Вплив гіпокси-гіперкапнії на структурний стан клітинних мембран гепатоцитів щурів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.51962Ключові слова:
флуоресцентні зонди, мітохондрія, мембрани, ліпідний бішар, мікров′язкість, гіпоксія, гіперкапніяАнотація
Досліджено структурно-динамічні властивості клітинних мембран гепатоцитів щурів за гіпокси-гіперкапнії при зниженні температури (штучний гіпобіоз) методом флуоресцентних зондів. Структурна реорганізація досліджуваних мембран (в більшій мірі внутрішньої мембрани мітохондрій) за штучного гіпобіозу полягає в перебудовах їх поверхневого шару, зменшенні впорядкованості ліпідної компоненти та конформаційних модифікаціях білкових макромолекул
Посилання
Melnytchuk, S. D., Melnytchuk, D. O. (2007). Hipobioz tvaryn (molekulyarni mekhanizmy ta praktychne znachennya dlya sil's'koho hospodarstva i medytsyny). Kyiv: NULES press, 220.
Lukjanova, L. D. (2011). Sovremennie problemi adaptatsii k gipoksii. Сignalnie mekhanizm i ih rol v sistemno rekhulatsii. Patol. fiziologija i jeksperim. terapija, 1, 3–19.
Withers, P. C., Cooper, C. E. (2009). Metabolic Depression: A Historical Perspective. Progress in Molecular and Subcellular Biology, 49, 1–23. doi: 10.1007/978-3-642-02421-4_1
Timofeev, N. N. (2005). Hypobiosis and cryobiosis. Past, present and future. Moscow: Inform-Znanie, 256.
Brown, B. S. (1999). Biological membranes. Manchester:«Oxford Road», 45.
Gennis, R. (1997). Biomembranes: molecular structure and function. Moscow: Mir, 624.
Skulachev, V. P., Bogachev, A. V., Kasparinskij, F. O. (2010). Membrane energy. Moscow: Moscow university press, 368.
Melnytchuk, S. D., Morozova, V. S., Khyzhnyak, S. V., Voitsitskіy, V. M. (2013). Priroda i bioenergetichni mekhanizmi shtuchnogo gipobiosu. Naukovi prazhi Chornomorskogo dersh. universitetu Petra Mogili “Tekhnogenna bezpeka”, 210 (198), 92–95.
Staples, J. F., Brown, J. C. L. (2008). Mitochondrial metabolism in hibernation and daily torpor: a review. Journal of Comparative Physiology B, 178 (7), 811–827. doi: 10.1007/s00360-008-0282-8
Melnytchuk, S. D., Morozova, V. S., Khyzhnyak, S. V., Voitsitskіy, V. M. (2012). Pokazniki dikhanny I pfospforilyuvanny mitokhondriy gepatozhitiv shzhyriv za shtuchnogo gipobiosu. Biologiy tvarin, 14 (1-2), 155–161.
Voitsitskіy, V. M.; Kucherenko, M. Ye. (Ed.) (2006). Radiatsiino-indukovana strukturno-metabolichna modifikatsiy enterotsitiv ta limfoidnih klitins/ Under the editorship of M. Ye. Kucherenko. Kyiv: Ukrphitosotsiotsentr, 245.
Khyzhnyak, S. V. (2010). Cellular mechanisms of cadmium toxicity. Kyiv: „LAT& K”, 213.
Severin, S. E, Solov'eva, G. A. (Eds.) (1989). Praktikum po biohimii [Workshop on Biochemistry]. Moscow: MSU press, 509.
Greenberg, C. S., Craddock, P. R. (1982). Rapid single-step membrane protein assay. Clin. Chem. 28 (7), 1725–1726.
Dobrecov, G. E. (1989). Fluorescent Probes in the study of cell membranes and lipoproteins. Moscow: Nauka, 277.
Laktovich, Dzh. (1986). Basic principles of the fluorescence spectroscopy. Moscow: Mir, 236.
Zhirnov, V. V., Khyzhnyak, S. V., Voitsitskiy, V. M. (2010). The effects of ultra-low dose β-radiation on the physical properties of human erythrocyte membranes. International Journal of Radiation Biology, 86 (6), 499–506. doi: 10.3109/09553001003717167
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Світлана Володимирівна Хижняк, Сергій Дмитрович Мельничук, Людмила Іванівна Степанова, Світлана Миколаївна Мідик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.