Динаміка змін тестів активації згортання крові при різних варіантах тромбопрофілактики

Auteurs-es

  • Олена Миколаївна Клигуненко КЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. Дзержинского, 9, м. Дніпропетровск, Україна, 49044, Ukraine
  • Ольга Станіславівна Козіна ДЗ «Дніпропетровска медична академія МОЗ України» вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, Україна, 49044 КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» ДОР вул. Батумськаm 13, м. Дніпропетровськ, Україна, 49000, Ukraine

DOI :

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.50208

Mots-clés :

тромбопрофілактика, планові абдомінальні хірургічні втручання, гемостаз, фібриноліз, гіпоколагуляція, гіперкоагуляція, тромбоз

Résumé

У нормі антикоагулянтна та антитромботична здатність ендотелію переважає над його прокоагулянтними властивостями. Використання препаратів для тромбопрофілактики (ТПФ) є можливою альтернативою збереженню «балансу» гемостазіологічних реакцій з боку систем та органів після оперативного втручання і відноситься до своєрідного захисту пацієнта у периопераційному періоді. Тому ми акцентували увагу на змінах у системі фібринолізу (Д-дімер та розчинні фібрин-мономерні комплекси (РФМК)

Bibliographies de l'auteur-e

Олена Миколаївна Клигуненко, КЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. Дзержинского, 9, м. Дніпропетровск, Україна, 49044

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра Анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО

Ольга Станіславівна Козіна, ДЗ «Дніпропетровска медична академія МОЗ України» вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, Україна, 49044 КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» ДОР вул. Батумськаm 13, м. Дніпропетровськ, Україна, 49000

Клінічний ординатор, пошукач

кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО

лікар-анестезіолог

 
 

Références

Makacaria, А. D. (2011). Тrombogemoragicheskie oslognenia v akuchersko-ginekologicheskoj praktike: Rukovodstvo dla vrachej. Мoscow: ООО «Medicinskoe informatcionoe agentstvo», 1056.

Dolgov, V. V., Svirin, P. V. (2005). Laboratonaya diagnosis of hemostasis Moscow–Tver LLC "Publishing “Triad”", 227.

Righini, M., Perrier, A., De Moerloose, P., Bounameaux, H. (2008). D-Dimer for venous thromboembolism diagnosis: 20 years later. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 6 (7), 1059–1071. doi: 10.1111/j.1538-7836.2008.02981.x

Swanson, C. A., Burns, J. C., Peterson, B. M. (2010). Low Plasma d-Dimer Concentration Predicts the Absence of Traumatic Brain Injury in Children. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 68 (5), 1072–1077. doi: 10.1097/ta.0b013e3181d7a6f2

Kakkar, A. (2006). In Hemostasis and Thrombosis: Basic Principles and Clinical Practice. Lippincott, Williams & Wilkins. Philadelphia, 1361–1367.

Kakkar, A., Rushton-Smith, S. (2013). In Thromboembolism in Orthopedic Surgery. Springer–Verlag. London, 11‒17.

Gajton, A. K., Holl, Dzh. E.; Kobryna, V. Y. (Ed.) (2008). Medycynskaja fyzyologyja. Moscow: Logosfera, 1296.

Favaloro, E. J. (2011). Diagnosis and classification of von Willebrand disease. Blood Coagulation & Fibrinolysis, 22 (7), 553–564. doi: 10.1097/mbc.0b013e32834a7e01

Rabov, G. А., Pacechnik, I. N., Аzizov, U. M. (2003). Rol fibrinopeptida А i D-dimera v diagnostike narysheniy sistemi gemostasa. Anesteziologia i reanimatologia, 1, 69–74.

Lyuboshevsky, P. A., Zabusov, A. V., Artamonova, N. I. (2009). Impact of a Surgical Site and an Anesthetic Method on Hemostatic Disorders. General Reanimatology, 5 (4), 13–17. doi: 10.15360/1813-9779-2009-4-13

Publié-e

2015-09-28

Numéro

Rubrique

Medical