Проблема мікроциркуляторного дистресу при сепсисі у дітей та сучасні можливості його інтенсивної терапії з застосуванням тривалої інфузії розчину L-аргініну
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.39144Ключевые слова:
сепсис, діти, мікроциркуляторний дистрес, інтенсивна терапія, L-аргінінАннотация
У статті наведено аналіз публікацій та узагальнено дані щодо сучасного стану проблеми розладів мікроциркуляції при сепсисі. Проаналізовано перспективні можливості лікування мікроциркуляторних розладів та запропоновано напрями їх втілення у клінічних умовах. Визначено позитивну роль донаторів оксиду азоту та гіпертонічних розчинів як можливих засобів відновлення мікроциркуляції при сепсисі.
Библиографические ссылки
Watson, R. S., Carcillo, J. A., Linde-Zwirble, W. T., Clermont, G., Lidicker, J., Angus, D. C. (2003). The Epidemiology of Severe Sepsis in Children in the United States. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 167 (5), 695–701. doi: 10.1164/rccm.200207-682oc
Leclerc, F., Leteurtre, S., Duhamel, A., Grandbastien, B., Proulx, F., Martinot, A. et. al. (2005). Cumulative Influence of Organ Dysfunctions and Septic State on Mortality of Critically Ill Children. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 171 (4), 348–353. doi: 10.1164/rccm.200405-630oc
Inwald, D., Tasker, R., Peters, J. (2009). Emergency management of children with severe sepsis in the United Kingdom – the results of Paediatric Intensive Care Society sepsis audit. Archives of Disease in Childhood, 1, 168–176.
Odetola, F. O., Gebremariam, A., Freed, G. L. (2007). Patient and Hospital Correlates of Clinical Outcomes and Resource Utilization in Severe Pediatric Sepsis. PEDIATRICS, 119 (3), 487–494. doi: 10.1542/peds.2006-2353
Kutko, M. C., Calarco, M. P., Flaherty, M. B., Helmrich, R. F., Ushay, H. M., Pon, S., Greenwald, B. M. (2003). Mortality rates in pediatric septic shock with and without multiple organ system failure. Pediatric Critical Care Medicine, 4 (3), 333–337. doi: 10.1097/01.pcc.0000074266.10576.9b
Balestra, G. M., Legrand, M., Ince, C. (2009). Microcirculation and mitochondria in sepsis: getting out of breath. Current Opinion in Anaesthesiology, 22 (2), 184–190. doi: 10.1097/aco.0b013e328328d31a
Trzeciak, S., Cinel, I., Phillip Dellinger, R., Shapiro, N. I., Arnold, R. C., Parrillo, J. E., Hollenberg, S. M. (2008). Resuscitating the Microcirculation in Sepsis: The Central Role of Nitric Oxide, Emerging Concepts for Novel Therapies, and Challenges for Clinical Trials. Academic Emergency Medicine, 15 (5), 399–413. doi: 10.1111/j.1553-2712.2008.00109.x
Elberts, P., Ince, C. (2006). Bench-to-bedside review: Mechanisms of critical illness – classifying microcirculatory flow abnormalities in distributive shock. Crit. Care, 10, 221–227.
.De Backer, D., Ospina-Tascon, G., Salgado, D., Favory, R., Creteur, J., Vincent, J.-L. (2010). Monitoring the microcirculation in the critically ill patient: current methods and future approaches. Intensive Care Medicine, 36 (11), 1813–1825. doi: 10.1007/s00134-010-2005-3
De Backer, D., Creteur, J., Preiser, J.-C., Dubois, M.-J., Vincent, J.-L. (2002). Microvascular Blood Flow Is Altered in Patients with Sepsis. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 166 (1), 98–104. doi: 10.1164/rccm.200109-016oc
Bateman, R., Sharpe, M., Ellis, C. (2003). Bench-to-bedside review: Microvascular dysfunction in sepsis – hemodynamics, oxygen transport, and nitric oxide. Crit. Care, 7, 359–373.
Bridges, E., Dukes, M. (2005). Cardiovascular Aspects of Septic Shock. Critical Care Nurse, 25, 14–40.
Epstein, F. H., Landry, D. W., Oliver, J. A. (2001). The Pathogenesis of Vasodilatory Shock. New England Journal of Medicine, 345 (8), 588–595. doi: 10.1056/nejmra002709
Hotchkiss, R. S., Karl, I. E. (2003). The Pathophysiology and Treatment of Sepsis. New England Journal of Medicine, 348 (2), 138–150. doi: 10.1056/nejmra021333
Landry, D. W., Oliver, J. A. (2001). The pathogenesis of vasodilatatory shock. New England Journal of Medicine, 354, 588–595.
Lamontagne, F., Meade, M., Ondiveeran, H. (2008). Nitric oxide donors in sepsis: a systematic review of clinical and in vivo preclinical data. Shock, 30, 653–659.
Benjamim, C. F., Silva, J. S., Fortes, Z. B., Oliveira, M. A., Ferreira, S. H., Cunha, F. Q. (2002). Inhibition of Leukocyte Rolling by Nitric Oxide during Sepsis Leads to Reduced Migration of Active Microbicidal Neutrophils. Infection and Immunity, 70 (7), 3602–3610. doi: 10.1128/iai.70.7.3602-3610.2002
Murray, P. T., Wylam, M. E., Umans, J. G. (2000). Nitric Oxide and Septic Vascular Dysfunction. Anesthesia & Analgesia, 90 (1), 89–101. doi: 10.1097/00000539-200001000-00021
Avontuur, J. A. M., Bruining, H. A., Ince, C. (1995). Inhibition of Nitric Oxide Synthesis Causes Myocardial Ischemia in Endotoxemic Rats. Circulation Research, 76 (3), 418–425. doi: 10.1161/01.res.76.3.418
Lundblad, C., Bentzer, P. (2007). Effects of l-arginine on cerebral blood flow, microvascular permeability, number of perfused capillaries, and brain water content in the traumatized mouse brain. Microvascular Research, 74 (1), 1–8. doi: 10.1016/j.mvr.2007.03.001
Dobosz, M., Hac, S., Mionskowska, L. et. al. (2005). Organ Microcirculatory Disturbances in Experimental Acute Pancreatitis. A Role of Nitric Oxide. Physiol. Res., 54, 363–368.
