Просторові модулі «ментального картографування» панського маєтку в Україні XIX століття як вияв самоідентифікації власника
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.37407Ключові слова:
панський маєток, ментальні мапи, самоідентифікація, Російська імперія, просторові уявлення, ментальністьАнотація
Проблему існування в Україні XIX ст. приватновласницьких панських маєтків розглянуто за допомогою аналізу засвоєння індивідуумом інформації про навколишнє у ментальних мапах – формах концептуалізації просторових уявлень. Доведено, що інтерпретація просторових модулів маєткових комплексів їхніми власниками сприяла осмисленню ставлення до держави, суспільства, природи, тобто здійсненню процесів самоідентифікації
Посилання
Downs, R. M., Stea, D. (1982). Kognitive Karten. Die Welt in unseren Köpfen, New York: Harper & Row, 392.
Schenk, F. B. (2002). Mental Maps. Die Konstruktion von geographischen Räumen in Europa seit der Aufklärung. Geschichte und Gesellschaft, 28, 493–514.
Kolesnyk, I. (2013). Mental᾽ni mapy yak instrumentariy istoryka. Eydos, 7, 159–168.
Yavorsky, A., Tarlou, K. Vvedenye v semyotycheskye peyzazhy. Available at : http://gefter.ru/archive/5322 (Last accessed: 10.07.2012)
Koposov, N. E. (2001). Kak dumayut ystoryky. Moscow, Russia: Novoe lyteraturnoe obozrenye, 326.
Kolesnyk, I. I. (2012). Mental᾽ne kartohrafuvannya ta profesiya istoryka. Ukrayins᾽kyy istorychnyy zhurnal, 5 (506), 135–156.
Ionov, I. N. (2007). Civilizacionnaja samoidentifikacija kak forma istoricheskogo soznanija. Iskusstvo i civilizacionnaja identichnost᾽. Moscow, Russia: Nauka, 169–187.
Svyryda, Y. Y. (1999) Mezhdu Peterburhom, Varshavoy y Vyl᾽no: khudozhnyk v kul᾽turnom prostranstve XVIII‑XIX vv. Moscow, Russia: OHY, 360.
Marasynova, E. N., Kazhdan, T. P. (1998). Kul᾽tura russkoy usad᾽by. Ocherky russkoy kul᾽turы XIX veka: obshchestvenno-kul᾽turnaya sreda Moscow, Russia:Izdatel᾽stvo Moskovskogo universiteta, 265–372.
Gorodnova, L. E. (2010). Smyslovoj kontinuum ponjatija «usad᾽ba». Analitika kul᾽turologii, 2 (17). Available at: http://analiculturolog.ru/component/k2/item/195-rticle_7.html (Last accessed: 29.09.2010 )
Budzar, M. M. (2011). Istoryko-kul᾽turna model᾽ pans᾽koyi sil᾽s᾽koyi sadyby v Ukrayini XVIII–XIX stolit᾽: teoretychni zasady doslidzhennya. Visnyk DAKKiM, 2, 145–149.
Murav᾽ev-Apostol, M. I. (1922)/ Vospominanija i pis᾽ma, Petrograd, Russia: «Byloe», 27.
Materialy dlja biografii G. P. Galagana: otryvki iz junosheskogo dnevnika G. P. Galagana, 1836–1841. (1898). Kievskaja starina, 62, 7/9, 189–224.
Instytut rukopysu Natsional᾽noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads᾽koho (IR NBU im. V. I. Vernads᾽koho), 10, 1, 17416, 2.
Jespinoza, A. S. (1995). Kto est᾽ chelovek? Filosofskaja antropologija . Jeto chelovek : antologija filosofskih rabot. Moskva, Russia: Vysshaja shkola, 75–100.
Sörlin, S. (1999). The articulation of territory: Landscape and the constitution of regional and national identity. Norsk Geografisk Tidsskrift - Norwegian Journal of Geography, 53 (2–3), 103–112.
Kapnyst, V. V. (1960). Sobranye sochynenyy. T. 1. Hudozhestvennye proizvedenija. Moscow, Russia: Izdatel᾽stAN SSSR, 772.
Kapnyst, V. V. (1960). Sobranye sochynenyy. T. 2. Perevody. Stat᾽i. Pis᾽ma. Moscow, Russia: Izdatel᾽stvo AN SSSR, 630.
IR NBU im. V. I. Vernads᾽koho, 1, 1, 6886, 7.
IR NBU im. V. I. Vernads᾽koho, 1, 1, 6860, 2.
Rod Galaganov (1896). 25-letie Kollegii Pavla Galagana v Kieve. Kiev, 1–26.
Aksakov, I. S. (1988). Pis᾽ma k rodnym. 1844–1848. Moscow, Russia: Nauka, 704.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Марина Михайлівна Будзар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.