https://journals.uran.ua/pbsd/issue/feed Селекція і насінництво 2024-12-25T14:40:25+02:00 Natalia Vasko nvasko1964@gmail.com Open Journal Systems <p align="justify">У збірнику публікуються експериментальні та оглядові статті з питань селекції, генетики, фізіології, насінництва, насіннєзнавства, генетичних ресурсів рослин, сортовивчення та сортознавства і інші, що пов’язані з проблемами селекції польових культур.</p><p align="justify">Редакційною політикою збірника є публікація з наступним обговоренням дослідницьких інноваційних матеріалів авторів з різних країн із широкого кола питань сільськогосподарської науки і пов’язаних з ними наукових галузей.</p><p align="justify">Редакція журналу в своїй діяльності керується принципами науковості, об’єктивності, професіоналізму, інформаційної підтримки найбільш значимих інноваційних досліджень, дотримання норм видавничої етики.</p><p align="justify">Особливістю збірника «Селекція і насінництво» є підтримка праць молодих науковців, у тому числі студентів та аспірантів. Повні тексти мовою написання статей та розширені резюме англійською мовою викладаються у відкритому доступі на сайті збірника. Причиною не повної англомовності збірника є орієнтація на сільськогосподарські дослідження, які дуже тісно пов’язані з місцем проведення досліджень багатьох авторів (Україна, Росія, Білорусія, Казахстан та інші), а також широкий інтерес до публікацій збірника зі сторони сільськогосподарських виробників.</p><p align="justify"><strong>Метою журналу</strong> «Селекція і насінництво» є розширення публікування та обговорення наукових ідей з модернізації галузей сільського господарства та залучення до цього найбільш вагомих представників вітчизняної та закордонної наукової і професійної спільноти.</p><p align="justify"><strong>Задачі журналу:</strong></p><ul><li>публікація наукових результатів із розширення і модернізації наукових досліджень у сільському господарстві та суміжних галузях, із впровадження інновацій у виробництво;</li><li>розширення партнерської співпраці із закордонними науковими видавничими організаціями;</li><li>підвищення культури рецензування та анотування матеріалів, які публікуються;</li><li>дотримання редакційної етики.</li></ul><p align="justify">Журнал є безгонорарним виданням. Рішення про публікацію або відхилення матеріалів, які поступають в журнал, приймається редакційною колегією у відповідності з положенням про рецензування. Редакція залишає за собою право вносити редакційні зміни в матеріали, які поступають, здійснювати їх скорочення, відхиляти рукописи, які є невідповідними за тематикою або оформлені не належним чином, ретельно дотримуючись при цьому правила редакційної етики. Рукописи, відхилені редакцією, не рецензуються і не вертаються. Передрукування матеріалів, опублікованих у журналі, не допускається. Автор, подаючи статтю в редакцію, надає свою згоду на публікацію її в журналі «Селекція і насінництво», розміщення на сайті журналу, передачу тексту статті третім особам з метою забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитування автора і журналу.</p> https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318739 Генетичний аналіз успадкування стійкості соняшнику до вовчка за використання діалельного методу 2024-12-23T16:23:15+02:00 D.V. Kurylych Kurylych@gmail.com К.М. Макляк emaklyak@gmail.com <p>Викладено результати оцінки стійкості до вовчка (<em>Orobanche cumana</em> Wallr.) гібридів соняшнику, створених за неповною діалельною схемою схрещувань 8×8. Найбільш вірулентною расою в складі дослідженої популяції вовчка була раса F. Установлено вірогідне значення адитивних і домінантних компонентів в системі регуляції ознаки. Установлено, що домінантні алелі зумовлюють зменшення кількості бульбочок вовчка на рослині. Виділено кращі лінії за загальною та специфічною комбінаційною здатністю, та лінії – донори стійкості до вовчка.</p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 D.V. Kurylych, K.M. Makliak https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318754 Результати багаторічної селекції безостих сортів ячменю в Україні 2024-12-23T17:36:19+02:00 М.Р. Козаченко noKozachenckomail@gmail.com Н.І. Васько nvasko1964@gmail.com П.М. Солонечний noSolonechnyimail@gmail.com О.Г. Наумов noNaumovmail@gmail.com О.