Детермінанти сталого розвитку: національний вимір галузевої кривої Кузнеця

Анотація

 Мета. Моделювання умов досягнення «поворотної точки» в моделі екологічної кривої Кузнеця (ЕКК) для умов економіки України.

Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.

Результати. Задля визначення умов сталого розвитку національного господарства запропоновано використати галузевий підхід. В його основу покладено ідею, що досягти стійкого поворотного моменту у моделі ЕКК для України можливо шляхом управління її параметрами на рівні провідних галузей економіки. Такими галузями для України є такі: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Доведено, що причини недосягнення стійкого поворотного моменту полягають в тому, що гальмуючий вплив здійснює добувна галузь; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба й сільське, лісове та рибне господарство. Показано, що пріоритетними для розвитку економіки України є переробна галузь та енергетика, оскільки саме в них є переважні економічні умови отримання вищого рівня доданої вартості в порівнянні з добувною галуззю, а сільськогосподарський потенціал України можливо використати в разі підвищення рівня оплати праці персоналу галузі. Встановлено, що негативні тенденції у транспортній галузі пов’язані із низькою екологічністю транспортних засобів, що використовуються в Україні і, як наслідок, збільшення останніми роками обсягів викидів шкідливих речовин.

Висновки. Доведено, що ЕКК для України може бути побудована на основі взаємозв’язку між обсягами викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида, діоксида вуглецю й доходом на душу населення України. Встановлено, що крива Кузнеця в умовах України має «точковий» характер. Запропоновано ЕКК, побудовану на основі взаємозв’язку між обсягами викидів шкідливих речовин та величиною середнього номінального доходу на одного працюючого у провідних галузях національного господарства. Доведено, що забезпечити сталий розвиток економіки України можливо шляхом екологізації виробництва в межах наявної структури національної економіки на основі використання галузевих капітальних інвестицій та активізації державної підтримки природоохоронних заходів.