Фітоморфна метафора у структурі концепту заздрість у релігійному дискурсі отців церкви
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.33580Ключові слова:
концептуальні ознаки, концептуальна метафора, когні¬тивна модель, концепт заздрість, релігійний дискурс, отці ЦерквиАнотація
Стаття присвячена вивченню метафоричної концептуалізації категорій внутрішнього світу людини в християнському релігійному дискурсі. На матеріалі репрезентативних текстів отців Церкви проаналізовано засоби вторинної номінації концепту заздрість, які представлені фітоморфними образами. Виявлено родові й видові концептуальні ознаки заздрості-рослини, показано вагомість фітоморфного коду у християнській релігійній картині світу, встановлено прагматичний потенціал фітоморфної метафори.
Посилання
Lakoff, G.; Ortony, A. (Ed.) (1993). The contemporary theory of metaphor // Metaphor and Thought. Cambridge: Cambridge University Press, 245. doi: 10.1017/cbo9781139173865.013
Abraham, W. (1975). A linguistic approach to metaphor. Lisse, Holland: Peter de Ridder Press, 54.
Kövecses Z. (2002). Metaphor: A practical introduction. New York: Oxford University Press, 4.
Lakoff, G., Johnson. M. (1980). Metafors We Live By. Сhicago: University of Сhicago Press, 12.
Langacker. R. W.; Barlow, M., Kemmer, S. (Eds.) (2000) A dynamic usage-based model // Usage-based models of language. Stanford, California: Center for the Study of Language and Information, 4.
Migne, J.-P. (Ed.) (1857–1866). PG – Patrologiae cursus completus. Series graeca. Paris: Imprimerie Catholique, 1–161.
Migne, J.-P. (Ed.) (1844–1864). PL – Patrologiae cursus completus. Series latina. Paris: Imprimerie Catholique, 1–221.
Sancti Ephraem Syri opera omnia Opera omnia quae exstant Graece, Syriace, Latine іn sex tomos distributa (1746). Romae: Typographia Vaticana J. M.H Salvioni, 3.
Paisios of Mount Athos, Elder, (2008). Sermons. Passion and Virtue. Moscow: Sviataja Gora, 5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Оксана Василівна Ясіновська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.