2026-06-15T01:27:10Z https://journals.uran.ua/oai

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55619 2025-04-04T12:38:31Z 2312-749X:BaSP

The results of selection of mixed germ-plasm corn (Zea mays L.) among self-pollinated families S4 for the duration of the «sprouting–flowering of 50% of ears» period Результаты отбора смешанной зародышевой плазмы кукурузы (Zea mays L.) среди самоопыленных семей S4 по продолжительности периода «всходы–цветение 50% початков» Результати добору змішаної зародкової плазми кукурудзи (Zea mays L.) серед самозапилених сімей S4 за тривалістю періоду «сходи–цвітіння 50% качанів» Гайдаш, О. Л. corn parent material mixed germplasm early ripeness genotype UDС 633.15 631.52 кукуруза исходный материал смешанная зародышевая плазма раннеспелость генотип УДК 633.15 631.52 кукурудза вихідний матеріал змішана зародкова плазма ранньостиглість генотип УДК 633.15 631.52 The results of evaluation and selection of breeding material of mixed germ-plasm corn for early ripeness among self-pollinated families S4 by the length of the «sprouting–flowering of 50% of ears» period are given. A signifi cant infl uence of weather conditions during the years of study on the length of this indicator was determined. Response of studied corn test-crosses on growing conditions are described. Self-pollinated families DK22282111, DK28211111, DK21511111, DK20192321, DK26143111 were singled out which had a high tolerance to growing conditions and stable «sprouting–flowering of 50% of ears» period. Приведены результаты оценки и отбора селекционного материала смешанной зародышевой плазмы кукурузы на раннеспелость среди самоопыленных семей S4 по продолжительности периода «всходы–цветение 50% початков». Установлено значительное влияние погодных условий в годы исследования на продолжительность этого показателя. Описана реакция исследуемых тесткросов кукурузы на условия выращивания. Выделены самоопыленные семьи ДК22282111, ДК28211111, ДК21511111, ДК20192321, ДК26143111, которые имели высокую толерантность к условиям выращивания и характеризовались стабильным периодом «всходы–цветение 50% початков». Наведено результати оцінки та добору селекційного матеріалу змішаної зародкової плазми кукурудзи на ранньостиглість серед самозапилених сімей S4 за тривалістю періоду «сходи–цвітіння 50% качанів». Виявлено значний вплив погодних умов у роки дослідження на тривалість цього показника. Описано реакцію досліджуваних тесткросів кукурудзи на умови вирощування. Виділено самозапилені сім’ї ДК22282111, ДК28211111, ДК21511111, ДК20192321, ДК26143111, які мали високу толерантність до умов вирощування та характеризувалися стабільним періодом «сходи-цвітіння 50% качанів». Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-12-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/55619 Plant varieties studying and protection; No. 4(25) (2014); 38-40 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 4(25) (2014); 38-40 Plant Varieties Studying and Protection; № 4(25) (2014); 38-40 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/55619/51788 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55882 2025-04-04T12:38:31Z 2312-749X:BaSP

Traditional and modern breeding methods of Triticum aestivum L. in the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat Традиционные и современные методы селекции Triticum aestivum L. в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло Традиційні та сучасні методи селекції Triticum aestivum L. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла Кириленко, В. В. winter wheat breeding method selection variety UDC 633.11«324» 631.524.528 пшениця озима селекція метод добір сорт. УДК 633.11«324» 631.524.528 пшеница озимая селекция метод отбор сорт УДК 633.11«324» 631.524.528 When creating Triticum aestivum L. varieties in V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, intervarietal crossing was used as the basis for classical method of hybridization. Parental pairs were selected according to environmental and geographical principles. Crossing of lines selected by certain adaptive characteristics among themselves and with the local breeding varieties are widely used. The method of induced mutagenesis is one of the main factor of the evolutionary process which increases hundreds of times the frequency of altered forms occurrence. Thermal mutagenesis – selection of winter forms from spring varieties – is based on low temperature effect on spring wheat varieties (it was developed by V. M. Remeslo, the member of the Academy of Sciences). Method of intervarietal selection in winter wheat breeding provides creation of new varieties of this crop through mass selection of the best plants from local populations. At present, 10 varieties of winter wheat are included into the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, one variety – into the State Register of Breeding Achievements of the Russian Federation, seven varieties are passing state quality testing in these countries. В Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло при создании сортов Triticum aestivum L. в основу классического метода гибридизации положены межсортовые скрещивания. Отбор родительских пар производится по экологогеографическому принципу. Широко используются скрещивания отселектированных по отдельным адаптивным признакам линий между собой и с сортами местной селекции. Одним из основных факторов эволюционного процесса является метод индуцированного мутагенеза, который в сотни раз увеличивает частоту появления измененных форм. Термический мутагенез – отбор озимых форм из яровых сортов – базируется на действии низких температур на сорта пшеницы яровой (разработал академик В. Н. Ремесло). Метод внутрисортовых отборов в селекции пшеницы озимой предусматривает создание новых сортов этой культуры путем массового отбора лучших растений из местных популяций. В настоящее время 10 сортов озимой пшеницы внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, один – в Государственный реестр селекционных достижений Российской Федерации, 7 – проходят государственное сортоиспытание в этих странах. У Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла під час створення сортів Triticum aestivum L. в основу класичного методу гібридизації покладено міжсортові схрещування. Добір батьківських пар здійснюють за еколого-географічним принципом. Широко використовують схрещування відселектованих за окремими адаптивними ознаками ліній між собою та із сортами місцевої селекції. Одним з основних чинників еволюційного процесу є метод індукованого мутагенезу, який у сотні разів збільшує частоту появи змінених форм. Термічний мутагенез – добір озимих форм з ярих сортів – базується на дії низьких температур на сорти пшениці ярої (розробив академік В. М. Ремесло). Метод внутрішньосортових доборів у селекції пшениці озимої передбачає створення нових сортів цієї культури шляхом масового добору кращих рослин з місцевих популяцій. На цей час 10 сортів пшениці озимої внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, один – до Державного реєстру селекційних досягнень Російської Федерації, 7 – проходять державне сортовипробування в цих країнах. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-12-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/55882 Plant varieties studying and protection; No. 4(25) (2014); 41-46 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 4(25) (2014); 41-46 Plant Varieties Studying and Protection; № 4(25) (2014); 41-46 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/55882/52046 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55905 2025-04-04T12:39:23Z 2312-749X:BaSP

Graphical analysis of data obtained during environmental test of spring barley varieties (Hordeum vulgare L.) using GGE biplot Графический анализ результатов экологического испытания сортов ячменя ярового (Hordeum vulgare L.) с использованием GGE biplot Графічний аналіз даних екологічного випробування сортів ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) Солонечний, П. М. GGE biplot генотип урожайність екологічне випробування стабільність ячмінь ярий УДК 633.16 631.527 GGE biplot генотип урожайность экологическое сортоиспытание стабильность ячмень яровой УДК 633.16 631.527 GGE biplot genotype yield capacity environmental test stability spring barley UDC 633.16 631.527 Purpose. To use GGE biplot analysis for assessing varia­bility of spring barley varieties yield and identify the most valuable genotypes. Methods. Field, mathematical-and-statistical ones. Results. GGE biplot in the form of polygon showed that environments Е1, Е3 and Е4 form the first «megaenvironment» in which Donetskyi 15 variety «wins», environment E2 – the second «megaenvironment» in which Vzirets variety «wins». The varieties Stepovyk and Donetskyi  14 had the highest average yield while the varieties Modern, Vektor, and Kozvan were marked by their high stability. The Stepovyk variety appeared to be an «ideal» genotype in terms of combining yield capacity and its stability as compared to other genotypes. The Donetskyi 14, Kosar and Alegro varieties are also valuable regarding yield capa­city and stability. Conclusions. According to the results of studies, GGE biplot is recommended to use for analysis of environmental test data. Цель. Применить GGE biplot анализ для оценки изменчивости урожайности сортов ячменя ярового и выделить наиболее ценные генотипы. Методы. Полевые, математико-статистические. Результаты. GGE biplot в виде многоугольника показал, что сорт Донецкий 15 был лучшим в первой «мегасреде», которую образуют среды Е1, Е3 и Е4, а сорт Взирец – в высокопродуктивной среде Е2. Сорта Степовик и Донецкий 14 имели самую высокую среднюю урожайность, в то время как сорта Модерн, Вектор и Козван характеризовались высокой ее стабильностью. Сорт Степовик оказался «идеальным» генотипом с точки зрения сочетания урожайности и ее стабильности по сравнению с остальными генотипами. Сорта Донецкий 14, Косар и Алегро также являются ценными по урожайности и стабильности. Выводы. По результатам исследований рекомендовано использовать GGE biplot для анализа результатов экологического сор­тоиспытания. Мета. Застосувати GGE biplot аналіз для оцінки мінливості врожайності сортів ячменю ярого та виділити найбільш цінні генотипи. Методи. Польові, математико-статистичні. Результати. GGE biplot у вигляді багатокутника показав, що середовища Е1, Е3 та Е4 утворюють перше «мегасередовище», в якому «виграє» сорт Донецький 15, друге – середовище Е2, в якому «виграє» сорт Взірець. Сорти Степовик та Донецький 14 мали найвищу середню врожайність, тоді як сорти Модерн, Вектор і Козван характеризувалися високою її стабільністю. Сорт Степовик виявився «ідеальним» генотипом з погляду поєднання врожайності та її стабільності порівняно з іншими генотипами. Сорти Донецький 14, Косар і Алегро також є цінними за врожайністю та її стабільністю. Висновки. За результатами досліджень рекомендовано використовувати GGE biplot для аналізу результатів екологічного випробування. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-06-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/55905 Plant varieties studying and protection; No. 1-2(26-27) (2015); 27-31 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1-2(26-27) (2015); 27-31 Plant Varieties Studying and Protection; № 1-2(26-27) (2015); 27-31 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/55905/52065 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55906 2025-04-04T12:39:23Z 2312-749X:BaSP

Using cluster analysis as a method of classification of the genus Salix L. representatives Использование кластерного анализа как метода классификации представителей рода Salix L. Використання кластерного аналізу як методу класифікації представників роду Salix L. Роїк, М. В. Баликіна, В. В. кластерный анализ иерархический метод метод К-средних идентификация видов показатели листа УДК 631.526.2 582.623 311.12 cluster analysis hierarchical method K-means method species identification leaf parameters UDС 631.526.2 582.623 311.12 УДК 631.526.2 582.623 311.12 Purpose. To study interactions among the representatives of the genus Salix L. through the cluster analysis, form groups of closely related species and hybrid forms basing on differences of morphological parameters of leaves. Methods. Field, cluster analysis and tree graphics. Results. Willow species were grouped according to absolute parameters of leaf, and three groups of clusters were identified. The degree of affinity between species were assessed using values of an Euclidean distance. Distinctive features of leaf parameters were defined: length of a leaf blade (Ll), distance (cm) between the leaf tip and its maximum width (SDmxT) and the distance between the leaf tip (cm) and the line of its width that corresponds to the length of petiole (SLpT). Conclusions. Using the willow species collection as an example, diagnostically valuable quantitative parameters of leaves were revealed, the use of which allows to identify willow species and hybrid forms through PC applications. Цель. С помощью кластерного анализа исследовать взаи­мосвязи между представителями рода Salix L., сформировать группы видов и гибридных форм, близкородственных между собой, основываясь на различиях морфологических параметров листьев. Методы. Полевой, кластерного анализа и древовидной графики. Результаты. Виды ивы сгруппированы по абсолютным показателям листка и выделены три группы кластеров. Оценена степень родства видов между собой по значению евклидового расстояния. Определены отличительные показатели листка: длина лис­товой пластинки (Ll), расстояние (см) от верхушки листа до максимальной его ширины (SDmxT) и расстояние от верхушки листа до линии (см) ширины, соответствующей длине черешка (SLрT). Выводы. На примере коллекции ивы обнаружены диагностически ценные количественные показатели листьев, использование которых дает возможность идентифицировать виды и гибридные формы ивы с помощью прикладных программ для ПК. Мета. За допомогою кластерного аналізу дослідити взаємозв’язки між представниками роду SalixL., сформувати групи видів і гібридних форм, близькоспоріднених між собою, ґрунтуючись на відмінностях морфологічних параметрів листків. Методи. Польовий, кластерного ана­лізу й деревоподібної графіки. Результати. Види верби згруповано за абсолютними показниками листка й виділено три групи кластерів. Оцінено ступінь спорідненості видів між собою за значенням евклідової відстані. Визначено відмінні показники листка: довжина листкової пластинки (Ll), відстань (см) від верхівки листка до максимальної його ширини (SDmxT) та відстань від верхівки листка (см) до лінії ширини, що відповідає довжині черешка (SLpT). Висновки. На прикладі колекції верби виявлено діагностично цінні кількісні показники листків, використання яких дає можливість ідентифікувати види й гібридні форми верби за допомогою прикладних програм для ПК. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-06-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/55906 Plant varieties studying and protection; No. 1-2(26-27) (2015); 32-36 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1-2(26-27) (2015); 32-36 Plant Varieties Studying and Protection; № 1-2(26-27) (2015); 32-36 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/55906/52066 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/55909 2025-04-04T12:39:23Z 2312-749X:BaSP

The role of variety in increasing seed productivity of China Aster (Callistephus chinensis (L.) Nees) Роль сорта в повышении семенной продуктивности калистефуса китайского (Callistephus chinensis (L.) Nees) Роль сорту в підвищенні насіннєвої продуктивності калістефусу китайського (Callistephus chinensis (L.) Nees) Шевель, Л. О. Рудник-Іващенко, О. І. China Aster study sort-type seed producti­vity decorative effect UDC 635.939.982 631.528 калистефус китайский исследования сортотип семенная продуктивность декоративность УДК 635.939.982 631.528 калістефус китайський дослідження сортотип насіннєва продуктивність декоративність УДК 635.939.982 631.528 Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs. Цель. Определение влияния сортовых особенностей на семенную продуктивность калистефуса китайского при выращивании в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2011–2013 гг. на опытном поле Института садоводства НААН. Результаты. Экспериментально определено влияние сортовых особенностей на семенную продуктивность у различных сортотипов калистефуса китайского. На основе морфологического описания показаны рост и развитие этого растения, зависимость генеративных органов от количественных параметров вегетативных и их влияние на продуктивность разнотипных сортов как селекции Института садоводства, так и других научных учреждений. Проиллюстрировано строе­ние цветков различных сортотипов. Определены самые продуктивные сорта среди внесенных в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, которые в среднем по годам исследований формировали до 3 г семян с куста и выше. Выводы. Почвенно-климатические условия Лесостепи Украины благоприятны для промышленного семеноводства калистефуса китайского. Его продуктивность в значительной мере зависит от сор­та и сортотипа, к которому он относится. Мета. Визначення впливу сортових особливостей на насіннєву продуктивність калістефусу китайського під час вирощування в умовах Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили протягом 2011–2013 рр. на дослідному полі Інституту садівництва НААН. Результати. Експериментально визначено вплив сортових особливостей на насіннєву продуктивність у різних сортотипів калістефусу китайського. На основі морфологічного опису показано ріст і розвиток цієї рослини, залежність генеративних органів від кількісних параметрів вегетативних та їхній вплив на продуктивність різнотипних сортів як селекції Інституту садівництва, так і інших наукових установ. Проілюстровано будову квіток різних сортотипів. Визначено найпродуктивніші сорти серед занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, які в середньому за роками досліджень формували до 3 г насіння з куща й вище. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу України є сприятливими для промислового насінництва калістефусу китайського. Його продуктивність значною мірою залежить від сорту та сортотипу, до якого він належить. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-06-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/55909 Plant varieties studying and protection; No. 1-2(26-27) (2015); 37-41 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1-2(26-27) (2015); 37-41 Plant Varieties Studying and Protection; № 1-2(26-27) (2015); 37-41 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/55909/52067 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56038 2025-04-04T12:41:18Z 2312-749X:BaSP

Breeding durum winter wheat for adaptive properties improvement Селекция пшеницы твердой озимой на повышение адаптивных свойств Селекція пшениці твердої озимої (Triticum durum Desf.) на підвищення адаптивних властивостей Щипак, Г. В. Цупко, Ю. В. Щипак, В. Г. Матвієць, В. Г. Васьківська, С. В. пшениця тверда озима багатолінійні сорти пшениці врожайність пшениці озимої зимостійкість стійкість проти хвороб якість УДК. 633. 112.1.631.527.2 пшеница твёрдая озимая многолинейные сорта пшеницы урожайность пшеницы озимой зимоустойчивость устойчивость к болезням качество УДК 633.112.1.631.527.2 durum winter wheat multiline wheat varieties winter wheat yield winter hardiness disease resistance quality UDC 633.112.1.631.527.2 The results of breeding (1995–2013) multiline varieties of durum winter wheat are presented: their advantages as compared with standards for winter hardiness and drought resistance, yield, disease resistance, macaroni properties. The economic and biological properties of the new variety of winter durum wheat Shulyndinka are given. Представлены результаты селекции (1995–2013 гг.) многолинейных сортов пшеницы твёрдой озимой, их преимущества по сравнению со стандартами по зимо- и засухоустойчивости, урожайности, устойчивости к болезням, макаронным свойствам. Приведена хозяйственно-биологическая характеристика нового сорта пшеницы твёрдой озимой Шулындинка. Представлено результати селекції (1995–2013 рр.) багатолінійних сортів пшениці твердої озимої, їхні переваги порівняно із стандартами за зимо- й посухостійкістю, врожайністю, стійкістю проти хвороб, макаронними властивостями. Наведено господарсько-біологічну характеристику нового сорту пшениці твердої озимої Шулиндінка. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-11-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56038 Plant varieties studying and protection; No. 3(24) (2014); 25-31 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(24) (2014); 25-31 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(24) (2014); 25-31 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56038/52209 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56040 2025-04-04T12:41:18Z 2312-749X:BaSP

Genetic correlations of winter wheat yield with selection indices in stressing environment Генетические корреляции урожайности озимой пшеницы с селекционными индексами в стрессовых условиях среды Генетичні кореляції врожайності пшениці озимої із селекційними індексами в стресових умовах середовища Дриженко, Л. М. Тищенко, В. М. Чернишова, О. П. пшениця озима селекційні індекси кореляція час відновлення весняної вегетації УДК 633.11 631.527 631.559 581.52 пшеница озимая селекционные индексы корреляция время восстановления весенней вегетации УДК 633.11 631.527 631.559 581.52 winter wheat selection indices correlation time of spring vegetation recovery UDС 633.11 631.527 631.559 581.52 On a trial basis, the formation of selection indices of winter wheat varieties under varoius environmental conditions in years of early and late spring vegetation is studied. Early or late vegetation is a stress factor for a genotype. Indeed, in a breeding process technology it is important to know how these stress factors influence the formation and variability of selection indices. Research results demonstrated that in stressing environment in case of selection for yield potential at an early stage of breeding it is suitable to use such selection indices as harvest index and index of linear ear density that can be used as marker characteristic. В опыте изучали формирование селекционных индексов сортов пшеницы озимой в разных условиях среды в годы с ранней и поздней весенней вегетацией. Ранняя или поздняя вегетация – это стрессовый фактор для генотипа и, безусловно, в технологии селекционного процесса важно знать, как влияют стрессовые факторы на формирование и изменчивость селекционных индексов. По результатам исследований установлено,  что в стрессовых условиях среды при отборах на потенциал урожая на ранних этапах селекции можно использовать такие селекционные индексы, как уборочный и линейной плотности колоса, которые могут использоваться как маркерные признаки. У досліді вивчали формування селекційних індексів сортів пшениці озимої в різних умовах середовища в роки з ранньою та пізньою весняною вегетацією. Рання або пізня вегетація – це стресовий чинник для генотипу, і, безумовно, в технології селекційного процесу важливо знати, як впливають стресові чинники на формування та мінливість селекційних індексів. За результатами досліджень встановлено, що в стресових умовах середовища під час доборів на потенціал урожаю на ранніх етапах селекції можна використовувати такі селекційні індекси, як збиральний та індекс лінійної щільності колосу, які можуть бути використані як маркерні ознаки. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-11-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56040 Plant varieties studying and protection; No. 3(24) (2014); 32-35 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(24) (2014); 32-35 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(24) (2014); 32-35 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56040/52210 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56116 2025-04-04T12:42:33Z 2312-749X:BaSP

Development and variability of soft winter wheat varieties in stress environmental conditions Формирование и изменчивость признаков у пшеницы мягкой озимой в стрессовых условиях среды Формування та мінливість ознак у пшениці м’якої озимої в стресових умовах середовища Тищенко, В. М. Томіна, М. В. Дубенець, М. В. soft winter wheat quantitative characteristics stress environment organogenesis stages marker characteristics UDC 633.11.531.527 пшеница мягкая озимая количественные признаки стрессовые условия среды этапы органогенеза маркерный признак УДК 633.11.531.527 пшениця м’яка озима кількісні ознаки стресові умови середовища етапи органогенезу маркерна ознака УДК 633.11.531.527 The article presents results of characteristics studying for generative and vegetative parts of soft winter wheat in the conditions of autumn moisture shortage and in the conditions of optimal moisture supply. During the period of studies a dramatic difference of the levels of generative and vegetative parts of plants has been observed. As a decreased level of characteristics development has been noted, so its increasing, in particular, among the varieties of generative part. within 7.2% (thousand seed weight) to 42.6% (seed weight per ear). It is found that efficient development of generative organs is subject to variety bushing capacity, in particular at spring. The article also shows that stress conditions of autumn period influence late emergence of seedlings; however, that goes along increased level of some characteristics development at generative part. Obviously, during such years the selection of breeding material as per ear yield would not be efficient. The article, for the purpose of excluding negative consequences of selection, pays special attention to such characteristics as that not affected by stress environmental conditions. This indicates genetic stability of those characteristics, so their use as marker characteristics in yield specific breeding is advised. Представлены результаты изучения признаков генеративной и вегетативной частей растений пшеницы мягкой озимой в условиях дефицита осенней влаги, а также в условиях оптимального обеспечения влагой. За период исследований наблюдалась колоссальная разница по уровню формирования признаков генеративной и вегетативной частей растения. Отмечалось как уменьшение уровня формирования признаков, так и их увеличение, особенно признаков генеративной части: от 7,2% (масса тысячи зерен) до 42,6% (масса зерна с колоса). Установлено, что эффективное формирование генеративных органов зависит от способности сорта к кущению, особенно весной. Показано, что стрессовые условия осеннего периода влияют на позднее появление всходов, способствуют уменьшению высоты растений, однако при этом наблюдается увеличение уровня формирования некоторых признаков генеративной части. Разумеется, что в такие годы отбор селекционного материала на производительность колоса не будет эффективным. В статье, ради исключения негативных последствий отбора, особое внимание уделяется таким признакам, на которые не влияют стрессовые условия среды. Это свидетельствует о генетической стабильности этих признаков, поэтому предлагается использовать их в качестве маркерных признаков в селекции на производительность. Представлено результати вивчення ознак генеративної та вегетативної частин рослин пшениці м’якої озимої в умовах дефіциту осінньої вологи та в умовах оптимального забезпечення вологою. За період досліджень спостерігалась колосальна різниця за рівнем формування ознак генеративної та вегетативної частин рослини. Відмічалося як зменшення рівня формування ознак, так і їхнє збільшення, особливо ознак генеративної частини: від 7,2% (маса 1000 зерен) до 42,6% (маса зерна з колоса). Встановлено, що ефективне формування генеративних органів залежить від здатності сорту до кущіння, особливо навесні. Показано, що стресові умови осіннього періоду (дефіцит вологи), які спричиняють пізню появу сходів, впливають на зменшення висоти рослин, однак при цьому спостерігається збільшення рівня формування деяких ознак генеративної частини. Вочевидь, що в такі роки добір селекційного матеріалу на продуктивність колоса не буде ефективним. Тому, для виключення негативних наслідків добору, особлива увага приділяється таким ознакам, на які не впливають стресові умови середовища. Це свідчить про генетичну стабільність цих ознак, тому пропонується використовувати їх як маркерні ознаки в селекції на продуктивність. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-04-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56116 Plant varieties studying and protection; No. 2(23) (2014); 18-22 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(23) (2014); 18-22 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(23) (2014); 18-22 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56116/52330 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56119 2025-04-04T12:42:33Z 2312-749X:BaSP

Identification of field pea gene bank samples by component characteristics in relation to the breeding of plant varieties of various directions of economical use Идентификация образцов генофонда пелюшки за компонентными признакам в связи с селекцией сортов различных направлений хозяйственного использования Ідентифікація зразків генофонду пелюшки за компонентними ознаками в зв’язку з селекцією сортів різних напрямів господарського використання Чернуський, В. В. ідентифікація зразків зразки генофонду пелюшки напрям господарського використання електронний планшет 3D-конфігурації варіаційного ряду ознаки УДК 631.52.4 samples identification petal gene bank samples economical targets electronic board 3D configuration of a characteristic variation series UDC 631.52.4 идентификация образцов образцы генофонда пелюшки направление хозяйственного использования электронный планшет 3D-конфигурации вариационного ряда признака УДК 631.52.4 Assumption is made that identification of valuable genotypes is possible in specific stability points of phase-parametric systems, that is, when the effect of dynamism acquires gradient and discrete anisotropic composition by way of converting the phenotype variability in the temporal and parametric and characteristic specific vector-spaced system. Devices have been suggested (electronic board for the characteristics spectral expression, 3D configuration of a characteristic variation series) for displaying the location sample parametric pool in the general statistic range of quantitative characteristics. A characteristic has been detected (number of seeds in a pod) that carry the traits inherent in pseudo-qualitative and oligogenic characteristic. According to findings of the study, characteristics are identified that conform to various directions of economical use Выдвинуто предположение, что идентификация ценных генотипов возможна в определенных точках стабильности фазово-параметрических систем, то есть при придании явлению динамичности – градиентно-дискретной анизотропной структуры путем перевода фенотипической изменчивости в темпорально-параме-трически-признаковую векторно-разнесенную систему. Предложено инструменты (электронный планшет спектрального проявления признаков, 3D-конфигурации вариационного ряда признака) отображения местоположения параметрического пула образца в общем статистическом поле количественных признаков. Обнаружен признак (количество семян в бобе), который несет элементы псевдокачественности и олигогенности. По результатам проведенных исследований идентифицировано образцы, которые отвечают разным направлениям хозяйственного использования. Висунуто припущення, що ідентифікація цінних генотипів можлива в певних точках стабільності фазово-параметричних систем, тобто за надання явищу динамічності градієнтно-дискретної анізотропної структури шляхом переведення фенотипової мінливості в темпорально-параметрично-ознакову векторно-рознесену систему. Запропоновано інструменти (електронний планшет спектрального прояву ознак , 3D-конфігурації варіаційного ряду ознаки) відображення місцезнаходження параметричного пулу зразка у загальному статистичному полі кількісних ознак. Виявлено ознаку (кількість насінин у бобі), яка несе елементи псевдоякісності та олігогенності. За результатами проведених досліджень ідентифіковано зразки, що відповідають різним напрямам господарського використання. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-04-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56119 Plant varieties studying and protection; No. 2(23) (2014); 23-29 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(23) (2014); 23-29 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(23) (2014); 23-29 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56119/52332 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56588 2025-04-04T12:43:15Z 2312-749X:BaSP

The effectiveness of selection by kernel size of winter rye Эффективность отбора по крупности зерна у ржи озимой (Secale cereale L.) Ефективність добору за крупністю зерна жита озимого (Secale cereale L.) Скорик, В. В. рожь озимая эффективность отбора зерна масса 100 зерен ржи селекционный дифференциал ультракрупнозернистость ржи наследуемость крупности зерна екстремум. УДК 631.527.12.526.633.14.324(477.51) жито озиме ефективність добору зерна маса 100 зерен жита селекційний диференціал ультракрупнозернистість жита успадковування крупності зерна екстремум УДК 631.527.12.526.633.14.324(477.51) winter rye kernel selection efficiency weight of 100 grains of rye breeding differential ultra kernel size of rye inheritance of kernel size extremum UDС 631.527.12.526.633.14.324(477.51) The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction. Крупность зерна ржи озимой генетически детерминированный признак контролируется серией множественных алеллей и является доступным для отбора. В результате длительного интенсивного направленного отбора средняя масса 100 зерен с растения увеличена с 2,94 г до 6,94 г или у 2,4 раза. Реализованная эффективность отбора по массе 100 зерен с растения в направлении увеличения была систематической, но неравномерной. На протяжении 42 генераций наблюдались периоды быстрого ответа на направленный отбор, замедления и даже риверсии средней массы 100 зерен с растения. Быстрое увеличение эффективности направленной селекции отвечало изменениям, которые создавали относительно большой еффект, и в последующем образовывали плато, когда ультракрупнозернистость достигала высокой частоты. Изменчивость популяции при высоком давлении отбора по массе 100 зернен с растения преимущественно происходила согласно закона нормального распределения, с проявлением негативной ассиметрии после эффекта «взрыва» появления эстремумных классов. После достижения наивысшей крупности зерна ржи наблюдалось небольшое замедление увеличения массы 100 зерен с растения, несмотря на высокое давление отбора. На протяжении 42 генераций отбора на эффективность селекции наиболее высокое влияние проявил именованный селекционный дифференциал (36%), интенсивность отбора (22%), коэффициент наследуемости в широком смысле (8%), коэффициент наследуемости в узком смысле (10%). Прогнозированный и реализованный эффект отбора за 42 генерации совпадали у 37% случаев, что указывает на реальный прогноз селекционного предвидения. Крупність зерна жита озимого генетично детермінована ознака, контролюється серією множинних алелів і доступна для штучного добору. В результаті довготермінового інтенсивного добору середня маса 100 зерен з рослини збільшена від 2,94 до 6,94 г або у 2,4 раза. Реалізована ефективність добору за масою 100 зерен з рослини в напрямку збільшення була систематичною, але нерівномірною. Протягом 42 генерацій спостерігалися періоди швидкої відповіді на спрямований добір, тривалі уповільнення збільшення і навіть риверсії середньої маси 100 зерен з рослини. Швидке збільшення ефективності спрямованої селекції відповідало змінам, які створювали відносно великий ефект, і в наступному утворювали плато, коли ультракрупнозернистість досягала високої частоти. Мінливість популяції жита за високого тиску добору за масою 100 зерен з рослини переважно відбувалася згідно з нормальним розподілом, та проявом негативної асиметрії після ефекту «вибуху» появи екстремумних класів. Після досягнення найвищої середньої крупності зерна жита спостерігалося невелике подальше уповільнення збільшення маси 100 зерен, незважаючи на сильний тиск добору. Протягом 42 генерацій на ефективність селекції найвищий вплив виявив іменований селекційний диференціал (36%), інтенсивність добору (22%), коефіцієнт успадковування у широкому розумінні (8%), коефіцієнт успадковування у вузькому розумінні (10%). Прогнозована й реалізована ефективність добору за 42 генерації співпадала у 37% випадків і свідчить про реальний прогноз селекційного передбачення. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-03-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56588 Plant varieties studying and protection; No. 1(22) (2014); 34-44 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(22) (2014); 34-44 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(22) (2014); 34-44 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56588/52767 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56592 2025-04-04T12:43:15Z 2312-749X:BaSP

Productivity and fruit quality of Jonagold clones of home selection Урожайность и качество плодов клонов Джонаголда украинской селекции Урожайність та якість плодів клонів Джонаголду української селекції Тарнавська, К. П. яблоня сорт Джонаголд клоны сорта Джонаголд товарность плодов яблони дегустационная оценка плодов Джонаголд УДК 634.11 631.526.32(477.44) яблуня сорт Джонаголд клони сорту Джонаголд товарність плодів яблуні дегустаційна оцінка плодів Джонаголд УДК 634.11 631.526.32(477.44) apple tree Jonagold variety clones productivity fruit marketability taste estimation UDС 634.11 631.526.32(477.44) New results of the clonal selection of apple tree (Malus domestica Borkh) conducted at Podillya Research Station of Horticultural Institute NAAS by method of state variety testing have been presented. By the results of the 6-year studying (2007 - 2012) of 20 new Jonagold clones of domestic selection their estimation was carried out according to the complex of such qualities as productivity, early ripening, marketability, taste qualities and durability of fruits. The following clones are defined to be the best: DP-16, DP-17, DP-18, DP-20. They start fruiting in the age of 2 or 3 years, productivity of the 5- or 6-year-old trees reaches 8,3–25,5 tons per hectare, quantity of the fruits of the highest and first grade is about 57–76% (in 2010–2012). Fruits of the mentioned clones are bigger than medium size (DP-16), big (DP-17, DP-18) and very big (DP-20); they have average similarity, excellent and very harmonious sour-sweet taste (8,3–8,7 points). Fruits of the best clones kept their quality for 202 – 220 days. Представлены новые результаты исследований в клоновой селекции яблони (Malus domestica Borkh.), проведенные на Подольской опытной станции ИС НААН по методике государственного сортоиспытания. По результатам шестилетнего изучения (2007–2012 гг.) 20-ти новых клонов Джонаголда отечественной селекции оценены по комплексу таких признаков, как урожайность, скороплодность, товарность, вкусовые качества и лежкость плодов. Установлены лучшие клоны ДП-16, ДП-17, ДП-18, ДП-20. В плодоношение они вступают в двух-трёхгодичном возрасте, урожайность пяти-шестилетних деревьев составляет 8,3–25,5 т/га, выход плодов высшего и первого товарных сортов 57–76% (за 2010–2012 гг.). Плоды выделенных клонов больше средних размеров (ДП-16), большие (ДП-17, ДП-18) и довольно большие (ДП-20), средней одномерности, отличного, очень гармоничного кислосладкого вкуса (8,3–8,7 балла). Плоды лучших клонов хранились 202–220 суток. Представлено нові результати досліджень у клоновій селекції яблуні (Malus domestica Borkh.), проведених на Подільській дослідній станції ІС НААН України за методикою державного сортовипробування. За результатами шестирічного вивчення (2007–2012 рр.) 20 нових клонів Джонаголду вітчизняної селекції оцінено за комплексом таких ознак: урожайність, скороплідність, товарність, смакові якості та лежкоздатність плодів. Встановлено, що кращими є клони ДП-16, ДП-17, ДП-18, ДП-20. У плодоношення вони вступають у двотрирічному віці, урожайність п’яти-шестирічних дерев сягає 8,3–25,5 т/га, вихід плодів вищого та першого ґатунку у 2010–2012 рр. становила 57–76%. Плоди виділених клонів більше середніх розмірів (ДП-16), великі (ДП-17, ДП-18) і дуже великі (ДП-20), середньої одномірності, відмінного, дуже гармонійного кисло-солодкого смаку (8,3–8,7 бала). Плоди кращих клонів зберігались 202–220 діб. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-03-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56592 Plant varieties studying and protection; No. 1(22) (2014); 45-48 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(22) (2014); 45-48 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(22) (2014); 45-48 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56592/52771 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56597 2025-04-04T12:43:15Z 2312-749X:BaSP

Perspectives of breeding fungal diseases resistant cultivars of nectarine (Prunus persica (L.) Batsch. subsp. nectarina (Ait.) Shof.) Перспективы создания сортов нектарина (Prunus persica (L.) Batsch. subsp. nectarina (Ait.) Shof.) с низкой восприимчивостью к грибным болезням Перспективы создания сортов нектарина (Prunus persica (L.) Batsch. subsp. nectarina (Ait.) Shof.) с низкой восприимчивостью к грибным болезням Шоферістов, Є. П. Цюпка, С. Ю. Іващенко, Ю. О. nectarine breeding fungal diseases resistance male sterility UDС 634.26 632.4(477.75) нектарин селекция нектарина грибные болезни нектарина поражаемость болезнями нектарина мужская стерильность персика УДК 634.26 632.4(477.75) нектарин селекція нектарина грибні хвороби нектарина стійкість нектарина проти патогенів чоловіча стерильність генотипів УДК 634.26 632.4(477.75) There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens. Выделены формы отдаленных гибридов со слабой степенью поражения грибными болезнями (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.), которые представляют практический интерес для создания сортов персика и нектарина с устойчивостью к этим патогенам Виділені форми віддалених гібридів зі слабким ступенем ураження грибними хворобами (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. і Monilia fructigena Fr.), які представляють практичний інтерес для створення сортів персика та нектарина зі стійкістю проти цих патогенів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2014-03-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56597 Plant varieties studying and protection; No. 1(22) (2014); 49-53 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(22) (2014); 49-53 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(22) (2014); 49-53 2518-7457 2518-1017 rus https://journal.sops.gov.ua/article/view/56597/52782 Авторське право (c) 2014 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/56852 2025-04-04T12:44:07Z 2312-749X:BaSP

Combining ability of tetraploid pollinator lines of sugar beet (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) by the elements of productivity Комбинационная способность тетраплоидных линий опылителей свеклы сахарной (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) по элементам продуктивности Комбінаційна здатність тетраплоїдних ліній запилювачів буряку цукрового (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. altissima Doell) за елементами продуктивності Корнєєва, М. О. Чемерис, Л. М. Мацук, М. Б. combining ability additive and non additive effects of genes yield sugar content hybrid UDK 531.528.2 633.63 631.117(477) комбінаційна здатність запилювачів буряку адитивні та неадитивні ефекти генів урожайність буряку цукрового цукристість буряку цукрового УДК 531.528.2 633.63 631.117(477) комбинационная способность опылителей свеклы аддитивные и неаддитивные эффекты генов урожайность сахарной свеклы сахаристость сахарной свеклы УДК 531.528.2 633.63 631.117(477) Evaluation of the genetic component values considered to be the important part of the selection process on creating hybrids of sugar beet and The aim of the study is to determine tetraploid pollinators combining ability Bilotserkovskoy breeding on yield and sugar content and the genetic determination of the productivity elements and their phenotypic manifestations in first generation hybrids of sugar beet. The methods of test crossing on the type top cross of pollen sterile lines of Uuladivsky and Ivanovsky origin and stabilized ployidnistyu tetraploid pollinators of beet sugar Belotserkovskoy selection on yielding of sugar beet tetraploid pollinators of Bilotserkovskoy breeding have been applied. A key role belongs to non additive gene effects in gene structure of characteristics variability yielding has been determined.The part of additive gene action pollinators is predominant in genetic control of top cross hybrids sugar content. The 16 hybrid combinations are differentiated by their parental components combining ability. Pollinators of 1007 ( the yield ) and 1013 ( for the sugar content) have been characterized by their valuable additive gene complexes. Perspective hybrid combinations for their further breeding study are revealed, genetic determination of productivity elements and sugar yield is defined Analysis of gene interactions in sugar beet hybrids confirms the theory of genetic balance MV Turbine Оценка генетической ценности компонентов является важным звеном селекционного процесса создания МС-гибридов сахарной свеклы. Определено комбинационную способность тетраплоидных опылителей белоцерковской селекции по урожайности и сахаристости и генетической детерминации элементов продуктивности и их фенотипическое проявление у гибридов первого поколения сахарной свеклы. В исследовании применены методы тестерного скрещивания по типу топкросс пыльцестерильных линий уладовского и ивановского происхождения и стабилизированных по плоидности тетраплоидных опылителей сахарной свеклы белоцерковской селекции. Установлено, что в генотипической структуре изменчивости признака «урожайность» ключевая роль принадлежала неадитивным эффектам генов. В генетическом контроле сахаристости топкроссных гибридов преобладающей была доля адитивного действия генов опылителей. Дифференцированы по комбинационной способности родительские компоненты 16 гибридных комбинаций. Ценными комплексами аддитивных генов обладали опылители 1007 (по урожайности) и 1013 (по сахаристости).  Выявлены перспективные гибридные комбинации для дальнейшей их селекционной проработки, определена генетическая детерминация элементов продуктивности и сбора сахара. Анализ генных взаимодействий у гибридов свеклы сахарной подтверждает теорию генетического баланса Н.В. Турбина. Оцінка генетичної цінності компонентів – важлива ланка селекційного процесу створення ЧС-гібридів буряку цукрового. Визначали комбінаційну здатність тетраплоїдних запилювачів білоцерківської селекції за урожайністю, цукристістю та генетичною детермінацією елементів продуктивності і їхній фенотипічний прояв у гібридів першого покоління буряку цукрового. У дослідженнях застосовували методи тестерного схрещування за типом топкрос пилкостерильних ліній уладівського й іванівського походжень та стабілізованих за плоїдністю тетраплоїдних запилювачів буряку цукрового білоцерківської селекції. Встановлено, що у генотипній структурі мінливості врожайності ключова роль належала неадитивним ефектам генів. У генетичному контролі цукристості топкросних гібридів переважаючою була частка адитивної дії генів запилювачів. Диференційовано за комбінаційною здатністю батьківські компоненти 16 гібридних комбінацій. Цінними комплексами адитивних генів характеризувалися запилювачі 1007 (за врожайністю) та 1013 (за цукристістю). Виявлено перспективні гібридні комбінації для їхнього подальшого селекційного опрацювання, визначена генетична детермінація елементів продуктивності та збору цукру. Аналіз генних взаємодій у гібридів буряку цукрового підтверджує теорію генетичного балансу М.В. Турбіна. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2013-08-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/56852 Plant varieties studying and protection; No. 4(21) (2013); 44-49 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 4(21) (2013); 44-49 Plant Varieties Studying and Protection; № 4(21) (2013); 44-49 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/56852/53088 Авторське право (c) 2013 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58320 2025-04-04T12:45:01Z 2312-749X:BaSP

Peculiarities of grain technological indices establishment for coated and naked grain oats (Avena sativa L.) Особенности формирования технологических показателей зерна пленчатого и голозерного овса (Avena sativa L.) Особливості формування технологічних показників зерна плівчастого та голозерного вівса (Avena sativa L.) Буняк, О. І. Oats variety natural weight hoodness 1000 seeds weight UDC 631.527 633.13 овес сорт натура плівчастість маса 1000 зерен УДК 631.527 633.13 Oats technological indices have been analyzed. Influence of growing conditions on natural weight, kernel size, and hoodness is established. The study summary indicates essential dependence of natural weight and hoodness and precipitation at the stage of grain formation in coated grain oats varieties. Moisture supply in the period of grain formation essentially influenced the percentage of coated grains formation and natural weight score in naked grain varieties. Morphometric analyzes of oats caryopsis was completed using the method of machine vision. Correlation between technological indices and morphometric cha­racteristics of naked and coated grain of oats was determined. Also, essential dependence of hoodness on 1000 seeds weight and the lack of essential correlation with morphometric characteristics of the calliopsis were established. Calliopsis width essentially influenced the weight of 1000 seeds. Metric indices of naked grain oats calliopsis exposed close correlation with kernel size and natural weight. Weight of 1000 seeds exposed essential varietal distinctness and was determined by genetic peculiarities of varieties Проведен анализ технологических показателей овса. Определены особенности формирования натуры, крупности и пленчатости зерна от условий выращивания. За результатами исследований установлена существенная зависимость между показателем натуры и пленчатости от количества осадков в фазу налива зерна у пленчатых сортов овса. Обеспечение влагой в период налива зерна существенно влияло на процент образования пленчатых зерен и показатель натуры у голозерных сортов. Проведен морфометрический анализ зерновок овса методом «машинного виденья». Определены корреляции между технологическими показателями и морфометрическими признаками зерна у пленчатого и голозерного овса. Установлена существенная зависимость пленчатости от массы 1000 зерен и отсутствие существенной корреляции с морфометрическими признаками зерновки. Ширина зерновки существенно влияла на массу 1000 зерен. Метрические показатели зерновки голозерного овса обнаружили тесную связь с крупностью и натурой зерна. Масса 1000 зерен имела существенное сортовое отличие и обусловливалась генетическими особенностями сортов. Проведено аналіз технологічних показників вівса. Визначено особливості формування натури, крупності та плівчастості зерна від умов вирощування. За результатами досліджень установлено істотну залежність між показником натури та плівчастості від кількості опадів у фазу наливу зерна в плівчастих сортів вівса. Забезпечення вологою в період наливу зерна істотно впливало на відсоток утворення плівчастих зерен та на показник натури у голозерних сортів. Проведено морфометричний аналіз зернівок вівса методом «машинного бачення». Визначено кореляції між технологічними показниками та морфометричними ознаками зерна у плівчастого та голозерного вівса. Встановлено істотну залежність плівчастості від маси 1000 зерен та відсутність істотної кореляції з морфометричними ознаками зернівки. Ширина зернівки істотно впливала на масу 1000 зерен. Метричні показники зернівки голозерного вівса виявили тісний зв’язок із крупністю та натурою зерна. Маса 1000 зерен виявила істотну сортову відмінність та зумовлювалася генетичними особливостями сортів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2013-08-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58320 Plant varieties studying and protection; No. 3(20) (2013); 41-44 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(20) (2013); 41-44 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(20) (2013); 41-44 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58320/54207 Авторське право (c) 2013 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58324 2025-04-04T12:45:01Z 2312-749X:BaSP

Molecular selection of sugar beet (Beta vulgaris L.) by resistance to biotic and abiotic factors Молекулярная селекция свеклы сахарной (Beta vulgaris L.) на устойчивость к биотическим и абиотическим факторам Молекулярная селекция свеклы сахарной (Beta vulgaris L.) на устойчивость к биотическим и абиотическим факторам Корниенко, А. В. Буторина, А. К. молекулярная селекция маркер-опосредованный отбор свекла сахарная устойчивость маркерные системы молекулярные маркеры генетическое картирование физическое картирование перенос генов эпигенетика. УДК 633.413 633.63] 631.524 молекулярна селекція маркер-усереднений відбір буряк цукровий стійкість маркерні системи молекулярні маркери генетичне картування фізичне картування перенесення генів епігенетика. УДК 633.413 633.63] 631.524 molecular breeding marker assisted selection sugar beet stability marker systems molecular markers genetic mapping physical mapping transferring genes epigenetic UDC 633.413 633.63] 631.524 Molecular selection (MAS) makes the newest trend in breeding that has been progressively applied in many agricultural crops, including sugar beet. The article reviews papers on sugar beet MAL in Russia and overseas consi­ ering the methods applied and results obtained, das well as prospects for further development of this trend. Молекулярная селекция (MAS) – новейшее направление селекции, получившее развитие у многих сельскохозяйственных культур, и в том числе у свеклы сахарной. В статье дается обзор работ по молекулярной селекции свеклы сахарной в России и за рубежом с обсуждением используемых методов и полученных результатов, а также перспектив дальнейшего развития этого направления Молекулярна селекція (МАS) – найновіший напрям селекції, який отримав розвиток багатьох сільськогосподарських культур і, зокрема буряку цукрового. У статті надається огляд в Росії та за її межами праць із молекулярної селекції буряку цукрового. Обговорюються використовувані методи та отримані результати, а також перспективи подальшого розвитку цього напряму. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2013-08-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58324 Plant varieties studying and protection; No. 3(20) (2013); 45-49 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(20) (2013); 45-49 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(20) (2013); 45-49 2518-7457 2518-1017 rus https://journal.sops.gov.ua/article/view/58324/54211 Авторське право (c) 2013 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58329 2025-04-04T12:45:01Z 2312-749X:BaSP

Introducing initial material and producing sterile form of sugar sorghum (Sorghum saccharatum (L.) Pers.) Введение исходного материала и получение стерильной культуры сорго сахарного (Sorghum saccharatum (L.) Pers.) Introduction of base line and receiving sterile culture of sugar sorghum (Sorghum saccharatum (L.) Pers.) Войтовська, В. І. Сторожик, Л. І. Недяк, Т. М. сорго вихідний матеріал насіння стерилізація життєздатність експланти UDC 573.6 581.143.6 635 сорго исходный материал семена стерилизация жизнеспособность экспланты УДК 573.6 581.143.6 635 sorghum initial material seed sterilization viability explants UDC 573.6 581.143.6 635 The article highlights summary of initial material introduction and of generation of sterile form of sugar sorghum, its ground germination capacity and viability of the seed in various fractions. This has scrutinized impact of various chemical reagents and expositions the yield of sterile and viable explants. Показаны результаты введения исходного материала и получения стерильной культуры сорго сахарного, его полевую всхожесть и жизнеспособность семян различных сортов и фракций. Установлено, что всходы сорго сахарного на участках с посевом крупной фракции семян появляются раньше по сравнению с семенами мелких фракций. Наиболее существенная разница во времени появления всходов наблюдается между крупными и мелкими семенами в то время, как между средними и большими различие в появлении всходов менее контрастное. Стойкую жизнеспособность имеют растения, выращенные из крупных и средних фракций семян. Исследовано влияние различных химических реагентов и экспозиций на выход стерильных и жизнеспособных эксплантов. Самый высокий процент стерильных и жизнеспособных семян сорго было получено при использовании раствора 35% белизны при экспозиции 35–40 минут, что обеспечило 100% стерильных и 93,0% жизнеспособных эксплантов. Также высокий процент стерильных и жизнеспособных междоузлий сорго получено при экспозиции 35–40 минут и 0,2% раствора сулемы. Наведено результати введення вихідного матеріалу та отримання стерильної культури сорго цукрового, його польову схожість та життєздатність насіння різних сортів та фракцій. Встановлено, що сходи сорго цукрового на ділянках із висівом крупної фракції насіння з’являються раніше порівняно з дрібним насінням. Найістотніша різниця в часі появи сходів спостерігається між великим і дрібним насінням, в той час як між середнім та великим відмінність у появі сходів менш контрастна. Стійку життєздатність мають рослини, вирощені з великих та середніх фракцій насіння. Досліджено вплив різних хімічних реагентів і експозицій на вихід стерильних і життєздатних експлантів. Найвищий відсоток стерильного та життєздатного насіння сорго було за використання розчину 35% білизни за експозиції 35–40 хвилин, що забезпечило стерильних – 100% та життєздатних – 93,0% експлантів. Найвищий відсоток стерильних і життєздатних міжвузлів сорго отримано за експозиції 35–40 хвилин та 0,2% розчину сулеми. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2013-08-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58329 Plant varieties studying and protection; No. 3(20) (2013); 50-52 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(20) (2013); 50-52 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(20) (2013); 50-52 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58329/54223 Авторське право (c) 2013 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58332 2025-04-04T12:45:01Z 2312-749X:BaSP

Sources of resistance to neck rot of onion under the conditions (Allium cepa L.) of Chernigiv region Источники устойчивости против шейной гнили лука репчатого (Allium cepa L.) в условиях Черниговской области Джерела стійкості проти шийкової гнилі цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) в умовах Чернігівської області Горган, Н. О. цибуля ріпчаста сорт гібрид стійкість збудник шийкова гниль УДК 632.4 635.25 лук репчатый сорт гибрид устой­­ чивость возбудитель шейковая гниль УДК 632.4 635.25 onion variety hybrid resistance pathogen neck rot UDC 632.4 635.25 Collection samples of the onion of varying ecological and geographical origin have been scrutinized under the conditions of Chernigiv region to establish their susceptibility to Botrytis allii Munn pathogen. It is noted that the disease develops, first of all, on samples with dry leafs colored white, and established that enhanced resistance to the pathogen is inherent in forms of anthocyanin or red coloration or dry and damp skins (Rubin, Amfora, Veselka, Mavka, Braushverska Chervona, Venta F1, Tango F1, Golubka). Sources of resistance to neck rot are indicated (Olina, Texas Curli, Violetta, Red Baron F1), which have not been damaged by the pathogen at all through the three years of study. The use of parental pars quality of such samples will enable to produce prospective breeding material at hybridization. В условиях Черниговской области изучены коллекционные образцы лука репчатого разного экологогеографического происхождения на восприимчивость к возбудителю Botrytis allii Munn. Отмечено, что в первую очередь болезнь прогрессировала на образцах с сухими чешуйками белого цвета. Установлено, что повышенной устойчивостью к патогену владеют формы с антоциановой или красной расцветкой сухих и сырых чешуек (Рубин, Амфора, Веселка, Мавка, Брауншвейгская красная, Вента F1, Танго F1, Голубка). Выделены источники устойчивости против шейной гнили (Олина, Техас карлі, Виолетта, Red baron F1), которые за три года исследований совсем не поражались патогеном. Использование в качестве родительских пар таких образцов даст возможность получить при гибридизации перспективный селекционый материал. В умовах Чернігівської області вивчені колекційні зразки цибулі ріпчастої різного екологогеографічного походження на сприйнятливість до збудника Botrytis allii Munn. Відмічено, що, в першу чергу, хвороба прогресувала на зразках із білим забарвленням сухих лусочок. Eстановлено, що підвищеною стійкістю до патогена володіють форми з антоціановим або червоним забарвленням сухих і сирих лусочок (Рубін, Амфора, Веселка, Мавка, Браушверська червона, Вента F1, Танго F1, Голубка). Виділені джерела стійкості проти шийкової гнилі (Оліна, Техас карлі, Віолетта, Red baron F1), які за три роки досліджень зовсім не вражалися патогеном. Використання якості батьківських пар таких зразків дасть можливість отримати для гібридизації перспективний селекційний матеріал. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2013-08-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58332 Plant varieties studying and protection; No. 3(20) (2013); 53-56 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(20) (2013); 53-56 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(20) (2013); 53-56 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58332/54226 Авторське право (c) 2013 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58446 2025-04-04T12:37:38Z 2312-749X:BaSP

Role of scab-resistant apple varieties in forming assortment of new industrial apple plantings (Malus domestica Borkh.) Роль иммунных к парше сортов в формировании сортимента новых промышленных насаждений яблони (Malus domestica Borkh.) Роль імунних до парші сортів у формуванні сортименту нових промислових насаджень яблуні (Malus domestica Borkh.) Гончарук, Ю. Д. яблоня сорта иммунные к парше безопасная продукция урожайность качество плодов. УДК 634.11 631.526.32 632.9 яблуня імунні до парші сорти безпечна продукція врожайність якість плодів УДК 634.11 631.526.32 632.9 apple tree scab-resistant varieties safe pro­ducts productivity fruit quality UDC 634.11 631.526.32 632.9 Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry. Цель. Определить новые иммунные к парше сорта яблони с высоким биологическим потенциалом по комплексу хозяйственно-ценных признаков и способностью эффективно его использовать в разных почвенно-климатических условиях. Методы. Полевой, лабораторный, сравнительный, обобщение, статистический. Результаты. Представлены результаты изучения адаптивности к био- и абиотическим стрессорам, а также хозяйственной продуктивности 17 иммунных к парше сортов яблони, выращиваемых в неорошаемых насаждениях на среднерослом подвое. Изучаемые сорта оказались зимо-, морозо- и жароустойчивыми при средней стойкости к засухе. Для изучаемых сортов яблони характерна слабая и средняя восприимчивость к мучнистой росе, высокая устойчивость к плодовой гнили и очень слабая поражаемость бурой пятнистостью, за исключением сорта ‘Голд Раш’. Самую высокую урожайность за годы исследований сформировали десятилетние насаждения сортов ‘Эдера’, ‘Флорина’, ‘Амулет’, ‘Пэрлына Киева’ и восьмилетние ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Орловское Полесье’, ‘Топаз’. Сорта ‘Ревена’ и ‘Голд Раш’ по качеству пыльцы и высокой перекрестной плодовитости определены как универсальные опылители для зимних сортов яблони, иммунных к парше. Выводы. Для новых интенсивных насаждений в Лесостепи Украины при отсутствии орошения перспективными признано экологически устойчивые сорта ‘Топаз’, ‘Фридом’, ‘Эдэра’ (зимние) и ‘Ремо’, ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Амулет’ (осенние). Именно они могут составить основу 25–30% площадей новых насаждений, где будут выращивать экологически безопасные плоды разного целевого назначения, которые удовлетворят спрос населения и перерабатывающей промышленности. Сорта ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзейны’ целесообразно привлекать для создания сырьевых насаждений в Лесостепи Украины. Мета. Виявити нові сорти яблуні, імунні до парші, з високим біологічним потенціалом за комплексом господарсько-цінних ознак і здатністю ефективно його реалізовувати в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення, статистичний. Результати. Наведено результати досліджень адаптивності до біо- та абіотичних стресорів, а також господарської продуктивності 17 імунних до парші сортів яблуні в незрошуваному насадженні на середньорослій підщепі. Сорти, які вивчали, виявилися зимо-, морозо- та жаростійкими з середньою стійкістю до посухи. Досліджуваним сортам яблуні властива слабка та середня сприйнятливість до борошнистої роси, висока стійкість до плодової гнилі та дуже слабка уражуваність бурою плямистістю, за винятком сорту ‘Голд Раш’. Найвищу врожайність за роки досліджень сформували десятирічні насадження сортів ‘Едера’, ‘Флоріна’, ‘Амулет’ і ‘Перлина Києва’ та восьмирічні ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Орловскоє Полєсьє’ і ‘Топаз’. Сорти ‘Ревена’ і ‘Голд Раш’ за якістю пилку та високою перехресною плодючістю визначено як універсальні запилювачі для зимових сортів яблуні, імунних до парші. Висновки. Для нових інтенсивних насаджень у Лісостепу України за відсутності зрошування перспективними визнано екологічно стійкі сорти ‘Топаз’, ‘Фрідом’, ‘Едера’ (зимові) та ‘Ремо’, ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Амулет’ (осінні). Саме вони можуть стати основою 25–30% площ нових садів, де будуть вирощувати екологічно безпечні плоди різного цільового призначення, що задовольнятимуть попит населення та переробної промисловості. Сорти ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзєйни’ доцільно залучати для створення сировинних насаджень у Лісостепу України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-12-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58446 Plant varieties studying and protection; No. 3-4(28-29) (2015); 24-28 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3-4(28-29) (2015); 24-28 Plant Varieties Studying and Protection; № 3-4(28-29) (2015); 24-28 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58446/54327 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58451 2025-04-04T12:37:38Z 2312-749X:BaSP

Biomorphological traits of Callistephus chinensis (L.) Nees cultivars under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine Биоморфологические особенности культиваров Callistephus chinensis (L.) Nees в условиях центральной Лесостепи Украины Біоморфологічні особливості культиварів Callistephus chinensis (L.) Nees в умовах центрального Лісостепу України Левандовська, С. М. Callistephus сhinensis культивар інтродукція фенофази декоративність насіннєва продуктивність УДК 582.998.16 631.526.3(477.4) Callistephus сhinensis культивар интродукция фенофазы декоративность семенная продуктивность УДК 582.998.16 631.526.3(477.4) Callistephus сhinensis cultivar introduction phenophases decorative quality seed productivity UDC 582.998.16 631 526.3(477.4) Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area. Цель. Определение перспективности интродукции культиваров Callistephus chinensis зарубежной селекции для дальнейшего культивирования в условиях центральной Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Проведено сортоиспытание десять культиваров C. сhinensis немецкой селекции в условиях центральной Лесостепи Украины. Установлены биоморфологические особенности сортов пяти сортотипов, проведен их сравнительный анализ. Изучена сезонная динамика роста и развития культиваров в исследуемой зоне выращивания. Выводы. Культивары с мало- и среднепродолжительными фазами развития в условиях центральной Лесостепи Украины можно выращивать безрассадным способом, что не влияет на их семенную продуктивность и посевные качества семян. Полное созревание семян у поздних сортов возможно лишь при условии рассадной культуры. Культивары C. chinensis немецкой селекции успешно прошли первичное интродукционное испытание в исследуемой зоне. Мета. Визначення перспективності інтродукції культи­варів Callistephus chinensis зарубіжної селекції для подальшого культивування в умовах центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Проведено сортовипробування десять культиварів C. сhinensis німецької селекції в умовах центрального Лісостепу України. Встановлено біоморфологічні особливості сортів п’яти сортотипів, проведено їх порівняльний аналіз. Вивчено сезонну динаміку росту та розвитку культиварів у досліджуваній зоні вирощування. Висновки. Культивари з коротко- й середньотривалими фазами розвитку в умовах центрального Лісостепу України можна вирощувати безрозсадним способом, що не впливає на їхню насіннєву продуктивність та посівні якості насіння. Повне дости­гання насіння у пізніх сортів можливе лише за умов розсадної культури. Культивари C. chinensis німецької селекції успішно пройшли первинне інтродукційне випробування в досліджуваній зоні. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-12-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58451 Plant varieties studying and protection; No. 3-4(28-29) (2015); 29-32 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3-4(28-29) (2015); 29-32 Plant Varieties Studying and Protection; № 3-4(28-29) (2015); 29-32 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58451/54330 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58453 2025-04-04T12:37:38Z 2312-749X:BaSP

