2026-05-14T14:11:42Z https://journals.uran.ua/oai

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89184 2019-03-22T08:02:35Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Metadoxine regulation of elimination of ethanol and its metabolites from the rat’s body Регуляция метадоксином элиминации этанола и его метаболитов из организма крыс Регулювання метадоксином елімінації етанолу і його метаболітів з організму щурів Golovenko, M. Ya. Karpova, O. V. Borisyuk, I. Yu. metadoxine ethanol acetaldehyde acetate radiological analysis UDC 612.81 615.099.08 метадоксин этанол ацетальдегид ацетат радиологический анализ УДК 612.81 615.099.08 метадоксин етанол ацетальдегід ацетат радіологічний аналіз УДК 612.81 615.099.08 Development of pathogenetic therapy of acute ethanol poisoning is of undoubted interest since such intoxication is often accompanied by a severe course and high lethality. Taking into account the peculiarities of the ethanol pathological action the treatment of such patients involves the use of drugs with the complex neuro- and hepatoprotective effects. Thereby, the studies for searching new pharmaceutical agents with a wide range of the pharmacological activity and economic availability continue. For a long time the object of researchers’ attention is the chemical compound – pyridoxineL-2-pyrrolidone-5-carboxylate (metadoxine). Till this moment a large number of the experimental data showing a diverse pharmacological profile of the drug action (antioxidant, antisteatotic, anti-inflammatory, antifibrotic, neurotropic) has been accumulated. Paying attention to the facts mentioned above our attention was focused on the detoxification action of metadoxine. Therefore, the aim of this work was to study the effect of metadoxine on the rate of excretion of ethanol and its metabolites in white rats in a preventive single introduction of the drug. The parameters of excretion of acetaldehyde, acetate and the unchanged ethanol with urine and feces have been chosen as a criterion for assessing the effectiveness of the process. Excretion of ethanol by lungs and sweat glands has not been studied because of a negligible contribution of these pathways in the process of ethanol elimination. It has been determined that intraperitoneal introduction of metadoxine in the dose of 200 mg/kg 30 min prior ethanol introduction (orally in the dose of 1 g/kg) accelerates the rate of elimination of ethanol and its metabolites (acetaldehyde and acetate) in rats. Разработка патогенетической терапии острых отравлений этанолом представляет несомненный интерес, так как такие интоксикации нередко сопровождаются тяжелым течением и высокой летальностью. Учитывая особенности патологического действия этанола, актуальным в лечении пациентов является применение препаратов, обладающих комплексным нейро- и гепатопротекторным эффектами. В связи с этим продолжаются поиски новых лекарственных агентов, обладающих широким спектром фармакологической активности и экономической доступностью. Объектом внимания исследователей длительное время остается химическое соединение пиридоксин-L-2-пирролидон-5-карбоксилат (метадоксин). В настоящее время накопилось большое число экспериментальных данных, свидетельствующих о разнообразном фармакологическом профиле действия препарата (антиоксидантное, антистеатозное, противовоспалительное, антифибротическое, нейротропное). В связи с обсуждаемой проблемой для нас представляет интерес еще один вид действия метадоксина – дезинтоксикационный. Поэтому целью данной работы стало исследование влияния метадоксина на скорость экскреции этанола и его метаболитов у белых крыс при профилактическом однократном введении препарата. Критерием оценки эффективности процесса были выбраны показатели экскреции ацетальдегида, ацетата и неизмененного этанола с мочой и калом. Экскреция этанола легкими и потовыми железами не изучалась ввиду ничтожно малого вклада данных путей выведения в процессы элиминации этилового спирта. Установлено, что метадоксин, введенный крысам внутрибрюшинно в дозе 200 мг/кг за 30 мин до введения этанола (перорально в дозе 1 г/кг), ускоряет скорость элиминации этанола и его метаболитов (ацетальдегида и ацетата). Розробка патогенетичної терапії гострих отруєнь етанолом представляє безперечний інтерес, так як такі інтоксикації нерідко супроводжуються важким перебігом і високою летальністю. З огляду на особливості патологічної дії етанолу, актуальним у лікуванні пацієнтів є застосування препаратів, що володіють комплексним нейро- та гепатопротекторним ефектами. У зв’язку з цим продовжуються пошуки нових лікарських агентів, які мають широкий спектр фармакологічної активності та економічну доступність. Об’єктом уваги дослідників тривалий час залишається хімічна сполука піридоксин-L-2-піролідон-5-карбоксилат (метадоксин). На теперішній час накопичилася велика кількість експериментальних даних, що свідчать про різноманітний фармакологічний профіль дії препарату (антиоксидантний, антистеатозний, протизапальний, антифібротичний, нейротропний). У зв’язку з проблемою, що обговорюється, для нас становить інтерес ще один вид дії метадоксину – дезінтоксикаційний. Тому метою даної роботи стало дослідження впливу метадоксину на швидкість екскреції етанолу та його метаболітів у білих щурів при профілактичному одноразовому введенні препарату. Критерієм оцінки ефективності процесу були обрані показники екскреції ацетальдегіду, ацетату і незміненого етанолу з сечею та калом. Екскреція етанолу легенями і потовими залозами не вивчалась через мізерно малий вклад даних шляхів виведення в процеси елімінації етилового спирту. Встановлено, що метадоксин, введений щурам внутрішньоочеревинно в дозі 200 мг/кг за 30 хв до введення етанолу (перорально в дозі 1 г/кг), прискорює швидкість елімінації етанолу та його метаболітів (ацетальдегіду та ацетату). National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1382 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 24-28 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 24-28 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 24-28 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1382/85896 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89188 2018-02-24T11:27:09Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the antigoitrogenic effect of the extract from Laminaria on the model of mercazolilum-induced hypothyroidism Исследование антизобогенного эффекта экстракта ламинарии на модели мерказолилового гипотиреоза Дослідження антизобогенного ефекту екстракту ламінарії на моделі мерказолілового гіпотиреозу Orlova, V. O. Kravchenko, V. M. Scherbak, O. A. Georgiyants, V. A. Vladymyrova, I. M. extract from Laminaria thyroid gland mercazolilum hypothyroidism thyroid hormones UDC 616.441-008.61 582.272 615.25 экстракт ламинарии щитовидная железа мерказолиловый гипотиреоз тиреоидные гормоны УДК 616.441-008.61 582.272 615.25 екстракт ламінарії щитоподібна залоза мерказоліловий гіпотиреоз тиреоїдні гормони УДК 616.441-008.61 582.272 615.25 The paper presents the results of the experimental study of the effect of the aqueous extract from Laminaria on the thyroid function compared to Iodomarin on the model of mercazolilum-induced hypothyroidism. It has been found that the extract from Laminaria reveals the antigoitrogenic effect determined by measuring the weight of the thyroid gland, and it exceeds the effect of Iodomarin. Introduction of the extract from Laminaria and Iodomarin does not lead to recovery of the thyroid hormone level in the blood, which is significantly reduced in experimental animals with mercazolilum-induced hypothyroidism. However, taking into account the stimulating effect previously determined on the hormone-synthetic function of the thyroid gland in intact animals the marked antigoitrogenic effect revealed on the model of experimental hypothyroidism, and improvement of thyroid hormone level at the end of the experiment give grounds to conclude about the thyroidstimulating effect of the aqueous extract from Laminaria under study. Представлены результаты экспериментального изучения влияния водного экстракта ламинарии на функцию щитовидной железы в сравнении с йодомарином на модели мерказолилового гипотиреоза. Установлено, что экстракт ламинарии имеет антизобогенный эффект, определенный по результатам измерения массы щитовидной железы, который превышает эффект йодомарина. Введение экстракта ламинарии и йодомарина не приводит к восстановлению уровня тиреоидных гормонов в крови, который значительно cнижается при экспериментальном гипотиреозе. Но, учитывая ранее установленное стимулирующее влияние на гормонсинтетическую функцию щитовидной железы у интактных животных, выявленный выраженный антизобогенный эффект на модели экспериментального гипотериоза и определенное нами повышение уровня тиреоидных гормонов в конце эксперимента дают основание сделать вывод о тиреоидстимулирующем действии исследуемого водного экстракта ламинарии. Представлені результати експериментального вивчення впливу водного екстракту ламінарії на функцію щитоподібної залози в порівнянні з йодомарином на моделі мерказолілового гіпотиреозу. Встановлено, що екстракт ламінарії виявляє антизобогенний ефект, визначений за результатами вимірювання маси щитоподібної залози, який перевершує ефект йодомарину. Введення екстракту ламінарії і йодомарину не приводить до відновлення рівня тиреоїдних гормонів у крові, який значно знижується на тлі експериментального гіпотиреозу. Але, враховуючи раніше встановлений стимулювальний вплив на гормоносинтезуючу функцію щитоподібної залози в інтактних тварин, виявлений виразний антизобогенний ефект на моделі експериментального гіпотиреозу та визначене підвищення рівня тиреоїдних гормонів у кінці експерименту дають підставу зробити висновок про тиреоїдостимулювальний ефект досліджуваного водного екстракту ламінарії. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1395 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 29-33 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 29-33 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 29-33 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1395/85897 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89191 2018-02-24T11:27:22Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of effects of “Chondrolife” combined cream-gel in the spontaneous pain sensitivity experiment Экспериментальное изучение влияния комбинированного крем-геля «Хондролайф» на спонтанную болевую чувствительность Експериментальне вивчення впливу комбінованого крем-гелю «Хондролайф» на спонтанну больову чутливість Shebeko, S. K. Zimin, S. M. osteoarthritis glucosamine chondroitine topical drugs pain analgesimetry UDC 615.275.3 615.454.14 616.72-009.7 616-08-031.84 остеоартроз глюкозамин хондроитин местное лечение боль анальгезиметрия УДК 615.275.3 615.454.14 616.72-009.7 616-08-031.84 остеоартроз глюкозамін хондроїтин локальна терапія біль анальгезіметрія УДК 615.275.3 615.454.14 616.72-009.7 616-08-031.84 The leading areas of pathogenetic treatment of osteoarthritis include: modulation of inflammation, regulation of metabolism and stimulation of chondrocytes of cartilage synthesis. [6] Reduction of pain - another no less important aspect of treatment [7]. Today, along with the regular use of drugs in the treatment of articular syndrome in osteoarthritis focuses on local therapy, including the use of ointments and gels. [15] The aim of this study was to study the analgesic action of the original cream-gel codenamed "Chondrolife" containing glucosamine hydrochloride, chondroitin sulfate, camphor and menthol. Antinociceptive effect of cream gel "Chondrolife" compared to reference drugs "Chondroxide®" gel and "Fastum gel" studied at cutaneous application on the model karahenin-induced acute gonarthritis in rats by impact to the severity of spontaneous pain using an Incapacitance Tester MkV („Linton Instrumentation”, Great Britain). Cream-gel "Chondrolife " showed significantly better antinociceptive effect compared to the reference drug "Chondroxide®" gel and not inferior antinociceptive activity "Fastum gel" on the 6th hour (in 1 hour after drugs application) and, although the seventh hour activity (in 2 hours after drugs application) of cream-gel " Chondrolife " gradually reduced and slightly inferior activity "Fastum gel", it is likely higher than the gel " Chondroxide®" that gives reason to continue study of combined cream-gel " Chondrolife" as chondroprotective analgesic agent and local use. Ведущими направлениями патогенетического лечения остеоартроза являются: модуляция воспаления, регуляция метаболизма хондроцитов и стимуляция синтеза хряща [6]. Уменьшение болевого синдрома - еще один не менее важный аспект терапии [7]. На сегодняшний, день наряду с системным применением препаратов, в терапии суставного синдрома при остеоартрозе большое внимание уделяется локальной (местной) терапии, в том числе с применением мазей и гелей [15]. Целью данного исследования стало изучение анальгетического действия оригинального крем-геля под условным названием «Хондролайф» с содержанием глкозамина гидрохлорида, хондроитина сульфата, камфоры и ментола. Лечебное антиноцицептивное действие крем-геля «Хондролайф» по сравнению с референс-препаратами «Хондроксид®» гелем и «Фастум®» гелем исследовали при наружном нанесении на модели карагенин-индуцированного острого гонартрита у крыс по влиянию на выраженность спонтанного болевого синдрома с помощью „тестера инвалидности” – Incapacitance Tester MkV („Linton Instrumentation”, Великобританія) [2]. Крем-гель «Хондролайф» показал значительно лучшую антиноцицептивную активность по сравнению с контрольным препаратом «Хондроксид®» и не уступает антиноцицептивной активности «Фастум®» геля на шестом часу эксперимента (через 1 час после нанесения исследуемых препаратов), и, хотя на седьмом (через 2 часа после нанесения исследуемых препаратов) часу активность крем-геля «Хондролайф» постепенно снижается и несколько уступает активности «Фастум®» геля, она достоверно выше, чем у геля «Хондроксид®», что дает основание для продолжения изучения комбинированного крем-геля «Хондролайф» в качестве хондропротекторного и анальгетического средства местного применения. Провідними напрямками патогенетичного лікування остеоартрозу є: модуляція запалення, регуляція метаболізму хондроцитів і стимуляція синтезу хряща [6]. Зменшення больового синдрому – ще один не менш важливий аспект терапії [7]. На сьогоднішній день поряд із системним застосуванням препаратів в терапії суглобового синдрому при остеоартрозі велика увага приділяється локальній (місцевій) терапії, в тому числі із застосуванням мазей і гелів[15]. Метою даного дослідження стало вивчення аналгетичної дії оригінального крем-гелю під умовною назвою «Хондролайф» із вмістом глкозаміну гідрохлориду, хондроітину сульфату, камфори та ментолу. Aнтиноцицептивну дію крем-гелю Хондролайф в порівнянні з референс-препаратами «Хондроксид®» гелем та «Фастум®» гелем досліджували при нашкірному нанесенні на моделі карагенін-індукованої гострого гонартриту у щурів за впливом на виразність спонтанного больового синдрому за допомогою „тестера інвалідності” – Incapacitance Tester MkV („Linton Instrumentation”, Великобританія)[2]. Крем-гель «Хондролайф» показав значно кращий антиноцицептивний ефект в порівнянні з контрольним препаратом «Хондроксид®» та не поступається антиноцицептивній активності «Фастум®» гелю на шостій годині експерименту (через 1 час після нанесення на шкіру), і, хоча на сьомій годині (на другій годині після нанесення) активність після нанесення крем-гелю «Хондролайф» поступово знижується та дещо поступається активності «Фастум-гелю», вона вірогідно вища ніж у гелю «Хондроксид», що дає підставу для продовження вивчення комбінованого крем-гелю «Хондролайф» у якості хондропротекторного та аналгетичного засобу місцевого застосування. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1394 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 34-38 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 34-38 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 34-38 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1394/85898 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89193 2018-02-24T11:27:36Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the composition containing the combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride on the immunosorbent indicators in rats with collagen-induced arthritis Влияние композиции на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида на иммуноферментные показатели крыс с коллаген-индуцированным артритом Вплив композиції на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду на імуноферментні показники щурів з колаген-індукованим артритом Tkachenko, K. M. Otrishko, I. A. Shebeko, S. K. doxycycline hydrochloride glucosamine hydrochloride combination collagen-induced arthritis eicosanoids UDC 615.015.21 615.276 616-002.2 доксициклина гидрохлорид глюкозамина гидрохлорид композиция диклофенак натрия коллагениндуцированный артрит УДК 615.015.21 615.276 616-002.2 доксицикліну гідрохлорид глюкозаміну гідрохлорид комбінація колаген-індукований артрит ейкозаноїди УДК 615.015.21 615.276 616-002.2 On the model of collagen-induced arthritis in rats the anti-inflammatory properties of the composition containing the combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride have been studied in comparison with its active monocomponents – doxycycline, glucosamine hydrochloride. According to the results of the experimental studies conducted it has been proven that the composition containing the combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride has a strong beneficial effect on the metabolism of the cartilage and bone tissue on the background of the autoimmune arthritis development and leads to inhibition of autoimmune processes in the connective tissue of animals. The normalization of the functional state of the joints and the immunosorbent indicators has been observed. According to the degree of pharmacological effects on the most parameters studied the combination exceeds the reference objects – the substance of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride. The composition containing the combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride is a promising corrector of the inflammatory and destructive joint diseases with the autoimmune component, and can be recommended for application in the complex therapy of patients with immuno-inflammatory and inflammatory-destructive diseases of the joints. На модели коллаген-индуцированного артрита у крыс исследованы противовоспалительные свойства композиции на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида в сравнительном аспекте с ее активными монокомпонентами – доксициклином, глюкозамина гидрохлоридом. В результате проведенных экспериментальных исследований доказано, что композиция на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида оказывает выраженное благоприятное влияние на показатели обмена хрящевой и костной ткани на фоне развития аутоиммунного артрита и приводит к торможению аутоиммунных процессов в соединительной ткани животных. Отмечена нормализация функционального состояния суставов и иммуноферментных показателей. По степени фармакологического воздействия на большинство исследуемых показателей комбинация превосходит референс-объекты – субстанцию доксициклина и глюкозамина гидрохлорида. Композиция является перспективным корректором воспалительно-деструктивных заболеваний суставов с аутоиммунным компонентом и может быть рекомендована к применению в составе комплексной терапии пациентов с иммуновоспалительными и воспалительно-деструктивными заболеваниями суставов. На моделі колаген-індукованого артриту у щурів досліджені протизапальні властивості композиції на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду у порівняльному аспекті з її активними монокомпонентами – доксицикліну гідрохлоридом, глюкозаміну гідрохлоридом. У результаті проведених експериментальних досліджень доведено, що композиція на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду чинить виражений сприятливий вплив на показники обміну хрящової та кісткової тканини на тлі розвитку аутоімунного артриту та призводить до гальмування імунозапальних процесів у сполучній тканині тварин. Відмічена нормалізація функціонального стану суглобів та імуноферментних показників. За ступенем фармакологічного впливу на більшість досліджуваних показників комбінація перевершує референс-об’єкти – субстанцію доксицикліну та глюкозаміну гідрохлориду. Композиція є перспективним коректором запально-деструктивних захворювань суглобів з аутоімунним компонентом та може бути рекомендована до застосування у складі комплексної терапії пацієнтів із імунозапальними та запально-деструктивними захворюваннями суглобів. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1399 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 39-43 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 39-43 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 39-43 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1399/85899 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89195 2018-02-24T11:27:51Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the dose-dependent cerebroprotective effect of “Kapikor” medicine under the experimental conditions Исследование дозозависимости церебропротекторного эффекта препарата «Капикор» в условиях эксперимента Дослідження дозозалежності церебропротекторного ефекту препарату «Капікор» за умов експерименту Zhulay, T. S. Shebeko, S. K. cerebroprotective action Meldonium γ-butyrobetaine Kapikor hemic hypoxia median effective dose (ED50) UDC 612.084 16-092.9 615.099.092 церебропротекторное действие мельдоний γ-бутиробетаин Капикор гемическая гипоксия средняя эффективная доза (ЕД50) УДК 612.084 16-092.9 615.099.092 церебропротекторна дія мельдоній γ-бутиробетаїн Капікор гемічна гіпоксія середня ефективна доза (ЕД50) УДК 612.084 615.015.13 The basis of the anti-ischemic therapy is a combination of two complementary concepts – hemodynamic and metabolic. They are implemented due to the different mechanisms of drug actions. “Kapikor” medicine was developed by the Latvian scientists. The medicine is the original regulator of the vascular endothelial function with a binary mechanism of action, which is a combination of Meldonium and γ-butyrobetaine (GBB). The results of the experimental research of the median effective dose (ED50) of “Kapikor” by the cerebroprotective effect, as well as the results of studying its effect on pathologically changed brain tissues on the model of hemic hypoxia caused by introduction of the sodium nitrite (sodium nitriteinduced hypoxia), are presented in the article. On the background of hemic hypoxia in rats “Kapikor” in the doses of 25, 50 and 100 mg/kg had the dose-dependent cerebroprotective effect, which was the most pronounced in the dose of 100 mg/ kg. The cerebroprotective effect of “Kapikor” in all doses showed increase in the life expectancy of animals, decrease in the intensity of free radical and destructive processes in the nervous tissue. By the cerebroprotective activity ED50 of “Kapikor” was 56.5 ± 8.5 mg/kg. It is the most optimal dose of “Kapikor” in the experimental study of its cerebroprotective properties. This is the basis for further in-depth pharmacological study of “Kapikor” medicine for the purpose of its introduction into clinical practice as an original medicine with a binary mechanism of action. В основе антиишемической терапии лежит взаимодополняющее сочетание двух концепций – гемодинамической и метаболической, которые реализуются благодаря различным механизмам действия препаратов. Латвийскими учеными был разработан препарат «Капикор» – оригинальный регулятор функции сосудистого эндотелия с бинарным механизмом действия, представляющий собой комбинацию мельдония и γ-бутиробетаина. В статье представлены результаты проведенных экспериментальных исследований по изучению средней эффективной дозы (ЕД50) препарата «Капикор» по церебропротекторной активности, а также результаты изучения характера его воздействия на патологически измененные ткани мозга на модели гемической гипоксии, вызванной введением нитрита натрия. На фоне развития гемической гипоксии у крыс Капикор в дозах 25, 50 и 100 мг/кг оказывал дозозависимое церебропротекторное действие, наиболее выраженное в дозе 100 мг/кг. Церебропротекторное действие Капикора во всех дозах проявлялось увеличением продолжительности жизни животных, снижением интенсивности свободнорадикальных и деструктивных процессов в нервной ткани. Значение ЕД50 Капикора по церебропротекторной активности составило 56,5 ± 8,5 мг/кг и является наиболее оптимальной дозой препарата при экспериментальном изучении церебропротекторных свойств. Вышеизложенное является основанием для целесообразности дальнейшего углубленного фармакологического изучения препарата «Капикор» с целью внедрения в клиническую практику как оригинального средства с бинарным механизмом действия. В основі антиішемічної терапії лежить взаємодоповнююче поєднання двох концепцій – гемодинамічної та метаболічної, які реалізуються завдяки різним механізмам дії препаратів. Латвійськими вченими був розроблений препарат «Капікор» – оригінальний регулятор функції судинного ендотелію з бінарним механізмом дії, що представляє собою комбінацію мельдонію і γ-бутиробетаїну. Наведені результати експериментальних досліджень з вивчення середньої ефективної дози (ЕД50) препарату «Капікор» за церебропротекторною активністю, а також результати вивчення особливості його впливу на патологічно змінені тканини мозку на моделі гемічної гіпоксії, спричиненої введенням нітриту натрію. На тлі розвитку гемічної гіпоксії у щурів Капікор у дозах 25, 50 і 100 мг/кг чинив дозазалежну церебропротекторну дію, найбільш виражену у дозі 100 мг/кг. Церебропротекторна дія Капікору в усіх дозах виявлялась збільшенням тривалості життя тварин, зниженням інтенсивності вільнорадикальних і деструктивних процесів у нервовій тканині. Значення ЕД50 Капікору за церебропротекторною активністю становило 56,5 ± 8,5 мг/кг і є найбільш оптимальною дозою препарату при експериментальному вивченні церебропротекторних властивостей. Вищевикладене є підставою для доцільності подальшого поглибленого фармакологічного вивчення препарату «Капікор» з метою впровадження у клінічну практику як оригінального засобу з бінарним механізмом дії. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1401 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 44-48 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 44-48 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 44-48 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1401/85900 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89198 2018-02-24T11:28:05Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Peculiarities of the circadian dynamics of the carbohydrates metabolism and cytolisis markers in rats Особенности циркадианной динамики углеводного обмена и активности маркеров цитолиза у крыс Особливості циркадіанної динаміки вуглеводного обміну та активності маркерів цитолізу у щурів Kalko, K. O. Mishchenko, O. Ya. Kononenko, A. V. Gorbach, T. V. Yudkevych, T. K. Drogovoz, S. M. liver circadian rhythm carbohydrates marker cytolysis UDC 616.36 57.042 печень циркадианный ритм углеводы маркеры цитолиза УДК 616.36 57.042 печінка циркадіанний ритм вуглеводи маркери цитолізу УДК 616.36 57.042 The aim of the study was to determine the circadian dynamics of the carbohydrate metabolism and the activity of cytolysis markers in females and male rats. For this purpose the chronopharmacological studies with collecting blood and liver tissues of the experimental rats at the scheduled time (03.00, 09.00, 15.00 and 21.00) have been carried out. As a result of the research conducted the presence of diurnal fluctuations in the glycogen level, the content of corticosterone and glucose in male rats with the lower rhythm expression in females, and the practical absence of the circadian rhythm in the activity of ALT and AST in animals of both sexes have been determined. Significant gender differences between male and female rats have not been revealed. The results of the circadiance organization of the carbohydrate metabolism and the activity of cytolysis markers obtained in rats should be taken into account when analyzing a chronoprofile of hepatoprotectors and other drugs. Целью данной работы было установление циркадианной динамики углеводного обмена и активности маркеров цитолиза у самок и самцов крыс. Для этого проведены соответствующие хронофармакологические исследования с забором крови и ткани печени исследуемых крыс в следующие часы суток: 03.00, 09.00, 15.00 и 21.00.  В результате проведенных исследований установлено наличие суточных колебаний уровня гликогена, содержания кортикостерона, глюкозы у самцов при меньшей выраженности ритма последней у самок и практическом отсутствии циркадианного ритма активности АлАТ и АсАТ у животных двух полов. Существенных половых отличий между крысами-самками и крысами-самцами не выявлено. Полученные результаты циркадианной организации углеводного обмена и активности маркеров цитолиза у крыс следует учитывать при анализе хронопортрета гепатопротекторов и других препаратов. Метою даної роботи було встановлення циркадіанної динаміки вуглеводного обміну та активності маркерів цитолізу у самиць та самців щурів. Для реалізації даної мети проведені відповідні хронофармакологічні дослідження із забором крові і тканини печінки у дослідних щурів у наступні години доби: 03.00, 09.00, 15.00 та 21.00. В результаті проведених досліджень встановлена наявність добових коливань рівня глікогену, вмісту кортикостерону, глюкози у самців при меншій виразності ритму останньої у самиць та практична відсутність циркадіанного ритму активності АлАТ та АсАТ у тварин обох статей. Суттєвих статевих відмінностей між щурами-самицями та щурами-самцями не виявлено. Отримані результати циркадіанної організації вуглеводного обміну і активності маркерів цитолізу у щурів слід враховувати при аналізі хронопортрету гепатопротекторів та інших препаратів. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1371 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 49-53 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 49-53 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 49-53 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1371/85902 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89200 2018-02-24T11:28:18Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Creation of pharmaceutical compositions with the antifungal, antimicrobial and keratolytic activity Создание фармацевтических композиций противогрибковой, противомикробной и кератолитической активности Створення фармацевтичних композицій антигрибкової, антимікробної і кератолітичної активності Tikhonov, O. I. Frolova, O. E. Shpychak, O. S. propolis ”Propolis-Derma” pharmaceutical compositions antifungal antimicrobial and keratolytic action UDC 638.135 615.014.2 прополис фармацевтические композиции «Прополис-Дерма» противогрибковое противомикробное и кератолитическое действие УДК 638.135 615.014.2 прополіс фармацевтичні композиції «Прополіс-Дерма» протигрибкова дія антимікробна дія кератолітична дія УДК 638.135 615.014.2 The microbiological studies of ”Propolis-Derma” medicated products (“Propolis-PNH”, “Propolis-PSC” and “Propolis-PCD”) with the antifungal, antimicrobial and keratolytic activity developed for the treatment of dermatomycoses, pityriasis versicolor, as well as diseases caused by yeast-like fungi of Candida genus have been carried out. The results of the experiments conducted indicate that the test samples studied show marked antagonistic properties against gram-positive bacteria (S. aureus, B. subtilis), the selective antibacterial ability in relation to E. Colі and the expressed antifungal action against the strains of Candida albicans genus. It has been determined that the pharmaceutical compositions proposed do not reveal the adverse action and comply with the requirements of the State Pharmacopeia of Ukraine. They can be used to treat mycoses in conditions of high resistance of fungi to traditional antifungal drugs. Проведены микробиологические исследования лечебно-профилактических средств «Прополис-Дерма» («Прополис-ПНГ», «Прополис-ПСХ» и «Прополис-ПХД») с противогрибковой, противомикробной и кератолитической активностью, созданных для лечения дерматомикозов, разноцветного лишая, а также заболеваний, вызванных дрожжеподобными грибами рода Candida. Результаты проведенных испытаний показывают, что исследуемые тест-образцы проявляют выраженные антагонистические свойства в отношении грамположительных бактерий (S. aureus, В. subtilis) и выборочную антибактериальную способность к Е. соli, а также выраженное антифунгальное действие в отношении штаммов грибов рода Candida albicans. Установлено, что предложенные фармацевтические композиции не проявляют побочного действия и отвечают требованиям Государственной фармакопеи Украины и могут быть использованы для лечения микозов в условиях высокой резистентности грибков к традиционным противогрибковым лекарственным средствам. Проведені мікробіологічні дослідження лікувально-профілактичних засобів «Прополіс-Дерма» («Прополіс-ПНГ», «Прополіс-ПСХ» та «Прополіс-ПХД») з протигрибковою, антимікробною і кератолітичною активністю, створених для лікування дерматомікозів, різнобарвного лишаю, а також захворювань, спричинених дріжджоподібними грибами роду Candida. Результати проведених випробувань свідчать, що досліджувані тест-зразки проявляють виражені антагоністичні властивості по відношенню до грампозитивних бактерій (S. aureus, В. subtilis) та вибіркову антибактеріальну здатність до Е. соlі, а також виражену антифунгальну дію відносно штамів грибів роду Candida albicans. Встановлено, що запропоновані фармацевтичні композиції не проявляють побічної дії та відповідають вимогам Державної фармакопеї України і можуть бути використані для лікування мікозів в умовах високої резистентності грибків до традиційних протигрибкових лікарських засобів. National University of Pharmacy 2016-09-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1397 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 3 (2016); 54-59 Клиническая фармация; Том 20 № 3 (2016); 54-59 Клінічна фармація; Том 20 № 3 (2016); 54-59 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1397/85903 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89223 2018-02-24T11:30:59Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of a vaginal gel with hop cones phytoestrogens on the hormonal state and morphostructure of the reproductive organs in spayed rats Влияние вагинального геля с фитоэстрогенами шишек хмеля на гормональный статус и морфоструктуру репродуктивных органов овариоэктомированных крыс Вплив вагінального введення гелю з фітоестрогенами шишок хмелю на гормональний статус та морфоструктуру репродуктивних органів оваріоектомованих самок щурів Sinitsyna, O. S. Zaychenko, G. V. Ryzhynko, I. M. Laryanovska, Yu. B. spayed rats gel with hop cones estrogen deficiency phytoestrogens UDC 615.454.1 001.893.54 618.173 582.635.38 овариоэктомированные самки крыс дефицит эстрогенов гель с экстрактом шишек хмеля фитоэстрогены УДК 615.454.1 001.893.54 618.173 582.635.38 оваріоектомовані самки щурів дефіцит естрогенів гель з екстрактом шишок хмелю фітоестрогени УДК 615.454.1 001.893.54 618.173 582.635.38 The article considers the results of the experimental study of the therapeutic action of a new gel with the combined composition containing phytoestrogens of the hop cones dense extract. Hypoestrogenism of animals close to that of women in menopause was simulated through bilateral spaying of females. Sham-operated animals were subjected to laparotomy and wound suturing without removal of ovaries. It has been determined that 28-days introduction of the vaginal gel results in increase of the estrogen level in the blood serum, decrease of local morphofunctional disturbances of the vaginal mucosa and the uterus in rats resulting from hypoestrogenism. The data obtained show prospects for development of vaginal drug dosage forms with the hop cones extract for treating urogenital disfunctions in the climacteric syndrome. Рассмотрены результаты экспериментального изучения эффективности лечебного действия нового геля комбинированного состава, содержащего фитоэстрогены густого экстракта шишек хмеля. Моделирование у крыс гипоэстрогенового состояния, близкого к таковому у женщин в период менопаузы, воспроизводили путем билатеральной овариоэктомии самок. Ложнооперированным животным проводили лапаротомию и ушивание раны без удаления яичников. Установлено, что 28-дневное введение вагинального геля приводит к увеличению содержания эстрогенов в сыворотке крови, уменьшению локальных морфофункциональных нарушений в слизистой оболочке влагалища и в матке крыс, которые развились вследствие гипоэстрогении. Полученные данные открывают перспективы разработки вагинальных лекарственных форм с экстрактом шишек хмеля для лечения урогенитальных нарушений при климактерическом синдроме. Розглянуті результати експериментального вивчення ефективності лікувальної дії нового гелю комбінованого складу, що містить фітоестрогени густого екстракту шишок хмелю. Моделювання у щурів гіпоестрогенового стану, близького до такого у жінок у період менопаузи, відтворювали шляхом білатеральної оваріоектомії самок. Хибнооперованим тваринам проводили лапаротомію і ушивання рани без видалення яєчників. Встановлено, що 28-денне введення вагінального гелю призводить до збільшення вмісту естрогенів у сироватці крові, зменшення локальних морфофункціональних порушень у слизовій оболонці піхви і в матці щурів, які розвинулися внаслідок гіпоестрогенії. Отримані дані відкривають перспективи розробки вагінальних лікарських форм з екстрактом шишок хмелю для лікування урогенітальних порушень при клімактеричному синдромі. National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1372 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 34-38 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 34-38 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 34-38 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1372/85872 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89226 2018-02-24T11:31:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the compositioin containing the combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride on the structural and metabolite indicators in rats with collagen-induced arthritis Влияние композиции на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида на структурно-метаболитные показатели крыс с коллаген-индуцированным артритом Вплив композиції на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду на структурно-метаболітніпоказники щурів з колаген-індукованим артритом Zupanets, I. A. Tkachenko, K. M. Otrishko, I. A. Shebeko, S. K. doxycycline hydrochloride glucosamine hydrochloride combination diclofenac sodium collagen-induced arthritis UDC 615.276 615.281.9 547.455.623 616.72-002.2 доксициклина гидрохлорид глюкозамина гидрохлорид композиция диклофенак натрия коллаген-индуцированный артрит УДК 615.276 615.281.9 547.455.623 616.72-002.2 доксицикліну гідрохлорид глюкозаміну гідрохлорид композиція диклофенак натрію колаген-індукований артрит УДК 615.276 615.281.9 547.455.623 616.72-002.2 In the model of collagen-induced arthritis in rats studied anti-inflammatory properties of compositions based on a combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride in comparative aspect with its active monokomponentamy - doxycycline, glucosamine hydrochloride. As a result of experimental studies demonstrated that a composition based on a combination of doxycycline hydrochloride and glucosamine hydrochloride, exhibits a pronounced beneficial effect on indicators of exchange cartilage and bone on the background of autoimmune arthritis and leads to inhibition of immunoinflammatory processes in the connective tissue of animals. The noted normalization of the functional state of the joints and clinical and biochemical parameters. The degree of pharmacological effect on most studied parameters combination (D+HA) exceeds a reference facility - the substance doxycycline hydrochloride and glucosamine. Composition (D+HA) is a promising proof-inflammatory and destructive joint disease with an autoimmune component and can be recommended for use in complex therapy of patients with inflammatory and immune-inflammatory-destructive diseases of the joints. На модели коллаген-индуцированного артрита у крыс исследованы противовоспалительные свойства композиции на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида в сравнительном аспекте с ее активными монокомпонентами – доксициклином, глюкозамина гидрохлоридом. В результате проведенных экспериментальных исследований доказано, что композиция на основе комбинации доксициклина гидрохлорида и глюкозамина гидрохлорида, оказывает выраженное благоприятное влияние на показатели обмена хрящевой и костной ткани на фоне развития аутоиммунного артрита и приводит к торможению аутоиммунным процессов в соединительной ткани животных. Отмечена нормализация функционального состояния суставов и клинико-биохимических показателей. По степени фармакологического воздействия на большинство исследуемых показателей комбинация (Д+ГА) превосходит референс-объекты – субстанцию доксициклина и глюкозамина гидрохлорида. Композиция (Д+ГА) является перспективным корректором воспалительно-деструктивных заболеваний суставов с аутоиммунным компонентом и может быть рекомендована к применению в составе комплексной терапии пациентов с иммуно-воспалительными и воспалительно-деструктивными заболеваниями суставов. На моделі колаген-індукованого артриту у щурів досліджено протизапальні властивості композиції на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду у порівняльному аспекті з її активними монокомпонентами – доксицикліном, глюкозаміну гідрохлоридом. У результаті проведених експериментальних досліджень доведено, що композиція на основі комбінації доксицикліну гідрохлориду та глюкозаміну гідрохлориду, виявляє виражений сприятливий вплив на показники обміну хрящової та кісткової тканини на тлі розвитку аутоімунного артриту та призводить до гальмування імунозапальних процесів у сполучній тканині тварин. Відмічена нормалізація функціонального стану суглобів та клініко-біохімічних показників. За ступенем фармакологічного впливу на більшість досліджуваних показників комбінація (Д+ГА) перевершує референс-об’єкти – субстанцію доксицикліну та глюкозаміну гідрохлориду. Композиція (Д+ГА) є перспективним коректором запально-деструктивних захворювань суглобів з аутоімунним компонентом та може бути рекомендована до застосування у складі комплексної терапії пацієнтів із імуно-запальними та запально-деструктивними захворюваннями суглобів. National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1375 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 39-43 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 39-43 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 39-43 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1375/85873 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1375/86667 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89230 2018-02-24T11:32:07Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

A comparative study of «Capicor» safety in acute experiment Сравнительное изучение безопасности препарата «Капикор» в условиях острого эксперимента Порівняльне вивчення безпеки препарату «Капікор» за умов гострого експерименту Zhulay, T. S. Shebeko, S. K. Shevchenko, O. I. endothelial dysfunction Meldonium γ-butyrobetaine Capikor acute toxicity UDC 612.084 616-092.9 619 615.099.092 эндотелиальная дисфункция мельдоний γ-бутиробетаин Капикор острая токсичность УДК 612.084 616-092.9 619 615.099.092 ендотеліальна дисфункція мельдоній γ-бутиробетаїн Капікор гостра токсичність УДК 612.084 616-092.9 619 615.099.092 One of the main reasons in the pathogenesis of chronic ischemia is endothelial dysfunction. Combined use of carnitine precursors and carnitine analogs (Meldonium and γ-butyrobetaine (GBB)) is an interesting decision in terms of optimization of modern anti-ischemic therapy. The presented concept became to the basis for the development of the original regulator of vascular endothelial function with the trade name «Capicor», which combines the advantages of Meldonium as metabolic cytoprotector and GBB as endothelial corrector. The results of experimental researches on comparative study of «Capicor» acute toxicity were presented in the article. «Capicor» is identical to the reference drug «Mildronate» by toxicological characteristics. Pre-clinical study results indicate that «Capicor» is practically non-toxic drug and allow to attribute «Capicor» to the V-th toxicity class according to K.K. Sidorov classification. There are practically non-toxic substances. This is the basis for further «Capicor» study for the purpose of introduction into clinical practice as a metabolic action for the treatment of diseases in the pathogenesis of which endothelial dysfunction has a leading position. Одной из главных причин в патогенезе развития хронической ишемии является эндотелиальная дисфункция. Интересным решением в плане оптимизации современной антиишемической терапии является сочетанное применение предшественников и аналогов карнитина - мельдония и γ-бутиробетаина (ГББ). Представленная концепция легла в основу разработки оригинального регулятора функции сосудистого эндотелия - препарата «Капикор», который объединил в себе преимущества метаболического цитопротектора мельдония и эндотелиального корректора ГББ. В статье представлены результаты проведенных экспериментальных исследований по сравнительному изучению острой токсичности Капикора. По токсикологическим характеристикам Капикор идентичен референтному препарату Милдронат. Результаты доклинических исследований свидетельствуют о том, что Капикор является средством практически нетоксичным и позволяют отнести его по классификации К.К. Сидорова к V классу токсичности - практически нетоксичные вещества. Это служит основанием для дальнейшего изучения препарата «Капикор» с целью внедрения в клиническую практику как средство метаболического действия для лечения заболеваний, в патогенезе которых ведущее место занимает эндотелиальная дисфункция. Однією з головних причин в патогенезі розвитку хронічної ішемії є ендотеліальна дисфункція. Цікавим рішенням в плані оптимізації сучасної антиішемічної терапії є поєднане застосування попередників та аналогів карнітину – мельдонію та γ-бутиробетаїну (ГББ). Представлена концепція лягла в основу розробки оригінального регулятора функції судинного ендотелію - препарату «Капікор», який об'єднав в собі переваги метаболічного цитопротектора мельдонія та ендотеліального коректора ГББ. У статі подані результати проведених експериментальних досліджень з порівняльного вивчення гострої токсичності Капікора. За токсикологічними характеристиками Капікор ідентичний до референтного препарату Мілдронат. Результати доклінічних досліджень свідчать про те, що Капікор є засобом практично нетоксичним і дозволяють віднести його за класифікацією К.К. Сидорова до V класу токсичності - практично нетоксичні речовини. Це служить підставою для обґрунтування доцільності подальшого вивчення препарату «Капікор» з метою впровадження в клінічну практику як засібу метаболічної дії для лікування захворювань, в патогенезі яких провідне місце займає ендотеліальна дисфункція. National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1377 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 44-48 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 44-48 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 44-48 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1377/85874 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1377/86668 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89233 2018-02-24T11:32:22Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of the myocardium functional state under the influence of Diclocor in conditions of furazolidone-isadrine lesion Экспериментальное исследование влияния препарата Диклокор на показатели функционального состояния миокарда крыс в условиях фуразолидон-изадринового поражения Експериментальне дослідження впливу препарату Диклокор на показники функціонального стану міокарда щурів за умов фуразолідон-ізадринового ураження Shebeko, S. K. Russkin, O. S. myocardium furazolidone-isadrine lesion biochemical indicators electrophysiological parameters antialterative properties drug Diclocor UDC [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 миокард фуразолидон-изадриновое поражение биохимические показатели электрофизиологические параметры антиальтеративные свойства препарат Диклокор УДК [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 міокард фуразолідон-ізодринове ураження біохімічні показники електрофізіологічні параметри антиальтеративні властивості препарат Диклокор УДК [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 It has been presented the results of the studying on the influence of Diclocor on the functional state indicators of rat’s myocardium in conditions of furazolidone-isadrine lesion. After a medical application of Diclocor the normalization of both, general functional indicators − electrophysiological parameters of myocardium, and some blood biochemical indicators of experimental rats − the AST, LDH level, TBA-reactants, DC was observed. The obtained data testify about expressed anti-inflammatory action of the investigated medication in comparison with reference objects, which mechanism is caused by the membrane stabilizing and antioxidant types of activity as for the affected cardiomyocytes. Received results allow considering the perspectives of further experimental study of cytoprotective potential of original medication Diclocor on different models of inflammatory and dystrophic in condition of myocardium lesion. В статье представлены результаты оценки влияния препарата Диклокор на показатели функционального состояния миокарда крыс в условиях фуразолидон-изадринового поражения. На фоне лечебного применения препарата Диклокор наблюдали нормализацию как общих функциональных показателей − электрофизиологических параметров миокарда, так и некоторых биохимических показателей крови экспериментальных крыс − уровень АсАТ, ЛДГ, ТБК-реактантов, ДК. Полученные данные свидетельствуют о выраженном противовоспалительном действии исследуемого препарата по сравнению с референтными объектами, механизм которого обусловлен мембраностабилизирующими и антиоксидантными видами активности в отношении пораженных кардиомиоцитов. Полученные результаты позволяют рассматривать возможность дальнейшего экспериментального изучения цитопротекторного потенциала оригинального препарата Диклокор на различных моделях воспалительно-дистрофических поражений миокарда. У статті представлені результати дослідження впливу препарату Диклокор на показники функціонального стану міокарда щурів за умов фуразолідон-ізадринового ураження. На тлі лікувального застосування препарату Диклокор спостерігали нормалізацію як загальних функціональних показників − електрофізіологічних параметрів міокарду, так і деяких біохімічних показників крові експериментальних щурів – рівень АсАТ, ЛДГ, ТБК-реактантів, ДК. Отримані дані свідчать про виражену протизапальну дію досліджуваного препарату в порівнянні з референтними об’єктами, механізм якої обумовлюється мембраностабілізуючою і антиоксидантною видами активності щодо уражених кардіоміоцитів. Отримані результати дозволяють розглядати можливість подальшого експериментального вивчення цитопротекторного потенціалу оригінального препарату Диклокор на різноманітних моделях запально-дистрофічних уражень міокарда. National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1379 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 49-53 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 49-53 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 49-53 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1379/85875 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1379/86669 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89234 2018-02-24T11:32:53Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the anti-inflammatory activity of Maldian in pathological conditions of different genesis Изучение противовоспалительной активности малдиана в условиях патологий разного генеза Дослідження протизапальної активності малдіану за умов патологій різного генезу Vakhnina, N. G. malonic acid derivatives anti-inflammatory action maldіan carrageenan edema formalin edema dextrin edema histamine edema UDC 547.461.3 615.015.11 производные малоновой кислоты противовоспалительное действие малдиан каррагениновый отек формалиновый отек декстрановый отек гистаминовый отек УДК 547.461.3 615.015.11 похідні малонової кислоти протизапальна дія малдіан карагеніновий набряк формаліновий набряк декстрановий набряк гістаміновий набряк УДК 547.461.3.615.015.11 The anti-inflammatory activity of a new compound – di-(2,4-dimethyl) anilide malonate, the code name – “Maldian”, has been studied in the article. The study of the anti-inflammatory action of Maldian and research aimed at the selection of its effective dose were carried out on models of carrageenan foot edema, formalin foot edema, dextran foot edema and histamine foot edema in rats. It has been found that Maldian exhibits the maximum anti-exudative action in the dose of 7.3 mg/kg. The anti-inflammatory activity of Maldian does not depend on the pathology genesis (phlogogenic agents: carrageenan, formalin, dextran, histamine) or is not inferior to the efficacy of the reference drug Diclofenac sodium in the dose of 8 mg/kg. Maldian (di-(2,4-dimethyl) anilide malonate) is a promising compound for further pharmacological study and introduction into medical practice as a new modern drug with the anti-inflammatory action. Статья посвящена исследованию противовоспалительной активности нового соединения ди-(2,4-диметил) анилида малоновой кислоты под условным названием «малдиан». Изучение противовоспалительного действия малдиана и исследования, направленные на выбор его эффективной дозы, были проведены на моделях каррагенинового, формалинового, декстранового и гистаминового отеков стопы у крыс. Установлено, что малдиан проявляет максимальное антиэкссудативное действие в дозе 7,3 мг/кг. Противовоспалительная активность малдиана не зависит от генеза патологии (флогогенные агенты: каррагенин, формалин, декстран, гистамин) и не уступает эффективности препарата сравнения диклофенака натрия в дозе 8 мг/кг. Малдиан (ди-(2,4-диметил) анилид малоновой кислоты) является перспективным соединением для дальнейшего фармакологического изучения и внедрения в медицинскую практику в качестве нового современного отечественного лекарственного препарата с противовоспалительным действием.    Стаття присвячена дослідженню протизапальної активності нової сполуки ди-(2,4-диметил)аніліду малонової кислоти, під умовною назвою "малдіан". Вивчення протизапальної дії малдіану та пошукові дослідження з вибору ефективної дози були проведені на моделях карагенінового, формалінового, декстранового та гістамінового набряків у щурів. Встановлено, що малдіан чинить максимальну антиексудативну дію у дозі 7,3 мг/кг. Протизапальна активність малдіану не залежить від ганезу патології (флогогенні об'єкти: карагенін, формалін, декстран, гістамін) та не поступається ефективності препарату порівняння вольтарену у дозі 8 мг/кг. Малдіан (ди-(2,4-диметил)анілід малонової кислоти) є перспективною речовиною для подальшого фармакологічного вивчення і впровадження у медичну практику як нового, сучасного, вітчизняного лікарського препарату з протизапальною дією.       National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1370 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 54-57 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 54-57 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 54-57 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1370/85876 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1370/86670 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89235 2018-02-24T11:33:06Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of the anti-inflammatory activity of a combined gel with silver nanoparticles and glucosamine Экспериментальное исследование противовоспалительной активности комбинированного геля с наночастицами серебра и глюкозамином Експериментальне дослідження протизапальної дії комбінованого гелю з наночастками срібла та глюкозаміном Buliga, L. O. Butko, Ya. O. treatment of dermatitis inflammation wounds silver nanoparticles gel glucosamine hydrochloride UDC 615.281.9 616.5-001/-002 615.262.1 лечение дерматитов воспаление раны наночастицы серебра глюкозамина гидрохлорид УДК 615.281.9 616.5-001/-002 615.262.1 лікування дерматитів запалення рани наночастки срібла гель глюкозаміну гідрохлорид УДК 615.281.9 616.5-001/-002 615.262.1 The search for new drugs for the local treatment of dermatitis that would combine the anti-inflammatory, reparative, antimicrobial effect and minimum side effects is an extremely important problem for the modern pharmaceutical science. This paper is devoted to the study of the anti-inflammatory properties of a new topical agent in the gel form, which comprises silver nanoparticles and glucosamine, on the model of subchronic inflammation of the skin in rats induced by turpentine. It has been found that the gel studied reduces visual signs of inflammation by 66.7%. Reducing the thickness of the skin fold of damaged tissues was by 15.5% in the group, in which the gel was applied (p <0.005), by 13.0% – in the group with the reference drug (p <0.005) and by 4.9% – in the control group compared to the beginning of treatment. According to the dynamics of biochemical parameters in the treatment of animals with dermatitis using the gel studied one can suggest the presence of a pronounced anti-inflammatory, membrane-stabilizing and antioxidant effects, and it does not deny the existing literature data on the mechanism of the anti-inflammatory action of nanoparticles of silver and glucosamine hydrochloride. By its anti-inflammatory activity the drug under research exceeds the reference drug – “Dermazin” cream, it makes promising its use for the treatment of inflammatory skin diseases. Поиск новых местных лекарственных средств для лечения дерматитов, которые сочетали бы в себе противовоспалительное, репаративное, антимикробное действие и минимум побочных эффектов, является чрезвычайно актуальной проблемой для современной фармацевтической науки. Данное исследование посвящено изучению противовоспалительных свойств нового местного средства в форме геля, который содержит наночастицы серебра и глюкозамин, на модели субхронического воспаления кожи у крыс, вызванного скипидаром. Установлено, что исследуемый гель способствует уменьшению визуальных признаков воспаления на 66,7%. Уменьшение толщины кожной складки поврежденных тканей произошло на 15,5% в группе животных, которым наносили гель (p < 0,005), на 13,0% – в группе препарата сравнения (p < 0,005) и на 4,9% – в группе контрольной патологии по сравнению с началом лечения. Согласно динамике биохимических показателей при лечении животных с дерматитом гелем с наночастицами серебра и глюкозамином можно предположить наличие выраженных противовоспалительного, мембраностабилизирующего и антиоксидантного эффектов исследуемого препарата, что не противоречит существующим в литературе данным о механизме противовоспалительного действия наночастиц серебра и глюкозамина гидрохлорида. По выраженности противовоспалительной активности исследуемый гель превосходит препарат сравнения крем «Дермазин», что делает перспективным его использование для лечения воспалительных заболеваний кожи. Пошук нових місцевих лікарських засобів для лікування дерматитів, які б поєднували в собі протизапальну, репаративну, антимікробну дію та мінімум побічних ефектів є надзвичайно актуальною проблемою для сучасної фармацевтичної науки. Дане дослідження присвячене вивченню протизапальних властивостей нового місцевого засобу у формі гелю, що містить глюкозамін та наночастки срібла на моделі субхронічного запалення шкіри щурів, викликаного нанесенням скипидару. Встановлено, що досліджуваний гель сприяв зменшенню візуальних проявів запалення на 66,67 %. Зменшення товщини шкірної згортки ушкоджених тканин відбулось на 15,5 % у групі, якій наносили гель (p < 0,005), на 13,0 %  –  у групі препарату порівняння (p < 0,005) та на 4,9 % –  у групі КП порівняно з початком лікування. За динамікою біохімічних показників під час лікування тварин з можна припустити про наявність вираженого протизапального, мембранстабілізуючого та антиоксидантного ефектів досліджуваного препарату, що не заперечує існуючі в літературі дані про механізм протизапальної дії наночасток срібла та глюкозаміну гідрохлориду. За вираженістю протизапальної активності досліджуваний гель переважає препарат порівняння крем «Дермазин», що робить перспективним його використання для лікування запальних захворювань шкіри. National University of Pharmacy 2016-03-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1366 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 1 (2016); 58-62 Клиническая фармация; Том 20 № 1 (2016); 58-62 Клінічна фармація; Том 20 № 1 (2016); 58-62 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1366/85877 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1366/86671 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89248 2018-02-24T10:36:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the action of the thick extract from the leaves of Corylus avellana on the vascular tissue permeability Исследование влияния густого экстракта из листьев лещины обыкновенной на сосудисто-тканевую проницаемость Дослідження впливу густого екстракту з листя ліщини звичайної на судинно-тканинну проникність Maloshtan, L. M. Kalenichenko, G. S. Dorovskyy, O. V. extract from the leaves of Corylus avellana drug plants origin varicose veins capillary resistance activity UDC 615.225.3 616.14-007.63 612.135 экстракт из листьев лещины обыкновенной лекарственные растения варикозная болезнь капилляроукрепляющая активность УДК 615.225.3 616.14-007.63 612.135 екстракт з листя ліщини звичайної лікарські рослини варикозна хвороба капілярозміцнююча активність УДК 615.225.3 616.14-007.63 612.135 Research of the action of the thick extract from the leaves of Corylus avellana on the vascular-tissue permeability of the rats skin has been conducted. Effect of the thick extract from the leaves of Corylus avellana on vascular tissue permeability in rats has been assessed by the time of papules coloring (animal skin at the injection side of flohohen substances) in seconds. We used formalin, histamine, protein, which have different mechanisms of action on capillary permeability. In the group, which has been administrated with the studied extract at its conditional therapeutic dose of 60 mg/kg we have observed the decrease of vascular permeability induced by flohogene substances. It was determined that the most pronounced vessel strengthening effect during the experiment with histamine, where papules coloring has been 1.9 times slower compared with the control group. In comparison with eskuvit the data rates has been approaching to 1. Taking into consideration the mechanism of the action of the applied flohogenes we can suggest that an extract from the leaves of Corylus avellana detects an expressed validity of capillaries permeability and mikrocirculations. Extract showed a moderate effect against the background of formalin and protein inflammation, but this index has exceeded the index of the eskuvit group by 170 seconds against the background of formalin inflammation. The obtained results indicate the presence of capillary resistance activity that is cause for further research of the efficiency of the extract in experimental pathology. Исследовано влияние густого экстракта из листьев лещины обыкновенной (Corylus avellana) на проницаемость капилляров кожи крыс. Влияние густого экстракта из листьев лещины на сосудисто-тканевую проницаемость у крыс оценивали по времени окрашивания папул (кожи животных в месте инъекции флогогенных веществ) в секундах. В качестве флогогенов применяли формалин, гистамин, белок, которые имеют разные механизмы действия на проницаемость капилляров. В группе, которой вводили исследуемый экстракт в условно-терапевтической дозе 60 мг/кг, наблюдалось уменьшение сосудистой проницаемости, вызванной всеми флогогенными веществами. Определено, что наиболее выраженный сосудоукрепляющий эффект экстракт проявил относительно гистаминового воспаления, где окраска папулы была в 1,9 раза медленнее по сравнению с контрольной группой, и по сравнению с эскувитом данный показатель приближался к 1. Учитывая механизм действия гистамина, можно предположить, что исследуемый экстракт оказывает выраженное действие на проницаемость капилляров и микроциркуляцию. Относительно формалинового и белкового воспаления экстракт проявил умеренный эффект, однако превысил показатель в группе эскувита на 170 сек в условиях формалинового воспаления. Полученные данные свидетельствуют о наличии капилляроукрепляющего действия, что является поводом для дальнейшего исследования эффективности экстракта в условиях экспериментальной патологии. Досліджено вплив густого екстракту з листя ліщини звичайної (Corylus avellana) на проникність капілярів шкіри щурів. Вплив густого екстракту з листя ліщини на судинно-тканинну проникність у щурів оцінювали за часом забарвлення папул (шкіри тварин у місці ін'єкції флогогенних речовин) у секундах. В якості флогогенів застосовували формалін, гістамін, білок, які мають різні механізми дії на проникність капілярів. В групі, якій вводили досліджуваний екстракт в умовно-терапевтичній дозі 60 мг/кг, спостерігалося зменшення судинної проникності, викликаної усіма флогогенними речовинами. Визначено, що найбільш виражений судиннозміцнюючий ефект екстракт проявив відносно гістамінового запалення, де фарбування папули було в 1,9 рази повільніше, порівняно з контрольною групою, та порівняно з ескувітом даний показник наближався до 1. Враховуючи механізм дiї гістаміна, можна припустити, що досліджуваний екстракт виявляє виражену дiю на проникність капiлярiв та мiкроциркуляцiю. Відносно формалінового та білкового запалення екстракт проявив помірний ефект, однак перевищив показник в групі ескувіта на 170 сек в умовах формалінового запалення. Отримані дані свідчать про наявність капілярозміцнюючої дії, що є приводом для подальшого дослідження ефективності екстракту за умов експериментальної патології. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1362 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 26-29 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 26-29 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 26-29 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1362/85860 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89250 2018-02-24T10:36:58Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

A comparative study of the analgesic and antipyretic effect of the interleukin-1 receptors recombinant antagonist Сравнительное изучение анальгезирующего и жаропонижающего действия рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 Порівняльне вивчення аналгетичної та жарознижувальної дії рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 Kovalenko, E. N. raleukin acetic acid convulsions milk fever antipyretic analgesic effect UDC 615.276.015 ралейкин уксуснокислые корчи молочная лихорадка жаропонижающее анальгезирующее действие УДК 615.276.015 ралейкін оцтовокислі корчі молочна лихоманка жарознижувальна анальгетична дія УДК 615.276.015 In recent years the speical attention was focused on the problem of effective and safe anti-inflammatory drugs creation and introduction into medical practice. According to the modern concepts the activation of cytokines is one of the inflammatory process triggers. So the correction of quantitative, qualitative and functional disorders of cytokine regulation, in particular by blocking the receptors that are sensitive to the cytokines, such as interleukin-1 (IL-1), is one of the promising areas of the modern anti-inflammatory therapy. The article presents the results of the comparative experimental study of the raleukin IL-1 receptors recombinant antagonist analgesic and antipyretic properties. It was found that on the model of acetic acid convulsions in mice raleukin showed the moderate analgesic activity, which is considerably inferior to analginium. However, it is necessary to note that raleukin showed the analgesic effect  in the dose 3 mg / kg, which is 17 times less than the dose of the reference drug. On the model of milk fever in rats raleukin showed the expressed antipyretic effect in preventive input mode and the moderate one in the medical input. The difference in the severity of antipyretic activity of the drug at the various input modes can probably be explained by the fact that during the medical regime we are dealing with the consequences of the IL-1 propirogenic effect as the result of cytokin stage launch, so blocking IL-1 receptor in this case does not affect the severity of the process, which is already running. And the preventive raleukin introduction allows to slow down the beginning of the cytokine cascade launch. The fixed pharmacological raleukin properties allow to considerate this drug as a promising anti-inflammatory agent, makes reasonable the further deep experimental study with the aim to determine the features of its therapeutic effect. В последние годы особое внимание приковано к проблеме создания и внедрения в медицинскую практику эффективных и безопасных противовоспалительных средств. Согласно современным представлениям, одним из пусковых механизмов развития воспалительного процесса является активация системы цитокинов. Итак, одним из перспективных направлений современной противовоспалительной терапии является коррекция количественных, качественных и функциональних нарушений цитокиновой регуляции, в частности путем блокады рецепторов, чувствительных к цитокинам, в частности, к интерлейкину-1 (ИЛ-1). В статье приведены результаты сравнительного экспериментального исследования анальгезуючих и жаропонижающих свойств оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 ралейкина. Установлено, что на модели уксуснокислых корчей у мышей ралейкин проявил умеренное анальгезирующее активность, которая значительно уступает анальгину. Однако, необходимо отметить, что обезболивающее действие ралейкин проявил в дозе 3 мг / кг, которая в 17 раз меньше, чем доза референс-препарата. На модели молочной лихорадки у крыс ралейкин оказывал выраженное жаропонижающее действие при профилактическом режиме ввода и умеренное - при лечебном. Разница в выраженности жаропонижающей активности препарата при различных режимах введения, вероятно, можно объяснить тем, что при лечебном режиме мы имеем дело с последствиями пропирогенного влияния ИЛ-1 в результате запуска цитокинового каскада, поэтому блокирование рецепторов ИЛ-1 в данном случае никак не влияет на выраженность процесса, который уже запущен. А профилактическое введение ралейкина позволяет затормозить начало запуска цитокинового каскада. Установленные фармакологические свойства ралейкина позволяют считать данный препарат перспективным противовоспалительным средством, делает целесообразным дальнейшее углубленное экспериментальное изучение с целью выяснения особенностей его лечебного действия. В останні роки особлива увага привернута до проблеми створення та впровадження в медичну практику ефективних та безпечних протизапальних засобів. Відповідно до сучасних уявлень, одним з пускових механізмів розвитку запального процесу є активація системи цитокінів. Отже, одним з перспективних напрямків сучасної протизапальної терапії є корекція кількісних, якісних і функціональних порушень цитокінової регуляції, зокрема шляхом блокади рецепторів, чутливих до цитокінів, зокрема, до інтерлейкіну-1 (ІЛ-1). В статті наведено результати порівняльного експериментального дослідження анальгезуючих та жарознижувальних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну. Встановлено, що на моделі оцтовокислих корчів у мишей ралейкін проявив помірну анальгетичну активність, яка значно поступається дії анальгіну. Проте, необхідно наголосити, що знеболювальну дію ралейкін проявив у дозі 3 мг/кг, яка в 17 разів менша, ніж доза референс-препарату. На моделі молочної лихоманки у щурів ралейкін чинив виражену жарознижувальну дію при профілактичному режимі введення та помірну – при лікувальному. Розбіжність у вираженості жарознижувальної активності препарату при різних режимах введення, імовірно, можна пояснити тим, що при лікувальному режимі ми маємо справу з наслідками пропірогенного впливу ІЛ-1 внаслідок запуску цитокінового каскаду, тож блокування рецепторів ІЛ-1 у даному випадку ніяк не впливає на виразність процесу, який вже запущено. А профілактичне введення ралейкіну дозволяє загальмувати початок запуску цитокінового каскаду. Вста­новлені фармакологічні властивості ралейкіну дозволяють вважати даний препарат перспективним протизапальним засобом, що робить доцільним подальше поглиблене експериментальне вивчення з метою з`ясування особливостей його лікувальної дії. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1368 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 30-34 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 30-34 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 30-34 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1368/85861 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89255 2018-02-24T10:38:05Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of anti-inflammatory properties of the drug “Diclocor” Экспериментальное исследование противовоспалительных свойств препарата «Диклокор» Експериментальне дослідження протизапальних властивостей препарату «Диклокор» Popov, O. S. Shebeko, S. K. Shevchenko, O. I. Shalamay, A. S. Diclocor diclofenac quercetin inflammation UDC [615.276 615.453.42] 57.084.1 Диклокор диклофенак кверцетин воспаление УДК [615.276 615.453.42] 57.084.1 Диклокор диклофенак кверцетин запалення УДК [615.276 615.453.42] 57.084.1 Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) are among the most widely used groups of medicines. Despite the undeniable clinical effectiveness, their use is associated with the risk of side effects. This fact directs scientific research to searching combinations of NSAIDs with other substances in order to identify compositions which will allow reducing the dose of the NSAID without losing its anti-inflammatory effectiveness. In view of all this, a new combined drug “Diclocor” developed by “Borshchahivskiy CPP” (Ukraine) is of interest. The article presents the results of the experimental study of the anti-inflammatory effect of the combined drug “Diclocor” in comparison with its active monocomponents – diclofenac sodium and quercetin. The alterative stage of inflammation was studied on the model of scarified wounds, the exudative stage – on the model of carrageenin edema, and the proliferative stage – on the model of cotton pellet-induced granuloma. All studies were conducted in rats. The experimental results have shown the superiority of Diclocor in influencing on all three stages of inflammation compared to the reference drugs in the appropriate doses. Diclocor has exhibited the most pronounced effect on the stages of alteration and exudation, and can be described as a promising drug for the treatment of proliferative and destructive inflammatory diseases. Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) являются одной из самых широко применяемых групп лекарственных средств. Несмотря на неоспоримую клиническую эффективность, их применение сопряжено с риском развития ряда побочных эффектов, вследствие чего актуальным направлением научного исследования является поиск комбинаций НПВП с другими лекарственными веществами с целью выявления таких сочетаний, которые позволят снизить дозировку НПВП без потери эффективности влияния на воспалительный процесс. В свете вышесказанного интерес представляет новый комбинированный препарат «Диклокор», разрабатываемый ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» (Украина). В статье представлены результаты экспериментального исследования противовоспалительного эффекта комбинированного препарата «Диклокор» в сравнении с его активными монокомпонентами – диклофенком натрия и кверцетином. Альтеративная фаза воспаления изучалась на модели скарифицированных ран, экссудативная – на модели карагенинового отека, а пролиферативная – на модели «ватной» гранулемы; все исследования проводились на крысах. По результатам эксперимента Диклокор проявил превосходство влияния на все три стадии воспаления в сравнении с референс-препаратами в соответствующих дозах. Наиболее выраженное действие Диклокор оказал на фазы альтерации и экссудации, поэтому он может быть охарактеризован как перспективный препарат для лечения деструктивных и пролиферативных воспалительных заболеваний. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів. Незважаючи на незаперечну клінічну ефективність, їх застосування пов'язане з ризиком розвитку ряду побічних ефектів, внаслідок чого актуальним напрямком наукового дослідження є пошук комбінацій НПЗП з іншими лікарськими речовинами з метою виявити такі поєднання, які дозволять знизити дозування НПЗП без втрати ефективності у впливі на запальний процес . У світлі вищесказаного, інтерес представляє новий комбінований препарат «Діклокор», що розробляється ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" (Україна). У статті представлені результати експериментального дослідження протизапального ефекту комбінованого препарату «Діклокор» у порівнянні з його активними монокомпонентами – диклофенком натрію та кверцетином. Альтеративна фаза запалення вивчалася на моделі скарифікованих ран, ексудативна – на моделі карагенінового набряку, а проліферативна – на моделі «ватної» гранульоми; всі дослідження проводилися на щурах. За результатами експерименту Диклокор проявив перевагу у впливі на всі три стадії запалення в порівнянні з референс-препаратами у відповідних дозах. Найбільш виражену дію Діклокор справив на фази альтерації і ексудації, тому він може бути охарактеризований як перспективний препарат для лікування деструктивних і проліферативних запальних захворювань. