Єдиноборства

Використання базової техніки традиційного Шотокан карате-до, як засобу коригуючої рухової активності при деформаціях стоп у дітей (огляд літературних джерел)

Костянтин Недбайло — 2025-06-01

Мета. На основі аналізу літературних джерел визначити можливість використання базової техніки традиційного Шотокан карате-до для корекції деформацій стоп у дітей шляхом порівняння рухових компонентів технік карате та традиційних корекційних методів. Матеріал та методи. Узагальнюючий аналіз сучасної науково-методичної літератури. Результати. З’ясовано, що техніки карате, зокрема формування ударних поверхонь для ударів ногами, за своєю структурою і динамікою значною мірою співпадають з багатьма елементами, що використовуються в корекційно-реабілітаційних програмах при лікуванні плоскостопості. Вправи з формування ударних поверхонь активують м’язи, що відповідають за стабільність склепінь стопи та її правильну позицію в просторі. Ці рухи також забезпечують необхідну супінацію п’яткової кістки, що важливо для корекції статичних деформацій. Вони ідентичні вправам лікувальної гімнастики, зокрема вправам для формування тонусу м’язів, що підтримують склепіння стопи, і в деяких випадках навіть мають більш активне залучення потрібних м’язових груп. Вивчені компоненти техніки карате можуть бути ефективними при корекції деформацій стоп, доповнюючи традиційні методи реабілітації, і мають потенціал до інтеграції в корекційно-реабілітаційні програми для дітей з проблемами стопи. Висновки. Традиційні методи корекції деформацій стоп у дітей, такі як кінезотерапія, масаж, фізіотерапевтичні процедури та використання ортопедичних устілок, хоча і ефективні, але часто мають ряд обмежень, таких як висока вартість обладнання, необхідність придбання спеціалізованих засобів реабілітації та нестабільність досягнутих результатів. Враховуючи ці фактори, елементи базової техніки Шотокан карате-до можуть стати альтернативою або доповненням до традиційних методів корекції. Оскільки технічні вправи карате залучають м’язи, що безпосередньо впливають на формування та підтримку склепінь стопи, їх виконання може значно покращити реабілітацію дітей, які страждають від деформацій стоп, зокрема плоскостопості. Виконання таких вправ також має додаткову мотиваційну складову. Враховуючи ці фактори, можна стверджувати, що елементи базової техніки Шотокан карате-до можуть стати важливим інструментом у комплексному підході до реабілітації цієї патології.

Аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих борців греко-римського стилю

Євген Пилипенко — 2025-06-01

Мета. Провести аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих борців греко-римського стилю. Матеріал та методи. Проведено аналіз 107 сутичок на чемпіонаті світу 2024 року по греко-римській боротьбі з не олімпійських вагових категорій (55 кг, 63 кг, 72 кг, 82 кг). Всього в досліджені взяло участь 92 борця. Оцінку змагальної діяльності здійснювала група експертів (n=3). Статистичний аналіз даних проведено з допомогою ліцензованих пакетів електронних таблиць Excel. Для категорійних даних результати були виражені в абсолютних числах та відсотках. Для порівняння показників змагальної діяльності борців використовувався t-критерій Стьюдента. Результати. Аналіз змагальної діяльності дозволив встановити, що борці найбільшу кількість балів отримали в партері за накати – 168 балів (19,58 % від всіх набраних балів) та кидки – 115 балів (13,41 %), а в стійкі за пасивність – 132 бали (15,38 %), виштовхування за килим – 75 балів (8,74 %) та звалювання – 72 бали (8,39 %). Кількість набраних балів з групи кидки зі стойки склало 152 бали (17,71 %). Спостерігається багато зупинок в сутички, у зв’язку з розглядом челленжів, покарань за порушення правил або пасивність та це негативно впливає на видовищність греко-римської боротьби. Визначено, що найбільша кількість набраних балів припадає на другу хвилину сутички – 360 балів (41,96 % від всіх набраних балів), а найменша кількість набраних балів припадає на шосту хвилину – 50 балів (5,83 %). Висновки. Проведено аналіз змагальної діяльності чемпіонату світу 2024 року по греко-римській боротьбі з не олімпійських вагових категорій. Виявлено, що кількість набраних балів у борців греко-римського стилю більше в стойці (60,26 %), ніж в партері (39,74 %) та технічних балів (68,53 %) більш отримано, ніж нетехнічних (31,47 %) й ця різниця має достовірність (р<0,05) в обох випадках. Встановлено, що борці часто проводять прості техніко-тактичні дії, які не призводять до ризику пропустити контрприйом. Визначено, що перший період є важливими в досягнення перемоги в сутички. Виявлено, що індекс успіху в стойці покращується з збільшенням вагової категорії борців, відповідно з зменшенням вагової категорії борців індекс успіху в партері знижується.