Application of cellular breeding method to assess the quality of tomato varieties (Lycopersicon esculentum Mill.) and their resistance to bacterial diseases’ agents Применение методов клеточной селекции для оценки качества и устойчивости сортов томатов (Lycopersicon esculentum Mill.) против возбудителей бактериальных болезней Застосування методу клітинної селекції для оцінки якості й стійкості сортів томатів (Lycopersicon esculentum Mill.) проти збудників бактеріальних хвороб Коломієць, Ю. В. Григорюк, І. П. Буценко, Л. М. cellular breeding tomato varieties bacterial diseases resistance fruit quality. UDC 606 635.64 клеточная селекция сорта томатов бактериальные болезни устойчивость качество плодов УДК 606 635.64 клітинна селекція сорти томатів бактеріальні хвороби стійкість якість плодів. УДК 606 635.64 Purpose. Assessing under in vitro conditions the degree of resistance to agents of bacterial diseases of tomato varie­ties which are included into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015. Defining integrated biochemical indices of the quality of tomato fruits with different resistance to agents of bacterial disea­ses. Methods. In the course of performance biotechnological methods were used to select callus cells with increased resistance to the agents of bacterial diseases, biochemical ones – determine qualitative and quantitative indicators of the tomato fruit quality, statistical ones – analyse experimental data. Results. Studied tomato varieties of Ukrainian breeding had different resistance to warm cells of agents of bacterial speck, bacterial black spot and to exopolysaccharides of bacterial canker agents. ‘Chaika’, ‘Klondaik’, ‘Zoreslav’, ‘Flandriia’, ‘Legin’, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ tomato varieties were distinguished by high palatability traits and quality. Conclusions. It was found that tomato varieties ‘Chaika’, ‘Klondaik’ and ‘Zoreslav’ are resistant to bacterial canker, bacterial speck and bacterial black spot; ‘Flandriia’ and ‘Legin’ – to bacterial black spot, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ – to bacterial speck. Цель. Оценить степень устойчивости против возбудителей бактериальных болезней в условиях in vitro сортов томатов, которые внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2015 год. Определить интегральные биохимические показатели качества плодов томатов с разной устойчивостью против возбудителей бактериозов. Методы. В процессе выполнения работы использованы биотехнологические методы для отбора каллусных клеток с повышенной устойчивостью против возбудителей бактериальных болезней, биохимические – определения качественных и количественных показателей качества плодов томатов, статистические – обработки экспериментальных данных. Результаты. Исследованные сорта томатов украинской селекции имели разную устойчивость к прогретым клеткам возбудителей бактериальной крапчатости, черной бактериальной пятнистости и экзополисахаридам возбудителей бактериального рака. Высокими вкусовыми и качественными свойствами отличались сорта ‘Чайка’, ‘Клондайк’, ‘Зореслав’, ‘Фландрия’, ‘Легинь’, ‘Оберег’, ‘Атласный’, ‘Господар’ и ‘Киммериец’. Выводы. Установлено, что сорта томатов ‘Чайка’, ‘Клондайк’ и ‘Зореслав’ устойчивы к возбудителям бактериального рака, бактериальной крапчатости и бактериальной пятнистости; ‘Фландрия’, ‘Легинь’ – к бактериальной пятнистости, а ‘Оберег’, ‘Атласный’, ‘Господар’ и ‘Киммериец’ – к бактериальной крапчатости. Мета. Оцінити ступінь стійкості проти збудників бактеріальних хвороб в умовах invitro сортів томатів, які внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2015 рік. Визначити інтегральні біохімічні показники якості плодів томатів з різною стійкістю проти збудників бактеріозів. Методи. У процесі виконання роботи використано біотехнологічні методи для відбору калюсних клітин з підвищеною стійкістю проти збудників бактеріальних хвороб, біохімічні – визначення якісних і кількісних показників якості плодів томатів, статистичні – обробки експериментальних даних. Результати. Досліджені сорти томатів української селекції мали різну стійкість проти прогрітих клітин збудників бактеріальної крапчастості й чорної бактеріальної плямистості та екзополісахаридів збудників бактеріального раку. Високими смаковими та якісними властивостями відзначилися сорти ‘Чайка’, ‘Клондайк’, ‘Зореслав’, ‘Фландрія’, ‘Легінь’, ‘Оберіг’, ‘Атласний’, ‘Господар’ та ‘Кіммерієць’. Висновки. Встановлено, що сорти томатів ‘Чайка’, ‘Клондайк’ і ‘Зореслав’ є стійкими проти бактеріального раку, бактеріальної крапчастості та бактеріальної плямистості; ‘Фландрія’ й ‘Легінь’ – проти бактеріальної плямистості, ‘Оберіг’, ‘Атласний’, ‘Господар’ та ‘Кіммерієць’ – проти бактеріальної крапчастості. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-12-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58453 Plant varieties studying and protection; No. 3-4(28-29) (2015); 34-39 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3-4(28-29) (2015); 34-39 Plant Varieties Studying and Protection; № 3-4(28-29) (2015); 34-39 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58453/54332 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/58455 2025-04-04T12:37:38Z 2312-749X:BaSP

The morphometric parameters of seeds of genus Echinacea Moench representatives and their association with agrometeorological factors Морфометрические параметры семян представителей рода Echinacea Moench и их связь с агрометеорологическими показателями Морфометричні параметри насіння представників роду Echinacea Moench та їхній зв’язок з агрометеорологічними чинниками Поспєлов, С. В. Echinacea purpurea Echinacea pallida seeds morphometric parameters medicinal plants UDC 633.88 581.48 Echinacea purpurea Echinacea pallida семена морфометрические признаки лекарственные растения УДК 633.88 581.48 Echinacea purpurea Echinacea pallida насіння морфометричні ознаки лікарські рослини. УДК 633.88 581.48 Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds . Цель. Изучить морфометрические параметры плодов (семянок) эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорта ‘Зирка Мыколы Вавылова’ и эхинацеи бледной (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) сорта ‘Красуня Прерий’ и определить влияния агрометеорологических факторов на их показатели на основании многолетних данных. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. Установлено, что параметры семянки и её масса у разных видов эхинацеи существенно менялась по годам. При этом показатели ширины и толщины семянки имели большую вариабельность по сравнению с длиной. У эхинацеи пурпурной средняя длина селянки колебалась в диапазоне 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, а масса одного плода от 5,65 мг до 7,70 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм. Масса одной семянки составляла 4,40–6,50 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, масса одного плода – от 5,65 до 7,70 мг. Корреляционный анализ позволил установить достоверную связь агроклиматических показателей с параметрами плодов. Выводы. По многолетним данным были изучены особенности морфологи семянок двух видов эхинацеи, интродуцированных в Украину, их основные параметры и вариабельность признаков, связь с агроклиматическими факторами, что необходимо учитывать во время выращивания культуры на семена. Мета. Вивчитиморфометричні параметри плодів (сім’янок) ехінацеї пурпурової (Echinaceapurpurea (L.) Moench) сорту ‘Зірка Миколи Вавилова’ та ехінацеї блідої (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt) сорту ‘Красуня Прерій’ та визначити вплив агрометеорологічних чинників на їхні показники за багаторічними даними. Методи. Лабораторний, математико-статистичний. Результати. Встановлено, що параметри сім’янки та її маса в різних видів ехінацеї істотно змінювалися за роками. При цьому показники ширини й товщини сім’янки мали більшу варіабельність порівняно з довжиною. В ехінацеї пурпурової середня довжина сім’янки коливалась у межах 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, товщина – 1,74–2,28 мм. Маса однієї сім’янки становила 4,40–6,50 мг. В ехінацеї блідої довжина плоду становила 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, товщина – 1,76–2,37 мм, маса одного плоду – від 5,65 до 7,70 мг. Кореляційний аналіз дав можливість встановити достовірний зв’язок агрокліматичних чинників з параметрами плодів. Висновки. За багаторічними даними було вивчено особливості морфології сім’янок двох видів ехінацеї, інтродукованих в Україну, їхні основні параметри та варіабельність ознак, зв’язок з агрокліматичними чинниками, що необхідно враховувати під час вирощування культури на насіння. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2015-12-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/58455 Plant varieties studying and protection; No. 3-4(28-29) (2015); 39-44 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3-4(28-29) (2015); 39-44 Plant Varieties Studying and Protection; № 3-4(28-29) (2015); 39-44 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/58455/54334 Авторське право (c) 2015 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61765 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Spring triticale yield and its stability depending on the genotype and environmental conditions Урожайность тритикале ярового и ее стабильность в зависимости от генотипа и условий среды Урожайність тритикале ярого та її стабільність залежно від генотипу та умов середовища Рябчун, В. К. Мельник, В. С. Капустіна, Т. Б. Щеченко, О. Є. тритикале яре врожайність адаптивність стабільність посухостійкість сорт лінія УДК 633.11 633.14 631.527 тритикале яровое урожайность адаптивность стабильность засухоустойчивость сорт линия. УДК 633.11 633.14 631.527 spring triticale yield adaptability stability drought resistance variety line UDC 633.11 633.14 631.527 Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61765 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 37-44 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 37-44 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 37-44 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61765/57524 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61770 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Forming and maintaining a collection of plant genetic resources of the Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus Формирование и ведение коллекции генетических ресурсов растений рода Гречихи (Fagopyrum Mill.) Формування та ведення колекції генетичних ресурсів рослин роду Гречки (Fagopyrum Mill.) Тригуб, О. В. генофонд зразок ознака джерело колекційний матеріал колекція УДК 633.12 631.524.5 генофонд образец признак источник коллекционный материал коллекция УДК 633.12 631.524.5 gene pool sample trait source collection material collection UDC 633.12 631.524.5 Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plant production. Цель. Представить информацию о формировании, составе, ведении коллекции рода Гречихи (Fagopyrum Mill.) в Устимовской опытной станции растениеводства (Полтавская обл.), а также направлений ее использования: интродукция и сохранение материала, его изучение по комплексу показателей, формирование специальных коллекций и обеспечениях научно-исследовательских учреждений и учебных заведений Украины ценным исходным материалом. Методы. Методические наработки по формированию и ведению коллекций сельскохозяйственных культур, методическая литература по изучению коллекции гречихи по селекционным и хозяйственно-ценным показателям. Результаты. Приведены результаты изучения коллекционного материала по основным селекционным и хозяйственно-ценным показателям: урожайности, продуктивности, устойчивости к абиотическим и биотическим факторам среды. Рассмотрены результаты работы по созданию специальных коллекций генофонда: базовой, признаковых (по урожайности и крупноплодности; по продуктивности, засухо- и жароустойчивости; по пригодности к механизированному выращиванию), учебной и сердцевинной. Выводы. Все сформированные и зарегистрированные коллекции являются ценным базовым материалом для решения ряда селекционных задач по повышению количества и улучшению качества производства растениеводческой продукции. Мета. Надати інформацію про формування, склад, ведення колекції роду Гречки (Fagopyrum Mill.) в Устимівській дослідній станції рослинництва (Полтавська обл.), а також напрями її використання: інтродукція, збереження та вивчення матеріалу за комплексом показників, формування спеціальних колекцій та забезпечення науково-дослідних установ (НДУ) та освітніх закладів України цінним вихідним матеріалом. Методи. Методичні напрацювання з формування та ведення колекцій сільськогосподарських культур, методична література з вивчення колекції гречки за селекційними та господарсько-цінними показниками. Результати. Наведено результати вивчення колекційного матеріалу за основними селекційними та господарсько-цінними показниками: врожайністю, продуктивністю, стійкістю до абіотичних і біотичних чинників середовища. Розглянуто результати роботи зі створення спеціальних колекцій генофонду: базової, ознакових (за врожайністю і крупноплідністю; за продуктивністю, посухо- та жаростійкістю; за придатністю до механізованого вирощування), навчальної та серцевинної. Висновки. Всі сформовані та зареєстровані колекції є цінним базовим матеріалом для вирішення ряду селекційних завдань з підвищення кількості та поліпшення якості виробництва рослинницької продукції. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61770 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 45-49 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 45-49 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 45-49 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61770/57530 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61774 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Characteristics of winter wheat varieties for resistance to causal agents and pests Характеристика сортов пшеницы озимой по устойчивости к возбудителям болезней и вредителям Характеристика сортів пшениці озимої за стійкістю проти збудників хвороб та шкідників Ковалишина, Г. М. Муха, Т. І. Мурашко, Л. А. Заїма, О. А. Судденко, Ю. М. winter wheat varieties collection samples causal agents resistance artificial infection background sources of resistance UDC 631.11 632.4 пшеница озимая сорта коллекционные образцы возбудители болезней устойчивость искусственный инфекционный фон источники устойчивости УДК 631.11 632.4 пшениця озима сорти колекційні зразки збудники хвороб стійкість штучний інфекційний фон джерела стійкості УДК 631.11 632.4 Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified. Цель. Изучение и выделение сортов пшеницы озимой, устойчивых к возбудителям основных болезней и вредителям культуры. Результаты. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней высокую устойчивость к бурой ржавчине проявили сорта ‘Смуглянка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’; к мучнистой росе – ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’; к твердой головне – ‘Смуглянка’. Среднюю устойчивость к септориозу листьев имеют сорта ‘Волошкова’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Колос Миронивщины’, ‘Легенда Мироновская’; к фузариозу колоса – ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Мироновская сторична’; к корневым гнилям – ‘Мироновская 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Мироновская’, ‘Берегиня мироновская’. Среди исследуемых сор­тов выделены и с групповой устойчивостью к болезням: ‘Волошкова’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Богдана’, ‘Мироновская сторична’, ‘Экономка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Смуглянка’. Мироновские сорта характеризируются также устойчивостью к вредителям. В фазе осеннего кущения озимой пшеницы численность большой злаковой тли была минимальной на сортах ‘Смуглянка’ и ‘Мироновская сторична’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’; заселение трипсами в фазе колошения – на сорте ‘Колос Миронивщины’, в фазе молочной спелости количество личинок в колосе – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронивщины’. Наименьшее количество поврежденных пилильщиками стеблей обнаружено на сортах ‘Легенда Мироновская’ и ‘Смуглянка’. Следует отметить, что сорт ‘Смуглянка’ проявляет устойчивость к тлям, цикадкам и хлебному пилильщику. Выводы. Установлено, что сорта пшеницы озимой, созданные в Мироновском институте пшеницы имени В. М. Ремесло, отличаются устойчивостью к некоторым возбудителям болезней, часть их них имеют групповую устойчивость к болезням. Выделены сорта с устойчивостью к наиболее распространенным и вредоносным фитофагам. Мета. Вивчення та виділення сортів пшениці озимої, стійких проти збудників основних хвороб та шкідників культури. Методи. Лабораторний, польовий. Результати. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб високу стійкість проти бурої іржі проявили сорти ‘Смуглянка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’; проти борошнистої роси – ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’; проти твердої сажки – ‘Смуглянка’. Середню стійкість проти септоріозу листя мають сорти ‘Волошкова’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Колос Миронівщини’, ‘Легенда Миронівська’; проти фузаріозу колосу – ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Миронівська сторічна’; проти кореневих гнилей – ‘Миронівська 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Миронівська’, ‘Берегиня миронівська’. Серед досліджуваних сортів виявлено й такі, що мають групову стійкість проти хвороб: ‘Волошкова’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Богдана’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Економка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Смуглянка’. Миронівські сорти характеризуються стійкістю проти шкідників. У фазі осіннього кущіння пшениці озимої чисельність великої злакової попелиці була найменшою на сортах ‘Смуглянка’ й ‘Миронівська сторічна’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’; заселення трипсами у фазі колосіння – на сорті ‘Колос Миронівщини’, у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронівщини’. Найменшу кількість пошкоджених пильщиками стебел виявлено на сортах ‘Легенда Миронівська’ та ‘Смуглянка’. Варто зазначити, що сорт ‘Смуглянка’ проявляє стійкість проти попелиць, цикадок і хлібного пильщика. Висновки. Встановлено, що сорти пшениці озимої, створені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла, вирізняються стійкістю проти деяких збудників хвороб, частина з них має групову стійкість проти хвороб. Виділено сорти зі стійкістю проти найпоширеніших і шкідливих фітофагів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61774 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 50-56 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 50-56 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 50-56 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61774/57536 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61778 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Assessment of adaptive capacity of spring wheat lines under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine Оценка адаптивной способности линий пшеницы яровой в условиях Лесостепи Украины Оцінка адаптивної здатності ліній пшениці ярої в умовах Лісостепу України Демидов, О. А. Хоменко, С. О. Федоренко, І. В. Близнюк, Р. М. Кузьменко, Є. А. пшениця м’яка яра пшениця тверда яра лінія сорт продуктивність адаптивність. УДК 633.112.1 631.524.85 пшеница мягкая яровая пшеница твердая яровая линия сорт продуктивность адаптивность УДК 633.112.1 631.524.85 soft spring wheat durum spring wheat line variety productivity adaptability UDC 633.112.1 631.524.85 Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety ‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing. Цель. Выделение линий пшеницы яровой с повышенным адаптивным потенциалом. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Выделены линии с лучшей адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой ‘Эритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ и твердой яровой ‘Меланопус 10-02’ (биотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеиформе 12-12’. На государственное сортоиспытание переданы сорта с повышенной адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой – ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, ‘Магдалена’. Выводы. На основе анализа параметров урожайности и ее вариабельности под действием изменчивости факторов окружающей среды выделены линии пшеницы мягкой и твердой яровой с повышенной адаптивной способностью. Лучшие по общей адаптивной способности линии пшеницы яровой были переданы на государственное сортоиспытание. В 2014 г. переданы сорта пшеницы мягкой яровой ‘Злата’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, в 2015 г. – сорта пшеницы мягкой яровой ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘Магдалена’. Мета. Виділення ліній пшениці ярої з підвищеним адаптивним потенціалом.Методи. Польовий, статистичний.Результати. Виділено лінії з кращою адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Еритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ та твердої ярої ‘Меланопус 10-02’ (біотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеіформе 12-12’. На державне сортовипробування передано сорти з підвищеною адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, ‘Магдалена’.Висновки. На основі аналізу параметрів урожайності та її варіабельності під дією мінливості чинників довкілля виділено лінії пшениці м’якої та твердої ярої з підвищеною адаптивною здатністю. Кращі за загальною адаптивною здатністю лінії пшениці ярої було передано на державне сортовипробування. У 2014 р. передали сорт пшениці м’якої ярої ‘Злата’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, в 2015 р. – сорти пшениці м’якої ярої ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘Магдалена’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61778 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 57-61 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 57-61 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 57-61 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61778/57540 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61781 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Assessment of combining ability for grain yield of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families of mixed germplasm Оценка комбинационной способности по урожайности зерна самозапыленных семей S5 кукурузы (Zea mays L.) смешанной зародышевой плазмы Оцінка комбінаційної здатності за врожайністю зерна самозапилених сімей S5 кукурудзи (Zea mays L.) змішаної зародкової плазми Гайдаш, О. Л. кукурудза самозапилені сім’ї тесткроси комбінаційна здатність ефекти загальної комбінаційної здатності варіанси специфічної комбінаційної здатності. УДК 633.15 631.527 кукуруза самоопыленные семьи тесткросы комбинационная способность эффекты общей комбинационной способности вариансы специфической комбинационной способности УДК 633.15 631.527 maize self-pollinated families testcrosses combining ability general combining ability effects variances of specific combining ability UDC 633.15 631.527 Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids. Цель. Оценка и отбор самоопыленных семей S5 кукурузы (Zea mays L.) с высокой комбинационной способностью и широким адаптивным потенциалом, полученных на базе специально созданных гибридов путем скрещивания лучших, по основным хозяйственно-ценным признакам, элитных линий различных генетических плазм. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. В процессе изучения тесткросов самоопыленных семей S5 был определен размах колебания урожайности зерна, который составил в 2013 г. – 5,96–10,96 т/га (x = 8,44 т/га), в 2014 г. – 2,67 –7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Показано, что различная реакция генотипов исследуемых тесткросов на условия года сущест­венно сказалась на уровне средней урожайности, которая в стрессовом 2014 г. снизилась на 3,4 т/га в сравнении с 2013 г. Приведены результаты оценки общей и специфической комбинационной способности нового исходного материала смешанной зародышевой плазмы. В исследованиях отмечена значительная изменчивость оценок эффектов ЗКЗ в зависимости от условий года. Наблюдалась значительная дифференциация оценок эффектов ОКС по урожайности зерна. Так, у 19% лучших самоопыленных семей они в оба года были стабильно высокими, 14% семей имели стабильно низкие оценки эффектов ОКС, 67% изменяли их значения в зависимости от генотипа и условий года. Выводы. Отобрано 17 лучших самоопыленных семей со стабильно высокими оценками ОКС, 6 семей проявивших высокую толерантность к засухе и 4 семьи со стабильно высокими вариансами СКС. Отобранные семьи в дальнейшем будут использоваться как исходный материал в селекционных программах по созданию новых высокопродуктивных гибридов. Мета.Оцінка й добір самозапилених сімей S5 кукурудзи (Zea mays L.) з високою комбінаційною здатністю та широким адаптивним потенціалом, отриманих на базі спеціально створених гібридів шляхом схрещування елітних ліній різних генетичних плазм, кращих за основними господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. У процесі вивчення тесткросів самозапилених сімей S5 було визначено розмах коливання врожайності зерна, який у 2013 р. становив 5,96–10,96 т/га (x= 8,44 т/га), у 2014 р. – 2,67–7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Виявлено, що різна реакція генотипів досліджуваних тесткросів на умови року істотно позначилася на рівні середньої врожайності, яка в стресовому 2014 р. знизилася на 3,4 т/га порівняно з 2013 р. Наведено результати оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу змішаної зародкової плазми. В дослідженнях встановлено значну мінливість оцінок ефектів ЗКЗ залежно від умов року. Спостерігалась значна диференціація оцінок ефектів ЗКЗ за врожайністю зерна. Так, у 19% кращих самозапилених сімей вони за роки досліджень були стабільно високими, 14% сімей мали стабільно низькі оцінки ефектів ЗКЗ, 67% змінювали їх значення залежно від генотипу та умов року. Висновки.Відібрано 17 кращих самозапилених сімей зі стабільно високими оцінками ЗКЗ, 6 сімей, що проявили високу толерантність до посухи, та 4 сім’ї зі стабільно високими варіансами специфічної комбінаційної здатності. Відібрані сім’ї в подальшому використовуватимуть як вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення нових високопродуктивних гібридів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61781 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 62-66 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 62-66 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 62-66 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61781/57542 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61782 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Fusarium head blight of winter triticale varieties in the Forest-Steppe zone of Ukraine Фузариоз колоса на сортах тритикале озимого в условиях Лесостепи Украины Фузаріоз колосу на сортах тритикале озимого в умовах Лісостепу України Ключевич, М. М. тритикале озиме сортозразки Fusarium розвиток хвороби УДК 633.1 633»324» 632.4(477.41) тритикале озимое сортообразцы Fusarium развитие болезни УДК 633.1 633 «324» 632.4 (477.41) winter triticale variety samples Fusarium disease development UDC 633.1 633 “324” 632.4 (477.41) Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields. Цель. Изучение сортообразцов тритикале озимого различного эколого-географического происхождения для выявления полиморфизма культуры за восприимчивостью к патогенному комплексу фузариоза колоса и установления устойчивых к болезни и высокоурожайных сортов для дальнейшего внедрения их в производство и использование в селекционном процессе. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Установлено, что развитие фузариоза колоса на разных сортообразцах тритикале озимого зависит от гидротермического режима и генотипа растения-хозяина. Устойчивость сортов и гибридов к болезни носила относительный характер, иммунных сортообразцов среди исследуемых не обнаружено. Выделены сорта культуры, толерантные к фузариозу колоса: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівский’. Отмечена положительная корреляционная связь между развитием фузариоза колосу и корневых гнилей на тритикале озимом. Установлен рост на сортах культуры в патогенном комплексе фузариоза возбудителей F. sporotrichioides, F. аvenaceum и F. poae. Выводы. Основными сортами тритикале озимого, сочетающими высокую производительность с устойчивостью к фузариозу колоса, являются: ‘Обрій Миронівский’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Данные сор­та необходимо привлекать к селекционному процессу с целью выведения сортообразцов с повышенной устойчивостью к болезни и высокой урожайностью зерна. Мета. Вивчення сортозразків тритикале озимого різного еколого-географічного походження для виявлення поліморфізму культури за сприйнятливістю до патогенного комплексу фузаріозу колосу і встановлення стійких проти хвороби та високоврожайних сортів для подальшого впровадження їх у виробництво та використання в селекційному процесі. Методи. Польові, статистичні. Результати. Встановлено, що розвиток фузаріозу колосу на різних сортозразках тритикале озимого залежить від гідротермічного режиму й генотипу рослини-господаря. Стійкість сортів і гібридів проти хвороби мала відносний характер, імунних сортозразків серед досліджуваних не виявлено. Виділено сорти культури, толерантні до фузаріозу колосу: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівський’. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між розвитком фузаріозу колосу й кореневих гнилей на тритикале озимому. Встановлено зростання на сортах культури в патогенному комплексі фузаріозу збудників Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum та F. poae. Висновки. Основними сортами тритикале озимого, які поєднують високу продуктивність зі стійкістю проти фузаріозу колосу, є: ‘Обрій Миронівський’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Ці сорти необхідно залучати до селекційного процесу для виведення сортозразків з підвищеною стійкістю проти хвороби та високою врожайністю зерна. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61782 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 67-73 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 67-73 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 67-73 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61782/57545 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/61788 2021-04-14T06:23:10Z 2312-749X:BaSP

Breeding value of the second generation of soybean populations for «growing season» trait Селекционная ценность популяций второго поколения сои по признаку «период вегетации» Селекційна цінність популяцій другого покоління сої за ознакою «період вегетації» Щербина, О. З. Михайлов, В. Г. Тимошенко, О. О. Ткачик, С. О. соя культурна комбінації схрещування гібридні комбінації фенотип батьківські форми скоростиглість УДК 631.52 635.655 соя культурная комбинации скрещивания гибридные комбинации фенотип родительские формы скороспелость УДК 631.52 635.655 soybean crossbreeding combinations hybrid combinations phenotype parents early ripeness UDC 631.52 635.655 Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index. Цель. Изучение наследования признака продолжительности периода вегетации сои культурной (Glуcine max (L.) Merrill) в F2 и оценка гибридных комбинаций с целью выделения из них более скороспелых фенотипов, чем у родительских форм. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. В большинстве комбинаций скрещивания, где родительские формы отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости, в одной комбинации – скороспелости, в двух комбинациях, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. Больше всего форм, более скороспелых чем одна из родительских, выделено в комбинации ‘Анжелика’/‘Магева’ (13,1%), меньше – у ‘Легенда’/‘Вижион’ (6,4%), ‘Анжелика’/‘Джентльмен’ (4,0%), и совсем незначительное их количество – 1,3% обнаружено в ‘Легенда’/‘Елена’. Выводы. В комбинациях скрещивания ‘Легенда’/‘Вижион’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устья’, ‘Легенда’/‘Елена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Вижион’, ‘Анжелика’/‘Аннуш­ка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Вижион’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анже­ли­ка’/‘Джентльмен’ и ‘Анжелика’/‘Припять’, где родительские формы значительно и мало отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости. В комбинациях скрещивания ‘Устья’/‘Вижион’ и ‘Юг-30’/‘Вижион’, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, в F2 наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. Мета. Вивчення успадкування ознаки тривалості періоду вегетації у популяціях другого покоління сої культурної (Glуcine max (L.) Merrill) та оцінка гібридних комбінацій з метою виділення з них фенотипів, скоростигліших ніж у батьківських форм. Методи. Лабораторний, математично-статистичний. Результати. В більшості комбінацій схрещування, де батьківські форми відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, у популяціях другого покоління встановлено домінування пізньостиглості, в одній комбінації – скоростиглості; в двох комбінаціях, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, спостерігався комплементарний ефект за цим показником. Найбільше форм, скоростигліших за одну з батьківських, виділено в комбінації ‘Анжеліка’/‘Магева’ (13,1%), менше – в ‘Легенда’/‘Віжіон’ (6,4%), ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’ (4,0%) і зовсім незначну їх кількість – 1,3% виявлено в ‘Легенда’/‘Єлена’. Висновки. В комбінаціях схрещування ‘Легенда’/‘Віжіон’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устя’, ‘Легенда’/‘Єлена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Віжіон’, ‘Анжеліка’/‘Аннушка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Віжіон’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’, ‘Анжеліка’/‘Прип’ять’, де батьківські форми значно й мало відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, в F2 виявлено домінування пізньостиглості. В комбінаціях схрещування ‘Устя’/‘Віжіон’ і ‘Юг-30’/‘Віжіон’, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, в F2 спостерігався комплементарний ефект за цим показником. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-02-17 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/61788 Plant varieties studying and protection; No. 1(30) (2016); 74-78 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 1(30) (2016); 74-78 Plant Varieties Studying and Protection; № 1(30) (2016); 74-78 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/61788/57553 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/70050 2021-04-14T06:59:16Z 2312-749X:BaSP

Assessment of stability and plasticity of new hybrids of maize (Zea mays L.) under the conditions of Polissia and Steppe zones of Ukraine Оценка показателей стабильности и пластичности новых гибридов кукурузы (Zea mays L.) в условиях Полесья и Степи Украины Оцінка показників стабільності й пластичності нових гібридів кукурудзи (Zea mays L.) в умовах Полісся та Степу України Присяжнюк, Л. М. Шовгун, О. О. Король, Л. В. Коровко, І. І. maize hybrids intensive and extensive types economic characters productivity UDC 633.15 311.14 кукуруза гибриды интенсивный и экстенсивный тип хозяйственно-ценные признаки продуктивность УДК 633.15 311.14 кукурудза гібриди інтенсивний та екстенсивний типи господарсько-цінні ознаки продуктивність УДК 633.15 311.14 Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid ‘SI Tiptop’ was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’, ‘SI Arioso’, ‘Svich 38’, ‘Svich 35’, ‘HU 8653’, ‘Zdobutok’ and ‘SI Contrakt’ belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as ‘NS 2642’, ‘DK S3016’, ‘Svich 38’, ‘NS 2632’ were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. ‘Svich 38’ hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’ and ‘Svich 35’ were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including ‘SI Tiptop’ – for productivity trait, ‘Zdobutok’ and ‘SI Kontrakt’ – for starch content, ‘MAC 24N‘, ‘NA 2642‘ and ‘Danubio’ – for protein content. Цель. Выделить перспективные высокопродуктивные гибриды кукурузы среднеранней группы спелости по показателям стабильности и пластичности основных хозяйственно-ценных признаков. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты.Исследованы 14 гибридов кукурузы, внесённых в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине в 2015 году, по показателям пластичности и стабильности признаков урожайности, содержания белка и крохмала. По признаку урожайности из числа исследуемых гибридов был выделен высокопластичный интенсивный гибрид ‘СИ Типтоп’, который способен соответственно реагировать на изменение условий выращивания. Гибриды ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’, ‘СИ Ариосо’, ‘Свич 38’, ‘Свич 35’, ‘ГУ 8653’, ‘Здобуток’ и ‘СИ Контракт’ по признаку содержания крахмала относятся к гибридам интенсивного типа, которые сочетают достаточно высокие значения исследуемого признака с его стабильностью в изменчивых условиях. К гибридам интенсивного типа по признаку содержания белка отнесены ‘НС 2642’, ‘ДКС 3016’, ‘Свич 38’, ‘НС 2632’ и ‘Данубио’, которые оказались высокопластичными, однако имели низкие значения стабильности этого признака. Интенсивным сразу по двум признакам – содержанию белка и крахмала – является гибрид ‘Свич 38’, который демонстрирует достаточно высокие значения показателей пластичности. Как гибриды экстенсивного типа, которые обеспечивают стабильные значения содержания белка в неблагоприятных условиях выращивания, определены ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’ и ‘Свич 35’.Выводы. В условиях применения интенсивных технологий выращивания культуры для получения стабильных урожаев целесообразно высевать только высокопластичные гибриды, которые способны адаптироваться к неблагоприятным факторам окружающей среды, в частности: ‘СИ Типтоп’ – по признаку урожайности, ‘Здобуток’, ‘СИ Контракт’ – по содержанию крахмала, ‘МАС 24Н’, ‘НС 2642’ и ‘Данубио’ – по признаку содержания белка. Мета. Виділити перспективні високопродуктивні гібриди кукурудзи середнрьоранньої групи стиглості за показниками стабільності й пластичності основних господарсько-цінних ознак.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний.Результати. Досліджено 14 гібридів кукурудзи, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2015 році, за показниками пластичності та стабільності ознак урожайності, вмісту білка та крохмалю. За ознакою урожайності серед досліджуваних гібридів було виділено високопластичний інтенсивний гібрид "СИ Тіптоп", здатний відповідно реагувати на зміну умов вирощування. Гібриди "СИ Тіптоп", "СИ Енігма", "Си Аріосо", "Свіч 38", "Свіч 35", "ГУ 8653", "Здобуток" та "СИ Контракт" за ознакою вмісту крохмалю належать до гібридів інтенсивного типу, які поєднують досить високі значення досіджуваної ознаки з її стабільністю в мінливих умовах. До гібридів інтенсивного типу за ознакою вміста білка віднесено "НС 2642", "ДКС3016", "Свіч 38", "НС 3642" та "Данубіо", які виявилися високопластичними, однак мали низькі значення стабільності цієї ознаки. Інтенсивним відразу за двома ознаками - вмістом білка й крохмалю - є гібрид "Свіч 38", який демонструє досить високі значення показників пластичності. Як гібриди екстенсивного типу, що забезпечують стабільні значення вмісту білка в несприятливих умовах вирощування, визначено "СИ Тіптоп", "Си Енігма" та "Свіч 35". Висновки. За умов застосування інтенсивних технологій вирощування культури та отримання стабільних врожаїв доцільно висівати лише високопластичні гібриди, які здатні адаптуватися до несприятливих чинників навколишнього середовища, зокрема: "СИ Тіптоп" - за ознакою врожайності, "Здобуток" і "СИ Контракт" - за вмістом крохмалю, "МАС 24Н", "НС 2642" та "Данубіо" - за ознакою вмісту білка. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-05-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/70050 Plant varieties studying and protection; No. 2(31) (2016); 16-21 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(31) (2016); 16-21 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(31) (2016); 16-21 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/70050/65294 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/70052 2021-04-14T06:59:16Z 2312-749X:BaSP

Methodical aspects of assessing grape breeding material Методические аспекты оценки селекционного материала винограда Методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду Герус, Л. В. grape procedure genotype seedling economic characters adaptability productivity perceptiveness UDC 634.835 виноград методика генотип сеянец хозяйственно-ценные показатели адаптивность продуктивность перспективность УДК 634.835 виноград методика генотип сіянець господарсько-цінні показники адаптивність продуктивність перспективність УДК 634.835 Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points. Цель. Разработать методические аспекты оценки селек­ционного материала винограда в гибридных комбинациях по ряду показателей адаптивности и продуктивности. Методы. Селекционный, гибридологический, статистичес­кий. Результаты. На основе селекционной задачи и патентного поиска, литературных источников и интернет-ресурсов были определены основные требования к сортам винограда нового поколения столового и технического направления использования. Было проанализировано 12 основных показателей адаптивности, производительности и качества продукции, высокий уровень проявления которых необходим для предварительного выделения сеянца винограда для дальнейшего исследования. Разработана градация уровня проявления вышеуказанных хозяйственных признаков винограда – от наименьшего до среднего и высокого. Их определение переведено в балльную систему – самый низкий уровень проявления соответствует одному и трем баллам, средний – пяти, высокий – семи и девяти. В результате исследуемые растения могут набрать от 12 до 108 баллов. Колебание в оценке по годам не должно превышать 10 баллов. Сеянец не может быть выделен по максимальному уровню проявления только одного параметра, так же, как и должен быть отбракован при минимальном проявлении любого показателя из упомянутых. Сеянцы со стабильным средним уровнем проявления признаков переносят в селекционный питомник для изучения уровня проявления основных показателей и свойств в привитой культуре. Выводы. Определены критерии и основные параметры ценности генотипов в гибридных комбинациях. Перспективными, то есть такими, которые требуют дальнейшего наблюдения, можно считать растения, которые были оценены в 60 баллов и выше. Ценные генотипы соответствуют уровню 80–100, очень ценные – 101–108 баллам. Мета. Розробити методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду в гібридних комбінаціях за рядом показників адаптивності та продуктивності. Методи. Селекційний, гібридологічний, статистичний. Результати. На основі селекційного завдання й патентного пошуку, літературних джерел та інтернет-ресурсів було визначено основні вимоги до сортів винограду нового покоління столового та технічного напрямів використання. Було проаналізовано 12 основних показників адаптивності, продуктивності та якості продукції, високий рівень прояву яких є необхідним для попереднього виділення сіянця винограду для подальшого дослідження. Розроблено градацію рівня прояву зазначених господарських ознак винограду – від найменшого до середнього та високого. Їхнє визначення переведено в бальну систему – найнижчий рівень прояву відповідає одному та трьом балам, середній – п’яти, високий – семи та дев’яти. В результаті досліджувані рослини можуть набрати від 12 до 108 балів. Коливання в оцінці по роках не має перевищувати 10 балів. Сіянець не може бути виділений за максимальним рівнем прояву тільки одного параметра, так само, як і має бути відбракований за мінімальний прояв будь-якого показника з означених. Сіянці зі стабільним середнім рівнем прояву ознак переносять у селекційний розсадник для вивчення рівня прояву основних показників та властивостей у щепленій культурі. Висновки. Визначено критерії та основні параметри цінності генотипів у гібридних комбінаціях. Перспективними, тобто такими, що потребують подальшого дослідження, можна вважати рослини, оцінені в 60 балів і вище. Цінні генотипи відповідають рівню 80–100, дуже цінні – 101–108 балам. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-05-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/70052 Plant varieties studying and protection; No. 2(31) (2016); 22-26 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(31) (2016); 22-26 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(31) (2016); 22-26 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/70052/65295 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/70054 2021-04-14T06:59:16Z 2312-749X:BaSP

Results obtained in the study of introduced grain legume samples in Ustymivskyi introduction-quarantine nursery Результаты изучения интродуцированных образцов зернобобовых культур в Устимовском интродукционно-карантинном питомнике Результати вивчення інтродукованих зразків зернобобових культур в Устимівському інтродукційно-карантинному розсаднику Холод, С. М. introductio samples characters chickpea lentil pea bean soybean grass pea lupine UDC 635.65 575 інтродукція зразки ознаки нут сочевиця горох квасоля соя чина люпин УДК 635.65 575 интродукция образцы признак нут чечевица горох фасоль соя чина люпин УДК 635.65 575 Purpose. Generalization of the results of studying introduced grain legume samples in Ustymivskyi introduction-quarantine nursery (Poltava Oblast) and identify valuable characters in the material of various geographic origin under the conditions of southern part of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, generalization, analytical ones. Results. During the period of 2005–2015, the initial study of 2282 new samples of different species and variety types of pea, chickpeas, lentils, beans, soya, grass pea and lupine was conductedfor such main breeding and agronomic characters as early maturing, large seed size, high attachment of lower beans, high grain content, resistance to lodging and seed shattering. Conclusions. As a result of initial study of grain legume samples of foreign origin, new sources and donors of valuable economic, biological characters were identified. Involvement of new material and its use in breeding programs will ensure the expansion of the gene­tic basis of valuable economic characters, thus increasing the level and stability of their display in bred varieties and lines. Цель. Обобщить результаты исследований изучения интродуцированных образцов зернобобовых культур в Устимовском интродукционно-карантинном питомнике (Полтавская обл.), и выявить ценные признаки у материала, разного по географическому происхождению, в условиях южной части Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, обобщение, аналитический. Результаты. За период 2005–2015 гг. проведено первичное изучение 2282 новых образцов различных видов и сортотипов гороха, нута, чечевицы, фасоли, сои, чины и люпина по таким основным селекционным и хозяйственно-ценным признакам, как скороспелость, крупносемянность, высокое прикрепление нижних бобов, высокая озерненость, устойчивость к полеганию и осыпанию семян. Выводы. В результате первичного изучения образцов зернобобовых культур иностранного происхождения выделены новые источники и доноры ценных хозяйственных, биологических признаков. Привлечение нового материала и его использование в селекционных программах обеспечит расширение генетической основы ценных хозяйственных признаков, а значит повышение уровня и стабильности их проявления в созданных сортах и линиях. Мета. Узагальнити результати вивчення інтродукованих зразків зернобобових культур в Устимівському інтродукційно-карантинному розсаднику (Полтавська обл.) та виявити цінні ознаки у матеріалу, різного за географічним походженням, в умовах південної частини Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення, аналітичний. Результати. За період 2005–2015 рр. проведено первинне вивчення 2282 нових зразків різних видів та сортотипів гороху, нуту, сочевиці, квасолі, сої, чини й люпину за такими основними селекційними та господарсько-цінними ознаками, як скоростиглість, крупнонасіннєвість, високе прикріплення нижніх бобів, висока озерненість, стійкість до вилягання та осипання насіння. Висновки. В результаті первинного вивчення зразків зернобобових культур зарубіжного походження виділено нові джерела й донори цінних господарських, біологічних ознак. Залучення нового матеріалу та його використання в селекційних програмах забезпечить розширення генетичної основи цінних господарських ознак, а отже, підвищення рівня та стабільності їхнього прояву у створених сортах та лініях. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-05-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/70054 Plant varieties studying and protection; No. 2(31) (2016); 27-33 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(31) (2016); 27-33 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(31) (2016); 27-33 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/70054/65296 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/70252 2021-04-14T06:59:16Z 2312-749X:BaSP

Breeding of hexaploid triticale for drought resistance Селекция гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость Селекція гексаплоїдних тритикале на посухостійкість Щипак, Г. В. Матвієць, В. Г. Плакса, В. М. Щипак, В. Г. гексаплоїдні тритикале внутрішньовидова гібридизація багатолінійні сорти посухостійкість УДК 633.11 633.14 631.524.7 гексаплоидные тритикале внутривидовая гибридизация многолинейные сорта засухо­устойчивость УДК 633.11 633.14 631.524.7 hexaploid triticale interspecific hybridization multiline varieties drought resistance UDC 633.11 633.14 631.524.7 Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь). Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Созданы среднерослые (‘Амос’, ‘Никанор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) и низкостебельные (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофей’) многолинейные сорта озимых и двуручек гексаплоидных тритикале, отличающиеся повышенной адаптивностью, потенциальной урожайностью 9–12 т/га и высокими хлебопекарными свойствами. Среди наиболее засухоустойчивых генотипов лучшие показатели урожайности, пластичности и стабильности продемонстрировали сорта ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарнэ’, ‘Маркиян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Никанор’ и ‘Ярослава’. Выводы. Переход в селекции гексаплоидных тритикале от межродовой к внутривидовой гибридизации вместе с системными испытаниями гибридного материала в контрастных агроэкологических зонах обеспечили создание на многолинейной основе конкурентоспособных сортов с оптимальным сочетанием урожайных и адаптивных свойств. Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на посухостійкість з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – гостропосушливий Степ). Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Створено середньорослі (‘Амос’, ‘Ніканор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) та низькостеблові (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофій’) багатолінійні сорти озимих і дворучок гексаплоїдних тритикале з підвищеною адаптивністю, потенційною врожайністю 9–12 т/га й високими хлібопекарськими властивостями. Серед найбільш посухостійких генотипів кращі показники врожайності, пластичності та стабільності продемонстрували сорти ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарне’, ‘Маркіян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Ніканор’ та ‘Ярослава’. Висновки. Перехід у селекції гексаплоїдних тритикале від міжродової до внутрішньовидової гібридизації разом із системними випробуваннями гібридного матеріалу в контрастних агроекологічних зонах забезпечили створення багатолінійних конкурентоспроможних сортів з оптимальним поєднанням урожайних та адаптивних властивостей. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-05-25 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/70252 Plant varieties studying and protection; No. 2(31) (2016); 34-39 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 2(31) (2016); 34-39 Plant Varieties Studying and Protection; № 2(31) (2016); 34-39 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/70252/65488 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/75976 2021-04-14T06:59:32Z 2312-749X:BaSP

Characteristics of new varieties of tomato (Solanum lycopersicum L.) Характеристика новых сортов помидора (Solanum lycopersicum L.) Характеристика нових сортів помідора (Solanum lycopersicum L.) Люта, Ю. О. Кобиліна, Н. О. tomato breeding variety yield drought resistance heat resistance marketability fruit quality UDC 635.64 631.527 помидор селекция сорт урожайность засухоустойчивость жароустойчивость товарность качество плодов УДК 635.64 631.527 помідор селекція сорт урожайність посухостійкість жаростійкість товарність якість плодів УДК 635.64 631.527 Purpose. To analyse biochemical and economic characters of new tomato varieties adapted to the conditions of the south of Ukraine. Methods. Field study, laboratory testing, statistical analysis. Results. Intraspecific hybridization method followed by individual selection was used to create such new tomato varieties as ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ adapted to the conditions of the south, which are characterized by high yielding (69,2–78,0 t/ha), fruit quality (content of soluble dry matter 5,65–5,92%), drought (7,2–8,1 points) and heat (70,4–88,2%) resistance. All varieties are of intensive type, they require advanced agricultural technology, irrigation. Conclusions. New tomato varieties, namely ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ were entered in the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. They are recommended for outdoor growing in the Steppe and Forest-Steppe zones of Ukraine. Цель. Проанализировать биохимические и хозяйствен­но-ценные признаки новых сортов помидора, адаптированных к условиям юга Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический анализ. Результаты. Методом внутривидовой гибридизации с последующим индивидуальным отбором созданы новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’, адаптированные к условиям юга, которые характеризуются высокой урожайностью (69,2–78,0 т/га), качеством плодов (содержание сухого растворимого вещества 5,65–5,92%), засухоустойчивостью (7,2–8,1 балла) и жароустойчивостью (70,4–88,2%). Все сорта – интенсивного типа, требуют высокого уровня агротехники, орошения. Выводы. Новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’ занесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине. Рекомендуются для выращивания в открытом грунте в зонах Степи и Лесостепи Украины. Мета. Проаналізувати біохімічні та господарсько-цінні ознаки нових сортів помідора, адаптованих до умов півдня України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Результати. Методом внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором створено нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’, адаптовані до умов півдня, які характеризуються високою врожайністю (69,2–78,0 т/га), якістю плодів (вміст сухої розчинної речовини – 5,60–5,92%), посухостійкістю (7,2–8,1 бала) та жаростійкістю (70,4–88,2%). Усі сорти – інтенсивного типу, потребують високого рівня агротехніки, зрошення. Висновки. Нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’ занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Рекомендовані для вирощування у відкритому ґрунті в зонах Степу й Лісостепу України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-07-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/75976 Plant varieties studying and protection; No. 3(32) (2016); 42-46 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(32) (2016); 42-46 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(32) (2016); 42-46 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/75976/71988 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/75978 2021-04-14T06:59:32Z 2312-749X:BaSP

Agronomic evaluation of Fusarium Head Blight (FHB) resistance in Italian durum wheat cultivars and screening of advanced lines MAS selected for FHB resistance Агрономическая оценка устойчивости итальянских сортов твердой пшеницы к фузариозу колоса и скрининг улучшенных с помощью MAS линий, отобранных по признаку устойчивости к фузариозу колоса Агрономічна оцінка стійкості італійських сортів твердої пшениці до фузаріозу колоса та скринінг удосконалених за допомогою MAS ліній, відібраних за ознакою стійкості до фузаріозу колоса Бентівенга, Г. Камеріні, М. Белoччі, А. Форнара, М. Меллоні, С. Спіна, А. Каранта, Ф. Аммар, К. пшениця коренева гниль фузаріоз колосу (FHB) QTL стійкість до хвороб Fusarium graminearum односпорові культури кількість випадків ураження ступінь ураження показник FHB пшеница корневая гниль фузариоз колоса (FHB) QTL устойчивость к болезням Fusarium graminearum односпоровые культуры количество случаев поражения степень поражения показатель FHB wheat scab Fusarium Head Blight (FHB) QTL disease resistance Fusarium graminearum monosporous cultures incidence severity FHB index To evaluate the resistance to FHB, in 2009 41 varieties of durum and bread wheat, mainly from Italy, were tested at the CIMMYT (International Maize and Wheat Improvement Center). In addition, to assess the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL (one of the major QTL for FHB resistance, first identified in Chinese bread wheat cultivar ‘Sumai 3’, on the chromosome 3B), 125 advanced lines of durum wheat BC4F6 derived from crosses with initial bread wheat (68 with the ‘Sumai 3’ QTL and 57 without) were screened in the same artificial inoculation conditions. For both groups, plots were inoculated at flowering with a suspension of monosporic cultures of F. graminearum, keeping the humidity close to 100%, to favour disease development, by means of a misting system. Thirty days after inoculation, counts of spikelets infected by F. graminearum was carried out in 10 ears for each plot; the damage was expressed as the FHB index (incidence × severity/100, where severity = infected spikelets/total spikelets; incidence × 100 and infected ears/ears total × 100). In both cases, late flowering showed to be a key factor, able to limit the seriousness of the disease. Preliminary data concerning the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL, didn’t highlight differences between the two groups of advanced lines. Для оценки устойчивости к фузариозу колоса в 2009 году 41 сорт твердой и мягкой пшеницы, преимущественно из Италии, прошел сортоиспытания в CIMMYT (Международный центр улучшения кукурузы и пшеницы). Кроме того, проведена оценка влияния одного из основных QTL устойчивости к фузариозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), впервые выявленного у китайского сорта пшеницы мягкой ‘Sumai 3’, на хромосоме 3В) у 125 улучшенных линий пшеницы твердой BC4F6, полученных путем скрещивания с исходным сортом пшеницы мягкой ‘Sumai 3’ (68 линий с ‘Sumai 3’ QTL и 57 линий без этого QTL), в одинаковых условиях искусственного заражения. Для обеих групп делянки заражали во время цветения суспензией односпоровых культур F. graminearum, поддерживая влажность до 100%, чтобы способствовать развитию заболевания с помощью системы мелкодисперсного увлажнения. Через тридцать дней после заражения подсчитали количество колосков, инфицированных F. graminearum, на колосьях десяти растений на каждой делянке; повреждение выразили показателем заражения фузариозом (количество случаев поражения × степень поражения / 100, где степень поражения = количество инфицированных колосков / общее количество случаев поражения × 100 и количество инфицированных колосьев / общее количество колосьев × 100). В обоих случаях позднее цветение было ключевым фактором, ограничивающим поражение болезнью. Предварительные данные относительно влияния Qfhs.ndsu-3BS QTL не выявили отличий между двумя группами улучшенных линий. Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження × ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження × 100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся × 100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-07-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/75978 Plant varieties studying and protection; No. 3(32) (2016); 30-41 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 3(32) (2016); 30-41 Plant Varieties Studying and Protection; № 3(32) (2016); 30-41 2518-7457 2518-1017 eng https://journal.sops.gov.ua/article/view/75978/71987 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/88570 2021-04-14T07:02:51Z 2312-749X:BaSP

Genetic resources as initial material for developing new soft winter wheat varieties Генетические ресурсы как исходный материал для создания новых сортов пшеницы озимой мягкой Генетичні ресурси як вихідний матеріал для створення нових сортів пшениці м’якої озимої Кір’ян, В. М. Кір’ян, М. В. Вискуб, Р. С. продуктивність скоростиглість стійкість до хвороб зимостійкість якість продукції джерела господарсько-цінних ознак УДК 633.12 631.527(477.53) productivity early ripening diseases resistance winter hardiness product quality sources of economic characters UDC 633.12 631.527(477.53) продуктивность скороспелость устойчивость к болезням зимостойкость качество продукции источники хозяйственно-ценных признаков УДК 633.12 631.527(477.53) Purpose. To estimate genetic resources collection of soft winter wheat plants (new collection accessions) of Ustymivka Experimental Station for Plant Production and select initial material for breeding of adaptive, productive and qualitative soft winter wheat varieties.Methods. Field experiment, laboratory testing.Results. The authors pre- sented results of study of over 1000 samples of gene pool of soft winter wheat from 25 countries during 2001–2005 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine for a complex of economic traits. More than 400 new sources with high adaptive properties were selected that combine traits of high productivity and high quality of grain, early ripening, resistance to biotic and abiotic fac- tors (the assessment of samples for 16 valuable traits is given). The selected material comes from various agro-cli- matic zones, including zones of unsustainable agriculture.Conclusions. Recommended sources of traits that have breeding value will allow to enrich high-quality assortment of wheat and considerably accelerate breeding process du- ring development of new soft winter wheat varieties. Цель. Оценить коллекцию гентических ресурсов растений пшеницы мягкой озимой (новые коллекционные поступления) Устимовской опытной станции растениеводства и выделить исходный материал для селекции адаптивных, продуктивных и качественных сортов пшеницы мягкой озимой.Методы. Полевой, лабораторный.Результаты. Приведены результаты изучения свыше 1000 образцов генофонда пшеницы мягкой озимой из 25 стран Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН на протяжении 2001-2005 гг. по комплексу хозяйственно-ценных признаков. Выделено более 400 новых источников с высокими адаптивными свойствами, которые сочетают в себе признаки высокой продуктивности с высоким качеством зерна, скороспелостью, устойчивостью к биотическим и абиотическим факторам (приведена оценка образцов за 16 ценными признаками). Выделенный материал происходит из различных агроклиматических зон, в т. ч. из зон неустойчивого земледелия.Выводы. Рекомендуемые источники селекционно-ценных признаков позволят обогатить высококачественный сортимент пшеницы и значительно ускорить селекционный процесс при создании новых сортов пшеницы озимой мягкой. Мета. Оцінити колекцію генетичних ресурсів рослин пшениці м’якої озимої (нові колекційні надходження) Устимівської дослідної станції рослинництва та виділити вихідний матеріал для селекції адаптивних, продуктивних та якісних її сортів.Методи. Польовий, лабораторний.Результати. Наведено результати вивчення понад 1000 зразків генофонду пшениці м’якої озимої з 25 країн в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2001-2005 рр. за комплексом господарсько-цінних ознак. Виділено понад 400 нових джерел з високими адаптивними властивостями, які поєднують в собі ознаки високої продуктивності з високою якістю зерна, скоростиглістю, стійкістю до біотичних і абіотичних чинників (наведено оцінку зразків за 16 цінними ознаками). Виділений матеріал походить з різних агрокліматичних зон, у т. ч. із зон нестійкового землеробства.Висновки. Рекомендовані джерела селек3ційно-цінних ознак дадуть змогу збагатитит високоякісний сортимент пшениці й значно прискорити селекційний процес під час створення нових сортів пшениці м’якої озимої. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/88570 Plant varieties studying and protection; No. 4(33) (2016); 10-17 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 4(33) (2016); 10-17 Plant Varieties Studying and Protection; № 4(33) (2016); 10-17 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/88570/84430 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/88607 2021-04-14T07:02:51Z 2312-749X:BaSP

Selection bases of developing new varieties of willow family (Salicaceae Mirb.) to create energy plantations Селекционные основы выведения новых сортов семейства Ивовых (Salicaceae Mirb.) для создания энергетических плантаций Селекційні основи виведення нових сортів родини Вербові (Salicaceae Mirb.) для створення енергетичних плантацій Фучило, Я. Д. Афонін, О. О. Сбитна, М. В. selection process genus Salix L. genus Populus L. varietal plant breeding algorithm of perspective form selection UDC 630* 238 662.63 селекционный процесс род Salix L. род Populus L. сортовыведение алгоритм отбора перспективных форм УДК 630* 238 662.63 селекційний процес рід Salix L. рід Populus L. сортовиведення алгоритм добору перспективних форм УДК 630* 238 662.63 Purpose. To develop an algorithm of creation of new highly productive clonal varieties of Salicaceae family representatives with improved agronomic characters that can be used at energy plantationsMethods. Field investigations, laboratory analysis, analytical approach, selection method.Results. Flow chart of selection process with representatives of Salicaceae family included the following stages: the Ist stage – creation of primary families (F0); the IInd stage – creation of the second families, or branches; the 222rd stage – interfamily (individually-familial) selection; IVth stage – familial-group selection; the Vth stage – clonal selection (selection of ramets).Conclusions. Breeding process with the use of complex of advanced methods of selection (individual, familial, group and clonal ones) allows to get model populations with high-frequency of valuable alleles and genotypes and with the high level of genetic variety. Due to a negative multi-stage individual intrafamilial and interfamily selection, cleaning of artificial populations from undesirable forms takes place without the substantial decrease of genetic variety level. Цель. Разработать алгоритм создания новых высокопродуктивных сортов-клонов представителей семейства Salicaceae с улучшенными хозяйственно-ценными признаками для их использования при создании энергетических плантаций.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, селекционный.Результаты. Схема организации селекционного процесса с представителями семейства Ивовых вклюсала следующие этапы: I этап - создание первичных семей (F0); II этап - создание вторичных семей или ответвлений; III этап - межсемейный (индивидуально-семейный) отбор; IV этап - семейно-групповой отбор; V этап - клоновый отбор (отбор рамет).Выводы. Селекционный процесс с применением комплекса прогрессивных методов отбора (индивидуального, семейного, группового и клонового) позволяет получать модельные популяции с высокой частостой ценных аллелей и генотипов с высоким уровнем генетического многообразия. За счет негативного многоступенчатого индивидуального внутрисемейного и межсемейного отбора происходит очистка искусственных популяций от нежелательных форм без существенного снижения уровня генетического многообразия. Мета. Розробити алгоритм створення нових високопродуктивних сортів-клонів представників родини Salicaceae з поліпшеними господарсько-цінними ознаками для їх використання під час створення енергетичних плантацій.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, селекційний.Результати. Схема організації селекційного процесу з представникам родини Вербові включала такі етапи: I етап - створення первинних родин  (F0); II етап - створення вторинних родин або відгалужень; III етап - міжнародний (індивідуально-родинний) добір; IV етап - родинно-груповий добір; V етап - клонований добір (добір рамет).Висновки. Селекційний процес із застосуванням комплексу прогресивних методів добору (індивідуального, родинного, групового і клонового) дає можливість отримувати модельні популяції з високою частотою цінних алелів і генотипів та високим рівнем генетичного різноманіття. За рахунок багатоступінчатого індивідуального внутрішньородинного й міжродинного добору відбувається очищення штучних популяцій від небажаних форм без істотного зниження рівня генетичного різноманіття. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2016-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/88607 Plant varieties studying and protection; No. 4(33) (2016); 18-25 «Plant Varieties Studying and Protection»; № 4(33) (2016); 18-25 Plant Varieties Studying and Protection; № 4(33) (2016); 18-25 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/88607/84480 Авторське право (c) 2016 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97191 2018-01-25T10:24:28Z 2312-749X:BaSP