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1363 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 35-39 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 35-39 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 35-39 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1363/85862 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1363/86625 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89256 2018-02-24T10:38:21Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The morphological study of anti-alterative properties of the drug “Diclocor” under conditions of furasolidone-isadrine myocarditis in rats Морфологическое исследование антиальтеративных свойств препарата «Диклокор» в условиях развития фуразолидон-изадринового миокардита у крыс Морфологічне дослідження антиальтеративних властивостей препарату «Диклокор» за умов розвитку фуразолідон-ізадринового міокардиту у щурів Zupanets, I. A. Shebeko, S. K. Russkin, O. S. morphological study alterative lesion Diclocor rat’s myocardium UDC [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 морфологическое исследование альтеративное поражение препарат Диклокор миокард крыс УДК [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 морфологічне дослідження альтеративне ураження препарат Диклокор міокард щурів УДК [615.276 547.814.5 611.127] 57.084.1 The article presents the results of morphological study by assessment of the antialterative activity of the drug Diclocor (capsules) of PJSC SPC "Borschagivskiy CPP" production, which is an original composition of NSAID diclofenac sodium with flavonoid quercetin. During the study was calculated the values of the mass coefficients of hearts (MCH), analyzed morphostructural changes and conducted semi-quantitative assessment of the degree of necrotic lesion in rat’s myocardium. According to the results of the conducted study it was found that the effectiveness of the drug Diclocor, its ability to normalize values MCH in rats with furasolidone-isadrine lesion of myocardium was 79% and was significantly higher than in the reference objects. The results of semi-quantitative assessment of the degree of necrotic lesion in rat’s myocardium confirm the ability of the study drug to restore the morphostructures of the rat’s myocardium at conditions of alterative lesion. Pronounced antiinflammatory effect of Diclocor on the model of furasolidone-isadrine myocardial lesion in rats allows to substantiate the prospects of application of the investigated object as a cardioprotective remedy. В статье представлены результаты морфологического исследования по оценке антиальтеративной активности препарата Диклокор (капсулы) производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ», представляющего собой оригинальную композицию НПВС диклофенак натрия с флавоноидом кверцетин. В ходе экспериментального исследования рассчитывали значения массовых коэффициентов сердец (МКС), анализировали морфоструктурные изменения и проводили полуколичественную оценку степени некротического поражения миокарда экспериментальных крыс. По результатам проведенной работы установлено, что эффективность препарата Диклокор по способности к нормализации значений МКС крыс с фуразолидон-изадриновым поражением миокарда составила 79% и достоверно превысила аналогичные показатели референтных объектов. Результаты полуколичественной оценки степени некротического поражения миокарда крыс подтверждают способность исследуемого препарата к восстановлению морфоструктуры миокарда крыс в условиях альтеративного поражения. Выраженный противовоспалительный эффект Диклокора на модели фуразолидон-изадринового поражения миокарда у крыс позволяет обосновать перспективы применения исследуемого объекта в качестве кардиопротекторного лекарственного средства. У статті наведено результати морфологічного дослідження з оцінки антиальтеративної активності препарату Диклокор (капсули) виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», що представляє собою оригінальну композицію НПЗЗ диклофенак натрію з флавоноїдом кверцетин. В ході експериментального дослідження проводили розрахунки масових коефіцієнтів сердець (МКС), аналізували морфоструктурні зміни і проводили напівкількісну оцінку ступеня некротичного ураження міокарда експериментальних щурів. За результатами проведеної роботи встановлено, що ефективність препарату Диклокор за здатністю до нормалізації значень МКС щурів з фуразолідон-ізадриновим ураженням дорівнювала 79% та достовірно перевищувала аналогічні показники референтних об’єктів. Результати напівкількісної оцінки ступеня некротичного ураження міокарда щурів підтверджують здатність досліджуваного препарату до відновлення морфоструктури міокарда щурів в умовах альтеративного ураження. Виражений протизапальний ефект Диклокору на моделі фуразолідон-ізадринового ураження міокарда у щурів дозволяє обгрунтувати перспективи застосування досліджуваного об’єкту в якості кардіопротекторного лікарського засобу. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1365 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 40-45 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 40-45 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 40-45 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1365/85863 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1365/86626 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89260 2018-02-24T10:38:53Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Correction of rats’ systemic and cerebral blood circulation with the cerebral ischemia-reperfusion model using new neuropeptides, ACTH15-18 derivatives Коррекция церебрального и системного кровообращения крыс с моделью церебральной ишемии-реперфузии новыми нейропептидами, производными участка АКТГ15-18 Корекція церебрального та системного кровообігу щурів із моделлю церебральної ішемії-реперфузії новими нейропептидами, похідними ланки АКТГ15-18 Deiko, R. D. Shtrygol, S. Yu. Kolobov, O. O. Khodakivskiy, O. A. Ivantsyk, L. B. experiment cerebral blood circulation systemic blood circulation ischemia-reperfusion neuropeptides UDC 616.831-005.1 612.13 577.112.3 эксперимент церебральное кровообращение системное кровообращение ишемия-реперфузия нейропептиды УДК 616.831-005.1 612.13 577.112.3 експеримент церебральний кровообіг системний кровообіг ішемія-реперфузія нейропептиди УДК 616.831-005.1 612.13 577.112.3 Cerebrovascular diseases are leading problems of the modern medicine and pharmacy. That is why creation of new neuroprotectors and their introduction into clinical practice is a topical issue. A series of oligopeptides, 15-18 adrenocorticotropic hormone link derivatives has been created. These neuropeptides are compounds with the general formula of Acetyl-Lys-Lys-Arg-Arg-amide. They are nontoxic compounds and resistant to action of blood aminopeptidases. Their composition includes unnatural D-aminoacids and their N-methylated forms. The previous studies have determined their anti-ischemic and nootropic action, and a favourable spectrum of psychotropic properties. The question about mechanisms of the anti-hypoxic action of compound Acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (KK-1) remains open. The aim of our investigation is to study effect of neuropeptide KK-1 on the hemodynamic parameters, as well as blood oxygenation against the background of ischemia-reperfusion in the rats’ brain. The volume speed of the blood flow in the internal carotid artery, blood pressure in the femoral artery, the central venous pressure and blood oxygenation were measured. The ability of peptide KK-1 to restore the initial level of blood pressure in the femoral artery and central venous pressure within 7 days has been found. The volume speed of the blood flow in the internal carotid artery was sufficient for brain blood supply during all post-ischemic period. The level of blood oxygenation varied from 97% to 98%, tending to the norm. By the effect on the indicators listed neuropeptide KK-1 exceeds the action of the reference drug citicoline. The positive effect of peptide KK-1 on the performance of the system and cerebral blood flow and blood oxygen saturation against the background of cerebral ischemia confirms its anti-ischemic and cerebroprotective effect. The pharmacological drug is promising for further experimental and clinical studies. Цереброваскулярные заболевания остаются одной из ведущих проблем современной медицины и фармации. Создание новых нейропротекторов и внедрение их в клиническую практику является актуальным заданием. Создан ряд нейропептидов, производных участка АКТГ15-18 общей структуры Acetyl-Lys-Lys-Arg-Arg-amide. Они нетоксичны, устойчивы к действию ферментных систем крови благодаря введению в их структуру D-форм лизина и аргинина, а также их N-метилированных производных. Для них установлено выраженное антиишемическое и ноотропное действие, благоприятный спектр психотропной активности. Открытым остается вопрос механизмов реализации антигипоксического действия, обнаруженного у соединения Acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (КК-1). Цель исследования – изучить влияние пептида КК-1 на показатели церебрального и системного кровообращения и оксигенацию крови. Измерены объемная скорость кровотока во внутренней сонной артерии, артериальное давление в бедренной артерии, центральное венозное давление и уровень насыщения кислородом крови на фоне ишемии-реперфузии головного мозга. Обнаружена способность нейропептида КК-1 полностью восстанавливать уровень артериального давления в бедренной артерии и центрального венозного давления на протяжении 7 дней наблюдения. Объемная скорость кровотока во внутренней сонной артерии введения была достаточной для нормальной перфузии головного мозга на протяжении всего постишемического периода. Насыщенность крови кислородом колебалась в пределах 97-98%, что приближается к показателю нормы. По влиянию на указанные параметры нейропептид КК-1 превосходил действие препарата сравнения цитиколина. Положительное влияние пептида КК-1 на показатели церебрального и системного кровотока и насыщение крови кислородом при ишемии-реперфузии головного мозга подтверждает его церебропротекторный эффект. Фармакологический препарат перспективен для дальнейших экспериментальных и клинических исследований. Цереброваскулярні захворювання залишаються однією з провідних проблем сучасної медицини та фармації. Наразі є актуальним створення нових нейропротекторів та впровадження їх у клінічну практику. Створено низку нейропептидів, похідних ланки АКТГ15-18 загальної структури Acetyl-Lys-Lys-Arg-Arg-amide. Вони нетоксичні, стійкі до дії ферментних систем крові завдяки введенню до структури D-форм лізину та аргініну та їх N-метильованих похідних. Для них встановлено виражену антиішемічну та ноотропну дію, сприятливий спектр психотропної активності. Відкритим залишається питання механізму реалізації антигіпоксичної дії, виявленої для сполуки Acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (КК-1). Мета дослідження –  дослідили вплив нейропептиду КК-1 на показники церебрального та системного кровообігу та оксиґенацію крові. Вимірювали об’ємну швидкість кровобігу у внутрішній сонній артерії, артеріальний тиск у стегновій артерії, центральний венозний тиск та рівень оксиґенації крові на тлі ішемії-реперфузії головного мозку. З’ясувалася здатність нейропептиду КК-1 повністю відновлювати рівень артеріального тиску у стегновій артерії та центрального венозного тиску протягом 7 днів спостереження. Об’ємна швидкість кровобігу у внутрішній сонній артерії була достатньою для нормальної перфузії головного мозку протягом усього постішемічного періоду. Насиченість крові киснем коливалася у межах 97%-98%, що наближається до показника норми. За вказаними параметрами нейропептид КК-1 переважав дію препарату порівняння цитиколіну. Позитивний вплив нейропептиду КК-1 на гемодинамічні показники та оксиґенацію крові за ішемії-репрфузії головного мозку засвідчують його церебропротекторний ефект. Фармакологічний препарат перспективний для подальших експериментальних та клінічних досліджень. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1348 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 46-51 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 46-51 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 46-51 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1348/85864 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1348/86627 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89262 2018-02-24T10:39:27Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Peculiarities of circadian dynamics of the antioxidant system and lipid peroxidation in rats Особенности циркадианной динамики антиоксидантной системы и перекисного окисления липидов у крыс Особливості циркадіанної динаміки антиоксидантної системи та перекисного окиснення ліпідів у щурів Kalko, K. O. Drogovoz, S. M. Pozdniakova, A. Yu. Zacharko, N. V. circadian rhythm antioxidant system female rats male rats UDC 615 57.034 циркадианный ритм антиоксидантная система крысы-самки крысы-самцы УДК 615 57.034 циркадіанний ритм антиоксидантна система щури-самки щури-самці УДК 615 57.034 The activity of the liver as the central metabolic laboratory of an organism has a clear circadian rhythm due to the dependence of the daily flow of metabolic processes in the body. An important linking element of the cellular metabolism of circadian rhythms is the body’s antioxidant system (AOS) activity and lipid peroxidation (LPO). As a result of this research the circadian dependence of the LPO-AOS activity has been determined, however, not all of the components of the AOP system “work” equivalently during the day. According to the key components of the AOP activity the maximal “sustainability” of AOS is observed in the morning and the minimal – in the evening and at night. No significant sex differences between female-rats and male-rats have been found. Деятельность печени как центральной метаболической лаборатории организма характеризуется четкой циркадианной ритмикой, что обусловлено суточной зависимостью течения метаболических процессов в ней. Важным объединяющим звеном клеточного метаболизма и циркадианных ритмов есть состояние антиоксидантной системы организма (АОС) и активности процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ). В результате проведенных исследований установлена циркадианная зависимость активности ПОЛ-АОС, хотя не все компоненты системы АОЗ равноценно «работают» в течение суток. По показателям активности ключевых компонентов системы АОЗ наивысшая «стойкость» АОС наблюдается в утренне-дневной, а минимальная – в вечерне-ночной периоды. Существенных отличий между крысами-самками и крысами-самцами не установлено.  Діяльність печінки як центральної метаболічної лабораторії організму має чітку циркадіанну ритміку, що обумовлено добовою залежністю перебігу метаболічних процесів в органі. Важливою об’єднуючою ланкою клітинного метаболізму і циркадіанних ритмів є стан антиоксидантної системи організму (АОС) та активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). У результаті проведених досліджень встановлена циркадіанна залежність активності ПОЛ-АОС, однак не всі компоненти системи АОЗ рівноцінно «працюють» протягом доби. За показниками активності ключових компонентів системи АОЗ – найбільша «стійкість» АОС спостерігається в ранково-денний, а мінімальна – у вечірньо-нічний періоди. Суттєвих статевих відмінностей між щурами-самицями та щурами-самцями не виявлено. National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1359 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 52-57 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 52-57 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 52-57 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1359/85865 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1359/86628 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89263 2018-02-24T10:39:41Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of HAES-LX 5% hyperosmolar colloid solution on dynamics of changes in the level of endogenous intoxication and inflammation in the rat’s organism in the acute pepiod of burn disease Влияние гиперосмолярного коллоидного раствора HAES-LX-5% на динамику изменений уровня эндогенной интоксикации и воспаления в организме крыс в острый период ожоговой болезни Вплив гіперосмолярного колоїдного розчину HAES-LX 5% на динаміку змін рівня ендогенної інтоксикації та запалення в організмі щурів у гострому періоді опікової хвороби Ocheretnyuk, A. O. infusion therapy burn disease endogenous intoxication HAES-LX 5% lactoprotein with sorbitol isotonic solution UDC 541.49 615.015 615.05 616.24 616-0.01.17.0.01.08 инфузионная терапия ожоговая болезнь эндогенная интоксикация HAES-LX 5% лактопротеин с сорбитолом изотонический раствор УДК 541.49 615.015 615.05 616.24 616-0.01.17.0.01.08 інфузійна терапія опікова хвороба ендогенна інтоксикація HAES-LX 5 % лактопротеїн з сорбітолом ізотонічний розчин УДК 541.49 615.015 615.05 616.24 616-0.01.17.0.01.08 The article presents the results of studies of markers of endogenous intoxication and inflammation in rats after skin burns of II-degree, 21-23 % of the body surface area and its correction by infusion solutions of lactoprotein with sorbitol, HAES-LX 5 % and 0.9 % solution of NaCl. On day 3 the content of average molecular weight and the C-reactive protein increases according to the condition of burn disease. In animals injected with the study medication, rates of endogenous intoxication were statistically significantly lower compared with rats injected with isotonic solution. Protective effect of hyperosmolar colloid solution HAES-LX 5 % and lactoprotein with sorbitol most expressive on the 7th day of the experiment. Preparations have antioxidant, anti-inflammatory effects and reduce the level of endogenous intoxication and inflammatory reactions in rats organism.// t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e В статье представлены результаты исследований уровня эндогенной интоксикации у крыс осле ожога кожи ІІ-а степени, площадью 21-23 % поверхности тела и ее коррекции инфузионными растворами HAES-LX-5 %, лактопротеина с сорбитолом и 0,9 % раствора NaCl. В условиях ожоговой болезни на 3 сутки возрастает содержание молекул средней массы и С-реактивного протеина. У животных, которым вводили исследуемые препараты, показатели интоксикации и воспаления были статистически значимо меньше по сравнению с крысами, которым вводили изотонический раствор. Протекторное действие гиперосмолярного коллоидного раствора HAES-LX 5% и лактопротеин с сорбитолом более выразительно на 7 сутки эксперимента. Препараты проявляют антиоксидантное, противовоспалительное действие и снижают уровень эндогенной интоксикации, воспалительных реакций и нитрозативного стресса в организме крыс. В статті представлені результати досліджень маркерів рівня ендогенної інтоксикації та запалення у щурів після опіку шкіри ІІ-а ступеня, площею 21-23 % поверхні тіла та їх корекції інфузійними розчинами HAES-LX 5 %, лактопротеїну з сорбітолом та 0,9 % розчин NaCl. За умов опікової хвороби на 3 добу зростає вміст молекул середньої маси та С-реактивного протеїну. У тварин, яким вводили досліджувані препарати, показники інтоксикації та запалення були статистично значуще меншими в порівнянні з щурами, яким вводили ізотонічний розчин. Протекторна дія гіперосмолярного колоїдного  розчину HAES-LX 5 % та лактопротеїну з сорбітолом найбільш виразна на 7 добу експерименту. Препарати виявляють антиоксидантну, протизапальну дії та знижують рівень ендогенної інтоксикації, запальних реакцій та  нітрозативного стресу в організмі щурів.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.nuph.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e National University of Pharmacy 2015-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1367 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 4 (2015); 58-61 Клиническая фармация; Том 19 № 4 (2015); 58-61 Клінічна фармація; Том 19 № 4 (2015); 58-61 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1367/85866 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1367/86629 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89270 2018-02-24T10:41:04Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the safety profile of “Altsinara” drug under the conditions of acute toxicity modeling Изучение безопасности препарата «Альцинара» в условиях моделирования острой токсичности Вивчення безпеки препарату «Альцинара» за умов моделювання гострої токсичності Tattis, A. Zupanets, I. A. Otrishko, I. A. Grintsov, I. F. drug “Altsinara” toxicological profile acute toxicity UDC [615.015.35 615.254.7] 57.084.1 препарат «Альцинара» токсикологические свойства острая токсичность УДК [615.015.35 615.254.7] 57.084.1 препарат «Альцинара» токсикологічні властивості гостра токсичність УДК [615.015.35 615.254.7] 57.084.1 The results of preclinical safety study of the drug "Altsinara", tablets for oral use produced by the private joint stock company SPC "Borschagovsky CPP". During the acute toxicity studies it has been defined that the single intragastric administration once it doesn’t have toxic effects on the general condition and behavior of animals, do not cause their death, as well as visible changes in the internal organs. The absence of lethality when administered "Altsinara" suggests that the LD50 for this drug exceeds the maximum dose that was used in the experiment, so in case of intragastric LD50 of "Altsinara" is more than 5000 mg/kg on the amount of active ingredients. This LD50 value can be referred to the drug "Altsinara" studied at the route of administration on the standard classification of K. K Sidorov to the V class of toxicity as a practically non-toxic substances. Thus, the results of the study indicate that "Altsinara" is the drug nearly safety for humans, almost have no toxic effects on the body after a single administration. Приведены результаты доклинического исследования безопасности препарата «Альцинара», таблетки для перорального применения производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ». В ходе исследований острой токсичности данного средства было определено, что при внутрижелудочном однократном введении оно практически не оказывает токсического воздействия на общее состояние и поведение животных, не вызывает их гибели, а также видимых изменений во внутренних органах. Отсутствие летальности при введении препарата «Альцинара» позволяет считать, что значение ЛД50 для данного препарата превышает максимальную дозу, которую использовали в эксперименте, то есть при внутрижелудочном введении ЛД50 Альцинары &gt; 5000 мг/кг по сумме действующих веществ. Данное значение ЛД50 позволяет отнести препарат при исследованном пути введения по общепринятой классификации К.К. Сидорова к V классу токсичности – практически нетоксичные вещества. Таким образом, результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что «Альцинара» является препаратом практически безопасным для человека, почти не оказывает токсического воздействия на организм при однократном применении. Наведені результати доклінічного дослідження безпеки препарату «Альцинара», таблетки для перорального застосування виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». У ході досліджень гострої токсичності даного засобу було визначено, що за умов внутрішньошлункового одноразового введення він практично не чинить токсичного впливу на загальний стан та поведінку тварин, не викликає їх загибелі, а також видимих змін у внутрішніх органах. Відсутність летальності при введенні препарату «Альцинара» дозволяє вважати, що значення ЛД50 для даного препарату перевищує максимальну дозу, яку використовували в експерименті, тобто при внутрішньошлунковому введенні ЛД50 Альцинари &gt; 5000 мг/кг за сумою діючих речовин. Таке значення ЛД50 дозволяє віднести препарат при дослідженому шляху введення за загальноприйнятою класифікацією К.К. Сидорова до V класу токсичності – практично нетоксичні речовини. Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що «Альцинара» – препарат практично безпечний для людини, що майже не чинить токсичного впливу на організм при одноразовому застосуванні. National University of Pharmacy 2015-09-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1350 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 3 (2015); 44-47 Клиническая фармация; Том 19 № 3 (2015); 44-47 Клінічна фармація; Том 19 № 3 (2015); 44-47 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1350/85853 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89273 2018-02-24T10:41:36Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Development of the composition of meloxicam gel based on the results of biopharmaceutical studies Разработка состава препарата мелоксикам гель на основании результатов биофармацевтических исследований Розробка складу препарату мелоксикам гель на підставі результатів біофармацевтичних досліджень Bezuglaya, E. P. Lyapunov, A. N. Libina, V. V. Orlova, I. N. Kudris, I. V. meloxicam gel analgesic effect anti-inflammatory effect release pharmacokinetics UDC 615.276 615.212] 615.454.1 мелоксикам гель анальгетический эффект противовоспалительный эффект высвобождение фармакокинетика УДК 615.276 615.212] 615.454.1 мелоксикам гель аналгетичний ефект протизапальний ефект вивільнення фармакокінетика УДК 615.276 615.212] 615.454.1 The meloxicam concentration and the composition of permeation enhancers in a gel for cutaneous application have been chosen on the basis of the results of pharmacological screening on the model of acute aseptic carrageenan inflammation of the rat’s paw. The efficiency of the analgesic effect of gels increases with increasing the meloxicam content, and the efficiency of the anti-inflammatory activity passes through a maximum at the meloxicam concentration of 1.0-1.5%. The efficiency of the anti-inflammatory and analgesic effects is the highest when gels contain 15% of N-methylpyrrolidone and 25% of ethanol (96%). Due to the content of hydrophilic non-aqueous solvents the gel base possesses the osmotic activity, whereby providing the moderate water absorption by the drug and prolonged release of meloxicam from the gel in experiments in vitro. Such properties of the gel, on the one hand, are an important prerequisite for transdermal absorption of meloxicam, on the other hand, the dehydrating action onto the skin is not expected. Pharmacokinetic studies of 1% gel of meloxicam were conducted compared to the intramuscular (i/m) administration of Movalis injection of 15 mg/1.5 ml. The analytical procedure (liquid chromatography with the solid phase extraction of the active substance from the plasma) has been developed and validated for analytical support of the pharmacokinetic studies. It has been found in the experiment on rabbits that in case of cutaneous application of the gel meloxicam is absorbed slowly and continuously into the systemic circulation at a relatively high extent of transdermal absorption and slow elimination. Therefore, it can be expected that the gel developed provides the effective prolonged therapeutic action. Выбрана концентрация мелоксикама и состав усилителей проникновения в геле для накожного применения по результатам фармакологического скрининга на модели острого асептического каррагенинового воспаления стопы крыс. Эффективность анальгетического действия гелей увеличивается с повышением содержания мелоксикама, а эффективность противовоспалительного действия проходит через максимум при концентрации мелоксикама 1,0-1,5 %. Эффективность противовоспалительного и анальгетического действия оказывается наиболее высокой при наличии в составе гелей 15 % N‑метилпирролидона и 25 % этанола (96 %). Гелевая основа обладает осмотической активностью, вследствие чего обеспечивает умеренную абсорбцию препаратом воды и пролонгированное высвобождение мелоксикама из гелей в опытах in vitro, которое является важной предпосылкой для его трансдермального всасывания. В эксперименте на кроликах установлено, что при накожном применении геля мелоксикам медленно и продолжительно всасывается в системный кровоток при относительно высокой степени трансдермальной абсорбции и медленной элиминации, что позволяет прогнозировать эффективное и пролонгированное терапевтическое действие. Обрано концентрацію мелоксикаму та склад підсилювачів проникнення в гелі для нашкірного застосування за результатами фармакологічного скринінгу на моделі гострого асептичного карагенінового запалення стопи щурів. Ефективність аналгетичної дії гелів зростає з підвищенням вмісту мелоксикаму, а ефективність протизапальної дії проходить через максимум при концентрації мелоксикаму 1,0-1,5%. Ефективність протизапальної та аналгетичної дії виявляється найбільшою при наявності у складі гелів 15% N-метилпіролідону та 25% етанолу (96%). Гелева основа володіє осмотичною активністю, внаслідок чого забезпечується помірна абсорбція препаратом води та пролонговане вивільнення мелоксикаму з гелів у дослідах in vitro, що є важливою передумовою для його трансдермального всмоктування. В експерименті на кроликах виявлено, що при нашкірному застосуванні гелю мелоксикам повільно й тривало всмоктується в системний кровообіг при відносно високому ступені трансдермальної абсорбції та повільній елімінації, що дозволяє прогнозувати ефективну та пролонговану терапевтичну дію. National University of Pharmacy 2015-09-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1355 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 3 (2015); 48-55 Клиническая фармация; Том 19 № 3 (2015); 48-55 Клінічна фармація; Том 19 № 3 (2015); 48-55 2518-1572 1562-725X rus eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1355/85854 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1355/86646 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89276 2018-02-24T10:46:53Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of “Casdent” dental tincture on the course of generalized periodontitis in rats Влияние стоматологической настойки «Касдент» на течение генерализованного пародонтита у крыс Вплив стоматологічної настойки «Касдент» на перебіг генералізованого пародонтиту у щурів Stephaniv, I. V. Iakovlieva, L. V. Grashenkova, S. A. experimental periodontitis rats clinical signs dentistry tincture histological studies UDC 615.242 615.322 616.31 экспериментальный пародонтит крысы клинические признаки стоматология настойка гистологические исследования УДК 615.242 615.322 616.31 експериментальний пародонтит щури клінічні ознаки стоматологія настойка гістологічні дослідження УДК 615.242 615.322 616.31 In the study, experimental periodontitis was simulated in 36 male rats, and 6 rats were intact. During 1 month 2-month-old animals were kept on a special diet: homogenized food, animals received 2% EDTA solution instead of drinking water. It has been found that the prolonged decrease of the chewing function leads to development of generalized periodontitis. Inflammatory periodontal processes are presented with swelling of the gums, emergence of the gingival crevice and appearance of gingival pockets. Inflammatory and destructive processes affect both periodontal soft and hard tissues. The use of “Casdent” tincture in case of the experimental periodontitis significantly reduced the clinical presentation of inflammation, restored blood parameters to the values of the control group and improved morphometric indicators of periodontal tissues. The therapeutic effect of the tincture dramatically increased the protective antioxidant levels in the serum and the gingival homogenate (the catalase activity – by 1.8 and 2.0 times and RG – by 1.4 times), and inhibited lipid peroxidation processes by 1.6-1.8 times. It may indicate the powerful antioxidant properties. It has been found that the new dental tincture used in the treatment regime has a greater effect than “Phytodent” tincture. It is accompanied by improved clinical presentation and treatment outcomes. The therapeutic effect of “Casdent” tincture is aimed at all pathognomonic links: reduces the rate of bone tissue resorption, normalizes the state of microvasculature and the epithelial layer and, consequently, prevents destruction of circular relationships and formation of periodontal pockets. The drug under research can be considered promising for further study in order to introduce it into clinical practice. В опыте было использовано 42 крысы самца: на 36 крысах моделировали экспериментальный пародонтит; 6 крыс – интактные. Животные 2-месячного возраста в течение 1 месяца находились на специальной диете: пища гомогенизированная, вместо воды животные получали 2% раствор ЭДТА. Установлено, что длительное снижение жевательной функции приводит к развитию генерализованного пародонтита. Воспалительные процессы пародонта представлены отеком десен, возникновением зубо-десневой бороздки и появлением пародонтальных карманов. Воспалительно-деструктивные процессы затрагивают как мягкие ткани пародонта, так и твердые. Применение настойки «Касдент» в условиях экспериментального пародонтита значительно уменьшило клиническую картину воспаления, восстановило показатели крови до значений группы контроля, улучшило морфометрические показатели состояния тканей пародонта. Лечебное действие настойки резко повысило в сыворотке крови и в гомогенате десен уровень антиоксидантной защиты (активность каталазы в 1,8 и 2,0 раза и ВГ в 1,4 раза), тормозило в 1,6-1,8 раза процессы ПОЛ, что может свидетельствовать о мощных антиоксидантных свойствах. Установлено, что новая соматологическая настойка, которую применяли в лечебном режиме, имеет большее влияние, чем настойка «Фитодент», что сопровождалось улучшением клинической картины и результатов лечения. Лечебный эффект настойки «Касдент» направлен на все патогномоничные звенья: снижает темпы резорбции костной ткани, нормализует состояние микроциркуляторного русла и эпителиального пласта и, как следствие, предотвращает разрушение круговой связи и образование пародонтальных карманов. Исследуемое средство можно считать перспективным для дальнейшего изучения с целью внедрения в медицинскую практику.  У досліді було використано 42 щури самців: на 36 щурах моделювали експериментальний пародонтит, 6 тварин – інтактні. Тварини 2-місячного віку протягом 1 місяця знаходилися на спеціальній дієті: їжа гомогенізована, замість води тварини отримували 2% розчин ЕДТА. Встановлено, що тривале зниження жувальної функції призводить до розвитку генералізованого пародонтиту. Запальні процеси пародонту представлені набряком ясен, виникненням зубо-ясневої борозенки та появою пародонтальних кишень. Запально-деструктивні процеси зачіпають як м’які тканини пародонту, так і тверді. Застосування настойки «Касдент» в умовах експериментального пародонтиту значно зменшило клінічну картину запалення, відновило показники крові до значень групи контролю, покращило морфометричні показники стану тканин пародонту. Лікувальна дія настойки різко підвищила в сироватці крові і в гомогенаті ясен рівень антиоксидантного захисту (активність каталази у 1,8 і 2,0 рази та ВГ в 1,4 рази), гальмувала в 1,6-1,8 рази процеси ПОЛ, що може свідчити про потужні антиоксидантні властивості. Встановлено, що нова соматологічна настойка, яку застосовували в лікувальному режимі, чинить більший вплив за настойку «Фітодент», що супроводжувалося поліпшенням клінічної картини і результатів лікування. Лікувальний ефект настойки «Касдент» спрямований на всі патогномонічні ланки: знижує темпи резорбції кісткової тканини, нормалізує стан мікроциркуляторного русла та епітеліального пласта і, як наслідок, запобігає руйнуванню кругової зв’язки та утворенню пародонтальних кишень. Досліджуваний засіб можна вважати перспективним для подальшого вивчення з метою впровадження у медичну практику. National University of Pharmacy 2015-09-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1349 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 3 (2015); 56-61 Клиническая фармация; Том 19 № 3 (2015); 56-61 Клінічна фармація; Том 19 № 3 (2015); 56-61 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1349/85855 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1349/86647 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89283 2018-02-24T10:48:09Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Screening of the diuretic activity from the series of new derivatives of oxamic acid Скрининг диуретической активности в ряду новых производных оксаминовых кислот Cкринінг діуретичної активності в ряду нових похідних оксамінових кислот Kryzhna, S. I. Litvinova, O. M. Bereznyakova, M. E. Fomina, G. P. oxamic acid derivatives excretory function of the kidneys diuretic activity UDC 615.01.547 615.461.2 производные оксаминовых кислот выделительная функция почек диуретическая активность УДК 615.01.547 615.461.2 похідні оксамінових кислот видільна функція нирок діуретична активність УДК 615.01.547 615.461.2 The screening study of oxamic acid derivatives and their influence on the excretory function of the kidneys in Wistar white rats under conditions of water load has been carried out. The compounds under research are white crystalline substances of the basic character, odourless, with a distinct melting point, soluble in polar organic solvents and mineral acids. The structure and purity of the substances studied have been confirmed by modern physicochemical methods of elemental, IR and PMR spectral, chromatographic analysis and qualitative reactions. The analysis of the effect of these substances on the excretory function of the kidneys have been carried out on white male rats by the method of E.B. Berkhin using a number of animals with 7 rats in each group. The activity of the compounds studied was compared with the activity of well-known drugs – hypothiazide, furosemide and adiurecrine. A number of compounds caused decrease in urine output in animals. The diuretic activity of the compounds was influenced by the chemical characteristics of the substituent and its location. As a result of the research performed substances increasing diuresis with the diuretic activity exceeding that of the reference medicine – hypothiazide – have been found. Substituted amides of arenesulphonyloxamic acid are a promising group of compounds for further pharmacological study with the aim of development of new medicines with the diuretic activity on their basis. Проведены скрининговые исследования производных оксаминовых кислот и их влияния на выделительную функцию почек у белых крыс линии Вистар в условиях водной нагрузки. Исследуемые соединения представляют собой белые кристаллические вещества основного характера без запаха, с четкой температурой плавления, растворимые в полярных органических растворителях и минеральных кислотах. Строение и чистота исследуемых веществ подтверждены современными физико-химическими методами элементного, ИК-, ПМР-спектрального, хроматографического анализов и качественными реакциями. Изучение влияния данных веществ на выделительную функцию почек проводили на белых крысах-самцах по методу Е.Б.Берхина, использовали серии животных по 7 крыс в каждой группе. Активность исследуемых соединений сравнивали с активностью хорошо известных лекарственных средств – гипотиазида, фуросемида и адиурекрина. В результате проведенных исследований выявлены вещества, вызывающие увеличение диуреза, превышающие по диуретической активности эталонный препарат сравнения гипотиазид. Ряд соединений вызывал уменьшение диуреза у животных. На диуретическую активность изучаемых соединений влияла как химическая особенность заместителя, так и его расположение. Замещенные амиды аренсульфонилоксаминовых кислот являются перспективной группой соединений для дальнейшего фармакологического изучения с целью создания на их основе лекарственных препаратов с диуретическими свойствами. Проведені скринінгові дослідження похідних оксамінових кислот та їх впливу на видільну функцію нирок у білих щурів лінії Вістар в умовах водного навантаження. Досліджувані сполуки являють собою білі кристалічні речовини основного характеру без запаху, з чіткою температурою плавлення, розчинні в полярних органічних розчинниках, мінеральних кислотах. Будова та чистота досліджуваних речовин підтверджені сучасними фізико-хімічними методами елементного, ІЧ-, ПМР-спектрального, хроматографічного аналізів та якісними реакціями. Вивчення впливу даних речовин на видільну функцію нирок проводили на білих щурах-самцях за методом Є.Б.Берхіна, використовували серії тварин по 7 щурів у кожній групі. Активність сполук, які досліджувались, порівнювали з активністю добре відомих лікарських засобів – гіпотіазиду, фуросеміду та адіурекрину. В результаті проведених досліджень виявлені речовини, які викликають збільшення діурезу, що перевищує по діуретичній активності еталонний препарат порівняння – гіпотіазид. Ряд сполук викликав зменшення діурезу у тварин. На діуретичну активність сполук, що вивчались, впливала як хімічна особливість замісника, так і його розташування. Заміщені аміди аренсульфонілоксамінових кислот є перспективною групою сполук для подальшого фармакологічного вивчення з метою створення на їх основі лікарських препаратів з діуретичними властивостями. National University of Pharmacy 2015-03-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1318 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 1 (2015); 42-45 Клиническая фармация; Том 19 № 1 (2015); 42-45 Клінічна фармація; Том 19 № 1 (2015); 42-45 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1318/85818 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1318/86662 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89286 2018-02-24T10:48:24Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of “Poligerbagastrin” granules on the state of the biliary tract in rats under conditions of acute toxic hepatitis Влияние гранул «Полигербагастрин» на состояние желчевыделительной функции печени крыс в условиях острого токсического гепатита Вплив гранул «Полігербагастрин» на стан жовчовидільної функції печінки щурів в умовах гострого токсичного гепатиту Gerush, O. V. Iakovlieva, L. V. hepatocytes biliary function “Poligerbagastrin” granules carbon tetrachloride-induced hepatitis hepatoprotective effect UDC 615.244 615.322 616.36 616.36-002.2 гепатоциты желчевыделительная функция гранулы «Полигербагастрин» тетрахлорметановый гепатит гепатопротекторное действие УДК 615.244 615.322 616.36 616.36-002.2 гепатоцити жовчовидільна функція гранули «Полігербагастрин» тетрахлорометановий гепатит гепатопротекторна дія УДК 615.244 615.322 616.36 616.36-002.2 In this work the results of studying the effect of “Poligerbagastrin” granules on the functional state of hepatocytes and the biliary tract of rats with acute carbon tetrachloride-induced liver injury are presented. The relevance of the work is stipulated by prevalence and incidence of sustainable growth of various hepatopathies of nonviral etiology caused by metabolic disorders, intake of ethanol, drugs and other toxic substances. This encourages to search for effective and safe drugs with the hepatotropic action. We have studied the original combined phytodrug – “Poligerbagastrin” granules containing plant powders from helichrysum flowers, corn stigmas, horsetail grass, knotweed grass, chestnut seeds, licorice root and wheat bran. According to the study it has been found a strong therapeutic efficiency of “Poligerbagastrin” granules in comparison with the classical drug “Silibor 35”. The therapeutic effect of “Poligerbagastrin” granules is 1.1-1.3 times higher than in the reference drug “Silibor 35”. The efficiency criteria of the therapeutic activity of the original phytodrug are normalization of the marker indexes of cytolysis (ALT), inflammation (APh activity), recovery of the biliary tract function, improvement of the general animal’s condition. In general, the hepatoprotective effect of “Poligerbagastrin” granules is due to the membrane-stabilizing, anticytolytic, anti-inflammatory, choleretic and antilithogenic action of the complex of biologically active substances of the plant raw material. These results suggest that “Poligerbagastrin” granules are promising for further pharmacological study as an effective and safe hepatoprotective agent for treating acute liver injury. Приведены результаты изучения влияния гранул «Полигербагастрин» на функциональное состояние гепатоцитов и желчевыделительной функции печени крыс в условиях острой интоксикации тетрахлорметаном. Актуальность выбранного направления исследований обусловлена распространенностью и устойчивым ростом заболеваемости различными гепатопатиями, в частности, обусловленными метаболическими нарушениями, приемом этанола, лекарственных средств и других токсичных веществ. Это побуждает к поиску эффективных и безопасных препаратов гепатотропного действия, направленного на восстановление функциональной активности гепатоцитов, повышение их устойчивости к повреждающим воздействиям. Объектом нашего исследования выбран оригинальный комбинированный фитопрепарат – гранулы «Полигербагастрин», разработанный учеными НФаУ, в состав которого включены порошки цветов бессмертника, кукурузных рылец, травы хвоща, травы спорыша, семян горькокаштана, корней солодки и пшеничные отруби. По результатам проведенного исследования можно сделать вывод, что по большинству изученных функциональных и биохимических показателей в условиях аналогичных опытов использование гранул «Полигербагастрин» оказалось эффективнее, чем использование препарата сравнения таблеток «Силибор 35» в 1,1-1,3 раза. Критериями эффективности оригинального фитопрепарата выступают нормализация маркерных показателей цитолиза (активность АлАТ), воспаления (активность ЩФ), восстановление желчевыделительной функции печени, улучшение общего состояния животных. В целом гепатозащитное действие гранул «Полигербагастрин» реализуется за счет мембраностабилизирующего, антицитолитического, противоотечного, противовоспалительного, желчегонного и антилитогенного действия комплекса биологически активных веществ, входящих в состав растительного сырья. Полученные результаты выступают экспериментальным обоснованием целесообразности дальнейшего фармакологического изучения оригинальной фитокомпозиции в форме гранул «Полигербагастрин» в качестве эффективного и безопасного гепатопротекторного средства. Наведені результати вивчення впливу гранул «Полігербагастрин» на функціональний стан гепатоцитів та жовчовидільну функцію печінки білих щурів в умовах гострої інтоксикації тетрахлорометаном. Актуальність обраного напрямку досліджень обумовлюється поширеністю та стійким зростанням захворюваності на різноманітні гепатопатії, зокрема тих, що зумовлюються метаболічними порушеннями, прийомом етанолу, лікарських засобів та впливом на організм інших токсичних речовин. Це спонукає до пошуку ефективних та безпечних препаратів гепатотропної дії, спрямованої на відновлення функціональної активності гепатоцитів, підвищення їх стійкості до пошкоджуючих впливів. Об‘єктом нашого дослідження обраний оригінальний комбінований фітопрепарат – гранули «Полігербагастрин», розроблений вченими НФаУ, до складу якого введені нативні порошки квіток цмину, кукурудзяних стовпчиків, трави хвоща, трави споришу, насіння гіркокаштану, коріння солодки і пшеничні висівки. За результатами проведеного експериментального дослідження можна зробити висновок, що за більшістю вивчених функціональних та біохімічних показників в умовах аналогічних дослідів застосування гранул «Полігербагастрин» виявилось ефективнішим, ніж застосування препарату порівняння таблеток «Силібор 35» в 1,1-1,3 рази. Критеріями лікувальної ефективності оригінального фітопрепарату виступають нормалізація маркерних показників цитолізу (активність АлАТ), запалення (активність ЛФ), відновлення жовчовидільної функції печінки, покращення загального стану тварин. Загалом, гепатозахисна дія гранул «Полігербагастрин» реалізується за рахунок мембраностабілізувальної, антицитолітичної, протинабрякової, протизапальної, жовчогінної та антилітогенної дії комплексу біологічно активних речовин, які входять до складу рослинної сировини. Отримані результати виступають експериментальним обґрунтуванням доцільності подальшого фармакологічного вивчення оригінальної фітокомпозиції у формі гранул «Полігербагастрин» як ефективного та безпечного гепатопротекторного засобу. National University of Pharmacy 2015-03-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1334 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 1 (2015); 46-50 Клиническая фармация; Том 19 № 1 (2015); 46-50 Клінічна фармація; Том 19 № 1 (2015); 46-50 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1334/85819 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1334/86663 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89290 2018-02-24T10:48:53Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the effect of substance L486-0021 on the course of the experimental pulmonary edema in rats Изучение влияния вещества L486-0021 на течение экспериментального отека легких у крыс Вивчення впливу речовини L486-0021 на перебіг експериментального набряку легенів у щурів Litvinenko, G. L. Iakovlieva, L. V. Vlasov, S. V. Kovalenko, S. M. Chernykh, V. P. novel non-steroidal anti-inflammatory drugs acute inflammation experimental pulmonary edema biochemical indices UDC 615.276 616-002.1 616.24-005.98 616-003.214 новые нестероидные противовоспалительные вещества острое воспаление экспериментальный отек легких биохимические показатели УДК 615.276 616-002.1 616.24-005.98 616-003.214 нові нестероїдні протизапальні речовини гостре запалення експериментальний набряк легенів біохімічні показники УДК 615.276 616-002.1 616.24-005.98 616-003.214 Development of novel drugs with the anti-inflammatory effect of the chemical origin is an up to date and strategic research area for modern medicinal science. This article represents the results of the experimental anti-inflammatory study of the substance with L486-0021 code using the model of the acute pulmonary edema induced by ammonium chloride toxicosis (the model where exudation dominates). Ammonium chloride irritates the walls of alveoli in the lungs, as the result, the acute hypoxia and acidosis increase permeability of the haemato-pleural barrier and finally results in the alveolar pulmonary edema. The study was performed using Wistar albino female rats weighing 180-200 g. The clinical monitoring included the visual assessment of the state of the animals and their survival value. The effectiveness of therapy was also monitored by biochemical indices (ceruleoplasmin, C-reactive protein, interleukin-1β). The test compound administered in the dose of 10 mg/kg showed the high anti-edemic effect; it also increased the survival of animals and decreased the values of the main indices of acute inflammation. The level of C-reactive protein was decreased by 4 times and interleukin-1β by 2.6 times in relation to the intact control group; as to the value of the therapeutic action substance L486-0021 showed 1.8 times higher effect than the reference drug Xefocam. The substance with L486-0021 code is promising for further study as a potent novel domestic non-steroidal anti-inflammatory drug. Поиск новых препаратов среди субстанций химического происхождения с противовоспалительным эффектом является актуальным и одним из приоритетных направлений современной медицины. Представлены материалы экспериментального изучения противовоспалительного действия вещества под шифром L486-0021 на модели острого токсического альвеолярного отека легких у крыс в условиях интоксикации аммонием хлорида (модель с преимуществом экссудации). В легких аммония хлорид раздражает мембраны альвеол, вследствие чего развивается выраженная гипоксия и ацидоз, которые, в свою очередь, увеличивают проницаемость гематоплеврального барьера, что в конечном итоге приводит к развитию альвеолярного отека легких. Исследования проводили на крысах самцах линии Wistar с массой тела 180-200 г. Клинические наблюдения включали визуальную оценку состояния животных и их выживаемость. С целью оценки эффективности лечения был проведен ряд биохимических показателей (церулоплазмин, С-реактивный белок, интерлейкин-1β). Исследуемое вещество под шифром L486-0021 в дозе 10 мг/кг проявляло выраженное антиэкссудативное действие, способствовало выживанию животных и снижению уровня основных показателей острого воспаления: С-реактивного белка в 4 раза и интерлейкина-1β – в 2,6 раза относительно животных интактного контроля и по выраженности этого действия существенно превзошло препарат сравнения «Ксефокам» в 1,8 раза. Вещество под шифром L486-0021 является перспективным для дальнейшего изучения с целью создания нового отечественного нестероидного противовоспалительного препарата.  Пошук нових препаратів серед субстанцій хімічного походження з протизапальним ефектом є актуальним і одним з пріоритетних напрямків сучасної медицини. Представлені матеріали експериментального вивчення протизапальної дії речовини під шифром L486-0021 на моделі гострого токсичного альвеолярного набряку легенів у щурів в умовах інтоксикації амонієм хлориду (модель із перевагою ексудації). В легенях амонію хлорид подразнює мембрани альвеол, внаслідок чого розвивається виражена гіпоксія і ацидоз, які, у свою чергу, збільшують проникність гематоплеврального бар’єру, що в кінцевому результаті призводить до розвитку альвеолярного набряку легенів. Дослідження проводили на самцях щурів лінії Wistar з масою тіла 180-200 г. Клінічні спостереження включали візуальну оцінку стану тварин та їх виживаність. З метою оцінки ефективності лікування було проведено дослідження ряду біохімічних показників, що є детермінантами гострого запалення (церулоплазмін, С-реактивний білок, інтерлейкін-1β). Досліджувана речовина під шифром L486-0021 у дозі 10 мг/кг проявила виразну протинабрякову дію, сприяла виживанню тварин та зниженню рівня основних показників гострого запалення: С-реактивного білка у 4 рази та інтерлейкіну-1β – у 2,6 рази відносно тварин інтактного контролю та за виразністю цієї дії суттєво перевищила препарат порівняння «Ксефокам» у 1,8 рази. Речовина під шифром L486-0021 є перспективною для подальшого вивчення з метою створення нового вітчизняного нестероїдного протизапального препарату. National University of Pharmacy 2015-03-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1316 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 1 (2015); 51-55 Клиническая фармация; Том 19 № 1 (2015); 51-55 Клінічна фармація; Том 19 № 1 (2015); 51-55 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1316/85820 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89294 2018-02-24T10:49:08Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The immunobiological assessment of the antibody titre in treating candidiases by antigens of C. Albicans fungi Иммунобиологическая оценка титров антител при терапии кандидамикозов антигенами грибов C. Albicans Імунобіологічна оцінка титру антитіл при терапії кандидамікозів антигенами грибів C. Albicans Rybalkin, M. V. Filimonova, N. I. Strilets, O. P. Strelnikov, L. S. candidiasis antigen vaccine immunity therapy antibody titre UDC 616.992.282 616-097 615.371 кандидамикоз антиген вакцина иммунитет терапия титр антител УДК 616.992.282 616-097 615.371 кандидамікоз антиген вакцина імунітет терапія титр антитіл УДК 616.992.282 616-097 615.371 Every year candidal infections affect a great number of the population, and annually the number of patients is growing around the world. At the premises of the National University of Pharmacy the authors have developed the method of cell disintegration of Candida albicans fungi. For this purpose ultrasonic disintegration at the wavelength of 22 kHz and exposure of 15 min was used. Then there was filtration through a «Vladipore» membrane MFA-MA No.3 providing separation of the biological material with the size of 10 kDa. The aim of our work was the immunobiological assessment of the antibody titres in treating candidiases with the cell-associated antigens of C. albicans fungi. The immunological action of the cell-associated antigens of C. albicans fungi in treating candidiases was determined in mice. The mice were preliminary infected with the candidal infection. In 5 days after infection the cell-associated antigens of C. albicans fungi under research with the protein concentration of 3 mg/ml in the volume of 0.2 ml were injected intramuscularly to mice twice with an interval of 14 days. Nothing was given to the animals of the control group. In 14 days the protective functions of the animals’ body were determined by the titres of the specific antibodies of C. albicans using enzyme-linked immunoassay (ELISA). When determining the antibody titre after the second injection of the cell-associated antigens of C. albicans fungi it has been found that the antibody titre is in the range of 1:1600 – 4000. The antibody titre in animals of the control group was within 1:400 – 1:1000. Based on the data obtained it may be concluded that the antigens studied have shown the pronounced immunological properties in the experiment in animals. С каждым годом кандидозная инфекция охватывает все большее и большее количество людей по всему миру. Авторами на базе Национального фармацевтического университета был разработан метод дезинтеграции клеток грибов C. albicans. Для этого использовали ультразвуковую дезинтеграцию при длине волны 22 кГц и экспозиции 15 мин. Далее проводили фильтрацию через мембрану «Владипор» МФА-МА №3, которая обеспечивает отсечение материала с размером 10 кДа. Задачей нашей работы стала иммунобиологическая оценка титров антител при терапии кандидамикозов антигенами клеток грибов C. albicans. Определение иммунологического действия полученных антигенов клеток грибов C. albicans при терапии кандидамикозов проводили на мышах. Предварительно мышей заражали кандидозной инфекцией. Через 5 дней после заражения мышам внутримышечно вводили двукратно с интервалом 14 суток 0,2 мл исследуемых антигенов C. albicans с концентрацией белка 3 мг/мл. Животным в контрольной группе ничего не вводили. Через 14 суток проводили определение защитных функций организма животных по титрам специфических антител C. albicans при проведении иммуноферментного анализа. При определении титра антител после второй инъекции антигенов клеток грибов C. albicans установлено, что титр антител находится в диапазоне 1:1600-4000. У животных контрольной группы титр антител составлял 1:400-1:1000. Основываясь на полученных результатах, можно сделать вывод, что исследуемые антигены проявили выраженные иммунологические свойства в эксперименте на животных. З кожним роком кандидозна інфекція охоплює все більшу і більшу кількість людей по всьому світу. Авторами на базі Національного фармацевтичного університету був розроблений метод дезінтеграції клітин грибів C. albicans. Для цього використовували ультразвукову дезінтеграцію при довжині хвилі 22 кГц та експозиції 15 хв. Далі проводили фільтрацію через мембрану «Владіпор» МФА-МА №3, яка забезпечує відсікання матеріалу з розміром 10 кДа. Завданням нашої роботи стала імунобіологічна оцінка титрів антитіл при терапії кандидамікозом антигенами клітин грибів C. albicans. Визначення імунологічної дії отриманих антигенів клітин грибів C. albicans при терапії кандидамікозів проводили на мишах. Попередньо мишей заражали кандидозною інфекцією. Через 5 днів після зараження мишам внутрішньом’язово вводили дворазово з інтервалом 14 діб по 0,2 мл досліджуваних антигенів C. albicans з концентрацією білка 3 мг/мл. Тваринам у контрольній групі нічого не вводили. Через 14 діб проводили визначення захисних функцій організму тварин по титрах специфічних антитіл C. albicans при проведенні імуноферментного аналізу. При визначенні титру антитіл після другої ін’єкції антигенів клітин грибів C. albicans встановлено, що титр антитіл знаходиться в діапазоні 1:1600-4000. У тварин контрольної групи титр антитіл становив 1:400-1:1000. Ґрунтуючись на отриманих результатах, можна зробити висновок, що досліджувані антигени проявили виразні імунобіологічні властивості в експерименті на тваринах. National University of Pharmacy 2015-05-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1333 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 2 (2015); 54-56 Клиническая фармация; Том 19 № 2 (2015); 54-56 Клінічна фармація; Том 19 № 2 (2015); 54-56 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1333/85833 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89295 2018-02-24T10:49:24Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The immunomodulatory effect of Asperula odorata L. and Asperula humifusa m. Bieb. Besser dry extracts Иммуномодулирующее действие сухих экстрактов Asperula odorata l. и Asperula humifusa m. Bieb. Besser Імуномодулююча дія сухих екстрактів Asperula odorata L. та Asperula humifusa m. Bieb. Besser Kashpur, N. V. Yurchenko, N. S. Ilyina, T. V. Kovalyova, A. M. Goryacha, O. V. Smilyanska, M. V. Peremot, S. D. Asperula odorata Asperula humifusa phagocytic index phagocytic number UDC 615.331 615.37 Аsperula odorata Аsperula humifusa фагоцитарный индекс фагоцитарное число УДК 615.331 615.37 Аsperula odorata Аsperula humifusa фагоцитарний індекс фагоцитарне число УДК 615.331 615.37 The research presents results of in vitro studies of the effect of dry extracts of Asperula odorata and Asperula humifusa on the functional activity of macrophages and their hematogenous precursors. It has been found that the extracts studied reveal a dose-dependent stimulatory effect on the transformation and phagocytic activities of macrophages and their mononuclear precursors. The Asperula humifusa dry extract exhibits a more expressed immunomodulatory effect in the dose range from 5 to 100 μg/ml. When using the extracts studied in the dose of 100 μg/ml the maximal stimulation of the functional activity of immune competent cells has been observed. Therefore, the extract of Asperula odorata increases the transformation activity of mononuclear cells by 57%, the phagocytic index is 46% and the phagocytic number is 54% compared to the control. The extract of Asperula humifusa increases the transformation activity by 64%, the phagocytic index is 44% and the phagocytic number is 56%. The research results confirm opportunities of using the given dry extracts with the purpose of immunopathological states correction. Приведены результаты изучения in vitro влияния сухих экстрактов Asperula odorata и Asperula humifusa на функциональную активность макрофагов и их гематогенных предшественников. Установлено, что исследованные экстракты проявляют дозозависимое стимулирующее действие на трансформационную и фагоцитарную активность макрофагов и их мононуклеарных предшественников. Более выраженное иммуномодулирующее действие имеет сухой экстракт Asperula humifusa в дозовом диапазоне концентраций от 5 до 100 мкг/мл. При использовании исследуемых экстрактов в дозе 100 мкг/мл отмечается максимальная стимуляция функциональной активности иммунокомпетентных клеток: экстракт Asperula odorata увеличивает трансформационную активность мононуклеаров на 57%, фагоцитарный индекс – на 46% и фагоцитарное число – на 54% в сравнении с контролем; экстракт Asperula humifusa повышает трансформационную активность на 64%, фагоцитарный индекс – на 44%, а фагоцитарное число – на 56%. Результаты исследований подтверждают перспективу использования сухих экстрактов видов ясменников с целью коррекции иммунопатологических состояний. Наведені результати вивчення in vitro впливу сухих екстрактів Asperula odorata та Asperula humifusa на функціональну активність макрофагів і їх гематогенних попередників. Встановлено, що досліджені екстракти виявляють дозозалежну стимулюючу дію на трансформаційну та фагоцитарну активність макрофагів і їх мононукле- арних попередників. Більш виражену імуномодулюючу дію має сухий екстракт Asperula humifusa в дозовому діапазоні концентрацій від 5 до 100 мкг/мл. При використанні досліджуваних екстрактів у дозі 100 мкг/мл відзначається максимальна стимуляція функціональної активності імунокомпетентних клітин: екстракт Asperula odorata збільшує трансформаційну активність мононуклеарів на 57%, фагоцитарний індекс – на 46% і фагоцитарне число – на 54% у порівнянні з контролем; екстракт Asperula humifusa підвищує трансформаційну активність на 64%, фагоцитарний індекс – на 44%, а фагоцитарне число – на 56%. Результати досліджень підтверджують перспективу використання сухих екстрактів видів маренок з метою корекції імунопатологічних станів. National University of Pharmacy 2015-03-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1323 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 1 (2015); 56-58 Клиническая фармация; Том 19 № 1 (2015); 56-58 Клінічна фармація; Том 19 № 1 (2015); 56-58 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1323/85821 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89297 2018-02-24T09:22:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Approaches for using of the crystal optic method in the study of biological fluids Подходы к использованию кристаллооптического метода исследования биологических жидкостей Підходи до використання кристалооптичного методу дослідження біологічних рідин Garmash, O. V. Ryabokon, Ye. M. Garmash, Ye. K. oral fluid crystal-forming ability dentofacial system low-intensity light UDC 616.314.17-008.1-053.1-005-085.831.2-085.849.19 ротовая жидкость кристаллообразующая способность зубочелюстная система низкоинтенсивное световое излучение УДК 616.314.17-008.1-053.1-005-085.831.2-085.849.19 ротова рідина кристалоутворювальна здатність зубощелепна система низькоінтенсивне світлове випромінювання УДК 616.314.17-008.1-053.1-005-085.831.2-085.849.19 The article contains the summarized results of using the crystal optic method for studying biological fluids (in particular, oral fluid) with the purpose of diagnostics of pathological processes of the patient’s oral cavity, including the preclinical stage of development of the pathological process. The results of the study of changes in the crystal-forming ability of the oral fluid and its facies morphological pattern in patients when affecting therapeutically on the periodontal tissue with low-intensity light are presented. The effects of the prevention course for two types of radiation – polarized polychromatic and monochromatic red – have been compared. A positive dynamics of the facies morphological pattern and disappearance of pathological states markers, which may indicate the beneficial effect of low-intensity light on the periodontal condition, has been found. Recommendations on applying of a preventive remedy depending on the crystal-forming properties of the oral fluid are given. As the result of analysis of modern literature, it has been shown that the analysis of the morphological picture of the oral cavity fascias can be used as a specific marker to determine if it is expedient to use a particular type of preventive methods of microcirculatory disorders of the maxillofacial tissues and as a grounding of using preventive measures and estimation of their effectiveness. Обобщены результаты применения кристаллооптического метода исследования биологических жидкостей, в частности ротовой жидкости, с целью диагностики патологических процессов в полости рта пациентов, в том числе на доклинической стадии развития патологического процесса. В статье приведены результаты исследования изменений кристаллообразующей способности ротовой жидкости и морфологической картины ее фаций у пациентов при терапевтическом воздействии на ткани пародонта низкоинтенсивного светового излучения. Проведено сравнение результатов курса профилактики для двух типов излучения – полихроматического поляризованного и красного монохроматического. Обнаружена положительная динамика изменения морфологической картины фаций и исчезновение в них маркеров патологических состояний, что может свидетельствовать о благоприятном воздействии низкоинтенсивного светового излучения на состояние пародонта. Даны рекомендации по применению того или иного профилактического средства в зависимости от исходных кристаллообразующих свойств ротовой жидкости. Анализ современной литературы по данной теме показал, что морфологическая картина фаций ротовой жидкости может быть своеобразным маркером целесообразности использования того или иного метода профилактики расстройств микроциркуляции в тканях челюстно-лицевой области, обоснованием для проведения профилактических мероприятий и оценивания их эффективности. Узагальнені результати застосування кристалооптичного методу дослідження біологічних рідин, зокрема ротової рідини, з метою діагностики патологічних процесів у порожнині рота пацієнтів, у тому числі на доклінічній стадії розвитку патологічного процесу. У статті наведені результати досліджень змін кристалоутворювальної здатності ротової рідини та морфологічної картини її фацій у пацієнтів при терапевтичній дії на тканини пародонта низькоінтенсивного світлового випромінювання. Проведено співставлення результатів курсу профілактики для двох типів випромінювання – поліхроматичного поляризаційного та червоного монохроматичного. Виявлена позитивна динаміка зміни морфологічної картини фацій і зникнення в них маркерів патологічних станів, що може свідчити про сприятливий вплив низькоінтенсивного світлового випромінювання на стан пародонта. Надані рекомендації по застосуванню того або іншого профілактичного засобу в залежності від вихідних кристалоутворювальних властивостей ротової рідини. Аналіз сучасної літератури з даної теми показав, що морфологічна картина фацій ротової рідини може бути своєрідним маркером доцільності використання того чи іншого методу профілактики розладів мікроциркуляції в тканинах щелепно-лицьової області, обґрунтуванням для проведення профілактичних заходів та оцінювання їх ефективності. National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1331 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 34-37 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 34-37 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 34-37 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1331/86244 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1331/86635 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89298 2018-02-24T10:49:42Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Dynamics of the activity of lipid peroxidation under conditions of acute regional myocardial ischemia Динамика активности перекисного окисления липидов в условиях острой регионарной ишемии миокарда Динаміка активності перекисного окиснення ліпідів в умовах гострої реґіонарної ішемії міокарда Kryzhna, S. I. Bereznyakova, M. E. Litvinova, O. M. Fomina, G. P. Karabut, L. V. Avidzba, Yu. N. quinoline ethanamide lipids membranes peroxidation UDC 616.12-008.318-06 612.013.7 хинолинамидэтан липиды мембраны перекисное окисление УДК 616.12-008.318-06 612.013.7 хінолінамідетан ліпіди мембрани перекисне окиснення УДК 616.12-008.318-06 612.013.7 The effect of quinoline ethanamide on the activity of lipid peroxidation has been investigated in acute regional ischemia of the heart muscle. It has been shown that the antioxidant effect of quinoline ethanamide is implemented as a result of reduction in the content of primary molecular products of lipid peroxidation in tissues and blood. The results of the biochemical study have been confirmed by submicroscopic examination of the myocardium paying attention to the ultrastructure of the cardiomyocyte nucleus, sarcoplasm, the presence of mitochondria in the juxtanuclear area, borders of the “insert disc” between sarcomeres, etc. After introduction of quinoline ethanamide in animals the number of mitochondria significantly increased, borders of “insert discs” between sarcomeres slightly “expanded”, a lot of different organelles appeared in the sarcoplasm. Restoration of the myocardiocyte ultrastructure has been confirmed by the changes revealed appearring due to hypoxia and in the presence of the antioxidant action of both tocopheryl acetate and quinoline ethanamide. Data concerning the content of conjugated dienes and trienes in the myocardium and the blood serum of animals show that vitamin E and quinoline ethanamide significantly inhibited generation of both the primary and secondary products of free-radical oxidation. Unidirectionality of shifts in the myocardium and the blood serum is also notable. The results of studying the content of Schiff bases have shown that Vitamin E and quinoline ethanamide inhibited generation of such bases both in the myocardium and the blood serum. When comparing the drugs’ activity, it has been found that quinoline ethanamide to a greater degree prevented accumulation of peroxidation products. Изучено влияние хинолинамидэтана на активность перекисного окисления липидов (ПОЛ) при острой регионарной ишемии сердечной мышцы. Показано, что антиоксидантный эффект хинолинамидэтана реализуется в результате снижения содержания первичных молекулярных продуктов ПОЛ в тканях и крови. Результаты биохимических исследований подтверждены электронно-микроскопическим изучением миокарда, при котором обращали внимание на ультраструктуру ядра кардиомиоцитов, саркоплазму, наличие в околоядерной зоне митохондрий, границы «вставного диска» между саркомерами и др. После введения животным хинолинамид- этана значительно увеличивалось количество митохондрий, несколько «расширялись» границы «вставных дисков» между саркомерами, в саркоплазме появлялось много различных органелл. О восстановлении ультраструктуры миокардиоцитов свидетельствовали обнаруженные изменения, которые наступают в результате гипоксии и при наличии антиокислительных свойств как у токоферола ацетата, так и у хинолинамидэтана. Данные содержания диеновых и триеновых конъюгат в миокарде и сыворотке крови животных свидетельствуют о том, что витамин Е и хинолинамидэтан значительно подавляли образование как первичных, так и вторичных продуктов свободнорадикального окисления. Привлекает внимание однонаправленность сдвигов в миокарде и сыворотке крови. Результаты изучения содержания шиффовых оснований показали, что витамин Е и хинолинамидэтан тормозили образование этих оснований как в миокарде, так и в сыворотке крови. При сравнении активности препаратов выявлено, что хинолинамидэтан в большей степени предупреждал накопление продуктов перекисного окисления. Вивчений вплив хінолінамідетану на активність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) при гострій реґіонарній ішемії серцевого м’яза. Показано, що антиоксидантний ефект хінолінамідетану реалізується в результаті зниження вмісту первинних молекулярних продуктів ПОЛ у тканинах і крові. Результати біохімічних досліджень підтверджені електронно-мікроскопічним вивченням міокарда, при якому звертали увагу на ультраструктуру ядра кардіоміоцитів, саркоплазму, наявність у навколоядерній зоні мітохондрій, на кордони «вставного диску» між саркомерами та ін. Після введення тваринам хінолінамідетану значно збільшувалася кількість мітохондрій, дещо «розсувалися» кордони «вставних дисків» між саркомерами, в саркоплазмі з’являлося багато різних органел. Про відновлення ультраструктури міокардіоцитів свідчили виявлені зміни, які настають у результаті гіпоксії та при наявності антиокиснювальних властивостей як у токоферолу ацетату, так і у хінолінамід- етану. Дані вмісту дієнових і триєнових кон’югатів у міокарді та сироватці крові тварин свідчать про те, що вітамін Е і хінолінамідетан значно пригнічували утворення як первинних, так і вторинних продуктів вільнорадикального окиснення. Привертає увагу односпрямованість зрушень у міокарді і сироватці крові. Результати вивчення вмісту шіфових підстав показали, що вітамін Е і хінолінамідетан гальмували утворення цих підстав як у міокарді, так і в сироватці крові. При порівнянні активності препаратів виявлено, що хінолінамідетан більшою мірою попереджав накопичення продуктів перекисного окиснення. National University of Pharmacy 2015-03-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1317 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 1 (2015); 59-62 Клиническая фармация; Том 19 № 1 (2015); 59-62 Клінічна фармація; Том 19 № 1 (2015); 59-62 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1317/85822 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1317/86664 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89300 2018-02-24T09:22:32Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The stimulating effect of interleukin-33 on proliferation of the primary human lung fibroblasts Влияние интерлейкина-33 на пролиферацию первичных легочных фибробластов Вплив інтерлейкіну-33 на проліферацію первинних легеневих фібробластів Bocharov, O. A. interleukin-33 human lung fibroblasts proliferation UDC 612.017.1 612.248 интерлейкин-33 легочные фибробласты пролиферация УДК 612.017.1 612.248 інтерлейкін-33 легеневі фібробласти проліферація УДК 612.017.1 612.248 Interleukin (IL)-33 is a multifunctional cytokine that belongs to the IL-1 cytokine family and expressed by multiple organs and cell types. Recent studies have showed that IL-33 plays an etiological role in several fibrotic disorders and may be involved in the pathogenesis of chronic respiratory diseases. It has been reported that IL-33–induced cutaneous fibrosis is associated with the increased fibroblast proliferation and altered expression of extracellular matrix-modifying genes. However, the role of IL-33 in regulating of functions of lung fibroblasts remains unclear. In the present study we examined the effect of IL-33 on proliferation of human lung fibroblasts. Five primary lines of normal adult human lung fibroblasts were cultured for 3-7 days in the presence of increasing concentrations of IL-33. We have observed that normal human lung fibroblasts responded in a dose-dependent manner to treatment with recombinant human IL-33 by increasing proliferation rates 1.5- to 2.3 fold compared to the non-stimulated control. The maximum effect of IL-33 on fibroblast proliferation was observed in the cytokine concentrations range from 2 ng/ml to 100 ng/ml. These results suggest that IL-33 may play an important role in the regulation of the human lung fibroblast proliferation. Human lung fibroblasts activated by IL-33 may act as effector cells not only in the pathogenesis of lung diseases, but also in lung remodeling processes. Интерлейкин 33 (IL-33, interleukin 33) – многофункциональный цитокин, принадлежащий к семейству провоспалительного интерлейкина 1 (IL-1) и обладающий иммунорегуляторными свойствами. IL-33 стимулирует выработку провоспалительных цитокинов различными по происхождению клетками организма и может функционировать в качестве негистонового ДНК-связывающего белка, стабилизирующего формирование нуклеосомы. IL-33 экспрессируется в различных органах и тканях. Основными источниками данного цитокина являются эндотелиальные и эпителиальные клетки. IL-33, вовлечен в развитие кардиоваскулярных заболеваний, бронхиальной астмы, ревматоидного артрита, болезни Крона, гипертрофии и гиперплазии тканей. Известно, что данный цитокин играет ключевую роль в этиологии и патогенезе некоторых фиброзных заболеваний (системного склероза, фиброза печени, фиброза кожи). Установлено, что IL-33-индуцированный фиброз кожи связан с усиленной пролиферацией фибробластов и измененной экспрессией генов внеклеточного матрикса. В то же время роль IL-33 в регуляции функциональной активности легочных фибробластов остается неизвестной. Целью настоящего исследования являлось изучение влияния рекомбинантного человеческого IL-33 на пролиферацию нормальных фибробластов легких человека. Пять первичных линий нормальных фибробластов легких человека культивировали в течение 3-7 дней в присутствии возрастающих концентраций IL-33. Установлено, что рекомбинантный человеческий IL-33 дозозависимо стимулирует пролиферацию нормальных легочных фибробластов. Было установлено, что после стимуляции легочных фибробластов IL-33 наблюдалось повышение активности пролиферации в 1,5-2,3 раза по сравнению с интактным контролем. Максимальный стимулирующий эффект ИЛ-33 на пролиферацию фибробластов наблюдался в концентрации от 2 до 100 нг/мл. Полученные результаты свидетельствуют о важной роли ИЛ-33 в регуляции пролиферации фибробластов легких человека. Інтерлейкін 33 (IL-33, interleukin 33) – багатофункціональний цитокін, який належить до сімейства прозапального інтерлейкіну 1. IL-33 стимулює продукцію прозапальних цитокінів різними за походженням клітинами організму і може функціонувати як негістоновий ДНК-зв’язуючий білок, який стабілізує формування нуклеосоми. IL-33 експресується в різних органах і тканинах. Основними джерелами даного цитокіну є ендотеліальні і епітеліальні клітини. IL-33 залучений у розвиток кардіоваскулярних захворювань, бронхіальної астми, ревматоїдного артриту, хвороби Крона, гіпертрофії і гіперплазії тканин. Даний цитокін відіграє ключову роль в етіології і патогенезі деяких фіброзних захворювань (системного склерозу, фіброзу печінки, фіброзу шкіри). Відомо, що IL-33-індукований фіброз шкіри пов’язаний з посиленою проліферацією фібробластів і зміненою експресією генів позаклітинного матриксу. У той же час роль ІЛ-33 в регуляції функціональної активності легеневих фібробластів залишається невідомою. Метою дослідження було вивчення впливу ІЛ-33 на проліферацію фібробластів легень людини. П’ять первинних ліній нормальних легеневих фібробластів культивували протягом 3-7 діб у присутності зростаючих концентрацій IL-33. Встановлено, що рекомбінантний людський IL-33 дозозалежно стимулює проліферацію нормальних легеневих фібробластів. Так, встановлено підвищення активності проліферації фібробластів в 1,5-2,3 рази після стимуляції з IL-33 в порівнянні з інтактним контролем. Максимальний стимулюючий ефект IL-33 на проліферацію фібробластів спостерігався в концентрації від 2 до 100 нг/мл. Отримані результати свідчать про важливу роль IL-33 в регуляції проліферації фібробластів легень людини. National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1326 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 38-40 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 38-40 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 38-40 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1326/86245 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89301 2018-02-24T10:49:59Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The pharmacological study of hypoglycemic properties of the recombinant antagonist interleukin-1 receptor Фармакологическое исследование гипогликемических свойств рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 Фармакологічне дослідження гіпоглікемічних властивостей рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 Bukhtiyarova, I. P. Shchokina, K. G. Drogovoz, S. M. Ischenko, O. M. streptozotocin-induced diabetes with nicotinamide hypoglycemic effect raleukin anakinra UDC 615.252.349.7 616.349-008.64 стрептозотоциновый диабет с никотинамидом гипогликемическое действие ралейкин анакинра УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 стрептозотоциновий діабет з нікотинамідом гіпоглікемічна дія ралейкін анакінра УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 Diabetes mellitus (DM) is one of global medical and social problems of the XXI-th century and according to the WHO definition it is a non-infectious pandemic. Over the past 10 years the number of diabetic patients in Ukraine increased by more than 1.5 times, and is more than 1.3 million people. According to modern concepts of the pathogenesis of diabetes type II, pro-inflammatory cytokines, namely interleukin-1 (IL-1), play one of the leading roles in development of the disease. The paper presents the results of the experimental study of hypoglycemic properties of the original recombinant antagonist IL-1 receptor raleukin on the model of II type diabetes. It has been found that on the model of streptozotocin-induced diabetes in rats with nicotinamide raleukin revealed the antidiabetic properties, namely, showed the hypoglycemic action, inhibited development of hyperinsulinemia and the reduced signs of insulin resistance. By the hypoglycemic effect and influence on the HOMA-IR insulin resistance index raleukin is not inferior to reference drugs metformin and anakinra, by its effect on the level of insulin in the blood serum of the experimental animals raleukin is as good as metformin and does not differ significantly from anakinra. The results obtained confirm the important role of IL in development of type II diabetes and indicate that raleukin is a promising drug for further preclinical and clinical study in order to include it in the complex therapy of diabetes. Сахарный диабет (СД) является одной из глобальных медико-социальных проблем XXI века и определен ВОЗ как неинфекционная пандемия. За последние 10 лет количество больных СД в Украине выросло более чем в 1,5 раза и составляет более 1,3 млн человек. Согласно современным представлениям о патогенезе СД II типа одну из ведущих ролей в развитии заболевания играют провоспалительные цитокины, а именно интерлейкин-1 (ИЛ-1). Приведены результаты экспериментального изучения гипогликемических свойств оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 ралейкина на модели СД II типа. Определено, что на модели стрептозотоцин-индуцированного диабета с никотинамидом у крыс ралейкин обнаружил противодиабетические свойства, а именно проявил гипогликемическое действие, тормозил развитие гиперинсулинемии и снижал признаки инсулинорезистентности. По гипогликемическому действию и влиянию на индекс инсулинорезистентности HOMA-IR ралейкин не уступал препаратам сравнения метформину и анакинра, по влиянию на содержание инсулина в сыворотке крови экспериментальных животных ралейкин уступал метформину и достоверно не отличался от анакинра. Полученные результаты исследования свидетельствуют о важной роли ИЛ в развитии СД II типа и делают ралейкин перспективным препаратом для дальнейшего доклинического и клинического изучения с целью включения в комплексной терапии СД. Цукровий діабет (ЦД) є однією з глобальних медико-соціальних проблем XXI століття та визначений ВООЗ як неінфекційна пандемія. За останні 10 років кількість хворих на ЦД в Україні зросла більш ніж у 1,5 рази і становить понад 1,3 млн хворих. Згідно з сучасними уявленнями про патогенез ЦД II типу одну з провідних ролей у розвитку захворювання відіграють прозапальні цитокіни, а саме інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Наведені результати експериментального вивчення гіпоглікемічних властивостей оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну на моделі ЦД II типу. Визначено, що на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету з нікотинамідом у щурів ралейкін виявив антидіабетичні властивості, а саме, спричинив гіпоглікемічну дію, гальмував розвиток гіперінсулінемії та знижував ознаки інсулінорезистентності. За гіпоглікемічною дією та впливом на індекс інсулінорезистентності HOMA-IR ралейкін не поступався препаратам порівняння метформіну та анакінра, за впливом на вміст інсуліну в сироватці крові експериментальних тварин ралейкін поступався метформіну та достовірно не відрізнявся від анакінра. Отримані результати дослідження свідчать про важливу роль ІЛ у розвитку ЦД II типу та роблять ралейкін перспективним препаратом для подальшого доклінічного і клінічного вивчення з метою включення до комплексної терапії ЦД. National University of Pharmacy 2015-05-02 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1347 Clinical pharmacy; Vol. 19 No. 2 (2015); 57-61 Клиническая фармация; Том 19 № 2 (2015); 57-61 Клінічна фармація; Том 19 № 2 (2015); 57-61 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1347/85834 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.15.1347/86658 Авторське право (c) 2015 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89303 2018-02-24T09:22:58Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the influence of a photosensitizer and combined effects of low-intensity laser radiation on the composition of the microflora of the dental plaque Изучение влияния комбинированного воздействия фотосенсибилизатора и низкоинтенсивного лазерного излучения на количественный состав микрофлоры зубного налета Вивчення впливу комбінованої дії фотосенсибілізатора і низькоінтенсивного лазерного випромінювання на кількісний склад мікрофлори зубного нальоту Filimonova, N. I. Geiderikh, O. G. Nazarian, R. S. Spiridonova, K. Yu. ethacridine lactate low-intensity laser radiation the microflora of the dental plaque UDC 616.314.17 616.311-006 615.454.1 риванол низкоинтенсивное лазерное излучение микрофлора зубного налета УДК 616.314.17 616.311-006 615.454.1 риванол низькоінтенсивне лазерне випромінювання мікрофлора зубного нальоту УДК 616.314.17 616.311-006 615.454.1 The effect of low-intensity laser radiation (LILR) on the background of a photosensitizer (ethacridine lactate) on selective elimination of pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms has been studied. Taking into account antiseptic properties of ethacridine lactate the maximally possible time of influence of ethacridine lactate as a photosensitizer should be set. It has been found that after the influence of rivanol (ethacridine lactate) within 1.5-3 minutes the bactericidal action on microorganisms is observed. The effect of antiseptic in the interval from 30 to 60 seconds was not accompanied with the expressed quantitative change of the microbial population. The second stage of the research was identification of microorganisms sensitivity to various concentrations of the photosensitizer. As a photosensitizer the aqueous solution of ethacridine lactate in the concentrations of 0.1; 0.05; 0.01% was used. The results obtained allow to conclude that the concentration of 0.1% solution of ethacridine lactate increases the sensitivity of microorganisms to the effects of low-intensity laser radiation. During the experiment the combined impact of the antimicrobial activity of 0.1% solution of ethacridine lactate and blue spectrum laser radiation has been determined; it is manifested by decrease in the number of CFU/ml of the total microflora of the dental plaque. The number of CFU is reduced from 14.3 ± 0.12 . 