Застосування моделі бьеррума до електропровідності чистої води

Автор(и)

  • Nikolay Malafayev Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0002-1829-089X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.188649

Ключові слова:

електропровідність води, іонний добуток води, модель Бьеррума, енергія активації, pH-метрія

Анотація

Розглянуто альтернативний механізм електропровідності у воді. Розрахунки енергій активації для течії та іонізації показують їх пропорційність. Тому можна вважати, що під час іонізації води задіяні не внутрішньомолекулярні сили, а міжмолекулярні і електропровідність води пов'язана з появою в ній L і D дефектів водневих зв'язків між молекулами води, розглянутих в моделі Бьеррума для льоду

Біографія автора

Nikolay Malafayev, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра фізико-математичних та інженерно-технічних дисциплін

Посилання

Bjerrum, N. (1952). Structure and Properties of Ice. Science, 115 (2989), 385–390. doi: http://doi.org/10.1126/science.115.2989.385

Antonchenko, V. Ia., Davydov, A. S., Ilin, V. V. (1991). Osnovy fiziki vody. Kyiv: Nauk. Dumka, 672.

Eizenberg, D., Kautsman, V. (1975). Struktura i svoistva vody. Leningrad: Gidrometeoizdat, 280.

Antonchenko, V. Ya., Bulavin, L. A., Ilin, V. V. et. al. (2012). Modeliuvannia kharakterystyk vodnykh system. Ukrainskyi fizychnyi zhurnal, 2, 100–175.

Bersuker, I. B. (1987). Effekt Iana – Tellera i vibronnye vzaimodeistviia v sovremennoi khimii. Moscow: Nauka, 344.

Malafaev, N. T. (2011). About interactions and dynamics of molecules in pure water. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (8 (52)). С. 48–58. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/1465/1363

Gleston, S., Leidler, K., Eiring, G. (1948). Teoriia absoliutnykh skorostei reaktsii. Moscow: Izd-vo inostr. lit-ry, 584.

Afanasev, V. N., Mershchikova, E. IU. (1987). Vzaimosviaz mezhdu kharakteristikami viazkogo techeniia i obemnymi svoistvami zhidkikh sistem. Zhurnal strukturnoi khimii, 61 (1), 232–235.

Rivkin, S. A., Aleksandrov, A. A. (1980). Teplofizicheskie svoistva vody i vodianogo para. Moscow: Energiia, 422.

Malafaiev, M. T., Vorontsova, Zh. V. (2011). Klastery u vodi. Visnyk NTU «KhPI». Novi rishennia v suchasnykh tekhnolohiiakh, 43, 3–7.

Tokushima, T., Harada, Y., Takahashi, O., Senba, Y., Ohashi, H., Pettersson, L. G. M. et. al. (2008). High resolution X-ray emission spectroscopy of liquid water: The observation of two structural motis. Chemical Physics Letters, 460 (4-6), 387–400. doi: http://doi.org/10.1016/j.cplett.2008.04.077

Gonorovskii, I. T., Nazarenko, Iu. P., Nekriach, E. F. (1987). Kratkii spravochnik khimika. Kyiv: Nauk. Dumka, 830.

Revised Release on the Ionization Constant of H2O. Available at: http://www.iapws.org/relguide/Ionization.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

Розділ

Фізико-математичні науки