Енергозберігаюче управління режимами роботи побутових абсорбційних холодильних приладів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.189497Ключові слова:
абсорбційний холодильний прилад, дефлегматор, енергозбереження, режими управлінняАнотація
Сучасна екологічна ситуація змушує розробників побутової холодильної техніки переглянути ставлення до абсорбції холодильних приладів (АХП), які можуть розглядатися як один з альтернативних варіантів переходу на екологічно безпечні холодоагенти. Разом з тим, АХП мають підвищений в порівнянні з аналогічними компресійними моделями енергоспоживання. Було показано, що основний елемент, що забезпечує ефективну роботу АХП - дефлегматор. Моделювання показало, що для забезпечення повного очищення потоку пара аміаку в жорстких умовах експлуатації АХП товщина теплоізоляції підйомного ділянки дефлегматора у вигляді стекловолокністої тканини повинна бути товщиною 3...4 мм
Посилання
Bolin, B., Dees, B. R., Iager, Dzh. (1989). Parnikovii effekt, izmenenie klimata i ekosistemy. Leningrad: Gidrometeoizdat, 557.
Prylady kholodylni pobutovi. Ekspluatatsiini kharakterystyky ta metody vyprobuvan (1996). DSTU 3023-95 (HOST 30204-95, ISO 5155-83, ISO 7371-85, ISO 8187-91). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy.
Perspectives in refrigerant development (1993). Bitzer Kuhlmachinenban. No. 9306E, 23.
Uzhanskii, V. S. (1982). Avtomatizaciia kholodilnykh mashin i ustanovok. Moscow: Legkaia i pischevaia promyshlennost, 304.
Laguerre, O., Derens, E., Palagos, B. (2002). Study of domestic refrigerator temperature and analysis of factors affecting temperature: a French survey. International Journal of Refrigeration, 25 (5), 653–659. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-7007(01)00047-0
Vasyliv, O. B., Titlov, A.S. (1999). Poisk energosberegaiuschikh rezhimov raboty seriinykh absorbcionnykh kholodilnykh apparatov. Kholodilnaia tekhnika i tekhnologiia, 60, 28–37.
Vasyliv, O. B. (1998). Optymizatsiia rezhymiv roboty pobutovykh absorbtsiinykh kholodylnykh aparativ riznoho funktsionalnoho pryznachennia. Naukovi pratsi Odes. derzh. akad. kharch. tekhnolohii, 18, 174–179.
Kuo, B. (1986). Teoriia i proektirovanie cifrovykh sistem upravleniia. Moscow: Mashinostroenie, 488.
Open the door (1999). Reklamnye materialy firmy «Electrolux» na mezhdunarodnoi vystavke «Domotekhnika». Keln.
Prylady kholodylni elektrychni pobutovi. Zahalni tekhnichni umovy (1996). DSTU 2295-93 (HOST 16317-95 ISO 5155-83, ISO 7371-85, IEC 335-2-24-84). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy.
Iarovoi, S. V., Pilipenko, A. M. (1989). Vliianie rabochego davleniia v kholodilnom agregate bytovogo absorbcionnogo kholodilnika na ego nadezhnost. Kholodilnaia tekhnika, 12, 19–20.
Rid, R., Prausnic, Dzh., Shervud, T. (1982). Svoistva gazov i zhidkostei. Leningrad: Khimiia, 592.
Pilipenko, A. M., Zirka, L. P., Ivanov, A. A. (1983). Sravnitelnii analiz razlichnykh rezhimov raboty PGK ADKHM. Sb. tr. VNIEKIMEMP "Issledovanie i razrabotka novogo pokoleniia mashin i priborov dlia byta". Moscow, 33–42.
Bykov, A. V. (1979). Primeneniia kholoda v pischevoi promyshlennosti. Moscow: Pischevaia promyshlennost, 271.
Kholodilnoe konservirovanie (1982). Rukovodstvo RK 7524912-16-91. Smolensk: IPP "Kostroma".
Babakin, B. S., Vygodin, V. A. (2005). Bytovye kholodilniki i morozilniki. Riazan: Uzoreche, 860.
Kholodkov, A. O., Titlov, A. S. (2017). Rezultaty eksperimentalnykh issledovanii generatornykh uzlov absorbcionnykh kholodilnykh priborov, rabotaiuschikh v shirokom diapazone temperatur okruzhaiuschei sredy. Refrigeration Engineering and Technology, 53 (5), 4–13. doi: http://doi.org/10.15673/ret.v53i5.847
Liu, D.-Y., Chang, W.-R., Lin, J.-Y. (2004). Performance comparison with effect of door opening on variable and fixed frequency refrigerators/freezers. Applied Thermal Engineering, 24 (14-15), 2281–2292. doi: http://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2004.01.009
Likhareva, A. V. (1957). Issledovanie absorbcionno-diffuzionnogo kholodilnogo apparata. Kholodilnaia tekhnika, 2, 23–29.
Terekhov, A. A. (1973). Remont kholodilnikov absorbcionnogo tipa. Moscow: Legkaia industriia, 70.
A.S. 1747816 SSSR (1992). Sposob regulirovaniia proizvoditelnosti absorbcionno-diffuzionnogo kholodilnogo apparata i absorbcionno-diffuzionnii kholodilnii apparat. No. 4820950/06; declareted: 04.05.90; published: 15.07.92, Bul. No. 26.
Shelashova, S. L., Barykina, G. P. (1990). Effektivnye teploizoliacionnye konstrukcii v bytovoi kholodilnoi tekhnike. Kholodilnaia tekhnika, 5, 14–16.
Peklov, A. A., Stepanova, T. A. (1978). Kondicionirovanie vozdukha. Kyiv: Vischa shkola, 328.
Kholodkov, A. O., Titlov, A. S., Titlova, O. A. (2017). Modelirovanie teplovykh rezhimov deflegmatora bytovogo absorbcionnogo kholodilnogo agregata. Refrigeration Engineering and Technology, 53 (4), 4–11. doi: http://doi.org/10.15673/ret.v53i4.703
Kreit, F., Blek, U. (1983). Osnovy teploperedachi. Moscow: Mir, 512.
Vasyliv, O. B., Titlov, A. S., Kholodkov, A. O. (2017). Modelirovanie teplovykh rezhimov podemnogo uchastka deflegmatora bytovogo absorbcionnogo kholodilnogo agregata. Refrigeration Engineering and Technology, 53 (1), 20–26. doi: http://doi.org/10.15673/ret.v53i1.535
Kholodkov, A. O., Titlov, A. S. (2017). Rezultaty eksperimentalnykh issledovanii generatornykh uzlov absorbcionnykh kholodilnykh priborov, rabotaiuschikh v shirokom diapazone temperatur okruzhaiuschei sredy. Refrigeration Engineering and Technology, 53 (5), 4–13. doi: http://doi.org/10.15673/ret.v53i5.847
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Alexander Titlov, Andrey Kholodkov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
