Обґрунтування ефективності використання антисептика «октенісепт®» в лікуванні нагноєння епітеліального куприкового ходу

Автор(и)

  • Олег Богданович Русак ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58000, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52179

Ключові слова:

епітеліальний куприковий хід, нагноєння, золотистий стафілокок, антисептик, обсіменіння, перифокальна тканина, «Октенісепт®»

Анотація

Робота присвячена вивченню видового та популяційного рівня мікробної контамінації в гнійному вогнищі, в перифокальних тканинах у хворих з нагноєнням епітеліального куприкового ходу, використанням в комплексному лікуванні найбільш ефективних розчинів антисептиків. Встановлено, що основними мікроорганізмами є золотистий стафілокок, зустрічаються умовно-патогенні ешерихії (E.coli), епідермальний стафілокок. Найбільш чутливими мікроорганізми виявилися до антисептика «Октенісепт®»

Біографія автора

Олег Богданович Русак, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет» пл. Театральна, 2, м. Чернівці, Україна, 58000

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра хірургії та урології

Посилання

Vorobey, A. A., Rimzha, M. I., Denisenko, V. L., Vorobey, A. V. (2005). Optimizatsiya lecheniya epitelialnogo kopchikovogo hoda, oslozhnennogo abstsessom. Koloproktologiya, 3, 3–7.

Lavreshin, P. M., Muravev, A. V., Gobedzhishvili, V. K. (2000). Optimizatsiya metodov lecheniya epitelialnogo kopchikovogo hoda. Problemyi proktologii, 17, 126–131.

Dultsev, Yu. V., Ryivkin, V. L. (1988). Epitelialnyiy kopchikovyiy hod. Moscow: Meditsina, 198.

Niyazov, A. Sh. (2009). Rezultatyi posleoperatsionnoy effektivnosti hirurgicheskogo lecheniya ostrogo vospaleniya epitelialno-kopchikovogo hoda Sovremennyie dostizheniya Azerbaydzhanskoy meditsinyi, 9, 65–69.

Datsenko, B. M. (2006). Ostroe nagnoenie epitelialnogo kopchikovogo hoda. Kharkiv, 160.

Abdul-Ghani, A., Abdul-Ghani, A., Clark, C. I. (2006). Day-Care Surgery for Pilonidal Sinus. Annals, 88 (7), 656–658. doi: 10.1308/003588406x149255

Thompson, M. R., Senapati, A., Kitchen, P. R. B. (2010). Pilonidal Sinus Disease. Anorectal and Colonic Diseases, 373–386. doi: 10.1007/978-3-540-69419-9_23

Ackerman, L. L., Menezes, A. H. (2003). Spinal Congenital Dermal Sinuses: A 30-Year Experience. PEDIATRICS, 112 (3), 641–647. doi: 10.1542/peds.112.3.641

Doll, D., Matevossian, E., Wietelmann, K., Evers, T., Kriner, M.,Petersen, S. (2009). Family History of Pilonidal Sinus Predisposes to Earlier Onset of Disease and a 50 % Long-Term Recurrence Rate. Diseases of the Colon & Rectum, 52 (9), 1610–1615. doi: 10.1007/dcr.0b013e3181a87607

Ersoy, O. F., Kayaoglu, H. A., Ozkan, N., Celik, A., Karaca, S., Ozum, T. (2007). Comparison of Different Surgical Options in the Treatment of Pilonidal Disease: Retrospective Analysis of 175 Patients. The Kaohsiung Journal of Medical Sciences, 23 (2), 67–70. doi: 10.1016/s1607-551x(09)70377-8

Müller, K., Marti, L., Tarantino, I., Jayne, D. G., Wolff, K., Hetzer, F. H. (2011). Prospective Analysis of Cosmesis, Morbidity, and Patient Satisfaction Following Limberg Flap for the Treatment of Sacrococcygeal Pilonidal Sinus. Diseases of the Colon & Rectum, 54 (4), 487–494. doi: 10.1007/dcr.0b013e3182051d96

Nyiazov, A. Sh. (2009). Rezultatyi mykrobyolohycheskykh yssledovanyi u bolnyikh s ostryim vospalenyem okolopararektalnoi kletchatky. Zdorovye, 9, 46–51.

Hassan, M., Refaat, A., Aiad, A. et. al (2007). Pilonidal disease simple pathogenesis but complex management. The Egyptian Journal of Hospital Medicine, 29, 726–731.

Miocinovic, M., Horzic, M., Bunoza, D. (2001). The prevalence of anaerobic infection in pilonidal sinus of the sacrococcygeal region and its effect on the complications. Acta. Med. Croatica, 55 (2), 87–90.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-30

Номер

Розділ

Медичні науки. Частина 2