Peculiarities of productivity formation of the genus Salix L. representatives Особенности формирования продуктивности представителей рода Salix L. Особливості формування продуктивності представників роду Salix L. Баликіна, В. В. продуктивність суха біомаса висота діаметр кількість пагонів кореляційний зв’язок кластерний аналіз УДК 631.526.2 582.623 311.12 продуктивность сухая биомасса высота диаметр количество побегов корреляционная связь кластерный анализ УДК 631.526.2 582.623 311.12 productivity dry biomass height diameter number of shoots correlation relationship cluster analysis UDС 631.526.2 582.623 311.12 Purpose. To identify the productivity of the genus Salix L. plants and study the relationship between its structural elements. Methods. Field study, laboratory analysis, analytical approach.Results. It was found that the height of a three-year plants of species ranged from 86.0 to 775.1 cm, of hybrid forms – from 197.0 to 488.0 cm. Average diameter of three-year plants varied in the range of 19.10 to 52.94 mm (species) and from 28.04 to 49.23 mm (hybrid forms). The highest stability for complex of morphological characters was observed in bog willow samples. It was determined that among species basket willow (16.94 t/ha) and white willow (21.19 t/ha) were the most productive for dry biomass yield per 1 hectare, among hybrid forms – purple willow × basket willow (23.36 t/ha) and basket willow × bog willow (18.57 t/ha). It was established that the value of the plants productivity was characterized by moderate, significant and close correlations with the average diameter of plants, length and number of shoots of the second order.Conclusions. A comprehensive assessment of productivity traits of three-year plants from willow collection was conducted, index of dry matter yield per 1 hectare was defined. The links between quantitative traits that characterize the contribution of some of them in productivity index were investigated. Method of cluster analysis was used to group samples for the similarity of complex agronomic characters. Basket willow and white willow as well as such hybrid forms as basket willow × bog willow and purple willow × basket willow were recommended to use as a source material for selection of samples with high productivity. Цель. Определить продуктивность растений рода Salix L. и исследовать взаимосвязи между ее структурными элементами. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический.Результаты. Установлено, что высота трехлетних растений среди видов колебалась в пределах от 86,0 до 775,1 см, среди гибридных форм – от 197,0 до 488,0 см. Средний диаметр трехлетних растений изменялся в пределах от 19,10 до 52,94 мм (виды) и от 28,04 до 49,23 мм (гибридные формы). Наибольшую стабильность по комплексу морфологических признаков отмечено у образцов ивы остролистной. Наиболее продуктивными по выходу сухой биомассы с 1 га среди видов являются и. прутовидная (16,94 т/га) и и. белая (21,19 т/га), среди гибридных форм – и. пурпурная × и. прутовидная (23,36 т/га) и и. прутовидная × и. остролистая (18,57 т/га). Выявлено, что величина продуктивности растений характеризовалась умеренным, значительными и тесными корреляционными связями со средним диаметром растений, длиной и количеством побегов 2-го порядка.Выводы. Проведена комплексная оценка признаков продуктивности трехлетних растений коллекции ивы, определен показатель выхода сухой массы с 1 га. Исследованы связи между количественными признаками, которые характеризируют вклад некоторых из них в показатель продуктивности. Используя метод кластерного анализа, проведено группирование образцов по сходству комплекса хозяйственно-ценных признаков. В качестве исходного материала для отбора образцов с высокими показателями продуктивности рекомендовано использовать иву прутовидную и белую, а также гибридные формы и. прутовидной × и. остролистной и и. пурпурной × и. прутовидной. Мета. Визначити продуктивність рослин роду Salix L. та дослідити взаємозв’язки між її структурними елементами.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний. Результати. Встановлено, що висота трирічних рослин серед видів коливалася в межах від 86,0 до 775,1 см, серед гібридних форм – від 197,0 до 488,0 см. Середній діаметр трирічних рослин змінювався в межах від 19,10 до 52,94 мм (види) і від 28,04 до 49,23 мм (гібридні форми). Найбільшу стабільність за комплексом морфологічних ознак виявлено у зразків верби гостролистої. Найпродуктивнішими за виходом сухої біомаси з 1 га серед видів є в. прутовидна (16,94 т/га) і в. біла (21,19 т/га), серед гібридних форм – в. пурпурова × в. прутовидна (23,36 т/га) і в. прутовидна × в. гостролиста (18,57 т/га). З’ясовано, що величина продуктивності рослин характеризувалася помірними, значними й тісними кореляційними зв’язками із середнім діаметром рослин, довжиною та кількістю пагонів 2-го порядку.Висновки. Проведено комплексну оцінку ознак продуктивності трирічних рослин колекції верби, визначено показник виходу сухої речовини з 1 га. Досліджено зв’язки між кількісними ознаками, які характеризують внесок деяких з них у показник продуктивності. Використовуючи метод кластерного аналізу, проведено групування зразків за подібністю комплексу господарсько-цінних ознак. Як вихідний матеріал для добору зразків з високими показниками продуктивності рекомендовано використовувати вербу прутовидну і білу, а також гібридні форми в. прутовидної × в. гостролистої та в. пурпурової × в. прутовидної. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97191 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 5-11 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 5-11 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 5-11 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97191/93205 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97219 2018-01-23T12:47:28Z 2312-749X:BaSP

Obtaining plant Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis Получение растений Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack и Miscanthus sinensis Andersson в культуре in vitro путем непрямого морфогенеза Отримання рослин Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack та Miscanthus sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом непрямого морфогенезу Гонтаренко, С. М. Лашук, С. О. Miscanthus callus biotechnological methods seed nutrient medium UDC 631.681.16 мискантус каллус биотехнологические методы семена питательная среда УДК 631.681.16 міскантус калус біотехнологічні методи насіння живильне середовище УДК 631.681.16 Purpose. To obtain Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack and Miscanthus sinensis Andersson in vitro culture by indirect morphogenesis.Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses.Results. Composition of nutrient medium was developed intended for induction of callusogenesis from Miscanthus seeds with a poor germination and viability of seedlings – Murashige and Skoog (MS) medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) that was supplemented with amino acids (300 mg/l of glutamic acid, 50 mg/l of aspartic acid, 5 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline) and plant growth regulators [2,5 mg/l of 2.4D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid), 0,6 mg/l of BAP (6-Benzyl-aminopurine) and 0,3 mg/l of ABA (Abscisic acid)]. Composition of nutrient medium was developed for regeneration of microplants from callus – agar MS medium was modified for the amount of macroelements (half-dose) supplemented with vitamins: 10 mg/l of thiaminum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid (by White), 1,0 mg/l of ascorbic acid, 250 mg/l of glutamic acid, 2,0 mg/l of BAP, 0,3 mg/l of NAA (Naphthaleneacetic acid). On this medium, 100% regeneration of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and 50% regeneration of M. sinensis Andersson was obtained. Due to media modification aimed at initiating callusogenesis and microplants regeneration, reproduction factor of M. sinensis was increased 20 times at the average, M. sacchariflorus – 35–40 times.Conclusions. Plants of M. sacchariflorus (Maxim.) Hack and M. sinensis Andersson were obtained in vitro culture by initiation of callusogenes and microplants regeneration from the Miscanthus seeds with poor germination and viability on nutrient media of certain composition. Цель. Получить растения Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack и Miscanthus sinensis Andersson в культуре in vitro путем непрямого морфогенеза.Результаты. Разработан состав питательной среды для индукции калусогенеза из семян мискантуса с низкой всхожестью и жизнеспособностью – модифицирована среда Мурасиге–Скуга (МС) по содержанию макроэлементов (1/2 дозы), в которую введены аминокислоты (глютаминовая – 300 мг/л, аспарагиновая – 50 мг/л, тирозин – 5 мг/л, аргинин – 3 мг/л, гидроксипролин – 2 мг/л) и регуляторы роста (6-БАП – 0,6мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л и АБК – 0,3 мг/л). Разработан состав питательной среды для регенерации микрорастений из калуса – модифицирована агаризованная среда МС по содержанию макроэлементов (1/2 дозы) с добавлением витаминов: тиамина (10,0 мг/л), пиридоксина (1,0 мг/л), никотиновой кислоты (1,0 мг/л) (по Уайту), аскорбиновой кислоты (1,0 мг/л), глютаминовой аминокислоты (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на которой получена стопроцентная регенерация микрорастений M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и пятидесятипроцентная – M. sinensis Andersson. Благодаря модификации сред для инициации калусогенеза и морфогенеза калусов коэффициент размножения M. sinensis повышен в среднем в 20 раз, M. sacchariflorus – в 35–40 раз.Выводы. Получены растения M. sacchariflorus (Maxim.) Hack и M. sinensis Andersson в культуре in vitro путем инициации калусогенеза и регенерации микрорастений из семян с низкой всхожестью и жизнеспособностью на питательных средах определенного состава. Мета. Отримати рослини Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Hack та Miscanthus sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом непрямого морфогенезу.Методи. Біотехнологічні, математико-статистичні.Результати. Розроблено склад живильного середовища для індукції калусогенезу з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю проростків – модифіковано середовище Мурасіге–Скуга (МС) за вмістом макроелементів (1/2 дози), до якого включено амінокислоти (глютамінова – 300 мг/л, аспарагінова – 50 мг/л, тірозин – 5 мг/л, аргінін – 3 мг/л, гідроксипролін – 2 мг/л) та регулятори росту (6-БАП – 0,6 мг/л, 2,4-Д – 2,5 мг/л та АБК – 0,3 мг/л). Розроблено склад живильного середовища для регенерації мікророслин з калусу – модифіковано агаризоване середовище МС за вмістом макроелементів (1/2 дози) з додаванням вітамінів: тіаміну (10,0 мг/л), піридоксину (1,0 мг/л), нікотинової кислоти (1,0 мг/л) (за Уайтом), аскорбінової кислоти (1,0 мг/л), глютамінової амінокислоти (250 мг/л), 6-БАП (2,0 мг/л), НОК (0,3 мг/л), на якому отримано стовідсоткову регенерацію M. sacchariflorus (Maxim.) Hack (M. sacchariflorus) та п’ятдесятивідсоткову – M.  sinensis Andersson (M. sinensis) Завдяки модифікації середовищ для ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин коефіцієнт розмноження M. sinensis підвищено в середньому в 20 разів, M. sacchariflorus – в 35–40 разів.Висновки. Отримано рослини M. sacchariflorus (Maxim.) Hack та M.  sinensis Andersson у культурі in vitro шляхом ініціації калусогенезу та регенерації мікророслин з насіння міскантусу з низькою схожістю та життєздатністю на живильних середовищах певного складу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97219 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 12-19 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 12-19 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 12-19 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97219/93207 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97233 2018-01-25T13:42:24Z 2312-749X:BaSP

Graphical analysis of adaptability of spring barley breeding lines in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine Графичеcкий анализ адаптивности селекционных линий ячменя ярового в Центральной Лесостепи Украины Графічний аналіз адаптивності селекційних ліній ячменю ярого в Центральному Лісостепу України Гудзенко, В. М. Демидов, О. А. Васильківський, С. П. Коляденко, С. С. ячмінь ярий селекційні лінії сорти врожайність стабільність AMMI GGE biplot УДК 633.16 631.527 631.524.84/.85 ячмень яровой селекционные линии сорта урожайность стабильность AMMI GGE biplot УДК 633.16 631.527 631.524.84/.85 spring barley breeding lines varieties yielding capacity stability AMMI GGE biplot UDC 633.16 631.527 631.524.84/.85 Purpose. To define spring barley breeding lines with an optimal combination of yielding capacity and stability under different weather conditions in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine.Methods. Field studies, ANOVA, AMMI, GGE biplot analysis.Results. Hydrothermal regime during interphase periods of spring barley vegetation under conditions of The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS in 2012–2014 was characterized by significant variability, that facilitated detailed evaluation of the lines for productivity, stability, and resistance to abiotic and biotic factors. In the performance of an experiment, the highest average yielding capacity (5.87 t/ha) was noted in 2012, the lowest one (3.50 t/ha) was in 2013. As for these years, average yield of 4.63 t/ha was obtained in 2014. By applying AMMI and GGE biplot analysis, significant differences in response of the studied lines to variability of weather conditions was revealed. Using AMMI model, additive components of the main effects of the breeding lines and years of testing as well as multiplicative components of their interaction were characterized. GGE biplot genotypes ranking in relation to a hypothetical “ideal” genotype showed an absolute advantage of breeding line ‘Nutans 4540’ for yielding capacity and stability. In addition, breeding lines ‘Nutans 4241’ and ‘Nutans 4120’ were close to ideatype. Selected breeding lines were characterized by resistance and moderate resistance to leaf diseases and lodging.Conclusions. Use of AMMI and GGE biplot analysis to evaluate breeding lines at the final stages of breeding process allows to describe them thoroughly and graphically as well as differentiate them not only for average yielding capacity but also for their interaction with changing conditions during the years of testing. Breeding lines ‘Nutans 4540’, ‘Nutans 4241’, and ‘Nutans 4120’ to be identified for the stability of yielding capacity display in combination with other agronomic characters were transferred to the State variety testing as new spring barley varieties ‘MIP Myrnyi’, ‘MIP Saliut’, and ‘MIP Sotnyk’ respectively. Цель. Выделить селекционные линии ячменя ярового с оптимальным сочетанием урожайности и стабильности при различных погодных условиях в Центральной Лесостепи Украины.Методы. Полевые исследования, дисперсионный, AMMI, GGE biplot анализ.Результаты. Гидротермический режим на протяжении междуфазных периодов вегетации ячменя ярового в условиях Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН в 2012–2014 гг. характеризировался значительной изменчивостью, что способствовало детальной оценке линий по продуктивности, стабильности и устойчивости к абиотическим и биотическим факторам. Наибольшая средняя урожайность по опыту отмечена в 2012 г. (5,87 т/га), наименьшая – в 2013 г. (3,50 т/га). Средняя урожайность по отношению к названным годам была получена в 2014 г. – 4,63 т/га. С помощью AMMI и GGE biplot анализа выявлены существенные отличия по реакции исследуемых линий на вариабельность метеорологических условий. С использованием AMMI модели дана характеристика аддитивным компонентам главных эффектов селекционных линий и годов испытаний, а также мультипликативным компонентам их взаимодействия. GGE biplot ранжирование генотипов по отношению к гипотетическому «генотипу» свидетельствует об абсолютном преимуществе селекционной линии ‘Нутанс 4540’ по урожайности и стабильности. Кроме неё, приближенными к идеатипу были селекционные линии ‘Нутанс 4241’ и ‘Нутанс 4120’. Выделенные селекционные линии характеризировались устойчивостью и умеренной устойчивостью к основным листостебельным болезням и полеганию.Выводы. Использование АММІ и GGE biplot для оценки селекционных линий на завершающих этапах селекционного процесса позволяет более детально и наглядно характеризировать, а также дифференцировать их не только по средней урожайности, но и по взаимодействию с изменчивыми условиями годов испытаний. По стабильному уровню проявления урожайности в сочетании с другими хозяйственно ценными признаками выделены селекционные линии ‘Нутанс 4540’, ‘Нутанс 4241’ и ‘Нутанс 4120’, которые переданы на государственное сортоиспытание как новые сорта ячменя ярового ‘МИП Мирный’, ‘МИП Салют’ и ‘МИП Сотник’. Мета. Виділити селекційні лінії ячменю ярого з оптимальним поєднанням урожайності й стабільності за різних погодних умов у Центральному Лісостепу України.Методи. Польові дослідження, дисперсійний, AMMI, GGE biplot аналіз.Результати. Гідротермічний режим протягом міжфазних періодів вегетації ячменю ярого в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2012–2014 рр. характеризувався значною мінливістю, що сприяло детальній оцінці ліній за продуктивністю, стабільністю й стійкістю до абіотичних та біотичних чинників. Найвища середня врожайність по досліду була в 2012 р. (5,87 т/га), найнижча – в 2013 р. (3,50 т/га). Середню врожайність стосовно зазначених років отримано в 2014 р. – 4,63 т/га. За допомогою AMMI та GGE biplot аналізу встановлено істотні відмінності за реакцією досліджених ліній на варіабельність метеорологічних умов. З використанням AMMI моделі охарактеризовано адитивні компоненти головних ефектів селекційних ліній і років випробувань, а також мультиплікативні компоненти їхньої взаємодії. GGE biplot ранжирування генотипів стосовно гіпотетичного «ідеального» генотипу свідчить про абсолютну перевагу селекційної лінії ‘Нутанс 4540’за врожайністю та стабільністю. Крім неї, наближеними до ідеатипу були селекційні лінії ‘Нутанс 4241’ та ‘Нутанс 4120’. Виділені селекційні лінії характеризувалися стійкістю та помірною стійкістю до основних листкових хвороб і вилягання.Висновки. Використання АММІ та GGE biplot для оцінки селекційних ліній на завершальних етапах селекційного процесу дає змогу докладніше та наочно характеризувати й диференціювати їх не лише за середньою врожайністю, а й за взаємодією з мінливими умовами років випробувань. За стабільним рівнем прояву врожайності у поєднанні з іншими господарсько-цінними ознаками виділено селекційні лінії ‘Нутанс 4540’, ‘Нутанс 4241’ та ‘Нутанс 4120’, передані на державне сортовипробування як нові сорти ячменю ярого ‘МІП Мирний’, ‘МІП Салют’ та ‘МІП Сотник’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97233 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 20-27 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 20-27 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 20-27 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97233/93208 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97237 2017-07-05T08:51:49Z 2312-749X:BaSP

Inheritance and breeding value of the “plant height” trait in the first (F1) and second (F2) soybean generations Наследование и селекционная ценность признака «высота растения» в поколениях сои F1 та F2 Успадкування та селекційна цінність ознаки «висота рослини» в поколіннях сої F1 та F2 Михайлов, В. Г. Щербина, О. З. Тимошенко, О. О. Ткачик, С. О. soybean plant height hybrids phenotypes inheritance UDC 575.11 575.222.2 631.527.5 633.35. соя высота растений гибриды фенотипы наследование УДК 575.11 575.222.2 631.527.5 633.35. соя висота рослин гібриди фенотипи успадкування УДК 575.11 575.222.2 631.527.5 633.35. Рurpose. To investigate inheritance of “plant height” trait in populations of the first (F1) and second (F2) generations of the soybean (Glucine max (L.) Merrill) and evaluate hybrid combinations in order to identify phenotypes with the highest level of heterosis for plant height.Methods. Laboratory test, mathematical and statistical analysis.Results. The inheritance of plant height in soybean was investigated. Hybrid combinations were assessed for the ability to select phenotypes with an optimal height. Different types of inheritance of this trait were found in populations of the second generation. The highest degree of heterosis for plant height was expressed by such soybean hybrids of the second generation as ‘АЕЕМ ’/‘Cherniatka’ (102.6%), next were ‘№ 427/‘Коrado’ (36,1%) and ‘Yelena’/‘Vizhion’ (32,0%). For the above trait, the ‘Legend’ variety in combinations with such varieties as ‘Staroukrainka’, ‘Korado’ and ‘Medeia’ expressed a heterosis amounting to 28.1%, 8.3%, 6.1% accordingly. Plant height was inherited mainly in terms of negative overdominance (34.2% combinations). There were 21.1% of combinations that had a negative semidominance.Conclusions. Among large majority of crossing combinations, forms were revealed that differed greatly for the plant height. The highest variability was observed in combinations such as ‘Legenda’/‘Korado’, ‘Ustia’/‘Vizjion’, ‘№894’/‘Vizjion’, ‘Ug-30’/‘Vizjion’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘№441’/‘Gentleman’, ‘№441’/‘Vizjion’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘Angelica’/‘Annushka’ and ‘Angelica’/‘Gentleman. Цель. Исследовать наследование признака «высота растения» в популяциях первого и второго поколений сои культурной (Glуcine max (L.) Merrill) и оценить гибридные комбинации с целью выделения из них фенотипов с наивысшей степенью гетерозиса по высоте растений.Методы. Лабораторный, математически-статистический анализ.Результаты. Исследована наследственность высоты растений у сои. Проведена оценка гибридных комбинаций по способности выделения из них фенотипов с оптимальной высотой. Установлено, что в популяциях второго поколения проявились разные типы наследования данного признака. У гибридов сои второго поколения ‘АЕЕМ’/‘Чернятка’ наблюдалась наивысшая степень гетерозиса – 102,6%, у ‘№427’/‘Корадо’ – 36,1%, у ‘Єлена’/‘Вижион’ – 32,0%. Сорт ‘Легенда’ по этому признаку в комбинациях с сортами ‘Староукраинка’, ‘Корадо’ и ‘Медея’ проявил гетерозис, который составил 28,1%, 8,3 и 6,1% соответственно. Высота растений наследовалась в основном по типу отрицательного наддоминирования (34,2% комбинаций). Неполное отрицательное доминирование имели 21,1% комбинаций.Выводы. У подавляющего большинства комбинаций скрещивания выявлены формы, которые по высоте растений существенно отличались. Самая большая изменчивость по этому признаку отмечена в комбинациях ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Устя’/‘Вижион’, ‘№894’/Вижион’, ‘Юг-30’/‘Вижион’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Вижион’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘Анжелика’/‘Аннушка’ и ‘Анжелика’/‘Джентльмен’. Мета. Дослідити успадкування ознаки «висота рослини» в популяціях першого та другого поколінь сої культурної (Glуcine max (L.) Merrill) та оцінити гібридні комбінації з метою виділення з них фенотипів з найвищим ступенем гетерозису за висотою рослини.Методи. Лабораторний, математично-статистичний аналіз.Результати. Досліджено успадкування висоти рослин у сої. Проведено оцінку гібридних комбінацій за можливістю виділення з них фенотипів з оптимальною висотою. Встановлено, що в популяціях другого покоління виявлено різні типи успадкування цієї ознаки. У гібридів сої другого покоління ‘АЕЕМ’/‘Чернятка’ був спостережений найвищий ступінь гетерозису за висотою рослин – 102,6%, у ‘№ 427’/‘Корадо’ – 36,1%, у ‘Єлена’/‘Віжіон’ – 32,0%. Сорт ‘Легенда’ за цією ознакою у комбінаціях із сортами ‘Староукраїнка’, ‘Корадо’ і ‘Медея’ проявив гетерозис, який становив 28,1%, 8,3 та 6,1% відповідно. Висота рослини була успадкована переважно за типом від’ємного наддомінування (34,2% комбінацій). Неповне від’ємне домінування мали 21,1% комбінацій.Висновки. У переважної більшості комбінацій схрещування виявлено форми, які за висотою рослин істотно різнилися. Найбільшу мінливість за цією ознакою спостережено в комбінаціях: ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Устя’/‘Віжіон’, ‘№ 894’/‘Віжіон’, ‘Юг-30’/‘Віжіон’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Віжіон’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘Анжеліка’/‘Аннушка’ та ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97237 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 28-33 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 28-33 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 28-33 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97237/93209 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97255 2017-04-06T07:27:53Z 2312-749X:BaSP

Optimization of tobacco variety model to increase seed productivity Оптимизация модели сорта табака для повышения семенной продуктивности Оптимізація моделі сорту тютюну для підвищення насіннєвої продуктивності Савіна, О. І. Ковалюк, О. М. Шейдик, К. А. тютюн генеративні ознаки продуктивність кореляція регресійна залежність модель УДК 631.527 633.71 табак генеративные признаки продуктивность корреляция регрессионная зависимость модель УДК 631.527 633.71 tobacco generative traits productivity correlation regressive relationship model UDC 631.527 633.71 Purpose. To develop a tobacco variety model with optimal inflorescence traits such as size and shape that will allow to increase seed productivity of the crop.Methods. Statistical and mathematical (correlative, regressive) ones.Results. Basic collection consisting of 282 variety samples registered in the National Genetics Center was evaluated, optimal parameters of inflorescence were defined that can provide a high seed yield. During statistical analysis, correlation matrix was developed with the purpose to highlight traits that correlate with inflorescence productivity. According to the results of correlation analysis, a strong relationship between the width and height of inflorescence (r = 0,773±0,038) was established. Somewhat weaker correlation was observed when modeling regressive relation between inflorescence height and width, where regression showed the medium relationship. Regression equation of these traits is as follows: y = 0,5585x + 8,4649. Inflorescence density (r = 0,646), height (r = 0,556) and width (r = 0,527) also had quite a high positive effect on seed productivity. The results of regression analysis pointed to the fact that there were a linear relationship between inflorescence size and seed productivity.Conclusions. Among 282 samples of basic tobacco collection, 29 varieties with high seed productivity was defined which can be used in the breeding process, and ‘Sobolchskyi 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘C-11’, ‘Sygarnyi 99’ varieties were selected for large-scale implementation into the production of raw material of cigar type. Цель. Разработать модель сорта табака с оптимальными признаками размера и формы соцветия, что позволит повысить семенную продуктивность культуры.Методы. Статистический и математический (корреляционный, регрессионный).Результаты. Обработана базовая коллекция из 282 сортообразцов, зарегистрированных в Национальном генетическом центре, определены оптимальные параметры соцветия, которые обеспечат высокий урожай семян. При статистическом анализе разработана корреляционная матрица с целью выделения признаков, которые коррелируют с продуктивностью соцветия. По результатам корреляционного анализа установлена сильная связь между шириной и высотой соцветия (r = 0,773 ± 0,038). Более слабый уровень взаимосвязи был отмечен при моделировании регрессионной связи между высотой соцветия и его шириной, где регрессия проявляет значительный уровень связи. Уравнение регрессии этих признаков имеет вид: y = 0,5585x + 8,4649. Достаточно значительное положительное влияние на семенную продуктивность оказывали также плотность (r = 0,646), высота (r = 0,556) и ширина (r = 0,527) соцветия. Результаты регрессионного анализа свидетельствуют о линейном характере зависимости между размерами соцветий и семенной продуктивностью.Выводы. Среди 282 образцов базовой коллекции табака выделены 29 сортов с высокими показателями семенной продуктивности, которые можно использовать в селекционном процессе, а сорта ‘Соболчський 15/21’, ‘Ergo 23’, ‘С-11’, ‘Сигарный 99’ – для широкого внедрения в производство при изготовлении сырья сигарного типа. Мета. Розробити модель сорту тютюну з оптимальними ознаками розміру та форми суцвіття, що дасть можливість підвищити насіннєву продуктивність культури.Методи. Статистичний, математичний (кореляційний, регресійний).Результати. Опрацьовано базову колекцію з 282 сортозразків, які зареєстровано в Національному генетичному центрі, визначено оптимальні параметри суцвіття, які забезпечать високий урожай насіння. Під час статистичного аналізу розроблено кореляційну матрицю для виділення ознак, які корелюють з продуктивністю суцвіття. За результатами кореляційного аналізу встановлено сильний зв’язок між шириною та висотою суцвіття (r = 0,773±0,038). Трохи слабший рівень взаємозалежності спостерігався під час моделювання регресійного зв’язку між висотою суцвіття та його шириною, де регресія проявляє значний зв’язок. Рівняння регресії цих ознак мало вигляд: y = 0,5585x+8,4649. Досить значний позитивний вплив на насіннєву продуктивність мали також щільність (r = 0,646), висота (r = 0,556) та ширина (r = 0,527) суцвіття. Результати регресійного аналізу свідчать про лінійний характер залежності між розмірами суцвіть та насіннєвою продуктивністю.Висновки. Серед 282 зразків базової колекції тютюну виділено 29 сортів з високими показниками насіннєвої продуктивності, які можна використовувати у селекційному процесі, а сорти «Соболчський 15/21», «Ergo 23», «С-11», «Сигарний 99» – для широкого впровадження у виробництво для виготовлення сировини сигарного типу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97255 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 34-42 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 34-42 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 34-42 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97255/93210 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/97257 2018-01-31T12:17:44Z 2312-749X:BaSP

The results of hexaploid triticale breeding for winter hardiness Результаты селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость Результати селекції гексаплоїдних тритикале на зимостійкість Щипак, Г. В. Матвієць, В. Г. Рябчун, Н. І. Щипак, В. Г. multiline varieties intraspecific hybridization hexaploid triticale frost and winter hardiness UDC 633.11 633.14 631.524.7 многолинейные сорта внутривидовая гибридизация гексаплоидные тритикале морозозимостойкость УДК 633.11 633.14 631.524.7 багатолінійні сорти внутрішньовидова гібридизація гексаплоїдні тритикале морозозимостійкість УДК 633.11 633.14 631.524.7 Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions.Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered.Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use. Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость методом внутривидовой гибридизации с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях.Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический.Результаты. Приведены результаты селекции комплексно-ценных сортов озимых и двуручек гексаплоидных тритикале методом внутривидовой гибридизации форм различного типа развития с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь), а также на низкотемпературном фоне. Вследствие многолетних исследований (1980–2015 гг.) создано и передано на государственное испытание 18 сортов, из которых 17 – зарегистрировано.Выводы. Таким образом, среди популяций, полученных от скрещивания гексаплоидных тритикале с разным типом развития (озимых с яровыми и двухручками) и контрастным уровнем морозозимостойкости, возможен эффективный отбор высокопродуктивных генотипов с повышенной и высокой зимостойкостью. На протяжении 1980–2015 гг. созданы среднерослые и низкостебельные сорта тритикале – как озимых (‘Амфидиплоид 256’, ‘Гарнэ’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофей’ и др.), так  и двухручек (‘Никанор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волынский’). Они превосходят стандартные сорта озимой мягкой пшеницы по критической температуре стойкости к вымерзания на -0,5...-2,0 оС, характеризуются повышенной (до 9–12 т/га) урожайностью зерна разного качества в зависимости от назначения. Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на зимостійкість методом внутрішньовидової гібридизації з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах.Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Наведено результати селекції комплексно-цінних сортів озимих і дворучок тритикале методом внутрішньовидової гібридизації форм різного типу розвитку з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – дуже посушливий Степ), а також на низькотемпературному фоні. Внаслідок багаторічних досліджень (1980–2015 рр.) створено й передано на державне випробування 18 сортів, з яких 17 зареєстровано.Висновки. Таким чином, серед популяцій, отриманих від схрещування гексаплоїдних тритикале з різним типом розвитку (озимих з ярими та дворучками) і контрастним рівнем морозозимостійкості, можна здійснювати ефективний добір високопродуктивних генотипів з підвищеною й високою зимостійкістю. Протягом 1980–2015 рр. створено середньорослі й низькостеблові сорти тритикале – як озимих (‘Амфідиплоїд 256’, ‘Гарне’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофій’ та ін.), так і дворучок (‘Ніканор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волинський’). Вони перевищують стандартні сорти пшениці м’якої озимої за стійкістю до критичної температури вимерзання на -0,5...-2,0 оС, характеризуються підвищеною (до 9–12 т/га) врожайністю зерна різної якості залежно від призначення. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-03-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/97257 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 1 (2017); 43-54 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 1 (2017); 43-54 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 1 (2017); 43-54 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/97257/93211 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/105411 2017-07-03T12:27:17Z 2312-749X:BaSP

Factor model of formation of seed and green mass productivity in white lupine plants Факторная модель формирования продуктивности семян и зеленой массы у растений люпина белого Факторна модель формування продуктивності насіння і зеленої маси у рослин люпину білого Байдюк, Т. О. Левченко, Т. М. люпин белый селекция факторный анализ семенная продуктивность продуктивность зеленой массы УДК 633.367 631.527 631.53.01 люпин білий селекція факторний аналіз насіннєва продуктивність продуктивність зеленої маси УДК 633.367 631.527 631.53.01 Lupinus albus breeding factor analysis seed productivity green mass productivity UDC 633 367 631 527 631.53.01 Purpose. To study peculiarities of forming yield of seeds and green mass in white lupine. To identify the system of relationships between some elements of productivity and each factor share in the total variance of productive capa­city for developing breeding programs to create varieties for different uses Methods. Field investigation, laboratory tests, statistical analysis.Results. After processing initial data that concerned parameters of structural elements of seed and green mass yield among multiplicity characteristics of studied plants, new key factors were identified which were characterized by a number of basic traits. In terms of seed productivity, five key factors were defined that cause over 86% of the total variability. The first factor described the productivity of laterals, the second one – the productivity of the central raceme, the third one – redistribution of assimilates between vegetative and reproductive organs, the fourth one – microredistribution of assimilates in beans; the fifth one – the ability to form productive beans. Due to the analysis of the structure of green mass productivi­ty traits, four key factors were defined that described over 85% of the total variability: the first factor – the general growth and development; the second one – the productivi­ty of laterals; the third one – feeding value; the fourth one – the productivity of central raceme. Factor model allowed to identify basic traits and share of each system associated with a particular factor in the formation of the complex trait of the general plant productivity of white lupine. Conclusions. The factor model of the white lupine seed productivity formation included five key factors. The process of formation of vegetative productivity is characterized by four key factors. The variety factor model can be used for parental forms selection and assessment of new hybrid material. Цель. Изучить особенности формирования урожайности семян и зелёной массы у люпина белого. Выявить системы связей между некоторыми элементами продуктивности и долю вклада каждого фактора в общую дисперсию продуктивного потенциала для разработки селекционных программ по созданию сортов разных направлений использования. Методы. Полевые, лабораторные, статистический. Результаты. После обработки первичных данных показателей элементов структуры урожайности семян и зеленой массы из множества изучаемых характеристик растений были выделены новые основные факторы, которые характеризуются рядом ведущих признаков. По показателям семенной продуктивности было выделено пять основных факторов, обуславливающих более 86% общей изменчивос­ти. Первый фактор описывает продуктивность боковых побегов, второй – продуктивность центральной кисти, третий – перераспределение ассимилянтов между вегетативными и репродуктивными органами, четвертый – микроперераспределение ассимилянтов в бобах; пятый – способность к формированию продуктивных бобов. В результате анализа структуры признаков продуктивности зеленой массы выделено четыре основных фактора, которые описывают более 85% общей изменчивости: первый – общий рост и развитие; второй – продуктивность боковых побегов; третий – кормовую ценность; четвертый – продуктивность центральной кисти. Факторная модель позволила определить ведущие признаки и долю каждой системы, связанной с отдельным фактором, в формировании сложного признака общей продуктивности растений люпина белого.Выводы. Факторная модель формирования продуктивности семян люпина белого включает пять основных факторов. Процесс формирования вегетативной продуктивности характеризуется четырьмя основными факторами. Факторную модель сорта можно использовать при отборе родительских форм и оценке нового гибридного материала. Мета. Вивчити особливості формування врожайності насіння й зеленої маси у люпину білого. Виявити системи зв’язків між деякими елементами продуктивності й частку внеску кожного фактора в загальну дисперсію продуктивного потенціалу для розроблення селекційних програм зі створення сортів різних напрямів використання.Методи. Польові, лабораторні, статистичний.Результати. Після обробки первинних даних показників елементів структури врожайності насіння й зеленої маси із множини характеристик рослин, які вивчали, були виділені нові основні фактори, які характеризуються рядом провідних ознак. За показниками насіннєвої продуктивності виділено п’ять основних факторів, які зумовлюють понад 86% загальної мінливості. Перший фактор описує продуктивність бічних пагонів, другий – продуктивність центральної китиці, третій – перерозподіл асимілянтів між вегетативними й репродуктивними органами, четвертий – мікроперерозподіл асимілянтів у бобах, п’ятий – здатність до формування продуктивних бобів. За аналізом структури ознак продуктивності зеленої маси виділено чотири основні фактори, які описують понад 85% загальної мінливості: перший – загальний ріст і розвиток, другий – продуктивність бічних пагонів, третій – кормову цінність, четвертий – продуктивність центральної китиці. Факторна модель дала змогу визначити провідні ознаки й частку кожної системи, що пов’язана з окремим фактором, у формуванні складної ознаки загальної продуктивності рослин люпину білого.Висновки. Факторна модель формування продуктивності насіння люпину білого включає п’ять основних факторів. Процес формування вегетативної продуктивності характеризується чотирма основними факторами. Факторну модель сорту можна використовувати у процесі добору батьківських форм і оцінки нового гібридного матеріалу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-06-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/105411 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 2 (2017); 183-189 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 2 (2017); 183-189 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 2 (2017); 183-189 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/105411/100965 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/105413 2018-01-26T10:56:34Z 2312-749X:BaSP

Expre­s­sion level and correlation between yielding capacity, morphological characters and yield components in spring barley (Hordeum vulgare L.). Уровень прояв­ления и корреляция урожайности, морфологических признаков и элементов структуры урожая ячменя ярового (Hordeum vulgare L.) Рівень прояву та кореляція врожайності, морфологічних ознак і елементів структури врожаю ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) Демидов, О. А. Гудзенко, В. М. Васильківський, С. П. Мельник, С. І. Українець, С. Л. ячмень яровой урожайность элементы структуры урожая морфологические признаки генетические источники уровень проявления корреляция кластерный анализ УДК 633.16 631.527 ячмінь ярий урожайність елементи структури врожаю морфологічні ознаки генетичні джерела рівень прояву кореляція кластерний аналіз УДК 633.16 631.527 spring barley yielding capacity yield components morphological characters genetic sources expression level correlation cluster analysis UDC 633.16 631.527 Purpose. To reveal trends of expression level and relationship between yielding capacity, yield components and morphological characters of spring barley of two-row type in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. To identify new genetic sources for breeding.Methods. Field experiments, variance, correlation and cluster analyses.Results. During the investigation of 30 spring barley genotypes of various eco-geographical origin during the period of 2012–2014 with contrast meteorological parameters in the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, it was found significant differences in expression level of morphological characters, yielding capacity and yield components. Samples with increased yielding capaci­ty [‘Kozvan’ (‘Maiak’) (UKR), ‘AC Kings’ (CAN), ‘Siaivo’ (UKR), ‘RD-1’ (UKR), ‘Arhument’ (UKR), ‘B 1215’ (USA)] and some yield components have been identified. Based on the results of the cluster analysis, samples were grouped by the expression level of the studied characters. Some genotypes identified by yiel­ding capacity were placed in different groups, that raise the possibility of systematic genetic improvement of plants when creating new source material and using them as parental components in crosses. Reliable correlations between yielding capacity and productive tillering (r = 0.67–072), yielding capacity and grain weight per plant (r = 0.73–0.77) were found. Grain weight per plant in all years reliably correlated with productive tillering (r = 0.62–0.80). In dry conditions of 2013, higher correlations between yielding capacity and other morphological characters and yield components were observed, in particular plant height (up to r = 0.52), length of upper internode (r = 0.52), grain weight of main spike (r = 0.39). Higher correlation between yielding capacity and 1000 kernel weight were noted in 2013 and 2014 as compared to 2012 against a background of decline in expression level of the character.Conclusions. Genotypes identified with high expression level of breeding valuable characters should be used as genetic sources when creating new germplasm. In order to increase formative process for productivity in the hybrid progeny, high-producing genotypes belonging to different clusters should be chosen as components in crossings. Under environments of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, productive tillering plays the most significant role in the formation of yield of two-rowed spring barley. However, for providing high level of productivity of plants and agrocoenosis as a whole, late­ral stems should be developed simultaneously with the main stem and characterized by balance of grain number per spike and grain size. Цель. Выявить закономерности уровня проявления и взаимосвязи между урожайностью, элементами структуры урожая и морфологическими признаками ячменя ярового двурядного подвида в Центральной Лесостепи Украины. Выделить новые генетические источники для селекции.Методы. Полевые исследования, дисперсионный, корреляционный и кластерный анализ.Результаты. В процессе исследования 30 генотипов ячменя ярового различного эколого-географического происхождения в контрастные по метеорологическим показателям 2012–2014 гг. в условиях Центральной Лесостепи Украины выявлены существенные отличия по уровню проявления урожайности, элементов структуры урожая и морфологических признаков. Выделены образцы с повышенной урожайностью [‘Козван’ (‘Маяк’) (UKR), ‘AC Kings’ (CAN), ‘Сяйво’ (UKR), ‘PД-1’ (UKR), ‘Аргумент’ (UKR), ‘B 1215’ (USA)] и элементами структуры урожая. По результатам кластерного анализа проведено группирование образцов по уровню проявления исследованных признаков. Некоторые выделенные по урожайности генотипы разместили в разных группах, что свидетельствует о возможности планомерного генетического улучшения растений при создании нового исходного материала, используя их для скрещивания. Выявлена достоверная связь урожайности с продуктивным кущением (r = 0,67–0,72), урожайности с массой зерна с растения (r = 0,73–0,77). Масса зерна с растения во все годы достоверно коррелировала с продуктивной кустистостью (r = 0,62–0,80). В условиях засушливого 2013 г. наблюдалось повышение связей урожайности с другими морфологическими признаками и элементами структуры урожая, в частности, с высотой растений (до r = 0,52), длиной верхнего междоузлия (r = 0,52), массой зерна с главного колоса (r = 0,39). Отмечено повышение связи урожайности с массой 1000 зерен в 2013 и 2014 гг., по сравнению с 2012 г., на фоне снижения уровня проявления признака.Выводы. Выделенные генотипы с повышенным уровнем проявления селекцион­но-ценных признаков целесообразно использовать в качестве генетических источников при создании нового исходного материала. С целью повышения формообразовательного процесса по продуктивности в потомствах гибридных комбинаций, в качестве компонентов скрещиваний необходимо подбирать высокопродуктивные генотипы из разных кластеров. В условиях Центральной Лесостепи Украины в формировании урожайности ячменя ярового двурядного подвида наиболее существенную роль играет продуктивная кустистость. В то же время, для обеспечения высокого уровня продуктивности индивидуальных растений и агроценоза в целом боковые стебли должны иметь синхронное развитие с главным стеблем и характеризироваться сбалансированным количеством зерен в колосе и их крупностью. Мета. Виявити закономірності рівня прояву та взаємозв’язку між урожайністю, елементами структури врожаю і морфологічними ознаками ячменю ярого дворядного підвиду в Центральному Лісостепу України. Виділити нові генетичні джерела для селекції.Методи. Польові дослідження, дисперсійний, кореляційний та кластерний аналіз.Результати. У процесі дослідження 30 генотипів ячменю ярого різного еколого-географічного походження у контрастні за метеорологічними показниками 2012–2014 рр. в умовах Центрального Лісостепу України виявлено значні відмінності за рівнем прояву врожайності, елементів структури врожаю та морфологічних ознак. Виділено зразки з підвищеною врожайністю [‘Козван’ (‘Маяк’) (UKR), ‘AC Kings’ (CAN), ‘Сяйво’ (UKR), ‘PД-1’ (UKR), ‘Аргумент’ (UKR), ‘B 1215’ (USA)] та елементами структури врожаю. За результатами кластерного аналізу проведено групування зразків за рівнем прояву досліджених ознак. Деякі виділені за врожайністю генотипи розмістили у різних групах, що вказує на можливість планомірного генетичного поліпшення рослин під час створення нового вихідного матеріалу, залучаючи їх до схрещувань. Виявлено достовірний зв’язок урожайності з продуктивним кущінням (r = 0,67–0,72), урожайності з масою зерна з рослини (r = 0,73–0,77). Маса зерна з рослини в усі роки достовірно корелювала з продуктивною кущистістю (r = 0,62–0,80). В умовах посушливого 2013 р. спостерігалось підвищення зв’язку врожайності з іншими морфологічними ознаками та елементами структури врожаю, зокрема з висотою рослин (до r = 0,52), довжиною верхнього міжвузля (r = 0,52), масою зерна з головного колоса (r = 0,39). Зазначено зростання зв’язку врожайності з масою 1000 зерен у 2013 та 2014 рр., порівняно з 2012 р., на тлі зниження рівня прояву ознаки.Висновки. Виділені генотипи з підвищеним рівнем прояву селекційно-цінних ознак доцільно використовувати як генетичні джерела під час створення нового вихідного матеріалу. Для підвищення формотворчого процесу за продуктивністю в потомствах гібридних комбінацій як компоненти схрещування необхідно добирати високопродуктивні генотипи з різних кластерів. В умовах Центрального Лісостепу України у формуванні врожайності ячменю ярого дворядного підвиду дуже значну роль відіграє продуктивне кущіння. Водночас, для забезпечення високого рівня продуктивності індивідуальних рослин та агроценозу в цілому бічні стебла мають бути розвинені синхронно з головним стеблом і характеризуватись збалансованою кількістю зерен у колосі та їх крупністю. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-06-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/105413 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 2 (2017); 190-197 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 2 (2017); 190-197 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 2 (2017); 190-197 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/105413/100969 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/105415 2018-02-01T12:04:22Z 2312-749X:BaSP

Potential of introduced oat samples under the conditions of the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine Потенциал интродуцированных образцов овса в условиях южной части Лесостепи Украины Потенціал інтродукованих зразків вівса в умовах південної частини Лісостепу України Холод, С. М. oat productivity valuable economic characters sample UDC 633.13 631.52 овес продуктивность ценные хозяйственные признаки образец УДК 633.13 631.52 овес продуктивність цінні господарські ознаки зразок УДК 633.13 631.52 Purpose. To make comprehensive assessment of introduced oat samples of various eco-geographical origin under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for the set of productivity and adaptability indices in order to define the most valuable ones and describe them.Methods. Field study, laboratory analysis, generalization.Results. The authors presented results of the study, evaluation and description of 35 new samples of oats from 5 countries for productivity and adaptability traits during 2011–2015 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production to be run by the V. Ya. Yuriev Institute for Plant Production of NAAS. In field and laboratory conditions, the following indicators as yielding, productivity, thousand-kernel weight, early ripening, height of plants and length of panicle, lodging resistance were stu­died.Conclusions. A set of studies of new oat samples under various weather conditions allowed to identify material with increased parameters of economic and biological characters. During studies, it was found that ‘Laima’, ‘Stendskaia Darta’ (Latvia), ‘Borowiak’ (Poland), ‘Faks’ (Belarus) were the high-yielding varieties. Panicles in such oats samples as ‘Cwal’, ‘Borowiak’ (Poland), ‘Iakov’, ‘Mutika 1077’, ‘Mutika 990’, ‘Irtysh 22’, ‘Pokrovskyі 9’ (Russia), ‘Faks’ (Belarus), ‘Stendskaia Darta’, ‘Stendskaia Mara’ (Latvia) contained a large mass of grains (more than 2,5 g), panicle productivity in these samples was rather high both due to increased amount of grains in it and at the expense of thousand-kernel weight. Analysis of the study results showed that introduced oat samples of various eco-geographical origin were adapted to the Southern Forest-Steppe zone and can be recommended as an initial material in breeding for increasing productive and adaptive capacity. Цель. Всесторонне оценить интродуцированные образцы овса разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности для выделения наиболее ценных образцов и составить его описание.Методы. Полевой, лабораторный, обобщение.Результаты. Приведены результаты изучения, оценки и описания 35 новых образцов овса из 5 стран по признакам продуктивности и адаптивности в течение 2011–2015 гг. в Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и длины метелки, устойчивости к полеганию.Выводы. Проведенный комплекс исследований новых образцов овса при различных погодных условиях поз­волил выделить материал, который имеет повышенные параметры хозяйственных и биологических признаков. В исследованиях было установлено, что к высокоурожайным сортам относятся ‘Лайма’, ‘Стендская Дарта’ (Латвия), ‘Borowiak‘ (Польша), ‘Факс’ (Беларусь). У образцов овса ‘Cwal’, ‘Borowiak’ (Польша), ‘Яков’, ‘Мутика 1077’, ‘Мутика 990’, ‘Иртыш 22’, ‘Покровский 9’ (Россия), ‘Факс’ (Беларусь), ‘Стендская Дарта’, ‘Стендская Мара’ (Латвия) наблюдалась большая масса зерна в метелке (более 2,5 г), они имеют достаточно высокие показатели продуктивности метелки как за счет повышенного количества зерен в ней, так и за счет массы 1000 зерен. Анализ результатов исследований свидетельствует о том, что интродуцированные образцы овса разного эколого-географического происхождения приспособлены к условиям Южной Лесостепи и их можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала. Мета. Всебічно оцінити інтродуковані зразки вівса різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків та скласти їх опис.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Наведено результати вивчення, оцінки та опису 35 нових зразків вівса з 5 країн за ознаками продуктивності та адаптивності в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2011–2015 рр. У польових та лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та довжини волоті, стійкості проти вилягання.Висновки. Проведений комплекс досліджень нових зразків вівса за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дос­лідженнях було встановлено, що до високоврожайних сортів належать ‘Лайма’, ‘Стендская Дарта’ (Латвія), ‘Borowiak’ (Польща), ‘Факс’ (Білорусь). У зразків вівса ‘Cwal’, ‘Borowiak’ (Польща), ‘Яков’, ‘Мутика 1077’, ‘Мутика 990’, ‘Иртыш 22’, ‘Покровский 9’ (Росія), ‘Факс’ (Білорусь), ‘Стендская Дарта’, ‘Стендская Мара’ (Латвія) спостерігалася велика маса зерна у волоті (понад 2,5 г), вони мають досить високі показники продуктивності волоті як за рахунок підвищеної кількості зерен у ній, так і за рахунок маси 1000 зерен. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інтродуковані зразки вівса різного еколого-географічного походження пристосовані до умов Південного Лісостепу і їх можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного та адаптивного потенціалу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-06-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/105415 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 2 (2017); 198-205 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 2 (2017); 198-205 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 2 (2017); 198-205 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/105415/100979 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110701 2018-01-31T10:26:53Z 2312-749X:BaSP

Breeding and genetic peculiarities of modern spring barley varieties for grain number per main ear Селекционно-генетические особенности современных сортов ячменя ярового по количеству зерен с главного колоса Селекційно-генетичні особливості сучасних сортів ячменю ярого за кількістю зерен з головного колоса Васильківський, С. П. Гудзенко, В. М. Демидов, О. А. Барбан, О. Б. Коляденко, С. С. Смульська, І. В. spring barley diallel crossings breeding and genetic characteristics numbers of grain per main ear genetic parameters combining ability heritability genetic sources UDC 633.1 631.527 575 ячмень яровой диаллельные скрещивания селекционно-генетические особенности количество зерен с главного колоса генетические параметры комбинационная способность наследуемость генетичес­кие источники УДК 633.1 631.527 575 ячмінь ярий діалельні схрещування селекційно-генетичні особливості кількість зерен з головного колоса генетичні параметри комбінаційна здатність успадковуваність генетичні джерела УДК 633.1 631.527 575 Purpose. To reveal breeding and genetic peculiarities of modern spring barley varieties for the “number of grains per main ear” trait and identify genetic sources of increased combining ability for involving in hybridization.Methods. Investigations were carried out at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. Modern varieties of domestic (‘Virazh’, ‘Talisman Myronivskyi’, ‘Komandor’) and foreign (‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’, ‘Zhana’, ‘Explorer’) breeding were involved in crossing for a full (7´7) diallel scheme. Parents and F1 were studied in field conditions during 2014–2016.Results. The analysis of variance of combining ability has shown a significant advantage in varying of general combining ability (GCA) effects. The mean square of specific combining ability (SCA) was significantly less than the GCA, but reliable throughout the years. The reciprocal effect was reliable only in 2014. Stably high effects of GCA during all years of investigations were noted in the varieties ‘KWS Aliciana’ (1.18–1.62) and ‘Virazh’ (1.33–1.48). The variety ‘KWS Bambina’ was characterized by lower but reliable positive effects of GCA (0.43–0.99) as compared to mentioned above. Non-allelic gene interaction was not found, that allowed to calculate the basic parameters of genetic variation. During all years of investigations, dominant effects of genes (H1 and H2) prevailed over the additive (D) ones in phenotypic expression of grain number per main ear. Mean degree of dominance in the experiment (H1/D) has shown overdominance. The same pattern was also distinctive for the index of mean degree of dominance in the loci . The dominance was reliably directed. Dominant effects of genes increased grain content, and recessive ones reduced it. At least 3–4 genes (groups of genes) have been revealed which determined the effects of dominance. At the same time, recessive genes (F<0) or gene effects were prevailed quantitatively in the varieties investigated. A high coefficient of heritability in broad sense (H2 = 0.98) has shown a significant determination of phenotypic variability with genetic factors. The coefficient of heritability in narrow sense (h2 = 0.66–0.68) confirmed that despite the advantage of dominant effects over the additive ones, the contribution of the latter was also significant.Conclusions. The prevalence of dominant effects of genes in the phenotypic expression of the number of grains per main ear causes the need for sufficient sample size of hybrid material and points to the expediency of conducting a more “rigid” selection for phenotype in later generations. At the same time, the considerable contribution of additive effects and high values of heritability indices give reason to predict the efficiency of selections aimed at increasing the trait in created hybrid material. The varieties ‘Virazh’, ‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’ should be used as effective genetic sources to increase grain content in combination breeding. Цель. Выявить селекционно-генетические особенности современных сортов ячменя ярового по признаку «количество зерен с главного колоса» и выделить генетические источники повышенной комбинационной способности для вовлечения в гибридизацию.Методы. Исследования проводили в Мироновском институте пшеницы имени В. Н.Ремесло НААН Украины. В скрещивании по полной диаллельной схеме (7´7) использовали современные сорта отечественной (‘Вираж’, ‘Талисман Мироновский’, ‘Командор’) и зарубежной (‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’, ‘Zhana’, ‘Explorer’) селекции. Отцовские компоненты и F1 исследовали в полевых условиях 2014–2016 гг.Результаты. Дисперсионный анализ комбинационной способности выявил значительное преимущество у варьировании эффектов общей комбинационной способности (ОКС). Средний квадрат специфической комбинационной способности (СКС) значительно уступал ОКС, но был достоверным во все годы. Достоверное значение реципрокного эффекта зафиксировано только в 2014 году. Стабильно высокие эффекты ОКС во все годы исследований отмечены у сортов ‘KWS Aliciana’ (1,18–1,62) и ‘Вираж’ (1,33–1,48). Меньшими по сравнению с назваными, но достоверными положительными эффектами ОКС характеризовался сорт ‘KWS Bambina’ (0,43–0,99). Неаллельного взаимодействия генов не установлено, что позволило рассчитать основные параметры генетической вариации. Во все годы исследований в фенотипическом проявлении количества зерен с главного колоса доминантные эффекты генов (H1 і H2) превалировали над аддитивными (D). Средняя степень доминирования в опыте (H1/D) засвидетельствовала сверхдоминирование. Такая же закономерность была характерна и для показателя средней степени доминирования в локусах . Доминирование было достоверно направленным. Доминантные эффекты генов увеличивали озернённость, рецессивные – уменьшали. Выявлены как минимум 3–4 гена (блоки генов), которые обусловливали эффекты доминирования. Наряду с этим, у исследованых сортов количественное преимущество имели рецессивные гены (F<0), или эффекты генов. Высокий коэффициент наследуемости в широком смысле      (H2 = 0,98) свидетельствуют о значительной обусловленности фенотипической изменчивости генетическими факторами. Коэффициент наследуемости в узком смысле (h2 = 0,66–0,68) подтвердил, что, несмотря на превалирование доминантных эффектов над аддитивными, вклад последних также был достаточно существенным.Выводы. Превалирование доминантных эффектов генов в фенотипическом проявлении количества зерен с главного колоса обусловливает необходимость достаточной выборки гиб­ридного материала и указывает на рациональность проведения более «жесткого» отбора по фенотипу в более поздних поколениях. В тоже время, значительный вклад аддитивных эффектов и высокие значения коэффициентов наследуемости дают основания прогнозировать эффективность отборов, направленных на увеличение признака в созданном гибридном материале. Как эффективные генетические источники для повышения озернённости колоса в комбинационной селекции следует использовать сорта ‘Вираж’, ‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’. Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сучасних сортів ячменю ярого за ознакою «кількість зерен з головного колоса» та виділити генетичні джерела підвищеної комбінаційної здатності для залучення в гібридизацію.Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. До схрещувань за повною діалельною схемою (7´7) залучили сучасні сорти вітчизняної (‘Віраж’, ‘Талісман Миронівський’, ‘Командор’) та зарубіжної (‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’, ‘Zhana’, ‘Explorer’) селекції. Батьківські компоненти та F1 досліджували в польових умовах 2014–2016 рр.Результати. Дисперсійний аналіз комбінаційної здатності виявив значну перевагу у варіюванні ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ). Середній квадрат специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) значно поступався ЗКЗ, але був достовірним у всі роки. Достовірне значення реципрокного ефекту зафіксовано лише в 2014 р. Стабільно високі ефекти ЗКЗ в усі роки досліджень зазначено в сортів ‘KWS Aliciana’ (1,18–1,62) та ‘Віраж’ (1,33–1,48). Нижчими, порівняно з названими, але достовірними позитивними ефектами ЗКЗ характеризувався сорт ‘KWS Bambina’ (0,43–0,99). Неалельної взаємодії генів не виявлено, що дало змогу провести розрахунок основних параметрів генетичної варіації. В усі роки досліджень у фенотиповому прояві кількості зерен з головного колоса домінантні ефекти генів (H1 і H2) переважали над адитивними (D). Середній ступінь домінування в досліді (H1/D) засвідчив наддомінування. Така ж закономірність була характерною і для показника середнього ступеня домінування в локусах . Домінування було достовірно спрямованим. Домінантні ефекти генів збільшували озерненість, рецесивні – зменшували. Виявлено щонайменше 3–4 гени (групи генів), які зумовлювали ефекти домінування. Загалом у досліджених сортів кількісно переважали рецесивні гени (F<0), або ефекти генів. Високий коефіцієнт успадковуваності в широкому розумінні (H2 = 0,98) свідчить про значну обумовленість фенотипової мінливості генетичними чинниками. Коефіцієнт успадковуваності у вузькому розумінні (h2 = 0,66–0,68) підтвердив, що, незважаючи на переважання домінантних ефектів над адитивними, внесок останніх також був досить істотним.Висновки. Переважання домінантних ефектів генів у фенотиповому прояві кількості зерен з головного колоса зумовлює необхідність достатньої вибірки гібридного матеріалу і вказує на доцільність проведення «жорсткішого» добору за фенотипом у пізніших поколіннях. Водночас значний внесок адитивних ефектів та високі значення коефіцієнтів успадковуваності дають підстави прогнозувати ефективність доборів, спрямованих на збільшення ознаки у створеному гібридному матеріалі. Як ефективні генетичні джерела для підвищення озерненості колоса в комбінаційній селекції необхідно використовувати сорти ‘Віраж’, ‘KWS Aliciana’, ‘KWS Bambina’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110701 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 215-223 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 215-223 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 215-223 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/110701/106085 Авторське право (c) 2017 Ukrainian Institute for Plant Variety Examination http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110702 2018-01-23T10:50:34Z 2312-749X:BaSP