В. Зимогляд noZymohliadmail@gmail.com <p class="AbstractKW"><span lang="UK">Наведено результати багаторічних досліджень (2007-2024 рр.), проведених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України,в результаті яких уперше в країні здійснено успішну розробку та розвиток напряму селекції ярого ячменю на безостість. Методом гібридизації між різноманітними безостими та остистими сортами й лініями створено п'ять зареєстрованих безостих сортів – Модерн (2011 р.), Контраст (2019 р.), Кречет (2020 р.), Інер (2021 р.), Геркулес (2021 р.), а також передано на кваліфікаційну експертизу новий безостий сорт Ярець (2023 р.). Перший в Україні безостий сорт Модерн був високоврожайним і стійким до збудників сажкових хвороб (9 балів), але недостатньо стійким до гельмінтоспоріозу (7 балів) та вилягання (7,8 балів). Завдяки подальшому розвитку напряму селекції на безостість інші створені безості сорти мають не лише високі врожайність і стійкість до збудників сажкових хвороб, як і сорт Модерн, але й покращені показники інших ознак. Вони вирізняються низькорослістю (60−62 см), стійкістю до вилягання (9 балів) і до посухи (9 балів), а також до збудників гельмінтоспоріозу (8−9 балів). У 2023-2024 рр. виділено як кращі 32 безості лінії.</span></p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 M.R. Kozachenko, N.I. Vasko, P.M. Solonechnyi, O.H. Naumov, O.V. Zymohliad https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318764 Якісні властивості голозерного ячменю та успадкування забарвлення зерна 2024-12-23T17:58:55+02:00 Н.І. Васько nvasko1964@gmail.com Є.О. Михайленко noMykhailenkomail@gmail.com <p class="AbstractKW"><span lang="UK">В Інституті рослинництва ім. В.Я. Юрʼєва НААН розгорнуто селекцію голозерного ячменю харчового напряму використання, в тому числі з кольоровим зерном та крохмалем зі зміненим складом (waxy). Вихідний матеріал одержано з Національного центру генетичних ресурсів рослин України – зразки різновиду <em>nudum</em> L., daghestanicum Vav. et Orl. iз сіро зеленим зерном, viride Vav. et Orl. із зеленим зерном, violaceum Koern. та nudidubium Koern. з фіолетовим зерном, nigrinudum Vav., nudimelanocrithum Giess. et al. з чорним зерном та лінія SGI 7024 з блакитним зерном селекції СГІ-НЦНС. Джерелами зміненого складу крохмалю були голозерні сорти канадської селекції CDC Alamo та Mebere (waxy) та CDC Hilose (high amylose). Установлено, що вміст фенольних сполук та антоціанидинів залежить від генотипу та умов вирощування, а стабільно високими ці показники були у лінії Віолет 18-1207 та сортів CDC Alamo, CDC Hilose. Створена нами цінна лінія Віолет 18-1207 (UA 0805977) різновиду nudidubium має не лише зерно фіолетового кольору, але і всі інші частини рослини мають яскраво фіолетове забарвлення у фазі колосіння–налив. Після дозрівання рослина набуває сіро-бузкового кольору. Вміст антоціанинів у зернівці складає 0,260 умов. од. D530/г, вміст фенолів теж високий – 1,04 мг/г за еквівалентом галової кислоти. За аналізом гібридних популяцій встановлено, що в F1 успадковується, як правило, темне забарвлення, а деякі зразки стабільно передають у поколіннях своє забарвлення зерна за участі в скрещуванні як за материнський, так і за батьківський компонент. У популяціях F2 відбувалося розщеплення за кольором зерна, успадкування забарвлення зернівки у ячменю можна пояснити взаємодією неалельних генів переважно за типом компліментарності. У деяких популяціях виявлено новоутворення, що є цінним для збагачення вихідного матеріалу для селекції.</span></p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 N.I. Vasko, Ye.O. Mykhailenko https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318768 Особливості наливу зерна та реакції на добрива у сортів рису різних агроекологічних типів 2024-12-23T18:21:07+02:00 R.A. Vozhehova Vozhehova@gmail.com В.О. Скидан vskydan@gmail.com М.С. Скидан noSkydanmail@gmail.com <p class="AbstractKW"><span lang="UK">Метою роботи було встановити особливості реакції рису сортів Дебют, Маршал, Лазурит, Корсар, Віконт та Онтаріо на систему удобрення в умовах південної частини Степу України. Дослідження проводили на дослідному полі Інституту рису НААН України у 2019-2021 рр. Встановлено, що найвищий урожай рису сформувався на варіанті N120P30 з дворазовим підживленням, який становив 11,27 у сорту Віконт, 9,62 т/га у сорту Корсар, 8,99 т/га у сорту Лазурит, для сортів Дебют – 7,06 т/га, Маршал – 9,77 т/га, Онтаріо – 9,24 т/га. Виділено три агроекологічні типи сортів північний, помірний і південний.</span></p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 R.A. Vozhehova , V.O. Skydan, M.S. Skydan https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318864 Вплив норм висіву на біометричні показники та врожайність нових гібридів соняшнику 2024-12-24T13:20:40+02:00 Р.А. Гутянський rammale@ukr.net В.