«Силы быстрого реагирования» растительного мира
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52005Ключові слова:
эксплеренты, антропохоры, плейстоцен, адвентивные растения, медиефиты, археофиты, неофиты, кенофитыАнотація
«Силы быстрого реагирования» растительного мира – это эксплеренты, обладающие высокой продуктивностью и слабой конкурентноспособностью. Их природно-функциональное предназначение – в оперативном порядке заселять нарушенные земли, тем самым препятствовать нарушению гомеостаза биосферы. В геологической истории нарушенные земли всегда имели место. Особенно большие площади они занимают в настоящее время. Рассматривая историческую судьбу Dactylis glomerata L. авторы предлагают выделить особую группу антропохоров, названную ими «медиефиты»
Посилання
Ramenskij, L. G. (1938). Vvedenie v kompleksnoe pochvenno-geobotanicheskoe issledovanie zemel'. Moscow: Sel'hozgiz, 615.
Mirkin, B. M., Naumova, L. G. (1998). Nauka o rastitel'nosti (istorija i sovremennoe sostojanie osnovnyh koncepcij). Ufa: Gilem, 413.
Spisok ponjatij i terminov. Problemy izuchenija adventivnoj i sinantropnoj flory v regionah SNG (2003). Moscow-Tula, 134–135.
Ardmand, D. A. (1955). Istoricheskoe proshloe sovremennoj prirody lesostepnyh i stepnyh rajonov i ego znachenie v razvitii zasuh i jerozii. Znachenie nauchnyh idej V.V. Dokuchaeva dlja bor'by s zasuhoj i jeroziej v lesostepnyh i stepnyh rajonah SSSR: sbornik statej. Moscow: izd-vo AN SSSR, 7–37.
Baranova, O. G. (2010). Puti formirovanija osnovnyh floristicheskih kompleksov v Vjatsko-Kamskom Mezhdurech'e. Vestnik Udmurtskogo universiteta. Ser. Biologija, nauki o Zemle, 4, 31–41.
Ljubarskyi, B. L. (Ed.) (1980). Istorija rastitel'nogo pokrova Severnoj chasti Srednego Povolozh'ja v golocene i antropogene. Kazan': izdatelstvo Kazanskogo universiteta, 120.
Nemkova, F. H. (1981). Flora i rastitel'nost' Predural'ja v pliocene, plejstocene, golocene. Pliocen i plejstocen Volgo-Ural'skoj oblasti. Moscow: Nauka, 69–77.
Jatajkin, L. M., Shalandina, V. T. (1975). Istorija rastitel'nogo pokrova v rajone Nizhnej Kamy s tretichnogo vremeni do sovremennosti. Kazan': izdatelstvo Kazanskogo universiteta, 199.
Kravchenko, A. V. (2011). Adventivnaja flora Karelii i osnovnye tendencii ee mnogoletnej dinamiki. Sornye rastenija v izmenjajushhemsja mire: Aktual'nye voprosy izuchenija raznoobrazija, proishozhdenija, jevoljucii. Sankt-Peterburg: VIR, 133–139.
Tuganaev, V. V., Puzyrev, A. N. (1988). Gemerofity Vjatsko-Kamskogo mezhdurech'ja. Sverdlovsk: izdatelstvo Uralskogo Universiteta, 128.
Polevaja geobotanika. Vol. 3 (1964). Moscow-Leningrad, 447.
Programma i metodika biogeocenologicheskih issledovanij (1974). Moscow: Nauka, 403.
Cyganov, D. N. (1983). Fitoindikacija jekologicheskih rezhimov v podzone hvojno-shirokolichtvennyh lesov. Moscow: Nauka, 197.
Grohlina, T. I., Hanina, L. G., Zubkova, E. V. (2008). Programma obrabotki geobotanicheskih opisanij po jekologicheskim shkalam ECOSCALEWIN: novye vozmozhnosti. Materialy III Vseros. nauch. konf. «Principy i sposoby sohranenija bioraznoobrazija». Joshkar-Ola, Pushhino, 467–469.
Zhukova, L. A., Dorogova, Ju. A., Turmuhametova, N. V., Gavrilova, M. N., Poljanskaja, T. A. (2010). Jekologicheskie shkaly i metody analiza jekologicheskogo raznoobrazija rastenij. Joshkar-Ola, 368.
Cvelev, N. N. (1976). Zlaki SSSR. Leningrad: Nauka, 788.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Виктор Васильевич Туганаев, Нелли Рафаиловна Веселкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.