Опалоформирующая роль растительных остатков в коре выветривания

Автор(и)

  • Анжелина Шевкетовна Менасова ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Васильківська, 90, м. Київ, Україна, 03022, Україна
  • Олег Сергеевич Огиенко ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Васильківська, 90, м. Київ, Україна, 03022, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.62655

Ключові слова:

опал, кора выветривания, растительные остатки, кремнезем, коллоидный раствор, пеликанит, гель

Анотація

Среди каолинов коры выветривания УЩ встречаются опалы с включениями растительных остатков, представленных нитеобразными и шнурообразными «трубочками», максимальная видимая длина около 4–5 см. В поперечных разрезах можно наблюдать фрагменты проводящей системы. Во время размыва коры выветривания образовывались лужи с колоидным раствором кремниевой кислоты. Части растений, попадая туда, становились центрами минерализации опала

Біографії авторів

Анжелина Шевкетовна Менасова, ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Васильківська, 90, м. Київ, Україна, 03022

Кандидат геологічних наук, доцент

Кафедра загальної та історичної геології

Олег Сергеевич Огиенко, ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Васильківська, 90, м. Київ, Україна, 03022

Aсистент

Кафедра загальної та історичної геології

Посилання

Frolov, V. T. (1992). Litologiya [Lithology]. Vol. 1. Moscow: Izd. MGU, 336.

Gavrusevych, B. (1928). Pelikanitovi porody Trojanivs'kogo rajonu na Volyni. Istorychna Volyn'. Available at: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1937:-------&catid=16&Itemid=17

Ginzburg, I., Grustchinsky, P. (1914). Opaly i mineraly eho soprovogdaustchie iz Elisavetgrada u Hersonskaya gubernia [Оpals and assotiated minerals from Elizabetgrad and Herson departement]. Kiev. Societ. Nature Notes, XXIII (4).

Raven, P. H. (1990). Sovremennaya botanica Biology of plants]. Vol. 1. Moscow: Mir, 348.

Watkins, J. J., Behrand, H. J., Behr, K. (2011). Fossil microbes in opal from Lightning Ridge implications for the formation of opal. Quarterly Notes, 136, 1–21.

Rondeau, B., Cenki-Tok, B., Fritsch, E., Mazzero, F., Gauthier, J.-P., Bodeur, Y. et. al (2012). Geochemical and petrological characterization of gem opals from Wegel Tena, Wollo, Ethiopia: opal formation in an Oligocene soil. Geochemistry: Exploration, Environment, Analysis, 12 (2), 93–104. doi: 10.1144/1467-7873/10-mindep-058

Biogeohimicheskie cikly vazhnejshih himicheskih jelementov: ugleroda, kisloroda, azota, sery, fosfora, kalija, kal'cija, kremnezema, aljuminija, zheleza, marganca i tjazhelyh metallov. Geohimija biosfery. Available at: http://www.kgau.ru/distance/ebtf_01/mahlaev/geohimiya-bad/03_05.html

Kramarev, S. M., Poljanchikov, S. P., Kovbel', A. I. Kremnij i zashhita rastenij ot stressa: teorija, praktika, perspektivy. Quantum. Available at: http://quantum.ua/ru/articles/art_06.pdf

Kolesnikov, M. P. (2001). Formy kremniya v rasteniyah [Silicon molds in plants]. Successes of biological chemistry, 41, 301–332.

Matychenkov, V. V. (2008). Rol podvignyh soedineniy kremniya v rasteniyah i sistema pochva-rastenie [The role of mobile silicon compounds in plants and system soul-plant]. Puschino, 313.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-27

Номер

Том 3 № 1 (20) (2016)

Розділ

Геолого-географічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Анжелина Шевкетовна Менасова, Олег Сергеевич Огиенко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.