Стеклосодержащие шлакопортландцементные материалы
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.54099Ключові слова:
стеклопорошок, гранулированный доменный шлак, шлакопортландцемент, прочность при сжатии, пористость, математическое моделированиеАнотація
Исследовано влияние стеклопорошка на кинетику набора прочности материалов на основе шлакопортландцементная. В результате оптимизации получена область существования составов вяжущего вещества, ограниченная по оси Х1 от 25 до 55%, по оси Х2 от 5 до 7,5% и по оси Х3 значениями В/Ц от 0,243 до 0,33, позволяющая получать искусственный камень, характеризующийся прочностью при сжатии 30-106 МПа в промежутке 2-90 суток твердения, характеризующийся показателями пористости: 27,1% общей; 21,42 открытой и 5% закрытой
Посилання
Bazhenov, Y. M. (2005). Concrete Technology of the XXI century. Newresearch areas of building materials: materials reports Academic readings RAASN. Belgorod Univ BSTU.V.G. Shukhov, 9–19.
Pushkarevа, K. K., Gonchar, О. A., Pavlyuk, V. V., Bondarenko, О. P. (2008). The principles of composite construction quick-alkali portland slag cement. Resursoekonomni materials, constructions and buildings, 16, 82–90.
Pushkarevа, K. K., Bondarenko, О. P. (2008). Features production and prospects of concrete based on alkali portland slag cement. Stroytelnye materials and sanytarnaya technics, 29, 72–80.
Bondarenko, O. P. (2009). Quick-alkali portland slag cement and concrete on their basis. Kyiv, 21.
Pushkareva, K. K., Bondarenko, O. P. (2011). Technological features concrete production based on the alkali portland slag cement. Scientific Papers "Building structures", 74, Book 2, 116–122.
Bondarenko, O. P. (2012). Plastifying the alkali portland slag cement and concrete on their basis. Bulletin of the Odessa State Academy of Construction and Architecture, 48, Part 1, 41–45.
Moskalenko, O. A., Runova, R. F. (2015). The influence of additives on integrated mobility on shlakovmisnyh Portland cement concrete for monolithic construction. Resursoekonomni materials, structures, buildings and facilities, 30, 50–56.
Moskalenko, A. A. (2015). The influence of complex additives for concrete mobility based vysokonapovnenyh shlakovmisnyh Portland. Resursoekonomni materials, structures, buildings and facilities, 31, 330–336.
Steklobeton. Available at: http://stroivagon.ru/rastvoryi/steklobeton
Egorov, K. I., Mamina, N. A. (1998). Waste glass ecology, information, business. Building materials, 10, 33
Meyer, C. (2001). Recycled glass from waste material to valuable resource. Recycling and Reuse of glass Cullet: Proceedings of International Symposium. Dundee UK, 1–10.
Wihsmann, F. G., Forkel, K., Ploska, U. (1996). Glass-forming Silicate Minerals and their Derived Chemical Compositions. Chemie der Erde, 54, 414–420.
Ketov, A. A. (2003). Peculiar chemical and technological properties of glass cullet as the raw material for foamed insulation. Recycling and Reuse of Waste Materials: Proceedings of the International Symposium. Dundee UK, 695–704.
Zaitseva, E. I. (1998). Foamed insulation material on the basis of broken glass. Moscow, 22.
Orlova, L. A., Spiridonov, Yu. A. (2000). Building glass ceramic materials. Building materials, 6, 17–20.
Solomatov, V. I., Yerofeyev, V. T. (2000). Pattern formation and properties of composites based on glass breakage. Math. Universities. Building, 9, 16–22.
Krivenko, P. V., Pushkareva, E. K. (1993). The durability of concrete shlakoshchelochnyh. Kyiv: Budivelnik, 224.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Ольга Петровна Бондаренко, Сергей Григорьевич Гузий, Екатерина Дмитриевна Захарченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.