Dynamics of correlation relationship changes in new winter wheat varieties (Triticum aestivum L.) under the influence of environmental factors in the Southern Forest-Steppe zone of Ukraine Динамика изменения корреляционных связей у новых сортов пшеницы озимой (Triticum aestivum L.) под воздействием экологических факторов в условиях Южной Лесостепи Украины Динаміка зміни кореляційних зв’язків у нових сортів пшениці озимої (Triticum aestivum L.) під впливом екологічних чинників в умовах Південного Лісостепу України Гаврилюк, М. М. Каленич, П. Є. ‘Астарта’ ‘Богдана’ ‘Славна’ ‘Чорнява’ норма висіву строк та спосіб сівби УДК 621.8 633.11 632.9 ‘Астарта’ ‘Богдана’ ‘Славная’ ‘Чернява’ норма высева срок и способ посева УДК 621.8 633.11 632.9 ‘Astarta’ ‘Bohdana’ ‘Slavna’ ‘Chorniava’ see­ding rate sowing time and seeding method UDC 621.8 633.11 632.9 Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic. Цель. Установить корреляционную зависимость влия­ния таких факторов, как нормы высева, сроки и способы посева на показатели урожайности, а также индивидуальную реакцию на них сортов озимой пшеницы при экологической системе семеноводства, что позволило бы сформировать элементы интенсивной сортовой технологии и в дальнейшем получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта. Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов. Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам, что позволило изучить межгенотипические корреляционные связи показателей урожайности и динамику их изменения под воздействием экологических факторов. В процессе исследований ежегодно фиксировали показатели урожайности пшеницы озимой с 684 делянок, которые для полной достоверности были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия. Выводы. По выходу кондиционного семенного материала и экологическим факторам (сроки и способ посева, норма высева) выделены варианты исследования, которые имеют тесные положительные корреляционные связи. На массу 1000 семян больше всего влияют норма высева и способ посева. По коэффициенту кущения сор­та в зависимости от варианта исследования имели отрицательную тесную корреляционную связь, на которую основное влияние оказывала норма высева семян. По корреляционным связям сорта пшеницы озимой ‘Богдана’ и ‘Славная’ оказались наиболее стабильными, ‘Чернява’ и ‘Астарта’ – наиболее пластичными. Мета. Встановити кореляційну залежність впливу таких чинників, як норма висіву, строки і способи сівби на показники врожайності, а також індивідуальну реакцію на них сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва, що дало б змогу сформувати елементи інтенсивної сортової технології та в подальшому отримати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. Вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно відрізнялися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння за роками, що дало змогу вивчити міжгенотипові кореляційні зв’язки показників урожайності та динаміку їхньої зміни під впливом екологічних чинників. У процесі досліджень щорічно фіксували показники врожайності пшениці озимої з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу.Висновки. За виходом кондиційного насіннєвого матеріалу та екологічними чинниками (строки та спосіб сівби, норма висіву) виділено варіанти дослідження, які мають тісні позитивні кореляційні зв’язки. На масу 1000 насінин найбільше впливає норма висіву та спосіб сівби. За коефіцієнтом кущіння сорти залежно від варіанта дослідження мали негативний тісний кореляційний зв’язок, на який в основному впливала норма висіву насіння. За кореляційними зв’язками сорти пшениці озимої ‘Богдана’ і ‘Славна’ виявилися найстабільнішими, ‘Чорнява’ і ‘Астарта’ – найпластичнішими. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110702 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 224-229 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 224-229 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 224-229 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/110702/106086 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110703 2017-11-09T11:55:40Z 2312-749X:BaSP

Method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture and adaptation in the open ground for the genus Miscanthus representatives Метод размножения, стимуляции роста ризом в культуре in vitro и адаптации в открытой почве представителей рода Miscanthus Метод розмноження, стимуляції росту ризом у культурі in vitro та адаптації у відкритому ґрунті представників роду Miscanthus Гонтаренко, С. М. Лашук, С. О. рослини міскантусу експланти ризоми акліматизація живильне середовище in vitro тепличні комплекси УДК 631.681.16 растения мискантуса экспланты ризомы акклиматизация питательная среда in vitro тепличные комплексы УДК 631.681.16 miscanthus plants explants rhizomes acclimatization nutrient medium in vitro greenhouse complexes UDC 631.681.16 Purpose. To develop a method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture for the genus Miscanthus representatives and their adaptation in the open field without the use of greenhouse complexes for acclimatization and completion of growing.Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Prescription of nutrient medium was developed for explants inoculation, sprouts propagation, rhizomes growth stimulation in vitro. Such sterile explants as seeds, buds to be removed from rhizomes, parts of  stems with bud were placed on modified media with mineral portion by Murashige and Skoog (MS) that contained 0,5–1 dose of macroelements and one dose of microelements,  vitamins (10 mg/l of thia­minum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid and 1,0 mg/l of ascorbic acid) supplemented with amino acids (250 mg/l of glutamic acid, 3 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline), plant growth regulators [0,5–1,0 mg/l of GA (gibberelline acid), 0,2 mg/l of 6-BAP (6-Benzylaminopurine, 0,1 mg/l of NAA (α-naphtylacetic acid)] in different variations. After seed germination, buds emerging and sprouts formation 1–2 cm in height, for propagation purpose they were passivated on the medium of other composition that differed from previous one by the content and ratio of growth regulators, especially by a high concentration of cytokinins [6-BAP (0,4–0,5 mg/l), kinetin (0,5 mg/l), adenine (0,5 mg/k)] in different variations in presence of GA (0,2 mg/l). In order to stimulate rhizomes growth, microclones were transferred on media with other composition and ratio growth regulators (6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) or 6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) + NAA (0,1 mg/l),  in other words,  with a high content of gibberellins. After the formation of rhizomes 10–15 cm in length, miscanthus plants were planted out in the open ground. Stimulation of rhizomes initiation and elongation on appropriate nutrient media before Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus and M. sinensis planting in vivo resulted in 100% adaptation and 100% survival of plants in the winter period without the use of greenhouse complexes.Conclusions. The method of miscanthus propagation in vit­ro and adaptation in the open ground was developed that included stimulation of rhizomes growth and favoured the increase of their length on media supplemented with gibbe­relline that guaranteed 100% preservation of microplants to be propagated from in vitro culture during adaptation in the open ground and acclimatization in winter. Цель. Разработать метод размножения, стимуляции роста ризом в культуре in vitro представителей рода Miscanthus и адаптации их в открытом грунте без использования тепличных комплексов для акклиматизации и доращивания. Методы. Биотехнологические, математико-статистические. Результаты. Разработаны прописи питательных сред для инокуляции эксплантов, размножения побегов, стимуляции роста ризом in vitro. Стерильные экспланты – семена, почки, которые удаляли с ризом, час­ти стебля с почкой высаживали на модифицированные среды с минеральной частью по Мурасиге–Скуга (МС), в состав которых входило 0,5–1 доза макро- и одна доза микроэлементов, витамины (тиамин – 10,0 мг/л, пиридоксин – 1,0, никотиновая кислота – 1,0, аскорбиновая кислота – 1,0 мг/л), с добавлением аминокислот (глютаминовая – 250,0 мг/л, аспарагиновая – 30,0, тирозин – 3,0, аргинин – 2,0, гидроксипролин – 2,0 мг/л), регуляторов роста (ГК – 0,5–1,0 мг/л, 6-БАП – 0,2, НОК – 0,1 мг/л) в разных вариациях. После прорастания семян, появления почек и образования побегов высотой 1–2 см их для размножения пассировали на среду другого состава, которая отличалась от предыдущей соотношением регуляторов роста, в частности увеличенным количеством цитокининов [6-БАП (0,4–0,5 мг/л), кинетина (0,5 мг/л), аденина (0,5 мг/л)] в разных вариациях на фоне 0,2 мг/л ГК. Для стимуляции роста ризом микроклоны пересаживали на среды с другим составом и соотношением регуляторов роста [6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) или 6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) + НОК (0,1 мг/л)], то есть, с повышенным составом гиббереллинов. После образования ризом длиной 10–15 см растения мискантуса высаживали в открытую почву. Стимуляция образования и роста в длину ризом на соответствующих питательных средах перед посадкой растений Miscanthus giganteus,  M. sacchariflorus и M. sinensis в условия in vivo способствовала 100% адаптации и 100% выживанию растений в зимний период без использования тепличных комплексов. Выводы. Разработан метод размножения мискантусов in vitro и адаптации в открытой почве, который включает стимуляцию роста ризом и способствует увеличению их длины на питательных средах, в состав которых входит гиббереллин, что гарантированно обеспечивает 100% сохранение размноженных в культуре in vitro микрорастений при адаптации в открытой почве и акклиматизации в зимний период.  Мета. Розробити метод розмноження, стимуляції росту ризом у культурі in vitro представників роду Miscanthus та адаптації їх у відкритому ґрунті без використання тепличних комплексів для акліматизації та дорощування.Методи. Біотехнологічні, математико-статистичні.Результати. Розроблено прописи живильних середовищ для інокуляції експлантів, розмноження пагонів, стимуляції росту ризом in vitro. Стерильні експланти – насіння, бруньки, видалені з ризом, частини стебла з брунькою висаджували на модифіковані середовища з мінеральною частиною за Мурасіге–Скуга (МС), що містили 0,5–1 дозу макро- та одну дозу мікроелементів, вітаміни (тіамін – 10,0 мг/л, піридоксин – 1,0, нікотинову кислоту – 1,0 та аскорбінову кислоту – 1,0 мг/л) з додаванням амінокислот (глютамінової – 250,0 мг/л, аспарагінової – 30,0, тірозину – 3,0, аргініну – 2,0, гідроксипроліну – 2,0 мг/л), регуляторів росту (ГК – 0,5–1,0 мг/л, 6-БАП – 0,2, НОК – 0,1 мг/л) у різних варіаціях. Після проростання насіння, появи бруньок і утворення пагонів заввишки 1–2 см їх для розмноження пасирували на середовище іншого складу, яке відрізняється від попереднього вмістом та співвідношенням регуляторів росту, зокрема підвищеним вмістом цитокінінів [6-БАП (0,4–0,5 мг/л), кінетину (0,5 мг/л), аденіну (0,5 мг/л)] у різних варіаціях на фоні 0,2 мг/л ГК. Для стимуляції росту ризом мікроклони пересаджували на середовища з іншим складом та співвідношенням регуляторів росту [6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) або 6-БАП (0,2–0,3 мг/л) + ГК (0,5–1,0 мг/л) + НОК (0,1 мг/л)], тобто з підвищеним вмістом гіберелінів. Після утворення ризом завдовжки 10–15 см рослини міскантусів висаджували у відкритий ґрунт. Стимуляція утворення та росту в довжину ризом на відповідних живильних середовищах перед висаджуванням рослин Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus та M. sinensis в умови in vivo сприяла 100% адаптації та 100% виживанню рослин у зимовий період без застосування тепличних комплексів.Висновки. Розроблено метод розмноження міскантусів in vitro та адаптації у відкритому ґрунті, який включає стимуляцію росту ризом та сприяє збільшенню їхньої довжини на живильних середовищах, до складу яких введено гіберелін, що гарантовано забезпечує 100% збереження розмножених з культури in vitro мікророслин під час адаптації у відкритому ґрунті та акліматизації в зимовий період. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110703 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 230-238 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 230-238 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 230-238 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/110703/106087 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110705 2017-10-01T20:48:37Z 2312-749X:BaSP

Creation of initial breeding material of potato with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight Создание исходного селекционного материала картофеля с комплекс­ной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней Створення вихідного селекційного матеріалу картоплі з комплексною стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі та фітофторозу бульб Гордієнко, В. В. Захарчук, Н. А. картопля міжвидова гібридизація вторинні міжвидові гібриди стійкість суха фузаріозна гниль фітофтороз бульб УДК 635.21 631.527/.53 631.527 631524.86 картофель межвидовая гибридизация вторичные межвидовые гибриды устойчивость сухая фузариозная гниль фитофтороз клубней УДК 635.21 631.527/.53 631.527 631524.86 potato interspecific hybridization secondary interspecific hybrids resistance Fusarium dry rot tuber late blight UDC 635.21 631.527/.53 631.527 631524.86 Purpose. To select the initial breeding material with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight among the created potato of secondary interspecific hyb­rids. Methods. Interspecific hybridization, laboratory test, analytical approach. Results. Based on the interspecific hybridization, the initial breeding material was created and the degree of its resistance to the above pathogens was determined by way of artificial infection of tubers with the inoculum of such fungi as Fusarium sambucinum Fuck and Phytophthora infestans (Mont.) De Bary. During interspecific hybridization based on schemes of saturating and enriching crosses, using forms of various species with a high phenotypic expression of resistance to Fusarium dry rot, the result of the cumulative effect of genes that control resistance to the pathogen was observed. Crossing combinations differed significantly for the degree of population average manifestation of resistance to the diseases. Conclusions. Combinations В54, В53, В61 with a mean resistance (above 7 grades) to Fusarium dry rot have been selected. Such combinations as B52, B50 and B54 had increased resistance to tuber late blight. It was found that the combination В54 is characterized by complex resistance to both diseases. For further work, the following samples with complex resistance to Fusarium dry rot and tuber late blight (7 grades or more) were selected: В59с42, В59с43, В50с16, В50с19, В50с44, В51с1, В51с26, В51с28, В52с11, В52с23, В52с24, В52с29, В53с1, В53с11, В53с17 , В53с23, В54с13, В54с14. Цель. Выделить среди созданного материала картофеля вторичных межвидовых гибридов исходный селекционный материал с комплексной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней.Методы. Межвидовая гибридизация, лабораторный, аналитический.Результаты. На основе межвидовой гибридизации создано исходный селекционный материал и определена степень его резис­тентности к указанным патогенам путем проведения искусственного инфицирования клубней инокулюмом грибов Fusarium sambucinum Fuck и Phytophthora infestans (Mont.) De Bary. При проведении межвидовой гибридизации по схемам насыщающих и обогащающих скрещиваний, используя формы различных видов с высоким фенотипичес­ким выражением устойчивости к сухой фузариозной гнили, наблюдался результат кумулятивного действия генов контроля устойчивости к патогену. Комбинации скрещивания значительно отличались по степени среднепопуляционного проявления устойчивости к болезням.Выводы. Выделены комбинации В54, В53, В61 со средней устойчивостью к сухой фузариозной гнили (выше 7 баллов). Комбинации В52, В50 и В54 имели повышенную устойчивость к фитофторозу клубней. Установлено, что комбинация В54 характеризуется комплексной устойчивостью к обеим болезням. Для дальнейшей работы были отобраны образцы с комплексной устойчивостью к сухой фузариозной гнили и фитофторозу клубней (7 баллов и более): В59с42, В59с43, В50с16, В50с19, В50с44, В51с1, В51с26, В51с28, В52с11, В52с23, В52с24, В52с29, В53с1, В53с11, В53с17 , В53с23, В54с13, В54с14. Мета. Виділити серед створеного матеріалу картоплі вторинних міжвидових гібридів вихідний селекційний матеріал з комплексною стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі та фітофторозу бульб.Методи. Міжвидова гібридизація, лабораторний, аналітичний.Результати. На основі міжвидової гібридизації створено вихідний селекційний матеріал та визначено ступінь його резистентності до зазначених патогенів шляхом проведення штучного інфікування бульб інокулюмом грибів FusariumsambucinumFuckта Phytophthorainfestans(Mont.) deBary. Під час проведення міжвидової гібридизації за схемами насичувальних і збагачувальних схрещувань, використовуючи форми різних видів з високим фенотиповим проявом стійкості проти сухої фузаріозної гнилі, спостерігався результат кумулятивної дії генів конт­ролю стійкості проти патогена. Комбінації схрещування значно відрізнялися за ступенем середньопопуляційного прояву стійкості проти патогенів. Висновки. Виділено комбінації В54, В53, В61 із середньою стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі (понад 7 балів). Комбінації В52, В50 та В54 мали підвищену стійкість проти фітофторозу бульб. Встановлено, що комбінація В54 характеризується комплексною стійкістю проти обох хвороб. Для подальшої роботи були відібрані зразки з комплексною стійкістю проти сухої фузаріозної гнилі та фітофторозу бульб (7 балів і більше): В59с42, В59с43, В50с16, В50с19, В50с44, В51с1, В51с26, В51с28, В52с11, В52с23, В52с24, В52с29, В53с1, В53с11, В53с17, В53с23, В54с13, В54с14. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110705 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 239-244 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 239-244 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 239-244 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/110705/106088 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110706 2018-01-24T12:07:30Z 2312-749X:BaSP

Hazelnut breeding in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine Селекция фундука в Национальном дендрологическом парке «Софиевка» НАН Украины Селекція фундука в національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України Косенко, І. С. Опалко, А. І. Балабак, О. А. Опалко, О. А. Балабак, А. В. селекція сорт природний ареал роду програма гібридизації горіх види УДК 631.527 634.54 581.6 582.632.1 селекция сорт естественный ареал рода программа гибридизации орех виды УДК 631.527 634.54 581.6 582.632.1 breeding cultivar natural area of genus hybridization programme nut species UDC 631.527 634.54 581.6 582.632.1 Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars.Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods.Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting.Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine. Цель. Оценить, виды, гибриды и сорта фундука из генетической коллекции Corylus spp. Национального дендрологического парка «Софиевка» НАН Украины по комплексу хозяйственно-ценных признаков. Сделана попытка проанализировать информацию о Corylus spp. идентичности, таксономии и описании, распространении и экологических требованиях видов, возможности использования генетического потенциала для создания новых сортов. Методы. Ценность представителей коллекции Corylus spp. исследовали с помощью общепринятых методов испытаний. Для обобщения информации о филогенетической реконструкции рода Corylus L. и фундука было проанализировано ряд научных публикаций, предложенных для обсуждения. Содержание масла в ядрах орехов фундука и состав жирных кислот определяли официальными методами. Результаты. Лучшие образцы генетической коллекции фундука были включены в широкую программу гибридизации, в том числе с представителями C. chinensis Franch. Получен ряд гибридных сеянцев, в частности новые сорта фундука ‘Софиевский 1’, ‘Софиевский 2’ и ‘Софиевский 15’, которые характеризуются сферическими или почти сферическими плодами, повышенной зимостойкостью и засухоустойчивостью, а также отсутствием периодичности плодоношения. Выводы. Коллекция разновидностей, форм, сортов и видов рода Corylus L., созданная в последние годы, может служить базой для селекции фундука в Украине. Мета. Оцінити види, гібриди та сорти фундука з генетичної колекції Corylus spp. Національного дендропарку «Софіївка» НАН України за комплексом господарсько-цінних ознак. Зроблено спробу проаналізувати інформацію про Corylus spp. ідентичність, таксономію та описи, поширення та екологічні вимоги видів, можливості використання генетичного потенціалу для створення нових сортів.Методи. Цінність представників колекції Corylus spp. досліджували за допомогою загальноприйнятих методів випробувань. Для узагальнення інформації про філогенетичну реконструкцію роду Corylus L. та фундука було проаналізовано ряд наукових публікацій, запропонованих для обговорення. Вміст олії в ядрах горіхів фундука та склад жирних кислот визначали офіційними методами.Результати. Кращі зразки генетичної колекції фундука були включені в широку програму гібридизації, в тому числі з представниками  C. chinensis Franch. Отримано ряд гібридних сіянців, зок­рема нових сортів фундука ‘Софіївський 1’, ‘Софіївський 2’ та ‘Софіївський 15’, що характеризуються сферичними або майже сферичними плодами, підвищеною зимосостійкістю та стійкістю проти посухи, а також відсутністю періодичності плодоношення.Висновки. Колекція різновидів, форм, сортів та видів роду Corylus L., створена останніми роками, може бути базою для селекції фундука в Україні. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110706 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 245-251 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 245-251 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 245-251 2518-7457 2518-1017 eng https://journal.sops.gov.ua/article/view/110706/106089 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110707 2018-01-26T11:56:24Z 2312-749X:BaSP

Identification traits of se­condary triticale genotypes for the use in breeding and plant growing Идентификационные признаки генотипов вторичного тритикале для использования в селекции и растениеводстве Ідентифікаційні ознаки генотипів вторинного тритикале для використання в селекції та рослинництві Москалець, Т. З. Гриник, І. В. Москалець, В. І. Москалець, В. В. селекція тритикале озиме ідентифікаційні ознаки УДК 633.11 633.527 631.529 селекция тритикале озимое идентификационные признаки УДК 633.11 633.527 631.529 selection triticale of winter identification signs UDC 633.11 633.527 631.529 Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing. Цель. Создать и изучить генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня для эффективного их использования в дальнейшей селекции и растениеводстве.Методы. Полевой, лабораторный, внутривидовая гибридизация с последующим индивидуальным отбором.Результаты. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня по селекционно-хозяй­с­т­венным и агроэкологическим признакам и свойствам. Серию низькостебельных сортов тритикале озимого пред­с­тавляют: ‘Пшеничное’, ‘Чаян’, которые адаптированы к условиям как интенсивного, так и органического земледелия. Они характеризуются высокой засухо- и зимостойкостью, устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна в колосе и ломкости колоса, имеют иммунитет против комплекса грибных болезней и высокий уровень урожайности и технологического качества зерна. Среднестебель­ные константные растительные формы тритикале ‘ПС 1-12’, ‘ПС 2-12’, ‘ПС 3-12’, которые относят к полесско-лесостепному и лесостепному экотипам, демонстрируют высокую продуктивность и адаптивность при органическом земледелии, в частности в случае использования биологизированных элементов агротехнологии.Выводы. Для создания нового исходного материала при селекции гексаплоидных тритикале целесообразно использовать метод внутривидовой гибридизации с привлечением исходного материала, контрастного по эколого-географическому происхождению, и адаптированные местные формы с последующим индивидуальным отбором генотипов с желательными приз­наками и свойствами в расщепляющихся гибридных популяциях. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале по селекционно-генетическим и агроэкологическим признакам и свойствам. Рекомендуется в селекционной практике использовать качественно новый подход агроэкологической и генетической паспортизации генотипов для эффективного решения ряда теоретических и практических задач, которые стоят перед современной экологической и адаптивной селекцией. Предложен новый исходный материал вторичного тритикале озимого и научное сопровождение его выращивания для дальнейшей селекции и растениеводства Мета. Створити та вивчити генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня для ефективного їх використання в подальшій селекції та рослинництві. Методи. Польовий, лабораторний та метод внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором. Результати. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня за селекційно-господарськими та агроекологічними ознаками та властивостями. Серію низькостеблових сортів тритикале озимого репрезентують ‘Пшеничне’, ‘Чаян’, які адаптовані до умов як інтенсивного, так і органічного землеробства. Вони характеризуються високою посухо- та зимостійкістю, стійкістю проти вилягання, обсипання, проростання зерна в колосі та ламкості колоса, мають імунітет проти комплексу грибних хвороб та високий рівень урожайності й технологічної якості зерна. Середньостеблові константні рослинні форми тритикале, зокрема ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, що належать до полісько-лісостепового й лісостепового екотипу, демонструють високу продуктивність і адаптивність за органічного землеробства, зокрема у разі використання біологізованих елементів агротехнології. Висновки. Для створення нового вихідного матеріалу в процесі селекції гексаплоїних тритикале доцільно використовувати метод внутрішньовидової гібридизації із залученням вихідного матеріалу, контрастного за еколого-географічним походженням, та адаптовані місцеві форми з подальшим індивідуальним добором генотипів з бажаними ознаками й властивостями в розщеплюваних гібридних популяціях. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале за селекційно-генетичними та агроекологічними ознаками й властивостями. Рекомендовано в селекційній практиці використовувати якісно новий підхід агроекологічної та генетичної паспортизації генотипів для ефективного вирішення ряду теоретичних і практичних завдань, які стоять перед сучасною екологічною та адаптивною селекцією. Запропоновано новий вихідний матеріал вторинного тритикале озимого та науковий супровід його вирощування для подальшої селекції й рослинництва. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-09-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/110707 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 3 (2017); 252-262 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 3 (2017); 252-262 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 3 (2017); 252-262 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/110707/106090 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117727 2018-01-31T10:27:32Z 2312-749X:BaSP

Spring barley integrated testing for yielding and stability Многосредовые испытания ячменя ярового по урожайности и стабильности Багатосередовищні випробування ячменю ярого за врожайністю та стабільністю Демидов, О. А. Гудзенко, В. М. Сардак, М. О. Іщенко, В. А. Смульська, І. В. Коляденко, С. С. ячмень яровой экологическое испытание сорт генотип среда взаимодействие «генотип–среда» урожайность адаптивность GGE biplot УДК 633.16 631.559 631.524.85 spring barley ecological testing variety genotype environment “genotype-environment” interaction yield adaptability stability GGE biplot UDC 633.16 631.559 631.524.85 ячмінь ярий екологічне випробування сорт генотип середовище взаємодія «генотип–середовище» урожайність адаптивність стабільність GGE biplot УДК 633.16 631.559 631.524.85 Purpose. To define the regularities of yield level for spring barley varieties in “genotype–environment” interaction when testing in different ecological zones environments of Ukraine and identify genotypes with increased adaptive potential. Methods. As object of the research there were 36 spring barley varieties of domestic and foreign breeding. Varieties were tested at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS (MIW) (the Central Forest-Steppe) in 2015–2017, at Nosivka Plant Breeding Experimental Station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS (NPBES) (Polissia) in 2016–2017 and at Kirovohrad State Agricultural Experimental Station of NAAS (KSAES) (the Northern Steppe) in 2016–2017. During three years of the investigation (2015–2017), the results of varieties testing in seven environments have been obtained. Plots with discount area of 10 m2 were laid out with three replications by the method of full randomized blocks, in accordance with conventional methods. Statistical analysis of experimental data was performed using Excel 2010 and Statistica 8.0 software. To interpret visually “genotype-environment” interaction the GGE biplot model was used. Results. The ANOVA of yield data showed reliable contributions into the total variation of environment (64.64%), genotype (14.90%), and their interaction (20.46%). Environmental conditions of MIW in 2016 were characterized with the highest discriminative fineness (informativeness), while KSAES in 2017 were characterized with the lowest one. Environmental conditions of both MIW in 2017 and NPBES in 2016 were the most representative; conditions of KSAES in 2016 were the least representative. The conditions of MIW and KSSGDS in 2016 were the most distant against each other. The GGE biplot “who-won-where” vizualization allowed to divide the environments in two sectors: the first – conditions of MIW 2015–2017 and NPBES 2016–2017, the second – conditions of KSAES 2016–2017. The variety ‘MIP Myrnyi’ had a significant advantage in the first sector, while the variety ‘Skarb’ had it in the second one. The varieties of spring barley ‘MIP Myrnyi’, ‘MIP Bohun’, ‘Talisman Myronivskyi’, ‘MIP Azart’, ‘Dokaz’, ‘Pan’ have been differen­tiated and defined as those with the optimal level of yield in environments being the closest to hypothetical “ideal” genotype of the GGE biplot model. Conclusions. Modelling of integrated variety testing by combining years being contrast in hydrothermal regime and different ecological conditions with interpretation of the investigation results using modern statistical and graphical method contributes to more detailed characterization of the “genotype–environment” interaction, ranking and identifying of prospecting genotypes. Цель. Выявить закономерности уровня проявления урожайности сортов ячменя ярового во взаимодействии «генотип–среда» при испытании в разных экологичес­ких зонах Украины и выделить генотипы с повышенным адаптивным потенциалом.Методы. Объект исследований – 36 сортов ячменя ярового отечественной и зарубежной селекции. Сортоиспытания проведены в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины (МИП) (Центральная Лесостепь) в 2015–2017 гг., на Носовской селекционно-опытной станции МИП (НСОС) (Полесье) и Кировоградской государственной сельскохозяйственной опытной станции НААН (КГСХОС) (Северная Степь) в 2016–2017 гг. За три года исследований (2015–2017) получены результаты испытания сортов в семи средах. Делянки учетной площадью 10 м2 были заложены в трёхкратной повторности методом полных рендомизированных блоков, в соответствии с общепринятыми методиками. Статистический анализ экспериментальных данных проведен с использованием компьютерных программ Excel 2010 и Statistica 8.0. Для наглядной интерпретации взаимодействия «генотип–среда» использована GGE biplot модель.Результаты. Дисперсионный анализ данных урожайности засвидетельствовал достоверные вклады в общую вариацию среды – 64,64%, генотипа – 14,90% и их взаимодействия – 20,46%. Самой большой дифференцирующей способностью (информативностью) характеризировались условия МИП в 2016 г., наименьшей – условия КГСХОС в 2017 г. Наиболее репрезентативными были условия МИП в 2017 г. и НСХОС в 2016 г., наименее – в КГСХОС (2016 г.). Наиболее отдаленными между собой были условия МИП и КГСХОС в 2016 г. Визуализация GGE biplot «кто-где-победил» позволила разделить среды на два секторы: первый – условия МИП 2015–2017 гг. и НСОС 2016–2017 гг., второй – условия КГСХОС 2016–2017 гг. В первом секторе существенно превалировал сорт ‘МИП Мирный’, во втором – ‘Скарб’. Дифференцированы и выделены сорта ячменя ярового с наиболее оптимальным уровнем проявления урожайности в средах, наиболее близких к гипотетическому «идеальному» генотипу GGE biplot модели – ‘МИП Мирный’, ‘МИП Богун’, ‘Талисман Мироновский’, ‘МИП Азарт’, ‘Доказ’, ‘Пан’. Выводы. Моделирование многосредовых сортоиспытаний путем комбинирования контрастных по гидротермическим режимам годов и различных экологических условий с интерпретацией результатов исследований в соответствии с современными статистическо-графическими методами способствует более детальной характеристике взаимодействия «генотип–среда», ранжированию и выделению перспективных генотипов. Мета. Виявити закономірності рівня прояву врожайності сортів ячменю ярого у взаємодії «генотип–середовище» за випробування в різних екологічних зонах України та виділити генотипи з підвищеним адаптивним потенціалом.Методи. Об’єкт досліджень – 36 сортів ячменю ярого вітчизняної та зарубіжної селекції. Сортовипробування проведено в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП) (Центральний Лісостеп) у 2015–2017 рр., на Носівській селекційно-дослідній станції МІП (НСДС) (Полісся) та на Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН (КДСГДС) (Північний Степ) у 2016–2017 рр. За три роки досліджень (2015–2017) отримано результати випробування сортів у семи середовищах. Ділянки обліковою площею 10 м2 закладали у триразовій повторності методом повних рендомізованих блоків, відповідно до загальноприйнятих методик. Статистичний аналіз експериментальних даних проведено з використанням комп’ютерних програм Excel 2010 і Statistica 8.0. Для наочної інтерпретації взаємодії «генотип–середовище» використано GGE biplot модель.Результати. Дисперсійний аналіз даних урожайності засвідчив достовірні внески у загальну варіацію середовища – 64,64%, гено­типу – 14,90% та їх взаємодії – 20,46%. Найвищою диференціювальною здатністю (інформативністю) характеризувались умови МІП у 2016 р., найнижчою – умови КДСГДС у 2017 р. Найбільш репрезентативними були умови МІП у 2017 р. і НСДС у 2016 р., найменш репрезентативними – у КДСГДС (2016 р.). Найвіддаленішими між собою були умови МІП та KДСГДС у 2016 р. Візуалізація GGE biplot «хто-де-переміг» дала змогу розподілити середовища на два сектори: перший – умови МІП 2015–2017 рр. і НСДС 2016–2017 рр., другий – умови КДСГДС 2016–2017 рр. У першому секторі суттєву перевагу мав сорт ‘МІП Мирний’, у другому – сорт ‘Скарб’. Диференційовано й виділено сорти ячменю ярого з оптимальним рівнем прояву врожайності в середовищах, найближчих до гіпотетичного «ідеального» генотипу GGE biplot моделі – ‘МІП Мирний’, ‘МІП Богун’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Азарт’, ‘Доказ’, ‘Пан’.Висновки. Моделювання багатосередовищних сортовипробувань шляхом комбінування контрастних за гідротермічним режимом років і різних екологічних умов з інтерпретацією результатів досліджень за сучасними статистично-графічними методами сприяє детальнішій характеристиці взаємодії «генотип–середовище», ранжируванню і виділенню перспективних генотипів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/117727 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 4 (2017); 343-350 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 4 (2017); 343-350 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 4 (2017); 343-350 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/117727/113750 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117728 2018-01-15T09:58:40Z 2312-749X:BaSP

Features of formation of Miscanthus giganteus planting material depending on cultivation technology elements Особенности формирования посадочного материала мискантуса гигантского в зависимости от элементов технологии выращивания Особливості формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування Доронін, В. А. Дрига, В. В. Кравченко, Ю. А. Доронін, В. В. Miscanthus giganteus висота рослин площа і кількість листків маса кореневища коефіцієнт коре­ляції ризом УДК 633.63 631. 531.12 Miscanthus giganteus высота растений площадь и количество листьев масса корневища коэффициент корреляции ризом УДК 633.63 631. 531.12 Miscanthus giganteus plant height leaf area and number of leaves rhizome mass correlation coefficient rhizome UDС 633.63 631. 531.12 Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones.Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control.Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass. Цель. Выявить биологические особенности роста и развития растений и формирования посадочного материала мискантуса гигантского в зависимости от элементов технологии выращивания.Методы. Полевой, лабораторный, визуальный, измерительно-весовой и математико-статистический. Результаты. Исследованы особенности роста и развития биоэнергетической культуры мискантуса, формирования посадочного материала в зависимости от комплексного применения элементов технологии, а именно: сроков посадки, массы ризом, а также гранул и геля абсорбента MaxiMarin в период посадки. Установлено, что прирост высоты растений, увеличение площади листьев и формирование стеблей мискантуса зависели как от сроков посадки ризом, их величины, так и от применения абсорбента. За трёхлетний период прирост высоты растений был более интенсивным, а площадь листовой поверхности – наибольшей при применении абсорбента по сравнению с контролем во всех фазах развития и при обоих сроках посадки независимо от массы ризом. В среднем наибольшей – 1905,9 см3 – площадь листовой поверхности была на период окончания вегетации при втором сроке посадки крупных ризом при совместном использовании гранул и геля абсорбента. Увеличение наземной массы за счет высоты растений, площади листовой поверхности и количества стеблей способствовало повышению продуктивности фотосинтеза и влияло не только на урожайность культуры, но и на увеличение корневой системы выхода посадочного материала мискантуса. Установлены прямые сильные корреляционные связи между этими показателями и массой корневища. С нарастанием наземной массы увеличенивалась масса корневища и, соответственно, выход посадочного материала – ризом. При совместном внесении гранул и использовании геля абсорбента прирост наземной массы был наиболее интенсивным и, соответственно, наибольшей была масса корневища: при первом сроке посадки малых ризом – вдвое, при посадке больших ризом – в 2,4 раза больше, чем на контроле и составляла 1090,5 г, при посадке малых ризом – 2,4 раза и 1763,9 г соответственно. При втором сроке совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило увеличение массы корневища при посадке малых ризом в 1,9 раза, больших – в 2,1 раза по сравнению с контролем.Выводы. Между интенсивностью нарастания наземной массы – высотой растений, количеством листьев, площадью листовой поверхности, количеством почек и массой корневища выявлены прямые сильные корреляционные связи. Нарастание наземной массы растений способствовало увеличению корневой системы – выходу посадочного материала. Во всех фазах развития растений нарастание массы корневища было интенсивнее при использовании абсорбента, независимо от сроков посадки ризом, по сравнению с контролем. Совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило формирование наибольшей массы корневища. Мета. Виявити біологічні особливості росту й розвитку рослин та формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування.Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимі­рювально-ваговий, математично-статистичний.Результати. Досліджено особливості росту й розвитку біоенергетичної культури міскантусу, формування садивного матеріалу залежно від комплексного застосування елементів технології, а саме: строків висаджування, маси ризом, гранул і гелю абсорбенту MaxiMarin у період садіння. Встановлено, що приріст висоти рослин, збільшення площі листків та формування стебел міскантусу залежали як від строків садіння ризом, їх величини, так і від застосування абсорбенту. За трирічний період приріст висоти рослин був інтенсивнішим, а площа листкової поверхні – найбільшою у разі застосування абсорбенту, порівняно з контролем у всіх фазах розвитку за обох строків садіння незалежно від маси ризом. У середньому найбільша площа листкової поверхні – 1905,9 см3 – була на період закінчення вегетації за другого строку садіння великих ризом за спільного використання гранул та гелю абсорбенту. Збільшення наземної маси за рахунок висоти рослин, площі листкової поверхні та кількості стебел сприяло підвищенню продуктивності фотосинтезу, що впливало на збільшення кореневої системи – виходу садивного матеріалу міскантусу. Виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки між цими показниками та масою кореневища. З наростанням наземної маси збільшувалася маса кореневища, а відповідно й вихід садивного матеріалу – ризом. За спільного внесення гранул і використання гелю абсорбенту найінтенсивніше наростала наземна маса рослин і, відповідно, найбільшою була маса кореневища: в перший строк садіння малих ризом вдвічі більшою, ніж на контролі та становила 1090,5 г, за садіння великих ризом – у 2,4 раза та 1763,9 г відповідно. За другого строку спільне застосування гранул і гелю абсорбенту забезпечило збільшення маси кореневища за садіння малих ризом у 1,9, великих – у 2,1 раза порівняно з контролем.Висновки. Між інтенсивністю наростання наземної маси – висотою рослин, кількістю листків, площею листкової поверхні, кількістю бруньок і масою кореневища виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки. Наростання наземної маси рослин сприяло збільшенню кореневої системи – виходу садивного матеріалу. У всіх фазах розвитку рослин наростання маси кореневища було інтенсивнішим у разі використання абсорбенту, незалежно від строків садіння ризом, порівняно з контролем. Спільне використання гранул і гелю абсорбенту забезпечило формування найбільшої маси кореневища. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/117728 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 4 (2017); 344-360 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 4 (2017); 344-360 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 4 (2017); 344-360 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/117728/113751 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117733 2018-01-15T10:04:54Z 2312-749X:BaSP

Studying the potential of the initial potato material with the aim of breeding for drought resistance Изучение потенциала исходного материала картофеля для селекции на засухоустойчивость Вивчення потенціалу вихідного матеріалу картоплі для селекції на посухостійкість Олійник, Т. М. Сідакова, О. В. Захарчук, Н. А. Симоненко, Н. В. biotechnological lines hybrids potato osmotically active substances drought resistance UDC 635.21 581.143.6 биотехнологические линии гибриды картофель осмотически активные вещества засухо­устойчивость УДК 635.21 581.143.6. біотехнологічні лінії гібриди картопля осмотично активні речовини посухостійкість УДК 635.21 581.143.6 Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance.Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing.Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties.Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties. Цель. Оценить и провести отбор гибридов, сортов родительского питомника селекционного процесса, биотехнологических линий и диких видов картофеля по физиологичес­ким показателям засухоустойчивости. Методы. Физиолого-биохимические, селекционные, статистические. Результаты. Приведены данные оценивания водоудерживающей и водообновляющей способности листьев картофеля перспективных гибридов конкурсно-экологического испытания, сортов родительского питомника, биотехнологических линий, диких видов и их интегрального показателя засухоустойчивости. Исследуемые образцы выращивали в питомниках полевого селекционного севооборота. Соответственно определен исходный материал с наивысшим показателем засухоустойчивости. Среди оцениваемого материала выделено: восемь гибридов конкурсно-экологического испытания – коэффициент засухоустойчивости колебался от 59,4 до 84,8%, пять биотехнологических линий сортов ‘Глазурна’ и ‘Дорогинь’ с коэффициентом засухоустойчивости в пределах от 55,5 до 67,5%. Среди диких видов почти половина образцов (47,8%) имели высокий коэффициент засухоустойчивости – от 55 до 78%. Образцы с высокими показателями засухоустойчивости рекомендовано использовать как источники и доноры устойчивости к засухе при создании новых засухоустойчивых сортов картофеля. Выводы. Выделен исходный материал картофеля (гибриды, сорта, биотехнологические линии и дикие виды) с высоким коэффициентом засухоустойчивости (55,0–84,8%). Рекомендовано использовать эти образцы в селекционном процессе при создании засухоустойчивых сор­тов картофеля. Мета. Оцінити та провести добір гібридів, сортів батьківського розсадника селекційного процесу, біотехнологічних ліній та диких видів картоплі за фізіологічними показниками посухостійкості.Методи. Фізіолого-біохімічні, селекційні, статистичні.Результати. Наведено дані оцінювання водоутримувальної та водовідновлювальної здатності листків картоплі перспективних гібридів конкурсно-екологічного випробування, сортів батьківського розсадника, біотехнологічних ліній і диких видів та їх інтегрального показника посухостійкості. Досліджувані зразки вирощували в розсадниках польової селекційної сівозміни. Відповідно визначено вихідний матеріал з найвищим показником посухостійкості. З-поміж оцінюваного матеріалу виділено: вісім гібридів конкурсно-екологічного випробування – коефіцієнт посухостійкості коливався від 59,4 до 84,8%, п’ять біотехнологічних ліній сортів ‘Глазурна’ та ‘Дорогинь’ – коефіцієнт посухостійкості у межах від 55,5 до 67,5%. Серед диких видів майже половина зразків (47,8%) мала високий коефіцієнт посухостійкості – від 55 до 78%. Зразки з високими показниками посухостійкості рекомендовано використовувати як джерело та донори стійкості до посухи під час створення нових посухостійких сортів картоплі.Висновки. Виділено вихідний матеріал картоплі (гібриди, сорти, біотехнологічні лінії та дикі види) з високим коефіцієнтом посухостійкості (55,0–84,8%). Рекомендується використовувати ці зразки у селекційному процесі під час створення посухостійких сортів картоплі. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/117733 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 4 (2017); 361-366 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 4 (2017); 361-366 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 4 (2017); 361-366 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/117733/113752 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/117738 2018-01-31T11:44:47Z 2312-749X:BaSP

Breeding indices of spring wheat varieties Селекционные индексы сортов пшеницы яровой Селекційні індекси сортів пшениці ярої Хоменко, С. О. Кочмарський, В. С. Федоренко, І. В. Федоренко, М. В. Хоменко, Т. М. пшениця яра селекційні індекси кореляція сорти УДК 633.11 «321» 631.524 пшеница яровая селекционные индексы корреляция сорта УДК 633.11 «321» 631.524 spring wheat breeding indices correlation varieties UDC 633.11 “321” 631.524 Purpose. To establish the most effective index figures for determination of breeding value of spring wheat genotypes.Methods. Field and statistical ones. Index of prospectivity – IP, Finno-Scandinavian index – FSI, Mexican index – MI, Bila Tserkva index – BI, Poltava index – PI, index of spike linear density – ISLD, index of spike density – ISD were defined.Results. During the investigation period, weather conditions differed from the long-term average annual indices for temperature regime, amount of precipitation and its distribution by month. Conditions of the growing season was the most favorable in 2016 (HTC = 1.1), insufficient level of humidity was specific for 2017 (HTC = 0.2). This allowed to define breeding indices for the soft wheat and spring durum wheat growing under different conditions. The analysis of the obtained data showed that the IP varied both in varieties and over the years, that indicated a various response of genotypes to vegetation conditions that existed during the growing years. Varieties of durum wheat ‘Slavuta’ and soft spring wheat ‘Struna myronivska’ were characterized by the high FSI. Such durum wheat varieties as ‘MIP Magdalena’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Kuchumivka’, ‘Kharkivska 41’, as well as the following soft spring varieties as ‘MIP Zlata’, ‘Oksamyt myronivskyi’, ‘Struna myronivska’, ‘Elehiya myronivska’ had a high level of MI. The spring wheat varieties have the highest indices of LSD and BI in 2016. IP during the investigation period was ranging from 2.3 to 4.5 in durum wheat varieties and from 2.2 to 6.4 in soft spring wheat. In breeding, it is important to use breeding indices, which should be included on the basis of traits that have a reliable correlation with yield index. SD indices (r = 0.53±0.08), BI (r = 0.42±0.08), MI (r = 0.41±0.08) were the most effective for durum spring wheat varieties in the year to be the best for humidification (2016), while PI (r = 0.39±0.07; r = 0.34±0.07 respectively) was the most effective for the soft wheat in 2016 and 2017. For the complex of breeding indices, the varieties of soft spring wheat (‘Struna myronivska’, ‘Simkoda myronivska’, ‘MIP Zlata’) and durum (MIP Mahdalena’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Slavuta’, ‘Kuchumivka’) were defined.Conclusions. The indices SD, BI, MI were the most effective for durum spring wheat varieties and PI – for soft wheat. Selected spring wheat varieties showed the optimum ratio between investigated traits. Цель. Установить наиболее эффективные индексные показатели для определения селекционной ценности генотипов пшеницы яровой.Методы. Полевой, статистический. Определяли индекс перспективности – IР, финно-скандинавский индекс – FSI, мексиканский – MI, белоцерковский – БI, полтавский – РI, линейной плотнос­ти колоса – ЛЩК, плотности колоса – ЩК.Результаты. В период проведения исследований погодные условия отличались от средних многолетних показателей по температурному режиму, количеству атмосферных осадков и их распределению по месяцам. Оптимальные условия вегетационного периода сложились в 2016 г. (ГТК = 1,1), недостаточным уровнем влажности характеризовался 2017 г. (ГТК = 0,2). Это дало возможность установить селекционные индексы для различных условий выращивания пшеницы мягкой и твердой яровой. Анализ полученных данных показал, что IР варьировал как у разных сортов, так и по годам, что свидетельствует о различной реакции генотипов на условия вегетации, сложившиеся в годы выращивания. Высоким показателем FSI характеризовались сорта пшеницы твердой – ‘Славута’ и мягкой яровой – ‘Струна мироновская’. К сортам пшеницы твердой с высоким уровнем МІ отнесены: ‘МИП Магдалена’, ‘МИП Радужная’, ‘Кучумовка’, ‘Харьковская 41’ и мягкой яровой – ‘МИП Злата’, ‘Оксамыт мироновский’, ‘Струна мироновская’, ‘Элегия мироновская’. Самые высокие показатели ЛПК и БІ сорта пшеницы яровой сформировали в 2016 г. РІ был в пределах от 2,3 до 4,5 у сортов пшеницы твердой и от 2,2 до 6,4 – мягкой яровой. Важным в селекции является использование селекционных индексов, которые необходимо включать на основании признаков, имеющих достоверную корреляционную связь с показателями урожайности. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой в оптимальный год увлажнения (2016) оказались индексы ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для мягкой в 2016 и 2017 гг. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 соответственно). По комплексу селекционных индексов выделены такие сор­та пшеницы мягкой яровой: ‘Струна мироновская’, ‘Симкода мироновская’, ‘МИП Злата’ и твердой: ‘МИП Магдалена’, ‘МИП Райдужная’, ‘Славута’, ‘Кучумовка’.Выводы. Наиболее эффективными для сортов пшеницы твердой яровой были индексы ЩК, БІ, МІ, для мягкой – РІ. Выделенные сорта пшеницы яровой характеризовались оптимальным соотношением исследуемых признаков. Мета. Встановити найефективніші індексні показники для визначення селекційної цінності генотипів пшениці ярої.Методи. Польовий, статистичний. Визначали індекс перспективності – ІР, фіно-скандинавський індекс – FSI, мексиканський – MI, білоцерківський – БІ, полтавський – РІ, лінійної щільності колоса – ЛЩК, щільності колоса – ЩК.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови відрізнялись від середніх багаторічних показників за температурним режимом, кількістю атмосферних опадів та їх розподілом по місяцях. Оптимальні умови вегетаційного періоду склалися у 2016 р. (ГТК = 1,1), недостатнім рівнем вологості характеризувався 2017 р. (ГТК = 0,2). Це дало змогу встановити селекційні індекси для різних умов вирощування пшениці м’якої та твердої ярої. Аналіз отриманих даних показав, що ІР варіював як у різних сортів, так і за роками, що свідчить про різну реакцію генотипів на умови вегетації, які склались у роки вирощування. Високим показником FSI характеризувалися сорти пшениці твердої – ‘Славута’ та м’якої ярої – ‘Струна миронівська’. До сортів пшениці твердої із високим рівнем МІ віднесено: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Кучумівка’, ‘Харківська 41’, а до м’якої ярої – ‘МІП Злата’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Струна миронівська’, ‘Елегія миронівська’. Найвищі показники ЛЩК та БІ сорти пшениці ярої сформували у 2016 р. РІ за період проведених досліджень був у межах від 2,3 до 4,5 у сортів пшениці твердої та від 2,2 до 6,4 – м’якої ярої. Важливим у селекції є використання селекційних індексів, які необхідно включати на підставі ознак, що мають достовірний кореляційний зв’язок з показниками врожайності. Найефективнішими для сортів пшениці твердої ярої в оптимальний рік зволоження (2016) виявились індекси ЩК (r = 0,53±0,08), БІ (r = 0,42±0,08), МІ (r = 0,41±0,08), для м’якої у 2016 і 2017 рр. – РІ (r = 0,39±0,07; r = 0,34±0,07 відповідно). За комплексом селекційних індексів виділено такі сорти пшениці м’якої ярої: ‘Струна миронівська’, ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’ та твердої: ‘МІП Магдалена’, ‘МІП Райдужна’, ‘Славута’, ‘Кучумівка’.Висновки. Найбільш ефективними для сортів пшениці твердої ярої були індекси ЩК, БІ, МІ, для м’якої – РІ. Виділені сорти пшениці ярої характеризувались оптимальним співвідношенням досліджуваних ознак. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2017-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/117738 Plant varieties studying and protection; Vol. 13 No. 4 (2017); 367-372 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 13 № 4 (2017); 367-372 Plant Varieties Studying and Protection; Том 13 № 4 (2017); 367-372 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/117738/113753 Авторське право (c) 2017 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126505 2018-04-01T08:55:41Z 2312-749X:BaSP

Evaluation of genetic components and combining ability for spike length in winter six-rowed barley under conditions of Forest-Steppe of Ukraine Оценка генетических компонентов и комбинационной способности много­рядного озимого ячменя по длине колоса в условиях Лесостепи Украины Оцінка генетичних компонентів та комбінаційної здатності багаторядного озимого ячменю за довжиною колоса в умовах Лісостепу України Гудзенко, В. М. Поліщук, Т. П. winter barley spike length diallel crosses parameters of genetic variation combining ability 633.16 575 631.576.331.1 ячмень озимый длина колоса диаллельные скрещивания параметры генетической вариации комбинационная способность 633.16 575 631.576.331.1 ячмінь озимий довжина колоса діалельні схрещування параметри генетичної варіації комбінаційна здатність 633.16 575 631.576.331.1 Purpose. To reveal plant breeding and genetic characte­ristics of winter six-row barley varieties by spike length and to identify effective sources of high combining ability under conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS in 2012/13–2014/15 on winter six-rowed barley varieties ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Zherar’, ‘Selena Star’, ‘Strimkyi’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ as well as on F1 derived from crossing them at complete diallel scheme (7´7). Analysis of variance, combining ability and genetic parameters were calculated in accordance to conventional methods (B. A. Dospekhov, 1985; M. A. Fedin et al., 1980).Results. The significant differences in spike length were revealed, which allowed to estimate combining ability and to calculate parameters of genetic variation. The high effects of general combining ability (GCA) were peculiar to the ‘Strimkyi’ (gi = 0.64–0.76) and ‘Paladin Myronivskyi’ (gi = 0.34–0.53) varieties along the years. Positive GCA effects of middle and of high levels were marked for the variety ‘Existens’ (gi = 0.07–0.23). Graphical analysis and parameters of genetic variation showed the presence of intra-locus overdominance in 2012/13 ( = 1.16) and partial dominance in 2013/14 ( = 0.69) and in 2014/15 ( = 0.82). Significant expression of epistasis was not detected. During the years, dominance was directed on external traits increasing and was under control of dominant alleles (effects).Conclusions. Breeding and genetic traits of spike length of winter barley varieties in scheme of complete diallel crosses were revealed for the first time under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The variations in genetic control of the trait from overdominance in dry 2012/13 to the partial dominance in wet 2013/14 and 2014/15 were revealed. ‘Strimkyi’, ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Existens’ varieties were identified with increased GCA for spike length. These varieties have high value in breeding. Цель. Выявить селекционно-генетические особенности сортов многорядного озимого ячменя по длине колоса и выделить источники повышенной комбинационной способности в условиях Лесостепи Украины.Методы. Исследования проведены в Мироновском институте пшеницы в 2012/13–2014/15 гг. с сортами многорядного озимого ячменя ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ и F1 от их скрещивания по полной диаллельной схеме (7´7). Дисперсионный анализ, расчеты комбинационной способности и генетических параметров осуществляли в соответствии с общепринятыми методиками (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. и др., 1980).Результаты. У генотипов выявлены достоверные различия по длине колоса, что позволило оценить комбинационную способность и рассчитать параметры генетической вариации. Высокие эффекты общей комбинационной способности (ОКС) во все годы исследований отмечены у сортов ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Эффекты ОКС от среднего до высокого уровня выявлены у сорта ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графический анализ и расчет параметров генетической вариации свидетельствуют о наличии внутри­локусного сверхдоминирования в 2012/13 г. ( = 1,16) и неполного доминирования в 2013/14 г. ( = 0,69) и 2014/15 г. ( = 0,82). Значительного проявления эпистаза не выявлено. Во все годы доминирование было направленным на увеличение признака и находилось под контролем доминантных аллей (эффектов).Выводы. Впервые в условиях Лесостепи Украины охарактеризованы селекционно-генетические особенности сортов ячменя озимого по длине колоса в системе полных диаллельных скрещиваний. Установлено варьирование генетического контроля признака от сверхдоминирования в засушливом 2012/13 г. до неполного доминирования в увлажненных 2013/14 и 2014/15 гг. Выделены сорта ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’, которые характеризовались повышенными эффектами СКЗ, являющиеся ценными в селекции на увеличение признака. Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за довжиною колоса та виділити ефективні джерела підвищеної комбінаційної здатності в умовах Лісостепу України.Методи. Дослідження виконано в Миронівському інституті пшениці у 2012/13–2014/15 рр. з сортами ячменю багаторядного озимого ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ та F1 від їх схрещування за повною діалельною схемою (7´7). Дисперсійний аналіз, розрахунки комбінаційної здатності і генетичних параметрів проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. та ін., 1980).Результати. У генотипів виявлено достовірні відмінності за рівнем прояву довжини колоса, що дало змогу оцінити комбінаційну здатність та розрахувати параметри генетичної варіації. Високі ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) в усі роки досліджень відмічено у сортів ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Ефекти ЗКЗ від середнього до високого рівня виявлено в сорту ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графічний аналіз та розрахунок параметрів генетичної варіації свідчать про наявність внутрішньолокусного наддомінування в 2012/13 ( = 1,16) та неповне домінування в 2013/14 р. ( = 0,69) і 2014/15 р. ( = 0,82). Значного прояву епістазу не виявлено. В усі роки домінування було спрямоване на збільшення ознаки і зумовлене домінантними алелями (ефектами).Висновки. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю озимого за довжиною колоса в системі повних діалельних схрещувань. Встановлено варіювання генетичного контролю ознаки від наддомінування в посушливому 2012/13 р. до неповного домінування у зволожених 2013/14 і 2014/15 рр. Виділено сорти ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’ з підвищеними ефектами ЗКЗ, які є цінними у селекції на збільшення ознаки. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126505 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 52-57 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 52-57 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 52-57 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126505/122222 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126507 2018-04-02T08:37:58Z 2312-749X:BaSP

Symbiotic description for alfalfa (Medicago L.) genotypes and their variability Характеристика симбиотических признаков у генотипов люцерны (Medicago L.) и их изменчивость Характеристика симбіотичних ознак у генотипів люцерни (Medicago L.) та їх мінливість Вожегова, Р. А. Тищенко, О. Д. Тищенко, А. В. alfalfa tubers bacterotherapy mass selection 633.31 631.52 575.2 люцерна бульбочкоутворення маса бактероїдної тканини добір 633.31 631.52 575.2 люцерна клубенькообразование масса бактероидной ткани отбор 633.31 631.52 575.2 Purpose. To make an assessment of the alfalfa selective material according to the intensity of the nodule-forming process and find the correlation with nitrogenase activity. Identify the best genotypes for use in practical breeding. Methods. Vegetative, statistical. Results. Conventional varieties of alfalfa according to the number and size of root nodules were analyzed. The variations in the number of nodules were described. In selections, the amount of medium and large nodules (1 mm and bigger in size) increases and the bacterial mass increases too in comparison with the initial forms. Inoculated plants formed 7.6–44.5% more nodules, in comparison to the reference group. Varieties differ in the number of formed nodules of 1 mm and bigger in size with a variation from 19.3 to 82.9%. The nodules on the root system have specific locations. Interest for further selection related to populations: ‘Unitro’, ‘Dobir № 3 – Spr. 2’, ‘Dobir № 5 – Кs.-2007’, which formed 81.2–99.4% of medium and large nodules and 22.7–27.3% of them were located on the main root. The intensity of the nodule-forming process is determined by the degree of root system deve­lopment. With the increasing of the root system power, the more nodules are formed on it. The level of nitragenase activity depends on the developmental capacity of the alfalfa root system, total number of nodules in sizes of 1–2 mm and > 2 mm. Conclusions. It is established that the size of the symbiotic apparatus depends not only on the number of nodules, but on its mass too. The intensity of the nodule-forming process is determined by the capacity of the root system. With the increase in the volume of the root system, as a result, more nodules are formed. High correlation coefficients were found between the level of nitrogenase activi­ty, the root system thickness and the total number of nodu­les on alfalfa plants, including fractions 1–2 mm, > 2 mm. Цель. Оценить селекционный материал люцерны по интенсивности клубенькообразовательного процесса, определить корреляционные связи с нитрогеназной активностью, а также выделить лучшие генотипы для использования их в практической селекции.Методы. Вегетационный, статистический.Результаты. Проведен анализ образцов, популяций люцерны по количеству сформированных клубеньков и их фракционному составу. Установлен широкий спектр изменчивости накопления клубеньков на растении. У отборов, по сравнению с исходными формами, повышается количество клубеньков размером больше 1 мм (средняя и большая фракция) и бактероидная масса. У инокулированных растений на 7,6–44,5% формируется больше клубеньков по сравнению с контролем. Сорта различались по количеству сформировавшихся клубеньков больше 1 мм с варьированием от 19,3 до 82,9%. Размещение клубеньков на корневой сис­теме имеет свои особенности. Для дальнейшей селекции представляют интерес популяции ‘Унитро’, ‘Отбор № 3 – Spr. 2’, ‘Отбор № 5 – Кs.-2007’, у них растения формировали 81,2–99,4% клубеньков размером 1–2 мм и 22,7–27,3% их расположено на главном корне. Интенсивность клубенькообразовательного процесса у растений определяется степенью развития корневой системы, ее мощностью. С увеличением объема корневой системы формируется больше клубеньков. Уровень нитрагеназной активности зависит от мощности развития корневой системы, общего количества клубеньков на растениях люцерны и по размерам 1–2 мм и > 2 мм.Выводы. Установлено, что размер симбиотического аппарата определяется количеством клубеньков, их фракционным составом и массой. Интенсивность клубенькообразовательного процесса зависит от мощности корневой системы. С увеличением ее объема формируется больше клубеньков. Высокие коэффициенты корреляции установлены между уровнем нитрогеназной активности и мощностью корневой системы, общим количеством клубеньков у растений люцерны, в т.ч и по фракциям 1–2 мм и > 2 мм. Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції.Методи. Вегетаційний, статистичний.Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126507 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 45-51 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 45-51 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 45-51 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126507/122218 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126508 2018-04-01T08:55:41Z 2312-749X:BaSP

Models of corn hybrids of different maturity groups FAO 150–490 for irrigated conditions Модели гибридов кукурузы FAO 150–490 для условий орошения Моделі гібридів кукурудзи FAO 150–490 для умов зрошення Лавриненко, Ю. О. Марченко, Т. Ю. Нужна, М. В. Боденко, Н. А. corn maize model hybrid irrigation breeding yield 633.15 631.527 зерно кукуруза орошение селекция линия урожайность 633.15 631.527 зерно кукурудза зрошення селекція гібрид урожайність 633.15 631.527 Purpose. To substantiate morphophysiological and heterozosis models of high yield hybrids of maize FAO 150–490 for irrigation conditions and to create appropriate genotypes with specific adaptability to agroecological factors.Methods. The general scientific, special selection genetic, computational and comparative research methods were used.Results. The results of long-term study of maize hybrid models of different maturity groups within the conditions of irrigation are presented. The basic parameters of maize hybrid models of different FAO groups were determined. The parameters of heterozosis models are determined and the lines with high combining ability were created, which are involved in the pedigree of early-ripening, early ripe medium, mid-ripening, middle-late and late groups of maturity of newly created hybrids. The results of the new hybrids response to irrigation methods and regimes are presented. It was found that FAO 190 hybrids have stable yields independently of different irrigation modes. The use of these hybrids is appropriate for the water-saving irrigation modes on irrigated lands with a low groundwater line. Among the middle-hybrids (FAO 300–390) the strong reaction in hybrids growing environmental gradient has appeared. The yield of this hybrids type falls dramatically under water-saving irrigation modes. There were defined corn hybrids of intensive type ‘Arabat’, ‘DN Getera’, ‘DN Anchlag’, ‘DN Rava’ in medium-late hybrid group which provide corn yield of 15–17 t/ha during the drip irrigation and sprinkling irrigation within Ingulets and Kahovsky irrigated lands. There is no practical need to grow this type of hybrids on irrigated lands with a low groundwater line and water-saving condition as far as this type of technology leads to the strong yield loss therefore they become non-competitive with modern FAO 190–290 hybrids.Conclusions. There new innovative FAO maize hybrids 150–490 were created for irrigated cultivation on the south of Ukraine, which are possessing a complex of economic and valuable features and are able to form high yields during the irrigation (11–17 t/ha). The differentiating ability of the environment within high soil fertility is more than in close-extreme conditions where environmental factors cause a leveling effect on the phenotype’s signs implementation of FAO 400–490 hybrids. The morpho-biological features that determine corn yield are steadily implemented only at high soil fertility. For this reason the phenotype selection is reliable only in favorable conditions. The flexible hybrids adapted to a wide range of external conditions within irrigation’s intensive technologies give way to genotypes productivity with a narrow adaptability. Цель. Обосновать морфофизиологические и гетерозисные модели высокопродуктивных гибридов кукурузы  ФАО 150–490 для условий орошения и создать соответствующие генотипы со специфической адаптивностью к агроэкологическим факторам.Методы. Общенаучные, специальные селекционно-генетические и расчетно-срав­нительные методы исследований.Результаты. Изложены результаты многолетних исследований по разработке моделей гибридов кукурузы различных групп спелости в условиях орошения. Определены основные параметры моделей гибридов кукурузы различных групп ФАО. Приведены результаты реакции новых гибридов на способы полива и режимы орошения. Установлено, что гибриды ФАО 190 имеют стабильное проявление урожайности при различных режимах орошения. Использование этих гибридов целесообразно в условиях водосберегающих режимов орошения на поливных землях с низким гидромодулем. Среди среднеспелых гибридов (ФАО 300–390) проявилась сильная генотипическая реакция на экологический градиент выращивания. Урожайность гибридов такого типа резко уменьшается при водосберегающих режимах орошения. В группе среднепоздних гибридов определены гибриды кукурузы интенсивного типа ‘Арабат’, ‘ДН Гетера’, ‘ДН Аншлаг’, ‘ДН Рава’, с урожайностью зерна 15–17 т/га при капельном орошении и дождевании в условиях Ингулецкого и Каховского орошаемых массивов. Гибриды такого типа нецелесообразно использовать на поливных землях с низким гидромодулем и при водосберегающих режимах орошения, поскольку такая технология приводит к весомым потерям урожая и они становятся неконкурентными по сравнению с современными гибридами ФАО 190–290.Выводы. Разработаны модели и созданы на их базе гибриды кукурузы группы ФАО 150–490 для условий орошения юга Украина с урожайностью зерна 11–17 т/га, адаптированные к различным режимам орошения, с адекватной прогнозированной реакцией на технологическое обеспечение. При высоком агрофоне дифференцирующая способность среды выше, чем в условиях близких к экстремальным, где экологические факторы вызывают нивелирующий эффект на фенотипическую реализацию признаков продуктивности гибридов ФАО 400–490. Морфо-биологические признаки, определяющие урожайность зерна, стабильно реализуются только на высоком агрофоне, поэтому отбор по фенотипу надежный только в благоприятных условиях. Универсальные гибриды, адаптированные к широкому спектру внешних условий, при интенсивных технологиях на орошении, уступают по продуктивности генотипам, обладающим узкой адаптивностью. Мета. Обґрунтувати морфофізіологічні та гетерозисні моделі високопродуктивних гібридів кукурудзи ФАО 150–490 для умов зрошення та створити відповідні генотипи зі специфічною адаптивністю до агроекологічних чинників.Методи. Загальнонаукові, спеціальні селекційно-генетичні та розрахунково-порівняльні.Результати. Викладено дані багаторічних досліджень з розробки моделей гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення. Визначено основні параметри моделей гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Наведено результати реакції нових гібридів на способи поливу та режими зрошення. Встановлено, що гібриди ФАО 190 мають стабільний прояв урожайності за різних режимів зрошення. Використання цих гібридів доцільне за умов водозберігаючих режимів зрошення на поливних землях з низьким гідромодулем. У середньостиглих гібридів (ФАО 300–390) виявлено сильну генотипову реакцію на екологічний градієнт вирощування. Урожайність гібридів такого типу різко зменшується за водозберігаючих режимів зрошення. У групі середньопізніх гібридів встановлено гібриди кукурудзи інтенсивного типу ‘Арабат’, ‘ДН Гетера’,              ‘ДН Аншлаг’, ‘ДН Рава’ з урожайністю зерна 15–17 т/га за краплинного зрошення і дощування в умовах Інгулецького та Каховського зрошуваних масивів. Гібриди такого типу недоцільно використовувати на поливних землях з низьким гідромодулем та за водозберігаючих режимів зрошення, оскільки така технологія призводить до вагомих втрат урожаю, тому вони не можуть конкурувати з сучасними гібридами ФАО 190–290.Висновки. Розроблені моделі та створені на їх базі гібриди кукурудзи групи ФАО 150–490 для умов зрошення півдня України з урожайністю зерна 11–17 т/га адаптовані до різних режимів зрошення, виявляють адекватну прогнозовану реакцію на технологічне забезпечення, мають високий потенціал продуктивності. За високого агрофону диференціювальна здатність середовища вища, ніж в умовах, наближених до екстремальних, де екологічні чинники спричиняють нівелюючий ефект на фенотипову реалізацію ознак продуктивності гібридів ФАО 400–490. Морфобіологічні ознаки, що визначають урожайність зерна, стабільно реалізуються тільки на високому агрофоні, тому добір за фенотипом надійний тільки у сприятливих умовах. Універсальні гібриди, адаптовані до широкого спектру зовнішніх умов, за інтенсивних технологій на зрошенні поступаються за продуктивністю генотипам, що мають вузьку адаптивність. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126508 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 58-65 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 58-65 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 58-65 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126508/122224 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126511 2018-04-02T08:41:52Z 2312-749X:BaSP

The soft winter wheat (Triticum aestivum L.) breeding for extra-strong baking quality identification and development Особенности создания и идентификации экстрасильных по хлебопекарным свойствам сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) Литвиненко, М. А. Голуб, Є. А. Хоменко, Т. М. пшениця м’яка озима хлібопекарські властивості ідентифікація генотипів селекція на якість 633.11 631.524.85 пшеница мягкая озимая хлебопекарные свойства идентификация генотипов селекция на качество 633.11 631.524.85 winter bread wheat bread making properties identification of genotypes breeding for quality 633.11 631.524.85 Purpose. To work out the theoretical principles of soft winter wheat breeding for grain baking quality improvement up to the extra-strong level and initial varieties breeding for germoplasm development.Methods. Interspecies hybridization, field tests, laboratory baking quali­ty test, analysis.Results. Rising yields and better baking quality of the soft winter wheat varieties were achieved as a result of varieties replacement on the South Ukraine. Winter wheat specific response to the different dose of nitrogen fertilizer application has been a characteristic feature of the different variety types (tall extensive, mild intensive, semi half intensive, dwarf high intensive). It demonstrated increased productivity and also changes in gluten characteristics – tenacity, extensibility and elasti­city. On the base of these data a new approach to the bread winter wheat varieties development with extra-strong baking quality characteristics was offered. Criteria for the extra-strong varieties group and official introduction of this group are proposed for consideration. Effectiveness and ways of extra-strong genotypes selection among hybrid population of high baking quality were under research.Conclusions. The main criteria for determining selection of extra-strong bread winter wheat varieties are the following: grain protein content (no less than 14%); alveograph value – 500 units and higher; optimal ratio of gluten characteristics – tenacity/extensibility ~1; certain biochemical markers of genetic quality level and resistance to sprouting. The breeding methodology of extra-strong genotypes has certain specific nature: reserve proteins electrophoreses for identification of alleles with positive effect on quality indices; involving to hybridization winter and spring types as genetic sources of high baking quality; change specific environment conditions to select extra-strong genotypes on different breeding stages. Цель. Разработать теоретические аспекты направления селекции пшеницы мягкой озимой на повышение показателей хлебопекарного качества зерна до уровня экстрасильной пшеницы и создания соответствующего исходного материала для выращивания сортов такого типа. Методы. Внутривидовая гибридизация, оценка селекционного материала в полевых условиях, лабораторная оценка показателей хлебопекарного качества, аналитический. Результаты. Отмечено повышение уровня продуктивнос­ти и хлебопекарного качества зерна у сортов пшеницы в процессе различных сортосмен на юге Украины. Выявлено специфичность реакции сортов, различных типов (высокорослые экстенсивного и полуинтенсивного типов и короткостебельные интенсивного и полукарликовые высокоинтенсивного типа) на дозы азотного минерального питания, которая проявляется не только в повышении продуктивности, но и в изменениях показателей упругости и растяжимости теста. Предложено официальное введение новой группы по качеству пшеницы мягкой озимой – экстрасильной пшеницы. Исследованы эффективность и особенности отбора экстрасильных генотипов на гибридах, созданных при участии генетических источников качества зерна озимой и ярового происхождения. Выводы. Основными критериями для идентификации сортов пшеницы мягкой озимой экстрасильного типа являются такие, как содержание белка зерна (не менее 14%); «сила» муки – от 500 единиц и выше; оптимальное соотношение основных физических показателей (P/L) – упругость/растяжимость – 0,8–1,5; определенные биохимические маркеры генетического уровня качества и устойчивости к прорастанию. Методология селекции экстрасильных генотипов имеет определенный специфический характер: использование электрофореза запасных белков для идентификации аллелей с положительным влиянием на показатели качества, привлечение к гибридизации генетических источников озимого и ярового происхождения с различными системами контроля качества; создание специальных фонов для отбора экстрасильных генотипов на разных этапах селекционного процесса. Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126511 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 66-74 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 66-74 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 66-74 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126511/122236 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126513 2018-04-01T08:55:41Z 2312-749X:BaSP

Indices for grain morphometric assessment of hexaploid wheat species Использование индексов для оценки морфометрических показателей зерновки гексаплоид­ных видов пшеницы Використання індексів для оцінки морфометричних показників зернівки гексаплоїдних видів пшениці Рожков, Р. В. spherical thickness index coarse-grained index grain length width and thickness grain morphometric indices Triticum petropavlovskyi spheroidal wheat 575.21/633.11 индексы шарозёрности и крупнозёрности длина ширина и толщина зерновки морфометрические показатели зерновки пшеница Петропавловского пшеница шарозёрная 575.21/633.11 індекси кулястозерності та крупнозерності довжина ширина і товщина зернівки морфометричні показники зернівки пшениця Петропавловського пшениця кулястозерна 575.21/633.11 Purpose. The article presents approaches to the effective use of the indices for grain morphometric assessment of hexaploid wheat species. The purpose of our research was to study the morphometric parameters (length, width and thickness) of grains and develop effective indices for grain parameters: roundness and size.Methods. Four hexaploid samples of wheat were under research – two spring soft wheat varieties, one sample of the species Triticum petropavlovskyi (the most large-grained species among hexaploid) and the last one represented species T. spherococcum (has a spherical grain form). Grains’ morphometric indices were measured with the help of caliper and 10–20 plants were examined of each 2012, 2014, 2016 yield. The reliability of the obtained results was estimated in accordance with standard statistical processing.Results. The introduced indexes had stable meanings along the years and practically did not depend on the conditions of cultivation, which makes them reliable for wheat samples evaluation, based on grain morphometric analysis. The clear tendency towards the diffe­rence between the indices of the first and the second grains in the spike was determined. Therefore, in order to optimize the number of measurements, we recommend to analyze grains of the second flower, where the grain characteristics are better expressed.Conclusions. So, the study showed the efficiency in use of our indices to assess the shape and size of grains. The indices use will facilitate the effective selection of grain samples with the optimal parameters in the selection process and can be used in the special techniques development for the variety protection. Цель. Изучить морфометрические показатели (длина, ширина и толщина) зерновки гексаплоидных видов пшеницы и разработать для их эффективного анализа индексы параметров зерновки: шарозёрности и крупнозёрности.Методы. Исследовали четыре гексаплоидных образца пшеницы, из которых два – сорта яровой мягкой пшеницы и по одному образцу, представляющему виды Triticum petropavlovskyi Udacz. et Migusch. (самый крупнозёрный среди гексаплоидных видов) и T. spherococcum Perciv. (имеет шаровидную форму зерновки). Морфомет­рические показатели зерновок измеряли при помощи штангенциркуля у 10–20 растений урожая 2012, 2014, 2016 гг. Достоверность полученных результатов оценивали при помощи стандартной статистической обработки.Результаты. Разработанные индексы характеризовались стабильным уровнем по годам и практически не зависели от условий выращивания, поэтому их следует считать надёжными для оценки образцов пшеницы по результатам морфометрического анализа зерновки. Установлено чёткую тенденцию к отличию между уровнями проявления показателей зерновки между первой и второй зерновкой колоска. Поэтому для оптимизации количества измерений рекомендовано проводить анализ зерновки по второму цветку, где показатели зерновки выражены лучше.Выводы. Исследования показали эффективность использования разработанных индексов для оценки формы и величины зерновки. Использование индексов будет содействовать эффективному отбору образцов с оптимальным сочетанием показателей зерновки в селекционном процессе. Их также можно использовать при разработке методик оценки на охрано­способность сортов Мета. Вивчити морфометричні показники (довжина, ширина і товщина) зернівки гексаплоїдних видів пшениці та розробити для ефективного їх аналізу індекси параметрів зернівки: кулястозерності та крупнозерності. Методи. Досліджували чотири гексаплоїдні зразки пшениці, з яких два – сорти ярої м’якої пшениці та по одному зразку, що репрезентують види Triticum petropavlovskyi Udacz. et Migusch. (найбільш крупнозерний серед гексаплоїдних видів) та T. spherococcum Perciv. (має кулясту форму зернівки). Морфометричні показники зернівок вимірювали за допомогою штангенциркуля в 10–20 рослин урожаю 2012, 2014 та 2016 рр. Достовірність отриманих результатів оцінювали за допомогою стандартної статистичної обробки. Результати. Розроблені індекси характеризувалися стабільним рівнем по роках і практично не залежали від умов вирощування, тому можна вважати їх надійними для оцінювання зразків пшениці за результатами морфометричного аналізу зернівки. Встановлено чітку тенденцію до відмінності між рівнями прояву показників зернівки у першій та другій зернівках колоска. Тому для оптимізації кількості вимірів рекомендовано проводити аналіз зернівки по другій квітці, де показники зернівки виражено краще. Висновки. Дослідження засвідчили ефективність використання розроблених індексів для оцінки форми та величини зернівки. Застосування індексів сприятиме ефективному добору зразків з оптимальним поєднанням показників зернівки в селекційному процесі. Їх також можна використати під час розробки методик оцінки на охороноздатність сортів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126513 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 75-80 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 75-80 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 75-80 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126513/122242 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126514 2018-04-01T08:55:41Z 2312-749X:BaSP

Collection of the Ustymivka Experimental Station as a source of original material for maize breeding with improved biochemical indices of corn Коллекция Устимовской опытной станции как источник исходного материала для селекции кукурузы с улучшенными биохимическими показателями зерна Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна Харченко, Ю. В. Харченко, Л. Я. харчова та цукрова кукурудза колекція генетичних ресурсів крохмаль білок 633.15 631.527 пищевая и сахарная кукуруза коллек­ция генетических ресурсов крахмал белок 633.15 631.527 food and sugar corn collection of genetic resources starch protein 633.15 631.527 Purpose of this work is to identify promising samples of corn from the collection of Ustymivka Experimental Station of Plant Production with important biochemical indicators of quality – high protein and starch content.Methods. Field, laboratory, summarizing.Results. The grading of the collection samples of corn according to biochemical indicators was carried out. Only one line with a very high protein content of 15.8% was allocated – ‘UHK 464’ (Ukraine). 57 lines and 35 varieties of different eco-geographical origin had the high level of protein content. This makes it possible to select valuable forms. Among self-polluting lines, the sour­ces of very high protein content (14.0–15.0%) include: ‘UH 220’, (Ukraine) and ‘A 27-51’, ‘R 168’ (USA). 10 varieties of maize had the corn protein content within 12.0–12.9%, the best of them are conventional variety ‘UB0104037’ (Russia) and UB0100419 ‘Cuzco’ (Mexico). Among the maize lines created with the wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2 genes, some corn samples were identified as a combination of high productivity with increased protein content. Very high content of starch in corn (70.0–75.5%) was found in 147 samples, including 39 lines and 108 varieties. Only 3 lines had a starch content of more than 76.0% – ‘HLG 4’ and ‘A 169’ (Ukraine), ‘7023’ (Germany). This indicator varies within the limits of 73–75% in 23 maize lines. The best of them are ‘LK 14795’, ‘UHK 383’, ‘UHR 74-2’ (Ukraine), ‘MA 23 S’ (France), ‘B 312’ (Russia), ‘LH 59’ (USA), ‘ВС 70511’ (Croatia), ‘N 4-1-6’ (Serbia and Montenegro), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Hungary). It is recommended to use self-pollinated lines ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ZM’, ‘UHK 565’, ‘Oh 45’ in the maize selection process for hybrids and lines with the high content of protein and starch. This provides a valuable source material, which will serve as the basis for the priority directions of maize breeding.Conclusions. Based on the results of the study, a valuable original material for maize lines and hybrids breeding with improved biochemical composition of corn was formed. The studied corn samples are in the collections of the Ustymivka Experimental Station and the National Centre for Plant Genetic Resources of Ukraine and can be used by breeders and other consumers in theoretical and practical developments. Цель. Выявить перспективные образцы кукурузы из коллекции Устимовской опытной станции растениеводства с важными биохимическими показателями качества – высоким содержанием белка и крахмала в зерне.Методы. Полевой, лабораторный, обобщения.Результаты. Проведено распределение коллекционных образцов кукурузы по биохимическим показателям. Выделена только одна линия с очень высоким содержанием белка 15,8% – ‘УХК 464’ (Украина). Высокий уровень содержания белка имели 57 линий и 35 сортов различного эколого-географического происхождения, что позволяет отбирать ценные формы. Среди самозапыленных линий к источникам очень высокого содержания белка (14,0–15,0%) отнесены: ‘УХ 220’ (Украина) и ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Содержание белка в пределах 12,0–12,9% имели 10 сор­тов кукурузы, лучшие из них местный сорт ‘UB0104037’ (Россия), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Среди линий кукурузы, созданных путем привлечения форм с генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, выделены образцы, сочетающие высокую зерновую продуктивность с повышенным содержанием белка. По очень высокому содержанию крахмала в зерне (70,0–75,5%) выделены 147 образцов, в том числе 39 линий и 108 сортов. Лишь у 3 линий – ‘ХЛГ 4’ и ‘А 169’ (Украина), ‘7023’ (Германия) – содержание крахмала превышало 76,0%. У 23 линий этот показатель варьирует в пределах 73–75%. Лучшие из них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Украина), ‘МА 23 С’ (Франция), ‘Б 312’ (Россия), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватия), ‘N 4-1-6’ (Сербия и Черногория), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Венг­рия). При создании гибридов и линий с повышенным содержанием белка и крахмала рекомендовано вводить в селекционный процесс самозапыленные линии ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ЗМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Это позволит получить ценный исходный материал, служащий основой для приоритетных направлений селекции кукурузы.Выводы. По результатам изучения образцов кукурузы выделено ценный исходный материал для создания линий и гибридов с улучшенным биохимическим составом зерна. Исследуемые образцы находятся в коллекции Устимовской опытной станции и Национального центра генетических ресурсов растений и могут быть использованы селекционерами и другими потребителями в теоретических и практических разработках. Мета. Виявити перспективні зразки кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва з важливими біохімічними показниками якості – високим вмістом білка й крохмалю в зерні.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Проведено розподіл колекційних зразків кукурудзи за біохімічними показниками. Виділено лише одну лінію з дуже високим вмістом білка 15,8% – ‘УХК 464’ (Україна). Високий рівень вмісту білка мали 57 ліній і 35 сортів різного еколого-географічного походження, що дає можливість добору цінних форм. Серед самозапилених ліній до джерел дуже високого вмісту білка (14,0–15,0%) віднесено: ‘УХ 220’ (Україна) та ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Вміст білка в межах 12,0–12,9% мали 10 сортів кукурудзи, кращі з них місцевий сорт ‘UB0104037’ (Росія), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Серед ліній кукурудзи, створених шляхом залучення форм з генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, виділено зразки, що поєднують високу зернову продуктивність із підвищеним вмістом білка. За дуже високим вмістом крохмалю в зерні (70,0–75,5%) виділено 147 зразків, зокрема 39 ліній і 108 сортів. Лише три лінії – ‘ХЛГ 4’ та ‘А 169’ (Україна), ‘7023’ (Німеччина) – мали вміст крохмалю понад 76,0%. У 23 ліній цей показник варіює в межах 73–75%. Кращі з них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Україна), ‘МА 23С’ (Франція), ‘Б 312’ (Росія), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватія), ‘N 4-1-6’ (Сербія і Чорногорія), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Угорщина). У процесі створення гібридів і ліній з підвищеним вмістом білка та крохмалю рекомендовано вводити в селекційний процес самозапилені лінії ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 зМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Це дасть змогу одержувати цінний вихідний матеріал, що слугуватиме основою для пріоритетних напрямів селекції кукурудзи.Висновки. За результатами вивчення зразків кукурудзи виділено цінний вихідний матеріал для створення ліній і гібридів з поліпшеним біохімічним складом зерна. Досліджувані зразки знаходяться в колекції Устимівської дослідної станції та Національного центру генетичних ресурсів рослин і можуть бути використані селекціонерами й іншими споживачами в теоретичних і практичних розробках. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-03-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/126514 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 1 (2018); 81-88 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 1 (2018); 81-88 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 1 (2018); 81-88 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/126514/122246 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/134765 2018-07-16T11:52:07Z 2312-749X:BaSP

Selection value of sources of valuable attributes of introduced soybean samples (Glycine max L.) for new varieties creation under irrigated conditions of the South of Ukraine Селекционное значение источников ценных признаков интродуцированных образцов сои (Glycine max L.) для создания новых сортов в условиях орошения Юга Украины Селекційне значення джерел цінних ознак інтродукованих зразків сої (Glycine max L.) для створення нових сортів в умовах зрошення Півдня України Вожегова, Р. А. Боровик, В. О. Клубук, В. В. Рубцов, Д. К. soybean gene pool standard varieties sources of valuable signs irrigation [633.34 631.6 631.527](477.72) соя генофонд сорта-эталоны источники ценных признаков орошение [633.34 631.6 631.527](477.72) соя генофонд сорти-еталони джерела цінних ознак зрошення [633.34 631.6 631.527](477.72) Purpose. To study introduced soybean samples and to find out genetic sources of main biological and economically valuable attributes for further use in the selection process. Methods. The laboratorial, field, statistical. Results. The study allowed to determine the samples, which are characterized by the set of valuable features. So, ‘Staroukrainka’, 014728 (RUS) is characterized by ultra-early ripening and high seed yields. The samples ‘B 44/22’, 02625; ‘B 4/411’, 02624 (KAZ) have got long stems and high seed yield. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) combines high rates of the stem length and lower pod location above the ground with resistance to drought and infestation. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) is characterized by high seed yield and drought resistance. The samples ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) are resistant to drought and infestation. Five-year study of the introduced soybean samples allowed to highlight standard samples by the features: duration of the “seedling-ripening” period is very short (90–100 days) – ‘Aktai’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); lower pod location above the ground (16,1–20,0 сm) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); high seed yield (116–135%) – ‘B 46/6-1’, 02643 (KAZ); high 1000 seeds weight (191–250 g) – ‘B 19/622’, 02639 (KAZ); low 1000 seeds weight (71–130 g) – ‘B 19/622’, 02639 (KAZ). After comprehensive assessment in a collection nursery and competitive variety testing, best by the complex of practically valuable features varieties and lines have been planted to hybridization nursery and will be used for creation of new soybean varieties. Conclusions. The introduced samples by the complex of valuable attributes and standard samples are recommended for use in the selection process for creation of new soybean varieties on a genetic basis adapted to the irrigated conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Цель. Изучить новые интродуцированные образцы сои и выделить генетические источники основных биологических и хозяйственно-ценных признаков для дальнейшего использования их в селекционном процессе. Методы. Лабораторный, полевой, статистический. Результаты. Изу­чение интродуцированного материала позволило выделить образцы сои по комплексу ценных признаков. Так, ‘Староукраинка’, 014728 (RUS) обладает ультраскороспелостью и высоким урожаем семян. Образцы ‘Б 44/22’, 02625; ‘Б 4/411’, 02624 (KAZ) имеют большую длину стебля и высокий урожай семян. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) сочетает в себе большие показатели длины стебля, высоты прикрепления нижнего боба над уровнем почвы с устойчивостью к засухе и болезням. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) характеризуется высоким урожаем семян и устойчивостью к засухе. Образцы ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ) являются устойчивыми к засухе и болезням. Изучение интродуцированных образцов сои в течение пяти лет, позволило выделить образцы-эталоны по признакам: очень короткая продолжительность периода всходы–созревание (90–100 дней) – ‘Актай’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); большая высота прикрепления нижнего боба над уровнем почвы (16,1–20,0 см) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); высокий урожай семян (116–135%) – ‘Б 46/6-1’, 02643 (KAZ); высокая масса 1000 семян (191–250 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ); низкая масса 1000 семян (71–130 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ). После всесторонней оценки в коллекционном питомнике и конкурсном сортоиспытании, лучшие по комплексу хозяйственно-ценных признаков сорта и линии заложены в питомники гибридизации и будут использованы в селекционном процессе. Выводы. Интродуцированные образцы, выделенные по комплексу ценных признаков и образцы-эталоны рекомендованы к использованию в селекционном процессе при создании новых сортов сои, на генетическом основании адаптированных к орошаемым условиям Южной Степи Украины. Мета. Вивчити нові інтродуковані зразки сої та виділити генетичні джерела основних біологічних та господарсько-цінних ознак для подальшого використання їх у селекційному процесі. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Вивчення інтродукованого матеріалу дало змогу виділити зразки сої за комплексом цінних ознак. Так, ‘Староукраинка’, 014728 (RUS) характеризується ультраскоростиглістю і високим урожаєм насіння. Зразки ‘Б 44/22’, 02625; ‘Б 4/411’, 02624 (KAZ) мають велику довжину стебла та високий урожай насіння. ‘А 14/253’, 02636 (KAZ) поєднує в собі великі показники довжини стебла, висоти прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту зі стійкістю до посухи та хвороб. ‘А 14/23’, 02635 (KAZ) характеризується високим врожаєм насіння та стійкістю до посухи. Зразки ‘А 16/145’, 02637; ‘А 16/145’, 02637 (KAZ)  є стійкими до посухи та хвороб. Вивчення інтродукованих зразків сої протягом п’яти років дало змогу виділити зразки-еталони за ознаками: дуже коротка тривалість періоду сходи–повна стиглість (90–100 діб) – ‘Актай’, 0142258 (HUN), ‘А 9/562’, 02633 (KAZ); велика висота прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту (16,1–20,0 см) – ‘А 16/145’, 02637; ‘А 14/253’, 02636 (KAZ); високий урожай насіння (116–135%) – ‘Б 46/6-1’, 02643 (KAZ); висока маса 1000 насінин (191–250 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ); низька маса 1000 насінин (71–130 г) – ‘Б 19/622’, 02639 (KAZ). Після всебічного оцінювання в колекційному розсаднику і конкурсному сортовипробуванні, кращі за комплексом господарсько-цінних ознак сорти та лінії закладені до розсадника гібридизації і будуть використані для створення нових сортів сої. Висновки. Інтродуковані зразки, виділені за комплексом цінних ознак і зразки-еталони рекомендовано до використання в селекційному процесі для створення нових сортів сої, на генетичній основі адаптованих до зрошуваних умов Південного Степу України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-06-26 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/134765 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 2 (2018); 176-182 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 2 (2018); 176-182 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 2 (2018); 176-182 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/134765/133383 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/134766 2018-07-12T09:25:59Z 2312-749X:BaSP

Productivity and adaptability of myronivka spring barley varieties of different breeding periods Урожайность и адаптивность мироновских сортов ярового ячменя разных периодов селекционной работы Урожайність та адаптивність миронівських сортів ячменю ярого різних періодів селекційної роботи Гудзенко, В. М. Поліщук, Т. П. Бабій, О. О. Худолій, Л. В. spring barley variety yield stability genotype–environment interaction adaptability indices correlation AMMI GGE biplot 633.16 631.559 631.524.85 яровой ячмень урожайность стабильность взаимодействие генотип–среда показатели адаптивности корреляция AMMI GGE biplot 633.16 631.559 631.524.85 ячмінь ярий урожайність стабільність взаємодія генотип–середовище показники адаптивності кореляція AMMI GGE biplot 633.16 631.559 631.524.85 Purpose. To give comparative estimation of yield productivity and adaptability of spring barley varieties, deve­loped at the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS and included to the State Register of Ukraine during 1995–2017. Methods. The study was carried out at the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS during 2013–2017 according to accepted methods. Objects of the research – 19 Myronivka spring barley varieties, registered in Ukraine during 1995–2017. To characterize the “genotype–environment” interaction and varieties differentiation according to productivity and stability, a number of the most used approaches were applied: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); A.V. Kilchevskiy, L.V. Khotyleva (1985); V. V. Khan­gildin, N. A. Litvinenko (1981); J. L. Purchase et al. (2000); AMMI; GGE biplot. Results.The share of year’s conditions in the common variation was 83.40%. Reliable, but significantly lower values were calculated for genotype – 10.65% and “genotype–environment” interaction – 5.95%. The first two principal components of the GGE biplot explain the slightly higher percentage of the “genotype–environment” interaction (85.58%) in comparison with the AMMI model (80.90%). Correlation analysis revealed above-ave­rage positive interrelation of average productivity (Mean) with the maximum (Max) (r = 0.69) as well as the minimum (Min) (r = 0.72) levels. The strong positive correlation was peculiar to Mean with parameters SVGi (r = 0.88), Hom (r = 0.86), Sc (r = 0.82). The strong negative correlation was registered for Mean with Pi (r = -0.96). For Max only average negative correlation with Pi (r = -0.60) was found. Mіn strongly correlated with Sc (r = 0.96), SVGi (r = 0.87) and Hom (r = 0.84). The strong negative correlation Min with Sgi (r = -0.86) was observed. Between the some indices correlation varied from functional and very strong positive: δ2SAAi and Кgi (r = 1.00), Wi and Lgi (r = 0.98), SVGiand Hom (r = 0.98), SVGiand Sc (r = 0.96), S2diand Wi (r = 0.96), WiandASV(r = 0.94), Sc and Hom (r = 0.94), δ2SAAi and bi (r = 0.93), S2diandASV (r = 0.93) to strong negative: SgiandSVGi (r = -0.94), Sgiand Sc(r = -0.92), Sgiand Hom (r = -0.91), PiandSVGi (r = -0.83), Piand Sc (r = -0.80), Piand Hom (r = -0.79).Conclusions. The systemic comparative estimation with statistical and graphical approaches shows that new spring barley varieties ‘Virazh’, ‘Talisman Myronivskyi’, ‘MIP Myrnyi’, ‘MIP Saliut’, ‘MIP Sotnyk’, ‘MIP Azart’, ‘MIP Bohun’ included to the State Register of Ukraine during 2016–2017 have advantages over older varieties by both productive and adaptive potential. Цель. Сравнительная оценка по урожайности и адаптивности сортов ярового ячменя Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН разных годов регис­трации. Методы. Исследования проведены в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН в 2013–2017 гг. в соответствии с общепринятыми методиками. Объект исследований – 19 сортов ярового ячменя мироновской селекции, зарегистрированных в Украине за период 1995–2017 гг. Для характеристики взаимодействия генотип–среда и дифференциации сортов по урожайности и стабильности использован ряд наиболее распространенных подходов: S. A Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылёва (1985); В. В. Хангильдин, Н. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchase и др. (2000); AMMI; GGE biplot. Результаты. Доля условий годов исследований в общей вариации была 83,40%. Достоверные, но существенно ниже значение имели генотип – 10,65%, взаимодействие генотип–среда – 5,95%. Первые две главные компоненты GGE biplot объясняли несколько большую долю взаимодействия генотип–среда (85,58%) по сравнению с AMMI моделью (80,90%). Корреляционный анализ выявил вышесреднюю связь средней урожайности (Mean) как с максимальным (Max) (r = 0,69), так и минимальным (Min) (r = 0,72) ее уровнем. Сильную положительную корреляцию Mean имела с параметрами: СЦГі (r = 0,88), Hom (r = 0,86), Sc (r = 0,82). Очень сильная отрицательная связь Mean отмечена с Pi (r = -0,96). Для Max средняя отрицательная корреляция была только с Pi (r = -0,60). Min имела сильную связь с Sc (r = 0,96), СЦГі (r = 0,87), Hom (r = 0,84). Сильную отрицательную корреляцию Min отмечено с Sgi (r = -0,86). Между отдельными показателями установлена связь от функциональной и очень сильной положительной: δ2CACi и Кgi (r = 1,00), Wi и Lgi (r = 0,98), СЦГі и Hom (r = 0,98), СЦГі и Sc (r = 0,96), S2di и Wi (r = 0,96), Wi и ASV (r = 0,94), Sc и Hom (r = 0,94), δ2CAЗi и bi (r = 0,93), S2di и ASV (r = 0,93) до сильной отрицательной: Sgi и СЦГі (r = -0,94), Sgi и Sc (r = -0,92), Sgi и Hom (r = -0,91), Pi и СЦГі (r = -0,83), Pi и Sc (r = -0,80), Pi и Hom (r = -0,79). Выводы. Системная сравнительная оценка статистическими и графическими подходами свидетельствует, что внесенные в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению на территории Украины в 2016–2017 гг. сорта ярового ячменя ‘Віраж’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Мирний’, ‘МІП Салют’, ‘МІП Сотник’, ‘МІП Азарт’, ‘МІП Богун’ превосходят созданные на предыдущих этапах селекционной работы сорта как по продуктивному, так и адаптивному потенциалу. Мета. Порівняльна оцінка за врожайністю та адаптивністю сортів ячменю ярого Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН різних років реєстрації. Методи. Дослідження проведені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2013–2017 рр. відповідно до загальноприйнятих методик. Об’єкт досліджень – 19 сортів ячменю ярого миронівської селекції зареєстрованих в Україні за період 1995–2017 рр. Для характеристики взаємодії генотип–середовище та диференціації сортів за врожайністю і стабільністю використали низку найбільш поширених підходів: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылёва (1985); В. В. Хангильдин, Н. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchase та ін. (2000); AMMI; GGE biplot. Результати. Частка умов року досліджень у загальній варіації становила 83,40%. Достовірні, але суттєво нижчі значення мали генотип – 10,65% та взаємодія генотип–середовище – 5,95%. Перші дві головні компоненти GGE biplot пояснювали дещо більшу частку взаємодії генотип–середовище (85,58%) порівняно з AMMI моделлю (80,9%). Кореляційний аналіз виявив, що середня врожайність (Mean) мала вищесередній зв’язок як з максимальним (Max) (r = 0,69), так і мінімальним (Mіn) (r = 0,72) її значеннями. Сильну позитивну кореляцію Mean виявлено з парамет­рами: СЦГі (r = 0,88), Hom (r = 0,86), Sc (r = 0,82). Дуже сильний негативний зв’язок Mean відзначено з Pi (r = -0,96). Для Max середній негативний зв’язок спостерігали лише з Pi (r = -0,60). Mіn сильно корелювала з Sc (r = 0,96), СЦГі (r = 0,87), Hom (r = 0,84). Негативну сильну кореляцію відзначено Min з Sgi (r = -0,86). Між деякими показниками виявлено зв’язок від функціонального позитивного: δ2CAЗi і Кgi (r = 1,00), Wi і Lgi (r = 0,98), СЦГі і Hom (r = 0,98), СЦГі і Sc (r = 0,96), S2di і Wi (r = 0,96), Wi і ASV (r = 0,94), Sc і Hom (r = 0,94), δ2CAЗi і bi (r = 0,93), S2di і ASV (r = 0,93) до сильного негативного: Sgi іСЦГі (r = -0,94), Sgi і Sc(r = -0,92), Sgi і Hom (r = -0,91), Pi і СЦГі (r = -0,83), Pi і Sc (r = -0,80), Pi і Hom (r = -0,79). Висновки. Системна порівняльна оцінка статистичними і графічними підходами свідчить, що внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016–2017 рр. сорти ячменю ярого ‘Віраж’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Мирний’, ‘МІП Салют’, ‘МІП Сотник’, ‘МІП Азарт’, ‘МІП Богун’ переважають створені на попередніх етапах селекційної роботи сорти як за продуктивним, так і адаптивним потенціалом. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-06-26 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/134766 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 2 (2018); 190-202 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 2 (2018); 190-202 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 2 (2018); 190-202 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/134766/133386 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/134767 2018-07-12T09:39:32Z 2312-749X:BaSP

The economic value of parthenocarpic hyb­rids of gherkin-type cucumber in the conditions of protected ground growing during the spring-summer period Хозяйственная ценность партенокарпических гиб­ридов огурца корнишонного типа в условиях защищенного грунта весенне-летнего культурооборота Господарська цінність партенокарпічних гібридів огірка корнішонного типу в умовах захищеного ґрунту весняно-літньої культурозміни Сергієнко, О. В. Радченко, Л. О. Солодовник, Л. Д. Cucumis sativus L. гібриди F1 корнішон партенокарпія господарсько-цінні ознаки урожайність 635.63 631.527 Cucumis sativus L. гибриды F1 корнишон партенокарпия хозяйственно-ценные признаки урожайность 635.63 631.527 Cucumis sativus L. hybrids F1 gherkin-type cucumber parthenocarpia economic and valuable signs yield capacity 635.63 631.527 Purpose. To determine the best parthenocarpic cucumber hybrids of gherkin-type by the level of economic value in the conditions of protected ground during the spring-summer period. Methods. During the years 2015–2017, in the conditions of greenhouse (protected ground) a comprehensive evaluation of 18 genotypes of cucumbers selected at the Institute of Vegetable and Melon of the National Academy of Sciences of Ukraine was implemented. Plant materials were obtained as a result of artificial hybridization of breeding cucumbers during the previous years. Characteristics of domestic hybrid ‘Nadiia F1’ served as a standard (refe­rence) set of economic indicators. Results. According to the results of the evaluation seven F1 hybrids were selected as a group of valuable economic characteristics among the promising genotypes. The samples of parthenocarpic type (58.7–79.5%), of early maturing (from mass germination to the beginning of the fruiting – 51–53 days) with the female type of flowering (80–100%) and the bouquet arrangement of female flowers (by 3–5) were distinguished. The period of fruiting is about 40–45 days. The total yield of these hyb­rids ranges from 16.2 to 21.2 kg/m2 (5–37% more compared to standard figures), with the product marketability 82–90%. The average weight of the commercial unit was 91–100 g (standard – 88 g). F1 hybrids are resistant to root rot and relatively resistant to mildew. Tasting score of fresh fruits – 4.6–4.9 points, canned – 4.4–4.5 points. According to the study of heterosis level of genotypes on the basis of ‘parthenocarpia’ index, four hybrids have shown a positive over-domination. On the basis of ‘yield’ index, three hybrids had a positive super-domination with the effect of hete­rosis 126–142%. Five hybrids have shown negative dominance and negative over-domination that determines their early maturity. Positive domination and over-domination with the effect of heterosis 101–113% were peculiar to five hybrids according to ‘merchantability’ index. Conclusions. As a result of selection the new competitive parthenocarpic genotypes of gherkin-type cucumber were created for greenhouse (protected ground) growing during the spring-summer period. New cucumber hybrids will be tested in the previous and competitive variety tests and the best samples will be sent to qualification examination. Цель. Определить лучшие партенокарпические гибриды корнишонного типа по уровню проявления хозяйственно-ценных признаков в условиях защищенного грунта весенне-летней культуросмены. Методы. В течение 2015–2017 гг. в условиях защищенного грунта пленочных теплиц проведено комплексное оценивание 18 генотипов огурца селекции Института овощеводства и бахчеводства НААН Украины, полученных путем искусственной гибридизации селекционного материала в предыдущие годы. В качестве стандарта использовали отечественный гибрид ‘Надежда F1’. Результаты. По результатам оценивания по комплексу хозяйственно-ценных признаков среди перспективных генотипов было отобрано семь гибридов F1. Выделенные образцы партенокарпического типа (58,7–79,5%), скороспелые (от массовых всходов до начала плодоношения – 51–53 суток) с женским типом цветения (80–100%) и букетным расположением женских цветков (по 3–5). Период плодоношения – 40–45 суток. Общая урожайность этих гибридов составляет от 16,2 до 21,2 кг/м2 (превышение стандарта на 5–37%) с товарностью плодов 82–90%. Средняя масса товарного плода – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гибриды F1 устойчивые к корневым гнилям и относительно устойчивые к ложной мучнистой росе. Дегустационная оценка свежих плодов – 4,6–4,9 балла, консервированных – 4,4–4,5 балла. По данным исследования уровня гетерозиса генотипов по признаку ‘партенокарпия’ четыре гибрида проявили положительное сверхдоминирование. Три гибрида имели положительное сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 126–142% по признаку ‘урожайность’. По признаку ‘скороспелость’ пять гибридов проявили отрицательное доминирование и сверхдоминирование. Положительное доминирование и сверхдоминирование с эффектом гетерозиса 101–113% получено у пяти гибридов по признаку ‘товарность’. Выводы. В результате селекционной работы созданы новые конкурентоспособные партенокарпические генотипы огурца корнишонного типа для выращивания в защищенном грунте пленочных теплиц весенне-летней культуросмены. Новые гибриды огурца пройдут проверку в предварительном и конкурсном сортоиспытании, по результатам которых лучшие из них будут переданы на квалификационную экспертизу. Мета. Визначити кращі партенокарпічні гібриди корнішонного типу за рівнем прояву господарсько-цінних ознак в умовах захищеного грунту весняно-літньої культурозміни. Методи. Протягом 2015–2017 рр. в умовах захищеного ґрунту плівкових теплиць проведено комплексне оцінювання 18 генотипів огірка селекції Інституту овочівництва та баштанництва НААН України, отриманих шляхом штучної гібридизації селекційного матеріалу в попередні роки. Стандартом слугував вітчизняний гібрид ‘Надія F1’. Результати. За результатами оцінювання за комплексом господарсько-цінних ознак серед перспективних генотипів було відібрано сім гібридів F1. Виділені зразки партенокарпічного типу (58,7–79,5%), скоростиглі (від масових сходів до початку плодоношення – 51–53 доби) з жіночим типом цвітіння (80–100%) та букетним розташуванням жіночих квіток (по 3–5). Період плодоношення – 40–45 діб. Загальна врожайність цих гібридів становить від 16,2 до 21,2 кг/м2 (перевищення стандарту на 5–37%) з товарністю плодів 82–90%. Середня маса товарного плоду – 91–100 г (стандарт – 88 г). Гібриди F1 стійкі проти кореневих гнилей та відносно стійкі проти несправжньої борошнистої роси. Дегустаційна оцінка свіжих плодів – 4,6–4,9 бала, консервованих – 4,4–4,5 бала. За даними дослідження рівня гетерозису генотипів за ознакою ‘партенокарпія’ чотири гібриди виявили позитивне наддомінування. За ознакою ‘врожайність’ три гібриди мали позитивне наддомінування з ефектом гетерозису 126–142%. За ознакою ‘скоростиглість’ п’ять гібридів виявили негативне домінування та наддомінування. Позитивне домінування та наддомінування з ефектом гетерозису 101–113% отримано в п’яти гібридів за ознакою ‘товарність’. Висновки. У результаті селекційної роботи створено нові конкурентноздатні партенокарпічні генотипи огірка корнішонного типу для вирощування в захищеному грунті плівкових теплиць весняно-літньої культурозміни. Нові гібриди огірка ще пройдуть перевірку в попередньому та конкурсному сортовипробуванні, за результатами яких кращі з них будуть передані на кваліфікаційну експертизу. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-06-26 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/134767 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 2 (2018); 203-208 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 2 (2018); 203-208 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 2 (2018); 203-208 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/134767/133387 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/134770 2018-07-03T11:32:39Z 2312-749X:BaSP

Adaptive capacity of winter wheat varieties and breeding material under the conditions of the South Steppe Адаптивная способность сортов и селекционного материала пшеницы озимой в условиях Южной Степи Адаптивна здатність сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої в умовах Південного Степу Базалій, Г. Г. Усик, Л. О. селекція урожайність якість стійкість 631.52 633 114(477.72) селекция урожайность качество устойчивость 631.52 633 114(477.72) breeding yield quality stability 631.52 633 114(477.72) Purpose. To study the adaptive signs of varieties and breeding material of winter wheat developed at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. Field, laboratory (determination of the water-holding capacity of leaves at major phenological stages), structural analysis, drought tolerance estimation (the method is based on the seed ability to germinate in sugar solution with high osmotic pressure), qua­lity analysis, and statistical analysis. Results. Having a high-yiel­­ding potential, modern varieties of winter wheat realize only 45–50% of their yield potential as their adaptability is still insufficient to ensure guaranteed stable yield. Therefore, to create highly adaptive varieties and to search me­thods of evaluating breeding material in terms of adaptability remains a challenge for modern practical breeding. Among the studied in rainfed conditions winter wheat varieties of the Institute of Irrigated Agriculture which are adaptable in terms of plant height and yield, there is a genetically determined difference between drought-resistant genotypes, which makes it possible to select the best of them. These genotypes are 80–90 cm tall, they ensure a yield potential of 10.5 t/ha and the following quality indicators of grain: protein content 14%, sedimentation 55–75 ml, kernel hardness 95%, gluten content 32%, gluten quality I–II group Conclusions. The research on the drought and heat resistance of winter wheat carried out in the most important ontogenetic periods against two backgrounds – irrigated and rainfed – in conditions of climate change of the steppe zone served a basis for new breeding material and varie­ties. The Institute of Irrigated Agriculture’s varieties that have complex adaptive capacity have passed state variety examination and recognized as suitable for introduction in the farms in the South of Ukraine. Цель. Изучить адаптивные признаки сортов и селекционного материала озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН Украины. Методы. Полевые, лабораторные – определение водоудерживающей способности листьев в важные фенологические фазы; структурный анализ; оценивание засухоустойчивости: методика основана способности семян сортов прорастать в растворах сахара с высоким осмотическим давлением; анализы качества; статистический анализ. Результаты. Современные сорта пшеницы озимой, имея высокий показатель потенциальной урожайности, в производственных условиях реализуют его на 45–50%, пос­кольку их уровень адаптивности еще недостаточен для обеспечения гарантированно стабильных урожаев. Поэтому создание сортов с высоким адаптивным потенциалом, а также поиск путей оценки селекционного материала по этому показателю остается важной задачей современной практической селекции. Среди изученных в условиях без орошения сортов озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН, адаптивных по признакам высоты растений и урожайности, существует генетически обусловленная разница между засухоустойчивыми образцами, что позволяет выделять лучшие из них. Это сортообразцы высотой 80–90 см с урожайным потенциалом 10,5 т/га и показателями качества зерна: содержание белка – 14%, седиментация – 55–75 мл, стекловидность – 95%, количество клейковины – 32%, качество клейковины – I–II группа. Выводы. В основу созданного нового селекционного материала и сортов положены результаты исследований по засухо- и жаростойкости растений озимой пшеницы, проведенные в важнейшие периоды их онтогенеза на двух фонах (орошение – при надежной влагообеспеченности и без него – при недостатке влаги) в условиях изменений климата степной зоны. Сорта Института орошаемого земледелия НААН с комплексной адаптивной способностью прошли государственное сортоиспытание и пригодны для внед­рения в производстве хозяйств Юга Украины. Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-06-26 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/134770 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 2 (2018); 183-189 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 2 (2018); 183-189 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 2 (2018); 183-189 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/134770/133385 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/145287 2018-10-28T18:13:31Z 2312-749X:BaSP

Combining ability of the new genetic plasma Iodent during the maize hybrids’ selection for Steppe zone of Ukraine Комбинационая способность нового исходного материала генетической плазмы Iodent при селекции гибридов кукурузы для степной зоны Украины Комбінаційна здатність нового вихідного матеріалу генетичної плазми Iodent за селекції гібридів кукурудзи для степової зони України Абельмасов, О. В. Ільченко, Л. А. corn self-pollinated families Iodent General Combining Ability (GCA) testcrosses 633.15 631.526.322 кукуруза самоопылёные семьи Iodent общая комбинационная способность тесткросы 633.15 631.526.322 кукурудза самозапилені сім’ї генетична плазма Iodent загальна комбінаційна здатність тесткроси 633.15 631.526.322 Purpose is to create and evaluate the combining ability of the new output material of sodent plasma at the outlet of maize hybrids’ selection for steppe zone of Ukraine.Metods. Field, matematical and statistical.Results. In our study one of the main selection criteria was the evaluation of combining ability of the new output material by the main economic characteristics, which is of great importance for selection process assessment. The results of the evaluation of self-pollinated families S5 and S6 of sister hybrids created by crossing the early-maturing constant lines of the genetic plasma Iodent FAO 180–250 selection of the R&D Institute of Grain Crops of NAAS: ‘DK714/195’, ‘DK744’, ‘DK555’, ‘DK237’, ‘DK216’, ‘DK213’, ‘DK1274’ and ‘DK234’ were represented. It was shown the dynamics of the best self-pollinated families’ selection and the relations between the different genotypes’ reaction on growing conditions and the genetic origin of the output material were analyzed too. On the base of analysis of the yields of testcrosses, created with the best self-pollinated families, the hybrids with significantly higher crop standards were selected, with the less harvest corn moisture. For the economic evaluation of testcrosses, the yield index has been determined as the relation between the corn yield and corn harvest moisture. For the best testcrosses it was within 0.60–0.68 while the yield index value for the hybrids of standards was within 0.34–0.45.Conclusions. The early self-pollinated families S6 (DK744 ´ DK216)211111, (DK744 ´ DK213)111211 and (DK744 ´ DK555)112111 with higher estimated GCA effect on the basis of “grain yield” in comparison with the line standard ‘DK744’, were selected. It was determined the dependence of the GCA level of self-pollinated families on the genotype of the source lines, on the basis of which they were created. In particular, the most of the best self-pollinated S6 families include ‘DK744’ and ‘DK555’ lines Цель. Создание и оценка за комбинационной способностью нового исходного материала плазмы Iodent при селекции гибридов кукурузы для условий степной зоны Украины.Методы. Полевой, математико-статистический.Результаты. Одним из основных критериев отбора была оценка комбинационной способности нового исходного материала по основным хозяйственно-ценным приз­накам, что имеет большое значение в селекционной характеристике полученных самоопылённых семей S5–6. Приведены результаты оценки самоопылённых семей S5 и S6, полученных на основе сестринских гибридов, созданных при скрещивании раннеспелых константных линий генетической плазмы Iodent ФАО 180–250 селекции ГУ Институт зерновых культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ и ‘ДК234’. Показана динамика отбора лучших самоопылённых семей и отмечена закономерность, связанная с различной реакцией генотипов на условия выращивания и генетическим происхождением исходного материала. В результате анализа урожайности тесткросов, созданных с участием лучших самоопылёных семей, отобраны гибриды, существенно превысившие по этому показателю стандарты при меньшей уборочной влажности зерна. Для хозяйственной оценки тесткросов определено индекс урожайности по отношению урожайности зерна к его уборочной влажности. У лучших тесткросов он составил от 0,60 до 0,68, тогда как у гибридов-стандартов – 0,34–0,45.Выводы. Выделено раннеспелые самоопылёные семьи S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 и (ДК744 ´ ДК555)112111 с более высокими оценками эффектов общей комбинационной способности (ОКС) по признаку «урожайность зерна» в сравнении с линией-стандартом ‘ДК744’. Определена зависимость уровня ОКС самоопылёных семей от генотипа исходных линий, на основе которых они были созданы. Большинство лучших самоопылёных семей S6 имели в своем составе линии ‘ДК744’ и ‘ДК555’. Мета. Створити та оцінити за комбінаційною здатністю новий вихідний матеріал плазми Iodent під час селекції гібридів кукурудзи для умов степової зони України.Методи. Польовий, математико-статистичний.Результати. Одним із основних критеріїв добору було оцінювання комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу за основними господарсько-цінними ознаками, що має вагоме значення в селекційній характеристиці отриманих самозапилених сімей S5–6. Наведено результати оцінювання самозапилених сімей S5 та S6, отриманих на основі сестринських гібридів, створених за схрещування ранньостиглих константних ліній генетичної плазми Iodent ФАО 180–250 селекції Інституту зернових культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ та ‘ДК234’. Показано динаміку добору кращих самозапилених сімей та відзначено закономірність, яка пов’язана з різною реакцією генотипів на умови вирощування і генетичним походженням вихідного матеріалу. За результатами аналізу врожайності тесткросів, створених за участі кращих самозапилених сімей, дібрано гібриди, які істотно перевищили за цим показником стандарти за нижчої збиральної вологості зерна. Для господарської оцінки тесткросів визначено індекс урожайності за відношенням урожайності зерна до його збиральної вологості. У кращих тесткросів він становив від 0,60 до 0,68, тоді як у гібридів-стандартів – від 0,34 до 0,45.Висновки. Виділено скоростиглі самозапилені сім’ї S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 та (ДК744 ´ ДК555)112111 з вищими оцінками ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за ознакою «урожайність зерна» порівняно з лінією-стандартом ‘ДК744’. Визначено залежність рівня ЗКЗ самозапилених сімей від генотипу вихідних ліній, на основі яких вони були створені. Більшість кращих самозапилених сімей S6 мали у своєму складі лінії ‘ДК744’ та ‘ДК555’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/145287 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 3 (2018); 262-269 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 3 (2018); 262-269 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 3 (2018); 262-269 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/145287/143889 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/145289 2018-10-28T18:13:31Z 2312-749X:BaSP

Sources of complex resistance of winter wheat (Triticum aestivum L.) for adaptive breeding Источники комплексной устойчивости пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) в селекции на адаптивность Джерела комплексної стійкості пшениці озимої (Triticum aestivum L.) у селекції на адаптивність Хоменко, Л. О. Сандецька, Н. В. Triticum aestivum L. сорти посухостійкість жаростійкість збудники хвороб джерела комплексної стійкості 633.11 632.931.21 632.03 Triticum aestivum. сорта засухо­устойчивость жаростойкость возбудители болезней источники комплексной устойчивости 633.11 632.931.21 632.03 Triticum aestivum L. varieties drought resistance heat resistance pathogens sources of complex resistance 633.11 632.931.21 632.03 Purpose. To study the complex resistance of winter wheat collection using productivity index – total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens – powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat varieties were divided into 3 groups according to the level of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight within 3.1–4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank ‘medium-resistant’ – 25.0%, at the rank ‘higher than medium-resistant’ – 17.9% and ‘highly resistant’ – 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of ‘medium heat resistant’ and the ‘heat resistant’ – 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank ‘higher than medium resistant’ – 43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53–82 %. Conclusions. The sources of complex resistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified – ‘Natalka’, ‘Pereiaslavka’, ‘Podolianka’, ‘Darynka Kyivska’, ‘Zbruch’, ‘Kyivska ostysta’, ‘Smuh­lianka’, ‘Snihurka’ and ‘Favorytka’ varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat. Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала.Методы. Лабораторный, полевой, статистический.Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) НАН Украины (киевской), 19% – южных регионов Украины (южная селекция) и 42% – иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет – 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1–4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости – 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу – 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней – 53–82%.Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ и ‘Фаворитка’. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу.Методи. Лабораторний, польовий, статистичний.Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%.Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/145289 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 3 (2018); 270-276 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 3 (2018); 270-276 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 3 (2018); 270-276 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/145289/143890 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/151894 2019-01-16T12:53:24Z 2312-749X:BaSP

