics proposed by Y.I. Levin.Study of climacteric manifestations showed that the average total MRS scale score decreased in all groups after treatment. However, the best results were demonstrated in patients group III. Against the background of neuro-vegetative disorders reduction and improve sleep parameters was significantly reduced physical and mental exhaustion.Monitoring the frequency and nature of personal anxiety during therapy showed statistically significant decreasing proportion of patients with high and low levels in all groups and increasing the number of women with a moderate level. The largest share of women with secondary (optimal) level of personal anxiety was observed in group III, which was administered Klimaktoplan and Valesan. Also, in all groups patients significantly reduced the severity of sleep disorders, but the most in group III.Study results indicate the feasibility complex use of Klimaktoplan and Valesan for climacteric syndrome treatment. Complex use these drugs results in improved sleep, reduced anxiety levels, causes a decrease in hot flushes number and improve the quality of women life. Целью проведенного исследования была оптимизация лечения климактерических расстройств с учетом нарушений психопатологического характера. Проведено обследование 100 женщин 50–55 лет с климактерическими расстройствами легкой и средней степени выраженности, которые в зависимости от лечения были разделены на 3 группы: I группа – 30 женщин, получавших комплексный гомеопатический препарат Климактоплан в течение 3 месяцев; II группа – 34 женщины, получавшие в виде монотерапии Валесан на протяжении 3 месяцев; III группа – 36 пациенток, которые получали комплекс этих препаратов в течение того же срока.Оценка выраженности климактерического синдрома проводилась в соответствии с менопаузальной рейтинговой шкалой (MRS) до лечения и после него. Для оценки уровня тревожности использовали опросник Спилбергера-Ханина. Для выявления инсомнических нарушений применяли анкету балльной оценки субъективных характеристик сна, предложенную Я.И. Левиным.В ходе исследования выраженности климактерических проявлений было выявлено, что средний суммарный балл шкалы MRS снизился во всех группах. Однако лучшие результаты были продемонстрированы в III группе пациенток. На фоне уменьшения нейровегетативных расстройств и улучшения показателей сна статистически достоверно уменьшилось физическое и духовное истощение.В ходе наблюдения за частотой и характером личностной тревожности на фоне терапии статистически достоверно во всех группах произошло уменьшение удельного веса пациенток с высоким и низким ее уровнем за счет увеличения количества женщин с умеренным уровнем. В частности, наибольший удельный вес женщин со средним (оптимальным) уровнем личностной тревожности отмечался в III группе, где назначался Климактоплан с Валесаном. Также во всех группах пациенток достоверно уменьшилась выраженность нарушений сна, однако больше всего это коснулось III группы.Полученные результаты свидетельствуют о целесообразности применения Климактоплана в сочетании с Валесаном для лечения климактерического синдрома. Комплексное применение указанных средств приводит к улучшению сна, снижению уровня тревожности, в свою очередь обусловливая уменьшение количества приливов и улучшение качества жизни женщины. Метою проведеного дослідження була оптимізація лікування клімактеричних розладів із урахуванням порушень психопатологічного характеру. Проведено обстеження 100 жінок 50–55 років із клімактеричними розладами легкого та середнього ступенів вираженості, які в залежності від лікування були розподілені на 3 групи: І група – 30 жінок, які отримували комплексний гомеопатичний препарат Клімактоплан протягом 3 місяців; ІІ група – 34 жінки, які отримували у вигляді монотерапії засіб Валесан упродовж 3 місяців; ІІІ група – 36 пацієнток, що отримували комплекс обох препаратів протягом того ж терміну.Оцінка вираженості клімактеричного синдрому проводилась відповідно до менопаузальної рейтингової шкали (MRS) до лікування та після нього. Для оцінки рівня тривожності використовували опитувальник Спілбергера-Ханіна, для виявлення інсомнічних порушень – анкету бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну, запропоновану Я.І. Левіним.В ході дослідження вираженості клімактеричних проявів було виявлено, що після лікування середній сумарний бал шкали MRS знизився в усіх групах. Однак найкращі результати були продемонстровані в ІІІ групі пацієнток. На фоні зменшення нейровегетативних розладів та покращення показників сну статистично достовірно зменшилось фізичне і духовне виснаження.В ході спостереження за частотою та характером особистісної тривожності на фоні терапії статистично достовірно в усіх групах відбулося зменшення питомої ваги пацієнток із високим та низьким її рівнем за рахунок збільшення кількості жінок із помірним рівнем. Зокрема, найбільша питома вага жінок із середнім (оптимальним) рівнем особистісної тривожності відзначалась у ІІІ групі, де призначався Клімактоплан із Валесаном. Також у всіх групах пацієнток достовірно зменшилась вираженість порушень сну, однак найбільше це стосувалося ІІІ групи.Отримані результати свідчать про доцільність застосування Клімактоплану в поєднанні з Валесаном для лікування клімактеричного синдрому. Комплексне застосування зазначених засобів зумовлює поліпшення сну, зниження рівня тривожності, що в свою чергу обумовлює зменшення кількості припливів та покращення якості життя жінки. ООО "Трилист" 2016-09-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/78805 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 30 (2016); 75-80 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 30 (2016); 75-80 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 30 (2016); 75-80 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/78805/74536 Авторське право (c) 2016 Т. Ф Татарчук, О. О. Єфименко, О. В. Занько https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/78806 2016-10-01T00:06:58Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Correction of dismetabolic manifestations in perimenopausal and early postmenopausal women with fibrocystic disease Коррекция дисметаболических проявлений у женщин в перименопаузе и раннем менопаузальном периоде на фоне фиброзно-кистозной мастопатии Корекція дисметаболічних проявів у жінок в перименопаузі та ранньому менопаузальному періоді на фоні фіброзно-кістозної мастопатії Кишакевич, І. Т. Конар, Р. С. perimenopause fibrocystic breast changes normomens перименопауза фиброзно-кистозные изменения молочных желез нормоменс перименопауза фіброзно-кістозні зміни молочних залоз нормоменс In 20% women in perimenopause occurs such the pathology of breast as fibrocystic breast disease.The aim of study was to investigate the effectiveness and impact of the normomens drug on dysmetabolic disorders in women during perimenopause and early menopause on the background of fibrocystic breast changes.There were 50 premenopausal women aged 43–48 years under supervision with dysmetabolic changes. Women were divided into two groups depending on condition and structure of mammary glands – 25 women with breast pathology as fibrocystic changes (group I), 25 women with no pathological changes in the mammary glands (group II).To correct dismetabolic disorders background fibrocystic breast changes the phytopreparation normomens was used for 6 months.The results showed a significant decrease in the psycho-emotional symptoms severity of climacteric syndrome, in some patients was restoration of regular menstrual periods, reduced the frequency and intensity of breast pain, women noted sleep improvement and a feeling of peace, comfort, weight reduction. In the breast after 3 months therapy in the dynamics ultrasound examination showed a decrease of the breast tissue density, after 6 months therapy it was reduction of the cysts diameter and number.Thus, the proposed complex therapy with phytopreparation normomens showed good effect (treatment efficacy amounted to 89.7% of cases) for correction of metabolic disorders, mental and emotional state, and structural changes in the mammary glands, proves multivalent effect of the drug and makes it possible to use it as an alternative to hormone replacement therapy in perimenopause and early menopause. Normomens use allows not only to the prevention of breast cancer, but also improves the comfort and quality of patients’ life during premenopause and early menopause. В перименопаузе встречается такая патология молочных желез как фиброзно-кистозная мастопатия – она имеет место у 20% женщин, которые находятся в этом периоде.Целью исследования было изучение эффективности и влияния препарата нормоменс на дисметаболические расстройства у женщин в перименопаузе и ранней менопаузе на фоне фиброзно-кистозных изменений молочных желез.Под наблюдением находилось 50 женщин в пременопаузе в возрасте 43–48 лет с признаками дисметаболических изменений. В зависимости от состояния и структуры молочных желез они были разделены на две группы: 25 женщин с патологией молочных желез в виде фиброзно-кистозных изменений (группа I) и 25 женщин без патологических изменений в молочных железах (группа II).С целью коррекции дисметаболических расстройств на фоне фиброзно-кистозных изменений молочных желез была проведена терапия фитопрепаратом нормоменс, который применяли в течение 6 месяцев.Результаты исследования показали достоверное снижение степени выраженности психоэмоциональных признаков климактерического синдрома, у некоторых пациенток – восстановление регулярных менструаций, уменьшение частоты и интенсивности боли в молочных железах, женщины также отмечали улучшение сна и ощущение спокойствия, комфорта, уменьшения массы тела. Со стороны молочных желез через 3 месяца лечения, по данным ультразвукового обследования в динамике, произошло уменьшение плотности ткани молочных желез, через 6 месяцев – уменьшение диаметра и количества кист.Таким образом, предлагаемая терапия комплексным фитопрепаратом нормоменс показала хороший эффект (эффективность лечения составила до 89,7% случаев) по коррекции метаболических нарушений, психоэмоционального состояния и структурных изменений молочных желез, что доказывает поливалентное действие препарата и дает возможность использовать ее в качестве альтернативы заместительной гормональной терапии в перименопаузе и ранней менопаузе. Использование препарата нормоменс позволяет не только провести профилактику рака молочных желез, но и повысить комфорт и качество жизни пациенток в период перименопаузы и ранней менопаузы. В перименопаузі зустрічається така патологія молочних залоз, як фіброзно-кістозна мастопатія – вона має місце у 20% жінок, які знаходяться в цьому періоді.Метою дослідження було вивчення ефективності та впливу препарату нормоменс на дисметаболічні розлади в жінок у перименопаузі та ранній менопаузі на фоні фіброзно-кістозних змін молочних залоз.Під спостереженням знаходилось 50 жінок в пременопаузі віком 43–48 років з ознаками дисметаболічних змін. В залежності від стану та структури молочних залоз їх було поділено на дві групи: 25 жінок із патологією молочних залоз у вигляді фіброзно-кістозних змін (група I) та 25 жінок без патологічних змін у молочних залозах (група II).З метою корекції дисметаболічних розладів на фоні фіброзно-кістозних змін молочних залоз проведено терапію фітопрепаратом нормоменс, який застосовували протягом 6 місяців.Результати дослідження показали достовірне зниження ступеня вираженості психоемоційних ознак клімактеричного синдрому, в деяких пацієнток – відновлення регулярних менструацій, зменшення частоти та інтенсивності болю в молочних залозах, жінки також відзначали покращення сну та відчуття спокою, комфорту, зменшення маси тіла. З боку молочних залоз через 3 місяці лікування, згідно з даними ультразвукового обстеження в динаміці, відбулось зменшення щільності тканини молочних залоз, через 6 місяців – зменшення діаметру та кількості кіст.Отже, запропонована терапія комплексним фітопрепаратом нормоменс показала хороший ефект (ефективність лікування склала до 89,7% випадків) щодо корекції метаболічних порушень, психоемоційного стану та структурних змін молочних залоз, що доводить полівалентну дію препарату та дає можливість використовувати її як альтернативу замісній гормональній терапії в перименопаузі та ранній менопаузі. Використання препарату нормоменс дає можливість не тільки здійснити профілактику раку молочних залоз, але й підвищити комфорт та якість життя пацієнток в період перименопаузи та ранньої менопаузи. ООО "Трилист" 2016-09-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/78806 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 30 (2016); 82-86 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 30 (2016); 82-86 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 30 (2016); 82-86 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/78806/74537 Авторське право (c) 2016 І. Т. Кишакевич, Р. С. Конар https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/88255 2016-12-28T22:24:05Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The effect of a Cimicifuga racemosa extracts Ze 450 (simidona) in the treatment of climacteric complaints – an observational study Эффекты экстракта Цимицифуги кистевидной Ze 450 (симидона) в лечении климактерической симптоматики – обсервационное исследование Ефекти екстракту Циміцифуги гроновидної Ze 450 (сімідона) в лікуванні клімактеричної симптоматики – обсерваційне дослідження Drewe, Juergen Zimmermann, Christian Zahner, Catherine menopausal symptoms Cimicifuga racemosa observational study Kupperman Menopause Index phytotherapy Ze 450 симптомы менопаузы Cimicifuga racemosa обсервационное исследование менопаузальный индекс Куппермана фитотерапия Ze 450 симптоми менопаузи Cimicifuga racemosa обсерваційне дослідження менопаузальний індекс Куппермана фітотерапія Ze 450 Background: Root extracts of Cimicifuga racemosa (L.) Nutt. have been successfully used in the treatment of climacteric complaints.Method: In this observational study, Cimicifuga racemosa (CR) extract Ze 450 was studied in 442 unselected ambulatory female outpatients with menopausal complaints under daily practice conditions. Physicians were suggested to treat patients for the first 3 months with 13 mg/d CR (high dose) and to continue over additional 6 months either with this treatment or to switch to 6.5 mg/d CR (low dose). The choice of treatment and its dose, however, was fully at the discretion of the physician.Results: After 3-months treatment with high dose, symptom severity (Kupperman Menopause Index, KMI) decreased significantly (p < 0.001) from baseline values. Continuation of treatment with high dose or low dose decreased total KMI and its sub-item scores further (high dose, low dose: p < 0.001). However, more patients (84.9%) responded to high dose than to low dose (78.4%) and showed an improvement of symptoms (p = 0.011).Conclusion: This observational study demonstrated that treatment with CR in unselected patients with climacteric complaints under the conditions of daily practice resulted in a significant improvement of menopausal symptoms assessed by the total KMI score and its sub-item scores with an effect size similar to that in a previous randomized, controlled clinical trial. Treatment with both doses Ze 450 (low and high dose) is well tolerated by patients and has an additional positive effect in extending the treatment for more than 3 months, with a further decrease in the total KMI. However, prolonged treatment with a high dose is more efficient, since it, in contrast to the low dose therapy, can significantly reduce each of menopausal symptoms. В представленном в статье обсервационном исследовании был изучен экстракт Цимицифуги кистевидной (Cimicifuga racemosa, СR) Ze 450, экстракты корневищ которой успешно использовались в качестве лечения климактерической симптоматики.В исследовании, которое проводилось в условиях повседневной практики, приняли участие 442 неотобранные амбулаторные пациентки с климактерическими жалобами. Врачам было предложено начать лечение с дозировки CR 13 мг/день (высокая доза) в течение первых трех месяцев и продолжить лечение еще в течение 6 месяцев либо дозировкой 13 мг/день (высокая доза), либо переключиться на дозировку 6,5 мг/день (низкая доза). В то же время выбор метода лечения и дозы полностью контролировал врач.После 3 месяцев лечения высокой дозой Ze 450 тяжесть климактерических симптомов, определяемых по менопаузальному индексу Куппермана (МИК), значительно снизилась (p < 0,001) по отношению к исходным значениям. Как видно из результатов исследования, продолжение лечения высокой или низкой дозой дополнительно уменьшает общий МИК и тяжесть отдельных симптомов (p < 0,001). Однако доля отклика на лечение была выше в группе высокой дозы (84,9%), чем в группе низкой (78,4%).Данное обсервационное исследование, проведенное в условиях ежедневной практики, продемонстрировало, что лечение экстрактом Ze 450 у неотобранных пациенток с климактерической симптоматикой приводит к значительному улучшению менопаузальных симптомов, оцениваемых с помощью общего МИК. Это совпадает с данными, полученными в предыдущем рандомизированном контролируемом клиническом испытании, проведенном авторами статьи. Лечение обеими дозировками Ze 450 (низкая и высокая доза) хорошо переносится пациентками и имеет дополнительный положительный эффект при продлении терапии на период более 3 месяцев с дальнейшим снижением общего МИК. Тем не менее, длительное лечение высокой дозой более эффективно, поскольку оно, в отличие от терапии низкой дозой, способно значительно снизить проявления каждого из менопаузальных симптомов. У представленому в статті обсерваційному дослідженні був вивчений екстракт Циміцифуги гроновидної (Cimicifuga racemosa, СR) Ze 450, екстракти кореневищ якої успішно використовувалися як лікування клімактеричної симптоматики.В дослідженні, яке проводилося в умовах повсякденної практики, взяли участь 442 невідібрані амбулаторні пацієнтки з клімактеричними скаргами. Лікарям було запропоновано розпочати лікування з дозування CR 13 мг на день (висока доза) протягом перших трьох місяців і продовжити лікування ще протягом 6 місяців або дозуванням 13 мг/день (висока доза), або обрати дозування 6,5 мг/день (низька доза). У той же час вибір методу лікування і дози повністю контролював лікар.Після 3 місяців лікування високою дозою Ze 450 тяжкість клімактеричних симптомів, які визначали за менопаузальним індексом Куппермана (МІК), значно знизилася (p < 0,001) по відношенню до початкових значень. Як видно з результатів дослідження, продовження лікування високою або низькою дозою додатково зменшує загальний МІК і тяжкість окремих симптомів (p < 0,001). Однак частка відгуку на лікування була вищою в групі високої дози (84,9%), ніж у групі низької (78,4%).Дане обсерваційне дослідження, проведене в умовах щоденної практики, продемонструвало, що лікування екстрактом Ze 450 у невідібраних пацієнток з клімактеричною симптоматикою призводить до значного поліпшення менопаузальних симптомів, які оцінюються за допомогою загального МІК. Це збігається з даними, отриманими в попередньому рандомізованому контрольованому клінічному дослідженні, проведеному авторами статті. Лікування обома дозуваннями Ze 450 (низька і висока доза) добре переноситься пацієнтками і має додатковий позитивний ефект при продовженні терапії на період більше ніж 3 місяці з подальшим зниженням загального МІК. Проте тривале лікування високою дозою є більш ефективним, оскільки воно, на відміну від терапії низькою дозою, здатне значно знизити прояви кожного з менопаузальних симптомів. ООО "Трилист" 2016-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/88255 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 32 (2016); 77-86 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 32 (2016); 77-86 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 32 (2016); 77-86 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/88255/84091 Авторське право (c) 2016 Juergen Drewe, Christian Zimmermann, Catherine Zahner https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/88256 2016-12-28T22:24:05Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

2016 IMS recommendations on women’s midlife health and menopause hormone therapy Рекомендации международного общества по менопаузе в отношении здоровья женщин зрелого возраста и менопаузальной гормональной терапии, 2016 Рекомендації міжнародного товариства з менопаузи щодо здоров’я жінок зрілого віку і менопаузальної гормональної терапії, 2016 Baber, R. J. Panay, N. Fenton, A. menopause hormone therapy midlife health International Menopause Society hormone replacement therapy recommendations менопаузальная гормональная терапия здоровье в зрелом возрасте Международное общество по менопаузе заместительная гормональная терапия рекомендации менопаузальна гормональна терапія здоров’я у зрілому віці Міжнародне товариство з менопаузи замісна гормональна терапія рекомендації The International Menopause Society (IMS) has produced these new 2016 recommendations on women’s midlife health and menopause hormone therapy to help guide health-care professionals in optimizing their management of women in the menopause transition and beyond. The term menopause hormone therapy has been used to cover therapies including estrogens, progestogens and combined regimens. Menopausal hormone therapy today is the most effective treatment for vasomotor symptoms and urogenital atrophy.For the first time, the 2016 International Menopause Society recommendations now include grades of recommendations, levels of evidence and ‘good practice points’, in addition to section-specific references. Where possible, the recommendations are based on and linked to the evidence that supports them, unless good-quality evidence is absent. Particular attention has been paid to published evidence from 2013 onwards, the last time the International Menopause Society recommendations were updated. Databases have been extensively searched for relevant publications using key terms specific to each specialist area within menopause physiology and medicine. Information has also been drawn from international consensus statements published by bodies such as the International Menopause Society, the European Menopause and Andropause Society and the North American Menopause Society.The recommendations have been produced by experts derived mainly from the International Menopause Society, with the assistance of key collaborators where deemed advantageous. In preparing these international recommendations, experts have taken into account geographical variations in medical care, prevalence of diseases, and country-specific attitudes of the public, medical community and health authorities towards menopause management. The variation in availability and licensing of menopause hormone therapy and other products has also been considered. Международное общество по менопаузе (International Menopause Society) в 2016 году подготовило данные рекомендации по здоровью женщин зрелого возраста и менопаузальной гормональной терапии, чтобы помочь медицинским работникам оптимизировать тактику ведения женщин в период менопаузального перехода и в последующем.Термин «менопаузальная гормональная терапия» используется для обозначения различных видов лечения, включая применение эстрогенов, прогестагенов и комбинированных препаратов. На сегодня менопаузальная гормональная терапия является наиболее эффективным методом лечения вазомоторных симптомов и урогенитальной атрофии.В рекомендации Международного общества по менопаузе от 2016 года впервые включены степени рекомендаций, уровни доказательности и принципы надлежащей практики, в дополнение к отдельным спискам литературы для различных разделов. Там, где это возможно, рекомендации основаны на подтверждающих их доказательствах и связаны с ними, кроме тех случаев, когда доказательства хорошего качества отсутствуют. Особое внимание было уделено данным, опубликованным начиная с 2013 года, когда рекомендации Международного общества по менопаузе обновлялись в последний раз. Был проведен тщательный поиск соответствующих публикаций с использованием ключевых слов, специфичных для каждой области специализации, касающейся физиологии и медицины менопаузального периода. Также была взята информация из международных консенсусных заявлений, опубликованных такими органами, как Международное общество по менопаузе, Европейское общество по менопаузе и андропаузе (European Menopause and Andropause Society) и Североамериканское общество по менопаузе (North American Menopause Society).Данные рекомендации были подготовлены экспертами, являющимися преимущественно членами Международного общества по менопаузе, при поддержке ключевых соавторов там, где это было признано целесообразным. При подготовке этих международных рекомендаций эксперты принимали во внимание географические отличия в медицинской помощи, распространенности заболеваний и характерных для разных стран подходах к ведению менопаузального периода со стороны медицинского сообщества, органов здравоохранения и общественности. Также учитывались различия в доступности и статусе регистрации лекарственных средств для менопаузальной гормональной терапии и других лекарственных препаратов. Міжнародне товариство з менопаузи (International Menopause Society) в 2016 році підготувало дані рекомендації щодо стану здоров’я жінок зрілого віку і менопаузальної гормональної терапії, щоб допомогти медичним працівникам оптимізувати тактику ведення жінок в період менопаузального переходу і в подальшому.Термін «менопаузальна гормональна терапія» використовується на позначення різних видів лікування, включаючи застосування естрогенів, прогестагенів і комбінованих препаратів. Менопаузальна гормональна терапія на сьогодні є найбільш ефективним методом лікування вазомоторних симптомів і урогенітальної атрофії.До рекомендацій Міжнародного товариства з менопаузи від 2016 року вперше увійшли ступені рекомендацій, рівні доказовості та принципи належної практики, на додаток до окремих списків літератури для різних розділів. Там, де це можливо, рекомендації засновані на доказах, що їх підтверджують і пов’язані з ними, крім тих випадків, коли докази хорошої якості відсутні. Особливу увагу було приділено даним, опублікованим починаючи з 2013 року, коли рекомендації Міжнародного товариства з менопаузи оновлювалися востаннє. Був проведений ретельний пошук відповідних публікацій із використанням ключових слів, специфічних для кожної області спеціалізації, яка стосується фізіології та медицини менопаузи. Також була взята інформація з міжнародних консенсусних заяв, опублікованих такими органами, як Міжнародне товариство з менопаузи, Європейське товариство з менопаузи і андропаузи (European Menopause and Andropause Society) та Північноамериканське товариство з менопаузи (North American Menopause Society).Дані рекомендації були підготовлені експертами, які переважно є членами Міжнародного товариства з менопаузи, за підтримки ключових співавторів там, де це було визнано доцільним. Під час підготовки цих міжнародних рекомендацій експерти брали до уваги географічні відмінності в медичній допомозі, поширеності захворювань і характерних для різних країн підходах до ведення менопаузи з боку медичної спільноти, органів охорони здоров’я та громадськості. Також враховувалися відмінності в доступності та статусі реєстрації лікарських засобів для менопаузальної гормональної терапії й інших лікарських препаратів. ООО "Трилист" 2016-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/88256 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 32 (2016); 87-98 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 32 (2016); 87-98 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 32 (2016); 87-98 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/88256/84092 Авторське право (c) 2016 R. J. Baber, N. Panay, A. Fenton https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117634 2017-12-06T13:14:40Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The role of endothelial dysfunction in the development of clinical manifestations of climacteric syndrome in premenopausal women Роль эндотелиальной дисфункции в генезе развития клинических проявлений климактерического синдрома у женщин в пременопаузе Роль ендотеліальної дисфункції в ґенезі розвитку клінічних проявів клімактеричного синдрому в жінок у пременопаузі Занько, О. В. Болгова, Л. В. Коваленко, Н. В. Татарчук, Т. Ф. Яроцька, Н. В. climacteric syndrome endothelial dysfunction treatment L-arginine Valargin климактерический синдром эндотелиальная дисфункция лечение L-аргинин Валаргин клімактеричний синдром ендотеліальна дисфункція лікування L-аргінін Валаргін The aim of the study was to determine the state of vascular microcirculation in women with clinical manifestations of climacteric syndrome (CS) and to study the efficacy of using oral forms of L-arginine in its treatment.Materials and methods. 62 patients aged 40–50 years were examined: 30 patients with clinical manifestations of CS and 32 patients without signs of CS. The severity of CS was assessed using the menopausal rating scale (MRS). The study of hormonal homeostasis consisted in determining the levels of estradiol, FSH, LH, TSH and prolactin. The evaluation of the state of the vessels of the microcirculatory bed was carried out with the help of a test with «reactive hyperemia» and laser doppler fluorometry (LDF) with occlusion test. All patients with signs of endothelial dysfunction were prescribed an oral form of L-arginine –Valargin in a dose of 1 tablet per day during 1 month, after which a repeated examination of the state of the vascular endothelium was carried out.Results. When comparing the hormonal status, a decrease in the average level of estradiol and an increase in the average FSH indices in the main group were found in comparison with the control group. Based on the results of the test with «reactive hyperemia», a significantly higher level of pathological response to occlusion was revealed in comparison with the control group.In addition, a significant direct correlation was found between the level of estrogens and the index reflecting the activity of endotheliocytes. 1 month after Valargin application the degree of CS on the MRS scale decreased from 14.7 ± 1.5 to 8.6 ± 1.3 points.Conclusion. In patients with clinical manifestations of CS endothelial dysfunction is more reliably detected. This requires additional testing and the use of preventive measures aimed at preventing cardiovascular pathology. The efficacy of oral forms of L-arginine in adequately high doses, in particular Valargin, in the treatment of endothelial dysfunction and the positive effect of this therapy in patients with CS is proved. Целью работы было определение состояния микроциркуляции сосудов у женщин с клиническими проявлениями климактерического синдрома (КС) и изучение эффективности применения в его лечении пероральных форм L-аргинина.Материалы и методы. Обследованы 62 пациентки в возрасте 40–50 лет: 30 пациенток с клиническими проявлениями КС и 32 пациентки без признаков КС. Степень выраженности КС оценивалась с помощью менопаузальной рейтинговой шкалы (MRS). Исследование гормонального гомеостаза состояло в определении уровня эстрадиола, ФСГ, ЛГ, ТТГ и пролактина. Оценка состояния сосудов микроциркуляторного русла была осуществлена с помощью пробы с «реактивной гиперемией» и методом лазерной доплеровской флуометрии (ЛДФ) с проведением окклюзионной пробы. Всем пациенткам с признаками эндотелиальной дисфункции была назначена пероральная форма L-аргинина – Валаргин в дозе 1 таблетка в сутки в течение 1 месяца, после чего было проведено повторное исследование состояния сосудистого эндотелия.Результаты. При сравнении гормонального статуса было выявлено снижение среднего уровня эстрадиола и повышение средних показателей ФСГ в основной группе по сравнению с группой контроля. По результатам пробы с «реактивной гиперемией» был выявлен достоверно более высокий уровень патологического ответа на окклюзию по сравнению с группой контроля. Кроме того, была обнаружена достоверная прямая корреляционная зависимость между уровнем эстрогенов и показателем, отражающим активность эндотелиоцитов. Через 1 месяц после применения Валаргина степень выраженности КС по шкале MRS уменьшилась с 14,7 ± 1,5 до 8,6 ± 1,3 балла.Вывод. У пациенток с клиническими проявлениями КС достоверно чаще обнаруживается эндотелиальная дисфункция. Это требует дополнительного обследования и применения профилактических мер, направленных на предупреждение кардиоваскулярной патологии. Доказана эффективность пероральных форм L-аргинина в адекватно высоких дозах, в частности препарата Валаргин, в лечении эндотелиальной дисфункции и положительное влияние данной терапии у пациенток с КС. Метою проведеної роботи було визначення стану мікроциркуляції судин у жінок із клінічними проявами клімактеричного синдрому (КС) та вивчення ефективності застосування в його лікуванні пероральних форм L-аргініну.Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнтки віком 40–50 років: 30 пацієнток з клінічними проявами КС та 32 пацієнтки без ознак КС. Ступінь вираженості КС оцінювався за допомогою менопаузальної рейтингової шкали (MRS). Дослідження гормонального гомеостазу полягало у визначенні рівня естрадіолу, ФСГ, ЛГ, ТТГ та пролактину. Оцінка стану судин мікроциркуляторного русла була здійснена за допомогою проби з «реактивною гіперемією» та методом лазерної допплерівської флуометрії (ЛДФ) з проведенням оклюзійної проби. Всім пацієнткам з ознаками ендотеліальної дисфункції було призначено пероральну форму L-аргініну – Валаргін, в дозі 1 таблетка на добу впродовж 1 місяця, після чого було проведено повторне дослідження стану судинного ендотелію.Результати. При порівнянні гормонального статусу в основній групі було виявлено зниження середнього рівня естрадіолу та підвищення середніх показників ФСГ порівняно з групою контролю. За результатами проби з «реактивною гіперемією» було виявлено достовірно вищий рівень патологічної відповіді на оклюзію в порівнянні з групою контролю.Крім того, було виявлено достовірну пряму кореляційну залежність між рівнем естрогенів та показником, що відображає активність ендотеліоцитів. Через 1 місяць після застосування Валаргіну ступінь вираженості КС за шкалою MRS зменшився з 14,7 ± 1,5 до 8,6 ± 1,3 балу.Висновок. У пацієнток із клінічними проявами КС достовірно частіше виявляється ендотеліальна дисфункція. Це потребує додаткового обстеження та застосування профілактичних заходів, спрямованих на попередження кардіоваскулярної патології. Доведена ефективність пероральних форм L-аргініну в адекватно високих дозах, зокрема препарату Валаргін, в лікуванні ендотеліальної дисфункції та позитивний вплив даної терапії в пацієнток із КС. ООО "Трилист" 2017-10-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/117634 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 37 (2017); 58-64 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 37 (2017); 58-64 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 37 (2017); 58-64 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/117634/111701 Авторське право (c) 2017 О. В. Занько, Л. В. Болгова, Н. В. Коваленко, Т. Ф. Татарчук, Н. В. Яроцька https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117640 2017-12-06T13:14:40Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Evaluation of efficiency of correction climacteric syndrome in women of perimenopausal period with reproductive disturbances in anamnesis Оценка эффективности коррекции климактерического синдрома у женщин перименопаузального периода с репродуктивными нарушениями в анамнезе Оцінка ефективності корекції клімактеричного синдрому в жінок перименопаузального періоду з репродуктивними порушеннями в анамнезі Шурпяк, С. О. Пирогова, В. І. Малачинська, М. Й. climacteric syndrome menopausal hormonal therapy Climonorm климактерический синдром менопаузальная гормональная терапия Климонорм клімактеричний синдром менопаузальна гормональна терапія Клімонорм The article deals with the issues of application of menopausal hormone therapy (MHT) in women of perimenopausal age with menopausal syndrome and reproductive disorders in the anamnesis.46 women with moderate or severe degree of climacteric syndrome and reproductive disorders in the anamnesis (the main group) who received the drug Climonorm on a three-week schedule with a seven-day break were examined. The comparison group consisted of 19 patients of the same age who had contraindications to the use of MHT.In a reproductive history in patients marked loss of pregnancy at different gestational age; PID; operative interventions for benign ovarian tumors, ectopic pregnancy, genital endometriosis, infertility; abnormal uterine bleeding, not associated with pregnancy or the presence of uterine fibroids. During the period of inclusion in the study, 38.5% of women were regular menstrual circle (MC), 15.4% reported intermenstrual bleeding, 18.5% had hyperpolymenorrhea, and 27.6% had acyclical uterine bleeding of varying intensity. Patients showed complaints of hot flashes, night sweats, sleep disturbances, headache, dizziness, emotional lability, depression, fatigue, muscle and joint pain. Before the beginning of therapy, the severity of menopausal syndrome according to MMI was 47.0 ± 6.1 in the main group, in the comparison group – 45.3 ± 6.9.In the case of MC disorders, a pendulum biopsy of the endometrium or hysteroscopy with separate diagnostic scraping of the walls of the cavity and cervix of the uterus was performed.Morphological examination in 67.9% of cases verified endometrium in the stage of proliferation, in 32.1% – simple non-atypical endometrial hyperplasia.After 6 months of treatment, the patients of the main group had a pronounced positive dynamics of climacteric complaints, the average value of MMI after treatment decreased from 47.0 ± 6.1 to 10.2 ± 1.4 points (p <0.001). In a dynamic US examination, the negative dynamics of M-echo indices was not recorded, 86.3% of women with MC disorders before the start of treatment noted regular menstrual bleeding in the interval between the Climonorm doses.MHT with the use of the Climonorm allows to effectively reduce the severity of manifestations of the climacteric syndrome by 80–60%, ensures the regularity and stability of the MC.The appointment of a cyclic combination of MHT with a strong progestogen component (levonorgestrel) has advantages in women with non-atypical hyperplastic processes in the perimenopause, since it prevents recurrence of uterine bleeding with a reduction or complete reduction of menopausal symptoms and no adverse effect on the endometrium. В статье рассматриваются вопросы применения менопаузальной гормональной терапии (МГТ) у женщин перименопаузального возраста с климактерическим синдромом и репродуктивными нарушениями в анамнезе.Обследовано 46 женщин со средней или тяжелой степенью выраженности климактерического синдрома и репродуктивными нарушениями в анамнезе (основная группа), получавших препарат Климонорм в режиме трехнедельного приема с семидневным перерывом. Группу сравнения составили 19 пациенток аналогичного возраста, имеющих противопоказания к применению МГТ.В репродуктивном анамнезе у пациенток отмечены потери беременности на разных сроках гестации; воспалительные заболевания органов малого таза; оперативные вмешательства по поводу доброкачественных опухолей яичника, внематочной беременности, генитального эндометриоза, бесплодия; аномальные маточные кровотечения, не связанные с беременностью или наличием миомы матки. В период включения в исследование менструальный цикл (МЦ) был регулярным у 38,5% женщин, 15,4% отмечали межменструальные кровотечения, у 18,5% имела место гиперполименорея, у 27,6% – ациклические маточные кровотечения различной интенсивности. Пациентки жаловались на приливы жара, ночную потливость, нарушения сна, головную боль, головокружение, эмоциональную лабильность, депрессию, утомляемость, мышечные и суставные боли.До начала терапии тяжесть климактерического синдрома по менопаузальному индексу Купермана (ММИ) составила в основной группе 47,0 ± 6,1 балла, в группе сравнения – 45,3 ± 6,9.При нарушениях МЦ были проведены пайпель-биопсия эндометрия или гистероскопия с раздельным диагностическим выскабливанием стенок полости и шейки матки. При морфологическом исследовании в 67,9% случаев верифицирован эндометрий в стадии пролиферации, в 32,1% – простая неатипичная гиперплазия эндометрия.Через 6 месяцев терапии у пациенток основной группы отмечена выраженная положительная динамика климактерических жалоб, среднее значение ММИ после лечения снизилось с 47,0 ± 6,1 до 10,2 ± 1,4 баллов (р < 0,001). При динамическом УЗ обследовании отрицательная динамика показателей М-эхо не зафиксирована, 86,3% женщин с нарушениями МЦ до начала лечения отметили регулярные менструальноподобные кровотечения в перерыве между приемами Климонорма.МГТ с использованием Климонорма позволяет эффективно снизить тяжесть проявлений климактерического синдрома на 80–60%, обеспечивает регулярность и стабильность МЦ. Назначение циклической комбинации МГТ с сильным прогестагеновым компонентом (левоноргестрел) имеет преимущества у женщин с неатипическими гиперпластическими процессами в перименопаузе, поскольку позволяет предупредить рецидивы маточных кровотечений при уменьшении или полной редукции проявлений климактерического синдрома и отсутствии негативного влияния на состояние эндометрия. У статті розглядаються питання застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ) у жінок перименопаузального віку з клімактеричним синдромом та репродуктивними порушеннями в анамнезі.