103/ml up to 2.4 ± 0.3 . 102/ml after exposure (Table 1). Comparing the data of the control (the initial number of the colonies grown) and the experiment (the number of the colonies grown after the photoactivated disinfection) we have found that the antibacterial action of photoactivated disinfection depends directly on duration of exposure. Thus, the effectiveness of combined use of a photosensitizer with LILR is 1.2 times higher than that of ethacridine lactate (the exposure time is 60 seconds), and 2.0 times higher than the antimicrobial effect of the laser blue spectrum (the exposure time is 120 seconds). В проведенном исследовании изучали влияние НИЛИ на фоне фотосенсибилизатора (этакридина лактата) на селективную элиминацию патогенных и условно-патогенных микроорганизмов. Учитывая то, что этакридина лактату присущи свойства антисептика, следовало установить максимально возможное время воздействия этакридина лактата как фотосенсибилизатора. Установлено, что после воздействия риванола (этакридина лактата) в течение 1,5-3-х минут отмечалось бактерицидное действие на микроорганизмы. Воздействие антисептика в промежутке от 30 до 60 с не сопровождалось выраженным количественным изменением микробной популяции. Вторым этапом исследования стало определение чувствительности микроорганизмов к различным концентрациям фотосенсибилизатора. Использовали водный раствор этакридина лактата с концентрациями 0,1; 0,05; 0,01%. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что раствор этакридина лактата в концентрации 0,1% повышает чувствительность микроорганизмов к действию низкоинтенсивного лазерного излучения. В ходе проведенного эксперимента было установлено антимикробное действие комбинированного влияния 0,1%-ого раствора этакридина лактата и лазерного излучения синего спектра, что проявляется снижением числа КОЕ/мл совокупной микрофлоры зубного налёта. Количество КОЕ снижается со значения 14,3±0,12 × 103/мл до значения 2,4±0,3 × 102/мл после облучения. Сопоставляя данные контроля (исходное число выросших колоний) и опыта (число колоний, выросших после проведения фотоактивированной дезинфекции), мы установили, что антимикробное действие фотоактивированной дезинфекции находится в прямой зависимости от длительности облучения. Так, эффективность комбинированного использования фотосенсибилизатора с НИЛИ в 1,2 раза превышает активность этакридина лактата (время экспозиции – 60 с) и в 2,0 раза превышает противомикробный эффект лазерного излучения синего спектра (время экспозиции – 120 с). У проведеному дослідженні вивчали вплив НІЛВ на тлі фотосенсибілізатора (етакридину лактату) на селективну елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Враховуючи те, що етакридину лактату притаманні властивості антисептика, слід було встановити максимально можливий час дії етакридину лактату як фотосенсибілізатора. Встановлено, що після дії риванолу (етакридину лактату) протягом 1,5-3-х хвилин відзначалася бактерицидна дія на мікроорганізми. Дія ж антисептика в проміжку від 30 до 60 с не супроводжувалася вираженою кількісною зміною мікробної популяції. Другим етапом дослідження стало визначення чутливості мікроорганізмів до різних концентрацій фотосенсибілізатора. Використали водний розчин етакридину лактат у концентраціях 0,1; 0,05; 0,01%. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що розчин етакридину лактату в концентрації 0,1% підвищує чутливість мікроорганізмів до дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання. В ході проведеного експерименту було встановлено антимікробну дію комбінованого впливу 0,1%-вого розчину етакридину лактату і лазерного випромінювання синього спектра, що проявляється зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту. Кількість КУО знижується зі значення 14,3±0,12 × 103/мл до значення 2,4±0,3 × 102/мл після опромінення. Зіставляючи дані контролю (початкове число колоній, що виросли) і досліду (число колоній, що виросли після проведення фотоактивованої дезінфекції), ми встановили, що антимікробна дія фотоактивованої дезінфекції знаходиться в прямій залежності від тривалості опромінення. Так, ефективність комбінованого використання фотосенсибілізатора з НІЛВ в 1,2 рази перевищує активність етакридину лактату (час експозиції – 60 с) і в 2,0 рази перевищує антимікробний ефект лазерного випромінювання синього спектра (час експозиції – 120 с). National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1322 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 41-44 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 41-44 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 41-44 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1322/86247 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1322/86636 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89304 2018-02-24T09:23:20Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental substantiation of advisability of introducing an adjuvant to the composition of the immunobiological solution “Candidocyde” Экспериментальное обоснование целесообразности введения адъюванта в состав иммунобиологического раствора «Кандидоцид» Експериментальне обгрунтування доцільності введення ад’юванту до складу імунобіологічного розчину «Кандидоцид» Rybalkin, M. V. Filimonova, N. I. candidiasis antigen vaccine immunity adjuvant UDC 616.992.282 616-097 615.371 кандидамикоз антиген вакцина иммунитет адъювант УДК 616.992.282 616-097 615.371 кандидамікоз антиген вакцина імунітет ад’ювант УДК 616.992.282 616-097 615.371 Candidal disease is growing around the world, and it is associated with a wide administration of antimicrobial, hormonal medicines and cytostatic drugs. To fight candidal infections the studies in developing vaccines against candidiasis are carried out actively in recent years in the world. At the premises of the National University of Pharmacy at the Biotechnology Department and the Department of Microbiology, Virology and Immunology the authors have developed a potential vaccine – the immunobiological solution “Candidocyde” based on the associated antigens of C. albicans and C. tropicalis fungi obtained by using ultrasound. For the purpose of the experimental substantiation of advisability of introducing an adjuvant to the composition of the immunobiological solution “Candidocyde” developed for preventing and treating candidal infections and based on the antigens of C. albicans and C. tropicalis fungi with the protein concentration of 3 mg/ml the samples of the solution “Candidocyde” separately with aluminium hydroxide and aluminium phosphate as adjuvants have been prepared and studied. The studies were performed in white mice with six animals in the group. The experimental samples in the volume of 0.2 ml were injected intramuscularly twice with the interval of 14 days. According to the results of the research conducted it has been found that the immunobiological solution “Candidocyde” based on the antigens of C. albicans and C. tropicalis fungi with the protein concentration of 3 mg/ml and the adjuvant under study with two intramuscular injections in the volume of 0.2 ml does not provide efficiency increase when preventing and treating candidal infections. Therefore, the adjuvant introduction into the composition of the immunobiological solution “Candidocyde” is impractical. Показатель заболевания кандидозом растет по всему миру, и это связывают с широким использованием антибактериальных препаратов, гормональных средств, цитостатиков. Для борьбы с кандидозной инфекцией в последние годы активно ведутся исследования во всем мире по разработке вакцин против кандидамикозов. Учеными на базе Национального фармацевтического университета на кафедре биотехнологии и микробиологии, вирусологии и иммунологии была разработана потенциальная вакцина – иммунобиологический раствор «Кандидоцид» на основе объединенных антигенов грибов C. albicans и C. tropicalis, полученных при использовании ультразвука. С целью экспериментального обоснования целесообразности введения адъюванта в состав разработанного иммунобиологического раствора «Кандидоцид» для предупреждения и лечения кандидозной инфекции на основе антигенов грибов C. albicans и C. tropicalis с концентрацией белка 3 мг/мл были изготовлены и исследованы образцы раствора «Кандидоцид» отдельно с адъювантами гидроксидом алюминия и фосфатом алюминия. Исследования проводились на белых мышах по 6 животных в группе. Опытные образцы вводили двукратно внутримышечно по 0,2 мл с интервалом 14 дней. В результате проведенных исследований установлено, что иммунобиологический раствор «Кандидоцид» на основе антигенов грибов C. albicans и C. tropicalis с концентрацией белка 3 мг/мл с исследуемыми адъювантами при двукратном внутримышечном введении по 0,2 мл не обеспечивает повышение эффективности при предупреждении и лечении кандидозной инфекции. Поэтому введение адъюванта в состав иммунобиологического раствора «Кандидоцид» нецелесообразно. Захворюваність на кандидоз зростає у всьому світі, і це пов’язують з широким використанням антибактеріальних препаратів, гормональних засобів, цитостатиків. Для боротьби з кандидозною інфекцією останніми роками активно ведуться дослідження в усьому світі з розробки вакцин проти кандидамікозів. Ученими на базі Національного фармацевтичного університету на кафедрі біотехнології та мікробіології, вірусології та імунології було розроблено потенційну вакцину – імунобіологічний розчин «Кандидоцид» на основі поєднаних антигенів грибів C. albicans та C. tropicalis, одержаних при використанні ультразвуку. З метою експериментального обґрунтування доцільності введення ад’юванту до складу розробленого імунобіологічного розчину «Кандидоцид» для попередження та лікування кандидозної інфекції на основі антигенів грибів C. albicans та C. tropicalis з концентрацією білка 3 мг/мл були виготовлені і досліджені зразки розчину «Кандидоцид» окремо з ад’ювантами гідроксидом алюмінію та фосфатом алюмінію. Дослідження проводили на білих мишах по 6 тварин у групі. Дослідні зразки вводили двократно внутрішньом’язово по 0,2 мл з інтервалом 14 діб. У результаті проведених досліджень встановлено, що імунобіологічний розчин «Кандидоцид» на основі антигенів грибів C. albicans та C. tropicalis з концентрацією білка 3 мг/мл з досліджуваними ад’ювантами при двократному внутрішньом’язовому введенні по 0,2 мл не забезпечує підвищення ефективності при попередженні та лікуванні кандидозної інфекції. Тому введення ад’юванту до складу імунобіологічного розчину «Кандидоцид» недоцільне. National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1325 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 45-48 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 45-48 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 45-48 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1325/86248 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89305 2018-02-24T09:23:43Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The antibacterial activity of lipophiliccomplexes from bedstraws against microorganisms of enterobacteriaceae family Антибактериальная активность липофильных комплексов подмаренников по отношению к микроорганизмам семейства Enterobacteriaceae Антибактеріальна активність ліпофільних комплексів підмаренників по відношенню до мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae Goryacha, O. V. Kashpur, N. V. Ilyina, T. V. Kovalyova, A. M. bedstraws lipophilic complexes antibacterial activity method of serial dilutions UDC 615.281.8 582.936.1 подмаренники липофильные комплексы антибактериальная активность метод серийных разведений УДК 615.281.8 582.936.1 підмаренники ліпофільні комплекси антибактеріальна активність метод серійних розведень УДК 615.281.8 582.936.1 A high level of antibiotic resistance of representatives of Escherichia, Proteus, Klebsiella, Shigella and Salmonella genus makes urgent and prospective the search of new substances that are active in relation to these microorganisms. For the first time the antibacterial activity of lipophilic complexes of biologically active substances (BAS) from bedstraw species of the Ukrainian flora in relation to 11 test strains of Enterobacteriaceae family has been found. The lipophilic complex of Galium cruciata herb (Cruciata laevipez) revealed the highest activity against the test cultures. Microorganisms of Escherichia, Klebsiella and Salmonella genus were highly sensitive (MIC was 31.25 μg/ml; MBC was 62.5 μg/ml), test strains of Proteus and Shigella showed a moderate sensitivity to this lipophilic complex (MIC – 125 μg/ml; MBC – 250 μg/ml). All the test strains revealed a low sensitivity to the lipophilic complexes of BAS from Galium verum and Galium salicifolium herbs. The range of microorganisms sensitivity can be an indirect argument for systematic transfer of cruciform bedstraw to Cruciata genus under the name of Cruciata laevipez.  Впервые установлена антибактериальная активность липофильных комплексов биологически активных ве- ществ (БАВ) видов рода подмаренник флоры Украины по отношению к 11 тест-штаммам семейства Entero-bacteriaceae. Наибольшую активность в отношении исследуемых культур микроорганизмов проявил липофильный комплекс травы подмаренника крестообразного (круциаты гладенькой). Установлено, что микроорганизмы родов Escherichia, Klebsiella и Salmonella являются высокочувствительными, тест-штаммы Proteus и Shigella – среднечувствительными к липофильному комплексу травы подмаренника крестообразного. По отношению к липофильным комплексам БАВ травы подмаренника настоящего и подмаренника иволистного все исследуемые тест-штаммы были малочувствительны. Диапазон чувствительности микроорганизмов может служить непрямым аргументом системного отнесения подмаренника крестовидного к роду круциата под названием «Круциата гладенькая». Вперше встановлено антибактеріальну активність ліпофільних комплексів біологічно активних речовин (БАР) видів роду підмаренник флори України по відношенню до 11 тест-штамів родини Enterobacteriaceae. Найбільшу активність до досліджуваних культур мікроорганізмів проявив ліпофільний комплекс трави підмаренника хрещатого (круціати гладенької). Встановлено, що мікроорганізми родів Escherichia, Klebsiella та Salmonella є високочутливими, тест-штами Proteus та Shigella – середньочутливими до ліпофільного комплексу трави підмаренника хрещатого. По відношенню до ліпофільних комплексів БАР трави підмаренника справжнього та підмаренника верболистого усі досліджувані тест-штами були малочутливими. Діапазон чутливості мікроорганізмів може служити непрямим аргументом системного перенесення підмаренника хрещатого до роду Круціата під назвою «Круціата гладенька». National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1320 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 49-51 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 49-51 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 49-51 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1320/86249 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89307 2018-02-24T09:24:01Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The action of antimicrobial agents and the led radiation on daily biofilms of S. aureus and E. coli Действие противомикробных препаратов и светодиодного излучения на суточные биопленки S. aureus и E. coli Дія антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus та E. coli Popov, M. M. Korobov, A. M. Malanchuk, S. G. Filimonova, N. I. Mishyna, M. M. Mishyn, Yu. M. antibiotics LED radiation biofilm S. aureus E. coli UDC 579.842.11 579.861. антибактериальные препараты светодиодное излучение биопленки S. aureus E. coli УДК 579.842.11 579.861 антибактеріальні препарати світлодіодне випромінювання біоплівки S. aureus E. coli УДК 579.842.11 579.861. Estimating the results of the antimicrobial action and the LED radiation on diurnal S. aureus and E. coli biofilms it has been found that under the complex effects using optical emission of the orange spectrum and β-lactam antimicrobial drugs the density of biofilms was 1.5 times higher than the control values; under the action of the drug from the group of fluoroquinolones levofloxacin and the orange LED emission spectrum the density of daily S. aureus biofilm was 42.8 times reduced, and E. coli decreased by 18.9 times compared to the control. When determining the impact of the green radiation spectrum together with β-lactam antimicrobial drugs on daily biofilms of multiresistant strains there is inhibition of the density of isolates biofilm of both S. aureus and E. coli compared to the control. In a complex application of levofloxacin and the green LED emission spectrum the destruction of daily biofilms of multiresistant isolates of S. aureus by 2.4 times and E. coli by 3.1 times has been determined compared to the control. The similar results have been reported in determining the ability of irradiated planktonic cells to form the secondary biofilms: the lowest density of the secondary biofilm is registered in application of the optical radiation of the violet spectrum in combination with levofloxacin: the density of the secondary S. aureus biofilm reduced by 52.4, and the density of the E. coli biofilm reduced by 39.3 times compared to the control. As a result of this study the possibility of using the incoherent optical radiation of the violet spectrum with levofloxacin, which is a photosensitizer and contributes to decrease in the proliferative activity and the ability to form biofilms of multiresistant isolates of S. aureus and E. coli and increase their antibiotics resistance, in the treatment of inflammatory processes has been substantiated. Оценивая результаты действия противомикробных препаратов и светодиодного излучения на суточные биопленки S. aureus и E. coli, было установлено, что под комплексным воздействием с применением оптического излучения оранжевого спектра и β-лактамных противомикробных препаратов плотность биопленок была в 1,5 раза выше контрольных значений, препарата из группы фторхинолонов левофлоксацина и светодиодного излучения оранжевого спектра наблюдалось снижение плотности суточной биопленки S. aureus в 42,8 раза; а E. coli – в 18,9 раза по сравнению с контролем. При определении влияния излучения зеленого спектра вместе с β-лактамными антимикробными препаратами на суточные биопленки полирезистентных штаммов наблюдается угнетение плотности биопленки изолятов как S. aureus, так и E. coli по сравнению с контролем. А при комплексном применении левофлоксацина и светодиодного излучения зеленого спектра установлено разрушение суточных биопленок полирезистентных изолятов S. aureus в 2,4 раза, а E. coli в 3,1 раза по сравнению с контролем. Аналогичные результаты были зафиксированы при определении способности облученных планктонных клеток образовывать вторичные биопленки: наименьшая плотность вторичной биопленки зарегистрирована при применении оптического излучения фиолетового спектра комплексно с левофлоксацином: плотность вторичной биопленки S.aureus снижена в 52,4 и в 39,3 раза – снижена плотность вторичной биопленки E.coli сравнению с контролем. В результате данного исследования обоснована возможность применения в комплексной терапии гнойно-воспалительных процессов низкоинтенсивного некогерентного оптического излучения фиолетового спектра с левофлоксацином, который является фотосенсибилизатором и способствует подавлению пролиферативной активности и способности к формированию биопленок полирезистентных изолятов S. aureus и E. coli и повышению их антибиотикочувствительности. Оцінюючи результати щодо визначення дії антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus і E. coli було встановлено, що під комплексним впливом із застосуванням оптичного випромінювання помаранчевого спектра та β-лактамних антимікробних препаратів щільність біоплівок була у 1,5 рази вища за контрольні значення, препарату з групи фторхінолонів левофлоксацину і світлодіодного випромінювання помаранчевого спектра зниження щільності добової біоплівки S. aureus у 42,8 рази а E. coli – у 18,9 рази порівняно з контролем. При визначенні впливу випромінювання зеленого спектра разом з β-лактамними антимікробними препаратами на добові біоплівки полірезистентних штамів спостерігається пригнічення щільності біоплівки ізолятів як S. aureus, так і E. coli порівняно з контролем. А при комплексному застосуванні левофлоксацину і світлодіодного випромінювання зеленого спектра встановлено руйнування добових біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus у 2,4 рази, а E. coli у 3,1 рази порівняно з контролем. Застосування антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання фіолетового спектра призвело до зниження щільності добових біоплівок S. aureus у 17,4 рази при застосуванні амоксиклаву, у 13,4 рази при застосуванні цефтриаксону та у 42,8 рази в комплексі з левофлоксацином. Аналогічні результати були зафіксовані при визначенні здатності опромінених планктонних клітин утворювати вторинні біоплівки: найменша щільність вторинної біоплівки зареєстрована при застосуванні оптичного випромінювання фіолетового спектра комплексно з левофлоксацином: щільність вторинної біоплівки S. aureus знижена у 52,4 та у 39,3 рази – знижена щільність вторинної біоплівки E. coli порівняно з контролем. У результаті цього дослідження обґрунтовано можливість застосування у комплексній терапії гнійно-запальних процесів низькоінтенсивного некогерентного оптичного випромінювання фіолетового спектра з левофлоксацином, який є фотосенсибілізатором та сприяє пригніченню проліферативної активності і здатності до формування біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus та E. coli і підвищенню їх антибіотикочутливості. National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1321 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 52-57 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 52-57 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 52-57 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1321/86250 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1321/86637 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89309 2018-02-24T09:24:22Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of pharmacodynamics of alcoholic and aqueous extracts from Bupleurum aureum fisch Изучение фармакодинамики водного и спиртового экстрактов володушки золотистой Дослідження фармакодинаміки водного та спиртового екстрактів ласкавця золотистого Naboka, O. I. Khouari, S. Z. Koshevaya, O. Yu. Glushchenko, A. V. hepatitis hepatoprotectors membrane-stabilizing action Bupleurum aureum UDC 615.32 615.451.1 615.276 гепатит гепатопротекторы мембраностабилизирующее действие володушка золотистая УДК 615.32 615.451.1 615.276 гепатит гепатопротектори мембраностабілізувальна дія ласкавець золотистий УДК 615.32 615.451.1 615.276 Drug-induced liver injury has approximately 10 percent of adverse effects associated with pharmacotherapy. This issue is particularly important to pediatrics. The multifactorial pathogenesis of the liver injury identifies the prospects of finding new hepatoprotectors of the plant origin with a wide spectrum of the pharmacological activity. Bupleurum aureum (hare’s ear) has long been used in folk medicine for the liver diseases treatment. This plant has a choleretic, wound-healing, and tonic effect. Aqueous and alcoholic extracts of Bupleurum aureum contain a large amount of flavonoids (quercetin, isorhamnetin, rutin, narcissine), tannins and phytosterols. The aim of this study was to investigate the potential hepatoprotective and membrane-stabilizing effects of herbal extracts of the aerial part of Bupleurum Aureum on carbon tetrachloride-induced hepatitis in vivo. The study of pharmacodynamics of alcoholic and aqueous extracts from Bupleurum aureum Fisch. was carried out under conditions of the rats’ acute experimental hepatitis caused by tetrachloromethane. It has been found that prophylactic introduction of extracts of the aerial part of Bupleurum Aureum to rats restores the bile secretion and synthetic function of the liver. It has been determined that the herbal extracts studied have hepatoprotective and membrane protective properties. High effectiveness and a wide spectrum of pharmacological properties of extracts of Bupleurum Aureum can be described by their chemical composition. The alcoholic extract of Bupleurum aureum has been found to possess the maximum efficiency. This extract is not inferior to found reference drugs “Silibor” and “Quercetine”. Лекарственные поражения печени составляют 10% от побочных реакций, связанных с применением фармакологических средств. Особенно актуальной эта проблема является для педиатрии. Многофакторность патогенеза поражений печени определяет перспективность поиска новых гепатопротекторов среди лекарственных растений, которые проявляют широкий спектр фармакологической активности. Одним из таких растений является володушка золотистая (Bupleurum aureum Fisch.), которая издавна применяется в народной медицине для лечения заболеваний печени, оказывает желчегонное, ранозаживляющее и тонизирующее действие. Объектом исследования стали водный и спиртовый экстракты травы володушки золотистой, которые в своем составе содержат флавоноиды (кверцетин, рутин, изорамнетин, нарциссин), дубильные вещества и фито- стерин, что позволяет предположить наличие у экстрактов гепатопротекторного действия. На крысах с острым тетрахлорметановым гепатитом проведено изучение фармакодинамики водного и спиртового экстрактов володушки золотистой. Установлено, что при профилактическом введении экстракты володушки золотистой оказывают гепатопротекторные свойства: восстанавливают желчесекреторную и синтетическую функцию печени, а также мембранопротекторное действие. Профилактическое введение водного и спиртового экстрактов в различной степени способствовало снижению проявлений гепатотоксичности тетрахлорметана (ТХМ). На фоне применения средства у крыс восстанавливалась скорость секреции желчи, ее литогенные свойства, о чем свидетельствует нормализация холатохолестеринового коэффициента. Однако, массовый коэффициент печени оставался на уровне животных из группы положительного контроля. Наибольшая эффективность была выявлена у спиртового экстракта володушки золотистой, который по выраженности действия не уступал препаратам сравнения гранулам «Кверцетин» и капсулам «Силибор». Ураження печінки ліками складають 10% від побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням фармакологічних засобів. Особливо актуальною ця проблема є для педіатрії. Багатофакторність патогенезу уражень печінки визначає перспективність пошуку нових гепатопротекторів серед лікарських рослин, які виявляють широкий спектр фармакологічної дії. Однією з таких рослин є ласкавець золотистий (Bupleurum aureum Fisch.), який здавна застосовується в народній медицині для лікування захворювань печінки, виявляє жовчогінну, ранозагоювальну та тонізуючу дію. Об’єктом дослідження стали водний та спиртовий екстракти з трави ласкавця золотистого, які містять флавоноїди (кверцетин, рутин, ізорамнетин, нарцисин), дубильні речовини та фітостерини, що дозволяє припустити наявність у екстрактів гепатопротекторної дії. На щурах з гострим тетрахлорометановим гепатитом проведено вивчення фармакодинамiки водного та спиртового екстрактiв ласкавця золотистого. Встановлено, що за умов профілактичного введення екстракти ласкавця золотистого виявляють гепатопротекторні властивості, а саме відновлюють жовчосекреторну і синтетичну функцію печінки, а також виявляють мембранопротекторну дію. Профілактичне введення водного та спиртового екстрактів не в однаковій мірі сприяло зниженню проявів гепатотоксичності ТХМ. На тлі застосування засобу у щурів відновлювалася швидкість секреції жовчі, її літогенні властивості, про що свідчить нормалізація холатохолестеринового коефіцієнта. Проте масовий коефіцієнт печінки залишався на рівні тварин з групи позитивного контролю. Найбільшу ефективність визначено у спиртового екстракту ласкавця золотистого, який за виразністю дії не поступався препаратам порівняння гранулам «Кверцетин» і капсулам «Силібор». National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1327 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 58-62 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 58-62 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 58-62 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1327/86252 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1327/86638 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/89315 2018-02-24T09:24:47Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Quantitative determination of biologically active substances with the antimicrobial action in gastric teas Количественное определение биологически активных веществ с противомикробным действием в желудочных сборах Кількісне визначення біологічно активних речовин з антимікробною дією у шлункових зборах Fedosov, A. I. Kyslychenko, V. S. Kyslychenko, O. A. herbal teas antimicrobial activity gastric diseases biologically active substances essential oil polyphenolic compounds UDC 615.322 001.891 растительные сборы антимикробная активность желудочные заболевания биологически активные вещества эфирное масло полифенольные соединения УДК 615.322 001.891 рослинні збори антимікробна активність шлункові захворювання біологічно активні речовини ефірна олія поліфенольні сполуки УДК 615.322 001.891 Herbal teas with the astringent, anti-inflammatory, antihemorragic, reparative and antimicrobial activity are often used for treatment of gastric diseases. Two teas have been suggested – gastric tea and gastric tea No.3. Gastric tea consists of chamomile flowers, yarrow herb, calendula flowers, St. John’s wort herb and peppermint leaves. Gastric tea No.3 contains buckthorn bark, nettle leaves, peppermint leaves, valeriana rhizomes with roots and sweetflag rhizomes. Gastric herbal teas can be used for a long time for treating chronic gastro-intestinal system diseases and as a complex treatment of acute pathology. Biologically active compounds of these teas contain essential oils, tannins, flavonoids, hydroxycinnamic acids, compounds of the terpenoid origin and mineral elements. The results of quantitative determination of essential oil and the amount of polyphenolic compounds in gastric tea and gastric tea No.3 are given; these specific classes of compounds exactly show the antimicrobial activity. The quantitative content of essential oil was determined with the help of hydrodistillation, and the content of the amount of polyphenolic compounds – by spectrophotometry. According to the results obtained the essential oil content in gastric tea was 0.85%, in gastric tea No.3 – 0.98%. The polyphenolic compounds content in gastric tea was 7.46%, in gastric tea No.3 – 8.34%. This particular content of the biologically active substances determines the antimicrobial activity of gastric teas. The data obtained shows the prospects for further research of the biologically active substances of gastric teas revealing the antimicrobial activity. Для лечения желудочных заболеваний применяют растительные сборы, которые проявляют вяжущую, противовоспалительную, антигеморрагическую, репаративную и антимикробную активность. Нами предложены два сбора – желудочный и желудочный сбор №3. В состав желудочного сбора входят ромашки цветки, тысячелистника трава, календулы цветки, зверобоя трава, мяты перечной листья. В состав желудочного сбора №3 входят крушины кора, крапивы листья, мяты перечной листья, валерианы корневища с корнями, аира корневища. Желудочные сборы можно использовать длительное время при хронических заболеваниях пищеварительной системы и комплексном лечении острых патологий. В состав биологически активных веществ компонентов сборов входят эфирные масла, дубильные вещества, флавоноиды, гидроксикоричные кислоты, соединения терпеновой природы, минеральные элементы. Приведены результаты определения количественного содержания эфирного масла и суммы полифенольных соединений в желудочном сборе и желудочном сборе №3, потому что именно эти классы биологически активных веществ проявляют антимикробную активность. Количественное содержание эфирного масла определяли методом перегонки с водяным паром, количественное содержание суммы полифенольных соединений – методом спектрофотометрии. По результатам проведенных экспериментов содержание эфирного масла в желудочном сборе составило 0,85%, в желудочном сборе №3 – 0,98%. Количественное содержание полифенольных соединений в желудочном сборе – 7,46%, в желудочном сборе №3 – 8,34%. Такое содержание изучаемых биологически активных веществ обусловливает антимикробную активность желудочных сборов. Полученные данные свидетельствуют о перспективности дальнейших исследований биологически активных веществ желудочных сборов, которые проявляют антимикробную активность. Для лікування шлункових захворювань застосовують рослинні збори, які виявляють в’яжучу, протизапальну, антигеморагічну, репаративну та антимікробну активність. Нами запропоновано два збори – шлунковий та шлунковий збір №3. До складу шлункового збору входять ромашки квітки, деревію трава, нагідок квітки, звіробою трава, м’яти перцевої листя. До складу шлункового збору №3 входять крушини кора, кропиви листя, м’яти перцевої листя, валеріани кореневища з коренями, лепехи кореневища. Шлункові збори можна використовувати тривалий час при хронічних захворюваннях травної системи та у комплексному лікуванні гострих патологій. До складу біологічно активних речовин компонентів зборів входять ефірна олія, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, сполуки терпенової природи, мінеральні елементи. Наведені результати визначення кількісного вмісту ефірної олії та суми поліфенольних сполук у шлунковому зборі та шлунковому зборі №3, оскільки саме ці класи біологічно активних сполук виявляють антимікробну активність. Кількісний вміст ефірної олії визначали методом перегонки з водяною парою, кількісний вміст суми поліфенольних сполук – методом спектрофотометрії. За результатами проведених експериментів вміст ефірної олії для шлункового збору складав 0,85%, для шлункового збору №3 – 0,98%. Кількісний вміст поліфенольних сполук для шлункового збору сягав 7,46%, для шлункового збору №3 – 8,34%. Такий кількісний вміст досліджуваних біологічно активних речовин зумовлює антимікробну активність шлункових зборів. Отримані дані свідчать про доцільність подальших досліджень біологічно активних речовин шлункових зборів, які виявляють антимікробну активність. National University of Pharmacy 2014-12-01 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf application/msword https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1328 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 4 (2014); 63-65 Клиническая фармация; Том 18 № 4 (2014); 63-65 Клінічна фармація; Том 18 № 4 (2014); 63-65 2518-1572 1562-725X ukr eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1328/86253 https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1328/86639 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92840 2018-02-24T11:34:42Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the specific pharmacological activity of Dermabin on the model of the experimental contact dermatitis in rats Исследование специфической фармакологической активности препарата «Дермабин» на модели экспериментального контактного дерматита у крыс Дослідження специфічної фармакологічної активності препарату «Дермабін» на моделі експериментального контактного дерматиту у щурів Karbovskyy, V. L. Shevchuk, I. A. Kurkina, O. V. Makovska, T. Ye. psoriasis contact dermatitis DERMABIN betamethasone dipropionate salicylic acid UDC 616.517-085.262 615.262 псориаз контактный дерматит дермабин бетаметазона дипропионат салициловая кислота УДК 616.517-085.262 615.262 псоріаз контактний дерматит дермабін бетаметазону дипропіонат саліцилова кислота УДК 616.517-085.262 615.262 In spite of a great number of the existing drugs and methods, as well as introduction of the new ones, the problem of improving the treatment of patients with psoriasis and psoriatic arthritis is still one of the most burning and topical in modern dermatology. In case of such disorders, glucocorticoids are the most effective if combined with keratolytics – the effective agents facilitating the drug penetration directly to the affected area. The aim of the work was to study the specific pharmacological activity of Dermabin medicine on the model of contact dermatitis in rats compared to Diprosalik. In order to reproduce this pathology rats were applied 2,4-dinitrochlorobenzene in the form of 5% ethanol–acetone solution twice a day for 4 days. In 4 days after the first application the area affected by contact dermatitis (CD) was covered with Dermabin or the reference medicine Diprosalic for 14 days. The severity of psoriasis developed was assessed daily based on the change of the skin covering indices: the skin fold thickness and the severity of skin manifestation. It was registered that in animals with the test and reference medicines applied the hemorrhagic crusting began exfoliating on the 4th day of the treatment, which was twice faster than in rats of the control group, and the skin fold thickness significantly decreased. On the 7th and 10th days of the treatment the progressive improvement of the CD affected area was observed in these animals. On the 14th day all rats receiving the active treatment showed significant restoration of their appearance, and the ESR index decreased almost to the level observed in intact animals. At the same time the severity of leucocytosis also reduced. Therefore, the results obtained indicate the marked anti-inflammatory activity of Dermabin medicine in rats with the experimental model of contact dermatitis. Несмотря на значительное количество уже существующих и появление новых средств и методов терапии, проблема совершенствования лечения больных псориазом и псориатическим артритом остается одной из самых острых и актуальных в современной дерматологии. Наиболее активными средствами противовоспалительной терапии при этих заболеваниях являются глюкокортикостероидные гормоны в сочетании с кератолитическими средствами – эффективными агентами, которые облегчают проницаемость лекарств непосредственно в очаг поражения. Целью нашей работы было исследование специфической фармакологической активности препарата «Дермабин» в сравнении с препаратом «Дипросалик» на модели контактного дерматита у крыс. Для воспроизведения этой патологии крысам в течение 4-х дней дважды в сутки делали аппликации 2,4 динитрохлорбензола в виде 5% этанол-ацетонового раствора. Через 4 дня после первой аппликации на очаги поражений наносили препарат «Дермабин» или референтный препарат «Дипросалик» в течение 14 дней. Тяжесть развившегося дерматита оценивали ежедневно по изменениям показателей кожного покрова: величине кожной складки и тяжести кожных проявлений. Показано, что у животных, которым на очаг поражения наносили исследуемый и референтный препараты, уже на 4-е сутки лечения начала отторгаться геморрагическая корка вдвое быстрее, чем у крыс контрольной группы, а также наблюдалось достоверное уменьшение толщины кожной складки. На 7-е и 10-е сутки терапии у этих животных отмечено постепенное улучшение состояния очага контактного дерматита. На 14-е сутки у всех крыс, получавших активное лечение, наблюдалось значительное восстановление внешнего вида, а значение СОЭ снизилось почти до уровня, который наблюдался в интактных животных. Одновременно уменьшилась и выраженность лейкоцитоза. Таким образом, полученные нами результаты свидетельствуют о выраженной противовоспалительной активности препарата «Дермабин» у крыс с экспериментальной моделью контактного дерматита. Незважаючи на значну кількість вже існуючих та появу нових лікарських засобів та методів терапії, проблема вдосконалення лікування хворих на псоріаз та псоріатичний артрит залишається однією з найгостріших та найактуальніших у сучасній дерматології. Найбільш активними засобами протизапальної терапії при цих захворюваннях є глюкокортикостероїдні гормони в комбінації з кератолітичними засобами – ефективними агентами, які полегшують проникність ліків безпосередньо у вогнище ураження. Метою роботи було дослідження специфічної фармакологічної активності препарату «Дермабін» у порівнянні з препаратом «Дипросалік» на моделі контактного дерматиту у щурів. Для відтворення цієї патології щурам протягом 4-х днів двічі на добу робили аплікації 2,4-динітрохлоробензолу у вигляді 5% етанол-ацетонового розчину. Через 4 доби після першої аплікації на вогнища уражень наносили препарат «Дермабін» або референтний препарат «Дипросалік» протягом 14 днів. Тяжкість розвиненого дерматиту оцінювали щодня за змінами показників шкірного покриву: величиною шкірної складки і тяжкістю шкірних проявів. Показано, що у тварин, яким на вогнище ураження наносили дані препарати, вже на 4-ту добу лікування почала відокремлюватись геморагічна кірка вдвічі швидше, ніж у щурів контрольної групи, а також спостерігалося вірогідне зменшення товщини шкірної складки. На 7-му та 10-ту добу терапії у цих тварин відзначено поступове поліпшення стану вогнища контактного дерматиту. На 14-ту добу у всіх щурів, які отримували активне лікування, спостерігалося значне відновлення зовнішнього вигляду, а значення ШОЕ знизилося майже до рівня, який спостерігався в інтактних тварин. Одночасно зменшилася і вираженість лейкоцитозу. Таким чином, отримані нами результати свідчать про виражену протизапальну активність препарату «Дермабін» у щурів з експериментальною моделлю контактного дерматиту. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1403 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 30-34 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 30-34 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 30-34 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1403/88613 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92841 2018-02-24T11:34:58Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the germanium complex with nicotinic acid on oxidative modification of cardiac and hepatic proteins in the experimental chronic intoxication with doxorubicin in rats Влияние комплекса германия с никотиновой кислотой на окислительную модификацию белков сердца и печени крыс при хронической интоксикации доксорубицином Вплив комплексу германію з нікотиновою кислотою на окисну модифікацію білків серця та печінки щурів при хронічній інтоксикації доксорубіцином Narokha, V. P. germanium nicotinic acid oxidative modification of proteins myocardium liver doxorubicin UDC 616.36-099.036.2 57.084.1 германий никотиновая кислота окислительная модификация белков миокард печень доксорубицин УДК 616.36-099.036.2 57.084.1 германій нікотинова кислота окисна модифікація білків міокард печінка доксорубіцин УДК 616.36-099.036.2 57.084.1 Anthracycline antitumor antibiotics are widely used for the treatment of malignancies, but this group of drugs is known for their cytotoxic effects, especially cardiotoxicity. It has been proven that the adverse effect of anthracyclines on tissues is based on formation of the reactive oxygen species that enhance development of the oxidative stress. Among the body biomolecules proteins are the most sensitive to peroxidation; they can be the primary markers in determining this pathological process at the cellular level. To identify and prevent the oxidative stress is important for prevention of further tissue apoptosis and necrosis. The aim of the study was to investigate the effect of nicotinic acid and the complex compound of germanium with nicotinic acid (MIGU-1) on oxidative modification of myocardial and hepatic proteins in the experimental chronic intoxication with doxorubicin (CID) in rats. The pattern of modifications in the content of protein peroxidation products (neutral and basic 2,4-dinitrophenylhydrazine) in cardiomyocytes and hepatocytes in rats has been determined; it shows intensification of the oxidative stress in CID. Nicotinic acid in the dose of 10 mg/kg daily did not exhibit the hepatoprotective effect in CID. It has been proven that the use of the new complex compound of germanium with nicotinic acid in the dose of 10 mg/kg daily provide attenuation of protein peroxidation in rats’ cardiomyocytes and hepatocytes in CID. The results obtained allow considering MIGU-1 as a drug with a possible cytoprotective activity, and its further study may be topical and prospective. Противоопухолевые антибиотики из группы антрациклинов широко используются для лечения злокачественных новообразований, однако препараты данной группы известны своим цитотоксическим эффектом, особенно развитием кардиотоксичности. Доказано, что в основе повреждающего действия антрациклинов на ткани лежит образование активных форм кислорода, которые усиливают развитие оксидативного стресса. Среди биомолекул организма наиболее чувствительными к процессам перекисного окисления являются белки, которые могут быть первичными маркерами в определении на клеточном уровне данного патологического процесса. Выявление и предупреждение развития оксидативного стресса являются важными для предотвращения последующего некроза и апоптоза тканей. Целью исследования было изучение влияния никотиновой кислоты и координационного соединения германия с никотиновой кислотой (МИГУ-1) на окислительную модификацию белков в миокарде и печени крыс при экспериментальной хронической интоксикации доксорубицином (ХИД). Установлен характер изменений содержания продуктов перекисного окисления белков (2,4-динитрофенилгидразонов нейтрального и основного характера) в кардиомиоцитах и гепатоцитах крыс, который указывает на усиление оксидативного стресса в условиях ХИД. Никотиновая кислота в дозе 10 мг/кг ежедневно не выявила гепатопротекторного влияния в условиях ХИД. Доказано. что использование нового координационного соединения германия с никотиновой кислотой в дозе 10 мг/кг ежедневно способствует затуханию процесса перекисного окисления белков в кардиомиоцитах и гепатоцитах на фоне ХИД. Полученные результаты позволяют рассматривать МИГУ-1 в качестве препарата с возможной цитопротекторной активностью, а его изучение актуальным и перспективным. Протипухлинні антибіотики з групи антрациклінів широко використовуються для лікування злоякісних новоутворень, однак препарати даної групи відомі своїм цитотоксичним ефектом, особливо розвитком кардіотоксичності. Доведено, що в основі ушкоджувальної дії антрациклінів на тканини лежить утворення активних форм кисню, які посилюють розвиток оксидативного стресу. Серед біомолекул організму найбільш чутливими до процесів перекисного окиснення є білки, які можуть бути первинним маркером у визначенні на клітинниму рівні даного патологічного процесу. Визначення та попередження розвитку оксидативного стресу є важливим для запобігання подальшого апоптозу та некрозу тканин. Мета дослідження полягала у вивченні впливу нікотинової кислоти та комплексної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) на окисну модифікацію білків у міокарді та печінці щурів при експериментальній хронічній інтоксикації доксорубіцином. Встановлено характер змін вмісту продуктів перекисного окиснення білків (2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру) в кардіоміоцитах та гепатоцитах щурів, який свідчить про посилення оксидативного стресу в умовах хронічної інтоксикації доксорубіцином. Нікотинова кислота в дозі 10 мг/кг щоденно не чинила гепатопротекторного впливу в умовах ХІД. Доведено, що використання нової координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою в дозі 10 мг/кг щоденно сприяє затуханню процесу перекисного окиснення білків у кардіоміоцитах та гепатоцитах щурів на тлі ХІД. Отримані результати дозволяють розглядати МІГУ-1 в якості препарату з вірогідною цитопротекторною активністю, а його подальше вивчення актуальним та перспективним. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1381 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 35-38 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 35-38 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 35-38 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1381/88614 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92842 2018-02-24T11:35:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The renal effects of the goutweed (Aegopodium podagraria L.) Tincture and metformin in dexamethasone-treated rats Ренальные эффекты настойки сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) И метформина у крыс с нарушениями метаболизма, вызванными дексаметазоном Ренальні ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) Та метформіну в щурів із порушеннями метаболізму, спричиненими дексаметазоном Tovchiga, O. V. Shtrygol, S. Yu. Taran, A. V. Yudkevich, T. K. Aegopodium podagraria L. dexamethasone metformin rats combined drugs kidney UDC 582.893 615.451.16 615.252/.254 612.461 615.272 615.015.21 сныть обыкновенная (Aegopodium podagraria L.) дексаметазон метформин крысы комбинированные препараты почка УДК 582.893 615.451.16 615.252/.254 612.461 615.272 615.015.21 яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.) дексаметазон метформін щури комбіновані препарати нирка УДК 582.893 615.451.16 615.252/.254 612.461 615.272 615.015.21 The tincture obtained from the goutweed (Aegopodium podagraria L.) aerial part is characterized by favourable metabolic and organoprotective effects and can partially increase the efficacy of metformin in the animals receiving high doses of dexamethasone. The aim of this study was to assess the effect of the goutweed tincture combined with metformin on the excretory renal function and the state of mineral metabolism in dexamethasone-treated rats. The animals were divided into 5 groups as follows: intact control, dexamethasone (untreated), dexamethasone + metformin, 50 mg/kg intragastrically; dexamethasone + goutweed tincture, 1 ml/kg intragastrically; dexamethasone + metformin, 50 mg/kg intragastrically + goutweed tincture, 1 ml/kg intragastrically. Dexamethasone was administered in the dose of 5 mg/kg subcutaneously for 5 days. On day 5 the status of the excretory renal function (ERF) was assessed in the water-loading test. No evidence of the abrupt changes in the functional state of the kidney was observed under the effect of dexamethasone. Combination of the goutweed tincture with metformin did not cause an unfavourable effect on the kidney function; it was evident from the stability of partial kidney function markers, including the indices of sodium transport, as well as the plasma electrolyte content. The advantages of the combination studied (compared to the monotherapy with metformin) are reduction of proteinuria and enzymuria, as well as normalization of the blood potassium content increased against the background of dexamethasone. The results substantiate the expedience of combining the goutweed tincture with metformin and the further studies of such combination. Настойка надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) характеризуется благоприятными метаболическими и органопротекторными эффектами и частично повышает эффективность метформина у животных с нарушениями обмена веществ, вызванными высокими дозами дексаметазона. Цель настоящего исследования – установить эффективность настойки сныти в сочетании с метформином на выделительную функцию почек и состояние минерального обмена у крыс, получающих дексаметазон. Животных рандомизировали на 5 групп: интактный контроль, дексаметазон (модельная патология); дексаметазон + метформин, 50 мг/кг внутрижелудочно (в/ж); дексаметазон + настойка сныти, 1 мл/кг в/ж; дексаметазон + метформин, 50 мг/кг в/ж + настойка сныти, 1 мл/кг в/ж. Дексаметазон вводили в дозе 5 мг/кг подкожно в течение 5 дней. На 5 день определяли состояние выделительной функции почек в условиях водного диуреза. На фоне дексаметазона резкие изменения функционального состояния почек не наблюдались. При сочетанном введении настойки сныти и метформина также не регистрировали неблагоприятных изменений парциальных функций почек при неизменных показателях транспорта натрия, как и электролитного состава крови. Преимущества исследуемой комбинации (по сравнению с монотерапией метформином): снижение протеинурии и ферментурии, а также нормализация содержания калия в плазме крови (повышенного на фоне дексаметазона). Результаты обосновывают целесообразность сочетанного применения настойки сныти с метформином после дальнейших исследований этой комбинации.  Настойка надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуєтся сприятливими метаболічними та органопротекторними ефектами і частково підвищує ефективність метформіну у тварин із порушеннями обміну речовин, спричиненими дексаметазоном. Мета даного дослідження – встановити ефективність настойки яглиці в поєднанні з метформіном на видільну функцію нирок та стан мінерального обміну у щурів, які отримують дексаметазон. Тварин рандомізували на 5 груп: інтактний контроль, дексаметазон (модельна патологія); дексаметазон + метформін, 50 мг/кг внутрішньошлунково (в/ш); дексаметазон + настойка яглиці, 1 мл/кг в/ш; дексаметазон + метформін, 50 мг/кг в/ш + настойка яглиці, 1 мл/кг в/ш. Дексаметазон вводили у дозі 5 мг/кг підшкірно впродовж 5 днів. На 5 день визначали стан видільної функції нирок в умовах водного діурезу. На тлі дексаметазону не спостерігали різких зсувів функціонального стану нирок. За поєднаного введення настойки яглиці та метформіну також не реєстрували несприятливих змін парціальних функцій нирок за незмінних показників транспорту натрію, як і електролітного складу крові. До переваг досліджуваної комбінації (порівняно з монотерапією метформіном) слід віднести зниження протеїнурії та ферментурії, а також нормалізацію вмісту калію у плазмі крові (підвищеного на тлі дексаметазону). Результати обґрунтовують доцільність поєднаного застосування настойки яглиці з метформіном після подальших досліджень цієї комбінації. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1407 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 39-45 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 39-45 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 39-45 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1407/88615 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92843 2018-02-24T11:35:27Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The dose-dependency of the effects of 2 methyl 3 (phenylaminomethyl)-1h-quinolin-4 one – a promising antidepressant with nootropic properties Дозозависимость эффектов перспективного антидепрессанта с ноотропными свойствами 2 метил 3 (фениламинометил)-1h-хинолин-4-она Дозозалежність ефектів перспективного антидепресанта з ноотропними властивостями 2 метил-3-(феніламінометил)-1h-хінолін-4-ону Podolsky, I. M. Shtrygol, S. Yu. 2 methyl-3 (phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one dose-dependency tail suspension test passive avoidance test UDC 615.214 547.831.8 615.015.3 2-метил-3-(фениламинометил)-1H-хинолин-4-он дозозависимость тест подвешивания за хвост тест условной реакции пассивного избегания УДК 615.214 547.831.8 615.015.3 2-метил-3-(феніламінометил)-1H-хінолін-4-он дозозалежність тест підвішування за хвіст тест умовної реакції пасивного уникнення УДК 615.214 547.831.8 615.015.3 The object of the study is 2‑methyl-3‑(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one. According to the results of the screening of a series of 3-(N-R,R’-aminomethyl)-2-methyl-1H-quinolin-4-ones it has been proven that in the dose of 100 mg/kg it has the high antidepressant activity in tail suspension test (TST) and prevents scopolamine-induced amnesia development in passive avoidance test (PAT). The present post-screening study was carried out with the purpose of dose-dependency detalization using the doses of 5, 50, 100 and 150 mg/kg in TST and PAT after scopolamine-induced amnesia. The comparison of experimental results of screening and post-screening studies has allowed revealing relationships between the activity and the amount of the substance introduced in a wide range of doses. According to the results of TST in both studies it has been concluded that the only dose of 2‑methyl-3‑(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one, which provides a considerable antidepressant activity, is 100 mg/kg. The comparison of PAT results in screening and post-screening studies has been shown that in almost all doses studied, except 5 mg/kg, 2‑methyl-3‑(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one significantly attenuate the amnesic effect of scopolamine. Therefore, the effective dose of 2‑methyl-3‑(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one for in-depth studies is 100 mg/kg with both activities (antidepressant and anti-amnesic) at their maximum. Объектом данного исследования является 2-метил-3‑(фениламинометил)-1H-хинолин-4-он, который по результатам скринингового изучения ряда 3‑(N‑R,R’-аминометил)-2-метил-1Н-хинолин-4‑онов в дозах 10 и 100 мг/кг с использованием поведенческих тестов на мышах проявил высокую антидепрессивную активность, сочетающуюся с антиамнестическими свойствами только в большей дозе. С целью детализации дозозависимости основных эффектов 2-метил-3‑(фениламинометил)-1H-хинолин-4-она проведено постскрининговое исследование в дозах 5, 50, 100 и 150 мг/кг с использованием теста подвешивания за хвост и теста условной реакции пассивного избегания (УРПИ), что при сопоставлении с результатами скринингового исследования позволило выявить связь активности с количеством введенного вещества в широком диапазоне доз. Анализ результатов теста подвешивания за хвост показал, что при введении 2-метил-3-(фениламинометил)-1H-хинолин-4-она в дозах 5 и 50 мг/кг наблюдается уменьшение времени иммобильности мышей, однако эти изменения не достигают уровня статистической значимости. В дозе 100 мг/кг антидепрессивные свойства проявляются наиболее выражено, что полностью согласуется с результатами скринингового исследования. При повышении дозы вещества до 150 мг/кг антидепрессивная активность полностью исчезает. При сопоставлении результатов теста УРПИ скринингового и постскринингового экспериментов показано, что почти во всех исследованных дозах, исключая 5 мг/кг, 2‑метил-3-(фениламинометил)-1H-хинолин-4-он значительно ослаблял амнезирующее действие скополамина. Таким образом, эффективной дозой для углубленного изучения перспективного антидепрессанта с ноотропными свойствами 2-метил-3‑(фениламинометил)-1H-хинолин-4-она является 100 мг/кг, в которой оба вида активности (антидепрессивная и антиамнестическая) проявляются максимально. Об’єктом даного дослідження є 2-метил-3-(феніламінометил)-1H-хінолін-4-он, який за результатами скринінгового вивчення ряду 3-(N-R,R’-амінометил)-2-метил-1Н-хінолін-4-онів у дозах 10 та 100 мг/кг з використанням поведінкових тестів на мишах виявив високу антидепресивну активність, що поєднується з антиамнестичними властивостями у дозі 100 мг/кг. З метою деталізації дозозалежності основних ефектів 2-метил-3-(феніламінометил)-1H-хінолін-4-ону проведено постскринінгове дослідження у дозах 5, 50, 100 та 150 мг/кг з використанням тесту підвішування за хвіст та тесту умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ), що при зіставленні з результатами скринінгового вивчення дозволило виявити зв’язок активності з кількістю введеної речовини у широкому діапазоні доз. Аналіз результатів тесту підвішування за хвіст виявив, що при введенні 2‑метил-3‑(феніламінометил)-1H-хінолін-4-ону у дозах 5 та 50 мг/кг спостерігається зменшення часу іммобільності мишей, але ці зміни не сягають рівня статистичної значущості. У дозі 100 мг/кг антидепресивні властивості вивляються найбільш повно, що цілком узгоджується з результатами скринінгового дослідження. При підвищенні дози речовини до 150 мг/кг антидепресивна активність повністю зникає. При зіставленні результатів тесту УРПУ скринінгового та постскринінгового досліджень показано, що майже в усіх досліджених дозах, за виключенням 5 мг/кг, 2-метил-3‑(феніламінометил)-1H-хінолін-4-он значною мірою послаблював амнезувальний вплив скополаміну. Отже, ефективною дозою для поглибленого дослідження перспективного антидепресанта з ноотропними властивостями 2-метил-3‑(феніламінометил)-1H-хінолін-4-ону є 100 мг/кг, у якій обидва види активності (антидепресивна та антиамнестична) виявляються максимально. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1408 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 46-51 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 46-51 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 46-51 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1408/88616 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92844 2018-02-24T11:35:42Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The nootropic properties of the tetrapeptide acetyl-(D-lys)-lys-arg-arg-amide (KK-1) on the model of scopolamine-induced alzheimer’s disease in rats Ноотропные свойства тетрапептида acetyl-(D-lys)-lys-arg-arg-amide (KK-1) на модели болезни альцгеймера у крыс, обусловленной хроническим введением скополамина Ноотропні властивості тетрапептиду acetyl-(D-lys)-lys-arg-arg-amide (KK-1) на моделі хвороби альцгеймера у щурів, зумовленої хронічним введенням скополаміну Deiko, R. D. Shtrygol, S. Yu. Gorbach, T. V. Kolobov, O. O. Simbirtsev, A. S. Alzheimer’s disease neuroprotection melanocortins tetrapeptide experiment UDC 616.831-005.1 612.13 577.112.3 болезнь Альцгеймера нейропротекция меланокортины тетрапептид эксперимент УДК 616.831-005.1 612.13 577.112.3 хвороба Альцгеймера нейропротекція меланокортини тетрапептиди експеримент УДК 616.831-005.1 612.13 577.112.3 Improvement of Alzheimer’s disease (AD) therapy is one of the most important tasks of the modern medicine and pharmacy. Creation and the pharmacological study of the original medicines for treating AD are promising. The most promising class of these drugs is neuroprotectors. In the Research Institute of Highly Pure Biopreparations the tetrapeptide acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (the laboratory code – KK-1) has been synthesized. Under the conditions of the pre-clinical study it has demonstrated the pronounced neuroprotective and nootropic properties on the model of cerebral ischemia. The aim of the current work is to study the nootropic properties of KK-1 on the model of AD in rats. The scopolamine-induced AD in rats was reproduced. For 10 days the rats with AD model were treated with KK-1 (0.1 mg/kg intranasally once a day) or with the reference medicine donepezil (1 mg/kg orally once a day). After the therapy the functional state of the rats’ CNS was evaluated using the open-field test (OFT), extrapolation escape task (EET) and the test of the conditioned reflex of passive avoidance (CRPA). The level of acetylcholine (Ach) and the activity of acetylcholinesterase (ACE) were measured using spectrophotometry in the whole brain homogenate and brain synaptosoms. The peptide KK-1 studied reduced the stress-related anxiety in OFT in rats, increased their exploratory activity (by 1.4 times, р&lt;0.05 compared to the pathology group) and decreased the emotional response on the stress (by 44%, р&lt;0.05). In EET the tetrapeptide KK-1 stimulated the rats’ cognitive functions, decreased the time of escape by 4.7 times (р&lt;0.05 compared to the pathology group). Under the conditions of the CRPA test the high anti-amnestic activity of KK-1 was found (56.5% on the 1st day after the therapy and 81.5% on the 10th day). According to all indices the activity of KK-1 exceeded the reference medicine donepezil. The mechanism of the KK-1 nootropic action is in the increase of the Ach level in the rats’ brain synaptosoms probably due to stimulation of its synthesis. The peptide KK-1 moderately inhibits the ACE leading also to the Ach level increase in the cholinergic synapse synaptic cleft. It is likely that the peptide KK-1 has an effect on the Gq/G11-peptide-coupled M1-, M3-, and M5-cholinergic receptors as a positive allosteric modulator. Усовершенствование терапии болезни Альцгеймера (БА) – одно из наиболее актуальных заданий современной медицины и фармации. Перспективно создание и фармакологическое исследование оригинальных лекарственных средств для ее терапии. Перспективным классом таких средств являются нейропротекторы. В НИИ Особо чистых биопрепаратов создан пептид acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (лабораторный шифр КК-1). В эксперименте на модели церебральной ишемии КК-1 демонстрирует выраженные нейропротекторные и ноотропные свойства. Цель исследования – изучить ноотропные свойства КК-1 на модели БА. У крыс моделировали скополамин-обусловленную БА. На протяжении 10 дней осуществляли терапию фармакологическим препаратом КК-1 (0,1 мг/кг интраназально 1 раз в день) или препаратом сравнения (донепезил, 1 мг/кг внутрижелудочно 1 раз в день). После терапии оценивали функциональное состояние животных по тестам открытого поля (ОП), экстраполяционного избавления (ЭИ) и условного рефлекса пассивного избегания (УРПИ). В гомогенате целого головного мозга (ГМ) и синаптосомах ГМ спектрофотометрически определяли уровень ацетилхолина (АХ) и активность ацетилхолинэстеразы (АХЭ). Исследуемый препарат КК-1 уменьшает стресс-обусловленную тревожность крыс с моделью БА в тесте ОП, повышая их ориентировочно-исследовательскую активность (в 1,4 раза, р&lt;0,05) и уменьшая уровень эмоциональных реакций (на 44%, р&lt;0,05). В тесте ЭИ тетрапептид КК-1 повышает когнитивные функции крыс, уменьшая время подныривания под край цилиндра в 4,7 раза (р&lt;0,05 с группой патологии). По тесту УРПИ установлена высокая антиамнестическая активность КК-1 (56,5% и 81,5% на первые и десятые сутки соответственно). По всем показателям КК-1 превышает активность препарата сравнения донепезила.  Механизм ноотропного действия КК-1 на модели БА заключается в повышении уровня АХ в синаптосомах ГМ, вероятно, за счет стимуляции его синтеза. КК-1 умеренно угнетает АХЭ, чем дополнительно способствует накоплению АХ в синаптической щели холинергического синапса. Вероятно также взаимодействие пептида КК-1 с Gq/G11-связанным М1-, М3-, и М5-холинергическими рецепторами по принципу позитивной аллостерической модуляции. Удосконалення терапії хвороби Альцгеймера (ХА) – одне з найактуальніших завдань сучасної медицини та фармації. Перспективним є створення та фармакологічне вивчення оригінальних лікарських засобів для її терапії. Перспективним класом таких засобів є нейропротектори. У НДІ Особливо чистих біопрепаратів створено тетрапептид acetyl-(D-Lys)-Lys-Arg-Arg-amide (лабораторний шифр КК-1). В експерименті на моделі церебральної ішемії КК-1 виявляє потужні нейропротекторні та ноотропні властивості. Мета дослідження – дослідити ноотропні властивості КК-1 на моделі ХА. У щурів моделювали скополамін-зумовлену ХА. Протягом 10 днів їх лікували пептидом КК-1 (0,1 мг/кг інтраназально, 1 раз на день) або препаратом порівняння (донепезил, 1 мг/кг внутрішньошлунково, 1 раз на день). Після терапії оцінювали функціональний стан ЦНС щурів за тестами відкритого поля (ВП), екстраполяційного вивільнення (ЕВ) та умовного рефлексу пасивного уникнення (УРПУ). У гомогенаті цілого головного мозку (ГМ) та синаптосомах ГМ спектрофотометрично визначали рівень ацетилхоліну (АХ) та активність ацетилхолінестерази (АХЕ). Досліджуваний фармакологічний препарат КК-1 зменшує стрес-зумовлену тривожну поведінку щурів із модельною ХА за тестом ВП, підвищуючи їх орієнтовно-дослідницьку активність (у 1,4 рази, р&lt;0,05) та зменшуючи емоційні реакції (на 44%, р&lt;0,05). В тесті ЕВ пептид КК-1 покращує когнітивні функції щурів, зменшуючи час пірнання під край циліндра у 4,7 рази (р&lt;0,05). За тестом УРПУ встановлено високу антиамнестичну активність досліджуваного препарату (56,5% та 81,5% на 1 та 10 день після терапії відповідно). За усіма показниками КК-1 перевершує активність донепезилу. Механізм ноотропної дії КК-1 на моделі ХА полягає у підвищенні рівня АХ в синаптосомах М-холінергічних рецепторів, імовірно, шляхом стимуляції його синтезу. КК-1 помірно пригнічує АХЕ, чим додатково сприяє накопиченню АХ в синаптичній щілині холінергічного синапсу. Можливою є також взаємодія тетрапептиду КК-1 із Gq/G11-зв’язаними М1-, М3-, та М5- холінергічними рецепторами за принципом позитивної алостеричної модуляції. