Показники функційного стану печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу у поєднанні з кардіоваскулярною патологією печінки в динаміці лікування

Autor

  • Олександр Петрович Козлов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9717-9400

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.63016

Słowa kluczowe:

неалкогольна жирова хвороба печінки, показники функційного стану печінки, комбінована терапія

Abstrakt

Досліджено основні показники функційного стану печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки з ізольованим перебігом, у поєднанні гіпертонічною хворобою та у поєднанні з гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця у динаміці лікування. На тлі комбінованої терапії відмічалася достовірна тенденція до нормалізації показників функційного стану печінки

Biogram autora

Олександр Петрович Козлов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Доцент

Кафедра загальної та клінічної імунології та алергології, кандидат медичних наук

Bibliografia

Bhala, N., Angulo, P., van der Poorten, D., Lee, E., Hui, J. M., Saracco, G. et. al (2011). The natural history of nonalcoholic fatty liver disease with advanced fibrosis or cirrhosis: An international collaborative study. Hepatology, 54 (4), 1208–1216. doi: 10.1002/hep.24491

Ismail, M., Pinzani, M. (2009). Reversal of liver fibrosis. Saudi Journal of Gastroenterology, 15 (1), 72. doi: 10.4103/1319-3767.45072

Farrell, G. C., Rooyen, D. van, Gan, L., Chitturi, S. (2012). NASH is an Infl ammatory Disorder: Pathogenic, Prognostic and Therapeutic Implications. Gut Liver, 6 (2), 149–171. doi: 10.5009/gnl.2012.6.2.149

Takaki, A., Kawai, D., Yamamoto, K. (2013). Multiple Hits, Including Oxidative Stress, as Pathogenesis and Treatment Target in Non-Alcoholic Steatohepatitis (NASH). International Journal of Molecular Sciences, 14 (10), 20704–20728. doi: 10.3390/ijms141020704

Conde, J., Scotece, M., Gómez, R., López, V., Gómez-Reino, J. J., Lago, F., Gualillo, O. (2011). Adipokines: Biofactors from white adipose tissue. A complex hub among inflammation, metabolism, and immunity. BioFactors, 37 (6), 413–420. doi: 10.1002/biof.185

Beaton, M. D. (2012). Current treatment options for non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis. Can J Gastroenterol., 26 (6), 353–357.

Teranishi, T., Ohara, T., Maeda, K., Zenibayashi, M., Kouyama, K., Hirota, Y. et. al (2007). Effects of pioglitazone and metformin on intracellular lipid content in liver and skeletal muscle of individuals with type 2 diabetes mellitus. Metabolism, 56 (10), 1418–1424. doi: 10.1016/j.metabol.2007.06.005

Chapman, M. J., Ginsberg, H. N., Amarenco, P., Andreotti, F., Boren, J., Catapano, A. L. et. al (2011). Triglyceride-rich lipoproteins and high-density lipoprotein cholesterol in patients at high risk of cardiovascular disease: evidence and guidance for management. European Heart Journal, 32 (11), 1345–1361. doi: 10.1093/eurheartj/ehr112

Cabezas, G. R. (2004). Effect of ursodeoxycholic acid combined with statins in hypercholesterolemia treatment: a prospective clinical trial. Rev Clin Esp., 204 (12), 632–635.

Mukherjee, S. (2011). Betaine and nonalcoholic steatohepatitis: Back to the future? World Journal of Gastroenterology, 17 (32), 3663. doi: 10.3748/wjg.v17.i32.3663

Paschos, P., Tziomalos, K. (2012). Nonalcoholic fatty liver disease and the renin-angiotensin system: Implications for treatment. World J Hepatol., 4 (12), 327–331. doi: 10.4254/wjh.v4.i12.327

Huang, M., Li, X., Meng, Y., Xiao, B., Ma, Q., Ying, S. et. al (2010). Upregulation of angiotensin-converting enzyme (ACE) 2 in hepatic fibrosis by ACE inhibitors. Clinical and Experimental Pharmacology and Physiology, 37 (1), e1–e6. doi: 10.1111/j.1440-1681.2009.05302.x

Li, L., Luo, Z., Yu, H., Feng, X., Wang, P., Chen, J. et. al (2012). Telmisartan improves insulin resistance of skeletal muscle through peroxisome proliferator-activated receptor-δ activation. Diabetes, 62 (3), 762–774. doi: 10.2337/db12-0570

Bosch, J. (2010). Carvedilol for portal hypertension in patients with cirrhosis. Hepatology, 51 (6), 2214–2218. doi: 10.1002/hep.23689

Hobolth, L., Bendtsen, F., Hansen, E. F., Møller, S. (2014). Effects of carvedilol and propranolol on circulatory regulation and oxygenation in cirrhosis: A randomised study. Digestive and Liver Disease, 46 (3), 251–256. doi: 10.1016/j.dld.2013.10.013

Ko, S. Y., Kim, J. H., Choe, W. H., Kwon, S. Y., Lee, C. H. (2011). Pharmacotherapy alone vs endoscopic variceal ligation combination for secondary prevention of oesophageal variceal bleeding: meta-analysis. Liver International, 32 (5), 867–869. doi: 10.1111/j.1478-3231.2011.02681.x

##submission.downloads##

Opublikowane

2016-03-30

Numer

Dział

Medical