Обстежено 46 жінок із середнім або важким ступенем вираженості клімактеричного синдрому і репродуктивними порушеннями в анамнезі (основна група), які отримували препарат Клімонорм у режимі тритижневого прийому з семиденною перервою. Групу порівняння склали 19 пацієнток аналогічного віку, які мали протипоказання до застосування МГТ.В репродуктивному анамнезі у пацієнток відмічені втрати вагітності на різних термінах гестації; запальні захворювання органів малого таза; оперативні втручання з приводу доброякісних пухлин яєчника, позаматкової вагітності, генітального ендометріозу, безпліддя; аномальні маткові кровотечі, не пов’язані з вагітністю або наявністю міоми матки.В період включення у дослідження менструальний цикл (МЦ) був регулярним у 38,5% жінок, 15,4% відмічали міжменструальні кровотечі, у 18,5% мала місце гіперполіменорея, у 27,6% – ациклічні маткові кровотечі різної інтенсивності. Пацієнтки скаржилися на припливи жару, нічну пітливість, розлади сну, головний біль, головокружіння, емоційну лабільність, депресію, втомлюваність, м’язовий та суглобовий біль. До початку терапії тяжкість перебігу клімактеричного синдрому за менопаузальним індексом Купермана (ММІ) склала в основній групі 47,0 ± 6,1 балу, в групі порівняння – 45,3 ± 6,9.У випадках порушень МЦ були проведені пайпель-біопсія ендометрія або гістероскопія з роздільним діагностичним вишкрібанням стінок порожнини і шийки матки. При морфологічному дослідженні у 67,9% випадках верифіковано ендометрій у стадії проліферації, у 32,1% – просту неатипову гіперплазію ендометрія.Через 6 місяців терапії в пацієнток основної групи відмічена виражена позитивна динаміка щодо клімактеричних скарг, середнє значення ММІ після лікування знизилось з 47,0 ± 6,1 балу до 10,2 ± 1,4 балу (р < 0,001). При динамічному УЗ обстеженні від’ємна динаміка показників М-еха не зафіксована, 86,3% жінок з порушеннями МЦ до початку лікування відзначили регулярні менструальноподібні кровотечі в перерві між прийомами Клімонорму.МГТ із використанням Клімонорму дозволяє ефективно знизити тяжкість проявів клімактеричного синдрому на 80–60%, забезпечує регулярність і стабільність МЦ.Призначення циклічної комбінації МГТ із сильним прогестагенним компонентом (левоноргестрел) має переваги в жінок із неатиповими гіперпластичними процесами в перименопаузі, оскільки дозволяє попередити рецидиви маткових кровотеч при зменшенні або повній редукції проявів клімактеричного синдрому за відсутності негативного впливу на стан ендометрія. ООО "Трилист" 2017-10-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/117640 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 37 (2017); 65-68 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 37 (2017); 65-68 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 37 (2017); 65-68 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/117640/111702 Авторське право (c) 2017 С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117642 2017-12-06T13:14:40Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Treatment of disorders in menopausal women with hyperproliferative processes of reproductive system Лечение нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы Лікування порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи Бутіна, Л. І. menopausal disorders hyperproliferative processes of reproductive system treatment нарушения в менопаузе гиперпролиферативные процессы репродуктивной системы лечение порушення в менопаузі гіперпроліферативні процеси репродуктивної системи лікування Objective. Evaluate the effectiveness of treatment of disorders in menopausal women with hyperproliferative processes of reproductive system (HPPRS).Materials and methods. The treatment was performed in 36 women after hormone prevention (HP) of neurovegetative and psycho-emotional disorders in menopause (NVPDM) and in 31 women after naturally menopause aged 48 to 60 with the signs of HPPRS according to the data of ultrasound uterine and the results of histology investigations of mucosal scrapings from the uterus. The control group consisted of 35 healthy women of the same age category. The treatment was carried out by the appointment of elaborated complex of preparation, which included a combined homeopathic preparation, a preparation from the microalgae Spirulina platensis, pectin and an anxiolytic agent with the active substance mebicar. To assess the effectiveness of therapy, hormonal homeostasis was studied before and after treatment.Results of the study. In 31 women with menopausal HPPRS after naturally menopause the increase of FSH was observed in 1.4 times, estradiol – in 1.4 times, compared with healthy women. After HP use in 36 women the level of FSH decreased in 2.2 times, but the level of estrogens increased in 1.9 times, progesterone level increased in 1.4 times compared with healthy women. After treatment in women with naturally menopause the levels of FSH increased on 36%, estradiol – on 29%. In women after HP and treatment the level of estrogens decreased in 3.2 times, the level of FSH increased in 1.4 times but it level decreased on 35% compared with healthy women. But most of the symptoms of NVPDM in women of both subgroups disappeared.Conclusions: In women with HPPRS was observed a greater level of sex hormones than healthy ones, which is provided by the increased production of gonadotropic hormone and is accompanied by the development of NVPDM. The use of HP and treatment reduces the intensity of NVPDM on account of gonadotropins level reduction compared with healthy women. Цель исследования. Оценить эффективность лечения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы (ГППРС).Материалы и методы. Лечение нейровегетативных и психоэмоциональных нарушений в менопаузе проводили у 67 женщин в возрасте от 48 до 60 лет. Пациентки были разделены на две группы: 36 женщин после заместительной гормональной профилактики и 31 женщина с естественной менопаузой с наличием признаков ГППРС по данным УЗИ матки и результатов гистологического исследования соскоба слизистой оболочки полости матки. Контрольную групу составили 35 здоровых женщин той же возрастной категории. Лечение осуществлялось путем назначения разработанного комплекса препаратов, куда входили комбинированный гомеопатический препарат, препарат из микроводоросли Spirulina platensis, пектин и анксиолитическое средство с действующим веществом мебикар. Для оценки эффективности терапии исследовали показатели гормонального гомеостаза до и после лечения.Результаты исследования. У 31 женщины с ГППРС после естественной менопаузы наблюдалось повышение уровня ФСГ в 1,4 раза, эстрадиола – в 1,4 раза по сравнению со здоровыми женщинами. В группе из 36 пациенток, где использовалась заместительная гормональная профилактика, уровень ФСГ снизился в 2,2 раза при повышении уровня эстрогенов в 1,9 раза, а прогестерона – в 1,4 раза в сравнении со здоровыми женщинами. После лечения у женщин с естественной менопаузой уровень ФСГ снизился на 36%, эстрадиола – на 29%, что статистически не отличалось от показателей здоровых женщин. У женщин, применявших заместительную гормональную профилактику, после лечения уровень эстрогенов снизился в 3,2 раза, в то же время в 1,4 раза повысился уровень ФСГ, который вместе с тем был на 35% ниже, чем у здоровых женщин. Однако вследствие лечения большинство симптомов нейровегетативных и психоэмоциональных нарушений в менопаузе у женщин обеих групп исчезают.Вывод. У женщин с ГППРС наблюдается более высокий уровень половых гормонов, чем у здоровых женщин, который сопровождается высоким уровнем продукции гонадотропных гормонов и развитием нейровегетативных и психоэмоциональных нарушений в менопаузе. Применение заместительной гормональной профилактики вместе с лечением уменьшает интенсивность упомянутых нарушений за счет снижения уровня гонадотропинов в сравнении со здоровыми женщинами. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС).Матеріали та методи. Лікування нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі проводили в 67 жінок віком від 48 до 60 років. Пацієнтки були розділені на дві групи: 36 жінок після замісної гормональної профілактики та 31 жінка з природною менопаузою з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатів гістологічного дослідження зішкребку слизової оболонки порожнини матки. Контрольну групу склали 35 здорових жінок тієї ж вікової категорії. Лікування здійснювалося шляхом призначення розробленого комплексу препаратів, до якого входив комбінований гомеопатичний засіб, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин і анксіолітичний засіб із діючою речовиною мебікар. Для оцінки ефективності терапії досліджували показники гормонального гомеостазу до та після лікування.Результати дослідження. У 31 жінки з ГППРС після природної менопаузи спостерігалося підвищення рівня ФСГ в 1,4 разу, естрадіолу – в 1,4 разу порівняно зі здоровими жінками. В групі з 36 пацієнток, де застосовувалась замісна гормональна профілактика, рівень ФСГ був знижений у 2,2 разу при підвищенні рівня естрогенів у 1,9 разів, а прогестерона – в 1,4 разу в порівнянні зі здоровими жінками. Після лікування в жінок із природною менопаузою рівень ФСГ знизився на 36%, естрадіолу – на 29%, що статистично не відрізнялося від показників здорових жінок. У жінок після замісної гормональної профілактики рівень естрогенів знизився в 3,2 разу, натомість у 1,4 разу підвищився рівень ФСГ, який водночас був на 35% нижчим, ніж у здорових жінок. Однак внаслідок лікування більшість симптомів нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі в жінок обох груп зникають.Висновок. У жінок із ГППРС спостерігається вищий рівень статевих гормонів, ніж у здорових жінок, що супроводжується високим рівнем продукції гонадотропних гормонів і розвитком нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі. Застосування замісної гормональної профілактики разом із лікуванням зменшує інтенсивність згаданих порушень за рахунок зниження рівня гонадотропінів у порівнянні зі здоровими жінками. ООО "Трилист" 2017-10-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/117642 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 37 (2017); 70-74 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 37 (2017); 70-74 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 37 (2017); 70-74 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/117642/111703 Авторське право (c) 2017 Л. І. Бутіна https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117644 2017-12-06T13:14:40Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Melatonin: influence on life quality and personality profile of women of late reproductive and pre-menopausal age with endometrial pathology Мелатонин: влияние на качество жизни и профиль личности женщин позднего репродуктивного и пременопаузального возраста с патологией эндометрия Мелатонін: вплив на якість життя та профіль особистості жінок пізнього репродуктивного і пременопаузального віку з патологією ендометрія Корниенко, С. М. Давыдова, Ю. В. premenopausal women endometrial pathology melatonin пременопауза патология эндометрия мелатонин пременопауза патологія ендометрія мелатонін The aim of the work. To investigate the relationship of melatonin with the quality of life and the profile of the personality of women of late reproductive and premenopausal age with the pathology of the endometrium.Materials and methods. 45 women aged 36–55 years with endometrial diseases were examined. All patients underwent hysteroscopy. The personality profile was assessed using the FPI test. To study the quality of life, the SF-36 questionnaire was used. The data was processed using the Spearman rank correlation.Results. As a result of the correlation analysis of data on melatonin concentration and SF-36 scales, our study found that the value of melatonin did not affect the quality of life associated with health. However, if we evaluate trends, then the highest of the reduced correlation coefficients is of some interest. It’s about role physical functioning. The correlation coefficients of the melatonin index and the scales of the FPI questionnaire looked as follows: all significant correlation coefficients had a negative sign, that is, the personality properties corresponding to these coefficients were associated with a low concentration of melatonin. The ordering of the FPI scales by decreasing the significance of the correlation coefficients helped to identify the personal profile of hypomelatoninemia in the examined women. First of all, it was characterized by high levels of depressiveness and emotional lability.Conclusions. In the psychopathological structure of the personality of women of late reproductive and pre-menopausal age with endometrial pathology burdened with hypomelatoninemia, depressive and emotional lability is predominate. Reducing the secretion of melatonin is also associated with increased spontaneous aggressiveness, neuroticism and irritability. Цель работы. Исследовать взаимосвязь мелатонина с качеством жизни и профилем личности женщин позднего репродуктивного и пременопаузального возраста с патологией эндометрия.Материалы и методы. Обследовано 45 женщин в возрасте 36–55 лет с заболеваниями эндометрия. Всем пациенткам проведена гистероскопия. Полип эндометрия был выявлен у 36 (80,0%) женщин, гиперплазия эндометрия – у 10 (22,2%), хронический эндометрит – у 16 (35,6%), аденоматоз – у 1 (2,2%). Сочетанная патология эндометрия наблюдалась у 17 (37,8%) пациенток.Профиль личности оценивали при помощи теста FPI. Для изучения качества жизни использовали опросник SF-36. Обработку данных проводили, используя ранговую корреляцию Спирмена.Результаты. В результате корреляционного анализа данных о концентрации мелатонина и оценок шкал SF-36 в рамках исследования установлено, что величина мелатонина не оказывала влияния на качество жизни, связанное со здоровьем. Однако если оценивать тенденции, то определенный интерес представляет самый высокий из приведенных коэффициентов корреляции. Речь идет о ролевом физическом функционировании. Коэффициенты корреляции показателя мелатонина и шкал опросника FPI выглядели следующим образом: все значимые коэффициенты корреляции имели отрицательный знак, то есть соответствующие этим коэффициентам свойства личности были сопряжены с низкой концентрацией мелатонина. Упорядочение шкал FPI по убыванию значимости коэффициентов корреляции помогло идентифицировать личностный профиль гипомелатонинемии у обследованных женщин. Прежде всего, его характеризовали высокие уровни депрессивности и эмоциональной лабильности.Выводы. В психопатологической структуре личности женщин позднего репродуктивного и пременопаузального возраста с патологией эндометрия, отягощенной гипомелатонинемией, доминируют депрессивность и эмоциональная лабильность. Снижение секреции мелатонина связано также с повышением спонтанной агрессивности, невротичности и раздражительности. Перспективы дальнейших исследований предусматривают анализ зависимости мелатонина и гормонального фона пациенток с патологией эндометрия; разработку комплексной схемы лечения этих пациенток с учетом мелатонинобразующей функции эпифиза и особенностей профиля личности. Мета роботи. Дослідити взаємозв’язок мелатоніну з якістю життя та профілем особистості жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку з патологією ендометрія.Матеріали та методи. Обстежили 45 жінок віком 36–55 років із захворюваннями ендометрія. Всім пацієнткам провели гістероскопію. Поліп ендометрія було виявлено у 36 (80,0%) жінок, гіперплазію ендометрія – у 10 (22,2%), хронічний ендометрит – у 16 (35,6%), аденоматоз – у 1 (2,2%). Поєднана патологія ендометрія спостерігалась у 17 (37,8%) пацієнток.Профіль особистості оцінювали за допомогою тесту FPI. Для вивчення якості життя використовували опитувальник SF-36. Опрацювання даних здійснили, використовуючи рангову кореляцію Спірмена.Результати. У результаті кореляційного аналізу даних про концентрацію мелатоніну та оцінювання шкал SF-36 у рамках дослідження встановлено, що величина мелатоніну не справляла вплив на якість життя, пов’язану зі здоров’ям. Однак якщо оцінювати тенденції, то певний інтерес представляє найвищий із наведених коефіцієнтів кореляції. Йдеться про рольове фізичне функціонування.Коефіцієнти кореляції показника мелатоніну та шкал опитувальника FPI виглядали таким чином: усі значущі коефіцієнти кореляції мали негативний знак, тобто відповідні цим коефіцієнтам властивості особистості пов’язані з низькою концентрацією мелатоніну. Впорядкування шкал FPI за спаданням значущості коефіцієнтів кореляції допомогло ідентифікувати особистісний профіль гіпомелатонінемії в обстежених жінок. Перш за все його характеризували високі рівні депресивності та емоційної лабільності.Висновки. У психопатологічній структурі особистості жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку з патологією ендометрія, що обтяжена гіпомелатонінемією, домінують депресивність, емоційна лабільність. Зниження секреції мелатоніну пов’язано також із підвищенням спонтанної агресивності, невротичності та дратівливості. Перспективи подальших досліджень передбачають аналіз залежності мелатоніну і гормонального фону пацієнток із патологією ендометрія; розробку комплексної схеми лікування цих пацієнток із урахуванням мелатонін-утворювальної функції епіфіза і особливостей профілю особистості. ООО "Трилист" 2017-10-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/117644 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 37 (2017); 75-77 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 37 (2017); 75-77 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 37 (2017); 75-77 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/117644/111704 Авторське право (c) 2017 С. М. Корниенко, Ю. В. Давыдова https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/119841 2017-12-28T06:09:47Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The effectiveness and safety of mht depending on the type, route of administration of estrogens, and the type of progestogen. Analysis of data from clinical trials and international recommendations Эффективность и безопасность мгт в зависимости от типа, пути введения эстрогенов и вида прогестагена. Анализ данных клинических исследований и международных рекомендаций Ефективність та безпечність мгт в залежності від типу, шляху введення естрогенів і виду прогестагену. Аналіз даних клінічних досліджень і міжнародних рекомендацій Шурпяк, С. О. menopausal hormone therapy menopause transdermal estrogens micronized progesterone thromboembolism stroke breast cancer sexual function менопаузальная гормональная терапия менопауза трансдермальные эстрогены микронизированный прогестерон тромбоэмболия инсульт рак молочной железы сексуальная функция менопаузальна гормональна терапія менопауза трансдермальні естрогени мікронізований прогестерон тромбоемболія інсульт рак молочної залози сексуальна функція The hormone therapy remains the most effective method for treating of the vasomotor symptoms and genitourinary syndrome in menopause. The evidence available to date suggests that for women younger than 60 and with a postmenopause no more than 10 years without contraindications, the benefits of administering systemic hormone therapy for the treatment of vasomotor symptoms, sleep disorders and prevention of bone loss exceed possible risks. In addition, the data about statistically significant reduction in all-cause mortality in women who initiate hormone therapy before the age of 60 and/or 10 years after the onset of menopause have been obtained.Menopausal hormone therapy (MHT) includes a wide range of hormonal drugs and administration routes that potentially have different risks and benefits, and therefore the term “class effect” is misleading and inappropriate. The risks of menopausal hormone therapy vary depending on the composition, dose and route of administration of hormones, as well as the timing of the onset and duration of use of both estrogens and progesterone. The use of transdermal estrogens in combination with progesterone seems safer for venous thromboembolism, especially in high-risk women. The use of transdermal estrogen drugs in comparison with oral estrogens is associated with a lesser likelihood of developing thrombotic risk, and possibly the risk of developing stroke and coronary heart disease. If progesterone is needed, micronized progesterone is a safer alternative.MHT requires a periodic reassessment of the benefits and risks for deciding whether to continue or stop using it. The use of postmenopausal hormone therapy in women with menopausal disorders should be based on an assessment of all risk factors for cardiovascular disease, age and time from the onset of menopause. The duration of therapy should be motivated by the indications, and the decision should be taken in conjunction with the doctor. Гормональная терапия остается наиболее эффективным методом лечения вазомоторных симптомов и генитоуринарного синдрома при менопаузе. Имеющиеся на сегодняшний день доказательства свидетельствуют, что для женщин моложе 60 лет и с длительностью постменопаузы, не превышающей 10 лет, не имеющих противопоказаний, преимущества назначения системной гормональной терапии с целью лечения вазомоторных симптомов, нарушений сна и профилактики потери костной ткани превышают возможные риски. Кроме того, получены данные о статистически значимом снижении смертности от всех причин у женщин, которые инициируют гормональную терапию в возрасте моложе 60 лет и/или в течение 10 лет после начала менопаузы.Менопаузальная гормональная терапия включает широкий спектр гормональных препаратов и путей введения, которые потенциально имеют различные риски и преимущества, в связи с чем термин «эффект класса» вводит в заблуждение и является неуместным. Риски менопаузальной гормональной терапии различаются в зависимости от состава, дозы и пути введения гормонов, а также сроков начала и продолжительности использования как эстрогенов, так и прогестерона. Использование трансдермальных эстрогенов в комбинации с прогестероном представляется более безопасным в отношении венозной тромбоэмболии, особенно у женщин с высоким риском. Применение трансдермальных эстрогенных препаратов по сравнению с пероральными эстрогенами связано с меньшей вероятностью развития тромботического риска, и, возможно, риска развития инсульта и ишемической болезни сердца. В случае необходимости применения прогестерона более безопасной альтернативой является микронизированный прогестерон.Менопаузальная гормональная терапия требует периодической переоценки преимуществ и рисков для принятия решения о продолжении или прекращении ее использования. Применение гормональной терапии в постменопаузе у женщин с менопаузальными нарушениями должно основываться на оценке всех факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, возраста и времени с момента наступления менопаузы. Продолжительность терапии должна быть мотивирована показаниями, решение должно приниматься совместно с врачом. Гормональна терапія залишається найбільш ефективним методом лікування вазомоторних симптомів і генітоурінарного синдрому при менопаузі. Наявні на сьогоднішній день докази свідчать, що для жінок, молодших за 60 років і з тривалістю постменопаузи, що не перевищує 10 років, які не мають протипоказань, переваги призначення системної гормональної терапії з метою лікування вазомоторних симптомів, порушень сну і профілактики втрати кісткової тканини перевищують можливі ризики. Крім того, отримані дані про статистично значуще зниження смертності від усіх причин у жінок, які ініціюють гормональну терапію у віці, молодшому за 60 років та/або протягом 10 років після початку менопаузи.Менопаузальна гормональна терапія включає широкий спектр гормональних препаратів і шляхів введення, які потенційно мають різні ризики і переваги, через що термін «ефект класу» вводить в оману і є недоречним. Ризики менопаузальної гормональної терапії розрізняються залежно від складу, дози і шляху введення гормонів, а також термінів початку і тривалості використання як естрогенів, так і прогестерону. Використання трансдермальних естрогенів у комбінації з прогестероном видається безпечнішимстосовно венозної тромбоемболії, особливо в жінок із високим ризиком. Застосування трансдермальних естрогенних препаратів у порівнянні з пероральними естрогенами пов’язано з меншою ймовірністю розвитку тромботичного ризику, і, можливо, ризику розвитку інсульту та ішемічної хвороби серця. В разі необхідності застосування прогестерону безпечнішою альтернативою є мікронізований прогестерон.Менопаузальна гормональна терапія вимагає періодичної переоцінки переваг і ризиків для прийняття рішення про продовження або припинення її використання. Застосування гормональної терапії в постменопаузі в жінок із менопаузальними порушеннями має ґрунтуватися на оцінці всіх факторів ризику серцево-судинних захворювань, віку та часу з моменту настання менопаузи. Тривалість терапії повинна бути мотивована показаннями, рішення має прийматися спільно з лікарем. ООО "Трилист" 2017-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/119841 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 38 (2017); 72-80 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 38 (2017); 72-80 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 38 (2017); 72-80 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/119841/114528 Авторське право (c) 2017 С. О. Шурпяк https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/119842 2017-12-28T06:09:47Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Treatment for mastalgia in the presence of diffuse mastopathy in female patients during the menopausal transition period Лечение диффузной дисгормональной дисплазии молочных желез у пациенток в периоде менопаузального перехода Лікування дифузної дисгормональной дисплазії молочних залоз у пацієнток в періоді менопаузального переходу Кулагина, Н. В. hyperprolactinemia cyclical mastalgia premenstrual syndrome mastopathy menopausal transition clinical trial Mastodynon гиперпролактинемия циклическая масталгия предменструальный синдром мастопатия менопаузальный переход клиническое исследование Мастодинон гіперпролактинемія циклічна масталгія передменструальний синдром мастопатія менопаузальний перехід клінічне дослідження Мастодинон Objective. To evaluate the efficacy and tolerability of Mastodynon® in the treatment of diffuse mastopathy and symptoms of premenstrual syndrome (PMS) in women in the menopausaltransition period.Subjects and methods. A clinical prospective, parallel-group, randomized, monocenter, open-label trial with active control was conducted. The trial included 60 patients (mean age, 49.0 ± 3.1 years) who used Mastodynon® or bromocriptine for 24 weeks.Results. Hyperprolactinemia was detected in 63.3% of the women suffering from different forms of diffuse mastopathy in the menopausal transition period. There was a statistically significant decrease in prolactin levels at 24 weeks of treatment with Mastodynon® (Δ -244 ± 95.8 mU/ml) (p < 0.001) and bromocryptine (Δ -226.4 ± 101.5 mU/ml) (p < 0.001). The results of therapy with Mastodynon® were comparable to the efficiency of that with bromocryptine (p > 0.05). Ultrasound mammography revealed positive changes in the breast structure in 67% of the patients with different forms of diffuse mastopathy treated with Mastodynon® and in 43% of those treated with bromocriptine. There was a decrease in the incidence (92% vs 37%; p < 0.001) and severity of mastalgia at month 6 of Mastodynon® treatment, the results of therapy did not differ in the two groups (p > 0.05). Treatment with Mastodynon® in patients with different forms of mastopathy concurrent with the symptoms of PMS was more effective than that with bromocryptine in relieving autonomic disorders (p < 0.05). Adverse events (AEs) occurred more commonly in the patients receiving bromocriptine (60%); AEs were noted in 7% in the Mastodynon® group (p < 0.05).Conclusion. Mastodynon® that contains Vitex agnus-castus extract is an effective agent with a high safety profile to treat mastalgia and symptoms of PMS in patients with different forms of diffuse mastopathy during the menopausal transition period. Цель исследования. Оценить эффективность и переносимость препарата Мастодинон® в лечении диффузной формы мастопатии и симптомов предменструального синдрома (ПМС) у женщин в периоде менопаузального перехода.Материал и методы. Клиническое исследование с активным контролем, проспективное, в параллельных группах, рандомизированное, моноцентровое, открытое. В исследование вошли 60 пациенток (средний возраст 49,0 ± 3,1 лет), которым назначали в течение 24 недель Мастодинон® или бромокриптин.Результаты. Гиперпролактинемия выявлена у 63,3% женщин, страдающих различными формами диффузной мастопатии в периоде менопаузального перехода. Отмечено достоверное снижение уровня пролактина к 24-й неделе лечения препаратом Мастодинон® (Δ -244 ± 95,8 мЕД/мл) (р < 0,001) и бромокриптином (Δ -226,4 ± 101,5 мЕД/мл) (р < 0,001). Результаты терапии препаратом Мастодинон® сопоставимы с эффективностью терапии бромокриптином (р > 0,05). У 67% пациенток с различными формами диффузной мастопатии, получавших лечение препаратом Мастодинон®, и у 43%, пролеченных бромокриптином, отмечена положительная динамика в структуре молочных желез по данным УЗ маммографии. Выявлено снижение к шестому месяцу лечения препаратом Мастодинон® частоты (92% против 37%, р < 0,001) и степени выраженности масталгии, результаты терапии не различались в двух группах (р > 0,05). Лечение препаратом Мастодинон® у пациенток с различными формами мастопатии, сочетавшейся с симптоматикой ПМС, было эффективнее терапии бромокриптином в купировании вегетативных расстройств (р < 0,05). Нежелательные явления (НЯ) встречались чаще у больных, получавших бромокриптин (60%), в группе принимавших Мастодинон® НЯ отмечены у 7% (р < 0,05).Заключение. Мастодинон®, в состав которого входит экстракт Vitex agnus-castus, является эффективным средством с высоким профилем безопасности для лечения масталгии и симптомов ПМС у пациенток с различными формами диффузной мастопатии в периоде менопаузального перехода. Мета дослідження. Оцінити ефективність і переносимість препарату Мастодинон® у лікуванні дифузної форми мастопатії та симптомів передменструального синдрому (ПМС) у жінок в періоді менопаузального переходу.Матеріал і методи. Клінічне дослідження з активним контролем, проспективне, в паралельних групах, рандомізоване, моноцентрове, відкрите. В дослідження увійшли 60 пацієнток (середній вік 49,0 ± 3,1 років), яким призначали протягом 24 тижнів Мастодинон® або бромокриптин.Результати. Гіперпролактинемію виявлено в 63,3% жінок, які страждають на різні форми дифузної мастопатії в періоді менопаузального переходу. Відзначено достовірне зниження рівня пролактину до 24-го тижня лікування препаратом Мастодинон® (Δ -244 ± 95,8 мОД/мл) (р < 0,001) і бромокриптином (Δ -226,4 ± 101,5 мОД/мл) (р < 0,001). Результати терапії препаратом Мастодинон® порівнянні з ефективністю терапії бромокриптином (р > 0,05). У 67% пацієнток із різними формами дифузної мастопатії, які отримували лікування препаратом Мастодинон®, і в 43%, пролікованих бромокриптином, відзначена позитивна динаміка в структурі молочних залоз за даними УЗ мамографії. Виявлено зниження до шостого місяця лікування препаратом Мастодинон® частоти (92% проти 37%, р < 0,001) і ступеня вираженості масталгії, результати терапії не відрізнялися в двох групах (р > 0,05). Лікування препаратом Мастодинон® у пацієнток із різними формами мастопатії, що поєднувалася з симптоматикою ПМС, було ефективнішим за терапію бромокриптином у купіруванні вегетативних розладів (р < 0,05). Небажані явища (НЯ) зустрічалися частіше в хворих, які отримували бромокриптин (60%), в групі прийому препарату Мастодинон® НЯ відзначені в 7% (р < 0,05).Висновок. Мастодинон®, до складу якого входить екстракт Vitex agnus-castus, є ефективним засобом з високим профілем безпеки для лікування масталгії і симптомів ПМС у пацієнток із різними формами дифузної мастопатії в періоді менопаузального переходу. ООО "Трилист" 2017-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/119842 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 38 (2017); 81-85 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 38 (2017); 81-85 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 38 (2017); 81-85 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/119842/114529 Авторське право (c) 2017 Н. В. Кулагина https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/119843 2017-12-28T06:09:47Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Prediction of heavy degree of flow of menopausal disorders for women with hyperproliferative processes of reproductive system using a mathematical model Прогнозирование тяжелой степени течения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы при помощи математической модели Прогнозування важкого ступеня перебігу порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи за допомогою математичної моделі Бутіна, Л. І. menopausal disorders prognostication mathematical model hyperproliferative processes of reproductive system Цель исследования. Прогнозировать тяжелую степень течения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы. Материалы и методы. Для выявления факторов связанных с тяжестью течения климактерического синдрома и оцен менопаузальні порушення прогнозування математична модель гіперпроліферативні процеси репродуктивної системи Objective. Prognostication of heavy degree of flow of menopausal disorders in women with hyperproliferative processes of reproductive system.Materials and methods. For the exposure of factors, related to severity of flow of climacteric syndrome (CS) and estimation of degree of their influence on development of heavy degree of flow of menopausal disorders, the method of construction and analysis of multivariable mathematical models was utilized. The results of investigation of 19 indexes from 124 women aged 45 to 79 with menopausal disorders (climacteric syndrome) and with signes of hyperproliferative processes of reproductive system according to the data of ultrasound survey of uterus and the results of histology investigations of uterine mucosal scrapings were used for construction of model.Results of the study. On the basic of analysis of coefficients of logical model of regress the result was determined. Presence in women operation on the appendages of uterus promotes the risk of development of heavy degree of flow of disorders in menopause (p = 0.006) with odds ratio (OR) = 7.6 and the 95% confidence interval (CI) 1.8–32.8. Presence of chronic inflammatory diseases of privy parts (p = 0.004, OR = 27.6, 95% CІ 2.8–269.7), presence of hypermenstrual syndrome (p = 0.009, OR = 7.0, 95% CI 1.6–29.7), presence of diseases of liver and bilious ducts (p = 0.001, OR = 9.9, 95% CI 2.5–40.1), presence of stomach and intestine diseases (p = 0.010, OR = 5.9, 95% CI 1.5– 23.0) promotes the risk of development of heavy degree of flow of menopausal disorders.Conclusions. Presence for women with hyperproliferative processes of the reproductive system an operation on the appendages of uterus, chronic inflammatory diseases of genitals, hypermenstrual syndrome, diseases of liver and bilious ducts, stomach and intestine promotes the risk of development of heavy degree of flow of menopausal disorders. Цель исследования. Прогнозировать тяжелую степень течения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы.Материалы и методы. Для выявления факторов, связанных с тяжестью течения климактерического синдрома, и оценки степени их влияния на развитие тяжелого течения нарушений в менопаузе был использован метод построения и анализа многофакторных математических моделей. При построении модели использовали результаты исследования 19 показателей у 124 женщин возрастом от 45 до 79 лет с наличием нарушений в менопаузе в видеклимактерического синдрома и признаков гиперпролиферативных процессов репродуктивной системы, миомы матки и гиперплазии эндометрия по данным ультразвукового исследования матки и придатков или на основании патогистологического исследования соскоба из полости матки.Результаты исследования. Из анализа коэфициентов логистической модели регрессии следует, что при наличии у женщин в анамнезе операции на матке или удаления матки без придатков или с ними риск тяжелого течения климактерического синдрома статистически значимо (p = 0,006) увеличивается с отношением шансов (ОШ) = 7,6 и 95% доверительным интервалом (ДИ) 1,8–32,8. Риск развития тяжелого течения климактерического синдрома повышает наличие хронических воспалительных заболеваний придатков матки (p = 0,004, ОШ = 27,6, 95% ДИ 2,8–269,7), наличие гиперменструального синдрома (p = 0,009, ОШ = 7,0, 95% ДИ 1,6–9,7), наличие заболеваний печени и желчевыводящих путей (p = 0,001, ОШ = 9,9, 95% ДИ 2,5–40,1), наличие заболеваний желудка и кишечника (p = 0,010, ОШ = 5,9, 95% ДИ 1,5–23,0).Выводы. Наличие у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы операции на придатках матки, хронических воспалительных процессов половых органов, гиперменструального синдрома, заболеваний печени и желчевыводящих путей, желудка и кишечника повышает риск развития тяжелой степени течения нарушений в менопаузе. Мета дослідження. Прогнозувати важкий ступінь перебігу порушень у менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи.Матеріали та методи. Для виявлення чинників, пов’язаних із розвитком важкого ступеня перебігу клімактеричного синдрому, і оцінки ступеня їхнього впливу на розвиток важкого перебігу порушень в менопаузі був використаний метод побудови і аналізу багатофакторних математичних моделей. При побудові моделі використовувалися результати дослідження 19 показників у 124 пацієнток віком від 45 до 79 років, з наявністю порушень в менопаузі у вигляді клімактеричного синдрому та ознак міоми матки і гіперплазії ендометрія за даними ультразвукового дослідження матки та придатків чи на підставі патогістологічного дослідження вишкребу порожнини матки.Результати дослідження. З аналізу коефіцієнтів логістичної моделі регресії випливає, що за наявності в жінок в анамнезі операції на придатках матки або видалення матки без придатків чи з ними ризик важкого перебігу клімактеричного синдрому статистично значущо (p = 0,006) збільшується, з відношенням шансів (ВШ) = 7,6 та 95% довірчим інтервалом (ДІ) 1,8–32,8. Ризик розвитку важкого перебігу клімактеричного синдрому підвищує наявність хронічних запальних захворювань придатків матки (p = 0,004, ВШ = 27,6, 95% ДІ 2,8–269,7), наявність гіперменструального синдрому (p = 0,009, ВШ = 7,0, 95% ДІ 1,6–29,7), наявність захворювань печінки та жовчовивідних шляхів (p = 0,001, ВШ = 9,9, 95% ДІ 2,5–40,1), наявність захворювань шлунку та кишечника (p = 0,010, ВШ = 5,9, 95% ДІ 1,5–23,0).Висновок. Наявність у жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи операції на придатках матки, хронічних запальних захворювань статевих органів, гіперменструального синдрому, захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, шлунку та кишечника підвищують ризик розвитку важкого ступеня перебігу порушень в менопаузі. ООО "Трилист" 2017-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/119843 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 38 (2017); 86-90 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 38 (2017); 86-90 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 38 (2017); 86-90 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/119843/114530 Авторське право (c) 2017 Л. І. Бутіна https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/133779 2018-06-15T12:49:04Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Principles of management of premature and surgical menopause in women with initial reproductive health problems Принципы менеджмента преждевременной и хирургической менопаузы у женщин с исходными нарушениями репродуктивного здоровья Принципи менеджменту передчасної і хірургічної менопаузи в жінок із початковими порушеннями репродуктивного здоров’я Шурпяк, С. А. premature menopause surgical menopause breast cancer CVD oestrogens transdermal oestrogens hormone therapy menopause progesterone sexual function stroke преждевременная менопауза хирургическая менопауза рак молочной железы ССЗ эстрогены трансдермальные эстрогены гормональная терапія менопауза прогестерон сексуальная функция инсульт передчасна менопауза хірургічна менопауза рак молочної залози ССЗ естрогени трансдермальні естрогени гормональна терапія менопауза прогестерон сексуальна функція інсульт Menopausal hormone therapy remains the most effective treatment for vasomotor symptoms and genitourinary menopausal syndrome and has been shown to prevent bone loss and destruction. This circumstance makes it possible to consider menopausal hormone therapy as the main method for the treatment of premature and surgical menopause.It is important to note that despite the similarity of the long-term consequences bilateral oophorectomy and premature fading in ovarian function differ significantly in the dynamics of the hormones concentration decrease. The risks of menopausal hormone therapy vary depending on the type, dose, duration of use, route of administration, timing of onset, and the use of estrogens and progestins. Treatment should be individualized by selecting the most appropriate formulation, dose, route of administration and duration of use, and also using the best data on maximizing benefits and minimizing possible risks with periodic reassessment of the benefits and risks of continuing or stopping the use of menopausal hormone therapy.Key recommendations of American Association of clinical endocrinologists and the American college of endocrinology (2017) are: for women with early menopause and primary ovarian failure, there are health risks that can include persistent vasomotor symptoms, bone loss, mood changes and an increased risk of cardiovascular diseases, dementia, stroke, Parkinson’s disease, ophthalmic disorders and overall mortality. The results of studies in older women do not apply to women with early menopause, and recent evidence suggests that such patients should use menopausal hormone therapy at least until the middle age of menopause. Transdermal oestrogen preparations are less likely to develop thrombotic risk and, possibly, the risk of developing stroke and coronary heart disease compared to oral oestrogens. If a progestagenic component is required, a more safest alternative is micronized progesterone. Менопаузальная гормональная терапия остается наиболее эффективным методом лечения вазомоторных симптомов и генитоуринарного менопаузального синдрома и, как было показано, предотвращает потерю и разрушение костной ткани. Данное обстоятельство позволяет рассматривать менопаузальную гормональную терапию в качестве основного метода лечения преждевременной и хирургической менопаузы.