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1406 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 52-61 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 52-61 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 52-61 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1406/88617 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/92846 2018-02-24T11:35:59Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Analytical diagnosing of milnacipran poisonings Аналитическая диагностика отравлений милнаципраном Аналітична діагностика отруєнь мілнаципраном Baiurka, S. V. Karpushyna, S. A. Moroz, V. P. chemico-toxicological analysis mіlnacipran isolation from the biological material TLC-screening high pressure liquid chromatography UDC 615.065 54.061/.062 547.712.22 001.8 химико-токсикологический анализ милнаципран изолирование из биологического материала ТСХ-скрининг высокоэффективная жидкостная хроматография УДК 615.065 54.061/.062 547.712.22 001.8 хіміко-токсикологічний аналіз мілнаципран ізолювання з біологічного матеріалу ТШХ-скринінг високоефективна рідинна хроматографія УДК 615.065 54.061/.062 547.712.22 001.8 The method of milnacipran isolation with chloroform from the dehydrated biological material with subsequent extraction purification in the n-hexane-acetonitrile solvent system has been developed. The method developed has allowed to isolate 47±5% of the antidepressant. The TLC-screening method of a number of antidepressants has been developed using four mobile phases with a low correlation and the sequential scheme of visualization by a set of chromogenic reagents. It has allowed to separate milnacipran, venlafaxine, amitriptyline, fluoxetine and sertraline. As differentiating reagents the Liebermann’s reagent and the Mandelin’s reagent in modification consisting in sequential treatment of the sample by the Mandelin’s reagent and formaldehyde vapours have been suggested. The methods of identification and quantitative determination of milnacipran in the biological material after the TLC purification using HPLC with multiwave UV-spectrophotometric detection have been developed. The calibration curve of the dependence of the peak area on the concentration was described by the following equation: Y=5.14·10-5X; linearity was within the concentration range of 24.2-500 µg/ml; LOD and LOQ were 8.0 and 24.2 µg/ml (at 262 nm), respectively. The results obtained can be used in forensic toxicology for diagnosing milnacipran poisonings. Разработана методика изолирования милнаципрана хлороформом из обезвоженного биологического материала с последующей экстракционной очисткой с помощью системы растворителей н-гексан-ацетонитрил, которая позволила выделить 47±5% антидепрессанта. Разработана методика ТСХ-скрининга ряда антидепрессантов сиспользованием четырех низкокоррелирующих подвижных фаз и последовательной схемы визуализации с помощью набора хромогенных реактивов, которая позволила разделить милнаципран, венлафаксин, амитриптилин, флуоксетин и сертралин. В качестве дифференцирующих реагентов нами предложено использование реактива Либермана и реактива Манделина в модификации, которая заключалась в последовательной обработке пробы реактивом Манделина и парами формальдегида. Разработаны методики идентификации и количественного определения милнаципрана в биологическом материале после ТСХ-очистки методом ВЭЖХ с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием. Калибровочный график зависимости площади пика от концентрации описывался уравнением Y=5,14·10-5X; диапазон линейности – 24,2-500 мкг/мл; LOD и LOQ составляли, соответственно, 8,0 и 24,2 мкг/мл (при 262 нм). Полученные результаты могут быть использованы в судебной токсикологии для аналитической диагностики отравлений милнаципраном. Розроблено методику ізолювання мілнаципрану хлороформом із зневодненого біологічного матеріалу з наступною екстракційною очисткою за допомогою системи розчинників н-гексан – ацетонітрил, яка дозволила виділити 47±5% антидепресанта. Розроблено методику ТШХ-скринінгу ряду антидепресантів з використанням чотирьох рухомих фаз з низькою кореляцією та послідовною схемою візуалізації за допомогою набору хромогенних реактивів, яка дозволяла розділити мілнаципран, венлафаксин, амітриптилін, флуоксетин та сертралін. Як диференціюючі реагенти нами запропоновано використання реактиву Лібермана та реактиву Манделіна у модифікації, яка полягала у послідовній обробці проби реактивом Манделіна та парою формальдегіду. Розроблені методики ідентифікації та кількісного визначення мілнаципрану в біологічному матеріалі після ТШХ-очистки методом ВЕРХ з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Калібрувальний графік залежності площі піку від концентрації описувався рівнянням: Y=5,14·10-5X; діапазон лінійності – 24,2-500 мкг/мл; LOD та LOQ становили, відповідно, 8,0 та 24,2 мкг/мл (при 262 нм). Отримані результати можуть бути використані в судовій токсикології для аналітичної діагностики отруєнь мілнаципраном. National University of Pharmacy 2016-12-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1380 Clinical pharmacy; Vol. 20 No. 4 (2016); 62-65 Клиническая фармация; Том 20 № 4 (2016); 62-65 Клінічна фармація; Том 20 № 4 (2016); 62-65 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.16.1380/88618 Авторське право (c) 2016 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/100032 2017-12-21T11:48:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of 1-(4-metoxyphenyl)-5-{2-[4-(4-metoxyphenyl) piperazine-1-yl]-2-oxoethyl}-1,5-dihydro-4Hpyrazole[ 3,4-D] pyrydine-4-one and sodium valproate on the level of inhibitory and excitatory neurotransmitters in the brain in the hemispheric asymmetry Влияние 1-(4-метоксифенил)-5-{2-[4-(4-метоксифенил) пиперазин-1-ил]-2-оксоэтил}-1,5- дигидро-4Н-пиразол [3,4-D]пиридин-4-онa и вальпроата натрия на содержание тормозных и возбуждающих нейротрансмиттеров в головном мозгe в аспекте межполушарной асимметрии Вплив 1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4-метоксифеніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5- дигідро-4Н-піразоло[3,4-D]піридин-4-ону та вальпроату натрію на вміст гальмівних та збуджувальних нейротрансмітерів у головному мозку в аспекті міжпівкульової асиметрії Kavraiskyi, D. P. Shtrygol, S. Yu. Gorbach, T. V. Shtrygol, D. V. [3 4-D]pyrydine-4-one derivatives anticonvulsants hemispherical asymmetry inhibitory and excitatory neurotransmitters UDC 615.217 615.213 547.853 001.891.5 производные пиразол[3 4-D]пиридин-4-она противосудорожные средства межполушарная асимметрия возбуждающие и тормозные нейротрансмиттеры УДК 615.217 615.213 547.853 001.891.5 похідні піразоло[3 4-D]піридин-4-ону протисудомні засоби міжпівкульова асиметрія збуджувальні та гальмівні нейротрансмітери УДК 615.217 615.213 547.853 001.891.5 Epilepsy affects about 1 % of the world population. Recently, epileptology considers the cerebral hemispheres (CH) as separate components, which differ due to the neurochemical hemisphere asymmetry.Aim. To study the level of neurotransmitters and their correlation in the CH of mice receiving 1-(4-metoxyphenyl)-5-{2-[4-(4-metoxyphenyl) piperazine-1-yl]-2-oxoethyl}-1,5-dihydro-4H-pyrazole[3,4-D]pyrydine-4-one (compound78553) and sodium valproate in intact animals, and the pentylenetetrazol kindling model.Materials and methods. The brains of 44 mice used were divided into separate hemispheres and frozen. The levels of serotonin, GABA, glutamate, aspartate were determined by high voltage electrophoresis, and glycine – by thin-layerchromatography. Compound 78553 was administered in the dose of 200 mg/kg, valproate sodium – 300 mg/kg.Results. The hemispheric asymmetry of the level of neuroactive amino acids is absent in intact mice, and the serotonin level is higher in the left hemisphere (LH). Compound 78553 increases the levels of glycine, aspartate, serotonin without affecting GABA and glutamate. Sodium valproate elevates the GABA level and lowers the levels of other mediators. PTZ kindling causes a marked imbalance of neurotransmitters in the CH, increases the levels of excitatory neurotransmitters, reduces the inhibitory amino acids and depletes serotonin in the LH and the right hemisphere (RH). Compound 78553 in PTZ kindling increases the levels of GABA and glycine in the CH, restores their physiological level, raises the serotonin level and reduces the amount of excitatory amino acids up to the intact group level without the balance restoration between the hemispheres. Sodium valproate increases the level of GABA more efficiently than compound 78553, but has a weaker effect on glycine, restores the normal level of glutamate, slightly reducing the aspartate level. A moderate recovery effect is observed for serotonin in the RH, while in the LH it is almost absent. The hemispheric symmetry is recovered for glycine and aspartate.Conclusions. Correlation analysis indicates that there is the conjugation deviation of the neurotransmitter exchange for acids and serotonin between the brain hemispheres in the PTZ kindling model. The changes in direction and thestrength of relationships between the neurotransmitter levels indicate the differences between biochemical mechanisms of the anticonvulsant action of compound 78553 and sodium valproate. The strong effect of sodium valproateon GABA and glutamate in epilepsy can cause its high efficiency. A stronger effect on the metabolism of serotonin and glycine can partially explain the antiepileptic effect of compound 78553. Эпилепсией страдает около 1 % населения мира. В последнее время эпилептология рассматривает полушария головного мозга (ГМ) как неравнозначные составляющие, которые отличаются за счет нейрохимической асимметрии.Цель работы – исследовать содержание нейромедиаторов в полушариях ГМ мышей и корреляционные связи между ними на фоне приема 1-(4-метоксифенил)-5-{2-[4-(4-метоксифенил)пиперазин-1-ил]-2-оксоэтил}-1,5-дигидро-4Н-пиразол [3,4-D]пиридин-4-она (соединение 78553) и вальпроата натрия у интактных животных и на модели пентилентетразолового (PTZ) киндлинга.Материалы и методы. Использован мозг 44 мышей, который разделяли на полушария и замораживали. Серотонин, ГАМК, глутамат, аспартат определяли методом высоковольтного электрофореза, глицин – методомтонкослойной хроматографии. Соединение 78553 вводили в дозе 200 мг/кг, вальпроат натрия – 300 мг/кг.Результаты и их обсуждение. У интактных мышей межполушарная асимметрия содержания нейроактивных аминокислот отсутствует, а уровень серотонина выше в левом полушарии (ЛП). Соединение 78553 увеличи-вает содержание глицина, серотонина и аспартата без влияния на ГАМК и глутамат. Вальпроат натрия увеличивает уровень ГАМК, других медиаторов – уменьшает. PTZ киндлинг вызывает выраженный дисбаланс медиаторов в ГМ, увеличивает содержание возбуждающих нейротрансмиттеров, уменьшает уровень тормозных аминокислот, истощая при этом запасы серотонина как в ЛП, так и в правом полушарии (ПП). Соединение 78553 за PTZ киндлинга увеличивает содержание ГАМК и глицина в ГМ, восстанавливает их физиологическую симметрию в полушариях, повышает уровень серотонина и уменьшает количество возбуждающих нейроаминокислот почти до уровня интактного контроля без восстановления их баланса между полушариями.Вальпроат натрия эффективнее соединения 78553 увеличивает уровень ГАМК, слабее влияет на глицин, восстанавливает нормальный уровень глутамата, слабо влияя на содержание аспартата. Умеренный восстанав-ливающий эффект наблюдается для серотонина в ПП, а в ЛП он почти отсутствует. Межполушарная симметрия восстанавливается для глицина и аспартата.Выводы. Корреляционный анализ свидетельствует о нарушении сопряженности обмена нейротрансмиттерных аминокислот и серотонина в головном мозге под влиянием PTZ, а изменения направления и силы связеймежду содержанием нейротрансмиттеров указывают на различия биохимических механизмов противосудорожного действия соединения 78553 и вальпроата натрия. Именно мощное действие последнего на ГАМК иглутамат при эпилепсии может обусловливать его высокую эффективность. Противоэпилептический эффект соединения 78553 частично можно объяснить более сильным влиянием на обмен серотонина и глицина. На епілепсію страждає близько 1 % населення світу. Останнім часом епілептологія розглядає півкулі головного мозку (ГМ) як нерівнозначні складові, які відрізняються за рахунок нейрохімічної асиметрії.Мета роботи – дослідити вміст нейромедіаторів у півкулях головного мозку мишей та кореляційні зв’язки між ними на тлі прийому 1-(4-метоксифеніл)-5-{2-[4-(4-метоксифеніл)піперазин-1-іл]-2-оксоетил}-1,5-дигідро-4Н-піразоло[3,4-D]піридин-4-ону (сполука 78553) та вальпроату натрію в інтактних тварин та на моделі пентилентетразолового (PTZ) кіндлінгу.Матеріали та методи. Використано головний мозок 44 мишей, який розтинали на півкулі і заморожували. Серотонін, ГАМК, глутамат, аспартат визначали методом високовольтного електрофорезу, гліцин – методом тонкошарової хроматографії. Сполуку 78553 вводили у дозі 200 мг/кг, вальпроат натрію – 300 мг/кг.Результати. В інтактних мишей міжпівкульова асиметрія вмісту нейроактивних амінокислот відсутня, а рівень серотоніну вище у лівій півкулі (ЛП). Сполука 785533 збільшує вміст гліцину, серотоніну і аспартату без впливу на ГАМК і глутамат. Вальпроат натрію збільшує рівень ГАМК, інших медіаторів – зменшує. PTZ кіндлінг викликає виразний дисбаланс медіаторів у ГМ, збільшує вміст збуджувальних нейротрансмітерів, зменшує рівень гальмівних амінокислот та виснажує запаси серотоніну як у ЛП, так і в правій півкулі (ПП). Сполука 78553 за PTZ кіндлінгу збільшує вміст ГАМК і гліцину в ГМ, відновлює їх фізіологічну симетрію в півкулях, підвищує рівень серотоніну та зменшує кількість збуджувальних нейроамінокислот майже до рівня інтактного контролю без відновлення їх балансу між півкулями. Вальпроат натрію ефективніше за сполуку 78553 збільшує рівень ГАМК, проте слабше впливає на гліцин, відновлює нормальний рівень глутамату, слабко впливаючи на вміст аспартату. Помірний відновлювальний ефект спостерігається для серотоніну в ПП, а в ЛП він майже відсутній; міжпівкульова симетрія відновлюється для гліцину та аспартату.Висновки. Кореляційний аналіз свідчить про порушення спряженості обміну нейротрансмітерних амінокислот і серотоніну в півкулях головного мозку під впливом PTZ, а зміни напрямку і сили зв’язків між вмістомнейротрасмітерів вказують на відмінності біохімічних механізмів протисудомної дії сполуки 78553 та вальпроату натрію. Саме потужна дія останього на ГАМК і глутамат при епілепсії може зумовлювати його високуефективність. Протиепілептичний ефект сполуки 78553 частково можна пояснити сильнішим впливом на обмін серотоніну та гліцину. National University of Pharmacy 2017-03-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1412 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 1 (2017); 30-39 Клиническая фармация; Том 21 № 1 (2017); 30-39 Клінічна фармація; Том 21 № 1 (2017); 30-39 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1412/95218 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/100034 2017-12-21T11:48:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of 2-benzamido-2-(2-oxoindolin-3-iliden) acetic acid derivative on the activity of lipid peroxidation processes and the antioxidant defense in chronic hypobaric hypoxia Влияние производных 2-бензамидо-2(2-оксоиндолин-3-илиден) уксусной кислоты на активность процессов липопероксидации и состояние антиоксидантной защиты при хронической гипобарической гипоксии Вплив похідного 2-бензамідо-2-(2-оксоіндолін-3-іліден) оцтової кислоти на активність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидантного захисту при хронічній гіпобаричній гіпоксії Zamorskii, I. I. Bukataru, Yu. S. Kolisnyk, S. V. antihypoxants chronic hypobaric hypoxia 2-benzamido-2-(2-oxoindolin-3-iliden) acetic acid derivative mexidol UDC 615.2 547.571’292 616.831-00 антигипоксанты хроническая гипобарическая гипоксия производные 2-бензамидо-2(2- оксоиндолин-3-илиден) уксусной кислоты мексидол УДК 615.2 547.571’292 616.831-00 антигіпоксанти хронічна гіпобарична гіпоксія похідні 2-бензамідо-2(2-оксоіндолін-3-іліден) оцтової кислоти мексидол УДК 615.2 547.571’292 616.831-00 Hypoxia is a typical pathological process developing due to the decreased concentration of oxygen in the organism or in the particular tissues and organs, as well as disturbances of oxygen utilization during biological oxidation.Aim. To determine the antihypoxic and antioxidant activity of the ZNM derivative of 2-benzamido-2-(2-oxoindolin-3-iliden) acetic acid in the brain and blood plasma of rats under the conditions of chronic hypobaric hypoxia (CHH) by the indicators of the lipid peroxidation processes activity and the state of the antioxidant defense.Materials and methods. The studies were conducted under the conditions of CHH modeled by the standard method. The ZNM substance in the dose of 15 mg/kg and the reference drug mexidol in the dose of 100 mg/kg were injectedintraperitoneally starting from the 14th day of the experiment 30 min prior to the hypoxia simulation. Results. In the group of animals treated with ZNM a significant decrease in the content of malondialdehyde in the blood plasma and brain structures (by 1.2 and 1.1 times, respectively), as well as in the content of oxidative modified proteins (by 1.2 times in the blood plasma and 1.4 times in the brain tissue) was observed. The content of ceruloplasmin in theblood plasma decreased by 1.7 times; the content of SH-groups increased by 3.1 times; the catalase activity increased by 1.2 times in the blood plasma, and by 1.9 times in brain homogenates. The reduced glutathione level in brain homogenates increased by 1.4 times; the glutathione peroxidase activity significantly increased by 2.1 times in the blood plasma and by 1.3 times in brain homogenates compared to the model pathology group.Conclusions. It has been found that both mexidol and the ZNM substance demonstrate a significant antioxidant activity under the conditions of CHH by stabilizing the balance between prooxidant and antioxidant systems of the body in rats, and it is particularly important in oxidative stress caused by chronic hypoxia. Гипоксия – типовой патологический процесс, возникающий при пониженном содержании кислорода в организме или отдельных тканях и органах, а также при нарушении утилизации кислорода в процессе биологического окисления.Цель. Целью исследования стало установление антигипоксантной и антиоксидантной активности производного 2-бензамидо-2(2-оксоиндолин-3-илиден) уксусной кислоты ZNM в головном мозге и плазме крови крысв условиях хронической гипобарической гипоксии (ХГГ) по показателям активности процессов липопероксидации и состояния антиоксидантной защиты у крыс.Материалы и методы. Исследования проводились в условиях ХГГ, которую моделировали по стандартной методике. Вещество ZNM в дозе 15 мг/кг и препарат сравнения мексидол в дозе 100 мг/кг вводили внутрибрюшинно, начиная с 14 суток моделирования гипоксии за 30 мин до начала сеанса.Результаты. В группе животных, которым вводили исследуемое вещество ZNM, наблюдали достоверное снижение содержания малонового диальдегида как в плазме крови, так и в структурах головного мозга (соответственно в 1,2 раза и в 1,1 раза), а также содержание продуктов окислительной модификации белков (для плазмы крови – в 1,2 раза, а для ткани головного мозга – в 1,4 раза). Содержание церулоплазмина в плазме крови уменьшилось в 1,7 раза, а содержание SH-групп увеличилось в 3,1 раза. При этом активность каталазы в плазме крови повысилась в 1,2 раза, а в гомогенатах головного мозга – в 1,9 раза. Содержание глутатионавосстановленного в гомогенатах головного мозга повысилось в 1,4 раза, а активность глутатионпероксидазы повысилась в плазме крови в 2,1 раза, а в гомогенатах – в 1,3 раза.Выводы. Итак, установлено, что вещество ZNM существенно не уступает действию мексидола при ХГГ по антигипоксантным и антиоксидантным свойствам, а также способствует нормализации прооксидантно-антиоксидантного баланса в плазме крови и головном мозге крыс. Гіпоксія – типовий патологічний процес, що виникає при зниженому вмісті кисню в організмі або окремих тканинах і органах, а також при порушенні утилізації кисню в процесі біологічного окиснення.Мета. Метою дослідження стало встановлення антигіпоксантної та антиоксидантної активності похідного 2-бензамідо-2(2-оксоіндолін-3-іліден) оцтової кислоти ZNM в головному мозку та плазмі крові щурів за умовхронічної гіпобаричної гіпоксії (ХГГ) за показниками активності процесів ліпопероксидації та стану антиоксидантного захисту у щурів.Матеріали та методи. Дослідження проводились за умов ХГГ, яку моделювали за стандартною методикою. Речовину ZNM у дозі 15 мг/кг та препарат порівняння мексидол у дозі 100 мг/кг вводили внутрішньоочеревинно, починаючи з 14 доби моделювання гіпоксії за 30 хв до початку сеансу.Результати. У групі тварин, яким вводили досліджувану речовину ZNM, спостерігали достовірне зниження вмісту малонового діальдегіду як у плазмі крові, так і в структурах головного мозку (відповідно в 1,2 рази та в1,1 рази), а також вміст продуктів окиснювальної модифікації білків (для плазми крові – в 1,2 рази, а для тканини головного мозку – в 1,4 рази). Вміст церулоплазміну в плазмі крові зменшився в 1,7 рази, а вміст SH-групзбільшився в 3,1 рази. При цьому активність каталази в плазмі крові підвищилась в 1,2 рази, а в гомогенатах головного мозку – в 1,9 рази. Вміст глутатіону відновленого у гомогенатах головного мозку підвищився в 1,4 рази, а активність глутатіонпероксидази підвищилась в плазмі крові в 2,1 рази, а в гомогенатах – в 1,3 рази.Висновки. Отже, встановлено, що речовина ZNM суттєво не поступається дії мексидолу при ХГГ щодо антигіпоксантних та антиоксидантних властивостей, а також сприяє нормалізації прооксидантно-антиоксидантного балансу в плазмі крові та головному мозку щурів. National University of Pharmacy 2017-03-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1413 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 1 (2017); 40-44 Клиническая фармация; Том 21 № 1 (2017); 40-44 Клінічна фармація; Том 21 № 1 (2017); 40-44 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1413/95219 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/100036 2017-12-21T11:48:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the effect of new herbal medicinal products on the functional state of the gastrointestinal tract Исследование влияния новых растительных лекарственных средств на функциональное состояние желудочно-кишечного тракта Дослідження впливу нових рослинних лікарських засобів на функціональний стан шлунково-кишкового тракту Gerush, O. V. Iakovlieva, L. V. Spyrydonov, S. V. Grashchenkova, S. A. liver diseases hepatoprotectors herbal medicinal products gastro-intestinal tract UDC 615.322.616.34 заболевания печени гепатопротекторы растительные средства желудочно-кишечный тракт УДК 615.322.616.34 захворювання печінки гепатопротектори рослинні засоби шлунково-кишковий тракт УДК 615.322.616.34 A high prevalence of hepatobiliary system disorders among the population was the key factor for development of combined herbal medicinal products with the hepatoprotective action, namely Hepafisan capsules, Phytovenol capsules,Polyherbagastrin granules and Hepatropin granules. The composition of new medicinal products includes plants that positively affect digestive processes (milkthistle fruit, milk-govan root; common fumitory grass, horse chestnut seed, common licorice root, corn silk from styles, wheat middlings, and common oat fruit), they are also used in hepatitis and cholecystitis.Aim. To study the possible effect of Hepafisan capsules, Phytovenol capsules, Polyherbagastrin granules and Hepatropin granules on the GIT motor activity and the gastric secretory function.Materials and methods. The study of the effect on the GIT peristalsis (gastric evacuation function and intestinal motor activity) was performed using the method of Sticknay J. S. et al. on male mice, and the study of the effect on the gastric juice secretion was performed by the method of Andrieieva, N. I. and Sharova, S. D. on male rats.Results. The results obtained showed that introduction of the medicinal products studied did not increase the intestinal peristalsis and had no effect on the gastric secretory function and acidity of the gastric juice.Conclusions. Introduction of Hepafisan capsules, Phytovenol capsules, Polyherbagastrin granules, Hepatropin granules to animals has no effect on the GIT motor activity and does not change the gastric secretory function and acidity of the gastric juice in animals. Значительная распространенность среди населения заболеваний гепатобиллиарной системы стала предпосылкой для разработки комбинированных фитопрепаратов гепатопротекторного действия – капсул «Гепафисан», «Фитовенол», гранул «Полигербагастрин», «Гепатропин». В состав новых средств входят растения, позитивно влияющие на процессы пищеварения (плоды расторопши, корни одуванчика лекарственного, трава дымянки лекарственной, семена каштана конского обыкновенного, корневища солодки голой, рыльца кукурузы, отруби пшеничные, плоды овса посевного ), их также применяют при гепатите и холецистите.Цель – изучение возможного влияния капсул «Гепафисан», «Фитовенол», гранул «Полигербагастрин», «Гепатропин» на двигательную активность ЖКТ и секреторную функцию желудка.Материалы и методы. Изучение влияния на перистальтику ЖКТ (эвакуаторную функцию желудка и моторную активность кишечника) проведено методом Sticknаy J.S. с соавт. на мышах самцах, а изучение влияния на секрецию желудочного сока – по методу Андреевой Н. И. и Шаровой С. Д. на крысах самцах.Результаты. Согласно полученным результатам введение исследуемых средств не повышало перистальтику кишечника, не влияло на секреторную функцию желудка и кислотность желудочного сока.Выводы. Введение животным капсул «Гепафисан», «Фитовенол», гранул «Полигербагастрин» и «Гепатропин» не влияет на двигательную активность ЖКТ и не изменяет секреторную функцию желудка и кислотность желудочного сока у животных. Значна поширеність серед населення захворювань гепатобіліарної системи стала передумовою для розробки комбінованих фітозасобів гепатопротекторної дії – капсул «Гепафісан», «Фітовенол», гранул «Полігербагастрин», «Гепатропін». До складу нових засобів входять рослини, що позитивно впливають на процеси травлення (плоди розторопші, коріння кульбаби лікарської, трава рутки лікарської, насіння гіркокаштану звичайного, коріння солодки голої, стовпчики з приймочками кукурудзи, висівки пшеничні, плоди вівса посівного), їх також застосовують при гепатиті і холециститі.Мета – вивчення можливого впливу капсул «Гепафісан», «Фітовенол», гранул «Полігербагастрин», «Гепатропін» на рухову активність ШКТ та секреторну функцію шлунка.Матеріали та методи. Вивчення впливу на перистальтику ШКТ (евакуаторну функцію шлунка та моторну активність кишечника) проведене за методом Sticknаy J. S. із співавт. на мишах самцях, а вивчення впливу на секрецію шлункового соку – за методом Андрєєвої Н. І. і Шарової С. Д. на щурах самцях.Результати. Згідно з отриманими результатами введення досліджуваних засобів не підвищувало перистальтику кишечника, не впливало на секреторну функцію шлунка та кислотність шлункового соку.Висновки. Введення тваринам капсул «Гепафісан», «Фітовенол», гранул «Полігербагастрин» і «Гепатропін» не впливає на рухову активність ШКТ та не змінює секреторну функцію шлунка та кислотність шлункового соку у тварин. National University of Pharmacy 2017-03-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1418 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 1 (2017); 45-49 Клиническая фармация; Том 21 № 1 (2017); 45-49 Клінічна фармація; Том 21 № 1 (2017); 45-49 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1418/95220 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/100040 2017-12-21T11:48:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Platelet aggregation under the action of drugs of glucosamine hydrochloride and acetylsalicylic acid in acute cold injury Агрегация тромбоцитов под воздействием лекарственных препаратов глюкозамина гидрохлорида и ацетилсалициловой кислоты при острой холодовой травме Агрегація тромбоцитів під впливом препаратів глюкозаміну гідрохлориду та ацетилсаліцилової кислоти при гострій холодовій травмі Bondarev, Ye. V. Shtrygol, S. Yu. Zupanets, I. A. Otrishko, I. A. cold injury glucosamine hydrochloride acetylsalicylic acid platelet aggregation frigoprotective action UDC 615.03 547.459.5 614.873.23 холодовая травма глюкозамина гидрохлорид ацетилсалициловая кислота агрегация тромбоцитов фригопротекторное действие УДК 615.03 547.459.5 614.873.23 холодова травма глюкозаміну гідрохлорид ацетилсаліцилова кислота агрегація тромбоцитів фригопротекторна дія УДК 615.03 547.459.5 614.873.23 General and local cooling is a common factor of the effect of the environment on the human body. Exposure to cold can act as a damaging factor causing development of the destructive processes with the various degree of severity in tissues. It causes a complex reaction in the organism, which functioning in conditions of hypothermia greatly depends on the state of the blood system, including its rheological properties.Aim. To determine the effect of the drugs studied on hemostasis, including platelet aggregation under conditions of acute cold injury.Materials and methods. The study was performed in summer on white rats male weighing 280-320 g (24 rats); they were kept in standard vivarium conditions in accordance with the GLP rules.Results. The state of platelet aggregation and the rectal temperature after acute cold injury (general cooling) in rats has been studied. When using “Glucosamine-C BCPP” and glucosamine hydrochloride the rectal temperature significantly increased in relation to the control pathology group, it indicated the improved condition of the animals. Acetylsalicylic acid (ASA) caused death of 50 % of the rats and did not affect the temperature decrease. Cold injury was accompanied by a significant (1.7 times) increase in the extent of ADP- and epinephrine-induced platelet aggregation, and the speed increased by 1.6-1.9 times. “Glucosamine-C BCPP” and glucosamine hydrochloride significantly reduced the intensity of ADP-induced aggregation, not being inferior ASA, and the rate of this process was at the trend level.Conclusions. In contrast to the moderate antiplatelet effect of “Glucosamine-С BCPP” and glucosamine hydrochloride on the model of adrenaline-induced aggregation ASA caused an excessive effect with 1.5 times reduction in the intensity of aggregation compared to the intact control. This fact indicates the danger of bleedings and confirms the benefits of drugs of glucosamine as frigoprotective agents. Общее и локальное охлаждение – широко встречающиеся факторы влияния окружающей среды на организм человека. Влияние холода может выступать как повреждающий фактор, вызывающий развитие в тканях деструктивных процессов разной степени, который провоцирует комплексную реакцию организма, а его функционирование в условиях гипотермии в значительной степени зависит от состояния системы крови, в том числе реологических показателей.Цель работы. Изучить влияние исследуемых препаратов на состояние гемостаза, в том числе на агрегацию тромбоцитов в условиях холодовой травмы.Материалы и методы. Исследования выполнены в летний период на белых крысах самцах массой 280-320 г (29 крыс), которых содержали в стандартных условиях вивария НФаУ согласно правил GLP.Результаты. Исследовано состояние агрегации тромбоцитов и ректальной температуры после острой холодовой травмы (общего охлаждения) у крыс. При использовании «Глюкозамина-С БХФЗ» и глюкозамина гидрохло-рида (Г г/х) достоверно увеличивалась ректальная температура по отношению к группе контрольной патологии, что свидетельствует об улучшении состояния животных. Ацетилсалициловая кислота (АСК) вызывалагибель 50 % крыс и не влияла на снижение температуры. Холодовая травма сопровождалась значительным (в 1,7 раза) повышением степени АДФ- и адреналин-индуцированной агрегации тромбоцитов и их скоростив 1,6-1,9 раза. «Глюкозамин-С БХФЗ» и Г г/х достоверно снижали степень АДФ-индуцированной агрегации, не уступая АСК, и на уровне тенденции – скорость этого процесса.Выводы. В отличие от умеренного антиагрегантного действия «Глюкозамина С БХФЗ» и Г г/х на модели адреналин-индуцированной агрегации АСК оказывала чрезмерный эффект, уменьшая степень агрегации в 1,5 разапо отношению к интактному контролю, что свидетельствует об опасности кровотечений и подтверждает преимущества препаратов глюкозамина как фригопротекторов. Загальне та локальне охолодження є широко розповсюдженим фактором впливу довкілля на організм людини. Вплив холоду може виступати як пошкоджуючий фактор, викликаючи розвиток у тканинах деструктивних процесів різного ступеня, що спричиняє комплексну реакцію організму, функціонування якого в умовах гіпотермії значною мірою залежить від стану системи крові, зокрема від її реологічних властивостей.Мета. З’ясувати вплив досліджуваних препаратів на стан гемостазу, у тому числі на агрегацію тромбоцитів в умовах гострої холодової травми.Матеріали та методи. Дослідження виконано у літній період на білих щурах самцях масою 280-320 г (29 щурів), яких утримували в стандартних умовах віварію НФаУ відповідно до правил GLP.Результати. Вивчено стан агрегації тромбоцитів та ректальну температуру після гострої холодової травми (загального охолодження) у щурів. При використанні «Глюкозаміну-С БХФЗ» та глюкозаміну гідрохлориду (Г г/х) вірогідно збільшувалась ректальна температура відносно групи контрольної патології, що свідчить про покращення стану тварин. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) викликала загибель 50 % щурів та не впливала на зниження температури. Холодова травма супроводжувалась значним (в 1,7 рази) зростанням ступеня АДФ- та адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів та її швидкості в 1,6-1,9 рази. «Глюкозамін-С БХФЗ» та Г г/х вірогідно зменшували ступінь АДФ-індукованої агрегації, не поступаючись АСК, та тенденційно – швидкість цього процесу.Висновки. На відміну від помірного антиагрегантного ефекту «Глюкозаміну-С БХФЗ» та Г г/х на моделі адреналін-індукованої агрегації АСК чинила надмірний ефект, зменшуючи ступінь агрегації в 1,5 рази відносноінтактного контролю, що свідчить про небезпеку кровотеч та обґрунтовує переваги препаратів глюкозаміну як фригопротекторів. National University of Pharmacy 2017-03-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1411 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 1 (2017); 50-56 Клиническая фармация; Том 21 № 1 (2017); 50-56 Клінічна фармація; Том 21 № 1 (2017); 50-56 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1411/95221 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/100041 2017-12-21T11:48:40Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Glucosamine – a promising corrector of menopausal symptoms Глюкозамин – перспективный корректор менопаузальных проявлений Глюкозамін – перспективний коректор менопаузальних проявів Sinitsyna, O. S. Ryzhenko, I. M. Zaychenko, G. V. spayed female rats estrogen deficiency genitourinary menopausal syndrome cream-gel with 5 % glucosamine hydrochloride vaginal suppositories with estriol UDC 615.454.1 001.893.54 547.459.5 овариоэктомированные самки крыс дефицит эстрогенов генитоуринарные менопаузальные расстройства крем-гель с 5 % глюкозамина гидрохлоридом вагинальные суппозитории с эстриолом УДК 615.454.1 001.893.54 547.459.5 оваріоектомовані самиці щурів дефіцит естрогенів генітоуринарні менопаузальні розлади крем-гель з 5 % глюкозаміну гідрохлоридом вагінальні супозиторії з естріолом УДК 615.454.1 001.893.54 547.459.5 Genitourinary disorders occupy a significant place in the in the symptomatology of the climacteric syndrome and estrogen deficiency in women. In this regard, the urgent task of modern medicine and pharmacy is the search and creationof new medicines for correction and treatment of these menopausal symptoms.Aim. To study experimentally the efficacy of the genitourinary syndrome treatment with a new vaginal cream-gel containing 5 % glucosamine hydrochloride, in female rats with hypestrogenism.Materials and methods. The hypestrogenism status, which was close to the state of women at menopause, was modelled in rats using bilateral oophorectomy.Results. During the study it was found that after the 28-day intravaginal introduction of the cream-gel to female rats the pH value of the vaginal secretion was restored to 5.8 (p&lt;0.05) compared to the group of animals of the control pathology up to the physiological range. The vaginal microbiocaenosis was also improved. A moderate decrease of the number ofopportunistic pathogens, increase of lactobacillus colonization by 1.3 times (p&lt;0.05) compared to the group of animals of the control pathology and no effect on clostridia were observed. The study of the vaginal histostructure showed that the cream-gel had no “typical” estrogenic effects on the state of the vaginal mucosa compared to the reference drug – suppositories with estriol, but at the same time it reduced the manifestations of the endothelial dysfunction in the vaginal vessels.Conclusions. The test sample examined can be considered as promising for further studies in order to use it for pharmacological correction of the genitourinary menopausal syndrome in women. Значительное место в симптоматике климактерического синдрома и дефицита эстрогенов у женщин занимают генитоуринарные расстройства. В связи с этим актуальной задачей современной медицины и фармации является поиск и создание новых лекарственных препаратов для коррекции и лечения данных менопаузальных проявлений.Целью данной работы является экспериментальное изучение эффективности лечения генитоуринарного синдрома у самок крыс с гипоэстрогенией новым вагинальным крем-гелем, содержащим 5 % глюкозамина гидрохлорида.Материалы и методы. Моделирование у крыс гипоэстрогенового состояния, приближающегося к таковому у женщин в период менопаузы, осуществляли с помощью билатеральной овариоэктомии.Результаты. В ходе исследования было установлено, что после 28-дневного интравагинального введения крем-геля крысам восстанавливался показатель кислотности вагинального секрета до 5,8 (р&lt;0,05) в сравнении сгруппой животных контрольной патологии, что соответствовало физиологическому диапазону. Отмечено также улучшение вагинального микробиоценоза, а именно умеренное уменьшение количества условно-патогенных микроорганизмов, увеличение колонизации лактобактерий в 1,3 раза (р&lt;0,05) по отношению к животным, которым не вводили исследуемый тест-образец. Изучение гистоструктуры влагалища показало, что по сравнению с вагинальными суппозиториями с эстриолом крем-гель не оказывал «типичного» эстрогеноподобного влияния на состояние слизистой оболочки вагины, но при этом уменьшал проявления эндотелиальнойдисфункции в сосудах влагалища.Выводы. Исследуемый тест-образец можно считать перспективным для дальнейшего изучения с целью использования для фармакологической коррекции менопаузального генитоуринарного синдрома у женщин. Значне місце в симптоматиці клімактеричного синдрому і дефіциту естрогенів у жінок посідають генітоуринарні розлади. У зв’язку з цим актуальним завданням сучасної медицини і фармації є пошук і створення нових лікарських препаратів для корекції і лікування даних менопаузальних проявів.Метою роботи є експериментальне вивчення ефективності лікування генітоуринарного синдрому у самиць щурів з гіпоестрогенією новим вагінальним крем-гелем з глюкозаміну гідрохлоридом.Матеріали та методи. Моделювання у щурів гіпоестрогенового стану, близького до такого у жінок у період менопаузи, відтворювали шляхом білатеральної оваріоектомії самиць.Результати. Встановлено, що після 28-денного інтравагінального введення крем-гелю відновлювався показник кислотності вагінального секрету до 5,8 (р&lt;0,05) порівняно з тваринами контрольної патології, що відповідало фізіологічному рівню. Також відмічене покращення вагінального мікробіоценозу, а саме помірне зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів, збільшення колонізації лактобактерій в 1,3 рази (р&lt;0,05) повідношенню до тварин, яким не вводили досліджуваний тест-зразок. Вивчення гістоструктури піхви показало, що в порівнянні з вагінальними супозиторіями з естріолом крем-гель не чинив «типового» естрогеноподібно-го впливу на стан слизової оболонки піхви, але зменшував прояви ендотеліальної дисфункції у судинах піхви.Висновки. Отримані дані відкривають перспективи розробки нових вагінальних лікарських форм з глюкозаміну гідрохлоридом для фармакологічної корекції менопаузального генітоуринарного синдрому. National University of Pharmacy 2017-03-20 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1420 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 1 (2017); 57-62 Клиническая фармация; Том 21 № 1 (2017); 57-62 Клінічна фармація; Том 21 № 1 (2017); 57-62 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1420/95222 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/104410 2017-12-21T11:48:32Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of propoxazepam on development of thiosemicarbazide-induced GABA-deficient seizures in mice Влияние пропоксазепама на развитие вызванных тиосемикарбазидом ГАМК-дефицитных судорог у мышей Вплив пропоксазепаму на розвиток ГАМК-дефіцитних судом у мишей, викликаних тіосемікарбазидом Golovenko, M. Ya. Reder, A. S. Larionov, V. B. Valivodz`, I. P. propoxazepam thiosemicarbazide convulsions GABA-deficiency UDC 615.213 пропоксазепам тиосемикарбазид судороги ГАМК-дефицит УДК 615.213 пропоксазепам тіосемікарбазид судоми ГАМК-дефіцит УДК 615.213 Aim. To study the mechanisms of action for propoxazepam, a new compound with the analgesic action, on the model of thiosemicarbazide-induced GABA-deficient seizures.Matherials and methods. A chemoconvulsive agent was injected subcutaneously (20 mg/kg) 0.5 hours after intraperitoneal introduction of propoxazepam. The number and the time of appearance of different types of convulsions, as well as the relative number of survived animals (for ED50 calculation) were registered.Results. The first seizure manifestations in animals began to appear at the first minute after thiosemicarbazide introduction (control), while introduction of propoxazepam already in the dose of 0.01 mg/kg increased this time up to 70 min. Against the background of propoxazepam introduction (0.1 mg/kg) there was an increase in the animals’ life duration up to 128 ± 16 min, with the doses above 0.3 mg/kg the survival was longer than 3-hour period of observation. The increase of the propoxazepam dose led to redistribution between the clonic and tonic convulsions. In the experimental groups there was a decrease in the time of occurrence of myoclonic convulsions and an increase in their number along with a reduction in the number of tonic convulsions. It indicates the increase in efficiency of inhibitory processes in the CNS. Conclusions. The mean effective dose of propoxazepam as a protective effect on the model of thiosemicarbazide-induced seizures is 0.18 ± 0.10 mg/kg (0.31 ± 0.05 mmol/kg) with the “dose–effect” curve slope of 0.6 corresponding to the rapid development of the protective effect and antagonistic interactions at the receptor level. Цель работы – изучение механизмов действия нового соединения с анальгетическим действием пропоксазепама на модели ГАМК-дефицитных судорог, вызванных тиосемикарбазидом.Материалы и методы. Хемоконвульсант вводили подкожно (20 мг/кг) через 0,5 часа после внутрибрюшинного введения пропоксазепама. Регистрировали количество и время возникновения отдельных типов судорог, а также относительное количество выживших животных для расчета ЕД50.Результаты. Первые проявления судорожной активности у животных проявляются уже на первой минуте после введения тиосемикарбазида (контрольная группа), тогда как введение пропоксазепама уже в дозе 0,01 мг/кг увеличивает это время до ~70 мин. На фоне введения пропоксазепама (0,1 мг/кг) наблюдается увеличение длительности жизни животных до 128 ± 16 мин, в дозах выше 0,3 мг/кг животные переживали период 3 часа наблюдения. Повышение дозы пропоксазепама приводит к перераспределению между проявлением клонических и тонических судорог. В экспериментальных группах отмечается уменьшение времени возникновения миоклонических судорог вместе с увеличением их количества наряду с уменьшением количества тонических судорог, что отражает повышение эффективности тормозных процессов в ЦНС.Выводы. Средняя эффективная доза по защитному действию пропоксазепама на модели индуцированных тиосемикарбазидом судорог составляет 0,18 ± 0,10 мг/кг (0,31 ± 0,05 мкмоль/кг) с углом наклона кривой «доза-эффект» 0,6, что соответствует быстрому развитию защитного эффекта и антагонистическим взаимодействиям на рецепторном уровне. Мета роботи – визначення механізмів дії нової сполуки з аналгетичною дією пропоксазепаму на моделі ГАМК-дефіцитних судом, викликаних тіосемікарбазидом.Матеріали та методи. Хемоконвульсант вводили підшкірно (20 мг/кг) через 0,5 год після внутрішньоочеревинного введення пропоксазепаму. Реєстрували кількість та час виникнення окремих типів судом, а також відносну кількість тварин, що вижили, для розрахунку ЕД50.Результати. Перші прояви судомної активності у тварин починають проявлятись уже на першій хвилині після введення тіосемікарбазиду (контрольна група), тоді як введення пропоксазепаму вже у дозі 0,01 мг/кг підвищує цей час до ~70 хв. На тлі введення пропоксазепаму (0,1 мг/кг) спостерігалось підвищення тривалості життя тварин до 128 ± 16 хв, а в дозах понад 0,3 мг/кг тварини переживали період у три години спостереження. Підвищення дози пропоксазепаму, що вводиться, приводить до певного перерозподілу між проявом клонічних та тонічних судом. В експериментальних групах відмічається скорочення часу виникнення міоклонічних судом разом із підвищенням їх кількості поряд із зменшенням виникнення кількості тонічних судом, що відображає підвищення ефективності гальмівних процесів у ЦНС.Висновки. Середня ефективна доза захисної дії пропоксазепаму на моделі тіосемікарбазид-індукованих судом складає 0,18 ± 0,10 мг/кг (0,31 ± 0,05 мкмоль/кг) із кутом нахилу кривої «доза-ефект» 0,6, що відповідає швидкому розвитку захисного ефекту та антагоністичній взаємодії на рецепторному рівні. National University of Pharmacy 2017-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1419 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 2 (2017); 34-40 Клиническая фармация; Том 21 № 2 (2017); 34-40 Клінічна фармація; Том 21 № 2 (2017); 34-40 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1419/99528 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/104411 2017-12-21T11:48:32Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of acute toxicity of the topical combination with glucosamine and ketoprofen in the form of a cream-gel Исследование острой токсичности топической комбинации с глюкозамином и кетопрофеном в форме крем-геля Дослідження гострої токсичності топічної комбінації з глюкозаміном і кетопрофеном у формі крем-гелю Zupanets, I. A. Davishnia, N. V. Shebeko, S. K. Lyapunov, M. O. topical combination glucosamine ketoprofen acute toxicity cutaneous application intragastric administration UDC 615.262.1 616.721-001.7 615.454 547.459.5 топическая комбинация глюкозамин кетопрофен острая токсичность накожное нанесение внутрижелудочное введение УДК 615.262.1 616.721-001.7 615.454 547.459.5 топічна комбінація глюкозамін кетопрофен гостра токсичність нашкірна аплікація внутрішньошлункове введення УДК 615.262.1 616.721-001.7 615.454 547.459.5 Safety of new drugs is the most important criteria for the study, and it is determined by the analysis of acute toxicity. When determining acute toxicity the adverse effects of drugs are described in their single use or multiple administrations in a short period of time.Aim. To determine the toxicity class of a new topical combination containing 5.0 % glucosamine hydrochloride and 2.0 % in the form of a cream-gel or cutaneous application and intragastric introduction.Materials and methods. The studies were carried out in accordance with EC Directive 86/609 EEC. The cutaneous application of the combination was in the range of doses from 43 to 22600 mg/kg. The object studied was used in the dose range from 500 to 5000 mg/kg in intragastric introduction. The behavior of animals and their survival were observed within 14 days.Results. During the observation after cutaneous application there was no mortality, changes in the common life cycle of rats and the skin irritation. In intragastric introduction of the combination its LD50 was higher than 5000 mg/kg.Conclusions. Therefore, the study of acute toxicity of the combination has shown the absence of mortality in rats at the maximum allowable doses for cutaneous application and intragastric introduction. This fact indicates a low toxicity of the G/K cream-gel, and it gives the possibility to refer the combination studied to the category of relatively harmless substances. Введение. Безопасность новых лекарственных средств является наиболее важным критерием для исследования и определяется с помощью анализа острой токсичности. При постановке острой токсичности описываются побочные эффекты лекарственных средств при их однократном воздействии или множественных введениях в течение короткого периода времени.Цель исследования. Целью данного исследования стало определение класса токсичности новой топической комбинации, содержащей 5,0 % глюкозамина гидрохлорида и 2,0 % кетопрофена в форме крем-геля при накожной аппликации и внутрижелудочном введении.Материалы и методы. Все исследования были проведены в соответствии с директивой ЕС 86/609 ЕЕС. Накожная аппликация комбинации соответствовала диапазону доз от 43 до 22600 мг/кг. При внутрижелудочном введении исследуемый объект применялся в диапазоне доз от 500 до 5000 мг/кг. Выживание животных и их поведение фиксировали на протяжении 14 дней.Результаты. При наблюдении после накожного применения комбинации не было зафиксировано летальности среди животных, изменений в общем жизненном цикле крыс и накожных высыпаний. При внутрижелудочном введении комбинации ее LD50 была больше чем 5000 мг/кг.Выводы. Следовательно, исследование острой токсичности комбинации показало отсутствие летальности животных при максимально допустимых дозах для ее накожной аппликации и внутрижелудочного введения. Этот факт свидетельствует о низкой токсичности исследуемой комбинации и дает возможность отнести ее к категории относительно безопасных веществ. Безпека нових лікарських засобів є найбільш важливим критерієм для дослідження і визначається за допомогою аналізу гострої токсичності. При постановці гострої токсичності описуються побічні ефекти лікарських засобів при їх одноразовому або множинних введеннях впродовж короткого періоду часу.Мета дослідження. Метою даного дослідження стало визначення класу токсичності нової топічної комбінації, що містить 5,0 % глюкозаміну гідрохлориду та 2,0 % кетопрофену у формі крем-гелю при нашкірній аплікації і внутрішньошлунковому введенні.Матеріали та методи. Всі дослідження були проведені відповідно до директиви ЄС 86/609 ЕЕС. Нашкірна аплікація комбінації відповідала діапазону доз від 43 до 22600 мг/кг. При внутрішньошлунковому введенні досліджуваний об’єкт застосовувався в діапазоні доз від 500 до 5000 мг/кг. Виживання тварин і їх поведінка були зафіксовані впродовж 14 діб.Результати. При спостереженні після зовнішнього застосування комбінації не було відмічено летальності серед тварин, змін у загальному життєвому циклі щурів і нашкірних висипань. При внутрішньошлунковому введенні комбінації її LD50 було більше за 5000 мг/кг.Висновки. Отже, дослідження гострої токсичності комбінації показало відсутність летальності тварин при максимально допустимих дозах для її нашкірної аплікації і внутрішньошлункового введення. Цей факт свідчить про низьку токсичність досліджуваної комбінації і дає можливість віднести її до категорії відносно нешкідливих речовин. National University of Pharmacy 2017-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1425 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 2 (2017); 41-45 Клиническая фармация; Том 21 № 2 (2017); 41-45 Клінічна фармація; Том 21 № 2 (2017); 41-45 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1425/99529 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/104413 2017-12-21T11:48:32Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Circadian peculiarities of antioxidant and membrane-protective properties of glutargin in acute chrono-determined paracetamol-induced hepatitis Циркадианные особенности антиоксидантных и мембранопротекторных свойств глутаргина в условиях острого хронодетерминированного парацетамолового гепатита Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту Kalko, K. O. Drogovoz, S. M. Koyro, O. O. Pozdniakova, A. Yu. liver circadian rhythm hepatoprotectors glutargin UDC 615.451.16 582.734.3 581.45 печень циркадианный ритм гепатопротекторы глутаргин УДК 615.451.16 582.734.3 581.45 печінка циркадіанний ритм гепатопротектори глутаргін УДК 615.451.16 582.734.3 581.45 Hepatobiliary system diseases take a leading position among diseases of the gastrointestinal tract. One of the main groups of drugs used for their treatment is hepatoprotectors. Active development of chronophysiology, chronopatology and chronopharmacology creates the possibility of determining chronoportraits of drugs. Considering the latter it allows significantly optimizing the pharmacotherapy.Aim. To assess the circadian dependence of the antioxidant and membrane-protective activity of glutargin. The choice of the drug as the object of our study was made due to its frequent use in clinical practice.Materials and methods. The study was conducted on the model of acute paracetamol-induced hepatitis in the following chronosimulated mode: in the morning (09.00), in the daytime (15.00), in the evening (21.00) and at night (03.00). The dose of paracetamol in the experiment was 1000 mg/kg in rats. Glutargin was administered in the therapeutic and preventive mode in the dose of 135 mg/kg, i.e. an hour before administration of paracetamol and 2 hours after it.Results. The study conducted revealed the peculiarities of dysinchronosis of the prooxidant-antioxidant balance and the activity of cytolysis markers depending on the period of the day, in which paracetamol-induced hepatitis was simulated; it allowed determining the peculiarities of their correction with glutargin. The most distinct decrease in the AlAT and AsAT activity when using glutargin was observed against the background of night and day simulation of hepatitis. It is probably due to the circadian peculiarities of antioxidant and membrane-stabilizing properties of this drug.Conclusions. The circadian regulation peculiarities of prooxidant-antioxidant balance obtained with glutargin against the background of paracetamol-induced hepatitis should be considered when developing a comprehensive chronoportrait of this drug. Заболевания гепатобилиарной системы занимают лидирующие место среди заболеваний органов желудочно-кишечного тракта. Одной из основных групп препаратов, используемых для их лечения, являются гепатопротекторы. Активное развитие хронофизиологии, хронопатологии и хронофармакологии создает возможность определения хронопортретов препаратов. Учитывая последние, можно существенно оптимизировать фармакотерапию.Именно поэтому целью данного исследования была оценка суточной зависимости проявления антиоксидантной и мембранопротекторной активности глутаргина. Выбор данного препарата как объекта наших исследований обусловлен частым его использованием в клинической практике.Материалы и методы. Исследования проведены на модели острого парацетамолового гепатита, моделированного в хронодетерминированном режиме: в утренний (09.00), дневной (15.00), вечерний (21.00) и ночной (03.00) периоды суток. Доза парацетамола в эксперименте составляла 1000 мг/кг. Глутаргин в дозе 135 мг/кг вводили в лечебно-профилактическом режиме, то есть за 1 час до и через 2 час после введения парацетамола.Результаты. Проведенные исследования позволили установить особенности десинхронозов прооксидантно-антиоксидантного баланса и активности маркеров цитолиза в зависимости от времени суток, когда моделировали острый парацетамоловый гепатит, и установить суточные особенности их коррекции глутаргином. Наиболее выраженное снижение активности АлАТ и АсАТ при применении глутаргина наблюдалось на фоне ночного и дневного моделирования гепатита, что, вероятно, связано с циркадианными особенностями проявления антиоксидантных и мембраностабилизирующих свойств этого препарата.Выводы. Выявленные циркадианные особенности регулирования прооксидантно-антиоксидантного баланса глутаргином на фоне парацетамолового гепатита следует учитывать при разработке комплексного хронопортрета этого препарата.  Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх дозволить суттєво оптимізувати фармакотерапію. Саме тому мета даного дослідження – оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об’єкта наших досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Результати. Проведені дослідження дозволили виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу та активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ при застосуванні глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов’язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки. Виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати при розробці комплексного хронопортрету цього препарату. National University of Pharmacy 2017-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1426 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 2 (2017); 46-52 Клиническая фармация; Том 21 № 2 (2017); 46-52 Клінічна фармація; Том 21 № 2 (2017); 46-52 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1426/99530 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/104415 2017-12-21T11:48:33Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the complex antidiabetic composition on the histostructure of the pancreas in rats under the conditions of dexamethasone-induced diabetes Влияние комплексной антидиабетической композиции на гистоструктуру поджелудочной железы крыс в условиях дексаметазонового диабета Вплив комплексної антидіабетичної композиції на гістоструктуру підшлункової залози щурів за умов дексаметазонового діабету Tsubanova, N. A. Berdnik, O. G. dexamethasone-induced diabetes glibenclamide pancreas histological studies UDC 615.252.349.7 616.379-008.64 616.37 616-091.8 дексаметазоновый сахарный диабет глибенкламид поджелудочная железа гистологические исследования УДК 615.252.349.7 616.379-008.64 616.37 616-091.8 дексаметазоновий цукровий діабет глібенкламід підшлункова залоза гістологічні дослідження УДК 615.252.349.7 616.379-008.64 616.37 616-091.8 Researchers of the National University of Pharmacy (NUPh) have developed a pharmaceutical composition based on glibenclamide and metabolitotropic substances with the proven antioxidant, membrane-protective and hypolipidemic action.Aim.To study the effect of a new antidiabetic composition (NAC) on the pancreatic histological structure in rats under experimental dexamethasone-induced diabetes.Materials and methods. The experimental diabetes mellitus in rats was induced by dexamethasone in the dose of 150 mg/kg for 5 weeks against the background of a high-calorie diet. Rats were divided into the following groups: Group 1 – control pathology (n=10); Group 2 receiving the NAC in the dose of 4.0 mg/kg (n=10); Group 3 receiving the reference drug glibenclamide in the dose of 0.25 mg/kg (n=10). All data obtained were processed using methods of variation statistics. The microscopic examination was carried out under a Granum light microscope, photographing of microscopic images was performed with a Granum DSM 310digital video camera. Photos were processed on a Pentium 2.4 GHz computer using the Toup View program.Results. In animals of the control pathology group introduction of dexamethasone against the background of a hypercaloric diet led to a marked decrease in the optical density of pancreatic islets in the microslide (up to 11.4 ± 1.0), their uneven distribution in the lobes, and redistribution of the percentage ratio between the islets. The percentage of large islets increased by 2.4 times, the islets themselves were hypertrophied, often had an elongated shape. Pancreatic islets in the middle practically disappeared. Although not significantly, the share of small islets increased by 26.61 %. There were mosaic lesions of pancreatic islets. There were hypertrophic, dystrophic changes in some of them, or beta-cells in the state of necrosis. The widening of the lumen of the excretory ducts, and focal expressive perivascular sclerosis were observed. Introduction of the NAC against the background of the experimental dexamethasone-induced diabetes significantly inhibited destruction of the pancreas compared to the control pathology. The volume density of pancreatic islets increased (by 57.89 %), their shape was much more common. The share of large islets decreased by a factor of 4.4. The share of medium (by the number of beta cells) pancreatic islets was restored to the intact level. At the same time, small islets still occupied a rather high share – 37.5 %. Morphologically, the beta cells in islets were more complete. There no «budding» of small islets from the mother one, and the membrane between the islets. The signs of hypertrophy of islets were clearly reduced. There was no sclerosis in the interlobar connective tissue layers, perivascular sclerosis, and dilatation of ductula. Introduction of the reference drug glibenclamide in the dose of 0.25 mg/kg to a lesser degree normalized the histological structure of the pancreas than the NAC. Although the state of pancreatic beta cells in a significant number of islets was normal, some of them had signs of vacuolization. Some islets were not too clearly separated from the acinar parenchyma; there was necrobiosis of some beta cells. The morphometric analysis of islets showed that the relative proportion of small islets still remained elevated compared to the intact control and even higher than in the control pathology group (by 20 %) although not significantly. The bulk density of pancreatic islets in microslides increased by 61.40 %.Conclusions. A new antidiabetic composition based on glibenclamide and metabolitotropic substances has a corrective effect on the state of the endocrine apparatus of the pancreas of female rats, it leads to a marked increase in the total number of islets (primarily small and medium ones) compared to the control pathology, a visualized increase in morphologically more complete insulin cells. The NAC exhibits a significant protective effect on pancreatic cells. Учеными НФаУ была разработана фармацевтическая композиция на основе глибенкламида и метаболитотропных веществ с доказанным антиоксидантным, мембранопротекторным и гиполипидемическим действием.Цель. Изучение влияния новой антидиабетической композиции (НАК) на гистоструктуру поджелудочной железы у крыс в условиях экспериментального дексаметазонового диабета.Материалы и методы. Экспериментальный СД у крыс вызывали введением дексаметазона в дозе 150 мг/кг в течение 5-ти недель на фоне высококалорийной диеты. Крысы были разделены на группы: 1 – контрольная патология (n = 10); 2 – группа животных, получавших НАК в дозе 4,0 мг/кг (n = 10); 3 – группа животных, получавших препарат сравнения глибенкламид в дозе 0,25 мг/кг (n = 10). Все полученные данные обрабатывали методами вариационной статистики. Просмотр микропрепаратов проводили под световым микроскопом Granum, фотографирование микроскопических изображений осуществляли цифровой видеокамерой Granum ДСМ 310. Фотографии обрабатывали на компьютере Pentium 2,4GHz с помощью программы Toup View.Результаты. У животных группы контрольной патологии введение дексаметазона на фоне гиперкалорийной диеты привело к выраженному снижению оптической плотности панкреатических островков в микропрепарате (до 11,4±1,0), неравномерности распределения их в долях, перераспределение процентного отношения между островками. Процентная доля крупных островков выросла в 2,4 раза, сами островки гипертрофированные, часто имели вытянутую форму. Практически исчезли средние по размеру панкреатические островки. Хоть и не достоверно, доля маленьких островков увеличилась на 26,61 %. Отмечена мозаичность поражения панкреатических островков. У части из них видны гипертрофические, дистрофически измененные или в состоянии некроза бета-клетки. Отмечено расширение просвета выводных протоков, очаговый выразительный периваскулярный склероз. Введение НАК на фоне экспериментального дексаметазонового диабета заметно тормозило деструкцию поджелудочной железы по сравнению с контрольной патологией. Выросла объемная плотность панкреатических островков (на 57,89 %), форма их была значительно более обычной. Отчетливо уменьшилась доля крупных островков – в 4,4 раза. Восстановилась до интактного уровня доля средних (по численности бета-клеток) панкреатических островков. В то же время маленькие островки еще занимали довольно высокую долю – 37,5 %. Морфологически бета-клетки в островках были более полноценны. Не прослежено «почкования» мелких островков от материнского, перепонки между островками. Явно уменьшены признаки гипертрофии островков. Отсутствует склероз междолевых соединительнотканных прослоек, периваскулярный склероз, дилатация дуктул. Введение препарата сравнения глибенкламида в дозе 0,25 мг/кг в меньшей степени нормализовало гистоструктуру поджелудочной железы, чем НАК. Хотя состояние панкреатических бета-клеток у значительного числа островков было нормальным, часть из них имела признаки вакуолизации. Некоторые островки не слишком четко отделены от ацинарной паренхимы, установлен некробиоз части бета-клеток. Морфометрический анализ островков показал, что относительная доля мелких островков еще осталась повышенной по сравнению с интактным контролем и даже выше, чем в группе контрольной патологии (на 20 %), хотя и не достоверно. Объемная плотность панкреатических стровков в микропрепаратах увеличилась на 61,40 %.Выводы. Новая антидиабетическая композиция на основе глибенкламида и метаболитотропних веществ оказывает корректирующее влияние на состояние инкреторного аппарата поджелудочной железы самок крыс, что приводит к выраженному росту общего количества (прежде всего маленьких и средних) островков по сравнению с контрольной патологией, визуализированному увеличению морфологически более полноценных инсулиноцитов. НАК проявляет значительное защитное действие на клетки поджелудочной железы.  Вченими НФаУ було розроблено фармацевтичну композицію на основі глібенкламіду та метаболітотропних речовин із доведеною антиоксидантною, мембранопротекторною та гіполіпідемічною дією.Мета. Вивчення впливу нової антидіабетичної композиції (НАК) на гістоструктуру підшлункової залози у щурів за умов експериментального дексаметазонового діабету.Матеріали та методи. Експериментальний ЦД у щурів викликали введенням дексаметазону у дозі 150 мг/кг протягом 5-ти тижнів на тлі висококалорійної дієти. Щури були розподілені на групи: 1 – контрольна патологія (n=10); 2 – група тварин, які отримували НАК у дозі 4,0 мг/кг (n=10); 3 –група тварин, які отримували препарат порівняння глібенкламід у дозі 0,25 мг/кг (n=10). Всі отримані дані обробляли методами варіаційної статистики. Перегляд мікропрепаратів проводили під світловим мікроскопом Granum, фотографування мікроскопічних зображень здійснювали цифровою відеокамерою Granum ДСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View.Результати. У тварин групи контрольної патології введення дексаметазону на тлі гіперкалорійної дієти призводило до виразного зниження оптичної щільності панкреатичних острівців у мікропрепараті (до 11,4±1,0), нерівномірності розподілу їх у часточках, перерозподілу відсоткового відношення між острівцями. Відсоткова частка великих острівців зросла у 2,4 рази, самі острівці гіпертрофовані, часто мали витягнуту форму. Практично зникли середні за розміром панкреатичні острівці. Хоч і не достовірно, збільшилася на 26,61 % частка маленьких острівців. Відмічена мозаїчність ураження панкреатичних острівців. У частини з них видно гіпертрофічні, дистрофічно змінені чи у стані некрозу бета-клітини. Відмічено розширення просвіту вивідних протоків, вогнищевий виразний периваскулярний склероз. Введення НАК на тлі експериментального дексаметазонового діабету помітно гальмувало деструкцію підшлункової залози порівняно з контрольною патологією. Зростала об’ємна щільність панкреатичних острівців (на 57,89 %), форма їх була значно більш звичайною. Виразно зменшилася частка великих острівців – у 4,4 рази. Відновилася до інтактного рівня частка середніх (за чисельністю бета-клітин) панкреатичних острівців. В той же час маленькі острівці ще займали доволі високу частку – 37,5 %. Морфологічно бета-клітини в острівцях були більш повноцінними. Не простежено «брунькування» дрібних острівців від материнського, перетинки між острівцями. Виразно зменшені ознаки гіпертрофії острівців. Відсутній склероз міжчасточкових сполучнотканинних прошарків, периваскулярний склероз, дилатація дуктул. Введення препарату порівняння глібенкламіду у дозі 0,25 мг/кг у меншій мірі нормалізувало гістоструктуру підшлункової залози, ніж НАК. Хоча стан панкреатичних бета-клітин у значної кількості острівців був нормальним, частина з них мала ознаки вакуолізації. Деякі острівці не дуже чітко відокремлені від ацинарної паренхіми, встановлено некробіоз частини бета-клітин. Морфометричний аналіз стану острівців показав, що відносна частка дрібних острівців ще залишалася підвищеною порівняно з інтактним контролем і навіть вищою, ніж у групі контрольної патології (на 20 %), хоча і не вірогідно. Об’ємна щільність панкреатичних острівців у мікропрепаратах збільшилася на 61,40 %.Висновки. Нова антидіабетична композиція на основі глібенкламіду та метаболітотропних речовин чинить коригуючий вплив на стан інкреторного апарату підшлункової залози самиць щурів, що призводить до виразного зростання загальної кількості (насамперед маленьких та середніх) острівців у порівнянні з контрольною патологією, візуалізованому збільшенні морфологічно більш повноцінних інсуліноцитів. Нова композиція виявляє значну захисну дію на клітини підшлункової залози.  National University of Pharmacy 2017-06-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1423 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 2 (2017); 53-59 Клиническая фармация; Том 21 № 2 (2017); 53-59 Клінічна фармація; Том 21 № 2 (2017); 53-59 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1423/99531 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110298 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the anti-exudative action of the combined cream-gel with glucosamine hydrochloride, hondroitine sulfate, camphora and menthol in the experiment Изучение антиэкссудативного действия комбинированного крем-геля с глюкозамина гидрохлоридом, хондроитина сульфатом, камфорой и ментолом в эксперименте Вивчення антиексудативної дії комбінованого крем-гелю з глюкозаміну гідрохлоридом, хондроїтину сульфатом, камфорою та ментолом в експерименті Zimin, S. M. Shebeko, S. K. Lyapunova, O. O. Zhulai, T. S. Andrieieva, O. O. inflammation cream-gel glucosamine hydrochloride anti-exudative action carrageenin zymosan serotonin histamine UDC 615.276 454.12 615.015.21 воспаление крем-гель глюкозамина гидрохлорид антиэкссудативное действие каррагенин зимозан серотонин гистамин УДК 615.276 454.12 615.015.21 запалення крем-гель глюкозаміну гідрохлорид антиексудативна активність карагенін зимо- зан серотонін гістамін УДК 615.276 454.12 615.015.21 Osteoarthritis (OA) is a severe degenerative-dystrophic joint disease. Treatment of OA should be complex with the use of painkillers, anti-inflammatory and chondroprotective agents. The original combined cream-gel with glucosamine hydrochloride, chondroitin sulfate, camphore and menthol meets these requirements.Aim. To study the anti-exudative effect of the original combined cream-gel.Materials and methods. The anti-exudative effect of the cream-gel was studied on the models of exudative inflammation caused by carrageenin (1 % solution), zymosan (2 %), histamine (0.25 %) and serotonin (0.5 %) in rats.Results. The presence of the expressed anti-excudative effect on different inflammatory models by the level of antiinflammatory activity has been proven: carrageenan – 43.71 %, zymosanic – 32.83 %, serotonin – 24.04 %, histamine – 38.4 %. The results of studying the effect of the cream-gel under research on the inflammatory process with a predominantly exudative component on the models of acute carrageenan, zymosan, histamine, serotonin edema in experimental animals indicate the presence of an anti-exudative component in the cream-gel studied; it is somewhat inferior to the anti-inflammatory effect of diclofenac sodium. Based on the results of the experiments conducted it can be assumed that the anti-inflammatory effect is due to effect on the activity of pro-inflammatory biologically active substances – prostaglandins and leukotrienes, as well as the presence of membrane-stabilizing properties in the components of the cream-gel.Conclusions. The presence of the anti-exudative action together with the data on the antinociceptive and chondroprotective action given in our previous works will promote to increase the effectiveness of treatment of such a serious joint disease as OA. Остеоартроз (ОА) – тяжелое дегенеративно-дистрофическое заболевание суставов. Лечение ОА должно быть комплексным с использованием обезболивающих, противовоспалительных и хондропротекторных средств. Данным требованиям отвечает оригинальный комбинированный крем-гель, содержащий глюкозамина гидрохлорид, хондроитина сульфат, камфору и ментол. Целью работы стало изучение антиэкссудативного действия оригинального комбинированного крем-геля.Материалы и методы. Антиэкссудативное действие крем-геля изучали на моделях экссудативного воспаления, вызванного каррагенином (1 % раствор), зимозаном (2 %), гистамином (0,25 %) и серотонином (0,5 %) на крысах.Результаты. Доказано наличие выраженного антиэкссудативного действия на разных моделях воспаления по уровню противовоспалительной активности: каррагенинового – 43,71 %, зимозанового – 32,83 %, серотонинового – 24,04 %, гистаминового – 38,4 %. Результаты изучения влияния исследуемого крем-геля на воспалительный процесс с преимущественно экссудативным компонентом на моделях острого каррагенинового, зимозанового, гистаминового, серотонинового отеков у экспериментальных животных свидетельствуют о наличии у исследуемого крем-геля выраженного антиэкссудативного компонента, который несколько уступает противовоспалительному действию диклофенака натрия. По результатам проведенных экспериментов можно предположить, что противовоспалительное действие реализуется путем влияния на активность провоспалительных биологически активных веществ – простагландинов и лейкотриенов, а также наличие мембраностабилизирующих свойств у компонентов крем-геля.Выводы. Наличие антиэкссудативного действия вместе с приведенными нами в предыдущих работах данными об антиноцицептивном и хондропротекторном действии будет способствовать повышению эффективности лечения такого тяжелого заболевания суставов как ОА. Остеоартроз (ОА) – важке дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів. Лікування ОА повинно бути комплексним із застосуванням знеболювальних, протизапальних та хондропротекторних засобів. Таким вимогам відповідає оригінальний комбінований крем-гель, до складу якого входять глюкозаміну гідрохлорид, хондроїтину сульфат, камфора та ментол. Метою роботи стало вивчення антиексудативної дії оригінального комбінованого крем-гелю.Матеріали та методи. Антиексудативну активність крем-гелю оцінювали на моделях ексудативного запалення, викликаного карагеніном (1 % розчин), зимозаном (2 %), гістаміном (0,25 %) і серотоніном (0,5 %) на щурах.Результати. Доведено виразний антиексудативний ефект на різних моделях запалення за рівнем протизапальної активності: карагеніновий – 43,71 %, зимозановий – 32,83 %, серотоніновий – 24,04 % та гістаміновий – 38,4 %. Результати вивчення впливу досліджуваного крем-гелю на перебіг запального процесу з переважним ексудативним компонентом на моделях гострого карагенінінового, зимозанового, гістамінового та серотонінового набряків у експериментальних тварин свідчать про виражений антиексудативний компонент протизапального ефекту, який дещо поступається протизапальній дії НПЗП диклофенаку натрію. За результатами проведених експериментів можливим механізмом протизапальної дії комбінованого досліджуваного кремгелю виступає вплив на активність прозапальних білологічно активних речовин – простагландинів та лейкотрієнів, а також мембраностабілізувальна дія компонентів крем-гелю.Висновки. Наявність антиексудативної дії поряд з наведеними нами в попередніх роботах даними щодо антиноцицептивної та хондропротекторної дії буде сприяти підвищенню ефективності лікування такого важкого захворювання суглобів як остеоартроз. National University of Pharmacy 2017-09-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1432 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 22-28 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 22-28 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 22-28 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1432/105342 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110300 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The behavioral and neurotropic effects of naloxone in mice Поведенческие и нейротропные эффекты налоксона у мышей Поведінкові та нейротропні ефекти налоксону у мишей Shtrygol’, S. Yu. Podolsky, I. M. Kavraiskyi, D. P. naloxone abstinence blepharoptosis the open field test the rotarod-test dose-dependency UDC 57.084.1 615.015.6 615.212.7 налоксон абстиненция блефароптоз тест открытого поля ротарод-тест дозозависимость УДК 57.084.1 615.015.6 615.212.7 налоксон абстиненція блефароптоз тест відкритого поля ротарод-тест дозозалежність УДК 57.084.1 615.015.6 615.212.7 The methodological recommendations describe various methods for research of the physical dependence development. Most of them recommend provocation using a naloxone injection as the way to induce the withdrawal symptoms and the following evaluation of the animals’ behavior. However, the current methodological recommendations do not give any comments about the effects of naloxone in provoking the withdrawal syndrome that can be mistakenly interpreted as signs of abstinence.Aim. To study the effects of naloxone in the open field test, the rotarod-test and its ability to cause specific signs of the withdrawal syndrome in mice.Materials and methods. The study was carried out on random bred mice in two stages. At the first stage, the initial indicators of the animals’ behavior in the open field test, as well as coordination of movements and the muscle tone in the rotarod-test, were examined. At the second stage, the similar studies were performed after injection of naloxone in the doses of 5 mg/kg and 10 mg/kg. Additionally, the state of mice was studied for the purpose of revealing the specific signs of withdrawal.Results. It has been found that the administration of naloxone caused certain changes in the state of mice (development of blepharoptosis and head shakes) and a decrease in all open field test subtests at the second stage of the experiment.Conclusions. The study has shown the ability of naloxone to cause certain changes of the state in mice that can be mistakenly interpreted as “recessive” signs of abstinence. The dose-dependent sedative effect of naloxone in the open field test has been proven; therefore, it should also be taken into account in psychopharmacological studies. Методические рекомендации описывают различные методики исследования возможности развития физической зависимости, большинство из которых рекомендует провокацию налоксоном в широком диапазоне доз как способ индукции абстинентного синдрома и дальнейшее исследование поведения животных. Однако действующие методические рекомендации не дают никаких комментариев относительно собственных эффектов налоксона при провокации синдрома отмены, которые могут ошибочно трактоваться как проявления абстиненции.Цель исследования. Изучить собственные эффекты налоксона в тесте открытого поля, ротарод-тесте и его способность вызывать специфические признаки, характерные для абстинентного синдрома.                                     Материалы и методы. Исследование проведено на рандомбредних мышах в два этапа. На первом этапе исследовали исходные показатели поведения животных в тесте открытого поля, а также координацию движений и мышечный тонус в ротарод-тесте. На втором этапе проводили аналогичные исследования на фоне введения доз налоксона 5 мг/кг и 10 мг/кг. Дополнительно изучали состояние мышей на предмет развития специфических признаков абстиненции.                                                   Результаты. На фоне введения налоксона у животных развивались определенные изменения состояния (вздрагивания головы, блефароптоз) и наблюдалось уменьшение всех субтестов теста открытого поля в повторном эксперименте.                                                                                           Выводы. Проведенное исследование показало способность налоксона вызывать у мышей определенные изменения состояния, которые могут ошибочно трактоваться как «рецессивные» признаки абстинентного синдрома. Доказано дозозависимое седативное влияние налоксона в тесте открытого поля, что также следует принимать во внимание в психофармакологических исследованиях. Методичні рекомендації описують різноманітні методики дослідження можливості розвитку фізичної залежності, більшість яких рекомендує провокацію налоксоном у широкому діапазоні доз як спосіб індукції абстинентного синдрому та подальше дослідження поведінки тварин. Але чинні методичні рекомендації не дають жодних коментарів щодо власних ефектів налоксону при провокації синдрому відміни, які можуть бути помилково трактовані як прояви абстиненції.Мета дослідження. Дослідити власні ефекти налоксону у тесті відкритого поля, ротарод-тесті та його здатність викликати специфічні ознаки, характерні для абстинентного синдрому.Матеріали та методи. Дослідження проведене на рандомбредних мишах у два етапи. На першому етапі досліджували вихідні показники поведінки тварин у тесті відкритого поля, а також координацію рухів та м’язовий тонус у ротарод-тесті. На другому етапі проводили аналогічні дослідження на тлі введення доз налоксону 5 мг/кг та 10 мг/кг. Додатково вивчали стан мишей на предмет розвитку специфічних ознак абстиненції.Результати. На тлі введення налоксону у тварин розвивались певні зміни стану (здригання голови, блефароптоз) та спостерігалось зменшення всіх субтестів тесту відкритого поля під час повторного досліду.