Біосферний заповідник як категорія природно-заповідного фонду: обґрунтування для створення об'єкту в Чорнобильській зоні відчуження

Автор(и)

  • О. Бондаренко Державна екологічна академія Мінприроди України, Україна
  • О. Гуцал ННЦ «Екобіобезпека» ІЕБ/НДЧ НАУ, Україна
  • А. Драпалюк Департамент заповідної справи Мінприроди України, Україна
  • Я. Мовчан Інститут екологічної безпеки НАУ, Україна
  • М. Потапенко Інститут екологічної безпеки НАУ, Україна

Ключові слова:

природно-заповідний фонд, біосферний заповідник, Чорнобильська зона відчуження

Анотація

Розглядаються підходи до створення об’єкта природно-заповідного фонду на території Чорнобильського Полісся, де в результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС (1986) значні території виявилися в різній мірі забруднені радіонуклідами і там була припинена інтенсивна господарська діяльність, населені пункти були залишені , а люди - відселені. Після зняття антропогенного навантаження на екосистеми на більшій частині території Зони склалися умови для відновлення флори та фауни та оселищ, і є всі підстави очікувати, що вже за 30-50 років на території Зони сформуються біоценози, цінність яких сьогодні складно оцінити. Обґрунтовується створення біосферного заповідника (резервату) згідно методології Програми «Людина і Біосфера» ЮНЕСКО та впровадження регульованого екологічно-обґрунтованого режиму використання.

Біографії авторів

О. Бондаренко, Державна екологічна академія Мінприроди України

д-р. біол. наук, проф.

Я. Мовчан, Інститут екологічної безпеки НАУ

д-р. біол. наук, проф.

##submission.downloads##

Номер

№ 3-4 (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).