Важно отметить, что несмотря на схожесть отдаленных последствий, билатеральная оофорэктомия и преждевременное угасание функции яичников существенно отличаются по динамике снижения концентрации гормонов. Риски менопаузальной гормональной терапии различаются в зависимости от типа, дозы, продолжительности использования, пути введения, сроков начала, а также использования эстрогенов и прогестинов. Лечение должно быть индивидуализировано путем выбора наиболее подходящего состава, дозы, пути введения и продолжительности применения гормональных препаратов, а также использования наилучших данных о максимизации преимуществ и сведения к минимуму возможных рисков с периодической переоценкой преимуществ и рисков продолжения или прекращения использования менопаузальной гормональной терапии.Ключевые рекомендации от 2017 г. Американской ассоциации клинических эндокринологов и Американского эндокринологического колледжа таковы: для женщин с ранней менопаузой и первичной овариальной недостаточностью существуют риски для здоровья, которые могут включать постоянные вазомоторные симптомы, потерю костной массы, изменения настроения и повышенный риск сердечно-сосудистых заболеваний, деменции, инсульта, болезни Паркинсона, офтальмологических расстройств и общей смертности. Результаты исследований у пожилых женщин не распространяются на женщин с ранней менопаузой, а последние данные свидетельствуют о том, что такие пациентки должны использовать менопаузальную гормональную терапию как минимум до среднего возраста менопаузы. Трансдермальные эстрогенные препараты имеют меньшую вероятность развития тромботического риска и, возможно, риска развития инсульта и ишемической болезни сердца по сравнению с пероральными эстрогенами. В случае необходимости применения прогестагенного компонента более безопасной альтернативой является микронизированный прогестерон. Менопаузальна гормональна терапія залишається найбільш ефективним методом лікування вазомоторних симптомів і генітоурінарного менопаузального синдрому та, як було показано, запобігає втраті і руйнуванню кісткової тканини. Дана обставина дозволяє розглядати менопаузальну гормональну терапію як основний метод лікування передчасної і хірургічної менопаузи.Важливо відзначити, що незважаючи на схожість віддалених наслідків, білатеральна оофоректомія і передчасне згасання функції яєчників істотно відрізняються за динамікою зниження концентрації гормонів. Ризики менопаузальної гормональної терапії розрізняються залежно від типу, дози, тривалості використання, шляхів уведення, термінів початку, а також використання естрогенів і прогестинів. Лікування має бути індивідуалізоване шляхом вибору найбільш підходящого складу, дози, шляху введення і тривалості застосування гормональних препаратів, а також використання найкращих даних щодо максимізації переваг і мінімізації можливих ризиків з періодичною переоцінкою переваг і ризиків продовження або припинення використання менопаузальної гормональної терапії.Ключові рекомендації від 2017 р. Американської асоціації клінічних ендокринологів та Американського ендокринологічного коледжу є такими: для жінок із ранньою менопаузою і первинною оваріальною недостатністю існують ризики для здоров’я, які можуть включати постійні вазомоторні симптоми, втрату кісткової маси, зміни настрою і підвищений ризик серцево-судинних захворювань, деменції, інсульту, хвороби Паркінсона, офтальмологічних розладів і загальної смертності. Результати досліджень у літніх жінок не поширюються на жінок із ранньою менопаузою, а останні дані свідчать про те, що такі пацієнтки повинні використовувати менопаузальну гормональну терапію щонайменше до середнього віку менопаузи. Трансдермальні естрогенні препарати мають меншу ймовірність розвитку тромботичного ризику і, можливо, ризику розвитку інсульту та ішемічної хвороби серця в порівнянні з пероральними естрогенами. В разі необхідності застосування прогестагенного компоненту безпечнішою альтернативою є мікронізований прогестерон. ООО "Трилист" 2018-06-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/133779 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 41 (2018); 48-54 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 41 (2018); 48-54 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 41 (2018); 48-54 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/133779/130266 Авторське право (c) 2018 С. А. Шурпяк https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/133781 2018-06-15T12:49:04Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Features of climacteric syndrome in women with endometriosis Особенности климактерического синдрома у женщин с эндометриозом Особливості клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом Коваленко, Н. В. клімактеричний синдром ендометріоз менопауза климактерический синдром эндометриоз менопауза climacteric syndrome endometriosis menopause Share of patients with endometriosis among women of perimenopausal age is about 50% thus the problem of climacteric syndrome (СS) is extremely actual. The processes of maladaptation of neurocircular regulation are observed at reproductive age especially in this category of women. Considering the above-mentioned, research of the CS`s run of the disease; against the background of endometriosis and the choice of the correct tactics of the management of such patients becomes extremally crucial. The article deals with issues of identification of the frequency of CS in patients with endometriosis and features of development of the disease.The exanimated group of patients consisted of 1055 women of late reproductive and perimenopausal women (from 39 to 55 years), 520 of them had diagnosis endometriosis (control group) and 535  without endometriosis(comparison group). At the next stage were examined 323 women: 170 with endometriosis and 153 without this pathology, which were divided into groups depending on the presence or absence of CS’s symptoms. Also were searched four electronic databases.During the analysis of groups of patients were studied, it was found that the incidence of CS in group of women with endometriosis was significantly higher (p <0.05) than in the comparison group, with manifestations of the CS earlier than in women of the general population. Were found the following risk factors for the development of a climacteric syndrome against the backdrop of endometriosis: psychical and intellectual overload, the presence of chronic stressful situations, adverse environmental conditions of living and harmful factors of labor, menstrual disorders in reproductive age, especially abnormal uterine bleeding, premenstrual syndrome, three or more abortions, the absence of birth in the history, the presence of postoperative surgical interventions in reproductive age, as well as significant somatic burdened anamnesis.Given the results of the study, it can be argued that the CS is the psycho-emotional and vegetative crisis which in combination with severe premorbid background – endometriosis, significantly increases the impact on the general condition of both physical and mental health, including social activity and quality of life than the development of an independent disease. This determines the relevance of the study of the possibilities of using therapeutic and preventive measures not only for the safe correction of menopausal disorders, but also to relief the severity of the symptoms of endometriosis. Для пациенток с эндометриозом, удельный вес которого составляет около 50% среди женщин перименопаузального возраста, проблема климактерического синдрома (КС) является чрезвычайно актуальной. Именно у этой категории женщин процессы дезадаптации нейроциркулярной регуляции наблюдаются еще в репродуктивном возрасте. В связи с этим изучениe течения КС на фоне эндометриоза и выбор правильной тактики ведения пациенток данной группы приобретает особую актуальность. В статье рассматриваются вопросы выявления частоты КС у пациенток с эндометриозом и особенностей его течения. Было обследовано 1055 женщин позднего репродуктивного и перименопаузального возраста (от 39 до 55 лет), из них 520 пациенток с эндометриозом (основная группа) и 535 – без эндометриоза (группа сравнения). На следующем этапе исследования были обследованы 323 женщины (170 пациенток с эндометриозом и 153 без данной патологии), которые были разделены на группы в зависимости от наличия или отсутствия проявлений КС. Также был проведен поиск существующей доказательной информации по ряду электронных баз данных.При анализе исследуемых групп пациенток установлено, что частота проявлений КС у женщин с эндометриозом была существенно выше (р < 0,05), чем таковая у пациенток группы сравнения, при этом проявления КС у них начинались раньше, чем в общей популяции женщин. Факторами риска развития КС на фоне эндометриоза явились психические и интеллектуальные перегрузки, наличие хронических стрессовых ситуаций, неблагоприятные экологические условия проживания и вредные факторы производства, нарушения менструального цикла в репродуктивном возрасте, наличие проявлений предменструального синдрома, трех и более абортов, отсутствие родов в анамнезе, наличие перенесенных оперативных вмешательств в репродуктивном возрасте, а также значительная соматическая отягощенность анамнеза.Учитывая полученные данные, можно утверждать, что КС является психоэмоциональным и вегетативным кризом, который в сочетании с тяжелым преморбидным фоном, а именно эндометриозом, в значительно большей степени оказывает влияние на состояние как физического, так и психического здоровья, в том числе на социальную активность и качество жизни, чем развитие самостоятельного заболевания. Это обусловливает актуальность изучения возможностей применения лечебно-профилактических мер не только для безопасной коррекции климактерических расстройств, но и для облегчения степени выраженности симптомов эндометриоза. Для пацієнток із ендометріозом, питома вага якого складає близько 50% серед жінок перименопаузального віку, проблема клімактеричного синдрому (КС) є надзвичайно актуальною. Саме в цієї категорії жінок процеси дезадаптації нейроциркулярної регуляції спостерігаються ще в репродуктивному віці. Через це вивчення перебігу КС на тлі ендометріозу та вибір правильної тактики ведення таких пацієнток набуває особливої актуальності. У статті розглядаються питання виявлення частоти КС у пацієнток із ендометріозом та особливостей його перебігу.Було обстежено 1055 жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального віку (від 39 до 55 років), з них 520 пацієнток з ендометріозом (основна група) та 535 – без ендометріозу (група порівняння). На наступному етапі дослідження було обстежено 323 жінки (170 пацієнток із ендометріозом та 153 жінки без даної патології), яких було розподілено на групи в залежності від наявності або відсутності проявів КС. Також був проведений пошук наявної доказової інформації за низкою електронних баз даних.Під час аналізу даних пацієнток досліджуваних груп встановлено, що частота проявів КС у жінок із ендометріозом була істотно вищою (р < 0,05) від такої серед пацієнток групи порівняння, при цьому прояви КС у них починалися раніше, ніж у загальній популяції жінок. Факторами ризику розвитку КС на тлі ендометріозу є психічне та інтелектуальне перевантаження, наявність хронічних стресових ситуацій, несприятливі екологічні умови проживання та шкідливі чинники виробництва, порушення менструального циклу в репродуктивному віці, наявність проявів передменструального синдрому, трьох і більше абортів, відсутність пологів в анамнезі, наявність перенесених оперативних втручань у репродуктивному віці, а також значна соматична обтяженість анамнезу.Враховуючи отримані дані, можна стверджувати, що КС є психоемоційним та вегетативним кризом, який у поєднанні з тяжким преморбідним фоном, а саме ендометріозом, значно більшою мірою впливаєна загальний стан як фізичного, так і психічного здоров’я, в тому числі на соціальну активність та якість життя, ніж розвиток самостійного захворювання. Це обумовлює актуальність вивчення можливостей застосування лікувально-профілактичних заходів не лише для безпечної корекції клімактеричних розладів, але й для полегшення ступеня вираженості симптомів ендометріозу. ООО "Трилист" 2018-06-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/133781 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 41 (2018); 56-60 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 41 (2018); 56-60 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 41 (2018); 56-60 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/133781/130267 Авторське право (c) 2018 Н. В. Коваленко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/133786 2018-06-15T12:49:04Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Effectiveness of prevention and treatment of disorders in the menopause in women with hyperproliferative processes of reproductive system Эффективность профилактики и лечения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы Ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи Бутіна, Л. І. menopausal disorders treatment hyperproliferative processes of reproductive system prevention effectiveness нарушения в менопаузе гиперпролиферативные процессы репродуктивной системы профилактика лечение эффективность порушення в менопаузі гіперпроліферативні процеси репродуктивної системи профілактика лікування ефективність Objective. Evaluate the effectiveness of prevention and treatment of disorders in menopausal women with hyperproliferative processes of reproductive system (HPPRS).Materials and methods. The substitutive hormone prevention (SHP) of neurovegetative and psycho-emotional disorders in menopause (NVPDM) was conducted among 184 women aged 40 to 53 with the signs of HPPRS according to the data of ultrasound uterine and the results of histological investigations of mucosal scrapings of the uterus. The women were divided into main group and 4 comparison group. For the prevention into main group the appointment of combine oestrogen-gestogen preparation with composition of valerat of estradiol and dienogest and into comparison group – oestrogen-gestogen preparation with composition of ethinyl estradiol and dienogest drug according to the contraceptive scheme. The treatment was performed in 193 women after SHP of NVPDM, and in 31 women after naturally menopause, and 4 comparison group. The treatment was performed the appointment of the complex of preparations: a combined vegetable of preparation, a preparation from the microalgae Spirulina platensis, apple pictine and an anxiolytic agent with theactiv substance mebicar.Results of the study. After SHP in 24 women of the main group (n = 60) the menstrual function was recovered and the symptoms of NVPDM disappeared. The intensity of the symptoms of NVPDM corresponds to the middle degree of the course of disorders in menopause. After treatment the intensity of NVPDM declines and MIK in women after the usage of our medical prognostication complex became in 2.5 times less than before treatment, in women with natural menopause MIK became in 2.1 times less than before treatment.Conclusion. The using of the method of prevention and treatment allows to the prevention of NVPDM was performed among 40% of women and reduce the intensity of NVPDM in 2.5 times on the account of the decline of the gonadotropins level as compared with healthy women. Цель исследования: оценить  эффективность профилактики и лечения нарушений в менопаузе у женщин с гиперпролиферативными процессами репродуктивной системы (ГППРС).Материалы и методы исследования. Профилактику климактерического синдрома, то есть нейровегетативных и психоэмоциональных нарушений в менопаузе (НВПНМ) проводили у 184 женщин в возрасте от 40 до 53 лет с наличием признаков ГППРС по данным УЗИ матки и результатов гистологического исследования соскоба из полости матки. Женщины были распределены в зависимости от наличия или отсутствия признаков ГППРС и НВПНМ на основную группу и 4 группы сравнения. Профилактику проводили путем назначения эстроген-гестагенного контрацептивного препарата по контрацептивной схеме. В основной группе он содержал натуральный эстроген эстрадиола валерат и диеногест, в группах сравнения – синтетический эстроген этинилэстрадиол и диеногест. Лечение климактерического синдрома проводили у 193 женщин в возрасте от 48 до 60 лет путем назначения разработанного комплекса препаратов: комбинированный растительный препарат, который содержит цимицифугу, препарат из микроводоросли Spirulina platensis, пектин и анксиолитическое средство с действующим веществом мебикар.Результаты исследования. После профилактики у 24 женщин основной группы (n = 60) восстановился регулярный менструальный цикл и исчезли симптомы НВПНМ. У36 женщин частота тяжелой степени протекания нарушений в менопаузе в сравнении с прогнозируемыми результатами снизилась в 6 раз. После лечения интенсивность симптомов НВПНМ достоверно снизилась. Модифицированный индекс Купермана после применения лечебно-профилактического комплекса стал в 2,5 раза меньше, а у женщин с естественной  менопаузой – в 2,1 раза меньше, чем до лечения. Вывод: Применение предложенного метода последовательной профилактики и лечения позволяет избежать развития  климактерического синдрома у 40% женщин и в  2,5 раза снизить интенсивность симптомов НВПНМ за счет снижения уровня продукции гонадотропинов и восстановления приспособительных возможностей адаптационной системы организма. Мета дослідження: оцінити ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі у жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС).Матеріали і методи дослідження. Профілактику клімактеричного синдрому, тобто нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі (НВППМ) проводили у 184 жінок віком від 40 до 53 років з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатів гістологічного дослідження вишкребу порожнини матки. Жінки були розподілені в залежності від наявності чи відсутності ознак ГППРС та НВППМ на основну групу та 4 групи порівняння. Профілактику проводили шляхом призначення естроген-гестагенного контрацептивного препарату за контрацептивною схемою. В основній групі він містив натуральний естроген – естрадіола валерат та дієногест, у групах порівняння – синтетичний естроген етінілестрадіол та дієногест. Лікування клімактеричного синдрому проводили у 193 жінок віком від 48 до 60 років шляхом призначення розробленого комплексу препаратів: комбінований рослинний препарат, що містить у складі циміцифугу, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин та анксіолітичний засіб з діючою речовиною мебікар.Результати дослідження. Після профілактики у 24 жінок основної групи (n = 60) відновився регулярний менструальний цикл і зникли симптоми НВППМ. У 36 жінок частота важкого ступеня перебігу порушень в менопаузі в порівнянні з результатами прогнозування знизилась в 6 разів. Після лікування інтенсивність симптомів НВППМ вірогідно знизилася. Модифікований індекс Купермана після застосування лікувально-профілактичного комплексу став в 2,5 разів меншим, а в жінок з природною менопаузою – в 2,1 разу меншим, ніж до лікування.Висновок: Застосування запропонованого методу послідовної профілактики та лікування дозволяє уникнути розвитку клімактеричного синдрому в 40% жінок та у 2,5 разів зменшити інтенсивність симптомів НВППМ за рахунок зниження рівня продукції гонадотропінів та відновлення пристосувальних можливостей адаптаційних систем організму. ООО "Трилист" 2018-06-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/133786 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 41 (2018); 61-65 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 41 (2018); 61-65 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 41 (2018); 61-65 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/133786/130268 Авторське право (c) 2018 Л. І. Бутіна https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/153326 2018-12-28T14:55:11Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Reproductive, clinical and biological markers of perimenopause Репродуктивные, клинические и биологические маркеры перименопаузы Репродуктивні, клінічні та біологічні маркери перименопаузи Єфіменко, О. О. Ретунськ, І. М. Зеленько, О. С. perimenopause reproductive age biological age follicular reserve early perimenopausal disorders telomeres psychological age somatomedin IGF 1 melatonin перименопауза репродуктивный возраст биологический возраст фолликулярный резерв ранние перименопаузальные нарушения теломеры психологический возраст соматомедин ИФР 1 мелатонин перименопауза репродуктивний вік біологічний вік фолікулярний резерв ранні перименопаузальні порушення теломери психологічний вік соматомедин ІФР 1 мелатонін The problems of aging women both in the world and in our country are becoming increasingly relevant. The sharp increase in the incidence among women of the age category, which coincides with the age of menopause, is a serious argument for considering this period and the associated changes as one of the priorities of modern medicine. Already today, despite the general tendency to aging of the population, a third of the life of the majority of women falls on the post-menopausal period, which acquires a special social and even state significance. However, these changes begin at a younger age, which requires close attention of specialists, because it is at this stage that the development of long-term programs to preserve both the reproductive and the general health of the female population is important.The article considers modern views on the problem of ovarian function diminishing in perimenopause and the problem of aging in general. Reproductive and biological age markers and hormonal disorders causing clinical manifestations of perimenopause are given. Attention is paid to the definition of psychological age, its influence on the psychological status of a woman whose passport age is over 40 years old, which coincides with the peak of her professional and social activities. Analyzed modern views on improving the quality of life of women who are in the perimenopausal period.Currently, there are many methods for timely assessment of disorders in systems and organs that can provoke the occurrence of age-related diseases. Therefore, the task of modern medicine is to prevent early aging and introduce preventive methods that improve the quality of life and increase its duration. As the authors of the article note, the assessment of biological and reproductive age is important for the prevention of diseases that can be avoided by following simple guidelines for optimizing lifestyle. Проблемы старения женщины как в мире, так и в нашей стране становятся все более актуальными. Резкий рост заболеваемости среди женщин возрастной категории, которая совпадает с возрастом менопаузы, является серьезным аргументом для рассмотрения этого периода и связанных с ним изменений как одного из приоритетных направлений современной медицины. Уже сегодня, несмотря на общую тенденцию к старению населения, треть жизни большинства женщин приходится именно на постменопаузальный период, что приобретает особое социальноеи даже государственное значение. Однако начинаются эти изменения в более молодом возрасте, что требует пристального внимания специалистов, ведь именно на этом этапе важна разработка долгосрочных программ по сохранению как репродуктивного, так и общего здоровья женского населения.В статье рассмотрены современные взгляды на проблему угасания функции яичников в перименопаузе и проблему старения в целом. Приведены маркеры репродуктивного и биологического возраста и гормональные нарушения, обусловливающие клинические проявления перименопаузы. Обращается внимание на определение психологического возраста, его влияние на психологический статус женщины, паспортный возраст которой старше 40 лет, что совпадает с пиком ее профессиональной и общественной деятельности. Проанализированы современные взгляды на повышение качества жизни женщин, которые находятся в перименопаузальном периоде.В настоящее время существует много методов своевременной оценки нарушений в системах и органах, которые могут провоцировать возникновение возрастных заболеваний. Поэтому задача современной медицины – предотвращать раннее старение и внедрять профилактические методы, улучшающие качество жизни и повышающие его продолжительность. Как отмечают авторы статьи, оценка биологического и репродуктивного возраста является важной для предупреждения заболеваний, которых можно избежать, следуя несложным рекомендациям по оптимизации образа жизни. Проблеми старіння жінки як в світі, так і в нашій країні стають все більш актуальними. Різке зростання захворюваності серед жінок вікової категорії, що збігається з віком менопаузи, є серйозним аргументом для розгляду цього періоду та пов’язаних з ним змін як одного з пріоритетних напрямків сучасної медицини. Вже сьогодні, зважаючи на загальну тенденцію до старіння населення, третина життя більшості жінок припадає саме на постменопаузальний період, що набуває особливого соціального і навіть державного значення. Однак починаються ці зміни в молодшому віці, що потребує прискіпливої уваги фахівців, адже саме на цьому етапі важливою є розробка довготривалих програм зі збереження як репродуктивного, так і загального здоров’я жіночого населення.У статті розглянуто сучасні погляди на проблему згасання функції яєчників в перименопаузі та проблему старіння взагалі. Наведені маркери репродуктивного та біологічного віку і гормональні порушення, що обумовлюють клінічні прояви перименопаузи. Звернено увагу на визначення психологічного віку, його вплив на психологічний статус жінки, паспортний вік якої старший за 40 років, що збігається з піком її професійної та громадської діяльності. Проаналізовані сучасні погляди на підвищення якості життя жінок, які знаходяться у перименопаузальному періоді.Нині існує багато методів вчасної оцінки зрушень у системах і органах, які можуть провокувати виникнення вікозалежних захворювань. Тому завдання сучасної медицини – запобігати ранньому старінню та впроваджувати профілактичні методи, що поліпшують якість життя та підвищують його тривалість. Як відзначають автори статті, оцінка біологічного та репродуктивного віку є важливою для попередження захворювань, яких можливо уникнути, дотримуючись нескладних рекомендацій з оптимізації способу життя. ООО "Трилист" 2018-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/153326 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 44 (2018); 24-28 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 44 (2018); 24-28 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 44 (2018); 24-28 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/153326/152729 Авторське право (c) 2018 О. О. Єфіменко, І. М. Ретунськ, О. С. Зеленько https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/168051 2020-11-19T14:20:37Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Differentiated approach to the treatment of genitourinary syndrome in perimenopausal women Дифференциальные подходы к лечению генитоуринарного синдрома у женщин в перименопаузе Диференційовані підходи до лікування генітоуринарного синдрому в жінок у перименопаузі Вдовиченко, Ю. П. Єфіменко, О. О. Педаченко, Н. Ю. Яцина, О. І. нетримання сечі вульвовагінальна атрофія перименопауза менопаузальна гормональна терапія генітоуринарний синдром менопаузи недержание мочи вульвовагинальная атрофия перименопауза менопаузальная гормональная терапия генитоуринарный синдром менопаузы urinary incontinence vulvovaginal atrophy perimenopause menopausal hormone therapy genitourinary syndrome of menopause Objective. To compare the clinical efficacy of monotherapy with menopausal hormonal therapy (climonorm) in the treatment of genitourinary syndrome of menopause with the effectiveness of monotherapy by M-anticholinergic mirabegron (betmiga) and a combination of these drugs.Materials and methods. The randomization method was used to form 3 groups of 30 persons each, to whom various types of treatment were applied: mirabegron exclusively, climonorm exclusively, and a combination of these drugs. To determine the severity of menopausal symptoms and its dynamics in the treatment process, the Menopause Rating Scale was used. The Barlow scale was used to assess the impact of vulvovaginal symptoms on the quality of life. To objectify complaints, an assessment of the vaginal mucosa was made in accordance with the vaginal health index. Uroflowmetry was performed on a Dantec installation: Urodyn 1000. Surveys of the subjects, evaluation of the vaginal health index and uroflowmetry were carried out before the start of treatment, as well as during 1, 3, 6 months of therapy.Study results. The combination of menopausal hormonal therapy with mirabegron gave the highest rate of reduction of symptoms of climacteric syndrome – from 36.03 ± 0.35 to 11.61 ± 1.57 MRS points (p <0.05) for 3 months of treatment, and was also better reflected duration of urination (from 6.8 ± 0.5 to 8.6 ± 0.2 s) (p <0.05), volume of urination (from 103 ± 3.5 to 140.1 ± 4.1 ml) ( p <0.05) and the maximum flow rate of urine (from 36.1 ± 0.4 to 30.5 ± 0.4 ml/s) (p <0.05) for 1 month.Conclusion. Systemic administration of combined menopausal hormonal therapy in combination with M-anticholinergics is effective in the treatment of genitourinary menopause syndrome. Algorithms for treating urinary incontinence and overactive bladder in perimenopausal women with genitourinary menopause syndrome as part of climacteric syndrome by prescribing systemic menopausal hormonal therapy require further development. Цель исследования. Проведено исследование для сравнения клинической эффективности монотерапии с менопаузальной гормональной терапией(климонорм) в лечении мочеполового синдрома менопаузы с эффективностью монотерапии М-холинолитическим мирабегрином (бетмига) и комбинацией этих лекарств.Материалы и методы. 90 участниц исследования были случайным образом распределены на три равные группы с различными видами лечения: исключительно мирабегрон, исключительно климонорм и комбинация этих препаратов. Для определения степени выраженности симптомов менопаузы и ее динамики во время лечения использовали шкалу оценки менопаузы MRS. Также была использована шкала Барлоу, которая позволяет оценить влияние вульвовагинальных симптомов на качество жизни. Для объективизации жалоб оценка слизистой влагалища проводилась в соответствии с индексом здоровья влагалища. Урофлоурометрия была выполнена на установке Dantec: Urodyn 1000. Исследование состояния влагалища и урофлоурометрию проводили до лечения, а также в течение 1, 3 и 6 месяцев после терапии.Результаты исследования. Комбинация климонорма с мирабегроном в исследовании дала наибольшую скорость снижения симптомов климактерического синдрома – с 36,03 ± 0,35 до 11,61 ± 1,57 балла по шкале MRS (р < 0,05) за 3 месяца лечения, а также лучше всего отразилась на продолжительности мочеиспускания (с 6,8 ± 0,5 до 8,6 ± 0,2 сек) (р < 0,05), объеме мочеиспускания (с 103 ± 3,5 до 140,1 ± 4,1 мл) (р < 0,05) и максимальной скорости потока мочи (с 36,1 ± 0,4 до 30,5 ± 0,4 мл/с) (р < 0,05) через 1 месяц лечения.Заключение. Системное применение комбинированной терапии с лекарственным средством для менопаузальной гормональной терапии в сочетаниис М-холинолитиком эффективно при лечении генитоуринарного синдрома менопаузы. Алгоритмы лечения недержания мочи и гиперактивногомочевого пузыря у женщин в перименопаузе с генитоуринарным синдромом менопаузы при климактерическом синдроме путем назначения системной менопаузальной гормональной терапии требуют дальнейшей разработки. Мета дослідження. Проведене дослідження з метою порівняти клінічну ефективність монотерапії препаратом для менопаузальної гормональної терапії(клімонорм) у лікуванні генітоуринарного синдрому менопаузи з ефективністю монотерапії М-холінолітиком мірабегроном (бетміга) та комбінацією цих препаратів.Матеріали та методи дослідження. Методом рандомізації сформовано 3 групи по 30 жінок у кожній, до яких було застосовано різні типи лікування: виключно мірабегрон, виключно клімонорм та комбінацію цих препаратів. Для визначення важкості менопаузальної симптоматики та її динаміки упродовж лікування було використано шкалу оцінки менопаузи MRS. Також використовувалась шкала Барлоу, яка дає можливість оцінити вплив вульвовагінальної симптоматики на якість життя. Для об'єктивації скарг було проведено оцінювання стану слизової оболонки піхви відповідно до індексу вагінального здоров'я. Урофлоурометрія проводилась на установці Dantec: Urodyn 1000. Опитування досліджуваних, оцінка індексу вагінального здоров'я та урофлоурометрія здійснювались до початку лікування, а також протягом 1, 3 і 6 місяців після терапії.Результати дослідження. Поєднання клімонорму з мірабегроном у дослідженні давало найбільшу швидкість редукції симптомів клімактеричного синдрому – з 36,03 ± 0,35 до 11,61 ± 1,57 балу відповідно до шкали MRS (р < 0,05) за 3 місяці лікування, а також найкраще відображалось на тривалості сечовипускання (з 6,8 ± 0,5 до 8,6 ± 0,2 сек) (р < 0,05), об'ємі сечовипускання (з 103 ± 3,5 до 140,1 ± 4,1 мл) (р < 0,05) і максимальній швидкості потоку сечі (з 36,1 ± 0,4 до 30,5 ± 0,4 мл/с) (р < 0,05) через 1 місяць лікування.Висновок. Системне призначення комбінованої терапії за допомогою препарату для менопаузальної гормональної терапії у поєднанні з М-холінолітикомє ефективним у лікуванні генітоуринарного синдрому менопаузи. Алгоритми лікування нетримання сечі та гіперактивного сечового міхура в жінок у перименопаузі при генітоуринарному синдромі менопаузи в складі клімактеричного синдрому шляхом призначення системної менопаузальної гормональної терапії потребують подальшої розробки. ООО "Трилист" 2019-05-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/168051 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 46 (2019); 8-18 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 46 (2019); 8-18 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 46 (2019); 8-18 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/168051/167777 Авторське право (c) 2019 Ю. П. Вдовиченко, О. О. Єфіменко, Н. Ю. Педаченко, О. І. Яцина https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/168052 2020-11-19T14:20:37Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Management of menopause: modern trends Менеджмент менопаузы: современные тенденции Менеджмент менопаузи: сучасні тенденції Татарчук, Т. Ф. менопауза менопаузальная гормональная терапия эстрадиол/дидрогестерон Фемостон менопауза менопаузальна гормональна терапія естрадіол/дідрогестерон Фемостон menopause menopausal hormone therapy estradiol/dydrogesterone Femoston Climax is a 30-year-old staircase. Gynecologist should overcome her own hormophobia and understand the benefits and risks of menopausal hormone therapy (MHT) to help the patient cope with the menopausal symptoms. A very important earlier onset of MHT: started during menopause MHT reduces the cardiovascular risk by 20–50%, the hip fractures risk by 40%.International Menopause Society recommendations on MHT (2016):– MHT is the most effective and pathogenetic method for the vasomotor symptoms and urogenital atrophy treatment;– drug dosage should be selected, gradually reducing to the minimum effective dose;– it is selected individually for the patient;– there are no reasons for limiting the mht duration;– MHT risks and benefits differ for women in transition to menopause compared to older women;– women on mht should be consulted at least once a year (endometrial ultrasound, pap smear, mammography, vascular condition assessment, coagulogram, lipid spectrum);– progestogen adding as a continuous or cyclic regimen in women with uterus reduces the risk of endometrial neoplasia associated with estrogen therapy.MHT also has a positive effect on various systems and organs: MHT is the only type of therapy with proven effectiveness in reducing fractures value in patients with osteopenia; MHT improvement cardiovascular risk profile due to its positive effect on vascular function, lipid levels, glucose metabolism; MHT reduces the incidence of newly diagnosed diabetes mellitus; does not affect weight gain.Menopause management should be complex and include not only MHT, but also the treatment of major diseases, lifestyle changes (stop smoking, weight loss, reduction of alcohol consumption, reduction of emotional and psychological stress), diet rationalization, physical activity (aerobic exercise minimum 30–40 min/day), dynamic monitoring of woman’s condition. Климакс – это лестница длиной в 30 лет. И врачу-гинекологу, чтобы помочь пациентке справиться с симптомами климакса, надлежит преодолеть собственную гормонофобию и понимать пользу и риски менопаузальной гормональной терапии (МГТ).Очень важно раннее начало МГТ: начатая в период менопаузы, она снижает риск развития сердечно-сосудистых заболеваний на 20–50%, риск переломов шейки бедра на 40%.Рекомендации Международного общества по менопаузе относительно МГТ (2016 г.):– МГТ – наиболее эффективный и патогенетически обоснованный метод терапии вазомоторных симптомов и урогенитальной атрофии;– дозировку препарата следует подбирать, постепенно снижая к минимально эффективной дозе;– препарат подбирается индивидуально для пациентки;– отсутствуют причины для ограничения продолжительности МГТ;– риски и польза МГТ различаются для женщин в стадии перехода в менопаузу по сравнению с женщинами более старшего возраста;– женщины, находящиеся на МГТ, должны консультироваться не реже 1 раза в год (УЗИ эндометрия, РАР-мазок, маммография, оценка состояния сосудов, коагулограмма, липидный спектр);– добавление гестагена в виде непрерывного или циклического режима у женщин с маткой снижает риск неоплазии эндометрия, связанной с терапией эстрогенами.Также МГТ положительно влияет на различные системы и органы: МГТ – единственный вид терапии с доказанной эффективностью в отношении снижения частоты переломов у пациенток с остеопенией; МГТ способствует улучшению профиля кардиоваскулярного риска благодаря положительному влиянию на сосудистую функцию, уровни липидов, метаболизм глюкозы; МГТ снижает частоту вновь диагностированного сахарного диабета; не влияет на увеличение массы тела.Менеджмент менопаузы должен быть комплексным и включать не только назначение МГТ, но и терапию основных заболеваний, изменение образа жизни (прекращение курения, снижение веса, уменьшение потребления алкоголя, снижение эмоционально-психологического напряжения), рационализацию питания, физическую активность (аэробные упражнения минимум 30–40 мин/день), динамический мониторинг состояния женщины. Клімакс – це сходи довжиною в 30 років. І лікарю-гінекологу, щоб допомогти пацієнтці впоратися з симптомами клімаксу, належить подолати власну гормонофобію та розуміти користь і ризики менопаузальної гормональної терапії (МГТ).Дуже важливо почати МГТ раніше: розпочата в період менопаузи, вона знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 20–50%, ризик переломів шийки стегна на 40%.Рекомендації Міжнародного товариства з менопаузи щодо МГТ (2016 р.):– МГТ – найбільш ефективний і патогенетично обґрунтований метод терапії вазомоторних симптомів і урогенітальної атрофії;– дозування препарату слід підбирати, поступово знижуючи до мінімально ефективної дози;– препарат підбирається індивідуально для пацієнтки;– причини для обмеження тривалості МГТ відсутні;– ризики і користь МГТ розрізняються для жінок в стадії переходу в менопаузу в порівнянні з жінками старшого віку;– жінки, які перебувають на МГТ, повинні консультуватися не рідше 1 разу на рік (УЗД ендометрія, РАР-мазок, мамографія, оцінка стану судин, коагулограма, ліпідний спектр);– додавання гестагена у вигляді безперервного або циклічного режиму в жінок із маткою знижує ризик неоплазії ендометрія, пов'язаної з терапією естрогенами.