Селекція і насінництво

Життєвий та творчий шлях Володимира Івановича ХУДОЄРКА (до 90-річчя від дня народження)

Д. К. Єгоров — 2025-12-25

Коротко описано творчу біографію українського вченого-селекціонера В.І. Худоєрка. Акцентовано увагу на розроблених ним методах селекції і створених сортах і гібридах озимого жита.

Урожайність гібридів соняшнику залежно від доз страхових гербіцидів в умовах Степу України

О. А. Добренький — 2025-12-25

Кількісно оцінено вплив різних норм післясходових гербіцидів на формування урожайності гібридів соняшнику Неома (технологія Clearfield) та Білоба (технологія Clearfield Plus) в умовах посушливого Степу України. Польові дослідження проведено протягом 2022–2024 рр. на дослідному полі ДУ «Інститут зернових культур» НААН (с. Василівка, Дніпропетровська обл.) за схемою розщеплених ділянок. Варіанти включали контроль (механічна прополка) та післясходове застосування гербіцидів Геліантекс (0,045–0,090 л/га) і Пульсар Флекс (1,6–3,2 л/га). Результати показали чітку залежність урожайності від генетичних особливостей гібридів та дози гербіцидів. Надмірна доза Геліантексу (0,090 л/га) спричинила вірогідне зниження урожайності на 31–38 %, що супроводжувалося зменшенням маси 1000 насінин, натури та вмісту олії — ознак, які відображають уповільнення процесів наливу під дією фітотоксичного стресу. Натомість застосування Пульсар Флекс у дозі 1,6 л/га забезпечило найвищу урожайність (до +5 % порівняно з контролем для гібрида Білоба) без проявів пригнічення, що вказує на оптимальну селективність препарату. Підвищення дози Пульсар Флекс до 2,4–3,2 л/га призводило до часткового пригнічення формування насіння та зниження урожайності на 6–9%. Кореляційно-регресійний аналіз показав, що головним чинником варіації урожайності була маса 1000 насінин (r = 0,82–0,88; p < 0,01), тоді як вміст олії мав середній позитивний зв’язок (r = 0,48–0,61). Коефіцієнт детермінації (R² = 0,58–0,66) засвідчив, що понад 60% змін урожайності пояснюються гербіцидно зумовленими відмінностями у процесах наливу насіння. Це свідчить, що зниження продуктивності відбувається переважно через порушення формування насіння. Рекомендовано застосування Пульсар Флекс у дозі 1,6 л/га як селективної та безпечної для гібридів Неома і Білоба. Застосування Геліантекс 0,090 л/га є недоцільним через високий ризик фітотоксичної дії та зниження урожайності

Селекційна оцінка інбредних ліній соняшнику за комплексом господарських ознак і стійкістю до Orobanche cumana

В. В. Білик — 2025-12-25

Метою дослідження була комплексна оцінка інбредних ліній соняшнику за морфологічними та продуктивними ознаками, а також визначити рівень їх стійкості до Orobanche cumana Wallr. в умовах лабораторного інфікування з подальшим виділенням цінних селекційних джерел. Дослідження включало лабораторний скринінг стійкості до вовчка (частка уражених рослин, кількість бульбочок, рівень незаражених рослин), польову оцінку морфометричних і продуктивних показників, кореляційний аналіз, а також аналіз головних компонент (PCA) для виявлення структури фенотипової варіабельності. За результатами досліджень встановлено значну мінливість інбредних ліній за основними господарсько цінними та адаптивними ознаками. За результатами лабораторної оцінки виділено три типи реакції рослин на ураження O. cumana, а саме повну сприйнятливість, кількісну (часткову) стійкість та низькоінтенсивне ураження, що може свідчити про полігенні механізми пригнічення розвитку паразита. Ліній із якісним (вертикальним) типом резистентності, характерним для генів Or, не виявлено. Біплот аналіз продемонстрував просторову диференціацію генотипів та незалежність продуктивності від параметрів стійкості. Найбільш перспективними джерелами кількісної резистентності виявлено лінії СД-038В, СД-029В та СД-049В, тоді як лінії СД-017В, СД-048В, СД-057В та СД-02В містили окремі стійкі рослини, що свідчить про доцільність внутрішньолінійного добору. Високопродуктивні генотипи (СД-047В, СД-014В, СД-029В) визначено як потенційні донори продуктивності. Отримані результати забезпечують цілісну характеристику інбредних ліній соняшнику та дозволяють визначити джерела цінних селекційних ознак, зокрема кількісної стійкості до Orobanche cumana. Матеріали дослідження можуть бути використані у сучасних селекційних програмах зі створення високопродуктивних та більш стійких гібридів соняшнику.

