Ефективність моно- та комбінованих антимікробних препаратів при експериментальній рановій інфекції
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52300Ключові слова:
локалізована інфекція, стафілокок, некроз, ципрофлоксацин, декаметоксин, гексаметилентетрамін, фенілсаліцилат, комбіновані препаратиАнотація
Сучасні проблеми антибіотикотерапїї проявляються широким спектром побічних властивостей, як на організменному так і на мікробіологічному рівнях: поширення алергійних, органотоксичних реакцій, розвиток дисбактеріозу, формування та розповсюдження лікарськостійких варіантів збудників. Тому виникає необхідність пошуку нових ефективних препаратів з вираженою антимікробною активністю для лікування ранових процесів. Одним з напрямків боротьби зі збудниками інфекційних захворювань при патології шкіри є створення комбінованих препаратів на тлі похідних антимікробних препаратів різного походження. На сьогодні серед існуючих протимікробних препаратів особлшиву увагу слід приділити антисептикам, що пов’язано з деструктивно-дисфункціональною дією на мікробну клітину.
Мета. Співставлення хіміотерапевтичної ефективності моно- та комбінованих антимікробних препаратів при лікуванні локалізованої гнійної інфекції в умовах експерименту.
Методи. Дослідження хіміотерапевтичної ефективності проводили на моделі локалізованої гнійної стафілококової інфекції на білих мишах середньою масою 14 – 16 г. В якості інфекційного агенту використовували штам S.aureus ATCC 25923. Зараження проводили підшкірно в область правого боку депільованої шкіри мишей. Лабораторні тварини були розподілені на 4 групи: 1-а група – інфіковані миші без лікування (контроль); 2-а група – інфіковані миші, яких лікували ципрофлоксацином; 3-а група - інфіковані миші, яких лікували комбінацією ципрофлоксацину та декаметоксину; 4-а група - інфіковані миші, яких лікували комбінованим препаратом на тлі проліків (гексаметилентетраміну та фенілсаліцилату).
Результати. Досліджена ефективність моно- та комбінованих антимікробних препаратів в умовах експериментальної стафілококової ранової інфекції. Встановлено, що у порівнянні з контролем та застосуванням монопрепарату (ІІ досліджувана група) місцевий гнійний стафілококовий осередок формувався повільніше. Середній показник ураження у порівнянні з показниками групи контролю й II групи (33 та 24) дорівнював у групі III - 6,4 та у IV групі – 6,2 на одну тварину відповідно. Застосування комбінованих препаратів №1 та №2 прискорювало терміни видужання у 2,2 та 2,8 рази у співставленні з групою контролю.
Висновки. Встановлено, що лікування тварин з локалізованою стафілококовою інфекцією, виявилось найбільш ефективним при застосуванні в комбінації ципрофлоксацину та декаметоксину та комбінації антисептиків з салоловозалежним принципом дії.
Доведено, що на рівні доклінічного моделювання локалізованої гнійної інфекції запропоновані комбінації виявляють задовільні лікувально-профілактичні властивостіПосилання
Lupaltsov, V. I. (2008). Actual questions in decision problems vnutryhospytalnoy infection. Ukrainian journal. Surgery, 1, 26–28.
Gerych, I. D., Melnikov, V. A., Barvinskya, A., Petrytsya, R. Y. (2010). Antibiotic treatment of purulent surgical infection. Materials of scientific congress «IV International Pirogov reading", dedicated to the 200th anniversary MI XXII Congress of the Pirogov surgeons Ukraine, I, 94–95.
Geissler, A., Gerbeaux, P., Granier, I. et. al. (2003). Rational use of antibiotics in the intensive care unit: impact on microbial resistance and costs. Intensive Care Med., 29 (1), 49–54.
Goharkhay, N., Verma, U., Maggiorotto, F. (2007). Comparison of CT- or ultrasound-guided drainage with concomitant intravenous antibiotics vs. intravenous antibiotics alone in the management of tubo-ovarian abscesses. Ultrasound Obstet Gynecol, 29 (1), 65–69. doi: 10.1002/uog.3890
Brian, L. (1984). Bacterial resistance and sensitivity to chemotherapy drugs: lane. from English. Moscow: Medicine, 272.
Beloborodov, V. B. (2011). Problems of antibiotic therapy of infections caused by resistant gram-positive flora. Proceedings of the II International Congress of hospital-acquired infections. Moscow. Available at: http//www.crie.ru/conf/
Blatun, L. A. The possibilities of modern ointment in the treatment of septic wounds, pressure ulcers, venous ulcers. Available at: http://www.medlinks.ru/article.php?sid=2799
Rolstadt, B. S., Ovington, L. (2007). Principles of wound management. In: Acute & Chronic Wounds: Current Management Concepts. 3rd ed. St. Louis, MO: Mosby/Elsevier, 391–425.
Bouchillon, S. K., Badal, R. E., Hoban, D. J., Hawser, S. P. (2013). Antimicrobial Susceptibility of Inpatient Urinary Tract Isolates of Gram-Negative Bacilli in the United States: Results from the Study for Monitoring Antimicrobial Resistance Trends (SMART) Program: 2009−2011. Clinical Therapeutics, 35 (6), 872–877. doi: 10.1016/j.clinthera.2013.03.022
Sullivan, S. A., Smith, T., Chang, E., Hulsey, T., Vandorsten, J. P., Soper, D. (2007). Administration of cefazolin prior to skin incision is superior to cefazolin at cord clamping in preventing postcesarean infectious morbidity: a randomized, controlled trial. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 196 (5), 455.e1–455.e5. doi: 10.1016/j.ajog.2007.03.022
Ivanova, V., Logatchev, V. K. (2012). Local treatment of postoperative inflammatory complications. Kharkiv hіrurgіchna school, 3 (54), 92–94.
Yakovlev, V. P., Blatun, L. A., Terekhova, R. P. The clinical efficacy of the new combined antimicrobial (ciprofloxacin + tinidazole) for the treatment of patients with infections of the skin and soft tissue. Available at: http://www.eurolab.ua/encyclopedia/565/46524/
Krasilnikov, A. P. (1995). Handbook antiseptic. Minsk Executive. HQ., 366.
Sleptsov, V. P., Prytula, L. F., Grigoriev V. A. et. al. (2010). The modern concept of treatment of severe staphylococcal and pneumococcal infections. Materials of Scientific Congress «IV International Pirogov reading", dedicated to the 200th anniversary of Pirogov XXII Congress of Surgeons Ukraine, Vinnitsa, II, 149.
Pershin, G. N. (1971). Methods of experimental chemotherapy. Moscow: Medicine, 537.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Наталія Ігорівна Філімонова, Ольга Григорівна Гейдеріх
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