Також МГТ позитивно впливає на різні системи і органи: МГТ – єдиний вид терапії з доведеною ефективністю щодо зниження частоти переломів у пацієнток із остеопенією; МГТ сприяє поліпшенню профілю кардіоваскулярного ризику завдяки позитивному впливу на судинну функцію, рівні ліпідів, метаболізм глюкози; МГТ знижує частоту вперше діагностованого цукрового діабету; не впливає на збільшення маси тіла. Менеджмент менопаузи повинен бути комплексним і включати не тільки призначення МГТ, а й терапію основних захворювань, зміну способу життя (припинення паління, зниження ваги, зменшення споживання алкоголю, зниження емоційно-психологічної напруги), раціоналізацію харчування, фізичну активність (аеробні вправи мінімум 30–40 хв/день), динамічний моніторинг стану жінки. ООО "Трилист" 2019-05-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/168052 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 46 (2019); 19-37 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 46 (2019); 19-37 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 46 (2019); 19-37 2411-1295 2309-4117 rus https://reproduct-endo.com/article/view/168052/167778 Авторське право (c) 2019 Т. Ф. Татарчук https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/179742 2020-11-19T14:20:30Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Early termination of menstrual function: modern views on pathogenesis and consequences Раннее прекращение менструальной функции: современные взгляды на патогенез и последствия Раннє припинення менструальної функції: сучасні погляди на патогенез і наслідки Венцківська, І. Б. Загородня, О. С. Наритник, Т. Т. рання менопауза передчасне виснаження яєчників раннє припинення менструальної функції ранняя менопауза преждевременное истощение яичников раннее прекращение менструальной функции early menopause premature ovary failure early termination of menstrual function One of the problems of modern endocrine gynecology is the increase in the number of women living in the peri-menopausal and post-menopausal period, therefore the study of the climacteric syndrome pathogenesis is of considerable interest to scientists. Separate issues are the problem of early termination of menstrual function, which can be based on both spontaneous and surgically induced ovarian stops. The article presents modern and evidentiary data concerning the pathogenetic factors of early ovarian exhaustion, such as genetic, infectious, social factors, bad habits. Particular attention is paid to the possible iatrogenic factors of premature cessation of menstrual function, such as the use of oral combined contraceptives and chemotherapy for oncological diseases. Actually, the views of oral contraceptives have done fundamental changes over the last decade, from the protective effect of gonadotropic hormone synthesis inhibition on the maintenance of the ovarian reserve to the current perception it as a damaging factor.Theories of the development of changes in extragenital organs and systems with timely and premature menopause are identified, namely, the time theory and the theory of the critical window. The actual data concerning the characteristics of the menopausal period in patients with early termination of menstrual function, in particular, the more rapid development of atherosclerosis, lipid regulation disorders, osteoporosis and its complications, are given. The mechanisms of increased cardiovascular morbidity and mortality risk of in the case of early cessation of menstrual function are discussed – a sharp imbalance of lipid metabolism with an level up of the atherogenic lipoproteins fractions, estrogen-dependent suppression of fibrinolysis, endothelial disfunction.The greater tendency of women with early menopause to develop depression is emphasized. The actual tension of waiting for or excluding the diagnosis of early menopause, which completes the period of young self-perception of a woman, exacerbates hormonal disorders. Most of all the duration of cyclic estrogen exposure determines the risk of depression developing, but there is also a dependence on ethnicity, the severity of vasomotor symptoms, smoking, and excess body weight. From these perspectives, early cessation of menstrual function is an independent risk factor for postmenopausal depression. Одной из проблем современной эндокринной гинекологии является увеличение количества женщин, живущих в пери- и постменопаузе, поэтому изучение патогенеза проявлений климактерического синдрома вызывает значительный интерес ученых. Отдельным вопросом является проблема раннего прекращения менструальной функции, в основе которого может лежать как спонтанная, так и хирургически вызванная остановка работы яичников. В статье приведены современные и доказательные данные о патогенетических факторах раннего истощения яичников, среди которых – генетические, инфекционные, социальные факторы, вредные привычки. Особое внимание уделено возможным ятрогенным факторам преждевременного прекращения менструальной функции, как-то прием оральных комбинированных контрацептивови химиотерапия по поводу онкологических заболеваний. Именно взгляды на прием оральных контрацептивов в корне изменились в течение последнего десятилетия – от протективного влияния угнетения синтеза гонадотропных гормонов на сохранение овариального резерва до современного восприятия их как повреждающего фактора.Определены теории развития изменений в экстрагенитальных органах и системах при своевременной и преждевременной менопаузе, а именно временная теория и теория критического окна. Приведены актуальные данные относительно особенностей течения климактерического периода у пациенток с ранним прекращением менструальной функции, в частности более быстрого развития атеросклероза, нарушений липидной регуляции, остеопороза и его осложнений. Обсуждаются механизмы роста риска заболеваемости сердечно-сосудистыми заболеваниями и смертность от них в случае раннего прекращения менструальной функции – резкий дисбаланс липидного обмена с увеличением содержания проатерогенных фракций липопротеидов, эстрогенозависимое угнетение фибринолиза, эндотелиальная дисфункция. Подчеркнута большая склонность женщин с ранней менопаузой к развитию депрессии. Собственно напряжение ожидания или исключения диагноза ранней менопаузы, которая завершает период самовосприятия женщины молодой, углубляет гормональные расстройства. Именно продолжительность циклического воздействия эстрогенов определяет риск развития депрессии, однако есть еще зависимость от этнической принадлежности, тяжести вазомоторных симптомов, курения и избыточной массы тела. С таких позиций раннее прекращение менструальной функции является независимым фактором риска депрессии в постменопаузе. Однією з проблем сучасної ендокринної гінекології є збільшення кількості жінок, що живуть в пери-та постменопаузальному періоді, тому вивчення патогенезу проявів клімактеричного синдрому викликає значний інтерес науковців. Окремими питанням є проблема раннього припинення менструальної функції, в основі якого може лежати як спонтанна, так і хірургічно спричинена зупинка роботи яєчників. В статті наведено сучасні та доказові дані стосовно патогенетичних чинників раннього виснаження яєчників, серед яких – генетичні, інфекційні, соціальні чинники, шкідливі звички. Особливу увагу приділено можливим ятрогенним факторам передчасного припинення менструальної функції, як-от прийом оральних комбінованих контрацептивів та хіміотерапія з приводу онкологічних захворювань. Саме погляди на прийом оральних контрацептивів зазнали докорінних змін протягом останнього десятиріччя – від протективного впливу пригнічення синтезу гонадотропних гормонів на збереження оваріального резерву до сучасного сприйняття його як ушкоджуючого чинника.Окреслено теорії розвитку змін в екстрагенітальних органах та системах при своєчасній та передчасній менопаузі, а саме часову теорію та теорію критичного вікна. Наведено актуальні дані стосовно особливостей перебігу клімактеричного періоду в пацієнток із раннім припиненням менструальної функції, зокрема більш швидкого розвитку атеросклерозу, розладів ліпідної регуляції, остеопорозу та його ускладнень. Наведено обговорення механізмів зростання ризику захворюваності на серцево-судинні захворювання та смертність від них у разі раннього припинення менструальної функції – різкий дисбаланс ліпідного обміну зі збільшенням вмісту проатерогенних фракцій ліпопротеїдів, естрогенозалежне пригнічення фібринолізу, ендотеліальна дисфункція.Підкреслено більшу схильність жінок з ранньою менопаузою до розвитку депресії. Власне напруження очікування або виключення діагнозу ранньої менопаузи, що завершує період самосприйняття жінки молодою, поглиблює гормональні розлади. Саме тривалість циклічного впливу естрогенів визначає ризик розвитку депресії, проте є ще залежність від етнічного походження, тяжкості вазомоторних симптомів, паління та надлишкової маси тіла. З таких позицій раннє припинення менструальної функції є незалежним чинником ризику депресії в постменопаузі. ООО "Трилист" 2019-10-03 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/179742 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 48 (2019); 8-12 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 48 (2019); 8-12 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 48 (2019); 8-12 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/179742/179791 Авторське право (c) 2019 І. Б. Венцківська, О. С. Загородня, Т. Т. Наритник https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/185857 2020-11-19T14:20:27Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Place of endocrine-metabolic disorders in the development of endometrium pathology in climacteric women Место эндокринно-обменных нарушений в генезе патологии эндометрия у женщин в климактерии Місце ендокринно-обмінних порушень у генезі розвитку патології ендометрія в жінок у клімактерії Косей, Н. В. Занько, О. В. Регеда, С. І. Єфіменко, О. О. гіперпроліферативні захворювання ендометрія екстрагенітальна захворюваність постменопауза гиперпролиферативные заболевания эндометрия экстрагенитальная заболеваемость постменопауза hyperproliferative endometrial diseases extragenital morbidity postmenopause The results of a large number of studies indicate that the incidence of malignant transformation of hyperplasia endometrium increases significantly with age. Important in predicting the likelihood of hyperproliferative endometrial disease in postmenopausal women is a clear understanding of the causative factors that lead to pathological endometrium proliferation in the period of physiological decline of hormonal activity.Purpose of the study. To investigate the frequency and structure of somatic morbidity in women with hyperproliferative endometrial diseases in postmenopause and to determine the place of endocrine and metabolic disorders in the hyperproliferative pathology of endometrium development in this category of women.Materials and methods. Frequency and structure of extragenital morbidity, state of carbohydrate metabolism, lipid metabolism, leptin, estrone, prolactin, sex steroid binding protein, thyroid stimulating hormone and thyroxine levels we analyzed in 98 postmenopausal patients with morphologically confirmed forms of hyperproliferative pathology of endometrium (83 patients with endometrial polyps, 8 women with endometrial hyperplasia without atypia, 7 women with endometrial hypertension with atypia), and in 30 postmenopausal women with no changes in endometrium.Study results. Patients with hyperproliferative diseases had a higher incidence of dyslipidemia (64.28 vs. 20%), obesity (43.87 vs. 6.6%), arterial hypertension (40.81 vs. 26.6%), hypothyroidism (34.69 vs. 10%), and type 2 diabetes mellitus (18.36 vs. 3.3%) than in the control group (р <0,05). Average levels of estrone, leptin, HOMA index were also higher, and sex hormone binding globulin level was lower.Conclusions. Postmenopausal women with hyperproliferative endometrial diseases are characterized by elevated levels of extragenital morbidity and metabolic disturbances that are more common in women with endometrial hyperplasia with/without endometrial atypia than in women with endometrial polyps. Therefore timely diagnosis and treatment of endocrine-metabolic disorders will help to reduce the hyperproliferative pathology of endometrium in postmenopausal women. Результаты значительного количества исследований свидетельствуют, что частота злокачественной трансформации гиперплазированного эндометрия с возрастом значительно повышается. Важным в прогнозировании вероятности возникновения гиперпролиферативных заболеваний эндометрия в постменопаузе является четкое понимание причинных факторов, способствующих патологической пролиферации эндометрия в периоде физиологического спада гормональной активности.Цель работы. Исследование частоты и структуры соматической заболеваемости у женщин с гиперпролиферативными заболеваниями эндометрия в постменопаузе и определение роли эндокринно-обменных нарушений в развитии гиперпролиферативной патологии эндометрия у данной категории женщин.Материалы и методы исследования. У 98 пациенток в постменопаузе с морфологически подтвержденным формами гиперпролиферативной патологии эндометрия (83 пациентки с полипом эндометрия, 8 женщин с гиперплазией эндометрия без атипии, 7 женщин с гиперплазией эндометрия с атипией), а также у 30 женщин постменопаузального возраста с отсутствующими изменениями эндометрия была ретроспективно проанализирована частота и структура экстрагенитальной заболеваемости, оценено состояние карбогидратного метаболизма, липидного обмена, проанализированы уровни лептина, эстрона, пролактина, глобулина, связывающего половые гормоны, тиреотропного гормона и тироксина.Результаты исследования. У пациенток с гиперпролиферативными заболеваниями эндометрия по сравнению с контрольной группой была выше частота дислипидемии (64,28 против 20%), ожирения (43,87 против 6,6%), артериальной гипертензии (40,81 против 26,6%), гипотиреоза (34,69 против 10%) и сахарного диабета 2-го типа (18,36 против 3,3%) (р < 0,05). Также были выше средние значения эстрона, лептина, индекса инсулинорезистентности НОМА и ниже уровень глобулина, связывающего половые гормоны. Выводы. Для женщин с гиперпролиферативными заболеваниями эндометрия в постменопаузе характерен повышенный уровень экстрагенитальной заболеваемости и метаболических нарушений, которые чаще встречаются у пациенток с гиперплазией эндометрия с/без его атипии, чем у женщин с полипом эндометрия. Поэтому своевременная диагностика и лечение эндокринно-обменных нарушений будет способствовать уменьшению гиперпролиферативной патологии эндометрия у женщин в постменопаузе. Результати значної кількості досліджень свідчать, що частота злоякісної трансформації гіперплазованого ендометрія з віком значно підвищується. Важливим у прогнозуванні ймовірності виникнення гіперпроліферативних захворювань ендометрія в постменопаузі є чітке розуміння причинних факторів, що сприяють патологічній проліферації ендометрія в періоді фізіологічного спаду гормональної активності.Мета роботи. Дослідження частоти і структури соматичної захворюваності в жінок із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія в постменопаузі та визначення місця ендокринно-обмінних порушень в генезі розвитку гіперпроліферативної патології ендометрія в даної категорії жінок.Матеріали та методи дослідження. У 98 пацієнток в постменопаузі з морфологічно підтвердженими формами гіперпроліферативної патології ендометрія (83 пацієнтки з поліпом ендометрія, 8 жінок з гіперплазією ендометрія без атипії, 7 жінок з гіперплазією ендометрія з атипією), а також у 30 жінок постменопаузального віку з відсутніми змінами ендометрія було ретроспективно проаналізовано частоту і структуру екстрагенітальної захворюваності, оцінено стан карбогідратного метаболізму, ліпідного обміну, проаналізовано рівні лептину, естрону, пролактину, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, тиреотропного гормону і тироксину.Результати дослідження. У пацієнток із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія порівняно з контрольною групою була вищою частота дисліпідемії (64,28 проти 20%), ожиріння (43,87 проти 6,6%), артеріальної гіпертензії (40,81 проти 26,6%), гіпотиреозу (34,69 проти 10%) і цукрового діабету 2-го типу (18,36 проти 3,3%) (р < 0,05). Також вищими були середні значення естрону, лептину, індексу інсулінорезистентності НОМА та нижчим рівень глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Висновки. Жінкам із гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія в постменопаузі притаманний підвищений рівень екстрагенітальної захворюваності та метаболічних порушень, які частіше зустрічаються в пацієнток із гіперплазією ендометрія з/без його атипії, ніж у жінок із поліпом ендометрія. Тому своєчасна діагностика і лікування ендокринно-обмінних порушень буде сприяти зменшенню гіперпроліферативної патології ендометрія в жінок у постменопаузі. ООО "Трилист" 2019-12-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/185857 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 49 (2019); 8-11 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 49 (2019); 8-11 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 49 (2019); 8-11 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/185857/185558 Авторське право (c) 2019 Н. В. Косей, О. В. Занько, С. І. Регеда, О. О. Єфіменко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/199381 2020-11-19T14:20:24Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopause. A problem that is not out of date. Specialist comment and updated data from the National Consensus on the Management of Patients in Menopause Менопауза. Проблема, не теряющая актуальности. Комментарий специалиста и обновленные данные «Национального консенсуса по ведению пациенток в климактерии» Менопауза. Проблема, що не втрачає актуальності. Коментарій фахівця та оновлені дані «Національного консенсусу щодо ведення пацієнток у клімактерії» Єфіменко, О. О. менопауза перименопауза постменопауза менопаузальна гормональна терапія консенсус асоціація гінекологів-ендокринологів України клімактерій менопауза перименопауза постменопауза менопаузальная гормональная терапия консенсус ассоциация гинекологов-эндокринологов Украины климактерий menopause perimenopause postmenopausal period menopausal hormone therapy consensus Association of Gynecologists-Endocrinologists of Ukraine climacteric Climacteric is a physiological transition period in a woman’s life during which the reproductive system involutive processes against the age-related changes are dominated in the body, and characterized by reduction of menstrual and generative function due to genetically programmed cessation of ovarian function.There are 4 periods of menopause: menopausal transition period, menopause, perimenopause and menopause.This document provides an overview of existing diagnosis and treatment methods of menopausal disorders in women, proposed algorithms for diagnosis and treatment of this disease to prevent heart diseases, osteoporosis and improve the quality of ukrainian women life.No need for hormonal laboratory research to diagnosis of perimenopause and menopause for most healthy women aged over 45 with the following features: vasomotor symptoms on a background of irregular menstruation in perimenopause; absence of menstruation for the last 12 months or appearance of menopausal symptoms after hysterectomy at menopause.The most common symptoms of menopause are vasomotor symptoms (hot flashes, night sweats, palpitations, labile blood pressure); psychological (emotional lability, depression, anxiety, irritability, sleep disturbances, poor memory and concentration); general physical symptoms (asthenia, headache, pain in muscles and joints, skin discomfort); urogenital and sexual (vaginal itching, burning, dryness and dyspareunia, frequent and urgent urination, decreased libido).The only pathogenetically effective method for the correction of menopausal disorders is menopausal hormone therapy. For this therapy are used natural estrogen (17β-estradiol, estradiol valerate, estriol) in combination with progestins (dydrogesterone) or androgens. It is possible parenteral (injections), transdermal, vaginal and oral hormone introduction.To correct the climacteric syndrome, urogenital disorders are used short courses of menopausal hormone therapy (for 1–5 years). For the prevention and treatment of osteoporosis menopausal hormone therapy lasts over 3 years if necessary, in combination with a bisphosphonate. Климактерий – это физиологический переходный период в жизни женщины, в течение которого на фоне возрастных изменений в организме доминируют инволютивные процессы в репродуктивной системе, характеризующиеся снижением генеративной и менструальной функции вследствие генетически запрограммированного угасания и прекращения функционирования яичников.Выделяют 4 периода климактерия: период менопаузального перехода, менопауза, перименопауза и постменопауза.В документе представлен обзор существующих методов диагностики и терапии климактерических расстройств у женщин, предложены алгоритмы диагностики и лечения данной патологии с целью профилактики сердечно-сосудистых заболеваний, остеопороза и улучшения качества жизни женщин в Украине.Диагноз перименопаузы и менопаузы не требует лабораторных гормональных исследований для большинства здоровых женщин старше 45 лет при следующих признаках: при перименопаузе – наличие вазомоторных симптомов на фоне нерегулярных менструаций, при менопаузе – отсутствие менструации в течение последних 12 месяцев или появление климактерических симптомов после гистерэктомии.Наиболее частыми симптомами в климактерии являются вазомоторные симптомы: приливы, ночная потливость, сердцебиение, лабильность артериального давления; психологические: эмоциональная лабильность, депрессивные состояния, тревога, раздражительность, нарушения сна, ухудшение памяти и концентрации внимания; общефизические симптомы: астенизация, головная боль, боль в мышцах и суставах, неприятные ощущения на коже; урогенитальные и сексуальные: вагинальный зуд, жжение, сухость и диспареуния, частое и ургентное мочеиспускание, снижение либидо.Единственным патогенетически обоснованным и эффективным методом коррекции климактерических расстройств является менопаузальная гормональная терапия. В качестве такой терапии используют натуральные эстрогены (17β-эстрадиол, эстрадиола валерат, эстриол) в комбинации с гестагенами (дидрогестерон) или андрогенами. Возможно введение гормонов парентерально (в инъекциях), трансдермально, вагинально и перорально.Для коррекции климактерического синдрома, урогенитальных расстройств используют краткосрочные курсы менопаузальной гормональной терапии (в течение 1–5 лет). Для профилактики и лечения остеопороза менопаузальная гормональная терапия длится более 3 лет, при необходимости в комбинации с бисфосфонатами. Клімактерій – це фізіологічний перехідний період у житті жінки, упродовж якого на фоні вікових змін в організмі домінують інволютивні процеси в репродуктивній системі, що характеризуються зниженням генеративної і менструальної функції внаслідок генетично запрограмованого згасання і припинення функціонування яєчників.Виділяють 4 періоди клімактерію: період менопаузального переходу, менопауза, перименопауза і постменопауза.В документі представлено огляд існуючих методів діагностики і терапії клімактеричних розладів у жінок, запропоновано алгоритми діагностики і лікування даної патології з метою профілактики серцево-судинних захворювань, остеопорозу та покращення якості життя жінок в Україні.Діагноз перименопаузи і менопаузи не потребує лабораторних гормональних досліджень для більшості здорових жінок, старших за 45 років, при наступних ознаках: при перименопаузі – наявність вазомоторних симптомів на фоні нерегулярних менструацій; при менопаузі – відсутність менструації протягом останніх 12 місяців або поява клімактеричних симптомів після гістеректомії.Найчастішими симптомами в клімактерії є вазомоторні симптоми: припливи, нічна пітливість, серцебиття, лабільність артеріального тиску; психологічні: емоційна лабільність, депресивні стани, тривога, дратівливість, порушення сну, погіршення пам’яті та концентрації уваги; загальнофізичні симптоми: астенізація, головний біль, біль в м’язах та суглобах, неприємні відчуття на шкірі; урогенітальні і сексуальні: вагінальний свербіж, печія, сухість і диспареунія, часте і ургентне сечовипускання, зниження лібідо.Єдиним патогенетично обгрунтованим і ефективним методом корекції клімактеричних розладів є менопаузальна гормональна терапія. Як таку терапію використовують натуральні естрогени (17β-естрадіол, естрадіолу валерат, естріол) в комбінації з гестагенами (дидрогестерон) або андрогенами. Можливе введення гормонів парентерально (в ін’єкціях), трансдермально, вагінально та перорально.Для корекції клімактеричного синдрому, урогенітальних розладів використовують короткострокові курси менопаузальної гормональної терапії (протягом 1–5 років). Для профілактики та лікування остеопорозу менопаузальна гормональна терапія триває більше 3 років, за необхідності в комбінації з біфосфонатами. ООО "Трилист" 2020-03-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/199381 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 51 (2020); 72-88 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 51 (2020); 72-88 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 51 (2020); 72-88 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/199381/199537 Авторське право (c) 2020 О. О. Єфіменко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/202605 2020-11-19T14:20:21Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Effect of Cimicifuga racemosa on metabolic parameters in women with menopausal symptoms. A retrospective observational study (CIMBOLIC) Влияние Cimicifuga racemosa на метаболические параметры женщин с симптомами менопаузы. Ретроспективное обсервационное исследование (CIMBOLIC) Вплив Cimicifuga racemosa на метаболічні параметри жінок із симптомами менопаузи. Ретроспективне обсерваційне дослідження (CIMBOLIC) Friederichsen, L. Friederichsen, L. Nebel, S. Nebel, S. Zahner, C. Zahner, C. Bütikofer, L. Stute, P. Bütikofer, L. циміцифуга Cimicifuga racemosa маса тіла індекс HOMA менопаузальна гормональна терапія менопауза Сімідона цимицифуга Cimicifuga racemosa масса тела индекс HOMA менопаузальная гормональная терапия менопауза Симидона black cohosh Cimicifuga racemosа body weight HOMA index menopausal hormone therapy menopause Purpose. To compare the influence of Cimicifuga racemosa extract (CR, Ze 450) and menopausal hormone therapy (MHT) on metabolic parameters and body weight in symptomatic menopausal women.Methods. In this monocentric retrospective cohort study, women over 40 years old with a first consultation between 2009 and 2016 were screened. Included in the final analysis were women treated with either MHT or CR and having at least one follow-up consultation. Metabolic serum parameters (lipids, glucose, insulin, and HOMA-IR), body weight, and menopausal symptoms(Menopause Rating Scale (MRS)-II) were the main outcome measures. Statistical analysis by uni- and multi-variable linear mixed-effects regression models assuming a linear effect of time.Results. 174 women were included in the final analysis (CR n = 32, MHT n = 142). There was no difference between the groups regarding baseline characteristics (age, BMI, serum metabolic parameters, hormones, and blood pressure) and total MRS-II score, while reproductive stage differed significantly with more postmenopausal women treated with CR (83%) than MHT (55%)(p = 0.038). Median follow-up time was 12 months. In both groups, metabolic serum parameters and body weight did not change over the follow-up period, while total and MRS-II subscores improved.Conclusion. Menopausal symptoms improved significantly in both groups (MHT and CR), while serum metabolic parameters and body weight did not change in MHT- or CR-treated women. Цель исследования: сравнить влияние экстракта Cimicifuga racemosa (CR, Ze 450, препарат Симидона) и менопаузальной гормональной терапии (МГТ) на метаболические параметры и массу тела женщин с симптомами менопаузы.Материалы и методы. В этом моноцентровом ретроспективном когортном исследовании были обследованы женщины старше 40 лет, которые обратились за первой врачебной консультацией между 2009 и 2016 годами. В окончательный анализ были включены женщины, которые получали МГТ или CR и посетили как минимум одну следующую консультацию. Основными исследуемыми показателями были метаболические параметры сыворотки крови (уровень липидов, глюкозы, инсулина и индекс инсулинорезистентности HOMA), масса тела и симптомы менопаузы (оценивались по шкале оценки менопаузы (MRS)-II). Статистический анализ проведен с использованием одно- и многопараметрических регрессионных моделей смешанных эффектов, которые предусматривают линейное влияние времени.Результаты. 174 женщины были включены в окончательный анализ (группа CR: n = 32, группа MГT: n = 142). Не было различий между группами по исходным характеристикам (возраст, индекс массы тела, метаболические показатели крови, уровень гормонов и артериального давления) и общему баллу MRS-II, в то время как репродуктивная стадия значительно отличалась – большинство женщин, получавших CR (83%), находились в постменопаузе, в то время как в группе MГT таких было 55% (р = 0,038). Средняя продолжительность наблюдения составила 12 месяцев. В обеих группах в течение периода наблюдения метаболические показатели и масса тела не менялись, тогда как общие показатели и значения шкалы MRS-II улучшились.Вывод. Симптомы менопаузы значительно уменьшились в обеих группах (МГТ и СR), в то время как метаболические показатели сыворотки крови и масса тела у женщин, получавших МГТ и СR, не изменились. Мета дослідження: порівняти вплив екстракту Cimicifuga racemosa (CR, Ze 450, препарат Сімідона) і менопаузальної гормональної терапії (МГТ) на метаболічні параметри і масу тіла жінок із симптомами менопаузи.Матеріали і методи. У цьому моноцентричному ретроспективному когортному дослідженні були обстежені жінки старше 40 років, які звернулись на першу консультацію до лікаря між 2009 і 2016 роками. В остаточний аналіз були включені жінки, які отримували МГТ або CR і отримали щонайменше одну наступну консультацію. Основними досліджуваними показниками були метаболічні параметри сироватки крові (рівень ліпідів, глюкози, інсуліну та індекс інсулінорезистентності HOMA), маса тіла і симптоми менопаузи (оцінювались за шкалою оцінки менопаузи (MRS)-II). Статистичний аналіз проведений з використанням одно- та багатопараметричних регресійних моделей змішаних ефектів, які передбачають лінійний вплив часу.Результати. 174 жінки були включені в остаточний аналіз (група CR: n = 32, група MГT: n = 142). Не було відмінностей між групами щодо вихідних характеристик (вік, індекс маси тіла, метаболічні показники крові, рівень гормонів і артеріальний тиск) і загальним балом MRS-II, тоді як репродуктивна стадія значно відрізнялася – більшість жінок, які отримували CR (83%), знаходились в постменопаузі, тоді як у групі MГT таких було 55% (р = 0,038). Середня тривалість спостереження склала 12 місяців. В обох групах протягом періоду спостереження метаболічні показники і маса тіла не змінювалися, в той час як загальні показники і значення шкали MRS-II покращилися.Висновок. Симптоми менопаузи значно зменшилися в обох групах (МГТ і СR), в той час як метаболічні показники сироватки крові та маса тіла в жінок, які отримували МГТ і СR, не змінилися. ООО "Трилист" 2020-05-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/202605 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 52 (2020); 61-66 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 52 (2020); 61-66 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 52 (2020); 61-66 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/202605/202468 Авторське право (c) 2020 L. Friederichsen, L. Friederichsen, S. Nebel, S. Nebel, C. Zahner, C. Zahner, L. Bütikofer, P. Stute, L. Bütikofer https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/202607 2020-11-19T14:20:22Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Pathogenetic substantiation of personified correction of folate cycle disorders using a complex with metapholine for the congenital malformations prevention Патогенетическое обоснование персонифицированной коррекции нарушений фолатного цикла с использованием комплекса с метафолином для профилактики врожденных пороков развития Патогенетичне обґрунтування персоніфікованої корекції порушень фолатного циклу за допомогою комплексу з метафоліном для профілактики вроджених вад розвитку Руденко, І. В. Міщенко, В. П. патогенетичне обґрунтування персоніфікована профілактика гени ферментів фолатного циклу метафолін 5-MTHF вроджені вади розвитку патогенетическое обоснование персонифицированная профилактика гены ферментов фолатного цикла метафолин 5-MTHF врожденные пороки развития pathogenetic substantiation patient specific correction folate cycle metafolin 5-MTHF congenital malformations Congenital malformations are pathology with a multifactorial etiology. Among their many endogenous, exogenous factors and hereditary predisposition are important. In particular a decrease in follicular enzymes (MTHFR, MTR, MTRR) activity at the genetic level, as well as a deficiency of vitamins and vitamin-like compounds of group B.Objective: to provide a pathogenetic justification for personified correction of disorders in the folate cycle in biological parents preparing for pregnancy to prevent congenital malformations in their children by using folates containing metafolin (5-MTHF).Materials and methods. The study involved 75 women and 75 men (biological parents) who had children/fetuses with congenital malformations in previous pregnancies, and 75 newborn children of these couples. All of them used the proposed preconceptional preparation. Alleles of folate cycle enzyme genes (MTHFR, MTR, MTRR) were determined by polymerase chain reaction in blood and saliva.Results. A high frequency of polymorphism of the folate cycle enzyme genes was observed in men among subjects (father, mother, child). The indicator was 77.7% compared with 68.7% in mothers and 60.7% in their children. The frequency of homozygous alleles was highest in parents (men) – 19.6%, lower in mothers – 13.1% and in children – 12.7%. Result of heterozygous alleles decreased from children indicator (87.3%) to their mothers (86.7%) and parents (80.4%).Conclusions. Obtained results emphasize the practical importance for determining the alleles of the folate cycle enzyme genes (MTHFR, MTR, MTRR) at the stage of preconception preparation for pregnancy in biological parents and then in their newborn children from the standpoint of preventive medicine. Reduced activity of the corresponding enzymes pathogenetically explains the feasibility of using folate complexes containing active folate metafolin (5-MTHF) in order to prevent congenital malformations. Врожденные пороки развития – это патология с мультифакторной этиологией. Среди их многочисленных эндо-, экзогенных факторов важное значение имеет наследственная предрасположенность, в частности снижение активности ферментов фолатного цикла MTHFR, MTR, MTRR на генетическом уровне, а также дефицит витаминов и витаминоподобных соединений группы В.Цель исследования заключалась в патогенетическом обосновании персонифицированной коррекции нарушений фолатного цикла в организме биологических родителей, готовящихся к беременности, для профилактики врожденных пороков развития у их детей путем применения фолатов, содержащих метафолин (5-MTHF).Материалы и методы. Обследовано 75 женщин и 75 мужчин (биологических родителей), которые имели детей/плоды с врожденными пороками развития в предыдущих беременностях, и 75 новорожденных детей этих пар. Все они применяли предложенную преконцепционную подготовку. Определены аллели генов ферментов фолатного цикла (MTHFR, MTR, MTRR) методом полимеразной цепной реакции в крови, слюне обследуемых.Результаты. Среди обследуемых (отец, мать, ребенок) наивысшая частота встречаемости полиморфизма генов ферментов фолатного цикла была у мужчин. Показатель составил 77,7% по сравнению с результатом 68,7% у матерей и 60,7% у их детей. Частота гомозиготных аллелей была самой высокой у отцов – 19,6%, ниже – у матерей (13,1%), самой низкой – у детей (12,7%). Результат гетерозиготных аллелей снижался от показателя обследованных детей (87,3%) до показателя матерей (86,7%) и отцов (80,4%).Выводы. Полученные результаты подчеркивают практическое значение определения аллелей генов ферментов фолатного цикла (MTHFR, MTR, MTRR) на этапе преконцепционной подготовки к беременности у биологических родителей и затем у их новорожденных детей с позиций профилактической медицины. Наличие пониженной активности соответствующих ферментов патогенетически объясняет целесообразность применения фолатных комплексов, содержащих активный фолат метафолин (5-MTHF), с целью предотвращения врожденных пороков развития. Вроджені вади розвитку – це патологія з мультифакторною етіологією. Серед їх численних ендо- та екзогенних чинників важливе значення має спадкова схильність, зокрема зниження активності ферментів фолатного циклу MTHFR, MTR, MTRR на генетичному рівні, а також дефіцит вітамінів та вітаміноподібних сполук групи В.Мета дослідження полягала у патогенетичному обґрунтуванні персоніфікованої корекції порушень фолатного циклу в організмі біологічних батьків, які готуються до вагітності, для профілактики вроджених вад розвитку в їхніх дітей шляхом застосування фолатів, що містять метафолін (5-MTHF).Матеріали та методи. Обстежено 75 жінок і 75 чоловіків (біологічних батьків), які мали дітей/плоди з вродженими вадами розвитку у попередніх вагітностях, і 75 новонароджених дітей цих пар. Усі вони застосовували запропоновану преконцепційну підготовку. Визначено алелі генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR) методом полімеразної ланцюгової реакції у крові, слині обстежених.Результати. Серед обстежених (батько, мати, дитина) найвища частота зустрічальності поліморфізму генів ферментів фолатного циклу була в чоловіків. Показник становив 77,7% порівняно з результатом 68,7% у матерів і 60,7% у їхніх дітей. Частота гомозиготних алелів була найвищою у чоловіків – 19,6%, нижчою у матерів – 13,1%, і найнижчою в дітей – 12,7%. Результат гетерозиготних алелів знижувався від показника обстежених дітей (87,3%) до показників матерів (86,7%) і батьків (80,4%).Висновки. Отримані результати підкреслюють практичне значення визначення алелів генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR) на етапі преконцепційної підготовки до вагітності в біологічних батьків та потім у їхніх новонароджених дітей з позицій профілактичної медицини. Наявність зниженої активності відповідних ферментів патогенетично пояснює доцільність застосування фолатних комплексів, що містять активний фолат метафолін (5-MTHF), з метою запобігання вроджених вад розвитку. ООО "Трилист" 2020-05-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/202607 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 52 (2020); 67-72 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 52 (2020); 67-72 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 52 (2020); 67-72 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/202607/202469 Авторське право (c) 2020 І. В. Руденко, В. П. Міщенко https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/207745 2020-11-19T14:20:19Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopause: focus on additional therapy opportunities. Literature review Менопауза: фокус на дополнительные возможности терапии. Обзор литературы Менопауза: фокус на додаткові можливості терапії. Огляд літератури Єфіменко, О. О. Занько, О. В. менопауза климактерический синдром менопаузальный метаболический синдром менопаузальная гормональная терапия фитоэстрогены α-липоевая кислота Климона. менопауза клімактеричний синдром менопаузальний метаболічний синдром менопаузальна гормональна терапія фітоестрогени α-ліпоєва кислота Клімона. menopause climacteric syndrome menopausal metabolic syndrome menopausal hormone therapy phytoestrogens α-lipoic acid Climona About 10% of the world's populations are menopausal women. This period coincides with the most active social and professional activities of almost every woman. In addition to typical manifestations, this age stage is characterized by menopausal metabolic syndrome, which is caused by estrogen deficiency and is found in 35–49% of women in older age groups.Modern approaches to the treatment and prevention of menopausal disorders include following principles: lifestyle changes, menopausal hormone therapy (MHT), non-hormonal therapy (drugs with hormone-like effects, phytoestrogens, selective modulators of estrogen receptors, β-alanine, sedatives, tranquilizers, and antidepressants), non-drug correction methods.According to the International Menopause Society recommendations (2016), MHT is a gold standard for prevention and treatment of menopausal disorders. However, the choice of MHT as a therapeutic standard is not always unambiguous and acceptable, because hormone therapy is associated with a number of side effects. In addition, there are a number of absolute contraindications for MHT. Therefore, the task of a gynecologist is to choose personalized (individual) therapy for menopausal disorders for each patient. Factors that must be considered when choosing between MHT and non-hormonal drugs include: severity and duration of menopause syndrome, presence of absolute and relative contraindications for MHT, patient’s desire, tolerance of the chosen method.Phytoestrogens (selective modulators of plant-derived estrogen receptors, which are structurally similar to endogenous estrogens) are well-researched among the means of non-hormonal therapy of menopausal patients. Due to their weak estrogenic action, they reduce the severity of menopausal syndrome without affecting the proliferative processes in the endometrium. Phytoestrogens are used by gynecologists in many countries for mild climacteric complaints and/or if there are absolute contraindications for MHT. One of these drugs is Climona® that is contains biologically active components of plant origin (hop cones, cimicifuga root, dioscorea root, vitamin D, α-lipoic acid), which have been shown to be effective in decrease of menopause manifestations and reducing menopausal metabolic syndrome Около 10% населения планеты составляют женщины в менопаузе. Данный период совпадает с наиболее активной социальной и профессиональной деятельностью практически каждой женщины. Кроме типичных проявлений, этот возрастной этап характеризуется менопаузальным метаболическим синдромом, который обусловлен дефицитом эстрогенов и встречается у 35–49% женщин старших возрастных групп.