MILITARY STRATEGY AND TECHNOLOGY

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАДАЧАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ГРУПОЮ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

2025-10-28T14:37:55+02:00

Для виpiшення небезпечниx для людини зaдaч гpyпa безпілотних літальних апаратів (БПЛА) мaє пеpевaги щoдo пooдинoкoгo квaдpoкoптеpy. Однaк нaйбiльшy цiннicть пpедcтaвляє мoжливicть децентpaлiзoвaнoгo yпpaвлiння гpyпoю БПЛА, кoли єдиний центp yпpaвлiння пpиcтpoями aбo oпеpaтop вiдcyтнi. Тaке piшення дoзвoляє виpiшyвaти cтpaтегiчнo вaжливi зaвдaння у різних сферах: військовій, логістичній, побутовій, рятувальній, моніторингу місцевості. B дaнiй poбoтi poзглядaєтьcя зaдaчa децентpaлiзoвaннoгo yпpaвлiння гpyпoю безпiлoтниx лiтaльниx aпapaтiв для ефективнoгo виpiшення зaвдaнь в yмoвax некoнтpoльoвaниx cитyaцiй з викopиcтaнням метoдiв штучного інтелекту, а саме колективного розуму та ройового інтелекту. Метою роботи є дослiдження ройових методів, методiв децентралізованого управління групою БПЛА, адаптивних алгоритмів для ефективного вирішення завдань в умовах неконтрольованих ситуацій. У роботі представлено структурну схему і реалізовано метод децентралізованого управління групою БПЛА. У рамках практичних результатів проведено моделювання поведінки дронів у групі. Представлені результати роботи пoлягaють в зaбезпеченнi кoнтpoлю нaд гpyпoю БПЛA, неoбxiднicть гpyпoвoгo yпpaвлiння oбyмoвленa тим, щo бaгaтo зaдaч викoнyютьcя швидше, тoчнiше тa з меншими pеcypcними витpaтaми. Зpocтaнню aктyaльнocтi викopиcтaння децентpaлiзoвaнoгo yпpaвлiння для виpiшення пpaктичниx зaвдaнь cпpияє здешевлення елементнoї бaзи з oднoчacним зменшенням її poзмipниx xapaктеpиcтик, щo poбить мoжливим викopиcтaння великиx гpyп БПЛA. Тaкoж пiдвищенню ефективнocтi викopиcтaння децентpaлiзoвaниx метoдiв cпpияє зpocтaння cклaднocтi зaвдaнь, пoклaдениx нa БПЛA, збiльшення чacтки невизнaченocтi в yмoвax викoнaння мiciї, a тaкoж зpocтaння piвня дoвipи дo cиcтем yпpaвлiння гpyпaми пpиcтpoїв. Зaзнaченi фaктopи cпpияють неoбxiднocтi oпеpaтивнoгo пpийняття piшення i мaкcимiзaцiї caмocтiйнocтi дiй БПЛA

НЕТИПОВІ РІШЕННЯ СТАНДАРТИЗОВАНИХ ПРОЦЕСІВ. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЛАНУВАННЯ БОЙОВИХ ДІЙ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

2025-10-28T14:55:06+02:00

У статті проаналізовано впровадження інноваційних інформаційно-аналітичних рішень у стандартизовані процеси бойового управління на прикладі бойового досвіду 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Автори досліджують трансформацію класичних командно-штабних моделей, зокрема обмеження, успадковані від радянської системи управління: надмірну бюрократизацію, відсутність автоматизації та нестачу гнучких інструментів для оперативного аналізу. Представлено практичні приклади інтеграції цифрових рішень – платформи “Дельта” для ситуаційної обізнаності та Power BI як аналітичного інструменту для обробки великих масивів бойових даних. Окрема увага приділена функціонуванню нових організаційних ролей – ISTAR-підрозділів і Battle Captain, які виконують ключову роль у забезпеченні реального часу реагування, координації та синхронізації бойових дій. Стаття ґрунтується на емпіричних даних, зібраних під час роботи зведеної робочої групи в бойових умовах, що надає дослідженню прикладного характеру. Узагальнено рекомендації щодо масштабування ефективної організаційної моделі в інші підрозділи Сил оборони України. Досвід бригади представлено як приклад інституційної ініціативи, де цифрові технології, аналітика й адаптація цивільного досвіду стають основою модернізації системи бойового управління. Запропоновані підходи можуть стати базою для оновлення нормативних документів та подальшої цифрової трансформації командно-штабних структур.

