Перспективи застосування подорожника великого у медичній та фармацевтичній практиці
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.54487Ключевые слова:
подорожник великий Plantago major, фармацевтичний ринок, хімічний склад, фітотерапія, фітопрепаратиАннотация
Розширення напрямків використання добре відомих рослинних об’єктів в медицині та фармації – це актуальне завдання фармацевтичної науки. Сучасна наука розкрила фармакологічні властивості багатьох рослин, проте сьогодні залишається великий обсяг для досліджень в галузі фітотерапії. Однією з відомих лікарських рослин є подорожник великий Plantago major L., який залишається цікавим для вивчення та створення на його основі лікарських препаратів.
Ціль. Метою нашої роботи стало вивчення літературних джерел стосовно біохімічного складу лікарської рослини – подорожник великий та асортименту фітопрепаратів на його основі, які представлені на фармацевтичному ринку України.
Методи. Для вирішення поставленої мети були проведені літературний пошук щодо інформації стосовно Plantago major L., а також структурний, порівняльний та графічний методи аналізу фармацевтичного ринку України.
Результати. В результаті роботи були проведені аналіз літературних даних по відношенню до хімічного складу Plantago major L. та вивчення вітчизняного фармацевтичного ринку стосовно фітопрепаратів у складі яких присутній подорожник великий та інші види рослин роду Plantago L.
Висновки. Лікарська рослина Plantago major L. представляє собою цінність та є перспективною для подальшого її вивчення, а також розробки та створення на її основі нових оригінальних лікарських препаратів
Библиографические ссылки
Zhienbaev, T. M., Kurmanova, F. E., Omarova, R. A., Bevz, N. E. (2013). Maslyaniye extracty romashki aptechnoy (Matricaria chamomilla) [Oil extracts of chamomile (Matricaria chamomilla)]. Medicines for people. Modern problems of pharmaceutical therapy and appointment of medicines. Kharkov, 191–196.
Borodina, T. N., Rumsh, L. D., Ckunizhev, S. M. Sukhorukov, G. B. et. al (2007). Vkluchenie extractov lekarsvennyh rasteniy v biodegradiruemyie microcapsuly [Including of extracts of medicinal plants in biodegradable microcapsules]. Biomedical chemistry, 53 (6), 662–671.
Kuznetsova, L. S., Glushko, A. A. (2013). Technologicheskyie issledovaniya atravmaticheskogo ranevogo pokrytiya s sokom podorozhnika I analiz adsorbtsii biologicheski aktivnyh veschestv soka na kollagene [Technological researches of non-traumatic wound covering with plantain juice and analyze of adsorption of biological active substances of juice on collagen]. Modern problems of science and education, 6, 1026.
Nickolaeva, Yu. N. (2011). Krapiva, lopukh, podorozhnik, zveroboy. Lekarstva ot 100 bolezney [Nettle, burdock, plantain, St. John's wort. Medicines for 100 illnesses]. Moscow: RIPOL classic, 110.
Badalyan, Z. V. (2011). Summarnye fitopreparaty podorozhnika bolshogo – vozmozhnosty sovershenstvovaniya tekhnologii [Total herbal medicines of plantain – possibility of improving technology]. Scientific sheets, Series Medicine, Pharmacy, 22 (117), 125–130.
Sosnina, S. A., Oleshko, G. I., Pecherslaya, L. G. et. al (2008). Vidy podorozhnika: soderzhaniye deistvuyuschikh veschestv [Types of plantain: content of active substances]. Pharmacy, 8, 21–24.
Olennikov, D. N., Samuelsen, A. B., Tankhaeva, L. M. (2007). Podorozhnik bolshoy (Plantago major L.). Khimicheskiy sostav i primeneniye [Plantain (Plantago major L.). Chemical composition and application]. Chemistry of herbal raw materials, 2, 37–50.
Olennikov, D. N., Tankhaeva, L. M. (2006). Razrabotka technologii polucheniya extracta podorozhnika bolshogo sukhogo [Development of technology obtaining plantain dry extract]. Chemistry of herbal raw materials, 1, 47–52.
Olennikov, D. N., Tankhaeva, L. M., T. M. Mykhailova, Samuelsen, A. B. (2005). Organicheskie kisloty lekarstvennykh rasteniy Plantago major L. [Organic acids of medicinal plants Plantago major L.]. Chemistry of herbal raw materials, 4, 354–355.
Tamura, Y., Nishibe, S. (2002). Changes in the Concentrations of Bioactive Compounds in Plantain Leaves. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 50 (9), 2514–2518. doi: 10.1021/jf011490x
Kortikov, V. N. (2001). Polnaya entsiklopedia lekarstvennykh rasteniy [Full encyclopedia of medicinal plants]. Rostov-na-Donu, 511.
Amr, A. (2007). Merits of anti-cancer plants from the Arabian Gulf region. Cancer Therapy, 5, 55–66.
Kobeasy, I. M., Osama, M. (2011). Biochemical studies on Plantago major L. and Cyamopsis tetragonoloba L. International Journal of Biodiversity and Conservation, 3 (3), 83–91.
Samuelsen, A. B. (2000). The traditional uses, chemical constituents and biological activities of Plantago major L. A review. Journal of Ethnopharmacology, 71 (1-2), 1–21. doi: 10.1016/s0378-8741(00)00212-9
Ovodov, Yu. S. (2009). Sovremenniye predstavleniya o pectinovykh veschestvakh [Modern ideas about pectin substances]. Bioorganic chemistry, 35 (3), 293–310.
Yakovleva, L. V., Marchishin, S. M., Lenytska, O. B., Kozachok, S. S. (2013). Vivchennia antyalergichnoi dii novykh oryginalnikh roslynnykh zboriv [Studying of new original plant species with antiallergenic action]. Phytotherapy. Journal, 2, 37–41.
Olennikov, D. N., Tankhaeva, L. M., Nikolaeva, G. G. (2004). Metodica kolichestvennogo opredeleniya summarnogo soderzhaniya organicheskikh kislot v rastitelnom syrje [Technique of quantitation of total content of organic acids in herbal raw material]. Plant resources, 40, 112–117.
Khortetska, T. V. (2013). Doslidzhennya optymalnykh umov sushinnya listya podorozhnika serednogo [Research of optimal conditions of drying of leaves of plantain]. Zaporozhye medicinal journal, 2 (77), 101–103.
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2015 Ірина Вікторівна Герасимова
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