Висновки. Проведене дослідження виявило здатність налоксону викликати у мишей певні зміни стану, що можуть бути помилково трактовані як «рецесивні» ознаки абстинентного синдрому. Доведено дозозалежний седативний вплив налоксону у тесті відкритого поля, що також варто брати до уваги у психофармакологічних дослідженнях. National University of Pharmacy 2017-09-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1435 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 29-34 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 29-34 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 29-34 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1435/105343 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110329 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the follicle stimulating action of the cream with plant substances Изучение фолликулостимулирующего действия крема с растительными субстанциями Вивчення фолікулостимулюючої дії крему з рослинними субстанціями Fedorovska, M. I. Polovko, N. P. Antymis, O. V. androgenic alopecia cream follicle stimulating effect vasodilating effect UDC 615.322 615.454.1 андрогенная алопеция крем фолликулостимулирующее действие сосудорасширяющее действие УДК 615.322 615.454.1 андрогенна алопеція крем фолікулостимулююча дія судинорозширювальна дія УДК 615.322 615.454.1 Androgenetic alopecia (AA) refers to polyetiological diseases and needs a complex treatment. One of the important approaches to the AA treatment is administration of natural and synthetic vasodilating remedies.Aim. To study the vasodilating and follicle stimulating action of the cream with sabal extract and Sophora Japonica tincture.Materials and methods. The pharmacological studies were conducted in adult male rats stimulated with baldness by oral administration (5 mg / kg) of boric acid for 14 days. After that, the cream developed and the reference drug were applied to the clipped skin on the animals’ back for 14 days with the hair length control. Then the weight of a new clipped fur was compared, and the percentage of dystrophic hairs was determined microscopically. The randomized skin biopsy was performed, and the vascular bed and the hair follicles density were assessed in the samples obtained using the histological analysis.Results. According to our studies, the cream developed accelerated the recovery of the rat fur growth, improved its quality by increasing the new fur weight and reducing the percentage of dystrophic hairs compared to the control group (untreated animals). The application of this cream stimulated dilatation of the subpapillary and dermal blood vessels. Intensification of the blood supply was accompanied by an increase in the number of mast cells due to their degranulation. The increase in the epidermis thickness, the number of hair follicles (89 % of hair follicles were in the anagen phase) and their active regeneration were observed.Conclusions. Thus, the cream with sabal extract and Sophora Japonica tincture developed when applying locally exhibits the vasodilating and follicle stimulating effect. Андрогенная алопеция (АА) относится к полиэтиологическим заболеваниям и требует комплексного лечения. Одним из важных подходов к терапии АА является применение сосудорасширяющих средств природного и синтетического происхождения.                                                                     Цель исследования. Изучение фолликулостимулирующей и вазодилатирующей активности крема с экстрактом пальмы сабаль и настойкой софоры японской.                                                                         Материалы и методы. Фармакологические исследования проводили на взрослых крысах-самцах, в которых стимулировали облысение путем перорального введения (5 мг/кг) борной кислоты в течение 14 суток. Разработанный крем и препарат сравнения (Аллотон спрей) наносили на выстриженный участок спины в течение следующих 14 суток, при этом проводили контроль длины шерсти. В конце сравнивали массу выстриженной новой шерсти и микроскопически определяли процент дистрофических волосков. Рандомизированно осуществляли биопсию кожи и в полученных образцах методами гистологического анализа оценивали сосудистое русло, плотность волосяных фолликул.                                                             Результаты. Как показало исследование, разработанный крем по сравнению с группой контроля (нелеченые животные) ускорял восстановление роста шерсти крыс, улучшал ее качество за счет увеличения массы и уменьшения процента дистрофических волос. Применение разработанного средства стимулировало расширение кровеносных сосудов подсосочковой и дермальной сетей. Усиление кровоснабжения сопровождалось ростом количества мастоцитов за счет их дегрануляции. Наблюдалось увеличение толщины эпидермиса, увеличение количества волосяных фолликулов (в стадии анагена их находилось 89 %) и их активная регенерация.                   Выводы. Таким образом, разработанный крем с экстрактом пальмы сабаль и настойкой софоры японской при местном применении оказывает сосудорасширяющее и фолликулостимулирующего действие. Андрогенна алопеція (АА) належить до поліетіологічних захворювань та потребує комплексного лікування. Одним з важливих підходів до терапії АА є застосування судинорозширювальних засобів природного та синтетичного походження.Мета дослідження. Вивчення фолікулостимулюючої та вазодилатуючої активності крему з екстрактом пальми сабаль та настойкою софори японської.Матеріали та методи. Фармакологічні дослідження проводили на дорослих щурах-самцях, у яких стимулювали облисіння шляхом перорального введення (5 мг/кг) борної кислоти впродовж 14 діб. Розроблений крем та препарат порівняння «Алотон спрей» наносили на вистрижену ділянку тіла протягом наступних 14 діб, при цьому проводили контроль за довжиною шерсті. На завершення порівнювали масу вистриженої нової шерсті та мікроскопічно визначали відсоток дистрофічних волосків. Рандомізовано здійснювали біопсію шкіри тварин і в одержаних зразках методами гістологічного аналізу оцінювали судинне русло та густину волосяних фолікул.Результати. Як свідчать дослідження, розроблений косметичний засіб у порівнянні з групою контролю (неліковані тварини) прискорював відновлення росту шерсті щурів, покращував її якість за рахунок збільшення маси та зменшення відсотка дистрофічних волосин. Застосування розробленого крему зумовлювало розширення кровоносних судин підсосочкової та дермальної сіток. Посилення кровопостачання підтвердилось зростанням кількості мастоцитів за рахунок їх дегрануляції. Спостерігалось збільшення товщини епідермісу, підвищення кількості волосяних фолікулів (у стадії анагену їх було 89 %) та їх активна регенерація.Висновки. Таким чином, розроблений крем з екстрактом пальми сабаль та софорою японською при місцевому застосуванні виявляє судинорозширювальну та фолікулостимулюючу дію. National University of Pharmacy 2017-09-09 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1429 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 35-40 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 35-40 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 35-40 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1429/105344 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110330 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of thick burdock extracts on development of model hyperplasia of the prostate gland in rats Влияние густых экстрактов лопуха большого на развитие модельной гиперплазии предстательной железы у крыс Вплив густих екстрактів лопуха великого на перебіг модельної гіперплазії передміхурової залози у щурів Shchokina, C. G. Belik, G. V. Kutsenko, T. O. Semeniv, D. V. thick burdock extracts benign prostatic hyperplasia prostatoprotective action anti-inflammatory activity antioxidant action UDC 616.-006.55 582.998.2 густые экстракты листьев и корней лопуха большого гиперплазия предстательной железы простатопротекторное действие противовоспалительное действие антиоксидантное действие УДК 616.-006.55 582.998.2 густі екстракти листя та коренів лопуха великого гіперплазія передміхурової залози простатопротекторна дія протизапальна дія антиоксидантна дія УДК 616.-006.55 582.998.2 Benign prostatic hyperplasia (BPHP) is one of the most common diseases in middle-aged and elderly men. In this regard, the search and study of new effective and safe medicines with the prostatoprotective effect is important and topical. For today, the nomenclature of domestic protostatotectors of the plant origin is limited.Aim. To study experimentally the protoprotective properties of thick extracts of roots and leaves of common burdock on the model of sulpiride-induced prostatic hyperplasia in rats.Materials and methods. The BPHP model reproduced the intraperitoneal administration of sulpiride to male rats in the dose of 40 mg/kg for 30 days. Thick burdock extracts in the dose of 75 mg/kg and the reference drug Prostaplant Forte in the dose of 35 mg/kg were administered intraperitoneally in the therapeutic regimen from day 31 to day 52 of the study.Results. It has been proven that thick extracts of roots and leaves of burdock on the model of sulpiride-induced benign prostatic hyperplasia in rats reduce development of inflammatory processes, inhibit the processes of LPO, normalize the antioxidant / prooxidant balance in the animal’s body. Under the influence of these extracts the level of androgenic saturation of the body and the testosterone/estradiol ratio increase, indicating a positive effect of drugs on spermatogenesis. Thick extracts of burdock roots and leaves reduce the level of estradiol and dihydrotestosterone in the blood serum of the experimental animals, and it impedes development of proliferative processes in the prostate and inhibits development of the disease.Conclusions. By the intensity of the prostatoprotective action thick extracts of roots and leaves of common burdock are not inferior to the reference drug Prostaplant Forte. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) является одним из наиболее распространенных заболеваний у мужчин среднего и пожилого возраста. В связи с этим поиск и изучение новых эффективных и безопасных препаратов для лечения ДГПЖ являются важными и актуальными. На сегодня номенклатура отечественных простатопротекторов растительного происхождения ограничена.Цель работы. Экспериментальное изучение простатопротекторных свойств густых экстрактов корней и листьев лопуха большого на модели сульпирид-индуцированной гиперплазиии предстательной железы у крыс.Материалы и методы. Модель ДГПЖ воспроизводила внутрибрюшинное введение самцам крыс сульпирида в дозе 40 мг/кг в течение 30 дней. Экстракт лопуха в дозе 75 мг/кг и референс-препарат Простаплант форте, 35 мг/кг вводили внутрибрюшинно в лечебном режиме с 31 по 52 день.Результаты. Доказано, что густые экстракты корней и листьев лопуха на модели сульпирид-индуцированной доброкачественной гиперплазии предстательной железы у крыс уменьшают развитие воспалительных процессов, тормозят процессы ПОЛ, нормализуют антиоксидантно/прооксидантный баланс в организме животных. Под влиянием исследуемых экстрактов растет уровень андрогенной насыщенности организма и соотношение тестостерон/эстрадиол, что свидетельствует о положительном влиянии препаратов на сперматогенез. Густые экстракты корней и листьев лопуха снижают уровень эстрадиола и дигидротестостерона в сыворотке крови экспериментальных животных, что препятствует развитию пролиферативных процессов в простате и тормозит развитие заболевания.Выводы. По выраженности простатопротекторного действия густые экстракты корней и листьев лопуха большого не уступают референс-препарату Простаплант форте. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є одним з найбільш поширених захворювань у чоловіків середнього та похилого віку. У зв’язку з цим пошук і вивчення нових ефективних і безпечних препаратів для лікування ДГПЗ є важливим і актуальним. На теперішній час номенклатура вітчизняних простатопротек-торів рослинного походження обмежена.Мета роботи. Експериментальне вивчення простатопротекторних властивостей густих екстрактів коренів і листя лопуха великого на моделі сульпірид-індукованої гіперплазії передміхурової залози у щурів.Матеріали та методи. Модельну ДГПЗ відтворювали за допомогою внутрішньоочеревинного введення щурам-самцям cульпіриду в дозі 40 мг/кг впродовж 30 днів. Густі екстракти листя та коренів лопуха в дозі 75 мг/кг і референс-препарат Простаплант форте в дозі 35 мг/кг вводили внутрішньошлунково в лікувальному режимі з 31 по 52 день дослідження.Результати. Визначено, що густі екстракти коренів і листя лопуха на моделі сульпірид-індукованої доброякісної гіперплазії передміхурової залози у щурів зменшують розвиток запальних процесів, гальмують процеси ПОЛ, нормалізують антиоксидантно/прооксидантний баланс в організмі тварин. Під впливом досліджуваних екстрактів зростає рівень андрогенної насиченості організму і співвідношення тестостерон/ естрадіол, що свідчить про позитивний вплив препаратів на сперматогенез. Густі екстракти коренів і листя лопуха знижують рівень естрадіолу і дигідротестостерону в сироватці крові експериментальних тварин, що перешкоджає розвитку проліферативних процесів у простаті і гальмує розвиток захворювання.Висновки. За вираженістю простатопротекторної дії густі екстракти коренів і листя лопуха великого не поступаються референс-препарату Простаплант форте. National University of Pharmacy 2017-09-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1433 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 41-45 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 41-45 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 41-45 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1433/105345 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110331 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of steroid distribution in emulsions by the spin probe method Исследование распределения стероидов в эмульсиях методом спиновых зондов Дослідження розподілу стероїдів в емульсіях методом спінових зондів Bezugla, O. P. Lyapunova, A. M. Kirilyuk, I. A. Lyapunov, O. M. steroid spin probe EPR spectrum solvent emulsion distribution isotropic constant time of rotational diffusion correlation UDC 661.12-911.48 547.92] 543.429.22.001.53 стероид спиновый зонд спектр ЭПР растворитель эмульсия распределение изотропная константа время корреляции вращательной диффузии УДК 661.12-911.48 547.92] 543.429.22.001.53 стероїд спіновий зонд спектр ЕПР розчинник емульсія розподіл ізотропна константа час кореляції обертальної дифузії УДК 661.12-911.48 547.92] 543.429.22.001.53 The solubility of the active substance, which determines its dispersed state in a dosage form, is a significant pharmaceutical factor for providing the required functional characteristics of a medicinal product, its effectiveness, safety and, if necessary, bioavailability.Aim. To study the behavior of spin probes based on steroids in some solvents, micelles of nonionic surfactants, as well as emulsions both of type 1 and type 2 with a different composition of excipients in order to predict bioavailability, efficacy and safety of medicinal products with steroids.Materials and methods. The studies were carried out by the spin probe method. Two spin probes based on steroids with different localization of the nitroxide radical in their molecules were used.Results. The disperse state and localization of steroid molecules in some solvents, surfactant micelles and emulsions both of type 1 and type 2 were identified using the shape of EPR spectra, the isotropic constant values and the rotational correlation time of two different spin probes. It has been found out that the spin probes based on steroids with different hydrophilic-lipophilic properties are distributed differently in the dispersion medium and in the dispersed phase of emulsions. The emulsion type, the chemical nature, the composition and polarity of the dispersion medium and the dispersed phase also cause differences in distribution of steroids in emulsions.Conclusions. Different localization and disperse state of steroids in vehicles can affect the effectiveness of their pharmacological action, bioavailability in different routes of administration and the safety of drugs. In the pharmaceutical development of drugs it is necessary to study the solubility of steroids, their distribution between the dispersed phase and the dispersion medium of emulsions, the disperse state in the vehicles, as well as to carry out biopharmaceutical and/or pharmacological screening studies in order to select the optimal composition of the medicinal product. Значимым фармацевтическим фактором для обеспечения необходимых функциональных характеристик препарата, его эффективности, безопасности и при необходимости биодоступности является растворимость действующего вещества, от которой зависит его дисперсное состояние в лекарственной форме.Цель работы. Модельные исследования поведения спиновых зондов на основе стероидов в некоторых растворителях, мицеллах неионогенных поверхностно-активных веществ (ПАВ), а также эмульсиях 1 и 2 рода, имеющих разный состав вспомогательных веществ, для прогнозирования биодоступности, эффективности и безопасности лекарственных препаратов со стероидами.Материалы и методы. Исследования проводили методом спиновых зондов. Использовали два спиновых зонда на основе стероидов с различной локализацией в их молекулах нитроксильного радикала.Результаты. По форме спектров ЭПР, значениям изотропной константы и временам корреляции вращательной диффузии двух разных спиновых зондов идентифицировано дисперсное состояние и локализация молекул стероидов в некоторых растворителях, мицеллах ПАВ и эмульсиях 1 и 2 рода. Установлено, что разные спиновые зонды на основе стероидов в связи с различиями в гидрофильно-липофильных свойствах по-разному распределяются в дисперсионной среде и дисперсной фазе эмульсий. Разная локализация стероидов в эмульсиях обусловлена также типом эмульсии, химической природой, составом и полярностью дисперсионной среды и дисперсной фазы.Выводы. Локализация и дисперсное состояние стероидов в основах-носителях позволяют прогнозировать эффективность их фармакологического действия, биодоступность при разных путях введения и безопасность лекарственных препаратов. При фармацевтической разработке необходимы исследования растворимости стероидов, их распределения между дисперсной фазой и дисперсионной средой эмульсий, дисперсного состояния в основах-носителях, а также проведение биофармацевтического и/или фармакологического скрининга для выбора оптимального состава препарата. Значущим фармацевтичним фактором для забезпечення необхідних функціональних характеристик препарату, його ефективності, безпеки і при необхідності біодоступності є розчинність діючої речовини, від якої залежить дисперсний стан у лікарській формі.Мета роботи. Модельні дослідження поведінки спінових зондів на основі стероїдів у деяких розчинниках, міцелах неіоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР), а також емульсіях 1 і 2 роду, що мають різний склад допоміжних речовин, для прогнозування біодоступності, ефективності та безпеки лікарських препаратів зі стероїдами.Матеріали та методи. Дослідження проводили методом спінових зондів. Використовували два спінових зонди на основі стероїдів з різною локалізацією в їх молекулах нітроксильного радикалу.Результати. За формою спектрів ЕПР, за значеннями ізотропної константи та часом кореляції обертальної дифузії двох різних спінових зондів ідентифіковано дисперсний стан і локалізацію молекул стероїдів у деяких розчинниках, міцелах ПАР і емульсіях 1 та 2 роду. Встановлено, що різні спінові зонди на основі стероїдів, які відрізняються за гідрофільно-ліпофільними властивостями, по-різному розподіляються в дисперсійному середовищі та дисперсній фазі емульсій. Різна локалізація стероїдів в емульсіях обумовлена також типом емульсії, хімічною природою, складом і полярністю дисперсійного середовища та дисперсної фази.Висновки. Локалізація та дисперсний стан стероїдів в основах-носіях дозволяють прогнозувати ефективність їх фармакологічної дії, біодоступність при різних шляхах введення та безпеку лікарських препаратів. При фармацевтичній розробці необхідні дослідження розчинності стероїдів, їх розподілу між дисперсною фазою та дисперсним середовищем емульсій, дисперсного стану в основах-носіях, а також проведення біофармацевтичного та/або фармакологічного скринінгу для вибору оптимального складу препарату. National University of Pharmacy 2017-09-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1430 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 46-54 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 46-54 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 46-54 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1430/105346 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/110333 2017-12-21T11:48:26Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The biopharmaceutical study of doxycycline interaction with mineral waters and soft drinks in vitro Биофармацевтическое исследование взаимодействия доксициклина с минеральными водами и напитками «in vitro» Біофармацевтичне дослідження взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та напоями «in vitro» Dobrova, A. O. Materiienko, A. S. Golovchenko, O. S. Georgiyants, V. A. doxycycline capsules dissolution test metal cations complexes interaction with mineral water UDC 615.015.2 615.073 615.281 доксициклина капсулы профиль растворения катионы металлов взаимодействие с мине- ральными водами УДК 615.015.2 615.073 615.281 доксицикліну капсули профіль розчинення катіони металів комплекси взаємодія з мінераль- ними водами УДК 615.015.2 615.073 615.281 When taking the antibiotics of the tetracycline group together with food and drinks the components may decrease bioavailability, the effectiveness of the drug and change the kinetics of its release. A bright example is the interaction of doxycycline with antacid drugs, food products such as milk, cheese and others, containing alkaline earth metal cations. However, the experimental data on the possible interaction of doxycycline with mineral water and soft drinks are absent.Aim. To study the possible interaction of doxycycline with salts of alkaline earth metals and its effect on bioavailability in the experiment in vitro.Materials and methods. The study objects were doxycycline hyclate capsules, mineral waters and soft drinks. During the study a Mettler Toledo AB-204 / A analytical balance was used. The test “Dissolution” for solid dosage forms was performed on a PharmaTest-DT70 device (Germany). The quantitative content of the active substance was determined on a “Specord 200” spectrophotometer (Germany).Results. There was an increase in the concentration of doxycycline in the medium of 0.1 M HCl solution when adding such mineral waters as “Karpatska Dzherelna”, “Truskavetska”, “Essentuki No. 17”, “Polyana kvasova”. With addition of “Sprite” soft drink a decrease in the concentration compared to the control sample was observed. The dissolution profile of doxycycline capsules in the medium of 0.1 M HCl with addition of “Truskavetska” mineral water is not comparable to the control sample. The dissolution profiles of other mineral waters studied and “Sprite” are similar.Conclusions. The assumption can be made about the possible interaction of calcium and magnesium cations in waters mentioned above with the doxycycline hyclate molecule. In practical terms, this means unacceptability of simultaneous intake the mineral waters studied with doxycycline hyclate capsules. При одновременном приеме антибиотиков группы тетрациклина с компонентами пищи и напитков может снижаться биодоступность, эффективность препарата, меняться кинетика его высвобождения. Ярким примером является взаимодействие доксициклина с антацидными препаратами, пищевыми продуктами, содержащими катионы щелочноземельных металлов, такими как молоко, сыр и другими. Однако экспериментальные данные о возможном взаимодействии доксициклина с минеральными водами и безалкогольными газированными напитками отсутствуют. Поэтому целью статьи является изучение возможного взаимодействия доксициклина с солями щелочноземельных металлов и их влияния на биодоступность в эксперименте in vitro.Материалы и методы. Объекты исследования – капсулы доксициклина хиклата, минеральные воды и напитки. В ходе исследования использовали аналитические весы Mettler Toledo AB-204 / A. Тест «Растворение» для твердых лекарственных форм проводили на приборе PharmaTest-DT70 (Германия). Количественное содержание действующего вещества определяли на спектрофотометре «Specord 200» (Германия).Результаты. Установлено увеличение концентрации доксициклина в среде 0,1 М раствора HCl с добавлением минеральных вод «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Ессентуки № 17», «Поляна Квасова», а при добавлении напитка «Спрайт» наблюдается снижение концентрации по сравнению с контрольным образцом. Профиль растворения капсул доксициклина в среде 0,1 М HCl с добавлением минеральной воды «Трускавецька» не является подобным по сравнению с контрольным образцом. Профили растворения других исследуемых минеральных вод и «Спрайта» подобны.Выводы. Можно сделать предположение о возможном взаимодействии катионов кальция и магния, содержащихся в вышеупомянутых водах, с молекулой доксициклина хиклата. В практическом смысле это означает недопустимость одновременного приема исследуемых минеральных вод с капсулами доксициклина хиклата. При одночасному прийомі антибіотиків групи тетрацикліну з компонентами їжі та напоїв може знижуватись біодоступність, ефективність препарату, змінюватись кінетика його вивільнення. Яскравим прикладом є взаємодія доксицикліну з антацидними препаратами, харчовими продуктами, що містять катіони лужноземельних металів, такими як молоко, сир та іншими. Проте експериментальні дані щодо можливої взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та безалкогольними газованими напоями відсутні.Тому метою статті є вивчення можливої взаємодії доксицикліну з солями лужноземельних металів та її впливу на біодоступність в експерименті in vitro.Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – капсули доксицикліну хіклату, мінеральні води та напої. В ході дослідження використовували аналітичні ваги Mettler Toledo AB-204/A. Тест «Розчинення» для твердих лікарських форм проводили на приладі PharmaTest-DT70 (Німеччина). Кількісний вміст діючої речовини визначали на спектрофотометрі «Specord 200» (Німеччина).Результати. Встановлено збільшення концентрації доксицикліну у середовищі 0,1 М розчину HCl із додаванням мінеральних вод: «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Єсентуки № 17», «Поляна квасова», а при додаванні напою «Спрайт» спостерігається зниження концентрації порівняно із контрольним зразком. Профіль розчинення капсул доксицикліну у середовищі 0,1 М HCl із додаванням мінеральної води «Трускавецька» не є подібним у порівнянні із контрольним зразком. Профілі розчинення інших досліджуваних мінеральних вод та «Спрайту» є подібними.Висновки. Можна зробити припущення щодо можливої взаємодії катіонів кальцію та магнію, наявних у вищезазначених водах, із молекулою доксицикліну хіклату. В практичному сенсі це означає недопустимість одночасного прийому досліджуваних мінеральних вод із капсулами доксицикліну хіклату. National University of Pharmacy 2017-09-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1434 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 3 (2017); 55-62 Клиническая фармация; Том 21 № 3 (2017); 55-62 Клінічна фармація; Том 21 № 3 (2017); 55-62 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1434/105348 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118427 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The standardized model of alcoholic anesthesia for the purposeful screening of analeptics Стандартизированная модель алкогольного наркоза для целенаправленного скрининга аналептиков Стандартизована модель алкогольного наркозу для цілеспрямованого скринінгу аналептиків Kabachna, I. V. Drogovoz, S. M. Kabachnyy, V. I. Serdiukova, Yu. Yu. alcohol anesthesia heterocide analeptic awakening effect respiratory rate respiratory center UDC 616-08 616.099 616.8 616.89 616-089-06 616-08-039.74 616-083.88 алкоголь наркоз гетерозид аналептик пробуждающий эффект частота дыхания дыхательный центр УДК 616-08 616.099 616.8 616.89 616-089-06 616-08-039.74 616-083.88 алкоголь наркоз гетерозид аналептик пробуджуючий ефект частота дихання дихальний центр УДК 616-08 616.099 616.8 616.89 616-089-06 616-08-039.74 616-083.88 The analysis of pathogenetic mechanisms of development of urgent conditions (anesthesia, asphyxia, hypoxia, shock, collapse, bacterial intoxication, poisoning by chemical compounds or drugs suppressing the function of the central nervous system) suggests that among urgent therapies analeptic drugs (AD) are of a paramount importance. At the same time, their assortment has not only been updated in the last 50 years, but reduced to 6 drugs. This situation is conditioned by the absence of the standard for selecting AD.Aim. To create a standard for selecting AD which can quantitatively (statistically reliable) evaluate both the level of the awakening effect in general and its mechanism (namely its analeptic action); compare and determine the priorities of further study of substances; create theoretical foundations for the purposeful search of AD and optimize the scientific research.Materials and methods. During the research the procedure of AD selection was developed experimentally. It consists in intraperitoneal introduction of the narcotic agent (ethanol) in the optimal dose; introduction of a classical analeptic sulfocamphocaine (SCC) in the standard dose at the peak of anesthesia to one group of mice, while the second group received the substance studied (Heterocide-31) with the subsequent recording of the anesthesia duration, dynamics of the frequency of respiratory movements, assessment of the psychomotor state and physiological functions of animals during anesthesia and after awakening assuming that in the course of the experiment the specific dose-time conditions for introduction of substances are observed.Results. The results of the study show that the maximum efficacy (18.2 %) was achieved by Heterocide-31 in the dose of 1 mg / kg, while the optimal dose of SCC (20 mg / kg) accelerated awakening of animals by 19.5 %. Thus, Heterocide-31 showed almost identical activity in the concentration of 20 times lower than SCC. The fact that after introduction of Heterocide-31 the respiratory rate (RR4) significantly increases (p &lt;0.05) by 1.6 times already within the first minute compared to the control group, and the maximum (125) respiratory movements / min in the reference drug group is achieved only in 6 min (RR5) indicates the 6-fold advantage of Heterocide-31 by the rate of the respiratory center stimulation and allows referring the latter to a number of promising analeptics.Conclusions. The model of pharmacological screening proposed accelerates the purposeful search of original AD, has a complete novelty, originality, easy in repeatability, economic, environmental and humanistic advantages, namely it reduces time and the number of laboratory animals, the cost of experiments, increases the information value of the experiments. The method has been tested on heterosides and suggests that derivatives of sulfur and nitrogen-containing heterocycles are promising for the search of original AD having a significant advantage over classical analeptics. наркоз, асфиксия, гипоксия, бактериальная интоксикация, отравление химическими соединениями или лекарствами, подавляющими функции ЦНС) свидетельствует о том, что среди препаратов ургентной терапии аналептические препараты (АП) играют первостепенную роль. За 50 лет их ассортимент не только не обновлялся, но и сократился до шести наименований. Это обусловлено отсутствием стандарта для поиска АП.Целью наших исследований стало создание стандарта для отбора АП, что позволяет количественно (статистически достоверно) оценить как уровень пробуждающего эффекта в целом, так и его механизм (именно долю аналептического действия); сравнение и определение приоритетов дальнейшего изучения субстанций; создание теоретических основ целенаправленного поиска АП и оптимизирование научных исследований.Материалы и методы. В ходе исследования экспериментально отработана методика отбора АП: внутрибрюшинное введение в оптимальной дозе наркотизирующего средства (этанола); введение на пике наркоза одной группе мышей стандартной дозы классического аналептика (сульфокамфокаина), а второй – исследуемых субстанций (гетерозида-31) с последующей фиксацией продолжительности наркоза, динамики частоты дыхательных движений, оценки психомоторного состояния и физиологических функций животных в наркозе и после пробуждения при условии, что в ходе эксперимента соблюдены конкретные дозо-временные условия введения веществ. Результаты исследования показывают, что максимальная эффективность (18,2 %) достигалась гетерозидом-31 в дозе 1 мг/кг, в то же время оптимальная доза СКК(20 мг/кг) ускоряла пробуждение животных на 19,5 %. Таким образом, гетерозид-31 в концентрации в 20 раз меньше, чем у СКК проявлял почти одинаковую активность. Тот факт, что после введения Гетерозида-31 уже на протяжении первой минуты частота дыхания (ЧД4) достоверно (p&lt;0,05) увеличивается в 1,6 раз по сравнению с контрольной, а максимум (125) дыхательных движений/минуту в группе препарата сравнения достигается только через 6 минут (ЧД5) свидетельствует о 6-ти кратном преимуществе гетерозида-31 по скорости стимуляции дыхательного центра и позволяет  отнести последний к ряду перспективных аналептиков.Выводы. Предложенная модель фармакологического скрининга ускоряет целенаправленный поиск оригинальных АП, имеет полную новизну, оригинальность, легкость при воспроизведении, экономические, экологические и гуманистические преимущества: уменьшает количество времени и лабораторных животных, стоимость опытов, увеличивает информативность экспериментов. Методика апробирована на гетерозидах и свидетельствует, что производные серо- и азотсодержащих гетероциклов являются перспективными для поиска оригинальных АП, имеющих значительное преимущество по сравнению с классическими аналептиками. Аналіз патогенетичних механізмів розвитку невідкладних станів (шок, колапс, наркоз, асфіксія, гіпоксія, бактеріальна інтоксикація, отруєння хімічними сполуками або ліками, що пригнічують функції ЦНС) свідчить, що серед препаратів ургентної терапії аналептичні препарати (АП) відіграють першорядну роль. За 50 років їх асортимент не тільки не оновлювався, але і скоротився до шести найменувань. Це обумовлено відсутністю стандарту для пошуку АП.Метою наших досліджень стало створення стандарту для відбору АП, що дозволяє кількісно (статистично достовірно) оцінити як рівень пробуджуючого ефекту в цілому, так і його механізм (саме частку аналептичної дії); порівняння і визначення пріоритетів подальшого вивчення субстанцій; створення теоретичних основ цілеспрямованого пошуку АП та оптимізація наукових досліджень.Матеріали та методи. В ході дослідження експериментально відпрацьована методика відбору АП: внутрішньоочеревинне введення в оптимальній дозі наркотизуючого препарату (етанолу); введення на піку наркозу одній групі мишей стандартної дози класичного аналептика (сульфокамфокаїну), а другій – досліджуваної субстанції (гетерозиду-31) з наступною фіксацією тривалості наркозу, динаміки частоти дихальних рухів, оцінки психомоторного стану і фізіологічних функцій тварин у наркозі і після пробудження за умови, що в ході експерименту дотримані конкретні дозо-часові умови введення речовин.Результати дослідження свідчать, що максимальна ефективність (18,2 %) досягалася гетерозидом-31 в дозі 1 мг/кг, в той же час оптимальна доза СКК (20 мг/кг) прискорювала пробудження тварин на 19,5 %. Таким чином, субстанція гетерозид-31 у концентрації в 20 разів менше, ніж у СКК виявляла майже однакову активність. Той факт, що після її введення вже впродовж першої хвилини частота дихання (ЧД4) достовірно (p &lt;0,05) збільшується в 1,6 рази в порівнянні з контрольною групою, а максимум (125) дихальних рухів/хвилину в групі препарату порівняння досягається тільки через 6 хвилин (ЧД5) свідчить про 6-ти кратну перевагу Гетерозиду-31 за швидкістю стимуляції дихального центру і дозволяє віднести останній до ряду перспективних аналептиків.Висновки. Запропонована модель фармакологічного скринінгу прискорює цілеспрямований пошук оригінальних АП, має повну новизну, оригінальність, легкість при відтворенні, економічні, екологічні та гуманістичні переваги: скорочує кількість часу і лабораторних тварин, зменшує вартість дослідів, збільшує інформативність експериментів. Методика апробована на гетерозидах і свідчить, що похідні сірко- і азотовмісних гетероциклів є перспективними для пошуку оригінальних АП, які мають значну перевагу в порівнянні з класичними аналептиками. National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1440 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 4-10 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 4-10 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 4-10 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1440/112873 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118431 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the dose-dependent antiexudative effect of a new anti-inflammatory nasal spray Исследование дозозависимости антиэкссудативного действия нового назального спрея с противовоспалительными свойствами Дослідження дозозалежності антиексудативної дії нового назального спрею з протизапальними властивостями Zhulay, T. S. Shebeko, S. K. Zupanets, I. A. acute rhinosinusitis Enisamium iodide nasal spray Ibuprofen anti-inflammatory activity dose-dependent effect UDC 615.035.1 615.451.35 616-002.1 острый риносинусит Энисамиума йодид назальный спрей Ибупрофен противовоспалительная активность дозозависимый эффект УДК 615.035.1 615.451.35 616-002.1 гострий риносинусит Енісаміуму йодид назальний спрей Ібупрофен протизапальна активність дозозалежний ефект УДК 615.035.1 615.451.35 616-002.1 It is possible to assume that intranasal forms of drugs with the anti-inflammatory effect (AIE) can be effective for the pathogenic therapy of acute rhinosinusitis (ARS) to relieve nasal congestion.Aim. To determine AIE of Enisamium iodide (EI), assess the dose dependence of the effect, and substantiate the choice of the concentration for the active substance of EI in the form of a nasal spray for external use.Materials and methods. Enisamium iodide nasal spray – “Amizon” manufactured by JSC Farmak (Ukraine) was used in different concentrations extracutaneously. As a reference drug Ibuprofen – “Nurofen”, film-coated tablets, 200 mg, was used intragastrically in the dose of 48 mg/kg. The primary screening for the study of EI antiexudative action in three concentrations was conducted on the carrageenan-induced acute inflammatory model in rats. The anti-inflammatory activity (AIA) of EI in the concentrations of 5, 10 and 20 mg/ml was assessed in three hours compared to Ibuprofen. Results. EI in all studied concentrations had a statistically significant anti-inflammatory activity of various degrees with a non-linear character in the route of administration studied and the concentration range selected. Therefore, the choice of the most optimal concentration of EI (nasal spray) was on the basis of the comparative analysis of AIA of the drug test samples studied. The most pronounced AIA (35.3 %) was in the EI concentration of 10 mg/ml. This concentration is recommended for further preclinical studies. Conclusions. The study of AIA of Enisanium iodide (nasal spray) in the range of concentrations of 5, 10 and 20 mg/ml has shown the “activity-concentration” non-linear dependence. The most pronounced AIA is in the EI concentration of 10 mg/ml. Enisamium iodide (nasal spray) is a promising drug for further preclinical studies. Можно предположить, что интраназальные формы препаратов, которые обладают противовоспалительным действием (ПВД), могут быть эффективными для патогенетической терапии острого риносинусита (ГРС) с учетом потенциального уменьшения такого симптома как назальная обструкция.Цель работы: определить наличие противовоспалительных свойств, оценить их дозозависимость и обосновать выбор концентрации действующего вещества Энисамиума йодида в форме назального спрея при наружном применении.Материалы и методы. Объектом исследования стал препарат «Амизон» (спрей назальный) производства ОАО «Фармак» (Украина), действующим веществом которого является Энисамиума йодид в различных концентрациях. В качестве референтного объекта был использован Ибупрофен («Нурофен») – таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 200 мг, который применялся в дозе 48 мг/кг внутрижелудочно. Был проведен первичный скрининг по изучению антиэкссудативного действия Энисамиума йодида в трех концентрациях в условиях развития экспериментального воспалительного процесса с использованием модели карагенинового воспаление стопы у крыс. Противовоспалительной активностью (ПВА) Энисамиума йодида в концентрациях 5, 10 и 20 мг/мл по сравнению с Ибупрофеном оценивали в процентах на 3 час наблюдения.Результаты. Энисамиум йодид во всех изученных концентрациях оказывал статистически значимое ПВД различной степени выраженности, которое имело нелинейный характер при исследованном пути введения и выбранном диапазоне концентраций. Поэтому выбор наиболее оптимальной концентрации Энисамиума йодида в форме назального спрея было проведено по результатам сравнительного анализа ПВА тест-образцов исследованного препарата. Самый высокий уровень ПЗА (35.3 %) Энисамиума йодид проявил при применении в концентрации 10 мг/мл, которая и является оптимальной для дальнейших экспериментальных исследований.Выводы. Исследование ПВА Энисаниума йодида (спрей назальный) в диапазоне концентраций 5, 10 и 20 мг/мл показало наличие нелинейной зависимости «активность – концентрация». ПВД исследуемого препарата является наиболее выраженным при использовании концентрации 10 мг/мл. Энисамиума йодид 10 мг/мл в форме назального спрея является средством, перспективным для дальнейших доклинических исследований. Можна припустити, що інтраназальні форми препаратів, які чинять протизапальну дію (ПЗД), можуть бути ефективними для патогенетичної терапії гострого риносинуситу (ГРС) з урахуванням потенційного зменшення такого симптому як назальна обструкція.Мета роботи: визначити наявність протизапальних властивостей, оцінити їх дозозалежність та обґрунтувати вибір концентрації діючої речовини Енісаміуму йодиду у формі назального спрею при зовнішньому застосуванні.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження став препарат «Амізон» (спрей назальний) виробництва ПАТ «Фармак» (Україна), діючою речовиною якого є Енісаміуму йодид у різних концентраціях. В якості референтного об’єкту був використаний Ібупрофен («Нурофен») – таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг, який застосовувався у дозі 48 мг/кг внутрішньошлунково. Був проведений первинний скринінг з вивчення антиексудативної дії Енісаміуму йодиду у трьох концентраціях за умови розвитку експериментального запального процесу з використанням моделі карагенінового запалення стопи у щурів. Протизапальну активність (ПЗА) Енісаміуму йодиду у концентраціях 5, 10 та 20 мг/мл в порівнянні з Ібупрофеном оцінювали у відсотках на 3 годину спостереження. Результати. Енісаміуму йодид в усіх вивчених концентраціях чинив статистично значиму протизапальну дію різного ступеня виразності, яка носила нелінійний характер при дослідженому шляху введення та обраному діапазоні концентрацій. Тому вибір найбільш оптимальної концентрації Енісаміуму йодиду у формі назального спрею було проведено за результатами порівняльного аналізу ПЗА тест-зразків дослідного засобу. Найвищий рівень ПЗА (35.3 %) Енісаміуму йодид проявив при застосуванні концентрації 10 мг/мл, яка й є оптимальною для подальших експериментальних досліджень.Висновки. Дослідження ПЗА Енісаніуму йодиду (спрей назальний) у діапазоні концентрацій 5, 10 та 20 мг/мл показало наявність нелінійної залежності «активність – концентрація». ПЗД досліджуваного засобу є найбільш вираженою при використанні концентрації 10 мг/мл. Енісаміуму йодид 10 мг/мл у формі назального спрею є засобом, перспективним для подальших доклінічних досліджень. National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1446 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 11-16 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 11-16 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 11-16 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1446/112503 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118433 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the effect of the combination of quercetin and glucosamine derivatives on the course of the membranous kidney damage in the experiment Изучение влияния комбинации кверцетина с производными глюкозамина на течение мембранозного поражения почек в эксперименте Дослідження впливу комбінації кверцетину з похідними глюкозаміну на перебіг мембранозного ураження нирок в експерименті Shebeko, S. K. quercetin glucosamine hydrochloride N-acetylglucosamine doxorubicin nephropathy UDC 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 кверцетин глюкозамина гидрохлорид N-ацетилглюкозамин доксорубициновая нефропатия УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 кверцетин глюкозаміну гідрохлорид N-ацетилглюкозамін доксорубіцинова нефропатія УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 The search for effective and affordable drugs for the treatment of chronic kidney disease (CKD) is an important problem in modern medicine. Development of CKD leads to imminent renal failure, disability of patients and the loss of social activity. Today most patients with CKD do not have the opportunity to receive the specialized medical care in Ukraine.Aim. To study experimentally the effect of the combination of quercetin and glucosamine derivatives on the course of the membranous kidney damage in rats.Materials and methods. The studies were performed on the model of doxorubicin nephropathy in 60 rats. In animals the urine was studied; the kidney mass ratio, the glomerular filtration rate and the urea blood level were determined.Results. In the course of the study it was shown that under the effect of the combination of quercetin and glucosamine derivatives studied there was a significant decrease of the level of proteinuria, the kidney mass ratio, blood urea and an increase of the GFR index. It indicates normalization of the functional state of the kidneys. At the same time, by the degree of its effect the combination was superior to the activity of the reference drugs – quercetin and lespefril.Conclusions. The combination of quercetin with glucosamine derivatives studied under the conditions of the doxorubicin nephropathy development in rats has a pronounced nephroprotective effect and is a promising drug for correction of chronic kidney disease. Поиск эффективных и доступных средств лечения хронической болезни почек (ХБП) – важная проблема современной медицины. Развитие ХБП приводит к неминуемой почечной недостаточности, инвалидизации больных и потере социальной активности. На сегодняшний день в Украине большинство больных ХБП не имеют возможности получить специализированную медицинскую помощь.Цель исследования. Экспериментальное изучение влияния комбинации кверцетина с производными глюкозамина на течение мембранозного поражения почек у крыс.Материалы и методы. Исследования проведены на модели доксорубициновой нефропатии на 60 крысах. У животных проводили изучение мочи, определяли массовый коэффициент почек, скорость клубочковой фильтрации и содержание мочевины в крови.Результаты. В ходе исследования было показано, что под влиянием исследуемой комбинации кверцетина с производными глюкозамина наблюдалось достоверное уменьшение уровня протеинурии, массового коэффициента почек, мочевины крови и увеличение показателя СКФ, что свидетельствует о нормализации функционального состояния почек. При этом по степени влияния исследуемая комбинация превосходила активность препаратов сравнения кверцетина и леспефрила.Выводы. Исследуемая комбинация кверцетина с производными глюкозамина в условиях развития доксорубициновой нефропатии у крыс оказывает выраженное нефропротекторное действие и является перспективным средством коррекции хронической болезни почек. Пошук ефективнихта доступнихзасобівлікування хронічної хвороби нирок (ХХН) – важлива проблема сучасної медицини. Розвиток ХХН призводить до неминучої ниркової недостатності, інвалідизації хворих та втрати соціальної активності. На теперішній час в Україні більшість хворих на ХХН не може отримати спеціалізовану медичну допомогу. Мета дослідження. Експериментальне дослідження впливу комбінації кверцетину з похідними глюкозаміну на перебіг мембранозного ураження нирок у щурів.Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі доксорубіцинової нефропатії на 60 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації та вміст сечовини у крові.Результати. У ході дослідження було показано, що під впливом дослідної комбінації кверцетину з похідними глюкозаміну спостерігалось вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнту нирок, сечовини крові та збільшення показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. При цьому за ступенем впливу дослідна комбінація перевершувала активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу.Висновки. Дослідна комбінація кверцетину з похідними глюкозаміну за умов розвитку доксорубіцинової нефропатії у щурів чинить виражену нефропротекторну дію та є перспективним засобом корекції хронічної хвороби нирок. National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1445 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 17-21 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 17-21 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 17-21 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1445/112504 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118435 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of goutweed (Aegopodium podagraria L.) preparations and metformin on the uric acid exchange in rats with the metabolic disorders induced by protamine sulphate against the background of atherogenic diet Влияние препаратов сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) и метформина на обмен мочевой кислоты у крыс с нарушениями метаболизма, вызванными протамина сульфатом на фоне атерогенного рациона Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) та метформіну на обмін сечової кислоти у щурів із порушеннями метаболізму, спричиненими протаміну сульфатом на тлі атерогенного раціону Tovchiga, O. V. rats goutweed (Aegopodium podagraria L.) dyslipidemia xanthine oxidase uric acid UDC 615.451.16 582.893 615.272.7 517.123 615.015.21 крысы сныть обыкновенная (Aegopodium podagraria L.) дислипидемия ксантиноксидаза мочевая кислота УДК 615.451.16 582.893 615.272.7 517.123 615.015.21 щури яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.) дисліпідемія ксантиноксидаза сечова кислота УДК 615.451.16 582.893 615.272.7 517.123 615.015.21 The tincture and the extract of the aerial part of goutweed (Aegopodium podagraria L.) are characterized with a favorable effect on the lipid and uric acid metabolism, as well as with the antidiabetic activity. The tincture is capable of increasing metformin efficacy in the experiment. Taking into account the role of uric acid metabolism disorders in the pathogenesis of “diseases of civilization” it is expedient to assess the possibility of correcting these disorders by goutweed preparations combined with metformin.Aim. To determine the effect of goutweed tincture and the extract, as well as their combinations with metformin on the uric acid metabolism in rats with the primary disorder of the lipid metabolism.Materials and methods. The model presupposed administration of protamine sulfate to rats against the background of the atherogenic diet was used. The tincture and the extract of goutweed (1 g/kg and 1 ml/kg intragastrically, respectively), metformin (50 mg/kg intragastrically) and their combinations were administered during the whole period of the model simulation. The xanthine oxidase (XO) activity in the liver and kidneys, the content of uric acid in these organs and blood plasma, as well as its renal excretion under conditions of water loading were measured.Results. In rats receiving the atherogenic diet combined with protamine sulfate the uric acid level in the kidneys and its renal excretion moderately decreased, while the XO activity and the uric acid level in the liver and blood plasma remained unchanged. Against the background of metformin, the goutweed tincture, or their combination, as well as the combination of metformin with the extract the inhibition of the liver XO activity was registered, against the background of the tincture (per se and in the combination with metformin), as well as the extract, there was also suppression of the kidney XO activity. The content of uric acid in the liver did not change significantly in all groups, uricemia decreased only after administration of the tincture per se and slightly increased against the background of metformin combined with the extract (compared to other groups of treated animals, but not with the intact control); the uric acid level in the kidneys significantly reduced in rats treated with the combination of metformin and the extract, the similar tendency was observed in the untreated control group and both groups receiving the tincture. Against the background of the tincture and the extract per se the uric acid excretion increased (in rats receiving the tincture diuresis was elevated, so there were no increase in the uric acid concentration in the urine, which occurred against the background of the extract). After the combined administration of the extract with metformin there was no change of the uric acid excretion although its urinary content remained elevated against the background of low diuresis. The stimulatory effect of the tincture on the renal excretion of uric acid was not revealed when combining with metformin, while normourocemia and the effect on the XO activity in the liver and kidneys maintained. Conclusions. The combination of goutweed tincture with metformin is promising for further studies. Настойка и экстракт надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) характеризуются благоприятным влиянием на обмен мочевой кислоты, липидов, а также противодиабетической активностью. Настойка способна к повышению эффективности метформина в эксперименте. С учетом участия нарушений обмена мочевой кислоты в патогенезе «болезней цивилизации» целесообразно оценить возможность коррекции этих нарушений препаратами сныти при сочетанном применении с метформином.Цель настоящего исследования – определить влияние настойки и экстракта сныти обыкновенной и их комбинаций с метформином на обмен мочевой кислоты у крыс с первичным нарушением обмена липидов.Материалы и методы. Использована модель, предполагающая введение крысам протамина сульфата на фоне атерогенного рациона. Экстракт и настойку сныти (1 г/кг и 1 мл/кг соответственно внутрижелудочно), метформин (50 мг/кг внутрижелудочно), а также их комбинации вводили в течение всего срока воспроизведения модели. Определяли активность ксантиноксидазы (КСО) печени и почек, содержание мочевой кислоты в этих органах и плазме крови, а также ее почечную экскрецию в условиях водного диуреза.Результаты. У крыс, получавших атерогенный рацион в сочетании с введением протамина сульфата, умеренно снижается уровень мочевой кислоты в почках и ее почечная экскреция при неизменной активности КСО и содержании мочевой кислоты в печени и плазме крови. На фоне метформина, настойки сныти, комбинации этих препаратов, а также комбинации метформина с экстрактом сныти зарегистрировано угнетение активности КСО печени, на фоне настойки  (per se и в комбинации и метформином) и экстракта сныти – также и КСО почек. Содержание мочевой кислоты в печени при этом достоверно не изменяется во всех группах, в плазме крови – уменьшается только при введении настойки per se и несколько возрастает при введении комбинации метформина с экстрактом (относительно других групп леченных животных, но не в сравнении с интактным контролем), в почках – достоверно снижается у крыс, леченных комбинацией метформина с экстрактом и в виде тенденции уменьшается в группе модельной патологии и в обеих группах животных, получавших настойку. На фоне настойки и экстракта per se возрастает экскреция мочевой кислоты (при этом на фоне настойки диурез повышен, поэтому не происходит возрастание концентрации мочевой кислоты в моче, которое происходило на фоне экстракта). При сочетанном введении экстракта с метформином возрастания экскреции мочевой кислоты не было, хотя ее содержание в моче оставалось повышенным на фоне низкого диуреза. Стимулирующее действие настойки на почечную экскрецию мочевой кислоты не проявляется при ее сочетанном введении с метформином, при этом сохранена нормоурикемия и влияние на активность КСО в печени и почках.Выводы. Комбинация настойки сныти с метформином перспективна для дальнейших исследований. Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти, ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну сечової кислоти до патогенезу «хвороб цивілізації», доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці при поєднаному застосуванні з метформіном.Мета даного дослідження – визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів.Матеріали та методи. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст сечової кислоти в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію в умовах водного діурезу.Результати. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень сечової кислоти в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту сечової кислоти у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці – також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові – зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках – достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція сечової кислоти (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації сечової кислоти в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). При поєднанні екстракту з метформіном зростання екскреції сечової кислоти не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію сечової кислоти не виявлявся при її комбінованому введенні з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках.Висновки. Комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження. National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1436 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 22-30 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 22-30 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 22-30 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1436/112505 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118436 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of vaginal pessaries on iron hemostasis against the background of the experimental positive Escherichia coli vaginitis Влияние суппозиториев вагинальных на гемостаз железа на фоне экспериментального вагинита, отягощенного Escherichia coli Вплив супозиторіїв вагінальних на гемостаз заліза на тлі експериментального вагініту, обтяженого Escherichia coli Dolzhykova, O. V. Maloshtan, L. M. Yeriomenko, R. F. experimental vaginitis rats Escherichia coli iron iron-binding ability UDC 615.076.9 615.454.2 616-08 618.15-02 экспериментальный вагинит крысы Escherichia coli железо железосвязывающая способность УДК 615.076.9 615.454.2 616-08 618.15-02 експериментальний вагініт щури Escherichia coli залізо залізозв’язувальна здатність УДК 615.076.9 615.454.2 616-08 618.15-02 Currently, disorders of the vaginal flora are observed in 38 % of women, 11 % of them have aerobic vaginitis. Streptococcus agalactiae and Escherichia coli, which capture iron of the human body during bacterial infections, are isolated most frequently in cases of vaginitis.Aim. To study the effect of vaginal pessaries “Klimedeks” and “Melanizol” on iron hemostasis in female rats against the experimental positive Escherichia coli vaginitis.Materials and methods. The experiment was conducted on non-linear mature female rats modeled with positive Escherichia coli vaginitis. The parameters of the course of vaginitis were the pH values of the vaginal secretion, the level of iron and the iron binding ability of the blood serum.Results. The experimental vaginitis was manifested by hyperemia of the vaginal mucosa accompanied with yellow secretions, a significant increase in pH, a decrease in the iron level and the iron binding capacity by 17.4 % and 15.1 %, respectively. Under the effect of the pessaries “Melanizol” and “Klimedeks” studied the pH level decreased, while the level of iron (by 26 % and 30 %, respectively) and the iron-binding capacity (by 12.5 % and 13 %, respectively) increased; the effectiveness of pessaries studied was at the level of the reference drug – vaginal tablets “Micogynax” and exceeded the effect of the reference suppositories “Gravagin”. But the pessaries “Melanizol” was less efficient than “Klimedeks”.Conclusions. Thus, the pessaries “Klimedeks” and “Melanizol” studied have the therapeutic effect against the background of positive Escherichia coli vaginitis, affect on iron hemostasis, and can be recommended for further study as drugs for the treatment of vaginitis with mixed infection. На сегодня нарушение вагинальной флоры наблюдается у 38 % женщин, среди которых аэробный вагинит диагностируют у 11 %. Наиболее часто в случаях вагинита выделяют Streptococcus agalactiae и Escherichia coli, которые во время бактериальных инфекций захватывают железо из организма человека.Цель. Исследовать влияние вагинальных суппозиториев «Климедекс» и «Меланизол» на гемостаз железа у крыс-самок на фоне экспериментального вагинита, отягощенного Escherichia coli.Материалы и методы. Эксперимент проведен на нелинейных половозрелых крысах-самках, которым моделировали вагинит, обремененный Escherichia coli. Показателями течения вагинита служили показатели рН влагалищного секрета, уровень железа и железосвязывающая способность сыворотки крови.Результаты. Экспериментальный вагинит проявлялся гиперемией слизистой оболочки влагалища, сопровождался желтыми выделениями, достоверным повышением рН, снижением уровня железа и железосвязывающей способности на 17,4 % и 15,1 %, соответственно. Под влиянием исследуемых суппозиториев «Меланизол» и «Климедекс» уменьшался уровень рН и повышались уровень железа (на 26 % и 30 % соответственно) и железосвязывающая способность (на 12,5 % и 13 %, соответственно), не уступая препарату сравнения вагинальным таблеткам «Микожинакс» и превышая препарат сравнения суппозитории «Гравагин». Но суппозитории «Меланизол» несколько уступали по активности суппозиториям «Климедекс».Выводы. Таким образом, исследуемые суппозитории «Климедекс» и «Меланизол» оказывают терапевтический эффект на фоне вагинита, отягощенного Escherichia coli, влияя на гемостаз железа, и могут быть рекомендованы для дальнейшего изучения в качестве средств для лечения вагинитов с микстинфекцией. На теперішній час порушення вагінальної флори спостерігається у 38 % жінок, серед яких аеробний вагініт діагностують у 11 %. Найбільш часто у випадках вагініту виділяють Streptococcus agalactiae та Escherichia coli, які під час бактеріальних інфекцій захоплюють залізо з організму людини.Мета. Дослідити вплив вагінальних супозиторіїв «Клімедекс» і «Меланізол» на гемостаз заліза у щурів-самиць на тлі експериментального вагініту, обтяженого Escherichia coli.Матеріали та методи. Експеримент проведений на нелінійних статевозрілих щурах-самицях, яким моделювали вагініт, обтяжений Escherichia coli. Показниками перебігу вагініту служили показники рН піхвового секрету, рівень заліза та залізозв’язуюча здатність сироватки крові.Результати. Експериментальний вагініт проявлявся гіперемією слизової оболонки піхви, супроводжувався жовтими виділеннями, достовірним підвищенням рН, зниженням рівня заліза та залізозв’язуючої здатності на 17,4 % та 15,1 %, відповідно. Під впливом досліджуваних супозиторіїв «Меланізол» та «Клімедекс» зменшувався рівень рН та підвищувалися рівень заліза (на 26 % та 30 %, відповідно) та залізозв’язувальної здатності (на 12,5 % та 13 %, відповідно), не поступаючись препарату порівняння вагінальним таблеткам «Мікожинакс» і перевищуючи препарат порівняння супозиторії «Гравагін». Але супозиторії «Меланізол» дещо поступалися за активністю супозиторіям «Клімедекс».Висновки. Таким чином, досліджувані супозиторії «Клімедекс» та «Меланізол» чинять лікувальний ефект на тлі вагініту, обтяженого Escherichia coli, впливаючи на гемостаз заліза, і можуть бути рекомендовані для подальшого вивчення в якості засобів для лікування вагінітів з мікстінфекцією.  National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1437 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 31-36 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 31-36 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 31-36 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1437/112506 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118438 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of nanochromium citrate on the osmotic resistance of erythrocyte membranes in rats with the experimental diabetes mellitus Влияние нанохрома цитрата на осмотическую резистентность мембран эритроцитов крови крыс с экспериментальным сахарным диабетом Вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові щурів з експериментальним цукровим діабетом Sadogurska, K. V. Kosuba, R. B. Zeleniuk, V. G. erythrocyte membranes nanochromium citrate experimental diabetes mellitus UDC 615.916 546.766 616.155.18] 616.379-008.64 мембраны эритроцитов нанохрома цитрат экспериментальный сахарный диабет УДК 615.916 546.766 616.155.18] 616.379-008.64 мембрани еритроцитів нанохрому цитрат експериментальний цукровий діабет УДК 615.916 546.766 616.155.18] 616.379-008.64 Diabetes mellitus (DM) is a serious medical and social problem because of its wide spread in the world and a steady tendency to increase the number of patients. Aim. To study the effect of nanochromium citrate on osmotic resistance of erythrocyte membranes of animals with diabetes mellitus.Materials and methods. The study was performed on 18-month laboratory male rats. Diabetes mellitus was caused by dexamethasone (0.125 mg/kg, subcutaneously during 14 days). Nanochromiun citrate (NCC) was introduced into the stomach (0.01 mg/kg during 14 days). Permeability of erythrocyte membranes (the erythrocyte osmotic stability) was detected by the erythrocyte resistance in the mixture of isotonic solutions of urea and sodium chloride with their different volumetric composition. The osmotic hemolysis degree (%) was measured by photocolorimetry in relation to the optic density of the standard urea solution. The erythrocyte membrane osmotic resistance (EMOR) – (% of hemolyzed cells) was compared with the similar index in the control intact animals. The glucose level in the blood was measured by a glucometer.Results. In animals with the experimental DM in addition to the elevated glucose level in the blood to 14.2 ± 0.4 mmol/L the percentage of hemolyzed erythrocytes increased by 8.2-2.3 times compared to the control according to the increased concentration of urea in the solution. The increased permeability of erythrocyte membranes resulting in the reduced osmotic resistance of erythrocytes and their hemolysis is indicative of lipid peroxide oxidation (LPO) activation and decrease in activity of the antioxidant defense system in animals with DM. Introduction of NCC in DM reduced the glucose level in the blood to 6.6±0.4 mmol/L and increased EMOR considerably, and it indicates the presence of NCC membrane-protective properties.Conclusions. In case of the experimental (dexamethasone) DM the erythrocyte membrane osmotic resistance decreases, destructive processes are activated, resulting in their accelerated destruction. NCC decreases the glucose level in the blood of animals with DM and increases osmotic resistance of erythrocyte membranes. Сахарный диабет (СД) – серьезная медико-социальная проблема, поскольку характеризуется широким распространением в мире и постоянной тенденцией к увеличению количества больных.Цель роботы. Изучить влияние нанохрома цитрата на осмотическую резистентность мембран эритроцитов у животных с сахарным диабетом.Материалы и методы. Работа выполнена на 18-месячных лабораторных крысах-самцах. СД вызывали дексаметазоном (0,125 мг/кг, п/к, 14 суток). Нанохрома цитрат (НХЦ) вводили в желудок (0,01 мг/кг, 14 суток). Проницаемость эритроцитарных мембран (осмотическая стойкость эритроцитов) определяли по стойкости эритроцитов в смеси изотонических растворов мочевины и натрия хлорида в их разном объемном содержании. Степень осмотического гемолиза эритроцитов (%) определяли фотоколориметрически по отношению к оптической плотности эталонного раствора мочевины. Осмотическую резистентность мембран эритроцитов (ОРМЭ) – (% гемолизированных клеток) сравнивали с аналогичным показателем у контрольных (интактных) животных. Уровень глюкозы в крови определяли глюкометром.Результаты. У животных с экспериментальным (дексаметазоновым) СД наряду с увеличением содержания глюкозы в крови до 14,2±0,4 ммоль/л процент гемолизированых эритроцитов по сравнению с контролем увеличился в 8,2-2,3 раза пропорционально увеличению концентрации мочевины в растворе. Увеличение у животных с СД проницаемости эритроцитарных мембран, которое вызывало снижение осмотической стойкости эритроцитов и их гемолиз, свидетельствует об активации ПОЛ и снижении активности систем антиоксидантной защиты. Введение НХЦ при СД уменьшило содержание глюкозы в крови до 6,6±0,4 ммоль/л и существенно повысило ОРМЭ, что свидетельствует о наличии у НХЦ мембранопротекторных свойств.Выводы. При экспериментальном (дексаметазоновом) СД понижается осмотическая резистентность мембран эритроцитов, активируются деструктивные процессы, что ускоряет их гемолиз. НХЦ уменьшает уровень глюкозы в крови животных с СД и повышает осмотическую резистентность мембран эритроцитов.  Цукровий діабет (ЦД) – серйозна медико-соціальна проблема, оскільки характеризується значним поширенням у світі та сталою тенденцією до збільшення кількості хворих. Мета роботи – дослідити вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові тварин при цукровому діабеті.Матеріали та методи. Робота виконана на 18–міс. лабораторних щурах-самцях. Цукровий діабет викликали дексаметазоном (0,125 мг/кг, п/шк,14 діб). Нанохрому цитрат (НХЦ) вводили в шлунок (0,01 мг/кг, 14 діб). Проникність еритроцитарних мембран (осмотична стійкість еритроцитів) визначали за стійкістю еритроцитів до суміші ізотонічних розчинів сечовини і натрію хлориду з їх різним об’ємним вмістом. Ступінь осмотичного гемолізу (%) вимірювали фотоколориметрично по відношенню до оптичної щільності еталонного розчину сечовини. Осмотичну резистентність мембран еритроцитів (ОРМЕ) – (% гемолізованих клітин) порівнювали з аналогічним показником у контрольних інтактних тварин. Рівень глюкози крові визначали за допомогою глюкометра.Результати. У тварин з експериментальним ЦД поряд зі збільшенням рівня глюкози в крові до 14,2 ± 0,4 ммоль/л відсоток гемолізованих еритроцитів порівняно з контролем зріс у 8,2-2,3 рази відповідно до збільшення концентрації сечовини в розчині. Підвищення проникності еритроцитарних мембран, що призвело до зниження осмотичної стійкості еритроцитів та їх гемолізу, свідчить про активацію ПОЛ і зниження активності систем антиоксидантного захисту у тварин з ЦД. Уведення НХЦ при ЦД зменшило вміст глюкози в крові до 6,6±0,4 ммоль/л і значно підвищило ОРМЕ, що свідчить про наявність у НХЦ мембранопротекторних властивостей.Висновки. При експериментальному (дексаметазоновому) ЦД знижується осмотична резистентність мембран еритроцитів, активуються деструктивні процеси, що призводить до їх прискореного руйнування. НХЦ зменшує рівень глюкози в крові тварин з ЦД і підвищує осмотичну резистентність мембран еритроцитів.  National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1438 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 37-41 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 37-41 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 37-41 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1438/112507 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/118440 2018-02-12T13:48:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of distribution of momethazone furoat in emulsions on its anti-inflammatory action Влияние распределения мометазона фуроата в эмульсиях на его противовоспалительное действие Вплив розподілу мометазону фуроату в емульсіях на його протизапальну дію Lyapunova, A. M. Bezugla, O. P. Libina, V. V. Timchenko, O. V. Andrianova, T. V. mometasone furoate solvent emulsion cream distribution pharmaceutical factor edema rats anti-inflammatory effect UDC 615.276 547.92 мометазона фуроат растворитель эмульсия крем распределение фармацевтический фактор отёк крысы противовоспалительный эффект УДК 615.276 547.92 мометазону фуроат розчинник емульсія крем розподіл фармацевтичний фактор набряк щури протизапальний ефект УДК 615.276 547.92 Aim. To study distribution of mometasone furoate (MF) in emulsions of the 1st (o/w) and 2nd (w/o) types with different excipients, as well as to conduct a comparative experimental study of the anti-inflammatory effect of 0.1 % creams of MF with these emulsions as a vehicle.Materials and methods. When studying its solubility, distribution between phases and solubilization by surfactant micelles the method of liquid chromatography was used for assay of MF; optical microscopy was used for determination of the disperse system type. The anti-inflammatory activity was studied on the dextran-induced rat paw edema and aerosol-induced rat paw edema.Results. The solubility of MF in various hydrophilic and lipophilic solvents, distribution between the liquid paraffin and the hydrophilic solvent hexylene glycol–water (8:2), as well as solubilization by micelles of surfactants have been studied, it allows to predict the disperse state, distribution and localization of MF in emulsions of type 1 and 2, which are the vehicles for soft dosage forms. The dispersed state of MF in emulsions of type 1 and 2 has been confirmed by optical microscopy. The anti-inflammatory activity of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion where MF is mostly in the form of a suspension) and 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion where MF is mostly dissolved in a dispersed hydrophilic phase) was studied. It has been determined that the dynamics of the anti-inflammatory effects (AE) for both drugs differs depending on the type of inflammatory edema; however, both drugs compared have a similar dynamics of AE under conditions of the same edema. It indicates that the type and concentration of glucocorticosteroid is a determining pharmaceutical factor for AE dynamic. Under conditions of the dextran-induced rat paw edema there is a pronounced tendency towards a higher AE in case of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion) compared to 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion). It indicates the impact of differences in the pharmaceutical factors of these drugs on the efficiency of their anti-inflammatory activity. In the conditions of an aerosol-induced rat paw edema AE of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion) basically corresponds to AE of 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion).Conclusions. According to the results of the research the cream with MF and the o/w emulsion as a vehicle should be used in the acute phase of the inflammatory process accompanied with exudation, while the cream or ointment with the w/o emulsion as a vehicle – for the treatment of chronic dermatoses accompanied with a dry skin. Цель работы. Исследование возможного распределения мометазона фуроата (МФ) в эмульсиях 1 и 2 рода с разным составом вспомогательных веществ, а также сравнительное экспериментальное изучение противовоспалительного действия 0,1 % кремов МФ на основе таких эмульсий.Материалы и методы. Для количественного определения МФ при изучении его растворимости, распределения между фазами и солюбилизации мицеллами ПАВ использовали метод жидкостной хроматографии, а для определения типа дисперсной системы – метод оптической микроскопии. Эффективность противовоспалительного действия препаратов исследовали на моделях декстранового и аэросильного воспаления стопы крыс.Результаты. Исследована растворимость МФ в различных гидрофильных и липофильных растворителях, распределение между вазелиновым маслом и гидрофильным растворителем гексиленгликоль – вода (8:2) и солюбилизация мицеллами ПАВ, что позволяет прогнозировать дисперсное состояние, распределение и локализацию МФ в эмульсиях 1 и 2 рода, являющихся основами для мягких лекарственных средств. Дисперсное состояние МФ в эмульсиях 1 и 2 рода подтверждено методом оптической микроскопии. Исследована эффективность противовоспалительного действия препаратов Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода, в которой МФ находится преимущественно в виде суспензии, и препарата Элоком® крем 0,1 % на основе эмульсии 2 рода, в которой МФ находится в виде раствора в дисперсной гидрофильной фазе. Установлено, что динамика противовоспалительных эффектов (ПЭ) для обоих препаратов отличается в зависимости от типа воспалительного отёка, однако сравниваемые препараты характеризуются сходной динамикой ПЭ в условиях одного и того же отёка. Это свидетельствует о том, что определяющим фармацевтическим фактором для динамики ПЭ является тип и концентрация глюкокортикостероида. При декстрановом воспалении наблюдается выраженная тенденция к более высокому ПЭ препарата Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода сравнительно с препаратом Элоком® крем 0,1 %, что свидетельствует о влиянии различий в фармацевтических факторах этих препаратов на эффективность их противовоспалительного действия. В условиях более длительного (аэросильного) воспаления препарат Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода оказывает ПЭ, который в целом соответствует ПЭ препарата Элоком® крем 0,1 % на основе эмульсии 2 рода.Выводы. По результатам исследований крем с МФ на основе эмульсии 1 рода следует применять в острой фазе воспалительного процесса, сопровождающейся экссудацией, а крем или мазь на основе эмульсии 2 рода – при хронических дерматозах, сопровождающихся сухостью кожи.   Мета роботи. Дослідження можливого розподілу мометазону фуроату (МФ) в емульсіях 1 і 2 роду з різним складом допоміжних речовин, а також порівняльне експериментальне вивчення протизапальної дії 0,1 % кремів МФ на основі таких емульсій.Матеріали та методи. Для кількісного визначення МФ при вивченні його розчинності, розподілу між фазами і солюбілізації міцелами ПАР використовували метод рідинної хроматографії, а для визначення типу дисперсної системи – метод оптичної мікроскопії. Ефективність протизапальної дії препаратів досліджували на моделях декстранового і аеросильного запалення стопи щурів.