Щодо питання коморбідності бронхіальної астми й алергічного риніту у шкільному віці

Autor

  • Олена Костянтинівна Колоскова Буковинський державний медичний університет Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000, Ukraine
  • Галина Анатоліївна Білик Буковинський державний медичний університет Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.51286

Słowa kluczowe:

бронхіальна астма, коморбідність, алергічний риніт, діти шкільного віку, ремоделювання бронхів

Abstrakt

Встановлено клінічно-епідеміологічні особливості формування ремоделювання бронхів у хворих на бронхіальну астму школярів за наявності коморбідної алергічної патології. Вивчено необхідність дослідження у школярів, які страждають на бронхіальну астму із коморбідним алергічним ринітом, мокротиння щодо вмісту еозинофільних катіонних білків та судинного ендотеліального фактору росту (VEGF) для оптимізації базисного протизапального лікування захворювання

Biogramy autorów

Олена Костянтинівна Колоскова, Буковинський державний медичний університет Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000

Професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Галина Анатоліївна Білик, Буковинський державний медичний університет Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна, 58000

Аспірант

Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Bibliografia

Balabolkin, I. I. Yuhtina, N. V., Ryileeva, I. V. et. al. (2006). Kompleksnoe lechenie detey s dermorespiratornyim sindromom. [Comprehensive treatment of children with dermorespiratory syndrome] Moscow, 20.

Bachert, C., Vignola, A. M., Gevaert, P., Leynaert, B., Van Cauwenberge, P., Bousquet, J. (2004). Allergic rhinitis, rhinosinusitis, and asthma: one airway disease. Immunology and Allergy Clinics of North America, 24 (1), 19–43. doi: 10.1016/s0889-8561(03)00104-8

Lapshin, V. F., Umanets, T. R. (2009). Effektivnost primeneniya kompleksa polivitaminov u detey s allergicheskimi boleznyami [The effectiveness of multivitamins in children with allergic diseases]. Pediatricheskaya farmakologiya, 6 (6), 87–91.

Burgess, J. A., Walters, E. H., Byrnes, G. B., Matheson, M. C., Jenkins, M. A., Wharton, C. L. et. al. (2007). Childhood allergic rhinitis predicts asthma incidence and persistence to middle age: A longitudinal study. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 120 (4), 863–869. doi: 10.1016/j.jaci.2007.07.020

Kapoor, R., Menon, C., Hoffstad, O., Bilker, W., Leclerc, P., Margolis, D. J. (2008). The prevalence of atopic triad in children with physician-confirmed atopic dermatitis. Journal of the American Academy of Dermatology, 58 (1), 68–73. doi: 10.1016/j.jaad.2007.06.041

Boulet, L-P., Boulet, V., Milot, J. (2002). How Should We Quantify Asthma Control? CHEST Journal, 122 (6), 2217–2223. doi: 10.1378/chest.122.6.2217

Li, J. T., Oppenheimer, J., Bernstein, I. L., Nicklas, R. A., Khan, D. A., Blessing-Moore, J. et. al. (2005). Attaining optimal asthma control: A practice parameter. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 116 (5), 3–11. doi: 10.1016/j.jaci.2005.08.017

Pavord, I. D., Pizzichini, M. M., Pizzichini, E., Hargreave, F. E. (1997). The use of induced sputum to investigate airway inflammation. Thorax, 52 (6), 498–501. doi: 10.1136/thx.52.6.498

Ivanova, N. A. (2014). Komorbidnost allergicheskogo rinita i bronhialnoy astmyi u detey [Comorbidity of allergic rhinitis and asthma in children]. Meditsinskiy sovet, 6, 54–58.

Romanyuk, L. I. (2013). Allergicheskiy rinit kak komorbidnoe sostoyanie bronhialnoy astmy [Allergic rhinitis as a comorbid condition of asthma]. Astma ta alergiya, 2, 62–65.

Koh, G. C.-H., Shek, L. P.-C., Goh, D. Y.-T., Van Bever, H., Koh, D. S.-Q. (2007). Eosinophil cationic protein: Is it useful in asthma? A systematic review. Respiratory Medicine, 101 (4), 696–705. doi: 10.1016/j.rmed.2006.08.012

Jang, S., Park, J.-W., Cha, H. R., Jung, S. Y., Lee, J. E., Jung, S. S. et. al. (2012). Silver nanoparticles modify VEGF signaling pathway and mucus hypersecretion in allergic airway inflammation. International Journal of Nanomedicine, 7, 1329–1343. doi: 10.2147/ijn.s27159

Global strategy for asthma management and prevention (revision) (2014). Available at: http://www.ginasthma.org/documents/4

Abdel-Rahman, A. M. O., El-Sahrigy, A. F. S., Bakr, S. I. (2006). A comparative study of two angiogenic factors: vascular endothelial growth factor and angiogenin in induced sputum from asthmatic children in acute attack. CHEST Journal, 129 (2), 266–271. doi: 10.1378/chest.129.2.2666

Bousquet, J., Mantzouranis, E., Cruz, A. A., Aït-Khaled, N., Baena-Cagnani, C. E., Bleecker, E. R. et. al. (2010). Uniform definition of asthma severity, control, and exacerbations: Document presented for the World Health Organization Consultation on Severe Asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 126 (5), 926–938. doi: 10.1016/j.jaci.2010.07.019

Bateman, E. D., Reddel, H. K., Eriksson, G., Peterson, S., Östlund, O., Sears, M. R. et. al. (2010). Overall asthma control: The relationship between current control and future risk. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 125 (3), 600–608.e6. doi: 10.1016/j.jaci.2009.11.033

Wu, A. C., Tantisira, K., Li, L., Schuemann, B., Weiss, S. T., Fuhlbrigge, A. L. et. al. (2011). Predictors of Symptoms Are Different From Predictors of Severe Exacerbations From Asthma in Children. CHEST Journal, 140 (1), 100. doi: 10.1378/chest.10-2794

##submission.downloads##

Opublikowane

2015-10-25

Numer

Dział

Medical Science. Part 1