Вплив змін правил змагань на спортивний поєдинок таеквондистів

Володимир Михальський — 2025-06-01

Мета дослідження – визначити вплив змін правил змагань на спортивний поєдинок таеквондистів. Матеріал та методи дослідження. В дослідженні було використано такі методи: теоретичний аналіз наукової, методичної, спеціальної літератури; узагальнення практичного досвіду; анкетування. В анкетуванні прийняли участь тренери з України (n=56), які викладають таеквон-до ІТФ зі стажем тренерської роботи 12.8±8.1років (Mean±SD). Анкета включала 20 питань та була складена з використанням інтернет ресурсу Google Forms. Питання анкети стосувались різних аспектів змагальної діяльності єдиноборців та їх спортивної підготовки. Результати. В анкетуванні прийняли участь тренери з України (n=56), які викладають таеквон-до ІТФ зі стажем тренерської роботи 12.8±8.1 років. Більша частина тренерів була представлена центральним (n=29, 52%) та східним (n=22, 39%) регіонами країни. Аналіз відповідей тренерів щодо причин, які сприяли змінам в правилах змагань з таеквон-до ІТФ свідчить, що ці зміни були спрямовані на стимулювання розвитку техніки ударів ногами (n=34, 60.7 %) та привабливості змагального поєдинку (n=19, 33.9 %). Підвищення привабливості змагального поєдинку, на думку тренерів, можна досягти за рахунок підвищення його інтенсивності (n=33, 58.9 %) тобто збільшення кількості різноманітних техніко-тактичних дій як в атаці, так і в захисті. Найбільші зміни в змагальному поєдинку таеквондистів, на думку тренерів, відбулися після введення в суддівство змагань зі спарингу комп’ютерних технологій (n=28, 50 %) та залікових ударів ногами (n=25, 44.6 %), які є обов’язковими до виконання. Зміни в правилах змагань вплинули на тактику ведення поєдинку, так вважають 94.6 % тренерів (n=53). Це пов’язано як з виконанням залікових ударів, так і з алгоритмом побудови техніко-тактичних з’єднань. 50 % тренерів (n=28) вважають, що більш ефективними є контратакуючи дії, а 41.1 % (n=23) - атакуючи. Опитування тренерів щодо техніко-тактичних аспектів надало інформацію, що 64.3 % (n=36) єдиноборців використовують техніку ударів ногами, 35.7 % (n=20) - ударів руками. Анкетування дозволило визначити, що на сучасному етапі розвитку таеквон-до для досягнення високих змагальних результатів має велике значення психологічна стійкість (n=29, 52 %), інтегральна підготовка (n=11, 20 %), рівень фізичних якостей (n=9, 16 %) та технічна майстерність (n=7, 12 %). Питання, які були присвяченні травматизму в таеквон-до засвідчили, що на думку 75 % (n=42) тренерів зміни в правилах змагань не вплинули на збільшення травм в спортивному поєдинку, але 25 % (n=14) тренерів вважають, що такий вплив існує. Вони засвідчують, що травми ніг складають 89.4 % (n=50), травми рук – 5.3. % (n=3) та 5.3% (n=3) – інші травми. Висновки. Зміни в правилах змагань з таеквон-до ІТФ переважно спрямовані на стимулювання розвитку техніки ударів ногами та привабливості змагального поєдинку. Найбільші зміни в змагальному поєдинку таеквондистів відбулися після введення в суддівство змагань зі спарингу комп’ютерних технологій та залікових ударів ногами, які є обов’язковими до виконання. Саме введення складно-координаційних, залікових ударів підвищило вимоги щодо техніко-тактичної підготовленості єдиноборців. Для підвищення ефективності техніко-тактичної підготовленості єдиноборців в змагальних поєдинках необхідні нові методології вдосконалення їх когнітивних навичок та їх зорово-моторної координації. На підставі аналізу анкет зазначено, що психологічна стійкість є важливим фактором, який впливає на спортивний результат єдиноборців. Це свідчить про потребу в ефективних методиках психологічної підготовки. На думку тренерів зміни в правилах змагань не вплинули на збільшення травм в спортивному поєдинку таеквондистів, але проблема травматизму залишається актуальною. Зменшення кількості травм можна досягти раціональним розподіленням поєдинків протягом змагального дня, підвищенням кваліфікації суддів, додаванням сучасного, зручного, захисного спорядження та оптимізацією тренувального процесу.

