Дослідження доцільності використання систем підтримки прийняття рішень в медицині. аналіз недоліків та підхід до їх усунення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.44356Ключові слова:
МІС, СППР, медицина, інтелектуальні системи, експертні системи, математичне та статистичне моделюванняАнотація
У даній статті розглянуто доцільність використання систем підтримки прийняття рішень у сучасній медицині, проведено літературний огляд проблеми та наведена статистика збитків. Також окреслено основні підходи, інструменти та принципи розробки інтелектуальних систем, проаналізовані існуючі СППР, виділені їх недоліки і приведені рішення для усунення типових помилок при розробці систем підтримки прийняття рішень
Посилання
Eikе-Нenner, W. K. (2010). E-Health and its chаllеngеs. Healthсarе IT Manаgemеnt, 2 (5), 32–33.
Shulman. I. Medical Information Systems "axiom of usability". Available at: http://www.pcweek.ru/themes/detaiI.php?ID=73462
Khalafyan, A. (2008). Modern statistical methods for medical research. Moscow: LKI (URSS), 316.
Dick, V. (2001). The Methodology of forming solutions in information systems and tools to support them. Moscow: Finances and Statistics, 297.
Abstracts of the 3rd conference of International Forum «MedSoft- 2006" (2006). Mosow.
.Symankov, B. C., Khalafyan, A. A. (2010). Systemic approach for development of medical support system solutions. Proceedings of the higher educational institutions. Severokavkazskyy region. Technical science, 1, 29–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Юлія Валеріївна Антонова-Рафі, Владислав Ігорович Московський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.