Підвищення точності визначення кардіоторакального індексу за допомогою ансамблю нейронних мереж
Аннотация
Кардіоторакальний індекс є одним із основних засобів скринінгу здоров’я серця. Зазвичай вимірювання кардіоторакального індексу виконується вручну лікарем-кардіологом або радіологом. В епоху нейронних мереж, які зараз дуже стрімко розвиваються, ми можемо допомогти лікарям автоматизувати й покращити цей процес. Використання глибокого навчання для сегментації зображень зарекомендувало себе як засіб, який може значно прискорити і вдосконалити процес медичної автоматизації. У даній роботі проведено порівняльний аналіз використання декількох нейронних мереж для сегментації легень і серця на рентгенівських знімках для подальшого вдосконалення автоматичного розрахунку кардіоторакального індексу. Застосовуючи вибірку із 10 тестових знімків, було проведено ручні вимірювання кардіоторакального індексу і 7 варіантів автоматичного вимірювання. Середня точність виміру кардіоторакального індексу найкращої з двох нейронних мереж дорівнює 93,80%, а за допомогою методу, який використовував ансамбль мереж, отримано результат 97,15%, тобто вдалося покращити визначення індексу на 3,35%. Отже, отримані результати вказують на те, що завдяки ансамблю нейронних мереж вдалося покращити результат автоматичного вимірювання, а також свідчать про ефективність і перспективність використання даного методу в медичній сфері.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2024 В. Д. Конюхов, С. В. Угрімов
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution-NoDerivatives» («Атрибуция — Без производных произведений») 4.0 Всемирная.
Авторы, публикующиеся в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
- Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензионного договора (соглашения).
- Авторы имеют право заключать самостоятельно дополнительные договора (соглашения) о неэксклюзивном распространении работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале.
- Политика журнала позволяет размещение авторами в сети Интернет (например, в хранилищах учреждения или на персональных веб-сайтах) рукописи работы, как до подачи этой рукописи в редакцию, так и во время ее редакционной обработки, поскольку это способствует возникновению продуктивной научной дискуссии и позитивно отражается на оперативности и динамике цитирования опубликованной работы (см. The Effect of Open Access).