Агробіологічна характеристика сортів озимого тритикале для використання у хлібопекарській промисловості

Р. С. Щеченко — 2025-12-25

Викладено результати агробіологічних досліджень (2022-2024 рр.) з використанням різнихсучасних сортотипів озимого тритикале з високими хлібопекарськими властивостями та врожайністю зерна, які створені методом внутрішньовидової гібридизації. Встановлено, що за сприятливих погодних умов найбільшу врожайність серед короткостеблових сортів мав сорт Златоуст (7,14 т/га), серед середньорослих — Трифон (6,35 т/га) та серед високорослих сорт Букет (5,56 т/га). Також визначено вплив агроекологічних факторів на врожайність і якість зерна озимого тритикале та встановлено, що найвищу врожайність зерна в середньому за роки досліджень серед короткостеблових сортів мали сорт ХАД 650 – 5,02 т/га і Златоуст – 5,09 т/га. У цих же сортів спостерігалася найбільша прибавка врожаю зерна при застосування підживлення: 1,30 т/га (N120) та 1,20 т/га (N180), відповідно. Серед середньорослих сортів найвищу врожайність та прибавку зерна від підживлення (N120) сформував сорт Трифон – 4,66 т/га та 1,30 т/га відповідно. При вивченні високорослих сортів найвищу врожайність та прибавку зерна отримано у сорту Букет – 4,52 т/га та 1,10 т/га відповідно. Високою натурою зерна відзначались сорти Тимофій (704 г/л), Раритет (726 г/л) та Букет (707 г/л). Водночас за основними показниками якості зерна досліджувані сорти були на рівні стандарту, зокрема, вміст клейковини в борошні складав понад 20%, індекс деформації клейковини 50-60), об’єм хліба зі 100 г борошна більше 500 см3, загальна хлібопекарська оцінка - 8-9 балів

Новий гібрид Кіродар F1 для розширення вітчизняного сортименту гетерозисних гібридів кавуна

О. В. Сергієнко — 2025-12-25

За результатами селекційної роботи створено новий гібрид F₁ кавуна Кіродар F₁. Гібрид створений на фертильній основі з використанням нових батьківських ліній, ідентифікованих за наявністю генів, які контролюють прояв маркерних (сигнальних) морфологічних ознак: Бусинка-25 і Бор-25. Жіночою лінією гібриду виступає моноеційна лінія Бусинка-25, елементами новизни якої є поєднання високих рівнів моноеційності, ранньостиглості, стійкості до антракнозу і фузаріозного в’янення та урожайності. Чоловічою лінією гібрида є лінія Бор-25, що поєднує ранньостиглість, стійкість до абіотичних (холоду, жари) і біотичних (антракнозу і фузаріозного в’янення) факторів із цінними господарськими ознаками. Лінії як зразки генофонду рослин України передано до НЦГРРУ у 2025 році. За гібридизації нових ліній створено новий ранньостиглий, високоурожайний гібрид кавуна Кіродар F₁ Новий гібрид забезпечує збільшення врожайності на 32-45 % та поліпшення якісних показників на 2-3% порівняно з аналогами. Гібрид має високу стійкість до хвороб, придатний до транспортування і середньострокового зберігання. Економічний ефект за вирощування нового гібриду Кіродар F₁ складає 104,5 тис. грн/га. Гібрид у 2025 році передано на кваліфікаційну експертизу до служби державного сортовипробування. Кіродар F₁ рекомендуються до впровадження у виробництво у зонах Лісостепу та Степу України

