Гідрогеологічні особливості карбонатного карсту
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.46954Ключевые слова:
підземні води, карбонатні породи, карстоутворення, вилуговування, розчинення, діоксид вуглецю, епікарст, гіпокарст, хімічна денудація, сорбція.Аннотация
На прикладі мергельно-крейдяної товщі верхньої крейди (K2cm) Святогірської брахіантикліналі встановлено, що карбонатний карст утворюється за участі різних за динамікою та хімічним складом підземних вод.
Охарактеризовано основні хімічні реакції, що призводять до вилуговування і розчинення карбонатних порід в процесі їхньої взаємодії з підземними водами. Обґрунтовано геологічні, гідрогеологічні та геохімічні умови формування різних морфогенетичних видів карсту – приповерхневого (епікарсту) та глибинного (гіпокарсту).
Библиографические ссылки
Harrels, R., Makenzy, F. (1974). Эvolyutsyya osadochnыkh porod. Moscow: Myr, 271.
Kolomenskyy, N., Komarov, Y. (1964). Ynzhenernaya heolohyya. Moscow: Vyshaya shkola, 480.
Lomtadze, V. (1977). Ynzhenernaya heolohyya. Ynzhenernaya heodynamyka, Lviv: Nedra, 479.
Makarenko, F., Zverev, V. (1970). O podzemnoy khymycheskoy denudatsyy na terrytoryy SSSR. Dokl. AN SSSR, 192 (2), 424–427.
Andreychuk, V. (2007). Karst kak heoэkolohycheskyy faktor. Sosnovets., Yzd-vo Vyssh. shk. Ekolohyy v Sosnovytse, 137.
Klymchuk, A. (2009). Epykarst: hydroheolohyya, morfohenez y эvolyutsyya. Symferopol': «Sonat», 112.
Pynneker, E., Pysarskyy, B., Shvartsev, S. (1982). Osnovы hydroheolohyy. Heolohycheskaya deyatel'nost' y ystoryya vodы v zemnыkh nedrakh. Novosybyrsk, Nauka, 239.
Ford, D., Williams, P. (2007). Karst Hydrogeology and Geomorphology. Wiley, Chichester, 562.
Williams, P. (2008). The role of the epikarst in karst and cave hydrogeology: a review. IJS, 37 (1), 1–10. doi: 10.5038/1827-806x.37.1.1
Aksel'rud, H. (1970). Massoobmen v systeme tverdoe telo – zhydkost'. Lviv, Yzd-vo LHU, 187.
Harrels, R., Krayst, Ch. (1968). Rastvory, myneraly, ravnovesyya. Moscow: Myr, 368.
Kurnakov, N. (1940). Vvedenye v fyzyko-khymycheskyy analyz. Lviv, Yzd-vo AN SSSR, 564.
Kraynov, S., Shvets, V. (1980). Osnovy heokhymyy podzemnih vod Moscow : Nedra, 285.
Shvarov, Yu. (1976). Raschet ravnovesnoho sostava v mnohokomponentnoy heterohennoy systeme. DAN SSSR, 229 (5), 1224–1226.
Helgeson, H. C. (1969). Thermodynamics of hydrothermal systems at elevated temperatures and pressures. American Journal of Science, 267 (7), 729–804. doi: 10.2475/ajs.267.7.729
Panov, B., Suyarko, V. (1990). Uslovyya obrazovanyya y osobennosty vsvetryvanyya skritoho flyuorytovoho orudenenyya Pokrovo-Kyreevskoho mestorozhdenyya v Yuzhnom Donbasse. Yzvestyya vuzov. Heolohyya y razvedka, 24–33.
Lyal'ko, V. (1974). Metody rascheta tepla- y massoperenosa v zemnoy kore. Kyiv : Nauk. Dumka, 131.
(2002). Hirnychyy entsyklopedychnyy slovnyk. Donets'k: Skhidnyy vydavnychyy dim, 2, 632.
Shvartsev, S. (1978). Hydroheokhymyya zonы hyperheneza, Moscow : Nedra, 287.
(1971). Hydroheolohyya SSSR. Donbass. Moscow : Nedra, 6, 480.
Suyarko, V. (2006). Heokhymyya podzemnыkh vod vostochnoy chasty Dneprovsko-Donetskoho avlakohena. Khar'kov: Yzd-vo KhNU ymeny V. N. Karazyna, 225.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Василий Григорьевич Суярко, Валерій Васильович Сухов, Ольга Олексіївна Сердюкова
![Лицензия Creative Commons](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .