Селекція і насінництво

Потенційна та фактична урожайність насіння люцерни (MEDICAGO L.) за підвищеної кислотності ґрунту

В. Д. Бугайов — 2025-06-27

Проведено оцінку впливу гідротермічних ресурсів та окремих елементів структури насіннєвої продуктивності за два роки використання травостою на урожайність насіння зразків генофонду люцерни різного еколого-географічного походження на фоні підвищеної кислотності ґрунту. Виявлено істотний вплив гідротермічних ресурсів на насіннєву продуктивність (невеликі та середні посухи в період цвітіння та збирання врожаю підвищують її, а опади – навпаки, знижують). Зроблено висновок, що для скорочення часу на проведення структурного аналізу достатньо використовувати ознаки з найбільш істотно вираженим впливом – кількість продуктивних пагонів, китиць на пагоні, бобів у китиці та насінин у бобі. Подальшого вивчення потребує питання мінімізації втрат насіння через генетичні, біологічні та механічні чинники.

Особливості формування показників якості зерна селекційними лініями пшениці м'якої озимої

О. Ю. Леонов — 2025-06-27

Якість зерна – це складна характеристика, яка залежить від низки ознак, а індивідуальний внесок кожної ознаки змінюється залежно від конкретної реакції на умови навколишнього середовища. Оцінювали вплив генотипу та середовища на якісні характеристики 1200 генотипів пшениці, а також аналізували взаємозв'язки між якісними ознаками. У результаті узагальнення багаторічних даних з використанням стандартизованих в межах окремих років значень виділені джерела високої натури зерна, високої та низької склоподібності зерна для селекції твердозерних та м’якозерних сортів, високого вмісту білка і клейковини та її якості, високих реологічних властивостей і хлібопекарських якостей. Серед сортів високими пружністю тіста, силою борошна та індексом еластичності тіста відрізнялися Харус, Астет, Василина, Фермерка, Патріотка, Мальованка, а низькими – Малуша та м’якозерний сорт кондитерського напряму використання Мазурок, який крім того відрізнявся низькою склоподібністю зерна. Високою натурою зерна відзначались сорти Приваблива, Привітна, Принада, Гайок, Проня. Високим вмістом білка в зерні та клейковини в борошні характеризувалися Приваблива, Привітна, Гармоніка, Мазурок, при максимальних значеннях у сорту Принада. Об’єм хліба і загальна хлібопекарська оцінка вищими були у сортів Харус, Астет, Василина, Статна, Фермерка, Диво, Гармоніка, Принада, Мавка ІР. Встановлені зв’язки між ознаками якості зерна, показано, що загальна хлібопекарська оцінка була тісно пов’язана з індексом деформації клейковини, пружністю тіста, силою борошна та індексом еластичності тіста. Кластерний та факторний аналізи, проведені для узагальнення отриманих результатів, розподілили досліджувані ознаки на чотири кластери з масштабом евклідових відстаней менше 40% та чотири фактори, які пояснюють понад 70% від загальної мінливості, один з яких пов’язаний з хлібопекарськими якостями, інший – з реологічними властивостями, ще два з вмістом білка і клейковини та натурою і склоподібністю зерна. Визначені лінії з поєднанням високих значень різних факторів для різних напрямів використання. Результати дослідження можуть бути використані як критерії відбору для підвищення якості зерна м'якої пшениці в регіоні.

Взаємодія генотип-середовище при екологічному випробуванні сортів гороху у системі AMMI та GGE biplot аналізів

А. О. Василенко — 2025-06-27

Представлені результати застосування систем AMMI та GGE biplot аналізів при для узагальнення даних екологічного випробування сортів гороху. Наведені результати розрахунків виявились не тотожними і свідчать про важливість кожного із цих алгоритмів. Так, розподіл зразків гороху за рангами (ASV) у системі AMMI моделі розмістив сорт Гайдук на першому місці, але за результатами GGE biplot аналізу найкращим («ідеальним генотипом») є сорт Оплот. Графічне представлення результатів із зазначенням мегасередовищ та сортами, що є найкращими у цих середовищах – додаткова інформація для корегування селекційних програм із створення адаптивних сортів гороху для різних зон вирощування. Окрема перевага GGE biplot полягає у можливості оцінки інформативності середовища випробування. В нашому дослідженні відрізнялись не тільки точки випробування – Одеська державна дослідна станція(Одеська обл.), Устимівська дослідна станція (Полтавська обл.) та Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва (Харківська обл.), а і кожен рік випробування у кожній точці дослідження. Таким чином, застосування систем AMMI та GGE biplot аналізів для обробки результатів екологічного випробування гороху не виключає один одного, а навпаки, надає більш розгорнуту і повну інформацію про результати дослідження

Агробіологічна оцінка гібридів соняшнику в умовах Східної України

Д. В. Чуйко — 2025-06-27

Наведено результати агробіологічної оцінки 28 гібридів соняшника в умовах Лісостепової зони Східної України, придатних до поширення в України і внесених до Державного реєстру сортів рослин. Визначено рівень продуктивності, біометричних ознак та елементів структури врожаю гібридів різного генетичного походження. Польові дослідження проводили у 2023–2024 рр. на базі ННВЦ «Дослідне поле Докучаєвське» Державного біотехнологічного університету. Вивчено такі ознаки, як кількість листків, висота рослин, діаметр кошика, маса 1000 насінин, натура та продуктивність кошика. Умови вегетації 2023 та 2024 рр. відрізнялися значними кліматичними варіаціями, що дало можливість оцінити попередню адаптивність гібридів до стресових факторів. Установлено вірогідну кореляцію між основними елементами структури врожаю. Найвищу біологічну урожайність (до 3,7 т/га) сформували гібриди української селекції Блиск, Гусляр, Равелін, Кадет та Альдазор. Кластерний аналіз за господарськими ознаками дозволив виокремити три групи гібридів, що відрізнялися за рівнем урожайності та адаптивними властивостями. Отримані дані свідчать про доцільність використання кластеризації як інструменту комплексної оцінки гібридів соняшника для умов Східної України. Результати можуть бути використані у виробництві для оптимального підбору високопродуктивних гібридів соняшника для Лісостепової зони України