Динаміка селекції квасолі в Україні

Я. С. Рябовол — 2025-12-25

Квасоля звичайна – важлива овочева культура, яка користується популярністю в Україні. Обсяги промислового виробництва квасолі невеликі через невелику кількість сортів, адаптованих до різних грунтово-кліматичних умов та придатних для механізованого вирощування. Селекцією квасолі займається низка наукових установ як в Україні, так і за кордоном. Метою роботи став аналіз часової еволюції асортименту сортів квасолі звичайної, включених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, у 2017–2025 роках. Були проаналізовані такі дані: кількість сортів квасолі звичайної, роки їх включення до Реєстру, заявники та країни походження. У 2017–2021 роках до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, було включено 15–21 сорт квасолі звичайної. У 2022–2025 роках було включено 58–77 сортів. У 2018–2020 роках до Реєстру було включено 1–4 сорти; у 2022 році — 38, у 2023–2025 роках — 5–6. У 2018, 2020, 2022 та 2024 роках з Реєстру виключалося по одному сорту; у 2025 році було виключено три сорти. У 2017–2021 роках серед сортів, що включалися до Реєстру, один був голландським, а інші — вітчизняними. У 2025 році в Реєстрі налічується 38 українських сортів, 17 голландських, 6 польських, 6 французьких, 3 німецьких, 3 італійських, 3 швейцарських та 1 турецький сорт.

Каротиноїди твердої пшениці: бібліометричний аналіз літератури з наукометричної бази Lens.org

О. В. Голік — 2025-12-25

Пшениця тверда (Triticum durum) – другий після м’якої пшениці найбільш культивований вид пшениці. Одним з основних показників якості зерна пшениці твердої є індекс жовтості (YI), який визначається вмістом каротиноїдів. Сорти пшениці з високим вмістом каротиноїдів високо ціняться у макаронній промисловості. Це зумовлює велику кількість наукових публікацій, присвячених питанням каротиноїдів твердої пшениці. Для аналізу великих обсягів різноспрямованої наукової літератури використовуються бібліометричні показники. Нашою метою було оцінити публікаційну діяльність за тематикою «каротиноїди твердої пшениці» за основними бібліометричними параметрами. Для пошуку та аналізу літератури використовували наукометричну базу Lens.ors. Всього було знайдено 2364 наукові роботи, опубліковані за період з 1955 р. по 2025 р. Після 1990 р. кількість публікацій за рік почала поступово зростати, а з 2007 р. публікаційна активність за тематикою «каротиноїди твердої пшениці» почала зростати стрімко, досягнувши максимуму в 2021-2022 рр., після чого спостерігається різкий спад. Динаміка цитування відрізняється від динаміки числа публікацій. Цей показник після 1997 р. також почав стрімко зростати, але він характеризується дуже значними коливаннями, хоча рік максимальної загальної кількості цитувань майже збігається з роком максимальної кількості публікацій – 2020 р. В журналах Foods (Basel, Switzerland), Frontiers in Plant Science i Plants (Basel, Switzerland) було опубліковано найбільше статей за цією тематикою. Журнали Frontiers in Plant Science, Photosynthetica та Agronomy є лідерами за показником цитування. Найбільш продуктивними авторами є Agata Gadaleta, Sergio R. Atienza і Andrea Brandolini, а найбільш цитованими – Agata Gadaleta, Pasquale De Vita, Antonio Blanco і Anntonella Pasqualone. Серед організацій Spanish National Research Council посідає перше місце як за кількістю публікацій, так і за кількістю цитувань. Серед країн лідером за кількістю публікацій є Італія, а за загальною кількістю цитувань – США. Також була проаналізована тематика найбільш цитованих публікацій, і було виявлено, що найбільшу кількість цитувань отримали огляди, присвячені широким проблемам стійкості, біохімії, фізіології та селекції рослин. Завдяки проведеній бібліометричній оцінці охарактеризовано динаміку та регіональні особливості публікаційної діяльності в сфері досліджень каротиноїдів твердої пшениці, виявлено найбільш впливові журнали, провідні установи та авторів, а також проаналізовано найбільш цитовані публікації. Підкреслюються розбіжності при аналізі за різними бібліометричними показниками, а саме кількістю публікацій і кількістю цитувань, найбільш цитованими авторами та найбільш цитованими документами