Современные подходы к лечению и профилактике менопаузальных нарушений включают следующие принципы: изменение образа жизни, применение менопаузальной гормональной терапии (МГТ), использование негормональной терапии(препаратов с гормоноподобным действием, фитоэстрогенов, селективных модуляторов рецепторов эстрогена, β-аланина, седативных средств, транквилизаторов, антидепрессантов), немедикаментозные методы коррекции.Согласно рекомендациям Международного общества менопаузы (2016), золотым стандартом профилактики и лечения климактерических нарушений является МГТ. Однако выбор МГТ в качестве терапевтического стандарта не всегда является однозначным и приемлемым, поскольку применение гормональной терапии ассоциировано с рядом побочных эффектов. Кроме того, существует целый ряд абсолютных противопоказаний к применению МГТ. Поэтому задача врача-гинеколога – выбрать персонализированную (индивидуальную) терапию менопаузальных расстройств для каждой конкретной пациентки. К факторам, которые необходимо учитывать при выборе между МГТ и негормональными средствами, относятся: степень выраженности и продолжительность симптомов климактерического синдрома, наличие абсолютных и относительных противопоказаний к МГТ, желание пациентки, переносимость выбранного метода.Среди средств негормональной терапии менопаузальных пациенток хорошо исследованы фитоэстрогены – селективные модуляторы рецепторов эстрогенов растительного происхождения, которые по структуре близки к эндогенным эстрогенам. Благодаря своему слабому эстрогенному действию они уменьшают степень тяжести климактерического синдрома, не влияя при этом на пролиферативные процессы в эндометрии. Во многих странах фитоэстрогены применяются гинекологами при нерезко выраженных климактерических жалобах и/или при наличии абсолютных противопоказаний к МГТ. Одним из таких препаратов является Климона®, содержащая биологически активные компоненты растительного происхождения (шишки хмеля, корень цимицифуги, корень диоскореи, витамин D, α-липоевая кислота), которые доказали свою эффективность в облегчении проявлений менопаузы и уменьшении менопаузального метаболического синдрома. Близько 10% населення планети складають жінки в менопаузі. Даний період збігається з найбільш активною соціальною і професійною діяльністю практично кожної жінки. Окрім типових проявів, даний віковий етап характеризується менопаузальним метаболічним синдромом, який обумовлений дефіцитом естрогенів і зустрічається у 35–49% жінок старших вікових груп.Сучасні підходи до лікування і профілактики менопаузальних порушень включають наступні принципи: зміна способу життя, застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ), використання негормональної терапії (препаратів з гормоноподібною дією, фітоестрогенів, селективних модуляторів рецепторів естрогену, β-аланіну, седативних засобів, транквілізаторів, антидепресантів), немедикаментозні методи корекції.Згідно з рекомендаціями Міжнародного товариства менопаузи (2016), золотим стандартом профілактики і лікування клімактеричних порушень є МГТ. Однак вибір МГТ як терапевтичного стандарту не завжди є однозначним і прийнятним, оскільки застосування гормональної терапії асоційоване з рядом побічних ефектів. Крім того, існує цілий ряд абсолютних протипоказань до застосування МГТ. Відтак, завдання лікаря-гінеколога – вибрати персоналізовану (індивідуальну) терапію менопаузальних розладів для кожної конкретної пацієнтки. До факторів, які необхідно враховувати при виборі між МГТ і негормональними засобами, належать: ступінь вираженості і тривалість симптомів клімактеричного синдрому, наявність абсолютних і відносних протипоказань до МГТ, бажання пацієнтки, переносимість вибраного методу.Серед засобів негормональної терапії менопаузальних пацієнток добре досліджені фітоестрогени – селективні модулятори рецепторів естрогенів рослинного походження, які за структурою близькі до ендогенних естрогенів. Завдяки своїй слабкій естрогенній дії вони зменшують ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, не впливаючи при цьому на проліферативні процеси в ендометрії. У багатьох країнах фітоестрогени застосовуються гінекологами при нерізко виражених клімактеричних скаргах та/або за наявності абсолютних протипоказань до МГТ. Одним із таких препаратів є Клімона®, що містить біологічно активні компоненти рослинного походження (шишки хмелю, корінь циміцифуги, корінь діоскореї, вітамін D, α-ліпоєва кислота), які довели свою ефективність у полегшенні проявів менопаузи та зменшенні менопаузального метаболічного синдрому. ООО "Трилист" 2020-07-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/207745 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 53 (2020); 62-68 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 53 (2020); 62-68 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 53 (2020); 62-68 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/207745/207888 Авторське право (c) 2020 О. О. Єфіменко, О. В. Занько https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214773 2020-11-19T14:20:14Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Concept of complications of reproductive aging in women for anti-aging therapy. Literature review Концепция осложнений репродуктивного старения женщин для проведения антивозрастной терапии. Обзор литературы Концепція ускладнень репродуктивного старіння жінок для проведення антивікової терапії. Огляд літератури Dubossarska, Z. M. Dubossarska, Y. O. Grek, L. P. Radchenko, V. V. quality of life reproductive aging menopausal hormone therapy якість життя репродуктивне старіння менопаузальна гормональна терапія качество жизни репродуктивное старение менопаузальная гормональная терапия Modern mankind, through the development of medicine and using its scientifically grounded innovations has learned to prolong human life. In Ukraine as in the whole world there is a tendency to increase in life expectancy. Since aging is a natural physiological process, a person from time immemorial has been preoccupied with the search for the so-called “Philosophy Stone” is a substance that prevents aging.This article analyzes data from scientific publications on modern aspects of the problems associated with aging of the female body. It has been proven that aging and anti-aging processes substantiate the individualization of modern approaches to the correction of pre- and perimenopause complications. The general strategy for maintaining of women’s health in peri- and postmenopause according to the International Menopause Society includes menopausal hormone therapy, taking into accounts the therapy goals and individual risk factors. Despite all the desire to give a modern definition of aging, it is currently not possible, therefore in this literature review an attempt is made to analyze the known strategies of premature aging to develop the potential for prolonging active life.In any case, the doctor needs to correlate the benefits and risks of menopausal hormone therapy, taking into account individual risk factors and select appropriate rehabilitation methods aimed at “improving the female face” of the classic image of old age. Since the role of estrogen deficiency in the formation of perimenopausal complications and especially premature aging, is not questioned, anti-aging strategies should be considered a pathogenetically justified method of treating vasomotor, psychosomatic symptoms and sleep disorders, as well as a method of preventing metabolic syndrome. It should be remembered that hormone therapy has a number of limitations and contraindications, which is an incentive for every doctor to contribute to prolongation of the active and healthy life of women 40+ and 50+ years old. Creation of a conceptual model for overcoming the complications of reproductive aging and especially cardiovascular events, osteoporosis, cerebrovascular pathology based on the identification of risk factors will allow to develop the protective anti-aging therapy not only to prolong a woman's life, but also to improve its quality Современное человечество за счет развития медицины и применения ее научно обоснованных инноваций научилось продлевать свою жизнь. В Украине, как и во всем мире, наблюдается тенденция к увеличению продолжительности жизни. Поскольку старение – закономерный физиологический процесс, человек испокон веков озабочен поиском так называемого «философского камня» – субстанции, предотвращающей старение.В статье проанализированы данные зарубежных научных публикаций о современных аспектах проблем, связанных со старением женского организма. Доказано, что процессы старения и анти-старения обосновывают индивидуализацию современных подходов к коррекции осложнений пре- и перименопаузы. Общая стратегия поддержания здоровья женщин в пери- и постменопаузе, по данным Международного общества по менопаузе, включает менопаузальную гормональную терапию с учетом целей лечения и расчета индивидуальных факторов риска. При всем желании дать современное определение старению в настоящее время не представляется возможным, поэтому в данном обзоре сделана попытка проанализировать известные стратегии преждевременного старения для разработки потенциала продления активной жизни.В любом случае, врачу необходимо соотнести преимущества и риски менопаузальной гормональной терапии с учетом индивидуальных факторов риска и выбрать соответствующие методы реабилитации, направленные на «улучшение женского лица» классического образа старости. Поскольку роль эстрогенной недостаточности в формировании осложнений перименопаузы, а особенно преждевременного старения, не подвергается сомнению, применение стратегий антивозрастной терапии следует считать патогенетически обоснованным методом лечения вазомоторных, психосоматических симптомов и расстройств сна, а также методом профилактики метаболического синдрома. Следует помнить о ряде ограничений и противопоказаний к гормональной терапии, что является для каждого врача стимулом внести свой вклад в дело продления активной и здоровой жизни женщины в возрасте 40+ и 50+. Создание концептуальной модели преодоления осложнений репродуктивного старения, особенно сердечно-сосудистых событий, остеопороза, цереброваскулярной патологии на основе выделения факторов риска позволит разработать защитную антивозрастную терапию не только для продления жизни женщины, но и для улучшения ее качества Сучасне людство за рахунок розвитку медицини і застосування її науково обґрунтованих інновацій навчилося продовжувати своє життя. В Україні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція до збільшення тривалості життя. Оскільки старіння – закономірний фізіологічний процес, людина споконвіку стурбована пошуком так званого «філософського каменя» – субстанції, що запобігає старінню.У статті проаналізовані дані зарубіжних наукових публікацій про сучасні аспекти проблем, пов'язаних зі старінням жіночого організму. Доведено, що процеси старіння та анти-старіння обґрунтовують індивідуалізацію сучасних підходів до корекції ускладнень пре- і перименопаузи. Загальна стратегія підтримки здоров'я жінок в пери- та постменопаузі, за даними Міжнародного товариства з менопаузи, включає менопаузальну гормональну терапію з урахуванням цілей лікування та розрахунку індивідуальних чинників ризику. При всьому бажанні надати сучасне визначення старіння в даний час неможливо, тому в даному огляді зроблено спробу проаналізувати відомі стратегії передчасного старіння для розробки потенціалу продовження активного життя.У будь-якому випадку лікарю необхідно співвіднести переваги і ризики менопаузальної гормональної терапії з урахуванням індивідуальних факторів ризику і вибрати відповідні методи реабілітації, спрямовані на «поліпшення жіночого обличчя» класичного образу старості. Оскільки роль естрогенної недостатності у формуванні ускладнень перименопаузи, а особливо передчасного старіння, не піддається сумніву, застосування стратегій антивікової терапії слід вважати патогенетично обґрунтованим методом лікування вазомоторних, психосоматичних симптомів і розладів сну, а також методом профілактики метаболічного синдрому. Слід пам'ятати про ряд обмежень і протипоказань до гормональної терапії, що є для кожного лікаря стимулом зробити свій внесок у справу продовження активного та здорового життя жінки у віці 40+ та 50+.Створення концептуальної моделі подолання ускладнень репродуктивного старіння, особливо серцево-судинних подій, остеопорозу, цереброваскулярної патології на основі визначення факторів ризику дозволить розробити захисну антивікову терапію не тільки для продовження життя жінки, але й для поліпшення його якості ООО "Трилист" 2020-10-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/214773 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 54 (2020); 32-38 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 54 (2020); 32-38 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 54 (2020); 32-38 2411-1295 2309-4117 eng https://reproduct-endo.com/article/view/214773/214861 Авторське право (c) 2020 Z. M. Dubossarska, Y. O. Dubossarska, L. P. Grek, V. V. Radchenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214775 2020-11-19T14:20:14Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Immunohistochemical features of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women Иммуногистохимические особенности доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе Імуногістохімічні особливості доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі Рожковська, Н. М. Ломакіна, І. С. доброякісна гіперплазія ендометрія аденоміоз аномальні маткові кровотечі рецептори біомаркери діагностика дидрогестерон benign endometrial hyperplasia adenomyosis abnormal uterine bleedings phenotype receptors biomarkers diagnosis dydrogesterone доброкачественная гиперплазия эндометрия аденомиоз аномальные маточные кровотечения рецепторы биомаркеры диагностика дидрогестерон Hyperproliferative diseases of the endometrium play an important role in the structure of gynecological pathology, which are a spectrum of irregular morphological changes. Particularly difficult is evaluation of the phenotypic characteristics of the endometrium hyperplastic processes (EHP) in premenopausal women in the presence of an unstable menstrual cycle. Diagnosis and EHP prognosis remains a difficult task given that it can occur as focal or diffuse lesions with various structural and cytological differences.Objective of the study: to evaluate the immunohistochemical features (phenotypic variants) of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women.Material and methods. 33 premenopausal women with abnormal uterine bleeding and verified benign endometrial hyperplasia were examined. Expression of the α-receptors for estrogens type 1 (ER1), progesterone receptors and Ki-67 nuclear protein in the endometrium stroma and glands was analyzed. Micromorphometry was performed and the D-score was calculated.Results. Prevalence of comorbid lesions in patients was the combination of endometrial hyperplasia and fibroids (51.4%), cases of abnormal uterine bleedings against submucosal fibroids (13.5%), endometrial polyps (8.1%), combinations of EHP and peritoneal endometriosis (10.8%), adenomyosis and myoma (8.1%), or other combinations of endometrial and myometrial proliferative pathology. D-score for surgery averaged 1.78 ± 0.11 indicating a low risk of malignancy. There were changes after treatment in the quantitative presentation of the studied proteins in stroma and endometrial glands. Thus, before treatment in the glands was determined up to 100% of cells containing ER1 in large quantities, while after treatment their number decreased by an average of 20%. Similar dynamics was observed with progesterone receptors activity.Conclusions. The main prognostic significant phenotypes of endometrial proliferative pathology have been identified. After removing of pathologically chanced endometrium and subsequent treatment with dydrogesterone during 6 months there is prognostically positive decreasing in the ER1 density as well as the Ki-67 protein expression В структуре гинекологической патологии значительное место занимают гиперпролиферативные заболевания эндометрия, которые представляют собой спектр нерегулярных морфологических изменений. С учетом того, что при гиперпластических процессах эндометрия (ГПЭ) могут иметь место очаговые или диффузные поражения с различными цитоархитектурными структурными и клеточными различиями, диагностика и прогнозирование течения ГПЭ остается сложной задачей.Цель исследования: оценка иммуногистохимических особенностей (фенотипических вариантов) доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин пременопаузального возраста.Материалы и методы. Обследованы 33 пациентки с аномальными маточными кровотечениями и верифицированной доброкачественной гиперплазией эндометрия в пременопаузе. Проведены анализ экспрессии α-рецепторов к эстрогенам типа 1 (ER1), рецепторов к прогестерону и ядерного белка Ki-67 в строме и железах эндометрия, микроморфометрия и расчет критерия D-score.Результаты. У обследованных пациенток преобладали случаи коморбидного поражения – комбинация гиперплазии эндометрия и миомы (51,4%), случаи аномальных маточных кровотечений на фоне субмукозной миомы (13,5%), полипов эндометрия (8,1%), комбинации ГПЭ и перитонеального эндометриоза (10,8%), аденомиоза и миомы (8,1%) или других комбинаций пролиферативной патологии эндометрия и миометрия. D-score до оперативного вмешательства в среднем составил 1,78 ± 0,11, что свидетельствует о малом риске малигнизации.После проведенного лечения произошли изменения количественной презентации исследуемых белков как в строме, так и железах эндометрия. Так, до лечения в железах определялось до 100% клеток, содержащих ER1 в большом количестве, тогда как после проведенного лечения их количество уменьшилось в среднем на 20%. Подобная динамика наблюдалась и в отношении активности прогестероновых рецепторов. Выводы. Определены основные прогностически значимые фенотипы доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе. После удаления патологического эндометрия с последующим лечением дидрогестероном в течение 6 месяцев происходит уменьшение плотности ER1, а также экспрессии белка Ки-67, что является прогностически благоприятным признаком У структурі гінекологічної патології значне місце займають гіперпроліферативні захворювання ендометрія, які являють собою спектр нерегулярних морфологічних змін. З урахуванням того, що при гіперпластичних процесах ендометрія (ГПЕ) можуть мати місце вогнищеві або дифузні ураження з різноманітними цитоархітектурними структурними та клітинними відмінностями, діагностика та прогнозування перебігу ГПЕ залишається складним завданням.Мета дослідження: оцінка імуногістохімічних особливостей (фенотипових варіантів) доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку.Матеріали та методи. Обстежено 33 пацієнтки з аномальними матковими кровотечами та верифікованою доброякісною гіперплазією ендометрія в пременопаузі. Проведений аналіз експресії α-рецепторів до естрогенів типу 1 (ER1), рецепторів до прогестерону та ядерного білка Ki-67 у стромі та залозах ендометрія, мікроморфометрія та розрахунок критерію D-score.Результати. В обстежених пацієнток переважали випадки коморбідного ураження – комбінація гіперплазії ендометрія та міоми (51,4%), випадки аномальних маткових кровотеч на фоні субмукозної міоми (13,5%), поліпів ендометрія (8,1%), комбінації ГПЕ та перитонеального ендометріозу (10,8%), аденоміозу та міоми (8,1%) або інших комбінацій проліферативної патології ендометрія та міометрія. D-score до оперативного втручання в середньому склав 1,78 ± 0,11, що свідчить про малий ризик малігнізації.Після проведеного лікування відбулися зміни кількісної презентації досліджуваних білків як у стромі, так і в залозах ендометрія. Так, до лікування у залозах визначалося до 100% клітин, що містять ER1 у великій кількості, тоді як після проведеного лікування їхня кількість зменшилася в середньому на 20%. Подібна динаміка спостерігалася й стосовно активності прогестеронових рецепторів.Висновки. Визначені основні прогностично значущі фенотипи доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі. Після видалення патологічного ендометрія з наступним лікуванням дидрогестероном протягом 6 місяців відбувається зменшення щільності ER1, а також експресії білка Кі-67, що є прогностично сприятливою ознакою ООО "Трилист" 2020-10-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/214775 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 54 (2020); 39-45 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 54 (2020); 39-45 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 54 (2020); 39-45 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/214775/214862 Авторське право (c) 2020 Н. М. Рожковська, І. С. Ломакіна https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/232844 2021-05-28T14:30:27Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

New approaches to prophylaxis of endometrium hyperplasia relaps in premenopausal women Новые подходы к профилактике рецидива гиперплазии эндометрия у женщин пременопаузального возраста Нові підходи до профілактики рецидивів гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі Бенюк, В.О. Гінзбург, В.Г. Говсєєв, Д.О. Олешко, В.Ф. Ковалюк, Т.В. Кравченко, Ю.В. Лучко, А.С. endometrial hyperplasia metabolic syndrome premenopausal period Depapilin гиперплазия эндометрия метаболический синдром пременопаузальный период Депапилин гіперплазія ендометрія метаболічний синдром пременопаузальний період Депапілін Research aim: to evaluate the effectiveness of therapy aimed at preventing endometrial hyperplasia recurrence in premenopausal women.Materials and methods. Clinical and paraclinical examinations of 76 premenopausal women were carried out. Transvaginal ultrasound was performed, levels of estradiol, progesterone, homocysteine, folic acid, serum HOMA index evaluated, body mass index and blood pressure assessed. Women were divided into two groups after histological results obtained: the main group included 40 women who received oral progestins (dydrogesterone 10 mg) twice a day in combination with Depapilin® 395 mg twice a day; the comparison group included 36 women who received only oral progestins (dydrogesterone 10 mg) twice a day. Comparison of the therapy effectiveness was performed 6 and 9 months after the start of treatment.Results. Endometrial thickness stabilized within 9 months in women of the main group, and was within the physiological norm (before treatment – 22 ± 3.1 mm, 6 months after the start of treatment – 8,3 ± 0.46 mm, after 9 months – 9,7 ± 0.31 mm, p <0.05). The positive treatment effect consisted in a significant decrease in the frequency of endometrial hyperplasia recurrence, which was 17 (17.5%) cases in the main group and 16 (44.4%) cases in the comparison group (p <0.05). Women of the main group also showed stable normalization of the level of estrogen and progesterone, a steady decrease in the level of homocysteine and a synergistic increase in the level of folic acid, normalization of blood pressure and reduction of body mass index.Conclusions. Depapilin® inclusion in the basic therapy of endometrial hyperplasia in premenopausal aged women is pathogenetically justified due to the complex effect of the drug components on the extragonadal estrogens synthesis and the antiproliferative effect on the endometrium. Цель исследования: оценить эффективность терапии, направленной на предупреждение рецидива гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе.Материалы и методы. Проведены клинико-параклинические обследования 76 женщин пременопаузального возраста. Выполнено трансвагинальное УЗИ, определение уровней эстрадиола, прогестерона, гомоцистеина, фолиевой кислоты, индекса HOMA в сыворотке крови, индекса массы тела и артериального давления. После получения гистологических результатов женщины были разделены на две группы: в основную группу вошли 40 женщин, получавших пероральные прогестины (дидрогестерон 10 мг) дважды в сутки в сочетании с препаратом Депапилин® 395 мг дважды в сутки, в группу сравнения вошли 36 женщин, которые получали только пероральные прогестины (дидрогестерон 10 мг) дважды в сутки. Сравнение результатов и оценку эффективности терапии проводили через 6 и 9 месяцев от начала лечения.Результаты. У женщин основной группы в течение 9 месяцев происходила стабилизация толщины эндометрия, которая находилась в пределах физиологической нормы (до лечения – 22 ± 3,1 мм, через 6 месяцев после начала лечения – 8,3 ± 0,46 мм, через 9 месяцев – 9,7 ± 0,31 мм, р < 0,05). Положительный эффект предложенной терапии заключался в достоверном снижении частоты рецидивов гиперплазии эндометрия, которая составила 17 (17,5%) случаев в основной группе и 16 (44,4%) случаев в группе сравнения (p < 0,05). У женщин основной группы также наблюдалась устойчивая нормализация уровней эстрогена и прогестерона, устойчивое снижение уровня гомоцистеина и синергическое повышение уровня фолиевой кислоты, нормализация артериального давления и снижение индекса массы тела.Выводы. Включение препарата Депапилин® в базисную терапию гиперплазии эндометрия у женщин пременопаузального возраста является патогенетически обоснованным в связи с комплексным воздействием компонентов препарата на экстрагонадный синтез эстрогенов и антипролиферативным влиянием на эндометрий. Мета дослідження: оцінити ефективність терапії, спрямованої на попередження рецидиву гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі.Матеріали і методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 76 жінок пременопаузального віку. Виконане трансвагінальне УЗД, визначення рівнів естрадіолу, прогестерону, гомоцистеїну, фолієвої кислоти, індексу HOMA в сироватці крові, індексу маси тіла й артеріального тиску. Після отримання гістологічних результатів жінки були розділені на дві групи: в основну групу увійшли 40 жінок, які двічі на добу отримували пероральні прогестини (дидрогестерон 10 мг) в поєднанні з препаратом Депапілін® 395 мг, в групу порівняння – 36 жінок, які отримували тільки пероральні прогестини (дидрогестерон 10 мг) двічі на добу. Порівняння результатів та оцінку ефективності терапії проводили через 6 та 9 місяців від початку лікування.Результати. У жінок основної групи протягом 9 місяців відбувалась стабілізація товщини ендометрія, яка знаходилась в межах фізіологічної норми (до лікування – 22 ± 3,1 мм, через 6 місяців після початку лікування – 8,3 ± 0,46 мм, через 9 місяців – 9,7 ± 0,31 мм, р < 0,05). Позитивний ефект запропонованої терапії полягав у достовірному зниженні частоти рецидивів гіперплазії ендометрія, яка склала 17 (17,5%) випадків у основній групі та 16 (44,4%) випадків у групі порівняння (p < 0,05). В основній групі також мали місце стійка нормалізація рівня естрогену й прогестерону, стійке зниження рівня гомоцистеїну та синергічне підвищення рівня фолієвої кислоти, нормалізація артеріального тиску та зниження індексу маси тіла.Висновки. Включення препарату Депапілін® до базисної терапії гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку є патогенетично обґрунтованим у зв'язку з комплексним впливом компонентів препарату на екстрагонадний синтез естрогенів та антипроліферативним впливом на ендометрій. ООО "Трилист" 2021-05-27 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/232844 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 58 (2021); 63-72 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 58 (2021); 63-72 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 58 (2021); 63-72 2411-1295 2309-4117 ukr eng https://reproduct-endo.com/article/view/232844/231703 https://reproduct-endo.com/article/view/232844/231704 Авторське право (c) 2021 В.О. Бенюк, В.Г. Гінзбург, Д.О. Говсєєв, В.Ф. Олешко, Т.В. Ковалюк, Ю.В. Кравченко, А.С. Лучко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/232905 2021-05-30T08:00:52Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Search of ways to menopausal hormonal therapy and correction of bacterial vaginosis against the climacteric syndrome Поиск путей к менопаузальной гормональной терапии и коррекции бактериального вагиноза на фоне климактерического синдрома Пошук шляхів до менопаузальної гормональної терапії та корекції бактеріального вагінозу на фоні клімактеричного синдрому Резніченко, Г.І. Резніченко, Н.Ю. менопауза бактериальный вагиноз лечение качество жизни менопауза бактеріальний вагіноз лікування якість життя menopause bacterial vaginosis treatment quality of life Study objective: optimization of the treatment of climacteric syndrome (CS) and improvement of the life quality in women with bacterial vaginosis (BV) during menopause. Materials and methods. 58 women with natural menopause were examined, 38 of whom were diagnosed with BV. To correct the CS patient used the drug 17β-estradiol Divigel transdermal in combination with micronized progesterone orally. Patients with BV were divided into 2 subgroups: 15 women received standard treatment with metronidazole gel (comparison subgroup), 23 women additionally used Lactagel (main subgroup). The control group included 20 patients with CS without BV. The severity of CS was assessed with MRS scale. Microscopic and bacteriological examination of vaginal discharge was performed to determine the infectious agent, and the species composition of pathogens was determined with a polymerase chain reaction. BV was diagnosed according to Amsel criteria. CQLS questionnaire was used to assess the quality of life of patients with BV. The treatment effectiveness was assessed after 1 and 3 months from the start of treatment.Results. Divigel in women with uterus in combination with oral micronized progesterone has shown high efficiency in the CS correction within a month from the start of treatment. The most significant was the decrease in neurovegetative and psychoemotional symptoms after 3 months from the start of treatment. Lactagel in the therapy of patients with BV on the background of CS allowed increasing the lactobacilli content to the value in patients without BV, restoring the normal vaginal biotope and preventing of the disease recurrence, in contrast to the subgroup of patients who received standard treatment. Lactagel made it possible to improve the life quality of patients to an average level and to increase the overall level of life satisfaction, in contrast to the subgroup with standard treatment where these levels have remained low.Conclusions. Developed approaches to menopausal hormone therapy and BV therapy against the background of natural menopause allows optimizing treatment, improving the life quality of patients, which allows recommending them for widespread use in clinical practice. Цель исследования: оптимизация подходов к лечению климактерического синдрома (КС) и улучшение качества жизни у женщин с бактериальным вагинозом (БВ) на фоне менопаузы.Материалы и методы. Обследовано 58 женщин с естественной менопаузой, у 38 из которых был диагностирован БВ. Для коррекции менопаузального синдрома пациентки применяли препарат 17β-эстрадиола Дивигель трансдермально в сочетании с микронизированным прогестероном перорально. Пациентки с БВ на фоне менопаузы были разделены на 2 подгруппы: 15 женщин получали стандартное лечение гелем метронидазола (подгруппа сравнения), 23 дополнительно применяли Лактагель (основная подгруппа). В контрольную группу вошли 20 пациенток с КС без БВ. Степень тяжести КС оценивали по шкале MRS. Для определения наличия инфекционного агента проводилось микроскопическое и бактериологическое исследование выделений из влагалища, определение видового состава возбудителей с помощью полимеразной цепной реакции. Диагностика БВ проводилась по критериям Амселя. Для оценки качества жизни пациенток с БВ использовался стандартный опросник CQLS. Эффективность лечения оценивали через 1 и 3 месяца от его начала.Результаты. Применение Дивигеля у женщин с сохраненной маткой в сочетании с микронизированным прогестероном перорально показало высокую эффективность в коррекции КС уже через месяц от начала лечения. Наиболее выразительным было уменьшение нейровегетативных и психоэмоциональных симптомов через 3 месяца от начала лечения. Включение препарата Лактагель в терапию пациенток с БВ на фоне КС позволило повысить содержание лактобактерий до показателей пациенток без БВ, восстановить нормальный биотоп влагалища и предотвратить рецидивы заболевания, в отличие от подгруппы больных, которая получала стандартное лечение. Применение Лактагеля в терапии позволило повысить качество жизни пациенток до среднего уровня и поднять общий уровень удовлетворения жизнью, в отличие от подгруппы женщин со стандартным лечением, где эти уровни остались низкими.Выводы. Использование разработанных подходов к менопаузальной гормональной терапии и терапии БВ на фоне естественной менопаузы позволяет оптимизировать лечение, улучшить качество жизни пациенток, что дает основание рекомендовать их для широкого внедрения в клиническую практику. Мета дослідження: оптимізація підходів до лікування клімактеричного синдрому (КС) та покращення якості життя жінок із бактеріальним вагінозом (БВ) на фоні менопаузи.Матеріали та методи. Обстежено 58 жінок з природною менопаузою, у 38 з яких було діагностовано БВ. Для корекції менопаузального синдрому пацієнтки застосовували препарат 17β-естрадіолу Дивігель трансдермально в поєднанні з мікронізованим прогестероном перорально. Пацієнток з БВ на фоні менопаузи було розділено на 2 підгрупи: 15 жінок отримували стандартне лікування гелем метронідазолу (підгрупа порівняння), 23 додатково застосовували Лактагель (основна підгрупа). У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з КС без БВ. Ступінь тяжкості КС оцінювали за шкалою MRS. Для визначення наявності інфекційного агента проводилося мікроскопічне і бактеріологічне дослідження виділень із піхви, визначення видового складу збудників за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Діагностика БВ проводилась за критеріями Амселя. Для оцінки якості життя пацієнток в БВ використовувався стандартний опитувальник CQLS. Ефективність лікування оцінювали через 1 та 3 місяці від його початку. Результати. Застосування Дивігелю у жінок зі збереженою маткою у поєднанні з мікронізованим прогестероном перорально показало високу ефективність у корекції КС вже через місяць від початку лікування. Найбільш виразним було зменшення нейровегетативних та психоемоційних симптомів через 3 місяці від початку лікування. Включення препарату Лактагель до терапії пацієнток з БВ на фоні КС дало змогу підвищити вміст лактобактерій до показників, що були у пацієнток без БВ, відновити нормальний біотоп піхви та запобігти рецидивам захворювання, на відміну від підгрупи хворих, яка отримувала стандартне лікування. Застосування Лактагелю в терапії дозволило підвищити якість життя пацієнток до середнього рівня та покращити загальний рівень задоволення життям, на відміну від підгрупи жінок зі стандартним лікуванням, де ці рівні залишились низькими.Висновки. Використання розроблених підходів до менопаузальної гормональної терапії і терапії БВ на фоні природної менопаузи дозволяє оптимізувати лікування, покращити якість життя пацієнток, що дає підставу рекомендувати їх до широкого впровадження в клінічну практику. ООО "Трилист" 2021-05-27 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/232905 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 58 (2021); 73-78 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 58 (2021); 73-78 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 58 (2021); 73-78 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/232905/231705 Авторське право (c) 2021 Г.І. Резніченко, Н.Ю. Резніченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/249892 2021-12-29T14:03:09Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Oral cavity status in menopausal and postmenopausal women : Literature review Состояние ротовой полости у женщин периоде менопаузы и постменопаузы: Обзор литературы Стан ротової порожнини жінок у періоді менопаузи та постменопаузи: Огляд літератури Мазур, І.П. Габаль, В.А. Дрогомирецька, М.С. Лихота, К.М. menopause postmenopause periodontitis osteoporosis менопауза постменопауза пародонт остеопороз менопауза постменопауза пародонт остеопороз The purpose of this review was to analyze and summarize the available literature data on changes of oral tissues in menopausal/postmenopausal women. We searched for the relevant references in Pubmed database using appropriate key words. We had revealed about 3,500 references on these topics and analyzed the most relevant. Postmenopausal women have an increased risk of the decrease of bone mineral density due to estrogen deficiency. Estrogens induce osteoclast apoptosis and intensity of this protective mechanism decreases after the cessation of menstruation. Most cross-sectional radiographic studies have confirmed an association between age-related osteoporosis and decreased alveolar bone height. It has been established that postmenopausal women with generalized chronic periodontitis are characterized by severe destruction of the periodontium, which progresses in parallel to a decrease in bone mineral density. Sex hormones maintaining bone integrity and strength, involved in regulating the proliferation, differentiation, and growth of keratinocytes and fibroblasts of the gums. The effect of low estrogen levels on keratinization of the gum epithelium and decreased salivation can lead to menopausal gingivostomatitis. Estrogen deficiency also adversely affects the microenvironment of gingival sulcus, including the composition and circulation of crevicular fluid. Postmenopausal women have lower salivary pH and lower salivation, which is associated with deterioration of periodontal tissues. In addition, the postmenopausal period is characterized by the changes in the microbial composition of the oral cavity, IgG decreases in the crevicular fluid and prooxidant changes of saliva. Conclusions. The oral cavity status in menopausal and postmenopausal women undergoes significant changes: a decrease in bone mineral density, dryness of mucous membranes, microbiome changes, and activation of oxidative and immune processes. These changes necessitate regular examinations, timely treatment and application of all measures of preventive dentistry. There is also a need for randomized clinical trials and create standardized guidelines for the management of postmenopausal patients with periodontal disease. Целью обзора стал анализ и обобщение имеющихся литературных данных об изменениях в тканях ротовой полости у женщин в периоде менопаузы/постменопаузы. Был проведен поиск научных источников в базе данных Pubmed по соответствующим ключевым словам. Выявлено около 3500 источников на указанную тему и проанализированы наиболее релевантные из них. Женщинам в постменопаузе присущ повышенный риск снижения минеральной плотности костной ткани вследствие дефицита эстрогенов. Эстрогены индуцируют апоптоз остеокластов, а после прекращения менструаций интенсивность этого защитного механизма снижается. Большинство кросс-секционных исследований рентгенологически подтвердили связь между возрастным остеопорозом и уменьшением высоты альвеолярного отростка. Установлено, что женщинам в постменопаузе с распространенным хроническим пародонтитом присуща тяжелая деструкция пародонта, которая прогрессирует при снижении минеральной плотности костной ткани. Кроме поддержки целостности и прочности костей, половые гормоны участвуют в регуляции пролиферации, дифференциации и роста кератиноцитов и фибробластов десен. Влияние сниженного уровня эстрогенов на кератинизацию эпителия десен в сочетании с уменьшением слюноотделения может приводить к менопаузальному гингивостоматиту. Дефицит эстрогенов также неблагоприятно влияет на микроокружение зубо-десневой борозды, в том числе на состав и циркуляцию кревикулярной жидкости. У женщин в постменопаузе наблюдается снижение рН слюны и уменьшение объема слюноотделения, что ассоциируется с ухудшением состояния тканей пародонта. Кроме того, постменопаузальному периоду присущи изменения микробного состава ротовой полости, снижение содержания иммуноглобулинов типа G в кревикулярной жидкости и прооксидантные изменения состава слюны. Выводы. Состояние полости рта женщин в периоде менопаузы и постменопаузы претерпевает значительные изменения: уменьшение минеральной плотности костной ткани, развитие сухости слизистых оболочек, изменения микробиома, активация окислительных и иммунных процессов. Эти изменения обусловливают потребность в регулярных осмотрах, своевременном лечении и применении всех мер превентивной стоматологии. Необходимо также проведение рандомизированных клинических исследований и создание стандартизированных рекомендаций по ведению пациенток в постменопаузе с пародонтологическими заболеваниями.  