Вплив на екологічне здоров’я спортсменів холодного атмосферного повітря

Автор(и)

  • О. І. Циганенко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна
  • І. М. Хоменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка, Україна
  • Я. В. Першегуба Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка, Україна
  • Н. А. Склярова Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна
  • Л. М. Авраменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка, Україна

Ключові слова:

екологічне здоров’я, холодне атмосферне повітря, спортсмени,

Анотація

За результатами досліджень визначені основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу холодного атмосферного повітря на екологічне здоров’я спортсменів: нормування порядку проведення спортивної діяльності спортсменів в залежності від ступеню низької температури, проведення діагностики наявності у спортсменів гіперчутливості дихальних шляхів до холодного атмосферного повітря, визначення ступеню напруженості процесів терморегуляції організму. Зроблені висновки згідно з якими профілактика негативного впливу екстремальних умов холодного атмосферного повітря на екологічне здоров’я спортсменів повинна носити системний, комплексний характер. Система профілактичних заходів повинна включати проведення ранньої діагностики розвитку гіперчутливості дихальних шляхів спортсменів до впливу холодного повітря, а також оцінку ступеня напруги системи терморегуляції організму до дії холоду. До системи профілактики негативної дії холодного довкілля на організм спортсменів, які займаються зимовими видами спорту на відкритому просторі необхідно включати регламентацію (нормування) температурного режиму холодного атмосферного повітря при визначенні можливості проведення спортивних заходів. У разі необхідності (наявність гіперчутливості дихальних шляхів до дії холодного атмосферного повітря) доцільно використання спеціальних засобів захисту дихальних шляхів спортсменів від негативного впливу холодного атмосферного повітря.

Біографії авторів

О. І. Циганенко, Національний університет фізичного виховання і спорту України

д-р мед. наук, проф.

І. М. Хоменко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка

д-р мед. наук, доц.

Я. В. Першегуба, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка

канд. мед. наук

Л. М. Авраменко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка

канд. мед. наук, доц.

Посилання

Чу К., Сімпсон Р. Екологічне громадське здоров’я: від теориї до практики. За ред. К. Чу. - Кам’янець – Подільський: Абетка, 2002. 290 с.

Інструмент самооцінки виконання основних оперативних функцій охорони громадського здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ. Європейське регіональне бюро ВООЗ. Київ: Бланк-Прес, 2014. 120 с.

Камышников В.С. Методы клинических лабораторных исследований. М.: МедПрессИнформ, 2015. 736 с.

Кліменко М.О., Петрук В.Г., Мокін М.Б., Вознюк Н.М. Методологія та організація наукових досліджень (екологія): підручн. Херсон: Олді плюс, 2012. 474 с.

Котко Д.М., Шматова О.О., Циганенко О.І., Гончарук Н.Л. Екологічна медицина як перспективний напрямок розвитку сучасної спортивної медицини . Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Дра-гоманова (серія «Фізична культура і спорт»). 2016. Вип. 6(76)16. С.68 – 72.

Кучірко О.Я. Екологічне громадське здоров’я. (Національна академія державного управління при Пре-зидентові України) URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/ 12217/1/Kuchirko.pdf

Безпалько О.В. Основи громадського здоров’я: теорія і практика: навч.- метод. посібник. За заг. ред. О.В. Безпалько. Ужгород: ВАТ Патент, 2008. 322 с.

Пэабо С. Неандерталец. В поисках исчезнувших геномов; пер. з англ. М.: АСТ, Corpus, 2016. 416 с.

Приходько А.Г., Перельман Ю.М., Колосов В.Н. Гиперреактивность дыхательных путей: монографія/ Владивосток: Дальнаука, 2011. 204 с.

Робертс Э. Происхождение человека. Эволюция. пер. з англ. М.: Изд. группа «АСТ», 2014. 256 с.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. №560-р. «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи громадського здоров’я» URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/560-2017-р

Слабкий Г.О., Миронюк В.І., Качала Л.О., Ратаніна О.М. Основні терміни, які вживаються у сфері громадського здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2017. №3(44). С.235 - 244.

Толстая Е.В. Экологически обусловленная патология: метод. пособ. по экологической медицине Минск: МГЭУ им. А.Д. Сахарова, 2005. 368 с.

Цыганенко О.И., Першегуба Я.В., Склярова Н.А., Оксамытная Л.Ф. Эколого - гигиеническая проблема развития гиперчувствительности дыхательных путей спортсменов к воздействию холодного атмо-сферного воздуха. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2017. №2. С.21 - 26.

Kippelen P., Fitch K.D., Anderson S.D., Bogault V. et al. Respiratory Health of Elite Athletes Preventing Airway Injury: a Critical Review. Br. J. Sports Med. 2012. V.46 P.471 - 476.

##submission.downloads##

Номер

№ 30 (2018): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Медико-екологічні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).