Природно-заповідний фонд Скибових Ґорган: структура та перспективи оптимізації (Українські Карпати)

Анотація

Мета. З’ясувати структуру й особливості природно-заповідного фонду межах Скибових Ґорґан та перспективи його оптимізації.

Методи. Польові, опрацювання фондових матеріалів природоохоронних служб, статистичний та геопросторовий аналіз, картографічний.

Результат. Опрацьовано фондові матеріали природоохоронних служб, встановлено структуру та з’ясовано особливості природно-заповітного фонду Скибових Ґорґан. У Скибових Ґорґанах розташовано 190 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 62 961,3 га. Проаналізовано структуру ПЗФ за категоріями, площею та кількістю заповідних об’єктів, рівнем їхнього значення та об’єктами охорони. З’ясовано стан охорони геолого-геоморфологічних об’єктів Скибових Ґорґан, які включені до різних категорій природно-заповітного фонду. Наведено коротку характеристику та повний перелік категорій природно-заповітного фонду. Наведено перелік та характеристику унікальних та цінних об’єктів неживої природи Скибових Ґорґан як своєрідного природного регіону Українських Карпат, передусім у межах природного заповідника “Горгани”. Вказано на проблеми розвитку та запропоновано шляхи покращення охорони цінних геоморфологічних об’єктів шляхом створення нових об’єктів та розширення існуючих природно-заповідного територій ПЗФ Скибових Ґорґан.

Висновки. У Скибових Ґорґанах існує мало заповідних об’єктів, які спрямовані на збереження цінних об’єктів неживої природи, передусім геоморфологічних. Серед останніх цінними в межах Українських Карпат є поля кам’яних розсипів та льодовикові котли (кари), великі зсуви і осипища, скельні відслонення, каньйоноподібні ділянки річкових долин з порогами, селеві конуси. Пропонуємо створити Регіональний ландшафтний парк в районі Сивулянського хребта та полонини Рущини з урочищем “Пекло” і витоками р. Бистриці Солотвинської.