Результати. Досліджено розчинність МФ в різних гідрофільних і ліпофільних розчинниках, розподіл між вазеліновим маслом і гідрофільним розчинником гексиленгліколь – вода (8:2) і солюбілізацію міцелами ПАР, що дозволяє прогнозувати дисперсний стан, розподіл і локалізацію МФ в емульсіях 1 і 2 роду, які є основами для м’яких лікарських засобів. Дисперсний стан МФ в емульсіях 1 і 2 роду підтверджено методом оптичної мікроскопії. Досліджено ефективність протизапальної дії препаратів Мометазон крем 0,1  % на основі емульсії 1 роду, де МФ знаходиться переважно у вигляді суспензії, і препарату Елоком® крем 0,1  % на основі емульсії 2 роду, де МФ знаходиться у вигляді розчину в дисперсній гідрофільній фазі. Встановлено, що динаміка протизапальних ефектів (ПЕ) для обох препаратів відрізняється у залежності від типу запального набряку, однак порівнювані препарати характеризуються подібною динамікою ПЕ в умовах однакового набряку. Це свідчить про те, що визначальним фармацевтичним фактором для динаміки ПЕ є тип і концентрація глюкокортикостероїду. При декстрановому запаленні спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату Мометазон крем 0,1  % на основі емульсії 1 роду порівняно з препаратом Елоком® крем 0,1  %, що свідчить про вплив відмінностей у фармацевтичних факторах цих препаратів на ефективність їх протизапальної дії. В умовах більш тривалого (аеросильного) запалення препарат Мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду виявляє ПЕ, який в цілому відповідає ПЕ препарату Елоком® крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду.Висновки. За результатами досліджень крем з МФ на основі емульсії 1 роду слід застосовувати в гострій фазі запального процесу, що супроводжується ексудацією, а крем або мазь на основі емульсії 2 роду – при хронічних дерматозах, що супроводжуються сухістю шкіри. National University of Pharmacy 2017-12-11 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1441 Clinical pharmacy; Vol. 21 No. 4 (2017); 42-50 Клиническая фармация; Том 21 № 4 (2017); 42-50 Клінічна фармація; Том 21 № 4 (2017); 42-50 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.17.1441/112508 Авторське право (c) 2017 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/121996 2018-02-24T09:25:44Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of the effect of raleukin on development of dithizone diabetes in rabbits Экспериментальное изучение влияния ралейкина на протекание дитизонового диабета у кролей Експериментальне вивчення впливу ралейкіну на перебіг дитизонового діабету в кролів Bukhtiyarova, I. P. Drogovoz, S. M. Kovalenko, Eu. M. dithizone diabetes products of non-enzymatic glycosylation hypoglycemic action raleukin UDC 615.252.349.7 616.349-008.64 дитизоновый диабет продукты неферментативного гликозилирования гипогликемическое действие ралейкин УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 дитизоновий діабет продукти неферментативного глікозилювання гіпоглікемічна дія ралейкін УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 In the structure of endocrine diseases diabetes mellitus (DM) occupies the second place after the thyroid gland pathology.In 2012 there were more than one million people with diabetes in Ukraine, that is why optimization of therapy for this disease is one of the most pressing health and social problems of our time. The pathogenesis basis of the most serious complications of diabetes (thrombosis, atherosclerosis, kidney failure, cataract, etc.) is nonenzymatic glycosylation processes.Taking into account the presence of antioxidant properties [14] in recombinant receptor antagonist IL-1 raleukin and the hypoglycemic action proven in previous studies it was of interest to study its effect on the initial reactions of nonenzymatic glycosylation. This article presents the results of studying the effect of recombinant receptor antagonist IL-1 raleukin obtained in the State Research Institute of High-Purity Biopharmaceuticals of St. Petersburg on the model of dithizonic diabetes in rabbits. It has been found that on the model of dithizonic diabetes in rabbits recombinant receptor antagonist IL-1 raleukin has a strong hypoglycemic effect, which intensity is not inferior to anakinra and exceeds metformin. The results of these studies indicate the prospects of further study of the anti-diabetic properties of raleukin in order to include this drug in the treatment of type I diabetes. В структуре эндокринных заболеваний сахарный диабет (СД) занимает второе место после патологии щитовидной железы. В 2012 г. в Украине зарегистрировано более 1 млн больных СД, поэтому оптимизация терапии этого заболевания является одной из актуальных медицинских и социальных проблем современности. В основе патогенеза наиболее серьезных осложнений СД (тромбозы, атеросклероз, почечная недостаточность, катаракта и др.) лежат процессы неферментативного гликозилирования. Учитывая наличие у рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 ралейкина антиоксидантных свойств и доказанного в предыдущих исследованиях гипогликемического действия, мы изучили его влияние на начальные реакции неферментативного гликозилирования. Приведены результаты изучения влияния рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 ралейкина, полученного в Санкт-Петербургском НИИ ОЧБП, на протекание дитизонового диабета у кролей.Определено, что на модели дитизонового диабета у кролей рекомбинантный антагонист рецепторов ИЛ-1 ралейкин оказывает выраженное гипогликемическое действие, по выраженности которого он не уступает референс-препарату анакинра и превосходит метформин. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о перспективности дальнейшего изучения антидиабетических свойств ралейкина с целью включения данного препарата в комплексную терапию СД I типа. У структурі ендокринних захворювань цукровий діабет (ЦД) посідає друге місце після патології щитоподібної залози. У 2012 р. в Українi зареєстровано понад 1 млн хворих на ЦД, тому оптимізація терапії цієї хвороби є однією з актуальних медичних та соціальних проблем сучасності. В основі патогенезу найбільш серйозних ускладнень ЦД (тромбозів, атеросклерозу, ниркової недостатності, катаракти тощо) лежать процеси неферментативного глікозилювання. Враховуючи наявність у рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну антиоксидантних властивостей та визначеної у попередніх дослідженнях гіпоглікемічної дії, ми вивчили його вплив на початкові реакції неферментативного глікозилювання. Наведені результати вивчення впливу рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну, отриманого у Санкт-Петербурзькому НДІ ОЧБП, на перебіг дитизонового діабету у кролів. Визначено, що на моделі дитизонового діабету у кролів рекомбінантний антагоніст рецепторів ІЛ-1 ралейкін чинить виражену гіпоглікемічну дію, за вираженістю якої не поступається референт-препарату анакінра та переважає метформін. Результати проведених досліджень свідчать про перспективність подальшого вивчення антидіабетичних властивостей ралейкіну з метою включення даного препарату до комплексної терапії ЦД I типу. National University of Pharmacy 2014-03-03 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1268 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 1 (2014); 18-22 Клиническая фармация; Том 18 № 1 (2014); 18-22 Клінічна фармація; Том 18 № 1 (2014); 18-22 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1268/117057 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122019 2018-12-26T13:27:20Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Correction of doxorubicin-induced hepatotoxicity by glucosamine derivatives and their combinations with quercetin in rats Коррекция доксорубицининдуцированной гепатотоксичности производными глюкозамина и их комбинациями с кверцетином в эксперименте на крысах Корекція доксорубіциніндукованої гепатотоксичності похідними глюкозаміну та їх комбінаціями з кверцетином в експерименті на щурах Zupanets, I. A. Vetrova, K. V. Sakharova, T. S. Derkach, R. V. doxorubicin hepatotoxicity glucosamine derivatives quercetin UDC 615.277.3 615.065] 615.32 доксорубицин гепатотоксичность производные глюкозамина кверцетин УДК [615.277.3 615.065] 615.32 доксорубіцин гепатотоксичність похідні глюкозаміну кверцетин УДК [615.277.3 615.065] 615.32 The article presents the results of the pharmacological study of glucosamine derivatives and their combinations with flavonoid quercetin as correctors of hepatotoxicity of anthracycline antibiotics, particularly doxorubicin. As the test compounds substances of glucosamine hydrochloride in conventionally therapeutic doses of 50 mg/kg, and the combination of aminosugars of glucosamine hydrochloride and N-acetylglucosamine with flavonoid quercetin in the ratio of 3:1 equivalent to glucosamine hydrochloride in a conventionally therapeutic dose of 82 mg/kg have been studied. Quercetin was used in the dose of 20.5 mg/kg as a reference medicine. To assess the degree of liver damage and severity of the hepatoprotective activity of the objects selected a number of biochemical parameters (the level of TBA-reactants of the serum and the liver homogenate, the activity of indicator enzymes of ALT, AST cytolysis, the content of the total protein, glucose, urea in the serum) have been determined; the the histomorphologic study of liver tissue has been conducted. According to the experimental results it has been found that all tested compounds have the ability to reduce the toxic effects of doxorubicin in relation to the liver. With respect to overall rating of the parameters studied a combination of aminosugars of glucosamine hydrochloride and N-acetylglucosamine with quercetin has shown the most significant hepatoprotective effect, and it can be explained by a synergistic action of its individual components directed to inhibition of free radical processes and cytolysis, inhibition of inflammation, urea formation function, protein synthesis in the liver, normalization of the carbohydrate metabolism and decrease of hypoplastic changes in the liver tissue. The results of the study experimentally substantiate the use perspectiveness of a combination of aminosugars of glucosamine hydrochloride and N-acetylglucosamine with quercetin for pharmacological correction of toxic effects of anthracycline antibiotics during anticancer therapy. Приведены результаты фармакологического изучения производных глюкозамина и их комбинаций с флавоноидом кверцетином в качестве корректоров гепатотоксичности антрациклиновых антибиотиков, в частности доксорубицина. В качестве исследуемых соединений изучались субстанции глюкозамина гидрохлорида в условно терапевтической дозе 50 мг/кг и комбинация аминосахаров глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с флавоноидом кверцетином в соотношении 3:1 в пересчете на глюкозамина гидрохлорид в условно терапевтической дозе 82 мг/кг. В качестве препарата сравнения использовали кверцетин в дозе 20,5 мг/кг. Для оценки степени поражения печени и выраженности гепатотропного действия выбранных объектов определяли ряд биохимических показателей (уровень ТБК-реактантов сыворотки крови и гомогената печени, активность индикаторных ферментов цитолиза АлАТ, АсАТ, содержание общего белка, глюкозы, мочевины в сыворотке крови), а также проводили гистоморфологическое исследование ткани печени. По результатам опыта установлено, что все исследуемые соединения проявили способность к уменьшению токсических проявлений доксорубицина по отношении к печени. По суммарному рейтингу исследованных показателей наиболее значимое гепатотропное действие проявила комбинация аминосахаров глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с кверцетином, что может объясняться синергическим действием ее отдельных компонентов, направленным на ингибирование свободнорадикальных процессов и цитолиза, угнетение воспаления, восстановление мочевинообразующей, белоксинтезирующей функций печени, нормализацию углеводного обмена и уменьшение гипопластических изменений в ткани печени. Результаты исследования экспериментально обосновывают перспективность использования комбинации аминосахаров глюкозамина гидрохлорида и N-ацетилглюкозамина с кверцетином для фармакокоррекции токсических эффектов антрациклиновых антибиотиков при проведении противоопухолевой терапии. Наведені результати фармакологічного вивчення похідних глюкозаміну та їх комбінацій з флавоноїдом кверцетином у якості коректорів гепатотоксичності антрациклінових антибіотиків, зокрема доксорубіцину. В якості досліджуваних сполук вивчались субстанції глюкозаміну гідрохлориду в умовно-терапевтичній дозі 50 мг/кг та комбінація аміноцукрів глюкозаміну гідрохлориду і N-ацетилглюкозаміну з флавоноїдом кверцетином у співвідношенні 3:1 в перерахунку на глюкозаміну гідрохлорид в умовно-терапевтичній дозі 82 мг/кг. У якості препарату порівняння використовували кверцетин у дозі 20,5 мг/кг. Для оцінки ступеня ураження печінки та вираженості гепатотропної дії обраних об’єктів визначали низку біохімічних показників (рівень ТБК-реактантів сироватки крові та гомогенату печінки, активність індикаторних ферментів цитолізу АлАТ, АсАТ, вміст загального білка, глюкози, сечовини у сироватці крові), а також проводили гістоморфологічне дослідження тканини печінки. За результатами досліду встановлено, що всі досліджувані сполуки проявили здатність до зменшення токсичних проявів доксорубіцину по відношенню до печінки. За сумарним рейтингом досліджених показників найбільш значущу гепатотропну дію виявила комбінація аміноцукрів глюкозаміну гідрохлориду і N-ацетилглюкозаміну з кверцетином, що може пояснюватися синергічною дією її окремих компонентів, спрямованою на інгібування вільнорадикальних процесів і цитолізу, пригнічення запалення, відновлення сечовиноутворюючої, білоксинтезуючої функцій печінки, нормалізацію вуглеводного обміну та зменшення гіпопластичних змін у тканині печінки. Результати дослідження експериментально обгрунтовують перспективність використання комбінації аміноцукрів глюкозаміну гідрохлориду і N-ацетилглюкозаміну з кверцетином для фармакокорекції токсичних ефектів антрациклінових антибіотиків при проведенні протипухлинної терапії. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1306 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 4-9 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 4-9 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 4-9 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1306/117538 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122021 2018-02-24T09:29:16Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the artichoke leaves extract on the postnatal development of offspring of female rats with the alcoholic placental dysfunction Влияние экстракта из листьев артишока полевого на постнатальное развитие потомства самок крыс с алкогольной плацентарной дисфункцией Вплив екстракту з листя артишоку польового на постнатальний розвиток потомства від самок щурів з алкогольною плацентарною дисфункцією Ryzhenko, I. M. Asadullayeva, N. Ya. Zaychenko, G. V. artichoke leaves extract Solcoseryl alcoholic placental dysfunction postnatal development of infant rats UDC 615. 322 618. 3 экстракт из листьев артишока полевого солкосерил алкогольная плацентарная дисфункция постнатальное развитие крысят УДК 615. 322 618. 3 екстракт з листя артишоку польового солкосерил алкогольна плацентарна дисфункція постнатальний розвиток щурят УДК 615. 322 618. 3 The experimental research of the artichoke (Cynara scolymus) leaves extract (ALE) influence on the postnatal development of the Ist generation rats born by female rats with the ethanol-induced placental dysfunction (PD) has been conducted. It has been found that the therapeutic and preventive regimen of ALE and the reference medicine Solcoseryl from the 14th to the 19th day of gestation (on the background of introduction of 40% ethanol solution in the dose of 4 g/kg) reduced the level of death in infant rats: ALE in 2.4 times and Solcoseryl in 1.6 times compared to the untreated control. The medicines studied caused a significant weight gain in rats compared to the control pathology group. From the 1st to 14th days of the experiment the weight gain caused by ALE was more significant. The difference in the efficacy of the medicines was not further observed. Introduction of ALE and Solcoseryl also promoted the correction of pathological deviations in the postnatal development of infant rats. Moreover, ALE showed a higher activity compared to Solcoseryl. Therefore, the data obtained allow to recommend ALE for the preventive correction of alcoholic embryopathy developed on the background of PD. Проведено экспериментальное исследование влияния экстракта из листьев артишока полевого (ЭЛАП) на постнатальное развитие крысят I-го поколения, родившихся от самок с алкогольной плацентарной дисфункцией (АПД). Установлено, что ЭЛАП и препарат сравнения солкосерил на фоне введения самкам крыс 40% раствора этанола в дозе 4 г/кг в лечебно-профилактическом режиме с 14-го по 19-й день гестации способствовали снижению летальности крысят: ЭЛАП в 2,4 раза, а солкосерил в 1,6 раза по сравнению с нелеченными животными. Изучаемые препараты вызывали достоверное повышение массы тела крысят в сравнении с контрольной патологией. С 1-го по 14-й дни эксперимента прослеживался более значительный прирост в массе тела крысят под влиянием ЭЛАП. В дальнейшем разницы в действии препаратов не наблюдалось. Введение ЭЛАП и солкосерила также способствовало коррекции патологических отклонений в постнатальном развитии крысят. При этом ЭЛАП проявлял большую активность, чем солкосерил. Полученные данные позволяют рекомендовать ЭЛАП для применения в акушерстве с целью превентивной коррекции фетального алкогольного синдрома, который развивается на фоне АПД. Проведено експериментальне дослідження впливу екстракту з листя артишоку польового (ЕЛАП) на постнатальний розвиток щурів I-го покоління, народжених від самок з алкогольною плацентарною дисфункцією (АПД). Встановлено, що ЕЛАП та препарат порівняння солкосерил на тлі введення самкам щурів 40% розчину етанолу в дозі 4 г/кг в лікувально-профілактичному режимі з 14-го по 19-й день гестації сприяли зниженню летальності щурів: ЕЛАП в 2,4 рази, а солкосерил в 1,6 рази в порівнянні з нелікованими тваринами. Досліджувані препарати викликали вірогідне зростання маси тіла щурів в порівнянні з контрольною патологією. З 1-го по 14-й день експерименту прослідковувався більш значний приріст маси тіла щурів під впливом ЕЛАП. В подальшому різниці в дії препаратів не спостерігалося. Введення ЕЛАП та солкосерилу також сприяло корекції патологічних відхилень в постнатальному розвитку щурів. При даних умовах ЕЛАП проявляв більшу активність, ніж солкосерил. Отримані дані дозволяють рекомендувати ЕЛАП з метою використання в акушерстві для превентивної корекції фетального алкогольного синдрому, який розвивається на тлі АПД. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1284 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 10-13 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 10-13 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 10-13 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1284/117539 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122022 2018-02-24T09:30:09Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of toxicological properties of “metroxal” cream Изучение токсикологических свойств крема «метроксал» Вивчення токсикологічних властивостей крему «метроксал» Maloshtan, L. M. Yurchenko, V. Ye. Polovko, N. P. Tymoshyna, I. O. dermatological diseases toxicological research creams UDC 615.28 615.454.1 дерматологические заболевания токсикологические исследования кремы УДК 615.28 615.454.1 дерматологічні захворювання токсикологічні дослідження креми УДК 615.28 615.454.1 The presence of Demodex folliculorum mites exacerbates the number of dermatological conditions, such as rosacea and perioral dermatitis, and complicates their treatment. Development and introduction of medicines with the complex action in practical medicine exhibiting anti-parasitic properties against Demodex folliculorum and possessing the antibacterial, anti-inflammatory, capillary-restorative, anti-edemic, antioxidant and anti-allergic effect are of great current interest. One of the stages of introduction of new medicines is to study toxicity, which allows to assess their safety. Acute toxicity, the skin-irritant effect of the cream containing metronidazole, salicylic acid, troxerutin and essential oil of lemon balm, as well as its anti-alterative activity have been experimentally investigated on the model of non-allergic contact subchronic dermatitis caused by turpentine. The results obtained show no toxicity and skin-irritant effect of the cream with a single topical application to rats in the doses of 500 and 15000 mg/kg; it allows to refer it to Class VI of practically non-toxic substances (LD &gt; 15000 mg/kg) in accordance with the generally accepted classification of K.K.Sidorov. As a result of the study of the anti-alternative activity on the model of non-allergic contact subchronic dermatitis caused by turpentine it has been found that the cream under research reveals the anti-inflammatory action. Наличие клеща Demodex folliculorum усугубляет течение ряда дерматологических заболеваний, таких как розацеа, периоральный дерматит и усложняет их терапию. Актуальным является разработка и внедрение в практическую медицину лекарственных препаратов комплексного действия, которые проявляют антипаразитарные свойства по отношению к Demodex folliculorum, а также обладают антибактериальным, противовоспалительным, капилляроукрепляющим, противоотечным, антиоксидантным и противоаллергическим действием. Одним из этапов внедрения новых лекарственных препаратов является исследование токсичности, позволяющее оценить степень их безопасности. Экспериментально исследована острая токсичность, кожно-раздражающее действие крема, содержащего метронидазол, салициловую кислоту и троксерутин, а также его антиальтеративную активность на модели неаллергического контактного субхронического дерматита, вызванного скипидаром. Полученные результаты свидетельствуют об отсутствии токсического воздействия и кожнораздражающего эффекта крема при однократном наружном нанесении крысам в дозах 5000 и 150000 мг/кг, что позволяет отнести его в соответствии с общепринятой классификацией К.К.Сидорова к VI классу практически нетоксичных веществ (ЛД &gt; 15000 мг/кг). В результате изучения антиальтеративной активности на модели неаллергического дерматита, вызванного скипидаром, установлено, что опытный крем проявляет противовоспалительное (антиальтеративное) действие. Наявність кліща Demodex folliculorum ускладнює перебіг низки дерматологічних захворювань, таких як розацеа і періоральний дерматит та утруднює їх терапію. Актуальним є розробка та впровадження у практичну медицину лікарських препаратів комплексної дії, які проявляють антипаразитарні властивості щодо Demodex folliculorum, володіють антибактеріальною, протизапальною, капілярозміцнювальною, протинабряковою, антиоксидантною та протиалергічною дією. Одним із етапів впровадження нових лікарських препаратів є дослідження токсичності, що дозволяє оцінити ступінь їх безпеки. Експериментально досліджено гостру токсичність, шкірноподразнювальну дію крему, який містить метронідазол, саліцилову кислоту та троксерутин, а також його антиальтеративну активність на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром. Отримані результати свідчать про відсутність токсичного впливу і шкірноподразнювальної дії крему при одноразовому нашкірному нанесенні щурам у дозах 5000 і 150000 мг/кг, що дає змогу віднести його відповідно до загальноприйнятої класифікації К.К.Сидорова до VI класу практично нетоксичних речовин (ЛД &gt; 15000 мг/кг). У результаті вивчення антиальтеративної активності на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром, встановлено, що досліджуваний крем проявляє протизапальну (антиальтеративну) дію. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1264 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 14-16 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 14-16 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 14-16 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1264/117540 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122023 2018-02-24T09:30:31Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The influence of recombinant antagonist interleukin-1 receptors on the course of tetrachloromethane hepatitis in rats Влияние рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 на протекание тетрахлорметанового гепатита у крыс Вплив рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на перебіг тетрахлорометанового гепатиту у щурів Shchokina, K. G. ARIL-1 tetrachlorinemethane hepatitis hepatoprotective action UDC 615.015.23 615.21/26 577.175.14 АРИЛ-1 тетрахлорметановый гепатит гепатопротекторное действие УДК 615.015.23 615.21/26 577.175.14 АРІЛ-1 тетрахлорометановий гепатит гепатопротекторна дія УДК 615.015.23 615.21/26 577.175.14 As we know, the growth of the abundance and morbidity indicators, poor treatment outcomes, inadequate diagnosis define the problem of chronic liver disease as one of the most complex in modern medicine. In the pathogenesis of the severe inflammatory response in hepatitis of different genesis with development of liver failure and cholestasis the main role belongs to cytokines that are involved in attracting inflammatory cells in the lesion, which leads to the death of hepatocytes. Interleukin-1 (IL-1), which is one of the most important pro-inflammatory cytokines, occupies an important place in the process of liver damage in hepatitis. Taking into account a significant role of IL-1 in development of inflammation and cytolysis of hepatocytes the aim of our research was to determine the hepatoprotective action of the original recombinant receptor antagonist IL-1 on the model of chronic tetrachloromethane hepatitis in rats. The article gives the results of the experimental study of the influence of the original recombinant antagonist interleukin-1 receptors (ARIL-1) on development of chronic tetrachlorоmethane hepatitis in rats. The experimental liver damage was caused by a subcutaneous injection of carbon tetrachloride in the dose of 0.2 ml/100 g twice a week for 60 days. Herbal hepatoprotector Silibor was selected as a reference medicine. It has been found that ARIL-1 exceeds Silibor by its influence on the INC, survival of animals, the ALT activity, urea level, total protein in the serum, the content of DC and TBA-P in the rat liver homogenate. It allows to conclude that ARIL-1 is not inferior to the reference medicine by its hepatoprotective effect, and even exceeds it in the anti-inflammatory and antioxidant activity. Как известно, рост показателей распространенности и заболеваемости, неудовлетворительные результаты лечения, недостаточный уровень диагностики определяют проблему хронических заболеваний печени как одну из самых сложных в современной медицине. В патогенезе тяжелой воспалительной реакции при гепатитах разного генеза с развитием печеночной недостаточности и холестаза основная роль принадлежит цитокинам, которые принимают участие в привлечении воспалительных клеток в очаг поражения, что приводит к гибели гепатоцитов. В процессах повреждения печени при гепатитах важное место занимает интерлейкин-1 (ИЛ-1), который является одним из важнейших провоспалительных цитокинов. Учитывая значительную роль ИЛ-1 в развитии воспаления и цитолиза гепатоцитов, целью исследования стало определение гепатозащитного действия оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 на модели хронического тетрахлорметанового гепатита у крыс. В статье приведены результаты экспериментального изучения влияния оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 (АРИЛ-1) на развитие хронического тетрахлорметанового гепатита у крыс. Экспериментальное повреждение печени вызывали подкожным введением крысам 50% масляного раствора тетрахлорметана в дозе 0,2 мл/100 г 2 раза в неделю в течение 60 суток. В качестве препарата сравнения выбран гепатопротектор растительного происхождения силибор. Выяснено, что АРИЛ-1 превосходит силибор по влиянию на МКП, выживаемость животных, активность АлАТ, уровень мочевины, общего белка в сыворотке крови, содержание ДК и ТБК-Р в гомогенате печени крыс. Это позволяет сделать вывод о том, что АРИЛ-1 по гепатозащитному действию не уступает препарату сравнения и даже превышает его по противовоспалительной и антиоксидантной активности. Як відомо, зростання показників розповсюдженості та захворюваності, незадовільні результати лікування, недостатній рівень діагностики визначають проблему хронічних захворювань печінки як одну із найскладніших в сучасній медицині. В патогенезі тяжкої запальної реакції при гепатитах різного ґенезу з розвитком печінкової недостатності та холестазу основна роль належить цитокінам, які беруть участь у залученні запальних клітин у ділянку пошкодження, що спричиняє загибель гепатоцитів. У процесах пошкодження печінки при гепатитах важливе місце посідає інтерлейкін-1 (ІЛ-1), який є одним з найважливіших прозапальних цитокінів. Враховуючи значну роль ІЛ-1 в розвитку запалення та цитолізу гепатоцитів, метою дослідження стало визначення гепатозахисної дії оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 на моделі хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. У статті наведені результати експериментального вивчення впливу оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на перебіг хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Експериментальне пошкодження печінки викликали підшкірним введенням щурам 50% олійного розчину тетрахлорометану в дозі 0,2 мл/100 г 2 рази на тиждень протягом 60 діб. В якості препарату порівняння обрано гепатопротектор рослинного походження силібор. Визначено, що АРІЛ-1 переважає силібор за впливом на МКП, виживаність тварин, активність АлАТ, рівень сечовини, загального білка в сироватці крові, вміст ДК та ТБК-Р в гомогенаті печінки щурів. Це дозволяє зробити висновок, що АРІЛ-1 за гепатозахисною дією не поступається препарату порівняння, а навіть переважає його за протизапальною та антиоксидантною активністю. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1231 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 17-21 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 17-21 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 17-21 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1231/117541 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122024 2018-02-24T09:30:52Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Histopathological changes of the kidneys and liver in alloxan-induced diabetic mice treated with goutweed (aegopodium podagraria l.) Medicines Структурные изменения почек и печени мышей с аллоксановым сахарным диабетом на фоне препаратов сныти обыкновенной (aegopodium podagraria l.) Структурні зміни нирок та печінки мишей з алоксановим цукровим діабетом при введенні препаратів яглиці звичайної (aegopodium podagraria l.) Tovchiga, O. V. Synytsia, V. O. Shtrygol’, S. Yu. Besditko, N. V. mice alloxan-induced diabetes kidney liver goutweed UDC 615.451.16 615.252/.254 616.379-008.64 612.461.25 612.46 582.893 мыши аллоксановый сахарный диабет почки печень сныть обыкновенная УДК 615.451.16 615.252/.254 616.379-008.64 612.461.25 612.46 582.893 миші алоксановий цукровий діабет нирки печінка яглиця звичайна УДК 615.451.16 615.252/.254 616.379-008.64 612.461.25 612.46 582.893 The influence of the goutweed dry extract (1 g/kg), goutweed tincture (1 and 5 ml/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) on the histological structure of the kidneys and liver in alloxan-induced diabetic mice has been investigated. In three weeks after the pathological process induction in the nontreated mice dystrophic changes with the partial transition to necrobiosis and necrosis in the kidneys and liver, protein casts within the renal tubuli and lympholeucocytal infiltration in the liver were found. The goutweed dry extract (1 g/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) normalize the structure of the renal tubuli (granular dystrophy of the kidney epithelium and necrobiosis foci in some histological samples were evident), prevent pathological changes of hepatocytes (on the background of the extract the vascular plethora, hepatocytes granular dystrophy and hypertrophy of some cells were detected, on the background of “Arphasetin”, in addition to the abovementioned changes, single necrobiosis foci were registered). Necrobiosis and necrosis were not detected in the kidneys and liver of the animals treated with the goutweed tincture in the of dose of 5 ml/kg, but the vascular plethora was present. Granular dystrophy of the epithelium and protein casts within some tubuli were seen in the kidneys, granular dystrophy of hepatocytes was registered in the liver. The goutweed tincture in the dose of 1 ml/kg did not show the protective action on the histological structure of the kidneys and liver. Thus, a dry extract of goutweed (1 g/kg), the goutweed tincture (5 ml/kg, but not 1 ml/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) improve the histological structure of the kidneys and liver in alloxan-induced diabetic mice, prevent necrosis development and infiltration of tubuli with protein casts. The goutweed extract in the dose of 1 g/kg is considered to be the most promising medicine for further research. Исследовано влияние экстракта сныти обыкновенной (1 г/кг), настойки сныти обыкновенной (1 и 5 мл/кг) и настоя сбора «Арфазетин» (18 мл/кг) на гистоструктуру почек и печени мышей с аллоксановым диабетом. Через три недели после воспроизведения патологии в почках и печени нелеченных животных выявлены дистрофические изменения с частичным переходом в некроз и некробиоз, в почках – инфильтрация канальцев белком, в печени – лимфолейкоцитарная инфильтрация. Экстракт сныти обыкновенной (1 г/кг) и настой сбора «Арфазетин» нормализуют структуру почечных канальцев (присутствует зернистая дистрофия нефротелия, в отдельных гистопрепаратах – очаги некробиоза), противодействуют патологическим изменениям гепатоцитов (на фоне экстракта выявляли полнокровие сосудов, зернистую дистрофию гепатоцитов и гипертрофию отдельных клеток, на фоне «Арфазетина» к тому же регистрировали одиночные очаги некробиоза). В печени и почках животных, получавших настойку сныти обыкновенной в дозе 5 мл/кг, не выявляли некроза и некробиоза, присутствовало полнокровие сосудов, в почках – зернистая дистрофия нефротелия с белковой инфильтрацией некоторых канальцев, в печени – зернистая дистрофия гепатоцитов. Настойка сныти обыкновенной в дозе 1 мл/кг не оказывала защитного влияния на гистоструктуру почек и печени. Таким образом, экстракт сныти обыкновенной (1 г/кг), настойка сныти обыкновенной (5 мл/кг, но не 1 мл/кг) и настой сбора «Арфазетин» (18 мл/кг) нормализуют гистоструктуру почек и печени мышей с аллоксановым диабетом, противодействуют развитию некроза, а также белковой инфильтрации почечных канальцев. Наиболее перспективен для дальнейших исследований экстракт сныти обыкновенной в дозе 1 г/кг. Досліджено вплив екстракту яглиці звичайної (1 г/кг), настойки яглиці звичайної (1 та 5 мл/кг) та настою збору «Арфазетин» (18 мл/кг) на гістоструктуру нирок та печінки мишей з алоксановим діабетом. На третьому тижні розвитку патології в нирках та печінці нелікованих тварин виявлені дистрофічні зміни з частковим переходом у некробіоз та некроз, у нирках – інфільтрацію канальців білком, у печінці – лімфолейкоцитарну інфільтрацію. Екстракт яглиці звичайної (1 г/кг) та настій збору «Арфазетин» (18 мл/кг) нормалізують структуру ниркових канальців (наявна зерниста дистрофія нефротелію, в окремих гістопрепаратах – вогнища некробіозу), протидіють патологічним змінам гепатоцитів (на тлі екстракту виявляли повнокровність судин, зернисту дистрофію гепатоцитів, гіпертрофію окремих клітин, на тлі «Арфазетину» до того ж реєстрували поодинокі вогнища некробіозу). У нирках та печінці тварин, які одержували настойку яглиці звичайної в дозі 5 мл/кг, не виявляли некрозу та некробіозу, була наявною повнокровність судин, у нирках – зерниста дистрофія нефротелію з білковою інфільтрацією деяких канальців, у печінці – зерниста дистрофія гепатоцитів. Настойка яглиці звичайної в дозі 1 мл/кг не чинила захисного впливу на гістоструктуру нирок та печінки. Таким чином, екстракт яглиці звичайної (1 г/кг), настойка яглиці звичайної (5, але не 1 мл/кг) та настій збору «Арфазетин» (18 мл/кг) покращують гістоструктуру нирок та печінки мишей із алоксановим діабетом, протидіють розвитку некрозу, а також білковій інфільтрації ниркових канальців. Найбільш перспективним препаратом для подальших досліджень є екстракт яглиці звичайної в дозі 1 г/кг. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1259 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 22-28 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 22-28 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 22-28 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1259/117542 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122025 2018-02-24T09:31:11Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Experimental evaluation of the hydrochlorothiazide impact on the acid-base balance during complicated pregnancy in rats Экспериментальная оценка влияния гидрохлортиазида на кислотно-основное состояние при отягощенной беременности у крыс Експериментальна оцінка впливу гідрохлоротіазиду на кислотно-лужний стан при обтяженій вагітності у щурів Toryanik, E. L. pregnancy preeclampsia metabolic acidosis acid-base status diuretics UDC 615.243.2.57 089.5.00.5 беременность гестоз метаболический ацидоз кислотно-основное состояние диуретики УДК 615.243.2.57 089.5.00.5 вагітність гестоз метаболічний ацидоз кислотно-лужний стан діуретики УДК 615.243.2.57 089.5.00.5 This article presents the results of the study of acid-base balance in pregnant white rats with experimental metabolic acidosis. The experiments have been conducted on nonlinear female rats with reproducible metabolic acidosis caused by daily, during a month, administration of ammonium chloride in the dose of 4 mg/kg. To assess intensity of disorders the standard indices of the acid-base status (ABS) and gas exchange of the blood of animals have been determined with the help of the blood gas analyzer. One of the tasks of our research was to study the effect of thiazide diuretics of hydrochlorothiazide on performance of the acid-base homeostasis in pregnant female rats on the background of metabolic acidosis reproduced as an experiment. It has been found that the ABS shift in pregnant female rats against the background of administration of ammonium chloride in the earlier gestational period (13 days) corresponds to the figure of subcompensated metabolic acidosis, becoming more intense at the later stages of gestation (19 days) in the compensated form. The dose-dependent effect of hypothiazide on ABS of pregnant female rats in terms of reproduced metabolic acidosis has been revealed. It has been shown that administration of hydrochlorothiazide in the dose of 20 mg/kg in late gestation in rats with metabolic acidosis does not have a significant negative impact on ABS, while increase of the dose of hydrochlorothiazide up to 40 mg/kg leads to decompensated acidosis. The results obtained experimentally substantiate the acceptance of hydrochlorothiazide use in certain doses during complicated pregnancy in late gestosis, against the background of hypertension and the threat to life in pregnant women. Приведены результаты изучения кислотно-основного состояния (КОС) у беременных самок белых крыс при воспроизведении экспериментального метаболического ацидоза. Нарушение КОС вызывали ежедневным в течение месяца введением хлорида аммония в дозе 4 мг / кг массы интактным и беременным крысам самкам. Для оценки выраженности нарушений определяли стандартные показатели КОС и газообмена в крови животных с помощью кислотно-основного анализатора. В отдельной серии опытов исследовали влияние гипотиазида на состояние КОС беременных самок крыс на фоне метаболического ацидоза на поздних сроках гестации, соответствующих срокам риска для развития позднего гестоза у женщины. Установлено, что нарушения КОС у беременных крыс самок, смоделированные введением хлорида аммония, на раннем сроке гестации (13 суток) соответствуют картине субкомпенсированного метаболического ацидоза, усложняясь на позднем сроке гестации (19 суток) в компенсированную форму. Однократное введение гидрохлортиазида беременным самкам с отягощенной беременностью проявляется изменением показателей КОС, носящем дозозависимый характер. Показано, что введение гидрохлортиазида в дозе 20 мг/кг на позднем сроке гестации у крыс самок с метаболическим ацидозом не оказывает существенного негативного влияния на КОС. Применение гидрохлортиазида в дозе 40 мг / кг приводит к декомпенсации ацидоза, о чем свидетельствуют существенные сдвиги буферных систем крови и угнетение процессов утилизации кислорода. Полученные результаты экспериментально обосновывают приемлемость применения гидрохлортиазида при условии соблюдения определенного диапазона доз при отягощенной беременности при позднем гестозе, на фоне артериальной гипертензии и угрозе жизни беременных. Наведені результати вивчення кислотно-лужного стану (КЛС) у вагітних самиць білих щурів за умов відтворення експериментального метаболічного ацидозу. Зрушення КЛС за типом метаболічного ацидозу викликали щоденним протягом місяця введенням хлориду амонію в дозі 4 мг/кг маси вагітним щурам самицям. Для оцінки вираженості зрушень визначали стандартні показники КЛС та газообміну у крові тварин за допомогою кислотно-лужного аналізатора. В окремій серії дослідів досліджували вплив діуретика гіпотіазиду на стан КЛС вагітних самиць на тлі метаболічного ацидозу на пізніх термінах гестації, що відповідають терміну ризику для розвитку пізнього гестозу у жінки. Встановлено, що зрушення КЛС у вагітних щурів самиць, змодельоване введенням хлориду амонію, на ранньому терміні гестації (13 діб) відповідає картині субкомпенсованого метаболічного ацидозу, ускладнюючись на пізньому терміні гестації (19 діб) до компенсованої форми. Однократне введення гіпотіазиду вагітним самицям з обтяженою вагітністю позначається зміною показників КЛС, що носять дозозалежний характер. Показано, що введення гідрохлоротіазиду у дозі 20 мг/кг на пізньому терміні гестації у щурів самиць з метаболічним ацидозом не чинить суттєвого негативного впливу на КЛС. Застосування гідрохлоротіазиду у дозі 40 мг/кг призводить до декомпенсації ацидозу, про що свідчать суттєві порушення буферних систем крові та пригнічення процесів утилізації кисню. Отримані результати експериментально обґрунтовують прийнятність застосування гідрохлоротіазиду за умови дотримання визначеного діапазону доз під час обтяжливої вагітності при пізньому гестозі, на тлі артеріальної гіпертензії та при загрозі життю вагітних. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1305 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 29-33 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 29-33 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 29-33 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1305/117543 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122026 2018-02-24T09:31:29Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of the cryopreserved swine skin substrate on the immune response of rats with normal homeostasis Влияние субстрата криоконсервированной кожи свиньи на иммунный ответ крыс с нормальным гомеостазом Вплив субстрату кріоконсервованої шкіри свині на імунну відповідь щурів з нормальним гомеостазом Pyatnytsky, Yu. S. Iakovleva, L. V. Koshova, O. Yu. cryopreserved swine skin substrate antibody-mediated immunity cell-mediated immunity anti-allergic properties UDC 615.5.615.324.615.26 615.276 субстрат криоконсервированной кожи свиньи гуморальный иммунитет клеточный иммунитет противоаллергические свойства УДК 615.5.615.324.615.26 615.276 пероральна імунологічна толерантність субстрат кріоконсервованої шкіри свині атопічний дерматит протиалергічні властивості УДК 615.5.615.324.615.26 615.276 The aim of this work was to determine the immunotropic properties of the cryopreserved swine skin substrate (CSSS) in animals with normal homeostasis. The study was conducted in male mice weighing 18.0-20.0 g and male rats weighing 180.0-200.0 g. The effect of prophylactic oral CSSS doses of 200 and 500 mg/kg on the phagocytic activity of neutrophils, the state of oxygen-dependent antimicrobial neutrophil systems was evaluated in the test of nitroblue tetrazolium reduction (NBT-test), the antibody response (the number of antibody-forming cells and the level of hemagglutinin and hemolysin in the serum) and development of the reaction of the delayed type hypersensitivity have been studied. A significant immune-modulating activity of CSSS has been found, the oppositely directed character of this activity when the drug is used in two doses of 200 mg/kg and 500 mg/kg has been determined. In low doses CSSS induces activation of the nonspecific link of the immunity and suppressive processes of the cell-mediated immune response. When it is used in high doses, the stimulation of serogenesis processes is observed. The results obtained justify feasibility and prospects of further study of the mechanisms of the CSSS action in order to create a highly effective anti allergic drug. Целью представленной работы стало определение иммунотропных свойств субстрата криоконсервированной кожи свиньи (СКШС) на животных с нормальным гомеостазом. Исследование проведено на нелинейных мышах самцах массой 18,0-20,0 г и крысах самцах массой 180,0-200,0 г. Изучали влияние профилактического перорального введения СКШС в дозах 200 и 500 мг/кг на фагоцитарную активность нейтрофилов, состояние кислородзависимых бактерицидных систем в тесте восстановления нитросинего тетразолия (НСТ-тест), на антителогенез (по количеству антителообразующих клеток и уровня гемагглютининов и гемолизинов в сыворотке крови) и развитие реакции гиперчувствительности замедленного типа. Установлено, что введение СКШС в двух дозах 200 мг/кг и 500 мг/кг оказывает выраженное иммунотропное действие разнонаправленного характера на первичный иммунный ответ животных с нормальным иммунным статусом. В низкой дозе СКШС вызывает активацию неспецифического звена иммунитета и супрессивных процессов клеточного иммунного ответа. При применении СКШС в высокой дозе наблюдается стимуляция процессов антителогенеза. Полученные результаты обосновывают целесообразность и перспективность дальнейшего изучения механизмов действия СКШС с целью создания высокоэффективного противоаллергического средства. Метою представленої роботи стало визначення імунотропних властивостей субстрату з кріоконсервованої шкіри свині (СКШС) на тваринах з нормальним гомеостазом. Дослідження проведено на нелінійних тваринах: мишах самцях масою 18,0-20,0 г та щурах самцях масою 180,0-200,0 г. Вивчали вплив профілактичного перорального введення СКШС у дозах 200 і 500 мг/кг на фагоцитарну активність нейтрофілів, стан киснезалежних бактерицидних систем у тесті відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), на антитілогенез (за кількістю антитілоутворюючих клітин та рівнем гемаглютинінів і гемолізинів у сироватці крові) та розвиток реакції гіперчутливості повільного типу. Встановлено виразну імунотропну дію СКШС, визначено різнонаправлений характер цієї дії при застосуванні засобу у двох дозах 200 мг/кг та 500 мг/кг. У низькій дозі СКШС викликає активацію неспецифічної ланки імунітету та супресивних процесів клітинної імунної відповіді. При застосуванні СКШС у високій дозі спостерігається стимуляція процесів антитілогенезу. Отримані результати обґрунтовують доцільність та перспективність подальшого вивчення механізмів дії СКШС з метою створення високоефективного протиалергічного засобу. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1307 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 34-40 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 34-40 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 34-40 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1307/117544 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122027 2018-02-24T09:31:50Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Acute toxicity and the hypoglycemic action of n,n΄-(ethane-1,2-dyyil)bis(quinoline-2-carboxamide) Острая токсичность и гипогликемическая активность n,n΄-(этан-1,2-диил)бис(хинолин-2- карбоксамида) Гостра токсичність та гіпоглікемічна активність n,n΄-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксаміду) Kalapko, O. N. Shtrygol`, S. Yu. Paponov, B. V. L’vov, S. V. N N΄-(ethane-1 2-dyyil)bis(quinoline-2-carboxamide) acute toxicity hypoglycemic effect diabetes mellitus therapeutic index alloxan UDC 615.252.3 615.015.35 616.37 616.379-008.64 N N΄-(этан-1 2-диил)бис(хинолин-2-карбоксамид) острая токсичность гипогликемическое действие сахарный диабет терапевтический индекс аллоксан УДК 615.252.3 615.015.35 616.37 616.379-008.64 N N΄-(етан-1 2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксамід) гостра токсичність гіпоглікемічна дія цукровий діабет терапевтичний індекс алоксан УДК 615.252.3 615.015.35 616.37 616.379-008.64 The results of the study of N,N΄-(ethane-1,2-dyyil)bis(quinoline-2-carboxamide) as a potential hypoglycemic agent on the model of alloxan diabetes, as well as in normoglycemic rats are presented, the “dose – effect” relationship and acute toxicity in various routes of administration have been determined. Proceeding from the theory of pharmacophores the test compound can be considered as a dimer of 2-(4,5-dihydroimidazol-2-yl)quinoline hydrochloride (BU 224), a blocker of I2-imidazoline receptors, but it is not a dimer in terms of organic chemistry. It has a strong hypoglycemic effect in intragastric administration in the dose range of 7.92-31.67 mg/kg. The maximum hypoglycemic effect is provided by the dose of 15.84 mg/kg. ED50 equals 11.64 mg/kg, the therapeutic index is 54.42 indicating a sufficient breadth of the therapeutic effect and safety of the test compound. In normoglycemia N,N΄-(ethane-1,2-dyyil)bis(quinoline-2-carboxamide) decreases the blood glucose level at the dose of 15.84 mg/kg, while the doses of 3.96 mg/kg and 7.92 mg/kg do not affect the blood glucose level, and it indicates that the features of pharmacodynamics and the hypoglycemic effect depend on the state of the carbohydrate metabolism. It has been shown that in hyperglycemia the hypoglycemic effect is observed starting at the dose of 7.92 mg/kg, and higher doses. However, in healthy animals, the aforesaid dose does not affect the blood glucose level. In the intraperitoneal administration the hypoglycemic effect is evident at the lower dose of 1.5 mg/kg exceeding metformin at the dose of 100 mg/kg by its hypoglycemic activity. In the intraperitoneal administration N,N΄-(ethane-1,2-dyyil)bis(quinoline-2-carboxamid) belongs to moderately toxic substances (toxicity of class III, LD50 = 10.005 mg/kg), in the intragastric administration – to low-toxic substances (toxicity of class IV, LD50 = 633.45 mg/kg). Приведены результаты исследования сахароснижающего действия N,N΄-(этан-1,2-диил)бис(хинолин-2-карбоксамида) как потенциального гипогликемического средства на модели аллоксанового сахарного диабета и при нормогликемии у крыс, определены дозозависимость эффекта и острой токсичности при различных путях введения. Исследуемое соединение с точки зрения теории фармакофоров может рассматриваться как димер 2-(4,5-дигидроимидазол-2-ил)хинолин гидрохлорида (BU 224), блокатора имидазолиновых рецепторов I2 - типа, но не является его димером с точки зрения органической химии, обладает выраженным гипогликемическим действием при внутрижелудочном введении в диапазоне доз 7,92-31,67 мг/кг. Максимальное сахароснижающее действие обеспечивает доза 15,84 мг/кг. ЕД50 равно 11,64 мг/кг, терапевтический индекс составляет 54,42, что свидетельствует о достаточной широте терапевтического действия и безопасности исследуемого соединения. При нормогликемии N,N΄-(этан-1,2-диил)бис(хинолин-2-карбоксамид) снижает содержание глюкозы в крови в дозе 15,84 мг/кг, в дозах 3,96 мг/кг и 7,92 мг/кг исследуемое соединение не влияет на уровень гликемии, что говорит об особенностях фармакодинамики и зависимости гипогликемического эффекта от состояния углеводного обмена. Показано, что при гипергликемии сахароснижающий эффект наблюдается начиная с дозы 7,92 мг/кг, в то время как у здоровых животных эта доза не влияет на содержание глюкозы крови. При внутрибрюшинном введении гипогликемический эффект проявляется в низкой дозе – 1,5 мг/кг, что превышает сахароснижающую активность метформина в дозе 100 мг/кг. При внутрибрюшинном введении N,N΄-(этан-1,2-диил)бис(хинолин-2-карбоксамид) относится к умеренно токсичным веществам (III класс токсичности, ЛД50 = 10,005 мг/кг), а при внутрижелудочном введении – к малотоксичным веществам (IV класс токсичности, ЛД50 = 633,45 мг/кг). Наведені результати дослідження цукрознижувальної дії N,N΄-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксаміду) як потенційного гіпоглікемічного засобу на моделі алоксанового цукрового діабету та за нормоглікемії у щурів, визначено дозозалежність ефекту та гострої токсичності при різних шляхах введення. Досліджувана сполука з точки зору теорії фармакофорів може розглядатися, як димер 2-(4,5-дигідроімідазол-2-іл)хінолін гідрохлориду (BU 224), блокатора імідазолінових рецепторів І2-типу, але не є його димером з точки зору органічної хімії, має виражену гіпоглікемічну дію при внутрішньошлунковому введенні в діапазоні доз 7,92-31,67 мг/кг. Максимальну цукрознижувальну дію забезпечує доза 15,84 мг/кг. ЕД50 дорівнює 11,64 мг/кг, терапевтичний індекс становить 54,42, що свідчить про достатню широту терапевтичної дії та безпечність досліджуваної сполуки. За нормоглікемії N,N΄-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксамід) знижує вміст глюкози в крові у дозі 15,84 мг/кг, у дозах 3,96 мг/кг та 7,92 мг/кг досліджувана сполука не впливає на рівень глікемії, що свідчить про особливості фармакодинаміки і залежність гіпоглікемічного ефекту від стану вуглеводневого обміну. Показано, що при гіперглікемії цукрознижувальний ефект спостерігається, починаючи з дози 7,92 мг/кг, тоді як у здорових тварин ця доза не впливає на вміст глюкози крові. При внутрішньоочеревинному введенні цукрознижувальний ефект виявляється в нижчій дозі – 1,5 мг/кг, що перевищує цукрознижувальну активність метформіну у дозі 100 мг/кг. За внутрішньоочеревинного введення N,N΄-(етан-1,2-диїл)біс(хінолін-2-карбоксамід) відноситься до помірно токсичних речовин (III клас токсичності, ЛД50 = 10,005 мг/кг), а за внутрішньошлункового введення – до малоток- сичних речовин (IV клас токсичності, ЛД50 = 633,45 мг/кг). National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1303 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 41-45 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 41-45 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 41-45 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1303/117545 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122040 2018-02-24T09:32:10Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of raleukin on the values of glucose homeostasis of normoglycemic rats in glucose load Влияние ралейкина на показатели глюкозного гомеостаза нормогликемических крыс при глюкозной нагрузке Вплив ралейкіну на показники глюкозного гомеостазу нормоглікемічних щурів при глюкозному навантаженні Bukhtiyarova, I. P. Drogovoz, S. M. Ischenko, O. M. Toryanik, E. L. Intraperitoneal and oral glucose tolerance test hypoglycemic effect raleukin UDC 615.252.349.7 616.349-008.64 внутрибрюшинный и пероральный тест толерантности к глюкозе гипогликемическое действие ралейкин УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 внутрішньоочеревинний та пероральний тест толерантності до глюкози гіпоглікемічна дія ралейкін УДК 615.252.349.7 616.349-008.64 Diabetes mellitus (DM) remains the only noncontagious disease for today, which prevalence, according to the World Health Organization, has reached epidemic proportions. According to the results of recent research proinflammatory cytokines, namely interleukin-1 (IL-1), play an important role in the pathogenesis of both types of diabetes. Therefore, drugs that can inhibit the activity of IL-1 by suppressing its receptors, improve survival and normalize the functional activity of β-cells of the pancreas are promising anti-diabetic agents. The article presents the results of the pharmacological screening of hypoglycemic properties of receptor antagonist IL-1 raleukin obtained in the Research Institute of High-Purity Biopharmaceuticals (St. Petersburg) in normoglycemic rats under conditions of tolerance tests to carbohydrates. It has been found that in the intraperitoneal glucose tolerance test the antagonist of IL-1 raleukin shows a significant hypoglycemic effect in the doses of 7 and 10 mg/kg, i.e. it is a promising antidiabetic agent. In the oral glucose tolerance test raleukin in the dose of 7 mg/kg revealed the same hypoglycemic activity. This dose is a conditionally effective dose of the drug by the hypoglycemic effect; it can be used in further studies of anti-diabetic properties of raleukin. The  results experimentally substantiate the high efficiency and expediency of IL-1 receptors blockade as one of the ways of correcting hyperglycemia in type 1 diabetes. Сахарный диабет (СД) на сегодня остается единственным неинфекционным заболеванием, распространенность которого, по данным Всемирной Организации Здравоохранения, носит характер эпидемии. По результатам современных исследований важную роль в патогенезе СД обоих типов играют провоспалительные цитокины, а именно, интерлейкин-1 (ИЛ-1). Поэтому препараты, способные тормозить активность ИЛ-1 за счет угнетения его рецепторов, повышать выживаемость и нормализовать функциональную активность β-клеток поджелудочной железы, являются перспективными антидиабетическими средствами. В статье приведены результаты фармакологического скрининга гипогликемических свойств антагониста рецепторов ИЛ-1 ралейкина, полученного в Санкт-Петербургском НИИ ОЧБП, у нормогликемических крыс в условиях тестов толерантности к углеводам. Определено, что во внутрибрюшинном тесте толерантности к глюкозе антагонист рецепторов ИЛ-1 ралейкин в дозах 7 и 10 мг/кг обнаружил достоверное гипогликемическое действие, т.е. он является перспективным противодиабетическим средством. В пероральном тесте толерантности к глюкозе такую же гипогликемическую активность проявил ралейкин в дозе 7 мг/кг. Эта доза является условно-эффективной дозой препарата по гипогликемическому действию и может быть использована в дальнейших исследованиях антидиабетических свойств ралейкина. Результаты экспериментально обосновывают высокую эффективность и целесообразность блокады рецепторов ИЛ-1 как одного из путей коррекции гипергликемии при СД 1 типа. Цукровий діабет (ЦД) на сьогодні залишається єдиним неінфекційним захворюванням, поширеність якого, за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, носить характер епідемії. За даними сучасних досліджень важливу роль у патогенезі ЦД обох типів відіграють прозапальні цитокіни, а саме, інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Тому препарати, здатні гальмувати активність ІЛ-1 за рахунок пригнічення рецепторів ІЛ-1, підвищувати виживаність та нормалізувати функціональну активність β-клітин підшлункової залози, є перспективними антидіабетичними засобами. У статті наведені результати фармакологічного скринінгу гіпоглікемічних властивостей антагоніста рецепторів ІЛ-1 ралейкіну, отриманого у Санкт-Петербурзькому НДІ ОЧБП, у нормоглікемічних щурів в умовах тестів толерантності до вуглеводів. Визначено, що у внутрішньоочеревинному тесті толерантності до глюкози антагоніст рецепторів ІЛ-1 ралейкін в дозах 7 та 10 мг/кг виявив достовірну гіпоглікемічну дію, тобто він є перспективним антидіабетичним засобом. У пероральному тесті толерантності до глюкози теж найбільшу гіпоглікемічну активність виявив ралейкін у дозі 7 мг/кг. Ця доза є умовно-ефективною дозою препарату за гіпоглікемічною дією та може бути використана у подальших дослідженнях антидіабетичних властивостей ралейкіну. Результати експериментально обґрунтовують високу ефективність і доцільність блокади рецепторів інтерлейкіну-1 як одного із шляхів корекції гіперглікемії при ЦД 1 типу. National University of Pharmacy 2014-06-10 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1269 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 2 (2014); 46-50 Клиническая фармация; Том 18 № 2 (2014); 46-50 Клінічна фармація; Том 18 № 2 (2014); 46-50 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1269/117546 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122702 2018-02-24T09:35:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of diacamph hydrochloride on the cortisol content in the blood of rats with diabetes mellitus modelled against the immobilization stress background Влияние диакамфа гидрохлорида на содержание кортизола в крови крыс с моделью сахарного диабета на фоне иммобилизационного стресса Вплив діакамфу гідрохлориду на вміст кортизолу в крові щурів із моделлю цукрового діабету на тлі іммобілізаційного стресу Zakrutnyi, R. D. Shtrygol’, S. Yu. Merzlikin, S. I. diacamph hydrochloride cortisol diabetes mellitus chronic immobilization stress UDC 615.252.349 615.214.22.3 616.379-008.64 диакамфа гидрохлорид кортизол сахарный диабет хронический иммобилизационный стресс УДК 615.252.349 615.214.22.3 616.379-008.64 діакамфу гідрохлорид кортизол цукровий діабет хронічний іммобілізаційний стрес УДК 615.252.349 615.214.22.3 616.379-008.64 The aim of our study was to determine the effect of diacamph hydrochloride, an original antihyperglycemic drug, on the cortisol content in the blood of animals with a combined model of diabetes mellitus and chronic stress. The experiment was performed on mature male rats. Diabetes mellitus of the 1-st type was modelled by a single injection of alloxan monohydrate (150 mg/kg subcutaneously) and chronic immobilization stress was induced by putting the animals into tight boxes for 16 hours daily over 15 days period beginning from the 11-th day after alloxan injection. It has been found that the concentration of cortisol in the blood plasma of animals of the control pathology group increased essentially as compared to the intact control group. The concentration increased from 77.51 ng/mol to 421.65 ng/mol, i.e. became 5.4 times higher (p&lt;0.001). It indicates intensity of corticosteroid-mediated mechanisms of stress-response behaviour against the background of modelled diabetes mellitus. Taking contrainsular properties of corticosteroids into account such effect of prolonged immobilization against the background of diabetes mellitus should be considered to be particularly unfavourable. Diacamph hydrochloride (intraperitoneal injections of 25 mg/kg daily) not only reduced glycemia, but also was likely to decrease the blood cortisol content to 172.0 ng/ml on the average as compared to the value in the control pathology group (p&lt;0.001). Bemithyl, a classical actoprotector, used as a reference drug (intraperitoneal injections of 50 mg/kg daily) was found to be statistically significantly inferior to diacamph hydrochloride (p&lt;0.001) as it decreased the cortisol concentration only to 253.35 ng/ml on the average. The results testify stress-protective properties of diacamph hydrochloride under diabetes mellitus conditions and substantiate the prospects of its further studying as a potential adaptogenic and stress-protective drug. The mechanism of diacamph hydrochloride action is associated with its effect on endocrinous mechanisms of stress reaction. Цель исследования заключалась в определении влияния оригинального антигипергликемического препарата диакамфа гидрохлорида на содержание кортизола в крови животных с комбинированной моделью сахарного диабета и хронического стресса. Эксперимент выполнен на взрослых крысах-самцах. Сахарный диабет I типа моделировали аллоксана моногидратом (150 мг/кг подкожно однократно), хронический иммобилизационный стресс – помещением животных в тесные пеналы на 16 суток ежедневно в течение 15 дней, начиная с 11 дня после введения аллоксана. Установлено, что концентрация кортизола в плазме крови животных группы контрольной патологии значительно возрастает относительно интактного контроля – в среднем с 77,51 нг/мл до 421,65 нг/мл, то есть в 5,4 раза (p&lt;0,001). Это свидетельствует о напряженности обусловленных кортикостероидами механизмов течения стресс-реакции на фоне модельного сахарного диабета. С учетом контринсулярных свойств кортикостероидов такой эффект длительной иммобилизации на фоне сахарного диабета следует считать особенно неблагоприятным. Диакамфа гидрохлорид (25 мг/кг внутрибрюшинно ежедневно) не только уменьшал гликемию, но и достоверно снижал содержание кортизола в крови в среднем до 172,0 нг/ мл (p&lt;0,001 по сравнению с показателем группы контрольной патологии). Препарат сравнения классический актопротектор бемитил (50 мг/кг внутрибрюшинно ежедневно) статистически значимо уступал диакамфа гидрохлориду (p&lt;0,001), уменьшая концентрацию кортизола в среднем лишь до 253,35 нг/мл. Результаты свидетельствуют о стресспротекторных свойствах диакамфа гидрохлорида в условиях сахарного диабета и обосновывают перспективность его дальнейшего изучения как потенциального адаптогенного и стресспротекторного средства. Механизм действия диакамфа гидрохлорида связан с его влиянием на эндокринные механизмы стресс-реакции. Мета дослідження полягала у визначенні впливу оригінального антигіперглікемічного препарату діакамфу гідрохлориду на вміст кортизолу в крові тварин із комбінованою моделлю цукрового діабету та хронічного стресу. Експеримент виконано на дорослих щурах самцях. Цукровий діабет І типу моделювали алоксану моногідратом (150 мг/кг підшкірно одноразово), хронічний іммобілізаційний стрес – розміщенням тварин у тісних пеналах на 16 год щодня протягом 15 діб, починаючи з 11 дня після введення алоксану. Встановлено, що концентрація кортизолу в плазмі крові тварин групи контрольної патології значно зростає відносно інтактного контролю – у середньому з 77,51 нг/мл до 421,65 нг/мл, тобто у 5,4 рази (p&lt;0,001). Це свідчить про напруженість зумовлених кортикостероїдами механізмів перебігу стрес-реакцій на тлі модельного цукрового діабету. З урахуванням контрінсулярних властивостей кортикостероїдів такий ефект тривалої іммобілізації на тлі цукрового діабету слід вважати особливо несприятливим. Діакамфу гідрохлорид (25 мг/кг внутрішньоочеревинно щоденно) не тільки зменшував глікемію, але й вірогідно знижував вміст кортизолу в крові в середньому до 172,0 нг/мл (p&lt;0,001 відносно показника групи контрольної патології). Препарат порівняння класичний актопротектор бемітил (50 мг/кг внутрішньоочеревинно щоденно) статистично значуще поступався діакамфу гідрохлориду (p&lt;0,001), зменшуючи концентрацію кортизолу в середньому лише до 253,35 нг/мл. Результати свідчать про стреспротекторні властивості діакамфу гідрохлориду в умовах цукрового діабету та обґрунтовують перспективність його подальшого вивчення як потенційного адаптогенного та стреспротекторного засобу. Механізм дії діакамфу гідрохлориду пов’язаний із його впливом на ендокринні механізми стрес-реакції. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1270 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 32-34 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 32-34 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 32-34 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1270/117901 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122820 2018-02-24T09:36:06Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Search of substances with the cardioprotective activity in the series of derivatives of halogenides 1-alkyl- and carboxyalkyl-4-ylideneamino-1,2,4-triazole Поиск веществ с кардиопротективной активностью в ряду производных галогенидов 1-алкил- и карбоксиалкил-4-илиденамино-1,2,4-триазолия Пошук речовин із кардіопротективною активністю в ряду похідних галогенідів 1-алкіл- та карбоксіалкіл-4-іліденаміно- 1,2,4-триазолію Belenichev, I. F. Kucherenko, L. I. Volchik, Yu. A. Nagorna, O. O. Mazur, I. A. Parnyuk, N. V. Avramenko, M. O. Portna, O. O. 4-amino-1 2 4-triazole halogenides 1-alkyl- and carboxyalkyl-4-ylideneamino-1 cardioprotective effect acute toxicity UDC 615.31 547.03 4-амино-1 2 4-триазол галогениды 1-алкил- и карбоксиалкил-4-илиденамино-1 4-триазолий кардиопротективное действие острая токсичность УДК 615.31 547.03 4-аміно-1 2 4-триазол галогеніди 1-алкіл- та карбоксіалкіл-4-іліденаміно-1 4- триазолій кардіопротективна дія гостра токсичність УДК 615.31 547.03 In spite of achievements in the sphere of highly effective drugs creation for treating cardiovascular diseases the problem is still urgent since mortality is high because of these diseases, and it takes the 2-nd – 3-d place among the population of industrially developed countries. In the Research and Production Association “Pharmatron” a new approach concerning creation of new effective anti-anginal drugs has been developed; it is a chemical modification of position 1 and 4 of 1,2,4-triazole molecule by introduction of the structural fragments of the most active medicines and structures imitating sites of adrenergic receptors. Bromides of 1-(alkyl) carboxyalkyl-4-ylideneamino-1,2,4-triazole have been synthesized at the Pharmaceutical Chemistry department of Zaporizhzhia State Medical University under the supervision of professor I.A.Mazur. The cardioprotective activity of 12 compounds – derivatives of 1-carboxyalkyl-4-ylideneamino-1,2,4-triazole bromides and 1-alkyl-4-ylidenamino-1,2,4-triazole bromides has been investigated. The experiments were conducted in 510 white outbred male rats weighing 120-130 g from the mouse bank of the Institute of Pharmacology and Toxicology of the AMS of Ukraine. Determination of acute toxicity of the compounds investigated was conducted according to Kerber method. It has been found that LD50 of these compounds when introduced intraabdominally to rats is within 29.5-295 mg/kg. It allows to refer the compounds under research to the III and IV classes of toxicity (moderate or low toxic). The model of acute myocardial infarction in rats was used for studying the cardioprotective activity of the compounds, the infarction was modeled by staged introduction of isadrin and pituitrin. It has been found that intraabdominal introduction of 8 compounds of 12 ones in the dose of 1/100 LD50 to rats with myocardial infarction leads to decrease of hyperenzymemia of cardiospecific isoenzymes of creatine phosphokinase (MB CPK) and lactate dehydrogenase (LDH-1), which play the role of biochemical markers of the myocardium damage, and decrease of electrophysiological marker ΣΔST during electrocardiography. The structural fragments of the molecule, which play a determinative role in manifestation of the cardioprotective effect of such series as β-phenylethyl, carboxy propyl, octyl in position 1 and the presence of amino- and n-methoxybensilidenamino-groups in position 4, have been revealed. It has been determined that compound MT significantly exceeds the therapeutical efficacy of metoprolol by decrease of MB CPK and LDH-1 activity in the blood serum of rats with myocardial infarction, as well as decrease of ECG ST amplitude. Несмотря на достигнутые успехи в области создания высокоэффективных средств лечения сердечно-сосудистых заболеваний, проблема остается актуальной – смертность от этой патологии остается высокой и занимает 2-3 место среди населения промышленно развитых стран. В НПО «Фарматрон» было разработано новое направление по созданию новых эффективных антиангинальных средств, которое заключается в химической модификации 1 и 4 положения молекулы 1,2,4-триазола путем введения структурных фрагментов наиболее активных лекарственных препаратов, и структур, имитирующих сайты адренергических рецепторов. Были получены бромиды 1-(алкіл) карбоксиалкил-4-илиденамино-1,2,4-триазолия, синтезированные на кафедре фармацевтической химии ЗГМУ под руководством проф. И.А.Мазура. Была исследована кардиопротектинная активность 12 соединений производных бромидов 1-карбоксиалкил-4-илиденамино-1,2,4-триазол и бромидов 1-алкил-4-илиденамино-1,2,4-триазолия. Экспериментальную часть проводили на 510 белых беспородных крысах самцах массой 120-130 г, полученных из питомника Института фармакологии и токсикологии НАМН Украины. Определение острой токсичности исследуемых соединений проводили по методу Кербера. Установлено, что ЛД50 данных соединений при внутрибрюшинном введении крысам находятся в пределах 29,5-295 мг/кг. Это позволяет отнести исследованные соединения к III и IV классу токсичности (умеренно или малотоксичные по степени токсичности). Исследование кардиопротективной активности соединений проводили на модели острого инфаркта миокарда у крыс, который моделировали поэтапным введением изадрина и питуитрина. Было установлено, что внутрибрюшинное введение 8 из 12 соединений в дозе 1/100 ЛД50 крысам с инфарктом миокарда приводит к уменьшению гиперферментемии кардиоспецифических изоферментов креатинфосфокиназы (МВ-КФК) и лактатдегидрогеназы (ЛДГ-1), играющих роль биохимических маркеров повреждения миокарда, и снижению электрофизиологического маркера – ΣΔST при электрокардиографии. Были выявлены структурные фрагменты молекулы, сыгравшие определяющую роль в проявлении кардиопротективного действия у соединений данного ряда – β-фенилэтил, карбоксипропил, октил в положении 1, и амино- и п-метоксибензилиденамино-группы в положении 4. Установлено, что соединение МТ по степени снижения активности МВ-КФК и ЛДГ-1 в сыворотке крови животных с инфарктом миокарда, а также по уменьшению амплитуды ST на ЭКГ достоверно превышает терапевтическую эффективность метопролола. Незважаючи на досягнуті успіхи в області створення високоефективних засобів лікування серцево-судинних захворювань, проблема залишається актуальною – смертність від цієї патології залишається високою і займає 2-3 місце серед населення промислово розвинених країн. У НВО «Фарматрон» був розроблений новий напрямок зі створення нових ефективних антиангінальних засобів, який полягає в хімічній модифікації 1 і 4 положення молекули 1,2,4-триазолу шляхом введення структурних фрагментів найбільш активних лікарських препаратів і структур, що імітують сайти адренергічних рецепторів. Були отримані броміди 1-(алкіл) карбоксіалкіл-4-іліденаміно-1,2,4-триазол, синтезовані на кафедрі фармацевтичної хімії ЗДМУ під керівництвом проф. І.А.Мазура. Була досліджена кардіопротективна активність 12 сполук похідних бромідів 1-карбоксіалкіл-4-іліденаміно-1,2,4-триазол і бромідів 1-алкіл-4-іліденаміно-1,2,4-триазол. Експериментальну частину проводили на 510 білих безпородних щурах самцях масою 120-130 г, отриманих з розплідника Інституту фармакології і токсикології НАМН України. Визначення гострої токсичності досліджуваних сполук проводили за методом Кербера. Встановлено, що ЛД50 даних сполук при введенні щурам знаходяться в межах 29,5-295 мг/кг. Це дозволяє віднести досліджені сполуки до III і IV класу токсичності (помірно або малотоксичні за ступенем токсичності). Дослідження кардіопротективної активності сполук проводили на моделі гострого інфаркту міокарда у щурів, який моделювали поетапним введенням ізадрину і пітуїтрину. Було встановлено, що введення 8 з 12 сполук у дозі 1/100 ЛД 50 щурам з інфарктом міокарда призводить до зменшення гіперферментемії кардіоспецифічних ізоферментів креатинфосфокінази (МВ-КФК) і лактатдегідрогенази (ЛДГ-1), які відіграють роль біохімічних маркерів пошкодження міокарда, і до зниження електрофізіологічного маркера – ΣΔST при електрокардіографії. Були виявлені структурні фрагменти молекули, які відіграють визначальну роль у прояві кардіопротективної дії у сполук даного ряду – β-фенілетил, карбоксипропіл, октил у положенні 1 і наявність аміно- і п-метоксибензиліденаміно-групи в положенні 4. Встановлено, що сполука МТ за ступенем зниження активності МВ-КФК та ЛДГ-1 в сироватці крові тварин з інфарктом міокарда, а також зменшення амплітуди ST на ЕКГ достовірно перевищує терапевтичну ефективність метопрололу. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1304 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 35-41 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 35-41 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 35-41 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1304/117902 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122821 2018-02-24T09:36:24Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the antiulcer activity of biofiton® “healthy stomach” on acute alcohol-prednisolone stomach ulcer in rats Изучение противоязвенной активности фитокомпозиции биофитон® «здоровый желудок» на модели острой спирто-преднизолоновой язвы желудка у крыс Вивчення противиразкової активності фітокомпозиції біофітон® «здоровий шлунок» на моделі гострої спирто-преднізолонової виразки шлунка у щурів Kolisnyk, O. A. Chistyakov, O. G. Drogovoz, S. M. Pozdniakova, A. Yu. phytotherapy gastric ulcer antiulcer activity UDC 615.243 615.322 616.33 – 002.44 фитотерапия язвенная болезнь желудка противоязвенная активность УДК 615.243 615.322 616.33 – 002.44 фітотерапія виразкова хвороба шлунка противиразкова активність УДК 615.243 615.322 616.33 – 002.44 Improvement of the methods of extraction of biologically active substances from the plant raw material is one of the forms of herbal drugs optimization. When treating gastric ulcer it is expedient to use the complex therapy oriented to neutralization of hydrochloric acid in the stomach, protection of its mucous membrane against aggressive factors, reduction of inflammation and acceleration of reparative processes. In this regard drugs of herbal origin are the most promising; it is stipulated by their high activity in combination with low toxicity. The subject of the study is biofiton® “Healthy stomach” tablets produced by Chistyakov herbalist shop; they contain althea roots (13%), cinquefoil rhizomes (11%), plantain leaves (11%), licorice roots (11%), motherwort herb (11%), yarrow herb (11%), marigold flowers (10%), camomile flowers (10%), calamus rhizomes (9%). This phytodrug has been made with the help of the unique modern technology of cryomechanic activation of the plant raw material, which is completely different from all known methods of extraction of biologically active substances. This technology gives the opportunity to concentrate the main properties of the herbal drugs of different biochemical nature in a small volume. The aim of this study is to prove the antiulcer activity of biofiton® “Healthy stomach”. The antiulcer activity of the drug has been studied in the dose of 120 mg/kg (calculated with the help of the coefficient of species sensitivity) on the model of acute alcoholic prednisolone gastric ulcer in rats. As a result, the antiulcer activity of biofiton® “Healthy stomach” has been proven experimentally and is 75.5%; practically it is equal to the activity of the reference drug ranitidin, which antiulcer activity is 85.1%. Therefore, high efficacy of biofiton® “Healthy stomach” makes it promising for prevention of the recurrence and in complex treatment of gastric ulcer. Одной из форм создания новых лекарственных препаратов является совершенствование лекарственного растительного сырья. При лечении язвы желудка рациональной является комплексная терапия, направленная на нейтрализацию соляной кислоты желудка, защиту его слизистой оболочки от агрессивных факторов, уменьшение воспаления и ускорение репаративных процессов. В этом отношении наиболее перспективными являются лекарственные средства растительного происхождения, что обусловлено их высокой активностью в сочетании с низкой токсичностью. Предметом данного исследования явились таблетки Биофитон® «Здоровый желудок» производства «Фитоаптека Чистякова», которые содержат: корни алтея (13%), корневища лапчатки прямостоячей (11%), листья подорожника (11%), корни солодки голой (11%), траву пустырника (11%), траву тысячелистника (11%), цветки ноготков (10%), цветки ромашки аптечной (10%), корневища аира болотного (9%). Данная фитокомпозиция изготовлена с помощью уникальной современной технологии криомеханической активации растительного сырья, принципиально отличающейся от всех известных способов извлечения биологически активных веществ. Эта технология дает возможность концентрировать в малом объеме все главные свойства фитосырья различной биохимической природы. Целью исследования было доказать противоязвенную активность препарата Биофитон® «Здоровый желудок». Противоязвенную активность данного препарата изучали в дозе 120 мг/кг, рассчитанной с помощью коэффициента видовой чувствительности, которую воспроизводили на модели острой спирто-преднизолоновой язвы желудка у крыс. В результате изучения эффективности препарата Биофитон® «Здоровый желудок» экспериментально доказана его противоязвенная активность, которая составила 75,5%, что практически не уступает активности препарата сравнения ранитидина, противоязвенная активность которого составляет 85,1%. Данный показатель говорит о высокой эффективности и перспективе использования препарата Биофитон® «Здоровый желудок» для профилактики рецидивов и комплексного лечения язвы желудка. Однією з форм створення нових лікарських препаратів є вдосконалення лікарської рослинної сировини. При лікуванні виразки шлунка раціональною є комплексна терапія, спрямована на нейтралізацію соляної кислоти шлунка, захист його слизової оболонки від агресивних факторів, зменшення запалення і прискорення репаративних процесів. У цьому відношенні найбільш перспективними є лікарські засоби рослинного походження, що зумовлено їх високою активністю у поєднанні з низькою токсичністю. Предметом даного дослідження були таблетки Біофітон® «Здоровий шлунок» виробництва «Фітоаптека Чистякова», які містять: коріння алтеї лікарської (13%), кореневища перстачу прямостоячого (11%), листя подорожника великого (11%), коріння солодки голої (11%), траву кропиви собачої (11%), траву деревію звичайного (11%), квітки календули лікарської (10%), квітки ромашки аптечної (10%), кореневища аїру болотного (9%). Наведена вище фітокомпозиція виготовлена за допомогою унікальної сучасної технології кріомеханічної активації рослинної сировини, що принципово відрізняється від усіх відомих способів вилучення біологічно активних речовин (БАР). Ця технологія дає можливість концентрувати в малому об’ємі основні БАР фітосировини різної біохімічної природи. Метою дослідження було довести противиразкову активність (ПВА) препарату Біофітон® «Здоровий шлунок». ПВА даного препарату вивчали в дозі 120 мг/кг, розрахованій за допомогою коефіцієнта видової чутливості, яку відтворювали на моделі гострої спирто-преднізолонової виразки шлунка у щурів. У результаті вивчення ефективності препарату Біофітон® «Здоровий шлунок» експериментально доведена його противиразкова активність, яка склала 75,5%, що практично не поступається активності препарату порівняння ранітидину, противиразкова активність якого складає 85,1%. Даний показник говорить про високу ефективність та перспективу використання препарату Біофітон® «Здоровий шлунок» для профілактики рецидивів та комплексного лікування виразки шлунка. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1312 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 42-46 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 42-46 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 42-46 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1312/117903 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122822 2018-02-24T09:36:44Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Methodology of creating rectal drugs for the treatment of prostate diseases Методология создания ректальных лекарственных средств для лечения заболеваний предстательной железы Методологія створення ректальних лікарських засобів для лікування захворювань передміхурової залози Grytsenko, V. I. suppositories methodology research algorithm technology UDC 615.014.2 615.454.2 001.891 суппозитории методология алгоритм исследований технология УДК 615.014.2 615.454.2 001.891 супозиторії методологія алгоритм досліджень технологія УДК 615.014.2 615.454.2 001.891 The methodology of creating the suppositories for the treatment of prostate diseases has been grounded. Benign prostatic hyperplasia (BPH) and chronic prostatitis are among the most common urologic diseases in men. In recent years, at the pharmaceutical market a lot of drugs – prostate protectors of both domestic and foreign production have appeared; among them the prominent place is occupied by α-adrenoblockers, and phytotherapeutic drugs. One way to solve the problem of effective treatment of prostate diseases is the use of suppositories, which have a number of significant advantages over other dosage forms. At present there are no medicines with α-adrenoblockers and herbal compositions with plant extracts in the form of suppositories at the pharmaceutical market. To provide the efficacy and safety of suppositories all pharmaceutical factors affecting the drug quality should be theoretically and experimentally grounded. They are the nature and amount of the base, physical and chemical properties of active substances and excipients (solubility, dispersion degree, trace element composition), structural and mechanical properties and equipment. To ensure the therapeutic efficacy of the drug the biopharmaceutical research on the release of active substances from different suppository bases is important, as well as the comparison of active substances accumulation in the blood and prostate after oral and rectal administration. Thus, using the general methodological approach to pharmaceutical development the authors have grounded the methodology and made the plan of experimental studies on creation of rectal suppositories based on synthetic and natural substances for the treatment of prostate diseases, which in the future may be the drugs of choice at the domestic pharmaceutical market. Обоснована методология создания суппозиториев для лечения заболеваний предстательной железы. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) и хронический простатит являются одними из наиболее распространенных урологических заболеваний мужчин. За последние годы на фармацевтическом рынке появилось большое количество препаратов-простатопротекторов как отечественного, так и зарубежного производства, среди которых ведущее место занимают α-адреноблокаторы и фитотерапевтические препараты. Одним из путей решения проблемы эффективного лечения заболеваний предстательной железы является применение суппозиториев, которые имеют ряд весомых преимуществ по сравнению с другими лекарственными формами. На сегодня на фармацевтическом рынке полностью отсутствуют лекарственные препараты с α-адреноблокаторами и фитокомпозиции с растительными экстрактами в форме суппозиториев. Для обеспечения высокой эффективности и безопасности суппозиториев необходимо теоретически и экспериментально обосновать все фармацевтические факторы, которые влияют на качество лекарственного препарата. Это природа и количество основы, физико-химические свойства действующих и вспомогательных веществ (растворимость, степень дисперсности, микроэлементный состав), структурно-механические характеристики и оборудование. Для обеспечения терапевтической эффективности лекарственного препарата важное значение имеют биофармацевтические исследования по высвобождению действующих веществ из разных суппозиторных основ, а также сравнение накопления действующих веществ в крови и предстательной железе при пероральном и ректальном введении. Таким образом, авторами статьи на основании общего методического подхода к фармацевтической разработке обоснована методология и составлен план экспериментальных исследований создания ректальных суппозиториев на основе синтетических и природных веществ для лечения заболеваний предстательной железы, которые в перспективе могут стать препаратами выбора на отечественном фармацевтическом рынке. Обґрунтовано методологію створення супозиторіїв для лікування захворювань передміхурової залози. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) і хронічний простатит є одними з найбільш поширених урологічних захворювань чоловіків. За останні роки на фармацевтичному ринку з’явилось багато препаратів-простатопротекторів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, серед яких чільне місце посідають α-адреноблокатори і фітотерапевтичні препарати. Одним зі шляхів вирішення проблеми ефективного лікування захворювань передміхурової залози є використання супозиторіїв, які мають низку вагомих переваг у порівнянні з іншими лікарськими формами. На сьогодні на фармацевтичному ринку повністю відсутні лікарські препарати з α-адреноблокаторами і фітокомпозиції з рослинними екстрактами у вигляді супозиторіїв. Для забезпечення високої ефективності та нешкідливості супозиторіїв слід теоретично та експериментально обґрунтувати всі фармацевтичні фактори, які впливають на якість лікарського препарату. Це природа і кількість основи, фізико-хімічні властивості діючих і допоміжних речовин (розчинність, ступінь дисперсності, мікроелементний склад), структурно-механічні характеристики та обладнання. Для забезпечення терапевтичної ефективності лікарського препарату важливе значення мають біофармацевтичні дослідження з вивільнення діючих речовин з різних супозиторних основ, а також порівняння накопичення діючих речовин в крові та передміхуровій залозі при пероральному та ректальному введенні. Таким чином, авторами статті на підставі загального методичного підходу до фармацевтичної розробки обґрунтовано методологію та складено план експериментальних досліджень щодо створення ректальних супозиторіїв на основі синтетичних і природних речовин для лікування захворювань передміхурової залози, які у перспективі мають стати препаратами вибору на вітчизняному фармацевтичному ринку. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1311 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 47-51 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 47-51 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 47-51 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1311/117904 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122823 2018-02-24T09:37:00Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the influence of prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, pjsc on the turpentine prostatitis in rats Изучение влияния препарата простекс®, суппозитории ректальные производства чао «Биофарма», на течение скипидарного простатита у крыс Вивчення впливу препарату простекс®, супозиторії ректальні виробництва прат «Біофарма», на перебіг скипидарного простатиту у щурів Shapoval, O. M. Shtrygol, S. Yu. Karbovskiy, V. L. Shevchuk, I. A. Kurkina, O. V. Makovska, T. Ye. chronic prostatitis Prosteks® prostateprotective action turpentine prostatitis UDC 616.65-002 615.015.2 615.254 хронический простатит Простекс® простатопротекторное действие скипидарный простатит УДК 616.65-002 615.015.2 615.254 хронічний простатит Простекс® простатопротекторна дія скипидарний простатит УДК 616.65-002 615.015.2 615.254 In this work the results of studying the influence of Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC on the turpentine prostatitis in rats are presented. The relevance of the work is due to the fact that among the urological diseases in men older than 50 benign hyperplasia of prostate (BHP) and chronic prostatitis are the most common, and in 96.7% of patients with BPH the morphological signs of chronic prostatitis appear. A comparative evaluation of the therapeutic effect of a new drug and the reference drug “Prostatilen zinc”, rectal suppositories, concerning the influence on functional, biochemical and immunological parameters characterizing the functional state of the prostate gland has been carried out. Rectal introduction of turpentine to male rats 2 times causes severe abnormalities in the prostate condition. Treatment of male rats with Prosteks® in the dose of 168 mg/kg and Prostatilen zinc in the dose of 210 mg/kg had a strong prostateprotective action. According to its expressiveness Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC is not inferior and even has the advantage by individual indicators over the reference drug “Prostatilen zinc”, rectal suppositories. Thus, Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC can be considered promising for clinical trials with the purpose of further introduction into medical practice. Приведены результаты изучения влияния препарата Простекс®, суппозитории ректальные, производства ЧАО «Биофарма», на течение скипидарного простатита у крыс. Актуальность работы обусловлена тем, что среди урологических заболеваний у мужчин старше 50 лет наиболее распространенными являются доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) и хронические простатиты, а у 96,7% больных ДГПЖ проявляются морфологические признаки хронического простатита. Проведена сравнительная оценка терапевтического действия нового препарата и референтного препарата «Простатилен-цинк», суппозитории ректальные, по влиянию на физиологические и биохимические показатели, характеризующие функциональное состояние предстательной железы. Анализ полученных функциональных, биохимических и иммунологических показателей сыворотки крови и гомогената предстательной железы дает основание сделать вывод о том, что препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», оказывает мощное простатопротекторное действие. По его выразительности препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», не уступает, а по отдельным показателям даже преобладает над препаратом сравнения «Простатилен-цинк», суппозитории ректальные. Итак, препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», можно считать перспективным для проведения клинических испытаний с целью дальнейшего внедрения в медицинскую практику. Наведені результати вивчення впливу препарату Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», на перебіг скипидарного простатиту у щурів. Актуальність роботи зумовлена тим, що серед урологічних захворювань у чоловіків віком старше 50 років найбільш розповсюдженими є доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) та хронічні простатити, а у 96,7% хворих на ДГПЗ виявляються морфологічні ознаки хронічного простатиту. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної дії нового препарату та референтного препарату «Простатилен-цинк», супозиторії ректальні за впливом на фізіологічні та біохімічні показники, що характеризують функціональний стан передміхурової залози. Аналіз отриманих функціональних, біохімічних та імунологічних показників сироватки крові та гомогенату передміхурової залози дає підставу зробити висновок про те, що препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», чинить потужну простатопротекторну дію. За її виразністю препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», не поступається, а за окремими показниками навіть має перевагу над препаратом порівняння «Простатилен-цинк», супозиторії ректальні. Отже, препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», можна вважати перспективним для проведення клінічних випробувань з метою подальшого впровадження в медичну практику. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1310 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 52-56 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 52-56 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 52-56 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1310/117905 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122824 2018-02-24T09:37:15Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Research of the hepatoprotective activity of sweet woodruff dry extract Исследование гепатопротекторной активности сухого экстракта травы ясменника душистого Дослідження гепатопротекторної активності сухого екстракту трави маренки запашної Iurchenko, N. S. Ilyina, T. V. Kovalyova, A. M. Klymenko, A. O. Ivanochko, V. M. sweet woodruff hepatoprotective activity dry extract UDC 615.244 582.972.3 ясменник душистый гепатопротекторная активность сухой экстракт УДК 615.244 582.972.3 маренка запашна гепатопротекторна активність сухий екстракт УДК 615.244 582.972.3 Sweet woodruff (Asperula odorata L.) of Rubiaceae Juss. family is not officinal plant, which is used in folk medicine as a sedative, diuretic and choleretic agent. The hepatoprotective activity of a dry extract of sweet woodruff herb has been determined experimentally on the model of the acute toxic liver damage in rats. It has been found that the extract of sweet woodruff in the dose of 25 mg/kg reduces the intensity of lipid peroxidation, normalizes biochemical indicators of the animal blood and the liver homogenate to the level of intact animals, decreases toxic effects of tetrachlormethane. Moreover, the activity of ALT and AST in the blood serum decreases by 2.2 and 2.1 times, respectively; the cholinesterase activity increases by 13%, the level of TBA-reagents in the blood serum and the liver tissue decreases by 1.3 and 1.6 times, respectively, compared to the control group of animals. To confirm the results of the research the study of the histological structure of the liver of the experimental animals has been carried out. While studying the histology of the liver in treated animals the degenerative changes and the phenomenon of structural degradation and signs of severe hemodynamic disorders have not been detected. By its hepatoprotective action the sweet woodruff extract is practically not inferior to the reference drug Silibor. Ясменник душистый Asperula odorata L. семейства мареновые Rubiaceae Juss. – неофицинальное растение, которое в народной медицине используется как седативное, мочегонное, желчегонное средство. Экспериментально на модели острого токсического поражения тетрахлорметаном печени крыс установлено гепатопротекторную активность сухого экстракта травы ясменника душистого. Выявлено, что экстракт ясменника душистого в дозе 25 мг/кг снижает интенсивность процесса перекисного окисления липидов у животных, доводит биохимические показатели крови и гомогената печени до уровня интактных животных, снижая токсическое действие тетрахлорметана. При этом активность АлАТ и АсАТ в сыворотке крови снижается в 2,2 и 2,1 раза соответственно; активность холинэстеразы возрастает на 13%; уровень ТБК-реактантов в сыворотке крови и ткани печени снижается в 1,3 и 1,6 раза соответственно по сравнению с контрольной группой животных. Для подтверждения результатов проведено изучение гистологического строения печени исследуемых животных. При исследовании гистологической картины печени у леченых животных исследуемой группы дистрофические изменения и явления деструкции структурной организации элементов органа, признаков выраженных расстройств гемодинамики не были выявлены. По степени гепатопротекторного действия экстракт ясменника душистого практически не уступает препарату сравнения «Силибору». Маренка запашна Asperula odorata L. родини маренові Rubiaceae Juss. – неофіцинальна рослина, яка в народній медицині застосовується як седативний, сечогінний, жовчогінний засіб. Експериментально на моделі гострого токсичного ураження тетрахлорометаном печінки щурів встановлено гепатопротекторну активність сухого екстракту трави маренки запашної. Виявлено, що екстракт маренки запашної в дозі 25 мг/кг знижує інтенсивність процесу перекисного окиснення ліпідів у піддослідних тварин, доводить біохімічні показники крові та гомогенату печінки до рівня інтактних тварин, зменшуючи токсичну дію тетрахлорометану. При цьому активність АлАТ та АсАТ в сироватці крові знижується в 2,2 та 2,1 рази відповідно; активність холінестерази зростає на 13%; рівень ТБК-реактантів у сироватці крові та тканині печінки знижується в 1,3 та 1,6 рази відповідно в порівнянні з контрольною групою тварин. Для підтвердження результатів проведено вивчення гістологічної будови печінки дослідних тварин. При вивченні гістологічної картини печінки у лікованих тварин досліджуваної групи дистрофічні зміни та явища деструкції структурної організації елементів органу, ознаки виражених розладів гемодинаміки виявлені не були. За ступенем гепатопротекторної дії екстракт маренки запашної практично не поступається препарату порівняння «Силібору». National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1296 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 57-60 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 57-60 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 57-60 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1296/117906 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/122825 2018-02-24T09:37:30Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Current approaches to the multi-vector search of perspective plant objects for new medicines Современные подходы к мультивекторному поиску перспективных растительных объектов для новых лекарственных средств Сучасні підходи до мультивекторного пошуку перспективних рослинних об’єктів для нових лікарських засобів Piminov, O. F. Shulga, L. I. Beztsenna, T. S. methodology phytomedicines development of the composition medicinal plant raw material UDC 303.52 615.322 615.1 методология фитопрепараты разработка состава лекарственное растительное сырье УДК 303.52 615.322 615.1 методологія фітопрепарати розробка складу лікарська рослинна сировина УДК 303.52 615.322 615.1 The work is devoted to possible approaches concerning the search of promising plant objects for creating new medicines and their use by the example of herbal collections for dental practice. 110 prescriptions of folk and traditional medicine used for the treatment of inflammatory diseases of parodontium and the mucous membrane of the oral cavity have been chosen and analyzed. The belonging of herbal components of the collections studied to the families of Asteraceae (16.39%), Rosaceae (11.48%), Lamiceae (9.02%), and Apiaceae (6.56%) has been determined. The number of herbal compositions in prescriptions has been calculated and according to the results the dominance of the group with 4-6 ingredients has been revealed. Analyzing the plants in prescriptions according to the type of the raw material it has been found that in compositions of herbal collections the overground parts, such as herbs (30.15%) and leaves (17.65%), are dominant types of the raw material. In collections studied according to the rating of usage the most frequently used plants are garden sage, wild chamomile, oak, calendula, St. John’s wort, sedge, stinging nettle, thyme, common yarrow, common origanum, wild rose. For the indicated list of medicinal plants stable combinations with other species of plants represented schematically have been grouped. The ways of conducting the research together with the data obtained concerning the search of promising plants that can be used for scientific evidence of the compositions of multicomponent medicines based on the medicinal plant raw material intended for drug therapy of a number of pathological conditions, particularly inflammatory stomatological diseases, have been outlined. Представленная работа посвящена отображению возможных подходов к поиску перспективных растительных объектов для создания новых лекарственных средств растительного происхождения и их реализации на примере сборов для стоматологической практики. Из источников народной и официальной медицины отобраны и проанализированы 110 прописей, используемых в лечении воспалительных заболеваний пародонта и слизистой оболочки полости рта. Установлена принадлежность растительных компонентов исследуемых сборов к семействам Астровые (16,39%), Розовые (11,48%), Яснотковые (9,02%), Сельдерейные (6,56%). Рассчитано число растительных составляющих в прописях и по результатам подсчетов выявлено преобладание группы с количеством ингредиентов 4-6. При рассмотрении растений в композициях относительно вида сырья отмечено, что в составе сборов чаще прописаны надземные части (трава – 30,15%, листья – 17,65%). В исследуемых сборах по рейтингу применяемости определены 11 наиболее распространенных ингредиентов: шалфей лекарственный, ромашка лекарственная, дуб обыкновенный, календула лекарственная, зверобой продырявленный, аир обыкновенный, крапива двудомная, тимьян обыкновенный, тысячелистник обыкновенный, душица обыкновенная, шиповник. Для установленного перечня лекарственных растений сгруппированы постоянные сочетания с другими растительными компонентами в пределах одного сбора, которые представлены схематично. Указанные пути проведения исследований совместно с полученными данными по поиску перспективных растений могут быть использованы для научного обоснования составов многокомпонентных лекарственных препаратов на основе лекарственного растительного сырья, предназначенных для фармакотерапии ряда патологических состояний, в частности воспалительных стоматологических болезней. Представлена робота присвячена відображенню можливих підходів до пошуку перспективних рослинних об’єктів для створення нових лікарських засобів рослинного походження та їх реалізації на прикладі зборів для стоматологічної практики. Із джерел народної та офіційної медицини було відібрано і проаналізовано 110 прописів, які використовуються при лікуванні запальних захворювань пародонтуа і слизової оболонки порожнини рота. Встановлено належність рослинних компонентів зборів, що досліджувалися, до родин Айстрові (16,39%), Розові (11,48%), Ясноткові (9,02%), Селерові (6,56%). Розраховано число рослинних складових у прописах, за результатами підрахунків виявлено домінування групи з кількістю інгредієнтів 4-6. При розгляді рослин у композиціях за видом сировини відзначено, що у складі зборів частіше прописані надземні частини (трави – 30,15%, листя – 17,65%). У досліджуваних зборах за рейтингом вживаності визначено 11 найбільш поширених інгредієнтів: шавлія лікарська, ромашка лікарська, дуб звичайний, нагідки лікарські, звіробій звичайний, лепеха звичайна, кропива дводомна, чебрець звичайний, деревій звичайний, материнка звичайна, шипшина звичайна. Для означеного переліку лікарських рослин згруповані сталі поєднання з іншими рослинними компонентами в межах одного збору, які представлені схематично. Наведені шляхи проведення досліджень разом з одержаними даними щодо пошуку перспективних рослин можуть бути використані для наукового обґрунтування складів багатокомпонентних лікарських препаратів на основі лікарської рослинної сировини, призначених для фармакотерапії ряду патологічних станів, зокрема запальних стоматологічних хвороб. National University of Pharmacy 2014-09-12 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1309 Clinical pharmacy; Vol. 18 No. 3 (2014); 61-66 Клиническая фармация; Том 18 № 3 (2014); 61-66 Клінічна фармація; Том 18 № 3 (2014); 61-66 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.14.1309/117907 Авторське право (c) 2014 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126170 2018-03-15T12:44:16Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Dynamics of the cytokine blood profile under the effect of wound healing medicinal products with different mechanisms of action in the experiment Динамика цитокинового профиля крови под влиянием ранозаживляющих лекарственных средств с разными механизмами действия в эксперименте Динаміка цитокінового профілю крові під впливом ранозагоювальних лікарських засобів з різними механізмами дії в експерименті Iermolenko, T. I. Kryvoshapka, O. V. Pautina, O. I. thermal skin burn proinflammatory cytokines methyluracil ointment thiotriazoline ointment healing UDC 615.262.1.454.1 616–001.17–092.9–07857.083.3 термический ожог кожи провоспалительные цитокины метилурациловая мазь мазь тио- триазолина заживление УДК 615.262.1.454.1 616–001.17–092.9–07857.083.3 термічний опік шкіри прозапальні цитокіни метилурацилова мазь мазь тіотриазоліну загоєння УДК 615.262.1.454.1 616–001.17–092.9–07857.083.3 Wound healing depends significantly on the level of proinflammatory cytokines in the lesion. Exactly expression of IL-1β, IL-8, TNF-α retains the course of the wound process in the stage of persistent inflammation. By affecting the mechanisms of cytokine regulation of the reparative tissue regeneration it is possible to correct the wound healing process. The use of topical agents when treating burns is an important component of the complex therapy.Aim. To study the effect of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment on the level of proinflammatory cytokines in the blood serum of rats in the dynamics of the thermal burn development.Materials and methods. The thermal burn was modeled by the method of Yakovleva L. V. (1999), Fenchin K. M. (1979). Ointments with different mechanisms of action, 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment were used as wound-healing agents.Results. It has been determined experimentally that the level of IL-1β, IL-8, TNF-α cytokines in the rat blood correlates with the severity of the wound process and the response to the treatment applied. The application of ointments with the wound healing activity has led to the significant decrease in the level of proinflammatory cytokines in the blood of rats and healing of the burn wound in shorter terms. Moreover, thiotriazoline ointment reveals a marked reparative activity than methyluracil ointment.Conclusions. The use of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment with a different wound healing effect in the treatment of burn wound leads to the change in the cytokine profile, and it is accompanied with a positive dynamics of healing processes. By the reparative activity 2 % thiotriazoline ointment exceeds the action of methyluracil ointment. Заживление ран в значительной степени зависит от уровня провоспалительных цитокинов в очаге. Именно экспрессия ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α удерживает течение раневого процесса в стадии персистирующего воспаления. Влияя на механизмы цитокиновой регуляции репаративной регенерации тканей, можно корректировать процесс заживления ран. Применение лекарственных препаратов местного действия в лечении ожогов является важным компонентом комплексной терапии.                                    Цель работы. Изучить влияние мази метилурациловой 10 % и мази тиотриазолиновой 2 % на уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови крыс в динамике развития термического ожога.      Материалы и методы. Термический ожог моделировали по методу Яковлевой Л. В. (1999), Фенчин К. М. (1979), в качестве ранозаживляющих средств использовали мази с разным механизмом действия, мазь метилурациловую 10 % и мазь тиотриазолиновую 2 %.                                                        Результаты и их обсуждение. Экспериментально установлено, что уровень цитокинов ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α в крови крыс коррелирует с тяжестью раневого процесса и ответом на применяемое лечение. Применение мазей с ранозаживляющей активностью приводило к достоверному снижению уровня провоспалительных цитокинов в крови крыс и заживлению ожоговой раны в более короткие сроки. Причем мазь тиотриазолиновая проявляла выраженную репаративную активность, чем мазь метилурациловая.  Выводы. Применение мазей метилурациловой 10 % и тиотриазолиновой 2 % с различным по механизму ранозаживляющим эффектом при лечении ожоговой раны приводит к изменению цитокинового профиля, что сопровождается положительной динамикой процессов заживления. По репаративной активности мазь тиотриазолина 2 % превышает действие метилурациловой мази. Загоєння ран значною мірою залежить від рівня прозапальних цитокінів у вогнищі. Саме експресія ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α утримує течію ранового процесу у стадії персистуючого запалення. Впливаючи на механізми цитокіновоїрегуляції репаративної регенерації тканин, можна коригувати процес загоєння ран. Застосування лікарських препаратів місцевої дії в лікуванні опіків є важливим компонентом комплексної терапії.Мета роботи. Вивчити вплив мазі метилурацилової 10 % і мазі тіотриазолінової 2 % на рівень прозапальних цитокінів у сироватці крові щурів у динаміці розвитку термічного опіку.Матеріали та методи. Термічний опік моделювали за методом Яковлєвої Л. В. (1999), Фенчина К. М. (1979), в якості ранозагоювальних засобів використовували мазі з різним механізмом дії, мазь метилурацилову 10 % і мазь тіотриазоліну 2 %.Результати та їх обговорення. Експериментально встановлено, що рівень цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α в крові щурів корелює з тяжкістю ранового процесу і відповіддю на проведене лікування. Застосування мазей з ранозагоювальною активністю приводило до достовірного зниження рівня прозапальних цитокінів у крові щурів і загоєння опікової рани в коротші терміни. Причому мазь тіотриазолінова проявляла більш виражену репаративну активність, ніж мазь метилурацилова.Висновки. Застосування мазей метилурацилової 10 % та тіотриазолінової 2 % з різним за механізмом ранозагоювальним ефектом при лікуванні опікової рани приводить до зміни цитокінового профілю, що супроводжується позитивною динамікою процесів загоєння. За репаративною активністю мазь тіотриазоліну 2 % перевищує дію метилурацилової мазі. National University of Pharmacy 2018-03-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1448 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 1 (2018); 44-49 Клиническая фармация; Том 22 № 1 (2018); 44-49 Клінічна фармація; Том 22 № 1 (2018); 44-49 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1448/120968 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126171 2018-03-15T12:44:16Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of antioxidant properties of Gluquamine under the conditions of diabetic nephropathy development Экспериментальное исследование антиоксидантных свойств Глюквамина в условиях развития диабетической нефропатии Експериментальне дослідження антиоксидантних властивостей Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії Shebeko, S. K. Zupanets, I. A. Shalamay, A. S. gluquamine quercetin glucosamine hydrochloride N-acetylglucosamine antioxidant properties diabetic nephropathy UDC 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамин кверцетин глюкозамина гидрохлорид N-ацетилглюкозамин антиоксидантные свойства диабетическая нефропатия УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамін кверцетин глюкозаміну гідрохлорид N-ацетилглюкозамін антиоксидантні влас- тивості діабетична нефропатія УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 The main cause of the terminal form of chronic kidney disease (CKD) is diabetic nephropathy. For today there are no effective drugs for the treatment of diabetic nephropathy in medical practice.Aim. To study experimentally the antioxidant properties of drug Gluquamine on the background of the diabetic nephropathy development in order to substantiate the feasibility of its use in CKD therapy.Materials and methods. The study was performed on the model of diabetic nephropathy caused by intraperitoneal administration of alloxan in the dose of 200 mg/kg in 56 rats. The content of lipid peroxidation products in the blood and kidneys of animals, as well as the state of the antioxidant defense system, were determined.Results. Under the effect of Gluquamine on day 90 of the study there was a significant decrease in the content of diene conjugates and TBA-reactants in the blood and the homogenate of the rat kidneys. It indicates a decrease in the intensity of lipid peroxidation processes. In addition, an increase in the content of reduced glutathione, as well as the activity of SOD and catalase, was observed in the kidney homogenate. It indicates normalization of the state of the antioxidant system. In this case, Gluquamine by most indicators was superior to the reference drugs Quercetin and Lespephril.Conclusions. Under the conditions of the nephropathy development on the background of diabetes mellitus Gluquamine exerts a pronounced antioxidant action and is a promising drug for CKD therapy. Основной причиной возникновения терминальной формы хронической болезни почек (ХБП) является диабетическая нефропатия (ДН). На сегодняшний день в медицинской практике эффективные средства лечениядиабетической нефропатии отсутствуют.Цель исследования. Экспериментальное изучение антиоксидантных свойств препарата Глюквамин на фоне развития диабетической нефропатии для обоснования целесообразности применения в терапии ХБП.Материалы и методы. Исследование проводили на модели диабетической нефропатии, вызванной внутрибрюшинным введением аллоксана в дозе 200 мг/кг на 56 крысах. У животных определяли содержание продуктов липопероксидации в крови и почках, а также показатели состояния системы антиоксидантной защиты.                                                                    Результаты. Под влиянием Глюквамина на 90 сутки исследования наблюдалось достоверное уменьшение содержания в крови и гомогенате почек крыс диеновых конъюгатов и ТБК-реактантов, что говорит о снижении интенсивности процессов перекисного окисления липидов. Кроме того, в почках наблюдалось увеличение содержания восстановленного глутатиона, а также активности СОД и каталазы, что свидетельствует о нормализации состояния антиоксидантной системы. При этом Глюквамин по большинству показателей превосходил влияние препаратов сравнения кверцетина и Леспефрила.                                                                                              Выводы. В условиях развития нефропатии на фоне сахарного диабета Глюквамин оказывает выраженное антиоксидантное действие и является перспективным средством лечения ХБП. Основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН) є діабетична нефропатія. На сьогоднішній день у медичній практиці ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії відсутні.Мета дослідження. Експериментальне вивчення антиоксидантних властивостей препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН.Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин визначали вміст продуктів ліпопероксидації у крові та нирках та показники стану системи антиоксидантного захисту.Результати. Під впливом Глюкваміну на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення вмісту у крові та гомогенаті нирок щурів дієнових кон’югатів та ТБК-реактантів, що свідчить про зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів. Крім того, у нирках спостерігалось збільшення вмісту відновленого глутатіону, а також активності СОД і каталази, що свідчить про нормалізацію стану антиоксидантної системи. При цьому Глюквамін за більшістю показників перевершував вплив препаратів порівняння кверцетину та Леспефрилу.Висновки. За умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету Глюквамін чинить виражену антиоксидантну дію та є перспективним засобом лікування ХХН. National University of Pharmacy 2018-03-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1455 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 1 (2018); 50-54 Клиническая фармация; Том 22 № 1 (2018); 50-54 Клінічна фармація; Том 22 № 1 (2018); 50-54 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1455/120969 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/126174 2018-03-15T12:44:16Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effects of goutweed (Aegopodium podagraria L.) tincture on the background of toxic doses of allopurinol with the excessive intake of purine derivatives and proteins Эффекты настойки сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) на фоне токсических доз аллопуринола в условиях избытка пуриновых производных и белков Ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на тлі токсичних доз алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків Tovchiga, O. V. rats kidneys goutweed (Aegopodium podagraria L.) allopurinol xanthine oxidase uric acid UDC 615.451.16 582.893 615.272 577.123.3 616.72-002.78 615.015.21 крысы почки сныть обыкновенная (Aegopodium podagraria L.) аллопуринол ксантинокси- даза мочевая кислота УДК 615.451.16 582.893 615.272 577.123.3 616.72-002.78 615.015.21 щури нирки яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.) алопуринол ксантиноксидаза сечова кислота УДК 615.451.16 582.893 615.272 577.123.3 616.72-002.78 615.015.21 There is an increasing interest in the use of herbal preparations as part of the combined therapy, including cases of hyperuricemia and gout. Preparations of goutweed (Aegopodium podagraria L.) aerial part are characterized by organoprotective and favorable metabolic effects, including the effect on the uric acid metabolism largely related to hydroxycinnamic acids. Allopurinol continues to be the most widely used hypouricemic drug.Aim. To characterize the renal, metabolic, and psychotropic effects of goutweed tincture combined with allopurinol in rats under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins.Materials and methods. The experiments were performed on the background of the excessive intake of purine derivatives and proteins in rats (10-day administration of the yeast extract in the dose of 10 g/kg with addition of molybdenum in the amount of 0.3 mg per animal and i/p injection of inosine in the dose of 50 mg/150 g). Goutweed tincture (1 ml/kg), allopurinol (50 mg/kg) and their combination were administered intragastrically during the whole period of the studies. The state of the excretory renal function, biochemical parameters of the blood plasma, the activity of xanthine oxidase (CSR) and the content of uric acid in the liver and kidneys, as well as the state of the CNS in the combined open field and an elevated plus maze tests were studied.                  Results. The renal injury on the background of excessive purine derivatives and proteins was verified by the criteria of hyperfiltration with increased water reabsorption and reduced ability of the kidney to excrete water load, a decrease in urea clearance and an increase of proteinuria. The level of urea and nitrogen of amino groups of the low-molecular compounds in the blood plasma increased in the absence of changes in creatininemia and uricemia (with a marked increase of renal excretion of uric acid on the background of the liver xanthine oxidase increased activity). Under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins goutweed tincture provided effective excretion of potassium, normalized the total protein content in the blood, as well as urea clearance without affecting other parameters and not leading to toxic effects. It also did not change the uric acid content and the xanthine oxidase activity of the liver and kidneys. On the background of allopurinol, the severity of the kidney damage increased with the threefold increase in the relative kidney weight, hyperazotemia, an abrupt decrease in GFR and urea clearance, reabsorption decrease, a tendency to increase in natriemia and, especially kalemia, a significant increase of proteinuria, as well as an increase in the total protein content in the blood. Goutweed tincture did not enhance the toxicity of allopurinol and did not prevent xanthine oxidase inhibition. It exerted the marked antiproteinuric effect, maintained sodium reabsorption, leading to the decrease in its excretion, reduced natriemia on the background of normokalemia. The tincture reduced the anxiety of animals in the elevated plus maze test, this effect was evident when the tincture was combined with allopurinol; in this case the intensity of vegetative and emotional signs in the open field test was also reduced.                                                              Conclusions. Goutweed tincture does not enhance the toxicity of allopurinol under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins. Возрастает интерес к применению средств растительного происхождения в составе комбинированной терапии, в частности гиперурикемии и подагры. Препараты надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) характеризуются органопротекторными и благоприятными метаболическими эффектами, в числе которых влияние на обмен мочевой кислоты, в значительной степени связанный с гидроксикоричными кислотами. Одним из основных гипоурикемических препаратов на сегодня остается аллопуринол.Цель исследования – охарактеризовать ренальные, метаболические и психотропные эффекты комбинации настойки сныти обыкновенной с аллопуринолом в условиях избытка пуриновых производных и белков у крыс.Материалы и методы. Опыты проведены на фоне избытка пуриновых производных и белков у крыс (10-дневное введение дрожжевого экстракта в дозе 10 г/кг с добавлением молибдена в количестве 0,3 мг на животное и в/б введения инозина в дозе 50 мг/150 г). Настойку сныти обыкновенной (1 мл/кг), аллопуринол (50 мг/кг) и их комбинацию вводили внутрижелудочно при воспроизведении модели. Определяли состояние выделительной функции почек, биохимические показатели плазмы крови, активность ксантиноксидазы (КСО) и содержание мочевой кислоты в печени и почках, состояние ЦНС в тестах открытого поля и приподнятого крестообразного лабиринта.Результаты. Поражение почек на фоне избытка пуриновых производных и белков верифицировано по критериям гиперфильтрации с возрастанием реабсорбции воды и снижением способности почки к выведению водной нагрузки, уменьшением клиренса мочевины и возрастанием протеинурии. Увеличивается содержание мочевины и аминного азота в плазме крови при отсутствии изменений креатининемии и урикемии (при этом выраженно возрастает почечная экскреция мочевой кислоты на фоне повышенной активности ксантиноксидазы печени). Настойка сныти в условиях избытка пуриновых производных и белков обеспечивает эффективную экскрецию калия, нормализует содержание общего белка в крови и клиренс мочевины, не изменяя другие показатели и не приводя к токсическим эффектам, а также не влияя на содержание мочевой кислоты и активность ксантиноксидазы печени и почек. На фоне аллопуринола возрастает тяжесть поражения почек с трехкратным возрастанием коэффициента массы органа, гиперазотемией, резким снижением СКФ и клиренса мочевины, уменьшением реабсорбции, тенденцией к повышению натриемии и, особенно, калиемии, выраженным возрастанием протеинурии, а также возрастанием содержания общего белка в крови. Настойка сныти не усиливает токсичность аллопуринола и не препятствует ингибированию им ксантиноксидазы. Она оказывает достоверное антипротеинурическое действие, способствует поддержанию реабсорбции натрия, за счет чего снижается его экскреция, уменьшается натриемия на фоне сохраненной нормокалиемии. Настойка уменьшает тревожность животных в тесте приподнятого крестообразного лабиринта, этот эффект сохраняется при комбинированном введении с аллопуринолом, в этих условиях также снижается выраженность эмоциональных и вегетативных реакций в тесте открытого поля.Выводы. Настойка сныти обыкновенной не увеличивает токсичность аллопуринола на фоне избытка пуриновых производных и белков. Зростає інтерес до застосування засобів рослинного походження у складі комбінованої терапії, зокрема гіперурикемії та подагри. Препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються органопротекторними та сприятливими метаболічними ефектами, серед яких вплив на обмін сечової кислоти, значною мірою зумовлений гідроксикоричними кислотами. Одним із основних гіпоурикемічних препаратів на сьогодні залишається алопуринол.Мета дослідження – охарактеризувати ренальні, метаболічні та психотропні ефекти комбінації настойки яглиці звичайної з алопуринолом в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів.Матеріали та методи. Досліди проведені на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів (10-денне введення дріжджового екстракту у дозі 10 г/кг із додаванням молібдену у кількості 0,3 мг на тварину та д/о введення інозину в дозі 50 мг/150 г). Настойку яглиці звичайної (1 мл/кг), алопуринол (50 мг/кг) та їх комбінацію вводили внутрішньошлунково впродовж усього періоду відтворення моделі. Визначали стан видільної функції нирок, біохімічні показники плазми крові, активність ксантиноксидази та вміст сечової кислоти в печінці та нирках, стан ЦНС у тестах відкритого поля та хрестоподібного піднесеного лабіринту.Результати. Ураження нирок на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів верифіковано за наявністю гіперфільтрації із зростанням реабсорбції води та зниженням здатності нирки до виведення водного навантаження, зменшенням кліренсу сечовини та зростанням протеїнурії. Підвищується вміст сечовини та амінного азоту в плазмі крові за відсутності змін креатинінемії та урикемії (при цьому виражено зростає ниркова екскреція сечової кислоти на тлі підвищеної активності ксантиноксидази печінки). Настойка яглиці на тлі надлишку похідних пурину та білків забезпечує ефективну екскрецію калію, нормалізує вміст загального білка в плазмі крові та кліренс сечовини, не змінюючи інші показники та не виявляючи ознак токсичної дії, а також достовірного впливу на кількість сечової кислоти та активність ксантиноксидази в печінці та нирках. На тлі алопуринолу зростає тяжкість ураження нирок із триразовим зростанням коефіцієнта маси органу, гіперазотемією, різким падінням ШКФ та кліренсу сечовини, зменшенням процесів реабсорбції, тенденцією до збільшення натріємії та особливо каліємії, вираженим зростанням протеїнурії, а також підвищенням вмісту загального білка в крові. Настойка яглиці не посилює токсичність алопуринолу та не перешкоджає інгібуванню ним ксантиноксидази. Вона чинить достовірну антипротеїнуричну дію, сприяє підтримці реабсорбції натрію, за рахунок чого знижується його екскреція, зменшує натріємію на тлі збереження нормокаліємії. Настойка знижує тривожність тварин у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту, цей ефект збережений за комбінованого введення з алопуринолом, за цих умов також зменшується вираженість емоційних та вегетативних реакцій у тесті відкритого поля.Висновки. Настойка яглиці звичайної не збільшує токсичність алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів. National University of Pharmacy 2018-03-14 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1451 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 1 (2018); 55-66 Клиническая фармация; Том 22 № 1 (2018); 55-66 Клінічна фармація; Том 22 № 1 (2018); 55-66 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1451/120970 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/131969 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The effect of melatonin and N-acetylcysteine on the state of the orientation research activity in rats under conditions of the experimental diabetes mellitus Влияние мелатонина и N-ацетилцистеина на состояние ориентировочно-исследовательской активности крыс в условиях экспериментального сахарного диабета Вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на стан орієнтовно-дослідницької активності щурів за умов експериментального цукрового діабету Fitsner, O. A. Khaitovych, M. V. Ryzhko, I. M. Holopykho, L. I. diabetes mellitus diabetic neuropathy streptotrozotocin melatonin N-acetylcysteine "open field" "dark-light camera" UDC 616.379-008.64 616.89 612.833 577.175.3 сахарный диабет головной мозг мелатонин N-ацетилцистеин "открытое поле" "темная - светлая камера" УДК 616.379-008.64 616.89 612.833 577.175.3 цукровий діабет головний мозок мелатонін N-ацетилцистеїн «відкрите поле» «темна – світла камера» УДК 616.379-008.64 616.89 612.833 577.175.3 An important task of modern medicine is the search and development of drugs that exhibit cerebroprotective properties in patients with type 1 diabetes mellitus.Aim. To study the effects of melatonin and N-acetylcysteine on the orientation research activity and anxiety of rats under conditions of the experimental diabetes mellitus.Materials and methods. Rats with induced diabetes mellitus received N-acetylcysteine (1.5 g/kg), melatonin (10 mg/kg), or their combination for 5 weeks. The “open field” test and “dark-light chamber” were used to study the orientation research activity and anxiety of rats.Results. The introduction of N-acetylcysteine, melatonin, and their combination contributed to an increase in the orientation research activity and a decrease of anxiety in rats with the experimental diabetes mellitus. In animals received pharmacotherapy the horizontal and vertical activity increased, the number acts of defecation and urination decreased in the “open field” test. The time of staying in the dark compartment of the chamber reduced, while the time of staying in the light compartment increased, animals moved and peeped out more often in the “dark-light chamber” test.Conclusions. N-acetylcysteine and melatonin in monotherapy and in combination improve glycemic control and the body weight of rats with the experimental type 1 diabetes mellitus, have a positive effect on the emotional (reduce the anxiety) and vegetative status, preventing disorders of the locomotor and orientation research activity. Важной задачей современной медицины является поиск и разработка лекарственных средств, проявляющих церебропротекторные свойства у больных сахарным диабетом 1 типа.Цель. Изучить влияние препаратов мелатонина и N-ацетилцистеина на ориентировочно-исследовательскуюактивность и тревожность крыс в условиях экспериментального сахарного диабета 1 типа.Материалы и методы. Крысы с индуцированным сахарным диабетом 1 типа получали N-ацетилцистеин (1,5 г/кг), мелатонин (10 мг / кг) или их комбинацию в течение 5-ти недель. Для изучения ориентировочно-исследовательской активности и тревожности крыс использовано тест «открытого поля», «темная-светлая камера».Результаты. Введение N-ацетилцистеина, мелатонина и комбинации препаратов способствовало увеличению ориентировочно-исследовательской активности и уменьшению тревожности крыс с экспериментальным сахарным диабетом. В животных, получавших фармакотерапию, росла горизонтальная и вертикальная активность, уменьшалось количество актов дефекации и уринации в тесте «открытого поля». Уменьшалось время пребывания в темном отсеке и увеличивалось в светлом отсеке установки, животные делали большее количество переходов, выглядываний в тесте «темная-светлая камера».Выводы. N-ацетилцистеин и мелатонин в монотерапии и в комбинации улучшают гликемический контроль и массу тела крыс с экспериментальным сахарным диабетом 1 типа, положительно влияют на эмоциональное (уменьшают тревожность) и вегетативное состояние, предупреждают нарушения локомоторной и ориентировочно- исследовательской активности. Важливим завданням сучасної медицини є пошук та розробка лікарських засобів, що виявляють церебропротекторні властивості у хворих на цукровий діабет 1 типу.Мета. Вивчити вплив препаратів мелатоніну та N-ацетилцистеїну на орієнтовно-дослідницьку активність і тривожність щурів за умов експериментального цукрового діабету 1 типу.Матеріали та методи. Щури з індукованим цукровим діабетом 1 типу отримували N-ацетилцистеїн (1,5 г/кг), мелатонін (10 мг/кг) або їх комбінацію впродовж 5-ти тижнів. Для вивчення орієнтовно-дослідницької активності та тривожності щурів використано тест «відкритого поля», «темна-світла камера».Результати. Введення N-ацетилцистеїну, мелатоніну та комбінації препаратів сприяло збільшенню орієнтовно-дослідницької активності та зменшенню тривожності щурів з експериментальним цукровим діабетом. У тварин, які отримували фармакотерапію, зростала горизонтальна та вертикальна активність, зменшувалася кількість актів дефекації та уринації в тесті «відкритого поля». Зменшувався час перебування в темному відсіку та зростав у світлому відсіку установки, тварини робили більшу кількість переходів, виглядувань у тесті «темна-світлакамера».Висновки. N-ацетилцистеїн та мелатонін у монотерапії та в комбінації покращують глікемічний контроль і масу тіла щурів із експериментальним цукровим діабетом 1 типу, позитивно впливають на емоційний (зменшують тривожність) та вегететивний стан, попереджують порушення локомоторної та орієнтовно-дослідницької активності. National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1465 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 38-45 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 38-45 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 38-45 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1465/139646 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/133263 2018-06-11T08:11:41Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the analeptic activity of derivatives of sulfur- and nitrogen-containing heterocycles on the model of thiopental narcosis Исследование аналептической активности производных серо- и азотсодержащих гетероциклов на модели тиопенталового наркоза Дослідження аналептичної активності похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів на моделі тіопенталового наркозу Kabachna, I. V. Drogovoz, S. M. Kabachnyy, V. I. Serdiukova, Yu. Yu. narcosis sodium thiopental analeptics heteroside awakening effect respiratory center UDC 616.8 615.014 615.036.8 616.221 615.232 614.88 наркоз тиопентал натрия аналептики гетерозид пробуждающий эффект дыхательный центр УДК 616.8 615.014 615.036.8 616.221 615.232 614.88 наркоз тіопентал натрію аналептики гетерозид пробуджуючий ефект дихальний центр УДК 616.8 615.014 615.036.8 616.221 615.232 614.88 The range of the use of analeptics covers a number of urgent states (shock, collapse, anesthesia, asphyxia, hypoxia, bacterial intoxication with chemical compounds or drugs suppressing the CNS functions), i.e. almost all areas of urgent therapy of peacetime, military medicine and disaster medicine. However, over the past 50 years, their arsenal has not only been renewed, but even reduced to 6 drugs. This is because of the lack of standardized methods for assessing analeptic efficacy and the theoretical basis for their development.Aim. To search and study the promising substances with the analeptic effect among derivatives of sulfur- and nitrogen-containing heterocycles on the standardized model of thiopental narcosis.Materials and methods. The results of the experiment conducted confirm the adequacy of the method tested, which allows to compare the effect of original substances and classical analeptics on the central nervous system (CNS) and respiratory center (RC) objectively qualitatively and quantitatively (statistically reliably) by intraperitoneal administration of optimal doses: anesthesia (sodium thiopental); at the peak of anesthesia the classical analeptic sulfocamphocaine (SCC) for the first group of animals, the test substances for the second and third groups with the subsequent observation of the anesthesia sleep duration, the dynamics of the frequency of respiratory movements, the psychomotor state and the physiological functions of mice in anesthesia and after awakening.Results. It has been found that the optimal depth and duration of anesthesia is achieved by the intraperitoneal injection of 42 mg/kg of thiopental sodium. The most effective was the traditional analeptic SCC, which in the optimal dose (20 mg/kg) accelerated the awakening of animals by 35 %. Heterosides-21, -31 provided a reliable reduction in duration of anesthesia by 26.8 % and 24.4 % in the dose of 2 mg/kg. After introduction of the test substances the frequency of respiratory movements (RM) increased significantly (p &lt; 0.05) for 10 min compared to the control group, reaching the maximum (85.3 DD/min) in the SCC group. It indicates its superiority in the rate of RC stimulation compared to both Heterosides, which with the concentration of 10 times less than SCC were statistically insignificantly inferior to it by 8.2 % and 10.6 %, respectively.Conclusions. The model of thiopental narcosis makes it possible to statistically reliably compare the effectiveness of classical drugs and original substances by the signs of the awakening effect on the CNS and RC; it can be recommended as a reference model for the purposeful search of analeptics. On the example of studying heterosides the adequacy of the screening model proposed and the prospects of derivatives of sulfur- and nitrogen-containing heterocycles for the search of effective analeptics have been confirmed. Диапазон использования аналептиков охватывает обширный ряд неотложных состояний (шок, коллапс, наркоз, асфиксия, гипоксия, бактериальная интоксикация отравления химическими соединениями или лекарствами, подавляющими функции ЦНС), то есть почти все сферы ургентной терапии мирного времени, военной медицины и медицины катастроф. При этом за последние 50 лет их арсенал не только не пополнялся, а даже сократился до 6 препаратов. Это обусловлено отсутствием стандартизированных методов оценки аналептической эффективности и теоретических основ их создания.Цель исследования – целенаправленный поиск перспективных субстанций с аналептическим действием среди производных серо- и азотсодержащих гетероциклов на стандартизированной модели тиопенталового наркоза.Материалы и методы. Результаты проведенного эксперимента подтверждают адекватность отработанной методики, позволяющей объективно качественно и количественно (статистически достоверно) сравнивать влияние оригинальных веществ и классических аналептиков на ЦНС и дыхательный центр (ДЦ) путем внутрибрюшинного введения оптимальных доз: наркозного средства (тиопентал натрия); на пике наркоза одной группе животных классического аналептика сульфокамфокаина (СКК), второй и третьей группам – исследуемых субстанций с последующим наблюдением продолжительности наркозного сна, динамики частоты дыхательных движений, психомоторного состояния и физиологических функций мышей в состоянии наркоза и после пробуждения.Результаты. Установлено, что оптимальная глубина и продолжительность наркоза достигаются при внутрибрюшинном введении 42 мг/кг тиопентала натрия. Наиболее эффективным оказался традиционный аналептик СКК, который в оптимальной дозе (20 мг/кг) ускорял пробуждение животных на 35 %. Гетерозиды-21, -31 обеспечивали достоверное 26,8 % и 24,4 % сокращение продолжительности наркоза в дозе 2 мг/кг. После введения исследуемых веществ уже в течение 10 минут частота дыхательных движений (ДД) достоверно (p &lt; 0,05) увеличивалась по сравнению с контрольной группой, достигая максимума (85,3 ДД/мин) в группе СКК, что свидетельствует о его преимуществе в скорости стимуляции ДЦ перед обоими гетерозидами, которые в концентрации в 10 раз меньшей, чем СКК статистически недостоверно уступали ему по активности соответственно на 8,2 % и 10,6 %.Выводы. Модель тиопенталового наркоза позволяет статистически достоверно сравнивать эффективность классических препаратов и оригинальных веществ по признакам пробуждающего влияния на ЦНС и дыхательный центр и может рекомендоваться в качестве стандарта для целенаправленного поиска аналептиков. На примере исследований гетерозидов подтверждены адекватность предлагаемой модели скрининга и перспективность производных серо- и азотсодержащих гетероциклов для поиска эффективных аналептиков. Діапазон використання аналептиків охоплює широкий ряд невідкладних станів (шок, колапс, наркоз, асфіксія, гіпоксія, бактеріальна інтоксикація отруєння хімічними сполуками або ліками, що пригнічують функції ЦНС), тобто майже усі сфери ургентної терапії мирного часу, військової медицини та медицини катастроф. Водночас за останні 50 років їх арсенал не тільки не поповнювався, а навіть скоротився до 6 препаратів. Це зумовлено відсутністю стандартизованих методів оцінки аналептичної ефективності і теоретичних основ їх створення.Мета дослідження – цілеспрямований пошук перспективних субстанцій з аналептичною дією серед похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів на стандартизованій моделі тіопенталового наркозу.  Матеріали та методи. Результати проведеного експерименту підтверджують адекватність відпрацьованої методики, що дозволяє об’єктивно якісно та кількісно (статистично достовірно) порівнювати  вплив оригінальних речовин і класичних аналептиків на ЦНС і дихальний центр (ДЦ) шляхом внутрішньоочеревинного введення оптимальних доз: наркозного засобу (тіопенталу натрію); на піку наркозу одній групі тварин класичного аналептика сульфокамфокаїну (СКК); другій та третій – досліджуваних субстанцій (Гетерозиди-21, -31) з наступним спостереженням тривалості наркозного сну, динаміки частоти дихальних рухів, психомоторнорного стану та фізіологічних функцій мишей у стані наркозу та після пробудження.Результати. Встановлено, що оптимальна глибина і тривалість наркозу досягається при внутрішньоочеревинному введенні 42 мг/кг тіопенталу натрію. Найбільш ефективним виявився традиційний аналептик СКК, який в оптимальній дозі (20 мг/кг) прискорював пробудження тварин на 35 %. Гетерозиди-21, -31 забезпечували вірогідне (p&lt;0,05) скорочення тривалості (26,8 % та 24,4 % відповідно) наркозу в дозі 2 мг/кг. Після введення досліджуваних речовин вже протягом 10 хвилин частота дихальних рухів (ДР) вірогідно (p &lt; 0,05) збільшилась в порівнянні з контрольною групою, досягаючи максимуму (85,3 ДР/хв) в групі СКК, що свідчить про перевагу СКК за швидкістю стимуляції ДЦ перед обома гетерозидами, які в концентрації в 10 разів меншій за СКК статистично невірогідно поступалися йому за активністю лише на 8,2 % та 10,6 % відповідно.Висновки. Модель тіопенталового наркозу дозволяє статистично вірогідно порівнювати ефективність класичних препаратів та оригінальних речовин за ознаками пробуджуючого ефекту та впливу на ЦНС та дихальний центр і може рекомендуватися як стандарт для цілеспрямованого пошуку аналептиків. На прикладі досліджень гетерозидів підтверджені адекватність запропонованої моделі скринінгу та перспективність похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів для пошуку ефективних аналептиків. National University of Pharmacy 2018-06-05 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1456 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 2 (2018); 54-60 Клиническая фармация; Том 22 № 2 (2018); 54-60 Клінічна фармація; Том 22 № 2 (2018); 54-60 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1456/129767 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/133264 2018-06-11T08:11:41Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of the effect of Gluquamine on the electrolyte metabolism in rats with renal failure Экспериментальное изучение влияния Глюквамина на электролитный обмен у крыс с почечной недостаточностью Експериментальне вивчення впливу Глюкваміну на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю Shebeko, S. K. Zupanets, I. A. Shalamay, A. S. gluquamine quercetin glucosamine hydrochloride N-acetylglucosamine electrolyte metabolism renal failure UDC 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамин кверцетин глюкозамина гидрохлорид N-ацетилглюкозамин электролитный обмен почечная недостаточность УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамін кверцетин глюкозаміну гідрохлорид N-ацетилглюкозамін електролітний обмін ниркова недостатність УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 Renal failure, which is the main clinical manifestation of chronic kidney disease (CKD), is accompanied by development of severe electrolyte metabolism disorders. Therefore, when searching effective drugs for the CKD treatment it is expedient to study their effect on the metabolism of electrolytes in conditions of renal failure development.Aim. To study experimentally the effect of Gluquamine on the electrolyte metabolism in rats with renal failure in order to substantiate the feasibility of its use in the CKD therapy.Materials and methods. Mercuric chloride nephropathy in rats was used as a model of renal failure. Urinary excretion of sodium, potassium and chloride ions was determined in animals, and the sodium filtration charge, its relative reabsorption and sodium-potassium coefficient were also calculated.Results. Three weeks after the renal failure simulation under the effect of Gluquamine there was a significant increase in excretion of sodium, potassium and chloride ions compared to untreated animals, indicating the normalization of the excretory function of the kidneys. The stimulating effect on the sodium filtration charge index, its relative reabsorption, and the sodium-potassium coefficient decrease were also observed. This indicates the normalization of the electrolyte metabolism. At the same time, by its effect Gluquamine significantly exceeded the activity of reference drugs quercetin and lesprefil by the majority of parameters.Conclusions. In conditions of development of renal failure in rats Gluquamine normalizes urinary excretion of ions, has a positive effect on the electrolyte metabolism and is a promising drug for the CKD therapy. Почечная недостаточность, являющаяся основным клиническим проявлением хронической болезни почек (ХБП), сопровождается развитием тяжелых нарушений электролитного обмена. Поэтому при поиске эффективных средств лечения ХБП целесообразно исследование их влияния на обмен электролитов в условиях развития почечной недостаточности.Цель исследования. Экспериментальное изучение влияния препарата Глюквамин на электролитный обмен у крыс с почечной недостаточностью для обоснования целесообразности применения в терапии ХБП.Материалы и методы. В качестве модели почечной недостаточности использовали сулемовую нефропатию у крыс. У животных определяли выведение с мочой ионов натрия, калия и хлоридов, также рассчитывали фильтрационный заряд натрия, его относительную реабсорбцию и натрий-калиевый коэффициент.Результаты. Через 3 недели после воспроизведения почечной недостаточности под влиянием Глюквамина наблюдалось достоверное увеличение относительно нелеченных животных экскреции ионов натрия, калия и хлоридов, что свидетельствует о нормализации выделительной функции почек. Также наблюдалось стимулирующее влияние на показатели фильтрационного заряда натрия, его относительной реабсорбции и снижение натрий-калиевого коэффициента, что говорит о нормализации обмена электролитов. При этом по степени влияния Глюквамин по большинству показателей достоверно превосходил активность препаратов сравнения кверцетина и леспефрила.Выводы. В условиях развития почечной недостаточности у крыс Глюквамин нормализует мочевую экскрецию ионов, оказывает положительное влияние на электролитный обмен и является перспективным средством лечения ХБП. Ниркова недостатність, що є основним клінічним проявом хронічної хвороби нирок (ХХН), супроводжується розвитком важких порушень електролітного обміну. Тому при пошуку ефективних засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх впливу на обмін електролітів за умов розвитку ниркової недостатності.Мета дослідження. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН.Матеріали та методи. В якості моделі ниркової недостатності використовували сулемову нефропатію у щурів. У тварин визначали екскрецію із сечею іонів натрію, калію та хлоридів, також розраховували фільтраційний заряд натрію, його відносну реабсорбцію та натрій-калієвий коефіцієнт.Результати. Через 3 тижні після відтворення ниркової недостатності під впливом Глюкваміну спостерігалось вірогідне збільшення стосовно нелікованих тварин екскреції іонів натрію, калію та хлоридів, що свідчить про нормалізацію видільної функції нирок. Також спостерігався посилюючий вплив на показники фільтраційного заряду натрію, його відносної реабсорбції та зниження натрій-калієвого коефіцієнту, що говорить про нормалізацію обміну електролітів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін за більшістю показників вірогідно перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу.Висновки. За умов розвитку ниркової недостатності у щурів Глюквамін нормалізує сечову екскрецію іонів, чинить позитивний вплив на електролітний обмін та є перспективним засобом лікування ХХН.  National University of Pharmacy 2018-06-05 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1460 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 2 (2018); 61-65 Клиническая фармация; Том 22 № 2 (2018); 61-65 Клінічна фармація; Том 22 № 2 (2018); 61-65 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1460/129768 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/137317 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The influence of goutweed (aegopodium podagraria l.) Extract and tincture on the behavioural reactions Of mice against the background of caffeine-sodium benzoate Влияние экстракта и настойки сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria l.) На поведенческие реакции мышей на фоне кофеин-бензоата натрия Вплив екстракту та настойки яглиці звичайної (aegopodium podagraria l.) На поведінкові реакції мишей на тлі кофеїн-бензоату натрію Tovchiga, O. V. Shtrygol', S. J. Balia, A. A. mice CNS goutweed caffeine behavioural reactions UDC 615.451.16 582.893 615.015.2 615.214.31 57.084.1 мыши ЦНС сныть кофеин поведенческие реакции УДК 615.451.16 582.893 615.015.2 615.214.31 57.084.1 миші ЦНС яглиця звичайна кофеїн поведінкові реакції УДК 615.451.16 582.893 615.015.2 615.214.31 57.084.1 Considerable attention has been attracted recently to herbal preparations and dietary components containing hydroxycinnamic acids. High quantity of these compounds is present in the preparations of the aerial part of goutweed (Aegopodium podagraria L.) which exhibit moderate psychotropic and favourable metabolic effects.Aim. To characterize psychotropic effects of goutweed extract and tincture against the background of caffeine-sodium benzoate in mice.Materials and methods. The experiments were performed on random-bred mice after the course intragastric administration of goutweed extract (100 mg/kg and 1 g/kg) and goutweed tincture (1 and 5 ml/kg). Against the background of caffeine-sodium benzoate at a dose of 10 mg/kg intraperitoneally, the behavioural reactions were determined in the open-field test. Changes in the levels of anxiety and depression were studied in the elevated plus maze test (EPM) and the tail suspension test, respectively, against the background of a high dose of caffeine-sodium benzoate 120 mg/kg intraperitoneally.Results. In the open field test, goutweed tincture at a dose of 5 ml/kg eliminated the locomotor-stimulating effect of caffeine in mice, the tincture at a dose of 1 ml/kg and the extract in both doses did not influence on it. Goutweed preparations did not suppress the exploratory behaviour in this test and showed neutrality in relation to the emotional and vegetative manifestations or contributed to their decrease. In the EPM test, the extract in both doses and the tincture at a dose of 5 ml/kg reduced anxiety signs against the background of caffeine, the tincture increased the motor activity. In the tail suspension test, caffeine reduced the duration of immobility of mice, the extract at a dose of 100 mg/kg did not change this effect and eliminated it at a dose of 1 g/kg. The tincture in both doses caused a further decrease in the duration of immobility against the background of caffeine.Conclusions. Goutweed extract and tincture do not cause a negative influence on the CNS when combined with caffeine, being able to reduce depression and anxiety against the background of this psychostimulant. На сегодня большое внимание привлекают фитопрепараты и компоненты рациона, содержащие гидроксикоричные кислоты. Значительное их количество содержится в препаратах надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.), проявляющих умеренное психотропное и благоприятное метаболическое действие.Цель исследования – охарактеризовать психотропные эффекты экстракта и настойки сныти обыкновенной на фоне кофеин-бензоата натрия у мышей Материалы и методы. Опыты проведены на рандомбредных мышах после курсового внутрижелудочного введения экстракта сныти (100 мг/кг и 1 г/кг) и настойки сныти (1 и 5 мл/кг). На фоне кофеин-бензоата натрия в дозе 10 мг/кг внутрибрюшинно определяли поведенческие реакции в тесте открытого поля. Изменения тревожности и депрессивности изучали в тестах приподнятого крестообразного лабиринта (ПКЛ) и подвешивания за хвост соответственно на фоне высокой дозы кофеин-бензоата натрия 120 мг/кг внутрибрюшинно.Результаты. В тесте открытого поля настойка сныти в дозе 5 мл/кг устраняла стимулирующее действие кофеина на двигательную активность мышей, настойка в дозе 1 мл/кг и экстракт в обоих дозах не влияли на нее. Препараты сныти не уменьшали исследовательскую активность в данном тесте и проявляли нейтральность относительно эмоциональных и вегетативных реакций или способствовали их уменьшению. В тесте ПХЛ экстракт в обоих дозах и настойка сныти в дозе 5 мл/кг снижали тревожность на фоне кофеинf, настойка повышала двигательную активность. В тесте подвешивания за хвост кофеин уменьшал иммобильность мышей, экстракт в дозе 100 мг/кг не влиял на этот эффект в дозе 1 г/кг – устранял его. Настойка в обоих дозах вызывала дальнейшее уменьшение времени иммобильности на фоне кофеина.Выводы. Экстракт и настойка сныти обыкновенной не оказывают неблагоприятного воздействия на ЦНС при сочетании с психостимулятором кофеином и способны снижать депрессивность и тревожность на его фоне. На сьогодні значну увагу привертають фітопрепарати та компоненти раціону, що містять гідроксикоричні кислоти. Їх значною кількістю характеризуються  препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), які виявляють помірну психотропну та сприятливу метаболічну дію.Мета дослідження – охарактеризувати психотропні ефекти екстракту та настойки яглиці звичайної на тлі кофеїн-бензоату натрію в мишей.Матеріали та методи. Досліди проведено на рандомбредних мишах після курсового внутрішньошлункового введення екстракту яглиці (100 мг/кг та 1 г/кг) і настойки яглиці (1 та 5 мл/кг). На тлі кофеїн-бензоату натрію в дозі 10 мг/кг доочеревинно визначали поведінкові реакції в тесті відкритого поля. Зміни тривожності та депресивності вивчали в тестах піднесеного хрестоподібного лабіринту (ПХЛ) і підвішування за хвіст відповідно на тлі високої дози кофеїн-бензоату натрію 120 мг/кг доочеревинно.Результати. У тесті відкритого поля настойка яглиці в дозі 5 мл/кг усувала стимулювальну дію кофеїну на рухову активність мишей, настойка в дозі 1 мл/кг та екстракт в обох дозах не впливали на неї. Препарати яглиці не зменшували дослідницьку активність у даному тесті та виявляли нейтральність щодо емоційних та вегетативних реакцій або сприяли їх зменшенню. В тесті ПХЛ екстракт в обох дозах і настойка яглиці в дозі 5 мл/кг знижували тривожність на тлі кофеїну, настойка підвищувала рухову активність. У тесті підвішування за хвіст кофеїн зменшував іммобільність мишей, екстракт в дозі 100 мг/кг не впливав на цей ефект, у дозі 1 г/кг – усуває його. Настойка в обох дозах спричиняла подальше зменшення часу іммобільності на тлі кофеїну.Висновки. Екстракт та настойка яглиці звичайної не чинять несприятливого впливу на ЦНС за поєднання з психостимулятором кофеїном та здатні знижувати депресивність та тривожність на його тлі.  