Метою огляду став аналіз та узагальнення наявних літературних даних щодо змін у тканинах ротової порожнини в жінок у періоді менопаузи/постменопаузи. Було проведено пошук наукових джерел у базі даних Pubmed за відповідними ключовими словами. Виявлено близько 3500 джерел на вказану тематику і проаналізовано найбільш релевантні з них. Жінкам у постменопаузальному періоді притаманний підвищений ризик зниження мінеральної щільності кісткової тканини внаслідок дефіциту естрогенів. Естрогени індукують апоптоз остеокластів, а після припинення менструацій інтенсивність цього захисного механізму знижується. Більшість крос-секційних досліджень рентгенологічно підтвердили зв'язок між віковим остеопорозом і зменшенням висоти альвеолярного відростка. Встановлено, що жінкам у постменопаузальному періоді з генералізованим хронічним пародонтитом властивий тяжкий перебіг деструктивних процесів у тканинах пародонту, який прогресує при зниженні мінеральної щільності кісткової тканини. Крім підтримки цілісності й міцності кісток, статеві гормони беруть участь у регуляції проліферації, диференціації та росту кератиноцитів і фібробластів ясен. Вплив зниженого рівня естрогенів на кератинізацію епітелію ясен у поєднанні зі зменшенням слиновиділення може призводити до менопаузального гінгівостоматиту. Дефіцит естрогенів також несприятливо впливає на мікрооточення зубо-ясенної борозни, зокрема на склад і циркуляцію кревікулярної рідини. У жінок у постменопаузі спостерігається нижчий рН слини і менший об’єм слиновиділення, що асоціюється з погіршенням стану тканин пародонту. Окрім того, постменопаузальному періоду притаманні зміни мікробного складу ротової порожнини, зниження вмісту імуноглобулінів типу G у кревікулярній рідині та прооксидантні зміни складу слини.Висновки. Стан ротової порожнини жінок у періоді менопаузи та постменопаузи зазнає значних змін: зменшення мінеральної щільності кісткової тканини, розвитку сухості слизових оболонок, змін мікробіому, активації окисних та імунних процесів. Ці зміни зумовлюють потребу в регулярних оглядах, своєчасному лікуванні та застосуванні всіх заходів превентивної стоматології. Необхідне також проведення рандомізованих клінічних досліджень і створення стандартизованих рекомендацій щодо ведення пацієнток у постменопаузі з пародонтологічними захворюваннями. ООО "Трилист" 2021-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/249892 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 62 (2021); 80-84 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 62 (2021); 80-84 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 62 (2021); 80-84 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/249892/248324 Авторське право (c) 2021 І.П. Мазур, В.А. Габаль, М.С. Дрогомирецька, К.М. Лихота http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/259278 2022-06-17T10:34:45Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Clinical and morphological features of post-castration syndrome in women after surgical menopause Клініко-морфологічні особливості посткастраційного синдрому в жінок після хірургічної менопаузи Бутіна, Л.І. Ольшевська, О.В. Шелестова, Л.П. Ханча, Ф.О. post-castration syndrome uterine leiomyoma surgical menopause clinical and morphological features посткастраційний синдром лейоміома матки хірургічна менопауза клініко-морфологічні особливості Research objective: to assess the clinical and morphological features of the course of post-castration syndrome (PS) in women after surgical menopause.Materials and methods. The main group (with surgical menopause) consisted of 67 women aged 45 to 55 years, who underwent surgical treatment with removal of the uterus with or without appendages. 30 women with natural menopause were included in the comparison group.The assessment of morphological changes in the reproductive organs in both groups was carried out according to the results of the histological examination of reproductive organs removed during the operation, and according to the results of the pathological examination of endometrium after curettage of uterine mucosa.Results. The leading indication for surgical treatment, which led to surgical menopause, was uterine leiomyoma in 71.1% of women. Extirpation of the uterus was performed in 64.2% of patients, complete exclusion of ovarian function was observed in 68.7%.There was a deficiency of estrogen in women with surgical menopause, even before the operation, as evidenced by the presence of morphological signs of hypoestrogenism in the form of endometrial atrophy in 41.8% of them, which is 6.2 times (p < 0.001) more often compared with women with natural menopause.The morphological signs of the inflammatory process in reproductive organs in more than half of women with surgical menopause (significantly more than in women with natural menopause, p < 0.001) increase the likelihood of depletion of the ovarian hormonal function and increase the intensity of PS symptoms. This is evidenced by a significant 2.8-fold increase in women with surgical menopause in the frequency of severe PS and the median of the modified Kupperman index compared with women with natural menopause (p < 0.001). The decrease in the ovarian hormonal function in women after surgical menopause increases the frequency of ovarian cysts by 12 times compared with women with natural menopause (p < 0.001).Conclusions. It is necessary to establish the significance of the investigated clinical and morphological features observed in women with surgical menopause to predict the severity of PS in them. Мета дослідження: оцінити клініко-морфологічні особливості перебігу посткастраційного синдрому (ПС) у жінок після хірургічної менопаузи.Матеріали та методи. Основну групу дослідження (з хірургічною менопаузою) становили 67 жінок віком від 45 до 55 років, яким було проведено оперативне лікування з видаленням матки з придатками чи без них. 30 жінок із природною менопаузою увійшли до групи порівняння. Оцінювання морфологічних змін репродуктивних органів учасниць обох груп проводили за результатами патогістологічного дослідження репродуктивних органів, видалених при операції, та за результатами патогістологічного дослідження ендометрію після вишкрібання слизової оболонки порожнини матки. Результати. Найчастішим показанням для оперативного лікування, яке призводило до хірургічної менопаузи, була лейоміома матки – у 71,1% жінок. Екстирпацію матки виконано 64,2% пацієнток, повне вимкнення функції яєчників спостерігалось у 68,7% осіб.У жінок із хірургічною менопаузою ще до операції існує дефіцит естрогенів, про що свідчить наявність у 41,8% з них морфологічних ознак гіпоестрогенії у вигляді атрофії ендометрію, що в 6,2 раза (p < 0,001) частіше порівняно з жінками з природною менопаузою. Наявність у понад половини жінок із хірургічною менопаузою морфологічних ознак осередків запального процесу в репродуктивних органах (що вірогідно більше (p < 0,001), ніж у жінок із природною менопаузою) підвищує ймовірність виснаження гормональної функції яєчників та інтенсивність симптомів ПС. На це вказує вірогідне збільшення у 2,8 раза у жінок із хірургічною менопаузою частоти тяжкого ступеня ПС і медіани модифікованого індексу Купермана порівняно з жінками з природною менопаузою (p <0,001). Зниженню гормональної функції яєчників у жінок після хірургічної менопаузи сприяє збільшення в них частоти кіст яєчників у 12 разів, порівняно з особами з клімактеричним синдромом після природної менопаузи (p < 0,001).Висновки. Необхідно встановити значення досліджених клініко-морфологічних особливостей, що спостерігаються в жінок із хірургічною менопаузою, для прогнозування ступеня тяжкості перебігу ПС у цих пацієнток. ООО "Трилист" 2022-05-27 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/259278 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 63-64 (2022); 92-96 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 63-64 (2022); 92-96 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 63-64 (2022); 92-96 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/259278/255948 Авторське право (c) 2022 Л.І. Бутіна, О.В. Ольшевська, Л.П. Шелестова, Ф.О. Ханча http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265133 2022-09-26T08:04:50Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Resolution of the III International menopause expert forum Резолюція ІІІ Міжнародного форуму експертів з питань менопаузи -, - резолюція Асоціація гінекологів-ендокринологів України Міжнародний форум експертів з питань менопаузи менопаузальна гормональна терапія рак молочної залози венозна тромбоемболія артеріальна гіпертензія міома матки прихильність до терапії resolution Ukrainian Association of Gynaecology-Endocrinology International Menopause Expert Forum menopause hormone therapy breast cancer venous thromboembolism arterial hypertension uterine fibroids treatment adherence The III International Menopause Expert Forum took place on November 24, 2021. The working group of the expert council included leading experts in endocrine gynaecology from Belarus, Armenia, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Uzbekistan, and Ukraine.To date, menopause hormone therapy (MHT) initiated during the “therapeutic window of opportunity” has proved to have a protective effect against various age-associated diseases. Despite this, the percentage of women using MHT remains low and, for example, in Ukraine and Kazakhstan, equals nearly 2%. However, only one in four of these women have been using MHT for more than a year. The main reasons for such low percentage of women using MHT are as follows:1. Low patient adherence to MHT (due to misunderstanding of the menopause factors, menopause symptoms, treatments, hormonophobia, poor communication with healthcare professionals etc.).2. Healthcare professional’s vigilance due to the possible risks associated with MHT (breast cancer, venous thromboembolism, cardiovascular diseases etc.).3. Healthcare professionals face difficulties during the MHT prescription or subsequent patient management (unplanned haemorrhages, concomitant pathologies in a woman, i.e. fibroids, varicose veins, arterial hypertension etc.). Aiming to improve medical care for menopausal women, experts attending the Forum focused on the latest data on the risks of breast cancer and venous thromboembolism, MHT effect on the risk of coronary heart disease and arterial hypertension, the potential of prescribing MHT to patients with uterine myoma and on increasing treatment adherence. 24 листопада 2021 р. відбувся ІІІ Міжнародний форум експертів з питань менопаузи. До складу робочої групи експертної ради ввійшли провідні фахівці в галузі ендокринної гінекології з Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та України.На сьогодні доведено, що менопаузальна гормональна терапія (МГТ), розпочата в період «вікна» терапевтичних можливостей, має захисний ефект щодо різних захворювань, асоційованих з віком. Незважаючи на це, відсоток жінок, які використовують МГТ, залишається низьким. Так, в Україні і Казахстані таких жінок близько 2%. При цьому лише одна з чотирьох цих жінок застосовує МГТ понад рік. Основними підставами для такого низького застосування МГТ є:1. Низька прихильність пацієнток до МГТ (через нерозуміння чинників менопаузи, її проявів, методів терапії, гормонофобію, відсутність налагодженого діалогу з лікарем та ін.).2. Настороженість лікарів через ймовірні ризики на тлі застосування МГТ (раку молочної залози, венозної тромбоемболії, серцево-судинних захворювань тощо).3. Труднощі, з якими стикається лікар під час призначення МГТ чи подальшого ведення пацієнток (незаплановані кровотечі, супутня патологія у жінки, як-от: міоми, варикозне розширення вен, артеріальна гіпертензія тощо). Для покращення медичного супроводу жінок у менопаузі в межах IІI Форуму експерти акцентували увагу на новітніх даних щодо ризиків раку молочної залози і венозної тромбоемболії, впливі МГТ на ризик ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії, можливостях призначення МГТ пацієнткам з міомою матки й підвищенні прихильності жінок до терапії. ООО "Трилист" 2022-08-09 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/265133 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 65 (2022); 80-88 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 65 (2022); 80-88 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 65 (2022); 80-88 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/265133/261168 Авторське право (c) 2022 - http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265138 2022-09-26T08:04:50Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The features of optimal nonhormonal therapy of vegetative disorders among women with postmenopause Особливості оптимальної негормональної терапії вегетативних розладів у жінок у період постменопаузи Коньков, Д.Г. Таран, О.А. Рудь, В.О. Кливак, В.В. постменопауза вегетативні розлади фітотерапія Cimicifuga racemosa Віта-мелатонін postmenopause vegetative disorders phytotherapy Cimicifuga racemosa Vitae-Melatonin Objectives: to evaluate the clinical effectiveness of the Vitae-Melatonin in the complex treatment of vegetative disorders in postmenopausal women.Materials and methods. The 64 postmenopausal women who complained of vegetative disorders were included in our prospective study. Patients were divided into clinical groups. The first group consisted of 31 women who were prescribed a herbal preparation of Cimicifuga racemosa extract – 30 mg/day for 3 months. The second group included 33 patients who received in addition to the herbal medicine Vitae-Melatonin 3 mg/day every evening 2 hours before bedtime for 1 month. The clinical effectiveness of the therapy was assessed 1, 2 and 3 months after the start of treatment based on the dynamics of psychological disorders, somatic symptoms, vasomotor and sexual disorders, sleep problems and satisfaction with the therapy.Results. The use of herbal medicine containing Cimicifuga rhizome extract alone or in combination with Vitae-Melatonin in postmenopausal women significantly reduced the manifestations of vegetative disorders, including psychological and dyssomnia in a month from the start of therapy. After 3 months from the start of therapy, the advantage of combined therapy involving Vitae-Melatonin compared to the monotherapy of Cimicifuga rhizome was marked by a significant reduction of psychological disorders, somatic symptoms, vasomotor disorders and sleep problems (р = 0.003, р = 0.01, р = 0.02 and p = 0.015, respectively). Patient satisfaction with the combined therapy of vegetative disorders during the menopause compared to monophytotherapy was probably higher (risk ratio 1.63, 95% confidence interval 1.09–2.44, p = 0.018). There was no significant difference between the two research groups regarding side effects during and after the use of the drugs (p > 0.05).Conclusions. The use of Vitae-Melatonin at a dose of 3 mg/day in addition to phytotherapy in postmenopausal women had a clear clinical effect, which was a significant reduction of vegetative disorders, both compared to the initial indicators and in comparison with monophytotherapy. Results of the study showed the safety of melatonin, as well as the willingness of participants to continue using melatonin after 3 months of the treatment. Мета дослідження: оцінити клінічну ефективність використання препарату Віта-мелатонін у комплексному лікуванні вегетативних порушень при постменопаузі.Матеріали та методи. До дослідження включено 64 жінок у постменопаузі, які скаржилися на вегетативні розлади. Пацієнтки були розподілені на клінічні групи. Першу групу становила 31 жінка, яким призначали фітопрепарат екстракту кореневища циміцифуги (Cimicifuga racemosa) у дозі 30 мг/добу впродовж 3 місяців. До другої групи ввійшли 33 пацієнтки, які додатково до фітопрепарату отримували Віта-мелатонін 3 мг/добу щовечора за 2 години перед сном протягом 1 місяця. Оцінювання клінічної ефективності терапії проводили за 1, 2 та 3 місяці від початку лікування за динамікою психологічних порушень, соматичних симптомів, вазомоторних і сексуальних розладів, проблем зі сном та рівнем задоволеності терапією.Результати. Використання фітопрепарату екстракту кореневища циміцифуги самостійно та в комбінації з препаратом Віта-мелатонін у жінок у постменопаузі за місяць від початку терапії сприяло достовірному зменшенню проявів вегетативних порушень, зокрема психологічних і дисомнічних. За 3 місяці від початку лікування перевага комбінованої терапії із залученням препарату Віта-мелатонін проти монопризначення препарату кореневища циміцифуги полягала в достовірному зменшенні психологічних порушень, соматичних симптомів, вазомоторних розладів і проблем зі сном (р = 0,003, р = 0,01, р = 0,02 та р = 0,015 відповідно). Задоволення пацієнток комбінованою терапією вегетативних розладів у період менопаузи проти монофітотерапії було вірогідно більшим (співвідношення ризиків 1,63, 95% довірчий інтервал 1,09–2,44, р = 0,018). Достовірної різниці між двома групами дослідження щодо побічних ефектів під час та після застосування препаратів не виявлено (р > 0,05). Висновки. Використання препарату Віта-мелатонін у дозі 3 мг/добу додатково до фітотерапії в жінок у постменопаузі мало виразний клінічний ефект, що полягав у значному зменшенні вегетативних порушень як щодо початкових показників, так і порівняно з монофітотерапією. Результати дослідження продемонстрували безпеку мелатоніну, а також готовність учасниць продовжувати використовувати препарат за 3 місяці після лікування. ООО "Трилист" 2022-08-09 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/265138 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 65 (2022); 90-96 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 65 (2022); 90-96 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 65 (2022); 90-96 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/265138/261169 Авторське право (c) 2022 Д.Г. Коньков, О.А. Таран, В.О. Рудь, В.В. Кливак http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265140 2022-09-26T08:04:50Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Innovative medical technologies for the treatment of urinary tract infections in peri- and postmenopausal women Інноваційні медичні технології лікування інфекцій сечовивідних шляхів у жінок у пери- та постменопаузі Кравченко, О.В. uncomplicated urinary tract infections treatment perimenopause postmenopause неускладнені інфекції сечовивідних шляхів лікування перименопауза постменопауза Objectives: to evaluate the effectiveness of Utipro Plus AF for uncomplicated urinary tract infections in women in the peri- and postmenopausal period.Materials and methods. The study included 45 patients aged 48–70 years with verified uncomplicated urinary tract infection. All patients received antimicrobial agents in accordance with approved guidelines. 25 women (main group) also received Utipro Plus AF, 20 women (control group) received only antimicrobial agents. The effectiveness of treatment was assessed on the 6th, 11th, 30th and 75th day of observation. Efficiency criteria were a decrease in the intensity of clinical symptoms, a decrease in the number of relapses, and bacterial sanitation based on the results of urine cultures (≤ 103 CFU/ml). Results. Clinical picture changed dramatically in the patients of the examined groups after treatment. Main group had no urinary incontinence, imperative urges to urinate, the frequency of dysuria disorders decreased by three times in this group, pain in the lower abdomen and burning sensation during urination were 5 times less common. Recurrences of urinary tract infections were noted in both groups by bacteriological and symptomatic criteria, but their frequency was much lower in the group that received Utipro Plus AF in addition to antibiotics. The number of positive results of urine cultures on the 75th day of observation decreased to 16% in the main group, and to 65% in the control group. Recurrences of urinary tract infections according to clinical criteria on the 75th day of observation were verified in 3 patients of the main group and in 12 patients in the control group. Conclusions. The medical product Utipro Plus AF effectively reduces bacteriological and clinical signs of uncomplicated urinary tract infections, which makes its use advisable as an additional agent to antibiotic therapy in women with uncomplicated urinary tract infections in peri- and postmenopausal period. Мета дослідження: оцінити ефективність використання препарату Утіпро Плюс АФ при неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів у жінок у пери- і постменопаузальному періоді. Матеріали і методи. Під наглядом перебували 45 пацієнток віком 48–70 років із верифікованою неускладненою інфекцією сечовивідних шляхів. Усі пацієнтки отримували протимікробні засоби відповідно до затверджених рекомендацій. 25 жінок (основна група) додатково приймали препарат Утіпро Плюс АФ, 20 жінок (контрольна група) отримували лише протимікробні засоби. Ефективність лікування оцінювали на 6-й, 11-й, 30-й та 75-й день спостереження. Критеріями ефективності були зниження інтенсивності клінічних симптомів, зменшення кількості рецидивів, бактеріальна санація за результатами посівів сечі (≤ 103 КУО/мл). Результати. Після проведеного лікування клінічна картина кардинально змінилась у пацієнток обох груп. У жінок основної групи взагалі були відсутні нетримання сечі, імперативні позиви до сечовипускання, втричі знизилася частота дизуричних розладів, у 5 разів – болю в нижній частині живота та печіння при сечовипусканні.Рецидиви інфекцій сечовивідних шляхів зафіксовано в обох групах як за бактеріологічними, так і за симптоматичними критеріями, але їхня частота була набагато нижчою в групі, яка крім антибіотиків отримувала препарат Утіпро Плюс АФ. В основній групі кількість позитивних результатів посіву сечі на 75-й день спостереження зменшилася до 16%, у контрольній – до 65%. Рецидиви інфекцій сечовивідних шляхів за клінічними критеріями на 75-й день спостереження були верифіковані у 3 пацієнток основної групи та у 12 – контрольної.Висновки. Медичний засіб Утіпро Плюс АФ ефективно зменшує бактеріологічні та клінічні ознаки неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, що робить доцільним його застосування як додаткового засобу до антибактеріальної терапії в жінок із неускладненими інфекціями сечовивідних шляхів у пери- та постменопаузі. ООО "Трилист" 2022-08-09 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/265140 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 65 (2022); 97-100 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 65 (2022); 97-100 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 65 (2022); 97-100 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/265140/261170 Авторське право (c) 2022 О.В. Кравченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/268859 2023-04-24T20:31:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Hormonal and genetic causes of poor response to controlled ovarian stimulation in women of late reproductive age Гормонально-генетична зумовленість бідної відповіді на контрольовану оваріальну стимуляцію у жінок пізнього репродуктивного віку Бойчук, О.Г. Дорофеєва, У.С. Коломійченко, Т.В. infertility older reproductive age poor response to controlled ovarian stimulation hormones Thr307Ala and Asn680Ser polymorphisms of the FSHR gene безпліддя старший репродуктивний вік бідна відповідь на контрольовану оваріальну стимуляцію гормони поліморфізми Thr307Ala та Asn680Ser гена FSHR Objectives: to investigate the hormonal and genetic determinants of the poor response to controlled ovarian stimulation (COS) in women of late reproductive age.Materials and methods. 130 patients from assisted reproductive technology programs were examined. The main group of 80 older reproductive aged patients (35 years and older) was divided into 2 subgroups according to the POSEIDON criteria. Subgroup 1 included 34 women with a predicted poor response to COS, subgroup 2 – 46 patients with a predicted normal response to COS. The comparison group consisted of 50 patients under the age of 35 with a predicted normal response to COS.The pituitary hormones (luteinizing, follicle-stimulating hormones, prolactin), steroid hormones (testosterone, estradiol, progesterone), cortisol, anti-Mullerian hormone (AMH) and inhibin B values was determined in blood serum by the ELISA. Blood was taken on the third day of the menstrual cycle. A molecular genetic study of FSHR gene polymorphism (Ala307Thr, Ser680Asn) was performed.Results. AMH decrease, estradiol increase and inhibin B decrease in potentially poor responders to COS may be an additional indication of reduced ovarian reserve. The level of follicle-stimulating hormone increases with age, but does not have high specificity as a marker of ovarian reserve. Elevated levels of cortisol emphasize its role in reproduction and correspond to increased stress value. The effectiveness of IVF if there were 4 or more mature oocytes obtained is associated with higher levels of AMH and inhibin B, and lower estradiol and cortisol values. The multifaceted dependence of the COC effectiveness in women of older reproductive age on the parameters of the hormonal profile, confirmed by correlation analysis, reflects the complexity of the reproductive function implementation with the use of auxiliary reproductive technologies in such patients. The combination of AA/SS genotypes for the Thr307Ala and Asn680Ser polymorphisms of the FSHR gene can be an additional marker of COC inefficiency.Conclusions. Determination of the hormones levels (inhibin B, estradiol and cortisol), the study of Thr307Ala and Asn680Ser polymorphisms of the FSHR gene can provide additional information for predicting the response to COS in women of older reproductive age. Мета дослідження: дослідити гормонально-генетичну зумовленість бідної відповіді на контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) у жінок пізнього репродуктивного віку. Матеріали та методи. Обстежено 130 пацієнток із програм допоміжних репродуктивних технологій. Основну групу з 80 пацієнток старшого репродуктивного віку (35 років і старші) було розподілено на 2 підгрупи згідно з критеріями POSEIDON. До підгрупи 1 увійшли 34 жінки з прогнозованою бідною відповіддю на КОС, до підгрупи 2 – 46 пацієнток із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС. Групу порівняння становили 50 пацієнток віком до 35 років із прогнозованою нормальною відповіддю на КОС. Вміст гіпофізарних гормонів (лютеїнізувального, фолікулостимулювального гормонів, пролактину), стероїдних гормонів (тестостерону, естрадіолу, прогестерону), кортизолу, антимюллерового гормону (АМГ) та інгібіну В визначали в сироватці крові методом ELISA. Кров для цього відбирали на третій день менструального циклу. Виконано молекулярно-генетичне дослідження поліморфізму генів FSHR (Ala307Thr, Ser680Asn).Результати. Поряд зі зниженням АМГ зростання естрадіолу і зниження рівня інгібіну В у потенційно поганих відповідачів на КОС може бути додатковою вказівкою на знижений оваріальний резерв. Рівень фолікулостимулювального гормону зростає з віком, проте має невисоку специфічність як маркер оваріального резерву. Підвищений рівень кортизолу підкреслює його роль у репродукції та відповідає підвищеному рівню стресу. Ефективність проведення КОС за кількістю отриманих зрілих ооцитів 4 і більше асоціюється з вищими рівнями АМГ та інгібіну В і нижчими – естрадіолу й кортизолу. Багатопланова залежність ефективності КОС у жінок старшого репродуктивного віку від показників гормонального профілю, підтверджена кореляційним аналізом, відображає складність і комплексність реалізації репродуктивної функції із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій у таких пацієнток. Сполучення генотипів AA/SS для поліморфізмів Thr307Ala та Asn680Ser гена FSHR може бути додатковим маркером неефективності КОС. Висновки. Визначення рівня гормонів (інгібіну В, естрадіолу й кортизолу), дослідження поліморфізмів Thr307Ala та Asn680Ser гена FSHR може дати додаткову інформацію для прогнозування відповіді на КОС у жінок старшого репродуктивного віку. ООО "Трилист" 2022-08-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/268859 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 66 (2022); 62-67 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 66 (2022); 62-67 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 66 (2022); 62-67 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/268859/264415 Авторське право (c) 2022 О.Г. Бойчук, У.С. Дорофеєва, Т.В. Коломійченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/268953 2023-04-24T20:31:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Algorithms for prescribing menopausal hormone therapy in different periods of menopause Алгоритми призначення менопаузальної гормональної терапії в різні періоди менопаузи Татарчук, Т.Ф. Захаренко, Н.Ф. Регеда, С.І. Кваша, Т.І. menopausal hormone therapy menopause genitourinary syndrome of menopause treatment of estrogens deficiency individualization of therapy менопаузальна гормональна терапія менопауза генітоуринарний менопаузальний синдром лікування дефіциту естрогенів індивідуалізація терапії Menopausal hormone therapy (MHT) remains the most effective treatment for vasomotor symptoms and genitourinary syndrome of menopause. MHT, initiated in women during the “therapeutic window” to relieve symptoms of estrogens deficiency and prevent or treat osteoporosis, is the only intervention that reduces the risk of cardiovascular diseases and diabetes in healthy middle-aged women. MHT must be individualized and adapted; that is, a differentiated selection of therapy should be carried out, considering the woman’s health status and her comorbidities, as well as the MHT regimen (type, dose, route of administration and possible side effects). The article reflects the algorithms for prescribing MHT in different periods of menopause, which allow applying an individualized approach to patients who need MHT. Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) залишається найефективнішим методом лікування вазомоторних симптомів та генітоуринарного менопаузального синдрому. МГТ, ініційована в жінок у період «терапевтичного вікна» задля полегшення симптомів дефіциту естрогенів і профілактики чи лікування остеопорозу, на сьогодні є єдиним втручанням, яке знижує ризик серцево-судинних захворювань і цукрового діабету у здорових жінок середнього віку. МГТ необхідно індивідуалізувати й адаптувати, тобто здійснювати диференційований добір терапії з урахуванням стану здоров’я жінки та її супутніх захворювань, а також режиму МГТ (типу, дози, шляху введення та можливих побічних ефектів). У статті висвітлено алгоритми призначення МГТ в різні періоди менопаузи, що дають змогу застосувати індивідуалізований підхід до пацієнток, які потребують МГТ. ООО "Трилист" 2022-08-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/268953 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 66 (2022); 68-70 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 66 (2022); 68-70 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 66 (2022); 68-70 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/268953/264416 Авторське право (c) 2022 Т.Ф. Татарчук, Н.Ф. Захаренко, С.І. Регеда, Т.І. Кваша http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/268954 2023-04-24T20:31:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Clinical and ultrasound characteristics of the health status of fertile aged women, who smoke and have metabolic syndrome Клінічна та ультразвукова характеристика стану здоров’я жінок фертильного віку, які курять і мають метаболічний синдром Подольський, Вол. В. Подольський, В.В. Бугро, В.В. тютюнокуріння метаболічний синдром жінки фертильного віку ультразвукова діагностика smoking metabolic syndrome women of fertile age ultrasound diagnostics Objectives: to identify clinical and ultrasound indicators that can determine the need for further examination of fertile aged women who smoke and have metabolic syndrome (MS) regarding the risk of developing somatic pathology or diseases of the reproductive system.Materials and methods. 2 groups of women of fertile age were examined: the first group consisted of 20 women who smoked with MS, the second group included 20 women who smoked without MS. All women were interviewed using a specially designed general and reproductive health questionnaire. Ultrasound examination of the abdominal cavity and pelvic organs was performed using convex and transvaginal sensors according to existing examination protocols.Results. Women of the first group had a higher body mass index and other obesity parameters, which is typical for MS. Women of the second group smoked more cigarettes per day. The identified early onset of menstrual function in women with MS may be a manifestation of hormonal homeostasis disorders at the end of puberty with a predominance of estradiol secretion and insufficient progesterone synthesis in the second phase of the menstrual cycle. A significant amount of blood loss during menstruation and painful menstruation in women of the first group may be a manifestation of adenomyosis, which confirms by echo-positive and echo-negative inclusions in the myometrium and thickening of the uterine walls. In most patients with MS ultrasound showed multifollicular ovaries, which may point at polycystic ovary syndrome, given changes in body mass index and ovarian structure as a response on hyperestrogenemia. Prolonged manifestation of MS also negatively affected the abdominal organs, as evidenced by echo-positive inclusions in the liver and pancreas parenchyma, which is a manifestation of inflammatory diseases of these organs.Conclusions. The combination of prolonged smoking and metabolic syndrome leads to more pronounced changes in the reproductive system and abdominal organs, which in turn expands the range of recommended methods of instrumental examination for such women. Мета дослідження: визначити клінічні та ультразвукові показники, за якими можна з’ясувати необхідність подальшого обстеження жінок фертильного віку, які курять і мають метаболічний синдром (МС), щодо ризику розвитку в них соматичної патології або захворювань органів репродуктивної системиМатеріали і методи. Обстежено дві групи жінок фертильного віку: перша – 20 жінок, які курили й мали МС, друга – 20 жінок, які курили й не мали МС. Усіх жінок було опитано за допомогою спеціально розробленого опитувальника про стан загального й репродуктивного здоров’я. УЗД органів черевної порожнини та малого таза проводили із застосуванням конвексного і трансвагінального датчиків за наявними протоколами.Результати. Жінки першої групи мали вищий індекс маси тіла та інші параметри ожиріння, що є досить типовим для МС. Жінки другої групи курили більше сигарет на день. Виявлений ранній початок менструальної функції в жінок із МС може бути проявом порушень гормонального гомеостазу наприкінці пубертатного періоду з переважанням секреції естрадіолу та недостатності синтезу прогестерону в другій фазі менструального циклу. Великий обсяг крововтрати під час менструації та болісні менструації в жінок першої групи можуть бути проявом аденоміозу, що підтверджує наявність ехопозитивних і ехонегативних включень у міометрії та потовщення стінок матки. У значної кількості пацієнток з МС під час УЗД виявлено мультифолікулярні зміни в яєчниках, що може свідчити про наявність синдрому полікістозних яєчників, з огляду на зміни індексу маси тіла й структури яєчників у відповідь на гіперестрогенемію. Тривала маніфестація МС також негативно впливала на стан органів черевної порожнини, про що свідчать ехопозитивні включення в паренхімі печінки та підшлункової залози, що є проявом перенесених запальних захворювань цих органів.Висновки. Поєднання тривалого тютюнокуріння і МС призводить до більш виразних змін органів репродуктивної системи та черевної порожнини, що зі свого боку розширює спектр рекомендованих методів інструментального обстеження для таких жінок. ООО "Трилист" 2022-08-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/268954 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 66 (2022); 72-76 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 66 (2022); 72-76 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 66 (2022); 72-76 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/268954/264417 Авторське право (c) 2022 Вол. В. Подольський, В.В. Подольський, В.В. Бугро http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/268957 2023-04-24T20:31:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Menopauseal hormonal therapy and the risk of breast cancer in the light of new data: Literature review Менопаузальна гормональна терапія та ризик раку молочної залози у світлі нових даних: Огляд літератури Єфіменко, О.О. менопаузальна гормональна терапія естрадіол мікронізований прогестерон ризик раку молочної залози menopausal hormone therapy estradiol micronized progesterone breast cancer risk Menopause is a natural and inevitable physiological process of the decline of reproductive function due to a decrease in ovarian function, which every woman has to face after about 45–60 years. During this period of hormonal changes the female body needs support more than ever, because the quality of life of a modern woman directly depends on it.The question of the menopausal hormone therapy (MHT) safety in relation to the risk of breast cancer is a perennial subject of research, studied and debated in the medical literature for more than 20 years. During this time, several different studies on this issue were conducted. In this review we describe previous insights along with recent research using estradiol and natural micronized progesterone in MHT regimens. The body of evidence suggests that modifiable lifestyle factors (such as obesity and alcohol consumption) rather than combined MHT are the real breast cancer risks; combined MHT containing estradiol and micronized progesterone was not associated with an increased risk of breast cancer; when prescribing MHT, micronized progesterone may be a safer progestogen. The clinical significance of the obtained results is also discussed. Менопауза – природний та невідворотний фізіологічний процес згасання репродуктивної функції через зниження функцій яєчників, з яким доводиться стикатися кожній жінці приблизно після 45–60 років. І саме в цей період гормональних змін жіночий організм як ніколи потребує підтримки, адже від неї безпосередньо залежить якість життя сучасної жінки.Питання про те, чи безпечним є застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ) щодо ризику розвитку раку молочної залози, є багаторічним предметом дослідження, вивчається і обговорюється в медичній літературі протягом останніх понад 20 років. За цей час було проведено кілька різних досліджень, присвячених окресленій проблематиці. У цьому огляді описано попередні уявлення разом з останніми дослідженнями з вивчення, зокрема, естрадіолу та натурального мікронізованого прогестерону в схемах МГТ. Сукупність доказів свідчить, що саме чинники способу життя, які можна змінити (як-от ожиріння і вживання алкоголю), а не комбінована МГТ, є реальними ризиками раку молочної залози; комбінована МГТ, що містить естрадіол і мікронізований прогестерон, не асоціюється з підвищеним ризиком раку молочної залози; при використанні МГТ мікронізований прогестерон може бути безпечнішим прогестагеном. Також у статті обговорюється клінічне значення отриманих результатів. ООО "Трилист" 2022-08-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/268957 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 66 (2022); 77-80 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 66 (2022); 77-80 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 66 (2022); 77-80 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/268957/264418 Авторське право (c) 2022 О.