Сучасні тенденції та напрямки наукових досліджень у боксі

Володимир Старіков — 2025-06-01

Мета. Аналіз та систематизація сучасних досліджень, присвячених боксу, а також виявлення основних наукових напрямків і тенденцій. Матеріали та методи. У дослідженні застосовано метод аналізу науково-методичної літератури та джерел з відкритого доступу, зокрема з платформ Google Scholar і ResearchGate. Відбір літератури здійснювався українською та англійською мовами з використанням таких ключових слів, як: «бокс», «підготовка», «тренувальний процес», «розвиток», «особливості». Відібрані матеріали було класифіковано за основними науковими напрямками з подальшим узагальненням і порівняльним аналізом підходів дослідників. Особливу увагу приділено вивченню праць, що охоплюють сучасні тенденції підготовки спортсменів у боксі, з акцентом на міждисциплінарні підходи. Отримана інформація дозволила сформувати цілісне уявлення про актуальний стан наукових досліджень у даній сфері. Результати. У результаті дослідження було визначено тематичне розмаїття наукових робіт, присвячених боксу, що охоплює як практичні, так і теоретичні аспекти підготовки спортсменів. Проведене групування джерел дозволило чітко окреслити ключові наукові напрями, що формують сучасний дискурс у галузі боксу. Окрема увага приділялась не лише класичним аспектам підготовки, але й новітнім підходам у когнітивному та психологічному супроводі спортсменів. Виявлено зростання наукового інтересу до жіночого боксу, а також до педагогічної складової тренерської діяльності. Зібрані матеріали відображають не лише еволюцію спортивної підготовки, але й соціокультурні трансформації, пов’язані з розвитком цього виду спорту. Висновки. На основі проведеного аналізу було систематизовано сучасні наукові дослідження, присвячені різним аспектам боксу, що дозволило виокремити п’ять основних напрямків: техніко-тактична та фізична підготовка, психологічні та когнітивні особливості, освітньо-професійна підготовка, жіночий бокс і загальні тенденції розвитку цього виду спорту. Застосування логіко-змістового синтезу дало змогу виявити спільні теми, наукові підходи та актуальні проблеми в кожному із зазначених напрямків. Отримані результати можуть бути корисними для проведення подальших наукових досліджень, удосконалення тренувального процесу, а також розробки освітніх програм і популяризації боксу серед різних категорій населення.

Застосування засобів кросфіту в підготовці спортсменів-єдиноборців: систематичний огляд

Ганна Толчєва — 2025-06-01

Мета. Проаналізувати сучасні наукові джерела щодо використання засобів кросфіту у підготовці спортсменів-єдиноборців. Матеріали та методи. У дослідженні застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення науково-методичної літератури та порівняльного аналізу попередніх робіт. Інформацію отримано з відкритих академічних джерел (Google Scholar, ResearchGate) за допомогою ключових слів українською та англійською мовами («кросфіт», «єдиноборства», «CrossFit», «combat sports», «martial arts»), що стосуються кросфіту, єдиноборств та конкретних видів спорту. Проведено класифікацію та описову аналітику відібраних джерел з метою виявлення актуальних підходів і тенденцій використання кросфіту в підготовці спортсменів-єдиноборців. Результати. У межах дослідження проаналізовано низку наукових праць, присвячених ефективності застосування кросфіту в підготовці спортсменів єдиноборств. Більшість джерел свідчить про позитивний вплив таких тренувань на витривалість, силові та координаційні якості спортсменів. Окремо звертається увага на можливості підвищення спеціальної фізичної підготовленості, що є критично важливим у єдиноборствах. Разом з тим, акцентовано на важливості адаптації навантаження відповідно до рівня підготовленості атлетів, з метою зниження ризику травм. Дані свідчать, що найбільший ефект спостерігається у спортсменів з використанням змагального методу. Також виявлено, що систематичне використання кросфіт-засобів сприяє покращенню технічних елементів та постави. Низка досліджень підтверджує мотиваційний ефект і позитивний психологічний вплив функціонального тренування в умовах групового процесу. Висновки. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що засоби кросфіту є ефективним інструментом у підготовці спортсменів-єдиноборців, особливо в контексті розвитку загальних фізичних якостей (сила, витривалість, координація) та спеціальних рухових навичок. Водночас, важливо враховувати індивідуальні особливості спортсменів, рівень їх підготовленості та потребу у поступовій адаптації до високих навантажень. Отже, використання кросфіт-технологій у тренувальному процесі спортсменів різних видів єдиноборств є доцільним і перспективним напрямом, що відповідає сучасним тенденціям у спорті.

