Дослідження полісахаридних комплексів рослин родини Asteraceae
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52002Ключевые слова:
полісахаридні комплекси, водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, моносахаридний склад, родина АйстровіАннотация
Ціль. Враховуючи, що полісахариди є важливими біологічно активними речовинами і сьогодні широко використовуються у фармацевтичній та медичній практиці як лікарські і профілактичні засоби, поглиблене вивчення даної групи сполук у деяких маловивчених видах рослин родини айстрові (Asteraceae) є актуальним. Метою роботи було визначення кількісного вмісту та мономерного складу полісахаридних комплексів видів рослин родини Айстрові – роду Чорнобривці, роду Арніка, роду Стокротки.
Методи. Виявлення полісахаридів проводили реакцією осадження, використовуючи 96 % спирт Р та реактив Фелінга після проведення кислотного гідролізу; кількісний вміст визначали гравіметричним методом. З метою встановлення мономерного складу проводили кислотний гідроліз сульфатною кислотою; встановлення якісного мономерного складу полісахаридів після гідролізу проводили методом хроматографії на папері у системі розчинників н-бутанол–піридин–вода очищена Р (6:4:3) паралельно з достовірними зразками цукрів.
Результати. Досліджено полісахаридні комплекси трави чорнобривців прямостоячих, чорнобривців розлогих, чорнобривців тонколистих, арніки гірської, арніки листяної, стокроток багаторічних дикорослих і культивованих. З досліджуваних об’єктів виділено фракції водорозчинних полісахаридів і пектинових речовин, встановлено їх кількісний вміст та визначено мономерний склад.
Висновки.Найбільша кількість водорозчинних полісахаридів міститься у траві стокроток багаторічних культивованих (10,13 %), пектинових речовин – у траві чорнобривців тонколистих (13,62 %); найменший вміст водорозчинних полісахаридів спостерігається у траві арніки гірської (4,61 %), пектинових речовин – у траві чорнобривців розлогих (3,62 %). Встановлено, що полісахаридні комплекси усіх досліджуваних видів містять глюкозу і арабінозу
Библиографические ссылки
Kaisheva, N., Vasilenko, Yu. (2002). Investigation of anabolic action of polysaccharides in lead intoxication. Actual problems of creating new drugs of natural origin’: abstracts of the 6th symposium, 398.
Kyslychenko, V., Tkachenko, O., Borysenko, O. (2000). Investigation of the effect of water extract and polysaccharide complexes of the bark of stems of the genus Ribes L. representatives on immunological parameters. J. Pharm. Journ., 6, 85–86.
Gergel, Ye., Konovalova, O., Djan, T., Vasjuk, Ye. (2011). Investigation of carbohydrates content in cherry silverberry (Elaeagnus multiflora L.) and in wild olive (Elaeagnus angustifolia L.) fruits. J. Pharm. Journ., 6, 96–98.
Berezina, V., Povydysh, M., Teslov, L., Budantsev, A. (2003). Content and composition of the sum of polysaccharide complexes in aerial parts of Lamium album L. and Galeobdolon luteum Huds. J. Plant Sources, 1, 69–76.
Andreev, P. (2004) The application of native modified starches in chemical and pharmaceutical industry. Chem. And Pharm. J., 38 (8), 37–41.
Konovalova, O., Mitchenko, F., Shuraeva, T. (2008). Biologically active substances of medicinal plants. Kyiv: “Kyiv University” Publishers, 280.
Marchyshyn, S., Berdey, T., Kozachok, S., Demydyak, O. (2013). Determination of flavonoids and hydroxycinnamic acids in the herb of Tagetes erecta L., Tagetes patula L. and Tagetes tenuifolia Cav. by HPLC. J. Med. and Scein. in Siberia, 6. Available at: http://www.ngmu.ru/cozo/mos/article/text_full.php?id=1205
Dakhym, I., Marchyshyn, S. (2014). Chemical composition of the common daisy herb. J. Achiev. of Clin. and Experim. Med., 1 (20), 35–38.
Kryshtanova, N., Safonova, M., Bolotova, V. et. al. (2005). Perspectives of the application of polysaccharides from plants as medicinal and preventive drugs. J. News of VSU: Chemistry. Biology. Pharmacy, 1, 212–221.
Abudeikh, Z. (2011). Investigation of qualitative and quantitative polysaccharides content in Chamaenerion angustifolium in different vegetation phases and in various organs. J. Phytotherapy, 3, 66–68.
Korzh, A., Guriev, A., Belousov, M. et. al. (2011). Monomer content of polysaccharides complex of marshmallow leaves. J. Bull. of Siberian Med., 5, 62–65.
Sushchuk, N., Kyslychenko, V., Kuznetsova, V. (2011). Investigation of polysaccharide complexes and organic acids of blackcurrant leaves and stems. Ukr. Med. Almanakh, 14 (6), 188–190.
Solodovnichenko, N., Zhuravlev, M., Kovalov, V. (2001). Medicinal plant material and phytomedicines: manual in Pharmacognosy with Basics of Biochemistry of Medicinal Plants. Kharkiv: Golden Pages, 406.
Gunter, E. A. (2001) Cell cultures of nonconventional plants as polysaccharide producers. J. Chemistry and computational simulation, 2 (5), 11–12.
Burceva, O., Terninko, I. (2010). Investigation of polysaccharide content of Avena sativa L. J. News of Pharm., 2 (62), 46–48.
State Pharmacopoeia of Ukraine (2009). 1st ed. Kharkiv: Ukrainian scientific pharmacopoeial center of medicines quality, 280.
Kalushka, O., Marchyshyn, S. (2009). Polysaccharide complex of aerial and subterranean organs of cough grass (AGROPYRON REPENS (L.). J. Pharm. Rev., 3, 22–24.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Світлана Михайлівна Марчишин, Ольга Лютославівна Демидяк, Ірина Степанівна Дахим, Тетяна Степанівна Бердей, Галина Романівна Козир
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .