Оптимізація лікування діабетичної нефропатії з урахуванням особливостей клітинних механізмів запалення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.61111Ключевые слова:
діабетична нефропатія, гіпертонічна хвороба, функціональний стан нейтрофілів, L-аргінін гідрохлоридАннотация
У хворих на діабетичну нефропатію в поєднанні з гіпертонічною хворобою активується нейтрофільна ланка клітинних механізмів запалення: зростає експресія адгезивних молекул, порушується киснезалежний метаболізм, посилюється активність та експресія клітинної індуцибельної NO-синтази.
Комбінована терапія з використанням L-аргініну гідрохлориду сприяє зниженню напруженості досліджуваних систем регуляції і поліпшенню клінічного перебігу захворювання
Библиографические ссылки
Gorbas', I. M. (2013). Epidemiologichna sytuacija shhodo sercevo-sudynnyh zahvorjuvan' v Ukrai'ni: 30-richne monitoruvannja. Ukrai'ns'kyj kardiologichnyj zhurnal, 6, 23–27.
Man'kovskij, B. N. (2014). Rasprostranennost' nevyjavlennogo saharnogo diabeta 2 tipa i prediabeta v Ukraine: rezul'taty jepidemiologicheskogo issledovanija «DIAPAZON». Diabet Ozhirenie Metabolicheskij sindrom, 5, 70–75.
Dedov, I. I., Shestakova, M. V. (2015). Algoritmy specializirovannoj medicinskoj pomoshhi bol'nym saharnym diabetom. Saharnyj diabet, 18 (1S), 11–17.
Noel Van Buren, P., Toto, R. (2013). Current Update in the Management of Diabetic Nephropathy. Current Diabetes Reviews, 9 (1), 62–77. doi: 10.2174/157339913804143207
Kratnov, A. E., Lopatnikova, E. N., Kratnov, A. A. (2012). Vnutrikletochnyj metabolizm nejtrofilov i risk razvitija saharnogo diabeta 2 tipa u bol'nyh s metabolicheskim sindromom. Saharnyj diabet, 2, 13–16.
Zarbock, A., Ley, K. (2008). Mechanisms and Consequences of Neutrophil Interaction with the Endothelium. The American Journal of Pathology, 172 (1), 1–7. doi: 10.2353/ajpath.2008.070502
Mogensen, C. E. (1982). Long-term antihypertensive treatment inhibiting progression of diabetic nephropathy. BMJ, 285 (6343), 685–688. doi: 10.1136/bmj.285.6343.685
Salter, M., Knowles, R. G., Moncada, S. (1991). Widespread tissue distribution, species distribution and changes in activity of Ca 2+ -dependent and Ca 2+ -independent nitric oxide synthases. FEBS Letters, 291 (1), 145–149. doi: 10.1016/0014-5793(91)81123-p
Men'shikov, V. V. (Ed.) (1987). Laboratornye metody issledovanija v klinike: Spravochnik. Moscow: Medicina, 368.
Lomakina, E. B., Waugh, R. E. (2009). Adhesion Between Human Neutrophils and Immobilized Endothelial Ligand Vascular Cell Adhesion Molecule 1: Divalent Ion Effects. Biophysical Journal, 96 (1), 276–284. doi: 10.1016/j.bpj.2008.10.001
Capellini, V. K., Celotto, A. C., Baldo, C. F., Olivon, V. C., Viaro, F., Rodrigues, A. J., Evora, P. R. B. (2010). Diabetes and Vascular Disease: Basic Concepts of Nitric Oxide Physiology, Endothelial Dysfunction, Oxidative Stress and Therapeutic Possibilities. Current Vascular Pharmacology, 8 (4), 526–544. doi: 10.2174/157016110791330834
Chatterjee, A., Catravas, J. D. (2008). Endothelial nitric oxide (NO) and its pathophysiologic regulation. Vascular Pharmacology, 49 (4-6), 134–140. doi: 10.1016/j.vph.2008.06.008
Das, U. N. (2011). L-arginine, NO and asymmetrical dimethylarginine in hypertension and type 2 diabetes. Frontiers in Bioscience, 16 (1), 13. doi: 10.2741/3672
Babushkina, A. V. (2009). L-arginin s tochki zrenija dokazatel'noj mediciny. Ukrains'kij medichnij chasopis, 6 (74), 45–49.
Nunes, S., Soares, E., Pereira, F. C., Reis, F. (2012). The role of inflammation in diabetic cardiomyopathy. International Journal of Interferon, Cytokine and Mediator Research, 4, 59–73. doi: 10.2147/ijicmr.s21679
Baylis, C. (2007). Nitric oxide deficiency in chronic kidney disease. AJP: Renal Physiology, 294 (1), F1–F9. doi: 10.1152/ajprenal.00424.2007
Haviarová, Z., Janegová, A., Janega, P., Durdík, Š., Kováč, P., Štvrtinová, V., Mráz, P. (2011). Expression of Constitutive Nitric Oxide Synthase Isoforms in Varicose Vein Wall; Preliminary Results. International Journal of Vascular Medicine, 2011, 1–6. doi: 10.1155/2011/204723
Mitsuke, Y., Lee, J.-D., Shimizu, H., Uzui, H., Iwasaki, H., Ueda, T. (2001). Nitric oxide synthase activity in peripheral polymorphonuclear leukocytes in patients with chronic congestive heart failure. The American Journal of Cardiology, 87 (2), 183–187. doi: 10.1016/s0002-9149(00)01313-8
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Copyright (c) 2016 Тетяна Дмитрівна Щербань
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.
Наше издание использует положения об авторских правах Creative Commons CC BY для журналов открытого доступа.
Авторы, которые публикуются в этом журнале, соглашаются со следующими условиями:
1. Авторы оставляют за собой право на авторство своей работы и передают журналу право первой публикации этой работы на условиях лицензии Creative Commons CC BY, которая позволяет другим лицам свободно распространять опубликованную работу с обязательной ссылкой на авторов оригинальной работы и первую публикацию работы в этом журнале.
2. Авторы имеют право заключать самостоятельные дополнительные соглашения, которые касаются неэксклюзивного распространения работы в том виде, в котором она была опубликована этим журналом (например, размещать работу в электронном хранилище учреждения или публиковать в составе монографии), при условии сохранения ссылки на первую публикацию работы в этом журнале .