О. Єфіменко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/276367 2023-04-24T20:32:05Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care “Menopausal disorders and other disorders in the perimenopausal period”: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 17, 2022 No. 1039 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Менопаузальні порушення та інші розлади в перименопаузальному періоді»: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 червня 2022 року № 1039 Editor, Reproduct клінічний протокол Міністерство охорони здоров’я України менопаузальні порушення критерії STRAW 10 менопаузальна гормональна терапія clinical protocol Ministry of Health of Ukraine menopausal disorders STRAW 10 criteria menopausal hormone therapy This protocol was developed on the basis of the clinical guideline “Menopausal disorders and other disorders in the perimenopausal period”, which is based on the principles of evidence-based medicine and takes into account the clinical guideline Recommendations on Women’s Midlife Health and Menopause Hormone Therapy, developed in 2016 by specialists of the International Menopause Society (IMS), and corresponds to the specifics of providing medical care in our country.Also, other international guidelines on menopause issues were used in the development of this protocol, such as: “Menopause: diagnosis and management” National Institute for Health and Care Excellence (NICE) guideline, 2019; сlinical guidance “Managing menopausal symptoms” Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists (RANZCOG), 2020; “The genitourinary syndrome of menopause” North American Menopause Society, (NAMS), 2020; British Menopause Society (BMS) & Women’s Health Concern (WHC) recommendations on hormone replacement therapy in menopausal women, 2020.The goal of the protocol: to ensure the organization of medical care, to establish uniform requirements for the diagnosis and treatment of patients with menopausal symptoms, to recommend the use of STRAW+10 (2011) criteria for menopause to all health care professionals.The protocol describes the organization of medical care for patients with menopausal disorders at all levels – from primary to tertiary care. Detailed information on diagnosis and treatment of this category of patients is presented. Special attention is paid to menopausal hormone therapy, taking into account its possible risks.The protocol is intended for general practitioners – family doctors, obstetrician-gynecologists, gynecological oncologists, oncologists, oncological surgeons, cardiologists, endocrinologists, orthopedic traumatologists and other medical professionals who provide medical assistance to women with menopausal disorders. Цей протокол розроблений на основі клінічної настанови «Менопаузальні порушення та інші розлади в перименопаузальному періоді», яка базується на принципах доказової медицини і враховує рекомендації клінічної настанови Recommendations on Women’s Midlife Health and Menopause Hormone Therapy, що розроблена фахівцями Міжнародного товариства з менопаузи (International Menopause Society, IMS) 2016 року і більшою мірою відповідає специфіці надання медичної допомоги в нашій країні. Також для створення протоколу були використані інші міжнародні настанови з питань менопаузи, як-от: рекомендації з діагностики та лікування менопаузи Національного інституту здоров’я і вдосконалення медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) від 2019 р.; клінічні рекомендації з менеджменту симптомів менопаузи Королівського коледжу акушерів і гінекологів Австралії та Нової Зеландії (Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists, RANZCOG) від 2020 р.; гайдлайн із менопаузального генітоуринарного синдрому Північноамериканського товариства менопаузи (North American Menopause Society, NAMS) від 2020 р.; рекомендації щодо замісної гормональної терапії в жінок у менопаузі Британського товариства менопаузи (British Menopause Society, BMS) та Концерну жіночого здоров’я (Women’s Health Concern, WHC) від 2020 р.Мета протоколу: забезпечити організацію надання медичної допомоги, встановити єдині вимоги щодо діагностики та лікування пацієнток із симптомами менопаузи, рекомендувати використання критеріїв STRAW+10 (2011) щодо періодів клімактерію всім фахівцям охорони здоров’я.У протоколі описано організацію медичної допомоги пацієнткам із менопаузальними порушеннями на всіх рівнях – від первинного до третинного. Представлено докладну інформацію щодо діагностики й лікування цієї категорії пацієнток. Особливу увагу приділено менопаузальній гормональній терапії з урахуванням можливих її ризиків. Протокол призначений для лікарів загальної практики – сімейних лікарів, акушерів-гінекологів, гінекологів-онкологів, онкологів, хірургів-онкологів, кардіологів, ендокринологів, ортопедів-травматологів та інших медичних працівників, які надають медичну допомогу жінкам із менопаузальними порушеннями. ООО "Трилист" 2023-03-31 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/276367 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 67 (2023); 8-29 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 67 (2023); 8-29 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 67 (2023); 8-29 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/276367/271294 Авторське право (c) 2023 - http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/276369 2023-04-24T20:32:05Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Health care for women in menopause: Clinical lecture for general practitioners – family doctors Медична допомога жінкам у період менопаузи: Клінічна лекція для лікарів загальної практики – сімейних лікарів Барна, О.М. Єфіменко, О.О. Косей, Н.В. Міщенко, Л.А. Педаченко, Н.Ю. Татарчук, Т.Ф. менопауза менопаузальний синдром дефіцит естрогенів сімейний лікар лікар загальної практики menopause menopausal syndrome estrogens deficiency family doctor general practitioners Clinical lecture is intended for general practitioners – family doctors who provide medical assistance to women with menopausal disorders and are based on the Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) heath care “Menopausal disorders and other disorders in the perimenopause” approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 17, 2022 No. 1039.Clinical lecture provides methods and algorithms for diagnosis and treatment of associated with menopause disorders, which will allow forming a comprehensive management strategy of women during menopause by a family doctor in Ukraine and will contribute to improving their health and quality of life.Today, there are no reliable signs that predict the severity and duration of menopausal disorders, so women should focus on a healthy lifestyle as a way to prevent severe menopausal disorders.To clarify the stages of reproductive aging, it is advisable to use the Stages of Reproductive Aging Workshop (STRAW+10). All women over 40 who come for a visit should be asked 6 questions to identify menopausal syndrome. The international Menopause Rating Scale is used to determine the severity of menopause symptoms. Women with symptoms of menopause should be referred to an obstetrician-gynecologist. Treatment of patients with menopausal disorders is carried out by a general practitioner –a family doctor and is carried out using non-medicinal methods and pharmacotherapy. The family doctor can prescribe non-hormonal drugs. Hormonal treatment of menopause symptoms is prescribed by an obstetrician-gynecologist. Treatment of accompanying pathology is prescribed by relevant specialists in accordance with current standards of medical care. Patients with perimenopausal and menopausal disorders need to be monitored by a general practitioner – a family doctor, who maintains the medical documentation and helps the patient comply with the recommendations of specialists. Клінічна лекція призначена для лікарів загальної практики – сімейних лікарів, які надають медичну допомогу жінкам із менопаузальними порушеннями, та ґрунтується на Уніфікованому клінічному протоколі первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Менопаузальні порушення та інші розлади в перименопаузальному періоді», затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України 17 червня 2022 року № 1039. У клінічній лекції представлено методи й алгоритми діагностики і лікування асоційованих із менопаузою розладів, що дозволить сформувати комплексну стратегію менеджменту жінок у періоді менопаузи сімейним лікарем в Україні та сприятиме покращенню їхнього здоров’я та якості життя.Сьогодні немає жодних достовірних ознак, які б прогнозували тяжкість і тривалість менопаузальних розладів, а тому слід зосереджувати увагу жінок на веденні здорового способу життя як на способі профілактики тяжких менопаузальних розладів.Для уточнення стадій репродуктивного старіння доцільно використовувати критерії Робочої групи з визначення стадій репродуктивного старіння жінок (STRAW+10). Усім жінкам віком понад 40 років, які прийшли на консультацію, доцільно поставити 6 запитань для виявлення менопаузального синдрому. Для визначення оцінки тяжкості симптомів менопаузи використовують міжнародну шкалу Menopause Rating Scale. Жінок із симптомами менопаузи необхідно скерувати до лікаря – акушера-гінеколога. Лікування пацієнток із менопаузальними порушеннями проводить лікар загальної практики – сімейний лікар із застосуванням немедикаментозних методів і засобів фармакотерапії. Негормональні лікарські засоби сімейний лікар може призначати самостійно. Гормональне лікування симптомів менопаузи призначає лікар – акушер-гінеколог. Лікування супутньої патології призначають відповідні фахівці згідно з чинними галузевими стандартами медичної допомоги. Пацієнтки з перименопаузальним і менопаузальними розладами потребують спостереження в лікаря загальної практики – сімейного лікаря, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнткою рекомендацій фахівців. ООО "Трилист" 2023-03-31 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/276369 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 67 (2023); 30-38 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 67 (2023); 30-38 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 67 (2023); 30-38 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/276369/271295 Авторське право (c) 2023 О.М. Барна, О.О. Єфіменко, Н.В. Косей, Л.А. Міщенко, Н.Ю. Педаченко, Т.Ф. Татарчук http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/284162 2023-10-10T14:52:59Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Immunohistochemical age changes of vagina tissues in women with pelvic prolaps Імуногістохімічні вікові зміни тканин піхви у жінок із тазовим пролапсом Сафонов, Р.А. Прокопюк, В.Ю. Грищенко, О.В. Прокопюк, О.C. Лазуренко, В.В. Грищенко, М.Г. Паращук, В.Ю. pelvic prolapse immunohistochemical study collagen type 1 matrix metalloproteinase estrogen receptors VEGF CD34 podoplanin тазовий пролапс імуногістохімічне дослідження колаген матриксна металопротеїназа 1-го типу рецептори естрогенів VEGF CD34 подопланін Research objectives: to study age-related changes in the structure of vaginal tissues in women with pelvic prolapse (PP).Materials and methods. The structure of the vaginal wall was studied in 29 women with PP, who were divided into three groups: the first group – 11 women aged of 45 in the reproductive period with regular menstrual function; the second group – 8 women aged 45–55 in perimenopause with irregular menstrual function; the third group – 10 women aged 55–65 who have been postmenopausal for more than three years.All women underwent immunohistochemical detection of the CD34 marker and vascular endothelial growth factor (VEGF), podoplanin, the number of estrogen receptors, type 1 matrix metalloproteinase (type 1 collagenase) and type 1 collagen were determined.Results. The reproductive age was characterized by an active metabolism, which was reflected in the fullness of all vaginal layers, their thickening, heterochromia of the nuclei, increased metabolism in the connective tissue and synthesis of vasculogenesis stimulators. The expression of estrogen receptors was not increased due to a sufficient concentration of estrogens in the body.Atrophic changes in the perimenopausal age were determined as the thinning of the vaginal layers, sclerotic changes, and a decrease in protein synthesis in the form of nuclear hyperchromia. The number of estrogen receptors was compensatory increased due to their deficiency. A feature of this age is vascular imbalance, which was subjectively expressed in climacteric symptoms.Atrophic and sclerotic changes were observed in the postmenopausal period in the form of thinning of the vaginal wall, hyperchromia of the nuclei, an increase in the collagen level relative to an unchanged collagenase level, a decrease in lymphatic drainage, and an increase in the number of estrogen receptors.Conclusions. This study shows that all groups of women with PP have characteristic signs associated with age changes, features of the mestral cycle and hormonal saturation of the body. Factors affecting the PP development include: in reproductive age – increased collagenase activity, in perimenopause and postmenopause – atrophic dyshormonal and dyscirculatory processes in tissues. Мета дослідження: вивчення вікових змін структури тканин піхви у жінок із тазовим пролапсом (ТП).Матеріали та методи. Досліджували структуру стінки піхви у 29 жінок із ТП, які були розподілені на три групи: перша група – 11 жінок віком до 45 років у репродуктивному періоді з регулярною менструальною функцією; друга група – 8 жінок віком 45–55 років у перименопаузі з нерегулярною менструальною функцією; третя група – 10 жінок віком 55–65 років у постменопаузі понад три роки.Усім жінкам виконували імуногістохімічне виявлення маркера CD34 та чинника росту ендотелію судин VEGF, визначали подопланін, кількість рецепторів до естрогену, матриксну металопротеїназу 1-го типу (колагеназа 1-го типу) та колаген 1-го типу.Результати. Для репродуктивного віку був характерний активний метаболізм, що відображався в повнокров’ї усіх шарів піхви, їхньому потовщенні, гетерохромії ядер, посиленні обміну в сполучній тканині та синтезі стимуляторів васкулогенезу. Експресія естрогенних рецепторів не була підвищена, адже концентрація естрогенів в організмі є достатньою.У перименопаузальному віці визначались атрофічні зміни: потоншення шарів піхви, склеротичні зміни, зниження синтезу білка у вигляді гіперхромії ядер. Кількість рецепторів до естрогенів була компенсаторно підвищена через їхній дефіцит. Особливістю цього віку є характерний для перименопаузи судинний дисбаланс, який суб’єктивно виражався у клімактеричних симптомах.У постменопаузальному періоді спостерігались атрофічні та склеротичні зміни у вигляді потоншення стінки піхви, гіперхромії ядер, зростання рівня колагену відносно незмінного рівня колагенази, зменшення лімфовідтоку та підвищення кількості естрогенних рецепторів.Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що всі вікові групи жінок із ТП мають характерні ознаки, пов’язані з віковими змінами, особливостями менструального циклу та гормональної насиченості організму. До чинників, що сприяють розвитку ТП, належать: у репродуктивному віці – підвищена активність колагенази, у перименопаузі та постменопаузі – атрофічні дисгормональні й дисциркуляторні явища в тканинах. ООО "Трилист" 2023-06-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/284162 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 68 (2023); 84-88 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 68 (2023); 84-88 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 68 (2023); 84-88 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/284162/278315 Авторське право (c) 2023 Р.А. Сафонов, В.Ю. Прокопюк, О.В. Грищенко, О.C. Прокопюк, В.В. Лазуренко, М.Г. Грищенко, В.Ю. Паращук http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/284163 2023-10-10T14:52:59Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

The role of connective tissue metabolism disorders in the genesis of stress urinary incontinence in premenopausal women Роль порушення обміну сполучної тканини в генезі стресового нетримання сечі у жінок пременопаузального віку Бенюк, В.О. Пучко, М.С. Друпп, Ю.Г. Никонюк, Т.Р. Олешко, В.Ф. Момот, А.А. Ковалюк, Т.В. стресове нетримання сечі сполучна тканини маркер синтезу маркер резорбції мікроелементи вітаміни stress urinary incontinence connective tissue synthesis marker resorption marker trace elements vitamins Research objectives: to study the pathogenetic links in the development of stress urinary incontinence (SUI) by determining the state of connective tissue (CT), concentrations of trace elements, vitamins and estradiol in premenopausal women.Materials and methods. 189 women aged 45–55 years with SUI were examined. In addition to general clinical examination, concentrations of Total PІNP (type I collagen synthesis marker) and Total PІІІNP (type III collagen synthesis marker) and CT resorption marker Pyriliks-D, ionized magnesium, ionized calcium, total calcium, vitamins D and C, estradiol were studied in the blood serum in order to determine the state of fibrous CT.Results. In the structure of somatic morbidity were conditions defined as phenotypic manifestations of CT undifferentiated dysplasia. A decrease of the Total PІNP by 24.9% was found against the background of an increased Total PІІІNP by 46.7% and an increased Pyriliks-D by 54.1%. Women with SUI were characterized by a significant decrease in the average value of Mg2+ by an average of 16.7%, as well as a significant increase in the average value of Ca2+ by 5.3% and total Ca by 3.9%. The vitamin balance study shows a significant decrease of vitamin D by 40.6% and vitamin C by 37.0%. Estradiol concentration was at the minimum values of the physiological norm.Conclusions. Women in premenopausal age with SUI are characterized by a violation of the CT synthesis and resorption, which are realized by reducing the formation of the Total PІNP against the background of intensification of the Total PІІІNP and Pyriliks-D synthesis, combined with a disbalance of vitamins and trace elements. These features are highly likely to be considered as predictors of the SUI development in women of premenopausal age Мета дослідження: дослідити патогенетичні ланки розвитку стресового нетримання сечі (СНС) шляхом визначення стану сполучної тканини (СТ), концентрацій мікроелементів, вітамінів та естрадіолу у жінок пременопаузального віку.Матеріали та методи. Обстежено 189 жінок віком 45–55 років із СНС. Окрім загальноклінічних досліджень із метою визначення стану волокнистої СТ у сироватці крові досліджували концентрації маркера синтезу колагену І типу Total PІNP, маркера синтезу колагену ІІІ типу Total PІІІNP, маркера резорбції СТ Pyriliks-D, іонізованого магнію, кальцію, кальцію загального, вітамінів D і C, а також концентрацію естрадіолу.Результати. У структурі соматичної захворюваності привертала до себе увагу наявність станів, які визначаються як фенотипові прояви недиференційованої дисплазії СТ. Виявлено зниження концентрації Total PІNP на 24,9% на тлі підвищеної концентрації Total PІІІNP на 46,7% та збільшення концентрації маркера резорбції СТ Pyriliks-D на 54,1%. Для жінок із СНС було характерним достовірне зниження середнього значення Mg2+ в середньому на 16,7%, а також достовірне підвищення середнього значення Ca2+ на 5,3% та загального кальцію на 3,9%. Дослідження вітамінного балансу показало достовірне зниження вмісту вітаміну D на 40,6% і вітаміну С на 37,0%. Визначення концентрації естрадіолу продемонструвало мінімальні значення фізіологічної норми.Висновки. Для жінок у пременопаузальному віці зі СНС характерні порушення процесів синтезу та резорбції СТ, які реалізуються через зниження процесів утворення маркера синтезу колагену І типу (Total PІNP) на тлі інтенсифікації утворення маркерів синтезу колагену ІІІ типу (Total PІІІNP) та резорбції колагену Pyriliks-D, у поєднанні з порушенням балансу вітамінів і мікроелементів. Такі особливості з високим ступенем імовірності можна розглядати як предиктори розвитку СНС у жінок у пременопаузальному віці. ООО "Трилист" 2023-06-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/284163 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 68 (2023); 89-93 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 68 (2023); 89-93 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 68 (2023); 89-93 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/284163/278316 Авторське право (c) 2023 В.О. Бенюк, М.С. Пучко, Ю.Г. Друпп, Т.Р. Никонюк, В.Ф. Олешко, А.А. Момот, Т.В. Ковалюк http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/288822 2023-11-03T11:24:12Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Resolution of the IV International Menopause Expert Forum Резолюція IV Міжнародного форуму експертів із питань менопаузи Editor, Reproduct resolution International Menopause Expert Forum menopausal hormone therapy perimenopause combined oral contraceptives резолюція Міжнародний форум експертів з питань менопаузи менопаузальна гормональна терапія перименопауза комбіновані оральні контрацептиви The IV International Menopause Expert Forum took place on November 24, 2022. The expert panel included leading endocrine gynaecologists from Armenia, Azerbaijan, Georgia, Kazakhstan, Moldova, Ukraine, Uzbekistan, and Ukraine. The experts discussed interdisciplinary cooperation in the management of menopausal women, the eligibility criteria for menopausal hormone therapy (MHT) and their implementation in routine clinical practice and developed an algorithm for switching from combined oral contraceptives (COCs) to MHT. Due to the lack of awareness and access to information and services related to menopause, interdisciplinary cooperation aimed at early detection of symptoms and diagnosis of menopausal disorders for timely treatment is paramount. The Forum participants highlighted the need for a series of steps to ensure comprehensive management of menopausal women. The Expert Forum reviewed the 2022 «Eligibility criteria for menopausal hormone therapy: a position statement from a consortium of scientific societies for the use of MHT in women with medical conditions». The developed criteria for the acceptability of different MHT types for women with comorbidities is an essential step in expanding the possibilities for the use of MHT by physicians of various therapeutic areas. Moreover, the criteria help to identify populations for whom certain types of MHT are associated with risks. Importantly, the discussed eligibility criteria are not yet universally accepted. Therefore, in routine clinical practice, when deciding whether to prescribe a particular type of MHT, it is vital to take an individual approach and assess the benefit/risk balance, considering the patient’s combination of comorbidities, medical history, as well as the strengths and components of combination MHT, particularly the gestational component.Perimenopausal women may need contraception, including COCs. In such circumstances, physicians are faced with such questions as the acceptability of prescribing or continuing to use COCs for menopausal women, as well as when and how to switch from COCs to MHT. Thus, the Forum developed an algorithm for switching from COCs to MHT. 24 листопада 2022 р. відбувся ІV Міжнародний форум експертів з питань менопаузи. До складу робочої групи експертної ради увійшли провідні фахівці в області ендокринної гінекології Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдови, Узбекистану та України. Експерти розглянули питання міждисциплінарної взаємодії у веденні жінки в менопаузі, критерії прийнятності менопаузальної гормональної терапії (МГТ) та їх імплементацію в реальну клінічну практику, а також розробили алгоритм переходу з комбінованих оральних контрацептивів (КОК) на МГТ.В умовах недостатньої обізнаності та доступу до інформації і послуг, пов’язаних з менопаузою, на перший план виходить міждисциплінарна взаємодія, спрямована на раннє виявлення симптомів і діагностику менопаузальних порушень для своєчасного призначення лікування. Учасники Форуму підкреслили необхідність низки кроків, потрібних для всебічного менеджменту жінок у клімактеричному періоді.У межах Форуму експертів були розглянуті опубліковані в 2022 році «Критерії прийнятності менопаузальної гормональної терапії: заява про позицію консорціуму наукових товариств щодо використання MГT у жінок із захворюваннями». Розроблені критерії прийнятності різних видів МГТ для жінок із супутніми захворюваннями — важливий крок у розширенні можливостей застосування МГТ лікарями різних спеціалізацій. Водночас критерії сприяють виокремленню контингентів, для яких певні види МГТ пов’язані з ризиками. Варто зазначити, що обговорювані Критерії прийнятності поки що не є універсально прийнятими. Отже, в реальній клінічній практиці, при вирішенні питання щодо призначення того чи іншого типу МГТ важливим є індивідуальний підхід та оцінювання балансу користь/ризик з урахуванням комбінації супутніх захворювань пацієнтки, анамнезу, а також доз і компонентів комбінованої МГТ, зокрема гестагенного компонента.Жінки в перименопаузі можуть потребувати контрацепції, зокрема застосування КОК. За такої умови перед лікарем постають такі питання, як прийнятність призначення або продовження застосування КОК жінками в період менопаузи, а також коли та як з них переходити на МГТ. Отже, в рамках Форуму був розроблений алгоритм переходу з КОК на МГТ. ООО "Трилист" 2023-09-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/288822 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 69 (2023); 89-94 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 69 (2023); 89-94 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 69 (2023); 89-94 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/288822/282431 Авторське право (c) 2023 - http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/290279 2023-11-03T11:24:12Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Alternative therapy of menopausal vegetative disorders in women taking the metabolic status into account Альтернативна терапія менопаузальних вегетативних розладів у жінок з урахуванням метаболічного статусу Таран, О.А. Коньков, Д.Г. Булавенко, О.В. Лобастова, Т.В. Малініна, О.Б. Гомон, Н.М. Пивнюк, І.Р. постменопауза вегетативні розлади індекс Куппермана стратегія Life extension метаболізм вуглеводів інсулінорезистентність метаболізм ліпідів ендотеліопротекція L-аргінін ксилітол postmenopause vegetative disorders Kupperman index Life extension strategy carbohydrate metabolism insulin resistance lipid metabolism endothelial protection L-arginine xylitol Research objectives: to study the clinical effectiveness of alternative complex therapy of vegetative syndrome in menopausal patients using L-arginine and xylitol drugs. Materials and methods. The clinical prospective study included 50 patients in the early postmenopausal period with natural menopause, neurovegetative and psychoemotional manifestations of the climacteric syndrome. According to the Life extension strategy, patients received intravenous L-arginine (Tivortin drug) and xylitol solution with electrolytes (Xylat drug) for endothelial protection and correction of insulin resistance in order to treat climacteric syndrome. Modified Kupperman menopausal index, serum triglyceride, cholesterol, high-density lipoprotein, low-density lipoprotein, and very-low-density lipoprotein levels were determined in all women. Examinations were performed before the start of therapy and 3 months after the end of treatment.Results. The Life extension therapeutic strategy as an alternative comprehensive therapy of the vegetative syndrome in menopausal patients contributed to a reliable reduction of the manifestations of the climacteric syndrome. The advantage of combined therapy involving L-arginine and xylitol was manifested in a significant decrease in diastolic blood pressure (p = 0.043); reduction of the Kupperman index (p = 0.002) and the average score of vasomotor symptoms (p = 0.02). There was also a significant decrease in the serum level of insulin (p = 0.00007), HOMA index (p = 0.01), low-density lipoproteins (p = 0.04), and triglycerides (p = 0.03). The selected therapy was well tolerated during the observation period.Conclusions. The combined therapy involving L-arginine and xylitol in the early postmenopausal period with neurovegetative and psychoemotional manifestations of the climacteric syndrome had a pronounced clinical effect, which consisted in a significant reduction of vegetative disorders and stabilization of carbohydrate and lipid metabolism. The given therapeutic strategy can be considered as an alternative therapy in patients with climacteric disorders when phytotherapy is ineffective and when there are contraindications or limitations to menopausal hormone therapy. The results of this study showed the safety of the Life extension strategy. Мета дослідження: вивчити клінічну ефективність альтернативної комплексної терапії вегетативного синдрому в пацієнток у менопаузі з використанням препаратів L-аргініну та ксилітолу.Матеріали та методи. До клінічного проспективного дослідження ввійшли 50 пацієнток у ранньому постменопаузальному періоді з природною менопаузою, нейровегетативними та психоемоційними проявами клімактеричного синдрому. Відповідно до стратегії Life extension пацієнтки з метою терапії клімактеричного синдрому отримували внутрішньовенно L-аргінін (препарат Тівортін) і розчин ксилітолу з електролітами (препарат Ксилат) задля ендотеліопротекції та корекції інсулінорезистентності. У всіх жінок визначали модифікований менопаузальний індекс Куппермана, рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїдів високої щільності, ліпопротеїдів низької щільності та ліпопротеїдів дуже низької щільності в сироватці крові. Обстеження виконували до початку терапії та за 3 місяці після завершення лікування.Результати. Використання терапевтичної стратегії Life extension як альтернативної комплексної терапії вегетативного синдрому в пацієнток у менопаузі сприяло достовірному зменшенню проявів клімактеричного синдрому. Перевага комбінованої терапії із залученням L-аргініну та ксилітолу проявлялась у достовірному зниженні діастолічного артеріального тиску (р = 0,043), індексу Куппермана (р = 0,002), зменшенні середнього бала припливів (р = 0,02). Також спостерігалося достовірне зниження сироваткового рівня інсуліну (р = 0,00007), індексу НОМА (р = 0,01), ліпопротеїдів низької щільності (р = 0,04) і тригліцеридів (р = 0,03). Протягом періоду спостереження переносимість обраної терапії була хорошою.Висновки. Призначення комбінованої терапії із залученням L-аргініну та ксилітолу в ранньому постменопаузальному періоді жінкам із природною менопаузою з нейровегетативними та психоемоційними проявами клімактеричного синдрому мало виразний клінічний ефект, що полягав у значному зменшенні вегетативних порушень і стабілізації вуглеводного й ліпідного метаболізму. Наведена терапевтична стратегія може бути розглянута як альтернативна терапія у пацієнток із клімактеричними розладами за неефективності фітотерапії та наявності протипоказань або обмежень до менопаузальної гормонотерапії. Результати дослідження продемонстрували безпеку стратегії Life extension. ООО "Трилист" 2023-09-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/290279 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 69 (2023); 80-88 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 69 (2023); 80-88 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 69 (2023); 80-88 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/290279/283860 Авторське право (c) 2023 О.А. Таран, Д.Г. Коньков, О.В. Булавенко, Т.В. Лобастова, О.Б. Малініна, Н.М. Гомон, І.Р. Пивнюк http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/301899 2024-04-14T21:58:14Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Non-hormonal methods of correction of climacteric disorders in women Негормональні методи корекції клімактеричних розладів у жінок Татарчук, Т.Ф. Регеда, С.І. Косей, Н.В. Захаренко, Н.Ф. Плаксієва, К.Д. менопауза клімактеричний синдром фітотерапія menopause climacteric syndrome herbal medicine Objective of the study: to optimize non-hormonal therapy of menopausal syndrome in perimenopausal women. Materials and methods. 60 female patients aged 40–55 years with mild climacteric disorders were examined. Group I included 30 women who received a psychological consultation with recommendations on lifestyle and dietary correction, group II included 30 women who received Ayurvedic herbal drug Zintago 10 ml three times a day for three months a psychological consultation with recommendations on lifestyle and dietary correction. Patients were tested before treatment and 1 and 3 months after therapy according to the following scales: Spielberger-Hanin, PSM-25, MRS, and according to the SF-36 scale before treatment and 3 months after. Results. 1 (31.4 ± 1.9 points) and 3 (27.8 ± 2.3 points) months after treatment in the II group there was a significant (p < 0.05) decrease in the indicator of personal anxiety according to the Spielberger scale in comparison with the initial level. There was a decrease in the index of situational anxiety from 36.4 ± 1.9 points before treatment to 26.2 ± 1.7 points (p < 0.05) in group II after 3 months of therapy. There were no significant clinical results in group I. According to the PSM-25 scale, a clinically significant effect was in both groups after 3 months of treatment, but in group II it was achieved faster, after only one month – from 154.7 ± 9.6 to 122.6 ± 8.3 points (p < 0.05). According to the SF-36 scale, a significant improvement in the quality of life in group I after 3 months of therapy was only in the indicators of social functioning (from 54.6 ± 7.1 points before treatment to 73.8 ± 5.8 after 3 months of therapy, p <  0.05) and role functioning due to emotional state (from 57.3 ± 6.6 to 74.8 ± 4.6 points, p < 0.05), while patients of group II demonstrated a significant improvement in all domains of the SF-36 scale. The somato-vegetative component of the MRS scale in the II group before treatment was 3.7 ± 0.06, and after 1 and 3 months it decreased to 3.4 ± 0.04 and 2.6 ± 0.06 points, respectively, (р < 0 ,05). Already after 3 months of treatment there was a significant decrease in the indicators of psycho-emotional changes in all women, which indicates the feasibility of using psychoprophylactic drugs in patients with mild menopausal syndrome. Conclusions. Psychological counseling can be used in perimenopausal women to correct the manifestations of menopausal syndrome (somato-vegetative and psychological components) and such mental health indicators as social and role functioning. The ayurvedic herbal compositions can enhance the effect of psychological counseling in perimenopausal women with mild menopausal syndrome. Мета дослідження: оптимізувати негормональну терапію проявів клімактеричного синдрому в жінок у перименопаузі. Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнток віком 40–55 років із клімактеричними розладами легкого ступеня. До групи І увійшли 30 жінок, які отримували консультації психолога з рекомендаціями щодо способу життя та корекції харчування, до ІІ групи – 30 жінок, які отримували аюрведичний фітопрепарат Зінтаго 10 мл тричі на добу впродовж трьох місяців та консультації психолога з рекомендаціями щодо способу життя та корекції харчування. Перед лікуванням та за 1 та 3 місяці терапії пацієнтки проходили тестування за наступними шкалами: Спілбергера-Ханіна, PSM-25, MRS, а за шкалою SF-36 –  до лікування та за 3 місяці терапії. Результати. У пацієнток ІІ групи за 1 (31,4 ± 1,9 бала) та 3 (27,8 ± 2,3 бала) місяці від початку лікування спостерігалось суттєве (р < 0,05) зменшення показника особистісної тривожності за шкалою Спілбергера порівняно з вихідним рівнем. У групі ІІ було помічено зменшення показника ситуативної тривожності з 36,4 ± 1,9 бала перед лікуванням до 26,2 ± 1,7 бала (р < 0,05) за 3 місяці терапії. Значущих клінічних результатів у групі І досягнуто не було. За шкалою PSM-25 за 3 місяці лікування клінічно значущий ефект було отримано в обох групах, але в групі ІІ його було досягнуто швидше, вже за один місяць показники зменшились з 154,7 ± 9,6 до 122,6 ± 8,3 бала (р < 0,05). За шкалою SF-36 у групі І за 3 місяці терапії було досягнуто суттєвого поліпшення якості життя лише в показниках соціального функціонування (з 54,6 ± 7,1 бала перед лікуванням до 73,8 ± 5,8 за 3 місяці терапії, р < 0,05) та рольового функціонування, обумовленого емоційним станом (з 57,3 ± 6,6 до 74,8 ± 4,6 бала, р < 0,05), тоді як пацієнтки групи ІІ продемонстрували суттєве поліпшення усіх доменів шкали SF-36. Показник соматовегетативної складової шкали MRS у ІІ групі до лікування склав 3,7 ± 0,06, а за 1 та 3 місяці відповідно знизився до 3,4 ± 0,04 та 2,6 ± 0,06 бала (р < 0,05). Вже за 3 місяці лікування відбувалося достовірне зниження показників психоемоційних зрушень у всіх жінок, що свідчить про доцільність застосування психопрофілактичних засобів у пацієнток з клімактеричним синдромом легкого ступеня. Висновки. Психологічне консультування може застосовуватись у жінок у перименопаузі з метою корекції проявів клімактеричного синдрому (соматовегетативної та психологічної складових) і таких показників психічного здоров’я, як соціальне та рольове функціонування. Застосування аюрведичних фітокомпозицій може посилити ефект психологічного консультування в жінок у перименопаузі з клімактеричним синдромом легкого ступеня. ООО "Трилист" 2024-03-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/301899 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 71 (2024); 45-52 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 71 (2024); 45-52 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 71 (2024); 45-52 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/301899/293956 Авторське право (c) 2024 Т.Ф. Татарчук, С.І. Регеда, Н.В. Косей, Н.Ф. Захаренко, К.Д. Плаксієва http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/301902 2024-04-14T21:58:14Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Uterine fibroid in the premenopause: experience of medication treatment Міома матки в пременопаузі: досвід медикаментозного лікування Кравченко, О.В. uterine fibroids premenopause dienogest medical treatment міома матки пременопауза дієногест медикаментозне лікування Objectives of the study: to evaluate the effectiveness of the progestogens for the treatment of uterine fibroids (UF) in women in the premenopausal period.Materials and methods. 42 patients aged 45–50 years with UF were examined. The diagnosis of UF was verified according to clinical and instrumental research methods. The effectiveness of the therapy was evaluated according to clinical and ultrasound examination data before and during the course of treatment. All patients with diagnosed symptomatic UF received progestogen dienogest 2 mg ones a day continuously for a year, with clinical and sonographic control every 3 months.Results. UF was symptomatic in all examined patients. According to the International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) classification system for UF, 42.8% (18) of women had type III–IV nodes, 54.8% (23) had type II–V nodes, and 2.4% (1) of women had type VI nodes. In all patients were 2 or more nodes.Already after 6 months of therapy, bleeding complaints decreased by more than 8 times, moderate pain syndrome and urination disorders were noted in only one (2.4%) patient. After 12 months, pelvic pain and bladder dysfunction were absent in 100% of cases. One (2.4%) patient had spotting bleeding for 2 days during the 8th month of treatment. After 6 and 12 months of treatment, the size of the endometrium decreased significantly to 3.6–7 and 3.2–4.6 mm, respectively. The total volume of the uterus also underwent positive changes: it decreased by 10–40% in each patient during the course of treatment.Conclusions. It should be preferred progestogens in the treatment of UF in women aged 45–50 years who wish to preserve the uterus. Therapy with dienogest in a continuous long-term regimen showed high clinical effectiveness, confirmed the active antiproliferative, antiovulatory effect of the drug in the absence of estrogen deficiency symptoms, which is important for this  age group of patients. Мета дослідження: оцінити ефективність використання прогестогенів для лікування міом матки (ММ) в жінок у пременопаузальному періоді.Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнтки віком 45–50 років із ММ. Діагноз ММ був верифікований за даними клініко-інструментальних методів дослідження. Ефективність терапії оцінювалася за даними клінічного та ультразвукового обстеження до та в динаміці лікування. Усі хворі з діагностованою симптомною ММ отримували прогестоген дієногест по 2 мг 1 раз на добу в безперервному режимі протягом року, з клінічним та сонографічним контролем кожні 3 місяці.Результати. У всіх обстежених ММ були симптомними. Під час УЗД у 42,8% (18) жінок виявлено вузли III–IV типу, у 54,8% (23) – II–V типу, у 2,4% (1) жінок – VI типу відповідно до класифікації Міжнародної федерації акушерів і гінекологів (International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO)). У всіх обстежених діагностовано 2 і більше вузлів. Вже через 6 місяців терапії у понад 8 разів зменшились скарги жінок на кровотечі; помірний больовий синдром та порушення сечопуску відмічалися лише в однієї (2,4%) пацієнтки. Через 12 місяців у 100% випадків у жінок були відсутні тазовий біль та порушення функції сечового міхура. В однієї (2,4%) пацієнтки на 8 місяці лікування були зафіксовані мазальні кров’янисті виділення протягом 2 днів. Через 6 і 12 місяців лікування суттєво зменшилась величина ендометрія: до 3,6–7 та 3,2–4,6 мм відповідно. Зазнав позитивних змін і загальний об’єм матки: у кожної пацієнтки він зменшився в динаміці лікування на 10–40%. Висновки. При лікуванні ММ у жінок віком 45–50 років, які бажають зберегти матку, слід надавати перевагу лікуванню прогестогенами. Терапія дієногестом у безперервному довготривалому режимі показала високу клінічну ефективність, підтвердила активну антипроліферативну, антиовуляторну дію препарату за відсутності симптомів естрогенового дефіциту, що важливо для даної вікової групи пацієнток. ООО "Трилист" 2024-03-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/301902 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 71 (2024); 53-56 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 71 (2024); 53-56 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 71 (2024); 53-56 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/301902/293957 Авторське право (c) 2024 О.