Управління спортивною підготовкою в єдиноборствах: бібліометричний аналіз

Юрій Тропін — 2025-06-01

Мета. Провести аналітичний аналіз публікацій, присвячених управлінню спортивною підготовкою в єдиноборствах за допомогою програмного засобу VOSviewer у веб-базі даних PubMed. Матеріал та методи. Для створення вибірки досліджень на 25.02.2025 року використано бібліометричний аналіз даних бази PubMed. Для пошуку було використано фразу «управління спортивною підготовкою у єдиноборствах». Аналіз публікацій проводився в період з 1990 року (дата першої публікації) по 2024 рік. Використовувалася програма VOSviewer 1.6.19: метод аналізу ключових слів та аналіз прямого цитування з побудовою бібліометричних карт, візуалізація щільності кластерів та ваги цитувань. Результати. За допомогою програми VOSviewer 1.6.19 було вилучено 253 наукової публікації, в написані яких прийняло участь 1192 автори з 746 організацій. В аналізі взяли участь 145 авторів, чия сила зв'язку була більшою за 0 та ті, які були взаємозв’язані друг з другом. Було виділено 13 кластерів. Для цих кластерів характерна наявність 831 посилань, загальна посилальна сила 974. Найбільша кількість публікацій у авторів: Wayne Peter (17), Yen Gloria (8), Zou Liye (7), Lipsitz Lewis (6), Hausdorff Jeffrey (5), Manor Brad (5). Для візуалізації мережі було вибрано 126 елементів (ключових слів). Вони були згруповані у 6 кластерів. До мережі входить 3010 ланки, загальною чисельністю – 11136. Було виділено найпопулярніші теми досліджень. Ці дослідження знаходяться навколо ключових слів: «люди», «чоловіки», «жінки», «тай чі», «бойові мистецтва». Висновки. Проведений бібліометричний аналіз публікацій підтверджує актуальність проблеми направленої на дослідження управління спортивної підготовки в єдиноборствах. Спостерігається збільшення кількості публікацій з кожним п’ятиріччям, які індексуються у базі PubMed. Було виділено шість кластерів, які характеризували основні напрями наукових досліджень. Визначено, що більшість ключових слів із найновішими датами публікації направлені на систематизацію, узагальнення та аналіз даних пов’язаних з управлінням спортивною підготовкою в єдиноборствах (метааналіз), а в більш старих публікаціях використовують для управління спортивної підготовки єдиноборців експериментальні ідеї, технології, методики тощо (пілотне проєктування).

Особливості рухової асиметрії у боксерів та каратистів стилю Кіокушинкай при виконанні поштовху обтяженого м’яча на дальність і тестуванні з динамометрії