Doughty, L. A., Kaplan, S. S., Carcillo, J. A. (1996). Inflammatory cytokine and nitric oxide responses in pediatric sepsis and organ failure. Critical Care Medicine, 24 (7), 1137–1143. doi: 10.1097/00003246-199607000-00012
Carcillo, J. A. (1999). Nitric oxide production in neonatal and pediatric sepsis. Critical Care Medicine, 27 (6), 1063–1065. doi: 10.1097/00003246-199906000-00017
Figueras-Aloy, J., Gómez, L., Rodríguez-Miguélez, J., Jordán, Y., Salvia, M., Jiménez, W., Carbonell-Estrany, X. (2003). Plasma nitrite/nitrate and endothelin-1 concentrations in neonatal sepsis. Acta Paediatrica, 92 (5), 582–587. doi: 10.1111/j.1651-2227.2003.tb02511.x
Villaplando, S., Gopal, J., Balasubramanyan, A. et al. (2006). In vivo arginine production and intravascular nitric oxide synthesis in hypotensive sepsis. The Am. J. of Clin. Nutr., 84, 197–203.
Kao, C. C., Bandi, V., Guntupalli, K. K., Wu, M., Castillo, L., Jahoor, F. (2009). Arginine, citrulline and nitric oxide metabolism in sepsis. Clinical Science, 117 (1), 23–30. doi: 10.1042/cs20080444
Davis, J., Darcy, C., Yeo, T. et al. (2011). Asymmetric Dimethylarginine, Endothelial Nitric Oxide Bioavailability and Mortality in Sepsis. PloS Hub for Clinical Trials, 6, e17260.
Tyagi, A., Kumar Sethi, A., Girota, G. et al. (2009). The microcirculation in sepsis. Indian J. Anaesth., 53, 281–293.
Trzeciak, S., McCoy, J. V., Phillip Dellinger, R., Arnold, R. C., Rizzuto, M., Abate, N. L. et. al. (2008). Early increases in microcirculatory perfusion during protocol-directed resuscitation are associated with reduced multi-organ failure at 24 h in patients with sepsis. Intensive Care Medicine, 34 (12), 2210–2217. doi: 10.1007/s00134-008-1193-6
Hollenberg, S. M., Cinel, I. (2009). Bench-to-bedside review: Nitric oxide in critical illness – update 2008. Crit Care, 13 (4), 218. doi: 10.1186/cc7706
Khilnani, P., Singhi, S., Lodha, R., Santhanam, I., Sachdev, A., Chugh, K. et. al. (2010). Pediatric sepsis guidelines summary for resource-limited countries. Indian Journal of Critical Care Medicine, 14 (1), 41–52. doi: 10.4103/0972-5229.63029
Canpolat, F. E., Yurdakök, M., Yiğit, Ş., Korkmaz, A., Tekinalp, G. (2005). Blood L-arginine Levels in Early Respiratory Distress Syndrome. Pediatric Pulmonology, 40 (6), 511–514. doi: 10.1002/ppul.20326
Davis, J. S., Anstey, N. M. (2011). Is plasma arginine concentration decreased in patients with sepsis? A systematic review and meta-analysis*. Critical Care Medicine, 39 (2), 380–385. doi: 10.1097/ccm.0b013e3181ffd9f7
Pottecher, J., Deruddre, S., Duranteau, J. (2007). Effects of Vasoactive Agents on the Gastrointestinal Microcirculation in Septic Shock. Intensive Care Medicine, 69–74. doi: 10.1007/978-0-387-49518-7_7
Backer, D. D. (2006). l-Arginine and vasopressor agents: When antagonists have unexpected synergistic effects*. Critical Care Medicine, 34 (6), 1847–1849. doi: 10.1097/01.ccm.0000219380.79235.40
Nakajima, Y., Baudry, N., Duranteau, J., Vicaut, E. (2006). Effects of vasopressin, norepinephrine, and l-arginine on intestinal microcirculation in endotoxemia*. Critical Care Medicine, 34 (6), 1752–1757. doi: 10.1097/01.ccm.0000218812.73741.6c
Berdan, A. S., Cauwels, A. (2007). Is there NO treatment for severe sepsis? Libyan J. Med., 10, 34–38.
Chetty, S. (2010). The do’s and don’ts of arginine supplementation. S.Afr. J. Clin. Nutr., 23, 23–25.
Luiking, Y. C., Deutz, N. E. P. (2007). Exogenous arginine in sepsis. Critical Care Medicine, 35, 557–563.
Boerma, E. C., Ince, C. (2010). The role of vasoactive agents in the resuscitation of microvascular perfusion and tissue oxygenation in critically ill patients. Intensive Care Medicine, 36 (12), 2004–2018. doi: 10.1007/s00134-010-1970-x
Yeo, T. W., Lampah, D. A., Gitawati, R., Tjitra, E., Kenangalem, E., Granger, D. L. et. al. (2008). Safety Profile of L-Arginine Infusion in Moderately Severe Falciparum Malaria. PLoS ONE, 3 (6), e2347. doi: 10.1371/journal.pone.0002347
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Володимир Анатолійович Корсунов
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
