Відношення кортизол/ДГЕА та показники ліпідного профілю сироватки крові хворих на цукровий діабет 2 типу з різним індексом вісцерального ожиріння
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59277Ключові слова:
індекс вісцерального ожиріння, цукровий діабет 2 типу, ліпідний спектр, кортизол, дегідроепіандростеронАнотація
Метою роботи було визначити можливість використання індексу вісцерального ожиріння (ІВО) для виявлення порушень ліпідного обміну та балансу кортикостероїдів у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Показано, що збільшення величини ІВО супроводжувалось несприятливими кількісними змінами ліпідного спектру сироватки крові (підвищення рівня тригліцеридів і зниження – ліпопротеїнів високої щільності) та концентрації кортикостероїдів (відношення кортизол/ дегідроепіандростерон)
Посилання
Geetha, L., Deepa, M., Anjana, R. M., Mohan, V. (2011). Prevalence and Clinical Profile of Metabolic Obesity and Phenotypic Obesity in Asian Indians. Journal of Diabetes Science and Technology, 5 (2), 439–446. doi: 10.1177/193229681100500235
Tytov, V. N. (2009). Ateroscleros – problema obsey biologii: narusheie bioligicheskih funkciy pitaniya I endoecologii [Atherosclerosis – a common problem of biology: violation of biological functions of supply and Endoecology]. Successes of modern biology, 129 (2), 124–143.
Tytov, V. N. (2013). Statiny, holesterin, zyrnie kisloty I saharniy diabet [Satins, cholesterol, fatty acids and diabetes mellitus]. Nauchniy dialog, 3 (15), 148–183.
Aronson, D. (2009). Cortisol – Its Role in Stress, Inflammation, and Indications for Diet Therapy. Today’s Dietetian, 11 (11), 38.
Jablonka, E., Raz, G. (2009). Transgenerational Epigenetic Inheritance: Prevalence, Mechanisms, and Implications for the Study of Heredity and Evolution. The Quarterly Review of Biology, 84 (2), 131–176. doi: 10.1086/598822
Korpachev, V., Korpacheva-Zynych, O. (2011). Evoluciya vsgladov v diabetologii [The evolution of views in Diabetology]. Кyiv: Kniga-plus, 224.
Bauer, M. E., Jeckel, C. M. M., Bonorino, C., Ribeiro, F., Luz, C. (2009). Glucocorticoids and DHEA: Do they have a role in immunosenescence? Springer Science, 833–862. doi: 10.1007/978-1-4020-9063-9_43
Hughes, K. A., Manolopoulos, K. N., Iqbal, J., Cruden, N. L., Stimson, R. H., Reynolds, R. M. et. al (2012). Recycling Between Cortisol and Cortisone in Human Splanchnic, Subcutaneous Adipose, and Skeletal Muscle Tissues In Vivo. Diabetes, 61 (6), 1357–1364. doi: 10.2337/db11-1345
Gross, K. L., Cidlowski, J. A. (2008). Tissue-specific glucocorticoid action: a family affair. Trends in Endocrinology & Metabolism, 19 (9), 331–339. doi: 10.1016/j.tem.2008.07.009
Buford, T. W., Willoughby, D. S. (2008). Impact of DHEA(S) and cortisol on immune function in aging: a brief review. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 33 (3), 429–433. doi: 10.1139/h08-013
Phillips, A. C., Carroll, D., Gale, C. R., Lord, J. M., Arlt, W., Batty, G. D. (2010). Cortisol, DHEA sulphate, their ratio, and all-cause and cause-specific mortality in the Vietnam Experience Study. European Journal of Endocrinology, 163 (2), 285–292. doi: 10.1530/eje-10-0299
McNelis, J. C., Manolopoulos, K. N., Gathercole, L. L., Bujalska, I. J., Stewart, P. M., Tomlinson, J. W., Arlt, W. (2013). Dehydroepiandrosterone exerts antiglucocorticoid action on human preadipocyte proliferation, differentiation, and glucose uptake. AJP: Endocrinology and Metabolism, 305 (9), E1134–E1144. doi: 10.1152/ajpendo.00314.2012
Ohlsson, C., Labrie, F., Barrett-Connor, E., Karlsson, M. K., Ljunggren, Ö., Vandenput, L. et. al (2010). Low Serum Levels of Dehydroepiandrosterone Sulfate Predict All-Cause and Cardiovascular Mortality in Elderly Swedish Men. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 95 (9), 4406–4414. doi: 10.1210/jc.2010-0760
Davis, S. R., Shah, S. M., McKenzie, D. P., Kulkarni, J., Davison, S. L., Bell, R. J. (2008). Dehydroepiandrosterone Sulfate Levels Are Associated with More Favorable Cognitive Function in Women. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 93 (3), 801–808. doi: 10.1210/jc.2007-2128
Amato, M. C., Giordano, C., Galia, M., Criscimanna, A., Vitabile, S., Midiri, M., Galluzzo, A. (2010). Visceral Adiposity Index: A reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk. Diabetes Care, 33 (4), 920–922. doi: 10.2337/dc09-1825
Petta, S., Amato, M., Cabibi, D., Cammà, C., Di Marco, V., Giordano, C. et. al (2010). Visceral adiposity index is associated with histological findings and high viral load in patients with chronic hepatitis C due to genotype 1. Hepatology, 52 (5), 1543–1552. doi: 10.1002/hep.23859
Tvorogova, M. (2006). Metody opredelenia holesterina lipoproteinov niskoy plotnosti [Methods for determination of low density lipoprotein cholesterol]. Labor. medicina, 7, 29–37.
Kobsar, A. (2006). Prikladnaya matematicheskaya statiatika [Applied Mathematical Statistics]. Moscow: Physmatlit, 238.
Toth, P. P., Grabner, M., Punekar, R. S., Quimbo, R. A., Cziraky, M. J., Jacobson, T. A. (2014). Cardiovascular risk in patients achieving low-density lipoprotein cholesterol and particle targets. Atherosclerosis, 235 (2), 585–591. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2014.05.914
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Наталія Миколаївна Кушнарева, Вадим Валерійович Корпачев, Олеся Вадимівна Корпачева-Зінич, Наталія Марківна Гуріна, Ольга Володимирівна Прибила
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.