Дендрокліматологія як складова частина дендрохронології
Ключові слова:
дендрохронологія, дендрокліматологія, перехресне датування, клімат, функція відгукуАнотація
Як підрозділ дендрохронології, дендрокліматологія оцінює клімат в минулому і для оцінки кліматичних змін в майбутньому використовує шари деревини та метеорологічні дані, в основному опади та температури. Швидкість публікації праць з дендрокліматології була повільною протягом першої половини XX століття, але вона зросла експоненціально після 1960 року. Більше 3000 з 12000 наукових публікацій, перелічених зараз в інтернет-бібліографії дендрохронології, містять слово «клімат». Дендрокліматологія зробила великий внесок у вивчення минулого клімату та зміни клімату.
Мета. Розглянути історію дендрокліматології та її основні положення. Американський астроном А.І. Дуглас на початку 20-сторіччя розробив методи та принципи, які лежать в основі дендрохронологічних досліджень, що застосовуються сьогодні. Основні принципи дендрохронології запозичені із загальної екології. Основними з них є уніформізм, закон лімітуючих факторів, відбір районів і місць місцезростання, перехресне датування, повторність. Розглянуто основні методи в дендрохронології: відбір ділянок досліджень, відбір кернів, перехресне датування, індексація деревно-кільцевих хронологій. Коротко розглянуто статистичні методи для кількісної оцінки даних співвідношення між кільцями дерев і кліматом – кореляційний аналіз і функцію відгуку. Наведено приклади дендрокліматологічних досліджень. Ф. Г. Коліщук запропонував оригінальну методику для дослідження радіального приросту сосни в умовах Карпатських гір. Він виявив, що протягом останніх 200 - 230 років різні види сосни (Pinus mughus Scop., Сembra L.), які ростуть у високогір'ях та на міжлісових верхових болотах (P. Silvestris L., P. Mughus Scop.) Українських Карпат, мають подібний хід приросту за товщиною, що може бути доказом кліматичної обумовленості динаміки приросту та однакової реакції цих видів сосни на зміни клімату. На прикладі дослідження відгуку радіального приросту сосни звичайної (Pinus Sylvestris L.) до варіацій клімату в Лісостеповій зоні показано збільшення чутливості насаджень в зв’язку з потеплінням клімату.Висновки. Дендрокліматологія – міждисциплінарна наука, яка допомагає встановити наскільки схожий клімат сьогодні відносно минулого та продовжує грати надзвичайно важливу роль в дослідженні реакції лісових екосистем на зміни клімату.
Посилання
Важов В. І. Влияние осадков и температуры на годичный прирост древесных растений. Бюллетень Никитского ботанического сада. 1985. С. 75-79.
Ворон В. П., Коваль І. М. Вплив низових пожеж на динаміку радіального приросту сосни в лісосте-повій зоні України. Науковий вісник НЛТУ України. № 21.7. С. 45-50.
Ворон В. П., Коваль І. М. Динаміка радіального приросту сосни як критерій реакції лісових екосис-тем Волинського Полісся на дію кліматичних та антропогенних факторів. Збірник Українського Аг-рарного універсітету. 1998. С.44-47.
Зборовська О. В., Краснов В. П., Ландін В. П., Захарчук В. А. Радіальний приріст сосни звичайної на моренних відкладах Житомирського Полісся. Агроекологічний журнал. 2018. № 1. С. 7-13.
Ковалев П. В., Черкасов П. А., Попов А. И., Иванов В. В., Острянин А. В. Реконструкция метеоро-логических условий прошлого по годичным кольцам деревьев. Вестник Харьковского университе-та. 1989. № 341. С. 62-67.
Коваль І. М. Дендрохронологія в Україні: ретроспектива і перспективи розвитку. Лісове господар-ство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Міжвідомчий науково-технічний збірник. 2006. № 31. С. 221-227.
Коваль І. М., Борисова В. Л. Реакція на зміни клімату радіального приросту ясена звичайного в нас-адженнях Лівобережного Лісостепу. Науковий вісник НЛТУ України. Львів. 2019. №29 (2). Стор. 53 – 57.
Колищук В.Г. Динамика прироста горной сосны (Pinus mughus Scop.) в связи с солнечной активно-стью. Доклады АН СССР. 1966. № 167. 3. С. 236-242.
Ловелиус Н. В., Грицан Ю. И. Лесные экосистемы Украины и тепловлагообеспеченность. Санкт-Петербург: Нева, 1998. 335 c.