П. Коломацька noKolomatskamail@gmail.com <p class="AbstractKW"><span lang="UK">Густота стояння рослин і система удобрення гібридів соняшнику розглядаються як одні із важливих елементів технології вирощування культури. Метою роботи було визначити вплив норм висіву та мінеральних добрив на біометричні показники та врожайність насіння нових районованих гібридів соняшнику в умовах Східного Лісостепу України. Дослідження проводили в 2021, 2023 рр. на дослідному полі Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України. Вивчали два класичні гібриди соняшнику олійного напрямку використання Ярило і Хорив, два фони живлення (без внесення добрив (контроль) та N30P30K30), чотири норми висіву (40, 50, 60 і 70 тис. схожих насінин на 1 га). Встановлено, що за норми висіву 70 тис. шт./га найвищими були рослини гібрида Хорив у контролі (165,8 см), а найнижчими – рослини гібрида Ярило на фоні N30P30K30 за норми висіву 60 тис. шт./га (139,2 см). Середня кількість листків на рослині гібрида Хорив була більшою (31,2 шт.), ніж у гібрида Ярило (30,4 шт.). Максимальну площу листкової поверхні на рослину та на один гектар сформував гібрид Ярило на фоні N30P30K30 за норми висіву 40 тис. шт./га (9425,6 см<sup>2</sup> і 39,5 тис./м<sup>2</sup>, відповідно). Урожайність насіння гібрида Ярило була вищою за норми висіву 40 тис. шт./га і 50 тис. шт./га, особливо на фоні N30P30K30 (2,07 т/га і 2,02 т/га, відповідно). У гібрида Хорив урожайність насіння була найвищою в контролі за норми висіву 70 тис. шт./га (2,19 т/га), а на фоні N30P30K30 – за норми висіву 40 тис. шт./га (2,24 т/га). Отже, формування висоти рослин, кількості листків, площі листкової поверхні та врожайності насіння соняшнику залежало від гібридних особливостей культури, удобрення та густоти стояння рослин.</span></p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 R.A. Hutianskyi, V.P. Kolomatska https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318885 Продуктивність сортів сої залежно від строків сівби і регуляторів росту 2024-12-24T14:40:03+02:00 А.О. Рожков noRozhkovmail@gmail.com О.О. Лошак noLoshakmail@gmail.com Є.М. Огурцов noOhurtsovmail@gmail.com В.Г. Міхєєв mixeev.valentin@outlook.com <p>Висвітлено результати досліджень з вивчення впливу строків сівби та передпосівної обробки насіння на індивідуальну продуктивність рослин сої (Glycine hispida) і урожайність сортів різного морфобіотипу. Дослідження проводили методом розщеплених ділянок у чотирьох повтореннях за загальноприйнятою методикою. Ділянками першого порядку були сорти сої – Аннушка, Кобза і Мальвіна; другого порядку — ділянки з різними строками сівби (ранній (6–8оС), середній (10–12оС), пізній (14–16оС)), третього порядку — ділянки з варіантами оброблення насіння сої перед сівбою&nbsp; гумісолом, адаптофітом, рост-концентратом, фундазолом. В усі роки дослідження найкращі показники індивідуальної продуктивності рослин сої формувалися посівами сої сорту Мальвіна у варіантах середнього строку сівби і передпосівної обробки насіння Адаптофітом. Вища врожайність насіння сої у середньому за роками досліджень (2,34 т/га) формувалася у сорту Мальвіна у варіанті середнього строку сівби за умови обробки насіння Адаптофітом. Сорт сої Аннушка суттєво поступався за рівнем урожайності сортам Кобза та Мальвіна – різниця становила 0,31 та 0,43 т/га. Значною мірою врожайність зерна зростала за обробки насіння перед сівбою досліджуваними препаратами (прибавка&nbsp; в межах 0,10–0,38 т/га). Вплив строків сівби на рівень урожайності був найменшим. Таким чином, встановлено можливість отримання стабільних врожаїв сої в умовах Східного Лісостепу України за рахунок правильного підбору сортів, дотримання оптимальних строків сівби із застосуванням регуляторів росту.</p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 A. Rozhkov, O. Loshak, Ye. Ohurtsov, V. Mikheiev https://journals.uran.ua/pbsd/article/view/318891 Вплив осіннього підживленнія азотом на урожайність озимої пшениці після різних попередників 2024-12-24T14:52:24+02:00 Ю. В. Попов yurii.ppp8@gmail.com С.В. Авраменко noAvramenkomail@gmail.com <p>Пшениця озима є однією з найбільш урожайних і цінних продовольчих культур, але може давати високі врожаї зерна доброї якості лише на родючих ґрунтах і за внесення достатньої кількості добрив. Особливо важливим є азотне підживлення посівів, яке повинно бути помірним з осені та достатнім у період кущіння й формування елементів структури врожайності. Незважаючи на велику кількість досліджень з азотними добривами, єдиної думки стосовно ефективності осіннього підживлення досі немає. Метою досліджень було визначення урожайності пшениці м’якої озимої після різних попередників – соняшнику, гороху та чорного пару – залежно від різних доз аміачної селітри за осіннього внесення. Польовий дослід включав 15 варіантів з використанням аміачної селітри в перерахунку на діючу речовину у дозах N30, N60, N90, N120. Осіннє внесення добрив на посівах озимої пшениці забезпечувало істотні прибавки врожайності, особливо після попередника соняшник. Після попередників горох та чорний пар найбільша врожайність була отримана за дози N30, а після соняшнику – за N60. Подальше збільшення дози азоту не мало переваг порівняно з меншими дозами осіннього підживлення аміачною селітрою незалежно від попередника.</p> 2024-12-25T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 Yu. V. Popov, S.V. Avramenko