Сергій Нікітенко — 2025-06-01

Мета. Виявити особливості рухової асиметрії у боксерів та каратистів стилю Кіокушинкай при виконанні поштовху обтяженого м’яча на дальність і тестуванні з динамометрії. Матеріал та методи. Результати дослідження було отримано у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського на кафедрі фехтування, боксу та національних одноборств у вересні 2024 року. У зборі експериментального матеріалу брали участь боксери (n=18) та спортсмени Кіокушинкай карате (n=11) віком 18-22 роки, які є студентами університету. Серед боксерів були 15 правшів та 3 лівшів, а серед каратистів були 10 правшів та 1 лівша (інформацію щодо профілю їхньої функціональної асиметрії було отримано шляхом опитування під час тестувань). Методи дослідження: аналіз літературних джерел та матеріалів з мережі Інтернет; педагогічне тестування з використанням поштовху медичного м’яча масою 4 кг на дальність; динамометрія станова та кистьова; методи математичної статистики. Результати. Між групами боксерів і каратистів Кіокушинкай за показниками станової та кистьової динамометрії, поштовху медичного м’яча вірогідних відмінностей не виявлено (p>0,05). Порівняння показників проведених тестів в середині кожної групи (як у боксерів, так і у каратистів Кіокушинкай окремо) не виявило вірогідних відмінностей між домінантною та недомінантною руками в показниках кистьової динамометрії. Вірогідні відмінності виявлено між показниками поштовху м’яча домінантою та недомінантною руками як у боксерів (p<0,001), так і у каратистів (p<0,01). Показники станової динамометрії боксерів мають вірогідний (p<0,05) взаємозв’язок із показниками їх домінантної руки у тестових вправах: кистьова динамометрія (r=0,523) та поштовх м’яча (r=0,499). Показники станової динамометрії каратистів мають вірогідний кореляційний взаємозв’язок (p<0,05) із їх показниками як домінантної, так і недомінантної руки у тестових вправах: кистьова динамометрія (r=0,825 та r=0,762 відповідно) та поштовх м’яча (r=0,605 та r=0,662 відповідно). Вірогідний зв’язок між показниками поштовху медичного м’яча та кистьової динамометрії: у боксерів відсутній, у каратистів – наявний в домінантній та недомінантній сторонах. Висновки. Найбільш інформативним і надійним тестом для визначення оптимальної бойової стійки є тестування у поштовху обтяженого (медичного) м’яча на дальність почергово з лівобічної та правобічної бойової стійки. Оптимальною є така стійка, з якої атлет за умовами тесту спроможний якнайдалі здійснити поштовх м’яча. Використання тестування з кистьової динамометрії є малоінформативним щодо виявлення мануальної асиметрії. Результати дослідження свідчать про наявність у боксерів кореляційного взаємозв’язку показників станової динамометрії із поштовхом обтяженого м’яча та кистьової динамометрії лише домінантною стороною тіла, що свідчить про прояви асиметрії рухів. Каратисти стилю Кіокушинкай мають наявність кореляційних взаємозв’язків станової динамометрії із показниками поштовху м’яча та кистьової динамометрії рівномірно в обох сторін тіла, що вказує на певну симетричність у рівні їх підготовленості. Отримані результати опосередковано співпадають із результатами проведених попередніх досліджень за методикою SEBT, та підтверджують асиметрію у боксерів та симетрію у каратистів стилю Кіокушинкай.

Організаційно-управлінські засади реабілітаційного супроводу спортсменів з вільної боротьби на етапі відновлення після травм