В. Кравченко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/318818 2024-12-24T08:53:27Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Quality of women’s life in perimenopause – possibilities of non-hormonal correction Якість життя жінок у перименопаузі – можливості негормональної корекції Татарчук, Т.Ф. Регеда, С.І. Косей, Н.В. Захаренко, Н.Ф. Крисенко, Т.Е. перименопауза магній мелатонін клімактеричний синдром порушення сну Метіда Мелані perimenopause magnesium melatonin climacteric syndrome sleep disorders Metida Melani Objective of the study: to evaluate the effectiveness of antistress therapy and sleep quality improvement on the course of climacteric syndrome (CS) and quality of life of perimenopausal women.Materials and methods: The study included 90 women aged 42–55 with moderate CS. Group I consisted of 30 women receiving Metida (elemental magnesium 300 mg, vitamin B6 30 mg), Group II included 30 women treated with Melani (two-stage release melatonin 2,95 mg), and Group III received combined therapy with both drugs. Patients underwent testing using the Spielberg-Hanin scale and PSM-25 scale before treatment, after 1 and 3 months of therapy, and SF-36, MRS, PSQI, ESS scales at baseline and after 3 months of therapy. Follicle-stimulating hormone (FSH) and prolactin levels were assessed at the study’s start, with FSH measured again after 3 months. Results. Magnesium effectively reduced situational and trait anxiety in women with CS after 3 months of therapy; however, a similar effect was achieved within 1 month when it was combined with melatonin. The combined administration of magnesium and melatonin significantly reduced psychological stress levels from high to moderate according to PSM-25 scale (107.5 ± 8.6 compared to 167 ± 9.6; p < 0.05). Combined therapy also substantially improved the quality of life, particularly in psychological well-being and overall health perception according to SF-36 questionnaire. Symptoms of CS, as assessed by the MRS scale, significantly decreased within 1 month of melatonin monotherapy for psychological symptoms, with somatovegetative symptoms improving by 3 months. Combined therapy improved both symptom components within 1 month, but the difference was likely to be significant at 3 months compared to the 1-month examination (2.1 ± 0.34 and 2.6 ± 0.22 compared to 4.4 ± 0.42 and 3.7 ± 0.49, respectively; p < 0.05). Combined therapy with magnesium and melatonin significantly lowered FSH levels after 3 months (31.6 ± 6.3 vs. 44.1 ± 7.1; p < 0.05). Enhanced sleep quality, depth, and duration were noted within 3 months of combined therapy without causing daytime sleepiness.Conclusions. The two-stage release melatonin reduces CS symptoms by improving sleep quality, lowering psychomotional symptoms, and reducing psychological stress. Combined therapy with magnesium and melatonin positively affects the hypothalamic-pituitary-ovarian axis, significantly alleviating psychomotional symptoms of CS and adjusting the somatovegetative component by enhancing sleep quality and depth, reducing psychological stress, and improving overall health perception. Мета дослідження: оцінити вплив антистресорної терапії та покращення якості сну на перебіг клімактеричного синдрому (КС) та якість життя жінок в перименопаузі. Матеріали та методи: обстежено 90 жінок віком 42–55 років із КС середнього ступеня тяжкості. До І групи увійшли 30 жінок, які приймали препарат Метіда (1 саше містить 300 мг елементарного магнію, 30 мг вітаміну В6), до ІІ групи – 30 жінок, які отримували препарат Мелані (1 капсула містить 2,95 мг мелатоніну двоетапного вивільнення), до ІІІ групи – жінки, які отримували комбіноване лікування обома препаратами. Перед лікуванням, через 1 та 3 місяці терапії пацієнтки проходили тестування за шкалами Спілбергера-Ханіна, PSM-25, на початку та через 3 міс лікування – за шкалами SF-36, MRS, PSQI, ESS. На початку дослідження у пацієнток визначалися рівні фолікулостимулювального гормону (ФСГ) та пролактину, а через 3 міс – концентрації ФСГ.Результати. Застосування магнію в жінок із КС виявилося ефективним для зниження рівня ситуативної та особистісної тривожності через 3 місяці, проте за поєднання магнію з препаратом мелатоніну такого ефекту можна досягнути вже через 1 місяць. Завдяки поєднаному застосуванню препаратів магнію та мелатоніну вдалося досягнути зниження рівня психологічного стресу від високого до помірного (107,5 ± 8,6 порівняно зі 167 ± 9,6 бала за шкалою PSM–25, р < 0,05). Комбінована терапія дала змогу суттєво покращити якість життя пацієнток, особливо за психологічним компонентом та загальним сприйняттям здоров’я, за даними опитувальника SF-36. Прояви клімактерію, що оцінювалися за шкалою MRS, суттєво знизилися вже через 1 місяць монотерапії мелатоніном за психологічним складником, а через 3 місяці – також і за соматовегетативним. За комбінованого лікування покращення за обома складниками відбулося вже через 1 місяць терапії, а через 3 місяці різниця була вірогідно суттєвою порівняно з результатами через 1 місяць (2,1 ± 0,34 та 2,6 ± 0,22 бала порівняно з 4,4 ± 0,42 та 3,7 ± 0,49 бала відповідно, р < 0,05). Поєднане застосування магнію та мелатоніну суттєво знизило рівень ФСГ через 3 міс терапії (31,6 ± 6,3 проти 44,1 ± 7,1 Од/мл, р < 0,05). Покращення якості сну, його глибини та тривалості завдяки комбінованій терапії відбулося через 3 місяці, водночас у пацієнток не виникало денної сонливості.Висновки. Застосування мелатоніну двоетапного вивільнення дозволяє зменшити прояви КС через покращення якості сну, зниження проявів психоемоційного складника та рівня психологічного стресу. Поєднане застосування препаратів магнію і мелатоніну впливає на гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову вісь, суттєво знижуючи не лише психоемоційні прояви КС, а й корегуючи соматовегетативний складник через поліпшення якості та глибини сну, зниження рівня психологічного стресу та покращення загального сприйняття здоров’я. ООО "Трилист" 2024-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/318818 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 74 (2024); 31-38 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 74 (2024); 31-38 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 74 (2024); 31-38 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/318818/309153 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/318822 2024-12-24T08:53:27Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Management of menopausal disorders in women at risk: potential and advantages of transdermal estrogen: Literature review Менеджмент менопаузальних розладів у жінок групи ризику: можливості та переваги трансдермального естрогену: Огляд літератури Сюсюка, В.Г. Сергієнко, М.Ю. Павлюченко, М.І. Деміденко, О.В. Дейніченко, О.В. Онопченко, С.П. перименопауза менопауза менопаузальна гормональна терапія групи ризику трансдермальний естроген мікронізований прогестерон perimenopause menopause menopausal hormone therapy risk groups transdermal estrogens micronized progesterone Background. Global trends of increasing life expectancy against the background of a decrease in the average age of natural menopause highlight the problem of qualified management of this contingent of women. The menopausal period can be associated with many clinical signs, such as vasomotor symptoms, genitourinary problems and additional psychological disorders (anxiety, mood swings and sleep disorders). Ignoring the first symptoms of age-related changes can lead to a decrease in the quality of life, workforce productivity and general health deterioration. Objective of the review: to analyze modern approaches to the management of patients with menopausal disorders in risk groups; to study the possibilities and benefits of transdermal estrogen.Analysis of literary data. The key link in the pathogenesis of menopausal disorders is objectively considered to be a decrease in estrogen synthesis in the ovaries, which leads to the development of clinical symptoms of menopause and a significant increase in the risk of developing cardiovascular diseases, obesity, diabetes, bone loss, osteoporosis, etc. Timely administration of menopausal hormone therapy is currently considered the most effective method of treating vasomotor symptoms, genitourinary syndrome, sleep disorders and emotional changes in women. The management of this women contingent requires the mandatory consideration of absolute and relative contraindications to the appointment of hormonal therapy. The general management strategy of women with menopausal disorders, including genitourinary menopausal syndrome, involves a comprehensive approach to diagnosis and treatment. Its important component is the use of menopausal hormone therapy, taking into account contraindications in women at risk of developing cardiovascular, thrombotic, and metabolic complications. Educating health care professionals about the benefits of hormone therapy, including transdermal estrogens potential, will optimize menopausal management and reduce the various risks and adverse effects of oral administration. In this context, the use of the transdermal form of 17β-estradiol (Estrogel) and the original micronized progesterone medication (Utrozhestan) in menopausal disorder management regimens, given their proven efficacy, is gaining clinical significance for the correction of estrogen deficiency and its symptoms, particularly in risk groups. Conclusions. Management of patients with menopausal disorders is a matter of a personalized approach to choosing the optimal treatment regimen with adherence to the principles: timely, effective and as safe as possible. Обґрунтування. Загальносвітові тенденції до збільшення тривалості життя на тлі зниження середнього віку природної менопаузи зумовлюють актуалізацію проблеми кваліфікованого менеджменту цього контингенту жінок. Перименопаузальний період та менопауза можуть бути пов’язаними з багатьма клінічними проявами, як-от вазомоторні симптоми, сечостатеві проблеми та додаткові психологічні розлади (тривога, зміни настрою та порушення сну). Ігнорування перших симптомів вікових змін може призвести до зниження якості життя, продуктивності праці та загального погіршення здоров’я. Мета огляду: проаналізувати сучасні підходи до менеджменту пацієнток із менопаузальними порушеннями в групах ризику; вивчити можливості та переваги трансдермального естрогену.Аналіз літературних даних. Ключовою ланкою патогенезу менопаузальних порушень об’єктивно вважається зниження синтезу естрогену в яєчниках, що призводить до розвитку клінічних симптомів менопаузи та суттєвого підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань, ожиріння, цукрового діабету, втрати кісткової маси, остеопорозу тощо. Вчасне призначення менопаузальної гормональної терапії на сьогодні вважається найефективнішим методом лікування вазомоторних симптомів, генітоуринарного синдрому, розладів сну та емоційних змін у жінок. Менеджмент цього контингенту жінок передбачає обов’язкове врахування абсолютних та відносних протипоказань до призначення гормональної терапії. Загальна стратегія ведення жінок із менопаузальними розладами, зокрема з генітоуринарним менопаузальним синдром, передбачає комплексний підхід до діагностики та лікування. Її важливим складником є застосування менопаузальної гормональної терапії з урахуванням протипоказань у жінок у групах ризику розвитку кардіоваскулярних, тромботичних і метаболічних ускладнень. Поінформованість медичних працівників щодо переваг гормональної терапії, зокрема розширення її можливостей завдяки застосуванню трансдермальних естрогенів, дасть змогу оптимізувати управління менопаузою, зменшити різноманітні ризики та небажані ефекти перорального прийому. У цьому контексті, з огляду на підтверджену ефективність, клінічного значення для корекції дефіциту естрогену та його симптомів, зокрема в групах ризику, набуває використання в схемах менеджменту менопаузальних порушень трансдермальної форми 17β-естрадіолу (препарат Естрожель) та оригінального препарату прогестерону в мікронізованій формі (препарат Утрожестан). Висновки. Менеджмент пацієнток із менопаузальними порушеннями – це питання персоналізованого підходу до вибору оптимальної схеми лікування та дотримання таких принципів: вчасно, ефективно й максимально безпечно. ООО "Трилист" 2024-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/318822 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 74 (2024); 39-46 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 74 (2024); 39-46 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 74 (2024); 39-46 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/318822/309161 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/326815 2025-04-14T13:07:43Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Resolution of the Vi International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy Резолюція VI Міжнародного форуму експертів із менопаузальної гормональної терапії Гафурова, Ф.А. Гребеннікова, Г.О. Громова, О.Л. Захаренко, Н.Ф. Єфіменко, О.О. Косей, Н.В. Татарчук, Т.Ф. резолюція Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії менопаузальна гормональна терапія ендометріоз міома матки естрадіол дидрогестерон resolution International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy menopausal hormone therapy endometriosis uterine fibroids estradiol dydrogesterone On November 27, 2024, the VI International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy (MHT) was held with the support of the Ukrainian Association of Gynecologists-Endocrinologists. Leading specialists from Azerbaijan, Armenia, Georgia, Kazakhstan, Uzbekistan and Ukraine took part in the event. The experts reviewed the criteria for the MHT acceptance, the features of the appointment of this therapy and its safety profile in menopausal women with endometriosis, in patients with uterine fibroids, discussed new studies on menopause and the MHT.Regarding oncological risks, there are no restrictions on the MHT use in women with ovarian and colon cancer. In women with endometrial, cervical, lung cancer, melanoma, with BRCA1 and BRCA2 gene mutations and negative HR receptors, the benefits of MHT outweigh the risks. In case of venous thromboembolism / pulmonary embolism in the anamnesis, the absence of a progestogen component in the composition of MHT is important. In patients with migraines without aura, both estrogen and combined MHT can be used. Combined MHT with metabolically neutral dydrogesterone can be prescribed for tension headache. There are no contraindications to MHT in metabolic syndrome and diseases of the digestive system. MHT is limited in acute hepatitis and inflammatory bowel diseases, and contraindicated in liver cirrhosis.When MHT interacts with other drugs, the effectiveness of estrogens and progestogens may be impaired. MHT can be used simultaneously with many drugs, with the exception of aromatase inhibitors, selective estrogen receptor modulators, anticonvulsants, antineoplastic drugs and immunosuppressive drugs.A large number of women with endometriosis have symptoms of menopause and need MHT. Such therapy should be individualized taking into account the needs of the patient, it is necessary to take into account the possible recurrence of endometriosis and the risk of malignancy in menopause.MHT can be prescribed for asymptomatic uterine fibroids in the absence of indications for surgical treatment. MHT is safest for «old» nodes of stable size. During the MHT an ultrasound monitoring of the nodes growth is needed and therapy should be discontinued if growth is detected.The analysis of the MHT safety showed that ultra-low doses of estradiol and dydrogesterone have a beneficial effect on vasomotor symptoms and quality of life of postmenopausal women, are well tolerated without an increase in the frequency of side effects compared to placebo. 27 листопада 2024 р. відбувся VI Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ) за підтримки Української асоціації гінекологів-ендокринологів. У заході взяли участь провідні фахівці Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Узбекистану та України. Експерти розглянули критерії прийнятності MГT, особливості призначення цієї терапії та її профіль безпеки в менопаузальних жінок з ендометріозом, у пацієнток із міомою матки, обговорили нові дослідження, присвячені менопаузі та застосуванню МГТ.Щодо онкологічних ризиків, у жінок із раком яєчників і товстого кишечника немає обмежень для призначення МГТ, а в жінок із раком ендометрія, шийки матки, легень, меланомою, мутаціями генів BRCA1 та BRCA2 і негативними HR-рецепторами переваги МГТ перевищують ризики. За венозної тромбоемболії / тромбоемболії легеневої артерії в анамнезі важливою є відсутність гестагенного компонента в складі МГТ. У пацієнток із мігренями без аури можна застосовувати як естрогенну, так і комбіновану МГТ. У випадках головного болю напруги можна призначати комбіновану МГТ із метаболічно нейтральним дидрогестероном. За метаболічного синдрому й захворювань органів травлення протипоказань до МГТ немає. Обмежується застосування МГТ під час гострих гепатитів та запальних захворювань кишечника, а за цирозів печінки МГТ протипоказана.Під час взаємодії МГТ з іншими лікарськими засобами ефективність естрогенів та прогестагенів може порушуватися. МГТ може одночасно застосовуватися з багатьма лікарськими препаратами, за виключенням інгібіторів ароматаз, селективних модуляторів естрогенних рецепторів, протиепілептичних, антинеопластичних препаратів та імуносупресантів. Велика кількість жінок з ендометріозом має симптоми менопаузи й потребує МГТ. Така терапія має бути індивідуалізована з урахуванням потреб пацієнтки, необхідно враховувати можливий рецидив ендометріозу та ризик малігнізації в пери- і менопаузі.За безсимптомних міом можна призначати МГТ, якщо відсутні показання до хірургічного лікування, найбільш безпечно застосовувати МГТ за «старих» вузлів стабільного розміру. Водночас слід проводити УЗД-моніторинг росту міоматозних вузлів та припинити терапію, якщо виявлено ріст.Проведений аналіз безпеки МГТ показав, що ультранизькі дози естрадіолу й дидрогестерону сприятливо впливають на вазомоторні симптоми та якість життя жінки в постменопаузі, добре переносяться без збільшення частоти побічних явищ порівняно з плацебо. ООО "Трилист" 2025-03-31 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/326815 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 76 (2025); 8-20 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 76 (2025); 8-20 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 76 (2025); 8-20 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/326815/316642 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/326816 2025-04-14T13:07:43Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Prevention of recurrence of endometrial hyperplasia in premenopausal women Профілактика рецидивів гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку Кравченко, О.В. гіперплазія ендометрія рецидиви профілактика пременопауза дієногест endometrial hyperplasia recurrence prevention premenopause dienogest Objective of the study: to evaluate the effectiveness of the proposed therapy aimed at preventing recurrence of endometrial hyperplasia (EH) in premenopausal patients.Materials and methods. The study included 42 patients with EH aged 48–51 years. The diagnosis of EH was verified by clinical, instrumental and morphological methods of research. The efficacy of therapy was evaluated by performing a punch biopsy of the endometrium after 1 year of treatment and every 3 months in the dynamics of observation. In order to prevent recurrence of the disease in premenopausal age, all patients with EH received dienogest (Vigest-KV) 2 mg/day for 12 months in a continuous mode. Results. All the women with verified EH had clinical signs of abnormal uterine bleeding. The average thickness of the endometrium in patients according to ultrasound study before treatment was 22.1 ± 2.4 mm. After the therapy, it was 5.1 ± 0.1 mm, after 3 months of follow-up – 6.4 ± 0.24 mm, 6 months after the therapy – 7.8 ± 0.35 mm. According to the results of the punch biopsy after treatment, 95.2% (40) of patients showed regression of the disease, in 4.8% (2) women there was persistence of EH. Physiological endometrium was morphologically verified in 100% of women with disease regression after 3 months of observation, disease relapse occurred in 4.2% (2) of patients after 6 months of observation.Conclusions. The method of choice for the prevention of recurrence of EH in the premenopausal age is drugs with a peripheral mechanism of action for block ovulation, which allows maintaining estrogen levels within the therapeutic window and improves the quality of life of women without creating a state of estrogen deficiency in the body.Long-term continuous dienogest therapy in premenopausal women with EH can reduce both the persistence of the disease and the rate of disease recurrence by up to 4.8%. Мета дослідження: оцінити ефективність запропонованої терапії, спрямованої на профілактику рецидивів гіперплазії ендометрія (ГЕ) у пацієнток пременопаузального віку.Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 42 пацієнтки з ГЕ у віці 48–51 років. Діагноз ГЕ був верифікований за даними клініко-інструментальних і морфологічних методів дослідження. Ефективність терапії оцінювалася за допомогою проведення пайпель-біопсії ендометрія через рік лікування і кожні три місяці в динаміці спостереження. З метою профілактики рецидивів захворювання в пременопаузальному віці всі хворі з ГЕ отримували дієногест (Вігест-КВ) у дозі 2 мг/добу протягом 12 місяців у безперервному режимі. Результати. У всіх обстежених жінок із верифікованою ГЕ були клінічні ознаки аномальних маткових кровотеч. До лікування середня товщина ендометрія в пацієнток за результатами УЗД становила 22,1 ± 2,4 мм. Після проведеної терапії цей показник становив 5,1 ± 0,1 мм, через 3 місяці спостереження – 6,4 ± 0,24 мм, через пів року після проведеної терапії – 7,8 ± 0,35 мм. За результатами пайпель-біопсії після проведеного лікування в 95,2% (40) випадків відбувся регрес захворювання, в 4,8% (2) осіб відзначалась персистенція ГЕ. Через 3 місяці спостереження за жінками з регресом захворювання в 100% випадків морфологічно був верифікований фізіологічний ендометрій, через пів року в 4,2% (2) пацієнток констатовано рецидив захворювання. Висновки. У пременопаузальному віці методом вибору профілактики рецидивів ГЕ є препарати з периферичним механізмом дії на блокування овуляції, що дає змогу зберегти рівень естрогенів у межах терапевтичного вікна й покращує якість життя жінки, не створюючи в організмі стану дефіциту естрогенів.Терапія дієногестом у довготривалому безперервному режимі в жінок із ГЕ в пременопаузі дає змогу знизити рівень персистенції захворювання, а також частоту рецидивів патології до 4,8%. ООО "Трилист" 2025-03-31 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/326816 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 76 (2025); 21-24 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 76 (2025); 21-24 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 76 (2025); 21-24 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/326816/316643 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/341028 2025-10-11T18:30:26Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Personalized management strategies for patients with perimenopausal disorders under war-related stress Персоналізовані стратегії ведення пацієнток із перименопаузальними порушеннями в умовах стресу війни Татарчук, Т.Ф. Калугіна, Л.В. Плаксієва, К.Д. Тутченко, Т.М. Юско, Т.І. менопауза жіноче здоров’я вазомоторні симптоми менопаузальна гормональна терапія перименопауза клімактеричний синдром menopause women’s health vasomotor symptoms menopausal hormone therapy perimenopause climacteric syndrome Objective of the study: to investigate the frequency of menopausal transition symptoms in women aged 40–52 years under chronic stress due to the war in Ukraine.Materials and methods. An online survey of women aged 40–52 years presenting with menstrual cycle disturbances was conducted on the initiative of the Association of Gynecologists-Endocrinologists of Ukraine. Between May and September 2024, 1685 questionnaires were collected, of which 1374 were complete and included in the analysis. The standardized online questionnaire included items on place of residence, clinical profile, menopausal symptoms, and somatic health characteristics. Parametric statistical methods were used for data analysis.Results. Most respondents were aged 46–52 years (59.6%). Overweight was observed in 45.9% and obesity in 24.2%. Menstrual cycle disturbances persisted for 2–11 months in 87.4% of respondents, with 76.6% attributing these changes to severe stress.Over 80% of women in both age groups reported fatigue, decreased activity, and irritability; anxiety and panic attacks occurred in 29–52% of cases. Sleep disturbances were present in the majority (73–75%), and cognitive difficulties affected more than half of respondents regardless of age.Genitourinary menopausal syndrome symptoms were reported by over 50% of women, while sexual disorders (decreased libido and loss of interest in sexual activity) were noted by about two-thirds of respondents.Conclusions. The study demonstrated a high prevalence and inverted pattern of climacteric symptoms, with the early onset of cognitive dysfunction and manifestations of genitourinary menopausal syndrome already at a young age (40–45 years). This indicates that chronic psycho-emotional stress of war is a significant aggravating factor that potentially accelerates and intensifies the clinical manifestations of the menopausal transition in women in Ukraine. The obtained results justify the need to reconsider management approaches for patients in this age group, with an emphasis on proactive identification of complaints, educational efforts, and timely initiation of therapy to prevent the progression of menopausal disorders. Мета дослідження: вивчення поширеності симптомів менопаузального переходу в жінок віком 40–52 роки в умовах хронічного стресу внаслідок воєнного стану в Україні.Матеріали та методи. За ініціативи Асоціації гінекологів-ендокринологів України проведено онлайн-опитування жінок віком 40–52 роки, які зверталися зі скаргами на порушення менструального циклу. Усього в травні-вересні 2024 року зібрано 1685 анкет, з яких було проаналізовано 1374 коректно заповнені. До уніфікованого онлайн-опитувальника увійшли запитання стосовно місця проживання, клінічного портрета пацієнтки, симптомів менопаузальних порушень та характеристик соматичного здоров’я. Для статистичної обробки анкетних даних були використані параметричні методи статистичного аналізу.Результати. Респондентками здебільшого були жінки віком 46–52 роки (59,6%). Надлишкову вагу мали 45,9%, ожиріння – 24,2%. У 87,4% опитаних порушення менструального циклу тривали від 2 до 11 місяців, 76,6% пов’язували їх із сильним стресом.Понад 80% жінок обох вікових груп зазначали втому, зниження активності та дратівливість; тривожність та панічні атаки зустрічалися у 29–52% осіб. Порушення сну виявлено в більшості опитаних (73–75%), когнітивні труднощі – у понад половини, незалежно від віку.Симптоми генітоуринарного менопаузального синдрому зазначали понад 50% жінок, а сексуальні розлади (зниження лібідо та втрата інтересу до сексуальної активності) – близько двох третин респонденток.Висновки. Дослідження продемонструвало високу поширеність та інвертований характер клімактеричної симптоматики з дебютом когнітивної дисфункції та проявами генітоуринарного менопаузального синдрому вже в молодому віці (40–45 років). Це доводить, що хронічний психоемоційний стрес війни є вагомим обтяжувальним фактором, який потенційно прискорює та поглиблює клінічні прояви менопаузального переходу в жінок в Україні. Отримані результати обґрунтовують необхідність перегляду підходів до менеджменту пацієнток цієї вікової групи, з акцентом на проактивне виявлення скарг, просвітницьку роботу та своєчасне призначення терапії для профілактики прогресування менопаузальних розладів. ООО "Трилист" 2025-09-18 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/341028 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 79 (2025); 30-38 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 79 (2025); 30-38 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 79 (2025); 30-38 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/341028/329067 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/347035 2026-01-04T00:57:48Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Phytocombinations as a way to comfort: non-hormonal support for women in perimenopause Фітокомбінації як шлях до комфорту: негормональна підтримка жінки в перименопаузі Шурпяк, С.О. Пирогова, В.І. перименопауза фітоестрогени Лайфемін® Інтенс вазомоторні симптоми якість життя шкали MRS PSM-25 PSQI HADS SF-36 perimenopause phytoestrogens Lifemin® Intense vasomotor symptoms quality of life MRS PSM-25 PSQI HADS SF-36 scales Objective of the study: To compare a multicomponent herbal supplement Lifemin® Intense (multicomponent phytocomplex concluded Cimicifuga racemosa, Humulus lupulus, Pueraria lobata, Dioscorea villosa, Angelica sinensis, and Crocus sativus) with a cimicifuga-based product on clinical outcomes in perimenopausal women over 90 days. Materials and methods. An open comparative study was conducted. It is included 60 women aged 45–58 years (mean age 52.3 ± 3.8 years) with moderate menopausal disorders and follicle-stimulating hormone levels > 20 mIU/ml. The participants were divided into two groups of 30 women each: the main group took Lifemin® Intense, the comparison group took the Cimicifuga preparation. The course of treatment was 90 days. Assessment was carried out on the 1st, 30th and 90th day using validated scales: MRS, HADS (A/D), PSM–25, PSQI, SF–36 (PCS/MCS), and body mass index (BMI). Minimal clinically important differences (MCID) was: MRS ≥ 4 points; HADS ≥ 1.5 points; PSQI ≥ 3 points; SF–36 (PCS/MCS) ≥ 5 points; BMI ≥ 5%.Results. Baseline MRS score was 14.0 ± 1.7; the complaint profile was typical (hot flashes, insomnia, irritability, fatigue). After 90 days of treatment , the main group showed the following results: MRS -43%, HADS -26% (A and D), PSQI -45% reaching the clinical “normal” threshold (≤ 5), PSM–25 -12%, SF-36: PCS +21% and MCS +20%, BMI -6% (most changes exceeding MCID; p < 0.05). In the comparison group, the following data were obtained: MRS -29%, HADS -12%, PSQI -22%, PSM–25 -6%, SF-36: PCS +11% and MCS +7%, BMI stable. The proportion of patients with clinically significant improvement in MRS scores in the main group was 80% versus 53% in the comparison group; the relative risk of symptom remission was 1.52 (95% confidence interval: 1.14–2.03).Key correlations supported multidomain recovery: HADS-A↔PSQI r = 0.66; HADS-D↔PSM–25 r = 0.72; HADS-Total↔SF-36 MCS r = -0.68 (p < 0.001). The largest gains were observed in sleep latency and efficiency (PSQI) and in the SF-36 Vitality and Mental Health domains.Conclusions. Lifemin® Intense provides a more pronounced and complex effect compared to Cimicifuga monoextract: faster dynamics (as early as day 30), deeper reduction of vasomotor and psychoemotional symptoms, improved sleep, quality of life, and mild metabolic stabilization (reduced BMI). Findings align with contemporary evidence on phytoestrogens and support combined phytotherapeutic strategies for perimenopausal symptom control. Мета дослідження: порівняти ефективність дієтичної добавки Лайфемін® Інтенс (мультикомпонентний фітокомплекс, що містить Cimicifuga racemosa, Humulus lupulus, Pueraria lobata, Dioscorea villosa, Angelica sinensis та Crocus sativus) та препарату на основі циміцифуги за динамікою клінічних показників у перименопаузальних жінок протягом 90-денного спостереження.Матеріали та методи. Виконано відкрите порівняльне дослідження за участю 60 жінок 45–58 років (середній вік 52,3 ± 3,8 року) з помірними клімактеричними порушеннями та рівнем фолікулостимулювального гормону > 20 мМО/мл. Учасниць розподіли на дві групи по 30 жінок у кожній: основна група приймала Лайфемін® Інтенс, група порівняння – препарат циміцифуги. Курс лікування тривав 90 днів. Оцінювання проводили на 1, 30 та 90-й дні за валідованими шкалами: MRS, HADS (A/D), PSM–25, PSQI, SF–36 (PCS/MCS), а також визначали індекс маси тіла (ІМТ). Клінічна значущість (MCID) становила: MRS ≥ 4 бали; HADS ≥ 1,5 бала; PSQI ≥ 3 бали; SF–36 (PCS/MCS) ≥ 5 балів; ІМТ ≥ 5%.Результати. На початку дослідження середній показник шкали MRS становив 14,0 ± 1,7; профіль скарг був типовий (припливи, безсоння, дратівливість, утома). Після 90 днів лікування в основній групі показники були такими: MRS -43%, HADS (A і D) -26%, PSQI -45% із досягненням порогу клінічної норми (≤ 5), PSM–25 -12%, SF–36: PCS +21%, MCS +20%, ІМТ -6% (p < 0,05; зміни здебільшого перевищували MCID). У групі порівняння дані були такими: MRS -29%, HADS -12%, PSQI -22%, PSM–25 -6%, SF–36: PCS +11%, MCS +7%, ІМТ без змін. Частка пацієнток із клінічно значущим поліпшенням показників шкали MRS в основній групі становила 80% проти 53% у групі порівняння; відносний ризик ремісії симптомів був 1,52 (95% довірчий інтервал: 1,14–2,03). Виявлено суттєві кореляції: HADS-A↔PSQI r = 0,66; HADS-D↔PSM–25 r = 0,72; HADS-Total↔SF–36 MCS r = -0,68 (p < 0,001), що підтверджує узгоджене відновлення психоемоційних та соматичних доменів. Найбільш значущі позитивні зміни спостерігалися в латентності засинання та ефективності сну; в опитувальнику SF–36 найбільше зросли показники субшкал Vitality і Mental Health.Висновки. Лайфемін® Інтенс забезпечує більш виражений і комплексний ефект порівняно з моноекстрактом циміцифуги: швидша динаміка (вже на 30-й день), глибша редукція вазомоторних і психоемоційних симптомів, покращення сну, якості життя та легка метаболічна стабілізація (зниження ІМТ). Отримані результати узгоджуються із сучасними даними про фітоестрогени й свідчать про доцільність застосування комбінованих фітотерапевтичних підходів у перименопаузі. ООО "Трилист" 2025-11-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/347035 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 80 (2025); 37-47 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 80 (2025); 37-47 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 80 (2025); 37-47 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/347035/334041 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/357868 2026-04-18T02:54:08Z 2309-4117:%D0%9C%D0%9A

Resolution of the VII International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy Резолюція VII Міжнародного форуму експертів із менопаузальної гормональної терапії Татарчук, Т.Ф. Педаченко, Н.Ю. Гребеннікова, Г.О. Громова, О.Л. Каюмова, Д.Т. Яшина, О.Г. Агабабян, Л.Р. Бегімбекова, Л.М. Гафурова, Ф.А. Гегечкорі, М.А. Джаімбетова, А.П. Єрмоленко, Т.О. Єфіменко, О.О. Єшимбетова, Г.З. Захаренко, Н.Ф. Іргашева, С.У. Копобаєва, І.Л. Косей, Н.В. Крістесашвілі, Д.І. Мікаілзаде, П.Н. Мирзабєкова, Г.Т. Мневець, Р.О. Муратова, Ш.Д. Персоян, І.Г. Пирогова, В.І. Рожковська, Н.М. Ставінська, Л.В. Укибасова, Т.М. Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії резолюція менопаузальна гормональна терапія естрогени дидрогестерон International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy resolution menopausal hormone therapy estrogens dydrogesterone The VII International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy (MHT) was held in Kyiv on November 18, 2025. The modern approach to the MHT prescription is not to resolve the issue of its appropriateness, but to choose the optimal form for a particular woman. Different routes of hormone administration have different pharmacokinetic properties and effects on metabolism, the coagulation system, and women’s somatic health. The recommendations of the European Menopause and Andropause Society emphasize the appropriateness of using combined MHT to improve the glycemic profile and delay the development of diabetes mellitus, with a preference for metabolically neutral progestogens – progesterone and dydrogesterone.Transdermal estrogens enter the systemic circulation directly, minimizing the effect on the liver and coagulation, which makes them the method of choice for women with an increased risk of venous thrombosis, obesity, or hypertriglyceridemia. At the same time, the effectiveness of transdermal MHT is characterized by significant interindividual variability.MHT is an effective antiresorptive method for the prevention of osteoporosis and fractures. Clinical studies demonstrate a significant increase in bone mineral density and a reduction in the risk of fractures with the use of MHT, particularly the combination of estradiol and dydrogesterone. Timely initiated MHT (within the first 10 years after menopause) is also associated with a decrease in all-cause mortality, cardiovascular complications, and neurodegenerative diseases. The individual choice of the form of MHT is a key factor in its safety and clinical efficacy.Particular attention should be paid to oncological safety, particularly the risk of breast cancer, when selecting MHT in patients using a levonorgestrel-releasing intrauterine system. Data from systematic reviews and meta-analyses indicate that the use of estrogens does not increase this risk, while it largely depends on the type of progestogen. Progesterone and dydrogesterone have the most favorable safety profile for the breast compared with synthetic gestagens, which is confirmed by the results of large-scale studies.Psychoemotional and sexual disorders (anxiety, depression, sleep disorders, and decreased libido) are common in perimenopause and are largely due to systemic estrogen deficiency, which affects neurometabolic, vascular, and neuroendocrine homeostasis. The high frequency of these disorders justifies the need for comprehensive diagnostic assessment and individualized MHT in perimenopausal women. 18 листопада 2025 року в Києві відбувся VII Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Сучасний підхід до призначення МГТ полягає не в розв’язанні питання доцільності її призначення, а у виборі оптимальної форми для конкретної жінки. Різні шляхи введення гормонів мають відмінні фармакокінетичні властивості та вплив на метаболізм, систему коагуляції і соматичне здоров’я жінки. Рекомендації Європейського товариства менопаузи й андропаузи підкреслюють доцільність застосування комбінованої МГТ для покращення глікемічного профілю та відтермінування розвитку цукрового діабету з перевагою метаболічно нейтральних гестагенів – прогестерону та дидрогестерону. Трансдермальні естрогени надходять безпосередньо в системний кровотік, мінімізуючи вплив на печінку та коагуляцію, що робить їх методом вибору в жінок із підвищеним ризиком венозних тромбозів, ожирінням або гіпертригліцеридемією. Водночас ефективність трансдермальної МГТ характеризується значною міжіндивідуальною варіабельністю.МГТ є ефективним антирезорбентним методом профілактики остеопорозу та переломів. Клінічні дослідження засвідчують достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та зниження ризику переломів у жінок на тлі застосування МГТ, зокрема комбінації естрадіолу з дидрогестероном. Своєчасно розпочата МГТ (протягом перших 10 років після менопаузи) також асоціюється зі зниженням загальної смертності, серцево-судинних ускладнень і нейродегенеративних захворювань. Індивідуальний вибір форми МГТ є ключовим чинником її безпеки та клінічної ефективності.Особливу увагу в процесі підбору МГТ у пацієнток із внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом слід приділяти онкологічній безпеці, зокрема ризику раку молочної залози. Дані систематичних оглядів і метааналізів свідчать, що застосування естрогенів не підвищує цього ризику, тоді як він значною мірою залежить від типу гестагену. Прогестерон і дидрогестерон мають найбільш сприятливий профіль безпеки щодо молочної залози порівняно із синтетичними гестагенами, що підтверджено результатами масштабних досліджень.Психоемоційні та сексуальні розлади (тривожність, депресія, порушення сну, зниження лібідо) є поширеними в перименопаузі та значною мірою зумовлені системним естрогенодефіцитом, який впливає на нейрометаболічний, судинний і нейроендокринний гомеостаз. Висока частота цих порушень обґрунтовує необхідність комплексної діагностики та індивідуалізованої МГТ у жінок у перименопаузі. ООО "Трилист" 2026-04-18 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://reproduct-endo.com/article/view/357868 REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 82 (2026); 6-18 РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 82 (2026); 6-18 РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 82 (2026); 6-18 2411-1295 2309-4117 ukr https://reproduct-endo.com/article/view/357868/343764 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0