БЕЗПІЛОТНІ ЛІТАЛЬНІ АПАРАТИ В АСИМЕТРИЧНІЙ ВІЙНІ: ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ У ПРОТИСТОЯННІ ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ЕСКАЛАЦІЇ РОСІЇ

2025-10-28T15:09:01+02:00

Стаття присвячена дослідженню масштабного застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у російсько-українській війні, де дрони стали ключовим елементом асиметричної стратегії України в умовах технологічної ескалації росії, зокрема з появою реактивних Shahed-238 (“Герань-3”). Описано технічні характеристики, класифікацію та тактичне використання ударних, розвідувальних, імітаційних і перехоплювальних БПЛА обома сторонами конфлікту. Зазначено, що рф активно нарощує виробництво дронів-камікадзе типу Shahed і нових моделей, таких як “Бандероль”, із використанням іноземних компонентів, зокрема китайських та іранських. Натомість Україна демонструє інноваційність, розробляючи дрони-перехоплювачі, автономні системи виявлення та технології штучного інтелекту, що забезпечують ефективну протидію ворогу.

Особливу увагу приділено зміні тактики бойових дій: від масованих наступів до точкових ударів малими мобільними групами під прикриттям БПЛА. Українська стратегія спирається на швидку адаптацію, волонтерську мобілізацію та технічну креативність, що дозволяє компенсувати обмеженість ресурсів. Поява реактивних Shahed-238 із високою швидкістю та дальністю польоту створює нові виклики для української ППО, вимагаючи розвитку реактивних перехоплювачів і модернізації оборонних систем.

Стаття підкреслює, що безпілотники кардинально змінили характер війни, створивши “зону ураження” вздовж лінії фронту та змістивши акцент із чисельної переваги на технологічну. Описано, як інтеграція штучного інтелекту та комп’ютерного зору в БПЛА, таких як українські “Ватра” чи російські V2U, формує нову фазу війни, де автономність і точність стають визначальними. Висновки акцентують на тому, що успіх України в асиметричному протистоянні залежить від поєднання інновацій і міжнародної підтримки, що дозволяє нейтралізувати зростаючу загрозу реактивних дронів

ІСТОРИЧНІ УРОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ: РОЛЬ УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ ЗАХИСНОГО ПОЯСУ ВІД СХОДУ

2025-10-28T15:24:37+02:00

У статті досліджується формування поясу європейської безпеки як механізму протидії агресії Російської Федерації, із акцентом на історичний досвід України як щита Європи. Розглядається роль України як стратегічного чинника забезпечення воєнного аспекту безпеки Європи в умовах війни та післявоєнного миру. Основною метою дослідження є поєднання історичного, міжнародно-політичного та управлінського аналізу для виявлення уроків минулого – від часів Русі Київської та Середньовіччя до сучасних геополітичних викликів – і визначення шляхів інтеграції України у сучасну систему європейської безпеки.

Аналізується історичний досвід формування європейської єдності від часів Римської імперії до наших днів, з метою визначення релевантних уроків для сучасної Європи. На основі історичної фактології в дослідженні систематизовано події, які засвідчують системну неспроможність міжнародних безпекових інституцій ефективно реагувати на прояви агресії та запобігати ескалації конфліктів.У роботі проаналізовано роль держав, що протягом століть виконували функцію щита Європи проти східних загроз, а також наведено приклади успішного протистояння менших коаліцій більш потужним агресорам. Особлива увага приділяється сучасним безпековим ініціативам, зокрема “Трьох морів” (3SI), та виявленню “вікна можливостей” для України у зміцненні континентального поясу безпеки. У статті також розглядається проблема збереження якості безпекової організації Європи з урахуванням маневрів Вашингтону та необхідності адаптації до нових реалій. Проаналізовано європейські ініціативи, спрямовані на модернізацію системи безпеки Європи, та потенційна роль України в ній. Розглянуто основні заходи, що мають бути здійснені урядом України та європейськими партнерами для побудови системи надійного поясу безпеки проти агресії зі сходу.