Андрій Євтифієв — 2025-06-01

Мета. Розробити ефективну організаційно-управлінську модель фізичної реабілітації спортсменів з вільної боротьби на етапі післятравматичного відновлення. Матеріал та методи. У дослідженні використовувались біомеханічні методи (вимірювання амплітуди рухів у колінному суглобі (ROM-тест), станова динамометрія для оцінки сили м’язів нижніх кінцівок, степ-тест на витривалість (Modified Harvard Step Test)) та тести для визначення фізичної підготовленості (тест «човниковий біг 5×10 м» на швидкість та координацію, статичне балансування на нестійкій платформі (30 секунд)). Додатково у дослідженні використовувався метод анкетування за шкалою VAS (визначення рівня болю), SF-36 Health Survey (оцінка якості життя). У дослідженні взяли участь 30 спортсменів - борців вільного стилю, які є членами спортивного клубу «Колізей» НТУ «ХПІ». Усі учасники були чоловіками віком від 18 до 25 років, що мали досвід змагальної діяльності не менше 5 років. Результати. У ході дослідження було оцінено ефективність індивідуалізованої програми фізичної реабілітації для 30 борців вільного стилю на етапі післятравматичного відновлення. За результатами статистичного аналізу, виконаного за допомогою критерію t-Стьюдента для залежних вибірок, було встановлено достовірне покращення всіх досліджуваних показників (p<0,05). Зокрема: амплітуда рухів у колінному суглобі зросла з 91,17°±3,71 до 96,2°±3,98; сила м’язів нижніх кінцівок зросла з 60,04±2,45 кг до 63,02±2,58 кг; частота пульсу після степ-тесту зменшилась з 85,83±4,1 bpm до 83,92±4,62 bpm, що свідчить про покращення витривалості; швидкість виконання човникового бігу покращилася з 13,39±0,54 с до 12,08±0,59 с; тривалість утримання рівноваги на нестійкій платформі зросла з 21,64±2,8 с до 25,7±3,02 с; рівень болю за шкалою VAS зменшився з 6,7±1,1 до 4,2±1,0; загальний бал фізичного компоненту SF-36 зріс із 58,3±8,5 до 71,6±7,2. Отримані дані демонструють високу ефективність впровадженої реабілітаційної програми, яка дозволила не лише відновити функціональний стан спортсменів, а й суттєво покращити їх суб’єктивне самопочуття та якість життя. Це свідчить про доцільність застосування індивідуалізованих програм у відновленні борців після травм, а також підтверджує важливість інтеграції багаторівневої діагностики та адаптивного тренувального впливу в сучасній спортивній реабілітації. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про високу ефективність індивідуалізованої програми фізичної реабілітації борців після травм. Запропонований комплекс вправ забезпечив достовірне покращення функціональних показників, зниження больового синдрому та зростання якості життя спортсменів. Це підтверджує доцільність застосування поетапного, адаптованого під потреби кожного спортсмена підходу до відновлення у сфері спортивної медицини та реабілітації.

Гендерні особливості психофізіологічних реакцій спортсменів у дзюдо

Давид Новік — 2025-06-01

Мета. Визначити гендерні особливості психофізіологічних реакцій спортсменів у дзюдо. Матеріал та методи. В досліджені приймали участь 34 кваліфікованих дзюдоїстів, які були розділені на дві групи: чоловіки (n=17) та жінки (n=17). Вік: від 18 до 22 років. Для оцінки психофізіологічних реакцій було використано комплекс спеціальних програм для планшетних комп’ютерів під керівництвом iOS. Тести були поділені на три групи: оцінка простих сенсомоторних реакцій (проста моторика; стійкість до факторів, що збивають; проста зорово-моторна реакція; проста слухо-моторна реакція); оцінка складних сенсомоторних реакцій (реакція вибору зі статичних об'єктів; реакція на об'єкт, що рухається; реакція відмінності; реакція вибору з динамічних об'єктів); оцінка специфічних сприйнять (оцінка відчуття темпу; оцінка відтворення точності заданої лінії; швидкість відтворення заданої лінії; оцінка сприйняття зміни розміру об'єкта). Статистичний аналіз виконано з використанням ліцензійної програми Statistica 10. Описову статистику представлено як середнє, стандартне відхилення, перший та третій квартиль, медіана, мінімальний та максимальний результат. Для порівняння показників психофізіологічних реакцій в двох групах було використано непараметричний U-критерій Манна-Уітні. Статистично значущі відмінності приймали за рівнем достовірності р<0,05. Результати. Порівняльний аналіз показників психофізіологічних реакцій дзюдоїстів різного полу проводили з використанням непараметричного U-критерію Манна-Уітні. В результаті аналізу було встановлено, що чоловіки мають кращі показники в тестах «Реакція на об'єкт, що рухається» на 12,1 %; «Реакція відмінності» на 2,9 %; «Реакція вибору з динамічних об'єктів» на 2,1 %; «Оцінка відчуття темпу» на 8,5 %, а жінки найкращі показники в тестах «Проста моторика» на 1,9 %; «Проста зорова-моторна реакція» на 8,5 %; «Проста слухо-моторна реакція» на 0,6 %; «Реакція вибору зі статичних об'єктів» на 2,5 %; «Оцінка відтворення точності заданої лінії» на 6,5 %; «Швидкість відтворення заданої лінії» на 11,0 %; «Оцінка сприйняття зміни розміру об'єкта» на 5,4 %, але відмінності в кожному тесті не мають достовірної різниці (р>0,05). В тесті «Стійкість до факторів, що збивають» чоловіки та жінки показали однакові результати за середніми значеннями. Висновки. Проведено дослідження для визначення особливостей психофізіологічних реакцій дзюдоїстів різного полу. Встановлено, що у жінок кращі результати спостерігаються в простих сенсомоторних реакціях та специфічних сприйнять, а у чоловіків вищі показники в тестах, які відображають складні сенсомоторні реакції, але ці відмінності не мають достовірної різниці (р>0,05). Встановлено, що у чоловіків та жінок, які займаються дзюдо, формуються вміння швидко аналізувати, оцінювати та прогнозувати ситуації та своєчасно приймати правильні рішення під час поєдинку, що й пояснює недостовірні відмінності у психофізіологічних реакціях досліджуваних спортсменів.

