Формування партнерської взаємодії бізнесу та влади у контексті формування підприємництва в Україні
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.51188Ключові слова:
влада, бізнес, партнерська взаємодія, економічна культура, соціальне управління, український соціумАнотація
У статті здійснюється висвітлення філософських аспектів взаємовпливу бізнесу і державної влади у контексті української дійсності. Основними моделями взаємодії бізнесу і держави є плюралістична і неокорпоратівістська моделі. Для плюралістичної моделі характерна діяльність держави в інтересах всього підприємницького класу, а неокорпоратизм припускає для органів влади можливість посилювати і підтримувати окремі бізнес-структури, роблячи їх уповноваженими представниками своїх інтересів
Посилання
Zombart, V. (2005). Burzhua: k istorii duhovnogo razvitija sovremennogo jekonomicheskogo cheloveka. Vol. 1. Sankt-Peterburg: Vladimir Dal', 480.
Strebkov, A., Daudov, A., Aldaganov, M. (2003). Formirovanie grazhdanskogo obshhestva i mehanizm razreshenija social'nyh i jetnicheskih konfliktov. Sankt-Peterburg: SPbGU, 195.
Chernyshev, S. (2007). Suverennaja derzhava: kak zarabotat' vmeste so stranoj. Moscow: Evropa, 304.
Shumpeter, J. A. (2007). Teorija jekonomicheskogo razvitija. Kapitalizm, socializm i demokratija. Moscow: Jeksmo, 864.
Friedman, M. (1962). Capitalism and freedom. Chicago: University of Chicago Press, 202.
Yefimenko, S. Socio-philosophical analysis of the causes of inactivity in the context of Ukrainian economic ethics. Idei, 5 (15), V, 42–49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Сергій Анатолійович Єфіменко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
