Анализ развития «кирпичного стиля», его ведущие представители Виктор Шрётер и Иероним Китнер
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.165104Ключові слова:
эклектика XIX–го века, историзм мышления, «кирпичный стиль», гражданская и промышленная архитектура, современная реконструкцияАнотація
В статье рассматривается история происхождения, развития и сфера применения «кирпичного стиля» – одного из направлений эклектики XIX века, истоки которого восходят к романскому и готическому стилям Западной Европы. Начиная с 1850-х годов это стилевое направление широко применялось в архитектуре промышленных зданий и сооружений, а также – комплексов учебных и лечебных зданий, в малоэтажной жилой застройке городов. Чаще всего в нём работали гражданские инженеры и архитекторы немецкого происхождения. Дальнейшему совершенствованию и расширению возможностей применения «кирпичного стиля» в Российской империи способствовали архитекторы В. А. Шрётер и И. С. Китнер
Посилання
Davidich, T. F., Kachemceva, L. V. (2016). Eklektika v arhitekture [Eclectics in the architecture]. Kharkiv: Gumanitarnyi centr, 268.
Khokholev, V. (2009). Yekaterinoslavskiy kirpichnyi stil' [Yekaterinoslav brick style]. Available at: https://gazeta.dp.ua/read/ekaterinoslavskiy_kirpichniy_stil
Cherkasov, G. N. (2013). London, Gamburg. Neispol'zovannyye vozmozhnosti arkhitektury [London, Gamburg. Unused possibilities of architecture]. Arhitektura i stroitel'stvo, 3, 27–40.
Nikolayeva, T. I. (2007). Viktor Shreter, Iyeronim Kitner [Victor Schroeter, Jerome Kitner]. Saint Petersburg: KOLO, 400.
Artem'yeva, U., Prokhvatilova, S. (Eds.) (1998). Zodchiye Sankt-Peterburga. XIX – nachalo XX veka [Architects of St. Petersburg. XIX – early XX century]. Saint Petersburg: Lenizdat, 1070.
Kidson, P., Murrey, M., Tompson, P. (2003). Istoriya angliyskoy arhitektury [The history of English arhitekture]. Moscow: Centrpoligraf, 382.
Mignot, C. (1983). Architecture of the 19-th century. Tashen verlag GmbH, 322.
Borisova, E. A. (1979). Russkaya arhitektura vtoroy poloviny XIX v. [Russian arhitekture of second half of 19-th century]. Moscow: Nauka, 320.
Dmytriyev, V. K. (2007). Arkhitektory Sankt-Peterburha [Architects of St. Petersburg]. Saint Petersburg: Korona Prynt, 336. Available at: https://walkspb.ru/istochniki/84.html
Shaba, P. (1889). Kirpichnyye fasady XIX veka. Khrestomatiynyye obraztsy ornamentov i rospisey dlya fasadov. Viktorianskaya kirpichnaya i terrakotovaya arkhitektura. Available at: http://www.abitant.com/posts/kirpichnye-fasady-xix-veka#/
Brick gothic. Available at: https://ru.wikipedia.org/wiki/Кирпичная_готика
Danilov, D. (2014). Kogda my vykurim gaz. Novaya zhizn' gazgol'derov i neftekhranilishch [When we smoke out the gas. New life of gas holders and oil storages]. Available at: https://lenta.ru/articles/2014/02/26/gazholder/
Yamshanov, I., Goryunov, V., Murgul, V. (2015). Architecture of Neogothic Castles, Palaces, Estates, Mansions and Profitable Houses in the Russian Empire XIX Century. Procedia Engineering, 117, 663–674. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeng.2015.08.229
Yamshanov, I., Goryunov, V., Murgul, V. (2015). Neogothic Park Pavilions and Utility Constructions in the Russian Empire XIX Century. Procedia Engineering, 117, 675–684. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeng.2015.08.232
Bajare, D., Svinka, V. (2000). Restoration of the historical brick masonry. Proceedings of the 9th International Congress on Deterioration and Conservation of Stone, 3–11. doi: http://doi.org/10.1016/b978-044450517-0/50080-5
Shpaykhershtadt – skladskoy gorod v Gamburge i futuristicheskiy gorodskoy proyekt – Khafensiti [Speicherstadt is a warehouse city in Hamburg and a futuristic city project Hafensiti]. Available at: https://technolirik.livejournal.com/9700.html
Osobnyak sem'i V. A. Shretera, nab reki Moiki. Available at: http://allpetrischule-spb.org/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Moika114.jpg
Gorodskoy teatr v Rybinske [City Theater in Rybinsk]. Available at: https://slawa2312.livejournal.com/4784.html
Shraiber, A. (2016). Tbilisskii teatr opery i baleta: ot Vorontsova do Ivanishvili. Available at: https://sputnik-georgia.ru/columnists/20160130/229953419.html
V Mariinskom teatre proydut besplatnyye kontserty [Free concerts will be held at the Mariinsky Theater]. Available at: https://regnum.ru/news/2574567.html
Gnilorybov, P. (2016). Nikolay Vtorov. Na chem zarabatyval samyy bogatyy rossiyskiy millioner [Nikolai Vtorov. What earned the richest Russian millionaire]. Available at: https://new-retail.ru/magaziny/istoriya/nikolay_vtorov_na_chem_zarabatyval_samyy_bogatyy_rossiyskiy_millioner3899/
Golovan, A. (2014). Svyato-Sergiyevskiy khram v g. Bad-Kissingene (Germaniya) [Hieromonk Anthony (Golovan). St. Sergius Church in Bad Kissingen (Germany)]. Available at: http://ruskline.ru/monitoring_smi/2014/09/13/svyatosergievskij_hram_v_g_badkissingene_germaniya/
Kitner, Iyeronim Sevast'yanovich [Kitner, Jerome Sevastyanovich]. Available at: https://ru.wikipedia.org/wiki/Китнер,_Иероним_Севастьянович
Zhdanova, M. (2015). Istoriya neparadnogo Peterburga: Sennaya ploshchad' [The history of unspoiled Petersburg: Sennaya Square]. Available at: https://saint-petersburg.ru/m/history/zhdanova/334214/
korpus. Available at: https://kpi.ua/ru/node/10841
Osobnyak K. B. Zigelya. Arkhitekturnyy sayt Sankt-Peterburga [Mansion K. B. Zigel. The architectural site of St. Petersburg]. Available at: http://www.citywalls.ru/house396.html?s=c7t93d99qob85emc3lp4r3qel1
Dekoratsionnyy magazin i zal direktsii Imperatorskikh teatrov [Decoration shop and hall of the directors of the Imperial Theaters]. Available at: http://www.citywalls.ru/house4714.html
V Khar'kove na meste byvshey mel'nitsy postroyat IT-park [In Kharkiv, an IT park will be built on the site of the former mill]. Available at: http://kharkov.moygorod.ua/ru/news/5518/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Tatyana Davidich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