Statistical and AMMI evaluation of stability of spring barley breeding lines in multi-environment trials Статистическая и AMMI оценка стабильности селекционных линий ячменя ярового в многосредовых испытаниях Статистична та AMMI оцінка стабільності селекційних ліній ячменю ярого в багатосередовищних випробуваннях Гудзенко, В. М. Демидов, О. А. Поліщук, Т. П. Сардак, М. О. Іщенко, В. А. ячмінь ярий селекційні лінії багатосередовищні випробування взаємодія генотип–середовище врожайність стабільність AMMI 633.16 631.527 574 ячмень селекционные линии многосредовые испытания взаимодействие генотип–среда урожайность стабильность AMMI 633.16 631.527 574 barley breeding lines multi-environment trials genotype–environment interaction yield performance stability AMMI 633.16 631.527 574 Purpose. Evaluate the genotype–environment interaction and identify the spring barley breeding lines with a combination of yield performance and stability in the multi-environment trials. Methods. Twelve barley breeding lines and standard variety ‘Vzirets’ were tested in three different ecological zones of Ukraine: Central Forest-Steppe, Polissia and Northern Steppe. To characterize the genotype–environment interaction and differentiate of breeding lines for yield and adaptability, a number of the most used methods were applied: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); A. V. Kilchevskiy, L. V. Khotyleva (1985); V. V. Khangildin, N. A. Litvinenko (1981); J. L. Purchase et al. (2000). Graphical analysis was performed with the AMMI model. Results. The high variation in the yield performance of spring barley breeding lines was revealed, which was determined both by the ecological and the weather conditions of the years of the research. The ANOVA revealed reliable contributions from all three source of the variation: genotype, environment and genotype–environment interaction. The part of influence for environment was the highest – 93.17%. The correlation between yield and individual stability indices was determined. Some indices estimated the stability only, without considering yield level. Other indices were related with the mean yield, with the maximum or minimum its limits. The breeding lines ‘Nutans 5152’, ‘Nutans 4982’, ‘Nutans 5069’ and ‘Nutans 5093’ with the optimal combination of yield performance and stability were identified. These breeding lines were transmitted to the Ukrainian Institute of Plant Varieties Examination for the qualification examination as new spring barley varieties ‘MIP Sharm’, ‘MIP Deviz’, ‘MIP Tytul’ and ‘MIP Zakhysnyk’, res­pectively. A number of breeding lines can be used in hybridization as a source of high adaptive potential for the suitable environmental conditions: Polissia – ‘Nutans 5061’, Polissia and Forest-Steppe – ‘Nutans 5081’ and ‘Nutans 4966’, Nor­thern Steppe – ‘Deficiens 5145’. Conclusions. Conducting multi-environment trials and processing experimental data in combination with statistical indices and AMMI promotes an in-depth assessment of the genotype–environment inte­raction and the identification the best of the best genotypes at the final stages of breeding process. Цель. Оценить взаимодействие генотип–среда и выделить селекционные линии ячменя ярового с сочетанием потенциала урожайности и стабильности в многосредовых испытаниях. Методы. Двенадцать селекционных линий ячменя ярового и стандарт сорт ‘Взірець’ исследовали в трех различных экологических зонах Украины: Центральная Лесостепь, Полесье и Северная Степь. Для характеристики взаимодействия генотип–среда и дифференциации селекционных линий по урожайности и стабильности использовали ряд наиболее распространенных подходов: S. A. Eber­hart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылёва (1985); В. В. Хангильдин, Н. А. Литвиненко (1981);J. L. Purchase et al. (2000). Графический анализ проводили с использованием AMMI модели. Результаты. Обнаружена сильная изменчивость урожайности селекционных линий, которая обусловливалась как экологическими, так и погодными условиями лет исследований. С помощью дисперсионного анализа обнаружены достоверные вклады в вариацию генотипа, среды и их взаимодействия. Доля условий среды существенно преобладала – 93,17%. Определена корреляция между урожайностью и показателями стабильности. Ряд параметров оценивает только стабильность без учета уровня урожайности. Другие параметры довольно сильно связаны со средним уровнем урожайности, максимальным или минимальным её значением. Выделены селекционные линии ‘Нутанс 5152’, ‘Нутанс 4982’, ‘Нутанс 5069’ и ‘Нутанс 5093’ с оптимальным сочетанием потенциала урожайности и стабильности. Данные линии переданы в Украинский институт экспертизы сортов растений для проведения квалификационной экспертизы как новые сорта ячменя ярового ‘МІП Шарм’, ‘МІП Девіз’, ‘МІП Титул’ и ‘МІП Захисник’ соответственно. Ряд селекционных линий могут быть использованы в гибридизации как источники повышенного адаптивного потенциала для соответствующих экологических условий: Полесье – ‘Нутанс 5061’, Полесья и Лесостепи – ‘Нутанс 5081’ и ‘Нутанс 4966’, Северной Степи – ‘Дефіцієнс 5145’. Выводы. Проведение многосредовых экологических испытаний и анализ экспериментальных данных в сочетании со статистическими показателями и AMMI способствуют углубленной оценке взаимодействия генотип–среда и выделению лучших из лучших генотипов на завершающих этапах селекционной работы. Мета. Оцінити взаємодію генотип–середовище та виділити селекційні лінії ячменю ярого з поєднанням потенціалу врожайності та стабільності в багатосередовищних випробуваннях. Методи. Дванадцять селекційних ліній ячменю ярого і стандарт сорт ‘Взірець’ досліджували у трьох різних екологічних зонах України: Центральний Лісостеп, Полісся та Північний Степ. Для характеристики взаємодії генотип–середовище та диференціації селекційних ліній за врожайністю і стабільністю використали низку найбільш поширених підходів: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кільчевський, Л. В. Хотильова (1985); В. В. Хангільдин, М. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchaseetal. (2000). Графічний аналіз проводили з використанням AMMI моделі. Результати. Виявлена сильна мінливість врожайності селекційних ліній, яка зумовлювалась як екологічними, так і погодними умовами років досліджень. Дисперсійним аналізом виявлено достовірні вклади у варіацію генотипу, середовища та їх взаємодії. Частка умов середовища суттєво переважала інші – 93,17%. Визначена кореляція між врожайністю та окремими показниками стабільності. Низка параметрів оцінює тільки стабільність без урахування рівня врожайності. Інші параметри досить сильно пов’язані з середнім рівнем врожайності, або максимальним чи мінімальним її значенням. Виділені селекційні лінії ‘Нутанс 5152’, ‘Нутанс 4982’, ‘Нутанс 5069’ та ‘Нутанс 5093’ з оптимальнішим поєднанням потенціалу врожайності та стабільності. Дані лінії передані до Українського інституту експертизи сортів рослин для проведення кваліфікаційної експертизи як нові сорти ячменю ярого ‘МІП Шарм’, ‘МІП Девіз’, ‘МІП Титул’ та ‘МІП Захисник’, відповідно. Низка селекційних ліній може бути використана в гібридизації як джерело підвищеного адаптивного потенціалу для відповідних екологічних умов: Полісся – ‘Нутанс 5061’, Полісся та Лісостепу – ‘Нутанс 5081’ та ‘Нутанс 4966’, Північного Степу – ‘Дефіцієнс 5145’. Висновки. Проведення багатосередовищних екологічних випробувань та аналіз експериментальних даних поєднуючи статистичні показники і AMMI сприяє поглибленій оцінці взаємодії генотип–середовище та виділенню кращих з кращих генотипів на завершальних етапах селекційної роботи. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-12-19 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/151894 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 4 (2018); 347-357 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 4 (2018); 347-357 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 4 (2018); 347-357 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/151894/152709 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/151895 2019-02-14T13:53:41Z 2312-749X:BaSP

Results of the introduction and selection of Nepeta mussinii (Lamiaceae) in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine Результаты интродукции и селекции Nepeta mussinii (Lamiaceae) в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины Результати інтродукції та селекції Nepeta mussinii (Lamiaceae) у Національному ботанічному саду імeні М. М. Гришка НАН України Ковтун-Водяницька, С. М. Рахметов, Д. Б. колекціонування ефіроносів інтродукційно-селекційний процес новий сорт Nepeta mussinii 633.81 631.527.3 коллекционирование эфироносов интродукционно-селекционный процесс новый сорт Nepeta mussinii 633.81 631.527.3 ollecting essential oil plants introduction and selection process new cultivar Nepeta mussinii 633.81 631.527.3 Purpose. Create a collection fund and highly adaptive cultivar of the little common plant Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), suitable for growing in the Forest-Steppe of Ukraine and using as an essential oil, medicinal, food and decorative culture. Methods. Common methods in the introduction of plants in the study of generic complexes and multiple individual selection, which is involved in the selection process. Results. The results of the use of essential oil plants after successful introduction in the conditions of the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBS) on the example of a species of foreign flora N. mussinii, which today is an unconventional plant in Ukraine. The key stages of the complex scientific and applied research of the plant, from mobilization and accumulation of collection material, through introduction tests and selection process to the creation of high quality material and its use in applied innovative developments are shown. On the basis of studies conducted in the period of 2005–2018 in Ukraine, the Methodology for the examination of cultivars N. mussinii for distinctness, uniformity and stability was developed and the domestic cultivar N. mussinii ‘Posviata Meisu’ was created. The article presents the morphological features and technical characteristics of the cultivar, which ensure the recognition of plants among foreign varieties and promote its further multifunctional use – as an essential oil, medicinal, food, decorative culture. Considering the quantitative composition of individual biologically active compounds, the raw materials of plants of this cultivar are used in the recipe of the herbal tea “Rankova uvertiura” (Mor­ning Overture), recommended by the authors of the development as a restorative tonic with an antioxidant effect on the human body. This product is an intellectual development of the NBS. Conclusions. Comprehensive studies of rare ether-oil plants in the NBS have shown that their collection and introduction are a source for further selective and applied use of these plants. The example of N. mussinii demonstrates the stages of work – from the mobilization the original collection material to creating a cultivar and innovative developing. Цель. Сформировать коллекционный фонд и создать высоко адаптивный сорт малораспространенного растения Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), пригодного для выращивания в Лесостепи Украины и использования в качестве эфироносной, лекарственной, пищевой и декоративной культуры. Методы. Общепринятые в интродукции растений при исследовании родовых комплексов и многократный индивидуальный отбор, который задействован в селекционном процессе. Результаты. Представлены результаты использования эфироносных видов растений после успешной интродукции в условиях Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (НБС) на примере вида зарубежной флоры N. mussinii, который на сегодня является нетрадиционным редким растением в Украине. Показано ключевые этапы, которые проходило растение во время комплексного научного и прикладного исследования – от мобилизации и накопления коллекционного материала, через интродукционные испытания и селекционный процесс к созданию сортового материала и его использования в прикладных инновационных разработках. На основании исследований проведенных в течение 2005–2018 годов впервые для условий Украины разработана Методика проведения экспертизы сортов N. mussinii на отличимость, однородность и стабильность и создан отечественный сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. В статье приведены морфологические особенности и технические характеристики сорта, которые обеспечивают узнаваемость растений среди зарубежных сортов и способствуют его дальнейшему полифункциональному использованию – как эфиромасличной, лекарственной, пищевой, декоративной культуры. Учитывая количественный состав отдельных биологически активных соединений сырье растений данного сорта использовано в рецептуре травяного чая «Ранкова увертюра», рекомендованного авторами разработки как общеукреп­ляющее, тонизирующее с антиоксидантным действием на организм человека средство. Данный продукт является интеллектуальной разработкой НБС. Выводы. Комплексные исследования малораспространенных эфиромасличных растений в НБС показали, что их коллекционирование и интродукция служат источником для дальнейшего селекционного и прикладного использования этих растений. На примере N. mussinii продемонстрированы этапы работы – от мобилизации исходного коллекционного материала к созданию сорта и инновационной разработки. Мета. Сформувати колекційний фонд та створити високоадаптивний сорт малопоширеної рослини Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), придатний до вирощування в Лісостепу України та використання як ефіроносної, лікарської, харчової і декоративної культури. Методи. Загальноприйняті в інтродукції рослин при дослідженні родових комплексів та багаторазовий індивідуальний добір, задіяний в селекційному процесі. Результати. Представлено результати використання ефіроносних видів рослин після успішної інтродукції в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на прикладі виду іноземної флори N. mussinii, який на сьогодні є нетрадиційною малопоширеною рослиною в Україні. Окреслено ключові етапи комплексного наукового та прикладного дослідження рослини – від мобілізації і накопичення колекційного матеріалу, через інтродукційні випробування і селекційний процес до створення сортового матеріалу та його використання в прикладних інноваційних розробках. На підставі проведених протягом 2005–2018 років досліджень в умовах України розроблена Методика проведення експертизи сортів N. mussinii на відмінність, однорідність і стабільність та створено вітчизняний сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. У статті наведено морфологічні особливості та технічні характеристики сорту, які забезпечують впізнаваність рослин серед зарубіжних сортів і сприяють його подальшому поліфункціональному використанню – як ефіроолійної, лікарської, харчової, декоративної культури. Враховуючи кількісний склад окремих біологічно активних сполук сировину рослин даного сорту використано в рецептурі трав’яного чаю «Ранкова увертюра», рекомендованого авторами розробки як загальнозміцнюючий, тонізуючий з антиоксидантною дією на організм людини засіб. Даний продукт є інтелектуальною розробкою НБС. Висновки. Комплексні дослідження малопоширених ефіроолійних рослин в НБС показали, що їх колекціонування та інтродукція слугують джерелом для подальшого селекційного та прикладного використання цих рослин. На прикладі N. mussinii продемонстровано етапи роботи – від мобілізації вихідного колекційного матеріалу до створення сорту та інноваційної розробки. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2018-12-19 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/151895 Plant varieties studying and protection; Vol. 14 No. 4 (2018); 358-365 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 14 № 4 (2018); 358-365 Plant Varieties Studying and Protection; Том 14 № 4 (2018); 358-365 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/151895/152710 Авторське право (c) 2018 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/162472 2019-04-19T09:06:15Z 2312-749X:BaSP

Inheritance of wheat head productivity elements in F1 Triticum aestivum L. hybrids created on the basis of cultivars carring wheat-rye translocations 1AL.1RS and 1BL.1RS Наследование элементов продуктивности колоса у гибридов F1 Triticum aestivum L., созданных с участием сортов носителей пшенично-ржаных транслокаций 1AL.1RS и 1BL.1RS Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів носіїв пшенично-житніх транслокацій 1AL.1RS і 1BL.1RS Дубовик, Н. С. Гуменюк, О. В. Кириленко, В. В. Місюра, І. І. Хоменко, Т. М. пшениця м’яка озима сорт гібриди пшенично-житні транслокації елементи продуктивності колоса успадкування гетерозис 633.111.1«324» 631.527.53.2 631.524.84 пшеница мягкая озимая сорт гиб­риды пшенично-ржаные транслокации элементы продуктивности колоса наследование гетерозис 633.111.1«324» 631.527.53.2 631.524.84 soft winter wheat variety hybrids wheat-rye translocations elements of the spike productivity inheritance heterosis 633.111.1«324» 631.527.53.2 631.524.84 Purpose. Investigate the inheritance of the elements of productivity of the main ear-head by hybrids of the first generation of soft winter wheat, obtained from crossing varieties that carry wheat-rye translocations (WRT) 1BL.1RS and 1AL.1RS. Methods. Phenological, biometric, and statistical. Results. The differentiation of the elements of the crop structure between F1 hybrids was revealed. In 2016, based on the results of the analysis of the main ear length of F1 hybrids overdominance was detected in 26.7% of them, partial positive dominance – in 10.0%; by the number of grains: overdominance – in 13.3%, partial positive dominance – in 10.0%; by weight of grains from the main ear: overdominance – 16.7%, partial positive dominance – 3.3%. In 2017, overdominance along the length of the main ear was determined in 36.7% of the first generation hybrids, partial positive dominance – in 10%; by the number of grains: overdominance – 46.7%, partial positive dominance – 6.7%; by weight of grains from the main ear: over-domination – 40.0%, partial positive dominance – 10%. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the length of the main ear and the grain weight of it, hete­rosis was observed in 2016 and 2017; ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) showed good results in combination of the number and weight of grains from the main ear. The combination of two translocations in the wheat genotype can act as an auxiliary genetic background that increases the adaptive properties of the genotype to stressful environmental conditions and provides a high and constant level of grain productivity. Conclusions. A different degree of inheritance of grain product elements in wheat hybrids F1 was revealed. Hybrid combinations F1, which provided overdominance and partial positive dominance of the length, number and weight of grains of the main ear from crossing carrier cultivars carring WRT were identified. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the main ear length and the weight of grains, ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) – in combination of the number and weight of grains from the main ear. Цель. Установить наследование элементов продуктивнос­ти главного колоса гибридами первого поколения пшеницы мягкой озимой, полученных от скрещивания сортов, которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПЖТ) 1ВL.1RS и 1AL.1RS. Методы. Фенологические, биомет­рические и статистические. Результаты. Отмечено дифференциацию элементов структуры урожая между гибридами F1. В 2016 г. по результатам анализа длины главного колоса гибридов F1 сверхдоминирование обнаружили у 26,7% из них, частично положительное доминирование – у 10,0%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 13,3%, частично положительное доминирование – у 10,0%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 16,7%, частичное положительное доминирование – у 3,3%. В 2017 г. по длине главного колоса сверхдоминирование определено у 36,7% гибридов первого поколения, частичное положительное – у 10%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 46,7%, частичное положительное доминирование – у 6,7%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 40,0%, частичное положительное доминирование – у 10%. Селекционно наиболее ценной по сочетанию длины и массы зерен с главного колоса является прямая комбинация скрещивания ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у которой обнаружен гетерозис в 2016 и 2017 гг.; по сочетанию количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівская’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Сочетание двух транслокаций в пшеничном генотипе может выступать как вспомогательный генетический фон, который повышает адаптивные свойства генотипа к стрессовым условиям окружающей среды и обеспечивает высокий и постоянный уровень зерновой продуктивности. Выводы. Выявлено разную степень наследования элементов зерновой продукции у гибридов пшеницы F1. Выделены гибридные комбинации F1, которые обеспечили сверхдоминирование и частичное положительное доминирование длины, количества и веса зерен главного колоса от скрещивания сортов-носителей ПЖТ. Селекционно наиболее ценными генотипами по сочетанию длины главного колоса и массы зерен с него является ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівска’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням дов­жини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS).  Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2019-04-04 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/162472 Plant varieties studying and protection; Vol. 15 No. 1 (2019); 5-12 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 15 № 1 (2019); 5-12 Plant Varieties Studying and Protection; Том 15 № 1 (2019); 5-12 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/162472/163708 Авторське право (c) 2019 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/162475 2019-04-19T09:13:33Z 2312-749X:BaSP

Estimation of the source material for breeding of self-fertile varieties of alfalfa with high seed yield Оценка исходного материала для селекции самофертильных сортов люцерны посевной с высокой урожайностью семян Оцінювання вихідного матеріалу для селекції самофертильних сортів люцерни посівної з високою врожайністю насіння Башкірова, Н. В. Курочка, Н. В. Medicago sativa L. рівень автогамії самозапилення фертильність пилку зав’язування бобів насіннєва продуктивність 576.371 633.31 Medicago sativa L. уровень автогамии самоопыление фертильность пыльцы завязывание бобов семенная продуктивность 576.371 633.31 Medicago sativa L. autogamy level self-pollination pollen fertility pod-set seed productivity 576.371 633.31 Purpose. Obtaining the highly self-fertile samples of alfalfa with a minimal effect of inbreeding depression on seed productivity for the use in the further selective breeding.Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical.Results. The expansion of the area under valuable high-protein perennial crops of alfalfa is limited by the lack of seeds due to the low yield of its modern varieties. In conditions of insufficient numbers of pollinating insects, cross-breeding varieties have low seed yield. Thus, self-fertile varieties may have an increased seed yield, since their plants are able to form seeds by self-pollination. As a result of studying 58 samples of the breeding nursery of alfalfa, among which there were inbred lines of 8–10 generations and hybrids, a high level of their self-fertility was determined. Pollen fertility of most samples ranged from 78.6 to 96.5%, and only eight of them showed a decrease to 63.6–78.0%. Selections for the components of seed productivity allowed us to distinguish samples with the number of flowers in the inflorescence from 22.0 to 36.2 pcs. (standard variety ‘Yaroslavna’ – 26.9 pcs.); with the number of set pods from free pollination – from 13.0 up to 21.0 pcs. (standard variety – 16.5 pcs.). The seed yield varied from 10.17 to 35.63 g/m2, and in the standard variety it was 22.03 g/m2. Conclusions. The level of self-fertility of the studied samples of the breeding nursery of alfalfa was quite high – from 32.6 to 68.1%. This breeding material was obtained from the previously created autogamous forms and selected in terms of the minimum effect of inbreeding depression on seed yield. All the obtained breeding material, among which there are hybrids between highly self-fertile samples and inbred lines, will later be used in the selection process to create alfalfa varieties with high seed yield. Цель. Получить высокосамофертильные образцы люцерны посевной с минимальным воздействием инбредной депрессии на семенную продуктивность для использования в селекционном процессе.Методы. Полевой, лабораторный, математически-статистический.Результаты. Расширение площадей под посевами ценной высокобелковой многолетней культуры люцерны посевной ограничиваеться нехваткой семян из-за низкой урожайности ее современных сортов. В условиях недостаточной численности насекомых-опылителей перекрестноопыляемые сорта имеют низкую семенную продуктивность. Повышенную урожайность семян в таких условиях могут иметь самофертильные сорта, растения которых способны формировать семена от самоопыления. В результате изучения 58 образцов селекционного питомника люцерны, среди которых инбредные линии 8-10-го поколений и гибриды, установлено высокий уровень их самофертильности. Фертильность пыльцы большинства образцов была в пределах от 78,6 до 96,5% и только у восьми из них отмечено ее снижение до 63,6-78,0%. Отборы по компанентам семенной продуктивности позволили выделить образцы с количеством цветков в соцветии от 22,0 до 36,2 шт. (сорт 'Ярославна' - 26,9 шт.); с количеством бобов, которые завязались при свободном опылении, - от 13,0 до 21,0 шт. (сорт-стандарт - 16,5 шт.). Семенная продуктивность образцов изменялась от 10,17 до 35,63 г/м2, у сорта-стандарта - 22,03 г/м2.Выводы. Уровень самофертильности исследованных образцов селекционного питомника люцерны был достаточно высоким - от 32,6 до 68,1%. Этот селекционный материал был получен от созданных ранее автогамных форм и отобран по показателю минимального воздействия инбредной депрессии на урожайность семян. Весь полученный селекционный материал, среди которого есть гибриды между высокосамофертильными образцами и инбредные линии, в дальнейшем будет использован в селекционном процессе для создания сортов люцерны с высокой семенной продуктивностью. Мета. Одержати високосамофертильні зразки люцерни посівної з мінімальною дією інбредної депресії на насіннєву продуктивність для використання в селекційному процесі. Методи. Польовий, лабораторний, математично-статис­тичний. Результати. Розширення площ під посівами цінної високобілкової багаторічної культури люцерни посівної обмежується нестачею насіння через низьку врожайність її сучасних сортів. В умовах недостатньої чисельності комах-запилювачів перехреснозапильні сорти мають низьку насіннєву продуктивність. Підвищену врожайність насіння в таких умовах можуть мати самофертильні сорти, рослини яких здатні формувати насіння від самозапилення. Унаслідок вивчення 58 зразків селекційного розсадника люцерни, серед яких є інбредні лінії 8–10-го поколінь та гібриди, установлено високий рівень їх самофертильності. Фертильність пилку більшості зразків була в межах від 78,6 до 96,5% і тільки у восьми з них відзначено її зниження до 63,6–78,0%. Добори за компонентами насіннєвої продуктивності дали змогу виділити зразки з кількістю квіток у суцвітті від 22,0 до 36,2 шт. (сорт-стандарт ‘Ярославна’ – 26,9 шт.); з кількістю бобів, які зав’язалися за вільного запилення, – від 13,0 до 21,0 шт. (сорт-стандарт – 16,5 шт.). Насіннєва продуктивність зразків змінювалася від 10,17 до 35,63 г/м2, у сорту-стандарту – 22,03 г/м2.Висновки. Рівень самофертильності досліджених зразків селекційного розсадника люцерни був досить високим – від 32,6 до 68,1%. Цей селекційний матеріал було одержано від створених раніше автогамних форм і відібрано за показником мінімальної дії інбредної депресії на врожайність насіння. Весь одержаний селекційний матеріал, серед якого є гібриди між високосамофертильними зразками та інбредні лінії, надалі буде використано в селекційному процесі для створення сортів люцерни з високою насіннєвою продуктивністю. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2019-04-04 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/162475 Plant varieties studying and protection; Vol. 15 No. 1 (2019); 13-17 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 15 № 1 (2019); 13-17 Plant Varieties Studying and Protection; Том 15 № 1 (2019); 13-17 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/162475/163709 Авторське право (c) 2019 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/162477 2019-04-19T10:08:16Z 2312-749X:BaSP

Creation of bread spring wheat breeding material with wheat-rye translocations Создание селекционного материала пшеницы мягкой яровой с пшенично-ржаными транслокациями Створення селекційного матеріалу пшениці м’якої ярої з пшенично-житніми транслокаціями Хоменко, С. О. Власенко, В. А. Чугункова, Т. В. Федоренко, І. В. Березовський, Д. Ю. Данюк, Т. А. spring bread wheat varieties hybridization wheat-rye translocation electrophoresis 633.11 «321» 575.222.74 пшеница мягкая яровая сорта гибридизация пшенично-ржаная транслокация электрофорез 633.11 «321» 575.222.74 пшениця м’яка яра сорти гібридизація пшенично-житня транслокація електрофорез 633.11«321» 575.222.74 Purpose. Creation of bread spring wheat varieties using domestic and foreign varieties as carriers of wheat-rye translocation. Меthods. Field, laboratory, statistical. Results. The creation of varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS is the perspective direction of breeding, which allows to significantly improve the gene pool of bread spring wheat. The paper covers outputs of long-term breeding studies conducted at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (MIW) for obtaining bread wheat varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS. As the initial breeding material varieties and lines of domestic and foreign breeding were used, in particular, the ‘TAM 107’ variety (USA) with wheat-rye translocation 1AL.1RS. During realization of the scientific breeding program, the bread winter wheat variety ‘Ekspromt’ (1AL.1RS), as well as the bread spring wheat varieties ‘Struna myronivska’ (1AL.1RS) and ‘MІP Solomіia’ (1AL.1RS) have been created. As evidenced by the analysis of the spectrum of storage proteins, the varieties ‘Struna myronivska’ and ‘MIP Solomiіa’ contain wheat-rye translocation 1AL.1RS in their genomes. The variety ‘MIP Solomiіa’ inherited it from the variety of bread spring wheat ‘Struna myronivska’. The bread spring wheat new variety ‘MІP Solomiia’ is characterized by high yielding capacity, adaptability, resistance to powdery mildew, fusarium head blight, common bunt and high indices of grain quality. Conclusions. By long-term single crossing foreign varieties and domestic breeding material when using the pedigree method, bread wheat varieties with wheat-rye translocation 1AL.1RS have been created. The bread spring wheat variety ‘MІP Solomiia’ submitted for the State Variety Testing in 2017, is characterized by high yielding capa­city, lodging resistance, low incidence of fungal diseases, resistance to common bunt, adaptability. The presence of wheat-rye translocation in spring wheats varieties of Myronivka breeding ‘Struna myronivska’ and ‘MІP Solomіia’ has been confirmed by analyzing the spectrum of storage proteins during polyacrylamide gel electrophoresis. Цель. Создать сорта пшеницы мягкой яровой при использовании отечественных и зарубежных сортов, носителей пшенично-ржаной транслокации (ПРТ). Методы. Полевые, лабораторные, статистические. Результаты. Перспективным направлением селекции, позволяющим существенно улучшить генофонд пшеницы мягкой яровой, является создание сортов с ПРТ 1АL.1RS. Представлено описание многолетних селекционных исследований, проведенных в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины (МИП), по получению сортов пшеницы мягкой з ПРТ 1АL.1RS. В качестве исходного селекционного материала использовали сорта и линии отечественной и зарубежной селекции, в частности сорт ‘ТАМ 107’ (США) с ПРТ 1АL.1RS. В ходе исполнения научной селекционной программы были созданы сорта пшеницы мягкой озимой ‘Експромт’ (1АL.1RS), мягкой яровой ‘Струна миронівська’ (1АL.1RS) и сорт ‘МІП Соломія’ (1АL.1RS). Как свидетельствуют результаты анализа спектра запасных белков, сор­та ‘Струна миронівська’ и ‘МІП Соломія’ в своих геномах имеют ПРТ 1АL.1RS. ‘МІП Соломія’ унаследовал ее от сорта пшеницы мягкой яровой ‘Струна миронівська’. Новый сорт пшеницы мягкой яровой ‘МІП Соломія’ характеризуется высокой урожайностью, адаптивностью, устойчивостью к мучнистой росе, фузариозу колоса, твердой головне, высокими показателями качества зерна. Выводы. Путем многолетних простых парных скрещиваний иностранных сортов и отечественного селекционного материала с использованием метода педигри созданы сорта пшеницы мягкой с ПРТ 1АL.1RS. Сорт пшеницы мягкой яровой ‘МІП Соломія’, переданный в 2017 р. на Государственное сортоиспытание, характеризуется высокой урожайностью, устойчивостью к полеганию, низким процентом поражения грибными болезнями, устойчивостью к твердой головне, адаптивностью. Наличие пшенично-ржаной транслокации у сортов яровой пшеницы мироновской селекции ‘Струна миронівська’ и ‘МІП Соломія’ подтверждено при помощи анализа спектра запасных белков при электрофорезе в полиакриламидном геле. Мета. Створити сорти пшениці м’якої ярої за використання вітчизняних та іноземних сортів, носіїв пшенично-житньої транслокації (ПЖТ). Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Перспективним напрямом селекції, що дає змогу суттєво поліпшити генофонд пшениці м’якої ярої, є створення сортів із ПЖТ 1АL.1RS. Представлено опис багаторічних селекційних досліджень, проведених у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП), щодо одержання сортів пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Як вихідний селекційний матеріал використовували сорти й лінії вітчизняної та іноземної селекції, зокрема сорт ‘ТАМ 107’ (США) із ПЖТ 1АL.1RS. У процесі виконання наукової селекційної програми створено сорти пшениці м’якої озимої ‘Експромт’ (1АL.1RS), м’якої ярої ‘Струна миронівська’ (1АL.1RS) та ‘МІП Соломія’ (1АL.1RS). Сорти ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’, згідно з результатами аналізу спектра запасних білків, містять у своїх геномах ПЖТ 1АL.1RS. ‘МІП Соломія’ успадкував її від сорту пшениці м’якої ярої ‘Струна миронівська’. Новий сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’ характеризується високою врожайністю, адаптивністю, стійкістю проти борошнистої роси, фузаріозу колоса, твердої сажки, високими показниками якості зерна. Висновки. Шляхом багаторічних простих парних схрещувань іноземних сортів та вітчизняного селекційного матеріалу з використанням методу педігрі створено сорти пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’, переданий у 2017 р. до Державного сортовипробування, характеризується високою врожайністю, стійкістю до вилягання, низьким відсотком ураженості грибними хворобами, стійкістю проти твердої сажки, адаптивністю. Наявність пшенично-житньої транслокації в сортів ярої пшениці миронівської селекції ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’ підтверджено за допомогою аналізу спектра запасних білків за електрофорезу в поліакріламідному гелі. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2019-04-04 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/162477 Plant varieties studying and protection; Vol. 15 No. 1 (2019); 18-23 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 15 № 1 (2019); 18-23 Plant Varieties Studying and Protection; Том 15 № 1 (2019); 18-23 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/162477/163711 Авторське право (c) 2019 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/188553 2020-01-23T12:14:47Z 2312-749X:BaSP

The estimation of corn inbred lines by cold resistance and SSR markers Оценка инбредных линий кукурузы по признаку холодоустойчивости и SSR маркерам Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та SSR маркерами Жемойда, В. Л. Присяжнюк, Л. М. Красновський, С. А. Башкірова, Н. В. Шитікова, Ю. В. Мельник, С. І. self-pollinated maize lines cold resistance SSR markers DNA 631.527 633.15 632.111.6 577.213.7 самоопыленные линии кукурузы холодостойкость SSR маркеры ДНК 631.527 633.15 632.111.6 577.213.7 самозапильні лінії кукурудзи холодостійкість SSR маркери ДНК 631.527 633.15 632.111.6 577.213.7 Purpose. Classification of the source material of maize by the rate of cold resistance, identification of self-pollinated maize lines in laboratory and field conditions by cold resistance and main economically valuable indicators, and their genotyping based on SSR markers.Methods. Field and laboratory methods, molecular genetic analysis.Results. As a result of studies based on the cold test, the ranking of self-pollinated lines of corn on 6 groups was carried out in accordance with the level of their cold resistance. It was revealed that the type of grain does not affect the ranging result, since lines with different types grain belong to the most cold-resistant ones. It was determined that field germination of maize lines varied depending on the sowing period and amounted to 32,1–87,8% at the first (6–6,5 °С), 41,8–88,5% at the second (8–8,5 °С) and 51.1–90.0% at the third (10–10,5 °С) sowing dates. It was determined that self-pollinated lines: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 and FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 and P165 have the best regenerative ability and high germination under conditions of cold germination of seeds and its maintaining relatively to control. Based on the results of field studies, the lines Co 255, HLG 1203, HLG 1238, and Q 170 were identified, in which the germination rate (in percent) was high compared to the control. Based on the assessment of the yield of self-pollinated maize lines, it was determined that they react differently to the sowing dates. As a result of PCR analysis of 13 cold-resistant lines, genetic polymorphism was determined by 5 SSR markers. According to obtained results, the presence of 3 to 7 alleles was revealed. PIC was 0.56–0.86. It was determined that, using the three markers bnlg1129, bnlg1782 and phi064, intralinear polymorphism was detected in the studied lines. The results of the studies allowed to obtain four clusters which reflect the degree of genetic proximity to the studied markers. It was found that lines the Ak 135 and Ak 153 entered the same cluster are the most related and the most distant lines are Co225 and Q 170. The obtained data indicate that the studied maize lines formed clusters according to their origin and some lines according to their cold resistance.Conclusions. According to the results of studies, 7 self-pollinated lines of corn (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243) were indentify. They are valuable sources for breeding to cold resistance. Цель. Классификация исходного материала кукурузы по степени холодоустойчивости, идентификация самоопыленных линий кукурузы в лабораторных и полевых условиях по холодостойкости и основным хозяйственно-ценными показателями и их генотипирование на основе SSR маркеров.Методы. Полевые и лабораторные методы, молекулярно-генетический анализ.Результаты. В результате исследований на основе cold test проведено ранжирование самоопыленных линий кукурузы в соответствии с уровнем их холодоустойчивости. Установлено, что на результат ранжирования не влияет тип зерна, поскольку к наиболее холодостойким принадлежат линии с различным типом зерна. Определено, что полевая всхожесть линий кукурузы варьировала в зависимости от срока посева и составила 32,1–87,8% при первом (6–6,5 °С) сроке посева, 41,8–88,5% – при втором (8–8,5 °С) и 51,1–90,0% – при третьем (10–10,5 °С). Установлено, что самоопылённые линии: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 и FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 и P165 имеют лучшую регенеративную способность и высокую всхожесть в условиях холодного проращивания семян и ее сохранение относительно контроля. По результатам полевых исследований выделены линии Co 255, HLG 1203, HLG 1238 и Q 170, в которых были отмечены высокие показатели процента сохранения всхожести по сравнению с контролем. По показателям урожайности самоопыленных линий кукурузы определено, что они по-разному реагируют на сроки посева. В результате ПЦР анализа 13 холодостойких линий определен генетический полиморфизм по 5 SSR маркерам. Согласно полученным результатам установлено наличие от 3 до 7 аллелей. Индекс полиморфности локуса (РІС) составил 0,56–0,86. Определено, что по трем маркерами bnlg1129, bnlg1782 и phi064 в исследуемых линиях был обнаружен внутрилинейный полиморфизм. Результаты исследований позволили определить четыре кластера, которые отражают степень генетической близости по исследуемым маркерам. Установлено, что линии Ak 135 и Ak 153, которые вошли в один кластер, являются наиболее родственными, а наиболее удаленными – Со225 и Q 170. Полученные данные свидетельствуют, что исследуемые линии кукурузы сформировали кластеры в соответствии с их происхождением и некоторые – в соответствии с их холодоустойчивостью.Выводы. По результатам исследований выделено 7 самоопыленных линий кукурузы (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), которые являются ценными источниками при селекции на холодоустойчивость. Мета. Класифікація вихідного матеріалу кукурудзи за ступенем холодостійкості, ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи в лабораторних і польових умовах за холодостійкістю та основними господарсько-цінними показниками та їхнє генотипування на основі SSR маркерів.Методи. Польові та лабораторні методи, молекулярно-генетичний аналіз.Результати. У результаті досліджень на основі cold test проведено ранжування самозапилених ліній кукурудзи за рівнем холодостійкості. Встановлено, що на результати  ранжування не впливає тип зерна, оскільки до найбільш холодостійких належать лінії з різним типом зерна. Визначено, що польова схожість ліній кукурудзи варіювала залежно від строку сівби та становила 32,1–87,8% за першого (6–6,5 °С) строку сівби, 41,8–88,5% – за другого (8–8,5 °С) та 51,1–90,0% – за третього (10–10,5 °С). Встановлено, що самозапилені лінії: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 та FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 та P165 мають найкращу регенеративну здатність та найвищу схожість за холодного пророщування насіння та її збереження відносно контролю. За показниками урожайності самозапилених ліній визначено, що вони по різному реагують на строки сівби. Визначений генетичний поліморфізм холодостійких ліній за 5 SSR маркерами. Відповідно до отриманих результатів встановлено наявність від 3 до 7 алелів. Індекс поліморфності локусу (РІС) склав 0,56–0,86. За трьома маркерами – bnlg1129, bnlg1782 та phi064 у досліджуваних ліній було виявлено внутрішньолінійний поліморфізм. Результати досліджень дозволили визначити 4 кластери, які відобразили ступінь генетичної близькості за досліджуваними маркерами. Встановлено, що лінії Ak 135 та Ak 153, які увійшли в один кластер є найбільш спорідненими, а найбільш віддаленими – Со225 та Q 170. Отримані дані свідчать, що досліджувані лінії кукурудзи сформували кластери відповідно до їхнього походження і деякі – відповідно до їхньої холодостійкості.Висновки. За результатами досліджень виділено 7 самозапилених ліній кукурудзи (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), які є цінним вихідним матеріалом у селекції на холодостійкість. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2019-12-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/188553 Plant varieties studying and protection; Vol. 15 No. 4 (2019); 372-381 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 15 № 4 (2019); 372-381 Plant Varieties Studying and Protection; Том 15 № 4 (2019); 372-381 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/188553/190304 Авторське право (c) 2019 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/201018 2020-05-27T12:48:39Z 2312-749X:BaSP

Evaluation of the source breeding material of winter triticale by the main signs of suitability for processing into bioethanol Оценка исходного селекционного материала тритикале озимого по основным признакам пригодности к переработке на биоэтанол Оцінка вихідного селекційного матеріалу тритикале озимого за основними ознаками придатності до переробки на біоетанол Левченко, О. С. Стариченко, В. М. урожайность содержание белка и крахмала корреляция размер крахмальных гранул Triticosecale Witt 631.527 631.1 633.112.9 yield protein and starch content correlation size of starch granules Triticosecale Witt 631.527 631.1 633.112.9 врожайність уміст білка і крохмалю кореляція розмір крохмальних гранул Triticosecale Witt 631.527 631.1 633.112.9 Purpose. To analyze collection samples by yield, protein and starch content in grain, its granulometric composition and highlight valuable sources for creating varieties sui­table for bioethanol processing.Methods. To assess the collection material, field, laboratory, measurement and weight, mathematical and statistical research methods were used.  The analysis of chemical quality indicators of triticale grain was carried out by infrared spectrometry on an Infratec 1241 device. The size of starch granules was determined by light microscopy and using the ImageJ computer program. Statistical processing of the obtained research results was carried out with the introduction of the computer program Statistica 6.Results. The results of studies on the collection of winter triticale by the main signs of suitability for bioethanol processing are presented. The grain yield in collection samples on average over the years of research ranged from 3.69 to 5.17 t/ha. The best samples were identified – numbers 181, 101, 185, 219 and the variety ’Arystokrat’ with a yield of 5.01–5.17 t/ha. By the high starch content numbers 123 (69.5%), 101 (69.8%) and the varieties ‘Petrol’ (69.0%), ‘Solodiuk’ (70.1%) and ‘Liubomyr’ (70.3%) were selected. A moderate negative correlation was found between yield and protein content (r = -0.37) and a significant negative correlation was found between starch and protein content (r = -0.64). The analysis of collection samples of winter triticale by granulometric starch composition was carried out. Maximum size of starch granules in the collection samples ranged from 19.4 to 32.7 µm, the minimum – 9.9 to 15.7 µm, and the variability range for the average size of granules was 15.4–20.0 µm. Varieties ‘Yasha’ and ‘Mundo’ were distinguished by the smal­lest average granule size of starch (15.4 and 15.6 µm) and uniformity of particle size distribution.Conclusions. Sources of valuable traits were identified by high productivity, starch content and aligned and fine granule size distribution. A moderate correlation between productivity and protein content and a significant negative correlation between starch and protein content was revealed. Цель. Проанализировать коллекционные образцы по урожайности и содержанию в зерне белка и крахмала, его гранулометрическому составу и выделить ценные источники для создания сортов, пригодных для переработки на биоэтанол.Методы. Для оценки коллекционного материала применяли полевые, лабораторные, измерительно-весовые и математико-статистические методы исследований. Анализировали химические показатели качества зерна тритикале методом инфракрасной спектрометрии на приборе Infratec 1241. Размер гранул крахмала определяли методом световой микроскопии с применением компьютерной программы ImageJ. Статистическую обработку полученных результатов исследований осуществляли с использованием компьютерной программы Statistica 6.Результаты. Приведены результаты исследований по изучению коллекции тритикале озимой по основным признакам пригодности для переработки на биоэтанол. Урожайность зерна у коллекционных образцов в среднем за годы исследований составляла от 3,69 до 5,17 т/га. Выделены лучшие образцы – номера 181, 101, 185, 219 и сорт ’Аристократ’ с урожайностью 5,01–5,17 т/га. За высоким содержанием крахмала выделены номера 123 (69,5%), 101 (69,8%) и сорта ‘Петрол’ (69,0%), ‘Солодюк’ (70,1%) и ‘Любомир’ (70,3%). Выявлена умеренная отрицательная корреляция урожайности с содержанием белка (r = -0,37) и значительная отрицательная – между содержанием крахмала и белка (r = -0,64). Проанализированы коллекционные образцы тритикале озимой по гранулометрическому составу крахмала. Максимальный размер крахмальных гранул у коллекционных образцов варьировал от 19,4 до 32,7 мкм, минимальный – от 9,9 до 15,7 мкм, а по среднему размеру гранул диапазон изменчивости сос­тавлял 15,4–20,0 мкм. Выделены сорта ‘Яша’ и ‘Mundo’ с наименьшим средним размером гранул крахмала (15,4 и 15,6 мкм) и однородным гранулометрическим составом.Выводы. Выделены источники ценных признаков высокой урожайности, содержания крахмала и выровненного и мелкого гранулометрического состава. Выявлена умеренная корреляционная связь между урожайностью и содержанием белка и значительная отрицательная – между содержанием крахмала и белка Мета. Проаналізувати колекційні зразки за врожайністю і вмістом у зерні білка і крохмалю, його гранулометричним складом та виділити цінні джерела для створення сортів, придатних для переробки на біоетанол.Методи. Для оцінювання колекційного матеріалу застосовували польові, лабораторні, вимірювально-вагові та математично-статистичні методи досліджень. Хімічні показники якості зерна тритикале аналізували методом інфрачервоної спектрометрії на приладі Infratec 1241. Розмір гранул крохмалю визначали методом світлової мікроскопії із застосуванням комп’ютерної програми ImageJ. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснювали з використанням комп’ютерної програми Statistica 6. Результати. Наведено результати досліджень з вивчення колекції тритикале озимого за основними ознаками придатності для переробки на біоетанол. Врожайність зерна у колекційних зразків у середньому за роки досліджень становила від 3,69 до 5,17 т/га. Виділено кращі зразки – номери 181, 101, 185, 219 і сорт ‘Аристократ’ із врожайністю 5,01–5,17 т/га. За високим умістом крохмалю виділено номери 123 (69,5%), 101 (69,8%) та сорти ‘Петрол’ (69,0%), ‘Солодюк’ (70,1%) і ‘Любомир’ (70,3%). Установлено помірну від’ємну кореляцію врожайності із вмістом білка (r = -0,37) та значну від’ємну – між умістом крохмалю і білка (r = -0,64). Проаналізовано колекційні зразки тритикале озимого за гранулометричним складом крохмалю. Максимальний розмір крохмальних гранул у колекційних зразків варіював від 19,4 до 32,7 мкм, мінімальний – від 9,9 до 15,7 мкм, а за середнім розміром гранул діапазон мінливості становив 15,4–20,0 мкм. Виділено сорти ‘Яша’ і ‘Mundo’ за найменшим середнім розміром гранул крохмалю (15,4 і 15,6 мкм) та вирівняністю гранулометричного складу.Висновки. Виділено джерела цінних ознак за високою врожайністю, вмістом крохмалю та вирівняним і дрібним гранулометричним складом. Установлено помірний кореляційний зв’язок між урожайністю і вмістом білка та значний від’ємний – між вмістом крохмалю і білка. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-04-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/201018 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 1 (2020); 32-39 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 1 (2020); 32-39 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 1 (2020); 32-39 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/201018/203882 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/209226 2020-08-13T15:47:26Z 2312-749X:BaSP

Germination seeds of millet genotypes under the influences of PEG 6000 solution on the 3d and 6th days Прорастание семян проса под действием осмотических растворов ПЕГ 6000 на 3 и 6 сутки Проростання насіння проса під впливом осмотичних розчинів ПЕГ 6000 на 3 та 6 добу Горлачова, О. В. Горбачова, С. М. Лютенко, В. С. Анциферова, О. В. просо посухостійкість проростання насіння довжина кореня та проростка 633.171 631.527 просо засухоустойчивость всхожесть семян длина корня и проростка 633.171 631.527 millet drought resistance seed germination root and shoot length 633.171 631.527 Purpose. To determine the drought resistance of five millet varieties (ʻOmriyaneʼ, ʻKharkivske 57ʼ, ʻKonstantinovskeʼ, ʻIR 5ʼ, ʻSlobozhanskeʼ) using PEG 6000 as osmotic stress.Methods. To obtain the effect of drought, five concentrations of PEG 6000 solutions were used: 0.0% (control), 11.5%, 15.3%, 19.6%, 23.5% and 28.9%, which corresponds to 0.0, 115, 153, 196, 235 and 289 g of solute in 1000 ml of distilled water or 0.0, -1.9, - 3.1, - 4.8, - 6.6 and - 9.7 bar. Results. Osmotic stress strongly suppressed the germination of millet seeds at -3.1 bars (46.8%) and at -4.8 bars (28.66%) on the third day, but on the sixth day the number of germinated seeds increased to 92.8% and 84.0% respectively. The millet genotypes of differed significantly in the percentage of germination at various concentrations of the PEG 6000 osmotic solution. The minimum germination capacity was observed in variety Omriyane at -3.1, - 4.8, - 6.6 bars. ʻIR 5ʼ, ʻKonstantinovskeʼ and ʻKharkivske 57ʼ showed higher germination potential at the different concentrations of water stress. A decrease in root elongation in all genotypes compared to control was observed in -1.9 bars osmotic stress and then at -3.1 and -4.8 bars of osmotic stress the root length had the same value from 6.6 mm to 13.5 mm on the 3d day and from 25.3 mm to 34.7 mm on the 6th day. Variety ʻSlobozhanskeʼ showed higher mean root length at -3.1 and -4.8 bars of water stress induced by PEG on the 3d day (8,7 mm-12,5 mm) and on the 6th day (35.7 mm-32.3 mm). It is not observed shoot of millet at -9.7 bars on the 3d and on the 6th days. ʻKharkivske 57ʼ, ʻIR 5ʼ, ʻSlobozhanskeʼ showed higher individual shoot length of 23.1 mm, 25.5 mm, 25.6 mm, respectively at -4.8 bars of PEG 6000 on the 6th day. At -6.6 bars of osmotic stress ʻKonstantinоvskeʼ and ʻSlobozhanskeʼ had lowest root length/shoot length ratio 2.58 and 2.61, respectively. Variety ʻOmriyaneʼ (3.54) and ʻIR 5ʼ (3.31) had the maximum deviation from unity (3.54 and 3.31, respectively).Conclusions. Genotypes' ʻKonstantinоvskeʼ and ʻSlobozhanskeʼ, which showed a high level of drought resistance, were selected as a result of this study in breeding for drought resistance. Variety ʻIR 5ʼ, ʻKonstantinovskeʼ and ʻKharkivske 57ʼ were characterized highest seed germination percentage at the different water stress. Цель. Определить засухоустойчивость пяти образцов проса (‘Омріяне’, ‘Харківське 57’, ‘Константинівське’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’), используя в качестве осмотика ПЭГ 6000 Методы. Для получения эффекта засухи использовали пять концентраций растворов ПЕГ 6000: 0,0% (контроль), 11,5%, 15,3%, 19,6%, 23,5% и 28,9%, что соответствует 0,0, 115, 153, 196, 235 и 289 г растворенного вещества в 1000 мл дистиллированной воды или 0,0, -1,9, -3,1, -4,8, -6,6 и -9,7 барам Результаты. Осмотический стресс сильно подавлял прорастание семян проса при -3,1 барах (46,8%) и при -4,8 барах (28,66%) на третьи сутки, но на шестые сутки количество проросших семян увеличилось до 92,8% и 84,0%, соответственно. Генотипы проса значительно различались по проценту прорастания в различных концентрациях осмотического раствора ПЭГ 6000. Так, минимальная всхожесть семян наблюдалась у сорта ‘Омріяне’ при концентрации ПЭГ 6000 -3,1, -4,8 і -6,6 баров. ‘ІR 5’, ‘Константинівське’ и ‘Харківське 57’ показали более высокий потенциал прорастания семян при различных концентрациях водного стресса. Уменьшение длины корней проростков по сравнению с контролем наблюдалось у всех генотипов при осмотическом стрессе -1,9 бар, а при осмотическом стрессе -3,1 и -4,8 бар длина корня колебалась от 6,6 мм до 13,5 мм на третьи сутки и от 25,3 до 34,7 мм – на шестые сутки. ‘Слобожанське’ показало более высокую длину корня при -3,1 и -4,8 бар водного стресса на третьи сутки – 8,7–12,5 мм и на шестые сутки – 35,7–32,3 мм. При -9,7 бар не наблюдалось проростков проса как на третьи, так и на шестые сутки. ‘Харківське 57’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’ характеризовались более длинными проростками – 23,1 мм, 25,5 мм, 25,6 мм, соответственно, при -4,8 бар ПЭГ 6000 на шестые сутки. При -6,6 барах осмотического стресса у сортов ‘Константинівське’ и ‘Слобожанське’ наблюдали низкое соотношение длина корня/длина проростка – 2,58 и 2,61, соответственно. ‘Омріяне’ и ‘IR 5’ имели максимальное отклонение от единицы – 3,54 и 3,31, соответственно.Выводы. В результате исследования в селекции на устойчивость к засухе выделены генотипы ‘Константинівське’ и ‘Слобожанське’, которые показали высокий уровень устойчивости к засухе. Сорта ‘IR 5’, ‘Константинівське’ и ‘Харківське 57’ характеризовались высоким процентом всхожести семян при различной концентрации ПЭГ 6000 в водном растворе. Мета. Визначити посухостійкість п’яти зразків проса (‘Омріяне’, ‘Харківське 57’, ‘Константинівське’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’), використовуючи як осмотик ПЕГ 6000 Методи. Для отримання ефекту посухи використовували п’ять концентрацій розчину ПЕГ 6000: 0,0% (контроль), 11,5%, 15,3%, 19,6%, 23,5% та 28,9%, що відповідає 0,0, 115, 153, 196, 235 та 289 г розчиненої речовини в 1000 мл дистильованої води або 0,0, -1,9, -3,1, -4,8, -6,6 та -9,7 барам.Результати. Осмотичний стрес сильно пригнічував проростання насіння проса при -3,1 барах (46,8%) і -4,8 барах (28,66%) на третю добу, але на шосту добу кількість насіння, що проросло, збільшилась до 92,8% і 84,0%, відповідно. Генотипи проса значно відрізнялись за відсотком проростання у різних концентраціях осмотичного розчину ПЕГ 6000. Так, мінімальна схожість спостерігалась у сорту ‘Омріяне’ при концентрації ПЕГ 6000 -3,1, -4,8 і -6,6 барів. ‘ІR 5’, ‘Константинівське’ і ‘Харківське 57’ показали вищий потенціал проростання насіння при різних концентраціях водного стресу. Зменшення довжини коренів порівняно з контролем спостерігалось у всіх генотипів при осмотичному стресі -1,9 бар, при ПЕГ 6000 -3,1 і -4,8 бар довжина кореня коливалась від 6,6 мм до 13,5 мм на третю добу і від 25,3 до 34,7 мм – на шосту добу. ‘Слобожанське’ показало вищу середню довжину кореня при -3,1 і -4,8 бар водного стресу на третю добу – 8,7–12,5 мм і на шосту добу – 35,7–32,3 мм. При -9,7 бар концентрації ПЕГ 6000 не спостерігалось проростків проса як на третю, так і на шосту добу. ‘Харківське 57’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’ характеризувались довшими проростками – 23,1; 25,5; 25,6 мм, відповідно, при -4,8 бар ПЕГ 6000 на шосту добу. При -6,6 барах осмотичного стресу ‘Константинівське’ і ‘Слобожанське’ мали найменше значення відношення довжина кореня/довжина проростка – 2,58 і 2,61, відповідно. ‘Омріяне’ і ‘IR 5’ мали максимальне відхилення від одиниці – 3,54 та 3,31, відповідно.Висновки. Унаслідок дослідження в селекції на стійкість до посухи було виявлено генотипи ‘Константинівське’ і ‘Слобожанське’, які показали найвищий рівень стійкості до посухи. Сорти ‘IR 5’, ‘Константинівське’ і ‘Харківське 57’ характеризувались найвищим відсотком схожості насіння при різній концентрації ПЕГ 6000 у водному розчині. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-08-13 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/209226 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 2 (2020); 154-161 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 2 (2020); 154-161 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 2 (2020); 154-161 2518-7457 2518-1017 eng https://journal.sops.gov.ua/article/view/209226/209927 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214921 2020-11-03T08:08:46Z 2312-749X:BaSP

Selection value of nonpubescent soybean lines [Glycine max (L.) Merrill] for different uses Селекційна цінність неопушених ліній сої [Glycine max (L.) Merrill] для різних напрямів використання Білявська, Л. Г. Білявський, Ю. В. Діянова, А. О. Гарбузов, Ю. Є. генетичні ресурси сорти опушення насіння зелена маса якість жир білок genetic resources varieties pubescence seeds green mass quality fat protein 635.655 633.634 Purpose. Create a new source material of soybeans without pubescence, determine its selection value for the efficient use of processed products in animal nutrition, which will ensure high productivity of the latter. Quantitative and qualitative indicators of seeds are important economic and valuable features. The lack of pubescence on plants is unique.Methods. Field, special, laboratory and mathematical-statistical.Results. The minimum fat content of 20.88% was observed in the seeds of the non-pubescent variety ‘Kobra’, 23.73% in the line No 305, and 25.02% in the line No 22. The varieties ‘Diamant’ and ‘Antratsyt’ had a high fat content – 24.08–25.83%. The protein content in the green mass of promising lines was very low – up to 16%. The fat content was in the range of 2.1–5.3% with the maximum value in the lines No 3 and No 7 – 4.67–5.26%. The protein content in ‘Anakonda’ seeds and No 1 and No 9 lines was 36–37%, in standard varieties – at the level of 29.5–35.63%. A comparison of new non-pubescent lines with standard varieties and the most productive varieties ‘Diamant’ and ‘Adamos’, which are included in the Register of Plant Varieties of Ukraine and meet the requirements for efficient use in fodder production.Conclusions. Lack of pubescence in soybean plants is an extremely rare and atypical phenomenon. There are no such varieties in the state register of plant varieties of Ukraine. More than 50 non-pubescent lines exceed the indicators of economic suitability of national standards and modern varieties. Lines No 4, No 5, No 7, No 8, which had more than 15% protein in the green mass, should be involved in the selection process to create fodder varieties. The ‘Anakonda’ line has a nutritional value with a minimum content of linolenic acid in the oil (6.08%). Increased oleic acid content was observed in varieties ‘Adamos’ (35.01%), ‘Diamant’ (33.53%), ‘Ametyst’ (31.39%). Мета. Створити новий вихідний матеріал сої без опушення, визначити його селекційну цінність для ефективного використання продуктів переробки в годівлі тварин, що забезпечить отримання високої продуктивності останніх. Важливими господарсько-цінними ознаками при цьому є кількісні та якісні показники насіння. Відсутність опушення рослин є унікальним.Методи. Польові, спеціальні, лабораторні та математично-статистичні. Результати. Мінімальний уміст жиру в насінні – 20,88% відзначено в неопушеного сорту ‘Кобра’, у ліній № 305 та № 22 – 23,73 і 25,02% відповідно. Високим умістом жиру характеризувалися сорти ‘Алмаз’ і ‘Антрацит’ – 24,08 і 25,83%. Уміст білка в зеленій масі перспективних ліній був дуже низьким – до 16%. Уміст жиру був у межах від 2,1 до 5,3% з максимальними значеннями в ліній № 3 і № 7 – 4,67 і 5,26% відповідно. Уміст білка в насінні ‘Анаконда’ та ліній № 1 і № 9 був на рівні 36–37%, у сортів-стандартів – 29,57–35,63%. Порівняно нові лінії без опушення із сортами-стандартами та найурожайнішими сортами ‘Алмаз’ і ‘Адамос’, які занесені до Державного реєстру сортів рослин України та відповідають вимогам ефективного використання в кормовиробництві.Висновки. Відсутність опушення в рослин сої – надзвичайно рідкісне й нетипове явище. У Держреєстрі такі сорти відсутні. Понад 50 неопушених ліній культури перевищують показники господарської придатності національних стандартів і сучасних сортів. У процесі створення нових сортів з підвищеним умістом жиру в насінні доцільно використовувати неопушені лінії № 305 (23,73%) і № 22 (25,02%). Для створення кормових сортів у селекційний процес слід залучати лінії № 4, № 5, № 7, № 8, які мали в зеленій масі понад 15% протеїну. Високою харчовою цінністю характеризується лінія ‘Анаконда’ з мінімальним умістом в олії ліноленової кислоти (6,08%). Підвищений уміст олеїнової кислоти відзначено в сортів ‘Адамос’ (35,01%), ‘Алмаз’ (33,53%), ‘Аметист’ (31,39%). Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/214921 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 3 (2020); 284-290 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 3 (2020); 284-290 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 3 (2020); 284-290 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/214921/215471 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214922 2020-11-03T08:08:46Z 2312-749X:BaSP

Morpho-biological traits and productivity of lines and hybrids of super sweet corn obtained on the basis of sh2 mutation Морфо-біологічні ознаки та продуктивність ліній і гібридів суперсолодкої кукурудзи, отриманих на основі мутації sh2 Куліш, О. Ю. Парій, М. Ф. super sweet corn mutant sh2 gene vegetation period morpho-biological traits productivity 633.152/575.224.2 суперсолодка кукурудза мутантний ген sh2 вегетаційний період морфо-біологічні ознаки продуктивність 633.152/575.224.2 Purpose. Super sweet corn contains a gene that, being expressed leads to an increase in the concentration of sugar. Endosperm genes that regulate the increase in sugar content and decrease in starch content were identified; the most effective of them were shrunken2 (sh2), brittle1 (bt), sugary1 (su1) and sugary enhancer1 (se). The recessive mutation of shrunken2 (sh2) provides a high content of sugars in the grain of milk-wax ripeness compared to other mutant forms that directly affects the taste of sh2-hybrids causes widespread use of this mutation in breeding and has the greatest commercial potential. The main task of breeding is to create a new generation of high-yielding hybrids; it depends on the availability of high-quality source breeding material. Therefore, the aim of our work was the assessment of morpho-biological traits of the super sweet corn lines, selection of the best donor lines of genetic traits, creating of high-yielding corn hybrids.Methods. Morpho-biological traits of the studied lines were evaluated according to the Classifier – handbook of Zea mays L. Comprehensive analysis of samples on economically valuable traits was carried out in accordance with the Methodical recommendations for field and laboratory study of genetic resources of corn. The content of reducing sugars in the grain of the studied corn lines and hybrids was determined by Bertrand method.Results. A study of morpho-biological traits of super sweet corn was carried out. Significant differences between the studied lines were observed in the vegetation period duration, the number of grains in one row and the number of grain rows in the cob. The lines-sources of economically valuable features that can be used for practical selection were identified. Crossing was carried out and 50 hybrid combinations were obtained; among them 16 hybrids cha­racterized by the best levels of economic characteristics were selected.Conclusions. As a result of the analysis of the main morpho-biological traits in hybrid combinations of super sweet corn with the mutant sh2 gene, the sources of selection-valuable traits were identified. According to the vegetation period, all lines were divided into three groups: early – 8 lines, middle – 6 and late – 8 ones. It was determined that promising donors of cob productivity were SH-621, SH-234 and SH-936 lines; signs of plant height – SH-234 and SH-936, number of grain rows – SH-234 and SH-113, cob lengths – SH-318 and SH-936. According to the results of studies of morpho-biological traits, the best lines were identified. They were crossed with other lines of super sweet corn and hybrids were obtained. The three best of them, ‘Matir Drakoniv F1’, ‘Yurmala F1’ and ‘Larus F1’, were submitted for state registration. Мета. Суперсолодка кукурудза містить ген, експресія якого зумовлює підвищення концентрації цукру. Ідентифіковано гени ендосперму, що регулюють підвищення вмісту цукру і зменшення вмісту крохмалю; найефективнішими з них були shrunken2 (sh2), brittle1 (bt), sugary1 (su1) і sugary enhancer1 (se). Рецесивна мутація shrunken2 (sh2) забезпечує високий уміст цукрів у зерні молочно-воскової стиглості порівняно з іншими мутантними формами, що безпосередньо впливає на смакові якості sh2-гібридів, обумовлює широке використання цієї мутації в селекційній роботі і має найбільший комерційний потенціал. Основним завданням селекції є створення нового покоління високопродуктивних гібридів, яке залежить від наявності високоякісного вихідного селекційного матеріалу. Тому метою роботи було оцінити лінії суперсолодкої кукурудзи за морфо-біологічними ознаками, виділити ліпші лінії-донори генетичних ознак, створити високопродуктивні гібриди кукурудзи.Методи. Морфо-біологічні ознаки досліджених ліній оцінювали за Класифікатором-довідником виду Zea mays L. Комплексний аналіз зразків за господарсько-цінними ознаками проводили згідно з Методичними рекомендаціями для польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи. Уміст редукувальних цукрів у зерні досліджених ліній і гібридів кукурудзи визначали за методом Бертрана.Результати. Досліджено морфо-біологічні ознаки суперсолодкої кукурудзи. Істотні відмінності між дослідженими лініями спостережено за тривалістю вегетаційного періоду, кількістю насінин в одному ряді й кількістю рядів зерен у качані. Виділено лінії-джерела господарсько-цінних ознак для практичної селекції. Проведено схрещування і отримано 50 гібридних комбінацій, серед яких виділено 16, які характеризувалися кращими показниками господарських ознак.Висновки. У результаті аналізу основних морфо-біологічних ознак у гібридних комбінаціях цукрової кукурудзи з мутантним геном sh2 виділено джерела селекційно-цінних ознак. За тривалістю вегетаційного періоду всі лінії було розділено на три групи: ранні – 8 ліній, середні – 6 і пізні – 8 ліній. Установлено, що перспективними донорами продуктивності качана були лінії SH-621, SH-234 і SH-936, висоти рослин – SH-234 і SH-936, кількості рядів зерен – SH-234 і SH-113, довжини качана – SH-318 і SH-936. За оцінкою морфо-біологічних ознак виділено ліпші лінії, які були схрещені, отримано низку гібридів. Найкращі з них – ‘Матір Драконів F1’, ‘Юрмала F1’ і ‘Ларус F1’ – передано на державну реєстрацію. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/214922 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 3 (2020); 310-318 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 3 (2020); 310-318 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 3 (2020); 310-318 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/214922/215490 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214923 2020-11-03T08:08:46Z 2312-749X:BaSP

