Ландшафтно-екологічне планування як засіб створення екологічного каркасу території Харківської області

Автор(и)

  • Н. В. Максименко
  • Р. О. Квартенко

Ключові слова:

екологічна мережа, екологічний каркас, ландшафт, ландшафтно-екологічне планування, Харківська область

Анотація

Розглянуто умови формування екологічного каркасу території Харківської області з врахуванням тенденцій ландшафтно-екологічного планування. Визначено можливості, що дає ландшафтний підхід і шляхи оптимізації екологічної мережі області на основі концепції ландшафтно-екологічного планування Харківської області.

Посилання

Закон України «Про охорону земель». - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 39.

Закон України «Про державну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки». - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 47.

Закон України «Про екологічну мережу України». - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 45.

Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтне різноманіття як компонента сталого розвитку. // В:"Проблеми сталого розвитку України". НАН України, К.: БМТ, 2001. - С. 243.

Екомережа як інноваційний інструмент впровадження елементів екологічно збалансованого розвитку / Я. І. Мовчан // Екологічний вісник, 2007. – № 5 (45). – С. 10 – 12.

Квартенко Р. О. Стартові позиції концептуальних основ створення екологічної мережі Харківської області / Р. О. Квартенко // Людина та довкілля проблеми неоекології. –Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. - № 1-2. – С. 63.

Колбовский Е. Ю. Ландшафтное планирование : учеб.пособие для студентов высших учебных заведений / Е. Б. Колбовский. – М. : Издательский центр «Академия», 2008. – 336 с.

Колбовский Е. Ю. Ландшафтное планирование и формирование региональных систем особо охраняемых территорий / Е.Б.Колбовский, В. В. Морозова. – М. – Ярославль : ЯГПУ, 2001 . – С 124.

Концепция, методы и критерии создания экосети Украины /Ю. Р. Шеляг-Сосонко, М. Д. Гродзинский, В. Д. Романенко – К.: Фитосо-циоцентр, 2004. – 144 с.

Максименко Н. В. Ландшафтне планування як засіб екологічного впорядкування території / Н. В. Максименко //Проблеми безперервної географічної освіти і карторафії. Збірник наукових праць. Вип.16. – Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2012. – С.65.

Розбудова екомережі України /За ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонка. – К., 1999. – 127 с.

Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації)/За ред. Ю.Р.Шеляга-Сосонко –К:Фітосоціоцентр,2004.–71с.

Харьковская область. Географический атлас.– М. : ГУКиК., 1993. – С. 19.

Физико-географическое районирование Харьковской области / М. А. Демченко, О. М. Демченко // Харьковская область. Природа и хазяйство. Материалы Харьковского отдела географического общества Украины, вып. VIII. – Х : ХГУ, 1970. – С. 112.

Шеляг-Сосонко Ю. Р. Національна екологічна мережа як складова частина Панєвропейської екологічної мережі/ Ю. Р. Шеляг-Сосонко, О. В. Дудкін, М. М. Коржнєв, О. С. Аксьом. – К. – 2005. – 63 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-02-28

Номер

№ 1-2 (2012): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).