Морфобіологічні особливості нових ліній-відновників фертильності соняшнику

О. А. Сивенко — 2025-06-27

Визначено ознаки відмінності нових ліній-відновників фертильності соняшнику за морфологічними ознаками рослини, стебла, листка і кошика та їх різноманіття за ознаками продуктивності і вмісту олії в насінні. За рівнем продуктивності виділено ранньостиглі лінії-відновники фертильності: однокошикові лінії Х 0013В і Х 1807В (40,98 і 42,32 г, відповідно) і багатокошикову лінію Х 1809В (25,04 г). За вмістом олії в насінні виділено лінію ЛГВ і значенням ознаки 53,91%. За масою 1000 насінин найвище значення мала лінія Х 0013В – 75,8 г, яка може становити інтерес для селекції на крупноплідність. Виділено цінні лінії-відновники фертильності соняшнику Х 1807В і Х 1818В з тривалістю вегетаційного періоду 90 і 96 діб та періодом цвітіння 19 і 15 діб, що поєднують високий рівень продуктивності (42,32 г і 25,99 г) зі стійкістю до збудника несправжньої борошнистої роси. Виділено ранньостиглі лінії Х 1803В і Х 1809В, що належать до гіллястих форм, з тривалістю періоду «сходи-цвітіння» 54 та 56 діб, які мали продуктивність рослини на рівні ліній-тестерів (19,39 г та 25,04 г відповідно), а за вмістом олії в насінні достовірно їх перевищили (49,22 % та 49,16 %). За результатами експертизи в Національному Центрі генетичних ресурсів рослин України лінії-відновники фертильності соняшнику Х 1807В, Х 1818В (однокошикові) та Х 1803В і Х 1809В (багатокошикові) перевищили лінію-тестер Х 720 В за продуктивністю та іншими селекційними ознаками. Лінії включено до Банку генетичних ресурсів рослин України.

Підвищення урожайності батьківських компонентів соняшнику за допомогою регуляторів росту та мікродобрив

Ю. Є. Огурцов — 2025-06-27

Низька насіннєва продуктивність батьківських ліній (закріплювачів стерильності і відновників фертильності) стримує швидке впровадження у виробництво конкурентоспроможних простих гібридів соняшнику. Мета роботи – вивчення впливу комбінованого застосування регуляторів росту і мікродобрив різного походження на ріст, розвиток, урожайність та посівні якості нових ліній соняшнику, розробка ефективних способів їх підвищення. Дослідження проводили на полях Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України у 2021-2024 рр. Вивчали батьківські компоненти простих гібридів соняшнику Сх 66А, Сх 588А, Х 1814В, Х 2283В; регулятори росту АКМ, Ендофіт L1 і Антистрес; мікродобрива Райкат Старт, Мікрокат Олійний, Амінокат 30, Атланте, Ендобор. Передпосівну обробку препаратами АКМ і Райкат Старт проводили одночасно з протруюванням насіння. Обприскування рослин комбінаціями препаратів проводили у фазах 4-х або 4-х і 6-ти пар листків соняшнику. Встановлено, що залежно від комбінації препаратів і способу їх застосування площа листків лінії Сх 66А збільшилася в середньому на 1,5-3,6 тис. м2/га, а густота рослин перед збиранням – на 0,7-1,8 тис. шт./га; лінії Сх 588А – відповідно на 1,5-4,3 тис. м2/га і на 1,5-2,6 тис. шт./га; лінії Х 1814В – відповідно на 2,0-4,1 тис. м2/га і на 0,7-1,8 тис. шт./га; а лінії Х 2283А – відповідно на 0,4-1,7 тис. м2/га і на 1,5-3,3 тис. шт./га. Передпосівна обробка насіння препаратами АКМ і Райкат Старт зумовила підвищення урожайності ліній соняшнику в середньому на 9-13%, передпосівна обробка з наступним обприскуванням комбінаціями препаратів у фазі 4-х пар листків – на 8-16%, а передпосівна обробка з наступними обприскуваннями у фазах 4-х і 6-ти пар листків – на 11-18%. Урожайність ліній Сх 66А і Х 1814В була найвищою при застосуванні препаратів АКМ (0,2 л/т); Антистрес (1,7 кг/га); Ендофіт L1 (0,2 л/га); Ендобор (0,48 кг/га) у два або три етапи (відповідно 0,84 і 0,72 т/га). Урожайність лінії Сх 588А була найвищою при застосуванні препаратів АКМ (0,2 л/т); Антистрес (1,7 кг/га); Ендофіт L1 (0,2 л/га); Ендобор (0,48 кг/га) у три етапи (1,26 т/га), а лінії Х 2283В – при застосуванні у три етапи препаратів Райкат Старт (2,5 л/т); Мікрокат Олійний (0,5 л/га); Атланте (0,5 л/га); Амінокат, 30 % (0,5 л/га або 1,19 т/га).