Evaluation of yield and stability of bread winter wheat genotypes (Triticum aestivum L.) depending on predecessors and sowing dates Оцінювання врожайності та стабільності генотипів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від попередників та строків сівби Правдзіва, І. В. Демидов, О. А. Гудзенко, В. М. Дергачов, О. Л. bread winter wheat yield stability year of cultivation coefficient of variation ANOVA GGE biplot 633.111.1 631.559 пшениця м’яка озима врожайність стабільність рік вирощування строк сівби попередник коефіцієнт варіації ANOVA GGE biplot Purpose. To determine the effectiveness of using contrasting sowing dates after different predecessors to assess the genotypes of bread winter wheat in terms of yield and stability.Methods. Field, laboratory, mathematical statistics.Results. A different, but reliable level of influence on the yield of bread winter wheat genotypes of such factors as conditions of the year of cultivation (66.2%), predecessors (12.5%), sowing date (6.1%) and genotype (1.7% ) was revealed. Significant differences were noted in the response of the studied genotypes to the sowing date after different predecessors. Relatively less influence of the predecessors on the yield of the varieties ‘Estafeta Myronivska’ and ‘Vezha Myronivska’ was revealed, more – for the varieties ‘MIP Darunok’, ‘MIP Kniazhna’ and ‘MIP Vyshyvanka’. The sowing dates had less influence on the yield of the varieties ‘MIP Fortuna’, ‘MIP Vyshyvanka’ and ‘Trudivnytsia Myronivska’. A general tendency for decrease in the average annual yield was established in the experiment with a shift in the sowing dates from September 26 to October 16. However, for the number of genotypes after certain predecessors, the optimal sowing date was the 5th of October: after the predecessor, green-manure fallow – for varieties ‘Trudivnytsia myronivska’, ‘MIP Assol’ and ‘MIP Dniprianka’, after mustard – ‘Vezha Myronivska’, after sunflower – ‘MIP Fortuna’, after corn – ‘MIP Fortuna’ and ‘Podolianka’. In terms of sowing dates, the least variation in yield was found after the predecessors green manure, mustard and corn varieties ‘MIP Vyshyvanka’, ‘Balada Myronivska’, ‘MIP Kniazhna’, ‘Estafeta Myronivska’. Using the GGE biplot, it was found that close to the ‘ideal environment’ for the realization of the yield level of most genotypes was the second sowing date after greenmanure fallow predecessor. For different sowing dates and predecessors, on average for three years, the optimal combination of the level of yield and stability was noted for the varieties ‘Trudivnytsia Myronivska’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, ‘Estafeta Myronivska’, ‘MIP Valensiia’.Conclusions. Thus, the use of different so wing dates after various predecessors is an effective approach to organization of genotype-environmental tests. It makes it possible to identify the genotypes which are specifically adapted to certain conditions (predecessors and sowing dates) and genotypes with a relatively high level of stability when sowing after various predecessors and on different dates. This approach can be used both at the final stage of breeding to differentiate breeding lines for yield and stability, and in the development of basic elements of technology for growing newly created varieties. Мета. Виявити ефективність використання контрастних строків сівби після різних попередників для оцінювання генотипів пшениці м’якої озимої за врожайністю та стабільністю.Методи. Польові, лабораторні, статистичні.Результати. Установлено різний, але достовірний рівень впливу на врожайність генотипів пшениці м’якої озимої таких чинників, як умови року вирощування (66,2%), попередники (12,5%), строки сівби (6,1%) та генотип (1,7%). Відзначено достовірні відмітності в реакції досліджених генотипів на строки сівби після різних попередників. Виявлено відносно менший вплив попередників на врожайність сортів ‘Естафета миронівська’ та ‘Вежа миронівська’, більший – ‘МІП Дарунок’, ‘МІП Княжна’ та ‘МІП Вишиванка’. Строки сівби менше впливали на врожайність сортів ‘МІП Фортуна’, ‘МІП Вишиванка’ та ‘Трудівниця миронівська’, значно – сорту ‘МІП Дарунок’. Установлено загальну тенденцію зменшення середньої врожайності в досліді зі зміщенням строку сівби від 26 вересня до 16 жовтня. Однак, для низки генотипів після певних попередників оптимальним був строк сівби 5 жовтня: після попередника сидеральний пар – для сортів ‘Трудівниця миронівська’, ‘МІП Ассоль’ та ‘МІП Дніпрянка’, після гірчиці – ‘Вежа миронівська’, після соняшнику – ‘МІП Фортуна’, після кукурудзи – ‘МІП Фортуна’ та ‘Подолянка’. У розрізі строків сівби встановлено найменше варіювання врожайності після попередників сидеральний пар, гірчиця та кукурудза сортів ‘МІП Вишиванка’, ‘Балада миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘Естафета миронівська’. З використанням GGE biplot виявлено, що наближеним до «ідеального середовища» для реалізації рівня врожайності більшості генотипів був другий строк сівби після попередника сидеральний пар. За різними строками сівби й попередниками в середньому за три роки найоптимальніше поєднання рівня врожайності і стабільності відзначено для сортів ‘Трудівниця миронівська’, ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ассоль’, ‘Естафета миронівська’, ‘МІП Валенсія’.Висновки. Використання різних строків сівби після різних попередників є ефективним підходом організації генотип-середовищних випробувань. Він дає змогу ідентифікувати як специфічно адаптовані до певних умов (попередників та строків сівби) генотипи, так і генотипи з відносно вищим рівнем стабільності за сівби після різних попередників та в різні строки. Такий підхід може бути використаний як на завершальному етапі селекції для диференціювання селекційних ліній за врожайністю та стабільністю, так і під час розроблення базових елементів технології вирощування новостворених сортів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/214923 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 3 (2020); 291-302 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 3 (2020); 291-302 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 3 (2020); 291-302 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/214923/215474 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/214924 2020-11-03T08:08:46Z 2312-749X:BaSP

Breeding value of spring durum wheat accessions for performance traits under environment of Ukrainian Forest-Steppe Селекційна цінність колекційних зразків пшениці твердої ярої за показниками продуктивності в умовах Лісостепу України Хоменко, С. О. Кочмарський, В. С. Федоренко, І. В. Федоренко, М. В. Triticum durum Desf. пластичність стабільність урожайність Triticum durum Desf. plasticity stability yielding capacity 633.112.1 631.527.559/292.485 477 Purpose. To identify spring durum wheat accessions with high yield level and by yield components for their involvement in breeding programs as a source material.Methods. Field, statistical.Results. The results of the study of 65 collection samples of spring durum wheat of various ecological and geographical origin in terms of productivity in 2016–2018 are presented. The research results indicate that the samples of spring durum wheat had different yield level depending on the conditions of the year of cultivation. According to the calculations of the degree of yield stability parameters, the samples were found that ensure its level under fluctuations in weather conditions with regression coefficient close to one as follows ‘Omskiy izumrud’ (RUS), ‘Korona’, ‘Toma’, ‘Nauryz 6’ (KAZ), ‘Dura king’, ‘Candura’ (CAN), ‘Tera’, ‘Novatsiia’ (UKR), thus indicating their semi-intensive type. Collection samples of spring durum wheat that under optimal weather conditions are capable of producing significant yield increase are distinguished by wide ecological reaction. These are samples with regression coefficient more than one ‘MIP Raiduzhna’, ‘Hordeiforme 13-07’ (UKR), ‘Lan’, ‘Salaut’, ‘Ertol’ (KAZ), ‘Bezenchukskaya 205’, ‘Lilek’ (RUS). These samples can be characterized by their adaptive properties as intense ones, with a pronounced response to the environment. Over the years of the research, grain number per spike varied from 35.9 to 38.8 pcs. Year conditions in 2016 were the most favorable for plant growth and development, while index of conditions was 4.1, and the average grain number per spike was 41.4 pcs. Year conditions in 2017 and 2018 were less favorable for growth and development of durum spring wheat, and therefore there was a negative value of index of year conditions (lj = -5.1 and lj = 0.5, respectively) with less grain number per spike (32.2 and 38.2 pcs., respectively). According to the trait «1000 kernel weight», the samples were identified with regression coefficient close to one under fluctuations of weather conditions, i.e ‘Korona’, ‘Raya’ (KAZ), ‘Lilek’, ‘Bezenchukskaya 205’ (RUS), ‘MIP Raiduzhna’ (UKR). The grain weight per spike in the collection samples varied from 1.27 to 1.77 g. The stable samples ‘Ertol’, ‘Salaut’, ‘Damsinskaya yantarnaya’ (KAZ), ‘Lilek’ (RUS), ‘Novatsiia’ (UKR), ‘Duraking’, ‘Candura’ (CAN) promising in spring wheat breeding were identified and can be involved in hybridization.Conclusions. Stable and plastic samples were identified among collection material of spring durum wheat in terms of productivity for involvement in scientific programs as source material. Мета. Виділити зразки пшениці твердої ярої з високим рівнем урожайності та за елементами структури врожаю для їх залучення як вихідного матеріалу в селекційні програми.Методи. Польові, статистичні.Результати. Упродовж  2016–2018 рр. досліджено 65 колекційних зразків пшениці твердої ярої різного еколого-географічного походження за показниками продуктивності. Зразки мали різний рівень урожайності залежно від умов року вирощування.  За розрахунками параметрів ступеня стабільності врожайності виявлено зразки, що за зміни погодних умов забезпечують її рівень із коефіцієнтом регресії, близьким до одиниці – ‘Омский изумруд’ (RUS), ‘Корона’, ‘Тома’, ‘Наурыз 6’ (KAZ), ‘Duraking’, ‘Candura’ (CAN), ‘Тера’, ‘Новація’ (UKR), що вказує на їхню приналежність до напівінтенсивного типу. Широкою екологічною реакцією відрізняються колекційні зразки пшениці твердої ярої, які за оптимальних погодних умов здатні забезпечувати значний приріст урожайності. До них належать  зразки з коефіцієнтом регресії більше одиниці – ‘МІП Райдужна’, ‘Гордеіформе 13-07’ (UKR), ‘Лан’, ‘Салаут’, ‘Ертол’ (KAZ), ‘Безенчукская 205’, ‘Лилек’ (RUS). Ці зразки можна охарактеризувати за адаптивними властивостями як інтенсивні, з вираженою реакцією на середовище. За роки досліджень озерненість колоса варіювала від 35,9 до 38,8 шт. Найсприятливішим для росту й розвитку рослин виявився 2016 р.: індекс умов становив 4,1, а середня озерненість колоса – 41,4 шт. Менш сприятливими виявилися 2017 і 2018 pp., тому мало місце від’ємне значення індексу умов року (lj = -5,1 та lj = 0,5 відповідно) за нижчої кількості зерен із колоса (32,2 та 38,2 шт. відповідно). За ознакою «маса 1000 зерен» виявлено зразки, які мають коефіцієнт регресії, близький до одиниці – ‘Корона’, ‘Рая’ (KAZ), ‘Лилек’, ‘Безенчукская 205’ (RUS), ‘МІП Райдужна’ (UKR). Маса зерна з колоса в колекційних зразків варіювала від 1,27 до 1,77 г. Виділено стабільні зразки – ‘Ертол’, ‘Салаут’, ‘Дамсинская янтарная’ (KAZ), ‘Лилек’ (RUS), ‘Новація’ (UKR), ‘Duraking’, ‘Candura’ (CAN), що мають перспективне значення в селекції пшениці ярої та можуть бути залучені до гібридизації.Висновки. Виділено стабільні та пластичні зразки з колекційного матеріалу пшениці твердої ярої за показниками продуктивності для залучення в наукові програми як вихідний матеріал. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-10-23 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/214924 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 3 (2020); 303-309 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 3 (2020); 303-309 Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 3 (2020); 303-309 2518-7457 2518-1017 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/214924/215480 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/224052 2025-03-20T11:10:00Z 2312-749X:BaSP

Characteristics of productivity of soft winter wheat samples from Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) in the southern Forest-Steppe zone of Ukraine Характеристика за продуктивністю зразків пшениці м’якої озимої розсадника Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) у зоні Південного Лісостепу України Холод, С. М. Кір’ян, В. М. Вискуб, Р. С. пшениця м’яка озима продуктивність цінні господарські ознаки вихідний матеріал soft winter wheat productivity valuable economic character source material 633.11 631.527 Purpose. Evaluate the introduced samples of soft winter wheat from the international nursery Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) of different ecological and geographical origin in the southern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine according to a set of productivity indicators in order to define the most valuable samples and describe them.Methods. During 2016–2019 on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production of the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS the authors studied, evaluated and described 75 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivity traits. In the field and laboratory conditions, indicators of yield and productivi­ty were determined: 1000 grains weight, plant height and ear length, the number of spikelets and grains in the ear, weight of ear and grain and early-ripening.Results. Plant material with increased parameters of economic and biological characters was identified. During studies, it was found that ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Turkey), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Mexico) were the high-yielding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Romania), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Mexico), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’ , ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Turkey) contained a large grain weight (more than 5.0 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the thousand kernel weight.Conclusions. The introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as a source material in breeding to increasing productive capacity. Мета. Оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження з міжнародного розсадника Common Bunt-Resistant Nursery (CBUNT-RES) в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності для виділення найцінніших зразків та скласти їхній опис.Методи. Упродовж 2016–2019 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН за ознаками продуктивності досліджено, оцінено та описано 75 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження.  У польових і лабораторних умовах визначено такі показники врожайності й продуктивності, як маса 1000 зерен, висота рослин та довжина колоса, кількість колосків і зерен у колосі, маса колоса та зерна з нього, а також скоростиглість зразків.Результати. Виділено матеріал, який має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. Зокрема, до високоврожайних зразків належать: ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Румунія), ‘91-142A61/KATIA1//GRISET-4’, ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘ATTILA/BABAX//PASTOR/4/…’ (IU067591) (Туреччина), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/TUKURU’, ‘SANZAR-8/KKTS’ (Мексика). У зразків пшениці м’якої озимої ‘F08347G8’, ‘F00628G34-1’ (Румунія), ‘INTENSIVNAYA//PBW343*2/…’ (IU067637) (Мексика), ‘ATAY/GALVEZ87/6/TAST/…’ (IU067587), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘KRASNODAR/ FRTL/6…’ (IU067595), ‘SAULESKU#44/TR810200//GRISET-4’, ‘KRASNODAR/FRTL/6…’ (IU067595), ‘GANSU-1/3/AUSGS50AT34/…’ (IU067598), ‘DE9/MERCAN-2’, ‘ORKINOS-1*2/3/AUS…’ (IU067608), ‘KAMBARA1/ZANDER-17’, ‘TAM200/KAUZ/4/CHAM6//…’ (IU067612) (Туреччина) маса зерна з рослини перевищувала 5,0 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини як завдяки підвищеній озерненості, так і масі 1000 зерен.Висновки. Інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження, виділені за комплексом цінних ознак, можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного потенціалу культури в умовах Південного Лісостепу України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-12-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/224052 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 4 (2020) «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 4 (2020) Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 4 (2020) 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.16.4.2020 eng ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/224052/224393 https://journal.sops.gov.ua/article/view/224052/224400 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/224055 2025-03-20T11:10:00Z 2312-749X:BaSP

The results of divergence of early-maturing maize source material in heterosis breeding Результати дивергенції скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи звичайної в гетерозисній селекції Черчель, В. Ю. Купар, Ю. Ю. Таганцова, М. М. Стасів, О. Ф. corn hybrid variety samples line germ plasm genotype collection кукурудза звичайна гібрид сортозразки лінія зародкова плазма генотип колекція 631.527 575.22 633.15 Purpose. To analyze the divergence of early maturing source material of corn Zea mays L. in heterosis breeding for the genetic base formation at the State Institution the Institute of Grain Crops of the NAAS of Ukraine.Methods. Field (comprehensive assessment of morphobiological and economically valuable characteristics of the source material and maize hybrids) individual selection, cumulative and recurrent selection, backross and testcrosses bree­ding methods; laboratory; analysis and synthesis; statistical.Results. The results of research on the analysis of the divergence of early maturing corn source material in the conditions of the Steppe of Ukraine has become a developed harmonized working collection of corn breeding samples adapted to the stressful conditions of this region. The gradual cyclical improvement of the lines made it possible to form the core of the genetic diversity of FAO 150–290 early maturing specimens of the southern ecotype, which are competitive in heterosis breeding. The complexity of breeding for early maturity in the steppe conditions is due to the lack of material adapted to the stress factors of the South of Ukraine. The available early maturing lines of the world collection F2, F7, Ер1, Ма21, Ма23, Со125, Со255, См7, PLS61, S72, etc., were distinguished by high cold resistance, good starting plant development, intensive accumulation of dry matter during ripening, but not adapted to the deficiency of moisture in the soil and high summer temperatures. According to the results of the experiment, it was revealed that, in terms of breeding, lines of Lancaster plasma (DK427 and DK633) were the most plastic, due to which a number of new mid-early lines were obtained, for example DK2/427, DK267, DK266/417, DK633/266, DK296, etc., which were included in the registered hybrids. Formation of the genetic base of early maturing maize source material for heterosis breeding and systematization accor­ding to different breeding characteristics provided a balance of samples of alternative components, which will be further used to model heterosis hybrids in the early maturing group.Conclusions. The updated basic collection of lines is represented by the samples of plasma Iodent: DK744SVZM, DK216SVZM, DK4173SVZM, DK235zS, DK257zM, SV, DK365SVZM, DK777ZMSV, DK733-7zM,SV, DK315SVZM; Lancaster: DK296zS,VM, DK633/266zS,VM, DK2965ZSZM, DK2953 ZSZM, DK3023 ZSZM, DK236zS,ZM; Raid (SSS): DK232MV, DK2323MV, DK239MV; Mixed: DK253ZSZM, DK273MV, DK272zS, DK281SV, DK233zM,SV, DK959MV, DK9527 ZSZM, DK247MV, DK2442MV, which is the basis of the genetic diversity of early ripening corn samples included in the State register of plant varie­ties suitable for dissemination in Ukraine. Мета. Проаналізувати дивергенцію скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи звичайної Zea mays L. у гетерозисній селекції для формування генетичної бази в Державній установі Інститут зернових культур НААН.Методи. Польовий (комплексне оцінювання морфобіологічних і господарсько-цінних характеристик вихідного матеріалу й гібридів кукурудзи); індивідуальний добір, кумулятивна та рекурентна селекція, методи бекросу, тесткросу; лабораторний; аналіз та синтез; статистичний.Результати. Результатами досліджень з аналізу дивергенції скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи звичайної в умовах Степу України стала розвинута гармонізована робоча колекція селекційних зразків кукурудзи, адаптованих до стресових умов цього регіону. Поступові циклічні вдосконалення ліній дали змогу сформувати ядро генетичного різноманіття скоростиглих зразків ФАО 150–290 південного екотипу, конкурентних у гетерозисній селекції. Складність селекції на скоростиглість в умовах Степу зумовлена відсутністю матеріалу, адаптованого до стресових чинників Півдня України. Наявні ранньостиглі лінії світової колекції F2, F7, Ер1, Ма21, Ма23, Со125, Со255, См7, PLS61, S72 та ін., відрізнялися високою холодостійкістю, добрим стартовим розвитком рослин, інтенсивним накопиченням сухої речовини при достиганні, але зовсім не адаптовані до дефіциту вологи в ґрунті та високих літніх температур повітря. За результатами експерименту виявлено, що в селекційному плані найпластичнішими були лінії плазми Ланкастер (ДК427 та ДК633), завдяки чому отримано цілу низку нових середньоранніх ліній, як-от ДК2/427, ДК267, ДК266/417, ДК633/266, ДК296 та ін., які ввійшли до складу зареєстрованих гібридів. Формування генетичної бази скоростиглого вихідного матеріалу кукурудзи для гетерозисної селекції та систематизація за різними селекційними ознаками забезпечило збалансування зразків альтернативних компонентів, які далі будуть використані для моделювання гетерозисних гібридів у скоростиглій групі.Висновки. Оновлена базова колекція ліній представлена зразками плазми Айодент: ДК744СВЗМ, ДК216СВЗМ, ДК4173СВЗМ, ДК235зС, ДК257зМ,СВ, ДК365СВЗМ, ДК777ЗМСВ, ДК733-7зМ,СВ, ДК315СВЗМ; Ланкастер: ДК296зС,зМ, ДК633/266зС,зМ, ДК2965ЗСЗМ, ДК2953 ЗСЗМ, ДК3023 ЗСЗМ, ДК236зС,зМ; Рейд (SSS): ДК232МВ, ДК2323МВ, ДК239МВ; Змішаної: ДК253ЗСЗМ, ДК273МВ, ДК272зС, ДК281СВ, ДК233зМ,СВ, ДК959МВ, ДК9527 ЗСЗМ, ДК247МВ, ДК2442МВ, яка є основою генетичного різноманіття скоростиглих зразків кукурудзи звичайної і які було включено до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2020-12-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/224055 Plant varieties studying and protection; Vol. 16 No. 4 (2020) «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 16 № 4 (2020) Plant Varieties Studying and Protection; Том 16 № 4 (2020) 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.16.4.2020 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/224055/224394 Авторське право (c) 2020 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/228204 2021-05-14T09:22:55Z 2312-749X:BaSP

Assessment of drought resistance of alfalfa breeding material according to water regime indicators in the South of Ukraine Оцінювання посухостійкості селекційного матеріалу люцерни за показниками водного режиму в умовах Півдня України Вожегова, Р. А. Тищенко, А. В. Тищенко, О. Д. Димов, О. М. Пілярська, О. О. Смульська, І. В. alfalfa population water content in tissues water deficit water holding capacity drought tolerance irrigation natural humidification люцерна популяція обводнення тканин водний дефіцит водоутримувальна здатність посухостійкість зрошення природне зволоження Purpose is to evaluate the plant breeding material of alfalfa by the indices of water metabolism in different conditions of humidification, to determine the patterns of their manifestation, correlation ties between them and drought tolerance, to point out the best material for introduction into the plant breeding process. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. During 2017–2020, 9 populations of alfalfa were studied by the indices of water regime: water content in the tissues, water deficit and water holding capacity of the leaves in the conditions of irrigation and natural humidification. The regularities of their manifestation were determined. By the data on the water content in leaves it was found out that it is high at irrigation (81.88; 79.63; 78.42%) and low (69.20; 70.81; 71.84%) without irrigation. Water content in leaves is closely related with water deficit, but the connection is inverse (r = -0.986 at irrigation and r = -0.863 at natural humidification). Water deficit in the populations was the highest (50.28–29.96–33.0%) in the stress conditions (without irrigation) and decreased in the plants at irrigation to 12.64–17.37–22.04%. Water deficit relates to water holding capacity of leaves: the greater water deficit, the lower water holding capacity. In the irrigated conditions, 13.9 to 17.3% was lost in 2 hours of the leaves wilting and 30.3–34.6% after 8 hours, and 3.78–4.31% in 1 hour. Water holding capacity ranged from 82.7 to 85.9% after 2 hours of the leaves wilting, and 61.6 to 69.7% after 8 hours. In the conditions of natural humidification, in the first 2 hours after wilting, the water content decreased by 8.5–11.7%, after 8 hours – by 16.5–22.6%. Water loss per one hour ranged from 1.78 to 2.84%, 1.5–2.0 times less than in irrigated plants. Water holding capacity was 82.3–91.5 and 77.0–91.5% after 2 and 8 hours, respectively. It was high (90.3–91.5 and 83.4–91.5%) in the following populations: LRH, M.q./M.agr., A.r.d. and M.agr.C. at water loss of 1.78–2.15%. A high inverse connection was found between water loss and water holding capacity after 2 and 8 hours: r = -0.652 and r = -0.963, respectively. There was a significant positive relationship between water holding capacity and drought tolerance (r = 0.597–0.696). High drought tolerance (56.9–58.2%) was recorded in the populations: M.agr.C., M.q./M.agr., LRH and Ram. D. Conclusions. Regularities of changes in tissue water content, deficit and water holding capacity of alfalfa leaves during irrigation and in conditions of natural humidification were revealed. The relationships between water deficit and water holding capacity, water loss and water holding capacity, water hol­ding capacity and drought tolerance were determined. The best populations with high drought tolerance were selected to be introduced into the plant breeding process. Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за показниками водного обміну в різних умовах зволоження, установити закономірності їхнього вияву, взаємозв’язок між ними та посухостійкістю. Виділити кращі для включення в селекційний процес. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Упродовж 2017–2020 рр. досліджено дев’ять популяцій люцерни за показниками водного режиму: обводненню тканин, водного дефіциту та водоутримувальної здатності листків в умовах зрошення та природного зволоження. Установлено закономірності їхнього прояву. За даними по обводненню листя, тобто показнику вмісту води, він є високим за зрошення (81,88; 79,63; 78,42%) і низьким без зрошення (69,20; 70,81; 71,84%). З обводненням листків тісно пов’язаний водний дефіцит, але вони знаходяться в зворотній залежності один з одним (r = -0,986 при зрошенні і r = -0,863 в умовах природного зволоження). Максимальним водний дефіцит у популяцій був у стресовій ситуації (без поливу) – 50,28; 29,96; 33,0% і знижувався в рослин за зрошення до 12,64; 17,37; 22,04%. Водний дефіцит пов’язаний з водоутримувальною здатністю листя: чим він більший, тим нижче водоутримувальна здатність, що визначається здатністю утримувати воду. В умовах зрошення втрачалося від 13,9 до 17,3% за 2 години в’янення листків та 30,3–34,6% після 8 годин, а за 1 годину – 3,78–4,31%. Водоутримувальна здатність коливалася в межах 82,7–85,9% через 2 години в’янення листя та 61,6 до 69,7% через 8 годин. В умовах природного зволоження в перші 2 години після в’янення вміст води зменшився на 8,5–11,7%, через 8 годин – на 16,5–22,6%. За 1 годину втрата води коливалася від 1,78 до 2,84%, у 1,5–2,0 раза менше, ніж у рослин, що вирощувалися в умовах зрошення. Водоутримувальна здатність становила 82,3–91,5 та 77,0–91,5% через 2 та 8 годин відповідно. Високою (90,3–91,5 і 83,4–91,5%) вона була в популяцій LRH, M.g./M.agr., A.r.d. і M.agr.C. за втрати води 1,78–2,15%. Установлено середній та сильний обернений зв’язок втрати води з водоутримувальною здатністю через 2 і 8 годин: r = -0,652 та r = -0,963 відповідно. Визначено середній позитивний зв’язок між водоутримувальною здатністю й посухостійкістю (r = 0,597–0,696). Високу посухостійкість ( 56,9–58,2%) проявили популяції M.agr.C., M.g./M.agr., LRH і Ram.d. Висновки. Установлено закономірності зміни обводнення тканин, дефіциту й водоутримувальної здатності листя люцерни за зрошення та в умовах природного зволоження. Визначено взаємозв’язки між водним дефіцитом і водоутримувальною здатністю; втратою води і водоутримувальною здатністю; водоутримувальною здатністю та посухостійкістю. Виділені кращі популяції з високою посухостійкістю, які будуть включені в селекційний процес. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-04-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/228204 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 1 (2021); 21-29 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 1 (2021); 21-29 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 1 (2021); 21-29 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.1.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/228204/228009 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/228206 2021-05-14T09:22:55Z 2312-749X:BaSP

Comprehensive evaluation of spring barley breeding lines in yield, stability and tolerance to biotic and abiotic factors under condition of the central part of the Ukrainian Forest-Steppe Комплексне оцінювання селекційних ліній ячменю ярого за врожайністю, стабільністю та стійкістю до біо- та абіотичних чинників в умовах центральної частини Лісостепу України Гудзенко, В. М Поліщук, Т. П. Бабій, О. О. Лисенко, А. А. Юрченко, Т. В. Hordeum vulgare L. genotype by environment interaction complex of traits AMMI GGE biplot GYT biplot Hordeum vulgare L. взаємодія генотип–середовище комплекс ознак AMMI GGE biplot GYT biplot Purpose. Identification of spring barley promising breeding lines with combination of adaptive traits under conditions of the central part of the Ukrainian Forest-Steppe. Methods. Field trial, laboratory-field analysis of drought tolerance, statistical and graphical analysis of experimental data. Results. The analysis of variance of the AMMI model showed that the largest contribution to the general variation (85.78%) had environmental conditions (years of research). The value of the genotype was 8.21%, and the genotype by environment interaction was 6.01%. The first and second principal components of both AMMI and GGE biplot explained more than 85% of the genotype-environment interaction. Spring barley breeding lines ‘Deficiens 5162’, ‘Nutans 5073’ and ‘Deficiens 5161’ had the superior combination of yield performance and relative stability through the years according to GGE biplot. With GYT biplot analysis it has been determined that the breeding lines ‘Deficiens 5162’ and ‘Nutans 5073’ also significantly predominated over the other genotypes in terms of combination of yield performance and a number of other traits – 1000 kernels weight, drought tolerance, resistance to pathogens. Breeding lines ‘Deficiens 5161’, ‘Nutans 4966’, ‘Nutans 4705’, ‘Nutans 4816’, ‘Nutans 5184’, ‘Nutans 5193’, which exceeded the mean value in the trial in terms of combination of yield performance and a number of adaptive traits may have practical significance in the breeding process for creation of new initial material. Conclusions. As a result of the complex evaluation when using AMMI, GGE biplot and GYT biplot graphical models the breeding lines ‘Deficiens 5162’ and ‘Nutans 5073’ with the optimal combination of yield, stability, thousand kernel weight and tolerance to abiotic and biotic environmental factors have been identified Мета. Виділити перспективні селекційні лінії ячменю ярого за комплексом адаптивних ознак в умовах центральної частини Лісостепу України. Методи. Польові випробування, лабораторно-польові дослідження посухостійкості, статис­тичний та графічний аналіз експериментальних даних. Результати. Дисперсійним аналізом AMMI моделі встановлено, що найбільший унесок у загальну варіацію (85,78%) мали умови середовища (років досліджень). Значення генотипу становило 8,21%, а взаємодії генотип–середовище – 6,01%. Перші дві головні компоненти як AMMI, так і GGE biplot, охоплювали понад 85% взаємодії генотип–середовище. Краще поєднання врожайності та відносної стабільності за роками відповідно до GGE biplot мали селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’, ‘Нутанс 5073’ і ‘Дефіцієнс 5161’. GYT biplot аналізом визначено, що селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ також суттєво переважали решту генотипів за поєднанням урожайності та низки інших ознак – маси 1000 зерен, посухостійкості, стійкості проти збудників хвороб. Селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5161’, ‘Нутанс 4966’, ‘Нутанс 4705’, ‘Нутанс 4816’, ‘Нутанс 5184’, ‘Нутанс 5193’, які перевищували середнє значення в досліді за поєднанням врожайності та низки адаптивних ознак, можуть мати практичну цінність у селекційному процесі для створення нового вихідного матеріалу. Висновки. У результаті комплексного оцінювання з використанням графічних моделей AMMI, GGE biplot та GYT biplot виділено селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ з оптимальним поєднанням урожайності, стабільності, маси 1000 зерен та стійкості до біо- та абіотичних чинників. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-04-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/228206 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 1 (2021); 30-42 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 1 (2021); 30-42 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 1 (2021); 30-42 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.1.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/228206/228010 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/228208 2021-05-14T09:22:55Z 2312-749X:BaSP

A new multiple purposes variety of industrial hemp ‘Artemida’ with a high oil content and fiber quality Новий сорт промислових конопель ‘Артеміда’ універсального напряму господарського використання з підвищеним умістом олії та поліпшеною якістю волокна Міщенко, С. В. Кириченко, Г. І. Лайко, І. М. Cannabis sativa L. breeding hybridization selection productivity Cannabis sativa L. селекція гібридизація добір продуктивність Purpose. Creation of industrial hemp variety of multiple purposes with the absence of cannabinoid compounds, high oil content in seeds and fiber quality. Methods. Bree­ding (self-pollination, varietal-linear hybridization in the conditions of a vegetation house, selection), field, laboratory, instrumental-technological assessment of fiber quality, mathematical statistics. Results. The ‘Artemida’ variety was created as a result of hybridization of the ‘Hlesiia’ variety with the self-pollinated line of the sixth generation of the ‘Zolotoniski 15’ variety and selection for stabilization of high productivity traits and improvement of quality trait of hemp production. The variety belongs to the medium-ripe group; the growing season is 94 days before the phase of technological maturity and 118 days before the phase of biological maturity. When grown for fiber, the variety had a higher fiber yield (2.56 t/ha), the yield of all fiber (30.4% and including long fiber 27.6%). When grown for fiber and seeds, the plant is significantly inferior in height, which is positive for harves­ting seeds with a combine harvester, has a significantly higher seed yield (1.29 t/ha), oil content (36.8%) and fiber yield (2.01 t/ha) in comparison with the standard of the varie­ty ‘Hliana’. The analysis of the correspondence between the empirical and theoretical distribution of such a trait as the oil content in the seeds of elite plants of the ‘Artemida’ variety indicates its high stability. A notable feature of the variety is the formation of friendly seedlings and intensive plant growth at the beginning of the growing season, which helps to reduce the weediness of crops.  Conclusions. The new variety of hemp ‘Artemida’ of multiple purposes belongs to the Central European ecological and geographical type, although created as a result of varietal-linear hybridization of different types with selection on the basis of productivity, is characte­rized by complete absence of cannabinoid compounds, high oil content and fiber quality. The variety is recommended for growing for fiber and seeds. Due to its high yield potential, it is competitive in the industrial hemp market. Мета. Створити сорт промислових конопель середньоєвропейського еколого-географічного типу універсального напряму господарського використання з підвищеним умістом олії в насінні та поліпшеною якістю волокна. Методи. Селекційні (самозапилення, сортолінійна гібридизація в умовах вегетаційного будинку, добір), польові, лабораторні, інструментально-технологічна оцінки оцінка якості волокна, статистичні. Результати. У результаті гібридизації сор­ту ‘Глесія’ із самозапиленою лінією шостого покоління сорту ‘Золотоніські 15’ і наступного добору на закріплення ознак високої продуктивності та поліпшення якісних ознак коноплепродукції створено новий сорт ‘Артеміда’. Сорт належить до середньостиглої групи: вегетаційний період до настання фази технологічної стиглості становить 94 доби, біологічної – 118 діб. За вирощування на зеленець забезпечує високі показники врожайності волокна (2,56 т/га) та виходу всього волокна (30,4%, зокрема довгого волокна – 27,6%). У разі вирощування на двобічне використання сорт ‘Артеміда’ формує вищі, порівняно із сортом-стандартом ‘Гляна’, урожаї волокна (2,01 т/га) та насіння (1,29 т/га) з підвищеним умістом в останньому олії (36,8%). При цьому він істотно поступається за висотою рослин, що позитивно для збирання насіння зернозбиральним комбайном. Аналіз відповідності емпіричного й теоретичного розподілу ознаки вмісту олії в насінні елітних рослин сорту ‘Артеміда’ свідчить про її високу стабільність. Примітною особливістю сорту є формування дружних сходів та інтенсивний ріст рослин на початку вегетації, що сприяє зменшенню забур’яненості посівів. Висновки. ‘Артеміда’ – новий сорт конопель універсального напряму господарського використання. Належить до середньоєвропейського еколого-географічного типу, хоча і створений у результаті сортолінійної гібридизації різних типів з наступним поліпшувальним селекційним добором за ознаками продуктивності. Характеризується пов­ною відсутністю канабіноїдних сполук, підвищеним умістом олії, поліпшеним її жирнокислотним складом та високою якістю волокна. Рекомендується для вирощування з метою отримання волокна й насіння. Завдяки високій потенційній урожайності продукції є конкурентоздатним на ринку промислових конопель. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-04-06 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/228208 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 1 (2021); 43-50 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 1 (2021); 43-50 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 1 (2021); 43-50 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.1.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/228208/228011 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/236514 2021-07-13T04:38:11Z 2312-749X:BaSP

Breeding of industrial hemp with a high content of cannabigerol by the case of ‘Vik 2020’ cultivar Селекція промислових конопель із підвищеним умістом канабігеролу на прикладі сорту ‘Вік 2020 Міщенко, С. В. Лайко, І. М. Кириченко, Г. І. hemp cultivar self-pollination selection crossing cannabinoids correlation productivity 633.522:631.52:577 коноплі культивар самозапилення добір схрещування канабіноїди кореляція продуктивність 633.522:631.52:577 To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application. Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods. Results. Variety ‘Vik 2020’ was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ± 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ± 0.0011; 0.018 ± 0.0080; 0.012 ± 0.0027, and 0.005 ± 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation). Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp ‘Vik 2020’, characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties Створити сорт промислових конопель середньоєвропейського еколого-географічного типу універ­сального напряму господарського використання з підви­щеним умістом канабігеролу. Методи. Селекційні (самозапилення, створення синтетичних популяцій, добір), польові, біохімічні (тонкошарова та газорідинна хроматографія канабіноїдних сполук), інструментально-технологічне оцінювання якості волокна, статистичні. Результати. У результаті синтетичної селекції створено сорт ‘Вік 2020’, рослини якого характеризуються підвищеним умістом канабігеролу (1,034 ± 0,0323%), що має низку лікувальних властивостей, і майже повною відсутністю інших вторинних метаболітів – канабідіваріну, канабідіолу, канабіхромену і психотропного тетрагідроканабінолу (0,003 ± 0,0011; 0,018 ± 0,0080; 0,012 ± 0,0027 і 0,005 ± 0,0012% відповідно). Ознака вмісту канабігеролу є досить стабільною в межах популяції і не взаємопов’язана з ознакою вмісту тетрагідроканабінолу (r = -0,23). Проведення тонкошарової хроматографії показало, що канабігерол накопичувався переважно у формі канабігеролової кислоти і меншою мірою як нейтральна сполука, що цілком узгоджується з теорією, згідно з якою ця речовина є попередником для синтезу інших канабіноїдів. За результатами конкурсного сортовипробування в разі вирощування для отримання волокна й насіння сорт поєднує низькорослість, а саме істотно нижчі порівняно із сортом-стандартом показники загальної (206,4 см) і технічної довжини стеб­ла (135,6 см), з істотно вищими показниками довжини суцвіття (70,8 см), які детермінують формування значної біомаси, придатної для використання на фармацевтичні цілі, та врожайності насіння (0,98 т/га). Вихід загального волокна становив, як і в сорту-стандарту, 29,0%, але воно характеризувалося вищою якістю й технологічною цінністю за первинного перероблення. Сорт мав однорідну статеву структуру, стійкість до біо- та абіотичних чинників середовища. Вегетаційний період до біологічної стиглості (BBCH 89) – 116 діб. Рекомендований для вирощування з метою отримання насіння, якісного волокна й потенційно – канабігеролу (за умови зміни законодавства). Висновки. Доведено ефективність залучення до селекційного процесу самозапилених ліній із подальшим їх об’єднанням у синтетичну популяцію і поліпшувальним добором на прикладі нового сорту промислових конопель ‘Вік 2020’, що характеризується підвищеним умістом канабігеролу й відсутністю психотропних властивостей. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-07-08 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/236514 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 2 (2021); 105-112 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 2 (2021); 105-112 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 2 (2021); 105-112 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.2.2021 eng ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/236514/235713 https://journal.sops.gov.ua/article/view/236514/235714 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/236515 2021-07-13T04:38:11Z 2312-749X:BaSP

The results of the assessment of self-pollinated precocious lines of maize (Zea mays L.) on the main economically valuable traits at two sowing dates Результати оцінювання самозапилених скоростиглих ліній кукурудзи звичайної (Zea mays L.) за основними господарсько-цінними ознаками за двох строків сівби Ольховик , М. С. Гайдаш, О. Л. Купар, Ю. Ю. Таганцова, М. М. кукурудза звичайна самозапилені лінії зародкова плазма скоростиглість урожайність зерна збиральна вологість зерна 633.15:631.527 common maize self-pollinated lines germplasm precocious grain yield harvesting grain moisture 633.15:631.527 Purpose. Comprehensive study, selection, evaluation and systematization of self-pollinated lines of maize (Zea mays L.) obtained on the basis of material of diffe­rent genetic structure from endosperm of flint and dent maize were implemented according to the main economically valuable traits and precocity in order to select the best genotypes for selection. Methods. Hybridization, inbreeding were used in the process of creating the initial material; visual method – for phenological observations; laboratory and field – to determine the morphobiological characteristics of self-pollinated lines of maize; measuring and weighing – to account the harvest and determine the metric characteristics of plants; mathematical and statistical – to determine the validity of the results, indicators of trait variability, correlation dependence of traits; analysis of variance; comprehensive assessment of morphobiological and economically valuable traits of self-pollinated maize lines of the most common germplasms. Results. As a result of assessment of self-pollinated lines of the most common germplasms, it was revealed that the highest level of grain yield was obtained under both sowing periods – Iodent germplasm; the minimum grain moisture content – Flint and Mix germplasms; the shortest average duration of the emergence – flowering of 50% of male and female inflorescences stage – Flint germplasm; steadily high va­lues ​​of plant height for germplasm Mix – under the optimal sowing date, and Iodent plasma – under the late sowing date. Steadily high values ​​of the ear insertion height at both sowing dates were obtained for lines based on Iodent germplasm. The number of the most precocious and the best by the economically valuable traits germplasms of self-pollinated lines were identified. Conclusions. The DK239 lines – Flint germplasm, DK7174, DK2285, DK305, DK2613, DK5568 – Iodent germplasm, DK2332 and DK2659 – Mix germplasm were the most precocious and the best by the economically valuable traits. They are promising for the selection of ultra-early hybrids of maize adapted to the conditions of the Steppe of Ukraine. Мета. Комплексне вивчення, добір, оцінювання й систематизація самозапилених ліній кукурудзи звичайної (Zea mays L.), отриманих на базі матеріалу різної генетичної структури з кременистим та зубоподібним типом ендосперму, за основними господарсько-цінними показниками й ознаками скоростиглості з метою виділення найліпших генотипів для селекції ультраскоростиглих гібридів. Методи. Гібридизація, інцухт – у процесі створення вихідного матеріалу; візуальний – фенологічні спостереження; лабораторно-польовий – визначення морфо-біологічних ознак самозапилених ліній кукурудзи; вимірювально-ваговий – визначення врожайності та метричних ознак рослин; математично-статистичні – визначення достовірності результатів, показників варіабельності ознак, кореляційної залежності ознак; дисперсійний аналіз; комплексне оцінювання морфо-біологічних та господарсько-цінних характеристик самозапилених ліній кукурудзи найпоширеніших зародкових плазм. Результати. У результаті оцінювання самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі різних зародкових плазм, установлено, що найвища врожайність зерна за обох строків сівби притаманна лініям від зародкової плазми Iodent; мінімальну збиральну вологість зерна мали лінії зародкових плазм Flint та Mix; найменша середня тривалість періоду сходи–цвітіння (50% чоловічих та жіночих суцвіть за обох строків сівби) властива лініям зародкової плазми Flint; стабільно високі значення показника «висота рослин» за оптимального строку сівби характерні для ліній кукурудзи змішаної зародкової плазми Mix, за пізнього строку – для ліній плазми Iodent. Стабільно високі значення показника «висота прикріплення качана» за обох строків сівби відзначено в ліній, які створені на основі плазми Iodent. Висновки. Лінії ДК239 (плазма Flint), ДК7174, ДК2285, ДК305, ДК2613 і ДК5568 (плазма Iodent), ДК2332 та ДК2659 (плазма Mix) були найбільш скоростиглими та найліпшими за комплексом господарсько-цінних ознак. Вони є перспективними для використання в селекції ультраскоростиглих гібридів кукурудзи, адаптованих до умов Степу України Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-07-08 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/236515 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 2 (2021); 113-122 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 2 (2021); 113-122 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 2 (2021); 113-122 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.2.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/236515/235721 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/242966 2021-10-28T12:59:54Z 2312-749X:BaSP

Agrobiological parameters of various varieties and hybrids of sweet sorghum Агробіологічні параметри різних сортів і гібридів сорго цукрового Любич, В. В. Сторожик, Л. І. Войтовська, В. І. Терещенко, І. С. Лосєва, А. І. sweet sorghum variety hybrid corn yield sugar content protein content UDC 631.547.2:[631.526.3:633.174] сорго цукрове сорт гібрид зерно урожайність уміст цукрів уміст білка УДК 631.547.2:[631.526.3:633.174] Purpose. To reveal the features of agrobiological parameters formation of sweet sorghum various varieties and hybrids in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. During 2018–2020 twenty-one varieties and hybrids of sweet sorghum of various ecological and geographical origins (Ukraine, Russia, USA, France, Germany, Hungary, Brazil) were studied in the field. Parameters like plant height and indices of their individual productivity (grain weight per panicle, 1000 grain weight, etc.), yield of dry biomass and grain, content of sugar in juice and protein in grain, as well as estimated sugar and protein yield in a crop. The counts were carried out in the phase of physiological ripeness of the culture. Results. In the group of Ukrainian varieties and hybrids, the plants were from 272 to 306 cm high, in the foreign group – from 274 to 412 cm. Varieties ‘Red Amber’, ‘Sioux’, ‘Affas CJ 899’, ‘Freed’ and ‘Early Orange’ are of high value for breeding practice, their plants were the tallest – from 388 to 412 cm. The panicle length of sweet sorghum cultivars of Ukrainian breeding ranged from 16.0 to 17.3 cm, foreign – from 11.0 to 19.4 cm. Grain weight from one panicle varied from 32.8 to 41.6 g and from 29.2 to 43.5 g, respectively. In a wide range, depending on the varietal characteristics, the indicator of the number of grains per panicle also varied from 1338 to 1708 pcs. The mass of 1000 grains of sweet sorghum ranged from 28.0 to 31.0 g in varieties and hybrids of Ukrainian breeding, in foreign ones – from 19.3 to 31.0 g. The yield of dry vegetative mass of cultivars of Ukrainian breeding was at the level of 8.24–9.11 t/ha. The highest rates were shown in hybrid ‘Mamont’ and ‘Huliver’ variety – 9.05 and 9.11 t/ha, respectively. For cultivars and hybrids of foreign breeding, this indicator varied from 7.00 to 12.17 t/ha. Significantly higher biomass in comparison with the standard variety (‘Sylosne 42’) was produced by ‘Vorai Sumac’, ‘Sorgo Cucre’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ – 9.03–12.17 t/ha. The sugar content in sweet sorghum juice varied from 15.2 to 17.2%. The estimated sugar yield in Ukrainian cultivars was at the level of 0.82–0.89 t/ha, in foreign ones – from 0.72 to 1.18 t/ha. In all studied varieties it was the highest in ‘Sorgo Cucre’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ – 0.94–1.18 t/ha. Conclusions. The productivity of sweet sorghum varies greatly depending on the origin of the variety and hybrid. In the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe, in order to obtain a high sugar yield, it is advisable to grow ‘Sylosne 42’, ‘Favoryt’, ‘Troistyi’, ‘Dovista’, ‘Huliver’ varieties and ‘Ananas’, ‘Medovyi’, ‘Mamont’ hybrids. Varieties ‘Vaconia Orange’, ‘Vorai Sumac’, ‘Sorgo Cucre’ and hybrids ‘Ald Sorghum’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ provide high yields of vegetative masses. Hybrids ‘Freed’, ‘Affas CJ 899’ and ‘Early Orange’ produce a large vegetative mass (11.08–12.17 t/ha), grain yield (8.00–8.15 t/ha) and a high protein content (9.8–11.3%). Мета. Установити особливості формування агробіологічних параметрів різних сортів і гібридів сорго цукрового в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Упродовж 2018–2020 рр. у польових умовах досліджували 21 сорт і гібрид сорго цукрового різного еколого-географічного походження (Україна, Росія, США, Франція, Німеччина, Угорщина, Бразилія). Оцінювали такі параметри, як висота рослин і показники їх індивідуальної продуктивності (маса зерна з однієї волоті, маса 1000 зерен тощо), урожайність сухої біомаси й зерна, уміст цукрів у соку та білка в зерні, а також умовний вихід цукру й білка з урожаєм. Обліки проводили у фазі фізіологічної стиглості культури. Результати. У групі українських сортів і гібридів рослини були заввишки від 272 до 306 см, у групі закордонних – від 274 до 412 см. Високу цінність для селекційної практики мають сорти ‘Red Amber’, ‘Sioux’, ‘Affas CJ 899’, ‘Freed’ та ‘Early Orange’, рослини яких були найвищими – від 388 до 412 см. Довжина волоті сорго цукрового культиварів української селекції становила від 16,0 до 17,3 см, закордонної – від 11,0 до 19,4 см. Маса зерна з однієї волоті змінювалась від 32,8 до 41,6 г і від 29,2 до 43,5 г відповідно. У великому діапазоні залежно від сортових особливостей варіював і показник кількості зерен з однієї волоті – 1338–1708 шт. Маса 1000 зерен сорго цукрового становила від 28,0 до 31,0 г у сортів і гібридів української селекції, у закордонних – від 19,3 до 31,0 г. Урожайність сухої вегетативної маси культиварів української селекції була на рівні 8,24–9,11 т/га. Найвищі показники формували гібрид ‘Мамонт’ і сорт ‘Гулівер’ – 9,05 і 9,11 т/га відповідно. У сортів і гібридів закордонної селекції цей показник змінювався від 7,00 до 12,17 т/га. Істотно вищу біомасу порівняно із сортом-стандартом (‘Силосне 42’) формували ‘Vorai Sumac’, ‘Sorgo cucre’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ – 9,03–12,17 т/га. Уміст цукрів у соку сорго цукрового змінювався від 15,2 до 17,2%. Умовний вихід цукру в культиварів української селекції був на рівні 0,82–0,89 т/га, у закордонних – від 0,72 до 1,18 т/га. Найвищим серед усіх досліджуваних сортів і гібридів культури він був у ‘Sorgo Cucre’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ – 0,94–1,18 т/га. Висновки. Продуктивність сорго цукрового значною мірою змінюється залежно від походження сорту та гібрида. В умовах Правобережного Лісостепу з метою отримання високого виходу цукру доцільно вирощувати сорти ‘Силосне 42’, ‘Фаворит’, ‘Троїстий’, ‘Довіста’, ‘Гулівер’ і гібриди ‘Ананас’, ‘Медовий’, ‘Мамонт’. Сорти ‘Vaconia Orange’, ‘Vorai Sumac’, ‘Sorgo Cucre’ і гібриди ‘Ald Sorghum’, ‘Sioux’, ‘Freed’, ‘Red Amber’, ‘Mohavk’, ‘Affas CJ 899’, ‘Early Orange’ забезпечують високу врожайність вегетативної маси. Гібриди ‘Freed’, ‘Affas CJ 899’ і ‘Early Orange’ формують велику вегетативну масу (11,08–12,17 т/га), урожайність зерна (8,00–8,15 т/га) та високий уміст білка (9,8–11,3%). Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-09-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/242966 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 3 (2021); 193-198 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 3 (2021); 193-198 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 3 (2021); 193-198 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.3.2021 eng ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/242966/241242 https://journal.sops.gov.ua/article/view/242966/241290 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/242982 2021-10-28T12:59:54Z 2312-749X:BaSP

Breeding and genetic peculiarities of spring barley 1000 kernel weight under conditions of the central part of the Ukrainian Forest-Steppe Селекційно-генетичні особливості ячменю ярого за масою 1000 зерен в умовах центральної частини Лісостепу України Гудзенко, В. М. Поліщук, Т. П. Лисенко, А. А. Худолій, Л. В. Бабенко, А. І. Hordeum vulgare L. 1000 kernel weight degree of phenotypic dominance parameter of genetic variation combining ability UDC 633.16:631.523.11 Hordeum vulgare L. маса 1000 зерен ступінь фенотипового домінування параметр генетичної варіації комбінаційна здатність УДК 633.16:631.523.11 Purpose. To reveal the breeding and genetic peculiarities for spring barley 1000 kernel weight and to identify genetic sources for breeding under conditions of the central part of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Investigations were carried out at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of the NAAS of Ukraine. Spring barley F1 of two comp­lete (6 ´ 6) diallel crossing schemes was investigated. The first scheme included modern both domestic and foreign spring barley malting varieties (‘MIP Tytul’, ‘Avhur’, ‘Datcha’, ‘Quench’, ‘Gladys’, ‘Beatrix’), the second – classic covered awned (‘MIP Myroslav’, ‘Sebastian’), awnless (‘Kozyr’, ‘Vitrazh’) and naked (‘Condor’, ‘CDC Rattan’) varieties. Results. Various types of inheritance of 1000 kernel weight were revealed, with the exception of negative dominance. The proportion of combinations with corresponding values ​​of the degree of phenotypic dominance varied depending on the genotypes involved in the crossing and the years of testing. In both crossing schemes, both in 2019 and in 2020, positive overdominance was found in most combinations. The grea­test number of combinations with the manifestation of hete­rosis under different growing conditions was noted when varieties ‘Gladys’ and ‘MIP Myroslav’ were used in crossing. According to the parameters of genetic variation, it was revealed that the trait was determined mainly by the additive-dominant system. The dominance was aimed at increasing the 1000 kernel weight. Only in the second crossing scheme in 2019 the value of the directional dominance indicator was unreliable. In the loci, incomplete dominance in 2019 and over-dominance in 2020 were revealed. Reliably high effects of the general combining ability in both years were noted for varieties ‘Datcha’, ‘Gladys’, ‘MIP Myroslav’, ‘Kozyr’ and ‘Vitrazh’. Conclusions. The revealed breeding and genetic peculiarities indicate that for the overwhelming majority of created hybrid combinations will be required the final selection in later generations, when the dominant alleles are homozygous. Spring barley awned varieties ‘Gladys’, ‘MIP Myroslav’ and ‘Datcha’, as well as awnless varieties ‘Kozyr’ and ‘Vitrage’ can be used as effective genetic sources for increa­sing the 1000 kernel weight Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості ячменю ярого за масою 1000 зерен та виділити генетичні джерела для селекції в умовах центральної частини Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН. Досліджували F1 двох повних (6 ´ 6) діалельних схем схрещувань. Перша схема включала сучасні як вітчизняні, так закордонні сорти ячменю ярого пивоварного напряму (‘МІП Титул’, ‘Авгур’, ‘Datcha’, ‘Quench’, ‘Gladys’, ‘Beatrix’), друга – класичні плівчасті остисті (‘МІП Мирослав’, ‘Sebastian’), безості (‘Козир’, ‘Вітраж’) та голозерні (‘Condor’, ‘CDC Rattan’) сорти. Результати. Виявлено різні типи успадкування маси 1000 зерен, за винятком негативного домінування. Частка комбінацій з відповідними значеннями ступеня фенотипового домінування змінювалась залежно від залучених до схрещувань генотипів та років випробувань. В обох схемах схрещування як у 2019-му, так і у 2020 р. в більшості комбінацій виявлено позитивне наддомінування. Найбільшу кількість комбінацій із проявом гетерозису за різних умов вирощування відзначено в разі залучення до схрещувань сортів ‘Gladys’ і ‘МІП Мирослав’. За параметрами генетичної варіації виявлено, що ознака визначалась переважно адитивно-домінантною системою. Домінування було спрямованим на збільшення маси 1000 зерен. Лише у другій схемі схрещувань у 2019 р. значення показника спрямованості домінування було недостовірним. У локусах виявлено неповне домінування у 2019-му та наддомінування у 2020 р. Достовірно високі ефекти загальної комбінаційної здатності в обидва роки відзначено для сортів ‘Datcha’, ‘Gladys’, ‘МІП Мирослав’, ‘Козир’ і ‘Вітраж’. Висновки. Виявлені селекційно-генетичні особливості вказують, що в переважної більшості створених гібридних комбінацій необхідним буде остаточний добір за масою 1000 зерен у пізніших поколіннях, коли домінантні алелі перейдуть у гомозиготний стан. Як ефективні генетичні джерела для підвищення маси 1000 зерен можуть бути використані остисті сорти ‘Gladys’, ‘МІП Мирослав’ і ‘Datcha’, а також безості – ‘Козир’ і ‘Вітраж’. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-09-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/242982 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 3 (2021); 183-192 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 3 (2021); 183-192 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 3 (2021); 183-192 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.3.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/242982/241240 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/248991 2022-02-08T14:48:58Z 2312-749X:BaSP

