ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Ключові слова:
озима пшениця, мікробні препарати, економічна ефективністьАнотація
У статті наведено результати економічної ефективності застосування нового штаму бактерії-антагоніста Bacillus subtilis 23, перспективного біоагента мікробного препарату для захисту озимої пшениці від збудників захворювань. Здійснено порівняння економічної ефективності застосування біоагента з хімічним препаратом фундазолом.
Посилання
Мікробні препарати в землеробстві. Теорія і практика / [Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін.]; за ред. В.В. Волкогона. – К.: Аграрна наука, 2006. – 312 с.
Наукові основи агропромислового виробництва Чернігівської області/[Гринник І.В., Бардаков А.Г., Бакун Ю.О. та ін.]. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2004. – 344 с.
Определение экономической эффективности в земледелии и животноводстве разработок по сельскохозяйственной микробиологии: Методические рекомендации / [Говорунов А.Н., Лень В.С., Игнатенко Н.М и др.]. – Чернигов: Укр. НИИСХМ УААН, 1991. – 98 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).