Особливу увагу в статті приділено аналізу вікна можливостей, що відкривається для України та європейських партнерів в сучасній непростій геополітичній ситуації. Автори вказують на позитивні зрушення, що відбуваються в побудові поясу європейської безпеки, особливо в звʼязку з розвитком ініціативи 3SI та можливістю для України підсилити її. Водночас, підкреслюється важливість подальших кроків щодо реалізації цього проєкту в умовах військової агресії, що потребує швидкого впровадження адаптивних практик європейського співробітництва в оборонній сфері.

Результати дослідження можуть слугувати методологічною основою для розробки національних та регіональних ініціатив України у сфері національної безпеки, державного управління та оборони, спрямованих на формування ефективної післявоєнної безпекової архітектури Європи.

ВІЙСЬКОВА ДОКТРИНА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ: ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

2025-10-28T15:43:24+02:00

Стаття присвячена аналізу історичної еволюції та трансформації російської військової доктрини від початку XX століття до сьогодення. Розглянуто ключові етапи та військові конфлікти, зокрема польсько-радянську війну, Зимову війну, війну в Афганістані, Чеченські та Грузинська війни, а також їхній вплив на розвиток російської військової думки. Особливу увагу приділено пострадянським військовим доктринам і впливу так званої “концепції Герасимова” на сучасну російську військову стратегію. Визначено спільні риси російських військових дій, зокрема обґрунтувань агресії, готовність до значних людських втрат і схильність до вчинення воєнних злочинів. Метою дослідження є визначення ключових етапів та факторів, що сформували російське військове мислення, а також окреслення основних тенденцій і характеристик сучасної військової доктрини росії в контексті її тривалої агресії проти України.

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК ВІДКРИТА ДИНАМІЧНА СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

2025-10-28T12:04:42+02:00

Виокремлено та розглянуто три основні теоретичні підходи в розумінні сутності національної безпеки. Наведено складові системи національної безпеки. Досліджено систему національної безпеки з точки зору системного підходу в процесі взаємодії особи, суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення національної безпеки з урахуванням взаємозв’язків між ними та середовища їхнього існування як відкритої, динамічної, соціальної системи, функціонування якої спрямоване на захист національних інтересів держави

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ КОНЦЕПЦІЇ УКРАЇНИ ІЗ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ – “КРАЇНА-ФОРТЕЦЯ”

2025-10-28T12:26:47+02:00

Повномасштабна агресія рф проти України викликала нові виклики в частині оборони не лише військових об’єктів, а й об’єктів захисту цивільного населення та об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Ураження ОКІ стратегічного значення для України стало одним із ключових напрямів ведення воєнних дій рф.

Переважна більшість ОКІ зводилися надземними, без жодних систем інженерного конструктивного захисту для протидії повітряним загрозам, вибухам чи іншим впливам, пов’язаним із військовими діями. На сьогодні в Україні впроваджується державна концепція “Країна-фортеця”, згідно з якою передбачено інтегральний захист ОКІ та інших об’єктів стратегічного значення. Це передбачає організацію ешелонованої протиповітряної оборони, аналогічної системам захисту Ізраїлю, США та інших країн, із комплексними заходами цивільного та інженерного захисту, системами радіоелектронної боротьби, встановленням хибних цілей, маскуванням, переходом від створення великих об’єктів стратегічного значення до менших, розосереджених між собою. Також у концепції запропоновано перехід на альтернативні джерела енергії та диверсифікацію енергогенерації, що сприятиме підвищенню стійкості країни до зовнішніх загроз воєнного часу.

У статті розглянуто ключові аспекти впровадження концепції “Країна-фортеця” для захисту ОКІ України та проведено аналіз стійкості ОКІ енергетичного сектору до атак засобів повітряного нападу противника. Окрім того, розглянуто основні загрози, пов’язані зі збільшенням кількості та підвищенням точності засобів повітряного нападу противника.

КОГНІТИВНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ВІЙНИ В СУЧАСНОМУ БЕЗПЕКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ПЕРЕДУМОВИ, ДИНАМІКА, НАСЛІДКИ

2025-10-28T12:41:33+02:00

Сучасне безпекове середовище вже не обмежується фізичним простором бойових дій; воно включає інформаційний, медійний, цифровий і соціальний виміри, у яких розгортаються багатовимірні когнітивні війни з цілою низкою когнітивних операцій, спрямованих на підрив національної єдності, дискредитацію інститутів держави, розмиття уявлення про правду, нав’язування суспільству наративів поразки, зневіри або капітуляції. Найновіші тенденції 2024-2025 років свідчать про еволюцію інструментарію когнітивних операцій. Саме тому вивчення передумов, динаміки та наслідків когнітивних операцій, а також розробка теоретичних і прикладних моделей захисту від них є критично необхідними, бо це відкриває простір для міждисциплінарних досліджень на стику безпекових студій, психології, нейронаук, соціології, інформаційних технологій та військової стратегії. Отже, метою статті є комплексне дослідження природи та механізмів когнітивних операцій і війн у сучасному безпековому середовищі на прикладі когнітивного протистояння між росією та Україною, а також аналіз їхніх передумов і динаміки розвитку, оцінка можливих наслідків для національної та міжнародної безпеки з урахуванням сучасних викликів і загроз. Основними результатами дослідження є: аналіз термінології за напрямом когнітивних операцій та когнітивних війн; розкриття особливостей основних когнітивних операцій росії проти України; визначення основних характеристик триваючого когнітивного протистояння між росією та Україною; проведення аналітичного узагальнення щодо когнітивних операцій, які реалізувала або реалізовує Україна проти росії, а також проведення оцінювання їхнього ступеня дієвості та наслідків очікуваних результатів. Матеріали статті будуть корисними фахівцям у сфері національної безпеки, стратегічних комунікацій, військової справи, аналітикам, спеціалістам міжнародних відносин та науковцям із галузі політичних, психологічних та військових наук.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА РОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

2025-10-28T14:08:11+02:00

Розглянуто трансформацію міжнародних відносин як чинник впливу на розвідувальну діяльність. Наведено, що трансформація міжнародних відносин – це глибока зміна у системі взаємодій між державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами на глобальному рівні. Показано, що існуюча система міжнародних відносин і безпековий простір, не витримавши гібридних викликів і загроз ХХI століття, переживають фундаментальну трансформацію. Це, в свою чергу, призвело до формування нової глобальної архітектури безпекового простору і середовища міжнародних відносин. В умовах сучасних глобальних викликів і загроз міжнародній і національній безпеці відбулася трансформація геополітичного простору, яка виявила низку політичних, безпекових, економічних та гуманітарних проблем, які неможливо адекватно оцінити й подолати виключно на рівні окремо взятої держави. Їхнє вирішення лежить у міжнародній політичній площині та у сформованому державами-глобалізаторами міжнародному просторі безпеки

НЕОБХІДНІСТЬ УТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ УСТАНОВИ СИЛ ПІДТРИМКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

2025-10-28T14:21:50+02:00

У статті обґрунтовано необхідність утворення наукової установи Сил підтримки Збройних Сил України з огляду на динамічні зміни в способах ведення бойових дій та застосування противником нових зразків озброєння та військової техніки. Метою майбутньої наукової установи є забезпечення якісного виконання пошукових, теоретичних та експериментальних досліджень у сферах інженерної, ХБРЯ захисту, геопросторової, гідрометеорологічної та кінологічної підтримки. Аналізується поточна обмеженість наукового потенціалу існуючих наукових підрозділів установ, що провадять свою діяльність в інтересах Сил підтримки Збройних Сил України та підкреслюється, що створення нового наукового центру в системі наукових установ Міністерства оборони України сприятиме швидкій нейтралізації загроз, що виникають перед українськими військами. Досвід країн-членів НАТО також розглядається для підтвердження важливості розвитку цих напрямків підтримки