ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ КЛІТИННИХ АВТОМАТІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕСУРС БАЗИ БАНКУ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ
Ключові слова:
фінансові інновації, ресурсна база, інноваційна діяльність, прийняття рішень, клітинні автоматиАнотація
У статті розкрито впровадження та поширення фінансових інновацій з позиції циклічної теорії економічного розвитку. Підтверджено адекватність використання теорії клітинних автоматів для прогнозування ресурсної бази банку як підґрунтя для прийняття рішень щодо активізації інноваційної діяльності в банківській сфері.Посилання
Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвиденья. Избранные труды/ Н. Д. Кондратьев, Ю. В. Яковец, Л. И. Абалкин. – М. : Экономика, 2002. – 550 с.
Hirooka M. Innovation Dynamism and Economic Growth. A Nonlinear Perspective / M. Hirooka. - Cheltenham : Edward Elgar Publishing Ltd, 2006. – 426 p.
Пантєлєєва Н. М. Фінансові інновації з позиції інноваційно-циклічної теорії економічного розвитку/ Н. М. Пантєлєєва// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України (Зб. наукових праць). – 2011. – Вип. 32. – С. 170-178.
Ліквідність банківської системи України: наук.-аналіт. матеріали. Вип. 12 / ред.: В. І. Міщенко; Нац. банк України. - К., 2008. - 180 с.
Міщенко В. Проблеми збалансованості внутрішніх заощаджень та зовнішніх запозичень банків в умовах нестабільності фінансових ринків/ В. Міщенко, В. Жупанин// Вісник Національного банку України. – 2008. – №7. – С. 8–12.
Дзюблюк О. Проблеми оптимізації ресурсної бази банків в умовах кризових явищ на фінансових ринках/ О. Дзюблюк// Сталий розвиток економіки: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – №4[14]. – С. 316-319.
Лютий І. О. Депозитний ринок в інвестиційній політиці економічного зростання/ І. О. Лютий// Фінанси України. – 2002. – №6. – С. 3-9.
Лютий І. О. Банківський маркетинг: підручн. для студ. вищ. навч. закл. / І. О. Лютий. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 776 с.
Алексеєнко М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики: монографія/ М. Д. Алексеєнко. – К. : КНЕУ, 2002. – 276 с.
Пантєлєєва Н. М. Інноваційні підходи формування ресурсної бази банків на засадах клієнтоцентричної депозитної політики/ Н. М. Пантєлєєва// Банківська справа. - 2013. – №2. – С. 59-72.
Янковский И. Генезис математических моделей банка/ И. Янковский// Банковский вестник. Информационно-аналитический и научно-практический журнал Национального банка Республики Беларусь. – 2008. – №4. – С. 27-30.
Перепелица В. А. Дискретная оптимизация и моделирование в условиях неопределенности данных/ В. А. Перепели-ца, Ф. Б. Тебуева. – М. : Академия Естествознания, 2007. – 151 с.
Злотник А. А. Эмпирическое исследование устойчивости поведения показателя Херста [Електронний ресурс] / А. А. Злотник// Прикладная эконометрика. – 2007. – №1(5). – Режим доступу: http://www.appliedeconometrics.ru/general/upload/articles/pe0507-20.pdf
Борисов А. Н. Модели принятия решений на основе лингвистической переменной/ [А. Н. Борисов, А. В. Алексеев, О. А. Крумберг и др.]. – Рига: Зинатне, 1982. – 256 с.
Алтунин А. Е. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях/ А. Е. Алтунин, М. В. Семухин. – Тюмень: ТюмГУ, 2000. – 352 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).