Дослідження кореляційних зв’язків між морфологічними та хімічними ознаками видів роду Asperula L.
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.62313Ключові слова:
морфологічні ознаки, хемотаксономія, флавоноїди, кумарини, іридоїди, кореляція, рід Asperula, мареновіАнотація
Пошук перспективних джерел біологічно активних речовин залишається актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із сучасних ефективних методів пошуку є хемотаксономія.
Мета. Метою даної роботи було встановлення корелятивних зв’язків між морфологічними ознаками 16 видів роду Маренка Asperula L. родини Маренові Rubiaceae Juss. та наявністю певних хімічних ознак в них.
Методи. Попередніми дослідженнями були визначені 177 морфологічні ознаки та екологічні характеристики рослин. За допомогою хроматографічних методів у траві досліджуваних видів виявлено ряд хімічних сполук, які відносяться до флавоноїдів, кумаринів та іридоїдів.
Результати. Встановлено взаємозв’язки між морфологічними ознаками 16 видів роду Asperula L.: A. odorata, A. arvensis, A. humifusa, A. Besseriana, A. aparine, A. rivalis, A. tinctoria, A. tyraica, A. campanulata, A. galioides, A. octonaria, A. cynanchica, A. supina, A. Stevenii, A. rumelica, A. praevestita та наявністю у траві цих видів флавоноїдів – космосиїну, ізоройфоліну, цинарозиду, лютеолін-7-арабінозилглюкозиду, гіперозиду; кумарину умбеліферону; іридоїдів – асперулозиду, асперулозидової кислоти, скандозиду і монотропеїну.
Висновки. У межах 16 видів роду Маренка встановлено, що наявність БАР корелює лише з обмеженою групою морфологічних ознак: стебло чотиригранне, листки коротко загострені, лінійно-ланцетні, шорсткі від спрямованих до верхівки по краю і по жилці щетинок; суцвіття верхівкові; віночок білий, 4-лопатевий.
Отримані дані можуть бути використані для цілеспрямованого пошуку БАР у видах роду Asperula
Посилання
Borisov, M. I., Zoz, I. G. (1975). K hemotaksonomii vidov Asperula L. Rastitel'nye resursy, XI (1), 52–59.
Delprete, P. G., Choze, R., Silva, R. A., Dufrayer, C. R. (2006). Chemotaxonomy and macroclassification of Rubiaceae. Botan. Belg., 40, 28.
Mongrand, S., Badoc, A., Patouille, B., Lacomblez, C., Chavent, M., Bessoule, J.-J. (2005). Chemotaxonomy of the Rubiaceae family based on leaf fatty acid composition. Phytochemistry, 66 (5), 549–559. doi: 10.1016/j.phytochem.2004.12.021
Taskova, R., Mitova, M., Evstatieva, L. et. al (1997). Iridoids, flavonoids and terpenoids as taxonomic markers in Lamiaceae, Scrophulariaceae, and Rubiaceae. Bocconea, 5, 631–636.
Saleh, N. A. M. (1979). The biosynthesis of flavonoid glycosides and their importance in chemosystematics. Biochemical Systematics and Ecology, 7 (1), 37–45. doi: 10.1016/0305-1978(79)90039-5
Young, M. C. M., Braga, M. R., Dietrich, S. M. C. et. al (1996). Chemosystematic markers of Rubiaceae. Opera Bot. Belg., 7, 205–212.
Mitova, M. I., Anchev, M. E., Handjieva, N. V., Popov, S. S. (2002). Iridoid patterns in Galium L. and some рhylogenetic considerations. Zeitschrift fur Naturforschung C, 57 (3-4), 226–234. doi: 10.1515/znc-2002-3-405
Wilson, R. D. (1984). Chemotaxonomic studies in the Rubiaceae 2. Leaf flavonoids of New Zealand coprosmas. New Zealand Journal of Botany, 22 (2), 195–200. doi: 10.1080/0028825x.1984.10425251
Il'i'na, T. V. (2015). Farmakognostychne doslidzhennja roslyn rodyny Rubiaceae ta perspektyvy i'h vykorystannja v medycyni. Kharkiv, 42.
Jurchenko, N. S. (2015). Farmakognostychne doslidzhennja vydiv rodu Asperula L. Flory Ukrai'ny. Kharkiv, 24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Тетяна Василівна Ільїна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.