Agrobiological evaluation of collection of vegetable soybean varieties in the Forest-Steppe of Ukraine Агробіологічне оцінювання колекційних сортів сої овочевої в умовах Лісостепу України Яценко, В. В. Полторецький, С. П. Яценко, А. О. едамаме урожайність протеїн вміст цукрів насіння edamame yield protein sugar content seeds Purpose. Agrobiological assessment of soybean varieties Glycine max var. Shirofumi on a complex of economically valuable traits for introduction in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Selection of promising breeding forms based on morpho-biological and physiological-biochemical characteristics. Methods. Field, laboratory, statistical, computatio­nal and analytical. The studies were carried out in the conditions of the educational and production department of Uman National University of Horticulture during 2020–2021, using collection varieties of different ecological and geographical origin (Ukraine, Belarus, Sweden, Japan and Russia). The cultivars were assessed according to the following parameters: plant height, leaf area, net productivity of photosynthesis and indices of individual productivity (weight of beans per plant, number of seeds in a bean, etc.), productivity of green beans and biologically mature seeds and, accordingly, quality indicators of production (dry matter, sugar and protein content). The counts were carried out in the phase of the technical ripeness of the beans. Results. The variability of the “plant height” trait of the studied varieties had an average variation – the coefficient of variation was 22%. The results showed that the standard cultivar ‘Romatnyka’ and the collection cultivars ‘Karikachi’ and ‘Astra’ belong to the semi-determinant type of growth (97–109 cm), cultivar ‘Fiskeby V’, ‘L 380-2-13’, ‘Fiskeby V-E5’, ‘SibNIISOKh 6’, ‘Sac’, ‘Vesta’ belong to the determinant type of growth. According to the number of seeds in the pod, the studied varieties were clearly divided into two groups: with two-seeded beans (varieties ‘Karikachi’, ‘Astra’, ‘L 380-2-13’) and three-seeded beans [varieties ‘Romatnyka’ (standard), ‘Fiskeby V’, ‘Vesta’, ‘SibNIISOX 6’, ‘Sac’, ‘Fiskeby V-E5’]. The maximum yield of edamame beans was produced by varieties ‘L 380-2-13’ (17.3 t/ha), ‘Vesta’ (18.8 t/ha), ‘Sac’ (19.6 t/ha), ‘Fiskeby V’ (21.4 t/ha), ‘Fiskeby V-E5’ (22.4 t/ha). A significant differentiation of soybean varieties in the biochemical composition of immature beans was revealed. The dry matter content was 22.70–31.70%. The share of protein in edamame green beans was 28.2–38.6%, in biologically mature seeds its share increased to 36.1–42.8%. Among soluble sugars, the highest concentration was noted for sucrose – 7.70–9.38 mg/100 g in dry seeds, what in average amounted to 81.6–86.2% of all sugars. The presented results provide a comprehensive assessment of breeding work on soybean varieties with a low content of oligosaccharides. Conclusions. Evaluation of collection varieties of vegetable soybeans by the variability of morphological traits and productivity made it possible to distinguish ‘Sac’ variety by a complex of valuable traits for creation of new varieties of vegetable soybeans adapted to the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Мета. Агробіологічне оцінювання сортів сої Glycine max var. Shirofumi за комплексом господарсько-цінних ознак для інтродукції в умовах Лісостепу України. Добір перспективних селекційних форм за морфо-біологічними та фізіолого-біохімічними характеристиками. Методи. Польові, лабораторні, статистичні, розрахунково-аналітичні. Дослідження проводили в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2021 рр., використовували колекційні сорти різного еколого-географічного походження (Україна, Білорусь, Швеція, Японія і Росія). Оцінювання сортів проводили за наступними параметрами: висота рослин, листкова площа, чиста продуктивність фотосинтезу та показники індивідуальної продуктивності (маса бобів з однієї рослини, кількість насінин у бобі та ін.), врожайність зелених бобів та біологічно зрілого насіння і відповідно якісні показники продукції (суха речовина, вміст цукрів і протеїну). Обліки проводили у фазі технічної стиглості бобів. Результати. Мінливість ознаки «висота рослини» досліджуваних сортів мала середню варіацію – коефіцієнт варіювання складав 22%. Результати вказали, що сорт-стандарт ‘Романтика’ та колекційні сорти ‘Karikachi’ та ‘Астра’ відносяться до напівдетермінантного типу росту (97–109 см), сорти ‘Fiskeby V’, ‘Л 380-2-13’, ‘Fiskeby V-E5’, ‘СибНИИСОХ 6’, ‘Sac’, ‘Веста’ належать до детермінантного типу росту. За кількістю насінин у стручку досліджувані сорти чітко розділилися на дві групи: з двонасінними бобами (сорти ‘Karikachi’, ‘Астра’, ‘Л 380-2-13’) та тринасінними бобами (сорти ‘Романтика’ (St), ‘Fiskeby V’, ‘Веста’, ‘СибНИИСОХ 6’, ‘Sac’, ‘Fiskeby V-E5’). Максимальну врожайність бобів едамаме формували рослини сорту ‘Л 380-2-13’ (17,3 т/га), ‘Веста’ (18,8 т/га), ‘Sac’ (19,6 т/га), ‘Fiskeby V’ (21,4 т/га), ‘Fiskeby V-E5’ (22,4 т/га). Виявлено істотну диференціацію сортів сої овочевої за показниками біохімічного складу недозрілих бобів. Сухий залишок становив 22,70–31,70%. Частка протеїну у зелених бобах едамаме становила 28,2–38,6%, у біологічно зрілому насінні його частка зростала до 36,1–42,8%. Серед розчинних цукрів найбільшу концентрацію відзначено для сахарози – 7,70–9,38 мг/100 г сухого насіння, що в середньому складало 81,6–86,2% усіх цукрів. Наведені результати забезпечують комплексну оцінку для селекційної роботи над сортами сої овочевої з низьким вмістом олігосахаридів. Висновки. Оцінювання колекційних сортів сої овочевого напряму використання за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дозволило виділити серед інтродукованих колекційних сортів за комплексом цінних ознак для використання у селекційному процесі сорт ‘Sac’ для створення нових сортів сої овочевого напряму, адаптованих до умов Лісостепу України. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-12-24 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/248991 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 4 (2021); 327-334 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 4 (2021); 327-334 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 4 (2021); 327-334 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.4.2021 eng ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/248991/249942 https://journal.sops.gov.ua/article/view/248991/249944 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/249026 2022-02-08T14:48:58Z 2312-749X:BaSP

Level of manifestation and variability of grain number per spike in spring barley Рівень прояву та варіабельність кількості зерен у колосі ячменю ярого Гудзенко, В. М. Поліщук, Т. П. Лисенко, А. А. Худолій, Л. В. Бабенко, А. І. Мандровська, С. М. Hordeum vulgare L. genotypic variation phenotypic variation heritability homeostaticity selection value AMMI GGE biplot Hordeum vulgare L. генотипова варіація фенотипова варіація успадковуваність гомеостатичність селекційна цінність AMMI GGE biplot Purpose. To identify features of the level of manifestation and variability of grain number per spike in spring barley and reveal new genetic sources by combining increased and stable level of manifestation of the trait for breeding in the central part of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The research was conducted in 2018–2020 under conditions of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS. We studied 96 collection accessions of different subspecies and groups of spring barley varieties originating from 15 countries. A number of statistical parameters and graphical models were used. Results. The ANOVA of the AMMI model revealed significantly higher part of contribution in the total phenotypic variation for every its component: growing season conditions (33.8–40.2%), genotype (35.2–48.9%), and genotype – environment interaction (17.3–29.3%). According to the homeostaticity (Homi) and breeding value (Sci) levels and GGE biplot visualizations, the samples were differentiated by the level of manifestation and variability of the trait and new genetic sources for barley breeding were identified. The coefficient of phenotypic variation ranged from low in two-rowed hulled samples (PCV = 9.60%) to near-high in hulless ones (PCV = 18.9%). High values of the coefficient of genotypic variation were found in hulless (GCV = 10.95%) and six-rowed samples (GCV = 13.28%). The coefficient of heritability of the trait varied from high (H2 = 79.4%) in two-rowed samples to near-low (H2 = 33.7%) in six-rowed samples. The expected genetic improvement ranged from middle in multi-row samples (GAM = 13.10%) to high in hulless samples (GAM = 23.51%). Conclusions. Collection accessions combining increased grain number and its relative stability were identified, namely, two-rowed hulled ones ‘Tiver’ (UKR), ‘Almonte’ (CAN), ‘Despina’ (DEU), ‘Symbat’ (KAZ), ‘Smaragd’ (UKR), ‘Novator’ (UKR); two-rowed hulless ones ‘CDC Candle’ (CAN) and ‘Millhouse’ (CAN); multi-row hulled ones ‘AC Wes­tech’ (CAN) and ‘AC Alma’ (CAN). The prospect of further research is to involve the selected accessions into creation of new source material and establish the peculiarities of the inheritance of grain number per spike, as well as to identify the relationship of this trait with other yield components. Мета. Виявити особливості рівня прояву і варіабельність кількості зерен у колосі ячменю ярого та виділити нові генетичні джерела за поєднанням підвищеного та стабільного рівня прояву ознаки для селекції в умовах центральної частини Лісостепу України. Методи. Дослідження проведено у 2018–2020 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. Дослідили 96 колекційних зразків різних підвидів та груп різновидностей ячменю ярого походженням з 15 країн світу. Застосовували низку статистичних параметрів та графічних моделей. Результати. Дисперсійним аналізом AMMI моделі виявлено достовірно високі частки внеску у загальній фенотиповій варіації усіх її складових: умов року (33,8–40,2%), генотипу (35,2–48,9%) і взаємодії генотип–середовище (17,3–29,3%). За показниками гомеостатичності (Homi) і селекційної цінності (Sci) та візуалізаціями GGE biplot диференційовано зразки відповідно до рівня прояву і варіабельності ознаки та виокремлено нові генетичні джерела для селекції. Коефіцієнт фенотипової варіації варіював від низького у дворядних плівчастих зразків (PCV = 9,60%) до наближеного до високого у голозерних (PCV = 18,9%). Високе значення коефіцієнту генотипової варіації виявлено у голозерних (GCV = 10,95%) та шестирядних зразків (GCV = 13,28%). Коефіцієнт успадковуваності ознаки мав значення від високого (H2 = 79,4%) у дворядних зразків до наближеного до низького (H2 = 33,7%) у шестирядних. Очікуване генетичне поліпшення становило від середнього у багаторядних зразків (GAM = 13,10%) до високого у голозерних (GAM = 23,51%). Висновки. Виділено колекційні зразки які поєднують підвищену озерненість та її відносну стабільність: дворядні плівчасті – ‘Тівер’ (UKR), ‘Almonte’ (CAN), ‘Despina’ (DEU), ‘Cымбат’ (KAZ), ‘Смарагд’ (UKR), ‘Новатор’ (UKR); дворядні голозерні – ‘CDC Candle’ (CAN) і ‘Millhouse’ (CAN), багаторядні плівчасті – ‘AC Westech’ (CAN) і ‘AC Alma’ (CAN). Перспективою подальших досліджень є залучення виділених зразків для створення нового вихідного матеріалу та встановлення особливостей успадкування кількості зерен у колосі, а також виявлення взаємозв’язків цієї ознаки з іншими структурними елементами врожайності. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2021-12-24 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/249026 Plant varieties studying and protection; Vol. 17 No. 4 (2021); 335-349 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 17 № 4 (2021); 335-349 Plant Varieties Studying and Protection; Том 17 № 4 (2021); 335-349 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.17.4.2021 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/249026/250015 Авторське право (c) 2021 Український інститут експертизи сортів рослин http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/257586 2022-06-29T14:28:53Z 2312-749X:BaSP

Significance of sources of valuable traits for cotton breeding Значення джерел цінних ознак для селекції бавовнику Боровик, В. О. Вожегова, Р. А. Марченко, Т. Ю. Бояркіна, Л. В. Хоменко, Т. М. cotton collection variety weight of raw cotton number of open bolls per plant fiber колекція бавовнику сорт маса бавовни-сирцю кількість відкритих коробочок на рослину волокно Purpose. Select valuable samples from the collection of cotton on the basis of “number of open bolls per plant” and “weight of raw cotton from one boll” for further use in the breeding process when creating new varieties and their impact on productivity. Methods. During 2002–2019 on the fields of selection crop rotation of the selection department of the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences, 282 samples of cotton of different ripeness groups were studied. Results. Among the stu­died cotton gene pool, in 20.4% of samples, the number of bolls per plant was very small – < 65–75%, in 26.8% – small, in the remaining (52.8%) samples, an average number of open bolls was formed. The analysis of the boll mass indicators showed that 16.0% of the samples had a very small boll (less than 3.0 g), most of the collection – 66.0% had a small boll (3–4 g); average (5.0–6.0 g) – 18.0%. It was revealed that there is the most significant direct relationship between the productivity of samples and the number of open bolls per plant. The equation for the correlation-regression dependence of the productivity of one plant on the number of open bolls per plant is: y = 0.1807x – 0.5292; Coefficients: R2 = 0.852; r = 0.923. A direct positive dependence was observed in the samples of UF080000 ‘Pidozers­kyi 4’, UF0800027 ‘Populiatsiia 3’, UF0800241 ‘Populiatsiia 9’, UF0800029 ‘417 U’, UF0800228 ‘3737 U’, UF08000 ‘K 71’, UF0800056 ‘Mariia’, UF0800206 ‘1086/94’. The maximum productivity, from 45.0–49.2 g, was noted in the early matu­ring samples of the collection, compared with varieties that had a long vegetation period and productivity from 33.0 to 43.0 g. The excess over the standard is from 2.5 up to 6.7 g and from 9.5 to 0.5 g/plant, respectively. Conclusions. For the first time in the conditions of the Southern Steppe, the most significant direct relationship between the producti­vity of genotypes and the number of open bolls per plant was revealed – r = 0.923. The maximum productivity – from 45.0 to 49.2 g – was observed in early maturing samples of the collection. In the course of many years of cotton gene pool research, sources of valuable traits were identified. Мета. Виділити з колекції бавовнику цінні зразки за ознаками «кількість відкритих коробочок на рослину» та «маса бавовни-сирцю з однієї коробочки» для подальшого використання їх у селекційному процесі під час створення нових сортів та їхній вплив на формування продуктивності. Методи. Упродовж 2002–2019 рр. на полях селекційної сівозміни відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН досліджено 282 зразки бавовнику різних груп стиглості. Результати. Серед дослідженого генофонду бавовнику у 20,4% зразків кількість коробочок на рослину виявилася дуже малою – < 65–75%, у 26,8% – малою, у решти (52,8%) зразків, сформувалась середня кількість відкритих коробочок. Аналіз показників маси коробочки показав, що дуже малу коробочку (менше ніж 3,0 г) мали 16,0% зразків, більша час­тина колекції – 66,0% мали малу коробочку (3–4 г); середню (5,0–6,0 г) – 18,0%. Установлено, що між продуктивністю зразків і кількістю відкритих коробочок на рослині існує найбільш істотний прямий зв’язок. Рівняння кореляційно-регресійної залежності продуктивності однієї рослини від кількості відкритих коробочок на рослину має вигляд: y = 0,1807x – 0,5292; коефіцієнти: R2 = 0,852; r = 0,923. Пряму додатну залежність постерігали у зразків UF0800009 ‘Підозерський 4’, UF0800027 ‘Популяція 3’, UF0800241 ‘Популяція 9’, UF0800029 ‘417 у’, UF0800228 ‘3737 у’, UF0800037 ‘К 71’, UF0800056 ‘Марія’, UF0800206 ‘1086/94’. Максимальну продуктивність, від 45,0 до 49,2 г, відзначено у скоростиг­лих зразків колекції, порівняно із сортами, що мали довшу тривалість періоду вегетації та продуктивність від 33,0 до 43,0 г. Перевищення над стандартом становить від 2,5 до 6,7 г та від 9,5 до 0,5 г/рослину відповідно. Висновки. Уперше в умовах Південного Степу встановлено найбільш істотний прямий зв’язок між продуктивністю генотипів і кількістю відкритих коробочок на рослині – r = 0,923. Максимальна продуктивність – від 45,0 до 49,2 г – спостерігалась у скоростиглих зразків колекції. Упродовж багаторічних досліджень генофонду бавовнику були виділені джерела за цінними ознаками. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-05-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/257586 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 1 (2022); 42-49 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 1 (2022); 42-49 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 1 (2022); 42-49 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.1.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/257586/256670 Авторське право (c) 2022 В. О. Боровик, Р. А. Вожегова, Т. Ю. Марченко, Л. В. Бояркіна, Т. М. Хоменко http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265177 2022-10-16T15:42:34Z 2312-749X:BaSP

Efficiency of using of wheat-rye translocations (WRT) 1AL/1RS and 1BL/1RS in soft winter wheat breeding Ефективність використання пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1AL/1RS і 1ВL/1RS у селекції пшениці м’якої озимої Литвиненко, М. А. Голуб, Є. А. Хоменко, Т. М. пшениця м’яка озима рекомбінантні лінії хлібопекарська якість урожайність елементи продуктивності адаптивні властивості soft winter wheat recombinant lines baking quality yield performance elements adaptive properties Purpose. To determine the genetic effects of WRT 1AL.1RS and 1BL.1RS on the yield, plant productivity elements and quality indices of recombinant lines, to determine the effectiveness of using each of the WRT for creating more perfect varieties of soft winter wheat in these traits under soil-air drought in the steppe zone of Ukraine and development of breeding techniques to reduce the negative effects of translocation to produce genotypes with high quality indices of valuable and strong wheat grain. Methods. Field experiments, intraspecific hybridization, evaluation of breeding material in the field, methods of laboratory determination of baking quality indices of grain, electrophoresis of spare proteins, statistical. Results. Under arid conditions of the South of Ukraine on the large experimental material of breeding process, a positive effect of 1AL.1RS on the yield of recombinant lines and the main elements of plant productivity were determined, which was manifested against the background of simultaneous positive effect of this transposition on the drought and heat tolerance. The use of 1BL.1RS in wheat breeding in this region is less promising technique. It has been determined that introduction of 1AL.1RS, 1BL.1RS translocations into local gene pool of soft winter wheat by hybridization changes the grain quality indices. In particular, the protein content tends to increase more significantly under the influence of 1BL.1RS translocation. It has been shown that the frequency of obtaining recombinant lines which combine high yield and sufficient level of baking properties (not lower than valuable and strong wheat) is quite low (1,7–6,1%), but introgressive lines with 1AL.1RS have the advantages in this parameter. Using such genetic factors as hybridization combining WRT with alleles with high positive effect on baking properties, and also creating heterogeneity in the composition of genotypes with and without WRT, one can purposefully reduce the negative impact of WRT on the quality of soft winter wheat grain and create varieties with quality parameters of valuable and strong wheat. Conclusions. In general, the results achieved give reason to assert that the use of WRT 1AL.1RS is a promising direction for further breeding increase of genetic capacity of soft winter wheat varieties in the arid conditions of the South of Ukraine. As a result of full cycle of breeding process on the material with 1AL.1RS WRT a series of varieties of soft winter wheat ‘Zhytnytsia odeska’, ‘Oktava odeska’, ‘Liha odeska’, ‘Duma odeska’, ‘Versiia odeska’, providing 10 – 15% increase in yield to standards was created and included in the State Register of Ukraine and Moldova. Мета. Визначення генетичних ефектів ПЖТ 1AL.1RS і 1ВL.1RS на врожайність, елементи продуктивності рослин та показники якості рекомбінантних ліній, установлення ефективності використання кожної з ПЖТ для створення досконаліших за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах ґрунтово-повітряних посух у степовій зоні України та розроблення селекційних заходівів зменшення негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Методи. Польові експерименти, внутрішньовидова гібридизація, оцінювання селекційного матеріалу в польових умовах, методи лабораторного визначення показників хлібопекарських якостей зерна, електрофорез запасних білків, статистичні. Результати. У посушливих умовах Півдня України на великому експериментальному матеріалі селекційного процесу виявлено позитивний вплив ПЖТ 1AL.1RS на врожайність рекомбінантних ліній та основні елементи продуктивності рослин, що проявляється на фоні одночасного позитивного ефекту цієї транслокації на посухо- й жаростійкість. Використання в селекції пшениці ПЖТ 1ВL.1RS у цьому регіоні є менш перспективним заходом. Установлено, що введення шляхом гібридизації в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS змінює показники якості зерна. Зокрема, вміст білка, зазвичай, має тенденцію до підвищення, при цьому він суттєвіше зростає завдяки транслокації 1ВL.1RS. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, які поєднують високу врожайність та мають добрі хлібопекарські властивості не нижче цінних і сильних пшениць, досить низька (1,7–6,1%). Однак, переваги за цим показником мають інтрогресивні лінії з ПЖТ 1АL.1RS. Використовуючи комбінування в процесі гібридизації ПЖТ з алелями з високим позитивним впливом на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність у складі генотипів з ПЖТ і без них, можна спрямовано зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання ПЖТ 1AL.1RS є перспективним напрямом подальшого селекційного нарощування генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці м’якої озимої в посушливих умовах Півдня України. У результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS, створена серія сортів пшениці м’якої озимої – ‘Житниця одеська’, ‘Октава одеська’, ‘Ліга одеська’, ‘Дума одеська’, ‘Версія одеська’, які забезпечують підвищення врожайності на 10–15% порівняно зі стандартами та занесені до Державних реєстрів сортів рослин України та Молдови. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-08-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/265177 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 2 (2022); 98-109 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 2 (2022); 98-109 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 2 (2022); 98-109 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.2.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/265177/261744 Авторське право (c) 2022 М. А. Литвиненко, Є. А. Голуб, Т. М. Хоменко http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265178 2022-10-16T15:42:34Z 2312-749X:BaSP

Creation of the initial breeding material of soft winter wheat with a complex of economically valuable traits Створення вихідного селекційного матеріалу пшениці озимої зі стійкістю до основних збудників хвороб колоса Мурашко, Л. А. Муха, Т. І. Гуменюк, О. В. Судденко, Ю. М. Новицька, Н. В. Мартинов, О. М. джерела стійкості фузаріоз колоса тверда сажка сорт гібрид імунологічна характеристика sources of stability Fusarium head blight common bunt variety hybrid immunological characteristic Purpose. Creation of new breeding material of soft winter wheat, highly resistant to diseases of the ear and pest colonization for use in the breeding process. Methods. The studies were carried out in 2017–2020 under conditions of artificial inoculation of wheat plants with pathogens of common bunt and fusariosis of the ear in field infectious nurseries of the Department of Plant Protection of the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS. An artificial infectious background of common bunt was created according to the method of A. I. Borggard-Anpilogov, which consists in contamination of seed material with spores several days before sowing. An artificial infectious background of fusarium ear blight was created by spraying soft winter wheat plants in the flowering phase with a suspension of spores isolated from the local pathogen population. Results. According to the results of the conducted research, highly resistant (up to 5% ear dama­ge) combinations of hybrids of the fourth generation of soft wheat were selected against the causative agent of fusarium: ‘Berehynia Myronivska’ / ‘Nobeoka bozu’ had a thrips population of 5.2 ind./ear, and cereal leaf beetle – 35,0 ind./m2 and ‘Horly­tsia myronivska’ / ‘C-Lokia’, the thrips population of which was 5.0 ind./ear, cereal leaf beetle – 2.0 ind./m2. On an artificial infectious background of fourth-generation hybrids, in terms of resistance to common bunt, the crossing combinations ‘Berehynia Myronivska’ / ‘Horianka’, ‘Lehenda Myronivska’ / ‘Nana’ were selected, which were affected by common bunt from 15 to 20%, and thrips population was 2.8–8.6 ind./ear, cereal leaf beetle – 5.0–6.0 ind./m2. The highest indicators of the length of the ear, the number of grains in the ear and the mass of grain from the ear were obtained in the combinations of ‘Oberih Myronivskyi’ / ‘Maris Templer’ and ‘Berehynia Myronivska’ / ‘Horianka’, which were created in accordance with the breeding programs of soft winter wheat for resistance against fusarium head blight and common bunt. Conclusions. The constant lines of soft winter wheat, isolated by complex resistance against diseases and pests, are used in the breeding process of the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS and the National Center of Plant Genetic Resources of Ukraine (The Plant Production Institute named after V. Ya. Yuriev, Kharkiv). Мета. Створення нового, високостійкого проти хвороб колоса та заселення шкідниками селекційного матеріалу пшениці м’якої озимої для використання в селекційному процесі. Методи. Дослідження проводили у 2017–2020 рр. у польових інфекційних розсадниках відділу захисту рослин Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН в умовах штучної інокуляції рослин пшениці м’якої збудниками твердої сажки та фузаріозу колоса. Штучний інфекційний фон твердої сажки створювали за методом А. І. Борггарда-Анпілогова, який полягає в заспоренні посівного матеріалу за кілька діб до сівби. Штучний інфекційний фон фузаріозу колоса створювали шляхом обприс­кування рослин пшениці м’якої озимої у фазі цвітіння суспензією спор, виділених з місцевої популяції збудника. Результати. За результатами проведених досліджень виділено високостійкі (до 5% ураження колоса) проти збудника фузаріозу комбінації гібридів четвертого покоління пшениці м’якої: ‘Берегиня миронівська’ / ‘Nobeoka bozu’ мала заселення трипсами 5,2 екз./колос, а п’явицею – 35,0 екз./м2 та ‘Горлиця миронівська’ / ‘C-Lokia’, заселеність трипсами якої становила 5,0 екз./колос, п’явицею – 2,0 екз./м2. На штучному інфекційному фоні гібридів четвертого покоління за стійкістю проти твердої сажки відібрано комбінації схрещування ‘Берегиня миронівська’ / ‘Горянка’, ‘Легенда Миронівська’ / ‘Нана’, які вражувались твердою сажкою від 15 до 20%, а заселення трипсами було 2,8–8,6 екз./колос, п’явицею – 5,0–6,0 екз./м2. Найбільші показники довжини колоса, кількості зерен у колосі та маси зерна з колоса отримали у комбінаціях ‘Оберіг миронівський’ / ‘Maris Templer’ та ‘Берегиня миронівська’ / ‘Горянка’, які створені відповідно до програм селекції пшениці м’якої озимої на стійкість проти фузаріозу колоса та твердої сажки. Висновки. Виділені за комплексною стійкістю проти хвороб та шкідників константні лінії пшениці м’якої озимої використовуються в селекційному процесі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН та Національного центру генетичних ресурсів рослин України (Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва, м. Харків). Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-08-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/265178 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 2 (2022); 110-117 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 2 (2022); 110-117 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 2 (2022); 110-117 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.2.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/265178/261745 Авторське право (c) 2022 Л. А. Мурашко, Т. І. Муха, О. В. Гуменюк, Ю. М. Судденко, Н. В. Новицька, О. М. Мартинов http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/265179 2022-10-16T15:42:34Z 2312-749X:BaSP

Breeding of highly productive sugar beet hybrids with improved beet root shape Селекція високопродуктивних гібридів буряків цукрових з поліпшеною формою коренеплоду Парфенюк, О. О. Труш, С. Г. source material multigerm pollinator heterosis shape index yield of root crops sugar content sugar yield sugar output вихідний матеріал багаторостковий запилювач гетерозис індекс форми урожайність корене­плодів уміст цукрів збір цукру вихід цукру Purpose. Isolation of donors of valuable breeding and genetic traits and the creation of a new source material for the selection of parental components of sugar beet hybrids according to the shape of the root. Evaluation of the productive potential of experimental sugar beet hybrids with improved root shape parameters. Methods. Field (experiments, phenological observations), laboratory (determination of sugar content), measuring and weighing (determination of crop structure), statistical (mathematical processing of research results). Results. The results of the evaluation of the basic productivity of parental components of different genetic structure and productivity of experimental sugar beet hybrids with improved root shape are presented. An increase in the yield of root crops, sugar yield and sugar output per unit area in sugar beet hybrids on a cytoplasmic male-sterile (CMS) basis, created using multigerm pollinators with an improved root crop shape (oval-conical), has been established.  Experimental hybrids formed on the basis of first generation of multigerm pollinators of backcross (BC1) prevailed the group standard in root crop yield by 15.2–22.8%, sugar yield and sugar output by 14.4–19.4% and 11.5–17.5%, respectively. The sugar content was below or at the level of the group standard. Similar indicators of hybrids formed on the basis of pollinators of the second generation of backcross (BC2) were 14.0–21.2%, 17.0–23.2% and 17.6–23.9%, respectively. The sugar content was at the level of the group standard. Root shape index indicators were 1.32 and 1.28, respectively. The hybrids formed using the initial multigerm pollinators were characterized by a conical root shape (shape index – 0.61). According to indicators of yield, sugar yield and sugar output per unit area, they were at the level of the group standard. Conclusions. It was established that the shape of the root crop is an important factor in improving the productive potential of sugar beets in selection for heterosis. The change in the shape of the root crop from conical to oval-conical leads to an increase in the productivity of multigerm pollinators of sugar beets by 8–19% and hybrids created with their participation by 17–23%. Мета. Виділення донорів цінних селекційно-генетичних ознак та створення нового вихідного матеріалу для селекції батьківських компонентів гібридів буряків цукрових за формою коренеплоду. Оцінка продуктивного потенціалу екс­периментальних гібридів буряків цукрових з поліпшеними параметрами форми коренеплоду. Методи. Польовий (закладання дослідів, фенологічні спостереження), лабораторний (визначення вмісту цукру), вимірювально-ваговий (визначення структури врожаю), статистичний (математична обробка отриманих результатів досліджень). Результати. Представлено результати оцінки базової продуктивності батьківських компонентів різної генетичної структури та продуктивності експериментальних гібридів буряків цукрових з поліпшеною формою коренеплоду. Установлено підвищення врожайності коренеплодів, збору і виходу цукру з одиниці площі у гібридів буряків цукрових на цитоплазматичній чоловічостерильній (ЦЧС) основі, створених з використанням багаторосткових запилювачів з поліпшеною формою коренеплоду (овально-конічна). Експериментальні гібриди сформовані на основі багаторосткових запилювачів першого покоління бекросу (ВС1) переважали груповий стандарт за врожайністю коренеплодів на 15,2–22,8%, збором і виходом цукру – на 14,4–19,4 і 11,5–17,5% відповідно. Уміст цукрів у коренеплодах був нижчим або на рівні групового стандарту. Аналогічні показники гібридів сформованих на основі запилювачів другого покоління бекросу (ВС2) становили 14,0–21,2%, 17,0–23,2% і 17,6–23,9%, відповідно. Вміст цукру в їх коренеплодах був на рівні групового стандарту. Показники індексу форми коренеплоду становили 1,32 та 1,28 відповідно. Гібриди, сформовані на основі вихідних багаторосткових запилювачів, характеризувалися конічною формою коренеплоду (індекс форми – 0,61). За показниками врожайності, збору і виходу цукру з одиниці площі вони були на рівні групового стандарту. Висновки. Установлено, що форма корененеплоду є важливим чинником поліпшення продуктивного потенціалу буряків цукрових у селекції на гетерозис. Зміна форми коренеплоду з конічної на овально-конічну призводить до підвищення продуктивності багаторосткових запилювачів буряків цукрових на 8–19% та гібридів створених за їх участі на 17–23%. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-08-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/265179 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 2 (2022); 118-126 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 2 (2022); 118-126 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 2 (2022); 118-126 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.2.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/265179/261746 Авторське право (c) 2022 О. О. Парфенюк, С. Г. Труш http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/268999 2023-01-04T10:50:14Z 2312-749X:BaSP

Breeding value of non-shooting forms of winter garlic in the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine Селекційна цінність нестрілкуючих форм часнику озимого Яценко, В. В. редукована квітконосна стрілка коефіцієнт екологічної варіації коефіцієнт генетичної варіації стабільність маса цибулини врожайність reduced scape coefficient of ecological variation coefficient of genetic variation stability bulb weight yield Purpose. To investigate the degree of reduced scape of softneck collection specimens of winter garlic of different ecological and geographical origin in the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. During 2020–2022, nine local and introduced varieties of winter garlic (Nos. 19, 27, 33, 43 and 44 from Cherkasy) were stu­died in field conditions (Uman, 48°46’N, 30°14’E) region, No. 14 from Ternopil region, No. 1 from Spain, No. 16 from France and No. 35 from Azerbaijan). Generally accepted methods of genetico-statistical analysis were used to evaluate the garlic collection. Results. The research revealed that the weight of the bulb decreased by 7.6–31.1%, depending on the sample, and the yield by 6.1–38.6% during the formation of a reduced scape. Among the collection samples, according to the “bulb weight” indicator, Nos. 16 and 44 stood out – 57.22 and 52.24 g, respectively, of the sample. Adap­table for this feature were samples Nos. 16, 19 and 44; intensive – Nos. 16, 27, 33 and 44, and stable samples were Nos. 14, 19, 35 and 43. A significant relationship between the coefficient of genetic and environmental variation (CVG/CVA) for the traits “bulb weight” and “yield” was revealed. However, CVG/CVA ratio ≥ 1 is required to obtain high performance. Samples were selected as the initial material for further breeding based on the “yield” feature: according to adaptability and ecological plasticity – Nos. 16 and 44; according to stability – Nos. 19, 35 and 43 and samples of the intensive type – 16, 27, 33 and 44, which will ensure high yields in optimal cultivation conditions. All studied samples that formed air bulbs were characterized by a very large 1000 bulb weight, on average 1156.76 g. The maximum of 1000 bulb weight was characteristic for samples No. 16 and 27 – 1225.73 and 1638.0 g, respectively. Conclusions. The data obtained in the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine will be used to develop a breeding research scheme under the conditions of introduction. As a result of the research, a working collection of raw material was created for the breeding of garlic by the classical method – clonal breeding. Мета. Дослідити ступінь прояву послабленого стрілкування нестрілкуючих колекційних зразків часнику озимого різного еколого-географічного походження в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Впродовж 2020–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46’N, 30°14’E) вивчали дев’ять місцевих та інтродукованих зразків часнику озимого (№ 19, 27, 33, 43 і 44 з Черкаської обл., № 14 з Тернопільської обл., № 1 з Іспанії, № 16 із Франції, № 35 з Азербайджану). Під час розгляду отриманих результатів використовували загальноприйняті методи генетико-статис­тичного аналізу. Результати. Дослідженнями визначено, що у процесі утворення редукованої квітконосної стрілки маса цибулини знижувалася на 7,6–31,1% залежно від зразка, а врожайність – на 6,1–38,6%. Серед колекційних зразків за показником «маса цибулини» виділили № 16 і 44 – 57,22 і 52,24 г відповідно. Адаптивними за цією ознакою були зразки № 16, 19 і 44; інтенсивними – № 16, 27, 33 і 44, а стабільними – № 14, 19, 35 і 43. Виявлено помітну залежність між коефіцієнтом генетичної й екологічної варіації (CVG/CVA) для ознак «маса цибулини» і «врожайність», проте високої продуктивності досягнуто за умови співвідношення CVG/CVA ≥ 1. Як вихідний матеріал для подальшої селекції за ознакою «врожайність» виділено зразки: за адаптивністю й екологічною пластичністю – № 16 і 44; за стабільністю – № 19, 35 і 43 та інтенсивного типу – № 16, 27, 33 і 44, що забезпечують високу врожайність в оптимальних умовах культивування. Всі досліджувані зразки, які утворювали повітряні цибулини, характеризувалися дуже великою масою 1000 цибулин, у середньому – 1156,76 г. Максимальною масою 1000 шт. цибулин відзначилися № 16 і 27 – 1225,73 і 1638,0 г відповідно. Висновки. Отримані у Правобережному Лісостепу України дані слугуватимуть для розроблення схеми селекційних досліджень в умовах інтродукції. В результаті досліджень створено робочу колекцію вихідного матеріалу для селекції часнику класичним методом – клоновим добором. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-21 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/268999 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 3 (2022); 171-182 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 3 (2022); 171-182 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 3 (2022); 171-182 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.3.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/268999/266752 Авторське право (c) 2022 Яценко, В. В. http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/269000 2023-01-04T10:50:14Z 2312-749X:BaSP

Evaluation of winter wheat varieties and promising lines of Myronovka’s intitute breeding in terms of grain quality Оцінка сортів та перспективних ліній пшениці озимої миронівської селекції за показниками якості зерна Топко, Р. І. Ковалишина, Г. М. winter wheat variety breeding lines quality indicators protein gluten flowering ripening пшениця озима сорт селекційні лінії показники якості зерна білок клейковина цвітіння достигання Purpose. To evaluate the varieties: ‘MIP Assol’, ‘Balada Myronivska’, ‘Hratsiia Myronivska’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Lada’, ‘MIP Dniprianka’ and the standard variety ‘Podolianka’ and promising breeding lines: ‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 22198’, ‘Lutescens 37519’, ‘Lutescens 60049’, ‘Lutescens 60107’ winter wheat of the Mironovka`s breeding according to grain quality indicators. Methods. The research was conducted during the 2019–2021 in the breeding crop rotation of the winter wheat breeding laboratory of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAАS of Ukraine. The main method of research was laboratory and field, supplemented by analytical studies, measurements, calculations and observations. Results. The following breeding lines were the best in terms of protein content during the first sowing period: ‘Erythrospermum 55023’ (11.9%), ‘Lutescens 55198’ (12.8%), ‘Lutescens 37519’ (11.7%) and ‘Lutescens 60107’ (10.7%). During the second sowing period, the best varieties and breeding lines turned out to be ‘Hratsiia Myronivska’ (11.4%), ‘MIP Dniprianka’ (12.3%), ‘Erythrospermum 55023’ (12.3 %), ‘Lutescens 55198’ (11.4%), ‘Lutescens 37519’ (12.3%) and ‘Lutescens 60049’ (12.8%). According to the grain vitrification index during the first sowing period, the following can be distinguished: ‘Balada Myronivska’ (86.7%), ‘MIP Lada’ (89.3%), ‘MIP Dniprianka’ (87.3%), ‘Erythrospermum 55023’ (86.3 %), ‘Lutescens 55198’ (94.3 %) and ‘Lutescens 37519’ (91.0 %). During the second sowing period, these were ‘Balada Myronivska’ (86.7%), ‘Hratsiia Myronivska’ (79.3%), ‘MIP Lada’ (85.0%), ‘MIP Dniprianka’ (81.7%) and breeding lines ‘Lutescens 55198’ (80.7%) and ‘Lutescens 60049’ (81.3%). According to the content of raw gluten, the variety ‘Hratsiia Myronivska’ (26.2%) was selected. For all studied breeding lines, the value of the crude gluten content indicator varied from 26.0% to 29.9%. Du­ring the second sowing period, a higher percentage of raw gluten content was noted in the varieties ‘Hratsiia Myronivska’ (29.9%) and ‘MIP Dniprianka’ (27.4%) and selection lines – ‘Erythrospermum 55023’ (28.4%), ‘Lutescens 55198’ (27.4%), ‘Lutescens 37519’ (27.1%) and ‘Lutescens 60049’ (29.1%). Conclusions. During the three years of observations, the weather conditions differed in the amount of precipitation and the sum of active temperatures both during the growing season and during the period of flowering and maturation, which significantly affected the results of the analysis of grain quality indicators of winter wheat varieties and promising lines. Having analyzed the obtained results, it is possible to single out the varieties ‘Hratsiia Myronivska’ and ‘MIP Dniprianka’, as well as the breeding lines: ‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 55198’, ‘Lutescens 37519’ and ‘Lutescens 60049’, which exceeded the standard variety ‘Podolianka’ and the average experimental values for such basic indicators as protein content, gluten content, vitreousness and 1000-seed weight. Мета. Оцінити сорти ‘МІП Ассоль’, ‘Балада Миронівська’, ‘Грація Миронівська’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Лада’, ‘МІП Дніпрянка’ та сорт-стандарт ‘Подолянка’ і перспективні селекційні лінії ‘Еритроспермум 55023’, ‘Лютесценс 22198’, ‘Лютесценс 37519’, ‘Лютесценс 60049’ і ‘Лютесценс 60107’ пшениці озимої миронівської селекції за показниками якості зерна. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. у селекційній сівозміні лабораторії селекції озимої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Основні методи досліджень – лабораторний, польовий та аналітичний, доповнені вимірами, підрахунками і спостереженнями. Результати. За вмістом білка протягом першого строку сівби кращими були такі селекційні лінії: ‘Еритроспермум 55023’ (11,9%), ‘Лютесценс 55198’ (12,8%), ‘Лютесценс 37519’ (11,7%) та ‘Лютесценс 60107’ (10,7%). Упродовж другого строку сівби кращими сортами та селекційними лініями виявились: ‘Грація МИР’ (11,4%), ‘МІП Дніпрянка’ (12,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (12,3%), ‘Лютесценс 55198’ (11,4%), ‘Лютесценс 37519’ (12,3%) та ‘Лютесценс 60049’ (12,8%). За показником склоподібності зерна протягом першого строку сівби можна виділити: ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘МІП Лада’ (89,3%), ‘МІП Дніпрянка’ (87,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (86,3%), ‘Лютесценс 55198’ (94,3%) та ‘Лютесценс 37519’ (91,0%). Впродовж другого строку сівби – ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘Грація МИР’ (79,3%), ‘МІП Лада’ (85,0%), ‘МІП Дніпрянка’ (81,7%) і селекційні лінії ‘Лютесценс 55198’ (80,7%) та ‘Лютесценс 60049’ (81,3%). За вмістом сирої клейковини виокремлено сорт ‘Грація МИР’ (26,2%). У всіх досліджуваних селекційних ліній значення показника вмісту сирої клейковини варіювалося від 26,0 до 29,9%. Протягом другого строку сівби вищий відсоток вмісту сирої клейковини відмічено у сортів ‘Грація МИР’ (29,9%) та ‘МІП Дніпрянка’ (27,4%) і селекційних ліній ‘Еритроспермум 55023’ (28,4%), ‘Лютесценс 55198’ (27,4%), ‘Лютесценс 37519’ (27,1%) і ‘Лютесценс 60049’ (29,1%). Висновки. Впродовж трьох років спостережень погодні умови відрізнялися за кількістю опадів та сумою активних температур як у період вегетації, так і в період цвітіння – достигання, що суттєво вплинуло на результати аналізу якісних показників зерна сортів та перспективних ліній пшениці озимої. Проаналізувавши отримані результати, можна виділити сорти ‘Грація МИР’ і ‘МІП Дніпрянка’, а також селекційні лінії ‘ЕР 55023’, ‘ЛЮТ 55198’, ‘ЛЮТ 37519’ і ‘ЛЮТ 60049’, що перевищували сорт-стандарт ‘Подолянка’ та середнє значення по досліду за такими основними показниками, як вміст білка та клейковини, склоподібність і маса 1000 насінин Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/269000 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 3 (2022); 193-200 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 3 (2022); 193-200 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 3 (2022); 193-200 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.3.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/269000/266754 Авторське право (c) 2022 Топко, Р. І., Ковалишина, Г. М. http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/269023 2023-01-04T10:50:14Z 2312-749X:BaSP

Inheritance of kernel number per spike in F1 of spring barley obtained from crossings of cultivars of different origin, purpose of use and botanical varieties Успадкування кількості зерен у колосі в F1 ячменю ярого при схрещуванні сортів різного походження, напрямів використання та різновидностей Поліщук, Т. П. Гудзенко, В. М. Hordeum vulgare L degree of phenotypic dominance parameter of genetic variation combining ability genetic source Hordeum vulgare L. ступінь фенотипового домінування параметр генетичної варіації комбінаційна здатність генетичне джерело Purpose. To reveal the peculiarities of inheritance of kernel number per spike in crosses of spring barley cultivars of different origin, purpose of use and botanical varieties, as well as to distinguish effective genetic sources for impro­ving the trait. Methods. The study was carried out at the M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in 2019 and 2020. In F1 of spring barley in two diallel crossing schemes the degree of phenotypic dominance, parameters of genetic variation, and combining ability for kernel number per spike were determined. Results. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, all possible types of inheritance of kernel number per spike were identified. In a number of crossing compositions, a change in the type of inheritance depending on the conditions of the year was revealed. Most combinations with overdominance in both years were noted in crossings of the covered awned cultivar ‘Avgur’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. According to the parameters of genetic variation in crosses of malting varieties (covered awned), correspondence of the additive-dominant model, overdominance and dominance in loci, as well as unidirectional dominance to increasing of the trait caused by dominant effects were revealed. When crossing cultivars of different varieties, a change in gene action in different years was found. In particular, additive-dominant system changed to complementary epistasis, incomplete dominance to overdominance, unidirectional dominance to increa­sing of the trait to multidirectional dominance. The genetic sources of increased general combining ability were identified, as follows: covered awned malting cultivars ‘Quench’ and ‘Avgur’, the naked awned cultivar ‘CDC Rattan’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. Based on the constants of specific combining ability, the most promising crossing combinations for further breeding efforts were determined. Conclusions. The identified peculiarities of the inheritance of kernel number per spike make it possible to optimally combine parental components of crossings and carry out directional selection to increase the trait when developing spring barley cultivars for different use and different botanical varieties. Мета. Виявити особливості успадкування кількості зерен у колосі, схрещуючи різні за походженням, напрямами використання і різновидностями сорти ячменю ярого, та виокремити ефективні генетичні джерела для поліпшення цієї ознаки. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2019 і 2020 рр. В F1 ячменю ярого двох діалельних схем схрещування за кількістю зерен у колосі визначили ступінь фенотипового домінування, параметри генетичної варіації та комбінаційну здатність. Результати. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено всі можливі типи успадкування кількості зерен у колосі. У низки комбінацій схрещування встановлено зміну типу успадкування залежно від умов року. Найбільшу кількість комбінацій із наддомінуванням в обох роках відмічено у комбінаціях з плівчастим остистим сортом ‘Авгур’ та безостим сортом ‘Козир’. За параметрами генетичної варіації у схрещуваннях пивоварних сортів (плівчастих остистих) виявлено відповідність адитивно-домінантній моделі, наддомінування і домінування у локусах, а також односпрямованість домінування на збільшення ознаки, зумовлене домінантними ефектами. У схрещуваннях сортів різних ботанічних різновидностей виявлено зміну дії генів у різні роки. А саме: адитивно-домінантної системи – комплементарним епістазом, неповного домінування – наддомінуванням, односпрямованості домінування на збільшення ознаки – різноспрямованістю. Виділено генетичні джерела підвищеної загальної комбінаційної здатності, зокрема плівчасті остисті сорти пивоварного напряму ‘Quench’ і ‘Авгур’, голозерний та безостий сорти ‘CDC Rattan’ і ‘Козир’ відповідно. На основі констант специфічної комбінаційної здатності визначено найбільш перспективні комбінації для подальшої селекційної роботи. Висновки. Виявлені особливості успадкування кількості зерен у колосі дають змогу оптимально комбінувати батьківські компоненти схрещувань і здійснювати цілеспрямований добір на збільшення ознаки у процесі створення ботанічних різновидностей сортів ячменю ярого різних напрямів використання. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-22 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/269023 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 3 (2022); 183-192 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 3 (2022); 183-192 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 3 (2022); 183-192 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.3.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/269023/266753 Авторське право (c) 2022 Поліщук, Т. П., Гудзенко, В. М. http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/273985 2025-03-27T08:14:23Z 2312-749X:BaSP

Ecological plasticity and stability of promising lines of spring wheat (Triticum aestivum L.) in terms of yield Екологічна пластичність та стабільність перспективних ліній пшениці м’якої ярої (Triticum aestivum L.) за врожайністю Кузьменко, Є. А. Федоренко, М. В. Пірич, А. В. Близнюк, Р. М. пшениця яра урожайність пластичність стабільність гомеостатичність селекційна цінність spring wheat productivity plasticity stability homeostatic breeding value Purpose. To analyze lines of competitive testing of soft spring wheat in terms of ecological plasticity and stability using statistical methods of analysis and identify lines with high stability of grain yield. Methods. The studies were carried out during 2018–2020, on the basis of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine. When considering the results obtained, generally accepted methods of genetic and statistical analysis were used. Results. Evaluation of breeding material in different years makes it possible to obtain information about the characteristics of the reaction of genotypes to changes in environmental conditions. As a result of the studies, it was found that the lines Lutescens 14-32 (bi = 0.59), Erythrospermum 15-32 (bi = 0.44), Lutescens 14-47 (bi = 0.22) were of high plasticity. Calculations of ecological stability indicate that lines are considered stable, the variance of stability is zero or close to zero. From a practical point of view, lines with a combined manifestation of high ecological plasticity and stability are considered valuable. This was the line Erythro­spermum 15-32 (bi = 0.44; S2di = 0.01) that indicates its low reaction rate and the ability to provide a consistently high level of yield under any growing conditions. The most valuable are the genotypes that combine a low level of the coefficient of variation, high homeostaticity and bree­ding value, which include the lines Erythrospermum 15-32 (Hom = 206.42, Sc = 4.11), Lutescens 14-47 (Hom = 98.41, Sc = 3.91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78.57, Sc = 3.76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54.84, Sc = 3.75), Lutescens 14-32 (Hom = 54.60, Sc = 4.17), Lutescens 14-13 (Hom = 35.60, Sc = 3.78), Lutescens 14-48 (Hom = 46.66, Sc = 3.58). Conclusions. The evaluation of breeding material is of great importance when creating new high-performance varieties with adaptive potential. The method for assessing ecological plasticity and variants of its stability made it possible to differentiate wheat lines of soft spring competitive testing by their response to changes in gro­wing conditions. For a more optimal selection of breeding material in terms of ecological plasticity and stability, breeding programs should take into account ranked estimates of genotypes. Мета. Використовуючи статистичні методи, проаналізувати за показниками екологічної пластичності та стабільності лінії конкурсного випробування пшениці м’якої ярої і виявити серед них такі, що вирізняються високою стабільністю врожайності зерна. Методи. Дослідження проводили протягом 2018–2020 рр. на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН. У процесі оброблення отриманих результатів послуговувалися загально­прийнятими методами генетико-статистичного аналізу. Результати. Оцінка селекційного матеріалу в різні роки дає змогу отримати інформацію щодо особливостей реакції генотипів на зміну екологічних умов. У результаті проведених досліджень встановлено, що високопластичними є лінії Lutescens 14-32 (bi = 0,59), Erythrospermum 15-32  (bi = 0,44) і Lutescens 14-47 (bi = 0,22). За розрахунками, екологічно стабільними вважають лінії, варіанса стабільності яких дорівнює нулю (S2di = 0,00) або близька до нуля (S2di = 0,01). З погляду практичності цінними є лінії із сукупним проявом високої екологічної пластичності та стабільності, а саме: Erythrospermum 15-32 (bi = 0,44; S2di = 0,01), що має низьку норму реакції та може забезпечувати незмінно високий рівень врожайності за будь-яких умов вирощування. Найціннішими є генотипи, що поєднують у собі низький рівень коефіцієнта варіації (CV ≤ 10,0%), високу гомеостатичність і селекційну цінність. Серед них – лінії Erythrospermum 15-32 (Hom = 206,42, Sc = 4,11), Lutescens 14-47 (Hom = 98,41, Sc = 3,91), Erythrospermum 17-08 (Hom = 78,57, Sc = 3,76), Erythrospermum 14-65 (Hom = 54,84, Sc = 3,75), Lutescens 14-32 (Hom = 54,60, Sc = 4,17), Lutescens 14-13 (Hom = 35,60, Sc = 3,78) і Lutescens 14-48 (Hom = 46,66, Sc = 3,58). Висновки. Оцінка селекційного матеріалу має важливе значення для створення нових високопродуктивних сортів з адаптивним потенціалом. Метод оцінки екологічної пластичності та варіанси її стабільності дав змогу диференціювати лінії пшениці м’якої ярої конкурсного випробування за реакцією на зміну умов вирощування. Для оптимальнішого відбору селекційного матеріалу за показниками екологічної пластичності та стабільності у селекційних програмах слід враховувати ранжовані оцінки генотипів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/273985 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 4 (2022); 242-250 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 4 (2022); 242-250 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 4 (2022); 242-250 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.4.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/273985/270339 Авторське право (c) 2022 Є. А. Кузьменко, М. В. Федоренко, А. В. Пірич, Р. М. Близнюк http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/273986 2025-03-27T08:14:23Z 2312-749X:BaSP

Combining ability and inheritance of yield-related traits in F1 of winter barley under conditions of Ukrainian Forest-Steppe Комбінаційна здатність та успадкування пов’язаних з урожайністю ознак в F1 ячменю озимого в умовах Лісостепу України Лисенко, А. А. Гудзенко, В. М. Hordeum vulgare L. загальна комбінаційна здатність елементи структури врожайності ступінь фенотипового домінування Hordeum vulgare L. general combining ability component of productivity degree of phenotypic dominance Purpose. To determine the peculiarities of the manifestation of combining ability and the mode of inheritance of yield-related traits in winter barley and to identify genetic sources and promising hybrid combinations for further breeding efforts under conditions of Ukrainian Forest-steppe. Methods. The research was conducted in 2018/19 and 2021/22 at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. In accordance with generally accepted methods, the degree of phenotypic dominance, heterobeltiosis and effects of general combining ability in the top-cross hybrids of winter barley for key yield components were determined. Results. The variability of the manifestation level of the studied traits in parental components and hybrids in different years were established. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, the variability of the character of inheritance was revealed depending on the traits, hybrid combinations and growing conditions. Hybrid combinations with positive overdominance and dominance of individual yield components were highlighted. In particular, according to plant productivity these combination are: ‘Scarpia’ / ‘MIP Darii’, ‘Scarpia’ / ‘MIP Korsar’, ‘Aborygen’ / ‘MIP Corsar’, ‘Titus’ / ‘MIP Status’, ‘MIP Yanus’ / ‘MIP Status’, ‘Titus’ / ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Maybrit’ / ‘Paladin Myronivskyi’ ‘MIP Yanus’ / ‘Paladin Myronivskyi’. The varieties with increased effects of general combining ability for yield-related traits under different growing conditions were distinguished. As follows: productive tillering – ‘Scarpia’, ‘MIP Darii’; grain number per ear – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Hladiator’, ‘MIP Status’; 1000 grain weight – ‘Titus’, ‘MIP Korsar’, ‘MIP Status’; grain weight per plant – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Status’, ‘MIP Darii’. Conclusions. Selected hybrid combinations with positive overdominance and dominance are of practical value for further breeding to increase individual components and plant productivity in general. The varieties with increased effects of general combining ability are valuable genetic sources for involvement in crossing for improving the certain traits. Мета. Визначити особливості прояву комбінаційної здатності та характеру успадкування пов’язаних з урожайністю ознак ячменю озимого й виділити генетичні джерела та перспективні гібридні комбінації для подальшої селекційної роботи в умовах Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили у 2018/19 і 2021/22 рр. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН. Відповідно до загальноприйнятих методик у топкросних гібридів ячменю озимого визначали ступінь фенотипового домінування, істинний гетерозис та ефекти загальної комбінаційної здатності за основними елементами структури врожайності. Результати. Установлено варіабельність рівня прояву досліджених ознак батьківських компонентів і гібридів у різні роки. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено мінливість характеру успадкування залежно від ознак, гібридних комбінацій та умов вирощування. Виділено гібридні комбінації з позитивним наддомінуванням і домінуванням за окремими елементами структури врожайності, зокрема продуктивністю рослини: ‘Scarpia’ / ‘МІП Дарій’, ‘Scarpia’ / ‘МІП Корсар’, ‘Абориген’ / ‘МІП Корсар’, ‘Titus’ / ‘МІП Статус’, ‘МІП Янус’ / ‘МІП Статус’, ‘Titus’ / ‘Паладін Миронівський’, ‘Maybrit’ / ‘Паладін Миронівський’, ‘МІП Янус’ / ‘Паладін Миронівський’. Виокремлено сорти з підвищеними ефектами загальної комбінаційної здатності, пов’язаних з урожайністю ознак за різних умов вирощування: продуктивна кущистість – ‘Scarpia’, ‘МІП Дарій’; кількість зерен у колосі – ‘МІП Янус’, ‘МІП Гладіатор’, ‘МІП Статус’; маса 1000 зерен – ‘Titus’, ‘МІП Корсар’, ‘МІП Статус’; маса зерен із рослини – ‘МІП Янус’, ‘МІП Статус’, ‘МІП Дарій’. Висновки. Виділені гібридні комбінації з позитивним наддомінуванням та домінуванням становлять практичну цінність для подальшої селекції на збільшення продуктивності рослини загалом і окремих елементів її структури. Сорти з підвищеними ефектами загальної комбінаційної здатності є цінними генетичними джерелами для залучення у схрещування з метою поліпшення відповідних ознак. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/273986 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 4 (2022); 251-261 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 4 (2022); 251-261 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 4 (2022); 251-261 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.4.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/273986/270343 Авторське право (c) 2022 А. А. Лисенко, В. М. Гудзенко http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/273987 2025-03-27T08:14:23Z 2312-749X:BaSP

Adaptive potential of the collection of Allium sativum L. subsp. sagittatum of the Uman National University of Horticulture Адаптивний потенціал колекції Allium sativum L. subsp. Sagittatum Уманського національного університету садівництва Яценко, В. В. Воробйова, Н. В. коефіцієнт екологічної варіації коефіцієнт генетичної варіації стабільність маса цибулини врожайність ефірна олія coefficient of ecological variation coefficient of genetic variation stability bulb mass yield essential oil Purpose. Winter garlic is a heterogeneous biological material, and due to the complex of its diverse morphological and economically valuable features (in nature and culture), it is possible to select promising forms. Crop productivity is determined by climatic variables such as temperature and precipitation (the main abiotic environmental factors). Given the current trends in climate change, it is important to carry out analyzes aimed at describing and selecting plant genotypes with the best adaptive and productive properties. The investigation is focused on studying the adaptive and productive potential of promising samples of Allium sativum L. subsp. sagittatum together with the varieties on which the production of garlic in Ukraine is based, according to such characteristics as “bulb mass”, “yield” and “essential oil content”. Methods. During 2020–2022, in field conditions (Uman, 48°46¢N, 30°14¢E), five common and two newly created (‘Apollon’ and ‘Dzhovanna’) varieties of winter garlic were studied, as well as its promising variety samples No. 25 and 40. The obtained results were evaluated by the method of regression analysis to determine the stability and plasticity of the varieties. Results were conditionally divided into two groups according to parameters. The first group contained results that show the most important adaptive and productive characteristics (bulb mass, yield, plasticity, stability, selection value, adaptability). The second one included the parameters of the biochemical properties of the studied populations (essential oil), which in this case demonstrated significant influence and substantial stability. Most of the researched garlic populations are able to serve as effective material for obtaining new varieties. They can be classified as follows: ‘Khando’, ‘Dzhovanna’, ‘Apollon’, No. 25 and No. 40 – high yield, adaptability and breeding value; ‘Sofiivskyi’, ‘Apollon’ and No. 40 – technological quality (technical varieties); ‘Giovanna’ – food quality (table variety). Conclusions. As a result of the conducted research, the spectrum of adaptive variability of A. sativum L. subsp. sagittatum in terms of bulb weight and yield, and new promising samples which can be used as starting material for the creation of new adaptive varieties were discovered. Мета. Часник озимий – гетерогенний біологічний матеріал, за комплексом багатоманітних морфологічних і господарсько-цінних ознак якого (у природі та культурі) можна здійснювати добір перспективних форм. Продуктивність культури визначають такі кліматичні змінні, як температура й опади (основні абіотичні фактори навколишнього середовища). З огляду на сучасні тенденції до зміни клімату важливо проводити аналізи, спрямовані на опис та відбір генотипів рослин з найкращими адаптивними й продуктивними властивостями. Дослідження зосереджено на вивченні адаптивно-продуктивного потенціалу перспективних зразків Allium sativum L. subsp. sagittatum сукупно з сортами, на яких базується виробництво часнику в Україні, за такими ознаками, як «маса цибулини», «врожайність» і «вміст ефірної олії». Методи. Впродовж 2020–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджували п’ять поширених і два новостворені (‘Аполлон’ і ‘Джованна’) сорти часнику озимого, а також його перспективні сортозразки № 25 і 40. Отримані результати оцінювали методом регресійного аналізу для визначення стабільності та пластичності сортів. Результати досліджень умовно поділяли на дві групи за параметрами. Перша містила результати, які показують найважливіші адаптивно-продуктивні характеристики (маса цибулини, врожайність, пластичність, стабільність, селекційна цінність, адаптивність). Друга – параметри біохімічних властивостей досліджуваних популяцій (ефірна олія), які у цьому разі демонстрували значний вплив та істотну стабільність. Більшість досліджених популяцій часнику здатні слугувати результативним матеріалом для одержання нових сортів. Їх можна класифікувати так: ‘Хандо’, ‘Джованна’, ‘Аполлон’, № 25 і № 40 – висока врожайність, адаптивність і селекційна цінність; ‘Софіївський’, ‘Аполлон’ і № 40 – технологічна якість (технічні сорти); ‘Джованна’ – харчова якість (столовий сорт). Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено спектр адаптивної мінливості сортів A. sativum L. subsp. sagittatum за показниками маси цибулини та врожайності й виявлено нові перспективні зразки, що можуть бути використані як вихідний матеріал для створення нових адаптивних сортів. Ukrainian Institute for Plant Variety Examination 2022-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована Стаття application/pdf https://journal.sops.gov.ua/article/view/273987 Plant varieties studying and protection; Vol. 18 No. 4 (2022); 262-272 «Plant Varieties Studying and Protection»; Том 18 № 4 (2022); 262-272 Plant Varieties Studying and Protection; Том 18 № 4 (2022); 262-272 2518-7457 2518-1017 10.21498/2518-1017.18.4.2022 ukr https://journal.sops.gov.ua/article/view/273987/270370 Авторське право (c) 2022 В. В. Яценко, Н. В. Воробйова http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0 869dfba3f3e252ba4f6f9d86b4414d62