Рудаков В. Е., Метод изучения влияния колебаний климата на товщину годичных колец деревьев. Доклады АН Армянской ССР. т. XII, №3. 1951.
Шведов Ф. Дерево, как летопись засух.1892. Метеорологический Вестник. №5. С. 163–178.
Шиятов С. Г., Ваганов Е. А., Кирдянов А. В., Круглов В. Б., Мазепа В. С., Назурбаев М. М., Ханте-миров Р. М. Методы дендрохронологии. Красноярск: Изд-во «Севрюга». 2000. 79 с.
Шовган А. Д. Динамика, экологическая обусловленность и прогноз прироста сосны обыкновенной в лесных районах Украинской СССР: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.16/ ДГУ. Днепропет-ровск. 1987. 16 с.
Berger A. L., Guiot J, Mathieu L, Munaut A. V. Tree rings and climate in Morocco. Tree-Ring Bull. 1979. 39:61. 75 p.
Cook E. R., Briffa K. R., Shiyatov S., Mazepa V. Tree ring standardization and growth-trend estimation. In: Cook E. R, Kairiukstis L. A, eds. Methods of Dendrochronology: Applications in the Environmental Sci-ences. Boston: International Institute for Applied Systems Analysis, Kluwer Academic Publishers; 1990, 104–123.
Douglass A. E. Weather cycles in the growth of big trees. Mon Weather Rev. 1909, 37:225 –237.
Fritts H. C. Tree rings and climate. L.: Acad. press., 1976. 567 p.
Fritts H. C. Dendroclimatology and dendroecology. Quat Res. 1971, 1:419–449.
Grissino-Mayer, H., Holms, R. & Fritts, H. International tree-ring data bank program library manual. La-boratory of Tree-Ring Research, University of Arizona, Tucson, Arizona. 1997.
Huber B. Die Jahresringe der Baume als Hilfsmittel ¨ der Klimatologie und Chronologie [The annual rings of trees as a resource for climatology and chronology]. Die Naturwissenschaften 1948, 35:151–154.
Kaennel Dobbertin M, Grissino-Mayer H. D. The online bibliography of dendrochronology. Dendro-chronologia. 2004, 21:85–90.
Koval I. M., Bräuning A., Melnik Е. E. , Voronin V. O. Dendroclimatological research of scots pine in stand of the left-bank forests-steppe of Ukraine. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. № 3-4 (28), 2017, с. 66-73.
Meko D. M., Baisan C. H. Pilot study of latewood-width of conifers as an indicator of variability of sum-mer rainfall in the North American Monsoon. Int J Climatol 2001, 21:697–708.
Netsvetov M., Sergeyev M., Nikulina V., Korniyenko V., Prokopuk Y. Dendrochronologia. 2017. Vol. 44. P. 31–38.
Norton D. A. Dendroclimatological studies in the South Island, some preliminary results. NZ J. Ecol 1981, 4:127–128.
Roig F. A. Dendrocronolog´ıa y dendroclimatolog´ıa del bosque de Pilgerodendron uviferum en su area norte de dispersion [Dendrochronology and dendro- climatology of Pilgerodendron uviferum forests in its northern regional range]. Bol. Soc. Argent. Bot. 1991, 27:217–234.
Schulman E. Some propositions in tree-ring analysis. Ecology, 1941, 22:193–195.
Schweingruber F. H., Kairiukstis L. A., Shiyatov S. Sample selection. In: Cook E. R., Kairiukstis L. A , eds. Methods of Dendrochronology: Applications in the Environmental Sciences. Boston: International In-stitute for Applied Systems Analysis, Kluwer Academic Publishers. 1990. 23– 35.
Sheppard, P. R. Dendroclimatology: extracting climate from trees. Wiley Interdisciplinary Reviews: Cli-mate Change. 2010, 1, 343-352.
Shiyatov S. G., Mazepa V. S. Natural fluctuations of climate in the eastern regions of the USSR based on tree-ring series. Regional Resource Management (Laxenburg, Austria) 1986, 1:47 – 73.
Stahle D. W. Useful strategies for the development of tropical tree-ring chronologies. IAWA J 1999, 20:249–253.
Studhalter R. A. Tree growth: I. Some historical chapters. Bot. Rev. 1955, 21:1–72.
Webb G. E. Solar physics and the origins of dendrochronology. Isis 1986, 77:291–301.
William Cardwell, 11/24/2004. Wu X, Zhan X. Tree-ring width and climatic change in China. Quat Sci Rev. 1991, 10:545–549.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
