Аналіз солонцеутворення на різних континентах та ґрунтово-біокліматичних поясах: регіональний аспект

Анотація

Наведено основні етапи вчення про засолені ґрунти  та визначено, що на п’яти  континентах світу спостерігаються усі види солонцюватості  ґрунтів, але переважає  вплив солей натрію, які з’явилися у результаті потрапляння морських вод та вивітрювання мінералів у минулі геологічні епохи, а також у результаті зрошення й осушення. Найважливішу роль у процесах засолення-розсолення та осолонцювання грають клімат і рослинність. У кожному біокліматичному поясі процеси засолення та осолонцювання мають свою специфіку, що відбивається на хімічному складі, фізичних властивостях, у складі кори вивітрювання, визначаючи у цілому рівень родючості засолених ґрунтів. Засолені ґрунти мають чітку поширеність у всіх зонах, специфічність кожної та умови ґрунтоутворення накладають своєрідний відбиток на склад і властивості засолених ґрунтів, у межах навіть одного типу. Найбільше засолених ґрунтів у тропічному та субтропічному ґрунтово-біокліматичних поясах. Погіршуються фізико-хімічні властивості, зменшується вміст гумусу.  Визначено кореляційну залежність властивостей засолених ґрунтів: сумарний показник засолення ґрунтів

На п’яти континентах світу спостерігаються всі види солонцюватості  ґрунтів та переважає  вплив солей натрію. Найбільше засолених ґрунтів у тропічному та субтропічному ґрунтово-біокліматичних поясах. Виявлені кореляційні закономірності дозволять проводити оперативну оцінку ступеня засолення ґрунтів, обґрунтовувати і впроваджувати високоефективні заходи, прогнозувати можливі зміни основних показників та поліпшувати їх екологічний стан.