Особливості методики підготовки юнаків 14-15 років, які займаються змішаними єдиноборствами

Андрій Артюшенко — 2025-06-01

Мета. Розробити та науково обґрунтувати методику спеціально-фізичної та технічної-тактичної підготовкиюнаків 14-15 років, які займаються змішаними єдиноборствами. Матеріал та методи. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, педагогічні спостереження, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Дослідження проводилося в клубі змішаних єдиноборств «Ludus» м. Черкаси з вересня 2023 р. по жовтень 2024 р. У дослідженні брали участь 30 спортсменів (16 в експериментальній і 14 в контрольної групі) віком 14-15 років, які мали стаж занять 5-6 років. Спортсмени контрольної групи тренувалися за загальноприйнятою методикою, а юнаки експериментальної групи за розробленою методикою, до якої входило застосування розучених технічних дій у різних бойових ситуаціях при активної протидії супротивника. Для цього в тренувальний процес включалися змагальні (спарингові) вправи з певним завданням для кожного спортсмена, що діє відповідно «першим» або «другим» номером. Для вдосконалення техніки нанесення ударів ногами використовувалися вправи на координаційній драбині, вправи з гумовим еспандером та набивними м'ячами. До допоміжних вправ для підвищення потужності ударів ногами входили вправи з обтяженням для ніг. Результати. Результати педагогічного експерименту показали, що експериментальна методика значно підвищує якість і рівень засвоєння спортсменами програмного матеріалу. У результаті значно підвищився рівень показників спеціально-фізичної та техніко-тактичної підготовленості. Так, за період експерименту сила удару рукою у спортсменів контрольної групи збільшилася на 2 кг, а у спортсменів експериментальної на 23 кг. Сила удару ногою у контрольній групі збільшилася на 10 кг, а в експериментальній на 26 кг. Результат стрибка у довжину з місця у спортсменів контрольної групи зріс на 15,3 см, а в експериментальної на 26,1см. На початку експерименту результати з човникового бігу у спортсменів контрольної та експериментальної груп практично не відрізнялися (різниця складала 0,1с), наприкінці експерименту ця різниця складає 0,4 с. Ці відмінності є статистично достовірними (р<0,05). У період експерименту кількість стрибків через скакалку за 1 хвилину зросла у спортсменів контрольної групи на 10 разів, а в експериментальній групі на 19,5 разів. В обох випадках відмінності є статистично достовірними (p<0,05). На початку педагогічного експерименту рівень технічної-тактичної підготовленості спортсменів експериментальної та контрольної груп за результатами оцінки експертів практично не відрізнявся. Кількість спортсменів із високим рівнем у експериментальній групі становила 12,5 %, а у контрольній 14,3 %. За період експерименту ця кількість зросла в експериментальній групі на 25,0 %, а в контрольній тільки на 7,1 %. Також істотно збільшилася кількість спортсменів із середнім рівнем підготовленості в експериментальній групі на 12,5 %, в контрольній на 7,2 %. Відповідно за період експерименту скоротилася кількість юних спортсменів із низьким рівнем техніко-тактичної підготовленості. У експериментальній групі їхня кількість зменшилася на 37,5 %, а в контрольній на 14,3 %. Такі суттєві зміни в рівні техніко-тактичної підготовленості спортсменів за період експерименту є значущими. Все це підтверджує ефективність запропонованих підходів до організації та змісту навчально-тренувального процесу для 14-15 років, які займаються змішаними єдиноборствами. Висновки. Апробація експериментальної методики підготовки юних спортсменів показала її високу ефективність у підвищенні показників спеціально-фізичної та техніко-тактичної підготовленості. В результаті педагогічного експерименту спостерігається приріст усіх досліджуваних показників в обох групах. Однак в експериментальній групі цей приріст є статистично достовірний.