National University of Pharmacy 2018-08-31 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1459 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 29-37 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 29-37 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 29-37 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1459/139645 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/138958 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Research of the influence of a new gel which contains extract of oak bark and aloe extract on the mucous membrane of oral cavity under the conditions of experimental stomatitis Исследование влияния нового геля, содержащего экстракт коры дуба и экстракт алоэ, на слизистые оболочки полости рта в условиях экспериментального стоматита Дослідження впливу нового гелю, що містить екстракт кори дуба та екстракт алое, на слизові оболонки порожнини роту за умов експериментального стоматиту Tsubanova, N. A. Zhurenko, D. S. Sakharova, T. S. extract of bark of oak aloe extract gel stomatitis mucous membrane of oral cavity UDC 615.242 экстракт коры дуба экстракт алоэ гель стоматит слизистая оболочка полости рта УДК 615.242 екстракт кори дуба екстракт алое гель стоматит слизова оболонка порожнини роту УДК 615.242 Despite the advances in modern pharmacology, the effectiveness of most drugs at treatment of mucosal diseases of the oral cavity remains insufficient. The development of new complex drugs, which can affect the pathogenetic links of inflammatory diseases of the oral cavity, are relevant these days. In our opinion, the combination of a dry extract of aloe and a thick extract of oak bark in one dosage form is promising for the creation of a new medicinal product for the treatment of destructively inflammatory diseases of the oral cavity.Aim. Study the effect of a new gel on the morphological state of the mucous membrane of the lower lip and gums of rats under conditions of experimental stomatitis.Materials and methods. The study of the effectiveness of the new gel was carried out on the model of experimental stomatitis. Experimental stomatitis in rats was modeled according to the standard method of one-time 5-second application of cotton swab with 10% sodium hydroxide solution on the vestibule between the cutters of the mandible and lower lip. The study was conducted on male rats with weigh of 180-220 g.Results. Animals of the intact control group had a normal state of the surface of the lower lip and gums. Animals of the control group, on the background of an experimental stomatitis, were observed significant destructive effects of the cells of the inner surface of the lower lip and gums. In the mucous lower lip, the surface layers of the defect are fairly dense necrotic masses, the bottom is a granulation tissue that replaces its own plate of the mucous membrane, submucosal membrane and subordinate muscle fibers. Application of the "Metrogil-Denta" gel contributed to the partial restoration of the studied parameters. In the mucous membrane of the lower lip in the place of the previous ulcers, a soft scar is visible, covered with a multilayered epithelium. Unlike control pathology, 83.3% of rats treated with a new gel, in the mucous membrane of the lower lip ulcerous lesions are completely healed. The former defect fills a rather mature loose fibrous fabric, the surface is completely epithelized. There are also no noticeable destructive-inflammatory changes in the gums mucous membrane of these rats, only hypertrophy of the epithelium is observed. Some of the rats had accelerated process of healing defects, to the time of observation there was a replacement of their mild scar and complete epithelization of the surface, while in others - on the day of the experiment almost completely restored the structural and functional status of the mucous membrane.Conclusions. It was established that treatment with a new gel prevents the development of destructive-inflammatory changes in the mucous membrane of the lower lip and gums at 83.3% of rats, some of the rats had accelerated the process of healing defects to the time of observation, there was full epithelization of the surface. The curative effect of a new gel exceeds the Metrogyl-Denta comparison drug. Введение. Несмотря на достижения современной фармакологии, эффективность большинства средств для лечения заболеваний слизистой оболочки полости рта остается недостаточно высокой. Перспективным на наш взгляд является сочетание сухого экстракта алоэ и густого экстракта коры дуба в одной лекарственной форме предназначенной для лечения деструктивно воспалительных заболеваний полости рта.Цель. Исследование влияния нового геля на морфологическое состояние слизистой оболочки нижней губы и десны крыс в условиях экспериментального стоматита.Материалы и методы. Исследование эффективности нового геля проводили на модели экспериментального стоматита. Экспериментальный стоматит у крыс моделировали по стандартной методике одноразовой 5-ти секундной аппликацией ватным тампоном с 10% раствором натрия гидроксида на пристенок между резцами нижней челюсти и нижней губой. Исследование проведено на крысах самцах массой 180-220 г.Результаты. У животных группы интактного контроля было отмечено нормальное состояние поверхности нижней губы и десны. У животных группы контрольной патологии на фоне экспериментального стоматита отмечали значительные деструктивные явления клеток внутренней поверхности нижней губы и десны. В слизистой нижней губы поверхностные слои дефекта представляют собой довольно плотные некротические массы, дно - грануляционная ткань, замещающего собственную пластинку слизистой оболочки, подслизистую оболочку и подчиненные мышечные волокна. Нанесение геля "Метрогил-Дента" способствовало частичному восстановлению исследуемых показателей. В слизистой оболочке нижней губы на месте бывших язв видно мягкий рубец, прикрытый многослойным эпителием. В отличие от контрольной патологии, у 83,3% крыс, которых лечили новым гелем, в слизистой оболочке нижней губы язвенные повреждения полностью зажили. Бывший дефект заполняет достаточно зрелая волокнистая ткань, поверхность полностью эпителизована. В слизистой оболочке десен этих крыс также отсутствуют заметные деструктивно-воспалительные изменения, замечено только гипертрофию эпителия. У части крыс ускорялся процесс заживления дефектов, происходило замещение их мягким рубцом и полная эпителизация поверхности, а у других - в день опыта практически полностью восстанавливался структурно-функциональный статус слизистой оболочки.Выводы. Установлено, что лечение новым гелем препятствует развитию деструктивно-воспалительных изменений в слизистой оболочке нижней губы и десны у 83,3% крыс, у части крыс ускорялся процесс заживления дефектов, происходило замещение их мягким рубцом и полная эпителизация поверхности. Лечебный эффект нового геля не уступал препарату сравнения «Метрогил-Дента», а даже несколько превышал последний. Незважаючи на досягнення сучасної фармакології, ефективність більшості засобів для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота залишається недостатньо високою. Актуальним питанням сьогодення є розробка нових комплексних препаратів, що здатні впливати на патогенетичні ланки запальних захворювань порожнини рота. Перспективним на наш погляд для створення нового лікарського засобу є поєднання сухого екстракту алое та густого екстракту кори дуба в одній лікарській формі призначеній для лікування деструктивно запальних захворювань порожнини рота.Мета. Дослідження впливу нового гелю на морфологічний стан слизової оболонки нижньої губи та ясен щурів за умов експериментального стоматиту.Матеріали та методи. Дослідження ефективності нового гелю проводили на моделі експериментального стоматиту. Експериментальний стоматит у щурів моделювали за стандартною методикою одноразовою 5-ти секундною аплікацією ватним тампоном із 10% розчином натрію гідроксиду на пристінок між різцями нижньої щелепи та нижньою губою. Дослідження проведено на щурах самцях масою 180-220 г.Результати. Тварин групи інтактного контролю мали нормальний стан поверхні нижньої губи та ясна. У тварин групи контрольної патології на тлі експериментального стоматиту відзначали значні деструктивні явища клітин внутрішньої поверхні нижньої губи та ясна. У слизовій нижньої губи поверхневі шари дефекту представляють собою доволі щільні некротичні маси, дно – грануляційна тканина, що заміщує власну пластинку слизової оболонки, підслизову оболонку та підлеглі м'язові волокна. Нанесення гелю “Метрогіл-Дента” сприяло частковому відновленню досліджуваних показників. У слизовій оболонці нижньої губи на місці колишніх виразок видно м'який рубець, прикритий багатошаровим епітелієм. На відміну від контрольної патології, у 83,3% щурів, яких лікували новим гелем, у слизовій оболонці нижньої губи виразкові пошкодження повністю загоєнні. Колишній дефект заповнює доволі зріла пухка волокниста тканина, поверхня повністю епітелізована. У слизовій оболонці ясен цих щурів також відсутні помітні деструктивно-запальні зміни, помічено лише гіпертрофію епітелію. У частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні, а у інших – на день досліду практично повністю відновлювався структурно-функціональний статус слизової оболонки.Висновки. Встановлено, що лікування новим гелем перешкоджає розвитку деструктивно-запальних змін у слизовій оболонці нижньої губи та ясен у 83,3% щурів, у частини щурів прискорювався процес загоєння дефектів до строку спостереження, відбувалося заміщення їх м'яким рубцем та повна епітелізація поверхні. Лікувальний ефект нового гелю не поступався препарату порівняння «Метрогіл-Дента», а навіть дещо перевищував останній. National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1466 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 4-10 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 4-10 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 4-10 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1466/139641 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/139008 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of acute toxicity of drugs on the basis of the plant raw material for non-hormonal therapy of the climacteric syndrome Изучение острой токсичности лекарственных средств на основе растительного сырья для негормональной терапии климактерического синдрома Вивчення гострої токсичності лікарських засобів на основі рослинної сировини для негормональної терапії клімактеричного синдрому Konovalenko, І. S. Polovko, N. P. Litkyn, D. V. Zagayko, A. L. climacteric syndrome acute toxicity plant raw materials drops collection UDC 618. 176 615. 015. 35 615. 32 615. 451. 1 климактерический синдром острая токсичность лекарственное растительное сырье капли сбор УДК 618.176 615.015.35 615.32 615.451.1 клімактеричний синдром гостра токсичність лікарська рослинна сировина краплі збір. УДК 618.176 615.015.35 615.32 615.451.1 Nowadays in Ukraine prevention and treatment of the climacteric syndrome is an urgent task of modern medicine since according to the WHO data approximately 45 % of women aged 50 years and older apply to hospitals with systemic manifestations of climacteric syndrome, namely hot flushes, the psychoemotional state disorders, depression, etc. Mostly, to reduce the effects of climax in women doctors use the substitution hormonal pharmacotherapy, which has a large number of side-effects, such as obesity, diabetes mellitus, and cardiovascular diseases. Therefore, it is necessary to expand the range of the pharmaceutical market of non-hormonal drugs based on the medicinal plant raw material, which exhibit the significantly less spectrum of side effects.Aim. To study the acute toxicity of alcoholic drops and the herbal tea with the combined composition based on the medicinal plant raw material for non-hormonal therapy of the climacteric syndrome, assess the hazard of substances for health in the short-term effects and determine the class of toxicity.Materials and methods. The study was conducted on 60 white outbred rats, males and females, with the body weight of 200-220 g. Before the study the animals were divided into groups of 6 animals in each. Twenty four hours prior the introduction of drugs all animals were deprived of food. The drugs were introduced in the morning under fasting condition. After oral administration of the test samples of the drugs animals were kept for additional 4 hours without food with free access to water. The test samples studied intragastrically were administered using a special enteral probe,while intraperitoneal injection was performed using disposable three-piece syringes.Results. Following the introduction of test samples in rats in the maximum dose of 5000 mg/kg enterally and 1000 mg/kg, parenterally the signs of intoxication in animals were not observed: all integral indices did not differ from those of intact animals. The animals were clean, active, had a satisfactory appetite, responded to sound and light stimuli, urination and defecation processes were normal, breathing disorders and convulsions were not observed. The reflex excitability in all animals was preserved. When monitoring animals for two weeks no deaths were observed in any of the experimental groups.Conclusions. The complex of the research conducted in studying acute toxicity of alcoholic drops and the herbal tea with the combined composition based on the medicinal plant raw material in rats allowed to determine the absence of toxic effects of drugs in parenteral (LD50 &gt; 1000 mg/kg) and enteral (LD50 &gt; 5000 mg/kg) route of administration. According to the classification of substances by toxicity drops and the herbal tea refers to the IV toxicity class in intragastric and intraperitoneal administration. На сегодняшний день в Украине профилактика и лечение климактерического синдрома является актуальной задачей современной медицины, поскольку по данным ВОЗ около 45 % женщин в возрасте от 50 лет обращается в лечебно-профилактические заведения с системными проявлениями климактерического синдрома, а именно приливы, нарушения психоэмоционального состояния, депрессии и тому подобное. Преимущественно для уменьшения проявлений климакса у женщин врачи применяют заместительную гормональную фармакотерапию, которая имеет большой ряд побочных реакций, таких как ожирение, сахарный диабет, заболевания сердечно-сосудистой системы. Именно поэтому необходимо расширять ассортимент фармацевтического рынка негормональных препаратов на основе лекарственного растительного сырья, которые проявляют значительно меньший спектр побочных эффектов.Цель работы: провести изучение острой токсичности капель спиртовых и сбора комбинированного состава на основе лекарственного растительного сырья для негормональной терапии климактерического синдрома, оценить опасность веществ для здоровья в условиях кратковременного действия и определить класс токсичности.Материалы и методы. Исследование было проведено на 60 белых аутбредных крысах, самцах и самках с массой тела 200-220 г. Перед исследованием животные были распределены по группам по 6 животных в каждой. За 24 часа до введения препаратов животных лишали пищи. Введение лекарственных средств осуществляли утром натощак. После перорального введения тест-образцов препаратов животных удерживали еще 4 часа без еды со свободным доступом к воде. Внутрижелудочно исследуемые тест-образцы вводили с помощью специального энтерального зонда, а внутрибрюшинно введение осуществляли с использованием одноразовых трехкомпонентных шприцев.Результаты. После введения крысам тест-образцов в максимальной дозе 5000 мг/кг энтерально и 1000 мг/кг парентерально признаков интоксикации у животных не наблюдали: все интегральные показатели не отличались от показателей животных интактной группы. Животные были опрятными, активными, имели удовлет ворительный аппетит, реагировали на звуковые и световые раздражители, процессы мочеиспускания и дефекации были в пределах нормы, нарушения дыхания и судорог не наблюдали. Рефлекторная возбудимость увсех животных была сохранена. При наблюдении за животными в течение двух недель не было установлено гибели ни в одной из экспериментальных групп.Вывод. Комплекс проведенных исследований по изучению острой токсичности капель спиртовых и сбора комбинированного состава на основе лекарственного растительного сырья на крысах позволили установить отсутствие токсического действия препаратов при парентеральном (ЛД50 &gt; 1000 мг/кг) и энтеральном (ЛД50 &gt; 5000 мг/кг) путях введения. Согласно классификации веществ по токсичности исследуемые капли и сбор относятся к IV классу токсичности – при внутрижелудочном и внутрибрюшинном введении. На теперішній час в Україні профілактика та лікування клімактеричного синдрому є актуальним завданням сучасної медицини, оскільки за даними ВООЗ близько 45 % жінок віком від 50 років звертається до лікувально-профілактичних закладів із системними проявами клімактеричного синдрому, а саме приливами, порушеннями психоемоційного стану, депресіями тощо. Переважно для зменшення проявів клімаксу у жінок лікарі застосовують замісну гормональну фармакотерапію, яка чинить цілу низку побічних реакцій, таких як ожиріння, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи. Саме тому необхідно розширювати асортимент фармацевтичного ринку негормональних препаратів на основі лікарської рослинної сировини, які проявляють значно менший спектр побічних ефектів.Мета роботи: провести вивчення гострої токсичності крапель спиртових та збору комбінованого складу на основі лікарської рослинної сировини для негормональної терапії клімактеричного синдрому, оцінити небезпечність речовин для здоров’я в умовах короткотривалої дії та визначити клас токсичності.Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 60 білих аутбредних щурах самцях та самках з масою тіла 200-220 г. Перед дослідженням тварини були розподілені по групах по 6 тварин у кожній. За 24 години до введення препаратів тварин позбавляли їжі. Введення лікарських засобів здійснювали вранці натще. Після перорального введення тест-зразків препаратів тварин утримували ще 4 години без їжі з вільним доступом до води. Внутрішньошлунково досліджувані тест-зразки вводили за допомогою спеціального ентерального зонду, а внутрішньоочеревинне введення здійснювали із використанням одноразових трикомпонентних шприців.Результати. Після введення щурам тест-зразків у максимальній дозі 5000 мг/кг ентерально та 1000 мг/кг парентерально ознак інтоксикації у тварин не спостерігали: всі інтегральні показники не відрізнялися від по-казників тварин інтактної групи. Тварини були охайними, активними, мали задовільний апетит, реагували на звукові та світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були в межах норми, порушення дихання та судом не спостерігали. Рефлекторна збудливість у всіх тварин була збережена. При спостереженні за тваринами протягом двох тижнів не було встановлено загибелі в жодній з експериментальних груп.Висновок. Комплекс проведених досліджень з вивчення гострої токсичності крапель спиртових та збору комбінованого складу на основі лікарської рослинної сировини на щурах дозволив встановити відсутність токсичної дії препаратів при парентеральному (ЛД50 &gt; 1000 мг/кг) та ентеральному (ЛД50 &gt; 5000 мг/кг) шляхах введення. Згідно з класифікацією речовин за токсичністю досліджувані краплі та збір відносяться до ІV класу токсичності – при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні.  National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1457 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 11-16 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 11-16 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 11-16 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1457/139642 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/139030 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The antiulcer effect of the thick water-alcohol extract from unripe walnut fruits on the model of acute alcohol-prednisolone ulcer of the rat’s stomach in different modes of administration Противоязвенное действие экстракта густого водно-спиртового с незрелых плодов ореха грецкого на модели острой спиртово-преднизолоновой язвы желудка крыс в разных режимах введения Противиразкова дія екстракту густого водно- спиртового з незрілих плодів горіха волоського на моделі гострої спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у різних режимах введення Zalygina, Ie. V. Podpletnya, O. A. Sokolova, K. V. extract walnut nut alcohol-prednisolone stomach ulcer antiulcer action UDC 615.451.1 634.51 616.33-002 экстракт орех грецкий спирто-преднизолоновая язва желудка противоязвенное действие УДК 615.451.1 634.51 616.33-002 екстракт горіх волоський спиртово-преднізолонова виразка шлунка противиразкова дія УДК 615.451.1 634.51 616.33-002 The importance of herbal medicines cannot be overestimated. The presence of the walnut nut in the composition of BAS causes a large number of pharmacological effects, such as anti-inflammatory, antioxidant, membrane- stabilizing, reparative, softening, astringent and antimicrobial, and it makes a thick extract of unripe walnut fruits a promising remedy for the treatment or prevention of stomach ulcer.Aim. To study the antiulcer activity of a thick extract from unripe walnut fruits in different modes of administration on the model of alcohol-prednisolone ulcer in rats.Materials and methods. The study object is a thick water-alcohol (30 % ethanol) extract from unripe walnut fruits (EIWF 30). The antiulcer properties of EIWF 30 were studied on the alcohol-prednisolone model of experimental ulcers. The thick extract was administered in preventive, curative, therapeutic and prophylactic modes intragastrically in the dose of 25 mg/kg. The intensity of ulcerative lesions and the antiulcer activity was assessed by macroscopic indices of the intensity of ulcerative defects in the coolant. Gastrointestinal parameters and the coolant state were evaluated.Results. The antiulcer activity of EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg on the alcohol-prednisolone gastric ulcer in rats in the preventive mode of administration exceeds the activity of the reference drug by 16.67 %, in the therapeutic mode by 15.30 %, in the therapeutic and prophylactic mode by 15.38 %. The results obtained confirm the morphological studies. The administration of EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg in the therapeutic and prophylactic mode contributed to a significant improvement in the state of the gastric mucosa structures, ulcerous lesions were absent, and the histologicalpattern corresponded to a mildly expressed reactive gastritis.Conclusions. The introduction of the alcohol-prednisolone mixture led to development of acute ulcerative lesions of the stomach as evidenced by the data from the macroscopic study of the coolant. EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg for this pathology in various modes of administration shows the antiulcer activity, which is not inferior to the activity of the reference drug. Значимость растительных препаратов невозможно переоценить. Наличие в составе ореха грецкого совокупности БАВ обусловливает большое количество фармакологических эффектов: противовоспалительного, антиоксидантного, мембраностабилизирующего, репаративного, смягчающнго, вяжущнго и противомикробного, что делает густой экстракт из незрелых плодов ореха грецкого перспективным средством для лечения или профилактики ЯБЖ.Цель исследования. Исследование противоязвенной активности густого экстракта из незрелых плодов ореха грецкого при различных режимах введения на модели спиртово-преднизолоновой язвы у крыс.Материалы и методы. Объект исследования – густой водно-спиртовой (30 % этанол) экстракт из незрелых плодов ореха грецкого (ЭГВС 30). Противоязвенные свойства ЭГВС 30 изучали на спиртово-преднизолоновой модели экспериментальных язв. Густой экстракт вводили в профилактическом, лечебном, лечебно-профилактическом режимах внутрижелудочно в дозе 25 мг/кг. Оценку интенсивности язвенного поражения и противоязвенной активности проводили по макроскопическим показателям интенсивности образования язвенных дефектов в СОЖ. Оценивали показатели состояния ЖКТ и СОЖ.Результаты. Противоязвенная активность ЭГВС 30 в дозе 25 мг/кг на модели спиртово-преднизолоновой язвы желудка крыс в профилактическом режиме введения превышает активность препарата сравнения на 16,67 %, в лечебном – на 15,30 %, в лечебно-профилактическом – на 15,38 %. Полученные результаты подтверждают морфологические исследования. Введение ЭГВС в дозе 25 мг/кг в лечебно-профилактическом режиме способствовало значительному улучшению состояния структур слизистой оболочки желудка, отсутствовали язвенные поражения, а гистологическая картина соответствовала умеренно выраженному реактивному гастриту.Выводы. Введение спиртово-преднизолоновой смеси привело к развитию острого язвенного поражения желудка, о чем свидетельствуют данные макроскопического исследования СОЖ. ЭГВС 30 в дозе 25 мг/кг при данной патологии в различных режимах введения проявляет противоязвенную активность, которая не уступает активности препарата сравнения. Значимість рослинних препаратів неможливо переоцінити. Наявність у складі горіха волоського (ГВ) сукупності БАР обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізувального, репаративного, пом’якшувального, в’яжучого та антимікробного, що робить густий екстракт з незрілих плодів ГВ перспективним засобом для лікування або профілактики виразкової хвороби шлунка (ВХШ).Мета дослідження. Дослідження противиразкової активності густого екстракту з незрілих плодів ГВ при різних режимах введення на моделі спиртово-преднізолонової виразки у щурів.Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – густий водно-спиртовий (30 % етанол) екстракт з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС 30). Противиразкові властивості ЕГВС 30 вивчали на спиртово- преднізолоновій моделі експериментальних виразок. Густий екстракт вводили у профілактичному, лікувальному, лікувально-профілактичному режимах внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за макроскопічними показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у СОШ. Оцінювали показники стану ШКТ та СОШ.Результати. Противиразкова активність ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у профілактичному режимі введення перевищує активність препарату порівняння на 16,67 %, у лікувальному – на 15,30 %, у лікувально-профілактичному – на 15,38 %. Отримані результати підтверджують морфологічні дослідження. Введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі сприяло значному поліпшенню стану структур слизової оболонки шлунка, були відсутні виразкові ушкодження, а гістологічна картина відповідала помірно вираженому реактивному гастриту.Висновки. Введення спиртово-преднізолонової суміші призвело до розвитку гострого виразкового ураження шлунка, про що свідчать дані макроскопічного дослідження СОШ. ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг при даній патології у різних режимах введення виявляє противиразкову активність, що не поступалася активності препарату порівняння. National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1467 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 46-51 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 46-51 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 46-51 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1467/139647 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/140795 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The study of the peculiarities of the diuretic action of 2-oxoindoline acylated derivative – N-[(2-oxoindoliniliden-3)-2-oxyacetyl]-valine propyl ester-[(2-oxoindoliniliden-3)-2-oxyacetyl]-valine propyl este Изучение особенностей диуретического действия ацилированного производного 2-оксоиндолина – пропилового эфира N-[(2-оксоиндолинилиден-3)-2-оксиацетил]-валина Вивчення особливостей діуретичної дії ацильованого похідного 2-оксоіндоліну – пропілового естеру N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетил]-валіну Markina, А. Yu. Mishсhenko, O. Ya. indolinoren N-[(2-oxoindoliniliden-3)-2-oxyacetyl]-valine propyl ester diuretic activity UDC 615.254.1 547.757 индолинорен пропиловый эфир N-[(2-оксоиндолинилиден-3)-2-оксиацетил]-валина диу- ретическая активность выделительная функция почек УДК 615.254.1 547.757 індолінорен пропіловий естер N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетил]-валіну діуретична активність видільна функція нирок УДК 615.254.1 547.757 An important issue of modern medicine is the pharmacological correction of regulatory mechanisms of the excretory renal function aimed to normalize the changed water-electrolytic balance in a diseased body. In order to establish the functional balance and correct renal disorders diuretics are used.Aim. To study the effects of N-[(2-oxoindoliniliden-3)-2-oxyacetyl]-valine propyl ester (the conventional name is “Indolinoren”) on the excretory renal function when the repeated doses are administered in spontaneous diuresis and water load, and to determine a possible mechanism of the diuretic action.Materials and methods. The tests were conducted on white non-pedigree rats. The conditionally effective dose of indolinoren (29.5 mg/kg) was intragastrically administered to rats with spontaneous diuresis and water load for 7 days. The values of the excretory renal function were studied.Results. Both under conditions of spontaneous diuresis and under conditions of water load the repeated administration of indolinoren promotes a significant increase of diuresis, which is associated with an increased excretory renal function – natriuresis and, to a lesser extent, kaliuresis. A significant increase in uric acid excretion was observed (by 1.7 and 2 times on day 5 and 7, respectively). It may indicate the uricosuric effect of indolinoren.Conclusions. It has been determined that the possible mechanism of the diuretic action of indolinoren is associated with inhibition of tubular reabsorption, which is indirectly indicated by the increase of natriuresis and kaliuresis on the background of the simultaneous urination increase. The uricosuric properties of indolinoren have been found, it is indicated by an increase of uric acid excretion; these findings require further confirmation. Важной проблемой современной медицины является фармакологическая коррекция регуляторных механизмов выделительной функции почек, которая направлена на установление равновесия изменений водно-электролитного баланса в организме больного человека. Для коррекции нарушений деятельности почек, а также с целью установления функционального равновесия используются диуретические средства.Цель исследования. Изучение особенностей влияния пропилового эфира N-[(2-оксоиндолинилиден-3)-2-оксиацетил]-валина (с условным названием «Индолинорен») на выделительную функцию почек при многократном введении в условиях спонтанного диуреза и водной нагрузки; определение возможного механизма диуретического действия.Материалы и методы. Исследования проведены на белых нелинейных крысах. Индолинорен вводили в условно эффективной дозе 29,5 мг/кг внутрижелудочно в течение 7 дней в условиях спонтанного диуреза и водной нагрузки. Определяли показатели выделительной функции почек.Результаты. Индолинорен при многократном введении как в условиях спонтанного диуреза, так и в условиях водной нагрузки способствует достоверному повышению диуреза, что связано с повышением экскреторной функции почек – натрийуреза и, в меньшей степени, калийуреза. Установлено существенное повышение экскреции мочевой кислоты (в 1,7 и в 2 раза на 5 и 7 день соответственно), что может свидетельствовать о наличии урикозурического действия индолинорена.Выводы. Установлено, что возможный механизм диуретического действия индолинорена связан с угнетением канальцевой реабсорбции, о чем опосредованно свидетельствует повышение натрийуреза и калийуреза на фоне одновременного повышения мочеотделения. Установлены урикозурические свойства индолинорена, о чем свидетельствует повышение экскреции мочевой кислоты, что требует дальнейшего подтверждения. Важливою проблемою сучасної медицини є фармакологічна корекція регуляторних механізмів видільної функції нирок, спрямована на вирівнювання змін водно-електролітного балансу в організмі хворої людини. Для корекції порушень діяльності нирок та з метою встановлення функціональної рівноваги використовуються діуретичні засоби.Мета дослідження. Вивчення особливостей впливу пропілового естеру N-[(2-оксоіндолініліден-3)-2-оксіацетил]-валіну (під умовною назвою «Індолінорен») на видільну функцію нирок при багаторазовому уведенні за умов спонтанного діурезу та водного навантаження і встановлення можливого механізму діуретичної дії.Матеріали та методи. Досліди проведені на білих нелінійних щурах. Індолінорен уводили в умовно ефективній дозі 29,5 мг/кг внутрішньошлунково впродовж 7 діб за умов спонтанного діурезу та водного навантаження. Визначали показники видільної функції нирок.Результати. Індолінорен при багаторазовому уведенні як за умов спонтанного діурезу, так і за умов водного навантаження сприяє достовірному підвищенню діурезу, що пов’язано з підвищенням екскреторної функції нирок – натрійурезу і, в меншій мірі, калійурезу. Встановлено суттєве підвищення екскреції сечової кислоти (в 1,7 та в 2 рази на 5 на 7 добу відповідно), що може свідчити про наявність урикозуричної дії у індолінорену.Висновки. Встановлено, що можливий механізм діуретичної дії індолінорену пов’язаний з пригніченням канальцевої реабсорбції, про що опосередковано свідчить підвищення натрійурезу та калійурезу на фоні одночасного підвищення сечовиділення. Встановлені урикозуричні властивості індолінорену, про що свідчить підвищення екскреції сечової кислоти, що потребує подальшого підтвердження. National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1469 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 17-21 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 17-21 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 17-21 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1469/139643 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/140894 2018-09-12T10:19:12Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The histomorphological study of the nephroprotective properties of Gluquamine in the experimental glomerulonephritis Гистоморфологическое исследование нефропротекторных свойств Глюквамина при экспериментальном гломерулонефрите Гістоморфологічне дослідження нефропротекторних властивостей Глюкваміну при експериментальному гломерулонефриті Shebeko, S. K. Zupanets, I. A. Propisnova, V. V. Shalamay, A. S. gluquamin nephroprotective action glomerulonephritis histomorphological study UDC 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамин нефропротекторное действие гломерулонефрит гистоморфологическое исследование УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 глюквамін нефропротекторна дія гломерулонефрит гістоморфологічне дослідження УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 616.611-002 Glomerulonephritis is one of the main causes of the onset of chronic kidney disease (CKD). Development of this pathology leads to imminent renal failure and disability of patients. Therefore, when searching for new agents for CKD treatment it is advisable to study their nephroprotective properties in the conditions of development of the experimental glomerulonephritis.Aim. To study experimentally the effect of Gluquamine on the morphological structure of the renal tissue in rats with glomerulonephritis in order to substantiate the feasibility of its use in CKD therapy.Materials and methods. The study was carried out on the model of active Heymann nephritis using 50 rats. To assess the nephroprotective properties of the drugs studied on day 120 of the experiment the histomorphological study of the kidneys was carried out in animals using the standard methods of bright field microscopy.Results. In the course of the study it was shown that after administration of Gluquamine for two months there was a significant improvement of the morphological structure of the kidneys under its effect in rats with glomerulonephritis compared to the control pathology group. The drug contributed to preservation of the normal cytoarchitectonics of nephrons, reduced manifestations of proliferative, destructive processes and degenerative-dystrophic changes in nephrocytes. At the same time, by the degree of the nephroprotective effect Gluquamine was superior to the activity of the reference drugs quercetin and lespephril.Conclusions. Under the conditions of the glomerulonephritis development in rats Gluquamine has a pronounced protective effect on the morphology of the renal tissue, and it confirms its nephroprotective properties. Therefore, it is a promising drug for CKD therapy. Гломерулонефрит является одной из главных причин возникновения хронической болезни почек (ХБП). Развитие данной патологии приводит к неминуемой почечной недостаточности и инвалидизации больных. Поэтому при поиске новых средств лечения ХБП целесообразно изучение их нефропротекторных свойств в условиях развития экспериментального гломерулонефрита.Цель исследования. Экспериментальное изучение влияния препарата Глюквамин на морфологическую структуру почечной ткани крыс с гломерулонефритом для обоснования целесообразности применения в терапии ХБП.Материалы и методы. Исследование проводили на модели активного нефрита Хеймана на 50 крысах. Для оценки нефропротекторных свойств исследуемых препаратов на 120 сутки эксперимента у животных проводили гистоморфологическое изучение почек с помощью стандартных методов световой микроскопии.Результаты. В ходе исследования было показано, что после введения Глюквамина в течение двух месяцев под его влиянием у крыс с гломерулонефритом наблюдалось значительное улучшение морфологической структуры почек по сравнению с группой контрольной патологии. Препарат способствовал сохранению нормальной цитоархитектоники нефронов, уменьшал проявления в них пролиферативных, деструктивных процессов и дегенеративно-дистрофические изменения нефроцитов. При этом по степени нефропротекторного влияния Глюквамин превосходил активность препаратов сравнения кверцетин и леспефрил. Гломерулонефрит є однією з головних причин виникнення хронічної хвороби нирок (ХХН). Розвиток даної патології призводить до неминучої ниркової недостатності та інвалідизації хворих. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх нефропротекторних властивостей за умов розвитку експериментального гломерулонефриту.Мета дослідження. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на морфологічну структуру ниркової тканини щурів із гломерулонефритом для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН.Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. Для оцінки нефропротекторних властивостей дослідних препаратів на 120 добу експерименту у тварин проводили гістоморфологічне вивчення нирок за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії.Результати. В ході дослідження було показано, що після введення Глюкваміну впродовж двох місяців під його впливом у щурів з гломерулонефритом спостерігалось значне покращення морфологічної структури нирок порівняно з групою контрольної патології. Препарат сприяв збереженню нормальної цитоархітектоніки нефронів, зменшував прояви в них проліферативних і деструктивних процесів та дегенеративно-дистрофічні зміни нефроцитів. При цьому за ступенем нефропротекторного впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу.Висновки. За умов розвитку гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виразний протекторний вплив на морфоструктуру ниркової тканини, що підтверджує його нефропротекторні властивості, а, отже, є перспективним засобом лікування ХХН. National University of Pharmacy 2018-08-30 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1470 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 3 (2018); 22-28 Клиническая фармация; Том 22 № 3 (2018); 22-28 Клінічна фармація; Том 22 № 3 (2018); 22-28 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1470/139644 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/142977 2018-12-06T09:04:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Variability of the effect of atristamine and imipramine on the depressive behavior of mice in the aspect of circadian factors Вариативность влияния атристамина и имипрамина на депрессивное поведение мышей в аспекте циркадианных факторов Варіативність впливу атристаміну та іміпраміну на депресивну поведінку мишей в аспекті циркадіанних чинників Podolsky, I. M. Shtrygol’, S. Yu. Tsyvunin, V. V. 2-methyl-3-(phenylaminomethyl)-1H-quinolin-4-one atristamine imipramine the tail suspension test circadian rhythms cosinor analysis UDC 615.214.32 541.831.8 57.034 57.084.1 2-метил-3-(фениламинометил)-1Н-хинолин-4-он атристамин имипрамин тест подвешивания за хвост циркадианные ритмы косинор-анализ УДК 615.214.32 541.831.8 57.034 57.084.1 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-он атристамін іміпрамін тест підвішування за хвіст циркадіанні ритми косінор-аналіз УДК 615.214.32 541.831.8 57.034 57.084.1 Chronophysiological features of secretion of some hormones and neurotransmitters (especially melatonin), which have distinct circadian and seasonal rhythms, are the main endogenous factors affecting the depressive behavior of both animals and humans. That is why it is possible to assume different sensitivity of the CNS in animals to the effect of antidepressant chemicals introduced in different phases of the day.Aim. To study the variability of the effect of a promising antidepressant atristamine in comparison with the classical tricyclic antidepressant imipramine on the depressive behavior of mice taking into account chronophysiological (circadian) factors.Materials and methods. The depressive behavior of mice was studied using the tail suspension test. Four experiments were performed within one day at the following time intervals: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. The cosinor analysis of the results was carried out using the Cosinor-Analisis 2.4 program.Results. There were no significant differences during the day among the indicators of the intact control group. Animals treated with imipramine (25 mg/kg) had a lower total time of immobility (a marker of the antidepressant activity) in all time periods. In the daytime, the decrease of this indicator was maximal and statistically significant (–36.8 % against the intact control group, p&lt;0.05). At night, on the contrary, this parameter was slightly different from that in the intact control group (–12.2 %). The total time of immobility of mice on the background of atristamine (100 mg/kg) did not differ from that of the intact control group in the morning. In the daytime, atristamine significantly reduced this indicator (–26.5 %, p&lt;0.05) compared to the intact control. The effect of the test compound on the depressive behavior of mice was decreased in the evening. Animals of this group at night were on average 30 % longer in the state of “behavioral despair” compared to the control. The cosinor analysis showed that the animals of all experimental groups had a 24-hour sinusoidal chronorhythm of depressivity in the tail suspension test. The same type of displacement of acrophases of the depressive behavior parameters in mice relative to physiological values occurs after administration of atristamine and imipramine. Unlike tricyclic antidepressant imipramine, atristamine causes a pronounced daily oscillation of depressive behavior of mice.Conclusions. Atristamine and imipramine significantly reduced the total time of immobility of animals only in the daytime period (14:00-16:00). The common chronopharmacological feature of the effect of atristamine and imipramine on the depressive behavior of mice is reduction of the antidepressant activities of both substances at night. К основным эндогенным факторам влияния на депрессивное поведение как животных, так и человека относят хронофизиологические особенности секреции некоторых гормонов и нейромедиаторов (в первую очередь мелатонина), которые имеют значительные циркадианные и сезонные ритмы. Именно поэтому можно предположить различную чувствительность ЦНС животных к воздействию химических соединений антидепрессивного действия при введении их в разные фазы суток.Цель исследования – изучить вариативность влияния перспективного антидепрессанта атристамина в сравнении с классическим трициклическим антидепрессантом имипрамином на депрессивность мышей с учетом хронофизиологических (циркадианных) факторов.Материалы и методы. Депрессивное поведение мышей исследовали в тесте подвешивания за хвост. В пределах одних суток было выполнено 4 опыта в такие временные интервалы: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. Косинор-анализ полученных результатов проводили с помощью программы Cosinor-Analisis 2.4.Результаты. Среди показателей группы интактного контроля не выявлено достоверных различий в течение суток. Животные, которым вводили имипрамин (25 мг/кг), имели меньшее общее время иммобильности (маркер антидепрессивного действия) во всех временных периодах. Днём уменьшение этого показателя было максимальным и статистически значимым (–36,8 % против интактного контроля, p&lt;0,05). Ночью, наоборот, этот показатель мало отличался от такового в группе интактного контроля (–12,2 %). Общее время иммобильности мышей на фоне атристамина (100 мг/кг) утром не отличалось от показателя группы интактного контроля, днём атристамин достоверно уменьшал этот показатель (–26,5 %, р&lt;0,05) относительно интактного контроля, вечером влияние исследуемого соединения на уровень депрессивности мышей ослаблялось, а ночью животные этой группы в среднем на 30 % дольше находились в состоянии «поведенческого отчаяния» по сравнению с контролем. Косинор-анализ показал, что животные всех экспериментальных групп имели 24-часовой синусоидальный хроноритм показателей депрессивности в тесте подвешивания за хвост. При этом на фоне введения атристамина и имипрамина происходит однотипное смещение акрофаз показателей депрессивности мышей относительно физиологических значений. В отличие от трициклического антидепрессанта имипрамина атристамин вызывает значительные суточные колебания показателей депрессивного поведения мышей.Выводы. Только в дневное время суток (14:00-16:00) и атристамин, и имипрамин достоверно уменьшали общее время иммобильности животных. Общей хронофармакологической особенностью влияния атристамина и имипрамина на уровень депрессивности животных является снижение антидепрессивных свойств обоих веществ в ночное время суток. До основних ендогенних факторів впливу на депресивну поведінку як тварин, так і людини відносять хронофізіологічні особливості секреції деяких гормонів та нейромедіаторів (у першу чергу, мелатоніну), які мають виразні циркадіанні та сезонні ритми. Саме тому можна припустити різну чутливість ЦНС тварин до впливу хімічних сполук антидепресивної дії при введенні їх у різні фази доби.Мета дослідження – вивчити варіативність впливу перспективного антидепресанта атристаміну в порівнянні з класичним трициклічним антидепресантом іміпраміном на депресивність мишей з урахуванням хронофізіологічних (циркадіанних) чинників.Матеріали та методи. Депресивну поведінку мишей досліджували у тесті підвішування за хвіст. У межах однієї доби було виконано 4 досліди у такі часові інтервали: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. Косінор-аналіз одержаних результатів проводили за допомогою програми Cosinor-Analisis 2.4.Результати. Серед показників групи інтактного контролю не виявлено достовірних відмінностей впродовж доби. Тварини, яким уводили іміпрамін (25 мг/кг), мали менший загальний час іммобільності (маркер антидепресивної дії) у всіх часових періодах. Удень зменшення цього показника було максимальним і статистично значущим (–36,8 % проти інтактного контролю, p&lt;0,05). Уночі, навпаки, цей показник мало відрізнявся від такого у групі інтактного контролю (–12,2 %). Загальний час іммобільності мишей на тлі атристаміну (100 мг/кг) вранці не відрізнявся від показника групи інтактного контролю, вдень атристамін достовірно зменшував цей показник (–26,5 %, р&lt;0,05) відносно інтактного контролю, ввечері вплив досліджуваної сполуки на рівень депресивності мишей послаблювався, а вночі тварини цієї групи у середньому на 30 % довше перебували у стані «поведінкового відчаю» порівняно з контролем. Косінор-аналіз показав, що тварини усіх експериментальних груп мали 24-годинний синусоїдний хроноритм показників депресивності у тесті підвішування за хвіст. При цьому на тлі введення атристаміну та іміпраміну відбувається однотипне зміщення акрофаз показників депресивності мишей відносно фізіологічних значень. На відміну від трициклічного антидепресанта іміпраміну атристамін викликає виразні добові коливання показників депресивної поведінки мишей.Висновки. Тільки у денний період доби (14:00-16:00) і атристамін, і іміпрамін достовірно зменшували загальний час іммобільності тварин. Спільною хронофармакологічною рисою впливу атристаміну та іміпраміну на рівень депресивності тварин є зниження антидепресивних властивостей обох речовин у нічний період доби. National University of Pharmacy 2018-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1471 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 4 (2018); 34-41 Клиническая фармация; Том 22 № 4 (2018); 34-41 Клінічна фармація; Том 22 № 4 (2018); 34-41 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1471/148913 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/146049 2018-12-06T09:04:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

Renal effects of the sulfur-containing aminoacid derivatives (ademetionine, taurin and glutathion) in conditionally healthy animals Ренальные эффекты производных серосодержащих аминокислот (адеметионина, таурина и глутатиона) при применении у условно здоровых животных Ренальні ефекти похідних сірковмісних амінокислот (адеметіоніну, таурину та глутатіону) при застосуванні в умовно здорових тварин Drachuk, V. M. Zamorskii, I. I. Shchudrova, T. S. Goroshko, O. M. renal effects ademetionine taurine glutathione UDC 615.324 577.112.6] 616.61-008.64-08-092.9 ренальный эффект адеметионин таурин глутатион УДК 615.324 577.112.6] 616.61-008.64-08-092.9 ренальний ефект адеметіонін таурин глутатіон УДК 615.324 577.112.6] 616.61-008.64-08-092.9 Derivatives of sulfur-containing aminoacids (ademetionin, taurine and glutathione) selected for the experimental studies are used in various fields of practical medicine due to their multifaceted pleiotropic effects. The study of their renal effects in the conditions of the physiological norm makes it possible to expand and supplement their pharmacological characteristics, and forms the basis for further study of the nephroprotective potential in renal pathology.Aim. To study the effect of sulfur-containing amino acid derivatives (ademetionine, taurine andglutathione) on the morphofunctional state of the rat kidneys in the daily administration for 7 days.Materials and methods. The experiments were performed on mature non-linear white rats weighing 130-180 g. Animals were divided into 4 groups (n = 7): group I – intact control, group II – animals which were given ademetionine (“Geptral”, “Abbott SpA”, Italy) in the dose of 20 mg/kg, group III – animals received taurine (“Sigma-Aldrich”, USA) in the dose of 100 mg/kg, group IV – animals received glutathione (“TAD 600”, “Biomedica Foscama”, Italy) in the dose of 30 mg/kg. All drugs were injected intramuscularly for 7 days.Results. The study of the renal effects of the sulfur-containing amino acid derivatives (SAD) under research in the daily administration for 7 days to conditionally healthy animals showed that these drugs had a weak diuretic effect, which was probably due to a decreased tubular reabsorption of water without significant changes in the glomerular filtration rate. Besides, the use of ademetionine resulted in a slight reduction of azotemia. There was not any significant change in the acid regulatory kidney function under the effect of SAD. Administration of ademetionine, taurine and glutathione resulted in a significant decrease in proteinuria, which was probably caused by the effect on the processes of protein reabsorption. The effect on the ion regulatory kidney function upon the course of SAD administration was characterized by an increase in urinary sodium excretion against the background of decreased relative sodium reabsorption, which was accompanied by intensification of distal transport of sodium ions due to the activation of the tubular-tubular balance. The morphological examination did not reveal any histopathological changes in the renal tissue, confirming the absence of nephrotoxicity of the SAD studied.Conclusions. According to the data obtained the 7-day administration of ademetionine, taurine and glutathione to conditionally healthy animals moderately affects the processes of glomerular filtration and tubular transport in nephrons, which results in a slight increase in diuresis along with preservation of the renal mechanisms of autoregulation and the absence of histopathological changes in the kidneys. Ренальные эффекты производных серосодержащих аминокислот (адеметионина, таурина и глутатиона) при применении у условно здоровых животныхИзбранные для экспериментального исследования производные серосодержащих аминокислот (адеметионин, таурин и глутатион) благодаря своим многогранным плейотропным эффектам применяются в различных областях практической медицины. Исследование их ренальных эффектов в условиях физиологической нормы дает возможность расширить и дополнить их фармакологическую характеристику, создает основу для дальнейшего изучения нефропротекторного потенциала при патологии почек.Цель. Исследование влияния производных серосодержащих аминокислот (адеметионина, таурина и глутатиона) на морфофункциональное состояние почек крыс после курсового введения препаратов.Материалы и методы. Исследование ренальных эффектов производных серосодержащих аминокислот (адеметионина, таурина и глутатиона) проведено на половозрелых нелинейных белых крысах массой 130-180 г. Животные были распределены на 4 группы (n = 7): I группа – интактный контроль, II группа – группа животных, которым вводили адеметионин («Гептрал», «Abbott SpA», Италия) в дозе 20 мг/кг, III – группа животных, которым вводили таурин («Sigma-Aldrich», USA) в дозе 100 мг/кг, IV – группа животных, которым вводили глутатион («ТАД 600», «Biomedica Foscama», Италия) в дозе 30 мг/кг. Все препараты вводили внутримышечно в течение 7-ми дней.Результаты. Изучение ренальных эффектов исследуемых производных серосодержащих аминокислот (ПСА) при 7-дневном введении условно здоровым животным позволило установить, что исследуемые препараты оказывают слабое диуретическое действие, которое вероятно обусловлено уменьшением канальцевой реабсорбции воды при отсутствии достоверных изменений скорости клубочковой фильтрации. При этом из исследуемых препаратов только адеметионин оказывает незначительное гипоазотемическое действие. При исследовании состояния кислоторегулирующей функции почек не выявлено значительных изменений. В группах животных, которым вводили адеметионин, таурин и глутатион, наблюдается достоверное уменьшение протеинурии, обусловленное влиянием на процессы реабсорбции белка. При курсовом введении ПСА влияние на ионорегулирующую функцию почек характеризовалось ростом экскреции на фоне уменьшения относительной реабсорбции ионов натрия, что сопровождалось усилением дистального транспорта ионов натрия за счет активации канальцево-канальцевого баланса. По данным морфологического исследования патологических гистоструктурных изменений ткани почек под влиянием препаратов не выявлено, что свидетельствует об отсутствии нефротоксических свойств исследуемых ПСА.Выводы. На основании проведенного эксперимента можно сделать вывод, что при 7-дневном введении условно здоровым животным исследуемые препараты адеметионина, таурина и глутатиона незначительно усиливают диурез и оказывают слабое влияние на процессы клубочковой фильтрации и канальцевого транспорта в нефронах при сохранении внутрипочечных механизмов авторегуляции и отсутствии патологических изменений гистоструктуры почек. Обрані для експериментального дослідження похідні сірковмісних амінокислот (адеметіонін, таурин та глутатіон) завдяки своїм багатогранним плейотропним ефектам застосовуються у різних галузях практичної медицини. Дослідження їх ренальних ефектів в умовах фізіологічної норми дає можливість розширити та доповнити їх фармакологічну характеристику, що створює підґрунтя для подальшого вивчення нефропротекторного потенціалу при патології нирок.Мета. Встановлення впливу похідних сірковмісних амінокислот (адеметіоніну, таурину та глутатіону) на морфофункціональний стан нирок щурів після курсового введення препаратів.Матеріали та методи. Дослідження ренальних ефектів похідних сірковмісних амінокислот (адеметіоніну, таурину та глутатіону) проведене на статевозрілих нелінійних білих щурах масою 130-180 г. Тварин було розподілено на 4 групи (n = 7): I група – інтактний контроль, II група – група тварин, яким вводили адеметіонін («Гептрал», «Abbott S.p.A.», Італія) в дозі 20 мг/кг, III – група тварин, яким вводили таурин («Sigma-Aldrich», USA) в дозі 100 мг/кг, ІV – група тварин, яким вводили глутатіон («ТАД 600», «Biomedica Foscama», Італія) в дозі 30 мг/кг. Всі препарати вводили внутрішньом’язово впродовж 7-ми днів.Результати. Вивчення ренальних ефектів досліджуваних похідних сірковмісних амінокислот (ПСА) при 7-денному введенні умовно здоровим  тваринам дозволило встановити, що досліджувані препарати виявляють слабкий діуретичний ефект, який вірогідно зумовлений зменшенням канальцевої реабсорбції води за відсутності достовірних змін швидкості клубочкової фільтрації. При цьому з досліджуваних препаратів лише адеметіонін виявляє незначну гіпоазотемічну дію. При дослідженні стану кислотнорегулювальної функції нирок не виявлено значних змін. У групах тварин, яким вводили адеметіонін, таурин та глутатіон, спостерігається достовірне зменшення протеїнурії, зумовлене, ймовірно, впливом на процеси реабсорбції білка. Вплив на іонорегулювальну функцію нирок при курсовому введенні ПСА характеризувався зростанням екскреції на тлі зменшення відносної реабсорбції іонів натрію, що супроводжувалось посиленням дистального транспорту іону натрію за рахунок активації канальцево-канальцевого балансу. За даними морфологічного дослідження патологічних гістоструктурних змін тканини нирок під впливом препаратів не виявлено, що свідчить про відсутність нефротоксичних властивостей досліджуваних ПСА.Висновки. На підставі проведеного експерименту можна зробити висновок, що при 7-денному введенні умовно здоровим тваринам досліджувані препарати адеметіоніну, таурину та глутатіону дещо посилюють діурез та чинять незначний вплив на процеси клубочкової фільтрації та канальцевого транспорту у нефронах зі збереженням внутрішньониркових механізмів авторегуляції за відсутності патологічних змін гістоструктури нирок. National University of Pharmacy 2018-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1472 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 4 (2018); 20-26 Клиническая фармация; Том 22 № 4 (2018); 20-26 Клінічна фармація; Том 22 № 4 (2018); 20-26 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1472/148911 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/147657 2018-12-06T09:04:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The experimental study of the local irritating action of N-acetylglucosamine and quercetin in intramuscular administration Экспериментальное исследование местнораздражающего действия N-ацетилглюкозамина и кверцетина при внутримышечном введении Експериментальне дослідження місцевоподразнювальної дії N-ацетилглюкозаміну та кверцетину при внутрішньом’язовому введенні Shebeko, S. K. Shalamay, A. S Liapunova, O. O. N-acetylglucosamine quercetin intramuscular administration local irritating action UDC 547.814.5 547.455.623`233.1 615.015.5 N-ацетилглюкозамин кверцетин внутримышечное введение местнораздражающее действие УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 615.015.5 N-ацетилглюкозамін кверцетин внутрішньом’язове введення місцевоподразнювальна дія УДК 547.814.5 547.455.623`233.1 615.015.5 The current problem of the modern medical and pharmaceutical industry is the insufficient number of effective and safe drugs with the polytropic action for the treatment of ischemic and inflammatory-destructive diseases of various organs. In this regard, pharmaceutical combinations, which are based on derivatives of glucosamine and quercetin in parenteral dosage forms, are of scientific interest.Aim. To study experimentally the local irritating action of N-acetylglucosamine, quercetin and their combination in intramuscular administration.Materials and methods. The study was carried out using 40 intact rats. To assess the local irritating action of the drugs studied the histomorphological study of the state of the rat muscle tissue at the site of administration was carried out using standard methods of bright field microscopy.Results. In the course of the study it was shown that after a 10-day administration of the solution of N-acetylglucosamine and its combination with quercetin in the muscle tissue of rats there were no significant changes, which would indicate the local irritating action of these drugs. At the same time, the solution of quercetin had a moderate local irritating effect with a pronounced reversible nature. The results obtained indicate a high level of safety and wide possibilities of using the drugs studied in clinical practice in the intramuscular route of administration.Conclusions. N-acetylglucosamine, quercetin and their combination under the conditions of intramuscular injection do not have a significant local irritating effect, which makes it advisable to introduce these drugs in dosage forms for injection. Актуальной проблемой современной медико-фармацевтической отрасли является недостаточное количество эффективных и безопасных средств политропного действия для лечения ишемических и воспалительно-деструктивных заболеваний различных органов. Научный интерес в этом плане представляют фармацевтические комбинации на основе производных глюкозамина и кверцетина в лекарственных формах для парентерального применения.Цель исследования. Экспериментальное изучение местнораздражающего действия N-ацетилглюкозамина, кверцетина и их комбинации при внутримышечном введении.Материалы и методы. Исследование проводили с использованием 40 интактных крыс. Для оценки местнораздражающего действия исследуемых препаратов проводили гистоморфологическое изучение состояния мышечной ткани крыс в месте введения с помощью стандартных методов световой микроскопии.Результаты. В ходе исследования было показано, что после 10-ти дневного введения раствора N-ацетилглюкозамина и его комбинации с кверцетином в мышечной ткани крыс не наблюдалось существенных изменений, которые бы свидетельствовали о местнораздражающем действии данных препаратов. В то же время раствор кверцетина оказывал умеренное местнораздражающее влияние, имеющее выраженный обратимый характер. Полученные результаты свидетельствуют о высоком уровне безопасности и широких возможностях применения в клинической практике исследуемых средств при внутримышечном пути введения.Выводы. В условиях внутримышечного введения N-ацетилглюкозамин, кверцетин и их комбинация не оказывают значимого местнораздражающего влияния, что обусловливает целесообразность внедрения данных препаратов в инъекционных лекарственных формах. Актуальною проблемою сучасної медико-фармацевтичної галузі є недостатня кількість ефективних та безпечних засобів політропної дії для лікування ішемічних та запально-деструктивних захворювань різних органів. Науковий інтерес у цьому плані викликають фармацевтичні комбінації на основі похідних глюкозаміну та кверцетину у лікарських формах для парентерального застосування.Мета дослідження. Експериментальне вивчення місцевоподразнювальної дії N-ацетилглюкозаміну, кверцетину та їх комбінації при внутрішньом’язовому введенні.Матеріали та методи. Дослідження проводили із застосуванням 40 інтактних щурів. Для оцінки місцевоподразнювальної дії дослідних препаратів проводили гістоморфологічне вивчення стану м’язової тканини щурів у місці введення за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії.Результати. В ході дослідження було показано, що після 10-ти денного внутрішньом’язового введення розчину N-ацетилглюкозаміну та його комбінації з кверцетином у м’язовій тканині щурів не спостерігалось суттєвих змін, які б свідчили про місцевоподразнювальну дію даних препаратів. В той же час розчин кверцетину чинив помірний місцевоподразнювальний вплив, який мав виражений зворотний характер. Отримані результати свідчать про високий рівень безпеки та широкі можливості застосування у клінічній практиці дослідних засобів при внутрішньом’язовому шляху введення.Висновки. За умов внутрішньом’язового введення N-ацетилглюкозамін, кверцетин та їх комбінація не чинять значимого місцевоподразнювального впливу, що обумовлює доцільність впровадження даних препаратів у ін’єкційних лікарських формах. National University of Pharmacy 2018-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1475 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 4 (2018); 46-51 Клиническая фармация; Том 22 № 4 (2018); 46-51 Клінічна фармація; Том 22 № 4 (2018); 46-51 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1475/148915 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/147682 2018-12-06T09:04:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The evaluation of the effect of the drug “Arthritan” on the morphofunctional state of the internal organs of rats under the conditions of the chronic toxicity study Оценка влияния препарата «Aртритан» на морфофункциональное состояние внутренних органов крыс в условиях изучения хронической токсичности Оцінка впливу препарату «Артритан» на морфофункціональний стан внутрішніх органів щурів за умов вивчення хронічної токсичності Naboka, Yu. M. Zubitska, N. P. Shebeko, S. K. Otrishko, I. A. “Arthritan” chronic toxicity rats histomorphological research UDC [615.015.35 615.276 615.322] 57.084.1 «Артритан» хроническая токсичность крысы гистоморфологическое исследование УДК [615.015.35 615.276 615.322] 57.084.1 «Артритан» хронічна токсичність щури гістоморфологічне дослідження УДК [615.015.35 615.276 615.322] 57.084.1 Today, there is a growing demand for products for a healthy lifestyle and among them for natural products: more than 80 % of the world’s population use drugs of the plant origin for therapeutic and/or prophylactic purposes.Aim. To study the effect of the drug “Arthritan” on the morphological structure of the internal organs of rats under the conditions of the chronic toxicity study.Materials and methods. The study of the chronic toxicity of the drug “Arthritan” was performed on 80 nonlinear white rats of both sexes with daily intragastric administration for 6 months. The histomorphological study of the internal organs was carried out using the standard methods of light microscopy.Results. Under the effect of the test drug “Arthritan” with chronic intragastric administration in all doses studied there are no significant changes in the morphofunctional state of the internal organs of rats, and it indicates the absence of the cardio-, hepato- and nephrotoxic action, as well as the negative effect on the central nervous, endocrine and immune systems, and characterizes this remedy as highly safe in prolonged use even in ultra-high doses.Conclusions. With chronic intragastric administration in rats for 180 days the drug “Arthritan” in the doses of 0.1, 0.2 and 0.5 ml/kg does not cause the death of animals, does not have a toxic effect on the general condition, behavior and dynamics of the body weight, does not cause significant differences in the indices of laboratory analyses of urine and blood, practically does not affect the functional state of the urinary and hepatobiliary systems of animals. На сегодня все интенсивнее растет спрос на продукты для здорового образа жизни и среди них на природные препараты: более 80 % населения планеты с лечебной и/или профилактической целью используют препараты растительного происхождения.Цель исследования. Экспериментальное изучение влияния препарата «Артритан» на морфологическую структуру внутренних органов крыс в условиях изучения хронической токсичности.Материалы и методы. Изучение хронической токсичности препарата «Артритан» проводили на 80 белых нелинейных крысах обоего пола при ежедневном внутрижелудочном введении в течение 6 месяцев. Гистоморфологическое изучение внутренних органов осуществляли с помощью стандартных методов световой микроскопии.Результаты. Под влиянием тестового препарата «Артритан» при хроническом внутрижелудочном введении во всех исследуемых дозах не происходит каких-либо значимых изменений в морфофункциональном состоянии внутренних органов крыс, что свидетельствует об отсутствии кардио-, гепато- и нефротоксического действия, а также негативного влияния на состояние центральной нервной, эндокринной и иммунной систем, что характеризует данное средство как высокобезопасное при длительном применении даже в сверхвысоких дозах.Выводы. При хроническом внутрижелудочном введении у крыс в течение 180 суток препарат «Артритан» в дозах 0,1, 0,2 и 0,5 мл/кг не вызывает гибели животных, не оказывает токсического влияния на общее состояние, поведение и динамику массы тела, не вызывает достоверных различий в показателях лабораторных анализов мочи и крови, практически не влияет на функциональное состояние мочевыделительной и гепатобилиарной систем животных. На теперішній час все інтенсивніше зростає попит на продукти для здорового способу життя і зокрема на природні препарати: понад 80 % населення планети з лікувальною та/або профілактичною метою використовують препарати рослинного походження.Мета дослідження. Експериментальне вивчення впливу препарату «Артритан» на морфологічну структуру внутрішніх органів щурів за умов вивчення хронічної токсичності.Матеріали та методи. Вивчення хронічної токсичності препарату «Артритан» проводили на 80 білих нелінійних щурах обох статей при щоденному внутрішньошлунковому введенні впродовж 6 місяців. Гістоморфологічне вивчення внутрішніх органів здійснювали за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії.Результати. Під впливом тестового препарату «Артритан» при хронічному внутрішньошлунковому введенні у всіх досліджуваних дозах не відбувається будь-яких значимих змін у морфофункціональному стані внутрішніх органів щурів, що свідчить про відсутність кардіо-, гепато- та нефротоксичної дії, а також негативного впливу на стан центральної нервової, ендокринної та імунної систем, що характеризує даний засіб як високобезпечний при тривалому застосуванні навіть у надвисоких дозах.Висновки. При хронічному внутрішньошлунковому введенні у щурів впродовж 180 діб препарат «Артритан» у дозах 0,1, 0,2 та 0,5 мл/кг не викликає загибелі тварин, не чинить токсичного впливу на загальний стан, поведінку та динаміку маси тіла, не викликає достовірних відмінностей у показниках лабораторних аналізів сечі та крові, практично не впливає на функціональний стан сечовидільної та гепатобіліарної систем тварин. National University of Pharmacy 2018-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1477 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 4 (2018); 52-57 Клиническая фармация; Том 22 № 4 (2018); 52-57 Клінічна фармація; Том 22 № 4 (2018); 52-57 2518-1572 1562-725X ukr https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1477/148916 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0

oai:ojs.journals.uran.ua:article/147761 2018-12-06T09:04:49Z 2518-1572:%D0%94%D0%94

The preclinical study of a new nasal spray with the anti-inflammatory properties: the effect on the leukotriene-induced inflammation Доклиническое исследование нового назального спрея с противовоспалительными свойствами: влияние на лейкотриенобусловленное воспаление Доклінічне дослідження нового назального спрею з протизапальними властивостями: вплив на лейкотрієнзумовлене запалення Zhulai, T. S. acute respiratory infections acute rhinosinusitis Enisamium Iodide (nasal spray) Ibuprofen leukotriene-induced inflammation anti-inflammatory activity UDC 615.035.1 615.451.35 616-002.1 острый риносинусит Энисамиума йодид назальный спрей Ибупрофен лейкотриенобусловленное воспаление противовоспалительная активность УДК 615.035.1 615.451.35 616-002.1 гострий риносинусит Енісаміуму йодид назальний спрей Ібупрофен лейкотрієнзумовлене запалення протизапальна активність УДК 615.035.1 615.451.35 616-002.1 The use of medicines of the local action with complex effects on the pathogenic cascade of acute rhinosinusitis (ARS) is expedient. Farmak Joint-Stock Company (Ukraine) has developed a new original dosage form of a nasal spray, which contains an aqueous solution of the known pharmaceutical substance Enisamium Iodide (EI). The presence of the effect on the leukotriene link inflammation in EI can determine the high rate of the antiexudative action development in the topical (intranasal) application. This may be useful for pathogenetic therapy of ARS on the background of acute respiratory viral infections taking into account the potential effectiveness for nasal congestion relief.Aim. To substantiate experimentally the expediency of application of a new nasal spray with EI under conditions of leukotriene-induced exudative inflammation.Materials and methods. A new nasal spray EI (JSC Farmak (Ukraine)) – “Amizon” – with the active substance concentration of 10 mg/ml was chosen as the study object. Ibuprofen – “Nurofen” (Reckitt Benckiser Helchere International Limited (UK)), film-coated tablets, 200 mg – was used as the reference drug and was administered once daily in the dose of 48 mg/kg intragastrically. The study of anti-inflammatory properties of EI (nasal spray, 10 mg/ml) in the external (epicutaneous) application was performed on white nonlinear rats of both genders in the experimental zymosan-induced inflammation development. The anti-inflammatory activity (AIA) of EI (nasal spray, 10 mg/ml) compared to Ibuprofen was assessed in percentage in dynamics in 0.5, 1 and 2 hours of observation.Results. According to the results of the studies conducted EI in the dosage form of a nasal spray in the active substance concentration of 10 mg/ml on the model of zymosan-induced inflammation of the rat foot showed the anti-inflammatory properties. According to the degree of its anti-inflammatory properties EI was not inferior to the reference drug Ibuprofen, but even exceeded its activity as of the 30th minute of observation after zymosan injection. The result obtained allows suggesting the presence of high rate of the antiexudative action in the experimental object in the topical (intranasal) application in the treatment of patients with ARS due to the ability to inhibit the lipoxygenase route of the arachidonic acid metabolism. Conclusions. The presence of the anti-inflammatory activity of Enisamium Iodide (nasal spray) has been proven under conditions of leukotriene-induced inflammation reproduction on the model of the zymosan edema. By expression of the anti-inflammatory action during all periods of observation EI is not inferior to the reference drug Ibuprofen, exceeding the activity of the classical NSAID by 1.5 times as of the 30th minute after the pathology onset. The anti-inflammatory activity of Enisamium Iodide in the dosage form of nasal spray experimentally substantiates the expediency and perspectivity of its further preclinical studies. Применение лекарственных препаратов местного действия с комплексным воздействием на патогенетический каскад острого риносинусита (ОРС) является целесообразным. На ПАО «Фармак» (Украина) была разработана новая оригинальная лекарственная форма назального спрея, который содержит водный раствор фармацевтической субстанции Энисамиума йодида. Наличие у Энисамиума йодида влияния на лейкотриеновое звено воспаления может обусловить высокую скорость развития антиэкссудативного действия при топическом (интраназальном) применении. Это может быть полезным для патогенетической терапии ОРС на фоне ОРВИ с учетом потенциального уменьшения такого симптома, как назальная обструкция.Цель работы: экспериментальное обоснование целесообразности применения нового назального спрея, который содержит действующее вещество Энисамиума йодид, в условиях развития лейкотриенобусловленного экссудативного воспаления.Материалы и методы. Объектом исследования был выбран новый отечественный назальный спрей Энисамиума йодид (производства ПАО «Фармак» (Украина)) «Амизон», содержащий действующее вещество в  концентрации 10 мг/мл. В качестве референтного объекта был использован Ибупрофен («Нурофен») – таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 200 мг, которые применялись в дозе 48 мг/кг внутрижелудочно. Исследование противовоспалительных свойств Энисамиума йодида 10 мг/мл (спрей назальный) при наружном (накожном) нанесении в условиях развития экспериментального зимозанового воспаления было проведено на белых нелинейных крысах. Противовоспалительную активность (ПВА) Энисамиума йодида 10 мг/мл в виде назального спрея по сравнению с Ибупрофеном оценивали в процентах в динамике через 0,5, 1 и 2 часа наблюдения.Результаты. По результатам проведенных исследований Энисамиума йодида в форме назального спрея в концентрации 10 мг/мл на модели зимозанового воспаления стопы у крыс проявил противовоспалительные свойства, по степени которых не только не уступал препарату сравнения Ибупрофену, но даже превзошел его активность по состоянию на 30-ую минуту наблюдения. Полученный результат позволяет предположить наличие высокой скорости антиэкссудативного действия у исследуемого средства в условиях его топического применения при лечении больных с ОРС, что обусловлено способностью к ингибированию липооксигеназного пути метаболизма арахидоновой кислоты.Выводы. Доказано наличие ПВА Энисаниума йодида 10 мг/мл (спрея назального) в условиях лейкотриенобусловленного воспаления на модели зимозанового отека. По выраженности противовоспалительного действия во все сроки наблюдения Энисамиума йодид не уступает препарату сравнения Ибупрофену, превосходя активность классического НПВП в 1,5 раза по состоянию на 30-ую минуту наблюдения. Установленная ПВА Энисамиума йодида в форме назального спрея экспериментально обосновывает целесообразность и перспективность его дальнейших доклинических исследований. Застосування лікарських препаратів місцевої дії з комплексним впливом на патогенетичний каскад гострого риносинуситу (ГРС) є доцільним. На ПАТ «Фармак» (Україна) розроблено нову оригінальну лікарську форму назального спрею, який вміщує водний розчин фармацевтичної субстанції Енісаміуму йодиду. Наявність у Енісаміуму йодиду впливу на лейкотрієнову ланку запалення може зумовити високу швидкість розвитку антиексудативної дії при топічному (інтраназальному) застосуванні. Це може бути корисним для патогенетичної терапії ГРС на тлі ГРВІ з урахуванням потенційного зменшення такого симптому, як назальна обструкція.Мета роботи: експериментальне обґрунтування доцільності застосування нового назального спрею, який містить діючу речовину Енісаміуму йодид, за умов розвитку лейкотрієнзумовленого ексудативного запалення.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження обрано новий вітчизняний назальний спрей Енісаміуму йодиду (виробництва ПАТ «Фармак» (Україна)) «Амізон», який вміщує діючу речовину у концентрації 10 мг/мл. У якості референтного об’єкту був використаний Ібупрофен («Нурофєн») – таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг, який застосовувався у дозі 48 мг/кг внутрішньошлунково. Дослідження протизапальних властивостей Енісаміуму йодиду 10 мг/мл» (спрей назальний) при нашкірному нанесенні за умов розвитку експериментального зимозанового запалення було проведене на білих нелінійних щурах. Протизапальну активність (ПЗА) Енісаміуму йодиду 10 мг/мл у формі назального спрею в порівнянні з Ібупрофеном оцінювали у відсотках у динаміці через 0,5, 1 та 2 години спостереження.Результати. За результатами проведених досліджень Енісаміум йодид у формі назального спрею у концентрації 10 мг/мл на моделі зимозанового запалення стопи у щурів проявив протизапальні властивості, за ступенем яких не тільки не поступився препарату порівняння Ібупрофену, а й навіть перевершив його активність станом на 30-у хвилину спостережень. Отриманий результат дозволяє припустити наявність високої швидкості антиексудативної дії у дослідного засобу за умов його топічного застосування у лікуванні хворих на ГРС, що зумовлено спроможністю до інгібування ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти.Висновки. Доведена наявність ПЗА Енісаніуму йодиду 10 мг/мл (спрей назальний) за умов відтворення лейкотрієнзумовленого запалення на моделі зимозанового набряку. За вираженістю протизапальної дії в усі терміни спостереження Енісаміуму йодид не поступається препарату порівняння Ібупрофену, перевершуючи активність класичного НПЗП у 1,5 рази станом на 30-у хвилину спостережень. Встановлена ПЗА Енісаміуму йодиду у формі назального спрею експериментально обґрунтовує доцільність та перспективність його подальших доклінічних досліджень. National University of Pharmacy 2018-11-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1473 Clinical pharmacy; Vol. 22 No. 4 (2018); 27-33 Клиническая фармация; Том 22 № 4 (2018); 27-33 Клінічна фармація; Том 22 № 4 (2018); 27-33 2518-1572 1562-725X eng https://cphj.nuph.edu.ua/article/view/cphj.18.1473/148912 Авторське право (c) 2018 Національний фармацевтичний університет https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 6ef2115d17f7192e4e6b7afb35fa1415